МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛАГІНА Марія Андріївна

УДК 615.322:582.632.1

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН

РОДУ DUSCHEKIA OPIZ

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного університету (м. Харків),

Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник:доктор фармацевтичних наук, професор

СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри ботаніки | Офіційні опоненти:доктор фармацевтичних наук, професор

БЕЗУГЛИЙ ПЕТРО ОВКСЕНТІЙОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри фармацевтичної хімії |

кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник

ДЕРКАЧ АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ

Державне підприємство “Державний науковий

центр лікарських засобів”, завідувач

сектором природних гетероциклічних сполук |

Провідна установа:Запорізький державний медичний університет, кафедра фармакогнозії

з курсом ботаніки

Захист відбудеться „ 21 ” квітня 2006 р. о 10 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д .605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м.  Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4)

Автореферат розісланий „ 20 ” березня 2006 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук, професор | Малоштан Л.М. | .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Концепція оздоровлення, прийнята ВООЗ на XXI сторіччя, актуалізує проблему пошуку та розширення арсеналу ефективних, безпечних лікарських та профілактичних засобів. В даному контексті лікар-ські препарати на основі рослинної сировини виглядають дуже приваб-ли-вими завдяки ряду позитивних властивостей: максимальній спорідненості до організму людини, більшою безпечністю відносно побічної дії, незначною алергійністю і токсичністю, можливістю тривалого використання без форму-вання звикання.

Не менш актуальними в сучасній фармації залишаються питання раціо-нального і комплексного використання відомих лікарських рослин, а та-кож пошук нових джерел природних біологічно активних сполук з метою розши-рення номенклатури офіцинальних лікарських рослин та сировинної бази.

Дана робота є продовженням досліджень НФаУ та ДНЦЛЗ з фітохіміч-ного, анатомо-гістохімічного та фармакологічного вивчення видів родини Betulaceae, які здавна використовуються народною і науковою меди-циною.

До перспективних джерел лікарської рослинної сировини для вироб-ниц-тва препаратів антимікробної, протизапальної, імуностимулюючої та діу-ретичної дії належать види роду Duschekia Opiz, які характеризуються наяв-ністю ряду біологічно активних речовин (БАР), в тому числі поліфенольних сполук.

Душекія зелена – Duschekia viridis (Chaix) Opiz відноситься до секції Alnobetula родини Betulaceae. Розповсюджена в Західній Україні, де займає від 4% до 6% загальної площі високогір’я Українських Карпат. Також до цього роду належать душекія Максимовича – Duschekia maximowiczii (Call.) Pouzar і душекія чагарникова – Duschekia fruticosa (Rupr.) Pouzar, які у ди-кому стані зрозтають поза межами України.

Фітохімічне, морфолого-анатомічне та гістохімічне вивчення видів роду Duschekia, отримання біологічно активних комплексів і субстанцій та впровадження в практику додаткових джерел офіційної лікарської рослинної сировини є актуальною проблемою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна робота “Фармакогностичне вивчення рослин роду Duschekia Оpiz” виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету з проблеми “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва для дорослих та дітей” (№ державної реєстрації 0198U007008) проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета і завдання дослідження: Проведення порівняльного вивчення видів роду Duschekia щодо якісного складу та кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин з метою їх виділення і подальшого викорис-тання в медичній практиці; визначення найбільш перспективного виду та си-ровини для одержання біологічно активних субстанцій, встановлення їх біо-логічної активності та стандартизація; вивчення морфолого-анатомічних діагностичних ознак сировини видів роду Duschekia та визначення ресурсів D. в Україні.

Для досягнення постановленої мети необхідно було вирі-шити наступні завдання:

· провести попереднє фармакогностичне дослідження видів роду Duschekia та визначити найбільш перспективний вид і сировину для подаль-ших досліджень;

· виділити в індивідуальному стані домінуючі речовини запропо-нованої сировини та встановити їх структуру;

· провести кількісне визначення основних БАР в рослинах роду Dusche;

· розробити технологію одержання комплексів БАР та встановити їх біо-логічну активність;

· здійснити порівняльний морфологічний та анатомо-гістохімічний ана-ліз сировини видів роду Duschekia;

· провести ресурсознавчі дослідження та визначити запаси сировини Duschekia viridis на території України;

· розробити аналітичну нормативну документацію на сировину та одер-жану субстанцію.

Об’єкти дослідження: кора, листя, зелені і стиглі супліддя, однорічні та здерев’янілі пагони видів роду Duschekia: D., D. maximowizcii, D..

Предмет дослідження: Виявлення, кількісне визначення, виділення та встановлення структури біологічно активних речовин; вивчення біологічної активності сумарного поліфенольного та полісахаридних комплексів; визна-чення морфолого-анатомічних та гістохімічних ознак сировини D., D., D.; визначення запасів сировини D..

Методи дослідження: Якісний склад БАР визначали фармакопейними методами, використовуючи тонкошарову та паперову хроматографії. Для вилучення БАР із сировини застосовували методи вибіркової рідинної екстракції, адсорбційної колонкової хроматографії на силікагелі і полі-амідному сорбенті та препаративну хроматографію на папері. Будову виді-лених сполук встановлювали хімічними та інструментальними мето-дами. Кількісний склад БАР визначали за допомогою спектрофотометрії, газо-рідинної хроматографії, атомно-адсорбційної спектроскопії та ін. Фарма-кологічні дослідження проводили in vivo та in vitro. Мікроскопічні дослід-ження здійснювали за допомогою мікроскопів МБР-1 та МБУ-6, фото-графування мікропрепаратів проводили фотоапаратом “ФЕД-5В” (плівки “Мікрат-200”, “Мікрат-300”) та цифровою фотокамерою Olympus “Camedia C-4000”. Ресурсознавчі ви-значення здійснювали загальноприйнятими в геоботаніці методами опису пробних ділянок.Наукова новизна отриманих результатів: Вперше здійснено комплек-сне фармакогностичне, фармакологічне та ресурсне дослідження видів роду Duschekia Opiz, визначено найперспективніший вид та сировину, встановлено якісний склад та кількісний вміст БАР. Із ви-дів роду Duschekia виділено 19 індивідуальних сполук: флавоноїди (4), кума-рини (3), оксико-ричні кислоти (5), похідні бензойної кислоти (3) та елагота-нини (4), серед яких вперше для роду – кофейна, ферулова, ізохлорогенова кислоти, елагота-ніни та скополетин. Відпрацьовані методики виділення із сировини полісаха-ридів і поліфенолів, та вперше досліджено біологічну дію отриманих субс-танцій; розроблений спосіб одержання суми поліфенолів з антимікробною, протизапальною та діуретичною активністю. Вперше визначені морфолого-анатомічні діагностичні ознаки рослинної сировини видів роду Duschekia, проведено ресурсознавче дослідження D. viridis на території Українських Карпат.

Новизна досліджень підтверджена пріоритетним висновком на заявку до патенту № а 200500114 від 04.01.2005 “Спосіб одержання суми поліфе-нолів з антимікробною, протизапальною та діуретичною активністю”.

Практичне значення одержаних результатів: Отримані дані про склад і вміст біологічно активних речовин сировини видів роду Duschekia Opiz можуть бути використані для розширення номенклатури і сировинної бази офіцинальних лікарських рослин та отримання нових фітокомплексів:

· Розроблено проекти АНД на ЛРС – супліддя D. та на поліфенольну субстанцію під умовною назвою “Душекін”.

· Розроблено та апробовано на ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, м. Харків технологію одержання субстанції “Душекін” із стиглих суплідь D..

· Дані морфолого-анатомічного дослідження рослинних об’єктів викорис-тані для розробки АНД на лікарську рослинну сировину, а також уточ-нення систематичного статусу роду Duschekia Opiz.

· Проведено доклінічні фармакологічні та мікробіологічні дослідження біо-логічних комплексів, отриманих із вегетативних та генеративних ор-ганів D..

· Фрагменти роботи впроваджені у навчальний процес кафедр фармако-гнозії НФаУ, Івано-Франківської державної медичної академії, Львівсь-кого національного медичного університету ім. Данила Галицького, Тер-нопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського та Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача: Особисто автором проаналізована нау-кова література з досліджуваної проблеми; визначений якісний склад та кіль-кісний вміст основних груп БАР, зокрема дубильних речовин, флавоноїдів, полісахаридів, амінокислот та жирних кислот в сировині трьох видів роду Duschekia; виділено в індивідуальному стані та ідентифіковано 19 сполук різної хімічної природи; встановлено їх будову; вивчена макро- та мікро-скопічні будова трьох видів роду Duschekia, встанов-лено їх анатомічні та діагностичні ознаки; визна-чені основні ресурсні характеристики D. viridis в Українських Карпатах; на підставі отрима-них експериментальних даних розроблено проект АНД на супліддя D. viridis; розроблено спосіб одержання суми поліфенолів (Душекін) із суплідь D. та напрацьовано 5 серій субстанції в експерименталь-ній фітохімічній лабораторії ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, м. Харків; розроблено проект АНД на субстанцію Душекін; узагальнено результати досліджень та сформу-льовано висновки.

Апробація результатів роботи: Матеріали дисертаційної роботи викладені в доповідях на V Національному з’їзді фармацевтів “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті” (м. Харків, 1999 р.), міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених (м. Харків, 2000 р., 2001 р.), XI з’їзді УБТ (м. Харків, 2001 р.), науково-практичній конференції “Ліки – людині” (м. Харків, 2001 р., 2004 р.), XI Міжнародному конгресі “Человек и лекарство” (г. Москва, 2004 г.), міжнародній науковій конференції “Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки та освіти” (м. Запоріжжя, 2004 р.), VI Національному з’їзді фармацевтів України (м. Харків, 2005 р.).

Публікації: За матеріалами дисертаційної роботи в наукових фахових журналах опубліковано 17 робіт, у тому числі, 5 статей, 1 коротке повідом-лення, а також 10 тез доповідей і пріоритетний висновок на заявку до па-тенту.

Обсяг і структура дисертації: Робота викладена на 152 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, експериментальної частини, загаль-них висновків, додатків та списку використаних літературних джерел, який містить 178 найменувань, у тому числі, 47 іноземних. Робота ілюстрована 28 рисунками, 12 схемами та 30 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані задачі дослід-жень, наведені відомості про наукову новизну і практичне значення одержа-них результатів.

Перший розділ присвячений огляду літератури, який включає відо-мості щодо систе-матичного положення і видового складу роду Duschekia, ботанічний опис, хімічний склад і використання в народній медицині трьох представників цього роду: Duschekia viridis, D., D. Достатньо розповсюджена на території За-хідної України душекія зелена – Duschekia viridis, відзначена як найбільш перспективне джерело біологічно активних речовин і може бути рекомендована для розширення бази екологіч-но чис-тої лікарської рослинної сировини, а також для подальшого поглиб-леного фармакогностичного і фармакологічного дослідження з метою ство-рення рослинних препа-ратів антимікробної, протизапаль-ної та іншої дії.

Другий розділ присвячений фітохімічному вивченню кори, листя та суплідь D., D., D., зразки яких були зібрані у 2001–2004 рр в ботанічних садах України та в Українських Кар-патах, виділенню та ідентифікації індивідуальних речовин із видів роду Duschekia.

Встановлена наявність в сировині дубильних речовин, похідних кисло-ти бензойної, елаготанінів, флавоноїдів, оксикоричних кислот та кума-ринів. Проведений гістохімічний експрес-аналіз, адаптований відносно запропоно-ваної сировини та зафіксований розподіл дубильних речовин по зонах лист-ків, асимілюючих і здерев’янілих стебел.

Проведений хід виділення індивідуальних компонентів з викорис-тан-ням різних видів хроматографії, рехроматографії та подрібнювальної криста-лізації. В результаті було виділено в індивідуальному стані та доведена стру-ктура 19 отриманих речовин. Виділення та встановлення структури деяких речовин проводили на базі ДП ДНЦЛЗ під керівництвом д. хім. н., проф. В.І. Литвиненка.

На підставі фізико-хімічних властивостей, хімічних перетворень, даних елементного та хроматографічного аналізу, УФ- та ІЧ-спектроскопії, моле-кулярної маси, якісних реакцій та порівнянням з достовірними зразками були ідентифіковані: 3 похідні бензойної кислоти (речовини І–Ш), 4 елаготаніни (речовини IV–VII), 5 похідних кислоти коричної (речовини VIII–XII), 3 похід-них бензо-б-пірону (речовини XIII–XV), та 4 флавоноїди (речовини XVI–XIX). Серед них вперше для роду Duschekia виділені: кофейна, ферулова, ізохлорогенова кислоти, скополетин та чотири елаготаніна. Фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Деякі фізико-хімічні властивості речовин, виділених з видів

роду Duschekia

Речо-вина | Хімічна назва | Загальна формула | Т. пл.,

°С | Спектральна характеристика | Джерело отримання

(вид та орган*) | УФ-спекр,нм | ІЧ-спектр,
см-1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | Похідні бензойної кислоти | I | 3,4,5-тригідроксибен-зойна (кислота галова) | C7H6O5251–252 | 265,269 | 1550,1640, 2470,3400, 3680,3710 | D. viridis,D. fruti-cosa, D. maximo-wiczii (к., л., с.) | IІ | Етиловий ефір кислоти галової (етилгалат) | С9Н10О5151–152 | 245,262, | - | D. viridis, D. maxi- mowiczii (к., л., с.) D. fruticosa (л., с.) | III | Ділактон кислоти гексагідроксидіфенової (кислота елагова) | C14H6O8358 розкл. | 260,345 | 1340,1790, 2500,2870, 3210,3400 | D. viridis,D. maxi- mowiczii (л., с.) D. fruticosa (л.)Елаготаніни | IV | Діефір гексагідрокси-діфеноїла-(3-О-L-арабопіранозидо)-3-О-D-ксилопіранозид | С20H26O18аморф. | 220,284 | 1280,1345, 1650,1800, 2250,3310 | D. viridis, D. fruti-cosa (к., л., с.) D. maximowiczii (л., с.) |

Продовження табл. 1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | V | Діефір гексагідрокси-діфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозид | С21H28O19аморф. | 235,290 | 1250,1400, 1580,1900, 2550,3360 | D. viridis, D. maxi-mowiczii (к., л., с.)

D. fruticosa (с.) | VI | Діефір гексагідрокси-діфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозид | С21H28O19аморф. | 230,284 | 1200,1430, 1580,1840, 2150,2600, 3200 | D. maximowiczii (к., л., с.), D.D. fruti-cosa (л., с.) | VII | Діефір гексагідрокси-діфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1-О-

в-D ксилопіранозид | С20H26O18аморф. | 220,275 | 1200,1340, 1680,2300, 2760,3340 | D. viridis, D. fruti-cosa (л., с.), D. ma-ximowiczii (с.) | Похідні коричної кислоти | VIII | 3,4-дігідроксикорична (кислота кофейна) | C9H8O4193–195 | 240,310 | 880,1565, 2975,3235, 3400 | D. viridis (к., л.,с.)

D.с.) D. fruticosa (л.) | IX | 3-гідрокси-4-метоксикорична (кислота ферулова) | C10H10O4169–170 | 290,340 | - | D. maximowiczii (к., л., с), D. viridis,

D. fruticosa (л., с.)X | 5-О-кофеїл-D-хінна (кислота хлорогенова) | C16H18O9203–204 | 230,320 | - | D. viridis, D. maxi-mowiczii (л., с.) D. fruticosa (л.) | XI | 3-О-кофеїл-D-хінна (кислота неохлоро-генова) | C16H18O9аморф. | 245,325 | 870,920, 1625,3170, 3350 | D. maximowiczii (л.), D. viridis, D. fruticosa (л., с.) | XII | 3,4-О-кофеїл-D-хінна, 3,5-О-кофеїл-D-хінна та 4,5-О-кофеїл-D-хінна (кислота ізохлорогенова) | C25H24O12аморф. | - | - | D. fruticosa (к., л., с.), D. maximowi-czii (с.), D. viridis (л., с.) | Похідні бензо-б-пірону (кумарини) | XIII | 7-гідроксикумарин (умбеліферон) | C9H6O3229–231 | 320,250 | 905,1000, 1140,1240, 1620,1690 | D. maximowiczii (к., л., с.),

D. viridis (л., с.)XIV | 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетин) | C10H8O4202–204 | 227,250, 290,354 | 1100,1200, 1300,1390, 1545,1590, 1720,2890 | D. maximowiczii (к., л.), D. viridis (л., с.), D. fruti-cosa (с.)XV | 6,7-дігідроксикумарин (ескулетин) | C9H6O4268–271 | 235,260, 300,350 | 1160,1205, 1375,1406, 1475,1585, 1640,1660 | D. maximowiczii (к., л.), D. fruti-cosa, D. viridis

(л., с.)Флавоноїди | XVI | 3,5,7,4ґ-тетрагідроксифлавон (кемпферол) | C15H10O6277–289 | 368,258 | 850,1510, 1570,1615, 1659,3340 | D. maximowiczii (к., л., с.), D., D. fruticosa

(л., с.)Закінчення табл. 1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | XVII | 3,5,7,3ґ,4ґ-пентагідроксифлавон (кверцетин) | C15H10O7311–312 | 375,257 | 1515,1565, 1515,1665, 3300,3380 | D. viridis, D. maxi-mowiczii (к., л., с)

D. fruticosa (л.)XVIII | 3-О-в-D-галактопіра-нозил-5,7,3ґ,4ґ-тетра-гідроксифлавон (гіперозид) | C21H20O12235–237 | 361,258 | 896,998-1005,1096, 1610,1660, 3330,3470 | D. maximowiczii (к., л.), D. viridis,

D. fruticosa (л., с.)XIX | 3,5,7,3ґ,4ґ,5ґ-гексагідроксифлавон (мірицетин) | C15H10O8350–354 | 375,255 | 865,940, 1520,1608, 1663,3370 | D. viridis, D. maxi-mowiczii (к., л., с.)

D. fruticosa (л., с.)Примітка: *к. – кора, л. – листки, с. – супліддя

Ідентифікація елаготанінів: Речовини IV–VII віднесені до гідро-лізуємих дубильних речовин елаготанінової групи, оскільки з 1% розчином хлор-ного заліза утворюють комплекс синьо-сірого кольору, що дозволяє судити про їхню поліфенольну природу. Загальна реакція на дубильні речо-вини – утворення осаду з розчином желатину позитивна. Ацетонові розчини виділених сполук дають позитивну реакцію на кислоту елагову, що свідчить про можливу її присутність у молекулах. З ваніліном в кислоті хлористо-водневій реакція усіх виділених сполук негативна.

В УФ-спектрах виділених речовин спостерігаються максимуми погли-нання при 219 та 279, 220 та 283, 220 та 265, 218 та 226 нм (сполуки IV–VII відпо-відно). В ІЧ-області спектра спостерігаються смуги поглинання при 3345-3350 см-1 (фенольні гідроксили), 1730-1710 см-1 (складноефірні зв‘язки), 1620-1615 см-1 (бензольне кільце), 1020-1010 см-1 (цукровий компонент).

Схема хімічного перетворення елаготанінів (рис. 1) показує, що кис-лотний, лужний та ферментний гідролізи приводять до утворення в усіх спо-луках кислоти елагової та L-арабінози і D-ксилози (сполука IV), L-арабінози і D-глюкози (сполука V), D-ксилози та D-глюкози (сполука VI) та L-арабінози і D-ксилози (сполука VII).

Хімічні перетворення, дані елементного аналізу та молекулярної маси свідчать, що речовини IV?VII є біозидами елагової кис-лоти, а цукри, що входять до молекули елаготанінів мають піранозну форму. Також підтверд-жено приєднання гексагідроксидіфеноїла у речовині IV до гідроксилу при С-3 вуглеводного залишку, а у сполуках V–VII до напівацетальних гідроксилів цукрів. Речовина IV має структуру діефіру гексагідроксидіфеноїлу-(3-О-L-арабопіранозидо)-3-О-D-ксилопіранозиду.

Ацетильні похідні речовин V–VII містять 13, 13 та 12 ацетильних залишків, відповідно, та ма-ють наступну структуру: речовина V – діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозид; речовина VI – діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозид; речовина VII – діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1-О-в-D-ксилопіранозид.

Рис. 1. Схема хімічного перетворення елаготанінів на прикладі діефіру гексагідрокси-

діфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозиду – речовини VI

Третій розділ присвячений результатам визначення кількісного вмісту дубильних речовин, флавоноїдів, вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, мікроелементів в корі, листі та супліддях D., D., D.

Кількісний вміст флавоноїдів та дубильних речовин визначався, від-повідно, спектрофотометричним (в перерахунку на гіперозид) та комплек-сонометричним (в перерахунку на танін) методами (табл. 2). Дані свідчать, що найбільшу кількість флавоноїдів вміщують листя та супліддя D. і кора D.. Щодо дубильних речовин, то їх значною кількістю від-різняються супліддя усіх трьох видів. Суму окислювальних фенолів визна-чали перманганатометричним методом (ДФ ХІ).

Таблиця 2

Кількісний вміст поліфенольних речовин в корі, листі та супліддях

видів роду Duschekia (n = 3, в перерахунку на абсолютно суху сировину)

Вид | Назва

органу | Вміст суми флавоноїдів, % | Вміст суми окислювальних фенолів, % | Вміст дубильних речовин, % | D. viridis | Кора | сліди | 29,140,16 | 4,750,14 | Листя | 0,960,02 | 11,810,15 | 4,500,13 | Супліддя | 1,240,02 | 15,420,18 | 8,190,02 | D. maximo-wiczii | Кора | 0,190,05 | 17,320,25 | 2,590,13 | Листя | 1,550,02 | 11,500,18 | 3,860,10 | Супліддя | 1,960,03 | 17,680,18 | 11,210,03 | D. fruticosa | Кора | сліди | 11,140,16 | 3,000,09 | Листя | 2,100,03 | 14,490,20 | 4,340,10 | Супліддя | 2,140,04 | 13,350,12 | 8,970,02 |

Таким чином, за вмістом дубильних речовин кору, листя та супліддя D., D. і D. можна віднести до танідоносної лікар-ської рослинної сировини.

Амінокислотний аналіз кори, листя та суплідь видів роду Duschekia проводили на амінокислотному аналізаторі. Для визначення якісного складу та кількісного вмісту компонентів використову-вали автоматичний аналізатор фірми “Хітачі”, модель KLA – В. Дані ана-лізу свідчать про наявність не менше 16 амінокислот, 8 з яких є незамінними. Високим вмістом амінокислот відрізняються листя усіх трьох видів, а переважаючим компонентом як в листках так і в супліддях є глютамінова кис-лота. У слідових кількостях присутні треонін, гістидин та валін.

Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій кори, листя та суплідь видів роду душекія аналізували методом газорідинної хроматографії на хро-матографі “Хром-5” після метилування жирних кислот.

Діаграма (рис. 2) демонструє, що із 12 визначених жирних кислот най-більшу кількість складають пальмітинова, лінолева та ліноленова. Відмічено, що вміст жирних кислот в супліддях більше, ніж в корі та листях.

Рис. 2. Жирнокислотний склад ліпофільної фракції кори, листя та суплідь

видів роду DuschekiaРезультати аналізу, проведеного на атомно-абсорбційному спектрофо-тометрі AAS – 30 (фірми “Karl Zeiss Jena”, Німеччина) елементного складу свідчать, що в корі, листі та супліддях D. встановлено наявність 11 мікроеле-ментів: Fe, Zn, Mn, Co, Сr, Cu, Ni, Cs, Sr, Pb, Cd.

На підставі порівняльної характеристики рівня на-копичення важких металів при дослідженні кількості мікроелементів, які містяться в корі, листі та супліддях D. показано, що сировина з Українсь-ких Карпат є екологічно чистою та заслуговує на подальше поглиблене ви-вчення. Дані свідчать (рис. 3), що серед-ній вміст важких металів свинцю та кадмію в пробах Карпатської сировини, значно нижчий, ніж в пробах сировини, зібраної в Харкові, вміст важких металів якої перевищує гранично припус-тимі концентрації.

Рис. 3 Склад мікроелементів в сировині D., зібраної у м. Харкові та Українських Карпатах

Одержані дані є можливим критерієм оцінки якості сировини та дозво-ляють рекомендувати збирати кору, листя і супліддя D. в екологічно чистих районах на території Українських Карпат.

Виділені із вегетативних та генеративних органів D. полісаха-рид-ні комплекси охарактеризовані за моносахаридним складом, кількісним вмістом кислих та нейтральних цукрів.

Отримані дані свідчать про те, що Duschekia може бути викорис-тана як перспективна лікарська рослина.Четвертий розділ присвячений отриманню біологічно активних ком-плексів та вивченню їх фармакологічної активності. Беручи до уваги, що ду-шекія зелена розповсюджена в Українських Карпатах і має достатні запаси сировини, ми зосередили подальші дослідження саме на її органах, які відріз-няються високим вмістом БАР. Для отримання водних, водних-спиртових та етилацетатних екстрактів було використано: кору, листя, зелені та стиглі супліддя. Для виділення і фракціонування полісахаридів вико-ристовували відомі методики. Отримані сухі екстракти та 4 фракції полісаха-ридів: спирто-розчинні цукри, водорозчинні полісахариди, пектинові речо-вини та геміце-люлози. В результаті визначення кількісного вмісту БАР у си-ровині було встановлено, що найбільша кількість їх міститься в стиглих су-пліддях. Най-більший вихід цільового продукту (5,6% 0,4) дає екстрагу-вання етил-ацетатом. Тому подальші дослідження зводилися до їх поглибле-ного вив-чення, а також розробці способу отримання субстанції з максималь-ним вміс-том поліфенольних речовин, під умовною назвою – “Душекін”. Тех-нологія представлена на рис. 4, та апробована в умовах експерименталь-ної фіто-хімічної лабораторії ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, м. Харків.

Новизна досліджень підтверджена пріоритетним висновком на заявку до патенту № а 200500114 від 04.01.2005 “Спосіб одержання суми поліфе-нолів з антимікробною, протизапальною та діуретичною активністю”.

Дослідження антимікробної активності фітокомплексів проводили на базі інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України під керівництвом зав. лабораторією біохімії мікроорганізмів та поживних се-ре-довищ ст. н. с., к. б. н. Т.П. Осолодченко за методами серійних розведень та дифузії в агар.

Вивчені сухі екстракти, а також різноманітні фракції полісахаридів з кори, листя, зелених та стиглих суплідь д. зеленої на антимікробну дію по відношенню до основних збудників хвороб (Staphylococcus aurеus, Eschericoli, Proteus vulgaris, Proteus aeruginosa, Bacillus subtilis) та анти-фун-гальну дію по відношенню до Candida albiсans.

Отримані дані свідчать про те, що усі 4 полісахаридних комплекси від-різняються обсягом та рівнем антимікробної активності. Діапазон її дуже широкий та проявляється у вигляді зон затримки росту від 9 до 25 мм. Низь-кий рівень активності встановлений для фракцій пектинових речовин і гемі-целюлоз, які інгибують ріст тільки стафілокока, кишкової палички та протея. Найбільш широкий спектр антимікробної та антифунгальної активності ма-ють спиртові та етилацетатні екстракти з листків та стиглих суплідь.

В дослідах in vitro, які проводилися в лабораторії імунореабеталогії під керівництвом ст. н. с., к. б. н. С.Ю. Беляєвської за відомими методиками, фрак-ції полісахаридів і водні екстракти отримані з кори, листя, зелених та стиглих суплідь д. зеленої виявляють імуномодулюючий ефект, але найак-тивнішіми є субстанції зі стиглих суплідь.

Рис. 4. Технологічна схема виробництва субстанції Душекіну

Фармакологічні дослідження Душекіну, а також різних полісахаридних фракцій душекії зеленої проводилися на кафедрі фармакотерапії НФаУ під керів-ництвом д. фарм. н., професора Б.А. Самури.

Експериментальним методом встановлена доза Душекіну, що проявляє найбільшу проти-запальну активність і складає 40 мг на кг маси тварини.

Аналіз вивчення діуретичної активності фракцій полісахаридів і екст-рактів з веге-тативних та генеративних органів д. зеленої показує, що всі екст-ракти виявляють діуретичну дію. Найбільшу активність проявляють пекти-нові речовини з листя та водорозчинні полісахариди з суплідь. Визначено, що максимальна ефективність Душекіну, досягається при введенні дози близько 75 мл на кг маси тварини.

В результаті фармакологічних досліджень встановлено, що Душекін за класифікацією К.К. Сидорова відноситься до малотоксичних речовин (ЛД50 складає 540 ± 10,06 мг/кг) і має антимікробну, протизапальну, діуретичну та імуномодулюючу дії.

В п’ятому розділі обговорюються результати морфолого-анатомічних, гістохімічних та ресурсознавчих досліджень. Встановлені морфолого-ана-томічні ознаки кори, листків, зелених та здерев’янілих стебел трьох видів роду душекія – Duschekia: д. зелена D., д. Максимовича – D., д. чагарникова D.

Визначені видоспецифічні, а також спільні для роду анатомічні ознаки (дорзовентральна амфістоматична будови листкової пластинки; аномоцитний тип про-дихового апарату; наявність простих і залозистих трихом; двопучкова центральна жилка).

Визначені морфологічні і анатомічні діагностичні ознаки стиглих су-плідь душекії зеленої – Duschekia viridis, що пропонуються у якості лікарсь-кої рослинної сировини для отримання біологічно активної субстанції “Ду-шекін”. Враховані особливості анатомічної будови головної осі складного суцвіття – тирсу, осі і лусок “шишки”, оплодня крилатого горіха та насінини. На основі отриманих даних складені проекти розділів АНД “Зовнішні ознаки” і “Мікроскопія” для суплідь душекії зеленої – “Fructus Duschekiae.

Досліджено, що у складі зеленовільхового криволісся Українських Карпат зарості Duschekia viridis займають близько 4–6% загальної площі високогір’я (біля 166,2 га), відповідно, ці райони є перспективними для промислових заготівель екологічно чистих суплідь Dusсhekia viridis (у нормі 8–12 т свіжої сировини на рік). Отримані дані можуть бути враховані у разі складання лімітів збалансованого використання національних фіторесурсів Карпат.

ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено комплексне фармакогностичне дослідження кори, стебел, листя та суплідь D. viridis, D. maximowiczii та D. fruticosa з метою використання їх в якості лікарської рослинної сировини. Встановлено наявність дубильних речовин, похідних кислоти бензойної, елаготанінів, флавоноїдів, оксико-ричних кислот, кумаринів, вуглеводів, амінокислот, жирних кислот та мікроелементів. Отримані дані свідчать про перспек-тивність подальшого дослідження та використання лікарської рослинної сировини вказаних видів.

2. Вперше в індивідуальному стані із кори, листя та суплідь видів роду душекія виділено 19 сполук. На підставі хімічних та інструментальних досліджень встановлено структуру цих речовин: похідні кислоти бензойної – 3,4,5-тригідроксибензойна (галова), етиловий ефір кислоти галової (етилгалат), ділактон кислоти гексагідроксидіфенової (елагова); елаготаніни – діефір гексагідрокси діфеноїла-(3-О-L-арабопіранозидо)-3-О-D-ксилопіранозид, діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабо-піранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозид, діефір гексагідроксидіфеноїла-(1-О-в-D-ксилопіранозидо)-1-О-в-D-глюкопіранозид, діефір гексагід-роксидіфеноїла-(1-О-б-L-арабопіранозидо)-1-О-в-D-ксилопіранозид; по-хідні кислоти коричної – 3,4-дігідроксикорична (кофейна), 3-гідрокси-4-метоксикорична (ферулова), 5-О-кофеїл-D-хінна (хлорогенова), 3-О-кофеїл-D-хінна (неохлорогенова), 3,4-О-кофеїл-D-хінна, 3,5-О-кофеїл-D-хінна та 4,5-О-кофеїл-D-хінна ксилоти (ізохлорогенова); похідні бензо-б-пірону (кумарини) – 7-гідроксикумарин (умбеліферон), 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетин); 6,7-дігідроксикумарин (ескулетин); фла-воноїди – 3,5,7,4ґ-тетрагідроксифлавон (кемпферол); 3,5,7,3ґ,4ґ-пента-гідроксифлавон (кверцетин), 3-О-в-D-галактопіранозил-5,7,3ґ,4ґ-тетра-гідроксифлавон (гіперозид) та 3,5,7,3ґ,4ґ,5ґ-гексагідроксифлавон (міри-цетин).

3. Визначений якісний склад та кількісний вміст біологічно активних сполук (дубильних речовин, флавоноїдів, вуглеводів, амінокислот, жирних кислот, мікроелементів) в корі, листі та супліддях видів роду Duschekia.

4. Із кори, листя і суплідь D., D., D. виді-лено 16 амінокислот та 12 жирних кислот. Вперше методом атомно-абсор-бційного спектрального аналізу визна-чено вміст 11 мікроелементів в корі, листі та супліддях д. зеленої. На підставі порівняльної характер-рис-тики вмісту важких металів в д. зеленій показано, що сиро-вина із Українських Карпат є екологічно чистою, і заслуговує на подаль-ше по-глиблене вивчення та використання.

5. Із кори, листя і суплідь д. зеленої одержані і охарактеризовані за моно-мірним складом та біологічними властивостями фракції водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин та геміцелюлоз. Визначений кількіс-ний вміст нейтральних та кислих цукрів у полісахаридних фракціях.

6. В результаті фармакологічних досліджень сухих екстрактів і фракцій по-лісахаридів із кори, листя, зелених та стиглих суплідь D. вста-новлена антимікробна, антифунгальна, діуретична та імуномодулююча активність. Розроблено спосіб отримання суми поліфенольних сполук зі стиглих суплідь під умовною назвою “Душекін” та встановлено, що субстанція відноситься до малотоксичних речовин (ЛД50 складає 540 ± ,06 мг/кг) і має додатково протизапальну дію.

7. Вперше встановлені морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листків, зелених та здерев’янілих стебел трьох видів роду Duschekia. За допомо-гою експрес-методу проведено їх гістохімічне дослідження та встанов-лено місця локалізації гідролізуємих дубильних речовин. Досліджені макро- і мікроскопічні ознаки запропонованої лікарської рослинної сировини – стиглих суплідь душекії зеленої.

8. Розроблено проекти АНД на ЛРС супліддя д. зеленої – “Fructus Duscheе та субстанцію Душекін. Визначені ресурси D. в Українських Карпатах.

9. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедр фармако-гнозії та ботаніки НФаУ, Івано-Франківської державної медичної академії, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського та Запорізького державного медичного універ-ситету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНИЙ У РОБОТАХ

1. Кулагина М.А., Радько Е.В., Сербин А.Г. Duschekia viridis (Chaix) Opiz – перспективный источник биологически активных веществ //Актуальнi питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. – Запорiжжя, 2003.-С. 65-66. Особисто здобувачем проведено визначення поліфенольних сполук із сировини D. viridis, узагальнення результатів та оформлення статті.

2. Кулагина М.А., Сербина Н.А. Изучение элементного состава полисаха-ридов вегетативных и генеративных органов Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Актуальнi питання фармацевтичноi та медичноi науки та прак-тики: Зб. наук. ст. – Запорiжжя, 2004 – вип. ХІІ.-С. 228-230. Особисто здобувачем проведено огляд літератури, сплановано експеримент, отри-мані полісахаридні комплекси та узагальнені результати.

3. Кулагiна М.А., Сербін А.Г, Радько О.В. Iммуномодулююча дiя полiса-харидiв i водних екстрактiв вегетативних та генеративних органiв Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Актуальнi питання фармацевтичноi та медичноi науки та практики: Зб. наук. ст. – Запорiжжя, 2004.-С. 224-227. Особисто здобувачем здійснювалась постановка задач досліджен-ня, приймалась участь в експерименті, обробці і аналізі матеріалів та узагальненні результатів.

4. Кулагіна М.А., Сербін А.Г., Радько О.В. Порівняльне фармакогностич-не вивчення пагонів деяких видів роду Alnus Mill.s. і роду Duschekia Opiz //Вісник фармації. – 2004 -№ 3 (39).-С. 17-21. Особисто здобува-чем проводилося визначення ряду поліфенольних сполук рослин роду Duschekia Opiz та оформлення статті.

5. Гістохімічне дослід-ження стебел і листків представників родів Alnus і Duschekia Opiz /М.А. Кулагіна, А.Г. Сербін, О.В. Радько, Л.М. Сіра //Медична хімія. – 2004. – Т. 6, № 1. – С. 64-67. Особисто здобувачем проводилися гістохімічні дослідженнях рослин роду Duschekia, оброб-ка матеріалу, обговорення результатів та написання статті.

6. Кулагіна М.А., Сербін А.Г., Радько О.В. Вивчення антимікробної ак-тивності полісахаридів вегетативних та генеративних органів Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Медична хімія. – 2005. – Т. 7, № 4, – С. 16-18. Особисто здобувачем були отримані полісахаридні фракції та здійснена участь в експерименті, обробці і аналізі матеріалів.

7. Рішення про встановлення дати подання заявки на патент України на винахід МПК А 61К35/78 “Спосіб одержання суми поліфенолів з анти-мікробною, протизапальною та діуретичною активністю” /М.А. Ку-лагіна, А.Г. Сербін, О.В. Радько, Б.А. Самура, А.В. Таран, Т.П. Осо-лодченко – Заявка № а 00114 від 04.01.05. Особисто здобувачем здійснено патентно-інформаційний пошук, отримано сумарний полі-фенольний комплекс, участь в експериментальних дослідженнях на протизапальну та діуретичну активність, участь у написанні патенту.

8. Радько Е.В., Сербина С.А., Радько М.А. (Кулагина М.А.) Жирнокис-лотный состав вегетативных и генеративных органов некоторых видов рода Alnus //Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Мат. V нац. з’їзду фармацевтів України. – Х.: Укр. ФА, 1999.-С. 324.

9. Кулагіна М.А., Сербін А.Г. Виділення та аналіз вуглеводів з листків Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Тез. доп. наук. конф. молодих вчених та студ. Х.: НФАУ, 2000.-С. 79.

10. Кулагіна М.А., Сербін А.Г. Вивчення елементного складу кори та листків Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Тез. доп. наук. конф. молодих вчених та студ. Х.: НФАУ, 2001.-С. 79.

11. Кулагіна М.А., Радько О.В., Бабєєв М.Г. Морфолого-анатомічне дослідження кори Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Тез. доп. наук. конф. молодих вчених та студ. – Х.: НФАУ, 2001.-С. 70.

12. Сравнительный морфолого-анатомический анализ коры 9 видов рода Alnus Mill.s.l. /С.А. Радько, А.Г. Сербин, М.А. Кулагина и др. //ХІ з’їзд Укр. ботанічне т-во:. Тез. докл. науч.-практ. конф.-Х.: ХНУ, 2001.-С. 320.

13. Кулагіна М.А., Сербін А.Г., Радько О.В. Вивчення біологічної актив-ності природних комплексів з Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Лекарства – человеку: Материалы науч.-практической конф.-Х., 2001.-С. 43.

14. Кулагина М.А., Сербин А.Г., Радько Е.В. Жирнокислотный состав растений рода Duschekia Opiz //Человек и лекарство: Тез. докл. ХІ Рос. нац. конгр. – Москва, 2004.-С. 803.

15. Кулагина М.А., Радько Е.В., Сербин А.Г. Аминокислотный состав растений рода Duschekia Opiz //Ліки людині. Сучасні аспекти фармоко-терапии: Наук.- практ. конф., – Х., – 2004.-С. 75.

16. Кулагіна М.А. Розробка технології отримання суми поліфенольних речо-вин з суплідь Duschekia viridis (Chaix) Opiz //Досягнення та перс-пективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матер. VІ Нац. з’їзду фармац. України. – Х.: Вид-но НФаУ, 2005.-С. 740.

17. Кулагіна М.А., Сербін А.Г., Радько О.В., Отримання біологічно актив-них комплексів із кори, листків і суплідь Duschekia viridis та вивчення їх мікробіологічної активності //Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матер. VІ Нац. з’їзду фармацевтів України: Х.: Вид-но НФаУ, 2005.-С. 740-742.

Кулагіна М.А. Фармакогностичне вивчення рослин роду Duschekia Opiz – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2006.

Проведено комплексне фармакогностичне вивчення кори, листя і су-плідь D. viridis, D. maximowiczii та D. fruticosa. З досліджених видів виділено і встановлено структуру 19 індивідуальних сполук, з яких: три – похідні бен-зойної кислоти, п’ять – похідні оксикоричних кислот, три – кумарини, чотири – флавоноїди та чотири – елаготаніни. Визначений амінокислотний, жирно-кислотний та мікроелементний склад рослинної сировини.

Проведено порівняльне морфолого-анатомічне вивчення видів роду Duschekia, кількісне визначення біологічно активних речовин та доклінічні фармакологічні дослідження біологічних комплексів, отриманих з вегетатив-них і генеративних органів D. viridis.

Розроблений спосіб отримання із суплідь D. сумарної поліфе-нольної субстанції під умовною назвою “Душекін” з антимікробною, проти-запальною та діуретичною дією.

Ключові слова: род душекія, душекія зелена, фармако-гностичне вив-чення, біо-логічно активні речовини, субстанція Душекін, анти-мікробна, протизапальна, діуретична активність.

Кулагина М.А. Фармакогностическое изучение растений рода Duschekia Opiz – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевти-ческая химия и фармакогнозия. – Национальный фармацевтический универ-ситет, Харьков, 2006.

Проведено комплексное фармакогностическое исследование коры, лис-тьев и соплодий D.іrіdіs, D.іmowіczіі и D.іcosa. Установлено нали-чие дубильных веществ, производных бензойной кислоты, элаготанинов, флавоноидов, оксикоричных кислот, кумаринов, углеводов, аминокислот, жирных кислот и микроэлементов. Полученные данные свидетельствуют о перспективности дальнейших исследований и использовании указанных ви-дов в качестве лекарственного растительного сырья. Впервые в индивидуаль-ном состоянии из коры, листьев и соплодий видов душекии выделено 19 веществ из которых: три – производные бензойной кислоты; пять – произ-вод-ные оксикоричной кислоты; три – производные бензо-б-пирона; четыре – флавоноида и четыре – элаготанина. Установлена их химическая струк-тура. В сырье трех видов душекии комплексометрическим методом определены дубильные вещества, перманганатометричеким – окисляемые фенолы и спек-трофотометрическим – флаваноиды. Количественное содержание флавоно-идов в коре, листьях и соплодиях растений рода Duschekia варьирует от 0,19% до 2,14% в зависимости от сырья и вида, наиболее значительным со-держанием дубильных веществ (8,19-11,21%) отличаются соплодия всех ви-дов.

Изучен жирнокислотный состав коры, листьев и соплодий трех видов рода Duschekia. Отме-чено, что из 12 определенных жирных кислот пре-обладают пальмитиновая, линолевая и линоленовая. В исследуемом сы-рье D.іrіdіs, D.іmowіczіі и D.іcosa опреде-лен качественный сос-тав и количественное содержание аминокислот. Уста-новлено, что высоким содер-жанием аминокислот отличаются листья всех ви-дов, а превалирующим ком-понентом как в листьях, так и в соплодиях явля-ется глутаминовая кислота.

На основании сравнительной характеристики уровня накопления тяже-лых металлов при исследовании количества микроелементов содержищихся в коре, листьях и соплодиях D. vіrіdіs показано, что сырье из Украинских Карпат экологически чистое и заслуживает дальнейшего углубленного изу-чения.

Полученные данные свидетельствуют о том, что душекия зеленая мо-жет быть использована как перспективное лекарственное растение.

Разработан способ получения суммы полифенольных соединений из зрелых соплодий д. зеленой под условным названием “Душекин”. Техноло-гия апробирована в условиях экспериментальной фитохимической лаборато-рии на ГП “Опытный завод ГНЦЛС”, г. Харьков. Новизна исследований под-тверждается приоритетным выводом на заявку к патенту № а 200500114 от 04.01.2005 “Способ получения суммы полифенолов с антимикробным, про-тивовоспалительным и диуретическим действием”.

Из коры, листьев, зеленых и зрелых соплодий д. зеленой получены и охарактеризованы по мономерному составу фракции полисахаридов: спирто-растворимых сахаров (СС), водорастворимых полисахаридов (ВРПС), пекти-новых веществ (ПВ) и гемицеллюлозы (ГЦ). Определено количественное со-держание нейтральных и кислых сахаров в полисахаридных фракциях.

Фармакологические исследования, проведенные на кафедре фармако-терапии НФаУ под руководством д. фарм. н., профессора Б.А. Самуры показали, что фракции ВРПС и ПВ, а также Душекин, который относится к малотоксичным веществам, проявляют диуретическую и противовоспали-тельную активность.

Исследованиями проведенными на базе института микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова АМН Украины в лаборатории иммуно-реабетологии под руководством ст. науч. сотр., к. биол. н. Беляевской С.Ю. установлено, что Душекин и фракции полисахаридов в опытах in vitro ока-зывают иммуномодулирующий эффект, обладают антимикробным действием по отношению к основным возбудителям инфекций (S.еus, E., P., P., B.) и антифунгальным действием по отно-шению к C.

Определено анатомическое строение и установлены диагностические признаки листьев, зеленых и одревесневших побегов трех видов рода Duscheіa. С помощью экспресс-метода проведено гистохимическое иссле-дование сырья изучаемых видов душекии и установлено место локализации гидроли-зуемых дубильных веществ в листьях, зеленых и одревесневших побегах. Установлены морфологические и анатомические диагностичес-кие признаки соплодий Duschekia viridis, что использо-вано при разработке соответ-ствующих разделов проэкта АНД. Определены ресурсы D. в Украинс-ких Карпа-тах. Разработаны