ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

КОГАН ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК 376.1:613(043.3)

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

У СТАРШОКЛАСНИКІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

13.00.03 – корекційна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті соціальної реабілітації та розвитку дитини Кам’янець-Подільського державного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Синьов Віктор Миколайович

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут корекційної

педагогіки та психології, директор

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор, член- кореспондент АПН України

Берзінь Валерій Іванович,

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця, завідувач кафедри

гігієни дітей і підлітків

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Висоцька Алла Михайлівна,

Інститут спеціальної педагогіки

АПН України, завідувач лабораторії

корекційної педагогіки

Провідна установа - Слов’янський державний педагогічний

університет, кафедра корекційної педагогіки

і соціальної психології, Міністерство

освіти і науки України, м. Слов’янськ

Захист відбудеться 24 жовтня 2006 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, м. Київ,

вул. М,Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М,Берлинського, 9.

Автореферат розіслано „22” вересня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Колупаєва А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основоположні засади щодо виховання здорової людини зафіксовано у “Конституції” держави, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про освіту”, Національних програмах “Діти України”, “Освіта (Україна ХХІ століття)”, міжгалузевій комплексній програмі “Здоров’я нації на 2002-2011 р.р.” та інших документах.

Реалізація означеної політики потребує здійснення комплексу державних і галузевих заходів, серед яких є створення умов для формування та стимулювання здорового способу життя, вдосконалення валеологічного та гігієнічного виховання і навчання учнів, посилення боротьби із шкідливими звичками, профілактика адиктивної поведінки.

Головним завданням сучасної системи спеціальної освіти є створення належних умов для розвитку і самореалізації кожної особистості з обмеженими можливостями як громадянина держави, формування громадянської свідомості підростаючого покоління. У складних соціально-економічних умовах сьогодення найбільш важким завданням є проблема інтеграції цих дітей у суспільство. Розв’язання вищезазначених завдань неможливе без забезпечення належного рівня здоров'я дітей з вадами розвитку.

До вивчення проблеми формування здорового способу життя звертається багато дослідників (М.Амосов, Г.Апанасенко, В.Берзінь, І.Брехман, В.Войтенко, Г.Власюк, Г.Голобородько, М.Гончаренко, О.Дубогай, С.Громбах, В.Казначеєва, Н.Куїнджи, С.Лапаєнко, Ю.Лисицин, В.Петленко, П.Плахтій, С.Свириденко, Л.Сущенко, В.Оржеховська, Л.Татарникова та ін.)

Окремі аспекти психічного та фізичного здоров’я та формування здорового способу життя у дітей з вадами розвитку вивчали: І.Бех, Л.Дробот, Г.Єдинак, І.Єременко, Д.Ісаєв, Л.Ісаєнко, В.Кащенко, М.Козленко, М.Коренєв, В.Липа, О.Мастюкова, В.Мачихіна, Є.Павлютенков, М.Певзнер, І.Піскунова, М.Рождественська, А.Селецький, В.Синьов, Л.Співак, О.Теплицька, Є.Черник, Б.Шостак, І.Шишова та ін.

Незважаючи на значний доробок вчених, проблема збереження та покращення здоров'я дітей з вадами інтелекту є актуальною і на сьогодні, оскільки окремі аспекти цієї проблематики вивчені недостатньо. Удосконалення системи валеологічної освіти та виховання, забезпечення належного рівня фізкультурно-оздоровчої діяльності у допоміжних школах є необхідною та вкрай важливою складовою громадянського виховання, спрямованою на соціальну інтеграцію розумово відсталих осіб.

Все це обумовило вибір теми дослідження “Формування здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з науково-тематичним планом кафедри реабілітаційної педагогіки Інституту соціальної реабілітації та розвитку дитини Кам’янець-Подільського державного університету і виконана в руслі тематики кафедри реабілітаційної педагогіки “Вдосконалення змісту роботи у спеціальних закладах”. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні від 24.10.2005 р., протокол №10.

Об'єкт дослідження: формування здорового способу життя підлітків з порушенням інтелектуального розвитку.

Предмет дослідження: зміст, форми і методика формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи на уроках і у позакласній виховній роботі.

Мета дослідження: визначити особливості формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи і на цій основі розробити та експериментально дослідити педагогічне забезпечення виховання здорового способу життя школярів з вадами інтелекту, спрямоване на взаємопов’язане формування змістового, емоційно – мотиваційного і операційно-організаційного компонентів у навчальній та корекційно-виховній роботі допоміжної школи.

Гіпотеза дослідження. Ми передбачали, що рівень сформованості здорового способу життя (в подальшому ЗСЖ) у старшокласників з вадами інтелекту значно підвищиться завдяки впровадженню спеціального педагогічного забезпечення, зокрема, цілеспрямованого оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками з питань ЗСЖ; вдосконалення формування у старшокласників мотиваційно-ціннісного ставлення до свого здоров’я і ЗСЖ; використання форм і методів позакласної корекційно-виховної роботи, спрямованих на гармонійне поєднання змістового, емоційно-мотиваційного і операційно-організаційного компонентів ЗСЖ; скоординування роботи всіх працівників школи у формуванні здорового способу життя учнів.

Завдання дослідження.

1.

2.

3.

4.

Методи дослідження: аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної, медико-біологічної літератури – для визначення теоретичних засад дослідження; аналіз шкільної документації, підручників, програм, методичних посібників; емпіричне узагальнення педагогічного досвіду з проблеми формування ЗСЖ, анкетування, бесіди, спостереження, опитування педагогів, учнів, батьків, проведення констатуючого експерименту – для вивчення стану розв’язання проблеми в практиці сучасної допоміжної школи; формуючий педагогічний експеримент – для перевірки ефективності розробленого педагогічного забезпечення формування ЗСЖ старшокласників з вадами інтелекту; кількісна та якісна обробка отриманих у процесі експерименту результатів – для визначення їх достовірності і надійності.

Теоретико-методологічними засадами дослідження стали наукові положення про взаємозалежність фізичного, психічного, соціального й духовного здоров’я (Г.Апанасенко, І.Брехман, М.Гончаренко, І.Дубровіна, В.Петренко та ін); теорія про сутність та закономірності розвитку підлітків з вадами інтелекту (Л.Виготський, Г.Дульнєв, І.Єременко, Д.Ісаєв, Н.Коломенський, М.Певзнер, В.Синьов, Н.Стадненко та ін); принципи навчання і виховання учнів з вадами інтелекту у допоміжній школі (В. Бондар, А.Висоцька, В.Воронкова, І.Єременко, Н.Коломинський, В.Синьов, О.Хохліна та ін.); теоретичні та методологічні дослідження питань формування здорового способу життя (М.Амосов, Д.Давиденко, Л.Дробот, С.Кондратюк, К.Купер, С.Лапаєнко, Н.Максимова, Ю.Лисицин, В.Оржеховська та ін.); “Концепція Державного стандарту освіти для дітей з вадами розумового розвитку”.

База та організація дослідження: дослідження проводилось впродовж 2002-2006 років на базі Чернівецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №4, Хотинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №2 (Чернівецька обл.), Заліської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (Хмельницька обл..), Таращанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (Київська обл.), загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №16 (м. Кам’янець-Подільський), Кам’янець-Подільської гімназії №14. Дослідженням було охоплено 160 учнів допоміжних шкіл 7-9 класів (80 – основна експериментальна група, 80 – контрольна група) та 60 старшокласників з нормальним інтелектуальним розвитком, 26 працівників шкіл, 36 батьків дітей.

Наукова новизна одержаних результатів:

- встановлено нові напрями та запропоноване цілісне педагогічне забезпечення формування здорового способу життя у старшокласників допоміжних шкіл;

- розроблено показники, критерії та визначено рівні сформованості компонентів здорового способу життя – змістового, емоційно-мотиваційного та операційно-організаційного в учнів старших класів допоміжної школи;

Подальшого розвитку знайшло наукове обґрунтування потреби в оптимізації педагогічного процесу формування здорового способу життя учнів допоміжних шкіл з акцентом на удосконалення валеологізації спеціальної освіти;

Уточнено форми ефективної взаємодії вчителів і вихователів допоміжної школи в навчально-корекційному процесі з формування здорового способу життя в учнів.

Практичне значення дослідження полягає в розробці педагогічного забезпечення формування ЗСЖ у старшокласників допоміжної школи, яке передбачає визначення змісту, форм і методики формування здорового способу життя підлітків у навчальній та корекційно-виховній роботі. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для удосконалення навчальних, виховних та корекційних програм загальноосвітніх спеціальних шкіл для розумово відсталих учнів. Результати дослідження можуть бути використані при вкладанні програм для підготовки і перепідготовки педагогів у системі вищої та післядипломної освіти.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується вихідними методологічними положеннями; різнобічним аналізом літератури з досліджуваної проблеми; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних визначеній меті і завданням дослідження; залученням значного обсягу фактичного матеріалу; експериментальною перевіркою запропонованого педагогічного забезпечення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та були обговорені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми теорії і практики спеціальної педагогіки і психології" (Херсон, 2002); "Здорова мати – здорова дитина" (Донецьк, 2002); "Проблеми охорони здоров'я в Україні" (Київ, 2003); "Медичні проблеми промислового регіону" (Київ, 2003); “Психолого-педагогічні проблеми дитинства” (Переяслав-Хмельницький, 2003); "Актуальні проблеми сучасної здоровоохорони" (Київ, 2003); звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Кам’янець-Подільського державного університету (м. Кам’янець-Подільський, 2002-2005); на засіданнях кафедр реабілітаційної педагогіки і теорії та технологій соціальної реабілітації Інституту соціальної реабілітації та розвитку дитини Кам’янець-Подільського державного університету (2002-2006).

Публікації: основний зміст роботи відображено у 16 публікаціях з теми дисертаційного дослідження (з них 10 – одноосібно). З них: статті у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць – 7 (5 – одноосібно); в інших наукових та навчально-методичних виданнях – 3; матеріали та тези конференцій – 6.

Структура і зміст роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (169 найменувань) та додатків. У роботі вміщено 43 таблиці, 5 малюнків. Загальний обсяг дисертації - 206 сторінок, з них – 35 сторінок - додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи дослідження, розкривається наукова новизна, практичне значення його результатів, наведені дані про особистий внесок здобувача та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження” проаналізовано науково-методичну літературу з питань дослідження; розкрито зміст понять “здоров’я” та “здоровий спосіб життя”, визначено особливості цих понять щодо розумово відсталих дітей; висвітлено поняття “девіантність”, “норма” та “відхилення” у поведінці, розкрито зв’язок девіантної поведінки і нездорового способу життя у дітей як з нормальним, так і недорозвиненим інтелектом; проаналізовано практичний стан проблеми формування здорового способу життя у допоміжній школі.

Теоретичною базою дослідження стали роботи педагогів, психологів, медиків: М.Амосова, Г.Апанасенко, В.Берзіня, І.Беха, І.Брехмана, А.Бутенко, В.Волкова, Ю.Глушкова, М.Гончаренко, Д.Давиденко, Н.Десятниченко, І.Дубровіної, Г.Ковганіч, С.Кондратюк, Н.Коренєва, С.Лапаєнко, Ю.Лисицина, В.Майданник, Р.Овчарової, В.Оржеховської, В.Петленко, П.Плахтія, П.Половникова, В.Пономаренко, Н.Саєнко, Б.Спрангера, Л.Сущенко, С.Тетерського, А.Царенко, В.Шнайдер, В.Язловського, Г.Ящук.

Розглядаючи різні підходи до означення поняття “здоров’я” в літературі, ми узагальнили і охарактеризували наступні його компоненти: фізичне, психічне, розумове і духовне. Аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновок, що концентрованим поняттям взаємозв’язку способу життя та здоров’я людини є поняття “здоровий спосіб життя”. Узагальнення різноманітних трактуваннь терміну “здоровий спосіб життя”, дозволило визначити його основні складові: рухова активність; раціональний режим праці і відпочинку; загартовування організму; забезпечення повноцінного харчування; виключення із життя саморуйнівної поведінки; дотримання правил особистої гігієни; культура міжособистісного спілкування.

Основними складовими здорового способу життя розумово відсталих учнів є як гармонійний розвиток фізичних і духовних сил, фізична культура і спорт, дотримання правил гігієни, так і особистісна поведінка, спрямована на попередження шкідливих звичок.

Як засвідчив аналіз літературних джерел, різним аспектам формування здорового способу життя в учнів з вадами психофізичного розвитку присвячені праці О.Бєлкіна, Є.Вайнтруб, Н.Денисенко, І.Єременка, Д.Ісаєва, В.Кащенка, М.Козленка, С.Ляпідевського, О.Мастюкової, В.Мачихіної, Є.Павлютенкова, М.Певзнер, І.Піскунової, М.Рождєственської, А.Селецького, В.Синьова, Л.Співак, О.Теплицької, Є.Черника, І.Шишова, Б.Шостак та ін. Зокрема, О.Бєлкін, В.Мачихіна розглядають його через призму морального виховання; М. Козленко – у зв’язку з фізичним вихованням; Є.Вайнтруб, І.Єременко, Г.Плешканівська при дослідженнях проблеми підвищення працездатності учнів допоміжної школи; Л.Ісаєнко, Л.Співак – як один із аспектів спеціальної методики природознавства. Л.Дробот визначає формування санітарно-гігієнічної культури в учнів допоміжної школи одним із найактуальніших питань їхнього соціально-побутового орієнтування.

Аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок, що особливості психофізичного розвитку дітей з вадами інтелекту є негативним підґрунтям для формування у них адекватної суспільної поведінки і навичок здорового способу життя. Окрім порушень психічного здоров’я у розумово відсталих дітей є і особливості соматичного, фізичного здоров’я. Дослідження вчених засвідчують, що слід максимально впливати на організм дитини з вадами інтелекту з метою покращення їх фізичного стану, що є невід’ємною складовою збереження здоров’я кожного розумово відсталого учня.

Основну роль у збереженні та покращенні здоров’я учнів відіграють педагогічні працівники, тому що вони найбільш теоретично і практично підготовлені з числа тих, які мають справу з дітьми. Це пов’язано як з інтернатністю закладів, де переважно перебувають розумово відсталі діти, так із не благополучністю їхніх сімей.

Хоча в олігофренопедагогіці наявні певні розробки з питань формування здорового способу життя у розумово відсталих дітей, вони залишаються досить фрагментарними, їх ефективне впровадження у практику є недостатнім, а часом і взагалі відсутнім. Аналіз педагогічної практики засвідчує про недосконалість програм щодо навчання основ здоров’я, недостатнє урахування принципів системності, свідомості і практичної спрямованості, які забезпечують послідовне втілення набутих учнями знань про здоровий спосіб життя у практичну діяльність і повсякденну поведінку, недостатню підготовку педагогічних працівників щодо проблеми формування ЗСЖ у розумово відсталих учнів; неврахування особливостей психічного розвитку учнів допоміжних шкіл при вирішенні цієї проблеми.

У другому розділі – “Дослідження сформованості складових здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи” висвітлено методику та результати констатуючого експерименту.

Було встановлено, що формування ЗСЖ учнів допоміжної школи визначається сформованістю наступних компонентів: змістовий (когнітивний) – цілісне розуміння сутності ЗСЖ; емоційно-мотиваційний – наявність потреби, бажання та інтересу до вивчення питань здоров’я і дотримання ЗСЖ, негативне ставлення до саморуйнівної поведінки, негативних звичок (паління, вживання алкоголю, наркотичних засобів); відповідальне ставлення до навчальної діяльності і фізкультури, пов’язання проблеми наявності здоров’я з реалізацією життєвих планів, усвідомлення пріоритетності здоров’я у загальнолюдських та ососбистісних цінностях; операційно-організаційний (поведінковий, діяльнісний) – дотримання правил ЗСЖ у повсякденному житті, самостійність при виконанні оздоровчих процедур у режимі дня, самоконтроль, самооцінка здоров’я.

Нами були розроблені рівні (високий, середній, низький) до кожного з компонентів ЗСЖ. При оцінюванні знань враховувались їх повнота, правильність, усвідомленість. При оцінюванні сформованості емоційно-мотиваційного компоненту ЗСЖ аналізувались наступні характеристики: характер і сила (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене ставлення до питань, пов’язаних із здоров’ям та здоровим способом життя); дієвість (від споглядацького, пасивного до дієвого); сталість (від епізодичного до сталого). При оцінці сформованості операційно-організаційного компоненту ЗСЖ аналізувались: правильність, повнота, дієвість, стійкість дій учнів.

У процесі констатуючого етапу дослідження вивчалась сформованість кожного компоненту здорового способу життя в учнів з нормальним та недорозвиненим інтелектом і проводився їх порівняльний аналіз. Узагальнення характеристики рівнів сформованості здорового способу життя з кожного компоненту дозволило розробити узагальнені критерії, покладені в основу вивчення рівнів сформованості здорового способу життя у підлітків:

високий рівень – учень володіє знаннями про здоров’я і здоровий спосіб життя. Цікавиться питаннями про здоров’я і ЗСЖ, знає засоби збереження і зміцнення здоров’я. Вважає, що здоров’я та ЗСЖ є необхідними для нормального життя людини, її особистісного росту. Наявна потреба, бажання та інтерес до вивчення проблеми здоров’я та ЗСЖ. Негативно ставиться до саморуйнівної поведінки і пояснює чому. Дотримується правил особистої гігієни, не має шкідливих для здоров’я звичок. Послідовний у своїх діях стосовно збереження і зміцнення здоров’я;

середній рівень - у розумінні поняття здоров’я та ЗСЖ відсутня цілісність. Уявлення про фактори ЗСЖ не повні. Знаннями про засоби збереження і зміцнення здоров’я володіє недостатньо. Знає про шкідливість саморуйнівної поведінки, але не впевнений в цьому. Не визначає пріоритетності здоров’я у загальнолюдських та особистісних цінностях. Недостатньо розвинені бажання, потреба та інтерес до питань здоров’я та ЗСЖ. Не засуджує однолітків, які мають негативну поведінку, шкідливі звички. Правил особистої гігієни та здорового способу життя дотримується недостатньо, відвідує уроки фізкультури та займається у спортивних секціях, але ставлення до цього байдуже. Не має послідовності у діях стосовно збереження та зміцнення здоров’я;

низький рівень - учень не орієнтується у поняттях здоров’я та здорового способу життя. Фактори здорового способу життя не називає. Не знає засобів збереження і зміцнення здоров’я. У ієрархії загальнолюдських та особистісних цінностей здоров’ю відводить одне з останніх місць. Не сформовані бажання та інтерес до вивчення питань здоров’я та здорового способу життя. Позитивно ставиться до однолітків, що мають шкідливі звички, негативно поводяться. Не дотримується правил особистої гігієни, курить, вживає алкогольні напої. Не займається спортом, не бере участі у спортивно-оздоровчій діяльності. Не піклуються про своє здоров’я.

Результати констатуючого експерименту засвідчили значно нижчий розвиток усіх компонентів ЗСЖ у старшокласників з вадами інтелекту порівняно з їх нормальними однолітками. Зокрема, високий рівень знань у старшокласників допоміжної школи спостерігається у 9,16% учнів, середній – у 40%, низький – у 50,83%. Тоді як високий рівень знань виявлено у 65% учнів загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня (в подальшому такі школи будуть позначені як загальноосвітні), середній – у 26,66%, низький – у 8,3%. Результати дослідження показали, що сформованість знань про сутність та фактори ЗСЖ у старшокласників допоміжної школи є недостатньою, особливо це стосується визначення сутності здоров’я і ЗСЖ (лише 6,25% учнів дали правильну, повну відповідь на це запитання), усвідомлення важливості таких факторів ЗСЖ, як рухова активність, повноцінне харчування, раціональний режим праці і відпочинку.

З’ясовано, що лише у 34,06% учнів допоміжних шкіл спостерігається високий рівень сформованості емоційно-мотиваційного компоненту, середній – у 27,9% і низький – у 38,75%. Тоді як в учнів з нормальним інтелектом високий рівень сформованості емоційно-мотиваційного компоненту виявлено у 60,89%, середній – у 24,99% і низький – у 14,09%. Особливо відчутною є різниця у наявності потреби, бажання та інтересу до вивчення питань, пов’язаних із здоров’ям та ЗСЖ та негативному ставленні до саморуйнівної поведінки. Розрізняються і мотиви дотримання ЗСЖ: соціальні мотиви спостерігаються у 20% учнів допоміжної школи і у 66,66% учнів загальноосвітньої школи.

За результатами констатуючого етапу дослідження високий рівень операційно-організаційного компоненту ЗСЖ сформований у 38,75% учнів допоміжної школи, середній рівень – у 47,9%, низький рівень – у 13,33%. В учнів з нормальним інтелектом високий рівень сформованості операційно-організаційного компоненту – у 53,9%, середній – у 36,6% і низький – у 9,5%. Особлива різниця у результатах виявлена у питаннях про участь у фізкультурно-оздоровчій діяльності класу, школи – лише 16,25% старшокласників допоміжної школи регулярно займаються спортом і беруть участь у фізкультурно-оздоровчій діяльності; серед учнів загальноосвітніх шкіл ця цифра сягає 35%.

Результати порівняльного вивчення сформованості здорового способу життя у розумово відсталих та нормально розвинутих учнів представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні сформованості здорового способу життя

у старшокласників допоміжної і загальноосвітньої шкіл (у %)

Рівні сформованості

здорового способу життя | Учні допоміжної школи | Учні загальноосвітньої школи

Високий | 27,32 | 59,93

Середній | 38,36 | 29,42

Низький | 34,32 | 10,65

Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволяє зробити висновок, що розумово відсталі учні перш за все, мають недостатні уявлення про здоров’я та ЗСЖ, у їхніх знаннях відсутня достатня усвідомленість, цілісність і повнота. Для них також характерно недостатня зацікавленість стосовно питань здоров’я та ЗСЖ, що ми пов’язуємо з вадами когнітивного компоненту ЗСЖ. Обмеженість знань про шкідливість саморуйнівної поведінки призводить до неусвідомленості всієї глибини шкідливості для здоров’я куріння, вживання алкоголю і, як наслідок, недотримання правил ЗСЖ у поведінці, зокрема індиферентного ставлення до спортивно-оздоровчої діяльності.

Якісний порівняльний аналіз сформованості компонентів ЗСЖ старшокласників з нормальним та недорозвиненим інтелектом свідчить про необхідність спеціальної розробки і наукового обґрунтування змісту, форм, методів навчання та виховання ЗСЖ у старшокласників допоміжних шкіл.

У третьому розділі – “Педагогічне забезпечення формування здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи” висвітлюється розроблена методика та результати формуючого експерименту.

Основним завданням формуючого експерименту була розробка і апробація педагогічного забезпечення формування ЗСЖ в учнів 7-9 класів допоміжної школи. Враховувались виявлені педагогічні недоліки та протиріччя сучасного процесу виховання ЗСЖ у старшокласників допоміжної школи у сучасних умовах, їхні потреби; у процесі апробації здійснено комплексний, систематичний вплив на знання, ставлення і поведінку учнів як під час навчального процесу, так і у позакласній діяльності.

Головною метою формуючого експерименту було: розширення та поглиблення знань, формування вмінь та навичок розумово відсталих учнів з питань здоров’я та ЗСЖ; інтересу учнів до вивчення цих питань; виховання стійкої позитивної мотивації до ведення ЗСЖ; забезпечення дотримання набутих вмінь, знань та навичок ЗСЖ у повсякденній діяльності; стимулювання прагнення розумово відсталих учнів вести здоровий спосіб життя.

Для досягнення цієї мети були обрані наступні шляхи:

- збагачення шкільних дисциплін відомостями про здоровий спосіб життя;

- введення у навчальні плани предмету “Валеологія”;

- розширення та поглиблення вивчення питань, пов’язаних із здоров’ям та здоровим способом життя у процесі позакласної діяльності;

- сприяння у позакласний час формуванню у розумово відсталих учнів мотивації до здорового способу життя, навчання їх правилам здорового способу життя, сприяння формуванню у них відповідних практичних вмінь та навичок;

- скоординованість діяльності фахівців спеціального навчального закладу (вчителів, вихователів, медичних працівників, психологів);

- залучення батьків до співпраці по формуванню ЗСЖ у розумово відсталих учнів.

Необхідність розширення, поглиблення та систематизації знань старшокласників допоміжної школи і, що головне, формування у них мотиваційно-ціннісного ставлення до здоров’я і здорового способу життя, зумовило розробку програми курсу з валеології та викладання цього предмету у 7-9 класах допоміжної школи, що було впроваджено у ході формуючого експерименту. Обсяг курсу – 35 годин на рік, за рахунок годин за вибором школи.

Основна мета курсу “Валеологія” – надання старшокласникам допоміжної школи певних знань, вмінь та навичок з питань здоров’я та ЗСЖ, формування стійкої позитивної мотивації до ведення ЗСЖ, вироблення у них валеологічної свідомості та індивідуального способу життєдіяльності. Основними завданнями курсу були: поповнення знань про здоров’я та ЗСЖ; про засоби збереження, зміцнення здоров’я та оволодіння необхідними вміннями та навичками; формування позитивної стійкої мотивації до ведення ЗСЖ; формування стійкого інтересу та потреби до питань, пов’язаних із здоровим способом життя, занять фізкультурою та спортом; формування негативного ставлення до шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю, наркотиків); отримання знань про основні правила поведінки, які сприяють формуванню здорової, гармонійно розвинутої особистості; засвоєння народних традицій збереження і зміцнення здоров’я.

У тісному зв’язку з вивченням курсу „Валеологія” була організована відповідна позакласна робота. При плануванні й проведенні позакласної роботи з формування здорового способу життя у розумово відсталих учнів розв’язувались наступні завдання: закріплення, розширення і поглиблення знань, вмінь і навичок розумово відсталих учнів з питань здоров’я і здорового способу життя; посилення позитивної мотивації до ведення здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи; формування операційно-організаційного компоненту здорового способу життя, самостійності і свідомості учнів у використанні знань з основ здорового способу життя у поведінці.

Вирішенню цих завдань сприяло використання таких різноманітних форм позакласної виховної роботи, як гуртки за інтересами; загальношкільні заходи (вечори, свята, тематичні тижні, змагання); проведення ранкової гімнастики; бесіди; екскурсії; зустрічі з цікавими людьми; виготовлення плакатів, листівок, пам’яток, які пропагують здоровий спосіб життя.

Беручи до уваги схильність розумово відсталих учнів до наслідування, широко застосовувався такий виховний метод, як приклад; на заняттях гуртків використовувались наступні методи: дискусія, рольова гра. У процесі позакласної виховної роботи широко використовувалися методи стимуляції поведінки учнів, перш за все заохочення.

Окремо проводилась робота з поглиблення знань батьків учнів щодо питань формування здорового способу життя їхніх дітей та необхідності прикладу з боку батьків для виховання здорового способу життя в учнів. З метою розширення і поглиблення знань батьків про здоров’я та здоровий спосіб життя, залучення їх до співпраці із школою з формування здорового способу життя у їхніх дітей було розроблено план роботи із сім’ями, де визначено зміст, мету та методи роботи з ними.

Аналіз результатів формуючого експерименту виявив позитивні тенденції щодо впливу послідовної і системної корекційно-спрямованої навчальної та виховної роботи з формування ЗСЖ у розумово відсталих учнів. При цьому ми порівнювали показники учнів експериментальної та контрольної груп. Зокрема, високий рівень сформованості змістового компоненту ЗСЖ виявлено у 40,8% учнів 9-го класу експериментальної групи, а у контрольній групі – у 19,5%, середній рівень – у 56,25% учнів експериментальної групи і у 51,6% учнів контрольної групи, низький рівень – у 2,9% учнів експериментальної групи і у 30,4% учнів контрольної групи.

Результати підтверджують, що викладання розробленого нами курсу “Валеологія” у 7-9 класах допоміжної школи та скоординована, систематична, комплексна робота з формування ЗСЖ у корекційно-виховній діяльності допоміжної школи сприяють кращому формуванню знань і вмінь щодо здоров’я і ЗСЖ у розумово відсталих учнів.

Ще одним завданням формуючого експерименту був розвиток емоційно-мотиваційного компоненту ЗСЖ у розумово відсталих старшокласників. Серед учнів 9-го класу експериментальної групи після проведеної роботи високий рівень сформованості емоційно-мотиваційного компоненту здорового способу життя виявлено у 63,12%, середній – у 35%, низький – у 1,8%. Тоді як в учнів контрольної групи високий рівень – у 48,4%, середній – у 25,3%, низький – у 26,25%.

Отже, результати дослідження дозволяють зробити наступний висновок: цілеспрямована, системна робота з формування здорового способу життя у розумово відсталих учнів у навчальній і виховній діяльності допоміжної школи позитивно впливає на сформованість емоційно-мотиваційного компоненту здорового способу життя в школярів. Учні, що були учасниками експерименту, значно більше стали цікавитись питаннями здоров’я і здорового способу життя; у них сформувалось адекватне негативне ставлення до саморуйнівної поведінки, розширились і набули переважно соціального та особистісного характеру мотиви дотримання здорового способу життя у порівнянні з пізнавально-навчальними, ситуативними.

Формування змістового і емоційно-мотиваційного компонентів ЗСЖ у процесі навчальної і позакласної роботи, широке використання методів прикладу, стимуляцій і гальмування, залучення до співпраці батьків розумово відсталих учнів позитивно вплинуло і на формування операційно-організаційного компоненту ЗСЖ. У експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості всіх компонентів ЗСЖ і, як наслідок, зріс рівень сформованості здорового способу життя у цілому.

Таблиця 2

Результати формуючого експерименту щодо рівнів сформованості здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи (у %)

Рівні сформованості здорового способу життя | Експериментальна група | Контрольна група

Високий | 53,65 | 35,66

Середній | 44,61 | 41,18

Низький | 1,74 | 23,16

Дані таблиці 2 підтверджують ефективність запропонованого нами педагогічного забезпечення формування здорового способу життя у процесі навчально-корекційної і корекційно-виховної роботи у допоміжній школі.

ВИСНОВКИ

1. Формування здорового способу життя у розумово відсталих учнів є головною умовою і чинником збереження і зміцнення їхнього здоров’я, забезпечення працездатності, гарного самопочуття, соціальної адаптації.

Водночас, проведений аналіз наукових джерел з проблеми дослідження засвідчив недостатнє її висвітлення у спеціальній педагогіці та психології. Аналіз стану практики спеціальної освіти підтвердив недостатність і недосконалість роботи з формування ЗСЖ у школярів спеціального навчального закладу.

2. Формування у розумово відсталого учня здорового способу життя передбачає становлення і корекцію таких його компонентів як, змістовий, емоційно-мотиваційний і операційно-організаційний. У дослідженні обгрунтовані показники високого, середнього і низького рівнів сформованості ЗСЖ у старшокласників, як по кожному з його компонентів так і інтегровано.

3. Результати порівняльного аналізу сформованості компонентів здорового способу життя у старшокласників показали, що загальний рівень сформованості, перш за все, змістового компоненту здорового способу життя у розумово відсталих учнів є значно нижчим, ніж в учнів з нормальним інтелектом. Потреба і бажання вивчення питань, пов’язаних із здоров’ям у старшокласників допоміжних шкіл розвинені недостатньо; серед загальнолюдських цінностей вони не визначають здоров’я як пріоритет; до саморуйнівної поведінки учні здебільшого ставляться негативно, але пояснити причини свого ставлення не можуть. Це свідчить як про недостатній розвиток змістового компоненту, так і про недостатню сформованість емоційно-мотиваційного компоненту здорового способу життя у підлітків з вадами інтелекту.

Операційно-організаційний компонент здорового способу життя у розумово відсталих учнів сформований на більш високому рівні, ніж змістовий і емоційно-мотиваційний. Дотримання правил особистої гігієни і відсутність шкідливих звичок спостерігається у більшості розумово відсталих учнів. Але переважна більшість з них не беруть участі у фізкультурно-оздоровчій діяльності, не послідовні у своїх діях щодо збереження і зміцнення здоров’я. Відносно високий рівень сформованості поведінкового компоненту здорового способу життя пояснюється тим, що учні у допоміжній школі перебувають під постійним наглядом і дотримуються певного режиму. Проте, недостатність знань про здоровий спосіб життя, слабка мотивація до ведення здорового способу життя, а також непослідовність у своїх діях щодо дотримання здорового способу життя підвищують ризик негативного ставлення до свого здоров’я і ведення нездорового способу життя у подальшому, коли підліток закінчить допоміжну школу і втратиться контроль з боку педагогів та вихователів.

4. З урахуванням особливостей розвитку і необхідності корекційної спрямованості виховання дітей з вадами інтелекту було розроблене спеціальне педагогічне забезпечення формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи, спрямоване на взаємопов’язане формування змістового, емоційно-мотиваційного і операційно-організаційного компонентів у навчальній і корекційно-виховній роботі. Зокрема, було впроваджено: вивчення предмету “валеологія” для оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками з питань здорового способу життя; розроблений зміст виховання, зорієнтований на формування у старшокласників мотиваційно-ціннісного ставлення до свого здоров’я і здорового способу життя; використання форм і методів позакласної корекційно-виховної роботи, сполученої із змістом і завданнями навчального процесу; скоординування дій всіх працівників школи, залучення батьків вихованців до формування ЗСЖ у розумово відсталих учнів.

5. Аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованого педагогічного забезпечення з формування здорового способу життя у розумово відсталих старшокласників. Проведене дослідження дало можливість на якісно новому рівні вирішувати питання формування здорового способу життя у розумово відсталих старшокласників. Водночас його результати не вичерпують всієї повноти проблеми. Потребують більш детального вивчення наступні напрямки: розробка заходів профілактики неадекватних, асоціальних дій розумово відсталих учнів як під час навчання, так і після закінчення школи; розробка превентологічних програм щодо попередження поведінки, яка призводить до СНІДу, інших захворювань; вплив культури міжособистісного спілкування на формування здорового способу життя розумово відсталих учнів; зміст і методи роботи з неблагополучними сім’ями учнів тощо.

Основний зміст дисертації висвітлено у таких публікаціях:

1. Коган О.В., Беспалько В.В. Профілактика адитивної поведінки та правопорушень у дітей та підлітків з вадами інтелекту засобами фізичної культури // Педагогіка та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - № 8. - С. 3-7.

2. Коган О.В., Беспалько В.В. Профілактика адитивної поведінки дітей та підлітків з вадами інтелекту засобами фізичної культури // Концепція розвитку в галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць. Ч.П. - Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету "РЕГІ" ім. академіка Степана Дем'янчука, 2003. - С. 147-151.

3. Коган О.В. Особливості виникнення та перебігу наркотизації у дітей та підлітків з нервово-психічними порушеннями // Актуальные проблемы медицины и биологии: Научньй сборник: Киев, 2003. - С. 266-274.

4. Беспалько В.В., Коган О.В. Медико-педагогічні аспекти статевого виховання та формування репродуктивного здоров'я учнівської молоді // Гуманітарні науки, 2003. - № 2(6). - С. 154-160.

5. Коган О.В. Актуальність проблеми адитивної поведінки учнів з вадами інтелекту // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний часопис: Переяслав-Хмельницький, 2003. - С.117-123.

6. Коган О.В. Можливості формування здорового способу життя в учнів допоміжної школи // Імідж сучасного педагога, 2004. - № 8-9. – С. 103 – 104.

7. Коган О.В. Особливості формування адитивної поведінки у дітей та підлітків із розумовою відсталістю. // Дефектологія, 2005. - №1. – С. 21-25.

8. Коган О.В. Морально-правове виховання учнів старших класів допоміжної школи як один з аспектів громадянського виховання // Актуальні проблеми теорії і проблеми спеціальної педагогіки і психології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Херсон, 2002. - С. 86-90.

9. Коган О.В., Беспалько В.В. Статеве виховання дітей та підлітків з вадами інтелекту // Здорова мати – здорова дитина: Матеріали науково-практичної конференції 6 листопада 2002 р. - Донецьк, 2002. - С. 91-93.

10. Коган О.В. Формування репродуктивного здоров'я дітей з вадами інтелекту // Проблеми охорони здоров'я України. Матеріали науково-практичної конференції 30 січня 2003 року. Київ. - 2003. - С. 21-22.

11. Коган О.В. Особливості адитивної поведінки дітей та підлітків – мешканців великих промислових міст // Медичні проблеми промислового регіону. Матеріали науково-практичної конференції: Київ, 2003. - С. 45-47.

12. Коган О.В. Проблеми адитивної поведінки у дітей та підлітків з вадами інтелекту // Актуальні проблеми сучасної здоровоохорони. Матеріали науково-практичної конференції: Київ, 2003. - С. 48-50.

13. Коган О.В. Реалізація комплексного підходу до громадянського виховання в умовах допоміжної школи // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Т.2. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2003. - 314 с.

14. Беспалько В.В., Коган О.В. Медико-соціальні проблеми формування та профілактики адитивної поведінки у дітей та підлітків з вадами інтелекту: Методичні рекомендації. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – 32 с.

15. Слабкий Г.О., Беспалько В.В., Коган О.В., Федьков О.О. Медико-соціальні та правові аспекти девіантної поведінки дітей та підлітків: Методичні рекомендації. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. - 32 с.

16. Слабкий Г.О., Беспалько В.В., Коган О.В. Удосконалення медико-педагогічної підготовки у вищих навчальних закладах та профілактика адитивної поведінки учнівської молоді // Збірка наукових праць. Донецький державний медичний університет імені М. Горького. Донецьк, 2004. - С.63-66.

АНОТАЦІЇ

Коган О.В. Формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка. – Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2006.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження формування здорового способу життя у старшокласників з вадами інтелекту.

Розглянуто поняття “здоров’я”, “здоровий спосіб життя”; визначено основні складові здорового способу життя учнів з вадами інтелекту: змістовий, емоційно-мотиваційний, операційно-організаційний. Розроблено показники, критерії і на їх основі досліджено рівні сформованості здорового способу життя старшокласників допоміжної школи. Розроблене та експериментально перевірене педагогічне забезпечення виховання здорового способу життя старшокласників з вадами інтелекту, спрямоване на взаємопов’язане формування змістового, емоційно-мотиваційного і операційно-організаційного компонентів у корекційно-спрямованій навчальній та виховній роботі допоміжної школи.

Основою формуючого експерименту стала розроблена у дисертаційному дослідженні методика визначення рівнів сформованості трьох компонентів здорового способу життя.

Введення нового предмету “Валеологія” в навчально-корекційний процес, робота гуртків у позакласний час, скоординована дія вчителів та вихователів суттєво вплинули на підвищення рівня сформованості змістового компоненту здорового способу життя старшокласників допоміжної школи, формування стійкої мотивації на ведення здорового способу життя і поведінку учнів, тобто сформованість операційно-організаційного компоненту.

Експериментальна перевірка розробленого педагогічного забезпечення довела доцільність її впровадження в практику роботи допоміжної школи, що було підтверджено підвищенням рівнів як окремих компонентів здорового способу життя старшокласників з вадами інтелекту, так і їх цілісного рівня сформованості.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, здоров’я, допоміжна школа, старшокласники з вадами інтелекту, педагогічне забезпечення, валеологічне виховання, саморуйнівна поведінка.

Коган О.В. Формирование здорового образа жизни старшеклассников вспомогательной школы. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 – коррекционная педагогика. – Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме формирования здорового образа жизни у старшеклассников с умственной отсталостью.

В первом разделе “Теоретико-методологический анализ проблемы исследования” осуществлён анализ педагогической, психологической, медицинской литературы, посвященной вопросам здоровья и здорового образа жизни; проанализированы особенности формирования здорового образа жизни (в дальнейшем ЗОЖ) у учащихся вспомогательной школы; рассмотрены основные аспекты формирования ЗОЖ старшеклассников с нарушенным интеллектом в современной практике.

Существующее состояние образовательной деятельности по формированию ЗОЖ умственно отсталых учащихся демонстрирует недостаточную эффективность педагогической и коррекционной работы, которая осуществляется в условиях вспомогательной школы. Несовершенство системы образовательной деятельности по формированию ЗОЖ подростков с умственной отсталостью отображается не только на здоровье, но и служит одной из причин возникновения девиантности (алкоголизация, наркотизация, аморальное поведение, бродяжничество, криминальные действия и т.д.).

Во втором разделе “Исследование сформированности составляющих здорового образа жизни у старшеклассников вспомогательной школы” разработаны уровни сформированности компонентов ЗОЖ у старшеклассников вспомогательной школы – содержательного, эмоционально-мотивационного