НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ковтуненко Людмила Анатоліївна

УДК 636. 52/58 085.12:612.014.462.9

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ОБМІН РЕЧОВИН У КУРЕЙ

КРОСУ “ІСА-БРАУН” ПРИ ВИКОРИСТАННІ У КОМБІКОРМАХ АМІНОКИСЛОТ І ПОЛІМІНЕРАЛЬНОЇ СУМІШІ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ ? 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – | доктор сільськогосподарських наук, професор Карунський Олексій Йосипович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор Дяченко Леонід Сидорович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, декан біотехнологічного факультету, доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів

| Провідна установа – | Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Дніпропетровськ |

Захист відбудеться “23 лютого 2006 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кім. 41

Автореферат розісланий “18” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Висока яєчна продуктивність птиці досягається введенням у комбікорми високоенергетичних кормів та різних біологічно-активних добавок, в тому числі амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів та антиоксидантів. Додавання цих добавок до основних комбікормів змінює співвідношення кислих і лужних еквівалентів, його активну і титровану кислотність, а систематичне їх використання в годівлі птиці впливає на перетравність поживних речовин корму та продуктивність тварин.

Проблема використання кормів із різним співвідношенням кислих і лужних еквівалентів була предметом наукових досліджень ряду вітчизняних (Гулий М.Ф., 1976; Николайчук А.І., 1976; Мельничук Д.О. та інш., 1995; Любецька Т.В., 2000; Лемешева М.М., 2004; Лисунова Л. та ін., 2004; Фісінін В.І., 2004) та зарубіжних вчених (Olver M.D., 1989; Berzina N., 2001). Однак, не дивлячись на успіхи, досягнуті у вирішенні проблеми амінокислотно-мінерального живлення курей яєчного напряму продуктивності, ще і сьогодні залишаються не дослідженими ряд питань з вивчення застосування полімінеральних сумішей природного походження у комплексі із амінокислотами в годівлі птиці та розробка на їх основі нових ефективних кормових добавок. Останнє дозволить забезпечити високу продуктивність птиці, покращити якість отриманої продукції, поліпшити її поживну і біологічну цінність, підвищити економічну ефективність виробництва продукції птахівництва.

Тому дослідження по пошуку джерел полімінеральних сумішей, особливо природного походження, що здатні регулювати співвідношення кислих і лужних еквівалентів в кормах, бути джерелом макро- і мікроелементів для організму птиці, володіти високими сорбційними властивостями та підвищувати трансформацію поживних речовин корму у тваринницьку продукцію, залишаються актуальними і мають важливе наукове та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету протягом 1995-2005 років і є частиною теми “Удосконалення сучасних та розробка нових рецептів комбікормів, преміксів, кормових добавок та препаратів на основі біологічно-активних речовин різної природи, підвищуючих використання поживних речовин корму та продуктивність сільськогосподарських тварин та птиці” (номер державної реєстрації 0102U004916).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – встановити оптимальні дози введення амінокислотної кормової добавки і полімінеральної суміші в комбікорми та дослідити їх вплив на обмін речовин, перетравність корму і яєчну продуктивність курей кросу „Іса-Браун”.

Відповідно до мети були поставлені задачі вивчити:

- фізико-хімічні і технологічні властивості амінокислотної кормової добавки та цеоліту;

- активну кислотність і співвідношення кислотних і лужних еквівалентів у комбікормах;

- фізіологічний стан та обмін речовин у курочок та курок-несучок;

- розробити рецепт амінокислотно-полімінеральної суміші на основі амінокислотної кормової добавки, цеоліту та двовуглекислого натрію для молодняку курей яєчних порід;

- яєчну продуктивність та якість яєць при згодовуванні цеоліту, амінокислотної кормової добавки та амінокислотно-полімінеральної суміші;

- перетравність та засвоєння поживних речовин корму у курок-несучок;

- гематологічні показники птиці;

- провести виробничу перевірку застосування розробленої амінокислотно-полімінеральної суміші для молодняку яєчних курей.

Об’єкт дослідження – цеоліт, добавка амінокислотна кормова, амінокислотно-полімінеральна суміш, курочки кросу „Іса-Браун”, яйця.

Предмет дослідження – властивості та хімічний склад добавок, кислотність комбікорму, співвідношення кислотних та лужних еквівалентів в кормах, ріст та розвиток курочок, перетравність і використання поживних речовин корму, продуктивність курей, якість яєць, гематологічні показники, кислотно-лужна рівновага крові.

Методи досліджень – поставлені в роботі задачі вирішувались експериментально, з використанням зоотехнічних (хімічний склад корму, яєць та посліду, яєчна продуктивність, морфологічні, харчові та товарні показники якості яєць), біохімічних (рН корму, хімічний склад добавок, показники обміну речовин), фізіологічних (гематологічні показники) та статистичних методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально обґрунтовано та доведено доцільність використання розробленої амінокислотно-полімінеральної суміші в годівлі курок-несучок.

Встановлено регулюючий вплив амінокислотно-полімінеральної суміші на активну та загальну кислотність комбікорму для курок-несучок та зниження рівня бактеріальної забрудненості кормів. Згодовування амінокислотно-полімінеральної суміші куркам-несучкам підвищує швидкість росту курочок, несучість та вихід яєць на середню несучку, покращує перетравність і засвоєння поживних речовин корму, знижує витрати корму на одиницю продукції та забезпечує високу збереженість поголів’я.

Показано позитивний вплив згодовування амінокислотно-полімінеральної суміші куркам-несучкам на якість яєць, покращення їх амінокислотного складу і зниження в них вмісту важких металів.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджується Деклараційним патентом України на винахід (№ 58822 А від 15.08.03).

Практичне значення одержаних результатів. Доведено доцільність використання амінокислотно-полімінеральної суміші для нормалізації співвідношення кислотних та лужних еквівалентів у комбікормах та підвищення яєчної продуктивності курей кросу “Іса-Браун”.

Встановлено оптимальну кількість цеоліту, амінокислотної кормової добавки та двовуглекислого натрію в амінокислотно-полімінеральній суміші.

Розроблено рецепт і технологію виробництва амінокислотно-полімінеральної суміші, яка регулює кислотність комбікорму і оптимізує її до фізіологічно необхідного рівня.

Встановлено оптимальну дозу введення амінокислотно-полімінеральної суміші до комбікормів для курок-несучок, яка становить 4% від маси корму. Розроблено пропозиції щодо її використання в годівлі молодняку курок кросу “Іса-Браун”. Згодовування амінокислотно-полімінеральної суміші курочкам підвищує збереженість поголів’я птиці на 5,7%, швидкість росту – на 12,1% і несучість – на 8,3%.

Доведено, що згодовування амінокислотно-полімінеральної суміші куркам-несучкам підвищує їх середньодобові прирости на 11,7%, збільшує масу яєць на 7,9, товщину шкаралупи – на 10,2, індекс форми – на 4,8, покращує перетравність сухої речовини на 2,2, протеїну – на 9,3, підвищує засвоєння азоту в організмі – на 1,62, кальцію – на 4,19, фосфору – на 7,35%, що дає змогу одержати додатково 3168 грн. на 1000 голів.

Результати досліджень можуть бути використані при організації виробництва комбікормів, профілактичних препаратів для молодняку курей сучасних кросів яєчного напряму продуктивності.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на:

- міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених в Асканії-Нова (1998 р.);

- міжнародному конгресі, присвяченому 65-річчю аграрного університету Молдови (1998 р.);

- міжнародній науково-виробничій конференції Наукове забезпечення агропромислового виробництва” (м. Одеса, 1999 р.);

- щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та магістрів ОДАУ (1998-2005 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових виданнях, а також одержано Деклараційний патент України на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури і додатків.

Дисертація викладена на 131 сторінці машинописного тексту, містить 44 таблиці, 11 рисунків, 31 додаток. Список літератури включає 178 джерел, з них 59 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились впродовж 1998–2005 рр. на базі ВАТ ”Отрадівське” Роздільнянського району Одеської області та у лабораторіях кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету. Науковий, науково-господарський та виробничий досліди проводили за методом груп (табл.1).

Таблиця 1 – Схема науково-господарських дослідів

Група | Кількість,

курочок, гол. | Вік,

діб | Особливості

годівлі

Перший науково-господарський дослід | 1- контрольна | 85 | 45 | Основний комбікорм (ОК) | 2- дослідна | 85 | 45 | ОК + 2% цеоліту | 3- дослідна | 85 | 45 | ОК + 4% цеоліту | 4- дослідна | 85 | 45 | ОК + 2% цеоліту + 0,3% двовуг-лекислого натрію | Другий науково-господарський дослід | 1- контрольна | 107 | 48 | ОК | 2- дослідна | 107 | 48 | ОК + 2% добавки амінокислот-ної кормової (ДАК)

3- дослідна | 107 | 48 | ОК + 4% ДАК | 4- дослідна | 107 | 48 | ОК + 2% ДАК+2% цеоліту | Третій науково-господарський дослід | 1- контрольна | 100 | 50 | ОК | 2- дослідна | 100 | 50 | ОК + 3% амінокислотно-полімі-неральної суміші (АПС) | 3- дослідна | 100 | 50 | ОК + 4% АПС |

Матеріалом для науково-господарських дослідів були курочки кросу “Іса-Браун”, яких за принципом аналогів розподілили, згідно з дослідами, на чотири (одна – контрольна і три – дослідні) та три (одна – контрольна і дві – дослідні) групи по 85, 107 і 100 голів у кожній. При підборі аналогів враховували живу масу, вік та швидкість росту. Середня жива маса курочок на початок дослідів була в межах 0,424-0,552 кг.

Протягом першого та третього науково-господарських експериментів були проведені фізіологічні досліди (табл. 2).

Таблиця 2– Схема балансових дослідів

Група | Кількість, голів | Жива маса, кг | Інтенсивність

несучості, % | Особливості

годівлі в період досліду | Перший дослід | 1- контрольна | 5 | 1,69 | 91 | ОК | 2- дослідна | 5 | 1,79 | 92 | ОК + 2% цеоліту | 3- дослідна | 5 | 1,85 | 93 | ОК + 2% цеоліту + 0,3% двовугле-кислого натрію | Другий дослід | 1- контрольна | 5 | 1,75 | 92 | ОК | 2- дослідна | 5 | 2,20 | 97 | ОК + 4% АПС |

У виробничому досліді було сформовано дві групи курочок за методом міні-стада.

Тривалість науково-господарських дослідів становила 255 діб, які були поділені на два періоди підготовчий (10 діб) і основний (245 діб).

Для проведення балансових дослідів були відібрані курки по 5 голів в кожній групі. Після проведення балансового досліду розраховували перетравність та засвоєння окремих поживних речовин корму, а також визначали їх трасформацію в енергію білка та жиру яйця.

У період науково-господарських і фізіологічних дослідів умови утримання птиці були однаковими у всіх групах й відповідали встановленим гігієнічним нормативам для молодняку та курок-несучок промислового стада.

Годівлю піддослідних курочок проводили повнораціонними комбікормами, поживність яких змінювалась відповідно до їх віку, живої маси й інтенсивності росту та відповідала схемі дослідів.

Фізико-хімічні властивості добавок досліджували за загальноприйнятими методами (Левицький А.П., 1990). Хімічний склад комбікорму визначали за традиційними методиками зоотехнічного аналізу, загальну кислотність – титруванням водної витяжки розчином лугу, рН комбікорму та добавок – за допомогою рН-метра.

Живу масу птиці визначали шляхом індивідуального зважування по періодах росту, а інтенсивність росту ? на основі абсолютних, середньодобових та відносних приростів.

Збереженість поголів’я, кількість спожитого корму та несучість визначали на основі щоденного обліку. В кінці досліду розраховували витрати комбікорму на одиницю продукції (на 1 кг приросту живої маси та на 10 яєць).

Масу яєць визначали зважуванням їх протягом п’яти суміжних днів у кінці кожного місяця яйцекладки на вагах ВЛКТ–500. Оцінку хімічного складу і морфологічних показників якості яєць проводили у відповідності з рекомендаціями ВНДІТІП. Амінокислотний склад яєць визначали на автоматичному аналізаторі ААА-81. Яйця для оцінки відбирали за принципом випадкової вибірки в кінці кожного місяця яйцекладки.

При визначенні перетравності протеїну корму азотисті речовини калу відділяли від сечової кислоти та її солей хімічним шляхом за методикою М.Я. Дьякова (1967). Коефіцієнти конверсії протеїну й енергії комбікорму в енергію білка та жиру яйця розраховували за методикою Л.К. Лепайые (1982).

Гематологічні показники досліджували за загальноприйнятими методиками (Кармалиев Р.Х., 1977). Резервну лужність визначали за В.И. Панисяк (1969), рН та кислотну ємність крові – за Неводовим (1978). Кров у птиці відбирали вранці до годівлі та змішували з розчином гепарину (1мл препарату містить 5000 ІО діючої речовини) у співвідношенні 11,5:1.

Протягом дослідження контролювали реакцію золи в раціоні за формулою: Р=,

де P – реакція золи; S, Cl, Ca, Na, Mg, К – вміст елементів у 1 кг корму, г, а числа при них – коефіцієнти переводу в грам-еквіваленти.

В кінці першого науково-господарського досліду проводили забій і вивчення забійних показників птиці за методикою А.Л. Штеле (1979).

Статистичну обробку даних здійснювали на ПЕОМ з використанням програми MS Еxсel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Фізико-хімічні властивості компонентів амінокислотно-полімінеральної суміші. За результатами досліджень встановлено, що цеоліт – полімінерал, який у своєму складі містить більше лужних макроелементів, ніж кислотних. Співвідношення грам-еквівалентів кислотних і лужних елементів в цеоліті становить 16 : 369, а рН дорівнює 7,8.

Добавка амінокислотна кормова (ДАК) містить набір легкозасвоюваних гідролізатів білків та полісахаридів, більше амінокислот, ніж мінеральних речовин й вітамінів, тому має кисле середовище (рН=4,7), а співвідношення грам-еквівалентів кислотних і лужних макроелементів – 113 : 59.

Досліджувані компоненти сипучі, рівномірно змішуються, мають помірний кут природнього схилу, низьку гігроскопічність, не злежуються, тому їх можна вважати придатними для приготування багатофункціональної суміші амінокислот і полімінералів. Ефективність впливу різних добавок, їх доз і сумішей у складі комбікорму на організм курочок та їх яєчну продуктивність вивчали в першому і другому науково-господарських дослідах.

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі піддослідної птиці. Годівлю птиці проводили повнораціонними комбікормами, виготовленими за рецептами КС-3, ПК-1-4 та ПК-1-18. Енерго-протеїнове відношення в них становило відповідно 0,63; 0,78; 0,66, рН корму – 4,3; 4,1; 3,9, а відношення кислотних еквівалентів до лужних– 0,79; 1,11; 0,84. Введення цеоліту у дозі 2 та 4% від маси корму частково нейтралізувало кислотність комбікорму (рН 5,5-6,4), а додавання цеоліту в суміші з двовуглекислим натрієм виявилось більш ефективним нейтралізуючим засобом (рН 6,2). Додавання до комбікорму природного цеоліту збільшує вміст макро- та мікроелементів, змінює кислотно-лужне відношення грам-еквівалентів мінеральних речовин у комбікормі та його рН у лужний бік.

Жива маса і збереженість курочок. Використання в годівлі птиці цеоліту і полімінеральної суміші, що складалася із цеоліту і двовуглекислого натрію, позитивно вплинуло на її збереженість. В дослідних групах цей показник був на 5-12% вищим, ніж в контрольній (табл.3).

Таблиця 3 – Продуктивність курочок і витрати корму на 1 кг приросту, n=25

Показник | Групи | 1 | 2 | 3 | 4 | Жива маса у віці, г: 50 діб | 498±26,2 | 505±23,2 | 518±29,5 | 415±22,6

70 діб | 776±28,5 | 791±26,0 | 789±26,3 | 800±28,4

120 діб | 1272±20,1 | 1300±23,4 | 1283±31,4 | 1315±21,3*

150 діб | 1710±85,3 | 1820±81,8 | 1780±85,2 | 2000±90,2* | Середньодобовий приріст за період досліду, г |

8,33±0,39 |

8,70±0,32 |

8,33±0,38 |

9,50±0,37* | Витрати корму на 1 кг приросту, кг |

5,80 |

5,69 |

5,71 |

5,68 | Збереженість поголів’я, % | 80 | 89 | 85 | 92 | *Р 0,05 порівняно з контрольною групою

Найбільш життєздатними були курочки 4-ї дослідної групи, що одержували комбікорми з сумішшю цеоліту та двовуглекислого натрію в дозі 2,3% від маси комбікорму.

Курочки 4-ї дослідної групи мали й найбільшу інтенсивність росту. Так, жива маса птиці у цій групі в кінці періоду вирощування (130 діб) становила 1400 г, що на 4,5% вище порівняно з аналогами контрольної групи. Жива маса курочок 2-ї дослідної групи була дещо нижчою порівняно з показниками ровесниць 4-ї групи, але відповідно на 3,0% і 2,2% перевищувала їх у контрольній і 3-й дослідній групах.

За період досліду споживання корму курочками усіх піддослідних груп було майже на одному рівні, однак відмічалося зниження цих показників при збільшенні цеоліту у раціоні до 4% від маси корму. На 1 кг приросту в 3-й дослідній групі витрачено корму 5,71 кг, що на 0,03 кг більше порівняно з показником у птиці 4-ї дослідної групи. Найменші витрати корму були у птиці 2 і 4-ї дослідних груп, що на 0,11 і 0,12 кг менше, ніж у аналогів контрольної групи.

Отже, з наведених результатів видно, що найбільш оптимальним є використання в годівлі курей кросу “Іса-Браун” полімінеральної суміші цеоліту і двовуглекислого натрію у дозах відповідно 2 та 0,3% від маси корму.

Несучість піддослідної птиці і якість яєць. Проведені дослідження виявили позитивні зміни у продуктивності курок-несучок під впливом факторів, що вивчалися. Так, валовий збір яєць у курей контрольної групи становив 9348 шт., у дослідних групах – 10031-10641 шт. Найбільшу несучість мали курки, яким згодовували комбікорм з полімінеральною сумішшю. Вона була на 13,8% більшою, ніж у аналогів з контрольної групи. Необхідно відзначити, що згодовування куркам-несучкам кросу “Іса-Браун” комбікормів з вмістом 2% цеоліту сприяло збільшенню валового збору яєць на 7,3%, а використання його у дозі 4% – лише на 1,4% порівняно з контролем. За інтенсивністю несучості кури контрольної і дослідних груп мали суттєві відмінності. Так, інтенсивність несучості у птиці контрольної групи протягом досліду становила 71,9%, а у курок дослідних груп – 71,0-76,8%.

Використання в комбікормах несучок цеоліту сприяло також збільшенню вмісту сухої речовини у жовтку яєць на 0,03 – 2,14%, протеїну – на 0,21-1,37% та жиру – на 0,03-2,82%.

Таким чином, найвища продуктивність курей кросу “Іса-Браун” досягнена при згодовуванні їм комбікорму з величиною на рівні рН 6,2, що створюється за рахунок введення полімінеральної суміші у кількості 2,3% від маси.

Перетравність поживних речовин корму. При додаванні до комбікорму окремо цеоліту і цеоліту з двовуглекислим натрієм спостерігається тенденція до підвищення перетравності поживних речовин корму.

Так, введення цеоліту у дозі 2% до комбікорму курок 2-ї дослідної групи сприяло підвищенню перетравності сухої речовини на 2,8%, органічної речовини – на 2,2, протеїну, жиру та клітковини – відповідно на 1,2; 5,4; 1,5% порівняно з аналогічними показниками контрольної групи.

Згодовування куркам-несучкам комбікормів з вмістом 2,3% полімінеральної суміші призводило також до зростання перетравності поживних речовин корму. Так, перетравність сухої, органічної речовини та протеїну у несучок 3-ї групи становила відповідно 68,4; 75,3; 88,0%, тоді як у ровесниць контрольної групи ці показники дорівнювали відповідно 64,2; 71,3; 83,9%.

Таким чином, одержані дані дають підстави вважати, що застосування добавок цеоліту окремо та в суміші з двовуглекислим натрієм сприяє підвищенню перетравності поживних речовин комбікорму у курей. Найбільш висока перетравність протеїну спостерігалась у несучок 3-ї дослідної групи, що одержували комбікорм з рН на рівні 6,2.

Баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі курей. Результатами досліджень встановлено, що у курок-несучок дослідних груп середньодобова кількість азоту, виділеного з яйцями, становила 0,350-0,389 г в розрахунку на 1 голову. Найбільше цього елементу виділялось в яйцях курок-несучок, яким згодовували комбікорми з полімінеральною сумішшю.

Результати досліджень показників фосфоро-кальцієвого обміну показали, що існує суттєва різниця в засвоєнні кальцію та фосфору між птицею контрольної та дослідних груп. Засвоєння кальцію у курок контрольної групи становило 32,61%, у 2 і у 3-ї дослідних груп – відповідно 44,85; 48,50%. Слід відзначити, що утримання кальцію у курок контрольної групи було на 0,28 г меншим, ніж у несучок 2-ї та 3-ї дослідних груп. Використання кальцію на утворення яєць було найвищим у птиці 3-ї дослідної групи і складало 193 г, що на 0,243 г більше порівняно з аналогами контрольної.

Аналогічна тенденція спостерігалася й у обміні фосфору. Так, кількість виділеного з яйцем фосфору у курок контрольної групи становила 0,073 г, 2-ї та 3-ї дослідних груп – відповідно 0,093 та 0,114 г. Засвоєння фосфору було найвищим у курок 3-ї дослідної групи і становило 38,6%.

Отже, дані балансового досліду свідчать, що введення лужних добавок (цеоліту й цеоліту у суміші з двовуглекислим натрієм) до раціонів курок-несучок сприяє зміні рН комбікорму до слабко-кислого середовища, що позитивно впливає на використання азоту, кальцію та фосфору в їх організмі.

Показники забою піддослідної птиці. Зміна умов годівлі курок-несучок дослідних груп за рахунок підвищення рН комбікорму впливала на співвідношення виходу продуктів забою. У курок-несучок дослідних груп порівняно з контрольними аналогами спостерігався більший вихід м’язової тканини. Маса м’язової тканини у птиці дослідних груп становила 0,909 – 1,031 кг. Найбільший показник відзначено у несучок 4-ї дослідної групи. Протилежна закономірність встановлена за масою внутрішнього жиру.

Отже, на основі результатів проведених досліджень встановлено, що кури, які вирощувались на комбікормах з добавкою 2% цеоліту і 0,3% двовуглекислого натрію, мали міцний кістяк і більший вихід м’язової тканини у зв’язку з більш інтенсивним білковим та мінеральним обміном.

Гематологічні показники курей. У курей контрольної групи наприкінці досліду знижувались показники резервної лужності крові до 42,7 об/% СО2, гемоглобіну ? до 81 г/л та рН крові ? до 7,3 (табл.4).

Таблиця 4 – Гематологічні показники курок-несучок, n=5

Показник | Групи | 1-контрольна | 2-дослідна | 4-дослідна | Гемоглобін, г/л | 81±1,15 | 85±1,52 | 90±1,36** | рН крові | 7,30±0,07 | 7,32±0,07 | 7,35±0,06* | Резервна лужність крові, об.% СО2 |

42,7±1,4 |

46,4±1,3** |

49,3±1,3** | *Р 0,05, ** Р 0,01 порівняно з контрольною групою тут і далі

Отже, гематологічні показники не виходили за межі фізіологічної норми, але були на нижній її межі, що свідчить про тенденцію до порушення кислотно-лужної рівноваги в організмі. Зміна КЛР крові у кислий бік стала причиною компенсаційного ацидозу.

КЛР у організмі птиці нормалізується при згодовуванні комбікорму з 2% цеоліту. Так, резервна лужність крові у курок-несучок 2-ї дослідної групи була вищою на 8,7%, а ступінь дисоціації іонів водню ? на 1,1% порівняно з контрольною. При використанні в годівлі курей цеоліту в суміші з двовуглекислим натрієм організм птиці поповнюється натрієм та вуглекислотою, внаслідок чого резервна лужність вірогідно підвищується до 49,3 об/%СО2, рН крові ? до 7,35, вміст гемоглобіну ? на 11,1% порівняно з аналогами контрольної групи.

Таким чином, використання в комбікормах курок-несучок суміші з 2% цеоліту та 0,3% двовуглекислого натрію стабілізує кислотно-лужну рівновагу в організмі, що підтверджується підвищенням показників гемоглобіну, резервної лужності і рН крові (Р<0,05).

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Раціони курей у другому науково-господарському досліді за набором компонентів та поживністю суттєво не відрізнялись від раціонів першого досліду. Різниця полягала в тому, що до комбікормів додавали добавку амінокислотну (ДАК) у дозі 2 та 4% від маси корму, а також 2% ДАК у суміші з 2% цеоліту.

ДАК поліпшує амінокислотний та вітамінний склад кормосуміші для птиці. Введення до комбікорму 2% ДАК знижує рН комбікорму до 3,7-4,0 і лише в суміші з 2% цеоліту виявляє позитивну дію на організм, оскільки у цьому випадку даний показник дорівнює 5,6 од., що відповідає фізіологічно необхідному рівню для курок-несучок.

Жива маса і збереженість курочок. Введення до комбікорму курочок ДАК позитивно вплинуло на прирости живої маси. Курочки були рухливі, з міцною будовою тіла. У порівнянні з курочками контрольної групи аналоги з 2, 3 та 4-ї дослідних груп мали середньодобові прирости вищі відповідно на 4,0; 1,2; 7,4 (Р < 0,01).

Найвища інтенсивність росту була у курочок 4-ї дослідної групи, які отримували з комбікормом 2% ДАК та 2% цеолітового борошна. Порівняно з аналогами контрольної та 2 і 3-ї дослідних груп їх жива маса збільшилась відповідно на 7,9% (Р < 0,05) та 3,7% та 6,6%.

Починаючи з третього місяця несучості й до закінчення досліду, жива маса курей усіх піддослідних груп помітно збільшувалась і досягла рівня стандарту для цього кросу. Середньодобовий приріст за цей період в контрольній групі склав 5,39 г, в 2-й дослідній – 5,84 г, в 3-й – 5,51 г, а в 4-й – 6,34 г. Збереженість поголів’я у 2, 3 і 4-ї дослідних груп порівняно з контролем була вищою, відповідно на 4; 2; 7%.

Найменші витрати корму на 1 кг приросту спостерігались у птиці 4-ї дослідної групи (5,64 кг), що на 5,1% менше порівняно з аналогічним показником контрольної групи. Аналоги з 2 і 3-ї дослідних груп займали проміжне положення – 5,75; 5,73 кг на 1 кг приросту живої маси.

Таким чином, введення ДАК до комбікорму у дозі 2 і 4% позитивно впливає на швидкість росту курочок та зменшує витрати корму на 1 кг приросту живої маси. Найвищі показники одержано за введення ДАК у суміші з добавкою цеоліту.

Несучість піддослідної птиці і якість яєць. Найвищою несучість була у курок 4-ї групи, які одержували з кормом 2% цеоліту та 2% ДАК, і становила 83,7%. Аналогічна закономірність спостерігалась і за масою яєць. Так, маса яєць у несучок 4-ї групи була вищою на 6,1% та на 2,4% порівняно з такими ж показниками у курок контрольної та 2-ї дослідної груп (табл. 5).

Таблиця 5 – Показники несучості та якості яєць курок-несучок, n=10

Показник | Групи | 1- контрольна | 2- дослідна | 3- дослідна | 4- дослідна | Інтенсивність несучості, % | 75,7±2,0 | 81,4±1,8 | 78,2±1,6 | 83,7±2,5* | Маса яйця, г | 60,4±1,7 | 62,6±1,4 | 61,5±1,9 | 64,1±1,3** | Товщина шкаралупи, мм | 0,332±0,006 | 0,350±0,005* | 0,340±0,006 | 0,370±

0,005** | Вміст у білку, % : | - | - | - | - | сухої речовини | 11,9±0,70 | 12,0±0,58 | 12,1±0,91 | 12,4±0,47 | протеїну | 9,6±0,21 | 10,4±0,29* | 10,1±0,24* | 10,7±0,25* | Вміст у яйці амінокислот, мг/100г: лізину |

812±18,3 |

820±12,1 |

817±14,3 |

842±12,7 | метіоніну | 348±11,5 | 372±19,5 | 345±14,4 | 419±12,1 | триптофану | 194,0±11,1 | 200,5±12,8 | 210,6±13,0 | 218,3±14,2 |

Введення до комбікорму птиці природного цеоліту в суміші з ДАК сприє підвищенню товщини шкаралупи яєць на 11,4%, індексу білка – на 10,3% та індексу жовтка – на 3,7%.

При вивченні хімічного складу яєць відмічено зміни у його складових частинах – білку та жовтку. У білку яйця вміст сухої речовини збільшився з 11,9% у контрольній групі до 12,4% – у курей 4-ї дослідної групи; протеїну – з 9,6 до 10,7%; критичних незамінних амінокислот, а саме лізину, метіоніну, триптофану відповідно на 3,6; 0,6; 0,9%. Аналогічна закономірність виявлена у змінах хімічного складу жовтку

Гематологічні показники курей. Введення у комбікорм курей ДАК, яка має кисле середовище, сприяло інтенсивному накопиченню кислот та відхиленню кислотно-лужної рівноваги крові у бік ацидозу. Резервна лужність та рН крові знижуються відповідно до 40,9 об/% СО2 і 7,2 од., а вміст гемоглобіну порівняно з контрольною групою змінюється незначно (табл.6).

У курей, які одержували з комбікормом 2% ДАК у суміші з 2% цеоліту, гематологічні показники перебували в межах фізіологічної норми: рН крові ? 7,35, резервна лужність – 47,8 об/% СО2, вміст гемоглобіну підвищувався на 7,2% порівняно з ровесницями контрольної групи (Р < 0,05).

Таблиця 6 – Гематологічні показники курок-несучок, n=5

Показник | Групи | 1-контрольна | 2-дослідна | 4-дослідна | Гемоглобін, г/л | 83±1,9 | 84±2,1 | 89±1,5* | рН крові | 7,20±0,10 | 7,20±0,23 | 7,35±0,11* | Резервна лужність крові, об.% СО2 |

41,4±1,4 |

40,9±1,3 |

47,8±1,3*** | *Р 0,05, ***Р 0,01 порівняно з контрольною групою

Таким чином, введення у комбікорм 2% ДАК та 2% полімінеральної суміші коригує його рН, кислотно-лужну рівновагу в організмі курей і підвищує їх несучість при помірному зниженні живої маси.

Третій науково-господарський дослід

Використовуючи наукові положення та результати першого і другого науково-господарського дослідів, розроблено рецепт амінокислотно-полімінеральної суміші (АПС) для птиці.

Визначення токсичності за методом Першина на білих мишах показало, що АПС не токсична. Згідно з експертним висновком перевірки зразків кормової суміші для птиці за мікологічними (токсичність) та хіміко-токсикологічними показниками (токсичні елементи), амінокислотно-полімінеральна суміш містить: свинцю – 0,65; кадмію <0,01; миш'яку <0,01; ртуті <0,001; цинку – 7,4; міді <0,01мг/кг.

Величина рН амінокислотно-полімінеральної суміші дорівнює 7,5, а на одну частину кислотних елементів припадає 4,9 грам-еквівалентів лужних, що дає можливість використовувати її для регуляції рН комбікорму та подальших досліджень у годівлі птиці. Бактеріологічне дослідження комбікормів з введеною у їх склад сумішшю відповідає вимогам Держстандарту.

Характеристика годівлі. Годівля птиці в третьому науково-господарському досліді за набором компонентів та поживністю не відрізнялась від раціонів першого та другого науково-господарських дослідів, однак до комбікорму дослідних груп курочок вводилась розроблена амінокислотно-полімінеральна суміш у дозі 3 та 4% від загальної маси.

Використання у комбікормах 3% АПС знижувало титровану кислотність до 4,3?, реакцію золи (0,75; 1,01; 0,84) та підвищувало рН до 5,7 од. При введенні в комбікорм 4% АПС від загальної маси з рН 5,5-6,4, реакція золи за співвідношенням кислотних і лужних грам-еквівалентів у ньому становила 0,74; 1,00; 0,82, титрована кислотність ? 3,4-4,8?.

Отже, АПС сприяє оптимізації кислотності комбікорму у межах фізіологічної норми – до слабко-кислої реакції, що створює сприятливі умови для життєдіяльності організму.

Жива маса і збереженість курочок. Якщо порівняти показники живої маси птиці у 50-150-добовому віці, то більш наближені до нормативів росту молодняку курей кросу “Іса-Браун” були курочки 3-ї дослідної групи, які споживали кормосуміш з АПС у дозі 4% від маси корму (табл.7).

Таблиця 7 – Зміни живої маси курочок і витрати корму на 1 кг приросту за період досліду, n=25

Показник | Групи | 1- контрольна | 2- дослідна | 3- дослідна | Жива маса у віці, г: 50діб | 552±16,9 | 545±15,4 | 547±16,6

70 діб | 723±32,1 | 730±14,0 | 748±13,2

120 діб | 1330±28,1 | 1395±25,6 | 1410±21,4*

150 діб | 1608±44,3 | 1699±47,4 | 1791±42,1* | Середньодобовий приріст у середньому за дослід, г |

8,61±0,34 |

9,08±0,41 |

9,62±0,33* | Збереженість поголів’я, % | 94,3 | 97,0 | 100,0 | Витрати корму на 1 кг приросту, кг |

6,46 |

6,35 |

6,04 | *Р 0,05 порівняно з контрольною групою

Найбільш інтенсивно росли та розвивались курочки 3-ї дослідної групи, які одержували комбікорм, рН якого – 6,0. До початку яйцекладки їх жива маса становила 1,410 кг, що вірогідно вище контролю на 6,02% (Р<0,05) та на 1,01 % ? аналогів 2-ї дослідної групи. Загалом за дослід середньодобовий приріст птиці контрольної групи становив 8,61 г, 2-ї групи – 9,08 г, 3-ї – 9,62 г. За швидкістю росту переважали курочки 3-ї дослідної групи. Витрати корму у цій групі були нижчими, ніж у контрольній і 2-й дослідній групах.

Отже, можна стверджувати, що АПС покращує ріст та розвиток птиці, збереженність поголів'я внаслідок поліпшення біохімічних процесів в організмі.

Несучість піддослідної птиці і якість яєць. У процесі дослідження нами встановлено, що курочки дослідних груп почали яйцекладку на 1 тиждень пізніше порівняно з контрольною групою. Однак, завдяки високій несучості курей в дослідних группах, до 165-добового віку результати за кількістю знесених яєць за цей період вирівнялись (табл.8).

Таблиця 8 – Продуктивні якості курей, n=17

Показник | Групи | 1- контрольна | 2- дослідна | 3- дослідна | Несучість на початкову несучку, шт. | 127,1 | 136,37 | 148,9 | Несучість на середню несучку, шт. | 134,8 | 140,3 | 148,9 | Інтенсивність несучості, % | 79,3±3,2 | 82,5±2,7* | 87,6±1,5* | *Р 0,05 порівняно з контрольною групою

У пік несучості переважали кури 3-ї дослідної групи, інтенсивність несучості яких становила 98,4%. Порівняно з аналогами контрольної групи цей показник був більшим на 6,10% (Р < 0,05), а з 2-ї дослідною групою – на 4,82%.

Аналіз продуктивних якостей курей показав, що несучість курок у 3-й дослідній групі на початкову несучку була вище контрольної групи на 17,2%, а на середню несучку – на 10,5%. Від несучок 3-ї групи одержано 954,4 кг яйцемаси, що порівняно з аналогами 2-ї групи менше на 14,4%.

Під впливом АПС найперше змінилася маса яйця, у курок-несучок 3-ї дослідної групи вона становила 64,1 г. Порівняно з контролем цей показник був більшим на 7,9%, тоді як у 2-й дослідній групі ? лише на 4,7%.

У курей контрольної групи спостерігалось утворення яєць з тонкою шкаралупою (0,295мм), тоді як у птиці 2 і 3-ї дослідних груп товщина шкаралупи збільшилась за рахунок стабілізації КЛС організму (0,309; 0,325 мм). Маса шкаралупи у контрольній групі становила 8,9% від маси яйця, у 2-й дослідній – 9,3, у 3-й – 10,8%.

Із збільшенням маси шкаралупи яйця курей дослідних груп змінюється маса його складових частин. Так, маса білка збільшилась на 1,2%, а жовтка ? навпаки, зменшилась на 3,1% порівняно з яйцями курей контрольної групи. АПС позитивно вплинула і на хімічний склад яйця. У яйцях курей дослідних груп збільшився вміст протеїну, сухої речовини, жиру, золи відповідно на 0,96%; 2,40; 0,80; 2,61% порівняно з хімічним складом яєць контрольної групи.

Таким чином, регулювання кислотності комбікорму шляхом введення до його складу АПС дозволяє підвищити не тільки несучість курей, але й покращити показники якості яєць.

Перетравність поживних речовин корму. Відмічалося підвищення перетравності поживних речовин корму дослідною птицею (табл.9).

Таблиця 9 – Перетравність поживних речовин комбікорму,%

Показник | Групи | 1- контрольна | 2-дослідна | рН комбікорму 3,9 | рН комбікорму 6,0 | Суха речовина | 65,65 | 67,87 | Органічна речовина | 68,38 | 70,01 | Протеїн | 81,50 | 90,82 | Жир | 69,71 | 71,20 |

Так, висока перетравність сухої, органічної речовини спостерігалась у птиці, яка отримувала з раціоном 4% від маси корму АПС, де величина рН комбікорму становила 6,0. Як показали дослідження, перетравність сухої речовини у курей 2-ї дослідної групи була на 3,38%, протеїну – на 9,3%, жиру – на 1,5% вище аналогічних показників з контрольної.

Таким чином, кури-несучки контрольної групи через кисле середовище корму гірше перетравлювали поживні речовини комбікорму порівняно з птицею 2-ї дослідної групи. Висока титрована та активна кислотність комбікорму очевидно знижує активність гормонів і ферментів, внаслідок чого гальмується інтенсивність обмінних процесів.

Баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі курей. Зокрема, кількість відкладеного азоту у несучок 2-дослідної групи становила 1,639 г, що на 11,2% більше порівняно з контрольною.

Відмічено нульовий баланс кальцію та фосфору у курей 1-ї контрольної групи. Використання у комбікормі АПС у дозі 4% від маси дало змогу уникнути порушення мінерального обміну речовин, тому в 2-й дослідній групі отримано високі показники коефіцієнтів засвоєння органо-мінеральних елементів.

Кальцій та фосфор у пік несучості краще засвоювалися курками 2-ї дослідної групи, в якій ці показники були вищими, ніж у контрольній, відповідно на 4,19 та 7,85%. У яйцях курей 2-ї дослідної групи відкладалося більше кальцію та фосфору, ніж контрольної, зокрема, кальцію – 1,089 г, фосфору – 0,062 г, що порівняно з 2-ю дослідною нижче відповідно на 0,175-0,060 г. Це вказує на те, що при формуванні шкаралупи яйця кальцій та фосфор у курей контрольної групи надходили з тіла птиці.

Отримані результати підтверджують, що АПС сприяє поліпшенню як білкового обміну, так і мінерального та збільшує трансформацію поживних речовин корму в яйце. У курей 2-ї дослідної групи коефіцієнти конверсії протеїну корму в харчовий білок яйця та енергії корму в енергію яйця становили відповідно 41,7 та 40,3%, тобто були вищими на 8,2 і 8,4% за аналогічні показники контрольної групи.

Таким чином, використання АПС у дозі 4% від маси корму дозволяє коригувати рН комбікорму, за