6. Діагностика медикаментозної алергії у дітей, інфікованих МБТ та хворих на туберкульоз, повинна базуватися на поглибленому збиранні алергологічного анамнезу, проведенні шкірного прик-тесту та лабораторних методів дослідження (метод імунотермістометрії та реакція інгібіції міграції лейкоцитів) з 1-2% розчинами лікарських препаратів.

7. З метою прогнозування ризику виникнення медикаментозної алергії у інфікованих МБТ або хворих на туберкульоз дітей доцільно застосовувати секвенціальний статистичний аналіз. При наявності високого ступеня ризику розвитку медикаментозної алергії у дітей слід проводити її профілактику перед початком хіміотерапії або хіміопрофілактики туберкульозу.

Практичні рекомендації

1. З метою ранньої діагностики медикаментозної алергії у дітей, інфікованих МБТ та хворих на туберкульоз, слід застосовувати збирання поглибленого алергологічного анамнезу і в разі наявності ознак медикаментозної алергії проводити шкірне тестування (прик-тест) за допомогою вітчизняного набору для діагностики медикаментозної алергії. Обов’язковим при цьому є розчинення алергенів з використанням стандартної фармакопейної рідини з додаванням 0,5 % розчину альбуміну, що сприяє перетворенню медикаменту-гаптену у повноцінний алерген. Для виключення хибнопозитивних та хибнонегативних шкірних реакцій слід обов'язково застосовувати тест-негативний та тест-позитивний контроль. Тестування у дітей слід проводити методом прик-тесту, який є найбільш технологічним, об'єктивним і зручним, виключає небезпеку анафілактичних ускладнень.

2. Для етіологічної діагностики медикаментозної алергії у дітей при подальшому їх обстеженні необхідно використовувати лабораторні методи дослідження, серед яких перевагу слід віддавати методу імунотермістометрії та реакції інгібіції міграції лейкоцитів з медикаментозними алергенами.

3. З метою профілактики розвитку медикаментозної алергії у дітей, що отримують хіміотерапію або хіміопрофілактику туберкульозу, перед призначенням протитуберкульозних засобів слід проводити:

- збирання алергологічного анамнезу;

- прогнозування ризику виникнення медикаментозної алергії за допомогою секвенціального статистичного аналізу;

- виключення з режиму лікування осіб з обтяженим алергологічним анамнезом по медикаментозній алергії вітамінних та полівітамінних препаратів;

- запобігання поліпрагмазії та самолікування;

- лікування супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи;

- раціональне харчування.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зайков С.В., Пухлик Б.М., Кириченко Л.М., Тхоровський М.А., Корицька І.В., Міхей Л.В. Шляхи удосконалення діагностики медикаментозної алергії // Астма та алергія. – 2002. - №1. – С. 58-61.

Здобувачем проведені набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку.

2. Кириченко Л.М. Прогнозування ризику виникнення медикаментозної алергії у дітей, що хворіють на туберкульоз // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. - №2. - С. 453-455.

3. Зайков С.В., Кириченко Л.М. Частота, структура, можливості діагностики та профілактики медикаментозної алергії у хворих на туберкульоз дітей // Укр. пульм. журнал. – 2005. -№2. – С. 37-40.

Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих даних.

4. Зайков С.В., Кириченко Л.М. Медикаментозна алергія у дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2005. -№1-2 (20). – С.51-54.

Здобувачем проведені набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку.

5. Зайков С.В., Кириченко Л.М., Гандзійчук Т.В. Медичні аспекти лікарської алергії у дітей з туберкульозом // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Вип.11. – Кн.2. - 2002. - С.496-500.

Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих даних.

6. Зайков С.В., Горбатюк І.М., Кириченко Л.М. Клініко-імунологічні особливості медикаментозної алергії у інфікованих та хворих на туберкульоз дітей // Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання: Мат. наук.-метод. конф. / За ред. В.І.Петренка. – К., 2005. - С. 62-68.

Здобувачем проведені набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку.

7. Пухлик Б.М., Зайков С.В., Тхоровський М.А., Кириченко Л.М., Кулик Л.Г. Медикаментозна алергія – актуальна проблема фтизіатрії //Вісник наукових досліджень. – Тернопіль. – 2005. - №3. – С.8-10.

Здобувачем проведені статистична обробка отриманих даних та підготовка статті до друку.

8. Кириченко Л.М. Проблема медикаментозної алергії у хворих на туберкульоз органів дихання // Збірник наукових праць: “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ-Луганськ. - 2001. - Випуск №6. - С. 122-125.

9. Зайков С.В., Кириченко Л.М. Медикаментозна алергія у хворих на туберкульоз дітей // Мат. наук. праць І Націон.з’їзду алергологів України. – К., 2002. - С. 50.

Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу.

10. Зайков С.В., Пухлик Б.М., Міхей Л.В., Кириченко Л.М. Клініко-імунологічні особливості медикаментозної алергії у хворих на туберкульоз // Мат. наук. праць І Націон. з’їзду алергологів України. – К., 2002. - С. 50.

Здобувачем проведені набір клінічного матеріалу, підготовка тез до друку.

11. Зайков С.В., Кириченко Л.М., Горбатюк І.М., Гандзійчук Т.В. Медикаментозна алергія у дітей, що хворіють на туберкульоз // Укр. пульм. журнал. – 2003. -№2. – С. 179.

Здобувачем проведені набір клінічного матеріалу, підготовка тез до друку.

12. Кириченко Л.М. Частота та структура медикаментозної алергії у дітей, хворих на туберкульоз // Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань: Тези доп. наук. - практич. конф. – Вінниця. – 2003. – С. 45-46.

13. Кириченко Л.М. Прик-тест з ізоніазидом в діагностиці медикаментозної алергії у інфікованих на туберкульоз дітей // Матеріали до наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнарод. участю. – Вінниця. – 2004. – С. 173.

АНОТАЦІЯ

Кириченко Л.М. Медикаментозна алергія у інфікованих та хворих на туберкульоз дітей (частота, структура, діагностика, прогнозування ризику розвитку). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.29 – клінічна алергологія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі медикаментозної алергії (МА) у інфікованих мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та хворих на туберкульоз дітей, її поширеності, клінічним проявам, впливу на перебіг туберкульозного процесу, методам діагностики та прогнозуванню ризику її розвитку.

Для вирішення цієї проблеми було вивчено частоту та структуру МА у даної категорії хворих дітей, її клініко-імунологічні особливості, діагностику за допомогою шкірного прик-тесту (ПТ) та лабораторних методів дослідження (реакції інгібіції міграціїї лейкоцитів (ІМЛ), методу імунотермістометрії (ІТМ)), розроблено критерії прогнозування ризику розвитку МА.

Доведено високу інформативність лабораторних методів дослідження (реакції ІМЛ, методу ІТМ) та ПТ з медикаментозними алергенами в діагностиці МА, а також доцільність застосування секвенціального статистичного аналізу для визначення рівня ризику виникнення МА перед початком протитуберкульозної хіміотерапії або хіміопрофілактики.

Ключові слова: медикаментозна алергія, діти, туберкульоз, діагностика, прогнозування ризику розвитку.

ANNOTATION

Kyrychenko L.M. Drug allergy in children infected with and suffering from tuberculosis (incidence, structure, diagnostics, prognosis of development risk). - Manuscript.

Thesis for conferring the scientific degree of Candidate of Medical Science by speciality 14.01.29 – clinical allergology. – Institute of phthisiology and pulmonology n.a F.G. Yanovsky of AMS of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is dedicated to the problem of drug allergy (DA) in children infected with and suffering from tuberculosis, its spreading, clinical manifestations, influence on tuberculosis process course, methods of diagnostics and prognosis of its development risk.

Incidence and structure of DA in this category of patients, its clinical manifestations, diagnostics with skin prik-test and laboratory methods of investigation (reaction of leukocytes migration inhibition, method immunothermistometry) have been studied and algorithm of prognosis of DA development risk has been worked out in order to solve this problem.

High informativeness laboratory methods of investigation (reaction of leukocytes migration inhibition, method immunothermistometry) and prik-test with drug has been proved.

The expedience of usage of sequential statistical analysis for determination of DA development risk level before the commence of antituberculosis chemotherapy or chemoprophylaxis has been proved.

Key words: drug allergy, children, tuberculosis, diagnostics, prognosis of development risk.

АННОТАЦИЯ

Кириченко Л.Н. Лекарственная аллергия у инфицированных и больных туберкулёзом детей (частота, структура, диагностика, прогнозирование риска развития). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.29. – клиническая аллергология. – Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена теме лекарственной аллергии (ЛА) у инфицированных микобактериями туберкулёза (МБТ) и больных туберкулёзом детей, её распространенности, клиническим проявлениям, влиянию на течение туберкулёзного процесса, методам диагностики и прогнозированию риска её развития.

Для решения этой проблемы были изучены частота и структура ЛА у данной категории детей, её клинико-иммунологические особенности, проведена диагностика ЛА с помощью кожного прик-теста и лабораторных методов исследования (реакции ингибиции миграции лейкоцитов, метода иммунотермистометрии), разработаны критерии прогнозирования риска развития ЛА, которые можно использовать для проведения ее профилактики.

Изучение разных аспектов диагностики и клиники ЛА было проведено нами в 1991-2002 годах среди 1974 пациентов с разными формами туберкулёзного процесса. В число обследованных контингентов детей вошли больные туберкулёзом неустановленной локализации, первичным туберкулёзным комплексом, туберкулёзным бронхоаденитом, плевритом, диссеминированной, инфильтративной, очаговой формой туберкулёза лёгких и клиническими формами внелегочного туберкулёза (лимфаденит, менингит, гонит, кератит и др.), а также инфицированные МБТ дети, которые имели сопутствующую патологию органов дыхания (острый, рецидивирующий бронхит, пневмония и др.). В структуре обследованных преобладали инфицированные МБТ дети с сопутствующей патологией органов дыхания (67,33 %) и дети с локальными формами туберкулёза (22,53%). Дети с осложнениями вакцинации БЦЖ, туберкулёзной интоксикацией и другие составляли 10,14% обследованных. Кроме того, нами было проведено обследование 895 детей, которые были инфицированы МБТ и получали химиопрофилактику в амбулаторных условиях.

Изучение частоты ЛА у детей, инфицированных МБТ и больных туберкулёзом, проводилось с помощью традиционных в аллергологии методов исследования: анамнез, клиническое обследование, лабораторные методы (иммунотермистометрия (ИТМ), реакция ингибиции миграции лейкоцитов (ИМЛ)), а также прик-тест (ПТ) с противотуберкулёзными препаратами.

ЛА достоверно диагностирована нами у 113 из 1974 (5,72%) детей с туберкулёзом и у 24 из 895 (2,68%) инфицированных МБТ, что существенно (Р<0,01) превышало её распространенность (1,38%) среди популяции детского населения Винницкой области.

Среди клинических форм наиболее часто у детей с туберкулезом наблюдались кожные проявления ЛА (55,75% случаев) в виде макулопапулёзного дерматита (41,30%), крапивницы и ангионевротического отёка (39,70%), реже (P<0,01) отмечался изолированный зуд кожи (11,10 %), многоформная экссудативная эритема (4,70 %) и эксфолиативный дерматит (3,20 %). Кроме кожных форм ЛА, у 35,40% детей наблюдались гематологические ее проявления в виде изолированной эозинофилии. Реже отмечались лекарственная лихорадка (5,31%), органоспецифические поражения (печени, почек) – у 1,77%, анафилактический шок и васкулит (0,88% случаев). У детей, инфицированных МБТ, наблюдались только кожные проявления ЛА (100,0% случаев) в виде макулопапулёзного дерматита (41,67%), крапивницы и ангионевротического отёка (25,0%), значительно реже (P<0,01) отмечалась многоформная экссудативная эритема (12,5%), изолированный зуд кожи (8,33%), эксфолиативный дерматит (8,33%) и узловая эритема (4,17%).

При изучении структуры препаратов-аллергенов у лиц с ЛА определено, что чаще ее вызывали витамины группы В, стрептомицин, изониазид. Значительно реже ЛА была обусловлена другими препаратами. В перерасчёте на всех лиц, которые получали тот или иной лекарственный препарат, ЛА чаще вызывали стрептомицин, рифампицин и бета-лактамные антибиотики. У детей, инфицированных МБТ и страдающих ЛА, чаще в качестве лекарственного аллергена выступал изониазид и поливитаминные препараты. В перерасчёте на всех лиц, которые получали определенное лекарственное средство, ЛА чаще вызывали этамбутол и изониазид.

Большинство лекарственных аллергических реакций у детей с туберкулёзом развивались по первому типу иммунопатологических реакций или при его непосредственном участии.

Доказана высокая информативность лабораторных методов исследования (реакция ингибиции миграции лейкоцитов, иммунотермистометрия) и прик-теста с лекарственными аллергенами в диагностике ЛА.

Доказана целесообразность применения секвенциального статистического анализа для определения риска развития ЛА перед началом противотуберкулёзной химиотерапии и химиопрофилактики.

Ключевые слова: лекарственная аллергия, дети, туберкулёз, диагностика, прогнозирование риска развития.