МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ іМ. П. Л. Шупика

Шкала Любов Володимирівна

УДК 616.33-342-002-008.9:612.017.1:57.042

МІНЕРАЛЬНИЙ ТА ІМУННИЙ ДИСБАЛАНС

ПРИ ДИГЕСТИВНІЙ ПАТОЛОГІЇ В УМОВАХ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРЕСИНГУ І СПОСІБ КОРЕКЦІЇ

14. 01. 02 - внутрішні хвороби

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

КИЇВ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ Украіни.

Науковий консультант доктор медичних наук, професор

Добрін Борис Юлійович

Луганський державний медичний

університет МОЗ України, кафедра

госпітальної терапії № 1, професор кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Лисенко Григорій Іванович

Київська медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,

завідувач кафедри сімейної медицини,

клінічної імунології та алергології

доктор медичних наук, професор

Гриценко Іван Іванович

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри

гастроентерології і терапії факультету

післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор

Корзун Віталій Наумович

Науковий центр радіаційної медицини

АМН України, завідувач лабораторії

радіаційної гігієни харчування

Провідна установа Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра

госпітальної терапії №2 (м.Київ)

Захист відбудеться “_27_”_жовтня_1999 р. о 11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (01112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, ауд. № 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (01112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_25_”__вересня___1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.м.н., доцент О.І. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема екологічного пресингу в сучасних умовах набула соціального значення. Причиною того є висока поширеність захворювань серед ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, які зазнали комбінованої дії агресивних чинників, зокрема радіаційного (Зверкова А.С., Федоровська О.О., Назарчук Л.В., 1994; Захараш М.П., Іванова Н.В., Кравченко О.М., 1995; Антипова С.І., Коржуков В.М., Розіна О.В., 1996), та серед робітників промислових підприємств, довгочасно контактуючих із хімічними факторами, зокрема важкими металами (Кулагіна Г.О., 1996; Уманський В.Я., Іваницька Н.Ф., Сергеєва Л.О., 1997).

Луганська область характеризується як екологічно неблагополучна, що відбивається на стані здоров'я населення.

Так, рівень загальної захворюваності ЛНА в Луганській області в 1,9 раза перевищує рівень серед усього населення області. При цьому питома вага патології органів травлення зайняла провідне місце в структурі загальної захворюваності серед ЛНА.

У 1,2 раза захворюваність серед робітників акумуляторного виробництва перевищує загальну захворюваність серед населення Луганської області. Аналогічно “лідирує” гастродуоденальна патологія у робітників виробництва лужних акумуляторів.

Невипадково патологію органів травлення відносять до екологічно залежної (Огір Л.Б., Деркачов Е.О., Штепа О.П., 1997).

Одними з ранніх та чутливих показників несприятливого впливу на організм чинників навколишнього середовища є, зокрема, мінеральний та імунний статус. Дезорганізація мінерального та імунного балансу може схиляти до органопатології (Чинчевич В.І., Рублевська Н.І., 1997).

Виявлені зміни в мінеральному гомеостазі під час дії іонізуючого випромінювання (Туточкіна Л.Т., Олонцева О.І., Тараканова М.Т., 1990; Хухрянський В.Г., Циганенко О.Я., Павленко Н.В., 1990; Іваницька Н.Ф., 1994) та ксенобіотиків (Зербіно Д.Д., Терещенко В.П., Дутка Р.Я., 1996).

Крім того, існують відомості про імунні зрушення при дії радіації (Сахно Т.О., Чумак О.О., 1992; Базика Д.О., Чумак О.О., 1992; Мельников О.Ф., Самбур М.Б., 1994) та промислового фактору (Толстая О.Б., Горчаков О.М., Остапенко В.О., 1990; Кула- ков О.В., Кулаков В.В., Симонова А.В., 1993; Ковешніков В.Г., Вовк Ю.М., Фролов В.М., 1997).

Тяжкість перебігу гастродуоденальних захворювань, наявність частих загострень у осіб, що перебувають в умовах екологічного пресингу, а також відсутність належного ефекту від традиційного лікування зумовлюють необхідність вивчення впливу радіаційного та промислового чинників на патологію органів травлення та розробки нових засобів патогенетичної корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Луганського державного медичного університету та являє собою фрагмент програми Кабінету Міністрів України “Розробка системи імунологічного моніторингу та імунореабілітації робітників основних галузей великого промислового виробництва і груп ризику населення промислової зони Донбасу” (№ державної реєстрації 019000242).

Мета дослідження: вивчити клінічні прояви гастродуоденальної патології в умовах екологічного пресингу, участь імунних факторів та порушень мінерального балансу крові в патогенетичних механізмах, що визначають агресивність перебігу, та розробити способи їх корекції.

Задачі дослідження:

1. Проаналізувати результати багаторічного моніторингу у хворих із патологією органів травлення в умовах перебування в агресивному мікрокліматі та з радіаційною дією.

2. Оцінити клініко-лабораторні та інструментальні дані досліджень та визначити особливості клінічних проявів гастродуоденальної патології.

3. Методом енерго-дисперсійного рентгенівського аналізу дослідити фізичну активність мінеральних речовин крові та оцінити мінеральний баланс.

4. Проаналізувати мінеральний баланс крові з урахуванням змін на фоні зовнішньої радіаційної дії та промислового чинника.

5. Вивчити імунний гомеостаз та виявити порушення його в умовах екологічного пресингу.

6. Зіставити результати досліджень імунітету та фізичної активності мінералів із особливостями перебігу гастродуоденальної патології в умовах дії екологічно несприятливих факторів і визначити наявність залежності між ними.

7. Розробити та використати новий спосіб корекції мінерального та імунного дисбалансу в осіб із патологією шлунково-кишкового тракту в умовах екологічного пресингу.

8. Оцінити порушення мінерального та імунного статусу при дії локального опромінювання в обмеженого контингенту хворих.

9. Апробувати розроблений спосіб корекції у хворих із синдромом променевих реакцій під час локального опромінювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені особливості клінічних проявів гастродуоденальної патології під впливом іонізуючої радіації та промислового чинника.

Розкриті нові механізми патогенезу патології шлунково-кишкового тракту в умовах агресивного середовища, зокрема кореляційний взаємозв’язок порушень гомеостазу та змін фізичної активності макро- і мікроелементів крові.

Використання раніше не вживаного в медицині енерго-дисперсійного рентгенівського аналізу на растровому електронному мікроскопі РЕМ-101 з енерго-дисперсійним рентгенівським аналізатором (ЕДАР) дозволило дати глибоку характеристику стану фізичної активності мінеральних речовин крові.

Вперше спостерігалися і реєструвалися піки фізичної активності макро- та мікроелементів крові в широкому спектрі від натрію (11) до ітрію (32) у хворих із патологією органів травлення, які перебували в екологічно несприятливих умовах, і у хворих, які отримували променеву терапію.

Розроблено новий спосіб корекції мінерального та імунного дисбалансу, апробація якого привела до позитивної динаміки перебігу патологічного процесу на фоні нормалізації фізичної активності мінеральних речовин крові, а також клітинного й гуморального імунітету.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована нова можливість вивчення мінерального балансу за допомогою ЕДАР та імунного статусу для оцінки впливу агресивності зовнішнього середовища.

Патогенетично обгрунтовано застосування розробленого способу корекції в осіб із ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони, що зазнали зовнішнього опромінення, і контактуючих із важкими металами, для нормалізації фізичної активності мінеральних речовин крові та усунення метаболічної імунодепресії.

Опубліковано інформаційного листа “Застосування комплексону металів - трилону Б у комплексному лікуванні гастродуоденальних виразок у ЛНА на ЧАЕС” (Укрмедпатентінформ МОЗ України. - 1998 - Вип. 17, № 40).

Розроблено спосіб корекції синдрому променевих реакцій (Пат. 17418 А Україна, МКІ А 61 К 31/00, А 61 N 5/10. Заявл. 18.12.95; Опубл. 31.10.97. Бюл. № 5).

Результати досліджень впроваджено в роботу гастроентерологічного відділення обласної клінічної лікарні м. Луганська, поліклініки № 11 м. Луганська, здравпункту АНВП “Луганські акумулятори”, гастроентерологічного відділення обласної клінічної лікарні м. Дніпропетровська, у відділеннях радіології № 1, 2 обласного онкологічного диспансеру м. Луганська, у відділенні радіоізотопної терапії міського онкологічного центру м. Києва, радіологічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Києва. Дані, одержані в дисертації, викладаються в лекційному курсі й на практичних заняттях кафедри сімейної медицини і поліклінічної терапії, а також загальної гігієни з екологією Луганського державного медичного університету, про що свідчать акти впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено семирічний моніторинг 415 хворих із визначенням особливостей клінічних проявів гастродуоденальної патології та клінічних проявів синдрому променевих реакцій.

Адаптовано та використано енерго-дисперсійний рентгенівський аналіз для дослідження фізичної активності мінералів цільної крові. Автор особисто приймала участь у дослідженні макро- та мікроелементів крові.

Розроблено спосіб корекції мінерального та імунного дисбалансу при ерозивно-виразкових ураженнях шлунка і ДПК в умовах екологічного пресингу та оцінено його ефективність.

Підготовлено та опубліковано інформаційного листа “Застосування комплексону металів - трилону Б у комплексному лікуванні гастродуоденальних виразок у ЛНА на ЧАЕС”.

Розроблено спосіб корекції синдрому променевих реакцій, його визнано винаходом, одержано патент. Автор особисто провела аналіз і статистичну обробку отриманих результатів досліджень, сформулювала основні висновки, які винесені на захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені й обговорені на ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю 4-ї міської лікарні м. Луганська (Луганськ, 1995); 6 конгресі міжнародної федерації українських лікарських товариств (Одеса, 1996); 5 Всеукраїнській нараді з питань поліклінічної роботи (Дніпропетровськ, 1996); ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю кафедри гігієни та екології людини Дніпропетровської державної медичної академії (Дніпропетровськ, 1997); науково-практичній конференції, присвяченій 20-річчю кафедри гастроентерології Дніпропетровської державної медичної академії (Дніпропетровськ, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковані 33 наукові роботи, включаючи 16 статей у наукових журналах, з них самостійно - 15; 9 статей - у збірниках наукових праць, з них самостійно - 7; 7 - в матеріалах і тезах конференцій, з них самостійно - 5; 1 патент на винахід - самостійно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 343 сторінках друкованого тексту й складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, заключення, висновків. Список використаних літературних джерел містить 332 вітчизняних і 187 закордонних. Роботу ілюстровано 66 таблицями і 18 малюнками, обсяг яких становить 35 сторінок дисертації.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Об'єктом дослідження були 415 хворих протягом 7 років. 1-у групу склали 137 ЛНА на ЧАЕС із гастродуоденальними захворюваннями, усі чоловіки у віці від 27 до 60 років. Серед них 11 (8,0%) хворих віком до 30 років; 73 (53,3%) - віком від 31 до 40 років; 44 (32,1%) - віком від 41 до 50 років; 9 (6,6%) - віком від 51 до 60 років.

До участі у ремонтно-будівельних роботах на ЧАЕС усі чоловіки пройшли медичний огляд, згідно з яким були визнані практично здоровими. ЛНА виконували на ЧАЕС такі роботи: робота на даху 3-го та 4-го енергоблоків - 32 (23,6%); будівельні роботи - 8 (5,8%); дезактивація приміщень, одягу, транспорту - 29 (21,4%); поховання радіоактивних речовин, обмундирування, земляного грунту - 28 (20,5%); перевезення робітників та інші роботи - 39 (28,7%).

На ЛНА була спрямована комбінована дія ряду чинників: нейрогенний стрес, іонізуюче випромінювання, хімічні фактори та інші. Термін перебування в зоні підвищеного радіоактивного забруднення - з вересня 1986 р. по грудень 1990 р. При цьому середня тривалість складала 67,5 днів. Променеве навантаження ЛНА було в межах “малого” - від 3,0 до 25,0 сГр за офіційними даними з медичної документації. Більшість ЛНА мала зв'язок виникнення захворювань із перебуванням на ремонтно-будівельних роботах на ЧАЕС. За даними про строки розвитку патології органів травлення після участі в роботах на ЧАЕС, у 12 (8,8%) ЛНА клінічні прояви захворювання з'явилися протягом одного року, у 54 (39,4%) - через 1 - до 3 років, у 41 (29,9%) - через 3 - до 5 років, у 30 (21,9%) - після 5 років.

В цілому, поширеність патології шлунково-кишкового трак-ту серед ЛНА перевищувала показники населення Луганської області в 3,9 раза.

2-у групу порівняння склали 139 робітників акумуляторного виробництва з гастродуоденальними захворюваннями віком від 28 до 60 років. Серед них 4 (2,9%) хворих - до 30 років; 13 (9,4%) - від 31 до 40 років; 74 (53,2%) - від 41 до 50 років; 48 (34,5%) - від 51 до 60 років. З числа робітників 56 (40,3%) - чоловіки, 83 (59,7%) - жінки. Усі хворі за професією розподілялися так: складальники акумуляторів - 29 (20,9%); електродчики - 28 (20,1%); гальваніки - 5 (3,6%); випробувачі-формувальники та апаратники - 5 (3,6%); газо- та електрозварники - 15 (10,8%); маляри - 3 (2,2%); слюсарі-наладчики - 21 (15,1%); контролери та комплектувальники - 11 (7,9%); інші - 22 (15,8%).

Під час виробництва лужних акумуляторів робітники мають постійний контакт із факторами професійної шкідливості, зокрема пилом графіту, заліза, окисом кадмію, нікелю, парами ртуті, свинцю, епоксидними смолами та іншими хімічними речовинами. При цьому, незважаючи на використання робітниками індивідуальних засобів захисту, вони контактують із зазначеними сполученнями, концентрація яких перевищує допустиму в 2,0 - 3,0 рази через загальну загазованість цехів, низький рівень механізації та автоматизації виробництва (75%).

Стаж роботи в екологічно несприятливому акумуляторному виробництві у 38 (27,3%) робітників був від 5 до 10 років; у 55 (39,6%) - від 11 до 15 років; у 27 (19,4%) - від 16 до 20 років; у 19 (13,7%) - понад 20 років.

В цілому, поширеність патології органів травлення серед робітників акумуляторного виробництва перевищувала показники населення Луганської області в 2,6 раза.

3-ю групу апробації для оцінки ефективності розробленого способу корекції склали 139 хворих, що зазнали локального опромінення. Усі жінки зі злоякісними пухлинами молочної залози у віці від 31 до 70 років. Серед них 9 (6,5%) хворих - до 40 років; 34 (24,5%) - від 41 до 50 років; 50 (36,0%) - від 51 до 60 років; 46 (33,0%) - від 61 до 70 років. За професією 30 (21,6%) жінок були зайняті у виробничій сфері; 33 (23,7%) - службовці; 3 (2,2%) - у сільському господарстві; 73 (52,5%) - непрацюючі.

За стадією онкологічного процесу хворі розподілені так : ІІ А - 14 (10,1%); ІІ Б - 56 (40,3%); ІІІ А - 19 (13,6%); ІІІ Б - 50 (36,0%). У 113 (81,3%) жінок визначено адено- або цистаденокарциному. Це передбачало проведення променевої терапії у вигляді телегамматерапії (ТГТ) у комплексному лікуванні. ТГТ проводилася 5 разів на тиждень із разовою дозою 2 Гр, сумарною - 39 - 45 Гр в залежності від патогістології пухлини, стадії захворювання та індивідуальної радіочутливості.

Усі хворі трьох груп проживають у Луганській області, яка належить до промислового регіону Донбасу та характеризується екологічно несприятливим навколишнім середовищем. У атмосферне повітря викидається 45 найменувань шкідливих речовин із високим класом небезпеки, що складає до 350 кг на 1 мешканця області щорічно. За даними обласної гідрометеорологічної служби, радіаційний фон у Луганську - від 13 до 18 мкР/г.

Контрольну групу склали 90 осіб - донори обласної станції переливання крові, практично здорові, віком від 21 до 60 років, які проживають у Луганській області.

Діагностика гастродуоденальної патології серед хворих 1-ї та 2-ї групи грунтувалася на наявності диспептичного й больового синдромів. Крім того, вивчалася кислотоутворююча функція шлунка методом рН-метрії та аспіраційно-титрометричним методом з визначенням об'єму, концентрації вільної соляної кислоти, загальної кислотності, BAO і SAO з гістаміновим подразником.

В усіх спостереженнях діагноз підтверджувався фіброгастродуоденоскопічним дослідженням (ФГДС) із гістологічним дослідженням біоптатів. За даними ФГДС, серед ЛНА у 50 (35,6%) реєструвалося ураження шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) без деструкції, а у 87 (63,5%) - з деструкцією. У групі робітників акумуляторного виробництва деструктивні зміни гастродуоденальної слизової були в наявності у 102 (73,4%), були відсутні - у 37 (26,6%).

На підставі ультразвукового дослідження та дослідження дуоденального вмісту серед осіб, що зазнали екологічного пресингу, визначалися сполучені ураження жовчного міхура та печінки. У 58 (42,3%) ЛНА спостерігалися зміни жовчного міхура, характерні переважно для хронічного безкам'яного холециститу, у 20 (14,6%) - зміни в печінці, які мали місце при хронічному гепатиті. А серед робітників виробництва лужних акумуляторів прояви хронічного холециститу виявлялися у 39 (28,1%), а прояви хронічного гепатиту - у 6 (4,3%).

Поряд із загальноприйнятими клінічними та інструментальними методами всім хворим проводилися дослідження фізичної активності мінеральних речовин цільної крові та імунологічні дослідження.

Для оцінки фізичної активності мінеральних речовин цільної крові нами адаптовано та використано метод енерго-дисперсійного рентгенівського аналізу за допомогою растрового електронного мікроскопу РЕМ-101 з енерго-дисперсійним рентгенівським аналізатором (ЕДАР), який раніше у медицині не застосовувався. Готувалися препарати крові за методом “товстої краплі”, які послідовно висушувалися, вакуумно оброблялися у камері РЕМ-101 і переносилися у “мале поле” на екран. Із приставкою ЕДАР реєструвалося рентгенівське випромінювання у вигляді ліній (піків) хімічних елементів у електрон-вольтах, що автоматично відображалося на моніторі у графічному вигляді.

За допомогою таблиць енергій характеристичних рентгенівських ліній Кa серій елементів визначалася наявність мінералів від натрію до ітрію. При цьому довжина хвилі (енергії) характеристичної лінії елементу залежить від його порядкового номеру. Крім того, реєструвалася інтенсивність піків фізичної активності елементів у максимумі в імпульсах у секунду.

За методом ЕДАР визначалася у графічному зображенні наявність мінералів: натрію, магнію, алюмінію, фосфору, сірки, кремнію, хлору, калію, кальцію, титану, ванадію, міді, хрому, марганцю, заліза, кобальту, нікелю, цинку, галію, германію, миш'яку, селену, брому, стронцію, ітрію.

Приймаючи до уваги відносність цього методу, дослідження проводилися у динаміці, що дозволило отримати вірогідні дані про зміни рівня активності мінералів у цільній крові. За норму було прийнято результати досліджень у донорів, що проживають в Луганській області.

Імунологічні методи дослідження містили: визначення кількості Т-лімфоцитів (Е-РУК) за Jondall et al. (1972) у модифікації А.Н. Чередеєва та ін. (1976); В-лімфоцитів (ЕАС-РУК) за Zola et al. (1979); активних (ранніх) (Еакт-РУК) за Florey, Peetom (1976); термостабільних (С-РУК) за Wansbrough - Jones et al. (1978); гістамінчутливих (ГЧ-РУК) за Iverson (1988); ауторозеткоутворюючих (ауто-РУК) за Caraux et al. (1979); теофілінзалежних-РУК за Limatibul et al.(1978) з виліченням теофілінчутливих (ТФЧ-РУК) та теофілінрезистентних (ТФР-РУК); СD3+ (Т-лімфоцитів), СD4+ (Т-хелперів/індукторів), СD8+ (Т-супресорів/цитотоксиків), СD22+ (В-лімфоцитів) цитотоксичним методом за допомогою моноклональних антитіл фірми Ortho Diagnostic Systems Inc. (USA); виявлення клітинної сенсибілізації за допомогою реакції гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ) у присутності специфічних антигенів - ліпополісахарид печінки людини (ЛПЛ), шлунковий антиген (ША), антиген дванадцятипалої кишки (ДПКА) за Rosenberg, David (1974); оцінку функціональної активності лімфоцитів за внутрішньошкіряною пробою з фітогемаглютініном (ФГА) за Bonfort et al. (1971) у модифікації Я.Д.Кейша (1979); визначення рівня імуноглобулінів (Ig) A, M, G методом радіальної імунодифузії в гелі за Mancini et al. (1965) та рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) з вивченням їх молекулярного складу методом преципітації в розчинах поліетиленгликолю 2,0%, 3,5%, 7,0% з молекулярною масою 6000 дальтон за Digeon et al. (1977) у модифікації В.М.Фролова та ін. (1986).

За норму бралися імунні показники, розроблені міжкафедральною лабораторією Луганського державного медичного університету.

Статистичну обробку одержаних даних проводили на ПЕОМ IBM PC-486 за допомогою спеціального пакету прикладних програм MathCAD-2.5 з використанням параметричних і непараметричних методів. Вірогідність даних оцінювали за критерієм Стьюдента (t); взаємозв'язок між показниками визначали за коефіцієнтом кореляції Пірсона (rxy); ефективність способу лікування вивчали за методом кутового перетворення Фішера (j).

Дослідження наявності та фізичної активності мінеральних речовин крові проводилися у відділі апробування, дослідження та стандартизації вуглів інституту “УкрНДІвуглезбагачення”. Імунологічні дослідження проводилися у міжкафедральній лабораторії Луганського державного медичного університету, імунологічній лабораторії обласного онкологічного диспансеру та обласної клінічної лікарні м. Луганська.

Результати досліджень та їх обговорення. У ЛНА гастродуоденальна патологія була представлена хронічним гастродуоденітом - 69 (50,4%), включаючи ерозивний; виразковою хворобою - 68 (49,6%), переважно ДПК - 59 (49,1%), а також шлунка і ДПК.

Клінічні прояви захворювань маніфестувалися, передусім, диспептичним синдромом у 82,5% хворих, який відзначався різноманітністю та стабільністю, головним чином, в осіб без виразних патоморфологічних змін у шлунку і ДПК у поєднанні із захворюваннями гепатобіліарної системи.

Больовий синдром реєструвався у 76 (55,5%) хворих, здебільшого в сполученні з диспептичним, як правило, стертий, часто у вигляді еквіваленту. Самостійний больовий синдром виявлявся лише у 18 (13,1%) ліквідаторів. У 6 (4,4%) осіб мав місце безсимптомний перебіг гастродуоденальної патології.

Характерним було нашаровування астено-вегетативних розладів, які спостерігалися у 112 (81,8%) хворих, особливо при наявності деструктивних змін у гастродуоденальній слизовій. Нерідко реєструвалися вегетативні кризи.

За даними гемограми, у ліквідаторів особливих змін не виявлено, тільки - тенденція до лейкопенії та лімфопенії. Також простежувалася тенденція до гіпоальбумінемії і диспротеінемії, гіперхолестеринемії та гіперb-ліпопротеінемії незалежно від патоморфологічних уражень слизової й наявності супутньої патології.

Крім того, визначалася гіпербілірубінемія, здебільшого за рахунок зв'язаної фракції, дисферментемія, особливо у вигляді підвищення активності аланінамінотрансферази (АлАТ), головним чином, у хворих із супутньою гепатобіліарною патологією як ознака гепато-целюлярної недостатності.

Стан кислотоутворюючої функції шлунка характеризувався превалюванням дотриманої функції, а також зниженої над підвищеною, незважаючи на локалізацію й активність процесу, що пов'язано з вегетативною дисрегуляцією секреції шлункових залоз і супутніми гепатобіліарними захворюваннями, іноді з рефлюксом жовчі.

Середні показники дебіт-години соляної кислоти склали: ВАО - 2,6±0,2 ммоль; SAO - 9,2±0,8 ммоль.

У ліквідаторів ураження слизової оболонки шлунка і ДПК часто були множинні у вигляді хронічних виразок, які тривало не рубцюються, “цілункових” виразок, нерідко в поєднанні з ерозіями. У 17 (12,5%) хворих виявлялися деструктивні зміни і в шлунку, і в ДПК.

При вивченні фізичної активності мінералів цільної крові у ЛНА виявлено виразний мінеральний дисбаланс як серед макро-, так і серед мікроелементів, а також у їх співвідношенні. Рівень активності макроелементів був збільшеним у середньому в 2,4 раза порівняно з показниками донорів. Але ступінь зростання був нерівномірним, що зумовило відносне зниження піків активності окремих елементів.

Так, в порівнянні з контрольною групою реєструвалося збільшення активності калію (рt<0,001); відносне зниження активності натрію (рt>0,05). Зниження коефіцієнта співвідношення активності натрію до калію (рt<0,001) відбивало пригнічення захисних функцій слизової шлунка і ДПК, зокрема зміни секреції мукозного глікопротеіну й лужного бікарбонатного секрету (натрій), і посилення агресивних властивостей шлункового соку (калій). Це призводило до ерозивно-виразкового пошкодження слизової.

Істотне посилення активності кальцію (рt<0,001) зумовило зниження коефіцієнта співвідношення активності магнію до кальцію (рt<0,001). При цьому зростання активності кальцію супроводжується підвищенням кислотопродукції, порушує координацію співвідношення агресивності шлункового соку та стійкості захисного бар'єру, що призводить до послаблення процесів репарації й виявляється у ліквідаторів у множинності уражень, включаючи наявність ерозій та виразок у травному тракті.

Підвищення фізичної активності алюмінію (рt<0,001), кремнію (рt<0,001) відображає захисну реакцію організму на посилення активної секреції шлункових залоз, а підвищення активності сірки (рt<0,001) - її участь у стабілізуванні клітинних мембран, які пошкоджено при дії агресивних чинників навколишнього середовища.

Щодо фізичної активності мікроелементів у цільній крові, то визначалася нерівномірність підвищення рівня в 1,7 - 6,4 раза у порівнянні з контрольною групою.

Так, реєструвалося переважне посилення активності важких металів. При цьому зростання фізичної активності заліза (рt<0,001), ванадію (рt<0,001) зумовлено посиленням процесів перекисного окислення ліпідів, каталізаторами яких при радіаційній дії виступають вказані елементи.

Одночасно зміни показників марганцю (рt<0,001) та цинку (рt<0,001) пов'язані з їх участю в системі антиоксидантних ферментів, активність яких зростає поряд із компенсаторними механізмами організму у відповідь на посилення процесів вільно-радикального окислення, але з часом після опромінювання активність знижується. Крім того, наявність ульцерогенного процесу в слизовій шлунка і ДПК порушує обмін цинку, який має властивості антагоніста до пошкоджуючих факторів.

Привертає до себе увагу показник міді, який зріс у 6,4 раза (рt<0,001), що сприяло збільшенню коефіцієнта співвідношення активності міді до цинку (рt<0,001) та відносному зменшенню рівня цинку. Істотне підвищення активності міді відбива її властивості як цитопротектору гастродуоденальної слизової та радіопротектору за рахунок активації багатьох ферментів. Тому виразні зміни піків активності міді зареєстровані у ліквідаторів із поєднанням гастродуоденальної патології та ураження печінки.

Аналіз змін показників співвідношення макро- та мікроелементів, зокрема на прикладі коефіцієнтів співвідношення активності натрію до ванадію, сірки до міді свідчить про їх зрушення, а саме - вірогідне зменшення за рахунок більш виразних змін мікроелементів, що стверджує наявність мінерального дисбалансу крові.

Отже, мінеральний дисбаланс крові у ліквідаторів характеризується превалюванням фізичної активності калію, кальцію, важких металів, особливо міді, та відносним зниженням рівня активності натрію, магнію, цинку.

Зміни фізичної активності мінералів корелюють із порушеннями ферментних, секреторних і регенераторних процесів і відбивають тяжкість гастродуоденальних уражень.

Принципово, що виявлені порушення фізичної активності мінеральних речовин крові у хворих не залежали від активності патоморфологічних уражень і наявності супутньої гепатобіліарної патології, що вказує на їхній зв'язок із зовнішнім опромінюванням.

За даними імунологічних досліджень, у ліквідаторів зареєстровані зміни як у клітинній ланці імунітету, так і у гуморальній ланці.

Так, у клітинній ланці визначалась Т-лімфопенія - зниження абсолютної кількості Е-РУК в 2,0 рази (рt<0,001), СD3+ - в 1,7 раза (рt<0,001) у порівнянні з контрольними показниками. При цьому зазначено істотне зменшення абсолютної кількості ТФР-РУК (рt<0,001), СD4+ (Т-хелперів/індукторів) (рt<0,001), що призвело до зниження імунорегуляторного індексу (ІРІ) ТФР/ТФЧ до 1,54±0,07 (рt<0,001), CD4/CD8 - до 1,17±0,08 (рt<0,001).

Простежена тенденція до підвищення супресорних субпопуляцій - С-РУК (рt>0,05), ГЧ-РУК (рt>0,05). Крім того, спостерігалося вірогідне зменшення багаторецепторних РУК, Еакт-РУК, ауто-РУК. Одночасно реєструвався вищий рівень О-клітин (рt<0,001). Дані про кількість В-лімфоцитів не були вірогідними. Проведення РГМЛ у більшості хворих виявило наявність клітинної сенсибілізації до тканинних антигенів.

Встановлено пряму кореляцію між рівнем Т-лімфоцитів (CD3+) і міграційним індексом (МІ) з ША у РГМЛ (r=+0,568), а також між ІРІ CD4/CD8 і МІ з ША (r=+0,648).

У гуморальній ланці найбільш істотні зміни визначалися у збільшенні рівня ЦІК - в 2,0 рази (рt<0,001), особливо дрібно- та середньомолекулярних комплексів. Також спостерігалося зниження рівня Ig G (рt<0,001) та Ig M (рt>0,05) і тенденція до зростання Ig A (рt>0,05).

У випадках поєднаної гастродуоденальної патології з гепатобіліарною та при множинності уражень шлунку і ДПК визначалася більш значна Т-лімфопенія і зниження ІРІ, МІ з ША, ДПКА, ЛПЛ у РГМЛ, а також зростання ЦІК.

Отже, в стані імунітету у ЛНА визначено наявність вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом, яка супроводжувалася зниженням функціональної активності Т-клітин. Крім того, виявлено схильність до аутоімунних процесів, які поглиблювала дисімуноглобулінемія.

Приймаючи до уваги зміни мінерального та імунного статусу, проведено порівняльний аналіз показників. Визначена кореляційна залежність між абсолютною кількістю Т-лімфоцитів (СD3+) та рівнем фізичної активності міді в цільній крові (r= -0,602); між рівнем ЦІК та активністю міді в крові (r=+0,546). Встановлено пряму кореляцію між ІРІ СD4/СD8 і коефіцієнтом співвідношення активності сірки до міді (r=+0,629).

Наявність взаємозв'язку за наведеними показниками свідчить про спільність патогенетичних механізмів порушень у хворих із ерозивно-виразковими ураженнями слизової шлунка і ДПК при дії іонізуючого випромінювання, що зумовлено порушеннями фізичної активності мінералів, які мають імуномодулюючі властивості (залізо, мідь, цинк, титан, марганець), з метаболічною імунодепресією.

У хворих 2-ї групи патологія органів травлення була представлена хронічним гастродуоденітом - 43 (30,9%) і виразковою хворобою - 96 (69,1%), головним чином ДПК - 78 (56,2%).

Серед клінічних проявів гастродуоденальної патології також домінував диспептичний синдром, який визначався у 109 (78,4%) хворих незалежно від активності уражень гастродуоденальної слизової.

Больовий синдром реєструвався у 69 (49,6%) хворих, іноді він нівелювався диспептичними розладами. Прихований перебіг захворювань виявлено у 7 (5,0%) хворих.

У порівнянні з 1-ю групою, у хворих 2-ї групи гастродуоденальна патологія супроводжувалася невротичними розладами, які спостерігалися у 110 (79,1%) осіб. Іноді визначалося поєднання їх із астено-вегетативним компонентом, що мало місце як у хворих із деструктивними, так і без деструктивних змін у шлунку і ДПК.

За даними гемограми, у хворих виявлено тенденцію до еритропенії, анемії, лейкопенії з лімфопенією незалежно від патоморфологічних змін у гастродуоденальній слизовій і від супутніх захворювань. Проте, виявлена залежність рівня гемоглобіну від стажу роботи з шкідливими речовинами (r=-0,459). Також визначена кореляція між рівнем лейкоцитів і стажем роботи (r= -0,431).

Зареєстровано зниження рівня альбумінів, особливо при наявності тривалого стажу в акумуляторному виробництві. Існує кореляційний зв'язок між кількістю альбумінів сироватки крові та стажем роботи (r=-0,322).

У хворих із супутніми захворюваннями гепатобіліарної системи спостерігалася тенденція до підвищення активності АлАТ. Визначена схильність до порушень ліпідного обміну в зв'язку з віковим фактором незалежно від активності гастродуоденальних уражень.

Визначалися істотні зміни кислотоутворюючої функції шлунка, які пов'язані з супутньою гепатобіліарною патологією та постійною дією важких металів на організм під час роботи.

Середні показники дебіт-години соляної кислоти склали: ВАО - 2,1±0,2 ммоль; SAO - 5,8±0,7 ммоль. Домінувало зниження кислотопродукції, особливо в стимульовану фазу, навіть у хворих із деструкцією гастродуоденальної слизової.

За даними ФГДС, у більшості спостережень ураження слизової оболонки локалізувалися у луковиці ДПК, переважно ізольованого характеру. У порівнянні з ЛНА рідко спостерігалася наявність ерозій та, навпаки, часто - рубцевих змін, які були у 49 (35,3%) хворих. На одному рівні в обох групах була частота поєднаних уражень шлунку і ДПК.

При дослідженні мінеральних речовин цільної крові аналогічно, як і серед ЛНА, мав місце дисбаланс макро- та мікроелементів. Але підвищення фізичної активності макроелементів у цільній крові у хворих 2-ї групи в середньому було тільки в 1,8 раза у порівнянні з донорами.

Так, визначалося переважне збільшення піків активності калію (рt<0,001), що зумовило відносне зниження активності натрію (рt>0,05). Коефіцієнт співвідношення активності магнію до кальцію знизився (рt<0,001), що відбувалося завдяки істотному посиленню піків активності кальцію (рt<0,001) і підтверджувало ушкоджуючу дію його на клітинні мембрани під впливом хімічних факторів, зокрема важких металів. Спостерігалося збільшення рівня активності сірки (рt<0,001), алюмінію(рt<0,001), кремнію (рt<0,001).

Реєструвалася нерівномірність змін фізичної активності мікроелементів, особливо важких металів - підвищення в 1,3 - 5,2 раза у порівнянні з показниками донорів.

При цьому рівень активності нікелю був посилений у 4,1 раза (рt<0,001), а заліза - в 5,2 раза (рt<0,001). Значно зріс коефіцієнт співвідношення активності заліза до цинку (рt<0,001). Найбільше зростання фізичної активності заліза пов'язане з необхідністю забезпечення підвищеного рівня енергетичного обміну, що, з рештою, сприяє зменшенню ушкоджуючої дії реактивних метаболітів під впливом ксенобіотиків. Підвищення піків активності нікелю відбиває активацію процесів сенсибілізації, що стверджує вплив на робітників промислового виробництва хімічних речовин.

Нерівномірність зростання піків активності мінеральних речовин спричинила зміни у співвідношенні макро- та мікроелементів, зокрема істотне зниження показника натрію до ванадію (рt<0,001).

Щодо виявлених змін активності мінералів, то вони були незалежними від вигляду патоморфологічних уражень слизової та від наявності поєднаної патології.

Отже, у робітників акумуляторного виробництва має місце мінеральний дисбаланс, пов'язаний з переважним посиленням фізичної активності калію, кальцію, важких металів, особливо ванадію, нікелю, заліза, з відносним зниженням рівня активності натрію, магнію, цинку, що відбиває стан компенсаторно-адаптаційних реакцій у зв’язку з дезорганізацією процесів метаболізму на фоні високого рівня сенсибілізації під час тривалого контакту з важкими металами.

Проведені дослідження стану імунітету у робітників, кон-тактуючих із важкими металами, зареєстрували наявність змін у клітинній і гуморальній ланках.

Передусім, визначалося зниження Т-лімфоцитів - Е-РУК (рt<0,001), СD3+ (рt<0,001), хоча ступінь зниження був меншим, ніж у ЛНА; а також пригнічення їхньої функціональної активності. Вірогідно зменшився МІ з тканинними антигенами у РГМЛ.

При цьому найбільш істотна Т-лімфопенія супроводжувала гастродуоденальні захворювання з хронічно-рецидивним перебігом, як правило, за наявністю поєднаних ерозивно-виразкових уражень шлунка і ДПК, що спостерігалося у робітників, стаж роботи яких був більшим за 15 років. Зареєстровано кореляційний зв'язок між абсолютною кількістю Т-лімфоцитів (Е-РУК) і стажем роботи (r=-0,589); між CD3+ і МІ з ША в РГМЛ (r=+0,530).

Спостерігався Т-субпопуляційний дисбаланс. Мало місце зменшення абсолютної кількості ТФР-РУК (рt<0,001), СD4+ (рt<0,001). Абсолютний рівень ТФЧ-РУК і СD8+ істотно не відрізнявся від норми (рt>0,05). ІРІ ТФР/ТФЧ досягав 1,86±0,11 (рt<0,001), СD4/СD8 - 1,33±0,08 (рt<0,001).

Встановлено пряму кореляцію між ІРІ CD4/CD8 і МІ з ША в РГМЛ (r=+0,592). Простежена тенденція до підвищення С-РУК (рt<0,05) і ГЧ-РУК (рt<0,01) у відносній кількості. Зміни В-лімфоцитів і О-клітин не були вірогідними. Також реєструвалося зниження абсолютного рівня Еакт-РУК, багаторецепторних РУК (рt<0,001) і підвищення відносного рівня “неповних” розеток (рt<0,001), що свідчило про пригнічення функціональної активності Т-клітин.

Крім того, визначалося зниження ауто-РУК (рt<0,001) і зростання ЦІК (рt<0,001), особливо патогенних комплексів, здебільшого при поєднанні з гепатобіліарною патологією. Встановлено зворотну кореляцію між рівнем ауто-РУК і стажем роботи в умовах дії важких металів (r=-0,446); пряму кореляцію між рівнем ЦІК і стажем роботи (r=+0,406).

На цьому фоні мало місце зниження імуноглобулінів, особливо Ig M (рt<0,01), Ig G (рt<0,01), що підтверджувало пригнічення імунного захисту гастродуоденальної слизової.

Імунний гомеостаз у робітників акумуляторного виробництва відзначався дефіцитом і функціональною недостатністю Т-клітин, переважно за рахунок Т-хелперів, при схильності до процесів сенсибілізації.

На підставі змін мінерального та імунного балансу у хворих 2-ї групи визнано наявність взаємозв'язку між ними, а саме: кореляційну залежність між абсолютною кількістю Т-лімфоцитів (СD3+) і рівнем фізичної активності заліза (r=-0,514); між активністю заліза і рівнем ЦІК (r=+0,527); між ІРІ СD4/СD8 і коефіцієнтом співвідношення активності сірки до міді (r=+0,624).

Встановлення цих зв'язків доводить спільність механізмів розвитку порушень мінерального та імунного статусу в умовах промислового фактору, зокрема дії важких металів, у хворих з деструктивними ураженнями гастродуоденальної слизової при зниженні кислотопродукції.

У 3-й групі хворих до проведення променевої терапії відбувалися зміни, характерні для онкологічного процесу, а також пов'язані із впливом екологічної обстановки проживання. При цьому здебільшого простежена тенденція до еритропенії та лейкопенії.

У порівнянні з контрольною групою визначалися зміни фізичної активності мінералів. При цьому серед макроелементів вірогідно посилювалася тільки активність кальцію.

Щодо мікроелементів, то мало місце збільшення піків активності: титану (рt<0,01), заліза (рt>0,05), міді (рt<0,001) і цинку (рt<0,001); а також зменшення рівня активності ванадію (рt<0,01), марганцю (рt>0,05), кобальту (рt<0,001), германію (рt<0,001). Значне збільшення показників міді і цинку свідчить про зростання активності ферментів під час росту пухлин.

Спостерігалися імунологічні зрушення. Виявлено зменшення абсолютної кількості Т-лімфоцитів (Е-РУК, СD3+) в 1,9 раза (рt<0,001); істотне зниження ТФР-РУК (рt<0,001), СD4+ (рt<0,001), що зумовило зменшення ІРІ ТФР/ТФЧ до 1,02±0,06 (рt<0,01); СD4/СD8 - 0,95±0,06 (рt<0,01). Крім того, визначалося зменшення багаторецепторних РУК (рt<0,001), Еакт-РУК (рt<0,01). Напроти, реєструвався високий рівень О-клітин (рt<0,01). Вірогідності в змінах В-лімфоцитів, Т-супресорів не визнано. Найбільш істотно знизилася абсолютна кількість ауто-РУК - в 6,4 раза (рt<0,001), що демонструвало високий рівень аутоімунних процесів.

У результаті проведення внутрішньошкіряної проби з ФГА виявлено зниження функціональної активності Т-клітин. Визначено пряму кореляцію між рівнем і функціональною активністю Т-клітин (r=+0,702).

Також мало місце підвищення рівня ЦІК - в 2,7 раза (рt<0,001), головним чином середньо- та дрібномолекулярних комплексів, зниження Ig M (рt>0,05), Ig G (рt<0,01), тенденція до збільшення Ig A (рt>0,05).

На цьому фоні, зміненому з самого початку, в онкологічних хворих проводилася передопераційна ТГТ, яка спричинила у 78,9% розвиток синдрому променевих реакцій, що супроводжувався загальними та місцевими проявами.

Синдром променевих реакцій маніфестувався астено-невротичними розладами, шкіряними ураженнями, гематологічними зрушеннями, диспептичними розладами, кістково-суглобовим синдромом, катаральною та температурною реакцією.

У ряді спостережень проведення ТГТ призвело до загострення супутніх захворювань.

За даними гемограми, виявлялася подальша лейкопенія (рt<0,05) з відносним збільшенням еозінофілів (рt<0,001), паличкоядерних (рt<0,05), відносним і абсолютним зменшенням лімфоцитів (рt<0,001). Іноді рівень лейкоцитів досягав критичного, що потребувало перерви у ТГТ і коригуючої терапії.

Проведення ТГТ призводило до зрушень у балансі мінералів цільної крові. У порівнянні з початковим рівнем серед макроелементів визначалося вірогідне посилення фізичної активності калію, магнію, кальцію, фосфору, алюмінію, сірки. Рівень активності натрію знизився (рt>0,05).

Зміни піків активності мікроелементів після променевої терапії були більш нерівномірні. Визначався мінеральний дисбаланс із переважним посиленням активності заліза в 4,5 раза (рt<0,001) та відносним зменшенням рівня цинку (рt>0,05), германію (рt<0,01), а також зменшенням натрію (рt>0,05).

Це призвело до зміни коефіцієнтів співвідношення показників макро- і мікроелементів - знизилися коефіцієнти співвідношення активності натрію до ванадію (рt<0,001) і сірки до міді (рt>0,05).

ТГТ справляла імунодепресивну дію. У клітинній ланці імунітету визначалося посилення абсолютної Т-лімфопенії (рt<0,001) від початкового рівня. При цьому одночасно зменшилася абсолютна кількість ТФР-РУК (рt<0,001), СD4+ (рt<0,001) та ТФЧ-РУК (рt<0,001), СD8+ (рt<0,001), а також ІРІ - ТФР/ТФЧ до 0,79±0,04 (рt<0,001), СD4/СD8 - 0,80±0,04 (рt<0,05).

Крім того, спостерігалося зменшення абсолютного рівня В-лімфоцитів (ЕАС-РУК і СD22+) (рt<0,001). Така ж тенденція простежена після променевої терапії у Еакт-РУК, багаторецепторних РУК, С-РУК, ГЧ-РУК і ауто-РУК. Вірогідно зменшився показник проби з ФГА, що відбивало пригнічення функціональної активності Т-клітин.

У гуморальній ланці імунітету визначалося збільшення рівня ЦІК (рt<0,05), переважно дрібномолекулярних