Державний комітет статистики
Державний комітет статистики України
Державна академія статистики, обліку та аудиту
Кремень Ольга Іванівна
УДК 330.101.52
СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
(РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)
спеціальність 08.03.01 – Статистика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Швець Віктор Григорович,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри обліку та аудиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Головач Анатолій Варфоломійович,
Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана
Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри статистики
кандидат економічних наук, старший науковий
співробітник
Гладун Олександр Миколайович,
Інститут демографії та соціальних досліджень
НАН України,
провідний науковий співробітник
Провідна установа: Львівський національний університет
імені Івана Франка
Міністерства освіти і науки України, м. Львів
Захист відбудеться 14.03.2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. .
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. .
Автореферат розіслано 10.02.2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Свистун-Золотаренко Л.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З переходом України до соціально орієнтованої економіки, формуванням нової стратегії розвитку державної статистики відбулися якісні зміни у підходах до сутності категорії зайнятості населення та її оцінки. Це активізує перегляд підходів до реалізації державної політики зайнятості та вимагає принципово нової статистичної інформації стосовно процесів, що відбуваються на ринку праці. Підвищення ролі зайнятості населення, особливо в рамках міжрегіональних порівнянь, вимагає нових підходів до її статистичної оцінки.
Наукова проблема полягає у визначенні, оцінюванні та порівнянні зайнятості населення, оскільки в сучасних умовах відносини зайнятості мають складну структуру. Хоча в конвенціях, міжнародних стандартних класифікаціях та рекомендаціях МОП, у світовій економічній літературі давно сформувалися загальновизнані терміни та їх визначення, в Україні ця проблема вирішена не повністю.
Інформація про стан зайнятості населення у регіонах є підґрунтям для розробки та втілення ефективної стратегії соціально-економічного розвитку окремого регіону та держави в цілому. Регіональний аналіз зайнятості населення дозволяє виявити розбіжності в умовах та обсягах застосування праці. Показники зайнятості населення та їх динаміка характеризують ефективність структурних перетворень, а також використовуються для вивчення взаємозв’язків між соціально-економічною політикою та рівнем життя, демографічною ситуацією та диференціацією суспільства.
Оскільки праця є одним з найбільш динамічних факторів виробництва, це потребує формування нових наукових підходів до статистичного дослідження зайнятості населення, вивчення його методологічних та організаційних засад, моніторингу та прогнозування. Наукове дослідження проблеми зайнятості населення складає одне з найважливіших завдань статистичної науки і практики на сучасному етапі розвитку держави.
Питаннями розробки методологічних засад статистичного вивчення зайнятості населення займалися як зарубіжні вчені: К. Друрі, К.Р. Макконнелл, П. Самуельсон, Н. Грегорі Менк’ю, Р. Солоу, так і вітчизняні науковці: С.І. Бандур, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, С.С. Герасименко, О.М. Гладун, А.В. Головач, В.К. Данилко, М.І. Долішній, Ю.М. Краснов, І.В. Кузьменко, Е.М. Лібанова, В.І. Лишиленко, В.В. Онікієнко, О.Г. Осауленко, Н.О. Парфенцева, І.І. Пилипенко, Л.Г. Ткаченко, В.Г. Швець та інші.
Разом з тим актуальними залишаються проблеми сегментації зайнятого населення, удосконалення методологічних аспектів вимірювання зайнятості та її прогнозування. Це потребує подальшого використання статистичних методів дослідження для визначення стану та закономірностей подальшого розвитку зайнятості населення в регіональному та макроекономічному аспектах.
Важливість в умовах розбудови ринкової економіки забезпечення зайнятості населення, її роль у формуванні передумов розвитку регіонів та наявність вищезазначених проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і своєчасність.
Зв’язок роботи з науковими програмами та планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри економічної статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту: „Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів” (реєстраційний № ).
Особисто автором здійснено узагальнення методологічних підходів до статистичного вивчення зайнятості населення, сформовано систему статистичних показників зайнятості населення, а також проведено оцінку впливу зайнятості населення на соціально-економічний розвиток регіонів.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробленні теоретико-методологічних і практичних засад статистичного вивчення зайнятості населення.
Реалізація поставленої мети обумовила вирішення таких завдань:
- визначити теоретико-методологічні засади категорії „зайнятість населення” як важливої характеристики розвитку економічної системи суспільства;
- сформувати систему статистичних показників, які комплексно характеризують зайнятість населення;
- розробити систему критеріїв сегментації зайнятого населення та виявлення на її основі характеристик зайнятості і ринку праці;
- провести аналіз інформаційної бази обліку робочих місць як передумови регулювання зайнятості та його удосконалення;
- здійснити порівняльний аналіз вітчизняних засад і методології МОП щодо вивчення зайнятості населення;
- розробити методичні підходи щодо визначення рівня реальної зайнятості населення;
- провести багатовимірний статистичний аналіз регіональних ринків праці України та оцінити асиметрію стану зайнятості населення;
- розробити моделі прогнозу зайнятості населення на прикладі Сумського регіонального ринку праці;
- оцінити вплив стану зайнятості населення на основні соціально-економічні показники з метою визначення перспектив розвитку зайнятості у регіонах України.
Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є зайнятість населення як соціально-економічна категорія, важлива складова і об’єктивна передумова добробуту громадян та розвитку економіки регіону і країни в цілому.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційні засади статистичного вивчення тенденцій та закономірностей зайнятості населення регіону.
Методи дослідження. Дослідження стану зайнятості базувалося на використанні статистичних методів: статистичного спостереження, групування, методу відносних величин, індексного аналізу. Динамічні ряди, прийоми вибірок, табличні та графічні методи використовувалися для виявлення тенденцій та особливостей функціонування ринку праці у контексті формування зайнятості населення. Застосування кластерного аналізу на базі розрахованих інтегральних показників дозволило структурувати процеси зайнятості за регіонами. Використання статистичних методів прогнозування дозволило визначити тенденції розвитку зайнятості населення на найближчу перспективу, а також оцінити її вплив на інші соціально-економічні показники.
Інформаційною основою дослідження стали матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Сумській області, законодавчі та нормативно-методичні матеріали органів влади, що регулюють питання зайнятості населення.
У процесі дослідження були використані монографії вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативно-правові акти українського та міжнародного законодавства, а також публікації в періодичних та інтернет- виданнях.
Наукова новизна отриманих результатів проведеного дослідження полягає у розроблених рекомендаціях та пропозиціях щодо вдосконалення статистичного спостереження зайнятості населення та її прогнозування. Основні результати проведеного дослідження можна викласти у таких теоретичних та практичних положеннях:
Вперше:
- визначено методологічні засади зайнятості населення як системи відносин, що створює базу для всебічного аналізу і обґрунтування заходів державного регулювання;
- сформовано систему критеріїв сегментації зайнятого населення, яка дозволяє виділити особливості зайнятої особи, відносин зайнятості між працівником і роботодавцем, а також місце цих відносин відносно галузі та регіону;
- розроблено моделі та здійснено прогноз зайнятості населення у Сумському регіоні на період 2006-2010 рр.
Удосконалено:
- систему критеріїв сегментації зайнятості населення, яка характеризує особливості підсистеми відносин зайнятості населення „найманий працівник – роботодавець”;
- методологічні підходи щодо статистичного дослідження зайнятості населення на основі даних про вимушену неповну зайнятість та використання фонду робочого часу.
Набули подальшого розвитку:
- трактування змісту соціально-економічної категорії „зайнятість населення” з метою виділення аспектів її проблематики у статистичному вивченні;
- система інформаційного забезпечення обліку робочих місць з метою задоволення інформаційних потреб учасників ринку праці;
- методи аналізу зайнятості населення на основі інтегральних показників з метою проведення міжрегіональних порівнянь.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що здійснені в ньому узагальнення, висновки і пропозиції можуть бути використані Міністерством праці та соціальної політики, Державним комітетом статистики та Державною службою зайнятості при формуванні політики зайнятості населення на регіональному рівні.
Результати дослідження знайшли використання і впроваджені в практику діяльності Головного управління статистики в Сумській області, зокрема, управлінні статистики праці (довідка № від 27.07.2005 р.).
Тематичні та методичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Сумської філії Державної академії статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України (довідка № від 15.07.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим, самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Усі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на ІІ Науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики „Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2003 року).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 статей загальним обсягом 4,87 друк. арк., з яких 5 обсягом 3,43 друк. арк. у фахових наукових виданнях. Усі наукові праці написані без співавторів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 169 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 43 таблиці на 45 сторінках, 19 схем на 19 сторінках та 26 додатків на 50 сторінках. Список використаних джерел налічує 174 найменування на 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У дисертаційній роботі розглядаються нові теоретичні, науково-методичні та практичні розробки по вдосконаленню методології статистичного вивчення та аналізу зайнятості населення регіонів України.
У вступі дисертаційної роботи розкривається актуальність наукової проблеми статистичного вивчення та аналізу зайнятості населення, стан її дослідження. Сформульовано основну мету та завдання роботи, визначено об’єкт та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значимість роботи, її апробацію та публікації основних результатів дослідження у наукових фахових виданнях.
У розділі 1 „Теоретико-методичні основи статистичного вивчення зайнятості населення ” викладено зміст та значення категорії „зайнятість населення”, сформовано систему показників зайнятості населення, представлено детальну характеристику підходів щодо сегментації зайнятого населення.
Тривалий час категорія „зайнятість” не використовувалась у вітчизняних наукових працях, статистичних і соціологічних дослідженнях. Враховуючи весь спектр відносин, які проявляються і перетинаються у змісті категорії „зайнятість”, вона, на думку автора, синтезує систему економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин з приводу діяльності громадян у процесі створення суспільного продукту в системі суспільної праці, яка базується на особистій праці та приносить доход.
Зайнятість як система відносин виникає в межах суб’єктних структурних складових (рис. 1.), які були виокремлені на основі групування їх за ознаками відповідності нормам, передбаченим чинним законодавством про зайнятість.
На думку автора, ще не створено методичних передумов поєднання характеристик різних аспектів зайнятості на рівні суб’єкта господарювання чи регіону для отримання узагальнюючої комплексної оцінки стану зайнятості населення. Тому оцінка динаміки зайнятості персоналу окремого суб’єкта господарювання або враховує лише одну чи кілька характеристик зайнятості (найчастіше – динаміку чисельності працюючих чи кількість створених робочих місць), або не забезпечує узгодження і поєднання оцінок зайнятості населення з різними характеристиками для отримання єдиної узагальнюючої і комплексної оцінки.
Автором було охарактеризовано зайнятість як процес реалізації відносин з точки зору їх етапності:
1) Формування трудового потенціалу суспільства та пропозиції праці як форми прояву економічної активності суспільства;
2) Формування сфери застосування праці на основі формування попиту на працю, сутність якого полягає у розвитку виробничого елементу економічної системи;
3) Розподіл зайнятого населення за сферами діяльності, окремими суб’єктами та одиницями господарювання;
4) Безпосереднє використання трудового потенціалу (послуг праці), в межах якого визначаються форми залучення індивідуальної праці до відносин з приводу створення суспільного продукту.
Система відносин зайнятості
найманий працівник –
роботодавець | найманий працівник –
держава
роботодавець – держава
Рис.1. Система відносин зайнятості та її складові
Відповідно до цих етапів автором було сформовано систему показників з метою проведення всебічного та детального аналізу процесів, що відбуваються у сфері зайнятості населення.
У контексті вивчення зайнятості населення та передумов забезпечення її ефективності можна виділити три аспекти проблематики зайнятості:
- економічний, який відображає головний зміст зайнятості як системи відносин щодо забезпечення робочих місць і стосується проблем взаємоузгодженості матеріально-технічного і особистісного факторів виробництва, а також галузевої, професійної і кваліфікаційної структур зайнятості;
- демографічний, який відображає питання зайнятості у зв’язку з статево-віковими характеристиками працюючих;
- регіональний, який полягає у вивченні та виявленні особливостей зайнятості, обумовлених специфікою природноекономічної зони, етнічного складу населення, урбанізації.
Концептуальний підхід до зайнятості населення передбачає виокремлення в ній однорідних груп та сегментів згідно з обраним критерієм. На сьогодні немає чітко розробленого набору класифікаційних критеріїв, тому є доцільним об’єднання їх у групи (табл. 1).
Таблиця 1
Групи ознак для сегментації зайнятості населення
Група ознак | Призначення | Критерії
Статус зайнятої особи (рівень особи) | мають відображувати статусні характеристики особи як учасника ринку праці та відносин зайнятості | статус зайнятості, вид занять, стать, вік, місце проживання, рівень освіти
Особливості відносин зайнятості на конкретному підприємстві (рівень підприємства) | повинні характеризувати підсистему відносин зайнятості „найманий працівник – роботодавець” | двоїстий характер ринку праці, характер організації робочих місць та робочого часу, форма власності підприємств, напрям економічної діяльності, правове регулювання тривалості та режимів праці
Мезоекономічний рівень | характеризують місце зайнятої особи як найманого працівника та підприємства як роботодавця – учасників відносин зайнятості відносно галузі та регіону | вид економічної діяльності, регіон
Пропонується здійснювати сегментацію зайнятого населення на основі таких критеріїв, як стабільність зайнятості, статус діяльності, форма правового регулювання з погляду на значимість даних критеріїв у сучасних умовах. Причому ці критерії відносяться до групи критеріїв сегментації зайнятого населення на рівні підприємства і характеризують підсистему відносин зайнятості „найманий працівник – роботодавець”. Це пояснюється недосконалістю реалізації механізмів захисту найманого працівника, як учасника відносин зайнятості.
У розділі 2 „Методологічні та організаційні засади статистичного дослідження зайнятості населення” проведено аналіз інформаційної бази обліку робочих місць, визначено методологічні засади вивчення зайнятості населення, а також розроблено методичні підходи щодо визначення рівня реальної зайнятості населення та ступеня її збалансованості.
На підставі дослідження проблем обліку робочих місць, автором доведено, що його доцільно організовувати виходячи з особливостей функціонування підприємств. Так, на малих підприємствах можна застосовувати спрощені підходи до обліку робочих місць: враховувати фактичну чисельність працівників та змінність їх режиму праці, а документальне оформлення може бути обмежене лише відомостями про наявність та рух робочих місць. На великих та середніх підприємствах рівень деталізації обліку може бути диференційовано, зокрема, доцільно враховувати виробничі та особливо важливі дільниці, водночас є необхідним ведення карток індивідуальних робочих місць.
Це означає, що на практиці суб’єкти господарювання мають самі обирати прийнятні методи обліку, хоча при цьому вони повинні забезпечити можливість достовірного заповнення форм державної статистичної звітності, виходячи з визначених методичних підходів.
Інтенсивність економічної активності та зайнятості населення оцінюють за допомогою розрахунків показників зайнятості, які на сьогодні повністю узгоджені із методологічними засадами МОП. Так, в Україні вже передбачено розрахунок таких відносних показників як рівень економічної активності, рівень зайнятості населення у віці 15-70 років, рівень зайнятості населення працездатного віку.
Статистичне вивчення зайнятості населення на рівні окремого регіону може бути доповнене розрахунком таких показників:
- рівень загальної зайнятості населення:
,
де – чисельність зайнятого населення регіону;
– загальна середньорічна чисельність населення регіону;
- рівень зайнятості економічно активного населення:
,
де – чисельність економічно активного населення регіону.
Продуктивність як невід’ємний атрибут та вихідний принцип ринкової системи визначає відповідні соціально-економічні вимоги до людських ресурсів. Ці вимоги стосуються, насамперед, результативності праці, її відповідності суспільним потребам та трудовим настановам і орієнтаціям самого населення. Необхідно зазначити, що засади для продуктивного використання людських ресурсів формуються не тільки через систему регулювання темпів, пропорцій і форм зайнятості, а й завдяки високим кінцевим результатам у вигляді соціально прийнятного рівня трудового доходу, задоволеного споживчого попиту населення та підвищення темпів економічного зростання.
Використовуючи дані щодо вимушеної неповної зайнятості, важливим є визначення загальної надлишкової чисельності працюючих регіону , тобто чисельності працюючих в умовах неповного робочого часу та вимушених адміністративних відпусток. Різниця між загальною чисельністю зайнятих регіону та надлишковою чисельністю працюючих регіону дає чисельність продуктивно зайнятого населення . Наступним етапом є визначення:
- рівня продуктивної зайнятості населення у відсотках до чисельності зайнятого населення:
;
- рівня продуктивної зайнятості населення у відсотках до рівня зайнятості населення віком 15-70 років:
.
Співвідношення за своєю сутністю може вважатися коефіцієнтом реальної зайнятості.
Розрахунок рівня продуктивної зайнятості населення Сумської області на основі даних про вимушену неповну зайнятість наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Розрахунок рівня продуктивної зайнятості населення
у Сумській області за 2004 рік
№
з/п | Показники | Значення
1 | Чисельність зайнятого населення, тис. осіб | 534,40
2 | Рівень зайнятості населення віком 15-70 років, у % до населення у віці 15-70 років | 56,70
3 | Чисельність працюючих в умовах неповного робочого часу, тис. осіб | 39,00
4 | Чисельність працюючих в умовах вимушених адміністративних відпусток, тис. осіб | 5,00
5 | Чисельність надлишково працюючих , тис. осіб | 44,00
6 | Чисельність продуктивно зайнятих , тис. осіб | 490,40
7 | Рівень продуктивної зайнятості, у % до чисельності зайнятого населення | 91,77
8 | Рівень продуктивної зайнятості, у % до рівня зайнятості | 52,03
Вітчизняна система статистики передбачає розрахунок коефіцієнта використання табельного фонду робочого часу. Враховуючи те, що до зайнятого населення згідно з підходом МОП окрім осіб, що працювали, належать особи, які не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них обставин, з метою визначення рівня реальної зайнятості правильніше розраховувати коефіцієнт використання робочого часу:
,
оскільки поважними причинами можуть бути щорічні відпустки (основні та додаткові), тимчасова непрацездатність, навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством.
На основі розрахованих значень коефіцієнтів реальної зайнятості автором здійснено коригування рівня зайнятості населення та чисельності зайнятих у регіонах України (рис. 2).
Аналіз ситуації із зайнятістю населення на українському ринку праці дозволяє назвати її характерні риси – розбалансованість, а також, що не менш важливе, нездатність розбалансованої системи повернутися у свій вихідний або початковий стан. Для оцінювання ступеня незбалансованості доцільно застосувати показники, що характеризують як відкриту, так і приховану частину поточного ринку праці.
Рис. 2. Порівняння фактичного рівня зайнятості у 2004 році
із його скоригованими значеннями
З метою оцінки незбалансованості зайнятості населення на регіональному ринку праці автором пропонується розраховувати коефіцієнт співвідношення попиту і пропозиції:
.
Теоретично можливі три варіанти значень цього коефіцієнта: він може дорівнювати одиниці, бути більше та менше одиниці. Необхідно зазначити, що ситуація, коли значення цього коефіцієнта менше або більше одиниці, є взаємовиключною тільки на рівні сукупного ринку праці. Втім вони завжди співіснують на рівні окремих регіонів або локальних ринків, коли на одних з них попит перевищує пропозицію, а на інших – навпаки.
Статистичне вивчення збалансованості ринку праці повинно доповнюватися аналізом динамічної збалансованості попиту та пропозиції на ринку праці. З цією метою автором розроблено методичні підходи для оцінювання динаміки робочих місць, динаміки робочої сили і динамічних змін співвідношень між ними.
У розділі 3 „Проблеми та перспективи зайнятості населення в регіональному аспекті” обґрунтовано методичні положення, що стосуються кількісної оцінки стану зайнятості населення регіонів та її асиметрії на загальнодержавному рівні, розроблено моделі прогнозування зайнятості населення, а також визначено взаємозв’язок зайнятості населення та основних соціально-економічних показників розвитку регіонів.
З метою проведення комплексної статистичної оцінки зайнятості населення на регіональних ринках праці автором запропоновано три алгоритми розрахунку інтегрального показника. Для деталізації та проведення всебічного аналізу зайнятості населення регіонів їх поділ здійснювався на три та п’ять груп.
При розрахунках комплексних інтегральних показників стану зайнятості населення в регіонах у якості ознак використано статистичні показники, що характеризують:
- рівень зайнятості (рівень зайнятості населення віком 15-70 років та рівень зайнятості населення працездатного віку);
- рівень вимушеної неповної зайнятості (питома вага чисельності працівників, що перебували в адміністративних відпустках, в середньо-обліковій чисельності працюючих та питома вага чисельності працівників, що працювали неповний робочий день, в середньо-обліковій чисельності працюючих);
- рух робочої сили (чисельність прибулих та вибулих у відсотках до середньо-облікової чисельності працюючих);
- ситуацію на зареєстрованому ринку праці (рівень працевлаштування незайнятих громадян та навантаження на одне вільне робоче місце на кінець року).
Результати обчислених інтегральних показників дозволили систематизувати регіональну структуру зайнятості населення. Так, можна виділити такі п’ять кластерів відповідно до стану сфери зайнятості:
1) регіони із динамічним рівнем розвитку (м. Київ);
2) регіони із позитивним рівнем розвитку (м. Севастополь);
3) регіони із середнім рівнем розвитку (Дніпропетровська, Донецька Закарпатська, Київська, Одеська, Полтавська);
4) регіони із стаціонарним рівнем розвитку (Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Рівненська, Харківська, Чернігівська);
5) регіони із стагнаційним рівнем розвитку (АРК, Запорізька, Львівська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька).
Склад кластерів наведено відповідно до значень відносного інтегрального показника у 2004 році.
Вивчення проявів міжрегіональної асиметрії стану зайнятості на загальнодержавному (тобто узагальнюючому) рівні пропонується проводити на основі системи „традиційних” статистичних показників (табл. 3).
Прогнозування є самостійною частиною управління трудовим потенціалом регіону і дозволяє визначити потребу регіону в трудових ресурсах на підставі прогнозів соціально-економічного розвитку території, виробничого та інвестиційного потенціалів, а також оцінки використання трудового потенціалу регіону.
Таблиця 3
Динаміка регіональної асиметрії зайнятості населення за 2002-2004 рр.
№
з/п | Показник | Роки
2002 | 2003 | 2004
1 | Середнє значення рівня зайнятості по Україні, у % до чисельності населення віком 15-70 років | 55,3 | 55,8 | 56,1
2 | Сума відхилень (),% | 97,60 | 101,85 | 53,98
3 | Середнє лінійне відхилення (), % | 3,75 | 3,92 | 2,08
4 | Середнє квадратичне відхилення (), % | 5,08 | 4,93 | 3,02
5 | Коефіцієнт асиметричності () | 1,35 | 1,26 | 1,45
6 | Коефіцієнт варіації (), % | 9,19 | 8,83 | 5,39
При побудові моделей прогнозування показників зайнятості в Сумському регіоні було використано такі методи:
1) трендовий – були побудовані та проаналізовані такі види трендових залежностей: лінійна, квадратична, рівностороння гіпербола, напівлогарифмічна, показникова, степенева та експоненціальна;
2) статистичний, який базується на використанні показників динаміки;
3) екстраполяції на основі плинної середньої.
Прогнозні значення показників зайнятості для Сумського регіону представлено у табл. 4.
Різноспрямованість прогнозних значень показників зайнятості населення, отриманих використанням методу часового тренду, дозволила скласти оптимістичний та песимістичний прогнози показників зайнятості населення Сумського регіону.
З метою визначення найбільш адекватних методів прогнозування автором проведено оцінювання якості методів прогнозування на основі відповідності прогнозних значень фактичним на статистичними даними 2004 року. Перевірку прогнозних значень, отриманих на основі статистичних методів, було здійснено методом „екс-пост”.
При оцінюванні взаємного впливу зайнятості населення та інших соціально-економічних процесів виокремлено три групи факторів: фактори економічного потенціалу та рівня розвитку регіонів, рівня життя та добробуту населення, а також інші соціально-економічні та екологічні фактори.
Таблиця 4
Прогноз показників зайнятості населення у Сумському регіоні
Метод прогнозування | Рік прогнозу
2006 | 2010
1. Рівень загальної зайнятості, %
Трендовий
Песимістичний | 34,34 | 28,41
Оптимістичний––
Показники динаміки
Середній абсолютний приріст | 43,34 | 41,48
Середній коефіцієнт зростання | 43,41 | 41,72
Плинна середня | 44,56 | 48,75
2. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років, %
Трендовий
Песимістичний | 47,13 | 40,93
Оптимістичний | 57,77 | 69,92
Показники динаміки
Середній абсолютний приріст | 56,14 | 52,19
Середній коефіцієнт зростання | 56,38 | 52,96
Плинна середня | 59,29 | 63,26
3. Рівень зайнятості населення працездатного віку, %
Трендовий
Песимістичний | 59,15 | 49,72
Оптимістичний | 74,16 | 90,99
Показники динаміки
Середній абсолютний приріст | 71,59 | 64,77
Середній коефіцієнт зростання | 72,14 | 66,47
Плинна середня | 77,48 | 82,00
4. Чисельність зайнятого населення, тис. осіб
Трендовий
Песимістичний | 430,74 | 359,18
Оптимістичний | 556,45 | 705,20
Показники динаміки
Середній абсолютний приріст | 521,96 | 465,51
Середній коефіцієнт зростання | 527,00 | 481,07
Плинна середня | 592,77 | 626,23
Встановлено, що найефективнішими заходами сприяння зайнятості населення у регіонах є реалізація інвестиційних проектів розвитку, оновлення та модернізація основних фондів, а також активізація підприємницької діяльності. Причому, сила впливу цих інструментів у регіонах з різним рівнем розвиту суттєво відрізняється.
У процесі дослідження взаємозв’язків сфери зайнятості та інших соціально-економічних сфер функціонування і розвитку економічних систем регіонів України виявлені негативні тенденції, які мають бути враховані при формуванні політики зайнятості. Так, необхідно посилити систему контролю за дотриманням екологічного та природоохоронного законодавства, активізувати використання екологічно безпечних технологій. Політика регулювання зайнятості населення у регіонах має передбачати здійснення контролю за формуванням і функціонуванням систем охорони праці на підприємствах.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове пропозиції щодо формування методологічних засад статистичного аналізу зайнятості населення. Це дозволило сформувати висновки теоретичного та науково-практичного характеру, що відображають вирішення завдань дослідження відповідно до поставленої мети.
1. Обґрунтовано теоретико-методичні підходи щодо сутності категорії „зайнятість населення” як системи відносин, які дозволяють розробити та запровадити систему статистичних показників, яка відповідає вимогам комплексного та всебічного аналізу зайнятості населення як важливої характеристики ринку праці.
2. У процесі дослідження узагальнено та систематизовано використовувані статистичні показники зайнятості населення, що дозволило сформувати їх систему відповідно до етапів реалізації відносин зайнятості. Оскільки ця система не дозволяє повно і комплексно відображати стан зайнятості населення, автором розроблено таку систему показників, яку можна використати для поглибленого і всебічного аналізу зайнятості населення та виявлення її проблем і тенденцій як на регіональному, так і загальнодержавному ринках праці.
3. У дисертації уточнено напрями розвитку та удосконалення методичних підходів щодо вивчення структурної сегментації зайнятого населення. На основі дослідження практики виділення сегментів запропоновано групування критеріїв сегментації зайнятості населення з метою визначення характеристик зайнятої особи, особливостей відносин зайнятості на мікро- та мезоекономічному рівнях. Встановлено, що у сучасних умовах найбільше проблем у сфері зайнятості виникає на рівні підсистеми „найманий працівник – роботодавець”. Запропоновано підходи щодо виділення сегментів у структурі зайнятості населення на основі запровадження таких сегментаційних ознак як стабільність зайнятості, статус діяльності, статус трудової діяльності та форма правового регулювання, оскільки дослідження структурної сегментації зайнятості населення повинно стати необхідним підґрунтям формування політики зайнятості.
4. З метою формування надійної та повної інформаційної бази обліку та руху робочих місць узагальнено та систематизовано підходи щодо визначення категорії „робоче місце”. Розроблено комплекс напрямів удосконалення механізму формування інформаційної бази на основі його диференціації відповідно до особливостей діяльності суб’єктів господарювання. Це слугує основою оперативного моніторингу кон’юнктури ринку праці і сприяє вдосконаленню розробки та реалізації політики зайнятості населення.
5. Порівняльний аналіз вітчизняних та засад МОП статистичного вивчення зайнятості населення засвідчив їх взаємоузгодженість. Водночас статистичне вивчення зайнятості населення може бути доповнено розрахунком таких відносних показників як рівень загальної зайнятості та рівень зайнятості економічно активного населення з метою забезпечення більш повної характеристики зайнятості населення на рівні регіону.
6. Для вдосконалення статистичного вивчення зайнятості населення розроблено методичні підходи щодо розрахунку рівня реальної зайнятості. Представлено три варіанти розрахунку коефіцієнта реальної зайнятості на основі даних про неповну зайнятість та використання фонду робочого часу. Це має велике аналітичне значення для забезпечення ефективності функціонування економічної системи. Запропоновано методичні підходи щодо проведення аналізу динамічної збалансованості попиту та пропозиції на регіональному ринку праці, що дозволить розширити практику застосування результатів статистичного вивчення та аналізу зайнятості населення.
7. Доведено, що з метою виявлення структурних аспектів використання робочої сили, а також формування оптимальної структури зайнятості населення на регіональному рівні слід застосовувати багатовимірне статистичне моделювання на основі методу кластерного аналізу. Застосування цього методу дозволило сформувати ієрархічну структуру територіальної класифікації зайнятості населення на основі обчислених інтегральних показників, які можуть бути використані при порівнянні динаміки розвитку груп регіонів та є індикаторами змін на ринку праці. Для потреб комплексного аналізу міжрегіональної асиметрії стану зайнятості населення на рівні держави обґрунтовано можливість застосування статистичних показників оцінювання варіації компонент.
8. Забезпечення формування і реалізації ефективної політики управління трудовим потенціалом регіону та зайнятістю населення вимагає розробки моделей прогнозування зайнятості населення. Автором складено прогноз показників зайнятості населення Сумського регіону на основі показників динаміки, методів екстраполяції часового тренду та плинної середньої на період 2006-2010 рр. Різноспрямованість прогнозних значень показників, отриманих використанням трендового методу, дозволила скласти оптимістичний та песимістичний прогнози. Розробка та складання прогнозу зайнятості населення забезпечує виявлення стійких тенденцій та можливих змін, що дозволяє більш ґрунтовно забезпечити планування розвитку регіону.
9. Основою статистичного забезпечення управління зайнятістю населення є оцінка її впливу на основні соціально-економічні чинники. Виявлення за допомогою методу регресійного аналізу позитивного чи негативного впливу окремого чинника має важливе значення для прийняття обґрунтованих управлінських рішень з метою інтенсифікації позитивного впливу чинника в майбутньому або зменшення його ролі – в разі негативної дії на розвиток зайнятості населення.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті в наукових фахових виданнях:
1. Кремень О.І. Асиметрія стану сфери зайнятості населення на регіональних ринках праці: методичні підходи та необхідність вивчення // Економіст (укр.).– 2005.– № .– С. .
2. Кремень О.І. Визначення розбалансованості зайнятості населення на регіональному ринку праці як важлива складова її статистичного дослідження // Міжнародний науковий журнал Сум ДУ „Механізм регулювання економіки” – 2005.– № .– С. .
3. Кремень О.І. Економічна стратифікація: стан та проблеми статистичного вимірювання // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2004. – № 2.– С. .
4. Кремень О.І. Методологія статистичного вивчення зайнятості населення // Статистика України. – 2004. –№ 3.– С. .
5. Кремень О.І. Механізм державного регулювання зайнятості: шляхи реалізації та вдосконалення // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2005.– № 2.– С. .
Публікації в інших виданнях:
1. Кремень О.І. Стан та тенденції інноваційної діяльності промислових підприємств регіону (на прикладі Сумської області) // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2003.– № 1.– С.74-79.
2. Кремень О.І. Статистичні методи прогнозування показників зайнятості: методологія та практичне застосування (на прикладі Сумської області) // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: Науково-практична конференція з нагоди Дня працівників статистики. – К.: Держкомстат України, 2004. с. 139-147.
АНОТАЦІЯ
Кремень О.І. Статистичне дослідження зайнятості населення (регіональний аспект).– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01.– Статистика. – Державна академія статистики, обліку та аудиту, Київ, 2006.
У дисертації викладено методологічні та практичні підходи до статистичного вивчення зайнятості населення регіонів України.
Обґрунтовано визначення зайнятості як системи відносин з метою її найбільш повного та адекватного статистичного вивчення. Проаналізовано наявні статистичні підходи до вивчення зайнятості населення та розроблено систему статистичних показників зайнятості, а також запропоновано напрями розширення вивчення сегментації зайнятого населення.
Розроблено методичні підходи щодо розрахунку показників зайнятості населення, які дозволяють визначити реальний рівень зайнятості населення та ступінь збалансованості ринку праці.
Обґрунтовано необхідність використання кластерного аналізу для оцінювання зайнятості населення в регіонах. Здійснено аналіз стану зайнятості населення у регіонах Україні на основі інтегральних комплексних показників.
Запропоновано оцінювати асиметрію стану сфери зайнятості на регіональному та загальнодержавному рівнях на основі окремих статистичних показників.
За допомогою моделей прогнозування розроблено прогноз показників зайнятості населення Сумського регіону на 2006-2010 рр. На основі даних державної статистики здійснено перевірку якості отриманих прогнозних значень.
Використовуючи економіко-статистичні моделі, визначено кількісні показники взаємного впливу рівнів зайнятості населення на інші важливі соціально-економічні показники розвитку регіонів..
Ключові слова: зайнятість населення, система показників, сегментація зайнятого населення, кластерний аналіз, модель прогнозування, кореляційно-регресійний аналіз.
АННОТАЦИЯ
Кремень О.И. Статистическое исследование занятости населения (региональный аспект).– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.01. – Статистика.– Государственная академия статистики, учета и аудита, Киев, 2006.
В диссертации рассматриваются методологические и практические подходы к статистическому изучению занятости населения регионов Украины.
Обосновано изучение занятости населения как системы отношений с целью ее более полного и адекватного статистического изучения. Проанализированы существующие статистические подходы к изучению занятости населения. В соответствии с выделенными этапами сформирована система показателей занятости населения. На основе полного и углубленного анализа разработаны показатели, которые дополняют эту систему. В работе раскрыта необходимость расширения перечня критериев сегментации занятого населения.
В работе предложены методологические подходы по корректировке уровня занятости населения и численности занятых на основе данных о вынужденной неполной занятости и использовании фонда рабочего времени. В диссертационной работе разработан порядок расчета коэффициента, который отображает соотношение спроса и предложения, как на открытом, так и закрытом рынке труда региона.
Для определения структурных аспектов формирования и использования трудового потенциала регионов Украины было применено многомерное статистическое моделирование на основе использования кластерного анализа. Адаптировано применение статистических показателей оценки вариации компонент для определения уровня ассиметрии занятости населения в регионах на макроэкономическом уроне.
В целях обеспечения разработки и реализации политики управления занятостью населения региона были разработаны модели ее прогнозирования. В работе дана комплексная оценка влияния занятости населения на социально-экономические процессы развития регионов.
Ключевые слова: занятость населения, система показателей, сегментация занятого населения, кластерный анализ, модель прогнозирования, корреляционно-регрессионный анализ.
ANNOTATION
Kremen O.I. Statistical study of employment (regional aspect).– Manuscript.
The dissertation is submitted for candidate of economics degree; specialization 08.03.01. – Statistics.– The State Academy for Statistics, Accounting and Audit, Kyiv, 2006.
The dissertation contains an analysis of methodological and practical approaches to statistical studies of employment in Ukrainian regions.
The need to study employment as a system of social relations is grounded, in order to allow for broader and more adequate statistical studies of employment. Three employment sub-systems are set, and the employment is examined in the context of its realization phases.
A system for employment indicators is built according to the above phases. Indicators are designed that supplement this system, on the basis of its adequacy to the needs for a comprehensive and in-depth employment analysis.
The analysis allows to systematize criteria for employment segmentation. The dissertation expounds the need to extend the nomenclature of criteria, especially the ones allowing to identify employment segments in view of the specifics in the relations between an employee and an employer.
Approaches to categorize jobs are reviewed and systematized, to build a reliable and comprehensive information base for registration and rotation of jobs. Ways to intensify contacts between enterprises and employment services are offered on the basis of reviewed approaches to jobs registration according to business specifics of enterprises.
The analysis into methodological basics of the employment statistics allows to formulate guidelines for their improvement. Methodological approaches are offered allowing to increase the employment rate on the basis of data about forced part-time employment and utilization of the stock of working time. Three algorithms to calculate the real employment ratio are designed.
The dissertation elaborates a methodological approach to calculate a ratio reflecting the correlation between labor demand and supply, both at an open and a closed regional labor market. Approaches to measure the dynamics of jobs and labor force as components for analyzing the dynamic balance between labor demand and supply at the labor market are elaborated.
Multidimensional statistical simulation on the basis of cluster analysis was applied, to identify structural aspects of forming and utilizing the human potential in Ukrainian regions. Application of this method allows to build a territorial classification of the employment. Statistical indicators for measuring the variation of components are adapted, to identify the employment asymmetry at regional and macroeconomic level.
Models to produce regional employment prognoses were designed by using the trend method, the method of statistical indicators and gliding mean.
The dissertation provides a comprehensive evaluation of the employment effect on socio-economic processes in regions. It sets guidelines for elaborating and up-to-dating strategies for managing the employment in a region, in order to reinforce positive effects, and minimize negative ones, on employment developments.
The produced scientific results have theoretic and methodological significance, as well as applied significance for facing employment problems in Ukrainian regions.
Main results of the study are used in analytical work at the Chief statistics department in the Sumy region and in teaching process at the Sumy affiliation of the State Academy for Statistics, Accounting and Audit.
Key words: employment, system of indexes, segmentation, employment segmentation, cluster analysis, prognostication model, correlation and regression analysis.
