Міністерство освіти і науки україни

криворізький технічний університет

Козлова Ольга Володимирівна

УДК 658.155.2:658.114.3

оцінка дивідендного потенціалу

акціонерного товариства

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація

і управління підприємствами

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кривий Ріг – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Вакульчик Олена Михайлівна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку і аналізу.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Парсяк Володимир Никифорович,

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки та організації виробництва;

кандидат економічних наук

Педько Андрій Борисович,

Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри економіки промисловості.

Провідна установа: | Дніпропетровський національний університет, кафедра міжнародного менеджменту, Міністерства освіти і науки України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “30” січня 2007 року о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.01 у Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд. 300.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий “22” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М. Короленко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Наявність в Україні великої кількості акціонерних товариств (далі – АТ), що були створені внаслідок приватизації та корпоратизації державних підприємств, зумовлює необхідність дослідження та подальшого розвитку теорії та практики корпоративного управління. Сучасний незадовільний фінансовий стан та низька рентабельність більшості акціонерних товариств обмежують їх здатність реалізувати в повній мірі інтереси всіх учасників корпоративного управління, що визначає перспективний характер очікувань зацікавлених осіб і спрямовує дослідження у напрямку визначення потенціалу акціонерного товариства як категорії, яка відображає обґрунтовану майбутню здатність підприємства досягти визначених цілей.

Дослідженням питань корпоративного управління займаються багато іноземних і вітчизняних вчених. Серед найбільш відомих спеціалістів можна виділити Бочарова В., Вакульчик О., Воронкову А., Григоренка Є., Євтушевського В., Козаченка Г., Кукурузу О., Леонт’єва В., Москвіна С., Парсяка В., Педька А., Резанову Н., Румянцева С., Сироша Н., Стеценко Б., Брейлі Р., Майерса С. Над вдосконаленням дивідендної політики АТ працюють Короленко М., Лук'янчук С., Невмержицький Я., Стеценко Б., Шапран В., Александер Г., Бейлі Дж., Брігхем Є., Гордон М., Лінтнер Дж., Міллер М., Моділ’яні Фр., Шарп У. Зазначена необхідність перспективних оцінок корпоративного управління спрямовує дослідження у сферу визначення потенціалу підприємства, різні видові прояви якого є предметом досліджень таких вчених, як Асадчий В., Аткіна Н., Білик М., Горянський В., Зубкова В., Краснокутська Н., Кузьменко В., Лосєва С., Попов Е., Ханжина В., Шиптенко Т., Шиян В., Йеннер Т. Однак, не зважаючи на досить велику кількість праць, присвячених цій проблемі, окремі її аспекти недостатньо розроблені та висвітлені в економічній літературі.

Сьогодні першочерговою задачею акціонерних товариств, більшість яких є збитковими або низькорентабельними, є не стільки пошук оптимальних пропорцій розподілу прибутку, скільки необхідність формування достатнього обсягу доходів. Актуальність проблеми створення ефективного системного управління в акціонерних товариствах, які були сформовані в умовах транзитивної економіки, призвела до необхідності визначення потенційних можливостей підприємств створювати вартість для задоволення інтересів всіх учасників корпоративного управління та розробки методології оцінки та аналізу рівня дивідендного потенціалу, що і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його цільову спрямованість і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з темою науково-дослідної роботи “Розвиток та вдосконалення теорії та практики корпоративного управління в Україні” згідно з Угодою між Фондом державного майна України (ФДМУ) та Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (ПДАБА) „Про співпрацю в напрямку підвищення ефективності реалізації державою корпоративних прав” (державний реєстраційний номер 0103U005775, реєстраційний номер ФДМУ № 1010 від 12.12.2002), у рамках якої автором виконано розділ “Моделювання показника дивідендного потенціалу акціонерного товариства”. Дисертаційне дослідження пов’язане також з планом науково-дослідних робіт ПДАБА та здійснювалось в рамках теми „Розвиток управлінської функції обліку та аналізу” (державний реєстраційний номер 0103U005780), де автором виконано розділ „Дивідендний потенціал акціонерного товариства”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та розробка механізму оцінки дивідендного потенціалу та визначення терміну його реалізації для підприємств корпоративного типу, що були створені шляхом приватизації та корпоратизації.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі задачі:

-  досліджено розподільчу структуру чистого прибутку з точки зору напрямів споживання та накопичення, а також обґрунтовано та визначено пріоритетні напрямки розвитку теорії та методів корпоративного управління, які полягають не у визначенні пропорцій розподілу прибутку, а змушують сконцентрувати увагу на аналізі формування та розподілу доходів;

-  визначено особливості корпоративного управління та обґрунтовано вибір відповідного типу дивідендної політики для підприємств України; систематизовано фактори, що впливають на формування дивідендної політики на фактори внутрішнього і зовнішнього походження, позитивного та негативного характеру;

-  розглянуто особливості та недоліки методик інтегральної оцінки та аналізу економічного стану підприємств, що застосовуються в економічній практиці;

-  проведено аналіз видових проявів потенціалу підприємства та підходів до його визначення, що дозволило виявити недоліки моделей розрахунку відповідних критеріїв та визначити вимоги до показників, які характеризують потенційні можливості підприємства у формуванні та використанні прибутку, що мають залежати від здатності підприємства створювати та розподіляти вартість;

-  визначено фактори впливу на формування та обмеження реалізації дивідендного потенціалу акціонерного товариства та здійснено їх інтеграцію в узагальнюючий критерій для оцінки дивідендного потенціалу;

-  розроблено форми представлення інформації щодо дивідендного потенціалу, які передбачають створення інтегрованої та декомпозиційної карт з даними про інтегральну оцінку потенціалу, величину окремих елементів та фактори впливу;

-  здійснено перевірку адекватності результатів оцінки інтегрального показника дивідендного потенціалу та побудови рейтингів на його основі;

-  визначено модель розрахунку терміну реалізації дивідендного потенціалу з урахуванням факторів, що впливають на його формування та обмеження.

Об’єкт дослідження – організаційно-економічні відносини, що виникають на підприємствах корпоративного типу в процесі управління їх діяльністю щодо формування та розподілу створеної вартості.

Предмет дослідження – теоретичні та методичні аспекти оцінки і аналізу дивідендного потенціалу підприємств корпоративного типу, що були створені в умовах транзитивної економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є дослідження і розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, фахівців з корпоративного управління та економічного аналізу. Інформаційну базу склали законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, нормативні документи, офіційні дані статистики України та звітні дані відкритих акціонерних товариств.

Методичну основу проведення досліджень складають загальнонаукові (аналіз, синтез, абстрагування, систематизація) і прикладні методи (фінансово-економічний аналіз, методи математичної статистики та економіко-математичного моделювання). Для досягнення поставленої мети були використані методи: логічного аналізу (при визначенні специфічних ознак основних функцій корпоративного управління як напрямку загального менеджменту); системного аналізу (при формуванні моделі декомпозиції інтегрального показника дивідендного потенціалу); математичної статистики (при визначенні тенденцій розвитку економіки акціонерних товариств); фінансового менеджменту (при проектуванні моделі розрахунку та алгоритму аналізу критеріїв оцінки дивідендного потенціалу); економіко-математичного моделювання (при розробці інтегрального показника дивідендного потенціалу).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні науково-прикладного завдання створення механізму оцінки дивідендного потенціалу акціонерного товариства, що дозволяє на основі визначення і аналізу факторів впливу на формування та обмеження його реалізації спрямовувати управлінські дії на усунення виявлених негативних тенденцій через центри відповідальності, а також визначити термін реалізації дивідендного потенціалу акціонерного товариства.

До найбільш суттєвих результатів, які характеризують наукову новизну дисертації, належать такі:

вперше:

-  запропоновано модель розрахунку окремих показників для інтегральної оцінки дивідендного потенціалу, що відображають внутрішні фактори впливу на процес реалізації дивідендного потенціалу;

-  змодельовано інтегральну та декомпозиційну карти дивідендного потенціалу для оцінки і аналізу факторів впливу першого і другого порядку, контрольно-облікових факторів, що надає інформацію для розробки відповідних управлінських дій і призначення центрів відповідальності за їх здійсненням;

-  розроблено показник терміну реалізації дивідендного потенціалу, який, з урахуванням вартісних можливостей і інвестиційних обмежень, надає інформацію про період формування необхідного джерела коштів для реалізації дивідендного потенціалу;

удосконалено: – 

визначення економічної категорії „дивідендний потенціал акціонерного товариства” як здатності підприємства задовольняти інтереси усіх учасників корпоративного управління шляхом створення достатнього обсягу вартості, використовуючи не тільки наявні ресурси, а також враховуючи пріоритетність потреб реінвестування;

дістав подальшого розвитку:– 

інтегральний показник дивідендного потенціалу, який, на відміну від існуючого, розраховано на основі чинників, що характеризують фактори впливу і на формування, і на обмеження його реалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційних досліджень полягає в тому, що розроблені теоретичні положення та методичні підходи до визначення ефективної дивідендної політики акціонерних товариств можуть бути використані при прийнятті рішень щодо розподілу доходів підприємства з урахуванням інтересів усіх учасників корпоративного управління.

Розрахунок та аналіз запропонованих показників, які характеризують фактори формування та обмеження реалізації дивідендного потенціалу, надають необхідну інформацію для прийняття рішень при управлінні процесом створення, розподілу вартості та дозволяють конкретизувати відповідальність керівників за економічні зобов’язання щодо здійснення управлінських заходів, спрямованих на підвищення дивідендного потенціалу за центрами відповідальності.

Інтегральний показник дивідендного потенціалу може бути використаний як для оцінки потенціалу окремого підприємства, так і для структурного аналізу якісного складу і побудови рейтингів групи акціонерних товариств за цим критерієм, що може бути здійснено при формуванні портфельних інвестицій.

Визначення показника терміну реалізації дивідендного потенціалу надає інформацію потенційним інвесторам щодо періоду часу, необхідного для формування еталонного рівня доданої вартості, яка може бути спрямована на задоволення інтересів учасників корпоративного управління згідно наявних можливостей та тенденцій розвитку економіки акціонерного товариства.

Основні методичні положення щодо оцінки і аналізу дивідендного потенціалу акціонерного товариства на базі запропонованих в дослідженні критеріїв були використані при здійсненні рейтингової оцінки інвестиційної привабливості акціонерних товариств інформаційно-консалтинговою фірмою „Інкон-центр” консалтингової групи „Каупервуд” (акт № 2 від 16.10.2006).

Результати дисертаційного дослідження щодо методики розрахунку і аналізу показників, які характеризують дивідендний потенціал акціонерного товариства, алгоритм здійснення заходів для усунення негативного впливу факторів формування та обмеження дивідендного потенціалу, а також методика розрахунку показника терміну реалізації дивідендного потенціалу застосовуються в аналітичній та управлінській діяльності економічних служб ВАТ "Комінмет" (акт № 4 від 21.10.2006).

Розроблена в дисертації методика інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки та формування дивідендного потенціалу акціонерного товариства знайшла впровадження у навчальний процес економічного факультету Придніпровської державної академії будівництва та архітектури і використовується при викладанні дисциплін “Корпоративне управління”, “Економічний аналіз діяльності підприємства” (акт №3 від 05.12.2005).

Пропозиції щодо оцінки дивідендного потенціалу акціонерних товариств використані при розробці рекомендації для створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату (акт № 018-01/7.9.7.-134).

Особистий внесок здобувача. Усі основні наукові результати, які виносяться на захист, отримані дисертантом особисто і знайшли відображення у наукових публікаціях та тезах доповідей. Особистий внесок автора у роботи, що написані у співавторстві, конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались автором, обговорювались і були схвалені на науково-практичних конференціях і семінарах: V Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта – 2002” (Дніпропетровськ, 2002 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002 р.); Науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління і менеджменту” в рамках “Тижня науки” в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ” (Запоріжжя, 2003 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Теория и практика экономики и предпринимательства” (Алушта, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Современные проблемы экономической теории” (Москва, 2004 р.); Міжвузівська науково-практична конференція молодих вчених “Наука і техніка: перспективи ХХІ століття” (Дніпропетровськ, 2004р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Економіка і управління у промисловості” (Дніпропетровськ, 2005 р.); Науково-практична конференція “Социально-экономические проблемы регионального развития” (Павлоград, 2005 р.).; Х та ХІ Міжнародні науково-практичні семінари “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк – Святогірськ, 2004-2005 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 наукових праць, у тому числі 8 наукових статей у фахових виданнях ВАК, 9 тез доповідей на наукових конференціях і семінарах і публікацій в інших виданнях. Загальний обсяг – 3,89 друк. арк., з яких особисто автору належить 2, 99 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків, викладених на 160 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 21 таблицю, 16 рисунків, 8 додатків (12 сторінок) і список використаних джерел зі 112 найменувань (10 сторінок).

Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретичні та концептуальні основи розподілу доходів на підприємствах з корпоративним управлінням” визначено специфічні ознаки корпоративного управління як напряму загального менеджменту підприємства, досліджено роль дивідендної політики акціонерного товариства в системі розподілу доходів підприємства та проаналізовано сучасні проблеми корпоративного управління українських підприємств.

Необхідною складовою побудови ефективної системи корпоративного управління є первинний розгляд загальної системи менеджменту як основної теоретичної бази. Корпоративне управління є своєрідною похідною, у яку, через основні функції, трансформується загальна система менеджменту.

Функція планування у корпоративному управлінні включає ряд основних заходів: визначення інвестиційних прiоритетiв та спрямування корпоративних pecypciв в найбільш результативні види дiяльностi; впровадження виваженої дивідендної політики, яка визначає пропорції раціонального розподілу доходів акціонерного товариства між споживанням та реінвестуванням; формування фонду реінвестування для фінансування необхідного бюджету коштів акціонерного товариства; планування достатнього обсягу доходів стосовно кожного учасника корпоративних відносин.

З точки зору корпоративного управління функція організації, як процес, полягає у координації багатьох завдань акціонерного товариства. Особливою рисою корпорації, як організаційної форми підприємства, є розподіл прав власності підприємства між декількома або багатьма акціонерами, а також відокремлення власника від безпосереднього керування акціонерним товариством. Таким чином, функція організації, поряд з аналізом і контролем, набуває особливого значення як інструмент вирішення специфічних завдань корпорацій.

Аналіз, як функція корпоративного управління, полягає у формуванні специфічної системи критеріїв, що дозволяють оцінити ефективність корпоративного управління та здатність підприємства сплачувати дивіденди.

Головна відмінність корпоративного контролю від контролю, як функції загального менеджменту, полягає в неодмінному отриманні вигод від його здійснення, тобто має місце фактор влади над акціонерним товариством.

Важливою умовою ефективної діяльності компаній є особиста зацікавленість працівників роботою і організацією в цілому, що є однією з найважливіших складових успіху підприємства в досягненні його цілей. Мотивація, як функція корпоративного управління, полягає у застосуванні принципів мотивації для усунення протиріч у розбіжних економічних цілях різних учасників корпоративних відносин.

Реалізація функцій корпоративного управління у повній мірі має надати акціонерам можливість стати реальними власниками майна, що, в першу чергу, може бути реалізовано через отримання ними очікуваних дивідендів по акціях. Впровадження виваженої дивідендної політики корпорації обумовлює задоволення інтересів усіх зацікавлених осіб, що позитивно впливатиме на ставлення суспільства до акціонерної форми власності та ринкової трансформації економіки і сприятиме зміні суспільної свідомості в цілому.

Сучасна теорія неоінституціоналізму, відмітною рисою якої є ідея соціального контролю замість упередженого захисту конкурентної ринкової економіки, є основою для оцінювання корпоративного управління не тільки з точки зору доходів акціонерів, а і з позиції задоволення інтересів усіх учасників корпоративного управління. В таких умовах дивідендна політика акціонерного товариства повинна охоплювати не тільки доходи власників капіталу, а також ураховувати розподіл усієї створеної на підприємстві вартості.

Таким чином, дивідендна політика акціонерного товариства розглядається як вагомий інструмент регулювання корпоративних відносин, який визначає пропорції розподілу доданої вартості, що створюється акціонерним товариством, між доходами власників та іншими учасниками, а також пропорції розподілу доходів власників між споживанням і реінвестуванням.

Аналіз конфліктних ситуацій, які можуть виникати у процесі діяльності АТ, та статистики щодо надходжень дивідендів, показав, що основним об’єктом протиріч учасників корпоративного управління є, переважно, прибуток підприємства. Але нинішній стан українських підприємств, коли збитковими є значна кількість АТ, породжує проблему, яка стосується не тільки розподілу, а також створення прибутку, що обумовлює необхідність більш глибоких досліджень у напрямку визначення перспектив підприємства щодо формування ним необхідного обсягу створеної вартості, яка б стала джерелом майбутніх виплат дивідендів. Таким чином, на сучасному етапі розвитку економіки вітчизняних акціонерних товариств потребує визначення така важлива характеристика як дивідендний потенціал акціонерного товариства, який оцінює здатність підприємства виплачувати дивіденди в майбутньому. При наявності об’єктивної та доступної інформації акціонери та потенційні інвестори зможуть реально оцінити здатність підприємства сплачувати дивіденди, а також заздалегідь уникнути багатьох конфліктних ситуацій, які виникають навколо розподілу прибутку.

У другому розділі „Методологічні особливості оцінки економічного стану та потенціалу підприємства на основі узагальнюючих показників” проаналізовано цільову спрямованість методичного забезпечення та критерії оцінки економічного стану підприємства, досліджено видові прояви потенціалу підприємства та підходи до його визначення, а також визначено фактори впливу на формування дивідендного потенціалу, здійснено їх формалізацію для інтеграції в узагальнюючий критерій

В умовах транзитивної економіки основним інструментом в оцінці економічного стану підприємства та перспектив його розвитку можуть стати тільки комплексний аналіз селективної групи показників або використання інтегрованих критеріїв, що дозволить вчасно виявити негативні тенденції і вказати на можливе погіршення рейтингу підприємства.

Аналіз методик оцінки інвестиційної привабливості підприємства і його кредитоспроможності, що застосовуються інвестиційними компаніями та банками, підтвердив необхідність пошуку нових критеріїв для оцінки не тільки сучасного економічного стану об’єкту дослідження, а й перспектив розвитку підприємства, що може бути здійснено шляхом визначення його потенціалу.

Дослідження видових проявів потенціалу підприємства та підходів до його визначення показує, що найбільш дослідженими є економічний, виробничий та ресурсний потенціали, але, не зважаючи на досить обґрунтоване визначення їх змісту та сутності, залишаються не розробленими моделі розрахунку відповідних показників. Щодо сучасної процедури визначення потенційних можливостей підприємства, то вона підміняється рішенням задач, пов’язаних з традиційним аналізом фінансового стану, плануванням, прогнозуванням, оцінкою його стійкості та вартості, що пояснюється відсутністю змістовної та конкретної дефініції самої категорії потенціалу підприємства.

Не зважаючи на те, що джерелом сплати дивідендів є прибуток, потенційні можливості підприємства щодо його формування та використання залежать від здатності підприємства створювати та розподіляти вартість. Таким чином, з урахуванням наведених вимог, пропонується визначення дивідендного потенціалу акціонерного товариства (ДП) як здатності підприємства задовольняти інтереси усіх учасників корпоративного управління шляхом створення достатнього обсягу вартості, використовуючи наявні ресурси та враховуючи пріоритетність потреб реінвестування.

Формування дивідендного потенціалу акціонерного товариства може здійснюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Показники, запропоновані для оцінки ДП, враховують саме внутрішні фактори, які впливають на процеси не тільки формування дивідендного потенціалу, а й обмеження його реалізації. Так, показник групи дивідендного потенціалу (ГДП), запас дивідендного потенціалу (ЗДП) та питома додана вартість (Пдв) за своїм змістом відображають прямий вплив на формування ДП – чим більша їх величина, тим вищий рівень дивідендного потенціалу. Вони характеризують здатність підприємства створювати вартість у розмірі, достатньому для покриття витрат проміжного споживання, покриття всіх витрат виробництва, формування прибутку на еталонному рівні, а також ефективність створення доданої вартості. В свою чергу, показники реалізації інвестицій (Рі) та реалізації оборотних інвестицій (Роі) при зростанні їх значень обмежують реалізацію дивідендного потенціалу акціонерного товариства. Ці показники характеризують відношення реінвестиційних потреб підприємства до власних джерел їх покриття (табл.1).

Представлені показники є відображенням різних факторів, які впливають на формування або обмеження реалізації дивідендного потенціалу акціонерного товариства. Узагальнюючим оціночним критерієм, який повинен об’єднати всі зазначені показники та враховувати напрями впливу, має бути інтегральний показник, що розробляється за класичною моделлю побудови коефіцієнтів такого типу.

У третьому розділі „Механізм визначення та формування дивідендного потенціалу акціонерного товариства” запропоновано моделі оцінки дивідендного потенціалу і визначення терміну його реалізації та розроблено механізм управління дивідендним потенціалом акціонерного товариства.

Визначення величини інтегрального показника дивідендного потенціалу акціонерного товариства (ІДП) базується на врахуванні значень п’яти показників, які характеризують наявні можливості підприємства щодо формування та існуючі обмеження реалізації дивідендного потенціалу. Показник ІДП розраховується як сума балів, що отримує підприємство, відповідно до величини кожного з п’яти елементів згідно рейтингової шкали (табл.2):

, (1)

де Тgі – кількість балів за відповідний елемент інтегрального показника дивідендного потенціалу, gі – елемент ІДП згідно відповідного фактору впливу.

При розрахунку ІДП підприємствам надається певна кількість балів відповідно до результатів обчислення кожного з елементів показника. Таким чином, АТ з найкращими

Таблиця 1 | Показники, що характеризують фактори впливу на дивідендний потенціал АТ | ПоказникГрупа дивідендного потенціалу - ГДП | Запас дивідендного потенціалу - ЗДП | Динаміка питомої доданої вартості - ДПдвПоказник реалізації інвестицій в основні фонди - РіПоказник реалізації оборотних інвестицій - Роі | Формула розрахункуГДП1: Cдв<Рдв; Сдв<0

ГДП2: Cдв<Рдв; Сдв>0

ГДП3: Рдв=Сдв; Сдв>0 | Зміст показникаНалежність АТ до групи (1,2,3):

ГДП1 – відсутній прибуток, вартість не створюється, витрати проміжного споживан-ня не покриваються;

ГДП2 - додана вартість створюється, але діяль-ність збиткова;

ГДП3 – підприємство створює достатню величину доданої вар-тості для покриття витрат і отримання прибутку. | Показник визначає відхи-лення створеної підприєм-ством доданої вартості від еталонної її величини. Від’ємне значення показника свідчить про величину доданої вартості, що підприємство має створити для досягнення її еталонного рівня, який відображає можливість підприємства виплачувати дивіденди. Перевищення Сдв над розміром Едв складає запас дивідендного потенціалу – суму, на яку підприємство може зменшити додану вартість без обмеження виплати дивідендів на рівні еталонної доходності капіталу. | Динаміка показника питомої доданої вартості, що вира-жена у відсотках, характеризує темпи зміни відношення створеної підприєм-ством доданої вар-тості до суми виручки. Показник свідчить про здат-ність нарощувати додану вартість для виплати дивідендів акціонерам у май-бутньому за раху-нок підвищення рівня ефективності виробництва. | Відношення інвести-ційних потреб АТ у відновленні основних засобів до його можливостей залуча-ти для цього власні інвестиційні кошти характеризує рівень обмеження дивіденд-ного потенціалу. У разі відсутності потреби в оновленні необоротних активів підприємство, при достатньому рівні доходності, за умови відсутності інших факторів обмеження, здатне виплачувати дивіденди. | Показник реалізації оборотних інвестицій характеризує ступінь відволікання власних коштів, які можуть бути джерелом виплати дивідендів, на задоволення потреб у оборотних інвестиціях, які виникають при нарощуванні темпів виручки. Елементи розрахунку показника є факторами впливу, як на формування дивідендного потенціалу, так і на обмеження його реалізації. | Примітка: Рдв – розподілена додана вартість, Сдв – створена додана вартість, Едв – еталонна додана вартість, Пдв – питома додана вартість, Іп – інвестиційні потреби в оновленні основних фондів, ВІК – власні інвестиційні кошти, ОІ – необхідні оборотні інвестиції. |

показниками матимуть максимальну оцінку, і навпаки – кризовий стан економіки та негативні тенденції його змін відповідають низьким значенням балів.

Таблиця 2

Рейтингова шкала для бальної оцінки елементів ІДП

Бали | Діапазони значень елемента ІДП та умови для надання екстремальних балів

g1, (ГДП) | g2,% (ЗДП) | g3,% (?Пдв) | g4 (Рі) | g5 (Роі)

-10 | 1 | Сдв<0 | Сдв<0 | ВІК<0 | ВІК<0

-5 | - | менше -100 | менше -100 | більше 5 | більше 5

-4 | - | від -75 до -100 | від -80 до -100 | від 4 до 5 | від 4 до 5

-3 | - | від -50 до -75 | від -40 до -60 | від 3 до 4 | від 3 до 4

-2 | - | від -25 до -50 | від -20 до -40 | від 2 до 3 | від 2 до 3

-1 | - | від 0 до -25 | від 0 до -20 | від 1 до 2 | від 1 до 2

0 | 2 | рівний 0 | рівний 0 | рівний 1 | рівний 1

+1 | - | від 0 до 10 | від 0 до 10 | від 0,8 до 1 | від 0,8 до 1

+2 | - | від 10 до 20 | від 10 до 20 | від 0,6 до 0,8 | від 0,6 до 0,8

+3 | - | від 20 до 30 | від 20 до 30 | від 0,4 до 0,6 | від 0,4 до 0,6

+4 | - | від 30 до 40 | від 30 до 40 | від 0,2 до 0,4 | від 0,2 до 0,4

+5 | - | більше 40 | більше 40 | менше 0,2 | менше 0,2

+10 | 3 | - | - | ?Іп<0 | -

Запропонований порядок оцінки дивідендного потенціалу на останньому етапі передбачає формування інтегрованої карти показника дивідендного потенціалу. Дані, що містяться в карті, забезпечують наглядну та зручну подачу інформації користувачеві як за окремими елементами інтегрального показника, так і щодо загальної оцінки дивідендного потенціалу акціонерного товариства за показником ІДП.

Так, форма інтегрованої карти містить інформацію про величину окремого показника, який входить до розрахунку ІДП, та суму відповідних балів, що визначаються згідно рейтингової шкали (табл.3). Оцінка та аналіз кожного елемента інтегрального показника, як самостійного джерела інформації, дозволяє виявити слабкі сторони діяльності підприємства та, відповідно до значення окремих показників ІДП, виробити різні, придатні саме для цього АТ, управлінські дії. Водночас, інтегральна оцінка показує, що, чим більше значення узагальнюючого показника ІДП, тим вище дивідендний потенціал акціонерного товариства.

Таблиця 3

Інтегрована карта дивідендного потенціалу ВАТ "Комінмет" за даними 2004 р.

Показник | g1 | g2 | g3 | g4 | g5 | ІДП, бали

ГДП | ЗДП | Пдв | Рі | Роі

Значення | 2 | -75 | -12 | -5,4 | -6,7 | -25

Бали | 0 | -4 | -1 | -10 | -10

Таким чином, ІДП не тільки об’єднує всі запропоновані показники і враховує напрями та ступінь впливу окремих факторів. Інформація, яку несе такий інтегральний показник, дозволяє також порівнювати досліджуваний об’єкт з іншими підприємствами та будувати рейтинги, за якими надаються певні переваги при вкладанні коштів потенційними інвесторами або при розробці стратегій розвитку власниками акціонерного товариства.

Оцінка дивідендного потенціалу за запропонованою методикою відкриває також широкі аналітичні та управлінські можливості для керівників акціонерного товариства та його власників. Повне дослідження дивідендного потенціалу акціонерного товариства здійснюється відповідно алгоритму (рис.1) і передбачає не тільки оцінку досягнутого рівня (етапи І, ІІ, ІІІ) та виявлення причин негативного відхилення від еталонного значення (етап ІV), а також розробку заходів для усунення негативного впливу факторів формування та обмеження ДП (етап V).

Рис.1. Алгоритм оцінки, аналізу та управління дивідендним потенціалом акціонерного товариства

Декомпозиція ІДП на фактори впливу двох рівнів та контрольно-облікові фактори відкриває можливості здійснення послідовних управлінських дій у разі виявлення негативних відхилень за окремими чинниками.

Перший рівень декомпозиції дозволяє оцінити внесок кожного показника до загального рівня дивідендного потенціалу.

Визначення факторів впливу другого рівня, які подіяли на формування показників-елементів ІДП, відкриває можливості для аналізу показників, що є безпосередніми чинниками формування та реалізації дивідендного потенціалу. Їх аналіз дозволяє визначити окремі ознаки фінансового стану акціонерного товариства, які впливають на його дивідендний потенціал. До факторів впливу другого рівня відносяться показники абсолютних величин створеної та еталонної доданої вартості, фінансового результату, інвестиційних потреб в оновленні основних фондів і поповненні оборотних активів, власних інвестиційних коштів, а також показник питомої доданої вартості. Кожен з цих показників своїм значенням характеризує кількісний вплив на дивідендний потенціал, а саме – величину вкладу у формування джерела виплат або, навпаки, суму, на яку зменшуються кошти, що можуть бути спрямовані на дивідендні виплати.

Результатом подальшої декомпозиції факторів впливу другого рівня є виявлення контрольно-облікових факторів, які є звітними даними підприємства і характеризують його стан та результати діяльності. Визначення негативних відхилень за цими факторами дозволяє розробити адекватні управлінські заходи відповідно до центрів відповідальності за їх здійснення та досягнення бажаних значень кожного з показників.

Дослідження дивідендного потенціалу окремого акціонерного товариства пропонується здійснювати за даними декомпозиційної карти інтегрального показника дивідендного потенціалу підприємства (ДКІДП) згідно зазначеного вище порядку декомпозиції ІДП (табл.4).

Кожне підприємство потребує індивідуального підходу до виявлення причин недостатнього дивідендного потенціалу та вибору дій, що будуть спрямовані на його підвищення. Для задоволення цих вимог необхідно чітко розмежувати напрями та пріоритети у виборі та здійсненні заходів з виводу збиткових підприємств із занепаду та підвищення ефективності діяльності як збиткових, так і прибуткових акціонерних товариств.

Таблиця 4

Декомпозиційна карта ІДП ВАТ "Комінмет" за даними 2004 року

ІДП, бали | Елемент ІДП, бали | Фактори 1-го рівня | Фактори 2-го рівня | Контрольно-облікові фактори

показник | значення | показник | значення, тис.грн. | показник | значення, тис.грн.

-25 | 0 | ГДП | 2 | Рдв | 106315 | Витрати на оплату праці | 17552

Відрахування на соціальні заходи | 6952

Фінансові витрати | 13905

ПДВ | 67304

Податок на прибуток | 602

Чистий прибуток | 0

Сдв | 83500 | Виручка | 434274

-4 | ЗДВ, % | -75 | Проміжне споживання | 350774

Едв | 144268 | Активи | 158608

Кількість робітників | 2510

-1 | Пдв, % | -12 | Пдв2003 | 0,22 | Виручка2003 | 208811

Проміжне споживання2003 | 169476

Пдв | 0,19 | Виручка | 434274

Проміжне споживання | 350774

-10 | Рі | -5,4 | ?Іп | 100053 | Первісна вартість основних засобів | 135644

Залишкова вартість основних засобів | 64935

ВІК | -18480 | Фінансовий результат | -22815

-10 | Роі | -6,7 | Амортизація | 7242

?ОІ | 104908 | Власний капітал | -22815

Нерозподілений прибуток | -143379

Поточні зобов’язання | 153937

Оборотні активи | 50354

Виручка | 434274

Одним з важливих напрямків інформаційних потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів є дані про період формування необхідних результатів діяльності підприємства, що дозволять, з урахуванням виявлених можливостей, обмежень та тенденцій, реалізувати акціонерному товариству свій дивідендний потенціал. Таку інформацію надає показник терміну реалізації дивідендного потенціалу, що формується в результаті порівняння фактичної динаміки процесу створення доданої вартості підприємства із показником Едв, який виражає рівень доданої вартості, при якому акціонерне товариство має можливість виплачувати дивіденди на заданому рівні доходності. Визначення прогнозних темпів росту доданої вартості пропонується здійснювати шляхом розрахунку коефіцієнта середньоквадратичного відхилення, який враховує коливання досліджуваного показника і відображає величину потенційного резерву його зростання.

З урахуванням визначеного темпу зростання та середнього значення Сдв , яке прийнято за відправну точку при формуванні доданої вартості, пропонується здійснювати обчислення терміну реалізації дивідендного потенціалу на основі залежності між середньоквартальними значеннями Едвсер та Сдвсер з урахуванням суми необхідних інвестицій, скорегованої шляхом зменшення її на величину амортизації:

, (2)

де ТРДПфо – термін реалізації дивідендного потенціалу з урахуванням впливу факторів формування та обмеження його реалізації, квартал;

Іп' – середньоквартальні інвестиційні потреби в оновленні основних засобів, скореговані на суму амортизаційних відрахувань, грн.;

Едвсер – середньоквартальна величина Едв, грн.;

Сдвсер – середньоквартальна величина Сдв, грн.;

г - коефіцієнт варіації, який характеризує темпи зміни Сдв.

Визначення терміну реалізації дивідендного потенціалу є завершальним етапом дослідження потенційної здатності акціонерного товариства виплачувати дивіденди. Таким чином, комплексний аналіз ДП передбачає дослідження різних аспектів дивідендного потенціалу: величини ДП шляхом розрахунку інтегрального показника; факторів формування або обмеження реалізації ДП та, в залежності від контрольно-облікових факторів, які їм відповідають, напрямків управлінського впливу; рейтингів на основі показника ІДП; термінів реалізації дивідендного потенціалу акціонерного товариства.

ВИСНОВКИ

У дисертації на базі наукових досліджень запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання оцінки дивідендного потенціалу акціонерного товариства, яка враховує фактори формування та обмеження дивідендного потенціалу, що робить значний внесок у розвиток економіко-аналітичного аспекту теорії корпоративного управління та має важливе значення для удосконалення процесу управління на підприємствах корпоративного типу і може бути використано для визначення терміну реалізації дивідендного потенціалу та побудови рейтингів акціонерних товариств.

Основні висновки та результати, що були одержані в дисертаційному досліджені є такі:

1. Сучасний рівень розвитку української економіки характеризується великою кількістю збиткових або низькорентабельних підприємств, що обмежує реальні можливості виплати дивідендів та вимагає визначення такої характеристики акціонерного товариства, яка, навіть при збитковій діяльності, має оцінити здатність підприємства сплачувати дивіденди у майбутньому. Аналіз підходів до визначення потенціалу підприємства дозволив виявити недостатньо досліджені сутнісні характеристики окремих видів потенціалу та моделей їх розрахунку. Особливу актуальність має характеристика потенціалу для власників підприємств з корпоративним управлінням у зв’язку з тим, що реальні та потенційні інвестори потребують інформації для оцінки доходності акцій та прогнозу її перспектив. Таким чином, увага акціонерів сконцентрована, насамперед, на дивідендному потенціалі акціонерного товариства, що потребує пошуку та розробки нових критеріїв для його визначення.

2. Ефективна реалізація функцій корпоративного управління можлива через запровадження виваженої дивідендної політики, що забезпечить задоволення інтересів не тільки власників, а й усіх учасників корпоративного управління та зацікавлених осіб. Дивідендна політика, як вагомий інструмент регулювання корпоративних відносин, має визначати пропорції розподілу не тільки доходів власників між споживанням та реінвестуванням, а також доходів акціонерного товариства між усіма учасниками корпоративного управління. Систематизація факторів, що впливають на формування дивідендної політики АТ, дозволила згрупувати їх на ті, що обмежують рішення по сплаті дивідендів, такі, що посилюють можливості АТ у сплаті дивідендів та ті, що відображають ризики власників щодо втрати контролю над підприємством та знецінення капіталу.

3. Сформовано визначення економічної категорії дивідендного потенціалу акціонерного товариства (ДП), як здатності підприємства задовольняти інтереси усіх учасників корпоративного управління шляхом створення достатнього обсягу вартості, використовуючи наявні ресурси та враховуючи пріоритетність потреб реінвестування. Для оцінки дивідендного потенціалу запропоновано показники, що характеризують внутрішні фактори, які впливають на процеси не тільки формування дивідендного потенціалу, а і обмеження його реалізації. Ці показники характеризують здатність підприємства створювати вартість у розмірі, достатньому для покриття витрат проміжного споживання, покриття всіх витрат виробництва, формування прибутку на еталонному рівні, а також ефективність створення доданої вартості. В свою чергу, показники обмеження реалізації дивідендного потенціалу характеризують співвідношення реінвестиційних потреб підприємства до власних джерел їх покриття.

4. В ролі узагальнюючого оціночного критерію, який об’єднує всі чинники, що враховують напрями та ступінь впливу окремих факторів, запропонований інтегральний показник дивідендного потенціалу – ІДП. Інформація, що несе такий інтегральний показник, дозволяє порівнювати досліджуваний об’єкт з іншими підприємствами та будувати рейтинги, за якими надаються певні переваги при вкладанні коштів потенційними інвесторами або при розробці стратегій розвитку підприємства власниками акціонерного товариства. Запропонований порядок оцінки дивідендного потенціалу передбачає формування інтегрованої карти показника ІДП, яка містить інформацію як за його окремими елементами, так і загальну оцінку.

5. Декомпозиція факторів впливу першого та другого рівнів передбачає виявлення контрольно-облікових факторів, які містяться у звітних даних підприємства і відображають його стан та результати діяльності. Визначення негативних відхилень за цими факторами дозволяє розробити відповідні управлінські заходи та призначити центри відповідальності за їх здійснення та досягнення позитивних результатів.

6. Важливим напрямком інформаційних потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів, є дані про період формування необхідних результатів діяльності підприємства, що дозволять, з урахуванням виявлених можливостей, обмежень та тенденцій, реалізувати акціонерному товариству свій дивідендний потенціал. Для задоволення потреби у такій інформації розроблена модель визначення показника ТРДП – терміну реалізації дивідендного потенціалу. Оцінка дивідендного потенціалу та визначення терміну його реалізації для групи промислових підприємств свідчать про великий діапазон отриманих результатів – за прогнозом власники ВАТ “Комінмет” отримають дивіденди через 3,5 роки, а акціонери ДВАТ “Шахта ”Ломоватська” вже через рік. В ході досліджень даних діючих підприємств з корпоративним управлінням встановлено наявність адекватної залежності між рейтинговою оцінкою підприємств за величиною ІДП і терміном реалізації дивідендного потенціалу.

7. Практична цінність результатів дослідження полягає у тому, що розроблені теоретичні та методичні положення щодо оцінки та розкриття особливостей формування дивідендного потенціалу через дослідження факторів впливу, а також визначення терміну його реалізації забезпечують інформаційні потреби управління процесом створення та