ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КРАВЧУК
Павло Ярославович
УДК 65.012.8
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОЇ
БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.06.01 -
Економіка, організація і управління
підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Тернопіль 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі теорії економіки та менеджменту
Луцького державного технічного університету
Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Князьков Олександр Петрович,
Луцький державний технічний університет, завідувач кафедри теорії економіки та менеджменту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Єрмошенко Микола Миколайович,
Національна академія управління,
завідувач кафедри маркетингу та підприємництва
кандидат економічних наук, доцент
Тарнавська Наталія Петрівна,
Тернопільський державний економічний університет, докторант кафедри менеджменту
Провідна установа: Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу
Захист відбудеться “ 08 “ червня 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 6
Автореферат розісланий “ 06 “ травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, доцент Задорожний З.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний період розвитку ринкових відносин в Україні характеризується значною активністю підприємницьких структур, загостренням конкурентної боротьби між ними, трансформацією форм та методів державного регулювання економіки, лібералізацією зовнішньоекономічних зв’язків, посиленням впливу зовнішнього середовища на розвиток вітчизняних підприємств. За цих умов діяльність багатьох українських підприємств супроводжується втратою ринків збуту, погіршенням фінансового становища, банкрутствами, частина яких зумовлена неповерненням коштів, витоком конфіденційної інформації, крадіжками та зловживаннями, фізичним чи психологічним тиском на керівництво підприємства.
Нові умови господарювання та суспільно-політичні особливості перехідного періоду в нашій країні підвищують ризик обману, пограбування, розорення та банкрутства підприємств. Виникнення принципово нових проблем у діяльності вітчизняних підприємств, пов’язаних зі зниженням рівня їх безпеки, обумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо їх вирішення.
Дослідження теоретичних та практичних аспектів забезпечення безпеки розвитку суб’єктів господарювання Поняття „суб’єкт господарювання” та „суб’єкт підприємницької діяльності” вживаються стосовно юридичних осіб знайшли відображення у працях вітчизняних: Бандурки О.М., Духова В.Є., Жаліло Я.А., Капустіна М.П., Кирієнка А.В., Козаченко Г.В., Ліпкана В.А., Ляшенко О.М., Мунтіяна В.І., Подлужної Н.О., Пономарьова В.П., Пригунова П.Я., Сосніна А.С.; та зарубіжних науковців: Олєйнікова Є.А., Шликова В.В., Ярочкіна В.І. та ін. Однак, на думку більшості фахівців, теоретико-методологічні засади оцінки та забезпечення безпеки розвитку підприємства ще не в достатній мірі є розробленими. Існуючі різні точки зору на визначення як самої “економічної безпеки підприємства”, так і суміжних з нею понять та категорій зумовлють необхідність подальшого вдосконалення понятійного апарату економічної безпеки суб’єктів господарювання. З огляду на це та важливість забезпечення ефективного функціонування служби безпеки та підприємства загалом постає завдання вдосконалення існуючих та розробки нових методик оцінки рівня економічної безпеки суб’єктів господарювання.
Стабільне функціонування та розвиток вітчизняних підприємств в умовах сучасної економіки України та лібералізації зовнішньо-економічних зв’язків нашою державою вимагають формування механізмів адаптації до негативних збурень зовнішнього і внутрішнього середовища. Одним з шляхів нейтралізації цих негативних впливів є формування механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства. Недостатність теоретичних та практичних досліджень із вищеназваних питань визначає актуальність теми дисертації, а також вибір її мети та визначення завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи Луцького державного технічного університету з наукового напрямку “Організаційно-економічний механізм управління підприємствами в сучасних умовах господарювання” відповідно до наказу МОНУ №960 від 22.12.2004 р. „Про доведення результатів конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться за рахунок бюджетного фінансування” (номер державної реєстрації 0105U000804). Зокрема автором особисто виконано 5 розділів роботи: „Вдосконалення теоретико-методологічної основи забезпечення корпоративної безпеки підприємства”; „Розробка методологічної основи оцінки рівня корпоративної безпеки підприємства”; „Розробка механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства”; „Розробка інституційних заходів підтримки та організаційних аспектів забезпечення корпоративної безпеки підприємства”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретико-методологічних засад оцінки рівня корпоративної безпеки підприємства та обґрунтування практичних рекомендацій, спрямованих на формування її системи як одного з шляхів підвищення ефективності функціонування суб’єктів господарювання.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:
· з’ясувати сутність та передумови виникнення поняття корпоративна безпека підприємства з метою вдосконалення понятійно-категоріального апарату;
· провести декомпозицію корпоративної безпеки суб’єктів господарювання для забезпечення чіткої структуризації та виділення складових частин предмета дослідження;
· систематизувати інтереси підприємства задля їх чіткої ідентифікації та визначення пріоритетних;
· класифікувати загрози діяльності підприємства з метою швидкої оцінки та розробки заходів їх нейтралізації;
· дослідити методологічні підходи до оцінки рівня корпоративної безпеки підприємства з метою їх вдосконалення;
· визначити пріоритети, головні напрямки та розробити механізм забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів господарювання для підвищення її рівня;
· обґрунтувати інституційні заходи підтримки рівня корпоративної безпеки підприємства задля забезпечення ефективної організаційної структури підприємства;
· сформувати організаційні стратегії забезпечення корпоративної безпеки, як одного з шляхів підвищення ефективності функціонування підприємства;
· розробити рекомендації з вдосконалення нормативно-правового забезпечення безпеки функціонування та організації діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання для гарантії їх безпечного розвитку з правової точки зору.
Об’єктом дослідження є корпоративна безпека підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Предметом дослідження є складові елементи та система забезпечення корпоративної безпеки суб’єкта господарювання як одного з шляхів підвищення ефективності його функціонування.
Методи дослідження. В процесі наукового дослідження у роботі використовувалися методи: діалектичного і системного підходу, абстрактно-логічний (при теоретичних узагальненнях і формуванні висновків), монографічний (при розробці організаційно-нормативних засад забезпечення корпоративної безпеки підприємства), розрахунково-конструктивний та експериментальний (для удосконалення методики оцінки рівня корпоративної безпеки суб’єктів господарювання на основі розрахунку сукупного показника) та інші.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців, що стосуються принципових ідей, основоположних теорій і концепцій з проблеми формування корпоративної безпеки підприємства. Крім цього в роботі використанні дані бухгалтерської й статистичної звітності підприємств, матеріали Державного комітету статистики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Національного банку України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретико-методологічних засад оцінки рівня корпоративної безпеки підприємства та формуванні механізму забезпечення безпеки розвитку суб’єктів господарювання як одного з шляхів підвищення ефективності їх функціонування.
Нові наукові положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
визначено головні напрямки та розроблено механізм забезпечення корпоративної безпеки підприємства, який структурно поділяється на три блоки (методологічний, аналітичний та процесний) і ґрунтується на науковому підході до вирішення проблеми безпеки підприємства, економічній доцільності використання обмежених ресурсів захисту, адекватності та достатності арсеналу інструментів, своєчасності та гнучкості системи захисту відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього середовища;
розроблено організаційно-нормативні основи забезпечення корпоративної безпеки підприємства, зокрема запропоновано використання трьох організаційних стратегій підтримки безпеки розвитку суб’єкта господарювання (договірної, матричної та комплексної), що дасть змогу врахувати індивідуальні особливості підприємства, а саме: його організаційну структуру, виробничу потужність, чисельність персоналу, наявність матеріальних та фінансових ресурсів в процесі вирішення різноманітних проблем безпеки;
удосконалено:
декомпозицію корпоративної безпеки підприємства з виділенням шести функціональних складових, а саме: фінансово-економічної, інтелектуально-кадрової, інституційно-правової, техніко-технологічної, інформаційної та силової, яка на відміну від існуючої усуває протиріччя понятійно-категоріального апарату;
класифікацію інтересів підприємства шляхом збільшення кількості критеріїв систематизації з п’яти до десяти, що дасть змогу виділяти з них пріоритетні, чітко їх формалізувати, визначати заходи щодо реалізації та захисту, контролювати ступінь їх досягнення;
методику оцінки рівня корпоративної безпеки суб’єктів господарювання на основі розрахунку сукупного показника та ґрунтуючись на запропонованій декомпозиції корпоративної безпеки, яка, на відміну від існуючих, характеризується врахуванням індивідуальних особливостей підприємств різних галузей та регіонів, простотою та доступністю розрахунку, наявністю чітких фіксованих меж інтегрального показника, зіставністю різночасових оцінок одного підприємства, а також підприємств різних галузей;
класифікацію загроз діяльності підприємства на основі узагальнення існуючих підходів, шляхом збільшення переліку критеріїв систематизації до двадцяти, що дасть змогу швидко ідентифікувати можливі загрози корпоративній безпеці, підвищити якість та точність їх діагностики, оцінку рівня безпеки, наслідки та заходи нейтралізації;
набули подальшого розвитку:
визначення терміну „корпоративна безпека підприємства”, як стану захищеності життєво важливих інтересів підприємства від різноманітних внутрішніх та зовнішніх загроз, що гарантує найбільш ефективне використання корпоративних ресурсів суб’єктів господарювання для забезпечення стабільного функціонування та динамічного розвитку, яке, на відміну від існуючих трактувань, усуває протиріччя понятійно-категоріального апарату безпеки розвитку підприємства;
визначення комплексу інституційних заходів із підтримки корпоративної безпеки суб’єктів господарювання та здійснена їх систематизація з виділенням чотирьох основних напрямків інституційних перетворень: зміна форми власності суб’єкта господарювання; фінансове реформування; ліквідація чи перепрофілювання діяльності; реформування структури підприємства;
рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення корпоративної безпеки вітчизняних підприємств, які полягають в якнайшвидшій розробці, прийнятті та набранні чинності Закону України „Про захист комерційної таємниці”; проведенні законодавчої регламентації детективної (пошуково-аналітичної) та охоронної діяльності підприємств; необхідності прийняття закону прямої дії про корпоративну безпеку підприємства, що дасть змогу більш комплексно та відповідно до реалій сьогоднішнього дня гарантувати безпечний розвиток суб’єктів господарювання з правової точки зору.
Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції щодо формування механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства (КБП) доведені до рівня конкретних рекомендацій і можуть бути використані в процесі організаційно-правового проектування відповідної служби.
Сформульовані в дисертації пропозиції апробовані на ряді підприємств. Зокрема, про практичне значення одержаних результатів свідчать позитивні відзиви ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ТОВ „Тернопільфарфор” та Волинської дирекції УДППЗ „Укрпошта” в яких пройшли апробацію результати дослідження, що підтверджено відповідними довідками. Матеріали дисертаційного дослідження використані при викладанні навчального курсу “Економічна безпека” в системі підготовки бакалаврів за напрямком “Економіка і підприємництво” в Луцькому державному технічному університеті.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використанні лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на: міжн. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); ІІІ міжн. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004р.); міжн. наук.-практ. конф. „Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення” (м. Харків, 2004 р.); V міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2004 р.); всеукраїнській міжн. наук.-практ. конф. „Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (м. Київ, 2004 р.); наук. - практ. конф. „Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки” (м. Луцьк, 2004 р.), ХХ-ій наук.-техн. конф. професорсько-викладацького складу (гуманітарний напрямок) (м. Луцьк, 2005).
Наукові результати дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри теорії економіки та менеджменту Луцького державного технічного університету у 2003-2005 роках.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 робіт (14 статей опубліковано автором одноосібно), у тому числі 9 статей у фахових виданнях і 7 статей у збірниках науково-практичних конференцій. Загальний обсяг надрукованих робіт становить 6,55 друк. арк. (особисто автором 4,39 др.арк.).
Структура і обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 188 сторінок складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 169 на-йменувань та 7 додатків обсягом 37 сторінок. Дисертаційна робота ілюстрована 13 рисунками на 8 сторінках і містить 11 таблиць на 5 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, апробацію результатів дослідження.
У першому розділі дисертаційної роботи „Теоретичні аспекти формування корпоративної безпеки підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища” з’ясовано сутність та передумови виникнення терміну „корпоративна безпека підприємства”, виділено структурні елементи та складові корпоративної безпеки суб’єктів господарювання, визначено сутність та проведено класифікацію інтересів підприємства та загроз діяльності.
Формування ринкової економіки в Україні супроводжується трансформацією форм та методів державного регулювання, децентралізацією та диверсифікацією виробництва, зміною умов господарювання та зростанням конкурентної боротьби між підприємствами, посиленням впливу зовнішнього середовища на діяльність суб’єктів господарювання, основною рисою якого є невизначеність. Ці процеси призводять до втрати ринків збуту вітчизняними підприємствами, погіршення фінансового стану, відтоку професійних кадрів та науково-технічних розробок, іноді – банкрутства підприємств. Щоденно в Україні тисячі підприємств зіштовхуються з проблемами не повернення коштів, особистої безпеки керівників та членів їх сімей, втрати вантажів, витоку комерційної інформації. В той же час теперішнє кризове становище значної частини вітчизняних підприємств, половина з яких декларують збитковість діяльності, в значній мірі зумовлено не лише соціально-економічним становищем у країні та несформованістю ринкових відносин, але і недостатнім рівнем розробки науково-методологічних основ забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів господарювання, несформованістю понятійного апарату.
Узагальнивши існуючі підходи до визначення сутності економічної безпеки підприємства, можна констатувати як надмірні крайнощі методології дослідження від дуже вузького бачення до необдумано широкого визначення економічної безпеки, так і протиріччя понятійно-категоріального апарату.
Для дослідження проблематики безпечного розвитку підприємства запропоновано використовувати об’єктно-функціональний підхід. Тобто понятійний апарат, що застосовується, повинен характеризувати конкретний об’єкт безпеки та включати всі його функціональні складові. З цією метою для характеристики безпеки розвитку суб’єктів господарювання на мікрорівні рекомендовано використовувати термін “корпоративна безпека”. Перевагами цього поняття є те, що, по-перше, воно характеризує об’єкт безпеки – саме підприємство, тобто не потрібно уточнювати “корпоративна безпека підприємства”, а, по-друге, воно може охоплювати всі складові безпеки підприємства, а саме: інформаційну, силову, технологічну, правову, інтелектуальну та власне економічну, не зумовлюючи протиріччя понятійно-категоріального апарату.
З позицій об’єктно-функціонального підходу слід корпоративну безпеку розглядати як стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства від різноманітних внутрішніх та зовнішніх загроз, що гарантує найбільш продуктивне використання корпоративних ресурсів суб’єктів господарювання для підвищення ефективності функціонування і забезпечення стабільного та динамічного їх розвитку.
Будучи за своєю суттю поліфункціональним та поліморфним поняттям, корпоративна безпека підприємства вимагає дослідження своєї суті, структури та складових елементів з позицій системного підходу.
Відштовхуючись від декомпозиції економічної безпеки представниками ресурсно-функціонального підходу, та виходячи з позицій теорії систем, в дисертації запропоновано виділяти шість складових (систем другого порядку) корпоративної безпеки підприємства: фінансово-економічну, інтелектуально-кадрову, інституційно-правову, техніко-технологічну, інформаційну та силову безпеку. Функціональні складові корпоративної безпеки підприємства в свою чергу структуровано на системи третього порядку (див.рис.1). Запропонована декомпозиція корпоративної безпеки підприємства дала змогу комплексно підійти до вирішення проблеми безпеки розвитку суб’єкта господарювання і в той же час усунути неузгодженість систем різних рівнів.
Рис.1. Структура корпоративної безпеки підприємства
Діяльність із забезпечення корпоративної безпеки підприємства виникає як результат вирішення протиріччя між інтересами підприємства та загрозами їх реалізації. Різноманіття інтересів підприємства зумовило необхідність їх систематизації за рядом ознак, що дало змогу чітко їх формалізувати, виділяти з них пріоритетні, визначати заходи щодо реалізації та захисту, контролювати ступінь досягнення.
Інтереси підприємства можна розглядати як усвідомлені, матеріалізовані та конкретизовані керівництвом підприємства потреби організації. Здійснювати їх класифікацію запропоновано за такими десятьма ознаками: суттю (змістом), масштабом, суб’єктами інтересів, вагомістю, ймовірністю реалізації, сферою виникнення, рівнем реалізації, правовим статусом, часом та методами реалізації.
Забезпечення корпоративної безпеки підприємства можливе за умови виявлення та нівелювання дії різноманітних загроз, які можна розглядати як потенційну можливість чи існування ситуації, за якої виникають передумови протидії забезпеченню безпеки та реалізації інтересів підприємства. На основі узагальнення існуючих підходів до систематизації загроз діяльності підприємства, запропоновано класифікацію загроз корпоративній безпеці за двадцятьма критеріями: змістом, напрямками виникнення, суб’єктами впливу, характером впливу, часом дії, ступенем небезпеки, масштабом дії, ймовірністю реалізації, функціональним спрямуванням, об’єктами впливу, видами збитків, величиною можливих збитків, причиною виникнення, ступенем подолання наслідків, джерелами походження, способами та формами прояву, рівнем детермінізму, рівнем небезпеки, періодичністю впливу, рівнем керованості.
Визначення сутності та систематизація загроз діяльності дало змогу швидше ідентифікувати можливі загрози корпоративній безпеці, підвищити якість і точність їх діагностики, оцінки рівня небезпеки, форм прояву, наслідків та заходів нейтралізації.
У другому розділі дисертації „Діагностика рівня корпоративної безпеки як передумова організації ефективної діяльності підприємства” здійснено характеристику методологічних підходів до оцінки рівня безпеки підприємств, визначено особливості аналізу та критерії діагностики рівня корпоративної безпеки суб’єктів господарювання, проведено апробацію запропонованої методики оцінки рівня корпоративної безпеки на прикладі п’яти промислових підприємств.
Протягом останнього часу багато вітчизняних підприємств та фінансово-кредитних установ створюють в своїй структурі спеціальні підрозділи, основним завданням яких є забезпечення безпеки цих суб’єктів господарювання. Однак ці підрозділи до цих пір не мають розробленої та ефективно функціонуючої системи забезпечення та оцінки рівня корпоративної безпеки, що суттєво знижує ефективність їх функціонування та обумовлює нагальну потребу в наукових розробках механізмів забезпечення і методики оцінки рівня безпеки функціонування суб’єктів господарювання.
На сьогоднішній день фахівцями розроблено декілька методичних підходів до оцінки рівня безпеки підприємства. Найбільш поширеними серед них є: індикаторний, який полягає в оцінці рівня безпеки за допомогою системи індикаторів; економіко-математичний – ґрунтується на визначенні інтегрального показника; ресурсно-функціональний – зводиться до визначення рівня економічної безпеки на основі оцінки ступеня використання ресурсів підприємства за кожною функціональною складовою; прибутково-інвестиційний, що ґрунтується на порівнянні фактичних і необхідних обсягів прибутків та інвестицій.
Відсутність загальновизнаної методики оцінки рівня безпеки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності пояснюється складністю математичної формалізації багатьох аспектів цієї проблеми. Існуючі методики оцінки рівня економічної безпеки підприємств в багатьох випадках не забезпечують зіставність різночасових оцінок економічної безпеки одного підприємства, а також підприємств різних галузей, характеризуються відсутністю чітких фіксованих меж інтегрального показника економічної безпеки, а також є надмірно громіздкими та складними для використання в практичній діяльності суб’єктів господарювання.
З огляду на відсутність належної теоретико-методологічної бази діагностики рівня корпоративної безпеки функціонування підприємств та вагомість цієї проблеми в роботі запропонована методика оцінки корпоративної безпеки суб’єктів господарювання, що ґрунтується на комплексному, багатофакторному підході. Оцінку рівня безпеки рекомендовано здійснювати на основі розрахунку сукупного показника корпоративної безпеки підприємства (СПКБП), який визначається як середньозважена часткових показників безпеки функціональних складових:
СП= , (1)
де ЧП- значення часткових показників безпеки функціональних складових підприємства, методику розрахунку яких розглянемо нижче;
d- питома вага значущості функціональних складових корпоративної безпеки підприємства, причому = 1.
Запропонований показник характеризується простотою та доступністю розрахунку, наявністю чітких фіксованих меж, зіставністю різночасових оцінок одного підприємства, а також підприємств різних галузей, врахуванням індивідуальних особливостей підприємств різних галузей та регіонів.
Для оцінки ступеня корпоративної безпеки суб’єкта господарювання запропоновано градацію із п’яти рівнів: максимальний, високий, середній, мінімальний, критичний та оцінювати їх за шкалою від 100 до 0 балів. Часткові показники безпеки функціональних складових (ЧП) слід визначати аналогічно розрахунку сукупного показника корпоративної безпеки підприємства (СП), тобто методом зважування коефіцієнтів, що характеризують ефективність функціонування окремих підсистем підприємства:
(2)
де – частковий показник безпеки i-ої функціональної складової; Кj – значення у балах j-го показника; dj – питома вага значущості j-го показника; п – кількість показників, на основі яких здійснюється розрахунок .
З використанням запропонованої методики, проведено діагностику рівня корпоративної безпеки ряду промислових підприємств, зокрема ВАТ “Луцький підшипниковий завод”, ВАТ “Електротермометрія”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ „Луцьккомунмаш” та ТОВ „Тернопільфарфор. У таблиці 1 зведено підсумкові дані проведених розрахунків.
Таблиця 1
Зведені дані розрахунку корпоративної безпеки підприємств
Підприємства | Роки | Часткові показники фінансово-економічної безпеки | Часткові показники техніко-технологічної безпеки | Часткові показники інтелектуально-кадрової безпеки | Часткові показники інформаційної безпеки | Часткові показники інституційно-правової безпеки | Часткові показники силової безпеки | Загальний рівень корпоративної безпеки
ВАТ„ЛПЗ” | 2002 | 40,26 | 44,8 | 63 | 61,5 | 56 | 49 | 49,45
2003 | 35,36 | 47,95 | 67,25 | 66 | 65,5 | 63 | 52,20
2004 | 38,95 | 54,15 | 70,75 | 72,25 | 66,5 | 68,5 | 56,49
ВАТ „Електротермометрія” | 2002 | 42,8 | 40,6 | 57,5 | 49,5 | 47,5 | 50,5 | 46,77
2003 | 54,05 | 40,15 | 66,6 | 56 | 55,5 | 50,5 | 52,97
2004 | 48 | 42,05 | 72,25 | 60,25 | 61 | 66 | 55,08
ВАТ „ЛУАЗ” | 2002 | 31,74 | 39,55 | 60,45 | 49,95 | 34,5 | 51 | 42,55
2003 | 29,93 | 41,45 | 65,3 | 54,5 | 46,3 | 55,5 | 45,31
2004 | 44,19 | 43,85 | 68,1 | 60,75 | 54 | 56 | 51,88
ВАТ „Луцьккомунмаш” | 2002 | 27,7 | 45,15 | 55,15 | 43,35 | 40,5 | 47,6 | 41,61
2003 | 25,59 | 47,65 | 61,9 | 50,7 | 46,7 | 50,1 | 44,18
2004 | 32,54 | 50,8 | 67,5 | 58,75 | 39 | 56,1 | 48,41
ТОВ „Тернопільфарфор” | 2002 | 48,29 | 48,15 | 64,2 | 56,75 | 53,5 | 61,5 | 53,70
2003 | 58,91 | 55 | 68,7 | 62,5 | 68,7 | 63,5 | 61,51
2004 | 51,36 | 57,3 | 74,2 | 64,75 | 53,6 | 57 | 58,87
За результатами діагностики визначено рівень безпеки функціональних складових та підприємств загалом, проведено порівняльний аналіз рівнів корпоративної безпеки даних підприємств та розроблено заходи щодо його підвищення, зокрема запропоновано створення на аналізованих підприємствах служб корпоративної безпеки та формування механізму підвищення її рівня. Окремо для ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ „Луцьккомунмаш” рекомендовано використання інституційних заходів підвищення рівня їх безпеки, а саме реформування організаційної структури підприємства.
У третьому розділі дисертаційної роботи „Формування механізму забезпечення корпоративної безпеки як один з напрямків організації ефективної роботи підприємства” обґрунтовані основні пріоритети та напрямки забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності, розроблено її механізм, запропоновано сукупність інституційних заходів із підтримки безпеки розвитку підприємства, розроблено організаційні стратегії забезпечення корпоративної безпеки підприємств та рекомендації з вдосконалення нормативно-правової бази процесу забезпечення безпеки вітчизняних підприємств.
Процесу побудови механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства повинен передувати етап визначення теоретико-концептуальних засад. Виходячи з сутнісно-функціональних характеристик безпеки розвитку суб’єкта господарювання запропоновано виділяти п’ять головних напрямків забезпечення корпоративної безпеки підприємства, а саме: 1) побудова інституційно-правової інфраструктури забезпечення безпеки розвитку суб’єкта підприємницької діяльності; 2) визначення, систематизація та реалізація інтересів підприємства; 3) виявлення, узагальнення та нейтралізація загроз діяльності; 4) забезпечення належного захисту функціональних складових; 5) висока ефективність використання корпоративних ресурсів підприємства.
Реалізація концептуальних засад процесу забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів господарювання можлива не на основі ситуаційного підходу до вирішення даної проблеми, а шляхом формування відповідного інструментарію, що ґрунтується на науковому підході до вирішення цієї проблеми, обґрунтованості та економічній доцільності використання обмежених ресурсів захисту, адекватності та достатності арсеналу інструментів, своєчасності та гнучкості системи захисту відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Це можна реалізувати шляхом формування механізму забезпечення корпоративної безпеки на підприємстві.
Такий механізм слід розглядати як систему визначення концептуальних засад процесу забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів господарювання, інформаційно-аналітичного супроводу, що полягає у характеристиці внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, ранжування інтересів, оцінці загроз діяльності та розробки комплексу фінансово-економічних, організаційних, інституційних, правових та інших заходів із забезпечення комплексної безпеки підприємства.
З огляду на сутність та особливості побудови механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства його запропоновано структурно поділити на три блоки: методологічний, аналітичний і процесний. Головним моментом в процесі підвищення рівня вищеназваної безпеки є комплексний підхід до процесу реалізації заходів щодо її посилення у структурних підрозділах. Запропонований нами механізм забезпечення корпоративної безпеки підприємства дав змогу системно підійти до вирішення цієї проблеми, хоча, безумовно, на одних фірмах потрібно більше уваги акцентувати на реформуванні організаційної структури, на інших – технології виробництва, на третіх – фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
Одним із найдієвіших інструментів підтримки та відновлення корпоративної безпеки підприємства є інституційні механізми, вагомість яких особливо зростає в умовах переходу від одного типу економіки до іншого.
З огляду на сутнісну характеристику інституційних перетворень та узагальнивши весь арсенал інституційних заходів, запропоновано виділяти чотири основні напрямки інституційних перетворень спрямованих на підтримку корпоративної безпеки підприємства: реформування структури підприємства; зміну форми власності суб’єкта господарювання; фінансове реформування; ліквідацію чи перепрофілювання підприємства.
Практична реалізація теоретико-методологічних засад забезпечення корпоративної безпеки суб’єкта господарювання здійснюється шляхом створення служби безпеки підприємства, що вимагає ретельного врахування всіх індивідуальних його особливостей: організаційної структури, виробничо-господарського профілю діяльності, обсягів операцій, використовуваних технологій, чисельності та структури персоналу, регіональних та ринкових особливостей зовнішнього середовища. Причому процес її створення повинен відповідати таким вимогам як системність у вирішенні різноманітних проблем безпеки, функціональна спрямованість та економічна доцільність її створення.
З огляду на величину та виробничу потужність суб’єктів господарювання, наявність матеріальних, людських та фінансових ресурсів, масштаби та специфіку вирішуваних проблем рекомендовано використовувати три стратегії забезпечення корпоративної безпеки підприємства: договірну, матричну і комплексну.
Договірна стратегія реалізується шляхом укладання договорів із спеціалізованими підприємствами та організаціями, які надають охоронні, консалтингові, інформаційні та інші послуги, дії яких координує відповідальний за безпеку працівник підприємства. Вона найдоцільніша для малих підприємств;
Матрична стратегія є найбільш прийнятною для підприємств середніх розмірів. Її суть полягає у тому, щоб при мінімальних затратах на створення спеціалізованих підрозділів з питань безпеки в максимальній мірі делегувати окремі функції в цій сфері існуючим структурним підрозділам підприємства. Схематично матричну стратегію забезпечення корпоративної безпеки підприємства відображено в таблиці 2.
Таблиця 2
Матрична стратегія забезпечення корпоративної безпеки підприємства
№ |
Функціональні напрямки
забезпечення КБП | Структурні підрозділи, що виконують окремі функції в сфері безпеки
Служба охорони і режиму підприємства | Відділ маркетингу | Бухгалтерія | Відділ економічного аналізу та аудиту | Планово-економічний відділ | Фінансово-економічний відділ | Відділ кадрів | Відділ перепідготовки та підвищення кваліфікації | Відділ головного технолога | Відділ головного конструктора | Юридичний відділ
1 | Охорона майна та безпека персоналу
2 | Забезпечення інформаційної безпеки підприємства
3 | Фінансово-економічні заходи в сфері безпеки
4 | Забезпечення інтелектуально-кадрової безпеки
5 | Забезпечення техніко-технологічної безпеки
6 | Інституційно–правове забезпечення діяльності підприємства
Керівництво процесом забезпечення корпоративної безпеки підприємства здійснює заступник директора з питань безпеки. Ця стратегія передбачає створення лише спеціалізованого підрозділу охорони і режиму підприємства. Інші функції безпеки делегуються існуючим підрозділам і службам шляхом внесення змін і доповнень у положення про відділи та посадові інструкції спеціалістів підприємства. Ця стратегія дає змогу за умови обмеженого бюджету комплексно підходити до процесу забезпечення безпеки розвитку суб’єкта господарювання.
Комплексна стратегія є найбільш прийнятною для великих підприємств з чисельним персоналом, масовим типом виробництва, складними організаційною та виробничою структурами, суть якої полягає у створенні відокремленого підрозділу – служби корпоративної безпеки підприємства.
Керівництво процесом забезпечення корпоративної безпеки при комплексній стратегії здійснює заступник директора з питань безпеки, якому підпорядковується служба безпеки з шістьма відділами, що забезпечують окремі функціональні напрямки в сфері безпеки (див. рис.2). Окрім цього на підприємстві існує потреба у створені колегіального органу – ради підприємства з питань безпеки.
Після організаційного проектування служби корпоративної безпеки підприємства необхідно провести нормативне регламентування діяльності цього підрозділу. Перш за все можливість створення служби безпеки повинна бути передбачена в статуті підприємства, окрім цього в колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку повинні бути внесені спеціальні пункти, які сприятимуть забезпеченню корпоративної безпеки підприємства.
Право, будучи регулятором суспільних відносин, є одним з дієвих інструментів забезпечення безпеки функціонування підприємств. Нормативно-правова база забезпечує можливість суб’єкту господарської діяльності активного захисту, визначає інститути та засоби його здійснення, норми й обсяги відповідальності за порушення права суб’єкта на безпечну економічну діяльність. Хоча загалом не можна стверджувати про повну відсутність нормативно-правової бази щодо забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності в Україні проте варто констатувати, що існуючі розрізнення несистематизовані правові акти не спроможні забезпечити належний рівень безпеки функціонування українських підприємств.
Дослідження нормативно-правової бази дало підстави виокремити основні недоліки законодавства у сфері забезпечення корпоративної безпеки підприємств, до яких можна віднести такі: невідповідність нормативно-правової бази реаліям сьогоднішнього дня та декларативність існуючих документів; вирішення за допомогою підзаконних нормативних актів більшості питань, які належать до компетенції законів, що призводить до дисбалансу між законами і підзаконними нормативними актами; відсутність чіткого інституційного механізму моніторингу, наукової експертизи правового забезпечення безпеки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності; відсутність законів прямої дії про корпоративну безпеку підприємств, детективну діяльність, надання охоронних послуг, захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації.
З огляду на це запропоновано ряд рекомендацій, спрямованих на вдосконалення та реформування нормативно-правової бази забезпечення корпоративної безпеки підприємства. Зважаючи на чітку тенденцію посилення правового захисту особистості, підприємства, суспільства в промислово-розвинених країнах на початку ХХІ століття, Україні слід як найшвидше докласти максимум зусиль для реформування національного законодавства з метою гарантування безпеки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності.
ВИСНОВКИ
У дисертації вдосконалено теоретико-методологічні засади оцінки рівня корпоративної безпеки підприємства та обґрунтовано практичні рекомендації, спрямовані на формування системи забезпечення безпеки розвитку суб’єктів господарювання як одного з шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств. Це дозволило сформулювати наступні висновки, що відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети:
1. З позицій об’єктно-функціонального підходу під терміном „корпоративна безпека підприємства”, слід розуміти стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства від різноманітних внутрішніх та зовнішніх загроз, що гарантує найбільш ефективне використання його корпоративних ресурсів для забезпечення стабільного функціонування та динамічного розвитку.
2. На основі системного підходу запропоновано декомпозицію корпоративної безпеки підприємства як системи першого порядку з виділенням ряду підсистем другого порядку: фінансово-економічної, інтелектуально-кадрової, інституційно-правової, техніко-технологічної, інформаційної та силової, що дало змогу комплексно підійти до вирішення проблеми безпеки розвитку суб’єкта господарювання.
3. Виходячи із сутнісної характеристики корпоративної безпеки підприємства, що зводиться до вирішення протиріччя між інтересами підприємства та загрозами їх реалізації, систематизацію інтересів підприємства слід проводити за десятьма ознаками: суттю (змістом), масштабом, суб’єктами інтересів, вагомістю, імовірністю реалізації, рівнем реалізації, сферою виникнення, часом реалізації, правовим статусом, методами реалізації, що дасть змогу чітко їх формулювати, виділяти з них пріоритетні, визначати заходи щодо реалізації та захисту. На основі аналізу існуючих підходів до загроз корпоративній безпеці запропоновано здійснювати їх класифікацію за двадцятьма критеріями, що повинно полегшити процес їх виявлення та нівелювання впливу на діяльність підприємства.
4. Зважаючи на відсутність належної теоретико-методологічної бази діагностики рівня корпоративної безпеки підприємства та вагомість цієї проблеми запропоновано методику оцінки рівня безпеки суб’єктів господарювання на основі розрахунку сукупного показника корпоративної безпеки підприємства, який визначається як середньозважена часткових показників безпеки функціональних складових.
5. Процесу формування механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства передує етап визначення теоретико-концептуальних засад організаційно-нормативного проектування служби безпеки. Виходячи із сутнісно-функціональних характеристик корпоративної безпеки, пропонується виділити п’ять основних напрямків забезпечення безпеки розвитку суб’єктів підприємницької діяльності: побудову інституційно-правової інфраструктури забезпечення безпеки розвитку суб’єкта господарювання; визначення, систематизація та реалізація інтересів підприємства; виявлення, узагальнення та нейтралізація загроз діяльності; забезпечення належного захисту функціональних складових та високої ефективності використання корпоративних ресурсів підприємства.
6. Реалізацію концептуальних засад та пріоритетних напрямків процесу забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів господарювання слід здійснювати шляхом формування механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства, який повинен ґрунтуватися на науковому підході до вирішення цієї проблеми, адекватності та достатності арсеналу інструментів, своєчасності та гнучкості, обґрунтованості та економічній доцільності використання обмежених ресурсів захисту. Структурно механізм забезпечення корпоративної безпеки підприємства необхідно поділити на три блоки: методологічний, аналітичний і процесний.
7. З огляду на вагомість інституційних механізмів в умовах перехідного періоду та трансформації вітчизняної економіки на макро- та мікрорівнях необхідно виділити чотири основні напрямки інституційних перетворень, спрямованих на підтримку корпоративної безпеки підприємства: зміну форми власності суб’єкта господарювання; фінансове реформування; ліквідацію чи перепрофілювання діяльності; реформування структури підприємства.
8. Процес забезпечення безпеки розвитку суб’єкта підприємницької діяльності передбачає створення служби корпоративної безпеки підприємства. Виходячи з наявних матеріальних, людських і фінансових ресурсів та з огляду на його масштаби, специфіку вирішення проблем, величину і виробничу потужність, доцільно використовувати три організаційні стратегії забезпечення корпоративної безпеки підприємства: договірної; матричної; комплексної.
9. Основними недоліками нормативно-правової бази у сфері забезпечення безпеки розвитку суб’єктів підприємницької діяльності є: відсутність законів прямої дії про корпоративну безпеку підприємства, надання охоронних послуг, детективну діяльність, захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації; невідповідність нормативно-правової бази реаліям сьогоднішнього дня та декларативність існуючих документів; відсутність чіткого інституційного механізму моніторингу, наукової експертизи правового забезпечення безпеки функціонування суб’єктів господарювання. З огляду на це та з метою вдосконалення нормативно-правової бази підприємств пропонується: якнайшвидша розробка, прийняття та введення в дію Закону України „Про захист комерційної таємниці”; проведення законодавчої регламентації детективної (пошуково-аналітичної) та охоронної діяльності підприємств; прийняття закону прямої дії про корпоративну безпеку підприємства.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях
1. Кравчук П.Я. Сутність та складові елементи економічної безпеки підприємства// Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: ”Підприємництво, інновації та маркетинг”. Випуск VIII. №2: Збірник наукових праць. – Луцьк: Надстир’я, 2002. – С.87-93.
2. Кравчук П.Я., Беккер Л.В. Вдосконалення методологічних засад оцінки рівня економічної безпеки підприємства // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: ”Зайнятість, праця та соціальна інфраструктура”. Випуск IХ. №3: Збірник наукових праць. – Луцьк: Надстир’я, 2003. – С.101-108.
3. Кравчук П.Я. Сутність та передумови виникнення поняття корпоративної безпеки підприємства // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки №1. – Луцьк:РВВ „Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2005. – С.165-170.
4. Кравчук П.Я. Нейтралізація загроз як передумова забезпечення корпоративної безпеки підприємства // Вісник національного університету „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та розвитку”, №517. – м.Львів: Вид-но НУ „ЛП”, 2004. – С.222-228.
5. Кравчук П.Я. Реалізація інтересів як основа забезпечення корпоративної безпеки підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 193: В 5 т. Том ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.620-626.
6. Кравчук О.Я., Кравчук П.Я. Діагностика рівня та критерії оцінки корпоративної безпеки суб’єктів господарювання // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент”. Збірник наукових праць. Луцький державний технічний університет. Випуск 1. Редкол.: відп.ред. д.е.н., проф. Герасимчук З.В. – Луцьк, 2004. – С.85-109.
7. Кравчук О.Я., Кравчук П.Я. Декомпозиція корпоративної безпеки суб’єктів господарювання // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. Журнал. – Вип..3-4 / Голов. ред. О.П.Степанович. – К.:НАУ, 2004. – С.519-527.
8. Кравчук П.Я. Методологічні засади оцінки рівня безпеки функціонування підприємства // Науковий журнал 4.2004 Вісник технічного університету Поділля (Хмельницького державного університету) Економічні науки - Хмельницький 2004. №4 Ч.1, Т.1 С.106-111.
9. Кравчук П.Я. Формування механізму забезпечення корпоративної безпеки підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 195: В 4 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004 – С.293-303.
Публікації у інших виданнях
10. Кравчук П.Я. Інституційні механізми забезпечення корпоративної безпеки підприємств // Тези ХХ-ої науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу (гуманітарний напрямок). – Луцьк: Навчально науковий вдділ ЛДТУ, 2005. – C.121-122.
11. Кравчук П.Я. Класифікація чинників негативного впливу на економічну безпеку підприємства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2003”. Том 24. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С.3-5.
12. Кравчук П.Я. Забезпечення корпоративної безпеки підприємства в умовах глобалізації світової економіки // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали V міжнародної науково – практичної конференції: Черкаси, 15-17 вересня 2004 року./ Відповідальний редактор Хомяков В.І. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С.298-300.
13. Кравчук П.Я. Особливості забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності в умовах транзитивної економіки України // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення: Матеріали міжнародної науково – практичної конференції (м. Харків, 22 жовтня 2004 р.). – Харків: Вид-но Нац. ун-ту внутр. Справ, 2004 – С.41-44.
14. Кравчук П.Я. Правове забезпечення корпоративної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності в Україні // Науковий журнал „Право і безпека”.– м.Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2004. – Т.3. - №3. –С.117-123.
15. Кравчук
