Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Казьмірчук Наталя Степанівна

УДК 378.14

НАСТУПНІСТЬ ЗМІСТУ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩАХ І ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті

імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович,

Інститут перспективних технологій, економіки і

фундаментальних наук Вінницького державного

педагогічного університету імені Михайла

Коцюбинського, директор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

член-кореспондент АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович

Інститут професійно-технічної освіти

АПН України, директор, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент

Шапошнікова Ірина Миколаївна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри

педагогіки і методики початкового навчання,

м. Київ.

Провідна установа: Київський національний університет

імені Т.Г.Шевченка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 16 травня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий 14 квітня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Об’єктивною потребою, водночас і невід’ємною складовою державної політики в галузі освіти на початку ХХІ століття є створення і впровадження в життя ідеї ступеневої освіти. Йдеться про інтенсивне навчання і здобуття на цій основі вищої освіти певного професійного спрямування, починаючи з неповної середньої школи і закінчуючи вищою освітою, в час якої студенти, свідомо й послідовно долаючи конкуренцію, просуваються на шляхах здобуття знань і професійного становлення на цій основі.

Запровадження ступеневої освіти вимагає від педагогічних колективів узгодженості в педагогічних діях, спрямованих на оволодіння студентами навчальним матеріалом. Ця мета осягається системністю і послідовністю навчальних дій викладачів ВНЗ, застосуванням щонайрізноманітніших методів і прийомів навчання. Тільки ці реалії становлять важливу складову педагогічних умов забезпечення цілісності навчального процесу, системності добутих знань, умінь і навичок.

Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державною програмою “Вчитель”, Національною доктриною розвитку освіти в Україні передбачено суттєвий перегляд усієї концепції створення стабільної й ефективної освітньої системи, котра відповідала б не тільки соціально-економічній і демографічній ситуації, культурно-історичним традиціям, але й сприяла б кваліфікованій підготовці національної інтелектуальної еліти в Україні. Особливо актуальним є питання підготовки вчителів початкових класів, бо саме педагоги цього профілю щонайбільше формують основи всієї майбутньої системної освіти людини – шкільну початкову освіту. Конструктивне й позитивне розв’язання проблем, пов’язаних з підвищенням освітньо-кваліфікаційного рівня педагогів початкової ланки освіти є запорукою значного вдосконалення всієї системи освіти.

У дидактичній системі ступеневої професійної освіти системотвірним чинником, яким забезпечується цілісність двох етапів підготовки студентів, слугує принцип наступності у навчанні й вихованні.

Наступністю змісту ступеневої освіти передбачається встановлення безперервного зв’язку між окремими сторонами, частинами і рівнями навчання; розширення й поглиблення знань, добутих студентами на попередніх етапах навчання; синтез, об’єднання окремих понять та уявлень у цілісну, компактну систему знань, умінь і навичок; поступально-висхідний характер розгортання змісту педагогічної підготовки студентів.

Вагомі результати дослідження проблем реалізації наступності висвітлено в працях знаних науковців В.Ф. Башаріна, А.П. Бєляєвої, С.У. Гончаренка, Р.С. Гуревича, Г.С. Гуторова, О.С. Дубинчук, А.А. Киверялга, Ю.А. Кустова, В.К. Сидоренка, Д.О. Тхоржевського та ін.

Беручи до уваги незаперечну цінність педагогічних положень, надбань добутих і вмотивованих названими вище дослідниками, варто акцентувати увагу інших дослідників на тому, що проблему реалізації наступності змісту навчання в умовах двоступеневої підготовки вчителів початкових класів і дотепер розв’язано педагогічною наукою неповно. Зокрема, не досить розробленими, визначеними залишаються форми, методи і прийоми реалізації наступності за умов ступеневої підготовки студентів; не обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності й дотепер не повністю узгоджена навчально-методична документація між педучилищами і педуніверситетами в процесі підготовки вчителів початкових класів.

Актуальність досліджуваної нами проблеми, аналіз спеціальної наукової літератури, також і відсутність теоретичних праць, потреба вищої школи в удосконаленні ступеневої підготовки вчителів початкових класів зумовили вибір теми нашого дослідження - “Наступність змісту трудового навчання у педагогічних училищах і педагогічних університетах у процесі підготовки вчителя початкових класів”.

Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планів і програм науково-дослідницької діяльності кафедри педагогіки і методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми “Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол №6 від 28.01.2001).

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №2 від 31 жовтня 2001 року), узгоджено з Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 29 січня 2002 року).

Об’єктом дослідження є професійна підготовка вчителів початкових класів в умовах двоступеневої підготовки.

Предмет дослідження – педагогічні умови забезпечення наступності змісту трудового навчання майбутніх учителів початкових класів у системі “педучилище – педуніверситет”.

Мета дослідження – виявити, теоретично обґрунтувати, систематизувати й експериментально апробувати педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах й педуніверситетах як одного з чинників поліпшення фахової підготовки вчителів початкових класів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізацією процесів наступності, які стосуються змісту трудового навчання у педучилищах і педуніверситетах підвищується якість професійної підготовки студентів, якщо з цією метою будуть зреалізовані такі умови:

·

·

·

·

Відповідно до об’єкта і предмета дослідження і з метою досягнення мети й перевірки гіпотези нами сформульовано такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на провідних ідеях філософської та педагогічної науки про природу й сутність людської діяльності, її доцільності й творчого характеру, на положеннях про загальний зв’язок, взаємозумовленість та цілісність явищ і процесів навколишнього світу, на активності особистості та її самоцінності, на принципі динамічного вивчення успішності професійної діяльності вчителів, коли б усеповно брались до уваги діалектика зовнішніх і внутрішніх умов розвитку особистості.

Нормативна база дослідження. У процесі дослідження використано основні теоретичні засади розвитку освіти в Україні, які викладено в Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, в Державній програмі “Вчитель”, у “Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу професійну освіту)”, в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, в інших нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження становлять по-науковому осмислені думки, положення, які стосуються:

? теоретико-методологічної основи неперервної професійної підготовки (Ю.К. Бабанський, С.Я. Батишев, А.П. Бєляєва, Б.С. Гершунський, І.А. Зязюн,, І.М. Козловська, І.Я. Лернер, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, Н.Т. Тверезовська, О.В. Шестопалюк та ін.);

? закономірностей і специфіки підготовки майбутніх учителів початкової школи (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, Т.І. Люріна, А.Є. Мойсеюк, Л.П. Пуховська, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич та ін.);

? формування творчої особистості та її розвитку в процесі навчально-виховної діяльності (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С. Виготський, С.Д. Максименко, В.В. Рибалка, Л.С. Рубінштейн, М.І. Сметанський, М.М. Чепіль, Т.С. Яценко та ін.);

? психолого-педагогічних аспектів наступності (Ш.І. Ганелін, Н.В. Кузьміна, А.І. Соколов, В.С. Ледньов, Н.Ф. Тализіна та ін.);

? теоретико-методичних аспектів наступності (П.Р. Атутов, А.В. Батаршев, В.С. Безрукова, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.А. Киверялг, Ю.А. Кустов, М.І. Махмутов, П.М. Олійник, В.В. Стешенко, Д.С. Ягафарова та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези і досягнення мети дослідження нами застосовано такі методи наукового аналізу:

Ш

Ш

Ш

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (педагогічні училища і коледжі, в яких проводиться підготовка вчителів початкових класів – “молодших спеціалістів”): Вінницький комунальний гуманітарно-педагогічний коледж, Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені М. Грушевського, Уманське педагогічне училище імені Т.Г. Шевченка; також і ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації (педінститути та університети, які забезпечують підготовку вчителів початкових класів – “бакалаврів”, “спеціалістів” і “магістрів”): Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини, Глухівський державний педагогічний університет. Суб’єктами експериментального дослідження були студенти факультетів і відділень підготовки вчителів початкових класів (395 осіб), 18 викладачів трудового навчання ВНЗ І–ІV рівнів акредитації.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2001-2005 років і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2001-2002 рр.) визначено й обґрунтовано проблеми дослідження, проведено аналіз філософської, психологічної, педагогічної й методичної літератури з проблеми дослідження; проаналізовано навчально-програмну документацію; висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід двоступеневої підготовки вчителів початкових класів, реалізацію принципу наступності; виявлено позитивні та негативні сторони наявної практики; сформульовано гіпотезу й завдання дослідження; визначено об’єкт, предмет і мету дослідження; створено програму наукового пошуку; проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2002-2004 рр.) уточнено програму й методику дослідно-експериментальної роботи; визначено експериментальну базу; обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експериментальної роботи; підготовлено навчально-методичні матеріали для проведення формувального експерименту; здійснено експериментальну перевірку ефективності створеної нами програми і методики дослідження; узагальнено проміжні результати формувального експерименту.

На третьому етапі (2004 –2005 рр.) сформульовано кінцеві результати, надбання формувального експерименту; здійснено порівняння результатів дослідження на різних етапах експериментальної роботи; визначено ефективність запропонованої методики; сформульовано основні висновки й рекомендації з використання теоретичних і практичних результатів дослідження; визначено перспективи подальших наукових пошуків у царині досліджуваної проблеми; оформлено науковий звіт у формі дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в тому, що:

Ш

Ш

Ш

Ш

Практичне значення добутих результатів дослідження:

§

§

§

§

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес підготовки вчителів початкових класів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/04 від 25.01.2006 р.); Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 21 від 26.01.2006 р.); Глухівського державного педагогічного університету (довідка №458 від 01.02.2006 р.), Вінницького комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 9 від 27.01.2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася використанням фахових наукових праць, філософських, загальнонаукових, психолого-педагогічних концепцій з класичних основ дидактики, відповідністю наукового апарату об’єкта дослідження і впровадженням дослідницької методики, адекватної поставленим завданням, порівнянням теоретичних і експериментальних результатів, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів роботи, використанням сучасних методів математичної статистики з метою опрацювання результатів експерименту, позитивними наслідками впровадження запропонованої методики в навчальну практику.

На захист виносяться:

1.

2.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методичні й практичні результати дослідження обговорювались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародних – “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (м. Вінниця, 2002, 2004), “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (м. Хмельницький, 2005), всеукраїнських – “Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології” (м. Тернопіль, 2004), “Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (м. Черкаси, 2004), “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (м. Вінниця, 2005), регіональних – “Сучасні вимоги до виховної діяльності вчителя початкових класів” (м. Бар, 2004), на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів і студентів (м. Вінниця, 2002-2005). Узагальнені результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр теорії і методики трудового і професійного навчання; педагогіки і методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Основні результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних працях, зокрема: 7 статей опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 брошуру з методичними рекомендаціями. Загальний обсяг публікацій – 8,70 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг дисертації – 252 сторінки; її основний текст - 200 сторінок; на 14 сторінках розміщено таблиці, на 9 – рисунки. Додатки охоплюють 30 сторінок. Список літератури налічує 240 найменувань, 10 з яких іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, теперішній стан її дослідження, визначено її об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, сформульовано гіпотезу, основні завдання й методи дослідження; викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи; наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження у навчальний процес, визначено ті основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі – “Наступність змісту трудового навчання у процесі ступеневої підготовки вчителів початкових класів як психолого-педагогічна проблема” – проведено аналіз історико-педагогічної, філософської, психологічної, методичної та спеціальної літератури, дисертаційних досліджень, у яких висвітлюються окремі аспекти наступності в системі освіти; розглянуто різноманітні підходи до визначення поняття “наступність”; проілюстровано наступність як аспект неперервної професійної освіти; з’ясовано функції наступності в системі ступеневої підготовки студентів; розглянуто специфіку неперервної підготовки вчителів початкових класів у зарубіжних країнах, вивчено передовий вітчизняний педагогічний досвід, з досліджуваної проблеми.

Ретроспективний аналіз обраної нами проблеми переконує в її актуальності у сфері педагогічної теорії і практики. Обґрунтування потреби в забезпеченні наступності у навчанні загалом викладено в сучасних дослідженнях з філософії, соціології, фізіології, педагогіки й психології. Особливої актуальності питання наступності набуло в зв’язку з приєднанням нашої держави до Болонської конвенції.

У спеціальній педагогічній літературі поки що немає єдиного визначення наступності в навчанні. Різні автори тлумачать досліджуване нами явище по-різному. Вважаємо, що наступність у навчанні – це узгодження цілей, змісту, форм, методів і прийомів навчальної діяльності на суміжних етапах освіти. Наступністю забезпечується рух і розвиток знань, умінь і навичок по висхідній лінії з опертям на минулий досвід, поглиблення, розширення й ускладнення набутих знань і вмінь на вищому рівні освіти, динамізм, цілісність та системність навчального пізнання.

Неоднозначний і науковий статус досліджуваного феномена: одні автори долучають наступність до дидактичних принципів, інші ж розглядають її як засіб реалізації окремих принципів дидактики.

Мета наступності на межі двох етапів ступеневої освіти полягає в узгодженні, поглибленні та ускладненні навчального матеріалу, в приведенні їх до єдиної системи знань, умінь та навичок, а також і до якісного підвищення рівня підготовки майбутніх педагогів. Принципом наступності забезпечується цілісність професійної освіти, оптимізується взаємозв’язок її підсистем (педучилище – педуніверситет). Основні педагогічні ознаки наступності такі: наскрізність навчальних планів і програм; комплексна побудова навчальних підручників і методичних посібників, діагностика, прогнозування й управління процесом навчання; програмування стадій становлення особистості в єдиній системі неперервної ступеневої освіти; управління перехідними процесами між етапами розвитку особистості; цілісність навчально-виховного процесу і його результатів, надбань.

Аналіз зарубіжного досвіду з досліджуваної проблеми дозволяє стверджувати, що ступенева підготовка вчителів початкових класів за умови її науково обґрунтованої організації забезпечує якісне підвищення рівня професійної готовності студентів. Проведений аналіз вітчизняного передового досвіду реалізації ступеневої системи педагогічної освіти дозволяє встановити перелік проблем, які виникають у процесі реалізації наступності, єдності, неперервності та інтеграції педагогічного училища і педуніверситету: недостатня адміністративна узгодженість й законодавча визначеність сфер діяльності педучилищ і педуніверситетів, відсутність чітких педагогічних умов реалізації ступеневої підготовки, неузгодженість навчальних планів і програм з дисциплін трудового навчання, неготовність викладачів до реалізації ступеневої підготовки, до використання в своїй діяльності принципу наступності, неузгодженість організаційних форм, методів, прийомів, засобів і системи контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів з комплексу “педучилище – педуніверситет”; відсутність відповідних комплексних підручників, і методичної літератури, зорієнтованої на неперервну підготовку педагогічних кадрів; неготовність студентів до ступеневої професійної підготовки (мотиви навчання, ціннісні орієнтації, професійно і соціально важливі якості особистості). Подолання названих та деяких інших навчальних труднощів потребує науково обґрунтованого підходу, до їхнього науково-методичного розв’язання.

Специфічність ступеневої підготовки вчителів початкових класів, необхідність в узгодженні основних компонентів названих педагогічних систем та їхніх зв’язків з іншими системами вимагає виокремлення педагогічних умов реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах, визначення основних етапів удосконалення двоступеневої системи підготовки.

У другому розділі – “Педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах” – теоретично обґрунтовано й практично проілюстровано педагогічні умови реалізації наступності, запропоновану створену нами модель наступності ступеневої підготовки вчителів початкових класів, розкрито методику реалізації наступності в системі “педучилище – педуніверситет”.

Внаслідок аналізу теоретико-методичної літератури й передового педагогічного досвіду нами виокремлено найсуттєвіші педагогічні умови реалізації наступності у навчальному процесі. Цими умовами передбачається:

·

·

·

·

Викладені вище умови реалізації наступності в навчанні студентів передбачають:

? створення і впровадження у навчально-виховний процес педучилищ і педуніверситетів єдиної наскрізної програми;

? підготовку комплексних навчальних підручників і методичних посібників;

? адміністративну узгодженість і законодавчу визначеність сфер діяльності педучилищ і педуніверситетів.

У процесі дослідження нами створено й запропоновано алгоритм поетапної реалізації наступності змісту трудового навчання в комплексі “педучилище – педуніверситет”; на цій основі передбачено:

? на першому етапі узгоджено, відібрано й розширено зміст трудового навчання відповідно до принципу його наступності; це проводилось по трьох напрямах; спершу відібрано матеріал відповідно до змісту навчального предмета в початковій школі, цей зміст наповнено елементами народної культури, естетики природи, дизайн-освіти, навчальний матеріал впорядковано на основі принципу наступності;

? на другому етапі підібрано оптимальні форми, методи і прийоми реалізації наступності у навчанні; на перших порах впроваджено у педучилища і педуніверситети інноваційні форми навчальної діяльності, забезпечено поступовий перехід від інформаційно-репродуктивних методів до методів індивідуально-творчих, використано новітні методи створення декоративних виробів;

? на третьому етапі вдосконалено організацію самостійної роботи в педучилищі й педуніверситеті; цим передбачалось створення і впровадження відповідних методичних вказівок для студентів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, чіткої узгодженості завдань для самостійної роботи між кожним етапом ступеневої підготовки;

? на четвертому етапі визначено структуру комплексної навчальної дисципліни “Шкільний курс трудового навчання з методикою викладання”; в його системі виокремлено 4 блоки: теоретичний, методичний, художньо-практичний і блок самостійної роботи. Наповнено зміст кожного блоку для педучилища і для педуніверситету.

? на п’ятому етапі впроваджено єдину наскрізну навчальну програму зі створеної нами навчальної дисципліни, яка складається з 2 розділів: перший розрахований на підготовку студентів педучилищ, другий – на студентів педуніверситетів.

Педагогічні умови, організаційно-методичний контекст, а також алгоритм нами покладено в основу побудови моделі реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах у процесі підготовки вчителя початкових класів (рис. 1). Модель доцільно розглядати як цілісну педагогічну систему, яка спрямована на суттєве підвищення рівня професійної готовності майбутніх вчителів до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі в процесі двоступеневої підготовки.

Крім викладеної вище методики реалізації наступності в цьому розділі дисертації представлено створену нами єдину для педагогічних училищ і педуніверситетів модульно-рейтингову систему контролю та оцінювання знань, умінь і навичок студентів. В основу модульної побудови покладено змістові блоки комплексної навчальної дисципліни “Шкільний курс трудового навчання з методикою викладання”, тобто теоретичний, методичний, художньо-практичний модуль і модуль самостійної роботи студентів. Рейтинг кожного студента обчислюється за результатами всієї навчальної дисципліни. Можливий розрахунок проміжного рейтингу, зокрема, за результатами семестрових показників.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності впровадження наступності в навчально-виховний процес педучилища і педуніверситету” – обґрунтовується програма й методика педагогічного експерименту, висвітлюється перебіг його етапів, описується спосіб обробки й аналізу добутих результатів, розкривається сутність основних показників, якими визначається ефективність реалізації принципу наступності змісту трудового навчання в процесі підготовки вчителя початкових класів.

З метою виявлення реального стану реалізації наступності змісту трудового навчання в системі “педучилище – педуніверситет” нами проведено констатувальний експеримент, основне завданням якого полягало у порівнянні рівнів професійної готовності студентів педучилищ і педуніверситетів. З цією метою виокремлено 3 рівні професійної готовності до творчого викладання предметів трудового навчання, а саме:

– непрофесійний рівень – студент підготовлений, але не може виконувати спеціальних функцій, бо не володіє техніками виготовлення виробів, у нього відсутній досвід практичної діяльності;

? передпрофесійний рівень, який характеризується незавершеністю підготовки до виконання спеціальних функцій;

Рис. 1. Модель реалізації наступності змісту трудового навчання студентів у педучилищах і педуніверситетах у процесі підготовки вчителів початкових класів

? професійний рівень – студент готовий до проведення уроків трудового навчання в початковій школі. Зважаючи на специфічність навчальної дисципліни (випускник повинен володіти теоретичним, методичним матеріалом і різноманітними техніками виготовлення виробів) і на мету підготовки (творче викладання уроків трудового навчання) на професійному рівні нами виділено три підрівні:

1) аналітико-синтезуючий, коли звичайний стан педагогічної рефлексії виявляється під час вибору продуктивних розв’язків художньо-трудових завдань з поміж тих, які запропоновані студентам;

2) варіативно-моделюючий: творчо-репродуктивна рефлексія, за якої студент використовує не тільки власне логічні, а й суто творчі уміння;

3)

Констатувальний експеримент проводився в 4 етапи. Перший етап дослідження передбачав визначення рівня професійної готовності випускників педучилищ до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі. Метою другого етапу було визначення рівня професійної готовності тих випускників педучилищ, які стали студентами педуніверситету і вже закінчили вивчення дисципліни “Шкільний курс трудового навчання з методикою викладання”, експеримент також передбачав визначення мотивів продовження навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Завдання третього етапу полягало в порівнянні рівнів професійної готовності та визначення “приросту” в процесі ступеневої підготовки вчителів початкових класів. На четвертому етапі з’ясовувалося те, на скільки викладачі трудового навчання педучилищ і педуніверситетів використовують принцип наступності у навчальному процесі. Внаслідок констатувального експерименту нами встановлено, що:

? 10% студентів педучилищ належать до непрофесійного рівня підготовки, до цього ж рівня належать 8% студентів педуніверситетів, 28% студентів педучилищ і 26% студентів педуніверситетів мають передпрофесійний рівень; 62% “молодших спеціалістів” і 66% “спеціалістів” володіють професійним рівнем готовності до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі;

? основним мотивом продовження навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації студенти вважають здобуття диплому про вищу освіту (табл. 1);

? з усіх випускників педуніверситету тільки 30% з поміж них повністю задовольнили свої запити й сподівання, 63% – тільки частково і 7% залишилися зовсім невдоволеними;

? 7% викладачів педучилищ і 80% викладачів педуніверситетів дотримуються принципу наступності, водночас усі вони користуються ним безсистемно, їхня робота обмежується тільки узгодженням навчальних програм.

З метою дослідно-експериментальної перевірки розробленої нами методики було проведено формувальний експеримент, сутність якого полягала в тому, що в експериментальних групах педучилищ і педуніверситетів впроваджено комплексну дисципліну “Шкільний курс трудового навчання з методикою викладання”; навчання проводилося за єдиною наскрізною програмою з цієї дисципліни з дотриманням педагогічних умов. У контрольних групах навчальний процес організовувався традиційним способом. Програма формувального експерименту містила кілька етапів, зокрема:

1)

2)

3)

4)

Після завершення формувального експерименту нами проведено контрольне дослідження, під час якого студентам пропонувались завдання, які були аналогічними до завдань констатувального експерименту. Оцінка результатів визначалась за критеріями і рівнями, визначеними на констатувальному етапі роботи.

Аналіз результатів контрольного експерименту дозволив нам констатувати підвищення професійного рівня готовності студентів експериментальних груп педучилищ порівняно з контрольними групами на 8,3%, випускників педуніверситетів на 14,01%. Водночас різниця між рівнями готовності “молодших спеціалістів” і “спеціалістів” становить 11,4%. Особливо цінним, на наш погляд, виявилось підвищення аналітико-синтезуючого підрівня: у випускників педучилищ на 1%, у випускників педуніверситетів на 4,1%; варіативно-моделюючого підрівня: у “молодших спеціалістів” на 4,5%, у “спеціалістів” – на 7,1%; конструктивно-художнього підрівня: у студентів педучилищ – на 4,2%, у студентів педуніверситетів – на 5,7%. Діагностичний зріз рівнів професійної готовності студентів експериментальних груп педучилищ і педуніверситетів до експерименту і після нього продемонстровано на рис. 2.

Суттєвою є також зміна мотивації продовження навчальної діяльності у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Його динаміка ілюструється таблицею 1.

Використання непараметричного критерію Пірсона Х2 засвідчило статистичну достовірність цих змін (= 0,05), що пояснюється позитивним впливом визначених педагогічних умов і створеною на їхній основі комплексної програми на підвищення рівня педагогічної готовності випускників педагогічних училищ і педуніверситетів до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі.

до експерименту після експерименту

- молодший спеціаліст - спеціаліст

1 – непрофесійний, 2 – передпрофесійний, 3 - професійний

Рис. 2. Діагностичний зріз рівнів професійної готовності студентів експериментальних груп педучилищ і педуніверситетів

Таблиця 1

Динаміка мотивації серед студентів педучилищ і педуніверситетів

Мотиви | констатувальний | контрольний

педучилище | педуніверситет | педучилище | педуніверситет

Одержання диплома про вищу освіту | 69,13% | 78,31% | 12,23% | 10,44%

Підвищення рівня знань, умінь і навичок, власний розвиток | 13,54% | 7,24% | 28,35% | 35,12%

Підвищення рівня і одержання диплома | 17,33% | 14,45% | 59,42% | 54,44%

.

Проведене нами теоретико-експериментальне дослідження дозволяє сформулювати основні висновки наших наукових зусиль у цій дисертації, констатувати, зокрема, таке:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено основні об’єктивні передумови впровадження наступності в навчально-виховний процес комплексу “педучилище – педуніверситет” (методичні, дидактичні, психологічні, історичні); розкрито різноманітні підходи до визначення поняття “наступність”, зважаючи на його багатоаспектність, ми дійшли висновку, що для кожного конкретного випадку потрібно вдаватись не до самого тільки визначення, але й витлумачувати сукупність суттєвих ознак наступності, її властивостей; нами визначено основні функції наступності в навчально-виховному процесі.

2. Виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах у процесі підготовки вчителів початкових класів, а саме:

·

·

·

·

Викладені вище умови навчання можна зреалізувати в організаційно-методичному контексті:

? розробці і впровадженні єдиної наскрізної навчальної програми;

? підготовці комплексних навчальних підручників і методичних посібників;

? адміністративній узгодженості та законодавчій визначеності сфер діяльності педучилищ і педуніверситетів.

3. Розроблено модель реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищі та педуніверситеті в процесі підготовки вчителів початкових класів. Основу моделі становить алгоритм, за яким реалізація наступності проводилась у 5-х вимірах:

1)

2)

3)

4)

5)

4. Відповідно до обґрунтованої нами моделі навчання було:

·

·

·

·

·

·

·

6.

7.

8.

9.

10.

1)

2)

3)

Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми забезпечення наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах у підготовці вчителів початкових класів. До подальших напрямів дослідження відносимо: теоретико-методологічне й методичне обґрунтування чотириступеневої підготовки вчителів початкових класів: “молодший спеціаліст” – “бакалавр” – “спеціаліст” – “магістр”, визначення засобів навчання з використанням нових педагогічних та інформаційних технологій з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Методичні рекомендації:

8.

Інші матеріали:

9.

10.