КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Кривильова Олена Анатоліївна

УДК: 378.016.32 + 371.134: 372.85

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ГОТОВНОСТІ ДО САМОСТІЙНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04-теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ПРИХОДЬКО Микола Ілліч,

Запорізький національний університет,

професор кафедри проблем керування

та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

КУЗЬМІНСЬКИЙ Анатолій Іванович,

Інститут педагогіки і психології професійної

освіти АПН України,

провідний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, доцент

ЕЛЬКІН Марк Веніамінович,

Мелітопольський державний педагогічний

університет, перший проректор,

завідувач кафедри педагогіки і

педагогічної майстерності.

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний

університет ім. К.Д.Ушинського,

кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться “09” листопада 2006 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м.Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м.Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий “5” жовтня 2006 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Національна доктрина розвитку освіти вказує на мету державної політики щодо створення умов для вдосконалення особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Тому одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти є оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу для формування творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації особистості. Таким чином, постає необхідність у підготовці кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного саморозвитку.

Формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності стає необхідним для вирішення сучасних суперечностей між вимогами творчої діяльності майбутніх учителів і наявним рівнем готовності студентів до самостійної творчої діяльності; між потенційними можливостями творчої підготовки фахівців у вищих навчальних закладах та їх недостатньою реалізацією; між необхідністю підвищення рівня готовності до самостійної творчої діяльності майбутніх учителів і відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення даного процесу; між швидкими темпами накопичення науково-педагогічних знань й обмеженими можливостями їх засвоєння майбутніми вчителями; між індивідуальним проявом професійних якостей майбутнього вчителя і знеособленими методами підготовки студентів у педагогічних закладах освіти.

Ґрунтовну основу для розуміння творчого характеру педагогічної діяльності становить теоретична спадщина класиків педагогіки Ф.-А.В.Дістервега, Я.А.Коменського, Й.-Г.Песталоцці, К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка.

Важливу роль у розробці основ теорії педагогічної творчості відіграли фундаментальні праці видатних психологів Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, В.О.Моляка, С.Л.Рубінштейна, В.М.Теплова.

Філософсько-методологічні аспекти теорії творчості досліджували М.О.Бердяєв, М.Ю.Казарінов, С.Н.Омельченко та інші.

Проблему формування творчого типу особистості сучасного педагога висвітлено в працях Ю.К.Бабанського, В.І.Загвязінського, Н.В.Кузьміної, В.О.Сластьоніна, О.І.Щербакова.

У дослідженнях В.С.Мерліна, Н.І.Петрової, Г.М.Філонова та інших продуктивно розглянуто проблему індивідуального стилю діяльності особистості як найважливішої ознаки її творчого характеру.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється належна увага професійній підготовці майбутнього вчителя, зокрема змісту педагогічної освіти (А.М.Алексюк, С.У.Гончаренко, М.Б.Євтух, І.А.Зязюн, І.П.Підласий та інші), вдосконаленню технологій навчання майбутніх учителів (В.Г.Бондар, О.Г.Мороз, О.М.Пєхота, О.Я.Савченко та інші), оптимізації методів і прийомів професійної підготовки майбутніх фахівців (Д.Н.Кавторадзе, М.М.Поташник, Т.С.Яценко та інші), орієнтації студентів вищих педагогічних закладів на творчість (І.М.Гуткіна, П.М.Щербань, Р.Х.Шакуров та інші).

Проблемі дослідження педагогічної творчості та особливостям підготовки до неї майбутніх учителів приділяли увагу В.А.Кан-Калик, Н.В.Кічук, Л.М.Лузіна, М.В.Нікандров, С.О.Сисоєва та інші. Процес розвитку творчого потенціалу студентів під час навчально-пізнавальної діяльності досліджували С.С.Гасанов, П.Ф.Кравчук, В.А.Лисовська, О.Є.Приходько та інші.

Шляхи інтенсифікації професійної підготовки майбутніх вчителів до творчої педагогічної діяльності вивчали В.І.Андреєв, Н.В.Гузій, Ю.А.Карпова та інші.

Питання формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості порушували Н.М.Бружукова, З.С.Левчук, А.Ф.Линенко та інші. Проблему підготовки майбутніх вчителів до формування творчої особистості учня, розвитку його потенційних можливостей досліджували В.О.Моляко, О.І.Кульчицька, С.О.Сисоєва, Т.І.Сущенко та інші.

Праці зарубіжних дослідників Дж.Гільмера, А.Краллі, Ф.Лезера, Х.-Г.Мелорна, Я.Хлавса присвячені психології творчості, формуванню творчої особистості, виявленню творчої обдарованості.

Зазначені суперечності та аналіз психолого-педагогічної літератури свідчать про те, що проблема формування готовності майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності є актуальною і потребує подальших досліджень за такими напрямами: виявлення психолого-педагогічних умов, необхідних для формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка складових процесу формування готовності студентів до самостійної творчої діяльності. Саме тому вважаємо за доцільне виявити найбільш ефективні особистісно-орієнтовані педагогічні технології щодо реалізації змісту формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Отже, актуальність окресленої проблеми, недостатня розробленість її в педагогічній науці, загальна потреба шкільної практики визначили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету “Інноваційні технології у підготовці сучасного вчителя”.

Тема дисертації затверджена науковою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол №3 від 01.04.2003р.) та узгоджена на засіданні бюро Ради з координації досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №8 від 28.10.2003р.).

Об’єкт дослідження – готовність майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності.

Предмет дослідження – процес формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці складових процесу формування готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності.

Гіпотеза дослідження: процес формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності набуває ефективності, якщо:

- відбудуться якісні зміни в професійній спрямованості, системі знань студентів про сутність творчої діяльності, в оволодінні ними педагогічними технологіями, які сприяють формуванню творчої особистості учня через систему загальнотеоретичної, психолого-педагогічної та спеціальної підготовки;

- будуть створені умови для самореалізації творчого потенціалу студентів та розвитку їх професійних і творчих якостей; усвідомлення ними рівня власної підготовки до самостійної творчої діяльності і визначення на цій основі перспектив професійного самовдосконалення;

- змістом навчально-виробничої практики студентів стане оволодіння вміннями використання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій.

Відповідно до мети й гіпотези було визначено завдання дослідження:

- уточнити сутність, структуру та зміст готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності на основі аналізу психолого-педагогічної літератури та наукових праць з окресленої проблематики;

- визначити критерії та показники рівнів сформованості готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності;

- розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити складові процесу формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності;

- розробити методичні рекомендації щодо формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять ідеї філософської, психологічної та педагогічної науки про творчу діяльність та сутність особистості; про активність суб’єкта в пізнавальній діяльності; системний та особистісно-діяльнісний підходи до професійної підготовки майбутніх учителів; законодавчі акти та нормативні документи, що стосуються системи освіти; положення про професійну підготовку майбутнього вчителя (Ю.К.Бабанський, І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, І.П.Підласий, О.Я.Савченко); психолого-педагогічні концепції підготовки майбутнього вчителя до педагогічної творчості (В.І.Андреєв, Н.В.Кічук, С.О.Сисоєва, Т.І.Сущенко); психологічні концепції визначення здібностей (Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн); психологічні теорії творчої особистості та її розвитку (Б.Д.Богоявленська, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, О.Н.Лук, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов); вивчення механізмів самореалізації особистості у навчально-пізнавальній діяльності (О.В.Киричук, О.М.Пєхота); концепція гуманізації освіти (С.У.Гончаренко, В.О.Сухомлинський); основні положення теорії активізації пізнавальної діяльності школярів (І.Я.Лернер, В.І.Лозова, М.М.Скаткін); концепція управління навчально-пізнавальною і творчою діяльністю студентів (В.І.Андреєв, В.П.Беспалько, У.Ешбі, В.В.Костіна, Ю.М.Лівшиць, М.І.Приходько, С.М.Семенов, Н.Ф.Тализіна, В.О.Якунін, К.В.Яресько); психолого-педагогічні основи поділу студентів на групи в індивідуалізованому процесі навчання (Ю.К.Бабанський, А.А.Бударний, М.М.Скаткін); психолого-педагогічні концепції засвоєння знань (П.Я.Гальперін, С.Л.Рубінштейн та інші); управління навчально-виховним процесом (В.В.Крижко, Є.М.Павлютенков, В.Я.Ястребова).

Для розв’язання завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використано такі методи дослідження:

теоретичні – вивчення та аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення одержаної інформації з метою дослідження сутності, структури і змісту готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності;

емпіричні – анкетування, тестування, спостереження, співбесіда, констатуючий та формуючий експерименти з метою виявлення загальних відмінностей, орієнтирів, професійних установок і позицій, професійних ускладнень, уявлень про творчу діяльність, професійних потреб майбутніх і нинішніх учителів у сфері вдосконалення самостійної творчої діяльності, а також оцінки рівнів сформованості в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності;

статистичні методи обробки даних, графічне подання результатів експерименту з метою відстеження динаміки рівнів сформованості в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності та встановлення наукової достовірності отриманих результатів дослідження.

Дослідно-експериментальною базою дослідження виступили Бердянський державний педагогічний університет, Запорізький педагогічний коледж та Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Загальне число респондентів становило 480 осіб.

Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 430 студентів, 20 викладачів, 30 учителів шкіл. У формувальному експерименті взяли участь 228 студентів.

Дослідження здійснювалось у три етапи (2001–2006 роки).

На першому етапі (2001–2002рр.) було визначено предмет, об’єкт, мету, висунуто гіпотезу й сформульовано завдання дослідження на основі вивчення стану розробленості проблеми в науковій літературі; здійснено визначення критеріїв та показників рівнів сформованості готовності студентів до самостійної творчої діяльності; проведено констатуючий експеримент, оброблено та проаналізовано отримані дані; розроблено програму формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності.

На другому етапі (2003–2004рр.) впроваджено програму формувального експерименту в практику роботи вищого навчального закладу, вивчено динаміку рівнів формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності.

На третьому етапі (2005–2006рр.) завершено педагогічний експеримент; систематизовано й узагальнено результати, отримані у процесі науково-теоретичного аналізу проблеми та дослідно-експериментальної роботи; сформульовано загальні висновки, розроблено методичні рекомендації щодо ефективного застосування експериментальних технологій підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності. Зміст даного етапу визначався експериментальною перевіркою засвоєння відповідних знань і рівнів їх інтеріоризації шляхом залучення студентів до різних видів діяльності, надійності педагогічних умов і технологій, які забезпечують належний рівень педагогічної, змістової, технологічної готовності.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено складові процесу формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності, до яких належать: цілі, принципи, форми, методи та технології підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності; організаційно-педагогічні умови, стимули, засоби формування творчої особистості майбутнього вчителя;

- уточнено зміст і структуру поняття “готовність до самостійної творчої діяльності”;

- визначено основні критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності;

- удосконалено методику використання педагогічних технологій у процесі підготовки майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності; - подальшого розвитку набули положення щодо ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності.

Теоретичне значення полягає в тому, що теоретично обґрунтовано поняття “готовність до самостійної творчої діяльності”; уточнено сутність поняття “формування готовності майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності”, що поглиблює розуміння процесу підготовки майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності в умовах вищого навчального закладу; обґрунтовано перспективні напрями удосконалення процесу формування готовності майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності за умов використання здобутих знань, форм, методів і технологій.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й упровадженні в практику підготовки майбутніх учителів програми навчально-тематичного курсу “Особистісно-зорієнтовані педагогічні технології у формуванні творчої особистості”, методичних рекомендацій щодо формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Зміст і результати наукового дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації під час укладання навчальних планів і програм, спецкурсів, розробки методичних рекомендацій щодо самостійної творчої діяльності в системі післядипломної освіти і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Наукові положення, навчально-методичний матеріал та рекомендації щодо формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності впроваджено в навчально-виховний процес Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 51/512-08 від 30.03.2006р.), Запорізького педагогічного коледжу (довідка № 104 від 12.04.2006р.), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 234 від 24.04.2006р.).

Вірогідність здобутих результатів і висновків дисертаційного дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу методів і методик, адекватних поставленій меті та завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу значного обсягу теоретичного й емпіричного матеріалу.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету; на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (м.Мелітополь, 2001р.), “Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах: соціологія, психологія, педагогіка” (м.Київ, 2004р.), “Навчання, виховання та розвиток” (м.Бердянськ, 2004р.), “Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (м.Бердянськ, 2005р.), “Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в європейський освітній простір” (м.Бердянськ, 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 8 публікаціях, із них 6 статей – у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (174), додатків. Робота містить 13 таблиць, 12 рисунків. Основний зміст викладено на 201 сторінці, загальний обсяг дисертації – 255 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності, виділено об’єкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну й теоретичну основу, висвітлено наукову новизну та практичну значущість роботи, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні підходи до формування готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності” розкрито сутність понять “творчість”, “самостійна творча діяльність”, “готовність”, “готовність до самостійної творчої діяльності”, “творча особистість”, “творча активність”, “творчий потенціал”, “самореалізація”; визначено компоненти та структуру готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності; представлено складові процесу формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Аналіз позицій науковців щодо сутності творчості людини дозволив нам визначити поняття творчість, розглядаючи її у двох аспектах: особистісному та діяльнісному. До першого відносимо сукупність особистісних якостей, які спонукають до самоактуалізації, самореалізації та самоствердження особистості в процесі реалізації творчих потенційних можливостей. До другого – сам процес творчої діяльності, при якому народжуються якісно нові матеріальні та духовні цінності, а також технологічну педагогічну творчість, яка має характеризувати діяльність у сфері педагогічної технології та проектування, коли здійснюється пошук і створення нових педагогічних систем, педагогічних процесів та навчальних педагогічних ситуацій, які сприяють більш результативному навчанню учнів.

За результатами вивчення наукових джерел нами встановлено, що поняття творча особистість доцільно розглядати як внутрішній вияв людської неповторності, індивідуальності, унікальності, таланту, здатності до створення самої себе, до самореалізації.

Отже, оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками щодо реалізації педагогічної творчості у професійній діяльності майбутнього вчителя необхідно співвідносити з можливостями розвитку його творчої індивідуальності.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури ми вважаємо, що особистісні якості майбутнього вчителя відіграють провідну роль у реалізації процесу формування готовності студентів до самостійної творчої діяльності.

Дослідники феномену готовності до творчої діяльності визначають його з позицій наявності загальних властивостей готовності людини до праці, але з притаманними їй певними особливостями, предмету праці та виділяють основні складові такої готовності: фізичну, психофізичну, психологічну, професійну (науково-теоретичну і практичну).

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виявити два підходи стосовно поняття готовності до творчої діяльності вчителя. Перший пов’язують із реалізацією потенційних можливостей особистості, другий – з новаторством у педагогічній діяльності. Ми в своєму дослідженні об’єднуємо потенційні можливості вчителя та їх реалізацію в педагогічній діяльності з метою створення нових підходів до навчально-виховного процесу.

Готовність до самостійної творчої діяльності нами розглядається як розкриття майбутнім учителем за допомогою спеціально організованої професійної підготовки своїх потенційних можливостей та бажання використати їх у професійній діяльності.

Аналіз теоретичних джерел щодо готовності майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності дозволив нам виділити її компоненти (когнітивний, практичний, особистісний), визначити змістовні характеристики компонентів, а також виділити професійно важливі якості фахівця, що є передумовою ефективної реалізації творчої діяльності в навчально-виховному процесі.

Змістовними характеристиками когнітивного компоненту готовності до самостійної творчої діяльності вважаються: знання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості; дидактичні знання організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; знання форм і методів стимулювання творчої діяльності; знання діагностики та розвитку творчих потенційних здібностей до діяльності.

Практичний компонент готовності до самостійної творчої діяльності характеризується: уміннями реалізувати особистісно-орієнтовані педагогічні технології розвитку й виховання творчої особистості; оволодінням методами оцінювання розвитку творчих якостей; здатністю до самоаналізу, узагальненням власного досвіду та досвіду інших.

Складовими характеристиками особистісного компоненту готовності до самостійної творчої діяльності є мотиваційно-творча активність, спрямованість особистості на самовдосконалення у творчій діяльності та рівень розвитку її творчих здібностей.

Погоджуючись із С.О.Сисоєвою, ми виділяємо такі етапи педагогічної творчості: педагогічний задум; актуалізація і відбір професійних знань, умінь, здобутків власного педагогічного досвіду щодо реалізації задуму; інформаційний пошук; проектування навчально-виховної взаємодії з учнями; визрівання остаточного розв’язання; реалізація педагогічного задуму; аналіз і внесення корективів у подальші впровадження педагогічного задуму.

Проблема формування готовності майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності потребує встановлення якісно-кількісних характеристик (критеріїв та рівнів) такої готовності. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження довів, що існують різні класифікації рівнів прояву творчої професійної діяльності педагога та готовності вчителя до педагогічної творчості. Ми виокремлюємо наступні рівні готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності: високий, середній і низький.

Критеріями встановлених рівнів вважаємо визначені структурні компоненти (когнітивний, практичний та особистісний) та змістовні характеристики зазначених компонентів (показників готовності).

Когнітивний критерій відображає наявність та постійність прояву необхідних та спеціальних знань для реалізації творчої діяльності.

Практичний критерій характеризує майбутнього вчителя з точки зору його вміння самостійно використовувати знання.

Особистісний критерій включає професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність майбутнього вчителя до творчої діяльності.

Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають визначеним критеріям і показникам, ступінь їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву складають якісну характеристику рівня готовності фахівця до самостійної творчої діяльності.

Нами виявлено, що згідно інтегрального підходу до проблем формування творчої особистості педагога основною засадою вважається професійний саморозвиток. У цьому контексті аналіз досліджень В.І.Загвязінського, Н.В.Кічук, О.М.Пєхоти, В.А.Сластьоніна та інших науковців свідчить про те, що вищий рівень професійно-педагогічної підготовки досягається на основі творчої діяльності студентів, принципових змін їх особистісних та професійних якостей. Однак досягти цього можливо лише у випадку, якщо вдається пробудити потребу майбутніх фахівців до професійного саморозвитку та самовдосконалення, виховати ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, розвинути здібність до емоційно-вольової саморегуляції, самоорганізації та самоконтролю. Специфіка інтегрального підходу в тому, що творчість повинна мати місце у всіх компонентах професійно-педагогічної підготовки, яка ґрунтується на індивідуальній неповторності кожної особистості. При цьому здійснюється кардинальне перетворення свідомості майбутнього педагога, розвиток його можливостей відносно професійної діяльності. Кінцевою метою підготовки є формування готовності студентів до професійного саморозвитку та самостійної творчої діяльності.

У своєму дослідженні ми пропонуємо розглядати творчу особистість як діяльнісну особистість. Складові формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності відображено на рис.1.

Рис.1. Складові формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності

У другоу розділі “Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності” наведено основні етапи і завдання підготовки; експериментальну програму підготовки, результати дослідної роботи та умови формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Накопичення попередніх даних про респондентів (430 студентів та 20 викладачів Бердянського державного педагогічного університету, Запорізького педагогічного коледжу та Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти) здійснювалось за допомогою анкетування та бесід. Так, для виявлення загальних відмінностей, орієнтирів, професійних установок і позицій, професійних ускладнень, уявлень про педагогічну творчість, а також професійних попитів і потреб майбутніх і нинішніх учителів у сфері вдосконалення педагогічної творчості запропоновано опитувальники для студентів та викладачів, а також перелік якостей та вмінь, які характеризують готовність майбутнього вчителя до педагогічної творчості.

Аналіз результатів першого етапу дослідження проблеми свідчив про те, що незалежно від посади, стажу роботи та досвіду педагогічної діяльності респонденти відчували досить гостру потребу в теоретичних знаннях та оволодінні практичними навичками та вміннями самостійної творчої діяльності.

Було також встановлено, що така ситуація зумовлена рядом причин: 1) невеликим обсягом годин, що відведені навчальним планом для вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; 2)завданнями навчально-виробничої практики, в яких недостатньо враховується необхідність відпрацювання студентами умінь і навичок творчої діяльності.

У цілому результати першого етапу дослідно-експериментальної роботи підтвердили актуальність теми нашого дослідження, а також забезпечили наукове обґрунтування його концептуальних підвалин, що, у свою чергу, обумовило логіку формувального етапу.

У контексті започаткованого дослідження було визначено головні напрями підготовки майбутніх учителів до творчої діяльності. Їх сутність полягала в реалізації таких психолого-педагогічних умов:

- упровадження поетапного розвитку творчої особистості майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі;

- педагогічно доцільне поєднання традиційних та інтерактивних освітніх технологій, спрямованих на забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії;

- урахування індивідуальних особливостей студентів у процесі організації проблемно-пошукової діяльності;

- активізація у студентів спонукальних мотивів до творчого самовираження;

- навчально-дослідницька та науково-дослідницька діяльність студентів.

Згідно зі складовими процесу формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності та обраних психолого-педагогічних умов було розроблено програму експериментальної підготовки, яка схематично представлена на рис. 2.

Програму з формування готовності студентів до самостійної творчої діяльності ми розглядали як документ, який на основі якісно-кількісного аналізу стану проблеми, можливостей ресурсного забезпечення її рішення визначає зміст і психолого-педагогічні умови досягнення головної мети формувального експерименту – забезпечити якісно новий рівень готовності студентів до самостійної творчої діяльності як складової їх професійного й особистісного становлення.

Реалізація основної мети відбувалась у цілісному навчально-виховному процесі вищого навчального закладу через активізацію компонентів готовності студентів до самостійної творчої діяльності, оволодіння ними системою знань і практичних умінь, формування суб’єктної позиції студентів стосовно професійного самовдосконалення через вивчення професійно-орієнтованих предметів, курсу “Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у формуванні творчої особистості”, самостійну роботу студентів з питань дослідження; у процесі проходження педагогічної практики.

Курс „Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у формуванні творчої особистості” мав дві основні мети: дидактичну – знайомство студента з широким спектром напрацьованих наукою і практикою педагогічних технологій; розвивальну – набуття навичок і досвіду здійснювати педагогічну діяльність у різноманітних концептуальних системах. Досягти цього можливо за умови освоєння повного обсягу психологічних, педагогічних і методичних дисциплін, знайомства з основними психолого-педагогічними поняттями й концепціями. Практична спрямованість курсу створює ті природні умови, за яких студент з об’єкта професійної підготовки перетворюється на суб’єкта індивідуального професійного розвитку.

Рис. 2. Процес формування в майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності

Педагогічна практика в нашому дослідженні розглядалась як умова розвитку в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності, в процесі якої студенти знайомились із досвідом учителів загальноосвітніх шкіл, набували навичок використання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій у навчально-виховному процесі, аналізували рівень власної готовності до творчої діяльності з метою визначення завдань подальшого самовдосконалення.

Вивчення динаміки й ефективності формувального експерименту містило: первинну оцінку рівнів готовності студентів до самостійної творчої діяльності (констатувальний експеримент); відстеження процесу оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями, встановлення й оперативне усунення недоліків підготовки (поточний контроль); загальну оцінку якості підготовки і рівнів готовності студентів до самостійної творчої діяльності (підсумковий контроль).

Для визначення вибіркової сукупності респондентів експериментальної групи ми виходили з необхідності простежити динаміку змін у кожному з виділених рівнів готовності до самостійної творчої діяльності протягом двох років навчання, тому експериментальну групу склали студенти третього курсу філологічного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Для забезпечення вірогідності результатів формувального експерименту в процесі добору експериментальних навчальних груп ми прагнули відібрати ті з них, у яких найбільш повно відображалися загальні для всієї вибірки тенденції, виявлені нами в ході констатувального етапу експерименту (ЕГ=104 осіб), до контрольної групи (КГ) увійшло 114 респондентів.

Навчання в експериментальних групах (ЕГ) здійснювалось на основі розробленої нами програми з дотриманням виділених і обґрунтованих психолого-педагогічних умов щодо змісту й організації навчальної діяльності студентів, навчання ж у контрольних групах (КГ) – за традиційною системою.

Перевірка ефективності реалізації запропонованої програми, вивчення зазначених показників здійснювалась нами за допомогою методів і діагностичних методик, що використовувалися на констатувальному етапі дослідження, а також за результатами виконання контрольних робіт, заліків та іспитів студентів, через експертну оцінку викладачів, педагогів – методистів навчально-виховної практики. Узагальнений підсумок дослідно-експериментальної роботи з формування готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка росту готовності студентів до самостійної творчої діяльності

Рівень готовності до самостійної творчої діяльності | Початок експерименту | Кінець експерименту

ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

Високий рівень готовності | 0 | 0 | 45 (+45) | 10 (+10)

Середній рівень готовності | 56,25 | 45 | 32 (-24,25) | 50 (+5)

Низький рівень сформованості | 43,75 | 55 | 23 (-20,75) | 40 (-15)

Отримані результати продемонстрували, що група, яка була контрольною, не виявила прогресивної динаміки. Більшість студентів так і залишились на низькому рівні готовності до самостійної творчої діяльності.

Стосовно експериментальної групи відзначаємо, що студенти в кількості 20,75% з низького рівня перейшли на середній рівень готовності, а 45% студентів з середнього рівня піднялись на високий.

Останні 23%, які залишились на низькому рівні, – це студенти, які ще нехтують знаннями та недосконало володіють методикою та технікою викладання.

Метою статистичного опрацювання матеріалу, отриманого в експерименті, було оцінювання результатів ефективності та результативності використання наведених вище технологій підготовки майбутніх педагогів до самостійної творчої діяльності.

Вплив технологій на результат підготовки майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності визначався за допомогою визначення коефіцієнта кореляції К. Пірсона та за допомогою критерію t-Стьюдента.

Таким чином, результати експерименту підтвердили висунуту гіпотезу щодо успішної реалізації складових процесу формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

ВИСНОВКИ

У дослідженні проведено теоретичне узагальнення аспектів проблеми, обґрунтовано нові підходи до підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності, що виявляється у визначенні сутності, змісту та специфіки, а також психолого-педагогічних умов даного процесу, особистісного самовдосконалення спеціаліста. Отримані результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу й дали змогу сформулювати наступні висновки:

1. Система підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності будується на закономірностях педагогічного процесу і передбачає створення оптимальних педагогічних умов, найважливішими з яких є: упровадження поетапного розвитку творчої особистості майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі; педагогічно доцільне поєднання традиційних та інтерактивних освітніх технологій, спрямованих на забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії; урахування індивідуальних особливостей студентів у процесі організації проблемно-пошукової діяльності; активізація у студентів спонукальних мотивів до творчого самовираження; навчально-дослідницька та науково-дослідницька діяльність студентів.

2. Специфіка підготовки майбутнього вчителя полягає в тісній взаємодії теоретичних і прикладних аспектів психолого-педагогічних навчальних дисциплін, що дає змогу за період навчання сформувати відповідну готовність до самостійної творчої діяльності.

3. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що рівень підготовки визначають такі компоненти: когнітивний – знання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості, дидактичні знання стосовно організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; знання форм і методів стимулювання творчої діяльності, знання стосовно діагностики та розвитку творчих потенційних здібностей до діяльності; практичний – вміння реалізувати особистісно-орієнтовані педагогічні технології розвитку й виховання творчої особистості, володіння методами оцінювання розвитку творчих якостей, здатність до самоаналізу, узагальнення власного досвіду та досвіду інших; особистісний – мотиваційно-творча активність і спрямованість особистості на самовдосконалення у творчій діяльності та розвиток її творчих здібностей.

4. Відповідно до теоретичної і практичної складових сформованості готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності визначено основні рівні готовності: високий, середній, низький. Високий рівень характеризується постійним проявом студентами цілісних знань особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості; у процесі планування та організації навчальної діяльності учнів студенти активно виявляють дидактичні знання щодо організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; у майбутнього вчителя постійно виявляються цілеспрямовані дії на основі сформованих індивідуальних умінь: у процесі організації навчально-пізнавальної діяльності спостерігається постійна ефективна реалізація знань, форм і методів дослідницької діяльності (активно використовують частково-пошуковий та дослідницький методи); на підготовчому етапі не потребує допомоги вчителя-методиста. Середньому рівню властива частково сформована система знань особистісно-орієнтованих педагогічних технологій розвитку творчої особистості; у процесі планування та організації навчальної діяльності учнів студенти ситуативно виявляють дидактичні знання організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; у майбутнього вчителя ситуативно виявляються цілеспрямовані дії на основі сформованих індивідуальних умінь: у процесі організації навчально-пізнавальної діяльності спостерігається часткова реалізація знань форм і методів дослідницької діяльності – студенти активно використовують проблемне викладання, на підготовчому етапі періодично потребують допомоги вчителя-методиста. Низький рівень визначається прагненням оволодіти педагогічними технологіями розвитку готовності до самостійної творчої діяльності тільки за допомогою репродуктивних та пояснювально-ілюстративних методів і прийомів без конструювання власних варіантів.

5. Кожен етап формування творчої особистості характеризується специфічними особливостями, властивими тій чи іншій конкретній особі, відображає зростання позитивних якостей творчої особистості.

6. Позитивна динаміка рівнів сформованості у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності, яка зафіксована результатами формувального експерименту, дає підстави вважати, що обрано адекватно вихідну методологію, визначені мета та завдання досягнуті, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії і методики професійної підготовки майбутніх учителів.

7. У процесі дослідження було перевірено педагогічні технології формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності: групового навчання, розвивального навчання, розвитку творчої особистості, проектів, досліду в навчанні, ситуації успіху.

8. Розроблений і впроваджений у практику спецкурс “Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у формуванні творчої особистості” дав змогу зосередити увагу на необхідності доповнення змісту окремих навчальних дисциплін (методи виховної роботи, основи педагогічної майстерності, педагогічна творчість) інформацією про особливості самостійної творчої педагогічної діяльності, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення процесу формування готовності до самостійної творчої діяльності шляхом використання педагогічних можливостей.

9. Доведено, що найбільш сприятливі умови для формування в майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності закладено в різних видах педагогічної практики.

10. У дисертації обґрунтовано та розроблено програму формування у майбутніх учителів готовності до самостійної творчої діяльності, складовими якої є: цілі, принципи, форми, методи та технології підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності; організаційно-педагогічні умови, стимули, засоби формування творчої особистості майбутнього вчителя.

Реалізація даної програми забезпечила систематизацію теоретичних та методичних знань і вмінь, усвідомлення майбутніми вчителями необхідності подальшого розвитку творчих здібностей у професійній діяльності.

11. За допомогою дисперсійного аналізу та визначення коефіцієнта кореляції К. Пірсона і критерію t-Стьюдента отримано переконливі докази стосовно готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності.

12. Кількісні і якісні результати експериментальної роботи свідчать, що за всіма параметрами відбулися статистично достовірні зміни рівня якості підготовки майбутніх фахівців до самостійної творчої діяльності, що дає підставу зробити висновок про ефективність обраної програми підготовки майбутніх учителів.

13. Репрезентоване дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а прогнозує необхідність подальших наукових пошуків. Детальнішого вивчення потребують питання розробки та впровадження нових технологій формування готовності майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності; ролі самостійної творчої діяльності в професійній соціалізації вчителя.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Кривильова О.А. Деякі аспекти підготовки майбутніх вчителів до впровадження педагогічних технологій // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 3. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 117-122.

2. Кривильова О.А. Особистісно-орієнтовані технології підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 1. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 38-44.

3. Кривильова О.А. Особистісно-орієнтовані технології підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності // Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції “Навчання, виховання та розвиток” – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 53-56

4. Кривильова О.А. До питання творчої самореалізації майбутнього вчителя в особистісно-орієнтованому контексті // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” – Бердянськ: БДПУ, 2005. – C. 106-108.

5. Кривильова О.А. Шляхи підвищення творчої самореалізації майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2005 – Вип. 36 – С. 79-84.

6. Кривильова О.А. До питання формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності // Проблеми формування ціннісних орієнтирів професійної діяльності: Зб. наук. праць / За заг. ред. Г.Є.Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України. Луганськ. держ. інст. культури і мистецтва, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. – Харків: Стиль Іздат, 2005. – С. 118-125

7. Кривильова О.А. Стан готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХХІХ. / За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – С. 42-50.

8. Кривильова О.А. Готуємо студентів до самостійної творчої діяльності // Рідна школа. – 2006. – №6. – С. 16-18.

АНОТАЦІЇ

Кривильова О.А. Формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2006.

Дослідження присвячене актуальній темі – підготовці кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного саморозвитку. У дисертації розглядаються зміст, форми та методи формування готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності.

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено складові професійної підготовки майбутнього вчителя до самостійної творчої діяльності; визначено та науково обґрунтовано зміст та структуру поняття “готовність до самостійної творчої діяльності”; визначено основні критерії готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності; удосконалено методику використання в процесі підготовки майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності педагогічних технологій; подальшого розвитку набули положення щодо ефективності педагогічних умов підготовки, а також положення стосовно науково-методичного забезпечення формування у майбутніх вчителів готовності до самостійної творчої діяльності.

Ключові слова: самостійна творча діяльність, готовність до самостійної творчої діяльності, педагогічні технології.

Кривилева Е.А. Формирование у будущих учителей готовности к самостоятельной творческой деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченка. – Кировоград, 2006.

Исследование посвящено актуальной теме – подготовке квалифицированных кадров, способных к творческой деятельности, профессиональному саморазвитию. В диссертации рассматривается содержание, формы и методы формирования готовности будущих учителей к самостоятельной творческой деятельности.

Автор уточнил понятия “самостоятельная творческая деятельность”, “готовность к самостоятельной творческой деятельности” и обосновывает следующие условия повышения эффективности использования предложенных составляющих подготовки будущих учителей к самостоятельной творческой деятельности, важнейшие из которых: внедрение поэтапного развития творческой личности будущего учителя в учебно-воспитательном процессе; объединение традиционных и интерактивных образовательных технологий, направленных на обеспечение личностно-ориентированного взаимодействия; учет индивидуальных особенностей студентов в процессе организации проблемно-исследовательской деятельности; активизация у студентов движущих мотивов к творческому самовыражению; учебно-исследовательская и научно-исследовательская деятельность студентов.

В диссертационном исследовании разработаны критерии и показатели уровней сформированности готовности студентов к самостоятельной творческой деятельности, методика оценивания этих уровней готовности.

Из анализа результатов исследования следует, что уровень подготовки определяют такие компоненты: когнитивный – знания личностно-ориентированных педагогических технологий развития творческой личности; дидактические знания относительно организации учебно-воспитательного процесса, направленного на творческое развитие его субъектов; знания форм и методов стимулирования творческой деятельности; знания диагностики развития творческих потенциальных способностей к деятельности; практический – умение реализовать личностно-ориентированные педагогические технологии развития и воспитания творческой личности; владение методами оценивания развития творческих качеств; способность к самоанализу, обобщению собственного опыта и опыта других; личностный – мотивационно-творческая активность и направленность личности на самоусовершенствование в творческой деятельности и развитие ее творческих способностей.

В ходе исследования были проверены педагогические технологии формирования у будущих учителей готовности к самостоятельной творческой деятельности: группового обучения, развивающего обучения, формирования творческой личности, проектов, ситуации успеха.

В диссертации разработана программа