ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

КОРОГОД Наталія Петрівна

УДК 377 : 371.14](043.3)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УПРАВЛІННЯ

СИСТЕМОЮ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ТЕХНІКУМІ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний педагогічний

університет, кафедра педагогіки і методики

трудового та професійного навчання.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор,

Дмитренко Геннадій Анатолійович,

завідуючий кафедрою економіки та управління

Центрального інституту післядипломної

педагогічної освіти АПН України;

- кандидат педагогічних наук, доцент,

Калініна Людмила Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторією управління

освітніми закладами.

Провідна установа Запорізький національний університет, кафедра проблем керування і соціальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться “_17__” _березня_2006 р. о 12__ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, корпус 3.

Автореферат розіслано “15_ лютого__2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. У сучасних умовах розвитку освіти в Україні особливого значення набуває проблема удосконалення практики управління системою науково-методичної роботи у вищих навчальних закладах, головні завдання якої окреслені в законодавчих та нормативних документах про освіту (Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”; “Державній національній програмі “Освіта”: Україна ХХІ століття”; “Національній доктрині розвитку освіти” та інших) У цих державних документах підкреслюється значення високої кваліфікації педагогів, що здійснюють підготовку фахівців для різних галузей господарства України. Зазначена проблема особливо набуває актуальності для вищих навчальних закладів І рівня акредитації (технікумів), діяльність яких спрямована на підготовку молодших спеціалістів.

Не викликає сумніву, що основним фактором успішної підготовки спеціалістів різного рівня кваліфікації є наявність у навчальних закладах висококваліфікованих педагогічних кадрів. Йдеться про педагогів, які спроможні працювати відповідно до зростаючих потоків наукової інформації, оволодівати інноваційними освітніми технологіями і впроваджувати їх, сприяти розвитку інтересу студентів до обраної спеціальності та їх професійних творчих здібностей.

Включення технікумів до мережі вищих навчальних закладів викликало потребу в обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи. Разом з тим, організація науково-методичної роботи в технікумах не достатньо враховує специфіку їх як закладів вищої освіти.

Методична і науково-методична робота завжди була предметом уваги вчених і педагогів-практиків. Проте, в умовах перебудови вітчизняної вищої освіти оновлюється її зміст, організаційні форми і методи роботи. Відомо, що науково-методична робота має здійснюватись у певній системі і тому її організація потребує науково обґрунтованого управління.

Перетворення, що відбуваються у сучасному суспільному житті України (перехід до ринкової економіки; інтеграція вищої вітчизняної школи в Європейський освітянській простір; потреба у конкурентоспроможних фахівцях тощо) призводять до істотних змін організаційно-педагогічних умов, створення яких сприятиме успішній підготовці молодших спеціалістів.

Не потребує доведення, що викладачі вищих навчальних закладів повинні постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію, вдосконалювати професійну майстерність, забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання навчальних дисциплін.

Враховуючи проблему нашого дослідження, ми вважали за необхідне звернутися до наукових праць, в яких розкриваються питання змісту та організації методичної та науково-методичної роботи у вищих професійних навчальних закладах.

Для нас представляли інтерес наукові дослідження вчених: В.М. Алфімова (організація забезпечення управлінської діяльності навчального закладу); Г.В. Єльникової (адаптивне управління навчальними закладами); Л.М. Карамушки, В.А. Семиченко (психологія управління в педагогічній діяльності); М.О. Кириченка (загальні проблеми управління навчальним закладом); В.П. Лясковського, В.С. Пікельної, А.В. Федотова (теорія та методика моделювання управлінської діяльності); О.О. Орлова (теоретичні основи управління загальноосвітньою школою); Н.М. Островерхової (управління авторськими закладами освіти);О.Л. Скідіна, Н.П. Шапошнікової, В.В. Шаркунової (соціальне управління та концепції педагогічного менеджменту в загальноосвітніх закладах); Н.А. Шарай (управління розвитком гімназії).

Питання змісту та організації методичної і науково-методичної роботи знайшли відображення в працях Т.С. Гриценко, Р.С. Гуревич, Г.С. Данилової, Н.В. Дудніченко, А.М. Єрмоли, Н.В. Житнік, А.М. Зубка, Н.Г. Комаренко, А.В. Литвина, С.М. Мартиненко, Н.В. Михайловської, О.Є. Остапчук, В.В. Семенюка, О.Л. Сидоренко, В.П. Стельмашенка, Л.Л. Сушенцевої, де приділено увагу обгрунтуванню організаційних і педагогічних умов, створення яких сприяє підвищенню результативності навчально-виховного процесу в навчальних закладах.

Нас особливо цікавили праці, пов’язані з підготовкою молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Йдеться про дослідження О.О. Гаврилюка, Ю.Л. Дещинського, Т.І. Красікової, В.Т. Лозовецької, В.О. Радкевич, Г.О. Шемелюк, О.І. Щербак. У змісті цих робіт автори розкривають шляхи удосконалення науково-методичного забезпечення процесів підготовки фахівців.

Значну увагу приділили розробці загальних функцій управління З.Л. Береговський, Ю.А. Конаржевський, В.А. Кушнір (педагогічний аналіз); Є.М. Хриков, Г.С. Цехмістрова (контроль); Г.А. Дмитренко, І.В. Зайцева, С.С. Огірок (мотивація) та інші.

Особливої значущості набувають проблеми впровадження в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій. Успішність розв’язання цих проблем безпосередньо залежить від стану науково-методичної роботи та управління нею у кожному навчальному закладі. Розробкою даної проблеми займалися: О.В. Аксьонова, Л.І. Даниленко, О.С. Ільків, А.І. Каташов, О.О. Кіяшко, І.М. Козловська та інші.

Оскільки основна мета функціонування системи науково-методичної роботи – підвищення професійної кваліфікації викладачів у закладах будь-якого типу і освітнього рівня, то важливими для нас стали наукові праці, зміст яких розкриває шляхи вдосконалення підготовки педагогів. Йдеться про наукові роботи: О.А. Абдуліної (загальнопедагогічна підготовка вчителя); І.М. Богданової (професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів); М.І. Городиського (педагогічні умови забезпечення змісту правової освіти вчителя); О.Е. Коваленко (дидактичні основи професійно-методичної підготовки викладачів); В.А. Ковальчук (методичні основи підготовки вчителів); В.І. Маслова (теорія і методика організації неперервного підвищення кваліфікації керівників шкіл); Л.І. Міщик (теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога); В.В. Олійника (управління розвитком системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічної освіти); Н.І. Селіверстової (управління підготовкою педагогів-менеджерів в альтернативній вищій школі); Л.Г. Таланової (підготовка майбутніх учителів до методичної діяльності) та інших.

Оскільки значна частина педагогів технікумів не має вищої педагогічної освіти, важливим є створення сучасної системи науково-методичної роботи в них, що повинно забезпечити підвищення професійної кваліфікації викладачів без відриву від основного місця роботи.

Потрібно зазначити, що набагато більше в наукових дослідженнях приділено уваги проблемі подальшого вдосконалення системи науково-методичної роботи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації і значно менше - у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. У вищій освіті накопичилася низка протиріч, зокрема між:

-

недостатнім рівнем науково-методичної кваліфікації певної частини викладацького складу навчального закладу;

-

і неготовністю організаторів науково-методичної роботи в навчальних закладах створювати організаційно-педагогічні умови управління нею;

-

відносно цілісної соціально-педагогічної системи та відсутністю такої в реальній практиці цих закладів;

- необхідністю розробки, обґрунтування і використання в сучасних технікумах моделей управління функціонуючими системами (зокрема системою науково-методичної роботи) та неготовністю керівників закладів (або окремих ланок навчально-виховного процесу) застосовувати структурно-функціональні моделі та організаційні моделі оперативного управління системою науково-методичної роботи.

Зазначені протиріччя призводять до зниження ефективності управління науково-

методичною роботою в технікумах і потребують свого розв’язання. Саме тому перебудова сучасної вищої освіти потребує обґрунтування певних організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи, впровадження яких у практику діяльності технікумів позитивно позначиться на якості підготовки молодших спеціалістів.

Актуальність та недостатня вивченість окресленого кола проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Організаційно-педагогічні умови управління системою науково-методичної роботи в технікумі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету (рішення Вченої ради, протокол № 3 від 10 жовтня 2002 р.); тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 24 грудня 2004 р.).

Об’єкт дослідження – процес організації науково-методичної роботи в навчальних закладах.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови управління системою науково-методичної роботи в технікумі.

Мета дослідження полягала у виявленні, теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумі, створення яких сприятиме більш ефективному підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників.

Концепція дослідження ґрунтується на таких положеннях: технікум як вищий навчальний заклад І рівня акредитації – це певна соціально-педагогічна система з усіма притаманними їй ознаками; зміст підготовки фахівців має відповідати вимогам державних стандартів освіти; система науково-методичної роботи успішно функціонує, якщо створені необхідні організаційно-педагогічні умови управління нею, що, в свою чергу, впливає на якість підготовки молодших спеціалістів; використання науково обгрунтованої моделі управління системою науково-методичної роботи дозволяє підвищувати професійну кваліфікацію і педагогічну майстерність викладачів, що безпосередньо впливає на результати підготовки фахівців.

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що створення необхідних організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумах сприятиме підвищенню її ефективності, якщо:

-

систему, яка потребує обґрунтованого управління;

-

сучасним вимогам розвитку вищих навчальних закладів І рівня акредитації;

-

організаційну модель оперативного управління нею;

- для оцінки результативності функціонування системи науково-методичної роботи використовувати критерії, адекватні за змістом рівню професійної кваліфікації викладачів технікуму.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були визначені основні завдання дослідження:

1. Розкрити процес становлення і розвитку системи науково-методичної роботи в

технікумах в умовах реформування вітчизняної освіти.

2. Виявити та обґрунтувати зміст, форми організації науково-методичної роботи і сучасні вимоги до професійних якостей викладачів.

3. Визначити та теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови успішного управління системою науково-методичної роботи в сучасних вищих навчальних закладах.

4. Розробити структурно-функціональну модель системи науково-методичної роботи в технікумі та організаційну модель оперативного управління нею.

5. За результатами дослідження підготувати навчально-методичний посібник “Управління системою науково-методичної роботи в технікумах”.

Методологічну основу дослідження становлять: основні положення теорії науки управління та теорії моделювання управлінської діяльності; системно-діяльнісний підхід як методологічний спосіб пізнання соціально-педагогічної дійсності; засади особистісно орієнтованого підходу в педагогічній діяльності; принципи перебудови сучасної освіти та основні положення щодо її розвитку, викладені в Конституції України, Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта”: Україна ХХІ століття”, “Національній доктрині розвитку освіти”.

Теоретичну основу дослідження становлять: загальні положення теорії управління, зокрема соціально-педагогічними системами (В.І. Бондарь, Г.А. Дмитренко, Г.В. Єльникова, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, В.І. Маслов, Б.В. Прикін, В.А. Семиченко, О.Л. Скідін, Є.М. Хриков, Н.П. Шапошнікова, В.В. Шаркунова, Г.В. Щокін), теорії моделювання управлінської діяльност (Л.І. Даниленко, В.П. Лясковський, Н.М. Островерхова, В.С. Пікельна); організаційно-педагогічні умови управління навчально-виховним процесом (О.О. Гаврилюк, Ю.Л. Дещинський, Н.В. Житнік, А.М. Зубко, В.А. Кушнір, В.В. Семенюк, В.П. Стельмашенко); системний підхід до управління методичною (науково-методичною) роботою в закладах освіти (Г.С. Данилова, О.Є. Остапчук, В.І. Пуцов, О.Л. Сидоренко, Л.Л. Сушенцева); основні положення становлення та розвитку системи безперервної професійної освіти (М.М. Кузьмін, І.А. Зязюн, М.С. Лисенко, В.В. Олійник); запровадження інноваційних освітніх технологій (І.М. Богданова, Л.М. Калініна, А.І. Каташов, О.О. Кіяшко).

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувався комплекс методів, адекватних предмету, меті та поставленим завданням: а) теоретичні: ретроспективний, порівняльний і системний аналіз для співставлення різних поглядів учених на проблему управління системою науково-методичної роботи та уточнення понятійного апарату з проблеми дослідження; загальнонаукові методи (абстрагування, узагальнення, систематизація, моделювання), що дозволило моделювати систему науково-методичної роботи і розробити організаційну модель оперативного управління нею, сформулювати висновки дослідження; б) емпіричні: бесіда, інтерв’ю, анкетування, за допомогою яких вивчався сучасний стан управління вищими навчальними закладами І рівня акредитації; педагогічний експеримент для перевірки ефективності створених організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумі; методи експертної оцінки, спостереження, тестування для виявлення рівня ефективності функціонування системи науково-методичної роботи в технікумі; методи обробки результатів емпіричного дослідження (якісного аналізу, математичної статистики).

База дослідження. Експериментальне дослідження відбувалося на базі технікумів Національної металургійної академії України: Криворізького коксохімічного; Нікопольського, Вільногірського і Криворізького металургійних технікумів. Різними видами дослідження було охоплено і використано досвід діяльності Дніпропетровської обласної Ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, міських методичних об’єднань педагогічних працівників технікумів.

До участі в досліджені були залучені директори, заступники директорів, методисти та викладачі технікумів.

Дослідження здійснювалось протягом 1997-2005 рр. і проходило у три етапи.

На першому етапі дослідження (1997-1999 рр.) основна увага була зосереджена на виборі та обґрунтуванні теми дослідження. З цією метою вивчалися і аналізувалися джерела з методології, теорії та практики організації освітньої діяльності професійних навчальних закладів; дисертаційні роботи з проблеми дослідження. На даному етапі було визначено об’єкт, предмет, мету, робочу гіпотезу та завдання дослідження; встановлювались зв’язки із навчальними закладами. Було визначено експериментальну базу дослідження і розпочато констатуючий експеримент. За результатами теоретичного дослідження та вивчення практичного досвіду організації науково-методичної роботи в технікумах були обґрунтовані організаційно-педагогічні умови управління нею.

На другому етапі дослідження (2000-2002 рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури, досвіду організації науково-методичної роботи в технікумах. За результатами теоретичного дослідження було розроблено структурно-функціональну модель системи науково-методичної роботи в технікумі та організаційну модель оперативного управління нею. Було завершено констатуючий і розпочато формуючий експеримент, в ході якого на основі визначених критеріїв експериментально перевірялась ефективність використання організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумах.

На третьому етапі ( 2003-2005 рр.) було завершено формуючий експеримент і перевірено правильність сформульованої нами гіпотези дослідження. Проаналізовані і систематизовані отримані результати дослідження, згідно яких сформульовані основні положення та висновки; здійснено запровадження результатів у навчальні заклади, на базі яких здійснювалося дослідження.

За результатами проведеного дослідження було підготовлено навчально-методичний посібник “Управління системою науково-методичної роботи в технікумах”.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому,

що вперше розроблено модель системи науково-методичної роботи в технікумі та організаційну модель оперативного управління нею; уточнено поняття “система науково-методичної роботи в технікумі”; дістали подальшого удосконалення організаційно-педагогічні умови управління системою науково-методичної роботи.

Теоретичне значення дослідження полягає в: теоретичному обґрунтуванні оновленого змісту та форм організації науково-методичної роботи в технікумі; уточненні критеріїв, за якими визначені рівні професійної кваліфікації педагогів.

Практичне значення полягає в підготовці навчально-методичного посібника “Управління системою науково-методичної роботи в технікумах”, який впроваджено в діяльність навчальних закладів, що слугували базою дослідження. Методичний посібник може бути рекомендований керівникам, організаторам методичної роботи та викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Розроблено критерії оцінювання науково-методичної роботи викладачів технікумів, що розкриті в науково-методичному збірнику (видано Науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України – на сторінці 18 автореферату).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обгрунтуванням його вихідних теоретичних положень, застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження відповідно до мети, гіпотези та завдань дослідження; послідовним використанням наукових положень управління, теорій освітнього та педагогічного менеджменту, на засадах яких здійснювались теоретичне і експериментальне обгрунтування системи науково-методичної роботи та розробка організаційної моделі управління названою системою.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у доповідях і виступах на конференціях: Міжнародній - “Співдружність вченого і студента у підвищенні якості освіти в умовах реформування вищої освіти” (Дніпропетровськ, 2001 р.); Всеукраїнських - “Шляхи реформування заочної (дистанційної) вищої освіти” (Львів, 2000 р.), “Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді” (Кривий Ріг, 2002 р.), “Управління якістю підготовки фахівців” (Запоріжжя, 2003 р.), “Особистісно орієнтовне навчання і виховання учнівської та студентської молоді” (Кривий Ріг, 2004 р.); Обласній - “Актуальні питання виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації” (Дніпропетровськ, 1999 р.).

Матеріали методичного посібника “Управління системою науково-методичної роботи в

технікумах” впроваджено у Криворізькому коксо-хімічному технікумі (протокол № 3 від 7 лютого 2005 р.), Нікопольському металургійному технікумі (протокол № 3 від 4 лютого 2005р.), Вільногірському металургійному технікумі (протокол № 9 від 15 червня 2005 р.), Криворізькому металургійному технікумі (протокол № 4 від 24 лютого 2005 р.) і представлено Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Дніпропетровської області та до Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України.

Основні положення і результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету, на засіданнях: Ради директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Дніпропетровської області; методичних об’єднань заступників директорів, методистів;

методичних рад технікумів, що були базою дослідження.

Основний зміст роботи відображено в 16 одноосібних публікаціях. Серед них: 6 - у провідних наукових фахових виданнях, 4 - у збірниках наукових праць, 5 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та 1-му навчально-методичному посібнику.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (223 найменувань). Основний текст дисертації викладено на 178 сторінках, додатків на 27 сторінках. У роботі подано 21 таблицю,12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми; визначено об’єкт і предмет дослідження, мету і завдання; сформульовано гіпотезу; здійснено підбір методів дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів та їх апробацію.

У першому розділі “Науково-методична робота в технікумах як цілісна соціально-педагогічна система” проаналізовано становлення та розвиток системи науково-методичної роботи (НМР) в технікумах в умовах реформування вітчизняної освіти; розкрито місце і роль технікуму в системі ступеневої професійної освіти України; уточнено поняття “науково-методичної роботи в технікумі”; проаналізовано нормативно-правову основу організації освітньої діяльності в технікумах, зокрема методичної і науково-методичної роботи в них, її адекватність сучасним завданням функціонування технікуму як вищого навчального закладу (ВНЗ) І рівня акредитації; визначено зміст та форми організації НМР та сучасні вимоги до професійних якостей викладачів технікуму; доведено доцільність використання системного підходу щодо вдосконалення організаційно-педагогічних умов управління системою НМР в сучасних навчальних закладах.

Враховано, що технікум (ВНЗ І рівня акредитації) як важлива ланка в системі вищої освіти займає місце між новими типами загальноосвітніх шкіл (ліцеї, гімназії) та ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Тому системі НМР в технікумі притаманні окремі ознаки вказаних вище типів навчальних закладів. Проте, система науково-методичної роботи в умовах технікуму має свої особливості, можливості і певні труднощі в управлінні нею.

На основі аналізу статистичних даних Міністерства освіти і науки України показано, що за останні вісім років відмічається тенденція до стабілізації загальної кількості як ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації взагалі, так і технікумів зокрема. На початок 2002/03 навчального року до мережі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (сектор: державна форма власності) входило 590 коледжів, технікумів та вищих училищ. Частка технікумів у зазначеній мережі навчальних закладів найбільша – 279 (майже половина загальної кількості ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації) і відповідає третині загальної чисельності ВНЗ І-ІV рівнів акредитації в Україні. Такий стан зумовлює необхідність розробки системи управління науково-методичною роботою, що має безпосередньо впливати на якість підготовки молодших спеціалістів через підвищення професійної кваліфікації та вдосконалення педагогічної майстерності викладачів технікумів.

Аналіз наукових досліджень і вивчення реального стану НМР дозволили обґрунтувати зміни, що відбуваються у її змісті та формах організації.

Порівняльний аналіз змісту НМР в сучасних навчальних закладах дозволив визначити, що він повинен включати такі напрями: нормативний, психолого-педагогічний, інформаційний, інноваційний, технологічний, дослідницький, управлінський. Доведено актуальність наступних тенденцій розвитку системи НМР в технікумах: виявлення ефективних форм підвищення методичної кваліфікації педагогічних працівників на основі вивчення ними передового досвіду, колективних та індивідуальних професійних потреб педагогів; пошук форм і методів організації науково-методичної роботи, що сприяють творчому розвитку педагогів, формуванню їх наукового світогляду та управлінських навичок; запровадження інноваційних технологій навчання і виховання; залучення педагогів до науково-дослідної роботи; створення авторських методичних посібників, підручників тощо.

Розкрито, що функціонування системи НМР має спиратися на діагностування та оцінювання її стану, врахування потреб викладачів щодо розвитку і вдосконалення їх особистісних якостей та професійних умінь. З цією метою конкретизовано якості і вміння викладачів, необхідні для здійснення науково-методичної роботи, серед яких: високий рівень загальної педагогічної освіченості, активність, ініціативність, комунікабельність, наполегливість, самостійність, самокритичність, гнучкість мислення, творча уява, компетентність, усвідомлення відповідальності за результати своєї діяльності, здатність до самоаналізу і самооцінки, уміння ставити цілі та завдання, творчо вирішувати педагогічні проблеми та інші.

У розділі проаналізовано форми організації НМР, що використовуються в сучасних технікумах. Виявлено, що застосовуються як традиційні, так і інноваційні форми організації НМР. До традиційних форм методичної роботи віднесено такі досить відомі з них, як: науково-методичні конференції, педагогічні читання (колективні); предметні (циклові) і міжпредметні комісії, теоретичні і практичні семінари, школа передового педагогічного досвіду (групові); наставництво, самоосвіта, стажування, методичні консультації (індивідуальні). Серед інноваційних форм організації НМР дістали розповсюдження такі, як: методичні сесії, панорама педагогічних ідей, діяльність експериментальних майданчиків (колективні); методичні ділові ігри, робота творчих груп, відеотренінги (групові); творчі звіти педагогів, майстер-класи, участь у конкурсі “Викладач року” (індивідуальні).

Виявлення особливостей змісту та форм організації НМР у сучасних технікумах та порівняльний аналіз існуючих дефініцій понять “методична робота” і “науково-методична робота” (Н.П. Волкова, Н.В. Дудніченко, А.М. Єрмола, Н.Г. Комаренко, Г.Ю. Кравченко, О.Є. Остапчук, В.С. Пікельна, О.Л. Сидоренко, Л.Л. Сушенцева, Л.Г. Таланова та ін.) дозволили нам визначити дефініцію поняття “науково-методична робота в технікумі”, що розглядається нами як відкрита, цілісна, динамічна соціально-педагогічна система, мета функціонування якої полягає в: сприянні безперервному розвитку творчої особистості педагога, підвищенні творчого потенціалу всього педагогічного колективу; оволодінні викладачами сучасними технологіями навчання і виховання; свідомій участі педагогів в інтенсивній інноваційній діяльності.

Результати, здобуті на етапі теоретичного дослідження, дозволили визначити організаційно-педагогічні умови управління системою науково-методичної роботи. До організаційних умов віднесено наявність в технікумі: розробленої та обгрунтованої концепції управління системою науково-методичної роботи; педагогічних кадрів, підготовлених до управління системою науково-методичної роботи (зокрема, йдеться про вміння визначати мету, відповідно до якої застосовувати технологічні функції управління: планування, організацію, координацію, контроль, регулювання, облік, аналіз); матеріально-технічної бази, необхідної для управління системою науково-методичної роботи (йдеться про створення Інформаційних і Науково-методичних центрів, наукової бази методичних кабінетів); розроблених структурно-функціональної моделі системи науково-методичної роботи та моделі управління нею; використання оновлених форм організації науково-методичної роботи. До педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумі віднесено: наявність сучасного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу; необхідність оновлення змісту НМР; використання педагогами інноваційних педагогічних технологій; уміння викладачів здійснювати рефлексію власного досвіду роботи; уміння використовувати ефективні методики діагностування результатів НМР педагогічних працівників.

У другому розділі – “Особливості управління системою науково-методичної роботи в сучасних технікумах” представлено систему науково-методичної роботи, її структурно-функціональну модель, розкрито особливості реалізації організаційно-педагогічних умов управління системою НМР в практичній діяльності технікумів; показано результати експериментальної оцінки функціонування системи НМР.

У розділі обґрунтовано розробку системи НМР, визначені (відповідно до мети) управлінські органи НМР по кожній з підсистем: адміністративні органи управління НМР; науково-методична рада технікуму; науково-методичний центр (наведено на сторінці 13 автореферату).

Обґрунтовано організаційну модель оперативного управління системою НМР, що дозволило передбачити реалізацію організаційно-педагогічних умов управління нею.

Виявлено головні особливості розробленої системи НМР: врахування мети функціонування (оскільки саме вона визначає зміст науково-методичної роботи); утворення системоутворюючих взаємозв’язків між її підсистемами; динамічність, що підтверджується процесами інтеграції форм її організації (традиційних та інноваційних); спрямування на постійний творчий розвиток особистості педагога. Водночас доведено, що зміни у завданнях, змісті та формах організації науково-методичної роботи, поява нових методичних служб потребують постійного вдосконалення процесу управління нею.

Впровадження розробленої організаційної моделі оперативного управління системою науково-методичної роботи в педагогічних колективах технікумів дозволило довести доцільність її використання.

У розділі представлено особливості технології реалізації організаційно-педагогічних умов управління системою НМР у технікумах. З метою забезпечення об’єктивної оцінки результативності функціонування системи НМР у технікумі розроблено та обгрунтовано критерії, за якими оцінювалась ефективність створених організаційно-педагогічних умов управління нею:

- управлінська компетентність організаторів науково-методичної роботи (показники – уміння: визначати головну мету і цілі функціонування системи науково-методичної роботи та її підсистем; реалізовувати технологічні функції управління: планування, організацію, координацію, контроль, регулювання, облік, аналіз; розробляти та використовувати структурно-функціональну модель системи НМР та організаційну модель оперативного управління нею);

- потреба у постійному методичному вдосконаленні (показники: прагнення та уміння поєднувати традиційні та інноваційні форми науково-методичної роботи; усвідомлення необхідності у вивченні та впровадженні передового педагогічного досвіду; активна участь у науково-методичній

роботі);

- методична майстерність (показники: прагнення до оновлення змісту науково-методичної роботи; уміння розробляти авторські технології навчання і виховання;

Структурно-функціональна модель системи науково-методичної роботи в технікумі

уміння здійснювати рефлексію власного досвіду роботи з використанням діагностичних методик.

У даному розділі доведено, що використання зазначених критеріїв дає змогу більш

обґрунтовано провести експериментальну апробацію (на етапі формуючого експерименту) розроблених структурно-функціональної моделі системи НМР та організаційної моделі оперативного управління нею.

Порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів (залучено 20 осіб з числа організаторів НМР, 95 педагогів) показав, що загальний стан управління системою науково-методичної роботи в технікумах значно покращився.

Порівняльний аналіз оцінки результативності функціонування системи науково-методичної роботи в технікумах

Критерії | Констатуючий експеримент | Формуючий експеримент

Рівні | Рівні

високий | середній | низький | високий | Середній | низький

чол. | % | чол. | % | чол. | % | чол. | % | Чол. | % | чол. | %

Управлінсь- ка компе- тентність організато-рів НМР |

4 |

20,0 |

9 |

45,0 |

7 |

З5,0 |

10 |

50,0 |

10 |

50,0 |

- |

-

Потреба у постійному методично-му вдоско-наленні |

21 |

22,1 |

28 |

29,5 |

46 |

48,4 |

54 |

56,9 |

31 |

32,6 |

10 |

10,5

Методична майстер-ність |

19 | 20,0 | 39 | 41,1 | 37 | 38,9 | 36 | 37,9 | 43 | 45,3 | 16 | 16,8

Результати проведеного дослідження за визначеними критеріями оцінювання НМР засвідчили наступне: збільшилась кількість педагогічних працівників технікумів (організаторів НМР) з високим та середнім рівнем управлінської компетентності (відповідно на 30% і 5%) і виключився показник низького рівня; зростання потреби педагогів у постійному методичному вдосконалення: за високим рівнем - на 34,8% і середнім рівнем на 3,1 %, показник низького рівня зменшився на 37,9%; підвищення високого та середнього рівнів методичної майстерності педагогів (відповідно на 17,9% і 4,2 %), показник низького рівня зменшився на 22,1%.

Виходячи з того, що основною метою науково-методичної роботи є підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників в умовах технікуму, важливим було виявлення впливу стану організації науково-методичної роботи на сформованість професійних знань і умінь педагогів. Це позначилось на змінах їх кваліфікаційної категорії: за наслідками атестації кількість викладачів з вищою і першою категорією, тобто з високим рівнем методичної майстерності, збільшилась - разом на 24,1%.

На основі порівняння отриманих результатів констатуючого і формуючого експериментів ми впевнились у доцільності використання розробленої структурно-функціональної моделі системи науково-методичної роботи та організаційної моделі оперативного управління нею. Активними засобами управління системою науково-методичної роботи в досліджуваних технікумах були: проведення роботи постійно діючого семінару з проблем її організації; створення і використання методичних рекомендацій з питань управління системою науково-методичної роботи.

Результати теоретичного та експериментального дослідження дозволили зробити такі загальні висновки:

1.

століття і до теперішніх часів) технікуми довели свою значущість як важливої ланки в системі підготовки фахівців середньої кваліфікації для різних галузей господарства країни. Зміна у 1991 р. статусу технікумів (із “середніх спеціальних навчальних закладів” на “вищі навчальні заклади”) зумовила необхідність функціонування в цих закладах системи науково-методичної роботи. Доведено адекватність системи науково-методичної роботи сучасним завданням освітньої діяльності технікуму як вищого навчального закладу І рівня акредитації та її спрямованість на підвищення професійної кваліфікації і вдосконалення педагогічної майстерності викладачів, спроможних здійснювати якісну підготовку молодших спеціалістів.

Науково-методична робота в технікумі - це відкрита, цілісна, динамічна соціально-педагогічна система, мета функціонування якої полягає в: сприянні безперервному розвитку творчої особистості педагога, підвищенні творчого потенціалу всього педагогічного колективу; оволодінні викладачами сучасними технологіями навчання і виховання; свідомій участі викладачів в інтенсивній інноваційній діяльності.

2. Визначено, що зміст науково-методичної роботи в сучасних технікумах пов’язуються з реалізацією державних стандартів освіти, принципів ступеневої безперервної освіти і включає такі напрями: нормативний, психолого-педагогічний, інформаційний, інноваційний, технологічний, дослідницький, управлінський. Функціонування системи науково-методичної роботи має спиратися на врахування потреб педагогів щодо розвитку і вдосконалення їх особистісних якостей та професійних умінь. Встановлено, що в сучасних технікумах, поряд з використанням традиційних форм організації науково-методичної роботи (науково-методичні конференції, семінари, педагогічні читання; школи педагогічної майстерності та ін.), набувають актуальності інноваційні форми НМР (педагогічні сесії, консиліуми та референдуми, педагогічний експеримент, науково-дослідна робота, робота проблемних творчих груп, відеотренінги, творчі звіти викладачів і предметних комісій тощо).

3. Виявлено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що сприяють успішному управлінню системою науково-методичної роботи в технікумі. До організаційних умов віднесено наявність у технікумі: розробленої та обґрунтованої концепції управління системою науково-методичної роботи; педагогічних кадрів, підготовлених до управління системою науково-методичної роботи (зокрема, йдеться про вміння визначати мету, відповідно до якої застосовувати технологічні функції управління: планування, організацію, координацію, контроль, регулювання, облік, аналіз); матеріально-технічної бази, необхідної для управління системою науково-методичної роботи; розроблених структурно-функціональної моделі системи науково-методичної роботи та моделі управління нею; використання оновлених форм організації науково-методичної роботи. До педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумі віднесено: наявність сучасного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу; необхідність оновлення змісту НМР; використання педагогами інноваційних педагогічних технологій; вміння викладачів здійснювати рефлексію власного досвіду роботи; уміння використовувати ефективні методики діагностування результатів НМР педагогічних працівників.

4. Науково-методична робота в технікумі має вдосконалюватися через впровадження моделей системи науково-методичної роботи, що розкривають її особливості (відповідність основним положенням, зазначеним у концепції розвитку науково-методичної роботи в технікумі; наявність мети її здійснення; відображення змісту та форм організації науково-методичної роботи, взаємозв’язків між всіма її підсистемами). Доведено доцільність використання розроблених та експериментально апробованих структурно-функціональної моделі системи науково-методичної роботи та організаційної моделі оперативного управління нею як необхідної організаційної умови оптимізації управління системою науково-методичної роботи в технікумі, для чого використано критерії оцінки результативності функціонування даної системи (“управлінська компетентність організаторів науково-методичної роботи”, “потреба у постійному методичному вдосконаленні”, “методична майстерність”).

5. Результати дослідження дозволили підготувати навчально-методичний посібник

“Управління системою науково-методичної роботи в технікумах” і запровадити його в практику діяльності технікумів.

Дослідження показало, що впровадження наукових засад управління системою науково-методичної роботи сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників. Водночас, доведена необхідність подальшого удосконалення організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в технікумах як вищих навчальних закладах І рівня акредитації.

Разом з тим, дане дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми, а виводить на нові завдання, які вимагають свого розв’язання. Серед них: особливості управління науково-методичною роботою в системі комплексу “технікум-університет”; формування управлінської культури керівників технікумів; психолого-педагогічні аспекти управління системою науково-методичної роботи; дослідження рейтингової оцінки досягнень педагогічних працівників; вдосконалення процесу атестації педагогічних працівників тощо. Перспективним напрямком подальшого вдосконалення системи науково-методичної роботи є розширення науково-дослідної роботи викладачів і студентів технікумів.

Результати дослідження дають змогу зробити такі пропозиції: запроваджувати функціонування в технікумах постійно діючого семінару з питань управління системою науково-методичної роботи; застосовувати, поряд з іншими, кваліметричну методику оцінки результативності науково-методичної роботи викладачів у доатестаційний період; продовжити роботу щодо створення нових моделей навчально-виховного процесу.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Корогод Н.П. Управління системою науково-методичної роботи в технікумах: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 143 с.

2. Корогод Н.П. Психологічний підхід в управлінні виховною роботою в студентських групах // Проблеми світи: Наук.-метод. зб./ Ред. кол.: В.О. Зайчук (головний редактор), Ю.І. Горобець, К.М. Левківський та ін. –К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2001. - Вип. 25.- С. 75-82.

3. Корогод Н.П. Стратегічні аспекти планування освітньої діяльності в ступеневій системі ліцей-технікум // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Ред. кол.: Б.І. Холод (головний редактор), О.Я. Савченко, О.І. Ляшенко та ін. - К.: НМЦ ВО, НМЦСО, 2001. – Вип. 29. - С. 97-103.

4. Корогод Н.П. Управлінські аспекти освітньої діяльності технікумів // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Ред. кол.: В. Г. Кремень (головний редактор), М.Ф. Степко, К.М. Левківський та ін. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2002. - Вип. 27.- С. 214-220.

5. Корогод Н.П. Єдність освіти і виховання в процесі підготовки і формування особистості майбутнього фахівця // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб./ Ред. кол.: В.Г. Кремень (головний редактор), М.Ф. Степко, К.М. Левківський та ін. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України, 2003. - С. 60- 65.

6.

роботи в навчальних закладах // Рідна школа. – 2005. - № 1/05. – С.44-46.

7. Корогод Н.П. Критерії оцінювання науково-методичної роботи викладачів технікумів // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб.- К.: НМЦ ВО МОН У, 2005. – Вип. 40. - С. 107-114.

8. Корогод Н.П. Становлення і розвиток системи науково-методичної роботи в технікумах // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Ред. кол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2005. – Вип. 36. – С. 353-358.

9. Корогод Н.П. Особливості управління самостійною роботою студентів у вищому навчальному закладі // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми та шляхи їх розв’язання: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг, І.В.І, 2002. – Вип. 4.- С.86-90.

10. Корогод Н.П. Проблеми управління у вищому навчальному закладі в особистісному аспекті підготовки фахівців // Особистісно орієнтоване навчання і виховання учнівської та студентської молоді: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004.- Вип. 5.- С. 90-94.

11. Корогод Н.П. Вплив науково-методичної роботи на професійну підготовку молодших спеціалістів // Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно орієнтованого підходу: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – Вип. 6.- С. 45-49.

12. Корогод Н.П. Елементи нових підходів до організації заочної освіти // Шляхи реформування заочної (дистанційної) вищої освіти: Матеріали Всеукраїнської наук.-метод. конференції 11-13 жовтня 2000 р. - Львів: Українська академія друкарства, 2000. – С. 20-21.

13. Корогод Н.П. Управлінські аспекти освітньої діяльності вузів І рівня акредитації // Співдружність вченого і студента у підвищенні якості освіти в умовах реформування вищої освіти: Тези доповідей на Міжнародній наук.-метод. конференції 6-7 грудня 2001 р. – Дніпропетровськ: Придніпровська академія будівництва і архітектури, 2001. – С. 60-62.

14. Корогод Н.П. Становлення і розвиток особистості в умовах навчально-виховного процесу технікуму // Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції у жовтні 2002 р., Кривий Ріг: КДПУ, 2002. – С. 132-135.

15. Корогод Н.П. Ефективне управління освітньою діяльністю – запорука якісної підготовки фахівців // Управління якістю фахівців: Збірник доповідей учасників конференції, Запоріжжя: ЗДІА, 2003.-