МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРИВЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 331.5.024.5 (043)

ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України Міністерства освіти і науки України
(м. Полтава).

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Шевченко Анатолій Федорович,

Полтавський університет

споживчої кооперації України

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри економічної теорії

(м. Полтава)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дмитриченко Лілія Іванівна,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри економічної теорії (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Сумцов Віктор Григорович,

Східноукраїнський національний університет імені В.Даля, завідувач кафедри управління персоналом і економічної теорії (м. Луганськ).

Провідна установа Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії облікового

факультету (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться 22 березня 2006 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015,
м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055,
м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “ 21 ” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення постіндустріального інформаційного суспільства пов’язане з трансформацією поглядів на розвиток людського потенціалу, новою системою соціально-трудових відносин, визнанням людського фактору як головної продуктивної сили, від якої залежить економічне зростання. Вирішальна роль у здійсненні цих глибинних соціально-економічних перетворень належить створенню адекватних механізмів щодо залучення, збереження, ефективного використання та розвитку людських ресурсів.

Економічні зміни, що відбуваються в Україні, активізували вирішення низки соціально-економічних проблем щодо формування та ефективного функціонування ринку праці. Однак залишаються значними обсяги та тривалість безробіття, що обумовлює деградацію трудового потенціалу і зниження конкурентоспроможності національної економіки. Гостро постають питання збалансованості попиту та пропозиції робочої сили, зберігається нераціональна структура зайнятості. Загрозливим стає інтенсивний процес відпливу кваліфікованих працівників і, як наслідок, депрофесіоналізація структури зайнятості.

Нині переважає попит на низькокваліфіковану робочу силу, тоді як серед тих, хто шукає роботу за наймом, значна частина – фахівці з вищою освітою. На початок 2005 року в середньому по Україні на одне вільне робоче місце претендувало сім осіб, які зареєстровані в службі зайнятості. Структурний дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили збільшуватиметься і надалі. Спостерігається високий і постійно зростаючий рівень старіння робочої сили. У середньому по Україні кожна шоста економічно активна особа є старшою 50 років, а кожна дев’ятнадцята – старшою за працездатний вік. Це створює перешкоди для нормалізації процесів відтворення робочої сили.

Залишається низькою частка заробітної плати у ВВП та собівартості продукції (45% і 14%), тоді як у країнах Європейського Союзу цей показник становить 65% та 30-35% відповідно. Відбувається зубожіння людського капіталу: кількість бідних в Україні складає 23-30%. Близько 2 млн. економічно активних громадян України, передусім у віці 20-49 років, працюють за кордоном. Загострюється проблема інтелектуальної міграції. В 90-х роках ХХ ст. країна втратила до 20% свого інтелектуального потенціалу. Все це зумовлює необхідність удосконалення методологічної основи досліджень національного ринку праці та його трансформації.

Теоретичні дослідження деяких проблем ринку праці мають довготривалі традиції. До аналізу окремих його аспектів зверталися представники класичної (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Ст. Мілль, Ж.-Б. Сей) та неокласичної економічної те-орії (Л. Вальрас, А. Пігу, А. Маршал); кейнсіанства (Дж. М. Кейнс); монетаризму (М. Фрідмен); марксистської політекономії (К. Маркс,
Ф. Енгельс, В.І. Ленін); інституційналізму (Т.Верлен, Д. Гелбрейт); концепції соціального ринкового господарства (В.Ойкен, Л. Ерхард). Серед вітчизняних дослідників відзначимо таких, як Д.Богиня, С. Бандур, В. Васильченко, В. Геєць, В. Герасимчук, О. Грішнова, М.Долішній, С. Дорогунцов, Т. Заяць, Н. Єсинова, І. Кравченко, М. Кім, Л.Колешня, А. Колот, Е. Лібанова, В. Мандибура, В. Мікловда, В. Онікієнко, І.Петрова, В. Петюх, С. Пирожков, В. Секретарюк, А. Чухно, Л. Шевченко, а також російських вчених В. Адамчука, В. Буланова, І. Бушмаріна, І.Заславського, Ю. Кокіна, В. Куликова, І. Маслова, В. Радаєва. Однак, на наш погляд, теоретична база ринку праці розроблена недостатньо. Зокрема не в повній мірі враховуються національні особливості функціонування ринків праці, а саме тут є резерви для їх удосконалення. Недостатньо глибоко і всебічно розкритий інституційний аспект формування національного ринку праці, вплив на його розвиток сучасних світових тенденцій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України, в межах науково-дослідницької теми „Проблеми формування ефективного господарського механізму національної економіки України” (номер державної реєстрації 0105U007039).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є подальша розробка теоретико-методологічних основ дослідження національного ринку праці і його трансформації в сучасних умовах. Відповідно до мети дослідження були поставлені і вирішені такі задачі:

дослідити еволюцію поглядів різних економічних шкіл на зміст і особливості функціонування ринку праці, на базі чого обґрунтувати і поглибити соціально-економічну сутність поняття “національний ринок праці”, виходячи з його сучасного осмислення;

розглянути взаємодію ринкового механізму і державного регулювання у розвитку ринку праці;

розкрити методологічні та інституційні засади розвитку інфраструктури ринку праці;

обґрунтувати вплив трансформаційних процесів на функціонування національного ринку праці та проаналізувати основні напрями якісних змін у структурі робочої сили;

розглянути систему підготовки конкурентоспроможної робочої сили та дослідити діалектику взаємозв'язку ринку праці і маркетингової стратегії на ринку освітніх послуг;

визначити стратегічні орієнтири формування інвестиційної складової трансформації національного ринку праці на підставі розкриття механізму державного регулювання національного ринку праці та формування пропозицій щодо його вдосконалення;

проаналізувати проблеми міждержавної міграції робочої сили та інтеграції України в європейський ринок праці у контексті сучасних світових тенденцій.

Об'єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, які існують на національному ринку праці.

Предметом дисертаційного дослідження є закономірності і особливості трансформації національного ринку праці в сучасних умовах.

Методи дослідження. Загальною методологічною основою дослідження є діалектичний метод, що характеризується цілісним системним підходом до аналізу соціально-економічних процесів і явищ. Для досягнення мети роботи було використано такі методи дослідження: аналіз і синтез (для розкриття зміс-товного наповнення категорій “національний ринок праці”, “інфраструктура ринку праці”, “ринок освітніх послуг”); системно-логічний метод (для дослі-джен-ня сутності ринку праці); класифікаційно-аналітичний метод (для оцінки факторів розвитку національного ринку праці і визначення функцій рин-ку освіт-ніх послуг); статистично-аналітичні методи (для визначення соціально-економіч-них показників і оцінки стану ринку праці, динаміки зайнятості та без-робіття, дослідження міграційних процесів).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти України, матеріали Держкомстату України, Міністерства праці та соціальної політики України, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених, офіційні статистичні матеріали, дані міжнародних організацій, результати соціологічних досліджень та статистичних вибіркових обстежень.

Наукова новизна та особистий внесок автора полягають у поглибленні теоретичних і методологічних підходів до пізнання національного ринку праці, його сутності і функціонування, визначенні шляхів його якісної трансформації, що знайшло відображення в наступних конкретних результатах:

вперше:

розроблено авторську концепцію національного ринку праці як багатоаспектної економічної категорії, що охоплює весь процес руху робочої сили: забезпечення належних умов для розширеного відтворення (заробітна плата, житлово-комунальні послуги) та якісної підготовки робітників, раціонального використання вільного часу, розвитку інтелектуальних і фізичних здібностей людини, встановлення динамічної відповідності між розвитком виробництва та наявною робочою силою, створення сприятливих умов і стимулів для ефективного функціонування ринку праці;

розкрито взаємодію науково-технічного удосконалення виробництва, переходу на інноваційний тип розвитку з підвищенням професійно-кваліфікаційного та культурного рівня працівників, превалюванням творчого характеру праці, що має забезпечити розгортання діяльності раціоналізаторів і винахідників як необхідної умови впровадження нововведень і передових технологій у виробництво;

обґрунтовано інституційний механізм формування національного рин-ку праці, який поєднує ринкове регулювання з активним державним втручанням і включає стратегічні цілі, правові гарантії трудових відносин (мінімальна заробітна плата, норми праці та соціального партнерства), зайнятість, взаємодію попиту і пропозиції робочої сили, підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності робочої сили;

удосконалено:

методологічні основи визначення факторів формування національного ринку праці (основні – економічні, демографічні, соціальні, правові, організа-ційні, інформаційні; кардинально нові – глобалізаційні, інвестиційні, інноваційні);

розкрито шляхи якісної трансформації ринку освітніх послуг у контексті Болонського процесу на базі розвитку його функцій, серед яких основними є інформаційна, ціноутворююча, стимулююча, інвестиційна, контрольна;

набуло подальшого розвитку:

визначення особливостей взаємозв'язку і взаємозалежності інноваційно-інвестиційної діяльності та творчого потенціалу працівника, які передбачають необхідність здійснення значних інвестицій у розвиток якісних характеристик людського капіталу;

обґрунтування необхідності розробки якісно нових підходів до формування цілісної маркетингової стратегії розвитку ринку праці, що дозволяє забезпечити адекватність пропорції кваліфікованої робочої сили попиту на неї і своєчасно враховувати кардинальні зміни у виробництві та підготовці нових кадрів.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні та розробці конкретних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів, заходів і важелів функціонування та регулювання національного ринку праці. Отримані в результаті дослідження висновки та пропозиції використано для прийняття рішень щодо подальшого збалансування попиту та пропозиції на ринку праці, трансформації соціально-економічних процесів, що безпосередньо впливають на розвиток національного ринку праці.

Розроблені автором рекомендації щодо проблем формування та якісного функціонування ринку праці, його аналізу та прогнозування використано у практичній діяльності Миргородського центру зайнятості (до-відка № 173 від 30.01.2006 р.) та управління економіки виконавчого комітету Полтавської міської ради (довідка № 02-16/1/129 від 27.01.2006 р.). Рекомендації та висновки призначені для використання органами управління при розроб-ці комплексу перспективних напрямів стабілізації соціально-економічної ситуації, внесенні конкретних пропозицій щодо регулювання ринку праці.

Наукові розробки автора використано в аналітичних записках шостої міжнародної наукової конференції – літньої школи “Проблеми економічної ін-теграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії” (акт №126-17/116 від 12.02.2002 р.), сьомої міжнародної наукової конференції – літ-ньої школи “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка – наслідки для Європи і України” (акт №126-17/1034 від 25.11.2002 р.), десятої міжнародної наукової конференції – літньої школи “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна” (акт №150 від 15.11.2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації отримали схвалення на: науково-практичній конференції “Особли-вості ринку праці України на сучасному етапі” (Полтава, 1998); міжнародній науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми розвитку під-приємств регіону” (Ялта-Лівадія, 2000); V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції і моделі економічного розвитку” (Львів, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів і підприємств на початку ХХІ століття” (Полтава, 2001); Х міжнародній науково-практичній конференції “Управління організа-цією: регіональні аспекти” (Київ, 2002); конференції “Дні науки – 2005” (Дніпропетровськ, 2005); конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальні і національні аспекти” (Запоріжжя, 2005); десятій міжнародній науковій конференції “Проблеми інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна” (Ялта-Форос, 2005).

Основні положення та результати досліджень пройшли апробацію у навчальному процесі при викладанні курсів “Політична економія”, “Основи економічної теорії”, “Макроекономіка”, а також окремих спецкурсів на кафедрі економічних дисциплін Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету (довідка № 141 від 14.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження отримано автором особисто, про що свідчать опубліковані роботи за темою дисертації. Автором здійснено збір та обробку фактичного матеріалу, розроблено певні наукові і методичні рекомендації. Висновки, сформульовані в дисертації, ґрунтуються на матеріалах, одержаних автором особисто.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових робіт, а також 4 тези доповідей в збірниках матеріалів наукових конференцій загальним обсягом 4,6 д. а., з яких особисто авторові нале-жать 4,5 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 166 найменувань. Загальний обсяг дисертації 209 сторінок, зокрема 198 сторінок основного тексту; 11 таблиць, 9 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет і об'єкт дослід-ження, його методологічну базу, мету і задачі, викладено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі роботи “Теоретико-методологічні основи дослідження національного ринку праці” розкриваються зміст та еволюція поглядів на ринок праці, визначаються поняття національного ринку праці, сутність та особливості його функціонування в сучасних умовах.

В економічній теорії категорія “ринок праці” розглядається як складова ринкового механізму, за допомогою якої реалізуються відносини купівлі-продажу робочої сили. Одні вчені стверджують, що відносно ринку праці правомірніше говорити про робочу силу, оскільки предметом купівлі-продажу на ринку праці виступає здатність до праці на конкретному робочому місці. Інші дослідники вважають, що на ринку праці продається і купується саме праця. Виходячи з різних підходів до визначення суб'єктів і об'єктів ринку праці, в ході дослідження виявлено використання в літературі як синонімів таких понять: ринок праці, ринок робочої сили, ринок трудових послуг, ри-нок ресурсів праці, ринок робочих місць і ринок людського капіталу (табл.1).

Теоретичний фундамент вчення про ринок праці був закладений представниками класичної, неокласичної школи, кейнсіанства, монетаризму, інституціоналізму. Представники неокласичної школи вважають, що ринок робочої сили, як і всі інші ринки, діє на основі принципу цінової рівноваги, тобто основним ринковим регулятором є ціна, за допомогою якої регулюється попит і пропозиція робочої сили, підтримується їх рівновага. Іншого підходу дотримуються кейнсіанці і монетаристи. На відміну від неокласиків, вони розглядають ринок праці як явище постійної і фундаментальної нерівноваги.

Таблиця 1.

Варіації понять ринку щодо трудової сфери

Базові категорії | Варіації понять ринку щодо праці | Варіації понять щодо ціни у сфері праці

Праця | Ринок праці | Ціна праці

Робоча сила | Ринок робочої сили | Ціна робочої сили

Трудові послуги | Ринок трудових послуг | Ціна трудових послуг

Ресурси праці | Ринок ресурсів праці | Ціна ресурсів праці

Робоче місце | Ринок робочих місць | Ціна робочого місця

Кейнсіанська модель виходить з того, що ціна робочої сили жорстко фіксована і фактично не змінюється за певних умов. В даному випадку ціна робочої сили не є регулятором, цю функцію повинна виконувати держава через регулювання попиту і пропозиції з метою усунення нерівноваги на ринку праці. Як і прихильники кейнсіанського підходу, представники школи моне-таризму, виходять з жорсткої структури цін на робочу силу. Представники школи інституціоналізму основну увагу приділяють аналізу професійних і га-лузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробіт-ної плати. Однак в їх дослідженнях простежується відхід від макроекономіч-ного аналізу і спроба пояснити характер ринку праці особливостями динаміки окремих галузей, професійних і демографічних груп. Поняття “національний ринок праці”, з позиції системного підходу є сукупністю суспільних відносин, що має ряд підсистем, сегментів, секторів, включаючи багатогранні внутрішні і зовнішні зв'язки. При цьому основними підсистемами національного ринку праці є зовнішній, внутрішньофірмовий ринок та його інфраструктура.

В економічній теорії визначення ринку праці не є однозначним. Його можна розглядати у вузькому і широкому значенні. Згідно з першим трактуванням ринок праці охоплює тільки сферу обігу, де взаємодіють попит і пропозиція праці та визначається ціна останньої. Точка зору автора співпадає з прихильниками поняття ринку праці в широкому значенні. Аналіз різних поглядів на соціально-економічну природу ринку праці дозволив сформулювати авторське визначення національного ринку праці як багатоаспектної економічної категорії, що охоплює весь процес руху робочої сили: забезпечення належних умов для розширеного відтворення (заробітна плата, житлово-комунальні послуги) та якісної підготовки робітників, раціонального використання вільного часу, розвитку інтелектуальних і фізичних здібностей людини, встановлення динамічної відповідності між розвитком виробництва та наявною робочою силою, створення сприятливих умов і стимулів для ефективного функціонування ринку праці.

Поглибленому розкриттю соціально-економічної природи національного ринку праці та його трансформації на сучасному етапі сприяло дослідження якісних змін у структурі робочої сили, яке дозволило проаналізувати основні чинники, що впливають на неї. Підвищення якості робочої сили залежить від багатьох економічних, соціальних і демографічних факторів. Оскільки жоден з них не діє ізольовано, вони повинні досліджуватися у взаємозв'язку і взаємодії як з погляду загальноекономічної їх спрямованості, так і з точки зору системоутворюючих процесів.

Теоретичне осмислення особливостей функціонування національного рин-ку праці визначається рівнем розвитку інфраструктури, що припускає кардинально нові методологічні підходи до його аналізу. Більшість економістів, уточнюючи поняття інфраструктури ринку праці, дає визначення, що відповідає поняттю організаційної інфраструктури ринку праці. Однак слід розрізняти загальне поняття інфраструктури ринку праці і поняття організаційної інфраструктури як його складової частини.

На відміну від інфраструктури ринку праці, організаційна інфраструктура трактується як мережа державних і недержавних організацій по сприянню працевлаштування. Вони забезпечують необхідну взаємодію між попитом і пропо-зицією на національному ринку праці. У зв'язку з цим автором запропоновано визначення поняття інфра-структури національного ринку праці як сукупності соціально-економічних, адміністративних і правових інститутів, організацій і видів діяльності, механізмів саморегулювання попиту і пропозиції, які забезпечують повноцінне виконання національним ринком праці його ключо-вих функцій. Саме системний підхід і взаємодія інститутів різних напрямів і видів діяльності точніше характеризує суть інфраструктури національного ринку праці.

Інфраструктура національного ринку праці повинна стати одним з адекватних механізмів входження України в ЄС, що дозволить мінімі-зувати ризики, пов'язані з адаптацією економіки нашої країни до європейських стандартів. У зв'язку з цим проблема розвитку інфраструктури національного ринку праці повинна узгоджуватися з прогнозуванням соціально-економічних наслідків інтеграції України в європейський економічний простір. У дисертаційній роботі запропоновано інституційний механізм формування національного ринку праці, який складається із стратегічних цілей соціально-економічного розвитку, системоутворюючих елементів, показників конкурентоспроможності робочої сили, що реалізується з врахуванням різноманітних чинників (рис.1).

Рис.1. Інституційний механізм формування національного ринку праці

У другому розділі “Розвиток національного ринку праці” розглядаються основні чинники, які впливають на формування цивілізованого ринку праці (трансформація національної системи освіти, удосконалення підготовки кадрів вищої кваліфікації, використання інформаційно-комунікаційних технологій в економіці знань). У сфері вищої освіти ці технології дозволяють не тільки скорочувати витрати на навчання студентів, завдяки переміщенню учбових матеріалів в середовище онлайна, але і розширяти доступ до вищої освіти, а також реалізовувати концепцію безперерв-ної освіти впродовж всього життя шляхом створення віртуальних університетів, розвитку дистанційної системи навчання і деяких форм транснаціональної освіти в контексті Болонського процесу. Специфіка трансформації національного ринку праці у напрямі євроінтеграції передбачає також кардинальні зміни у змісті, принципах, формах організації і методах підготовки висококваліфікованих фахівців, які конкурентоспроможні на сучасному ринку праці. Як і будь-яка інша система, система підготовки кадрів є досить інерційною, тому необхідні спеціальні механізми, що забезпечують її динаміку, постійну адаптацію до змін професійно-кваліфікаційної структури попиту на працівників.

Тенденції розвитку економіки України XXI століття висувають нові вимоги як до системи освіти в цілому, так і до механізму контролю знань студентів. При цьому актуальним є як використання принципово нових методів контролю знань, так і ефективне застосування механізмів, що позитивно зарекомендували себе. У зв'язку з цим перед вищою школою ставиться завдання розробки інноваційної моделі фахівця, який здатний адаптуватися до ситуації, що змінюється. При створенні моделі фахівця сучасні вузи повинні враховувати умови націо-нального ринку праці і потреби роботодавців.

Реалізація ринкового підходу в процесі підготовки висококваліфікованих фахівців з вищою освітою передбачає застосування основних принципів функціонування ринків праці і освітніх по-слуг в такій послідовності: ринок освітніх послуг – вищий навчальний заклад – ринок праці. В результаті моделювання системи підготовки висококваліфікованих фахівців можна сформулювати сучасні вимоги до конкурентоспроможної робочої сили XXI століття. В рамках моделі підготовки такої робочої сили повинні широко застосовуватися різноманітні форми і види практичної підготовки, що забезпечать успішні кар'єрні перспективи. Крім того, вкрай важливим є стратегічне планування і прогнозування розвитку системи вищої освіти, які набувають нових якісних рис у новій економіці. Виходячи з цього, система планування і прогнозування підготовки фахівців повинна своєчасно і гнучко реагувати на зміни в економіці згідно попиту та національному ринку праці на освітні послуги з урахуванням демографічних прогнозів.

Для досягнення кардинального і якісного прориву в системі підготовки конкурентоспроможних фахівців необхідно трансформувати її так, щоб поліп-шувалася діяльність не тільки окремої ланки, але і всієї системи навчання в ці-лому. Лише при такому підході якість національної освіти сприятиме підви-щенню ефективності економіки і відповідатиме європейським стандартам, що прискорить процес інтеграції України до Європейського Союзу.

Подолання не-гативних явищ в економіці України вимагає необхідності розробки якісно нових підходів до формування цілісної маркетингової стратегії розвитку ринку освітніх послуг. Ринки праці і освітніх послуг передбачають взаємодію основних принципів маркетингу та методологічних підходів до його організації, що є закономірним процесом в умовах становлення нової економіки. Щодо методології маркетингу освітніх послуг, то вона базується на основних положеннях теорії попиту і пропозиції на ринку праці. При цьому вивчення попиту на освітні послуги повинне ґрунтуватися на знанні щодо ситуації на національному ринку праці і прогнозах майбутніх тенденцій розвитку окремих видів спеціальностей і професій. У зв'язку з цим маркетинг освітніх послуг по-винен стати однією з головних складових системи приведення потреб освітніх послуг у відповідність з вимогами національного ринку праці.

В умовах вкрай недостатньої державної підтримки освіти маркетинг необхідний як реальний засіб виживання і розвитку вищих навчальних закладів. Саме він допомагає зробити ринок освітніх послуг більш цивілізованим, а пропозицію освітніх послуг – адекватною попиту. Тому метою маркетингу освітніх послуг є аналіз ситуації на національному ринку праці, а також моніторинг кардинальних змін в підготовці фахівців. При виході на національний ринок освітніх послуг ВНЗ повинен пропонувати ринку праці потрібних фахівців. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність в координованій сегментації національного ринку праці і ринку освітніх послуг, яка дозволить згрупувати вітчизняні уста-нови вищої школи за типами. При цьому важливим є формування цілісної системи заходів в рамках національної стратегії, яке забезпечує підвищення конкурентоспроможності ВНЗ з урахуванням маркетингових особливостей.

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення національного ринку праці” розглядаються методологічні проблеми взаємодії ринкового механізму і державного регулювання у розвитку ринку праці, вдосконалення системи заходів державного регулювання ринку праці із зміщенням акцентів на іннова-ційний розвиток. Автором охоплено усі рівні державного управління, які здатні оптимізувати стан національного ринку праці.

Досліджений взаємозв’язок між інвестиціями та інноваційною якістю зростання, з одного боку, і станом національного ринку праці – з іншого. При цьому очевидною є взаємозалежність інноваційно-інвестиційної діяльності і творчого потенціалу працівника, яка передбачає необхідність здійснення значних інвестицій у розвиток якісних характеристик людського капіталу, оскільки їх підтримка на достатньо високому рівні є стратегічно необхідною умовою інтеграції нашої країни в міжнародний економічний простір.

У роботі доведено необхідність структурної переорієнтації інвестиційних ресурсів на якісну трансформацію наявного людського капіталу, інтенсифікації міграційних процесів, що відображають розвиток ряду загальносвітових тенденцій, причому деякі з них виступають активно діючими чинниками міжнародних пересувань, а інші – пасивними. Але всі вони ініціюються такими ключовими процесами, як нова динаміка інтеграції і глобалізація.

У дисертації проаналізовано два підходи до визначення трудової міграції. У широкому значенні трудова міграція – це переміщення трудових ресурсів з метою працевлаштування, включаючи переїзд на постійне місце проживання. Іноді в це поняття включають форми міграції, пов'язані з комерційною діяльністю. У вузькому значенні трудова міграція – це тимчасові пересування населення. При цьому перший підхід слід вважати більш суттєвим і науково обґрунтованим з погляду визначення меж потоків трудових мігрантів. Втім другий підхід є більш практичним щодо фіксації самих потоків трудових мігрантів і їх регулювання державою.

У роботі широко висвітлюються проблеми трудової міграції вчених, фахів-ців, студентів з урахуванням зарубіжного досвіду. Науково важливим є аналіз проблеми міжнародної міграції робочої сили з погляду створення її інтернаціо-нальної вартості.

Згідно з теоретичними постулатами досліджуваної проблеми, у дисертації проаналізовано точки зору неокласиків і неокейнсіанців. Відповідно до неокласичного підходу еміграція призводить до зростання добробуту країни, що приймає. Причому економічний розвиток держави, з якої виїжджає робоча сила, не погіршується. Неокейнсіанці визнають мож-ливість погіршення в результаті еміграції економічного стану країни, що експортує робочу силу, особливо якщо виїжджають висококваліфіковані працівники.

Зміст міграції робочої сили як економічного явища якнайповніше ві-дображається у функціях, найважливішими з яких є соціальна і економічна. Перша передбачає, що мігранти повніше задовольняють свої потреби в отриманні освіти, зростанні професійної майстерності, підвищенні доходів, поліпшенні рівня і якості життя за умов просторового переміщення. Інша функція проявляється в рамках національного ринку праці і пов'язана з встановленням певного рівня мобільності працівників, їх перерозподілом, забезпеченням кількісної і якісної відповідності між попитом і пропозицією робочої сили різного профілю і кваліфікації. При цьому ефективною слід вважати таку міграцію, в результаті якої надлишок робочої сили, що утворюється в одних країнах, переміщується в ті держави, де її не вистачає.

У дослідженні виділяються чинники міжнародної міграції робочої сили, основними з яких є: рівень економічного розвитку країни; розмір заробітної плати емігрантів; показники безробіття і зайнятості населення; процеси економічного зростання і накопичення капіталу в різних країнах; демографічні, соціальні і політичні фактори. Всі вищеназвані чинники знаходяться в тісному взаємозв'язку, впливають на переміщення робочої сили не ізольовано, а інтегрально. У зв’язку з цим обґрунтована необхідність розробки державної концепції міграційного розвитку, яка б враховувала світовий досвід і була спрямована на підвищення соціаль-ного статусу висококваліфікованих фахівців.

Міграційну стратегію необхідно розглядати в контексті формування загальнонаціональної мети – побудови держави, яка функціонує ефективно і фундаментальною основою якої є безпека і благополуччя людини. Державна політика у сфері міграції повинна бути спрямована на вдосконалення механізму пропозиції робочої сили і вирівнювання диспропорцій в структурі міграції, що склалася. У роботі запропоновано напрями, які сприяють упорядкуванню міграційних процесів в Україні.

ВИСНОВКИ

В дисертації на теоретичному (методологічному й інструментальному) рівні вирішено важливу наукову й практичну задачу щодо трансформації національного ринку праці.

1. Показано, що теорія ринку праці, як і сама категорія, є результатом розвитку економічної думки і характеризується специфічними особливостями і закономірностями формування та функціонування. Соціально-економічний сутність ринку праці визначається межами дослідження і залежить від параметрів, що включаються в безпосередній аналіз. На основі аналізу різноманітних підходів щодо визначення ринку праці запропоновано авторську концепцію національного ринку праці як багатоаспектної економічної категорії, що охоплює весь процес руху робочої сили: забезпечення належних умов для розширеного відтворення (заробітна плата, житлово-комунальні послуги) та якісної підготовки робітників, раціонального використання вільного часу, розвитку інтелектуальних і фізичних здібностей людини, встановлення динамічної відповідності між розвитком виробництва та наявною робочою силою, створення сприятливих умов і стимулів для ефективного функціонування ринку праці.

2. Аналіз якісних змін у структурі робочої сили виявив основні її елементи (складність праці, її інтенсивність, продуктивність, творчість, інтелектуалізацію), ефективність розвитку яких сприятиме трансформації національного ринку праці. Вивчено світовий досвід і обґрунтовано необхідність побудови нової моделі, яка буде враховувати чинники відтворення, зайнятості та рівня життя населення.

3. Розглянуто інфраструктуру ринку праці і доведено необхідність застосування нових методологічних підходів щодо її аналізу. Проведено розмежування між категоріями “інфраструктура ринку праці” і “організаційна інфраструктура”.

4. Розроблено інституційний механізм формування національного ринку праці, який передбачає визначення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку, врахування системоутворюючих елементів, встановлення показників конкурентоспроможності робочої сили.

5. Особливу увагу в дисертації приділено розробці якісно нових підходів до формування цілісної маркетингової стратегії розвитку ринку праці. Зроблено висновок про те, що методологія маркетингу має базуватися передусім на основних положеннях теорії попиту і пропозиції, дослідженні ситуації на націо-нальному ринку праці, що дозволить привести потреби в освітніх послугах у відповідність з вимогами національного ринку праці.

6. Досліджено методологічні підходи щодо визначення факторів форму-вання національного ринку праці, серед яких кардинально нові – глобалізаційні, інвестиційні, інноваційні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Кривенко С.В. Cовременные проблемы регулирования рынка труда // Придніпровський наук. вісник. – 1998. – № 108 (175). – С. 83-85.

2. Кривенко С. Экономическая интерпретация безработицы в европей-ских странах и украинские реалии: новые акценты // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. – Ч. 2. – № 15. – С. 109-113.

3. Кривенко С.В. Регулювання ринку праці та зайнятості в Україні: по-гляд крізь призму зарубіжного досвіду // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. пр. – К., 2000. – Вип. 4. – С. 173-176.

4. Кривенко С.В. Проблеми формування якісно нової моделі ринку праці в Україні // Регіональні перспективи. – 2000. – № 6 (13) – С. 39-42.

5. Кривенко С.В. Вплив екологічного середовища на якість трудового потенціалу // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. – Ч. 1. – № 4 (26). – С. 286-290.

6. Кривенко С.В. Страхование от безработицы в условиях риска // Ризикологія в економіці та підприємництві: Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 204-205.

7. Кривенко С.В. Модернизация и конкурентоспособность националь-ной системы образования – ключевые детерминанты новой экономики // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 202. – Т IV. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1054-1060.

8. Кривенко С.В. Система подготовки конкурентоспособной рабочей силы в контексте евроинтеграции // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – № 5-1. – С. 187-192.

9. Кривенко С.В. Трансформация национального рынка образователь-ных услуг и рынок труда // Развитие экономики в трансформационный период: глобальные и национальные аспекты. Сб. науч. тр. Т.1. – Запорожье, 2005. – С. 72-73.

За матеріалами конференцій:

10. Кривенко С.В. Механизм регулирования рынка труда на современ-ном этапе // Матеріали наук.-практ. конф. “Особливості ринку праці України на сучасному етапі”. – Полтава. – 1998. – С. 97-103.

11. Кривенко С.В. Человеческий потенциал: национальная стратегия и социальные приоритеты // Тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття”. – Том 2. – Полтава: ПДТУ ім. Юрія Кондратюка, 2001. – С. 98-100.

12. Кривенко С.В. Інформація та знання – важливий фактор якісного роз-витку робочої сили // Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. – Львів.-2001. – Вип. ХХІІІ. – С. 320-325.

13. Процык Т.В., Кривенко С.В. Новые ориентиры инновационного ме-неджмента // Матеріали Х міжнар. наук.-практ. конф. “Управління орга-нізацією: регіональні аспекти”. – К, 2002. – С.253-254. (Особистий внесок: розроблено систему орієнтирів інноваційного менеджменту).

АНОТАЦІЯ

Кривенко С.В. Трансформація національного ринку праці в сучасних умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-методологічному дослідженню актуальної проблеми трансформації національного ринку праці в сучасних умовах. Проаналізовано якісні зміни в структурі робочої сили і в системі її підготовки, трансформаційні процеси, що відбуваються в розвитку національ-ного ринку праці, взаємозв'язок ринків праці і освітніх послуг в контексті реалізації маркетингової стратегії; процеси міждержавної міграції і європейського ринку праці. Розкрито авторську концепцію національного ринку праці як багатоаспектної економічної категорії, що охоплює весь процес руху робочої сили: забезпечення належних умов для розширеного відтворення (заробітна плата, житлово-комунальні послуги) та якісної підготовки робітників, раціонального використання вільного часу, розвитку інтелектуальних і фізичних здібностей людини, встановлення динамічної відповідності між розвитком виробництва та наявною робочою силою, створення сприятливих умов і стимулів для ефективного функціонування ринку праці. Запропоновано методологічний підхід до визначення чинників розвитку національного ринку праці, серед яких глобалізаційні, інвестиційні та інноваційні розглядаються як кардинально нові. Обґрунтовано роль інвестицій в процесі трансформації ринку праці. Досліджено взаємозв'язок між інноваційно-інвестиційною діяльністю і творчим потенціалом, які передбачають необхідність здійснення значних інвестицій у розвиток людського капіталу.

Ключові слова: національний ринок праці, безробіття, зайнятість, інвестиції в людину, механізм регулювання ринку праці, конкурентоспроможність робочої сили, відтворення робочої сили.

АННОТАЦИЯ

Кривенко С.В. Трансформация национального рынка труда в современ-ных условиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – Экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

Диссертационная работа посвящена теоретико-методологическому исследованию актуальной проблемы трансформации национального рынка труда в современ-ных условиях. Обосновано, что теория рынка труда, как и сама категория, является продуктом процесса развития экономической мысли и характеризуется специфическими особенностями и закономерностями формирования и функционирования. Социально-экономическое содержание рынка труда определяется границами исследования и зависит от параметров, включаемых в непосредственный анализ. На основе изучения разнообразных подходов к определению рынка труда предложена авторская концепция национального рынка труда как многоаспектной экономической категории, которая охватывает весь процесс движения рабочей силы: обеспечение надлежащих условий для расширенного воспроизводства (заработная плата, жилищно-коммунальные услуги) и качественной подготовки рабоников, рационального использования свободного времени, развития интеллектуальных и физических способностей человека, установление динамичного соответствия между развитием производства и имеющейся рабочей силой, создание благоприятных условий и стимулов для эффективного функционирования рынка труда.

Проанализированы качественные изменения в структуре рабочей силы исходя из основных ее компонентов (сложность труда, его интенсивность, производительность, творчество, интеллектуализация), трансформационные процессы, происходящие в развитии национального рынка труда, взаимосвязь рынков труда и образова-тельных услуг в контексте реализации маркетинговой стратегии; процессы межгосударственной миграции и европейского рынка труда. Разработан институциональный механизм формирования национального рынка труда, который сочетает рыночное регулирование и активное государственное вмешательство, а также включает стратегические цели, правовые гарантии трудовых отношений (минимальная заработная плата, нормы труда и социального партнерства), занятость, взаимодействие спроса и предложения рабочей силы, повышение производительности труда и конкурентоспособности рабочей силы.

Предложен методологический подход к определению факторов развития национального рынка труда, среди которых основными являются экономические, демографические, социальные, правовые, организационные и информационные, а кардинально новыми - глобализационные, инвестиционные и инновационные. Обоснована роль инвестиций в процессе трансформации рынка труда. Исследована взаимосвязь между инновационно-инвестиционной деятельностью и творческим потенциалом работника, которая предусматривает необходимость осуществления значительных инвестиций в развитие человеческого капитала.

Исследованы пути качественной трансформации рынка образовательных услуг в контексте Болонского процесса на базе развития его функций, среди которых основными являются информационная, ценообразующая, стимулирующая, инвестиционная, контрольная.

Раскрыто взаимодействие научно-технического совершенствования производства, перехода на инновационный тип развития с повышением профессионально-квалификационного и культурного уровня работников, превалированием творческого характера труда, что должно обеспечить развертывание деятельности рационализаторов и изобретателей как необходимого условия внедрения нововведений и передовых технологий в производство.

Ключевые слова: национальный рынок труда, безработица, занятость, инвестиции в человека, механизм регулирования рынка труда, конкурентоспособность рабочей силы, воспроизводство рабочей силы.

ANNOTATION

Krivenko S.V. Transformation of the national labour market in contemporary conditions. Manuscript.

Thesis on cjmpetition for the candidate degree of economic sciences on speciality 08.01.01 - economic theory. Poltava National Technical University named in honour of George Kondratyuk, Poltava, 2006.

The dissertation is devoted to the theoretical and methodological research of the urgent problem of transformation of the national labour market in contemporary conditions. The quality changes in the structure of labour force and in the system of its preparation, transformation processes that are going on in the national market development of labour, the relationship of labour and educational services in the context of implementing the marketing strategy are analysed; as well as the processes of intergovernmental migration and European labour-market. The author interpretation of the national labour-market as multidimensional category, which covers all the reproduction process of the labour force, is given. The methodological approach for the determination of factors of the national market development of labour is suggested. Some of these factors, which deal with globalization, investments and innovations, are examined as cardinally new. The role of investments in the process of transformation of the labour-market is well-grounded. The relationship between innovative-investment