Лексика Різдвяної проповіді містить велику кількість запозичень. Найбільша частотність вживання лексичних запозичень належить старослов’янізмам.

Перевага іменних частин мови над вербальними – характерна риса Різдвяної проповіді на морфологічному рівні.

Синтаксис проповіді на Різдво Христове має ряд особливостей. Відзначається тематична постпозиція в актуальному членуванні речення. Здебільшого вживаються розповідні конструкції. Просте речення менш вживане, ніж складне. Основний тип складного речення – складнопідрядне речення нерозчленованої структури.

Аналіз образу автора виявив ряд особливостей проповіді як жанру: 1) ставлення автора проповіді до адресата будується як до „свого”, „на рівних”; 2) вказівка на умовне старшинство виражена паралінгвістично; 3) адресат Різдвяної проповіді завжди виражений у множині і є „своїм” для автора проповіді.

Часова перспектива категорії змісту подій Різдвяної проповіді двокомпонентна: позитивна подія в особистій сфері адресата із футуральною перспективою та негативна подія адресата із перфектною часовою перспективою. Футуральна перспектива позитивної події витікає із властивості проповіді як поради, настанови і переважає. Перфектна часова перспектива негативної події в особистій сфері адресата і автора пояснюється елементами дорікання. Оцінка змісту подій Різдвяної проповіді підкреслено позитивна.

Жанрова специфіка Різдвяної проповіді зумовлена особливостями релігійного дискурсу. Комунікативна мета Різдвяної проповіді різнобічна, що, в свою чергу, не дозволяє віднести цей жанр ні до інформативного, ні до оцінного, етикетного чи імперативного жанрів. Проповідь, що проаналізована, має характерні риси усіх чотирьох типів жанру. Це протиріччя усувається наявністю адресата: кожний, до кого звертається проповідник, сам для себе визначає більш важливе, те, що є найбільш актуальним для нього в цей момент. Уявна відокремленість комунікативної мети Різдвяної проповіді пояснюється основною відмінною рисою будь-якої проповіді як жанру – її сотеріологічністю. Цей чинник, орієнтований на особистісний порятунок, є релевантним як на вербальному, так і на екстралінгвістичному рівнях. Зазначена вище властивість Різдвяної проповіді дає підстави для виділення нового жанру – сакрального.

Паралінгвістичною рисою є також чітка інституційність, обмеження у сфері вживання кінем. Найбільшого поширення у Різдвяній проповіді набули такі фонаційні паралінгвістичні засоби, як інтонація, наголос, тон, темп. Ситуаційні кінеми виконують головним чином роз’яснювальну функцію, мануальні, мімічні та пантомімічні – емоційно-експресивну.

Отже, проведений дискурсивний аналіз Різдвяної проповіді дозволяє виокремити цей різновид словесності як окремий жанр церковного підстилю публіцистичного стилю релігійного дискурсу.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Кот С.А. О некоторых узуальных вариантах русской орфографии // Система і структура східнослов’янських мов: Зб.наук.праць / Редкол.: В.І.Гончаров (відп.ред.) та ін. – К.: Знання, 2002. – С. 267-272.

2. Кот С.А. Проповедь как дискурс (паралингвистическое оформление) // Язык и культура. Серия “Филология”. Вып.5, Т.1, Философия языка и культуры. – К.: Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2002. – С. 161-168.

3. Кот С.А. Изображаемое пространство Рождественской проповеди // Актуальні проблеми металінгвістики. Збірник наукових статей за матеріалами ІV Міжнародної наукової конференції. – Черкаси: Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького, 2005. – С. 187-190.

4. Кот С.А. Старославянизмы как неотъемлемая составляющая современной православной проповеди // Константинополь. Сборник статей и материалов. – Винница, 2005. – С. 127-131.

АНОТАЦІЯ

Кот С.А. Дискурсний аналіз проповіді як морально-духовного жанру словесності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена дискурсивному дослідженню православної Різдвяної проповіді як жанру, історії її виникнення і розвитку, аналізу структурних компонентів.

Проаналізовано проповідь як жанр, розглянуто власне мовні особливості проповіді поряд із паралінгвістичним її оформленням як дискурсу. Схарактеризовано глобальні текстові категорії на основі текстового аналізу проповіді. Указано на суміжність Різдвяної проповіді з системою російських функціональних стилів.

Комунікативна ситуація проповіді характеризується своєю детермінованістю, соціокультурним контекстом. Комунікативна мета проповіді різноаспектна, сотеріологічна.

Виразною рисою паралінгвістичного оформлення Різдвяної проповіді є інституційність та обмеження у використанні кінем. Ситуаційні паралінгвістичні засобі виконують, головним чином, стверджувальну функцію, мануальні, мімічні та пантомімічні – емоційно-експресивну.

Проповідь на Різдво Христове співвідноситься із публіцистичним стилем російської мови на основі функціонально-стилістичних чинників: сфери вживання, функцій, мовних особливостей вербального рівня.

Ключові слова: дискурс, проповідь, теорія мовленнєвих жанрів, сакральний жанр, текстова категорія, паралінгвістичне оформлення.

АННОТАЦИЯ

Кот С.А. Дискурсный анализ проповеди как нравственно-духовного жанра словесности. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2006.

Диссертация посвящена дискурсному исследованию православной Рождественской проповеди как жанра, истории её возникновения и развития, анализу структурных компонентов.

Рождественская проповедь является самостоятельным жанром религиозного дискурса, поскольку обладает характерными чертами, присущими любому жанру. Проповедь – это тематически, композиционно и стилистически устоявшийся тип сообщения. Свои истоки Рождественская проповедь берет в IV веке, и ее дальнейшее развитие связано с распространением христианства. С течением времени Рождественская проповедь эволюционировала от неформальной беседы до институциализированного монолога, став учительно-просветительным словом – тематической проповедью, в которой событие воплощения Бога раскрывается с достаточной обоснованностью, преимущественно в форме логического рассуждения.

Отличительной чертой Рождественской проповеди как жанра является сотериологичность коммуникативной цели. Данный фактор – ориентированность на личное спасение – релевантен как на вербальном уровне, так и экстралингвистическом. Каждая проповедь содержит так называемое нравственное приложение – призыв к внутреннему совершенствованию, Богоуподоблению, нравственному росту.

Проповедь на Рождество Христово является реактивным жанром и осознается как неотъемлемая составляющая всего коммуникативного целого – литургии.

Как публичная речь, проповедь соотносится с публицистическим стилем. На это указывают ряд признаков как на вербальном, так и на экстралингвистическом уровнях.

Во-первых, сфера употребления данного жанра – общественная, т.е. та же, что и жанров публицистического стиля.

Во-вторых, в Рождественской проповеди реализуются информативная и воздействующая функции, при этом роль второй несравнимо важнее, чем роль первой, что характерно для религиозной сферы общения.

В-третьих, черты публицистического стиля находят свое выражение на всех уровнях языка.

Вербальный анализ Рождественской проповеди позволил выделить следующие характерные особенности данного жанра:

1) устная форма реализации предопределяет свойства проповеди на фонетическом уровне. Сюда относятся требования к литературному произношению, владению высотой и тембром голоса; умеренный темп проповедования; употребление слов, в которых отсутствует палатализация перед о, неполногласные сочетания.

2) Лексика Рождественской проповеди содержит обильный пласт заимствований. Основная доля приходится на старославянизмы. Лексемы греческого происхождения составляют вторую группу заимствований.

3) Словообразовательный уровень характеризуется широким использованием префиксального способа словообразования, употреблением старославянских суффиксов. Среди моделей словообразования наиболее презентативен способ сложения основ, калькирования.

4) Преобладание именных частей речи над вербальными – характерная черта Рождественской проповеди на морфологическом уровне.

5) Синтаксис проповеди на Рождество Христово имеет ряд особенностей. Прежде всего, следует отметить тематическую постпозицию в актуальном членении предложения. Основной пласт синтаксических структур представляют повествовательные предложения. Простое предложение менее употребительно, чем сложное. Основной тип сложного предложения – сложноподчиненное нерасчлененной структуры.

Структура текста Рождественской проповеди представлена зачином, разверткой и концовкой. Указанные составляющие относятся к структурно-смысловым частям сверхфразового единства. Зачин проповеди, как правило, является редуцированным и автосемантичным. Синсемантичная развертка и автосемантичная концовка содержат коннекторные ряды пяти глобальных категорий.

Особенностью категории участники коммуникативной ситуации является то, что в текстах Рождественской проповеди отсутствует указание на адресата, слушателя. Помимо основных участников коммуникативной ситуации, к данной категории относятся участники события – Рождества.

Глобальная категория события – процессы – факты организует структуру текста и его смысловое содержание. Данная категория характеризуется строгим построением на основе коннекторных рядов с процессными и событийными предикатами.

Категория времени Рождественской проповеди представлена реальным объективным и циклическим временем с проспективным развитием временного сюжета. Участники коммуникативного события пребывают в одном из трех временных пространств.

Изображаемое пространство проповеди на Рождество Христово рассмотрено с точки зрения адресанта, то есть религиозного мировоззрения. Согласно предложенной классификации, все изображаемое пространство является реальным и делится на два мира: видимый и невидимый.

Категория оценки представлена на всех уровнях языка и выражается рациональным и аксиологическим ее видами. Исключительной чертой данной категории является наличие среди аксиологических видов отдельной подкатегории – религиозной оценки (сотериологической в данном случае), которая контекстуально предопределяет значимость других видов.

Паралингвистическое оформление Рождественской проповеди имеет свои особенности. Общей чертой является сторогая институциональность, ограничения в сфере употребления кинем. Наиболее употребимыми в Рождественской проповеди являются такие фонационные паралингвистические средства, как интонация, ударение, тон, темп. Ситуационные кинемы выполняют главным образом изъяснительную функцию, мануальные, мимические и пантомимические – эмоционально-экспрессивную.

Проведенный дискурсивный анализ Рождественской проповеди позволяет отнести данный вид словесности к отдельному жанру церковного регистра публицистического стиля религиозного дискурса и определить его как сакральный жанр.

Ключевые слова: дискурс, проповедь, теория речевых жанров, сакральный жанр, текстовая категория, паралингвистическое оформление.

ANNOTATION

Kot S. Discourse analysis of sermon as moral-ecclessiastical genre of speech. – Manuscript.

The thesis is submitted to obtaining the degree of candidate of philological sciences in speciality 10.02.02. – the Russian Language – Drahomanov National Pedagogical University. – Kyiv, 2006.

The thesis is devoted to discourse analysis of orthodox Christmas sermon as a genre, its appearance, development and structural components.

The sermon as a genre is analysed, the verbal peculiarities along with paralinguistic features of sermon as discourse are examined. The global text categories of sermon are characterized on the basis of its text analysis. Christmas sermon correlation with functional styles of the Russian language is indicated.

The communicative situation of preaching is characterized by its dependence on sociocultural context. The communicative goal of sermon is multipurpose and soteriological.

A distinctive feature of paralinguistic component of Christmas sermon is its rigidity and kinem usage restriction. Situational paralinguistic means have mainly a confirming function, while manual, mimic and pantomimic ones have an expressive and emotional function.

Based on functional and style factors Christmas sermon is correlated with sociopolitical style of the Russian language: its usage, function and speech peculiarities of the verbal level.

Key words: discourse, sermon, theory of speech genre, cacred genre, text category, paralinguistic means of expression.