МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Корчевська Лілія Олександрівна

УДК 339.92.477:331.5

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Херсонського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Херсон).

Науковий керівник – доктор економічних наук, доцент

Савіна Галина Григорівна,

Херсонський національний технічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри менеджменту та маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бузько Ірина Романівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Шилець Олена Станіславівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Провідна установа:

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Захист відбудеться 27 грудня 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “24” листопада 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах світової економіки інтеграція є процесом, який є підґрунтям соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Вона сприяє посиленню мобільності робочої сили, інтернаціоналізації соціальних і трудових стандартів життя, інтенсифікації транснаціональних зв’язків, і тим самим прискорює взаємопроникнення й зближення ринків. Інтеграція України до світового ринку праці постає важливою умовою оптимізації національної участі у міжнародному розподілу праці.

Стати рівноправним суб’єктом світового ринку праці та учасником інтеграційних процесів Україна зможе лише за умови підвищення ефективності використання наявного трудового потенціалу і забезпечення його розвитку згідно з міжнародними стандартами, оскільки він є головною продуктивною силою та основою забезпечення конкурентоспроможності економіки кожної держави. Разом з тим, для визначення напрямків посилення інтеграційної взаємодії України необхідним є всебічний і глибокий аналіз процесів, що відбуваються на світовому ринку праці.

Суттєвий внесок у дослідження проблем, пов’язаних із визначенням інтеграційних векторів реалізації міжнародного співробітництва і розвитку світового ринку праці, зробили відомі науковці Б.Баласса, А.Жирицький, Х.Злотник, І.Івахнюк, В.Іонцев, Ю.Макогон, Б.Олін, А.Поручник, Н.Ридванов, Р.Робсон, А.Філіпенко, Е.Хекшер, Р.Цвильов, О.Шнирков та інші.

Питанням трудовикористання і зайнятості в контексті стимулювання освітнього та інноваційного потенціалу, розвитку економіки праці та охорони здоров’я присвячені роботи зарубіжних учених: А.Вуда, П.Кругмана, Р.Лоуренса і українських учених: О.Амоші, І.Бузько, О.Грішнової, М.Згуровського, С.Калініної, Н.Лакізи-Сачук, Е.Лібанової, Н.Лук’янченко, В.Пономаренко, Г.Савіної, Л.Федулової, Л.Шевчук, О.Шилець.

Проблеми розвитку трудового потенціалу висвітлені у працях провідних учених України та інших країн світу. Суттєвий внесок у його дослідження зробили зарубіжні учені: Г.Беккер, В.Врублевський, М.Кім, І.Лукінов, М.Магомедов, А.Панкратов, В.Пискунов, Г.Сергійова, Т.Шульц та українські учені: І.Бондар, М.Долішній, С.Злупко, Л.Ільїч, О.Левченко, В.Лич, С.Пирожков, В.Приймак, М.Саєнко, С.Цапок, Л.Шаульська та інші.

Разом із тим, питання удосконалення використання трудового потенціалу України в системі міжнародного розподілу праці не знайшли остаточного вирішення у дослідженнях учених цього напрямку економічної науки, що обумовлює актуальність теми дослідження у теоретичному і практичному плані.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри менеджменту та маркетингу Херсонського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України за темою “Формування галузевої і регіональної політики реформування підприємств” (номер держреєстрації 0101U002077, 2001-2005 рр.), в рамках якої визначено основні проблеми використання трудового потенціалу національних підприємств і запропоновано можливі шляхи їх вирішення; кафедри економіки та підприємництва Херсонського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України за темою “Розробка стратегії підвищення ефективності суспільного виробництва на підставі інвестиційно-інноваційної діяльності” (номер держреєстрації 0105U007019, 2005-2009 рр.), в рамках якої виявлено перспективні напрямки інноваційного розвитку як складової трудового потенціалу в системі міжнародного розподілу праці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо оцінки використання трудового потенціалу країн світу та визначення напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті інтеграції до світового ринку праці.

Досягнення поставленої мети здійснювалось через вирішення таких основних задач:

дослідити теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції з виділенням трудової складової;

виявити основні риси сучасного світового ринку праці та економічні фактори, які впливають на його розвиток;

визначити місце трудового потенціалу у розвитку світового ринку праці, розглянути його сутність і теоретичні засади інтеграційних процесів у сфері використання трудового потенціалу;

проаналізувати динаміку і тенденції розвитку світового ринку праці;

розробити методики кількісної та якісної оцінки трудового потенціалу країн світу;

здійснити діагностику стану трудового потенціалу України в аспекті розвитку інтеграційних процесів;

визначити перспективи використання трудового потенціалу країн світу;

розробити модель визначення загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу України і здійснити його прогноз на засадах використання цієї моделі;

обґрунтувати систему напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів.

Об’єктом дослідження виступає процес інтеграції України до світового ринку праці.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і практичні аспекти оцінки та розвитку трудового потенціалу в системі міжнародного розподілу праці.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з проблем міжнародної економіки та інтеграції країн до світового ринку праці.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання, серед яких найважливішими є: індукція і дедукція, аналіз і синтез, абстрактно-логічний аналіз (при формуванні принципів, теоретичних узагальнень і критичному аналізі результатів досліджень інших авторів); гносеологічний аналіз (при розробці базового визначення трудового потенціалу); класифікаційно-аналітичний аналіз (при систематизації теорій міжнародної економічної інтеграції, теорій міжнародної трудової міграції і при розподілі країн на групи в залежності від значень компонентів трудового потенціалу); системно-структурний аналіз (при визначенні системи показників оцінки трудового потенціалу і системи напрямків розвитку трудового потенціалу); методи статистичного аналізу (групування, метод динамічних порівнянь, середніх і відносних показників, графічний і табличний методи); кореляційно-регресійний метод (при виявленні взаємозв’язку між показниками за компонентами); моделювання економічних процесів (при прогнозуванні рівня використання трудового потенціалу України). Серед специфічних методів використовувались економіко-математичні методи: таксономічний (при розрахунку загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу) і методи кластерного аналізу (при розробці методики якісної оцінки трудового потенціалу країн світу).

Інформаційною базою дослідження виступають Закони України та інші нормативні джерела, наукові праці вітчизняних і зарубіжних представників економічної науки, результати власних досліджень і спостережень автора. Статистичною основою дослідження є аналітичні матеріали офіційних сайтів Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Світового банку, МВФ, ООН, Міжнародної організації праці, ЮНЕСКО.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо інтеграції України до світового ринку праці та визначенні системи напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

розроблено методичні засади кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу країн світу, яка передбачає дослідження соціально-економічних показників за такими компонентами: “матеріальна забезпеченість”, “ринок праці”, “освіта”, “інноваційний потенціал”, “соціальна напруженість”, “демографія”, “здоров’я”, “екологія”, що дозволяє визначити ранг країн відносно гіпотетичної ідеальної країни; виявити динамічні зміни рівня використання трудового потенціалу країни; порівняти комплексні показники за кожним компонентом трудового потенціалу між окремими країнами і дослідити негативні тенденції, які гальмують інтеграцію до світового ринку праці;

запропоновано методичний підхід щодо розподілу країн світу на групи, у рамках яких спостерігається відносно гомогенна ситуація трудовикористання, що базується на основі методики якісної оцінки трудового потенціалу країн світу із використанням кластерного аналізу і дозволяє визначити перспективи розвитку трудового потенціалу для кожної із груп країн;

розроблено економіко-математичну модель визначення загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу України на основі оцінки ступеня впливу компонентів, які запропоновані у методичних засадах кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу країн світу, і дозволяє здійснити прогноз рівня використання трудового потенціалу України з метою розробки напрямків включення до світового ринку праці;

удосконалено:

теоретико-методологічні засади дослідження функціонування світового ринку праці за рахунок систематизації факторів, які комплексно впливають на нього, а саме: міжнародний розподіл праці і спеціалізація; НТП, інформатизація і зв’язок; міжнародна конкуренція; міжнародна транспортна інфраструктура; міжнародна мобільність капіталу; структурні зрушення в економіці; лібералізація цін; міжнародна міграція робочої сили, які необхідно враховувати при формуванні державної політики розвитку трудового потенціалу країни в контексті посилення інтеграційних процесів;

концептуальний підхід щодо визначення системи напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів, який полягає у комплексному поєднанні заходів із визначенням певних пріоритетів: розвиток інноваційного потенціалу, покращення матеріальної забезпеченості, поліпшення демографічного стану, стимулювання здоров’я, зменшення соціальної напруженості, регулювання ринку праці, підвищення якості освіти та оптимізація екологічної політики з метою досягнення підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної робочої сили та прискорення включення країни до світового ринку праці;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категорійний апарат щодо інтеграції країни до світового ринку праці через використання трудового потенціалу, зокрема: розроблено авторське визначення трудового потенціалу країни як сукупності кількісних та якісних властивостей працездатного населення, що реалізувалися чи можуть бути реалізовані і зумовлюють його здатність до продуктивної трудової діяльності у конкретних геопросторово-часових координатах, яка залежить від економічних, освітньо-культурних, науково-технічних, демографічних, медико-соціальних та екологічних умов; надано визначення інтеграції країн до світового ринку праці як процесу залучення і згладжування відмінностей виробничих і трудових потенціалів сукупності країн, у результаті якого створюється позитивний ефект від їх взаємодії на вищому рівні розвитку, а саме забезпечення соціальних та економічних суб’єктів добробутом і безпекою на довготривалий час.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що здійснені розробки і методичні підходи дозволяють удосконалити систему напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів на державному і регіональному рівнях з метою активізації включення України до світового ринку праці.

Результати дослідження впроваджено Управлінням зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності Головного управління економіки Херсонської облдержадміністрації (довідка №6/20-901/1 від 15.05.2006 р.) – методику кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу України в розрізі регіонів; Херсонським обласним центром зайнятості (довідка №01/73 від 13.08.2006 р.) – систему напрямків розвитку трудового потенціалу в контексті посилення інтеграційних процесів при розробці програми зайнятості Херсонського регіону та міграційної політики; Херсонською Торгово-промисловою палатою (довідка №27.01-3/02-63 від 6.07.2006 р.) – фактори впливу на світовий ринок праці, які необхідно враховувати при формуванні програм економічного та соціального розвитку регіону; використано при підготовці рекомендацій міжнародних науково-практичних семінарів і конференцій, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, облдержадміністраціям, регіональним торговельно-промисловим палатам та Управлінням зовнішньоекономічних зв’язків з метою включення до перспективних програм науково-технічного розвитку регіонів (акти № 285/02-13/6 від 20.09.2003 р., № /7.9.7-134 від 27.01.2004 р., № 036-01/7.9.7-134 від 27.01.2005 р., № 227-03 від 30.09.2005 р., № 033-01/7.9.7-134 від 27.01.2006 р., №228-04 від 25.09.2006 р., № /7.9.7-134 від 01.10.2006 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи використовуються в Херсонському національному технічному університеті при підготовці робочих програм і методичних вказівок та при викладанні дисциплін: “Світова економіка”, “Міжнародні економічні відносини”, “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Ринок праці” (довідка №111/3-10 від 29.09.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на 19 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах та школах: Міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (м. Київ, 2006 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у рамках ЧЕС и ГУАМ” (м. Албена, Болгарія, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (м. Херсон – м. Залізний Порт, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2006 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Україна-Польща-ЄС: сучасний стан та перспективи” (м. Краків, Польща, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та правові аспекти інтеграції України у світове господарство” (м. Херсон, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Регіональні соціально-економічні проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Херсон – м. Залізний Порт, 2005 р.); VІІ, VІІІ, ІХ та Х Міжнародних економічних Літніх Школах (м. Донецьк – м. Святогірськ, 2003-2006 рр.); XІ, Х та ХІ Міжнародних науково-практичних семінарах “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк – м. Святогірськ, 2004-2006 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Економіка, менеджмент, маркетинг: глобалізація та інтернаціоналізація” (м. Херсон – м. Залізний Порт, 2004 р.); науково-практичній конференції “Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми її реалізації” (м. Херсон, 2004 р.); ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Чорноморський регіон в системі міжнародної економічної інтеграції: проблеми та перспективи” (м. Феодосія, 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових робіт загальним обсягом 5,4 д.а., з яких особисто автору належить 5,2 д.а., в тому числі у наукових фахових виданнях – 8 робіт загальним обсягом 3,4 д.а., з яких особисто автору належить 3,2 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 189 найменувань, додатків. Зміст роботи викладено на 189 сторінках друкованого тексту, включаючи 24 таблиці на 30 сторінках, 25 рисунків на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи інтеграції країн до світового ринку праці” розглянуто теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції, розкрито сутність та основні риси сучасного світового ринку праці, визначено місце трудового потенціалу у розвитку світового ринку праці.

Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням інтеграційних тенденцій. В контексті інтеграції до світового ринку праці великого значення набуває підвищення ефективності використання трудових ресурсів країни, що є головним чинником поліпшення параметрів конкурентоспроможності кожної держави, а відповідно і особистого добробуту та статку кожного працівника.

У дисертації систематизовано напрямки теорій міжнародної економічної інтеграції (вільної торгівлі, раннього і пізнього неолібералізму, корпораціоналізму, структуралізму, функціоналізму, неофункціоналізму, дирижизму, федералізму, трасакціоналістська, неокейнсіанська і неоінституціоналістська теорії), що дало можливість констатувати відсутність єдності у визначенні поняття “інтеграція”. Автор визначає інтеграцію до світового ринку праці як процес залучення і згладжування відмінностей виробничих і трудових потенціалів сукупності країн, у результаті якого створюється позитивний ефект від їх взаємодії на вищому рівні розвитку, а саме забезпечення соціальних та економічних суб’єктів добробутом і безпекою на довготривалий час.

Аналіз основних теоретичних напрямків міжнародної економіки стосовно інтеграції з виділенням трудової складової надав можливість виявити осо-бливості міграції і описати специфіку її механізмів, а також систематизувати теорії міжнародної трудової міграції. Їх можна розподілити на теорії виникнення міграції (A.Левіс, М.Тодаро, М.Піор, О.Старк, І.Валерштейн, Д.Массей) і на теорії постійної міграції (Г.Мюрдаль, Г.Хуго, Д.Массей, М.Кріц, Х.Злотнік, В.Іонцев, І.Івахнюк), що дає можли-вість виявити її причини. Також автором згруповано можливі соціально-економічні наслідки міграції робочої сили як для країн-донорів, так і країн-реципієнтів, що сприяти-ме визначенню напрямків державної і міжнародної політики регулювання цього процесу.

Світовий ринок праці виступає підсистемою світового господарства і здійснює безпосередній вплив на динаміку економічного зростання та макроекономічну рівновагу, а з іншого боку, він сам знаходиться під впливом усіх соціально-економічних показників і динаміки економічного зростання. Таким чином, основні риси сучасного світового ринку праці можна розглядати залежно від економічних факторів, які комплексно впливають на світовий ринок праці, а саме: міжнародний розподіл і спеціалізація праці; НТП, інформатизація і зв’язок; міжнародна конкуренція; розвиток міжнародної транспортної інфраструктури; міжнародна мобільність капіталу; структурні зрушення в економіці; лібералізація цін і міжнародна міграція.

У роботі виділено чотири найпоширеніших моделі національного ринку праці, такі як: ліберальна (США, Канада, Австралія), соціал-демократична (Швеція, Австрія, Германія), консервативна (Японія) та перехідна (Україна, Росія, Молдова). Серед усіх моделей ліберальна є найбільш динамічною і відповідно найбільш адаптованою до сучасного етапу розвитку економіки.

На основі вивчення сутності і визначень трудового потенціалу (соціально-економічного, трудоресурсного, демографічного, політекономічного, етнокультурного, екогомологічного напрямків і теорії людського капіталу) запропоновано такі компоненти цього складного структурного соціально-економічного утворення: “матеріальна забезпеченість”, “ринок праці”, “освіта”, “інноваційний потенціал”, “соціальна напруженість”, “демографія”, “здоров’я” і “екологія”. Такий поділ має умовний, а не абсолютний характер і обумовлений тим, що у ринкових умовах структура трудового потенціалу країни визначається не інертністю і стійкістю, а мобільністю і здатністю до швидкої перебудови.

Аналіз визначень терміну “трудовий потенціал” дав можливість розробити авторську дефініцію “трудового потенціалу” як сукупності кількісних та якісних властивостей працездатного населення, що реалізовані чи можуть бути реалізованими і зумовлюють його здатність до продуктивної трудової діяльності у конкретних геопросторово-часових координатах, яка залежить від економічних, освітньо-культурних, науково-технічних, демографічних, медико-соціальних та екологічних умов. Це дає підставу характеризувати авторський підхід до визначення змісту поняття “трудовий потенціал” як екогомологічний.

До сучасних багатоваріантних інтеграційних процесів у сфері використання трудового потенціалу можна віднести: мобільність робочої сили; інтернаціоналізацію соціальних і трудових стандартів життя; транснаціоналізацію мікроекономічних структур і робочої сили. Мобільність робочої сили може носити як організований характер (програми, замовлення), так і спонтанний (робітники самостійно пропонують себе на сучасному світовому ринку праці). Міжнародна міграція може відбуватися шляхом фізичного або віртуального переміщення (за допомогою нових систем зв’язку, телекомунікацій, Інтернету тощо). Інтернаціоналізація соціальних і трудових стандартів життя спрямована на їх відповідність вимогам світового ринку праці з метою удосконалення використання національного трудового потенціалу. Транснаціоналізація мікроекономічних структур і робочої сили спрямована на поширення ринків збуту трудових послуг і реалізується у такій формі, як міграція капіталу через кордони у місця найбільшого попиту на трудові ресурси.

Місце трудового потенціалу в системі міжнародного розподілу праці представлено на рис. 1.

Рис. 1. Трудовий потенціал в системі міжнародного розподілу праці

У сучасних умовах розвитку світової економіки саме трудовий потенціал зумовлює участь країн у міжнародному розподілі праці, оскільки характер, темпи і масштаби соціально-економічного розвитку, у першу чергу, залежать від якості та ефективності використання робочої сили, що безпосередньо впливає на конкурентоспроможність як країни, так і підприємств.

У другому розділі “Аналіз інтеграційних процесів на світовому ринку праці та участі в них України” проаналізовано динаміку і тенденції розвитку світового ринку праці, здійснено кількісну інтегральну оцінку трудового потенціалу країн світу, досліджено стан трудового потенціалу України в контексті інтеграції до світового ринку праці.

Глобальні тенденції і проблеми ХХ ст. можна умовно розподілити на декілька напрямків залежно від сутності та характеру їхнього впливу на розвиток світового ринку праці: посилення глобальної нерівності в оплаті праці; структурні зрушення у зайнятості населення; зростання мобільності населення; дефіцит кваліфікованої робочої сили; скорочення витрат на робочу силу; зростання кількості населення і старіння трудового потенціалу; розвиток сучасної світової освіти; уніфікація, стандартизація та гомогенність соціальних процесів.

Сучасні процеси інтеграції у трудовій сфері вплинули на структуру і динаміку світового ринку праці та визначили ряд особливостей. На підставі основних макроекономічних показників доведено, що сучасна структура світового ринку праці є деформованою, незважаючи на стійке зростання ВВП. Кількість зайнятих у 2005 р. збільшилася на 1,5% у порівнянні з 2004 р., але кількість безробітних також зросла на 1,16%. Динаміка даних останнього десятиріччя свідчить про критичний спад середньосвітового рівня зайнятості населення, який складає 61,4% у 2005 р., що на 1,4% менше ніж десять років тому (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка середньосвітового рівня зайнятості та кількості зайнятих

Аналіз зайнятості на світовому ринку праці дозволив виявити такі тенденції, як: зменшення амплітуди структурних коливань, зокрема, зміни рівня безробіття; зростання фрик-ційного, технологічного та структурного безробіття; поширення нестандартних форм зайнятості, зокрема, самозайнятості та часткової зайнятості; зростання незареєстрованої зайнятості і збільшення попиту на міжнародну робочу силу з боку зареєстрова-них структур.

В 2005 р. нараховувалося приблизно 191,8 млн. осіб безробітних і їх кількість збільшилася на 2,2 млн. осіб у порівнянні з 2004 р., і на 34,4 млн. осіб – з 1995 р. Середньосвітовий рівень безробіття залишився незмінним і склав 6,3% після двох попередніх років спаду (рис. 3). Така динаміка світового ринку робочої сили є результатом тривалої еволюції соціально-економічного середовища і має складний характер, що визначається роз-витком трудових ресурсів, національних ринків праці, процесами розподілу і перерозподілу робочої сили.

Рис. 3. Динаміка середньосвітового рівня безробіття та кількості безробітних

За останні 45 років міжнародна мобільність населення суттєво зросла. Якщо у світі в 1960 р. кількість мігрантів оцінювалася в 75 млн. осіб, то у 2005 році досягла майже 191 млн. осіб, тобто збільшилася у 2 рази. Виявлено, що в сучасних умовах міжнародна міграція працівників отримала низку якісно нових рис та особливостей. За своїми масштабами вона охоплює весь світ і сприяє формуванню нового світового ринку праці, на якому попит і пропозиція робочої сили залежать від ситуації на внутрішньому ринку праці країн-донорів і країн-реципієнтів. Таким чином, склалися сім основних центрів, куди надходять потоки трудових ресурсів: США і Канада; Австралія і Нова Зеландія; Західна Європа (Німеччина, Франція, Великобританія, Швейцарія та інші); Японія і нові індустріальні країни Південно-східної Азії (Сінгапур, Малайзія, Південна Корея); Ближній Схід (Катар, ОАЕ, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Оман); Латинська Америка (Бразилія, Венесуела, Аргентина, Болівія, Чілі) та Африка (Кот-д’Івуар, ПАР).

Можна констатувати, що на сучасному етапі спостерігаються такі міграційні тенденції: збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення країни; зростання нелегальної імміграції; підвищення вхідних бар’єрів проникнення на світовий ринок праці; посилення “відпливу умів”; дискримінація мігрантів; збільшення часу перебування мігрантів у приймаючих країнах; зростання питомої ваги жінок серед мігрантів; зосередження більше 60% міжнародних мігрантів у розвинених країнах, велика частка яких знаходиться в Європі.

Автором дисертації розроблено методику кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу країн світу, схему якої представлено на рис. 4.

Рис. 4. Схема методики кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу країн світу

На основі методики проаналізовано 36 країн світу у 2003 р. і виявлено, що за загальним інтегральним показником рівня використання трудового потенціалу кращими є США (1-е місце), Японія (2), Швейцарія (3) і Швеція (4). Такі країни, як Україна – (33-е місце), Молдова – (34), Болгарія – (35), Румунія – (36) значно поступаються іншим країнам (рис. 5).

Рис. 5. Діаграма розподілу країн світу за значенням загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу у 2003 р.

За розробленою методикою розраховано комплексні показники за кожним компонентом трудового потенціалу України. Так, “матеріальна забезпеченість” (0,883), “інноваційний потенціал” (0,923), “демографія” (0,833) та “здоров’я” (0,823) мають значення близьке до 1, що свідчить про найменшу якість цих характеристик. Середнє значення інтегрального показника мають компоненти “ринок праці” (0,605) і “соціальна напруженість” (0,671). Найвищу якість інтегрального показника отримують “освіта” (0,302) та “екологія” (0,259) (нульове значення комплексного показника означає найкращу якість певного компонента, а одиничне – найгіршу).

Отже, стан трудового потенціалу України у розрізі його компонентів знаходиться у незадовільному стані. На першому місці серед негативних тенденцій, які гальмують інтеграцію України до світового ринку праці – зниження використання інноваційного потенціалу, погіршення стану матеріальної забезпеченості, порушення пропорційності і структурної рівноваги демографічних процесів, а також погіршення стану здоров’я трудових ресурсів. На другому місці – незадовільний стан національного ринку праці, дефіцит кваліфікованої робочої сили, зростання рівня злочинності і корумпованості суспільства. На третьому місці – зниження якості освіти (хоча рівень освіти в Україні досить високий) і погіршення екологічної ситуації.

У третьому розділі “Удосконалення використання трудового потенціалу України в системі міжнародного розподілу праці” визначено перспективи використання трудового потенціалу країн світу, здійснено прогноз рівня використання трудового потенціалу України на основі розробки економіко-математичної моделі, розроблено систему напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів.

При дослідженні певної сукупності країн світу можна спостерігати економічну і соціальну нерівність між ними за багатьма параметрами. Розробка авторської методики якісної оцінки трудового потенціалу країн із використанням кластерного аналізу дозволяє розподілити країни світу на групи, у межах яких спостерігаються приблизно однакові економічні, інноваційні, демографічні, міграційні та екологічні тенденції з метою визначення перспектив використання трудового потенціалу для кожної групи країн (рис.6).

Рис. 6. Схема методики якісної оцінки трудового потенціалу країн світу

Результати розрахунків за методикою якісної оцінки трудового потенціалу країн світу представлено в табл. 1.

Країни, які знаходяться у першій і другій групі, мають розвинену ринкову економіку і їх умови та якість трудового життя у найбільшому ступені наближаються до загальновизнаних у світі критеріїв добробуту. Отже, для підвищення ефективності використання трудового потенціалу розвинених країн потрібно формувати виважену політику, яка проводилася до цього часу, із зосередженням більшої уваги на екологічній безпеці. Для покращення якості трудового потенціалу країн третьої групи необхідно удосконалювати політику зайнятості населення, наслідком чого буде зростання рівня освіти і подальше підвищення доходів працівників. Для підвищення ефективності використання трудового потенціалу менш розвинених країн четвертої групи потрібно забезпечити реальне зростання економіки, яке дозволить направити додаткові фінансові ресурси на вирішення багатьох соціально-економічних проблем і призведе до зростання попиту на робочу силу, створити умови для розвитку інноваційного потенціалу, піклуватися про покращення демографічного стану і здоров’я населення, а також зменшити соціальне напруження.

Таблиця 1

Розподіл країн світу на групи в залежності від значень

компонентів трудового потенціалу

1 група – “відмінне використання трудового потенціалу” | 2 група – “добре використання трудового потенціалу” | 3 група – “задовільне використання трудового потенціалу” | 4 група – “незадовільне використання трудового потенціалу” | США, Канада,

Австралія | Японія, Швейцарія, Швеція, Сполучене Королівство, Німеччина, Данія, Ізраїль, Норвегія, Франція, Фінляндія, Бельгія, Ірландія, Нова Зеландія, Австрія, Італія, Іспанія, Португалія | Мексика, Чехія, Угорщина, Литва, Польща, Словаччина,

Туреччина | Естонія, Росія,

Латвія, Білорусь,

Казахстан, Молдова, Україна

Болгарія, Румунія | Всього країн: 3 | Всього країн: 17 | Всього країн: 7 | Всього країн: 9 | Разом: 36 країн |

Після визначення місцезнаходження України у четвертій групі були виявлені фактори, які найбільше впливають на рівень використання трудового потенціалу цієї групи країн, а також побудовані моделі взаємозв’язку між результативним і факторним показниками кожного компонента. Оскільки загальний інтегральний показник рівня використання трудового потенціалу має вісім компонентів, то його модель складається із восьми рівнянь компонентів (у1-у8) і рівняння зв’язку між ними з урахуванням вагового коефіцієнту (узаг) (табл. 2).

Таблиця 2

Параметри економіко-математичної моделі визначення загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу України

у1=0,58622-8,64E-06х1-0,00010х3+0,09985х5 (1)

у2=1,2742-3,0783E-06х6-0,01471х10+0,00789х11 (2)

у3= -0,031868+0,01237х14+0,01097х15-0,00646х16-0,08803х17 (3)

у4=1,04951-0,0306х18-2,2103E-05х19-0,00022х22-0,00016х23-0,00039х24 (4)

у5=0,27004-0,00066х27 (5)

у6=0,97601-6,741E-07х28-0,12029х29-0,00039х34-0,12338х36 (6)

у7=0,58528+0,11818х39+0,00138х40 (7)

у8= -0,08197+0,05464х41 (8)

узаг=0,0882у1+0,1176у2+0,1176у3+0,2059у4+0,0882у5+0,2353у6+0,1176у7+0,0294у8 (9) | Примітка. х1 – валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення, в дол. США за паритетом купівельної спроможності; х3 – середня місячна заробітна плата, дол. США; х5 – індекс економічної свободи, бали; х6 – кількість економічно активного населення, тис. осіб; х10 – рівень зайнятості населення, %; х11 – рівень безробіття, %; х14 – питома вага економічно активного населення з освітою, нижчою за середню, %; х15 – питома вага економічно активного населення з середньою освітою, %; х16 – питома вага економічно активного населення з освітою, вищою за середню, %; х17 – державні витрати на освіту, % від ВВП; х18 – державні витрати на НДВКР, % від ВВП; х19 – робітники, зайняті в НДВКР, на 1 млн. осіб; х22 – магістральні телефонні лінії, на 1 тис. осіб; х23 – кількість абонентів мобільних мереж, на 1 тис. осіб; х24 – користувачі мережі Інтернет, на 1 тис. осіб; х27 – індекс сприйняття корупції, бали; х28 – кількість населення працездатного віку (16-70 років), тис. осіб; х29 – загальний коефіцієнт фертильності, кількість народжень на 1 жінку; х34 – щільність населення, осіб на 1 км2; х36 – коефіцієнт щорічного міграційного приросту, %; х39 – поширення ВІЛ, % випадків у віці 15-49 років; х40 – випадки захворювання на туберкульоз, на 100 тис. осіб; х41 – обсяг викидів двоокису вуглецю, на душу населення в метричних тонах.

Запропонована економіко-математична модель дозволяє здійснити прогноз рівня використання трудового потенціалу України. За умов активізації використання факторних показників загальний інтегральний показник рівня використання трудового потенціалу нашої країни матиме позитивну тенденцію і зміниться з 0,7043 у 2006 р. до 0,6753 у 2010 р. Тобто Україна зможе наблизитися у 2010 р. до рівня використання трудового потенціалу таких країн: Чехія, Угорщина, Литва.

Автором дисертації запропоновано систему напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів, яка полягає у комплексному поєднанні заходів із виділенням блоків: розвиток інноваційного потенціалу, покращення матеріальної забезпеченості, поліпшення демографічного стану, стимулювання здоров’я, регулювання ринку праці, зменшення соціальної напруженості, підвищення якості освіти, оптимізація екологічної політики з метою досягнення підвищення міжнародної конкурентоспроможності української робочої сили (рис. 7).

Реалізація викладених напрямків і заходів, які розроблено за результатами проведеного дослідження, буде сприяти нарощуванню вітчизняного трудового потенціалу в контексті інтеграції України до світового ринку праці.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі розробки теоретичних та методологічних положень щодо оцінки використання трудового потенціалу країн світу та удосконалення політики державного стимулювання розвитку трудового потенціалу України в контексті інтеграції до світового ринку праці.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Наукове узагальнення теоретичних основ міжнародної економіки стосовно інтеграції із виділенням трудової складової дозволило визначити інтеграцію до світового ринку праці як процес залучення і згладжування відмінностей виробничих і трудових потенціалів сукупності країн, у результаті якого створюється позитивний ефект від їх взаємодії на вищому рівні розвитку, а саме забезпечення соціальних та економічних суб’єктів добробутом і безпекою на довготривалий час.

2. Виділено чотири найпоширеніших характеристики моделей ринку праці (ліберальна, соціал-демократична, консервативна і перехідна). Запропоновано систему факторів, які комплексно впливають на світовий ринок праці, а саме: міжнародний розподіл праці і спеціалізація; НТП, інформатизація і зв’язок; міжнародна конкуренція;

Рис._7

міжнародна транспортна інфраструктура; міжнародна мобільність капіталу; структурні зрушення в економіці; лібералізація цін; міжнародна міграція робочої сили, які необхідно враховувати при формуванні державної політики розвитку трудового потенціалу країни в контексті посилення інтеграційних процесів.

3. Визначено місце трудового потенціалу у розвитку світового ринку праці, тобто він є атомарною ланкою, яка визначає сутнісні характеристики і динаміку розвитку світового ринку праці, а також будує більш складні економічні і соціальні процеси, що фокусуються на ньому. Від ефективного використання трудового потенціалу залежить конкурентоспроможність економіки кожної країни світової спільноти, а відповідно й особистий добробут і статок кожного працівника.

4. Сучасні інтеграційні процеси у трудовій сфері вплинули на структуру світового ринку праці і визначили ряд тенденцій, які спостерігаються у даний час, а саме: посилення глобальної нерівності в оплаті праці; структурні зрушення у зайнятості населення; зростання мобільності населення; дефіцит кваліфікованої робочої сили; скорочення витрат на робочу силу; зростання кількості населення і старіння трудового потенціалу; розвиток сучасної світової освіти; уніфікація, стандартизація та гомогенність соціальних процесів.

5. Обґрунтовано важливість застосування авторської методики кількісної інтегральної оцінки трудового потенціалу країн світу, на основі якої передбачалося дослідження 41 соціально-економічного показника за восьма компонентами, а саме: “матеріальна забезпеченість”, “ринок праці”, “освіта”, “інноваційний потенціал”, “соціальна напруженість”, “демографія”, “здоров’я” та “екологія”. Це дозволило замінити множину соціально-економічних показників єдиним інтегральним показником, який відображає системні взаємозв’язки його компонентів; визначити ранг країн відносно гіпотетичної ідеальної країни; виявити динамічні зміни рівня використання трудового потенціалу країн світу; порівняти комплексні показники за кожним компонентом трудового потенціалу між окремими країнами, що дає змогу виявити резерви їх нереалізованих можливостей і дослідити негативні тенденції, які гальмують інтеграцію до світового ринку праці.

6. Діагностика сучасного стану трудового потенціалу України у розрізі його компонентів дозволила зробити висновок, що він знаходиться у незадовільному стані. На першому місці серед негативних тенденцій, які гальмують інтеграцію України до світового ринку праці – зниження використання інноваційного потенціалу, погіршення стану матеріальної забезпеченості, порушення пропорційності і структурної рівноваги демографічних процесів, а також погіршення стану здоров’я трудових ресурсів. На другому місці – незадовільний стан національного ринку праці, дефіцит кваліфікованої робочої сили, зростання рівня злочинності і корумпованості суспільства. На третьому місці – зниження якості освіти (хоча рівень освіти в Україні досить високий) і погіршення екологічної ситуації.

7. Запропоновано методику якісної оцінки трудового потенціалу країн світу з використанням кластерного аналізу, яка дозволила поділити сукупність країн на чотири групи в залежності від значень компонентів і виявити притаманні їм характеристики: відмінні, добрі, задовільні чи незадовільні з метою визначення перспектив використання трудового потенціалу для кожної із групи країн.

8. Автором розроблено економіко-математичну модель визначення загального інтегрального показника рівня використання трудового потенціалу України. На її основі оцінено ступінь впливу вищезазначених компонентів, на які, у свою чергу, впливають певні фактори, що дозволило здійснити прогноз рівня використання трудового потенціалу України. Зроблено висновок, що активізація використання факторів трудової сфери є передумовою підвищення міжнародної конкурентоспроможності робочої сили.

9. Автором запропоновано систему напрямків розвитку трудового потенціалу України в контексті посилення інтеграційних процесів, яка полягає у комплексному поєднанні заходів із визначенням певних пріоритетів: розвиток інноваційного потенціалу, покращення матеріальної забезпеченості, поліпшення демографічного стану, стимулювання здоров’я, зменшення соціальної напруженості, регулювання ринку праці, підвищення якості освіти та оптимізація екологічної політики. Отже, пропозиції щодо напрямків розвитку трудового потенціалу базуються на обґрунтованій основі та можуть стати головним орієнтиром у формуванні державної соціально-економічної політики в контексті посилення інтеграційних процесів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1.

Особистий внесок здобувача: порівняно рівень освіти України та інших країн світу.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Корчевська Л.О. Гносеологія трудового колективу // Економіка промисловості. – Донецьк: Національна академія наук України, 2004. – №3 (25). – С.111-116 (0,4 д.а.).

8.