НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Коленков Олександр Васильович

УДК 796.81.071.5

МОДЕЛЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БОРЦІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В ЗАКЛЮЧНОМУ МАКРОЦИКЛІ НА ЕТАПІ МАКСИМАЛЬНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

КИЇВ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Науковий керівник

доктор біологічних наук, професор

Приймаков Олександр Олександрович,

Інститут фізичної культури Щецинського університету, м. Щецин, Польща,

професор відділення біоенергетики фізичних навантажень

Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Ягелло Владислав,

Академія фізичного виховання, м. Гданськ, Польща,

завідувач відділення теорії і методики спортивної боротьби;

кандидат педагогічних наук, професор Бойко Валерій Федосійович, Національний університет фізичного виховання і спорту України,

декан факультету олімпійського і професійного спорту,

професор кафедри єдиноборств

Захист відбудеться 31 травня 2007 р. о 16 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 27 квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Фізична підготовленість кваліфікованих спортсменів-борців є однією з найважливіших складових структури їхньої підготовленості, яка забезпечує досягнення високого спортивного результату, поряд з функціональною, психологічною і технічно-тактичною підготовленістю.

Незважаючи на різноманітність підходів, методів дослідження і тестування різних сторін структури фізичної підготовленості (СФП) борців, більшість робіт носять аналітичний характер, оскільки в них висвітлені переважно окремі сторони фізичного розвитку (Є.Г. Мартиросов, 1968; Ю.О. Моргунов і співавт., 1994; А.В. Кондратьєва, 2003; С.Г. Антонов, 2004), прояву рухових якостей (Б.М. Рибалко, 1976; В.В. Шиян, 1997; В.Ф. Бойко, Г.В. Данько, 2004), їхніх взаємозв'язків з рівнем спеціальної працездатності чи з технічною підготовленістю спортсменів (О.П. Юшков, А.М. Савчук, 1985; Г.С. Туманян і співавт., 1989; С.В. Новаковський, 1998; В. Ягелло, 2003; Г.В. Данько, 2004) та ін.

При всіх перевагах аналітичних досліджень, які дозволили накопичити величезну кількість експериментального матеріалу про рівень розвитку окремих рухових якостей, морфофункціональну організацію і спеціальну працездатність борців, в них недостатньо відбита СФП спортсменів із системних позицій, тобто з позицій співвідношення і взаємодії різних її компонентів у зв'язку з забезпеченням високого спортивного результату (А.Г. Станков, 1997; К.В. Судаков, 1997), чи рівня спеціальної фізичної працездатності (С.І. Телюк, К.З. Кулматов, 1987; В.Є. Кошелєв, 1996) одноборців різних вагових категорій, кваліфікації, віку, статі, етапу підготовки тощо. Разом з цим недостатньо вивчені явища “переносу” і “дисоціації” у взаємозв'язках рухових якостей.

У зв'язку з цим оцінку різних сторін СФП борців у даний час не можна визнати досить ефективною, тому що необґрунтовані відповідні критерії, відсутні нормативні диференційовані шкали такої оцінки, модельні характеристики, не визначене місце фізичної підготовленості (ФП) у загальній структурі підготовленості (ЗСП) спортсменів різних вагових категорій, віку, статі, кваліфікації тощо.

Недостатня висвітленість більшості цих питань у літературі, важливість їх для теорії і практики спорту свідчать про актуальність проблеми формування й удосконалення СФП як однієї з провідних складових ЗСП борців, особливо на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Актуальною є розробка диференційованих критеріїв ФП борців за окремими методиками, показниками, ваговими категоріями, статтю, віком, кваліфікацією. Розкриття ж закономірностей формування оптимальної СФП борців, її удосконалення можливе лише з позицій системного підходу.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно “Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2001–2005 рр.” Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 1.3.1 “Модельні характеристики системної діяльності організму людини у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень”. Номер державної реєстрації 0101U004945. Дослідження виконано за особистої участі автора у розробці модельних характеристик структури фізичної підготовленості борців високої кваліфікації різних вагових категорій.

Мета роботи – моделювання спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих борців у процесі її удосконалення в заключному макроциклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Завдання дослідження:

1. Вивчити стан проблеми фізичної підготовленості борців високої кваліфікації.

2. Дослідити структуру фізичної підготовленості борців високої кваліфікації різних вагових категорій у заключному макроциклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

3. Вивчити взаємозв'язки провідних параметрів фізичної підготовленості і спеціальної працездатності борців високої кваліфікації у заключному макроциклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

4. Виявити інформативні показники і розробити модельні характеристики спеціальної фізичної підготовленості борців високої кваліфікації різних вагових категорій на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Об'єкт дослідження – структура фізичної підготовленості висококваліфікованих борців різних вагових категорій.

Предмет дослідження – співвідношення і взаємозв'язки компонентів структури фізичної підготовленості висококваліфікованих борців у заключному макроциклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літератури; педагогічний експеримент; тестування з використанням інструментальних методів (каліперометрії, тензодинамометрії, теппінг-тесту, тестів спеціальної працездатності та ін.); методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- вперше дано порівняльну характеристику структури фізичної підготовленості борців високої кваліфікації різних груп вагових категорій, що дозволило виявити провідні фактори і показники, які її визначають на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей;

- вперше виявлено: посилення ролі фактора спеціальної працездатності в загальній структурі фізичної підготовленості спортсменів у процесі підвищення їхньої кваліфікації, зменшення кількості провідних морфометричних (обхватні розміри шиї, грудної клітки, розслабленого і напруженого плеча, передпліччя і стегна) і швидкісно-силових (вибухові якості м'язів, швидкісно-силова витривалість, швидкiсть виконання одиночного і серії спеціалізованих рухів) показників, які детермінують рівень спеціальної працездатності борців різних вагових категорій;

- вперше експериментально обґрунтовано критерії і методи оцінки спеціальної фізичної підготовленості борців, можливості її удосконалення в річному циклі підготовки на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Одним з найважливіших критеріїв удосконалення фізичної підготовленості борців у річному циклі підготовки є зростання питомої ролі провідних морфометричних і швидкісно-силових параметрів, що визначають рівень спеціальної працездатності, парціальна вага якої в загальній структурі фізичної підготовленості борців високої кваліфікації також зростає;

- вперше розроблено математичні моделі структури фізичної підготовленості спортсменів високої кваліфікації, взаємозв'язків провідних її компонентів з рівнем спеціальної працездатності борців;

- вперше розроблено диференційовані п’яти- і семибальні шкали фізичної підготовленості для оцінки індивідуальних можливостей борців різних груп вагових категорій і кваліфікації в заключному макроциклі на етапі максимальної їх реалізації;

- доповнено сучасні уявлення про закономірності удосконалення структури фізичної підготовленості висококваліфікованих борців різних вагових категорій у заключному макроциклі на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Практична значущість отриманих результатів полягає у:

- можливості цілеспрямованого впливу на процес удосконалення спеціальної фізичної підготовленості борців високої кваліфікації різних вагових категорій в заключному макроциклі на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей;

- можливості використання прогностичних моделей і диференційованих оцінних шкал для цілеспрямованого керування фізичною підготовленістю борців;

- формуванні засобами спортивного тренування оптимальної структури фізичної підготовленості борців, що забезпечує високий рівень прояву спеціальної працездатності в боротьбі за допомогою розроблених рекомендацій;

- використанні нормативних показників структури фізичної підготовленості, співвідношень її компонентів і діапазону їхніх коливань під час проведення поточних, оперативних і етапних обстежень кваліфікованих борців з урахуванням віку, кваліфікації, вагової категорії, індивідуальних особливостей спортсменів.

Результати досліджень впроваджені у:

- практику підготовки спортсменів збірних команд України з греко-римської та вільної боротьби, боротьби сумо та на поясах;

- практику підготовки команд спортивного клубу “Азовмаш”;

- навчальний процес Інституту фізичного виховання і спорту Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова під час викладання курсу “Теорія і методика викладання дисципліни за кваліфікацією”;

- навчальний процес Інституту фізичної культури Щецинського університету (Щецин, Польща) під час викладання дисциплін “Biologia wysiіku fizycznego” i “Bioenergetyka wysiіku fizycznego”.

Впровадження підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача полягає у постановці проблеми, визначенні напрямків досліджень, безпосередньої їхньої організації і проведенні, аналізі і теоретичному узагальненні отриманих даних. Автору належать усі результати досліджень, що характеризують фізичну підготовленість, спеціальну працездатність борців вищої кваліфікації в заключному макроциклі етапу реалізації максимальних можливостей. Самостійно проведені: аналіз проблеми за даними літературних джерел і нормативних документів, організація занять і досліджень, збір, статистична обробка й аналіз отриманого експериментального матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися й обговорювалися на Всеукраїнській електронній науковій конференції (Харків, 15 січня 2005 р.), Міжнародній електронній науковій конференції “Фізичне виховання і спорт у вищих навчальних закладах: інтеграція в європейський освітній простір” (Харків, 26 квітня 2005 р.), VIIІ і IX міжнародних наукових конгресах “Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх” (Алмати, 2004 р.; Київ, 2005 р.), республіканському науково-практичному семінарі для провідних тренерів України з греко-римської боротьби (Конча-Заспа, 2004 р.).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані у 10 наукових працях (з них 6 статей – у спеціалізованих журналах і збірках, що затверджені ВАК України).

У спільних публікаціях автору належать: формулювання завдань дослідження, розробка експериментальних напрямків та інтерпретація висновків.

Структура роботи. Дисертація викладена на 209 сторінках і складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатків. Список використаної літератури вміщує 248 джерел, 25 з яких – іноземні. Дисертація ілюстрована 47 таблицями і 23 рисунками.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача, описано сферу апробації результатів досліджень, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі “Проблема фізичної підготовленості борців у процесі довгострокової адаптації до напруженої м'язової діяльності на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей” на підґрунті аналізу літературних джерел розглянута проблема формування структури підготовленості борців високої кваліфікації.

Аналіз літературних джерел показав, що у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень у борців формується багатокомпонентна структура фізичної підготовленості з превалюванням силових і швидкісно-силових компонентів.

Недоліки аналітичного підходу, який домінував у дослідженнях багатьох авторів, призвели до того, що у проблемі слабко висвітленими є співвідношення і взаємозв'язки параметрів ФП у системі організму борців, який розвивається й удосконалюється, залежно від їхньої кваліфікації, віку, статі, вагової категорії, періоду підготовки та інших факторів, що визначають рівень їхньої спеціальної підготовленості і спортивний результат.

Вивчення закономірностей удосконалення СФП борців у заключному макроциклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей з таких позицій відкриває нові шляхи в розробці засобів і методів її контролю і цілеспрямованого розвитку для більш точного керування процесом підготовки і добору спортсменів, що свідчить також про актуальність розглянутої проблеми.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” описано й обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів досліджень, що адекватні об'єкту, предмету, меті і завданням роботи.

Методологічні принципи системного підходу, організація і проведення серії комплексних досліджень, сучасний математичний апарат застосовувалися для вивчення СФП борців різної кваліфікації і вагових категорій, взаємозв'язків її компонентів з рівнем спеціальної працездатності, спрямованості удосконалення фізичної підготовленості борців високої кваліфікації в річному циклі підготовки, розробки модельних характеристик і практичних рекомендацій.

Дослідження виконувалися в період з 2001 р. до 2005 р. і включали чотири етапи. Основні дослідження проводилися в умовах тренувального процесу на етапах передзмагальної підготовки річного циклу підготовки у заключному макроциклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Як випробовувані обстежувалися борці різної кваліфікації, у тому числі члени збірних команд України з різних видів боротьби: греко-римської, вільної, дзюдо. У дослідженнях приймали участь 147 борців, 65 з них віком 18–20 років, 82 — 21–31 років. Реєструвалися 86 показників СФП борців, які характеризують рівень їхнього фізичного розвитку, основних рухових якостей, спеціальної працездатності.

У третьому розділі “Структура фізичної підготовленості борців високої кваліфікації на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей” була вивчена загальна структура ФП борців, а також структура її морфометричної і швидкісно-силової складових, їхні взаємозв'язки між собою, із кваліфікацією, ваговою категорією, віком і рівнем спеціальної працездатності борців.

У загальній структурі фізичної підготовленості борців виявлено 4 провідних фактори: 1) фізичного розвитку (39,13 загальної дисперсії досліджуваних показників); 2) спеціальної працездатності (14,1; 3) силової витривалості (7,45 %); 4) жирового компоненту (10,93 (від’ємно корелює з відносною м'язовою масою спортсмена).

У морфометричному компоненті провідними виявилися фактори: 1) загального рівня фізичного розвитку (43,66загальної дисперсії досліджуваних показників); 2) питомої ваги жирового компоненту (12,32; 3) довжини кінцівок (7,03; 4) питомої ваги кісткового компоненту (6,40; 5) обхватних розмірів тулуба (4,46

У швидкісно-силовому компоненті СФП борців провідними є фактори: 1) спеціальної працездатності (35,5загальної дисперсії досліджуваних показників); 2) спеціальної підготовленості (15,5; 3) силової і швидкісно-силової витривалості (11,1; 4) швидкісно-силових можливостей м'язів верхніх і нижніх кінцівок (9,7

Узагальнений аналіз взаємозв'язків досліджуваних показників загальної СФП борців показав, що морфометричні параметри (ММП) більш інтегровані (r=0,420,03), порівняно зі швидкісно-силовими (r=0,250,02). Найбільш слабкими є міжгрупові взаємозв'язки проаналізованих параметрів (r=0,240,01).

Більш детальний аналіз взаємозв'язків різних показників СФП борців свідчить про те, що найбільш сильними є взаємозв'язки низки морфометричних показників із кваліфікацією, ваговою категорією і рівнем спеціальної працездатності борців – провідними факторами, які визначають спортивний результат спортсменів-одноборців (рис. ).

Рис. 1. Взаємозв'язки ММП (а) і швидкісно-силових (б) показників із кваліфікацією (а, б), ваговою категорією (а) і спеціальною працездатністю (а) борців: – код кваліфікації; – швидкість виконання кидків; – вагова категорія; ПДГ – поперечний діаметр грудей; ПТСР – поперечний тазостегновий розмір; ОРШ – обхватні розміри шиї; ПРНЧС – поперечний розмір нижньої частини стегна; ОРГКС – обхватні розміри грудної клітини у спокої; ОРЖ – обхватні розміри живота; ОРРП – обхватні розміри розслабленого плеча; ОРНП – обхватні розміри напруженого плеча; ОРПр – обхватні розміри передпліччя; ОРС – обхватні розміри стегна; СД – стрибок у довжину з місця; ДО4м – підйом на канаті довжиною 4 м; П10с – підтягування за 10 с; В10с – віджимання за 10 с; МКП – максимальна кількість підтягувань; МКВ – максимальна кількість віджимань

Підвищення кваліфікації пов’язане зі збільшенням обхватних розмірів шиї, грудної клітини, розслабленого і напруженого плеча, поверхні тіла і м'язового компоненту, індексу розвитку мускулатури, зменшенням відсоткового вмісту жирового компоненту, з якими також взаємозалежна спеціальна працездатність і вагова категорія спортсменів.

З морфометричних параметрів із кваліфікацією спортсменів більшою мірою взаємодіють обхватні розміри тіла (r=0,640,01, P<0,01), з ваговою категорією – поздовжні і поперечні (r=0,510,04, P<0,01), з рівнем спеціальної працездатності – обхватні розміри (r=-0,530,03, P<0,01).

Зі швидкісно-силових показників, які визначають перевагу борців високої кваліфікації, провідними є показники, які характеризують рівень розвитку вибухової сили (за результатами стрибкового тесту), силової і швидкісно-силової витривалості (за результатами згинань-розгинань рук в упорі лежачи і підтягувань у висі на поперечині) і швидкості (швидкість підйому на канаті і результат в тесті на спеціальну працездатність тощо (рис. ).

Рис. 2. Порівняльна характеристика окремих показників швидкісно-силової підготовленості борців різної кваліфікації: – МСМК, ЗМС; – МС; – КМС

Найбільш тісно взаємозалежні з рівнем кваліфікації борців параметри, які характеризують рівень спеціальної працездатності.

Провідними швидкісно-силовими показниками, що визначають рівень спеціальної працездатності борців, є: швидкість підйому на канаті, кількість присідань з партнером рівної ваги і віджимань в упорі лежачи за 10 с.

Залежність результатів у більшості швидкісно-силових тестів від маси спортсмена виявилася у тому, що зі збільшенням вагової категорії знижуються швидкість, відносна сила, швидкісна і силова витривалість, зменшуються вибухові якості м'язів, рівень спеціальної працездатності (рис. 3).

Лише за деякими силовими параметрами, які зумовлені абсолютними величинами маси тіла спортсменів, “важкі” борці мають явну перевагу перед “легкими” (наприклад, кистьова і станова динамометрія, Fmax у стрибку).

Незважаючи на те, що за ваговими категоріями виявлено розходження в абсолютних і відносних показниках, СФП (як співвідношення і взаємозв'язки її компонентів) змінюється значно менше.

Рис. 3. Швидкісно-силові показники борців трьох вагових груп:

– 62,0 кг; – 73,7 кг; – понад 96,8 кг

Встановлено, що парні взаємозв'язки між різними показниками більш слабкі порівняно з множинними. Це свідчить про те, що результати у швидкісно-силових тестах і в тесті на спеціальну працездатність залежать не тільки від рівня розвитку кожного параметра ФП окремо, але також – від їхнього співвідношення і взаємозв'язків у загальній СФП спортсменів, що знайшло відображення в математичних моделях, які розроблені на підґрунті цього.

Виявлено, що юніори, поступаються дорослим, більш досвідченим борцям за більшістю показників ФП; лише при виконанні стрибка у висоту, який відбиває вибуховий характер м'язів нижніх кінцівок, мають перевагу.

У четвертому розділі “Удосконалення структури фізичної підготовленості борців високої кваліфікації на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей” досліджувалася спрямованість удосконалення СФП борців: а) у процесі реалізації тренувальної програми в річному циклі підготовки; б) при підвищенні кваліфікації борців як результату довгострокового адаптаційного процесу; в) у процесі виявлення взаємозв'язків провідних показників ФП із рівнем спеціальної працездатності борців у динаміці зміни вагових категорій і кваліфікації; а також у процесі моделювання за допомогою регресійних рівнянь.

На цьому етапі досліджень планувалися всі сторони підготовки борців високого класу в річному тренувальному макроциклі, у тому числі, різні співвідношення силової, швидкісно-силової, спеціальної підготовки. Для цього була обрана двоциклова система річної підготовки, яка пристосована до провідних змагань року – чемпіонатів Європи, світу й олімпійських ігор.

На тлі розробленого комплексного плану підготовки проводився констатуючий педагогічний експеримент.

Цей етап досліджень показав, що при наближенні основних змагань року підвищується рівень швидкісно-силової підготовленості і спеціальної працездатності, що свідчить про зростання спортивної форми борців. Однак, структура ФП, у цілому, змінюється незначною мірою, залишаючись стабільною стосовно провідної ролі генеральних факторів, що її визначають, серед яких найбільша “вага” належить фактору спеціальної працездатності.

Особливим же є те, що у процесі удосконалення (перед головними змаганнями макроциклу) серед показників генеральних факторів зростає питома вага швидкісно-силової витривалості і кваліфікації, як параметрів спеціальної підготовленості борців.

У цілому ж, підходи, які використані для вивчення СФП борців, показали, що її удосконалення характеризується:

a) збільшенням сили, силової і швидкісно-силової витривалості, вибухових і швидкісних скорочувальних якостей м'язів спортсменів, залежності рівня спеціальної працездатності від їхнього розвитку і співвідношення в загальній структурі ФП;

б) збільшенням індексу Кетле і розвитку мускулатури, м'язового компоненту тіла, поперечних і обхватних розмірів шиї, грудної клітини, плеча, стегна, зниженням жирового компоненту тіла, товщини шкірно-жирових складок (ШЖС) під лопаткою, на грудях, плечі попереду, гомілці.

Одним з найважливіших ознак удосконалення СФП борців є зростання питомої ролі щодо невеликої кількості провідних морфометричних і швидкісно-силових параметрів, що визначають рівень спеціальної працездатності, питома вага якої в загальній СФП борців високої кваліфікації також зростає (табл. ).

Таблиця 1

Регресійні моделі залежності рівня спеціальної працездатності (Y) від співвідношення і взаємозв'язків різних компонентів СФП борців

№ | Регресійні моделі | Значення параметрів моделі

1 | Y=2,98ПЗДГ+7,18КК +2,01ШЖСППп+ 1,06МК- 1,81ПДГ-93,513,2 (r=0,676) | ПЗДГ – передньо-задній діаметр грудей, см; КК – кістяковий компонент; ШЖСППп – шкірно-жирові складки на плечі попереду; МК – м’язовий ком-понент; ПДГ - поперечний діаметр грудей, см

2 | Y=91,999+0,089СДв+1,04ОС-2,18ПДГ (r=0,715) | СДв – стрибок у довжину з місця, см; ОС – окруж-ність стегна, см; ПДГ - поперечний діаметр грудей, см

3 | Y=87,2+0,31x1+0,564x2+0,32x3+ 2,66x4-0,186x5-4,62x6 12,6 (r=0,754; P<0,01) | x1- швидкість лазіння по канату, x2 - кількість при-сі-дань з партнером, x3 – маса тіла, x4 – кількіс-ть підтягувань, x5 - кількість віджимань, x6, – швидкість віджимань (кількість за 10 с)

4 | Y=386,85+0,168*х2-12,66х-0,000686х33,4 | х – вагова категорія, кг

5 | Y=64,28+0,38676х7,8, r=0,777, | х – маса тіла, кг; с – код квалі-фі-кації спортсмена (1 – МС; 2 – МСМК; 3 – ЗМС)

6 | Y=87,68+0,462х-14,522с12,9

7 | Y = 197,8-16,9*x-2,005*с-1,07*x*x+0,036*x*с+0,015*с*с | х – кваліфікація спортсмена (1- КМС, 2 – МС, 3 –МСМК, 4 – ЗМС); с – маса тіла, кг

8 | Y=0,580,6МТ+25,54Б30м+2,41 П10с+20,36СВ/кг-33,56Б800м-0,98В10с-23,137,9; r = 0,751 | МТ – маса тіла, кг; Б30м – швидкість бігу 30 м, с; П10с – підтягування за 10 с, кількість; СВ/кг – стрибок у висоту/кг маси тіла, см/кг; Б800м – результат у бігу на 800 м, хв; В10с – віджимання за 10 с, кількість

Розроблені математичні моделі свідчать про те, що зміни у швидкісно-силовій складовій СФП борців, які відзначені вище, пов’язані зі зростанням залежності показників спеціальної працездатності від співвідношення і взаємозв'язків параметрів сили, силової і швидкісно-силової витривалості, вибухових якостей м'язів, низки морфометричних показників. При цьому найбільш точними і прогностичними є складні рівняння, які водночас незручні для практичного застосування.

Моделювання за допомогою покрокової регресії дозволило спростити їх і показати, що найбільш точними і прогностичними, взаємозалежними з рівнем спеціальної працездатності є параметри:

а) морфометричні – м'язовий і кістковий компоненти, передньо-задній і поперечний діаметр грудної клітини, ШЖС на плечі попереду (див. табл. 1, рівняння 1);

б) швидкісно-силові – стрибок у довжину з місця, підйом на канаті на швидкість, присідання з партнером (див. табл. , рівняння 2, 7).

При аналізі спільного взаємодіючого впливу морфометричних і швидкісно-силових показників на результати в тестах, які застосовувалися, провідними виявилися: стрибок у довжину з місця, обхватні розміри стегна, поперечний діаметр грудей (див. табл. , рівняння 2).

У низці моделей, поряд з морфометричними і швидкісно-силовими показниками, які визначають рівень спеціальної працездатності, відбиті також параметри кваліфікації і вагової категорії (див. табл. 1, рівняння 3–8).

Характерно, що рівень спеціальної працездатності, швидкісні і швидкісно-силові можливості борців досягають найвищих значень у заслужених майстрів спорту і майстрів спорту міжнародного класу найлегшої вагової категорії.

Виявлені розходження між групами борців різної ваги і кваліфікації, розроблені моделі, стали підґрунтям для диференційованого підходу до методів тестування, оцінки, моделювання і прогнозування ФП спортсменів, побудови нормативних шкал за цими класифікаторами.

Так, у табл. 2 представлені диференційовані нормативні шкали оцінок підготовленості борців за різними показниками, групами вагових категорій, кваліфікацією спортсменів. Що, у цілому, дозволило конкретизувати керування ФП спортсменів окремих груп і підійти до індивідуального керування підготовкою спортсменів, зробивши його більш ефективним.

Таблиця 2

Нормативні шкали для оцінки фізичної підготовленості борців різних вагових категорій за окремими показниками

швидкісно-силової підготовленості

Показники | Вагові

групи | Бали

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Віджимання, кількість | 55-60 | <54,9 | ?54,9<64,1 | ?64,1<73,3 | ?73,3<91,7 | ?91,7<100,9 | 100,9<110,1 | ?110,1

66-74 | <52,8 | ?52,8<62,1 | ?62,1<71,5 | ?71,5<90,1 | ?90,1<99,5 | 99,5<108,8 | ?108,8

вище 84 | <31,1 | ?31,1<40,4 | ?40,4<49,8 | ?49,8<68,4 | ?68,4<77,8 | 77,8<87,1 | ?87,1

Стрибок у довжину з місця, см | 55-60 | <237,7 | ?237,7<240,9 | ?240,9<244,2 | ?244,2<250,6 | ?250,6<253,9 | 253,9<257,1 | ?257,1

66-74 | <244,8 | ?244,8<248,0 | ?248,0<251,3 | ?251,3<257,7 | ?257,7<261,0 | 261,0<264,2 | ?264,2

вище 84 | <255,8 | ?255,8<259,0 | ?259,0<262,3 | ?262,3<268,7 | ?268,7<272,0 | 272,0<275,2 | ?275,2

Присідання з партнером, кількість | 55-60 | <18,1 | ?18,1<20,9 | ?20,9<23,7 | ?23,7<29,3 | ?29,3<32,1 | 32,1<34,9 | ?34,9

66-74 | <16,8 | ?16,8<19,6 | ?19,6<22,4 | ?22,4<28,0 | ?28,0<30,8 | 30,8<33,6 | ?33,6

вище 84 | <11,3 | ?11,3<14,1 | ?14,1<16,9 | ?16,9<22,5 | ?22,5<25,3 | 25,3<28,1 | ?28,1

Підйом на канаті, с  |

55-60 | <4,1 | ?4,1<4,34 | ?4,34<4,6 | ?4,6<5,1 | ?5,1<5,3 | ?5,3<5,5 | ?5,5

66-74 | <4,5 | ?4,5<4,8 | ?4,8<5,0 | >5,0<5,5 | ?5,5<5,8 | ?5,8<6,0 | ?6,0

вище 84 | <4,9 | ?4,9<5,1 | ?5,1<5,4 | >5,4<5,9 | ?5,9<6,2 | ?6,2<6,4 | ?6,4

Біг 30 м, с | 55-60 | <3,7 | ?3,7<3,8 | ?3,8<3,9 | >3,9<4,2 | ?4,2<4,3 | ?4,3<4,4 | ?4,4

66-74 | <3,7 | ?3,7<3,9 | ?3,9<4,0 | >4,0<4,2 | ?4,2<4,3 | ?4,3<4,4 | ?4,4

вище 84 | <3,9 | ?3,9<4,0 | ?4,0<4,1 | >4,1<4,4 | ?4,4<4,5 | ?4,5<4,6 | ?4,6

часу 45 кидків, с | 55-60 | <49,7 | ?49,7<53,9 | ?53,9<58,1 | >58,1<66,5 | ?66,5<70,7 | ?70,7<74,9 | ?74,9

66-74 | <53,7 | ?53,7<57,9 | ?57,9<62,1 | >62,1<70,5 | ?70,5<74,7 | ?74,7<78,9 | ?78,9

вище 84 | <67,1 | ?67,1<71,3 | ?71,3<75,5 | >75,5<83,9 | ?83,9<88,1 | ?88,1<92,3 | ?92,3

Позитивні результати досліджень і успішні виступи обстежуваних спортсменів у складі збірної команди України і клубу Маріуполь у чемпіонатах України, світу і Європи останніх років, кубку Європейських чемпіонів підтвердили ефективність підходу, який застосовувався для удосконалення ФП борців у річному циклі підготовки.

У п'ятому розділі “Обговорення результатів досліджень” відзначено, що отримані експериментальні дані, з одного боку, підтверджують уявлення дослідників (О.П. Юшков, 1994; W. Jagiello, 2000; А.О. Акопян і співавт., 2004; В.Ф. Бойко, Г.В. Данько, 2004) про провідну роль силової і швидкісно-силової підготовленості, спеціальної витривалості борців у багатокомпонентній структурі ФП, залежність її параметрів від кваліфікації спортсмена, вагової категорії, віку, про важливу роль низки морфологічних параметрів у детермінації результатів у швидкісно-силових тестах. З іншого ж боку, уявлення дослідників доповнені тим, що виявлені узагальнені фактори СФП борців, представлені у вигляді кількісних коефіцієнтів, які відображають співвідношення і взаємозв'язки морфометричних, силових і швидкісно-силових показників у взаємозв'язку з ваговою категорією, кваліфікацією, періодом підготовки.

Методологічні та методичні підходи, які використані в роботі, дозволили на цьому підґрунті виділити провідні, найбільш інформативні показники кожного фактора, які значуще корелюють з кваліфікацією, ваговою категорією, спеціальною працездатністю спортсменів, виявити критерії удосконалення СФП борців вищої кваліфікації, формалізувати виявлені залежності, побудувати модельні характеристики, нормативні оцінні шкали, здійснити прогностичне моделювання, виявити оптимальні способи забезпечення високої спортивної працездатності, що стало повністю новим результатом дослідницької роботи.

Новизна і практична значущість виконаної роботи полягає також і у виявленій спрямованості удосконалення структури ФП борців високої кваліфікації, що характеризується зменшенням кількості провідних морфофункціональних параметрів, які детермінують результат у тесті на спеціальну працездатність, зростанням залежності рівня спеціальної працездатності борців від співвідношення і взаємозв'язків показників сили, силової і швидкісно-силової витривалості, вибухових якостей м'язів спортсменів, збільшенням у загальній структурі ФП питомої ваги фактора спеціальної працездатності, що, у цілому, дозволяє конкретизувати процес керування спортивною підготовкою борців у заключному макроциклі етапу реалізації максимальних можливостей.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел показав, що у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень у борців формується багатокомпонентна структура фізичної підготовленості з превалюванням силових і швидкісно-силових компонентів. Однак, співвідношення і взаємозв'язки провідних компонентів фізичної підготовленості мало вивчені. Зокрема, відсутня їхня диференціація за кваліфікацією, ваговою категорією, віком, статтю, індивідуальними особливостями – провідними факторами, які визначають рівень спеціальної працездатності і спортивного результату. Недостатньо висвітленими при цьому є питання удосконалення СФП спортсменів у заключному макроциклі етапу реалізації максимальних можливостей, вирішення яких необхідно для більш точного керування процесом підготовки, контролю і добору спортсменів і можливе лише із системних позицій із залученням комплексу різних, у тому числі, сучасних математичних методів дослідження.

2. Проведені дослідження показали, що провідними факторами структури фізичної підготовленості борців високої кваліфікації є фізичний розвиток (39,13загальної дисперсії); спеціальна працездатність (14,10; питома вага жирового компоненту (10,13 %); силова витривалість (7,45

Провідними факторами морфометричного компоненту структури фізичної підготовленості борців високої кваліфікації є загальний рівень фізичного розвитку (43,66 % загальної дисперсії); питома вага жирового (12,32 %) і кісткового компонентів (6,40 %); довжина кінцівок (7,03 %); обхватні розміри тулуба (4,46.

Провідними факторами швидкісно-силового компоненту структури підготовленості борців високої кваліфікації є спеціальна працездатність (43,51загальної дисперсії); спеціальна підготовленість (21,58; силова і швидкісно-силова витривалість (15,37; швидкісно-силові можливості м'язів верхніх і нижніх кінцівок (8,74.

3. Вагова категорія і кваліфікація борців – провідні інтегральні фактори, які детермінують рівень фізичної підготовленості, питому вагу і співвідношення її компонентів у загальній структурі підготовленості для ефективної реалізації швидкісно-силової роботи. Борці легких вагових категорій високої кваліфікації мають перевагу перед “важкими” спортсменами за більшістю швидкісних, швидкісно-силових і силових (відносно власної ваги) показників, рівнем швидкісно-силової витривалості і спеціальної працездатності. Серед них найбільш інформативними є: швидкість підйому на канаті, кількість підтягувань, віджимань і присідань з партнером рівної ваги, швидкість виконання 15 кидків партнера рівної ваги через спину за одну руку нахилом тощо. Найбільшу залежність від вагової категорії виявляють результати при підтягуванні (r=-0,975; p<0,001), підйомі на канаті на швидкість (r=0,949; p<0,001), стрибку у висоту з місця відносно маси тіла (r=-0,934; p<0,001), виконанні тесту на спеціальну витривалість (r=-0,803; р<0,005). Чим вища вагова категорія, тим нижчі результати в зазначених тестах і навпаки.

4. При наявних розходженнях в абсолютних і відносних значеннях досліджуваних показників, які характеризують структуру ФП борців різних вагових категорій, провідним у всіх вагових групах є фактор спеціальної працездатності. Перевага борців середніх вагових категорій перед важкими у швидкісних і швидкісно-силових параметрах, вибухових якостях м'язів пов’язана з високими “ваговими коефіцієнтами” відповідних показників у 2-му – 4-му факторах (40,1для середніх вагових категорій і 50,2– важких), які відбивають специфіку СФП кожної вагової групи і детермінують більш 50 % дисперсії показників вибірки в кожній групі, що необхідно враховувати при оцінці СП спортсменів, визначенні інформативних показників, побудові математичних моделей, нормативних оцінних шкал.

5. У процесі підвищення кваліфікації спортсменів від КМС до МС, МСМК і ЗМС підсилюється роль фактора спеціальної підготовленості, відбувається звуження набору провідних соматичних і функціональних параметрів, які детермінують результат у тесті на спеціальну працездатність, серед яких провідними, найбільш мінливими є обхватні розміри шиї, грудної клітки, розслабленого і напруженого плеча, передпліччя, стегна і грудної клітки, індекс Кетле, вибухові якості м'язів, швидкісно-силова витривалість, швидкість виконання одиночного і серії спеціалізованих рухів. Вони найбільшою мірою пов'язані з кваліфікацією, ваговою категорією і віком спортсменів.

6. Вдосконалення СФП борців, яке виявляється з ростом їхньої кваліфікації, характеризується зниженням відсоткового вмісту жирового компоненту під лопаткою, на плечі, передпліччі, стегні і на щоці, тенденцією до зменшення кісткового компоненту, збільшенням м'язового компоненту i зростанням iндексу розвитку мускулатури; поліпшенням результатів у спеціальних рухових тестах, які характеризують фізичну підготовленість. Це виявляється у збільшенні кількості віджимань в упорі лежачи і підтягувань на поперечині, швидкості підйому на канаті, величині стрибка в довжину з місця, швидкості бігу на 30 м і 800 м, швидкості й інтенсивності виконання кидків за одну руку нахилом при відносній стабільності коефіцієнта спеціальної працездатності.

7. Значення, співвідношення, взаємозв'язки і динаміка провідних швидкісно-силових і морфометричних показників фізичної підготовленості у тренувальному процесі складають підґрунтя для визначення критеріїв удосконалення СФП борців. Одним з найважливіших критеріїв удосконалення фізичної підготовленості борців у річному циклі підготовки є зростання питомої ролі провідних морфометричних і швидкісно-силових параметрів (м'язового і кісткового компонентів, передньо-заднього і поперечного діаметра грудей, обхватних розмірів шиї, грудної клітки, плеча, стегна, швидкісно-силових і силових якостей, які виявляються при стрибку в довжину з місця, підйомі на канаті на швидкість, присіданнях з партнером на кількість тощо), і які визначають рівень спеціальної працездатності, парціальна вага якої в загальній структурі фізичної підготовленості борців високої кваліфікації також зростає.

8. Спрямованість вдосконалення структури ФП борців високої кваліфікації в річному циклі підготовки характеризується зменшенням кількості провідних морфофункціональних параметрів, які детермінують результат у тесті на спеціальну працездатність, збільшенням питомої ваги фактора спеціальної працездатності, вибухової сили м'язів і посиленням залежності рівня спеціальної працездатності від співвідношення і взаємозв'язків параметрів сили, силової і швидкісно-силової витривалості, вибухових якостей м'язів спортсменів. Усі ці зміни у структурі ФП борців відбивають специфічні особливості у збільшенні резервних можливостей їхньої рухової системи.

9. Рівень спеціальної працездатності детермінований, у першу чергу, масою і кваліфікацією спортсменів, а також рівнем розвитку, співвідношенням і взаємозв'язками провідних швидкісно-силових показників у загальній СФП борців. З підвищенням вагової категорії спортсменів рівень спеціальної працездатності знижується, з підвищенням кваліфікації – підвищується. Високий коефіцієнт спеціальної працездатності, менш виражений ступінь зниження працездатності, подовження часу виконання одиночного і серії рухів при тестуванні у групі висококваліфікованих спортсменів, свідчать про більш високі їхні функціональні резерви для здійснення спеціалізованої рухової діяльності в цілому і спуртової діяльності на килимі, зокрема.

10. На підставі визначення найбільш значущих показників структури фізичної підготовленості борців різної кваліфікації і вагових категорій розроблені відповідні математичні моделі і диференційовані оцінні шкали. Вони можуть використовуватися як для характеристики і прогнозування рівня фізичної підготовленості борців високої кваліфікації в динаміці педагогічного процесу, так і для моделювання різних співвідношень і взаємозв'язків її компонентів для досягнення програмованого результату. Їхнє використання дозволяє конкретизувати керування ФП спортсменів за групами вагових категорій і кваліфікації, здійснювати добір спортсменів, розширювати їхні функціональні резерви, підійти до індивідуального керування підготовкою спортсменів, зробивши його більш ефективним на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Перспективи подальших досліджень полягають в оптимізації підготовки спортсмена за допомогою індивідуальної корекції функціонального стану і корекції тренувального процесу.

Список робіт, які опубліковані за темою дисертації

1. Приймаков А.А., Коленков А.В., Мачаидзе Э.П. Взаимосвязи морфофункциональных и скоростно-силовых показателей структуры физической подготовленности борцов высокой квалификации// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № . – С. 99–103.

Особистий внесок автора полягає в отриманні фактичного матеріалу і висновків.

2. Приймаков А.А., Коленков А.В., Мачаидзе Э.П. Совершенствование структуры физической подготовленности борцов высокой квалификации в заключительном макроцикле этапа реализации макси-маль-ных возможностей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № . – С. 89–93.

Особистий внесок автора полягає в отриманні результатів досліджень, які характеризують фізичну підготовленість борців високої кваліфікації в заключному макроциклі етапу реалізації максимальних можливостей.

3. Коленков А.В., Приймаков А.А. Сравнительная характеристика структуры физической подготовленности борцов различной квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № . – С. .

Особистий внесок автора полягає в отриманні і аналізі результатів досліджень, які характеризують структуру фізичної підготовленості борців.

4. Приймаков А.А., Коленков А.В. Модельные характеристики зависимости уровня специальной работоспособности от квалификации и весовой категории борцов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под ред. С.С. Ермакова. – Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2006. – № . – С. .

Особистий внесок автора полягає в аналізі і теоретичному узагальненні отриманих даних.

5. Коленков А.В. Структура физической подготовленности борцов высшей квалификации на этапе максимальной реализации индивидуальных возможностей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ, 2005. – № . – С. 72–78.

6. Приймаков А.А., Осипенко А.А., Коленков А.В., Данько Т.Г. Контроль функциональной подготовленности борцов высшей квалификации на предсоревновательном этапе подготовки // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2004. – № . – С. –102.

Особистий внесок автора полягає в отриманні результатів досліджень, які характеризують фізичну підготовленість борців, на передзмагальному етапі підготовки.

7. Коленков А.В. Cоотношение компонентов структуры физической подготовленности борцов высшей квалификации // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях / Электронная научная конференция, г. Харьков, 15 января 2005 г. — Харьков: ХГАДИ, 2005. – С. –75.

8. Приймаков А.А., Коленков А.В., Данько Т.Г., Осипенко А.А. Текущий и оперативный контроль функциональной подготовленности борцов высшей квалификации на предсоревновательном этапе подготовки // Сборник статей под ред. С.С. Ермакова “Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: интеграция в европейское образовательное пространство” / Международная электронная научная конференция, Харьков, 26 апреля 2005 г. – Харьков: ХАДИ, 2005. – С. 274–278.

Особистий внесок автора полягає в отриманні фактичного матеріалу і висновків.

9. Приймаков А.А., Коленков А.В., Данько Т.Г. Совершенствование системы комплексного контроля функциональной подготовленности спортсменов высшей квалификации // VІІІ международный научный конгресс “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. – Алматы, 2004. – Т. ІІ. – С. –230.

Особистий внесок автора полягає в отриманні результатів дослідження функціональної підготовленості спортсменів вищої кваліфікації.

10. Коленков А.В. Взаимосвязи компонентов структуры физической подготовленности борцов высшей квалификации // IX міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. – Київ, 2005. – С. 367.

АНОТАЦІЇ

Коленков О.В. Моделювання спеціальної фізичної підготовленості борців високої кваліфікації в заключному макроциклі на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і