ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОВАЧ Ілона Василівна

УДК 616.314-002:616.311.2–002:504:615.372:615.302–053.5/6

РОЛЬ ЕКОТОКСИКАНТІВ ТА НЕДОСТАТНОСТІ

АЛІМЕНТАРНИХ ФІТОАДАПТОГЕНІВ У ВИНИКНЕННІ

ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

У ДІТЕЙ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

професор кафедри дитячої стоматології та стоматології інтернів

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота;

- доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку;

- доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “18” вересня 2006 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “16” серпня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактичний напрямок в стоматології, як і у меди-цині в цілому, залишається пріоритетним. Охорона й зміцнення здоров'я дитя--чого населення є головним завданням сучасної медицини, в тому числі й сто--ма-тології (Л.О. Хоменко із співавт., 2000; Е.М. Кузьмина, 2000; В.К. Леонтьев, О.Г. Авраамова, 2001; К.Н. Косенко с соавт., 2004; І.В. Чижевський, 2004).

Відомо, що життя людини в умовах прогресуючої цивілізації неминуче пов'я-зано з багатофакторним впливом на його організм. Особливе місце, як провідний фактор у виникненні й розвитку патологічних процесів в організмі в ціло-му, у тому числі й у порожнині рота, займає забруднення навколишнього сере-довища ксенобіотиками техногенного походження (Г.М. Горбач, Г.В. Гайдученко, А.А. Руденко, 2000; Т.Д. Заболотний із співавт., 2002; Е.М. Білецька із співавт., 2003; В.О. Гапон, 2003; А.И. Горовая с соавт., 2005). Ще одним ризик-фактором для розвитку стоматологічної патології на фоні підви-щен--ного антропогенного навантаження, є аліментарна недостатність фітоадап-то--генів, зокрема поліфенолів (А.П. Левицкий, О.Н. Воскресенский, С.В. Носий-чук, 2005). Найбільш чутливі до впливу цих факторів виявляються діти, у силу незрілості функціональних систем організму (А.И. Антропова с соавт., 2000; О.В. Деньга, 2004). Доведено, що загальна захворюваність дітей в екологічно несприятливих умовах в 1,5-3 рази вище в порівнянні з такими у відносно чистих регіонах (Н.В. Гринь, 2001; С.А. Грищенко із співавт., 2003; Е.А. Деркачов із співавт., 2005). Негативним є вплив різних екотоксикантів і на стома-тологічне здоров'я дитячого населення України, що характеризується знач-ним зростанням показників захворюваності на карієс зубів і хронічний ката-ральний гінгівіт – 60-97% (В.Ф. Куцевляк, 2002; Д.Д. Жук, 2004). Для визна-чення ролі поліфенольної недостатності в патогенезі основних стома-то-ло-гічних захворювань важливо вивчити рівень стоматотропних флавоноідів, що надходять в організм дитини. Тому існує необхідність інтегральної оцінки еколо-гічної небезпеки промислових регіонів на фоні аліментарної недостат-ності фітоадаптогенів, у тому числі й стоматологічною службою.

Сучасна стоматологія володіє досить широким арсеналом методів і засо-бів для попередження карієсу зубів і захворювань пародонта у дітей (Т.О. Петрушанко, 2001; Т.П. Терешина, К.Н. Косенко с соавт., 2002; Ю.Г. Чумакова, 2002; С.Б. Улитовский, 2002; О.В. Деньга, 2004). Однак зберігається необхід-ність більш глибокого вивчення причин виникнення та факторів ризику основ-них стоматологічних захворювань у сучасних умовах життя дитини.

Тому подальше вивчення стоматологічного здоров'я дітей під впливом токсич-них факторів навколишнього середовища з урахуванням аліментарної недо-статності фітоадаптогенів, а також розробка й апробація науково-обгрунтованих екоадаптивних лікувально-профілактичних комплексів і визначають актуальність дійсного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедр терапевтичної стоматології і дитячої стоматології та стоматології інтернів Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України “Розробка і удосконалення методів діагностики та етіопатогенетичного лікування запальних захворювань пародонта, карієсу зубів і його ускладнень” (№ ДР 0100U002316), а також є фрагментом 2 науково-дослідних робіт Інституту стоматології АМН України: “Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей у взаємозв'язку з біогеохімічними факторами оточуючого середовища” (№ ДР 0101U001324) та “Удосконалення підходів до лікування та профілактики рецидивів захворювань тканин пародонту та карієсу зубів у осіб зі зниженою неспецифічною резистентністю” (№ ДР 0104U000866). Здобувач була безпосереднім виконавцем усіх вищеназваних НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефектив-но-сті лікувально-профілактичних заходів на підставі дослідження ролі алімен-тар-них і токсичних факторів в етіології й патогенезі карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту у дітей та розробки екоадаптивного комплексу.

Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити поширеність, інтенсивність карієсу зубів та хронічного ката--рального гінгівіту у дітей промислового регіону з високим рівнем надходження екотоксикантів.

2. Створити математичну модель прогнозування демінералізації твердих тканин зубів і запалення в тканинах пародонта.

3. Вивчити в експерименті на тваринах роль екотоксикантів в умовах недостатності аліментарних поліфенолів у розвитку демінералізації твердих тканин зубів і виникненні запальних процесів в тканинах пародонта.

4. Обґрунтувати методи етіотропної корекції з використанням комплексу, що містить адаптоген, антиоксидант, “антидот” екотоксикантів та пробіотичні препарати, в умовах експерименту на тваринах.

5. Визначити провідні фактори ризику й ланки патогенезу карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту у дітей, що проживають у регіоні підвищеного техногенного навантаження.

6. Обґрунтувати оптимальні вікові та сезонні періоди проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей промислового регіону.

7. Провести апробацію та впровадження розробленого лікувально-профілактичного комплексу і оцінити його ефективність у дітей у віддалені терміни.

Об'єкт дослідження – тверді тканини зубів і тканини пародонта дітей 7, 12 і 15 років, хворих на карієс зубів і хронічний катаральний гінгівіт, що мешкають у промисловому регіоні з високим рівнем надходження екотоксикантів; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка ефективності застосування екоадаптивного лікувально-профілактичного комплексу у дітей з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах – для вивчення механізмів дії й впливу ЛПК на тверді тканини зубів і тканини пародонта; лабораторні (біохімічні, біофізичні, оптичні, імунологічні, бактеріологічні) – для характеристики змін і кількісної оцінки дії ЛПК на стан ротової рідини, твердих тканин зубів і тканин пародонта; клінічні – для вивчення ефективності застосування розробленого методу профілактики й лікування карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту у дітей; статистичні – для визначення вірогідності факториально-результативного взаємозв’язку моделю-ван-ня та прогнозування отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені та визначені початкові ознаки зниження резистентності тканин порожнини рота до постійно діючих ушкоджуючих екзогенних факторів.

Вперше встановлено провідне значення екотоксикантів і постійного цикліч--ного коливання рівня надходження фітоадаптогенів (поліфенолів і пекти-нів) у пригнічен-ні проліферації клітин, зниженні синтезу фізіологічних антисептиків, що призводить до дезрегуляції і зриву механізмів захисту тканин і є пуско-вим моментом для процесу демінералізації твердих тканин зуба і первинного запалення тканин пародонта.

Вперше розроблено математичну модель механізмів індукції екотокси-кан-тами одночасного розвитку демінералізації зубів і запалення тканин пародонта та доведено можливість математичного прогнозування необхід-ності комплексної корекції гомеостазу організму дітей для поперед-ження карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту.

Встановлено оптимальний сезонний період проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей шкільного віку для найбільш ефективної стоматологічної профілактики на підставі математичного моделювання.

Вперше обґрунтовано схему патогенезу одночасного виникнення карієсу зубів та запалення пародонта у дітей, що проживають в умовах підвищеного техногенного навантаження.

Вперше розроблено, обґрунтовано і впроваджено принципово новий екоадаптивний комплекс, що містить адаптоген, антиоксидант, “антидот” екотоксикантів та пробіотики для профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань у дітей (Деклараційні патенти України на корисну модель № 6666, № 6667, № 6668 від 16.05.05 р.).

Практичне значення отриманих результатів. На підставі експери-мен-таль--но-клінічних досліджень науково обгрунтовано, розроблено і апробовано новий напрямок корекції патологічних змін в твердих тканинах зубів та паро-дон-та у дітей за допомогою екоадаптивного лікувально-профілактичного комп-лек-су, що складається з адаптогену, антиоксиданту, “антидоту” екотоксикантів і пробіотиків. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів, хронічним катаральним гінгівітом та їх сполученням впроваджено у роботу дитячих стоматологічних поліклінік і відділень м.м. Дніпропетровська (ДМСП № 1, 2, 3), Кривого Рогу (МСП № 1) та обласних ДСП Полтави, Івано-Франківська, Донецька, Вінниці.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджені в практичну діяль-ність і навчальний процес кафедр стоматології дитячого віку ОДМУ, ВДНЗ „Українська медична стоматологічна академія”, ДДМА, ДДМУ ім. М.Горького, відділення стоматології дитячого віку Інституту стоматології АМН України.

За допомогою розробленої математичної формули можливо з високим ступе-нем об’єктивності прогнозувати перебіг карієсу зубів, хронічного ката-раль--ного гінгівіту та їх сполучення у дітей, а також оцінювати ефективність використання лікувально-профілактичних заходів.

Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей з основними стоматологічними захворюваннями відрізняється простотою, доступністю, відсутністю ускладнень та можливістю широкого застосування в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним закінче-ним науковим дослідженням автора. Здобувачем особисто проведено інфор-маційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за даною пробле-мою, сформульовані мета й завдання дослідження, виконані усі клінічні та експери-ментальні дослідження, зроблено статистичну обробку, аналіз і узагаль-нен-ня отриманих результатів, сформульовані висновки й практичні рекомен-да-ції, підготовлені наукові матеріали для публікацій.

Частину клініко-лабораторних досліджень виконано разом зі співро-біт--ни--ками від-ділення стоматології дитячого віку Інституту стоматології АМНУ (зав. від– д.мед.н., проф. Дєньга О.В.). Біохімічні дослідження з визначення ефек-тив--ності дії розробленого комплексу препаратів проведені автором разом зі співробітниками лабораторії біохімії відділу біотехнології (наук. керів. відді-лу – д.б.н., проф. Левицький А.П., зав. лаб. – к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.); експе---ри-ментальні на тваринах – у віварії Інституту стоматології АМНУ (зав. – Хода-ков І.В.). Імунологічні дослідження проведені в імунологічній лабо-ра-то-рії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В.П. Філатова (зав. лаб. – д.мед.н., проф. Дегтяренко Т.В.). Консультативна допомога в створенні матема-тичної моделі здійснена в Дніпропетровському національному металургійному університеті (доц. Романовський І.Г.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної робо-ти доповідалися й обговорювалися на II (IX) з'їзді Асоціації стоматологів Украї-ни (Київ, 2005), міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубе-жі століть” (Полтава, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005), форумі сто-матологів “Современные достижения стоматологии, Одесса-Дента” (Одеса, 2006), науково-практичній конференції “Вопросы экспериментальной и клини-чес-кой стоматологии” (Харків, 2004), науково-практичних конференціях (Одеса, 2002; Дніпропетровськ, 2005), обласних науково-практичних конферен-ціях (Дніпропетровськ 2000-2005 рр.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 32 наукових працях, з яких 21 стаття у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 3 патенти України на корисну модель. Опубліковано 1 ново-вве-ден-ня в "Реєстрі галузевих нововведень" МОЗ України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 374 сто-рін-ках і складається з вступу, 7 розділів (огляд літератури, 6 розділів влас-них досліджень), аналізу й узагальнення результатів роботи, висновків, прак-ти-ч-них рекомендацій, списку використаних джерел, додатка. Містить 37 таблиць, 80 малюнків, 471 літературне джерело, з яких 96 закордонних. Додаток включає 41 таблицю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні, клінічні й лабораторні дослідження.

При проведенні експерименту використано 110 білих щурів лінії Вістар одномісячного віку. Тривалість експерименту склала 2 місяця. В залежності від задач експерименту, які передбачали оцінку стоматотропних ефектів поліфе-нольної недостатності та впливу екотоксикантів, тварини у першій серії експерименту отримували дієту віварію (повноцінний раціон), у другій серії – експе-риментальний рафінований раціон (ЕРР) харчування, що сприяв розвитку карієсу зубів. В третій серії щури отримували ЕРР, обтяжений важкими металами і комплексом екотоксикантів; в четвертій серії – ЕРР, що сприяв розвитку не тільки карієсу зубів, а й запаленню тканин пародонта.

Обраний ЕРР передбачав оптимальне забезпечення організму вітамінами групи B з одночасним зниженням рівня вітамінів-антиоксидантів C та E. Раціон був повністю позбавлений фітоадаптогенів – рослинних поліфенолів (флаво-ноїдів та ін.), що наближає його до сучасного раціону харчування людини.

Відібрані для експерименту неорганічні й органічні токсиканти (Zn, Cd, Co, Fe, нітрати й нітрити Na, фенол, формальдегід і чотирьохлористий вуглець) від-повідають насиченості ними навколишнього середовища в умовах промис-ло--вого мегаполісу. Воду з токсинами, як і корегуючі комплекси препаратів, до складу яких входять антиоксидант (кіндер біовіталь або центрум), адаптоген (пантокрин), “антидот” екотоксикантів (яблучний пектин в клітковині) та пробіотичні препарати (біфіформ і лактовіт форте), починали вводити щурам одно-часно з переводом їх на ЕРР внутрішньошлунково. Яблучний пектин у клітко-вині вводили окремо за 1 годину до введення основних препаратів. Сухі препарати (кіндер біовіталь, центрум, яблучний пектин у клітковині, біфіформ і лактовіт форте) застосовували у вигляді водної суспензії. Для досягнення потріб-ного дозування пантокрин в 2 рази розводили 50% етиловим спиртом. Дози препаратів для щурів розраховували адекватно віку підлітків 12-16 років: біфіформ - 40 мг/кг, пантокрин - 0,25 мл/кг, яблучний пектин у клітковині - 400 мг/кг, центрум - 125 мг/кг і лактовіт форте - 30 мг/кг.

По закінченні експерименту проводили евтаназію щурів під рауш-нарко-зом методом тотального кровопускання і збирали сироватку крові, відтинали тканини ясен для приготування гомогенатів, виділяли блоки щелеп і пульпу з різців. Із щелеп готовили гомогенати для проведення біохімічних досліджень. У зубах рахували глибину ураження карієсом, кількість каріозних зубів і порож-нин у середньому на одного щура. Стан ПОЛ вивчали в гомогенатах тканин ясен і сироватці крові на підставі рівня МДА (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977). Рівень антиоксидантного захисту крові й тканин ясен визначали за актив-ні-стю каталази (М.А. Королюк с соавт., 1988) і СОД (О.С. Брюсов с соавт., 1976). Стан протеолізу оцінювали по загальній протеолітичній активності крові й тканин ясен (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973), визначали активність АЛТ і АСТ (Reitman S., Frankel S., 1957), катепсинів (Anson M.L., 1938). Для оцінки міне--ральної насиченості стегневої кістки у щурів використовували метод Г.П. Ступакова, А.И. Воложина (1989). Біохімічні показники характе-ризували пародонтотропний вплив вивчаємих факторів. Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп встановлювали за допомогою бінокулярного дисекційного мікроскопа шляхом визначення лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965).

Проведено епідеміологічне обстеження 1126 школярів 7, 12 і 15 років, що мешкають в умовах промислового мегаполіса, згідно рекомендаціям ВООЗ.

З метою визначення лікувальної ефективності розробленого та апробова-но-го в експерименті ЛПК проведено спостереження 303 школярів 7-, 12- і 15-річ--ного віку, що страждають на карієс зубів, хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) та сполу-ченою патологією (карієс + ХКГ), з них 152 хлопчика та 151 дівчинка. Діти кожної вікової групи були розділені на групи спостереж ення і порівняння. Всі діти проживали в різних районах за рівнем забруднення навко-лишнього сере-довища екотоксикантами, тобто відрізнялися біогеохімічними та екологіч-ними умовами. Обстеження дітей проводилося спільно зі шкільними лікарями та з дозволу батьків.

Діти груп порівняння, яким проводили клінічні дослідження, були проса-но--вані, чистили зуби зубними пастами і використовували еліксири для поло-с-кан-ня порожнини рота, як і діти груп спостереження. Однак дітям груп спосте-ре-ження, крім гігієнічних заходів, призначали курс розроблених лікуваль-но-профілактичних комплексів, що складаються з біоантиоксидантів, адаптогену, “антидоту” екотоксикантів (фітоадаптоген) та пробіотичних препа-ра-тів, зареєст-ро-ваних Державним фармакологічним центром МОЗ України. У якості біоантиоксидантів використовували полівітамінні препарати – Кіндер біовіталь („Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд”, Німеччина) і Центрум (SAGMEL Inc., USA); адаптоген – пантокрин (ВАТ „Київфарм”, Україна); “антидот” екотоксикантів – яблучний пектин у клітковині (ЧП „Наше наследие”, Україна); пробіотики – біфіформ („Ферросан”, Данія) і лактовіт форте (ВАТ „Тернофарм”, Україна).

Дітям груп спостереження 7-річного віку, що страждають карієсом зубів, призначали ЛПК, що складається з пантокрину, який застосовували по 7 крап. один раз на день, кіндер біовіталя – по 1 ч.л. один раз на день та яблучного пектину у клітковині, розведеного водою (1:4) двічі на день. Такий же комплекс отримували діти і 12 років, але пантокрин призначали по 12 крап. 1 раз на день, а в якості антиоксиданту – препарат “Центрум” (по 1 табл. двічі на день). Розроблені комплекси застосовували протягом одного місяця два рази на рік.

У трьох групах спостереження, 7-, 12- і 15-річним дітям, із ХКГ і сполу-ченою патологією на тлі базової терапії (антиоксидант + адаптоген + “антидот” екотоксикантів) призначали ще й пробіотичні препарати. При цьому дітям із ХКГ суміш пробіотиків застосовували у вигляді аплікацій і пародонтальних пов'язок, які накладали щодня на 15-20 хв. на ясна. Курс місцевої терапії пробіотиками становив два тижні, а загальної терапії – один місяць. Дітям же із сполученою патологією біфіформ з лактовітом форте крім місцевого застосування призначали ще й per os – по 1 капс. двічі на день.

Крім того, у домашніх умовах діти з карієсом зубів полоскали порожнину ро-та еліксиром “Біодент-3”, що містить екстракт проростків пшениці й має ліку--вально-профілактичну дію. Зуби чистили ремінералізуючими зубними пас-та--ми – “Восход-25”, до складу якої входять натрій фтористий, монофтор-фос--фат натрію і гліцерофосфат кальцію, і “Восход-29” (екстракти звіробоя та ехінацеї пурпурової). Діти із ХКГ 7 років використовували лікувально-профі-лак--тичний зуб-ний еліксир з ефірними маслами апельсину “Апельсиновий”, діти 12 і 15 років – зубний еліксир з екстрактом сої “Ексодент”, а зуби чистили проти-запальною зубною пастою “Восход-10”, до складу якої входять екстракт шавлії, карнозин, амінокапронова кислота. Діти ж із сполученою патологією вико-ри-сто-вували лікувально-профілактичний зубний еліксир “Біодент-2”, а зуби чистили пастою “Восход-26”, що містить натрій фтористий та реміне-ра-лізуючу суміш (комплекс мінералів з кальцієм і фосфором) і “Восход-10”.

Лікувально-профілактичні курси повторювали двічі на рік (кожні 6 міся-ців), але другий раз – у певний період (лютий-березень) після проведення плано-вої санації порожнини рота. Для визначення клінічної ефективності розроб-леного комплексу профілактичних заходів на тверді тканини зубів вико-рис-товували показники приросту інтенсивності карієсу і розраховували карієс-про-філактичний ефект, а на тканини пародонта – оцінювали зміни показників пародон-тальних індексів.

Стан твердих тканин зубів у дітей вивчали за показниками поширеності й інтенсивності каріозного процесу відповідно до рекомендацій ВООЗ (1989). Гігіє-нічний стан порожнини рота оцінювали за індексом Гріна-Вермільона (1964). Для реєстрації патологічних змін у пародонті використо-ву-вали класи-фі-ка---цію хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994). Стан тканин паро-донта оціню---вали за допомогою загальноприйнятих клінічних методів з вико-ристан-ням пародонтологічних індексів: РМА % (С. Parma, 1960), Турескі (S. Turesky, 1970), індексу кровотечі (Muhlemann, A.S. Mazor, 1958), CPITN (1982), проби Шил-лера-Писарєва (Д.Савраков, 1962), глибини пародонтальної кишені. Визна--чення і підрахунок індексів проводився за загальноприйнятими мето-диками.

Оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів і стану мікро-цир-ку-ляції в тканинах пародонта проводилася методом виявлення оптичних і колір-них параметрів ясен за допомогою оптичного фотоколориметра (О.В. День-га, Э.М. Деньга, 1995). Оцінку функціональної активності пульпи (ФКПАП) було зроблено за методикою Дєньги О.В. (1996). Електрофоретичну рухли-вість ядер клітин букального епітелію визначали за методикою В.Г. Шахбазова (1986) у модифікації О.В. Дєньги (1996). Вивчення функціональних властивостей ротової рідини включало визначення рН, ?рН (Деньга О.В., 1996), в'язкості (В.К. Леонтьев, Ю.А. Петрович, 1976) та швидкості слиновиділення.

Біохімічні дослідження ротової рідини включали визначення концентрації загаль-ного білка (O. Lowry et al., 1951), активності фосфатаз (Bessey O.A. у моди-фікації А.П. Левицького, 1973 – кисла фосфатаза; А.А. Покровський, 1969 – лужна фосфатаза), еластази (Visser L., Blouf E.R., 1972) та уреази (Л.М. Гаври-ло-ва, И.Т. Сегень, 1996). З метою вивчення показників вільнорадикального окис-лення ліпідів і стану антиоксидантної системи визначали активність СОД (О.С. Брюсов с соавт., 1976), каталази (М.А. Королюк с соавт., 1988), рівень МДА (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977). Вивчали концентрацію кальцію за мето-дом Каракашова й Вічева в модифікації В.К. Леонтьєва і В.Б. Смирнової та фосфору за методом Больца й Льюка в модифікації В.Д. Конвай та ін. (А.Н. Горячковский, 1998).

Імунологічне дослідження включало оцінку наступних факторів імунного захисту: рівнів сироваткових імуноглобулінів (А, М і G класів) і секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині за методикою радіальної імунодифузії (Manchini G., Carbonara A.O., Heremans G.J., 1965 в модифікації Simmons P., 1971); стану Т- та В-клітинної ланки імунітету; стану фагоцитозу методом Є.А. Коста; показника НСТ-теста за методом Б.С. Нагоєва, М.Г. Шубіна (1985); рівня циркулюючих імунних комплексів за методом Haskowa в модифікації Ю.А. Гриневича, А.Н. Алфьорова (1987).

При бактеріологічному дослідженні матеріалу зі слизової оболонки щоки та ротових змивів враховували загальну та видову кількість мікроорганізмів, а також кількісний вміст бактерій виду Aerococcus viridans (продуцентів кисню), як показника нормобіозу.

Матеріали, отримані в експерименті та в клініці, піддані варіаційно-статистичній обробці з використанням t-критерію Ст’юдента (М.Б. Славин, 1989; Е.В. Гублер, А.А. Генкин, 1973).

Результати дослідження та їх обговорення. Епідеміологічні дослід-жен-ня показали, що поширеність карієсу постійних зубів у двох районах порівнян-ня промислового центру практично не відрізняється в 7- і 12-річних дітей, а інтен-сивність ураження карієсом незначно відрізняється в обох районах у всіх віко-вих групах. У дітей 7 років в постійних зубах поширеність склала в умовно “чистому” районі 45,83 %, а в “грязному” – 47,51 %. В 12-річних – 68,93 % і 71,07 % відповідно. Отримані результати з поширеності каріозного процесу в 7- і 12-річному віці є високими за оцінкою ВООЗ. При цьому інтенсивність КПУз у 7-річних склала 1,07±0,06 ум.од., що відповідає високому показникові за града-цією ВООЗ. У 12-річних дітей, навпаки цей показник являється низьким за оцінкою ВООЗ і становить 2,13±0,12 ум.од. У 15-річних дітей показник поши-реності карієсу зубів залежить від району проживання дитини. Так, в “чис-тому” районі цей показник дорівнює 71,83 %, а в “грязному” – 85,25 %, що відповідає оцінці “висока” за градацією ВООЗ при середній інтенсивності КПУз і КПУп – 3,02±0,18 ум.од. і 3,61±0,21 ум.од. в “чистому районі” та 3,34±0,19 ум.од. і 4,03±0,24 ум.од. в “грязному”.

Однак, при порівнянні отриманих даних з даними К.М. Косенка та ін. (1985 р.) в динаміці за двадцять років можна стверджувати про стійку тенден-цію до зниження поширеності карієсу зубів у дітей 12 та 15 років, що кореспон-дуєть-ся з даними ВООЗ (2003 р.). Проте у дітей молодшого шкільного віку (7 ро-ків) за 20 років спостереження поширеність карієсу зубів зросла у 2,8 разів, а показник інтенсивності каріозного процесу збільшився у 3,6 рази.

Проведено оцінку гігієнічного стану порожнини рота в обстежених дітей. В 7-річних дітей була відзначена переважно “незадовільна” гігієна порожнини рота: у 65% - у відносно “чистому” районі та у 64,8% - у “грязному”. Відсоток дітей з оцінкою гігієни порожнини рота “задовільна” склав 16,6% і 16,4% відпо-від-но, а “погана” гігієна порожнини рота була зареєстрована в 18,4% і 18,8% випад-ків (згідно районів). З віком гігієна порожнини рота в дітей поліпшува-лася і в 15-річних “поганої” гігієни не було відзначено в жодному випадку, а в 12-річних дітей вона зафіксована лише в 5,0% і в 6,1% випадків відносно районів спостереження.

Кількість дітей зі здоровим пародонтом у всіх вікових групах склала від 18% до 20% серед всіх обстежених. Зміну кольору і рельєфу ясен (без явища кро-воточивості) було зареєстровано в 18,6% випадків у дітей 7 років; 12,0% - 12 років; 3,3% - 15 років в “чистому” районі, а в “грязному” районі ці показники склали: 24,6%, 16,7% і 3,6% відповідно. Середній показник запальної гіперемії по кожному району окремо склав: 11,3% в “чистому” районі і 17,1% - в “гряз-но-му”. Найбільш високий показник поширеності запального процесу в пародонті в “чистому” районі спостерігається в 12-річних дітей на відміну від “грязного”, де цей показник переважає в 7-річних. Інтенсивність запального процесу в ткани--нах пародонта (за індексом РМА) характеризується перевагою легкого ступе-ня ХКГ в дітей 12 років (61,7% і 62,4%) відповідно районам дослідження. Середній ступінь важкості ХКГ переважає в 7-річних дітей (23,2% і 24,1%). Симптом кровоточивості переважав у групі 12-річних. По поширеності й інтенсивності процесу за градацією ВООЗ даний симптом було оцінено, як “висо-кий” у всіх трьох вікових групах. Симптом кровоточивості частіше спосте-рігаєть-ся у дітей, що мешкають у районі з погіршеними екологічними умовами (“грязному” районі) – 1,80±0,11 балів.

На підставі проведеного обстеження відзначено, що в більшості дітей у всіх трьох вікових групах є сполучена патологія в порожнині рота (карієс + ХКГ). Дані обстеження таких дітей представлені в табл. 1 і свідчять про те, що показник поширеності сполученої патології (карієс + ХКГ) найбільш високий в 7-річних дітей і становить 78,83 % в “чистому” районі і 86,76 % – в “грязному”. При цьому показники інтенсивності ураження твердих тканин і тканин пародонта також є найвищими в цьому віці, а у дітей 12 і 15 років ці показники нижче, ніж у 7-річних дітей, але вони відрізняються більш високими цифровими значеннями в дітей, що мешкають в “грязному” районі (табл. 1).

Для пояснення причин виникнення, механізмів розвитку й прогнозування перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей, було проведено математичне моделювання патологічних ситуацій у порожнині рота (за даними літератури і результатами власних досліджень), а також проведено експеримент на щурах.

Для дослідження процесів демінералізації емалі зуба й запалення ясене-вого краю побудовано математичну модель, що дозволяє кількісно оцінити розвиток процесів демінералізації емалі зуба й запалення ясеневого краю та спрогнозувати їх перебіг. Модель визначає зміни основних параметрів, що характеризують кожен етап патологічного процесу в порівнянні з інтактними тканинами. Запропонована методика дозволяє описати розвиток захворювання на будь-якому його етапі (початковому або проміжному).

Таблиця 1

Поширеність сполученої патології (карієс + хронічний катаральний гінгівіт) у дітей промислового регіону (М ± m )

Вік | умовно “чистий” район | умовно “грязний” район

показники | %

ум. од. | показники | %

ум. од.

7 років

n=121 | поширеність | 78,83 | поширеність | 86,76

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 2,24 ± 0,12

16,6 ± 0,98 | КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 3,68 ± 0,21

29,41 ± 1,73

12 років

n=119 | поширеність | 64,42 | поширеність | 67,34

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 2,09 ± 0,12

11,8 ± 0,67 | КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 2,14 ± 0,13

18,2 ± 1,07

15 років

n=120 | поширеність | 56,23 | поширеність | 61,89

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 2,96 ± 0,17

3,35 ± 0,20 | КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 3,03 ± 0,18

3,62 ± 0,22

У середньому по районах | поширеність | 66,49 | поширеність | 71,99

КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 2,43 ± 0,14

10,58 ± 0,62 | КПУз

запальна

гіперемія (РМА > 0) | 2,95 ± 0,16

17,08 ± 1,01

Для практичних розрахунків та вирішення питання про необхідність прове-дення лікувально-профілактичних заходів пропонується використовувати наступні формули:

= (для екологічно чистого регіону)

або

= х 1,76 (для промислового регіону),

де

T – тривалість К-ої стадії розвитку патологічного процесу;

T – тривалість періоду часу від початку стадії до моменту зміни параметра;

P, P – значення параметра на К-ої стадії розвитку патологічного процесу наприкінці й початку стадії відповідно;

Кt – стадія розвитку патологічного процесу;

1,76 – коефіцієнт інтенсивності плину патологічного процесу.

За допомогою цих формул встановлено, що найбільш суттєві зміни всіх параметрів відбуваються в період лютий-квітень.

Таким чином, математична модель процесів демінералізації емалі зуба й запа-лення тканин пародонта дозволяє визначити стан твердих тканин і пародонта на різних етапах розвитку патологічного процесу та розглядати його, як багатофакторну функцію від слабкої (і) до сильної (і+1) у тимчасовому інтервалі. Сукупність значень параметрів дозволила визначити найбільш важливий період року для планування лікувально-профілактичних заходів.

Експериментальні дослідження на тваринах дозволили визначити роль поліфенольної недостатності ЕРР, його сполучення із солями важких металів та комплексом екотоксикантів у розвитку демінералізації твердих тканин зубів і запалення в тканинах пародонта, а також розробити коректний екоадаптивний лікувально-профілактичний комплекс (ЛПК).

Результатами експериментальних досліджень доведено, що число й глибина каріозних порожнин у тварин, які одержували лише ЕРР, вірогідно відрізнялись від показників у щурів з раціоном, обтяженим екотоксикантами. ЕРР збільшував число каріозних порожнин в 1,4 рази в порівнянні з дієтою віварію. Введення в раціон солей важких металів збільшував цей показник в 1,8 разів, а введення комплексу екотоксикантів – в 2,4 рази. Із цього виходить, що досліджувані екотоксиканти мають виражену карієсогенну дію.

Таблиця 2

Біохімічні показники сироватки крові щурів на тлі патогенних факторів

та корегуючої терапії (М ± m)

Серія експерименту | AcAT, ммоль/ч.л | AлAT, ммоль/ч.л | ЗПА, нкат/л | ІТ,

г/л | ІТ/

ОПА | 1. Інтактні

Дієта віварія | 0,89 ± 0,04 | 0,35 ± 0,02 | 3,83 ± 0,21 | 1,06 ± 0,05 | 0,28 | 2. Контроль 1

ЕРР+ питна вода | 1,05 ± 0,08

Р1 > 0,05 | 0,31 ± 0,02

Р1 > 0,05 | 5,26 ± 0,61

Р1 < 0,05 | 1,10 ± 0,05

Р1 > 0,05 | 0,21 | 4. Контроль 3

ЕРР + питна вода з ком-п-лексом екотоксикантів | 1,16 ± 0,07

Р1 < 0,01

Р2 > 0,05 | 0,45 ± 0,03

Р1 < 0,05

Р2 < 0,02 | 6,25 ± 0,40

Р1 < 0,01

Р2 > 0,05 | 0,88 ± 0,08

Р1 > 0,05

Р2 < 0,05 | 0,14 | 5. Вплив ЛПК-I | 0,87 ± 0,07

Р1 > 0,05

Р2 < 0,01

Р3 < 0,01 | 0,33 ± 0,01

Р1 > 0,05

Р2 > 0,02

Р3 < 0,05 | 5,15 ± 0,55

Р1 < 0,05

Р2 > 0,05

Р3 > 0,05 | 1,10 ± 0,05

Р1 > 0,05

Р2 > 0,05

Р3 < 0,05 | 0,21 | 6. Вплив ЛПК-II | 0,92 ± 0,06

Р1 > 0,05

Р2 > 0,02

Р3 < 0,01 | 0,34 ± 0,02

Р1 > 0,03

Р2 > 0,05

Р3 < 0,02 | 5,89 ± 0,80

Р1 < 0,05

Р2 > 0,05

Р3 > 0,05 | 1,07 ± 0,08

Р1 > 0,05

Р2 > 0,05

Р3 < 0,05 | 0,18 | 7. Вплив ЛПК-III0,80 ± 0,04

Р1 > 0,05

Р2 < 0,05

Р3 < 0,02 | 0,32 ± 0,02

Р1 > 0,02

Р2 > 0,05

Р3 < 0,02 | 4,74 ± 0,65

Р1 > 0,05

Р2 > 0,05

Р3 < 0,05 | 1,16 ± 0,10

Р1 > 0,01

Р2 > 0,05

Р3 < 0,05 | 0,24 | П р и м і т к и: Р1 – достовірність різниці від групи інтактних щурів; Р2 – достовірність різниці від показників контроля 1; Р3 – достовірність різниці від показників контроля 3.

Введення в раціон ЛПК-1 (адаптоген + антиоксидант) знижує кількість і глибину каріозних порожнин на 25%, введення ЛПК-2 (адаптоген + антиоксидант + “антидот” екотоксикантів) – на 50% , а застосування комплексу ЛПК-3, що складається з адаптогену, антиоксиданту, “антидоту” екотоксикантів і пробіотичних препаратів знижує ці ж показники на 70 %. Все це є свідченням, що розроблений екоадаптивний комплекс має антитоксичні й протизапальні властивості. Разом з тим виникає нормалізація вивчених біохімічних показників сироватки крові щурів, таких як ЗПА, амінотрансфераз (АсАТ й АлАТ) , а також інгібітору трипсину (ІТ) (табл. 2).

Аналіз біохімічних досліджень гомогенатів тканин ясен щурів свідчить про те, що постійне вживання комплексу екотоксикантів з питною водою істотно знижує активність каталази до 2,83 ± 0,29 мккат/г (дієта віварія – 4,31 ± 0,75 мккат/г) і в 2 рази збільшує концентрацію МДА (24,57 ± 3,19 мкмоль/г в порівнянні з дієтою віварію – 12,08 ± 2,89 мкмоль/г), що є прямим доказом зниження активності АОС та активації ПОЛ. Крім того підвищується в порівнянні з дієтою віварію активність катепсинів (1,7 ± 0,04 нкат/г) й еластази (26,43 ± 2,5 нкат/г) – маркерів запальних реакцій у тканинах. Розроблений ЛПК ефективно знижує маркери запалення й ПОЛ.

Таким чином, проведені експериментальні дослідження на тваринах показали, що поліфенольна недостатність ЕРР, обтяжена неорганічними та мінеральними екотоксикантами, провокує карієсогенез і являється коректною моделлю, що відтворює умови техногенного навантаження та рафінованого харчування жителів промислового мегаполіса. Встановлено найбільш карієс- і пародонтопротекторну ефективність комплексу, що складається з “антидота” екотоксикантів (фітоадаптогена), комбінації вітамінів-біоантиоксидантів і адаптогена в сполученні із пробіотичними препаратами. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс був обраний для вивчення в клініці.

Вивчено сезонну динаміку надходження фітоадаптогенів (ФА) до організму дітей та їх стоматологічний статус для визначення ролі стоматотропних ФА, їх кореляційного зв’язку з інтенсивністю перебігу основних стоматологічних захворювань і обґрунтування щодо застосування лікувально-профілактичних комплексів у певний часовий період. Із цією метою вивчали динаміку приросту карієсу зубів й інтенсивності ураження гінгівітом щомісяця протягом 3-х років у тих самих дітей.

Отримані результати свідчать про те, що переважна більшість випадків ознак ураження твердих тканин зуба й тканин пародонта, що виникали встановлена в період з лютого по квітень, а інтенсивність перебігу карієсу зубів та ХКГ у дітей всіх вікових груп залежить від кількості надходження аліментарних ФА.

Рис. 1. Динаміка надходження фітоадаптогенів та стоматологічна

захворюваність у дітей.

Тому можна припустити, що аліментарна недостатність ФА призводить до зниження резистентності тканин порожнини рота і внаслідок цього сприяє росту стоматологічної захворюваності у дітей. Отримані дані свідчать про доцільність застосування ЛПК в лютому-березні, що необхідно враховувати при розробці лікувально-профілактичних заходів (рис. 1). Ці дані узгоджуються з наведеними вище результатами математичної моделі.

Результати клінічних досліджень ефективності розробленого ЛПК показали, що найбільш стабільна дія виявилася в дітей, що мешкають в умовно “грязному” районі, де приріст карієсу у дітей 7 років склав 0,09 ум.од. в групі спостереження, що у два із зайвим разів менше, ніж у порівняльній групі (0,19 ум.од.).

Приріст поширеності карієсу зубів склав 9,7% в “чистому” районі і 7,3% – в “грязному”. Тим часом, у дітей групи спостереження величина цього ж показника була вірогідно нижче (Р<0,05). Карієспрофілактичний ефект у групі 7-річних дітей за два роки спостережень склав 44,9% в “чистому” районі і 52,9% – в “грязному”, що можна пояснити, імовірно, наявністю в лікувально-профілактичному комплексі “антидота” екотоксикантів, який одночасно є і фітоадаптогеном. Ця ж тенденція спостерігалася і в дітей 12 років.

Про пародонтопротекторну ефективність застосованого комплексу свід-чить величина приросту індексу кровоточивості, що в групі спостереження “чис-того” району склав 0,05 балів; “грязного” – 0,03 балів. У групі порівняння цей показник був в 7,8 разів більше.

Абсолютна величина індексу кровоточивості в 12-річних дітей за два роки в групі спостереження “чистого” району зменшилася на 0,16 бал., а в “грязному” районі цей показник зменшився на 0,21 бал. У групі порівняння цих же районів індекс кровоточивості навпаки збільшився: з 2,77 ± 0,17 бал. до 3,86 ± 0,22 бал. в “чистому” районі й з 2,76 ± 0,17 бал. до 3,79 ± 0,21 бал. - в “грязному”. Встановлена виразна пародонтопротекторна активність ЛПК і місцевого застосування пробіотичних препаратів у всіх трьох вікових групах. Більш високий пародонтопротекторний ефект відзначений у дітей 7 і 12 років, але більш стабільним і тривалим він виявився в 15-річних підлітків.

Така ж тенденція спостерігалася і в дітей із сполученою патологією. За результатами спостережень встановлено, що й в умовно “чистому”, і в умовно “брудному” районах показники приросту карієсу зубів зменшилися від 2 до 20 разів у дітей різних вікових груп, а пародонтопротекторний ефект характеризувався негативним приростом індексу кровоточивості й зниженням величини індексу РМА в дітей всіх трьох вікових груп.

Вивчення клінічних змін під дією ЛПК у дітей 7 років із ХКГ показало, що розроблений ЛПК знижує в групі спостереження приріст інтенсивності каріє-су зубів за два роки спостережень в 5,5 разів, а карієспрофілактичний ефект становить 28,75%. Індекс кровоточивості за цей період у порівняльній групі збільшився на 1,11±0,06 бал., а в групі спостереження знизився на 0,46± 0,03 бал. Приріст інтенсивності ураження гінгівітом в групі спостереження змен-шився в 16,6 рази, а приріст інтенсивності карієсу зубів в групі спосте-ре-жен-ня був в 6,2 рази