НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кучин Сергій Павлович

УДК.741: 330.8-051]"18/191"(043.5)

ТЕОРІЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ У СПАДЩИНІ
М. І. ТУГАНА-БАРАНОВСЬКОГО

08.01.04 – економічна історія та історія економічної думки

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ–2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної історії, теорії та менеджменту Харківської державної академії культури.

Науковий керівник доктор історичних наук, професор
ЛАНТУХ Валерій Васильович,
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, професор кафедри історії Росії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
ЛЕОНЕНКО Петро Михайлович,
Український державний університет економіки і фінансів, перший проректор, завідувач кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук
САЙКЕВИЧ Олександр Дмитрович,
Державний агроекологічний університет,
доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Провідна установа ДУ „Інститут економіки і прогнозування” НАН України, відділ економічної історії

Захист відбудеться 26 грудня 2006 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .176.01 по захисту дисертацій в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, .

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, .

Автореферат розісланий 24 листопада 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання ефективного функціонування грошової системи держави завжди будуть залишатися тими нагальними проблемами економіки, без вирішення яких неможливий успішний розвиток національного господарства будь-якої країни. Завдання вироблення сучасних науково обгрунтованих концепцій державного регулювання грошових відносин, у свою чергу, потребує ретельного вивчення й осмислення історичної наукової спадщини, процесів формування наукових поглядів у цій сфері, їх трансформації під впливом історичних тенденцій і змін, а також зворотних впливів розвитку наукової думки на історичну реальність.

Розробки проблеми грошового обігу у працях видатного українського вченого-економіста М.І.Тугана-Барановського мали значний вплив на розвиток системи господарювання в період становлення ринкових відносин в Україні наприкінці– на початку ст. Сформована М.І.Туган-Барановським в зазначений період система наукових поглядів на процес грошового обігу не втрачає в певних частинах актуальності й сьогодні та може використовуватися як теоретико-методологічна основа для вирішення багатьох нагальних проблем становлення й розвитку національної економіки України.

Розвиток системи грошових відносин у кінці XIX – на початку XX ст. досліджували сучасники тих подій – відомі вчені М.Бунге, О.Міклашевський, М.Соболєв, І.Трахтенберг, і роботи М.І.Тугана-Барановського також були об'єк-том їх досліджень. Численні аспекти обраної проблеми представлені в наукових роботах таких вітчизняних вчених, як Л.Антоненко, В.Бабич, Ю.Ба-жал, С.Біла, В.Будкін, Л.Булочнікова, Є.Воробйов, В.Глущенко, Л.Горкіна, В.Гринчуцький, Т.Дерев’янкін, В.Єрьоменко, С.Злупко, В.Ковальчук, Л.Кор-нійчук, М.Кон-дратьєв, В.Лантух, Е.Лортікян, П.Леоненко, В.Лісовицький, П.Лященко, М.Савлук, В.Фещенко, М.Хохлов, А.Чухно. Серед закордонних до-слідників спадщини М.І.Тугана-Барановського слід відзначити наступних науков-ців: С.Амато, В.Тимошенко, В.Коваль, І.-С.Коропецький, А.Ноув, Н.Балабкінс.

Проте проблема грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського є одним з тих напрямів дослідження його спадщини, який потребує більш глибокого й системного вивчення, на що звертають увагу в контексті власних наукових досліджень такі сучасні вчені, як Л.Горкіна, І.-С.Коропецький, Е.Лортікян. Відсутність у науковій літературі комплексного аналізу проблеми грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського, незавершеність розробки цього напрямку дослідження та його актуальність для сучасної української економічної науки зумовили вибір теми, постановку мети й завдань дисертації.

Характеризуючи стан висвітлення й розробки означеної проблеми, потрібно вказати на необхідність здійснення цілісного дослідження розвитку теорії грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського в діалектичній взаємодії із загальною соціально-економічною ситуацією в країні, яка безпосередньо впливала на особливості формування наукових поглядів вченого. Тому поєднання дослідження розвитку ідей М.І.Тугана-Барановського у сфері грошового обігу із вивченням державної практики регулювання системи грошового обігу в Україні в середині XIX – на початку XX ст. є актуальним із загальнотеоретичної та методологічної точки зору, а також може мати велике практичне значення для вироблення цілісної оцінки національної економічної наукової школи, що склалася в Україні на початок ХХ століття.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в межах розробки наукової теми кафедри економічної історії, теорії та менеджменту Харківської державної академії культури „Історія господарства та економічної думки” (наукова тема затвердже-на Вченою Радою Харківської державної академії культури 23 лютого 2001 р., протокол №8). Дослідження також щільно пов'язано з науковими планами ді-яльності Наукового Товариства з вивчення спадщини М.І.Тугана-Баранов-ського при Харківському Національному університеті імені В.Н.Каразіна.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в комплексному вивченні, аналізі й узагальнені поглядів М.І.Тугана-Барановського на проблему грошового обігу, виявленні факторів, що впливали на формування зазначених поглядів у контексті соціально-економічного розвитку країни. Зазначена мета вимагає вирішення в роботі комплексу завдань, а саме:–

оцінити стан вивчення проблеми грошового обігу у спадщині М.І.Тугана-Барановського у вітчизняній та зарубіжній історико-економічній літературі;–

проаналізувати розвиток сфери грошового обігу Росії в контексті загальної соціально-економічної ситуації у країні в середині XIX – на початку XX ст. з позиції впливу процесів трансформації грошових відносин на систему наукових поглядів М.І.Тугана-Барановського;–

визначити характерні особливості наукових поглядів М.І.Тугана-Баранов-ського на історичне походження, функціональну роль грошей у народному господарстві, феномен паперових грошей та гроші в умовах соціалістичного господарства, з’ясувати ставлення М.І.Тугана-Барановського до питання визна-чення вартості грошей в контексті існуючих на той час теорій вартості грошей;–

дослідити концептуальні підходи М.І.Тугана-Барановського стосовно ролі держави у процесі регулювання відносин грошового обігу, зокрема проаналізувати практичні пропозиції М.І.Тугана-Барановського щодо устрою системи грошового обігу в Україні після Першої світової війни;–

виявити роль і значення теоретичного доробку та практичних рекомендацій М.І.Тугана-Барановського для української науки, дослідивши його науково-громадську діяльність в Україні, зокрема причетність до формування грошової системи держави;–

розкрити проблему визначення вартості грошей у спадщині М.І.Тугана-Барановського, обґрунтувати значення його наукових висновків для вироблення сучасних перспективних концепцій грошового регулювання в Україні.

Об’єктом дослідження постає наукова спадщина М.І.Тугана-Баранов-ського в контексті історико-економічних реалій означеного періоду, суспільно-економічних поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців – попередників і сучасників великого українського вченого, а також її наукового осмислення істориками-економістами та суспільно-політичних діячами сучасного періоду.

Предметом дослідження є формування системи наукових поглядів на проблему грошового обігу в науковій спадщині М.І.Тугана-Барановського наприкінці XIX – на початку XX ст.

Методи дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань було залучено великий масив фактологічних матеріалів і даних, застосовано широкий комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

Теоретичною основою дослідження стало вивчення наукової спадщини М.І.Тугана-Барановського та проблеми розвитку грошових відносин в Україні в середині XIX – на початку XX ст. Наукова евристика, класифікація та критика джерел як методи джерелознавства застосовувалися при аналізі актуалізованої і неактуалізованої інформаційної джерельної бази; бібліометричний аналіз використано для вивчення кількісних параметрів архівних матеріалів (підрозділи .1, 1.3). Інструменти методу логічної абстракції (аналіз і синтез, індукція й дедукція) в поєднанні із системним підходом, спрямованим на узагальнююче вивчення проблеми грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського, дозволили охарактеризувати розвиток та якісний стан грошової системи України в означений хронологічний період та еволюцію поглядів М.І.Тугана-Барановського щодо грошового обігу (підрозділ .2, розділ ). Методи проблемної хронологізації та персоналізації допомогли встановити структуру, історіографію, простежити розвиток досліджень проблеми грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського, охарактеризувавши персональний внесок у її поступ відомих вчених (розділи , 3).

Наукова новизна одержаних результатів та особистий вклад автора в розробку проблеми полягає в комплексному історико-економічному аналізі системи наукових поглядів М.І.Тугана-Барановського на феномен грошового обігу та виявлені чинників історичного, наукового та суспільно-політичного характеру, що впливали на її формування. Зокрема в дисертації отримано наступні наукові результати, що характеризуються науковою новизною:

уперше:–

обґрунтовано комплексний підхід до вивчення розвитку теорії грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського в історико-економічній науці, який системно поєднує історико-економічний аналіз розвитку механізмів грошового обігу в Україні в середині XIX – на початку XX ст., що безпосередньо впливали й обумовлювали наукові інтереси М.І.Туган-Барановського, та моделі розвитку грошових відносин в умовах соціалістичного господарства, розроблені вченим, який передбачив та обґрунтував можливість і доцільність створення системи безготівкових грошових операцій та розрахунків за допомогою сучасних пластикових дебетових та кредитових карток; –

введено до наукового обігу архівні матеріали, які свідчать про практичну участь М.І.Тугана-Барановського у створенні національної грошової одиниці України, що підтверджується проведеним аналізом відповідних документальних рішень, зокрема рішенням Ради міністрів Української народної республіки 1 січня 1919 р., за яким, як провідний фахівець у галузі грошового обігу та представник Української академії наук, М.І.Туган-Барановський був призначений до складу Комісії при комітеті Фінансів, у завдання якої входило впорядкування грошового обігу та введення в Україні власної національної грошової одиниці;–

сформульовано цілісну прогностичну концепцію розвитку світової системи грошового обігу на основі аналізу праць М.І.Тугана-Барановського, зокрема на базі узагальнення поглядів М.І.Тугана-Барановського на проблему інфляційних процесів в економіці країни, державного регулювання грошового обігу в період Першої світової війни та його аналізу світових тенденцій розвитку грошової системи після закінчення Першої світової війни; зокрема показано роль аналізу прогнозування ринкової кон’юнктури та проведення ефективної економічної політики М.І.Тугана-Барановського у формуванні кейнсіанських поглядів та розробок пізніших авторів.

удосконалено:–

системний аналіз наукових поглядів М.І.Тугана-Барановського щодо еволюції, ролі грошей у сучасному народному господарстві та сутності паперових грошей – таких, що мають позначення щодо вмісту дорогоцінного металу, і таких, що не мають подібного позначення, а також карткових продуктів, які поширюються та мають перспективи розвитку в сучасній економіці;–

підходи щодо співставлення теорії та практики впорядкування грошової системи в Україні, зокрема за участю М.І.Тугана-Барановського, наукових даних щодо кількісних та якісних показників проведення грошових реформ в Україні на початку XIX – на початку XX ст.;

отримали подальшого розвитку:–

дослідження чинників, які впливають на цінність грошей, зокрема виявлено, що у працях М.І.Тугана-Барановського особлива роль у цьому питанні відводилася кон'юнктурі ринку та економічним циклам; при цьому показано значення, яке відіграли праці вченого для становлення наукових поглядів щодо економічних циклів у вітчизняній економічній школі;–

вивчення науково-громадської діяльності М.І.Тугана-Барановського в Україні, а саме період його теоретичної та практичної діяльності під час розбудови української держави, створення та становлення Української академії наук та в Уряді Центральної Ради.

Практичне значення одержаних результатів. Здійснене дослідження поглиблює й систематизує аналіз малодосліджених аспектів формування та розвитку системи наукових поглядів щодо проблеми грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського та соціально-економічних процесів, зокрема трансформації грошової системи в Україні в середині XIX – на початку XX ст.

Матеріали дисертації можуть бути використані в науковій роботі як теоретико-методологічна основа для розробки широкого кола проблем з історії розвитку грошових відносин в Україні, становлення української національної школи економічної думки, а також у навчальному процесі при викладанні курсів історико-економічного спрямування, для підготовки навчально-методичної літератури для студентів і викладачів економічних та історичних факультетів. Результати дисертації сприятимуть виявленню нових перспек-тивних напрямів дослідження у сфері економічної історії України, історії економічної думки та можуть бути використані при розробці стратегії розвитку грошової системи в контексті світових тенденцій інтеграційних процесів.

Результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри фінансів та кредиту економічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (довідка №2101-038 від 28.02.2006 р.), факультету управління бізнесом Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” (довідка №66-06-31-/19 від 27.02.2006 р.), кафедри економічної теорії і фінансів Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка №01-289/06-05 від 17.02.2006 р.), при факультету культурології та менеджменту Харківської державної академії культури (довідка №38-01-123 від 23.02.2006 р.), Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні курсів економічного та історико-економічного спрямування та при розробці відповідних навчальних посібників (довідка №265 від 25.05.2006 р.), а також при підготовці магістрів державного управління у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка №518/01-1 від 16.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослід-ження доповідалися на наукових семінарах кафедри економічної історії, теорії та менеджменту Харківської державної академій культури, на конференціях Наукового Товариства з вивчення спадщини М.І.Тугана-Барановського при Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, під час викладан-ня історико-економічних дисциплін. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на 13 наукових конференціях: „Культура та інформаційне суспільство на зламі тисячоліть” (Харків, 15–16 квітня 1999 р.), „Культура та інформаційне суспільство на зламі тисячоліть” (Харків, 13–14 квітня 2000 р.), „Погляди вчених-економістів та розвиток України: минуле, сьогодення, майбутнє” (Харків, 10 грудня 2002 р.), „Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 17–18 квітня 2002 р.), „IV читання, присвячені пам’яті професора С.М.Королівського” (Харків, 21 листопада 2002 р.), „Молодь в умо-вах нової соціальної перспективи” (Житомир, 15–16 травня 2002 р.), „Сучасні проблеми науки та освіти” (Ужгород, 1–9 травня 2002 р.), „Погляди вчених-економістів та розвиток України: минуле, сьогодення, майбутнє” (Харків, 12 грудня 2003 р.), „Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 16–18 квітня 2003 р.), „Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві” (Харків, 21–22 листопада 2003 р.), „Філософія виживання: молодь і сучасний світ” (Харків, 28 березня 2003 р.), „Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 22–23 квітня 2004 р.), „Краєзнавство і учитель – 2006” (Харків, 28 лютого 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 26 наукових працях, зокрема у 3 монографіях загальним обсягом 19,50 д.а. (з них одна колективна монографія, де автору належить 2,10 д.а.), 7 статтях у провідних наукових фахових виданнях України з економічних наук, 6 статтях в інших виданнях, 10 публікаціях у збірках матеріалів та тез доповідей наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), висновків, списку використаної літератури та джерел, що налічує 210 найменувань. Основний зміст роботи викладений на 172 стор., робота містить 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь її наукової розробленості, мета, предмет і об'єкт, завдання дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У першому розділі „Методологічні основи дослідження теоретичних поглядів М.І.Тугана-Барановського на механізми грошового обігу” розгля-дається комплекс питань, пов'язаних з аналізом джерельної бази дослідження, станом грошових відносин в України у другій половині XIX – на початку XX ст., науково-громадською діяльністю М.І.Тугана-Барановського в Україні.

Дослідження наукової спадщини М.І.Тугана-Барановського має велике методологічне значення для відповідей на питання, які зумовлює сучасний характер розвитку економіки та суспільства. Водночас для вивчення історико-економічних процесів необхідне дослідження різних видів джерел, в яких відбивається уся сукупність явищ економічного і громадського життя. Тому лише комплексне використання різноманітного кола джерел дозволяє достатньо повно дослідити проблему грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського.

Систематизований аналіз основних теоретичних основ і положень вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно теорії грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського свідчить про те, що теорія грошового обігу М.І.Тугана-Барановського, з одного боку, виникла під впливом практики розвитку грошових відносин у середині XIX – на початку XX ст., а з іншого – мала велике значення для формування регулятивної монетарної політики, становлення пізніших систем наукових поглядів на грошовий обіг. На еволюції поглядів самого М.І.Тугана-Барановського відбилися ті економічні процеси, які становили економіко-історичний контекст його діяльності та теоретичних пошуків.

Починаючи з другої половини ХVІІІ ст., а ще більш динамічно – протягом ХІХ та початку ХХ ст. відбуваються новації, які зумовили якісні модифікації соціально-економічних механізмів та відповідну потребу в теоретичному осмисленні. Серед таких явищ можна відзначити уведення в обіг паперових грошей, грошову реформу Вітте та ін.

Теоретична діяльність М.І.Тугана-Барановського не була уособленою від його практичної роботи, громадської активності, поєднувалася із нею, виступала в якості методологічної основи для конкретних дій. На підставі проведеного аналізу, можна констатувати, що висновки та положення М.І.Тугана-Барановського віднайшли впровадження при державотворенні в Україні, у процесах оптимізації системи грошово-фінансової оптимізації у державі.

Сучасні особливості паперової системи, а також тенденції поширення електронних грошей, карткових систем розрахунків разом із зобов'язаннями урядів проводити жорстку монетарну політику в межах існуючих міжнародних угод є доказом передбачень М.І.Туганом-Барановським щодо напрямів розвитку монетарної сфери економіки, зокрема положень його кон’юнктурної теорії вартості грошей. Відтак, цього вченого можна вважати одним з перших прибічників активної участі уряду через монетарну полі-тику в економічному житті суспільства, що є особливо важливим за умов становлення інформаційної економіки та потреби в застосуванні програмно-цільових, інноваційноспря-мованих регулятивних підходів держави. Зокрема викликає великий інтерес концепція запровадження постійного державного моніторингу сфери грошового обігу та регулювання вартості грошей не тільки їх кількістю в обігу та забезпеченістю товарною масою, але й такими факторами, що обумовлюють відповідну кон'юнктуру, динамічні показники ринку.

У другому розділі „Феномен грошей у працях М.І.Тугана-Барановського” досліджуються питання походження та ролі грошей у народному господарстві, соціально-економічна сутність паперових грошей, та проблема визначення вартості грошей.

Для розуміння сутності грошей та грошового обігу має непересічне методологічне значення положення М.І.Тугана-Барановського про те, що гроші виникли не в результаті ініціативи держави, закріпленої за допомогою законодавчих механізмів, а у відповідності до еволюційної логіки розвитку сфери обміну. Відтак „природність” грошей, нарівні з мовою, традиціями та звичаями означає їхню здатність „вростати” в суспільні репродуктивні системи, зокрема й ті, які будуть властивими майбутньому розвитку інформаційного суспільства із прогресивними механізмами карткових розрахунків, електронних грошей.

Грошима постають товари, які мають найбільш забезпечений збут, або важливі для споживання продукти. Інакше кажучи, згідно М.І.Тугана-Барановського, історично гроші виділилися із загального світу товарів і самі спочатку були і звичайним товаром, і специфічним товаром – грошима. Подальший хід історії привів до ліквідації товарної форми грошей і переходу до нових форм.

Паперові гроші є феноменом грошей іншого роду, нетоварної природи. Переваги використання грошей, у порівнянні з натуральним обміном, величезні і пов'язані зі зменшенням суспільних витрат, полегшенням процесу обміну. Головним наслідком функціонування грошей є можливість поглиблення системи поділу, спеціалізації. На перших стадіях розвитку товарного обміну широко розповсюдженими була худоба, шкури, хутро, які виконували роль грошей у найдавніших греків і слов'ян. Після відділення ремесла в окремий промисел у ролі грошей починають виступати метали. Першими металевими грошима були мідь і залізо. Але поступово у всіх народів загальним еквівалентом стають шляхетні метали: срібло і золото, а згодом тільки золото. Особистою рисою грошей є їхня ліквідність, що вказує на те, що гроші – це ліквідне (легко реалізоване) майно. Чим більш ліквідною є річ, тим більше вона схожа на гроші, причому ліквідність певного майна, згідно М.І.Тугана-Барановського, безпосередньо пов'язана з витратами його обміну на інші види майна. Таким чином, будь-яке майно деякою мірою є грошима, а той вид майна, що вільно приймається усіма як засіб обігу, утворює грошову масу даного суспільства.

Разом з тим, кажучи про паперові гроші, М.І.Туган-Барановський доводить, що вони незалежні від металевих грошей, протистоять їм як абсолютно самостійна форма грошей. Тому паперовими грошима М.І.Туган-Барановський вважає лише такі паперові грошові знаки, що не розмінюються на дзвінку монету. Розмінні паперові грошові знаки, згідно М.І.Тугана-Барановського, у всіх випадках не є паперовими грошима унаслідок свого зв'язку з металевими грошима. Водночас вчений підкреслював, що для того, щоб шматочок паперу був офіційною формою розрахунків, його спершу повинні прийняти люди для виконання двох фундаментальних функцій грошей: встановлення стандарту вартості і засобу обміну.

Для міжнародної ж торгівлі треба оцінювати гроші однієї країни у грошах іншої, у інтервалютарному курсі, що визначається відношенням між платіжними зобов'язаннями різних країн і обставинами, що приховані в основі утворення цін. М.І.Туган-Барановський наполягав на тому, що у країні, де панують паперові гроші, золото та металеві гроші втрачають роль грошей, а “умовні знаки”, не пов’язані з металевими грошима, покликані повністю замінити останні. В результаті, метал не є грошима в країні з паперовою валютою, а є товаром.

М.І.Туган-Барановський виділяє три стадії розвитку паперових грошей. Перша стадія характеризується тим, що паперові гроші ще не одержали закінченої юридичної форми та існують в обігу поруч з металевими грошима (це – російські асигнації, які проіснували більше 70 років – до грошової реформи Є.Ф.Канкріна у 1839 р., а також австрійські банкоцеттелі, девальвовані в 1810 р.). На другій стадії свого розвитку паперові гроші одержують закінчену юридичну структуру і починають виконувати всі функції грошей, тому вони цілком витісняють із внутрішнього обігу металеві гроші (для цього етапу найбільш характерні російські кредитні білети після припинення їхнього розміну під час Кримської війни і до грошової реформи С.Ю.Вітте, а також австрійські паперові гульдени до 1892 р.). Третій етап розвитку паперових грошей тільки починався за життя М.І.Тугана-Барановського і характеризувався переходом системи паперових грошей з хиткою цінністю, до системи паперових грошей зі стійкою цінністю.

Екстраполяція логіки М.І.Тугана-Барановського дозволяє казати про новий етап розвитку монетарних систем, який пов'язаний із формуванням системи електронних грошей зі стійкою цінністю.

У третьому розділі „Державне регулювання грошової системи у спадщині М.І.Тугана-Барановського” розглядаються інструменти державного регулювання системи грошового обігу, а також специфіка устрою системи грошового обігу після Першої світової війни.

Розгляд М.І.Туганом-Барановським проблеми паперових грошей неодно-разово пов'язувався ним із проблемами реального сектору та широким спектром питань соціально-економічного життя, громадянського суспільства, кооперативного руху. Передусім варто відзначити аналіз витрат на наслідки участі країни у Світовій війні, що позначалося на параметрах монетарного обігу та всіх аспектах функціонування економіки. Зокрема вчений дослідив процеси знецінення, падіння курсу паперових грошей в Україні, що набуло катастрофічного характеру і не мало серйозних економічних та політичних причин в самій Україні. Це дослідження мало значення передусім як аналіз екзогенних чинників інфляції та валютної дестабілізації, що значною мірою зберігає актуальність і зараз.

Відтак М.І.Туган-Барановський доводив, що здорова монетарна система і відповідна їй монетарна політика є необхідними умовами розв’язання всіх економічних проблем. Він обстоює ідею щодо активної ролі грошей і зокрема зображує грошово-кредитну систему як головне знаряддя планово-регулюючої діяльності держави. За М.І.Туганом-Барановським, саме грошово-кредитна система – сукупність заходів в області грошового обігу і кредиту, спрямованих на регулювання економічного росту, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і вирівнювання платіжного балансу, – слугує одним з найважливіших об’єктів втручання держави в процес відтворення і є тим складником економічного життя країни, без регулювання якого неможливий ефективний розвиток вітчизняної економіки.

У цьому контексті, обґрунтовані М.І.Туганом-Барановським підходи є важливими для формування сучасних підходів монетарного регулювання в Україні, зокрема зважаючи а необхідність виведення економіки на інноваційну модель розвитку.

Окрім того, вчений навів важливі положення щодо антикризового монетарного регулювання, обґрунтував інструментарій обмеження інфляції й, таким чином, уникнення її негативного тиску на економічну діяльність та розподіл прибутку.

Актуальними є розвідки М.І.Тугана-Барановського в напрямку порівняння ваги та дієвості засобів мобілізації коштів (зокрема з військовими цілями). Він дійшов висновку, що із трьох головних джерел мобілізації, що є в розпорядженні сучасних держав: податків, позик і випусків паперових грошей, – вирішальне значення має останнє. Податкове джерело – найслабше з них внаслідок того, що держава не має у своєму розпорядженні надто впливових для збільшення податків інструментів. Позики ж є обмеженими та такими, що не є достатніми для достатньо масштабних проектів. У той самий час, паперові гроші є найбільш зручним засобом мобілізації фінансових ресурсів.

Непересічне значення для економічної науки має фундаментальний аналіз М.І.Туганом-Барановським основних напрямків економічної теорії. Не зважаючи на певну умовність та історичну обмеженість, зберігає значення поділ економічних підходів на ліберальний, який ідеалізує нерегульований товарно-господарський лад, антипод першого – соціалізм або його сучасні аналоги контролю економіки, які ставлять під сумнів ефективність товарного господарства, а також еклектичний підхід, який займає проміжну позицію між двома першими. Прихильники третього напрямку політичної економії, з одного боку, визнавали неминучість активного втручання держави в господарське життя, а з іншого боку, застерігали від переоцінки можливостей цього втручання. До їхнього числа належав і сам М.І.Туган-Барановський, який наполягав на тому, що державне регулювання економіки можливе і необхідне в умовах збереження товарно-грошового господарства і капіталізму.

У цьому контексті можна розглядати становлення інституційної моделі розвитку, яка передбачає істотну роль держави в економічному житті суспільства, що є водночас регулятором, найбільшим власником, а також суб'єктом, що реалізує підприємницькі функції в ряді важливих галузей народного господарства. Обґрунтована М.І.Туганом-Барановським ідея про обов’язкове державне регулювання економіки взагалі та грошової системи зокрема була вірним припущенням щодо подальшого розвитку грошових відносин у світовій економіці.

ВИСНОВКИ

Дослідження спадщини М.І.Тугана-Барановського стосовно проблеми грошового обігу дозволило зробити наступні висновки та узагальнення.

1. Диверсифікованість джерельної бази дослідження, яка відбиває всю сукупність явищ економічного та громадського життя, вимагає комплексного використання різноманітного кола джерел при висвітленні проблеми грошового обігу у працях М.І.Тугана-Барановського. Тому методологічною вимогою організації наукового процесу в даному відношенні потребує системного врахування історичного підходу та системного аналізу теорії економічних вчень, еволюції поглядів М.І.Тугана-Барановського взагалі та на проблематику грошового обігу зокрема.

2. Дослідження спадщини М.І.Тугана-Барановського стосовно проблеми грошового обігу дозволяє зробити висновки про те, що формування власної теорії грошового обігу М.І.Тугана-Барановського відбувалося під впливом практики розвитку грошових відносин в Україні, а також інших країн у середині XIX – на початку XX ст., коли уряди країни не мали сталої думки щодо шляхів розвитку грошової сфери і мала місце постійна зміна паперового та металевого обігу, були відсутніми чіткі стратегія й тактика у цьому питанні.

Комплексний аналіз ідей М.І.Тугана-Барановського стосовно системи грошового обігу в країні дав змогу називати вченого провідним не тільки українським, але й світовим фахівцем у цій галузі економічних знань, а погляди М.І.Тугана-Барановського стосовно розвитку грошей в умовах соціалістичного господарства були першою спробою обґрунтування системи безготівкових розрахунків та розрахунків за допомогою сучасних дебетових та кредитових пластикових карток.

3. Введення до наукового обігу фактів з архівів України щодо впорядкування системи грошового обігу в Україні в першій половині XX ст., узагальнення характеристик, кількісних та якісних показників економічного розвитку економіки України у другій половині XIX – на початку XX ст., а також вивчення ролі М.І.Туган-Барановський у створенні в Україні власної грошової одиниці – гривні – дозволяють констатувати, що розвиток грошової системи в Україні в розглядуваний період має особливе методологічне значення для сучасної монетарної практики в Україні, передусім зважаючи на одночасну потребу дотримання монетарної дисципліни та врахування потреб розвитку реального сектору економіки.

Сучасний стан коливання розвитку економіки є підтвердженням вірних положень кон’юнктурної теорії вартості грошей М.І.Тугана-Барановського, якого можна вважати одним з перших прибічників активної участі уряду через монетарну полі-тику в економічному житті суспільства за будь-яких політичних та економічних формацій.

4. Аналіз праць М.І.Тугана-Барановського засвідчує, що концепція майбутнього розвитку світової системи грошового обігу має включати такі пункти: відмова від грошового обігу, заснованого на дорогоцінній монеті; введення паперового грошового обігу; створення незалежної фінансової установи, яка буде наглядати та регулювати грошових обіг у країні; створення обов'язкового фонду з дорогоцінних металів, який повинен зберігатися в спеціальній фінансовій установі; впровадження активної державної політики щодо регулювання системи паперового грошового обігу; залучення державних методів регулювання економіки для запобігання негативних явищ внаслідок змін кон'юнктури ринку та зменшення негативного впливу економічних циклів на розвиток сфери грошового обігу; формування світового порядку на основі міжнародних угод щодо введення в усіх країнах-контрагентах паперового грошового обігу; повне розірвання зв'язку паперових грошових знаків із дорогоцінними металами; постійний державний моніторинг сфери грошового обігу та регулювання вартості грошей не тільки їх кількістю в обігу та забезпеченістю товарною масою, але й факторами, що обумовлюють відповідну кон'юнктуру ринку.

5. Виникнення й розвиток різних грошових систем майже у всіх відомих суспільствах є красно-мовним свідченням вигод, що дає загальноприйнятий засіб обігу – гроші. У цьому відношенні спадщина М.І.Туган-Барановського містить глибоке і практично значуще для сучасної економічної теорії та регулятивної монетарної діяльності розуміння природи та особливостей функціонування грошових систем. Погляди М.І.Тугана-Барановського стосовно розвитку грошей в умовах соціалістичного господарства були першою спробою обґрунтування системи безготівкових розрахунків та розрахунків за допомогою сучасних дебетових та кредитових пластикових карток.

Методологічні положення М.І.Тугана-Барановського про те, що у паперових грошах є ембріон грошей іншого роду, грошей нетоварної природи, отримує новий вимір за умов поширення електронних грошей. Останні так само не є відірваними від реальних цінностей, а також від грошово-металевих еквівалентів вартості.

6. Еклектичне з'єднання теорії граничної корисності і трудової теорії вартості, які, доповнюючи одна одну, створюють нову теорію вартості М.І.Тугана-Барановського, передбачає вплив на ціну кожного окремого товару не тільки з боку загального рівня грошових цін, але й з боку загальних умов товарно-грошового ринку. Таким чином відображення „загальної кон'юнктури товарного ринку”, про що писав М.І.Туган-Барановський, означає наявність функціонального зв'язку між завданнями розвитку реального та монетарного секторів, що має методологічне значення з точки зору вироблення механізмів монетарної підтримки інноваційного процесу в сучасній Україні.

7. Заміна стихійних економічних сил, що визначають валютний курс, планомірним керівництвом цими силами з боку держави виступає важливим положенням при оптимізації системи макроекономічного та зокрема монетарного регулювання. Стосунки з приводу кредитних, фінансово-монетарних відносин, як відзначав М.І.Туган-Барановський, перестали бути стихійним результатом вільної гри економічних сил і потрапили під планомірний контроль суспільства. За уявленнями М.І.Тугана-Барановського, держава може не тільки усувати коливання валютного курсу, але й робити зміни його середнього рівня, доповнюючи дивізну політику зміною кількості грошей в обігу. Відтак держава із пасивного спостерігача процесів на грошовому ринку перетворюється на активного керівника цього господарського процесу і таким шляхом заповнює відносну слабість паперових, а на сучасному етапі – електронних грошей.

8. Держава за умов становлення моделі інноваційного розвитку відіграє істотну роль в економічному житті суспільства – як у формі адміністративно-правового втручання в господарські процеси, так і через власну особисту участь у виробництві, виступаючи найбільшим власником і реалізуючи підприємницькі функції в ряді важливих галузей народного господарства. Тому теза щодо майбутнього обов’язкового державного регулювання економіки взагалі та грошової системи зокрема була вірним припущенням М.Тугана-Барановського щодо подальшого розвитку грошових відносин у світовій економіці. М.І.Тугана-Барановського можна вважати одним з перших прибічників активної участі уряду через монетарну полі-тику в економічному житті суспільства за будь-яких політичних та економічних формацій. Ідеї М.І.Тугана-Барановського щодо державного регулювання грошового обігу не тільки мали вплив на формування економічних шкіл XX ст., але мають безсумнівне значення для реалізації ефективного та виваженого державного регулювання сфери грошового обігу на сучасному етапі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Економічна наука в Харківському університеті: Колективна монографія / В.В.Глущенко, В.В.Александров та ін. – Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2005. – 332 с. (особистий внесок дисертанта становить 2,1 д.а., розглянуто науково-громадську діяльність вчених Харківського університету в середині ХІХ – напочатку ХХ ст., зокрема розвиток економічних категорій та ролі держави в процесах регулювання економічної системи, в т.ч. сфери грошового обігу).

2. Кучин С.П. Теорія грошового обігу М.І.Тугана-Барановського: Монографія. – Харків: Курсор, 2005. – 152 с. (7,6 д.а.).

3. Кучин С.П. Теорія і практика грошового обігу в Україні. Дослідження грошових відносин в науковій спадщині М.І.Тугана-Барановського: Монографія. – Харків: Курсор, 2006. – 154 с. (9,80 д.а.).

Статті у провідних наукових фахових виданнях:

4. Кучин С.П., Кусакина Н.Г. Роль государственного регулирования экономи-ки в процессе становления рыночных отношений в Украине (Период ре-форм С.Ю.Витте) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Економічна серія. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2001. – №530. – С. –159 (особистий внесок дисертанта становить 0,35 д.а.).

5. Кучин С.П. Грошовий обіг у працях М.І. Туган-Барановського // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: Економічна серія – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2002. – №578. – С. 28–30.

6. Кучин С.П. Некоторые вопросы государственного регулирования экономики в трудах М.И.Туган-Барановского // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Економічна серія. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна. – 2002. – №564. – С. –95.

7. Кучин С.П. Походження та роль грошей у народному господарстві за М.І.Туган-Барановським // Вісник Міжнародного слов'янського універси-тету: Серія “Економіка”. Т.6. – Х.: ТОВ ПКФ “Яна”. – 2003. – №1. – С. –22.

8. Кучин С.П. Роль М.І.Тугана-Барановського у створенні та подальшому розвитку Української академії наук // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Актуальні проблеми гуманізації управління та регулювання економіки. – Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна. – 2003. – №612. – С. –212.

9. Кучин С.П. Передумови та особливості реорганізації грошової системи в Україні напередодні та в період Першої світової війни // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: Економічна серія. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна. – 2005. – №668. – С. –182.

10. Кучин С.П. Михайло Іванович Туган-Барановський: деякі аспекти життя та творчості // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2005. – Вип. –38. – С. –327.

Статті в інших виданнях:

11. Кучин С.П. Проблема державного регулювання економіки в період станов-лення ринкових відносин в Україні у працях М.І.Туган-Барановського // Вісник Харківської державної академії культури. – Харків: ХДАК. – 2001. – Вип. . – С. –139.

12. Кучин С.П. М.И.Туган-Барановский о развитии сельского хозяйства (В контексте реформ П.А.Столыпина) // Бизнес Информ. – Харьков: АО “Бизнес Информ”. – 2002. – № –10. – С. –102.

13. Кучин С.П. Система денежного обращения как объект государственного регулирования (Из наследия М.И.Туган-Барановского) // Бизнес Информ. – Харків: АО “Бизнес Информ”. – 2002. – № –12. – С. –151.

14. Кучин С.П. Проблема государственного регулирования экономики (Украин-ские экономисты в период становления рыночных отношений в Украине) // Бизнес Информ. – Харьков: АО “Бизнес Информ”. – 2003. – № –2. – С. –97.

15. Кучин С.П. Еволюція грошової системи в Україні в середині XIX століття: передумови, особливості та результати грошової реформи Єгора Франце-вича Канкріна // Зб. наук. пр. Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Серія „Історія та географія”. – Х.: Майдан. – 2006. – Вип. –22. – С. –94.

16. Кучин С.П. Особливості реорганізації грошової системи в Україні наприкінці XIX століття // Вісник Харківської державної академії культури. – Х.: ХДАК. – 2006. – Вип. . – С. –90.

Матеріали і тези наукових конференцій:

17. Кучин С.П. Українські економісти та М.І.Туган-Барановський // Матеріали підсумкової науково-творчої студентської конференції “Культура та інформаційне суспільство на зламі тисячоліть” (15–16 квітня 1999 р.) – Х.: ХДАК, 1999. – С. .

18. Кучин С.П. Державне регулювання економіки в період аграрної реформи П.А.Столипіна // Матеріали науково-творчої студентської конференції “Культура та інформаційне суспільство на зламі тисячоліть” (13–14 квітня 2000 р.). – Х.: ХДАК, 2000. – С. .

19. Кучин С.П. Світовий історичний досвід та сучасна економічна політика України // Матеріали науково-творчої студентської конференції “Культура та інформаційне суспільство XXI ст.” (10–11 квітня 2001 р.). – Х.: ХДАК, 2001. – С. –19.

20. Кучин С.П. Система поглядів М.І.Туган-Барановського щодо проблеми грошового обігу // Матеріали 4-тої Міжнародної науково-практичної конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи”. – Житомир, 2002. – С. 133–134.

21. Кучин С.П. Грошова реформа С.Ю.Вітте 1895–1897 рр., як поштовх до розвитку економіки України // Матеріали конференції молодих науковців “Культура та інформаційне суспільство XXI ст.”. – Х.: ХДАК, 2002. – С. –24.

22. Кучин С.П. Історичне дослідження як засіб вирішення сучасних проблем української економіки // Матеріали 3-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”. – Ужгород, 2002. – С. .

23. Кучин С.П. М.І.Туган-Барановський стосовно інструментів регулювання си-стеми грошового обігу // Матеріали наукової конференції молодих учених “Культура та інформаційне суспільство XXI ст.”. – Х.: ХДАК, 2003. – С. .

24. Кучин С.П. М.І.Туган-Барановський стосовно устрою системи грошового обігу після Першої світової війни // Матеріали міжнародної наукової конференції “Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві”. – Х.: ХДАК, 2003. – С. 26–28.

25. Кучин С.П. Активність підприємництва та його вплив на розвиток народного господарства у роботах М.І.Туган-Барановського // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Філософія виживання: молодь і сучасний світ” (28 березня 2003 р.). – Х.: Харківський державний медичний університет, 2004. – С. 62–63.

26. Кучин С.П. Соціалістична ідея та грошовий обіг в умовах соціалістичного господарства у працях М.І.Тугана-Барановського // Матеріали наукової кон-ференції молодих учених (22–23 квітня 2004 р.). – Х.: ХДАК, 2004. – С. –53.

АНОТАЦІЯ

КучинП. Теорія грошового обігу у спадщині М.І.Тугана-Барановського. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04