ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАЗАНСЬКА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 334.012.33:339.138+004

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент Ларіна Рена Рінатівна,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри логістики |

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Дєгтяр Андрій Олегович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), завідувач кафедри економічної теорії і фінансів;

кандидат наук з державного управління Сапельніков Леонід Віталійович, Корпорація „Індустріальний союз Донбасу”, адміністратор мережі відділу інформаційних систем.

Провідна установа - Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м.Запоріжжя), кафедра державного управління та менеджменту.

Захист дисертації відбудеться 21.03.2006 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 18 лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні обумовлює необхідність державної підтримки підприємств, що функціонують у сфері надання інформаційних послуг. Особливе місце в цьому процесі займають підприємства кабельного телебачення, розвиток яких сприяє поступовому переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Тому сучасний стан розвитку ринку кабельного телебачення потребує розробки і впровадження більш дієвих механізмів державного управління.

Демократизація суспільства, процеси інформатизації, переосмислення ролі інформації та її значення в формуванні національної свідомості, розширення меж інформаційного простору шляхом впровадження новітніх технологій вимагають наукового обґрунтування необхідності розробки основних положень державної програми розвитку ринку кабельного телебачення. Це більш тим важливо, що підприємства кабельного телебачення є основним джерелом розповсюдження суспільнозначимої інформації усім верствам населення, що дає право говорити про важливу соціальну роль даного виду мовлення.

Загальні положення теорії державного управління, економічної теорії розглянуті в працях українських вчених Г.В. Атаманчука, В.Д. Бакуменка, В.Ф. Беседина, С.О. Білої, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, Г.К. Губерної, В.В. Дорофієнка, М.Х. Корецького, Н.Р. Нижник, С.Ф. Поважного, М.Г. Чумаченка.

Проблеми організації державного управління в розвиткові інформаційної сфери складні і багатопланові. Різноманітні аспекти цієї проблематики знайшли своє відображення в наукових роботах відомих українських фахівців О.І. Амоші, В.Г. Бондаренка, С.В. Демченка, А.О. Дєгтяра, Є.В. Кільчицького, Є.А. Макаренко, В.М. Орлова, В.К. Стеклова, О.Ю. Чубукової, а також зарубіжних вчених Р. Арона, Д. Белла, М. Вебера, Р. Каца, Й. Масуди, М. Пората, Т. Стоун’ера, О. Тофлера. Проте окремі питання, зокрема, що стосуються проблем удосконалення державних механізмів управління діяльністю підприємств, які надають послуги кабельного телебачення та створення моделі суспільного мовлення в Україні не знайшли вирішення в цих та інших дослідженнях.

У зв’язку з цим необхідною є розробка теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління підприємствами кабельного телебачення як складової сфери інформаційних послуг шляхом розробки положень державної програми розвитку. Ці та інші питання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових розробок щодо створення і впровадження ефективних механізмів управління в умовах ринкової економіки, виконаних безпосередньо автором і за його участю в межах державної бюджетної теми Донецького державного університету управління “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер державної реєстрації 0100U003067). В рамках цієї теми автором розроблено основні положення державної програми розвитку ринку кабельного телебачення, що базується на комплексному аналізі основних тенденцій розвитку ринку кабельного телебачення, вдосконаленні методу формування ціни на інформаційні послуги та впровадженні системи фінансування українського суспільного телебачення з залученням до цього процесу кабельних операторів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо формування механізмів державного управління діяльністю підприємств, що надають інформаційні послуги, на базі створення державної програми розвитку ринку кабельного телебачення.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі задачі:

проведено аналіз основних теорій державного управління економічними процесами та виявлено особливості державного впливу в розвиток сфери інформаційних послуг;

визначено роль ринку кабельного телебачення в соціально-економічному розвиткові суспільства та його місце в загальній структурі телекомунікаційного ринку;

досліджено закордонний досвід механізмів державного управління діяльністю підприємств кабельного телебачення та надано пропозиції щодо їх використання в діяльності вітчизняних підприємств шляхом удосконалення економіко-правових інструментів;

розроблено модель українського суспільного телебачення та визначено роль кабельних операторів в залучені фінансів для його розвитку;

виявлено недоліки існуючого методу ціноутворення на послуги кабельного телебачення, що надало змогу удосконалити методологію його розрахунку;

сформовано основні положення державної програми розвитку ринку кабельного телебачення та визначено ефективність її впровадження.

Об’єктом дослідження є процеси формування механізмів державного управління підприємствами сфери інформаційних послуг.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методи і прикладні аспекти формування механізмів державного управління діяльністю підприємств кабельного телебачення в загальній структурі сфери інформаційних послуг.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених у дисертації досліджень стали методологія і загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Нормативні та законодавчі документи, що стосуються діяльності підприємств сфери інформаційних послуг, забезпечили правове поле дисертаційного дослідження.

В роботі використані принципи системного підходу, що надало можливість провести аналіз економічних процесів, які виникають у сфері інформаційних послуг, механізмів державного управління діяльністю вітчизняних операторів кабельного телебачення. Для визначення проблем сучасного стану ринку інформаційних послуг з метою надання пропозицій щодо їх вирішення використані методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Оцінку динаміки стану та розвитку ринку кабельного телебачення проведено за допомогою економіко-математичних та статистичних методів. Визначення прогнозних показників розвитку ринку кабельного телебачення на перспективу проведено з використанням методів екстраполяції, а саме, методів найменших квадратів та експонентного згладжування.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні державних механізмів управління підприємствами сфери інформаційних послуг на основі розробки положень державної програми розвитку ринку кабельного телебачення.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

визначена соціальна значимість послуг кабельного телебачення та обґрунтована необхідність втручання держави, що полягає в формуванні цінової політики на „соціальний” пакет програм передач;

розроблено положення державної програми розвитку ринку кабельного телебачення, основними з яких такі: удосконалення законодавчої бази, розмежування функцій державних органів, які регулюють діяльність ринку кабельного телебачення, на регуляторні та управлінські з наданням їм відповідних повноважень, формування системи фінансування українського суспільного телебачення, визначення шляхів залучення кабельних операторів у цей процес та розрахунок прогнозних показників розвитку ринку кабельного телебачення на перспективу;

удосконалено:

поняття „підприємство кабельного телебачення” та „послуга кабельного телебачення”, що надало змогу виділити чотири типа підприємств, які діють на ринку кабельного телебачення;

механізми взаємодії органів державної влади з суб’єктами ринку кабельного телебачення, що полягають у використанні соціально-економічних інструментів державного управління;

методи визначення ціни на послуги кабельного телебачення за рахунок впровадження системи взаємного субсидування;

дістало подальший розвиток:

визначення ринку кабельного телебачення як ринку природної монополії та запропоновано заходи для розвитку на цьому ринку конкуренції;

модель суспільного телебачення, яка заснована на особливості його фінансування шляхом залучення операторів кабельного телебачення в цей процес.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці основних положень державної програми розвитку ринку кабельного телебачення, впровадження якої дозволить його суб’єктам підвищити соціально-економічну ефективність виробництва, сприятиме розвитку сфери кабельного телебачення в напрямку підвищення якості надаваних послуг, що забезпечить одержання загальносоціального ефекту.

До числа результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо використання підприємствами кабельного телебачення запропонованого методу ціноутворення на їх послуги та залучення фінансових коштів на розвиток суспільного телебачення за рахунок кабельних операторів.

Запропоновані пропозиції і рекомендації щодо удосконалення державної політики, законодавчої бази, нормативних актів і необхідності затвердження програми розвитку ринку кабельного телебачення використано Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення (довідка № 02/17 від 24.02.2005р.), Відділом транспорту та зв’язку Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 158/8-134 від 16.11.2005р.), Асоціацією кабельних операторів України „Укртелемережа” (довідка № 12-09 від 12.10.2005р.).

Одержані результати дослідження були прийняті до впровадження у ТОВ „НВП “Донбастелесупутник” (довідка № 11/04 від 11.11.2005р.), ТОВ „СКТел” (довідка № 14- 28 від 14.12.2004р.).

Основні положення дисертаційного дослідження знайшли також використання у навчальному процесі Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України під час викладання дисциплін „Логістика”, „Механізми регулювання ринку послуг”, „Інформаційні системи та комп'ютерні технології” (довідка Донецького державного університету управління № 05 - 12/ 634 від 12.12.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, розробки та висновки, викладені в дисертації, є результатом самостійно проведеного дослідження автора в сфері інформаційних послуг. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи в ДонДУУ (2002-2005 рр., м. Донецьк), на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (2003 р., м. Дніпропетровськ), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (2003 р., м. Київ), на V Міжнародному конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (2005 р., м. Харків).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях (в фахових виданнях), з яких 2 статті - у наукових журналах, 6 - у збірниках наукових праць та 2 тези доповідей - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,5 д.а., в тому числі особисто автору належить 2,2 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 189 сторінках друкованого тексту, у тому числі 25 таблиць і 34 рисунка, які наведені на 34 сторінках. Список використаної літератури із 175 найменувань приведений на 16 сторінках і 3 додатки на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Роль і місце держави в розвиткові інформаційної сфери. Визначається провідна роль інформації в соціально-економічному розвиткові держави, розглядаються основні етапи становлення і розвитку інформаційної сфери та вплив держави на ці процеси, надається аналіз ринку кабельного телебачення як складової ринку телекомунікацій.

Проведені дослідження показали, що сучасне суспільство поступово переходить на новий етап розвитку, який визначається зниженням ролі матеріального виробництва, розвитком сектору послуг і зростаючою роллю інформації. Ці характерні риси обумовили можливість створення в Україні „інформаційного суспільства”.

Визначено, що сфера інформаційних послуг займає особливе місце в економіці розвинутих країн, в тому числі і в Україні. Виходячи із цього, в дисертації обґрунтовано положення, що про економічний розвиток країни можна судити по тому, наскільки в ній розвинуті засоби передачі інформації та інформаційні технології.

В ході історичного аналізу основних тенденцій розвитку ринку інформаційних послуг виявлено п’ять основних етапів, які залежать від появи того чи іншого виду інформаційних технологій (табл. 1).

Як свідчать дані табл. 1, поступово відбувається інтеграція засобів зв’язку в усі сфери життя. Отже, в дисертаційній роботі доведено, що така глибока інтеграція інформаційних технологій в основні сфери життєдіяльності суспільства визначає їх важливу роль й потребує підвищеної уваги з боку держави до становлення і розвитку цієї сфери.

Аналіз історичного розвитку та становлення теорії державного управління показав, що без втручання держави в економіку неможливий розвиток ринкових відносин. Особливо ця тенденція характерна для становлення та розвитку в Україні інформаційного ринку, діяльність суб’єктів якого відбувається під впливом як ринкових, так і державних механізмів управління. При цьому в роботі доведено, що надмірне втручання держави може привести до цілого ряду негативних наслідків: зниження інвестиційної привабливості, відсутності конкуренції, скорочення наукових розробок.

Таблиця 1

Етапи розвитку інформаційних технологій (телекомунікацій)

Етап | Період | Основна дія чи

винахід | Назва інформаційної технології | Сфера застосування | І етап | з 1832 р. | телеграф

телефон |

кабельна (проводна) | сфера зв’язку;

виробнича сфера;

сфера комунальних послуг; |

ІІ етап | з 1895 р. | радіо

телебачення | радіохвильова (безпроводна) | інформаційна сфера;

виробнича сфера;

сфера зв’язку;

культурно-розважальна сфера; |

ІІІ етап | з 1957 р. | використання супутників для передавання інформації | супутникова | інформаційна сфера;

сфера зв’язку;

виробнича сфера; |

ІV етап | з 1968 р. | комп’ютер | комп’ютерна | інформаційна сфера;

виробнича сфера;

сфера зв’язку;

телекомунікаційна сфера; |

V етап | з 80 – х рр. | злиття засобів зв’язку та обчислювальної техніки | глобальна чи інтегрована | виробнича та невиробнича сфера; |

Внаслідок цього, основним напрямком розвитку інформаційного ринку є розробка ефективних механізмів державного управління підприємствами, що діють на ньому. При цьому, в залежності від функцій запропоновано поділяти державні органи влади на регуляторні та управлінські.

Так, до управлінського органу пропонується віднести орган влади, основною задачею якого є реалізація державної політики у сфері економіки, розробка державних програм економічного розвитку країни, прогнозів розвитку різних галузей економіки, законодавчих і нормативних актів.

В свою чергу, до регуляторного органу пропонується віднести незалежний орган влади, основні функції якого полягають в забезпеченні рівних умов діяльності на ринку, контролі за виконанням суб'єктами ринку законодавства, а також якості зроблених ними товарів (послуг) та задоволенні попиту споживачів. Крім того, цей орган повинен виконувати важливі задачі щодо затвердження цін і тарифів на визначені товари (послуги) та контролювати діяльність монополістів.

Така форма організації управління підприємствами ринку кабельного телебачення, коли існують автономно державні органи влади, що виконують регуляторні функції і органи, які мають управлінські функції є найбільш ефективною в сучасній економіці.

В роботі зазначено, що важливою формою державного регулювання економіки є державне економічне програмування. При цьому, метою державного програмування є досягнення прийнятного для держави варіанту розвитку економіки, а головним завданням - підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання її розвитку.

Доведено, що з метою розробки ефективної програми розвитку ринку кабельного телебачення доцільно використовувати методи планування, прогнозування та програмування. При цьому, планування являє собою процес прийняття управлінського рішення, який передбачає вибір, і за альтернативної постановки цілей, визначення пріоритетів, розробку комплексу заходів, що забезпечують їх досягнення.

Що стосується прогнозування, то воно може виступати як самостійна форма регулювання, так і як науково-аналітична стадія планування. За допомогою прогнозування визначається можливий стан економічного й соціального розвитку українського ринку кабельного телебачення на майбутнє, альтернативні шляхи його розвитку та обґрунтовується вибір найбільш прийнятного варіанту.

Програмування, як форма державного управління, має сприяти розв’язанню найважливіших проблем, загальнодержавних за значенням: науково-технічних, економічних, соціальних, екологічних та інших. Воно мусить забезпечити комплексний підхід і цілеспрямований розподіл ресурсів для розв’язання певної проблеми і досягнення поставленої мети.

В роботі зазначено, що в Україні з метою розвитку інформаційної сфери були сформовані і стверджені ряд документів, в яких зазначено основні положення державної політики в інформаційній сфері, а саме, Національна програма інформатизації, Концепція розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року та Концепція розвитку зв’язку України до 2010 року. Але питання розвитку ринку кабельного телебачення залишилися поза увагою держави. Тому в роботі доведена необхідність створення програми розвитку цього ринку.

Для розробки основних положень програми проведено комплексний аналіз основних тенденцій розвитку ринку кабельного телебачення та визначено роль і місце держави в процесі її реалізації.

Дослідження інформаційної сфери дозволило визначити, що в залежності від кінцевого продукту вона поділяється на дві великі сфери: сферу інформаційних продуктів та сферу інформаційних послуг (рис. 1).

З метою визначення місця та ролі ринку кабельного телебачення автором запропоновано схему надання послуги кабельного телебачення з відокремленням його основних суб’єктів, до яких відносяться підприємства, що спеціалізуються на інформаційному обслуговуванні, тобто одержанні, поширенні різного виду інформації, та споживачі даної послуги (рис.2). Це дозволяє стверджувати, що послуга кабельного телебачення відноситься до інформаційної послуги та відноситься до ринку телекомунікацій.

Рис. 1. Структура інформаційної сфери

Телевізійний сигнал Кошти (у вигляді сплати за

користування сигналом)

Перероблений Кошти (у вигляді абонентської

телевізійний сигнал плати)

Інформаційні потоки

Фінансові потоки

Рис. 2. Основні суб’єкти процесу надання послуг кабельного телебачення

У процесі дослідження встановлено, що ринок кабельного телебачення згідно до чинного законодавства є ринком природної монополії. Це обумовлено високим ступенем впливу державних органів управління в його діяльність. Особливу увагу держава привертає політики встановлення ціни на послугу кабельного телебачення. При цьому зазначено, що державному регулюванню підлягають ціни і тарифи на ресурси, які впливають на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне положення на ринку та товари і послуги, які мають вирішальне (важливе) соціальне значення.

В ході аналізу відзначено, що, по-перше, зміна тарифів на послуги кабельного телебачення не впливає на загальний рівень і динаміку цін ні у виробничій сфері, ні в сфері обслуговування (як, наприклад, впливає зміна тарифів на електроенергію на всі сфери виробництва і послуг).

По-друге, розглядаючи питання про визначення підприємств кабельного телебачення монополістами, проаналізована ситуація на ринку м. Донецька, де здійснюють свою діяльність чотирнадцять підприємств кабельного телебачення та окремі підприємства (табл.2), з якої видно, що найбільшу частку на ринку займає підприємство ТРК “Надєжда”, але відповідно до чинного законодавства це підприємство не може бути визнано монополістом, тому що воно має менш ніж 30% ринку. При цьому зазначено, що з розвитком безпроводного мовлення ця проблема становиться зовсім не суттєвою.

Таблиця 2

Частка абонентів підприємств кабельного телебачення на ринку

м. Донецьку (на 31.12.2004 р.)

№ | Найменування підприємств | Кіл-ть абонентів, чол. | Частка на ринку % | 1 | ТРК "Надєжда" | 31450 | 28,3 | 2 | ДАХК "Топаз" | 2315 | 2,1 | 3 | ТРК “Міське будівництво” | 9856 | 8,9 | 4 | ТОВ "Технопорт" | 9150 | 8,2 | 5 | ТРК "Горизонт" | 4120 | 3,7 | 6 | ТОВ "ІВК - Донбас" | 9152 | 8,2 | 7 | ТОВ "ТРК ДКТ" | 8952 | 8,0 | 8 | ТОВ НВП "Донбастелесупутник" | 7712 | 6,9 | 9 | ПП ТРК "Дублер" | 3154 | 2,8 | 10 | ТОВ ЦСК ТВ "Донсат ТВ" | 8245 | 7,4 | 11 | ТОВ "СКТел" | 4063 | 3,7 | 12 | ТРК "Мир" | 4028 | 3,6 | 13 | ММДС Україна | 3821 | 3,4 | 14 | ДТПКФ “Глобус” | 3111 | 2,9 | 15 | Приватні підприємці | 2150 | 1,9 | Всього | 111279 | 100 |

По-третє, визначається лише одна умова, коли ринок кабельного телебачення може мати риси природної монополії, а саме, в забезпеченні соціальнонезахищенних верств населення інформацією. Саме це надало змогу визначити соціальну роль послуги кабельного телебачення та встановити межі втручання держави в діяльність підприємств, які діють на ньому.

Розділ 2. Комплексний аналітичний підхід до організації державного управління підприємствами кабельного телебачення. Проведено аналіз закордонного та вітчизняного досвіду державного управління діяльністю підприємств кабельного телебачення, визначено роль та місце суспільного телебачення у становленні державності України, виявлено недосконалість методу встановлення ціни на послуги кабельного телебачення, яка запропонована органами державної влади.

В роботі проведено порівняльний аналіз закордонного досвіду формування механізмів державного управління підприємствами кабельного телебачення з механізмами державного управління українського ринку. В результаті чого, були виявлені такі недоліки: наявність великої кількості законодавчих документів, що регламентують діяльність суб'єктів ринку кабельного телебачення; відсутність у законодавстві України чіткого визначення поняття „підприємство кабельного телебачення”; наявність органів влади, що виконують як управлінські, так і регуляторні функції, що само по собі заважає функціонуванню ринку; недосконалість законодавчої бази, що позбавляє цей ринок необхідних інвестицій та стримує розвиток і впровадження передових технологій.

Схема взаємодії державних органів влади з підприємствами кабельного телебачення, яка діє на даний час, має наступний вигляд (рис. 3).

Як видно з рис. 3, до основних суб’єктів, що діють на ринку кабельного телебачення, відносяться, по-перше, підприємства кабельного телебачення, які надають послуги кабельного телебачення споживачам. По-друге, телерадіоорганізації - це телекомпанії, які виробляють та розповсюджують аудіовізуальні телепередачі. По-третє, органи державної влади, що діють на підставі Законів, які регулюють діяльність суб’єктів цього ринку: Закон України “Про телебачення і радіомовлення”, „Про телекомунікації”, „Про інформацію” та ін. Така велика кількість законодавчих актів робить вхід на ринок кабельного телебачення важким для приватних підприємців, тим самим позбавляє його додаткових інвестицій, стримує конкуренцію та розвиток суспільно важливої сфери життя.

В ході дослідження доведено, що на певному етапі розвитку демократичної держави стає актуальним питання про створення суспільного телебачення. З метою побудови українського суспільного телебачення розглянуто найбільш характерні приклади розвитку суспільного телемовлення в зарубіжних країнах та виявлено його шість типових моделей. Використовуючи закордонний досвід, розглянуто умови створення суспільного телебачення в Україні.

Рис. 3. Схема взаємодії органів державної влади з підприємствами кабельного телебачення на підставі діючих законів України

В роботі запропонована наступна модель українського суспільного телебачення. За формою власності - акціонерне товариство, контрольний пакет акцій якого належить державі, однак, це не надає право державі втручатися у творчу діяльність працівників та журналістів каналу. Власник акцій лише здійснює контроль за фінансовою діяльністю і за здійснення програмної політики.

Основним управлінським органом є Спостережна рада, до складу якої входять представники різних громадських організацій, а саме: представники всіх існуючих партій, що входять до складу парламенту, представники визначених релігійних концесій, представники професійних союзів, представники підприємницьких і інших союзів, жіночі ради, спортивні союзи, благодійні організації, дитячі, молодіжні і студентські організації, союзи захисту навколишнього середовища, союзи письменників, музикантів, образотворчих мистецтв, союзи ветеранів війни, пенсіонерів, представники ряду інших організацій.

При цьому, величезна увага приділяється програмній політиці каналу. Безумовно, основа програмної політики повинна базуватися на загальних розпорядженнях щодо діяльності суспільного телебачення, обумовлених законом України. Пропонується істотну частину телепрограм формувати з власної продукції і замовленої продукції співтовариств із європейського і пострадянського простору.

З метою залучення найбільшої кількості телеглядачів запропоновано наступний розподіл передач, які будуть транслюватися українським суспільним телебаченням (рис. 4):

Рис. 4. Розподіл телевізійних передач українського суспільного телебачення

Наступне важливе питання – це питання фінансування. Найбільш простим методом збору коштів для фінансування суспільного телебачення є створення спеціального податку на телебачення. Так, багато країн пострадянського простору пішли цим шляхом (Росія, Вірменія, Казахстан, Грузія). Однак, в Україні додатковий податок може викликати хвилю протестів з боку громадськості. Тому в роботі запропоновано впровадити поетапну систему фінансування суспільного телебачення України.

На першому етапі бюджет суспільного телебачення запропоновано створити за рахунок надходжень із декількох джерел. Насамперед, це виплати телерадіокомпаній при одержанні ліцензій на здійснення діяльності, сюди відносяться кабельні оператори, що створюють свої телепрограми. І другим, джерелом фінансування, можуть стати виплати кабельних операторів.

В роботі також визначається роль підприємств кабельного телебачення в забезпеченні інформаційно-просвітницької роботи для зацікавлення найбільшої кількості людей до суспільного телебачення. Для цього необхідно проводити широку просвітницьку роботу, яка буде полягати в доведенні інформації до потенційних телеглядачів про необхідність існування такого телебачення, проведенні інтерактивних передач, де необхідно розповідати про програми і передачі, що будуть транслюватися по каналах суспільного телебачення, брати до уваги всі побажання глядачів щодо програмної політики. І, безумовно, така роз’яснювальна робота приведе до останнього етапу – створення податку на телебачення.

В роботі розглянуто питання встановлення ціни на послуги кабельного телебачення та визначено, що найбільш придатним є витратний підхід з використанням таких методів ціноутворення як “витрати + норма прибутку” і на основі аналізу графіка беззбитковості і забезпечення цільового прибутку. Але запропоновані методи не враховують інтереси малозабезпечених верств населення та можливих змін ситуації на ринку. Звертаючи увагу на ці недоліки, доведена необхідність пошуку найбільш ефективного методу з метою встановлення придатної ціни для усіх верств населення.

Розділ 3. Формування механізмів державного управління підприємствами ринку кабельного телебачення. Запропоновано підходи до удосконалення економіко-правових механізмів управління підприємств ринку кабельного телебачення, сформовано принципи державної програми розвитку цього ринку та розраховано ефективність її впровадження.

Дослідження умов існування та функціонування підприємств кабельного телебачення показало, що основною проблемою є відсутність чіткого визначення понять „підприємство кабельного телебачення” та „послуга кабельного телебачення”. Для усунення цього недоліку в роботі запропоновано якомога скоріше впровадити Закон України „Про кабельне телебачення”, де особливу увагу необхідно привернути до визначення цих понять.

Так, в роботі надаються наступні визначення цих понять: „підприємство кабельного телебачення – юридична особа чи приватний підприємець, що мають право на надання послуг кабельного телебачення”; „послуга кабельного телебачення – виробництво, приймання, передавання інформаційного продукту”. Такі визначення дозволяють розширити сферу діяльності кабельних операторів, що обумовлено поступової інтеграцією кабельного телебачення в різноманітні сфери життєдіяльності суспільства.

Тому, прийняття нового Закону надасть можливість відокремити наступні типи підприємств, які діють на цьому ринку: підприємство кабельного телебачення, що надає послугу по передаванню телевізійного сигналу; підприємство кабельного телебачення, що надає послугу по передаванню телевізійного сигналу і телекомунікаційних послуг (Інтернет); підприємство кабельного телебачення, що виробляє інформаційний продукт та надає послугу по передаванню телевізійного сигналу та підприємство кабельного телебачення, що надає весь комплекс послуг.

В роботі доведено необхідність розмежування управлінських та регуляторних функцій між державними органами влади. Так, ряд управлінських функцій має надаватися органу державного управління діяльністю підприємств кабельного телебачення Державному комітету зв'язку та інформатизації, а саме, реалізація державної політики, розробка і прийняття законів і інших нормативно-правових актів, цільових програм в області кабельного телебачення, ліцензування за використання спектра частот у кабельних мережах. Основні регуляторні функції пропонується покласти на Національну комісію з питань регулювання зв’язку та віднести до них такі: контроль за виконанням законодавства в галузі кабельного телебачення, контроль за якістю наданих послуг, ліцензування діяльності кабельних операторів, встановлення тарифів на універсальні послуги кабельного телебачення.

На підставі вищенаведеного, автором розроблено порядок взаємодії органів державної влади з основними суб’єктами ринку кабельного телебачення (рис. 5), при якому скорочується кількість законодавчих документів і виплат за ліцензії, що сприяє розвиткові цього ринку.

Рис. 5. Запропонований порядок взаємодії органів державної влади з підприємствами кабельного телебачення, які надають лише послуги кабельного телебачення

В дисертаційній роботі проведено апробування методу встановлення ціни на послугу кабельного телебачення, яку було запропоновано державою, на прикладі реального підприємства та виявлено можливості її удосконалення за рахунок використання системи взаємного субсидування. При цьому доведено, що при встановленні ціни на „соціальний” пакет передач державне втручання є необхідним. Це визначається нижчою ціною на цей пакет, але встановлення ціни на „елітний” пакет передач передбачає, що висока ціна покриє усі витрати виробника та надасть змогу одержати необхідний прибуток.

Усі перелічені підходи запропоновано внести до державної програми розвитку ринку кабельного телебачення України. Для оцінки ефективності впровадження цієї програми встановлено залежність показників економічного розвитку ринку та розраховано прогнозні показники на перспективу.

Так, для встановлення залежності показника кількості телевізорів від ВВП України та доходів населення за 1999 – 2004 рр. запропоновано використовувати пакет Microsoft Excel.

За допомогою кореляційного аналізу визначено ступінь зв’язку між показниками кількості телевізорів та ВВП України й доходами населення за 1999 – 2004 рр.

При цьому коефіцієнт кореляції між кількістю телевізорів та ВВП країни дорівнює 0,98. Дана залежність свідчить про досить сильний ступінь лінійного зв'язку між параметрами. При розрахунку залежності кількості телевізорів від доходу населення коефіцієнт кореляції дорівнює 0,99. У цьому випадку говорять, що між даними існує практично лінійна залежність.

В роботі визначається також залежність між кількістю телевізорів, рівнем ВВП країни й рівнем доходу населення. При цьому використовується регресійний метод аналізу. При проведенні аналізу, визначається, що про вірогідність даних свідчить критерій Фішера (значимість F), який дорівнює 0,00027. Для оцінки ступеня точності надається аналіз коефіцієнта R-квадрат, який дорівнює 0,99. Даний показник є достатньо високим, що свідчить про вірогідність даного аналізу.

На основі вихідних даних регресійного аналізу розраховується прогнозний показник У:

Запропоновано дане рівняння покласти в основу планування розвитку ринку кабельного телебачення на перспективу.

Для аналітичного прогнозування даних на довготерміновий період в роботі пропонується провести прогнозування за допомогою функцій ПЕРЕДБАЧЕННЯ, ТЕНДЕНЦІЯ, ЗРОСТАННЯ програми Microsoft Excel (табл. 3).

Дані табл. 3 свідчать про те, що при зростанні ВВП країни кількість телевізорів у населення буде постійно збільшуватися, а до 2010 р. даний показник може досягти високого рівня, що є показником ефективного розвитку даної галузі в цілому.

Таким чином, використовуючи економіко-математичні методи та розрахувавши різні прогнозні варіанти, державні органи управління зможуть на основі запропонованих показників спрогнозувати розвиток ринку кабельного телебачення та покласти їх в основу державної програми, яка спрямована на поліпшення соціально-економічних показників України.

ВИСНОВКИ

На основі проведених автором дисертаційної роботи наукових досліджень здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуальної задачі удосконалення механізмів державного управління та регулювання діяльності підприємств, що надають інформаційні послуги, на базі створення державної програми розвитку ринку кабельного телебачення. Зміст основних висновків і пропозицій полягає у наступному.

Таблиця 3

Прогнозні показники розвитку ринку кабельного телебачення

Рік | ВВП,

тис. грн. | ПЕРЕДБАЧЕННЯ

телевізорів на 100 домогосподарств | ТЕНДЕНЦІЯ телевізорів на 100 домогосподарств | ЗРОСТАННЯ

в телевізорів на 100 домогосподарств | 1999 | 130442 | 69 | 2000 | 170070 | 71 | 2001 | 128736 | 74 | 2002 | 225810 | 79 | 2003 | 267344 | 83 | 2004 | 344822 | 89 | 2005 | 364947 | 92 | 91 | 91 |

прогноз | 2006 | 439558 | 96 | 97 | 99 | 2007 | 494887 | 100 | 102 | 105 | 2008 | 587152 | 104 | 110 | 116 | 2009 | 606152 | 108 | 112 | 118 | 2010 | 630806 | 112 | 114 | 122 |

1. Сфера інформаційних послуг займає особливе місце в економіці Україні. Це пояснюється швидкими темпами розвитку та глибокою інтеграцією інформаційних технологій в основні сфери життєдіяльності суспільства. При цьому визначається, що для ефективного розвитку інформаційної сфери необхідно удосконалити механізми державного управління підприємствами, які діють у цієї сфері.

2. Дослідження теорії державного управління дозволило визначити роль держави в економічних процесах та довести, що наявність державного монополізму в сфері інформаційних послуг стримує розвиток ринкових відносин і призводе до наступних негативних наслідків, таких як, зниження інвестиційної привабливості галузі, відсутність конкуренції, скорочення наукових розробок. Для їх подолання запропоновано визначити межі впливу держави в діяльність підприємств інформаційної сфери.

3. В роботі доведено, що ринок кабельного телебачення має свої особливості, наявність яких свідчить про необхідність відокремити цей ринок в загальній структурі ринку телекомунікацій та запропонувати відповідні механізми державного втручання. Існування даного ринку обумовлено потребою населення в доступній та якісній інформації. Підприємства кабельного телебачення задовольняють цю потребу, виконуючи роль посередника між населенням та телерадіоорганізаціями. В роботі доведено, що в залежності від виду послуг існують чотири типи підприємств кабельного телебачення: підприємство, що надає послугу по передаванню телевізійного сигналу, підприємство, що надає послугу по передаванню телевізійного сигналу і телекомунікаційних послуг (Інтернет), підприємство, що виробляє інформаційний продукт та розповсюджує його по кабельних мережах та підприємство, що надає весь комплекс послуг.

4. Дослідження закордонного досвіду державного регулювання ринку кабельного телебачення надало можливість зробити висновок, що український ринок кабельного телебачення находиться лише на початку свого розвитку і має велику кількість проблем, до яких відносяться наступні: відсутність базового законодавчого документу, в якому необхідно визначити основних суб’єктів ринку кабельного телебачення, відсутність чіткого розмежування управлінських та регуляторних функцій органів державної влади, низька інвестиційна привабливість ринку та неефективна політика державного втручання в діяльність підприємств, які діють на цьому ринку. Для вирішення цих проблем запропоновано удосконалити існуючу законодавчу базу України шляхом розробки та імплементації закону „Про кабельне телебачення”. При цьому пропонується розмежувати управлінські та регуляторні функції органів влади й усі регуляторні функції покласти на Національну Комісію з питань регулювання зв'язку, а управлінські – на Державний комітет зв’язку та інформатизації.

5. Зазначено, що процеси демократизації в усьому світі привели до необхідності створення суспільного мовлення. В роботі розроблено модель українського суспільного телебачення, що заснована на використанні закордонного досвіду. Доведено, що підприємства кабельного телебачення повинні виконувати провідну роль у розповсюдженні та фінансуванні суспільного телебачення. Це визначає соціальну спрямованість послуг, що надають підприємства кабельного телебачення українському споживачеві.

6. Визначено, що одним з інструментів державного управління є встановлення цін на соціальноважливі для суспільства товари чи послуги. В роботі виявлено недосконалість існуючого методу ціноутворення на послугу кабельного телебачення та доведено, що найбільш ефективним при розрахунку ціни на ці послуги стане використання системи взаємного субсидування, а саме, на „соціальний” пакет телевізійних передач встановлюється занадто нижча ціна, а на „елітний” пакет - висока ціна, яка перекриватиме витрати виробника і сприятиме одержанню ним необхідного прибутку.

7. Розроблено основні положення державної програми розвитку ринку кабельного телебачення, що засновано на удосконаленні законодавчої бази, розмежуванні державних органів, які регулюють діяльність ринку кабельного телебачення, на регуляторні та управлінські з наданням їм відповідних повноважень, впровадженні підходів до формування системи фінансування українського суспільного телебачення, визначенні шляхів залучення кабельних операторів у цей процес та розрахунку прогнозних показників розвитку ринку кабельного телебачення на перспективу.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Казанська О.О., Лоскутова В.В. Ринок інформаційних послуг як об’єкт державного управління // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. ІІІ, вип. 17. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 359 – 367.

Особистий внесок здобувача: розглянуто недоліки законодавчої бази України стосовно ринку інформаційних послуг, наведено схеми державного механізму на ринку та розроблені заходи щодо удосконалення державного управління на українському ринку.

2. Казанська О.О. Тенденції розвитку та державної підтримки регіонального ринку інформаційних послуг // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Управління та регулювання діяльності підприємств, установ та організацій”: серія „Державне управління”, т. ІІІ, вип. 10. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 252 – 258.

3. Ларіна Р.Р., Казанська О.О. Доцільність та необхідність державного втручання при розрахунку тарифів на послуги кабельного телебачення // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Фінансові аспекти державного управління”: серія „Державне управління”, т. ІV, вип. 20. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 105 – 112.

Особистий внесок здобувача: практично обґрунтовано методика ціноутворення послуги кабельного телебачення та виявлено недоліки цієї методики.

4. Ларіна Р.Р., Казанська О.О. Роль держави в розвитку кабельного телебачення в структурі ринку телекомунікацій // Менеджер. - 2003. – № 4 (26).- С. 32 – 37.

Особистий внесок здобувача: проведено дослідження ринку телекомунікацій, його структури, визначено місце ринку кабельного телебачення в структурі ринку телекомунікацій.

5. Казанська О.О. Особливості становлення нової державної інформаційної політики у галузі кабельного телебачення // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Державне регулювання галузей економіки”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 35. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 194 – 199.

6. Казанська О.О. Аналіз методів ціноутворення на українському ринку кабельного телебачення // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Державне регулювання галузей економіки”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 36. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 145 - 148.

7. Казанська О.О. Створення громадського телебачення як етап у становленні демократичної держави // Зб. наук. праць ХарРІ НАДУ, Магістр, № 2 (25) У 2-х ч. – Ч.