УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Кошкаров Степан Андрійович

УДК 657.6:658.8+65.012.32

ОПЕРАТИВНИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ

У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі бухгалтерського обліку Львівської комерційної академії Укоопспілки.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Бачинський Василь Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Крупка Ярослав Дмитрович,

Тернопільський національний економічний

університет, декан факультету обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

Струк Наталія Семенівна,

Львівський національний університет ім. Івана

Франка, завідувач кафедри обліку і аудиту

Провідна установа: Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки

України, кафедра обліку підприємницької діяльності,

м. Київ

Захист відбудеться “17” січня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.840.01 у Львівській комерційній академії Укоопспілки за адресою: 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10, ауд. 205.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської комерційної академії Укоопспілки за адресою: 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10.

Автореферат розісланий “___” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.І. Блонська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси ринкових перетворень, закономірно вимагають адекватних змін в управлінні та підвищення управлінських можливостей його основних інформаційних систем - обліку і контролю. Заходи з реформування бухгалтерського обліку в Україні в цілому та в споживчій кооперації, зокрема, є важливими, але недостатніми для досягнення даної мети, оскільки невирішеними залишаються проблеми подальшого розвитку теорії та практики оперативного обліку і контролю.

Так, останнім часом з'являються публікації, серед яких в одних джерелах оперативний облік визнається окремим видом господарського обліку зі своїми цілями, задачами, предметом, методом та функціями, а в інших - стверджується про несформованість його теорії і методології; в окремих публікаціях ставиться під сумнів існування оперативного обліку або наголошується про його цілковите зникнення, проте одночасно визнається оперативний аналіз і контроль чи тільки оперативний контроль; висловлюються думки про наявність оперативної звітності із запереченням оперативного обліку; констатується про повну трансформацію цього виду обліку і контролю в новостворювану систему управлінського обліку тощо. Однозначності з даних питань не досягнуто й дотепер. Слід відзначити й те, що на виробничих підприємствах споживчої кооперації України практика здійснення оперативного обліку і контролю є також недосконалою і надто спрощеною.

Поряд з тим, на підприємствах, які запроваджують новітні концепції менеджменту (управлінського обліку, контролінгу, процесного управління, збалансованої системи показників тощо), перспективними стають саме оперативні обліково-контрольні системи, а це означає, що оперативний облік і контроль за своїх оперативних можливостей, набутого раніше досвіду й наступності теоретичних надбань, при невисокій вартості, застосуванні комп’ютерних засобів та певних удосконаленнях, являються знову затребуваними наукою і господарською практикою.

Вагомий внесок у теоретичну розробку проблем обліку і контролю зробили М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, Ю.А. Верига, Я.А. Гончарук, З.В.Гуцайлюк, В.П. Завгородній, Г.Г. Кірейцев, Я.Д. Крупка, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, Ю.А. Кузьмінський, Є.В. Мних, М.С. Пушкар, В.С.Рудницький, В.В. Сопко, Б.Ф. Усач, М.Г. Чумаченко, С.І. Шкарабан, та ін.

Викладені ними наукові положення й отримані результати є основою подальшого вивчення, систематизації і розробки проблем оперативного обліку і контролю, уточнення та конкретизації їхніх організаційно-методичних аспектів з урахуванням вимог ринкової економіки.

Все це визначає актуальність та практичну значимість дослідження методики та організації оперативного обліку і контролю консервних підприємств споживчої кооперації України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку Львівської комерційної академії за темами: „Перспективи розвитку споживчої кооперації України у ринковому середовищі” (номер державної реєстрації 0197U017310); ”Удосконалення бухгалтерського обліку на підприємствах України” (затверджена вченою радою Львівської комерційної академії 24.01.1997 р.); ”Аналіз і аудит у системі контролю господарсько-фінансової діяльності суб’єктів господарювання” (затверджена вченою радою Львівської комерційної академії 26 березня 1999 року). У межах тем автором проведені дослідження, пов’язані з розробкою та впровадженням пропозицій з удосконалення оперативного обліку і контролю у системі менеджменту виробничих підприємств, зокрема консервних підприємств споживчої кооперації України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних основ і розробка сучасної концепції, методики та організації оперативного обліку і контролю діяльності консервних підприємств споживчої кооперації України, яка відповідає інформаційним потребам ефективного виробничого менеджменту.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження визначені наступні завдання, що мають наукове і практичне значення та спрямовані на її досягнення:

- узагальнити теоретичні підходи та проаналізувати тенденції щодо розвитку оперативного обліку і контролю;

- конкретизувати об’єкти оперативного обліку і контролю відповідно до потреб ефективного оперативного управління виробничою діяльністю консервних підприємств;

- визначити місце і роль оперативного обліку і контролю в сучасних концепціях менеджменту;

- розробити та запропонувати до застосування на консервних підприємствах споживчої кооперації України більш досконалі носії первинної оперативної інформації;

- розробити методику оперативного обліку процесу постачання виробничих ресурсів, їх виробничого споживання, процесу випуску готової продукції та результатів від її реалізації, придатну до використання в комп’ютерному середовищі;

- удосконалити методику і організацію оперативного контролю операцій виробничої діяльності консервних підприємств;

- обґрунтувати доцільність застосування моделювання як основи оптимальної організації контролю і ефективного оперативного управління;

- запропонувати моделі оперативного контролю, найбільш адекватні до умов діяльності консервних підприємств споживчої кооперації України.

Об’єктом дослідження є оперативний облік і контроль операцій та господарських процесів з постачання, виробничого споживання ресурсів, випуску готової продукції, формування доходів від її реалізації на консервних підприємствах споживчої кооперації України.

Предметом дослідження обрано комплекс теоретичних, методичних, організаційних і практичних питань оперативного обліку і контролю основної діяльності консервних підприємств та засади їх функціонування в системі виробничого менеджменту.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання економічних явищ і процесів. Обґрунтування результатів дослідження проведене з використанням методологічного апарату сучасної науки: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, системного підходу, абстрагування, конкретизації, моделювання тощо, а також із застосуванням конструктивного підходу до формування процесу оперативного обліку і контролю виробничої діяльності консервних підприємств. Зокрема, при вирішенні визначених у дисертаційній роботі завдань та детального вивчення об’єкта дослідження використано наступні методи: історичний, логічний та ретроспективний аналіз – для розгляду історичних аспектів, теоретичних основ та тенденцій розвитку оперативного обліку і контролю; синтезу, індукції, дедукції та системного аналізу – для удосконалення методичних, організаційних і практичних аспектів відображення в оперативному обліку господарських процесів і операцій; групування – для виявлення взаємозв’язку між розрізненими показниками оперативного обліку і контролю; моделювання – для удосконалення організації оперативного контролю.

Інформаційною базою дослідження є нормативні акти України, нормативні та інструктивні матеріали Центральної спілки споживчих товариств України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні, обґрунтуванні та вирішенні теоретичних, методичних й організаційних питань оперативного обліку і контролю та конкретизації шляхів їх запровадження у господарську практику консервних підприємств споживчої кооперації України.

Основні результати дисертаційного дослідження, що складають наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

· обґрунтовано роль та місце оперативного обліку і контролю в сучасних концепціях менеджменту, що дозволило на виробничих підприємствах споживчої кооперації України запровадити систему процесного управління, як найбільш адекватну до умов їхньої діяльності та визнати пріоритетність оперативної облікової і контрольної інформації для досліджуваних суб’єктів;

· розроблено носії первинної облікової і контрольної інформації для основних стадій виробничих процесів консервних підприємств, які у повній мірі придатні для використання в умовах запровадження новітніх інформаційних технологій і комп’ютерних програмних засобів, а також становлять основу оперативного обліку і контролю, забезпечують динамічне відображення економічних об’єктів відповідно до цілей і задач оперативного управління;

· запропоновано методику та організаційні засади оперативного обліку основних процесів консервного підприємства: постачання матеріальних запасів; виробничого споживання ресурсів та витрат операційної діяльності; випуску готової продукції і доходів від її реалізації. Вона базується на економіко-математичних моделях, системі показників, структурованій інформації за джерелами утворення, методами підготовки, виконавцями і користувачами, а також на системі довідників, що загалом дозволяє широко використовувати комп’ютерні прикладні офісні програми для оперативного обліку операцій за відповідними стадіями кожного з процесів;

· розроблена методика оперативного контролю операцій за основними процесами виробничої діяльності досліджуваних підприємств та запропоновані економіко-математичні моделі вирішення його завдань, що підвищує ефективність контролю і значно покращує його організацію;

удосконалено:

· класифікацію об’єктів оперативного обліку і контролю, що сприятиме більш повному охопленню їх системою оперативного обліку та контролю і формуванню релевантних інформаційних ресурсів управління;

· структуру довідників нормативно-довідкової інформації, що покращує оперативні можливості обліку та контролю в умовах використання комп’ютерних систем і технологій;

набули подальшого розвитку:

· дослідження щодо застосування в оперативному обліку елементів нормативного методу витрат з виявленням відхилень за місцями виникнення, центрами витрат і відповідальності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості вирішення назрілих проблем з організації і методики оперативного обліку і контролю консервних підприємств споживчої кооперації України.

Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності і оперативності обліково-контрольної інформації процесів виробництва і управління та дають можливість більш ефективно виконувати функції менеджменту в кооперативних виробничих підприємствах.

Основні пропозиції та рекомендації за результатами дослідження впроваджені у практику роботи: кооперативного підприємства "Рахнянський консервний завод" Вінницької облспоживспілки (довідка від 13.11.2001 р. №46), Владичанського консервного заводу Чернівецької облспоживспілки (довідка від 07.12.2005 р. №348); підприємства Львівської облспоживспілки ”Дрогобицький плодоконсервний завод” (довідка від 27.12.2005 р. №288), спільного українсько-австрійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю ”ПОДІЛЛЯ-ОБСТ” (довідка від 21.12.2005р. №921).

Результати дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі і при підготовці навчально-методичного забезпечення Львівської комерційної академії за дисциплінами ”Бухгалтерський облік”, ”Ревізія і контроль”, ”Управлінський облік” (довідка від 11.09.2006 р. №235/022); Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу (довідка від 29.06.02006 р. № 266) та Вінницького кооперативного коледжу економіки і права (довідка від 27.06.02006 р. № 175) при викладанні дисциплін ”Бухгалтерський облік”, ”Інформаційні системи і технології в обліку”, ”Контроль і ревізія” та "Галузі споживчої кооперації".

Особистий внесок здобувача. У дисертації викладено авторський підхід щодо реалізації важливого наукового завдання – удосконалення методики й організації оперативного обліку і контролю основних процесів консервних підприємств споживчої кооперації України. Сукупність отриманих результатів є авторською оцінкою чинного організаційно-методичного забезпечення оперативного обліку і контролю виробничої діяльності консервних підприємств та шляхів їхньої оптимізації за сучасних умов. Усі результати дослідження, що виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, а саме: міжнародній науково-практичній конференції ”Україна на порозі XXI століття: економіка, державність” (м. Вінниця, 30-31 березня 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії” (м. Вінниця, 25-27 травня 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Наука і освіта – 2002” (м. Дніпропетровськ, 5-7 березня 2002 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна Наукова 2002” (м. Дніпропетровськ – Харків – Донецьк, 10-24 травня 2002 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії за результатами досліджень 2003 р. “Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (м. Львів, 2004 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,5 друк. арк., з них 6 праць у фахових виданнях загальним обсягом 2,3 друк. арк., 7 – у інших виданнях обсягом 1.2 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 204 сторінках друкованого тексту. Робота містить 31 таблицю на 21 сторінці, 17 рисунків на 7 сторінках, 24 додатки на 70 сторінках. Список використаних джерел містить 240 найменувань на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет і методи, відображено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення.

У першому розділі дисертації “Теоретичні основи та тенденції розвитку оперативного обліку і контролю” досліджено історичні аспекти виникнення, становлення та тенденції розвитку оперативного обліку і контролю, їх теоретичні і методичні аспекти, місце і роль у сучасних концепціях менеджменту.

Для забезпечення системності дослідження та отримання правильних висновків з даних питань весь період історичного розвитку оперативного обліку і контролю логічно поділений на п’ять етапів, кожний з яких відбиває певний поступ в удосконаленні їх теоретичних, методичних і організаційних засад. Перший історичний період (початок та друга половина XIX ст.) – період зародження ідей оперативного обліку і контролю як альтернатив до подвійної бухгалтерії та наступного (документального) контролю. Другий (поч. ХХ - середина 30-х р. ХХ ст.) – це початок розробки концепції та становлення їхньої теорії, визнання оперативного обліку окремим видом господарського обліку. Третій (середина 30-х р. – 50-ті р. ХХ ст.) - характеризується певним послабленням досліджень, проте набувають подальшого удосконалення аспекти оперативного контролю. Для четвертого періоду (поч. 60-х років – 90-ті р. ХХ ст.) характерне значне поглиблення теоретичних засад оперативного обліку і контролю, поширюється застосування цих систем в управлінні підприємств різних галузей, їх структурних госпрозрахункових підрозділів, орендних колективів, кооперативів, набуває актуальності розробка питань автоматизації в умовах АСУП. У цьому ж періоді відбулася широка дискусія з інтеграції трьох видів господарського обліку, яка не отримала успіху. П’ятий період (кінець ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) – це сучасний період розробки питань автоматизації оперативного обліку як окремої підсистеми в автоматизованих системах і комп’ютерних програмних засобах. Поряд з цим у практичній діяльності господарюючих суб’єктів, облік у яких не автоматизовано, відбулося певне послаблення використання даних інформаційних систем, насамперед, через кризові явища в економіці та підвищення інтересу науковців і практиків до зарубіжних систем обліку і контролю (управлінський облік, контролінг).

Основні тенденції розвитку оперативного обліку і контролю протягом усього історичного періоду від моменту їх виникнення до сьогодення полягають у наступному:

1. Оперативний облік і контроль є об’єктивним явищем, обумовленим рівнем розвитку суспільства та потребою більш ефективного управління процесами суспільного виробництва, обміну і часткового споживання.

2. Виникнення оперативного обліку і контролю є наслідком поділу управлінської праці та розвитку облікових ідей, коли ріст промислового виробництва, розвиток системи банків і торговельних фірм не могли задовольнятись інформацією лише бухгалтерського обліку, оскільки не забезпечувались потреби щодо оперативного управління господарством.

3. Теоретичні і методологічні засади оперативного обліку і контролю сформувались під впливом розвитку наукової думки. Основні їх результати за весь історичний період наступні:

- розроблено концепцію оперативного обліку та сформовано його теоретичні засади;

- проголошено єдність обліку, який складається з трьох видів: оперативного, бухгалтерського, статистичного;

- оперативний облік виділився в окремий вид зі своїми цілями, об’єктами та методологією;

- встановлено зв'язок між оперативним обліком і бухгалтерським, між об’єктами обліку і плануванням, поглиблено вчення про мету, предмет, метод та їхню методику;

-

-

-

4. На сучасному етапі розвитку оперативного обліку і контролю, відбулося певне зниження сфери їхнього практичного застосування, згортання наукових розробок, відставання теорії і методології від вимог ринкової економіки. Такі факти спричинені, з одного боку, затяжним характером кризових явищ, а з іншого – підвищенням інтересу як науковців, так і практиків до зарубіжних систем управлінського обліку та контролінгу.

5. Виникає нагальна потреба наукового обґрунтування місця і ролі оперативного обліку і контролю в системі сучасного менеджменту та удосконалення їх теорії, методології, організації і методики.

Дослідження даних проблем є досить актуальними для виробничих підприємств споживчої кооперації України. У системі споживчої кооперації спад консервного виробництва продовжується до цього часу, що підтверджує необхідність розробки і практичного втілення всебічно обґрунтованої програми подолання негативних явищ діяльності та економічного зростання на основі реформування виробничої системи, управління, обліку і контролю та запровадженню сучасних концепцій менеджменту.

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що саме менеджменту належить провідне місце у діяльності та забезпеченні конкурентоспроможності фірм. Він є важливою галуззю науки і практики управління, одним із суттєвих чинників їхнього економічного зростання, ефективним засобом успіху за складних умов ринкової невизначеності й конкурентної боротьби. Однак реалізація значного потенційного ресурсу менеджменту можлива лише при його належному інформаційному забезпеченні. Тому у дисертації вирішуються питання подальшого удосконалення одних із найбільш важливих функціональних підсистем менеджменту – оперативного обліку і контролю.

Дослідження дозволили зробити висновок про автономне функціонування оперативного обліку як окремого виду при будь-якій системі менеджменту (управлінського обліку, контролінгу, процесного управління, збалансованої системи показників тощо).

У другому розділі дисертаційної роботи "Методика і організація оперативного обліку виробничої діяльності консервних підприємств споживчої кооперації України" досліджено питання формування інтегрованої системи первинного обліку та удосконалення носіїв первинної оперативної інформації, розглянуто методику та організацію оперативного обліку процесу постачання виробничих запасів, їх виробничого споживання, обліку витрат на виробництво продукції, процесу випуску готової продукції і доходів від її реалізації, а також сформульовано методичні рекомендації щодо застосування моделей оперативного обліку виробничої діяльності консервних підприємств.

У даному розділі обґрунтовано необхідність підвищення якості первинної документації та її відповідності до галузевих особливостей консервних підприємств і сучасної обчислювальної техніки. Для цього удосконалено чинні

та розроблено нові форми первинних документів, що має важливе значення для оперативного обліку на консервних підприємствах. Так, для узагальнення інформації про виконання виробничої програми з випуску готової продукції і про причини відхилень від норм та їх винуватців за виробничу зміну запропоновано змінний виробничий звіт, який дає можливість оперативно отримувати дані, що необхідні для своєчасного управління виробництвом, здійснення контролю за відхиленнями при формуванні собівартості продукції.

Основою для записів у змінні виробничі звіти про витрачання сировини та матеріалів і виходу продукції є запропоновані автором акти. Вони відображають вказану інформацію за зміну в натуральних показниках і в розрізі окремих назв виробів за нормою, фактично і за відхиленнями від норм, а також за кодами причин і винуватців відхилень, відповідно до переліку, запропонованого автором.

Методика оперативного обліку розкрита на прикладі виробництва плодових і ягідних концентрованих соків. У розробленому варіанті, разом з пакетом первинних документів, дана методика придатна також для інших виробництв консервного підприємства. В основу методики оперативного обліку покладено концецію процесного управління. За даною концепцією у роботі обгрунтовано створення інформаційної моделі трьох процесів: постачання виробничих запасів; виробничого споживання ресурсів і витрат; випуску готової продукції та формування доходів від її реалізації. У межах кожного з процесів виділяються стадії та технолого-економічні блоки операцій. Так, для процесу постачання виробничих запасів пропонуються наступні стадії оперативного управління з відповідними блоками операцій: підготовка до забезпечення підприємства сировиною; підготовка до надходження сировини на підприємство; надходження та приймання сировини на підприємство; оприбуткування сировини; зберігання сировини. Для процесу виробничого споживання ресурсів і витрат такими стадіями і блоками визначено: одержання сировини на виробницто; виготовлення натурального соку; виготовлення освітленого соку; виготовлення концентрованого соку; передача готової продукції на склад. Процес випуску готової продукції та формування доходів від її реалізації охоплює також відповідні до його змісту стадії і блоки операцій, а саме: підготовка до реалізації готової продукції; приймання готової продукції на склад, її зберігання та відпуск; доставка готової продукції до покупця; адміністративні операції з реалізації готової продукції та формування доходів.

Поділ процесів на виробничі блоки дає можливість на основі оперативного обліку більш ефективно виконувати управлінські функції за кожним окремим блоком та застосовувати оптимізаційні математичні моделі з використанням наскрізного основного показника, завдяки якому можна було б пов’язати інформацію кожного блоку в єдину систему. Для процесу виготовлення концентрованих соків таким показником (від надходження сировини до випуску готової продукції) виступає вміст сухих речовин.

На рис. 1 та у формулах (1-5) наведено один із варіантів оптимізаційного підходу.

За період скорочення терміну пресування Т (Т=Тн -То) підприємство несе втрати натурального соку НС:

НС = ((Вн – Во)/100) *НС, (1)

де Вн – вихід натурального соку за нормою, %; Во – оптимальний вихід натурального соку, %; НС- кількість натурального соку, кг.

У вартісній формі втрати натурального соку визначаються за формулою:

Рнс = НС Цнс, (2)

де Цнс – ціна одиниці натурального соку, або

Рнс =( НС* (Вн - Во)/100)* Цнс, (3)

де Вн – вихід натурального соку за нормою, %; Во – оптимальний вихід натурального соку, %.

Ці передбачені втрати за період Т перекриваються збільшенням виходу готової продукції ГП за період Т, що у вартісній формі має вигляд:

Ргп = ГП* Цгп, (4)

де Цгп – ціна одиниці готової продукції (концентрованого соку), грн.

Для більш коректного виразу з вартості додаткової готової продукції Ргп віднімається величина змінних виробничих витрат на виготовлення цієї продукції Взм. Тоді ефект Е від застосування регулюючих дій матиме вираз:

Е = (Ргп – Взм) - Рнс, (5)

де Ргп – вартість додаткової готової продукції, грн.; Взм – змінні виробничі витрати на виготовлення цієї продукції, грн.

Додатковий ефект досягається при зниженні ціни сировини у пікові періоди часу, коли здебільшого і застосовують регулюючі дії в системі оперативного управління. При цьому важливу роль відіграє масив норм і нормативів, що виступає у формі довідника нормативно-довідкової інформації, який має бути приведений у повну відповідність з інформаційними масивами, що характеризують всі процеси виробництва для оперативного контролю, аналізу, планування мотивації та регулювання. Тому ми вважаємо, що вся інформація оперативного обліку, масив ОО, має відповідність у довіднику “Норми та нормативи”, масив НН, і, навпаки:

НН = НН: нн НН, оо НН, (6)

ОО = ОО: оо ОО, нн ОО, (7)

ОО = НН . (8)

Отже, оперативний облік виробництва концентрованого соку дозволяє генерувати інформацію про всі первісні складові цього процесу з отриманням результатів будь-якого ступеня детальності на рівні протікання кожної операції, явища, логічних блоків та процесу в цілому. Різні рівні управління можуть користуватись інформацією потрібної деталізації. Тобто, створюється інформаційне поле як нова інформаційна структура. З цього інформаційного поля оперативного обліку формалізованими методами виділяється інформація для виконання задач оперативного управління витратами підприємства, випуском, реалізацією готової продукції та формуванням доходів.

Третій розділ дисертаційної роботи "Методика і організація контролю за даними оперативного обліку" присвячений питанням методики оперативного контролю операцій виробничої діяльності та моделюванню як основі оптимальної організації оперативного контролю і ефективного управління діяльності консервних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Проведені дослідження свідчать, що зростання впливу контролю на виробничу і фінансово-господарську діяльність кооперативних консервних підприємств висуває якісно нові вимоги до його методики й організації.

Аналіз діяльності консервних підприємств споживчої кооперації підтверджує, що організація оперативного внутрішньогосподарського контролю за даними підприємства є досить слабким місцем у системі управління. До цього часу не відпрацьована чітка система контролю за центрами витрат і центрами відповідальності, не закріплені належним чином обов’язки між працівниками підприємств при процесному підході, на даний час відсутня системна методика оперативного внутрішнього контролю, його належного інформаційного забезпечення.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що оперативний контроль за можливими результатами зміни норм і нормативів забезпечує надійність нормування та позитивний вплив на виробничі процеси ще до початку конкретних дій. Такий контроль виступає у формі превентивного із застосуванням можливостей моделювання. Як функція оперативного управління, оперативний контроль побудований за попроцесно-технологічним принципом. Він ведеться на рівнях: локальних операцій; блоків однорідних операцій; стадіями виробничого процесу; процесів у цілому. Крім того, такий контроль організують за місцями витрат та центрами відповідальності, за виробничими підрозділами та функціональними відділами і службами підприємства.

При впровадженні оперативного контролю на консервних підприємствах споживчої кооперації виникає необхідність синхронізації інформації оперативного обліку та оперативного контролю. Ми рекомендуємо одночасно відображувати в інформаційних масивах оперативного обліку фактичних даних, норм і нормативів та відхилень від норм. Для цього запропоновано пакет документів, які містять інформацію як для обліку, так і для оперативного контролю.

Методику оперативного контролю виробничої діяльності консервних підприємств, на наш погляд, доцільно розглядати у розрізі основних етапів виробничої діяльності – процесів постачання виробничих ресурсів, їх виробничого споживання та витрат, реалізації готової продукції і формування доходів. Враховуючи ідентичність методики оперативного контролю всього виробничого процесу, нами розглянуто її застосування на прикладі етапу постачання виробничих ресурсів. З цією метою розроблено відомості оперативного контролю: виконання графіку приймання сировини; витрат з підготовки придбання, надходження, оприбуткування та зберігання сировини; витрат на придбання сировини та формування її первісної вартості. В умовах застосування інформаційних технологій для керівництва консервного підприємства доступною стає будь-яка інформація оперативного контролю. Таким же чином проводиться оперативний контроль роботи підрозділів і результатів цієї роботи. Як приклад нами запропонована відомість оперативного контролю роботи лабораторії.

Технологічна та цільова єдність між умовними етапами постачання та споживання сировини дозволяє розповсюдити вищерозглянуту методику оперативного контролю на етап виробничого споживання ресурсів. З цією метою у дисертації пропонується відомість оперативного контролю результатів роботи пресу з виготовлення натурального соку та змінний виробничий звіт, а також номенклатура причин і винуватців відхилень від норм витрачання виробничих ресурсів у виробництві. Для контролю матеріальних витрат та витрат на заробітну плату нами розроблені контрольно-накопичувальні і зведені контрольно-накопичувальні відомості.

Великий обсяг роботи в процесі оперативного контролю, широта його впливу потребує постійної розробки питань організаційного і методологічного забезпечення контролю на основі моделювання. При розробці моделей контролю слід враховувати, що аналітичні, деталізовані можливості, які закладаються у модель, повинні бути достатньо глибокими. Тому інформаційне моделювання економічних об’єктів і витрат, зокрема, повинно: по-перше, здійснюватися на підставі принципів, які орієнтують на органічне поєднання та взаємозв’язок і взаємопроникнення інформації, яка знаходиться у планових та облікових системах; по-друге, виключне значення при цьому мають організаційні та технологічні особливості виробництва консервних підприємств, оскільки саме вони визначають склад і зміст витрат, що є основою побудови інформаційної моделі.

Особливості оперативного обліку дозволяють створювати переважно логічні, фізичні і нормативні складні динамічні моделі. Обов’язковою визначальною складовою цих моделей є функція часу. У складній динамічній системі показники стану елементів та значення входів і виходів процесів змінюється у часі, що описується формулою:

{А} = f(t) = {a (t), a(t), … a(t), a+1(t)}, (9)

де {А} – набір визначених елементів; f(t) – функція часу; a… a – елементи системи.

При цьому оптимізуюча і контрольна роль оперативного обліку проявляється у застосуванні його інформації про фактичні дані в процесі виробничої діяльності. Порівняння фактичних даних оперативного обліку з оптимальними нормативними дає фактичну економію, наприклад, витрат (ЕОО) за конкретними операціями і всього процесу виробництва та є основою подальшого оптимізаційного процесу:

Е= (), при > 0, (10)

де {ОО} – масив даних оперативного обліку; {НН} – масив норм і нормативів.

Модель функціонування єдиного інформаційного поля підприємства дозволяє також використувати звичайну балансову формулу в оперативному режимі (t):

ЗК = ЗН + П – Р, (11)

де ЗК – залишок на кінець; ЗН – залишок на початок періоду; П – надходження від початку періоду; Р – вибуття від початку періоду. У бухгалтерському розумінні ЗН – це бухгалтерські дані на початок періоду, а П та Р – дані за звітний період, підтверджені бухгалтерськими документами і звітами.

В оперативному режимі П(t) та Р(t) складаються з бухгалтерських даних та даних оперативного обліку за період від останньої звітної дати матеріально-відповідальних осіб до дати та часу визначення оперативного залишку ЗО(t) :

ЗО(t)= (ЗН + П – Р) +( ?Пtoo – ?Рtoo ), (12)

де ?Пtoo , ?Рtoo – інформація про хід виконання процесів у часі.

Використання формули балансової ув’язки з врахуванням часових параметрів сприяло побудові моделі контролю процесу виробництва за балансом сухих речовин, що значно розширює сферу контролю, переводячи її з технологічної сфери в економічну. Потенційний ефект від використання інформації оперативного обліку в системі контролю полягає у вчасному позитивному контрольному та регулюючому впливі щодо попередження можливих втрат і отримання вигод у всіх процесах підприємства:

=?(ЗОі () - ЗОі)=?П() - ?Р()=? (П() - Р()). (13)

Нами обґрунтовано, що оперативний облік – це інформаційний ресурс системи оперативного контролю підприємства, застосування якого можливе і необхідне у процесах виробничої діяльності задля ефективнішого досягнення мети виробництва. Побудова моделі оперативного контролю діяльності консервного підприємства без цього інформаційного ресурсу є не тільки неповною, не динамічною, недостатньо достовірною, але й економічно недоцільною. Тому, при створенні системи оперативного контролю необхідно враховувати як кількісні характеристики, так і вплив на обсяг (V) якості сировини (а) у часі (t):

V(t)= V*k*(1± (100-a)/100), (14)

де V – витрати сировини на добу в межах виробничого річного періоду n; k – інтегрований коригуючий коефіцієнт впливу різних факторів; а – фактична якість сировини у відсотках до нормативної.

Як а, так і k є оперативними коефіцієнтами, що діють за функцією часу. Необхідним є також визначення кількості сировини у залежності від її якості:

V(t) = (15)

де ГП – готова продукція; В(ГП) - вміст сухих речовин у готовій продукції; k – коефіцієнт зміни маси сировини після пресування; (В(С)) - якість сировини партії i, визначеної спочатку з договорів-контрактацій, а потім - за фактичними даними вже закладеної сировини на зберігання (вміст у ній сухих речовин).

Оптимальною є повна відповідність між обсягами, визначеними різними способами. При більшій потребі у готовій продукції, ніж звичайні можливості виробництва, виникає необхідність пошуку резервів потужностей, зокрема і за рахунок використання інформаційного ресурсу оперативного обліку і контролю.

Для побудови моделі контролю процесу формування собівартості продукції доцільно використати інформацію як оперативного, так і бухгалтерського обліку. Вхідним основним параметром даної моделі є первісна вартість сировини, а вихідним – виробнича собівартість (ВС):

ВС(t) = ПМВ(t) + ПВО(t) + ПВІ(t) + ЗВВ(t), (16)

де ПМВ – прямі матеріальні витрати; ПВО – прямі витрати на оплату праці; ПВІ – інші прямі витрати; ЗВВ – загальновиробничі витрати.

Проведені дослідження підтверджують інтеграцію інформації бухгалтерського та оперативного обліку, тому нами розроблена модель, яка базується на масиві показників оперативного обліку на рівні процесу, а саме:

{ОО} = f(t) = {(а(t) + а(?t) + а(t)), . . . (a(t) + а(?t) +

+ a(t)), (a+1(t) + a+1(?t) + a+1(t), (17)

де {ОО} - набір визначених елементів оперативного обліку; f(t) - функція часу; а(t) - елементи системи до початку процесу І; а(?t) - елементи системи від початку процесу до даного часу у ході процесу; а(t) - елементи системи від даного часу до закінчення процесу (норми, нормативи).

Отже, кожний процес стає контрольованим до його початку, у ході процесу, з будь-якої стадії процесу до її завершення, після завершення процесу та отримує можливість оптимізації в часі за всіма функціями менеджменту.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення та розв’язання важливої наукової проблеми вдосконалення методики оперативного обліку і контролю консервних підприємств споживчої кооперації України. Основними висновками та пропозиціями проведеного дослідження є:

1. Оперативний облік і контроль об'єктивно виникли на початку XIX століття, коли ріст промислового виробництва, розвиток системи банків і торговельних фірм не могли задовольнятись інформацією лише бухгалтерського обліку, оскільки не забезпечувались потреби щодо оперативного управління господарством.

2. Весь період історичного розвитку оперативного обліку і контролю свідчить про поступове і закономірне удосконалення їх теоретичних, методичних і організаційних засад.

3. Аналіз діяльності консервних підприємств споживчої кооперації та чинної системи управління, підсистем обліку і контролю підтверджує наявність проблем і обумовлює необхідність розробки та реалізації програми економічного зростання і подолання негативних явищ на основі реформування системи управління, відновлення та розвитку оперативного обліку і контролю та запровадження сучасних концепцій менеджменту.

4. Дослідження теоретичних аспектів оперативного обліку і контролю дозволили визначити основні напрями їх подальшого розвитку: уточнення предмету та економічних об’єктів відповідно до вимог ринкової економіки, запровадження удосконаленої системи носіїв первинної обліково-контрольної інформації, застосування економіко-математичного апарату при створенні більш досконалих методик оперативного обліку і контролю, покращення їх організаційної структури, широке запровадження сучасних інформаційних технологій та комп’ютерних програмних засобів тощо.

5. Вивчення теоретичних концепцій сучасного менеджменту дає підстави вважати, що оперативний облік і контроль не зникає і не поглинається іншими обліковими системами, а надалі залишається окремим видом (підсистемою, компонентом) управлінського обліку чи контролінгу, оскільки його методичний арсенал та багаторічний період функціонування дозволяє найбільш економно і продуктивно вести спостереження за діяльністю низових структурних підрозділів і оперативно забезпечувати інформацією менеджерів операційної системи та за вимогою й керівництво вищих рівнів управління. Низька вартість функціонування систем оперативного обліку і контролю та оперативність і дієвість – вагома перевага перед іншими обліково-контрольними системами. В умовах застосування процесного управління чи системи збалансованих показників поле діяльності оперативного обліку є пріоритетним.

6. Дослідження стану документального оформлення операцій в системі оперативного і бухгалтерського обліку показало, що більшість облікових документів, якими оформляються операції оперативного обліку, є недосконалими як за формою, так і за складом реквізитів. Крім того, існує значна частина операцій, які не документуються і не фіксуються іншими засобами спостереження, а відтак втрачаються інформаційні можливості обліку та оперативного контролю.

7. Організація носіїв інформації у кожному конкретному випадку повинна забезпечуватися застосуванням комплексу раціональних форм первинних документів та реєстрів оперативного обліку, що визначаються особливостями виробничих процесів консервних підприємств, задля чого нами пропонуються акти витрачання сировини та матеріалів і виходу продукції, змінні виробничі звіти, контрольно-накопичувальні відомості, а також зведені контрольно-накопичувальні відомості для обліку матеріальних витрат.

8. Ефективне функціонування системи оперативного обліку можливе лише за належної його методики та організації. Методика оперативного обліку, запропонована для консервних підприємств, ґрунтується на концепції процесного управління, а тому за результатами вивчення господарської діяльності, організаційної структури управління та обліково-контрольних систем вважаємо за доцільне виділення наступних процесів: постачання та зберігання виробничих ресурсів; виробниче споживання ресурсів; випуск готової продукції, її реалізація та формування доходів. Для операцій і стадій кожного з процесів визначені завдання, інформаційні джерела та носії інформації, об’єкти обліку, виконавці та користувачі інформації, викладено порядок ведення обліку, а також розроблені моделі обліку найбільш важливих задач.

9. Система оперативного контролю на консервних підприємств споживчої кооперації потребує удосконалення, тому у дослідженні пропонується схема основних характеристик оперативного контролю підприємства, а саме: час, періодичність, повнота, місце і спосіб проведення, економічна сутність, виконавці тощо. Це дозволить оптимізувати управлінські рішення щодо конкретних об’єктів контролю на підприємстві.

10. На підставі дослідження чинної методики і організації оперативного контролю зроблено висновок про можливість підвищення ефективності контролю на основі підходу, що поєднує оперативно-технологічні та інформаційно-економічні функції в об’єктно-цільових структурах.

11. Суттєвим фактором посилення контрольних функцій виступає моделювання. Система оперативного контролю наповнюється новим змістом і розширеними можливостями при застосуванні економіко-математичних моделей щодо вирішення основних завдань. Для досягнення цієї мети нами розроблені моделі: балансу сухих речовин з використанням фактору часу та вартісних величин, що дозволяє використовувати даний інструмент у сфері економічного контролю; модель відхилень за алгоритмами визначення і порівняння масивів фактичних даних оперативного обліку та масиву норм і нормативів з врахуванням фактору часу та оптимізаційні моделі вирішення окремих завдань оперативного контролю і управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кошкаров С.А. Теоретико-методологічні основи оперативного обліку // Теорії мікро- макроекономіки. Збірник наукових праць Академії муніципального управління. Випуск 8. – К.:АМУ,2001. – с. 190-196. (0,2 друк.арк.).

2. Кошкаров С.А.