Міністерство освіти і науки України

Київський Національний університет технології та дизайну

Кукарцева Світлана Віталіївна

УДК 338.45

МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОСТІ

РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність: 08.07.01 – економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному інституті автоматизованого проектування динамічних систем (АПРОДОС) Національного технічного університету України “КПІ” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Столяров Василь Феодосійович,
Київський Національний університет технології та дизайну МОН України, завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Стеченко Дмитро Миколайович,

НТУУ „КПІ” МОН України,

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Тарасенко Ірина Олексіївна,

Київський інститут інвестиційного менеджменту

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки підприємств

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ проблем розвитку промисловості

Захист відбудеться “30” січня 2007 р. о 16 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.102.05 Київського національного університету технології та дизайну МОН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий “29” грудня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,

д.е.н., професор О.Ю. Чубукова

і Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В минулому столітті управління промисловістю у багатьох розвинутих країнах було орієнтовано на забезпечення економічного розвитку на базі створення нового технологічного укладу. Зростання валового внутрішнього продукту стало головним критерієм статистичного виміру економічного розвитку. Але такі, природно об’єднані у органічно ціле сфери промислового виробництва як економічна, довкілля і соціальні інститути, фактично існували ізольовано одна від однієї.

В результаті виникали нові і загострювались старі економічні проблеми, поточні завдання яких вирішувались за рахунок майбутніх поколінь, відбувалась деградація моралі в суспільних відносинах та у ставленні до природи, наростали різноманітні кризові явища та конфлікти.

Прогресивна міжнародна громадськість та світові недержавні аналітичні центри запропонували новий підхід до подолання зазначених негативних моментів – Концепцію сталого розвитку людства.

Науковою базою Концепції сталого розвитку людства є Концепція ноосфери, яку запропонував академік В.І.Вернадський ще на початку ХХІ століття і суть якої полягає в обов’язковій узгодженості екологічного, економічного і людського (тобто соціального) розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не зменшувалась якість і безпека життя людей, не погіршувався стан довкілля і відбувався соціальний прогрес.

Втілення Концепції сталого розвитку людства в Україні орієнтовано на врахування в моделі державного управління як єдиного цілого екологічної, соціальної і економічної сфер без віддачі переваги зовні привабливому розвитку тільки економіки на ринкових засадах.

У розробці й реалізації національної Концепції сталого розвитку на загальнодержавному рівні приймала участь значна кількість українських вчених і фахівців, співробітників державних наукових установ, насамперед Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, та недержавні аналітичні центри, громадські об’єднання, політичні партії і окремі громадяни. Серед них: Амоша О.І., Балацкий О.Ф., Бистряков І.К., Буркинський Б.В., Внукова Н.М., Данілішин Б.М., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Карпинський Б.А., Кононенко І.В., Мазур А.Г., Паламарчук А.М., Паламарчук М.М., Пістун М.Д., Сахаєв В.Г., Степаненко А.В., Тарасова Н.В., Трегобчук В.М., Чернюк Л.Г., Чумаченко М.Г., Шостак Л.Б., Фащевський М.І., Федоріщева А.М., Хлобистов Є.В. та інші.

Органічною складовою Концепції сталого розвитку в глобальному та національному вимірі є Концепція людського розвитку, науково-методичне забезпечення впровадження якої на регіональному рівні забезпечили розробки Власюка О.С., Лібанової Е.М., Пірожкова С.І., Макарової О.В. та інших.

Але методико-аналітичне забезпечення узгодження та збалансування екологічної, соціальної і економічної складової в регіональному розвитку, в першу чергу, промисловості як основи інноваційної економіки, на рівні адміністративних областей, районів та міст практично не розроблене.

Об’єктивно існує проблема організації і стимулювання узгодженої взаємодії органів місцевої влади, суб’єктів господарської діяльності, соціальних інститутів та населення щодо обґрунтування та підтримки рішень в управління регіональним розвитком промисловості на положеннях Концепції сталого розвитку людства.

Саме цими обставинами обумовлено вибір теми дисертації.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні концептуальні і прикладні результати, методологічні положення і методичні рекомендації, висновки і пропозиції проведеного дослідження були отримані при виконанні науково-дослідних робіт НДІ “Автоматизованого проектування динамічних систем (АПРОДОС)” Національного технічного університету “КПІ” МОН України за темою “Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні” (програма “ГРАНІТ”). До наукових звітів з цих тем включені наукові розробки автора з проблем природокористування, відтворення людського капіталу, економіки промислового виробництва на регіональному рівні.

Крім того, автор був відповідальним виконавцем наукових досліджень недержавного аналітичного центру “Інститут природної економіки ім. В.І. Вернадського” для Генічеської районної ради Херсонської області при розробці Комплексної програми регіонального розвитку на період до 2010 року. В межах Комплексної програми автором розроблені складові механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості з обґрунтуванням пріоритетних інвестиційних і кредитних проектів, в яких органічно об’єднані заходи екологічної, соціальної і економічної безпеки Арабатської Стрілки.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості на основі обґрунтування структурно-відтворювального підходу.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні вирішувались такі завдання:

- розглянути еволюцію принципів і ознак регіоналізації території України;

- з’ясувати сучасні уявлення щодо визначення сутності та змісту комплексності регіонального розвитку промисловості;

- здійснити аналіз становлення нормативно-методичного забезпечення регіонального розвитку в Україні;

- узагальнити методи оцінки комплексності регіонального розвитку;

- розвинути систему показників та факторів комплексного регіонального розвитку промисловості;

- виявити та класифікувати провідні елементи, складові, умови, важелі і чинники комплексності регіонального розвитку промисловості;

- обґрунтувати методологічний (структурно-відтворювальний) підхід до визначення забезпеченості комплексності регіонального розвитку промисловості в просторовій організації народногосподарської діяльності;

- розробити алгоритм формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості;

- розробити методичні рекомендації та пропозиції щодо забезпечення регіонального розвитку промисловості Присіваського регіону – на прикладі Генічеського району Херсонської та Арабатської Стрілки.

Об’єктом дослідження є комплексність регіонального розвитку промисловості як цілісного явища і в структурі органічних складових.

Предметом дослідження виступають процеси та процедури, умови, чинники та важелі формування комплексності регіонального розвитку промисловості.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної науки, теорії аналізу, прогнозування і програмування економіки, теорії систем та економічної кібернетики.

В процесі дослідження для вирішення поставлених завдань та досягнення мети роботи використовувались наступні методи:

- монографічний та історичний (для характеристики проблем і визначення ролі та місця регіонального розвитку в народногосподарській діяльності на національному рівні);

- систематизації та узагальнення (для класифікації факторів та методів оцінки комплексності регіонального розвитку промисловості);

- логістики та статистики (для визначення умов та факторів прояву регіонального розвитку та його виміру);

- аналізу та синтезу (для проведення та вдосконалення економіко-статистичної оцінки регіонального розвитку промисловості);

- рейтингових оцінок (для вивчення стану та динаміки підприємницької привабливості регіонів, їх екологічної, соціальної та економічної безпеки).

Робоча гіпотеза дослідження полягала в пошуку та мобілізації передумов використання Концепції сталого розвитку людства для впровадження механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості України.

Інформаційно-аналітичною та методичною базою дослідження стали статистичні та нормативно-інструктивні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Міністерства фінансів України, Національного інституту стратегічних досліджень Адміністрації Президента України, Інституту економіки і прогнозування НАН України, РВПС України НАН України, Інституту регіональних досліджень НАН України (м.Львів), Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (м.Одеса), а також Інституту “Схід-Захід”, НАЦ “Інститут Реформ”, ПРООН, Інституту природної економіки та ін.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження, які виноситься на прилюдний захист, полягає у наступному:

вперше :

- визначена сутність та зміст забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості як спільного створення органами місцевої влади, суб’єктами господарської діяльності та організованою громадськістю екологічно-, соціально- та економічно ефективних масштабів промислового виробництва регіону;

- обґрунтовані складові механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості: соціальне партнерство органів місцевої влади, суб’єктів господарської діяльності і організованої громадськості; автономна комерційна діяльність Центру місцевого розвитку; національний вимір і нормування ефективності регіонального розвитку; корпоративне управління екологічною, соціальною і економічною безпекою регіону;

удосконалено:

- алгоритм формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості, який включає стадії: організації (створення Центру міського розвитку); діагностики (реструктуризація проблем регіонального розвитку); проектування (прогнозування, програмування, бюджетування регіонального розвитку); управління (моніторинг, аналіз і координація регіонального розвитку);

- систематизацію умов забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості: підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва регіону; наявність стратегії розвитку суб’єктів господарської діяльності та регіону; дієвість регіонального бізнес-клімату; ефективне корпоративне управління проектами;

- класифікацію чинників забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості: стан мінерально-сировинної бази промисловості; особливості промислового освоєння регіону; технологічне навантаження на територію; розвиненість та результативність ринкової інфраструктури;

- групування важелів забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості: попит та пропозиція робочої сили регіону; трансформація галузевої структури промисловості регіону в умовах ринку; інвестиційна привабливість та активність суб’єктів господарської діяльності та регіону; активна зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання регіону;

дістало подальшого розвитку:

- принципи комплексності регіонального розвитку промисловості: відповідність масштабів промислового виробництва регіону його спеціалізації в народногосподарському комплексі; підтримка конкурентоспроможності ключових підприємств та регіону в цілому; дотримання екологічної, соціальної та економічної безпеки регіону;

- положення нормативно-методичного забезпечення регіонального розвитку промисловості;

- критерії, показники, фактори та методи оцінки комплексності регіонального розвитку промисловості;

- складові фінансового забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості.

Наукове значення роботи. Обґрунтованість і достовірність наукових положень та їх апробація забезпечили приріст наукових знань щодо вирішення наукових завдань по формуванню механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертаційній роботі положення, рекомендації, висновки і пропозиції використані при підготовці проектів наступних регіональних рішень:

- Проекту Стратегії економічного і соціального розвитку Херсонської області на період до 2010 року;

- Проекту Комплексної програми розвитку Генічеського району (Арабатської Стрілки) на період до 2010 року;

- Інвестиційних проектів регіонального розвитку промисловості та її інфраструктури в Генічеському районі Херсонської області до 2010 року.

Обґрунтовані автором нові принципові підходи до розробки Концепції програми біосферосумісного стійкого розвитку регіональної соціально-економічної системи реалізуються на прикладі Генічеського району Херсонської області і передбачають: будівництво на території Арабатської Стрілки транспортної магістралі Генічеськ – Семисотка – Керч; розвиток морського порту і аеропорту; водопровідно-каналізаційної мережі; переробку твердих побутових відходів; впровадження інвестиційних проектів в харчовій та легкій галузях промисловості, суднобудуванні, енергетиці відтворювальних джерел (вітрової, сонячної, геотермальної), промисловості будівельних матеріалів, а також в окремих підгалузях мікробіологічної та хімічної промисловості. Це створює передумови побудови сучасної індустрії туризму та відпочинку в межах рекреаційної зони.

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Інженерно-економічного факультету Київського національного університету технологій та дизайну МОН України при викладанні навчальних дисциплін: “Інвестування”, “Економіка і фінанси підприємств”, “Місцеві фінанси”, “Фінансове планування та бюджетування” та “Державне регулювання економіки”.

Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації положення, висновки та рекомендації сформульовані особисто автором і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаним науковим дослідженням.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Здійснювалась на наступних міжнародних і республіканських науково-практичних конференціях: міжнародна науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України ” (Київ, 2002); IV Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2003); міжнародна науково-практична конференція „Внесок академіка В.І.Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил”, присвячена 140 – річчю В.І.Вернадського (НАН України, Російська Академія Наук, Київ, 2003); науково-практична конференція “Прогнозування соціально-економічного розвитку Херсонської області”, присвячена 45-річчю Херсонського державного технічного університету (Херсон, 2003); республіканська науково-практична конференція “Фінансово-правові аспекти надрокористування” (Київ, 2004); ІІІ міжнародна науково-практична конференція „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 2004); IV Всеукраїнська ювілейна конференція “Наукові розробки молоді на сучасному етапі”, присвячена 75-річчю Київського національного університету технологій та дизайну (Київ, 2005); міжнародна науково-практична конференція „Фінансовий потенціал регіонів України в умовах ринкової економіки” (Чернівці, 2006).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 6 наукових публікаціях у виданнях, які визначені ВАК України як фахові, а також в матеріалах міжнародних та республіканських конференцій. Загальний обсяг публікацій – 4,7 др. арк., в тому числі автора – 3,7 др. арк..

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 200 найменувань, 7 додатків.

Загальний обсяг дисертації складає 195 сторінок, який включає 23 таблиці, 17 рисунків і 16 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначені актуальність теми, зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами, мета і завдання дослідження, об’єкт, предмет і методи дослідження, його інформаційно-статистична база, наукова новизна одержаних результатів, наукове значення роботи і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробація результатів дисертації, кількість публікацій, структура, обсяг і стислий зміст дисертації.

У першому розділі “Методологічні засади комплексності регіонального розвитку” розглянуто еволюцію принципів й ознак регіоналізації території України, сучасні підходи до визначення сутності та змісту регіонального розвитку, методи оцінки комплексності регіонального розвитку.

Узагальнення етапів еволюції принципів та ознак регіоналізації території України засвідчило, що в період централізованої планової адміністративно-командної системи управління типи економічних районів (регіонів) встановлювались на основі: методології оцінки енерговиробничих циклів; за природно-географічними рисами, виходячи з потреб перспективного розвитку; поєднання мінеральних ресурсів та водогосподарських систем; необхідності поглиблення спеціалізації території в єдиному народногосподарському комплексі; рівня господарського освоєння та виробничої діяльності; виробничотехнологічної кооперації та транспортних зв’язків; домінуючої ролі галузевих або територіальних процесів; соціалізації шляхом нівелювання диспропорцій між регіонами щодо дотримання соціальних стандартів; соціально-економічної характеристики регіону з позицій використання переваг територіального поділу праці.

В трансформаційний період на перший план виходять принципи та ознаки ринкової економіки: конкурентоспроможність, підприємницька та інвестиційна привабливість суб’єктів господарювання та регіонів в цілому; наявність стратегії соціально-економічного розвитку та сценаріїв інвестиційного і інноваційного розвитку; режими фінансової діяльності регіону, в тому числі для спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку.

Сучасні підходи до визначення сутності та змісту регіонального розвитку базуються на ідеях економічного простору, в якому результати соціально-економічного розвитку територій в повній мірі залежать від характеру та ефективності діяльності трьох секторів регіону: громадського, приватного та державного як рівноправних соціальних партнерів.

Але, соціальне партнерство місцевих органів влади, бізнесу та організованої громадськості може реалізуватись тільки в моделі колективних інтересів. Воно буде результативним, якщо принципи співпраці трьох секторів регіону будуть формалізовані та юридично закріплені згідно діючого чинного законодавства і здійснюватися шляхом досягнення узгодженої взаємодії.

Тобто, соціальне партнерство трьох секторів регіону є формою прояву соціального капіталу території(освіченості населення, його здоров?я і культури, історичної спадщини), який визначає напрями та результативність регіонального розвитку. Саме тому воно є базовим у сучасній філософії створення та діяльності Агентств регіонального та муніципального розвитку або Центрів міського розвитку.

Регіональний розвиток в умовах соціального партнерства буде базуватись на спільному створенні привабливого бізнес-клімату на території, як передумови динамічного вирішення особистих цілей кожного сектору та корпоративних завдань.

Тому, в роботі здійснено наголос, що в основі регіонального розвитку повинна бути співпраця між громадськістю, бізнесом та органами місцевого самоврядування.

Сутність та зміст комплексності регіонального розвитку промисловості полягає в створенні еколого-, соціально-, економічно ефективних масштабів промислового виробництва на конкретній території, що забезпечує підвищення добробуту населення, його освіченості та якості життя. Ефективні масштаби промислової діяльності суб?єктів господарювання обумовлюються динамікою інтегральних індикаторів-показників екологічної, соціальної та економічної безпеки регіону. Локальні індикатори-показники в дослідженні класифіковані на показники – стимулятори, або „позитивні”, які поліпшують динаміку регіонального розвитку та на показники – дестимулятори, або „негативні”, які погіршують цю динаміку.

В роботі доведено, що просторовий сталий розвиток регіону базується на його визначенні як економічного простору, що охоплює динамічні процеси територіального відтворення та територіальних виробничо-технологічних циклів по випуску продукції та наданню послуг, які відбуваються в межах даної території.

Оцінка комплексності регіонального розвитку в інтегрованому вигляді в кількісному та якісному вимірі екологічної, економічної та соціальної складової на національному рівні забезпечується використанням Індексу сталого розвитку. На регіональному рівні (адміністративні області та райони) використовуються Індекс регіонального соціально-економічного розвитку та Індекс регіонального людського розвитку, що забезпечує повне врахування тільки економічної та соціальної складової і опосередковане врахування екологічної складової.

В роботі обґрунтовуються можливість оцінки комплексності регіонального розвитку з використанням методу головних компонент. Рівень екологічного, соціального та економічного розвитку регіону може бути знайдений як порівняння до певного стандарту. При цьому економіко-статистичне вимірювання інтегрального рівня за своєю сутністю та змістом адекватне до вимірювання потенціалу регіону. Тоді рівень комплексності регіонального розвитку буде оцінюватись через потенціальну функцію регіонального простору.

В результаті можна отримати інтегральний кількісний показник значення рівня розвитку регіону як складову першої головної компоненти потенційної функції – індикаторів-показників екологічної безпеки регіону, другої головної компоненти потенційної функції – індикаторів-показників соціальної безпеки регіону, третьої головної компоненти потенційної функції – індикаторів-показників економічної безпеки регіону, а четверта головна компонента потенційної функції – це індикатори-показники незбалансованості, тобто некомплексності регіонального розвитку промисловості, як основи розробки відповідних заходів і рішень.

На основі методології дискримінантної функції в роботі запропоновано використання інтегрального показника фінансового стану підприємств регіону та рейтингів їх інвестиційної привабли-вості для оцінки ефективності спільного або корпоративного управління проектами і промисловістю.

В другому розділі роботи “Становлення комплексності та тенденції регіонального розвитку” здійснено аналіз законодавчого та нормативно-методичного забезпечення регіонального розвитку в Україні; оцінена система комплексності регіонального розвитку в Стратегіях, Програмах и Планах соціального-економічного розвитку міст та територій; розкриті провідні елементи забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості; виявлена динаміка та тенденції ефективності корпоративного управління розвитком промисловості .

Детально розглянуті базові принципи державної регіональної політики і адміністративної реформи в Україні та методичне забезпечення їх реалізації в Методичних рекомендаціях щодо формування регіональних стратегій розвитку і в Методиці визначення комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку регіонів. В роботі узагальнені інструменти та процедури реалізації регіональних стратегій розвитку в системі соціальних і економічних показників.

Розглянуті документи нормативно-методичного забезпечення регіонального розвитку не в повній мірі відображають характеристики комплексності, сталості та збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів. Відсутні показники, які узагальнювали стан екологічної ситуації на території регіону, їх зв'язок з економічним розвитком та вирішенням соціальних питань як окремо, так і в інтегрованому вигляді.

З’ясовано, що показники розвитку промисловості регіону відображали завдання, що розроблялись в галузевих планах. Обласні, районні та міські планові комісії координували виробництво товарів народного споживання, культурно-побутового призначення і господарського вжитку, які споживались в масштабах території і вироблялись з використанням місцевих видів сировини та ресурсів.

Наступним шагом становлення комплексності в соціально-економічному розвитку регіонів стала розробка соціальних паспортів територій як своєрідного моніторингу за рівнем розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури району, міста, області і республіки. В майбутньому це сприяло використанню методології розрахунків Індексів регіонального соціально-економічного і людського розвитку, які були враховані фахівцями РВПС України НАН України при розроблені Стратегії соціально-економічного розвитку на період до 2015 року Донецької області, Сумської області, Чернігівської області та міста Києва.

В роботі наголошено, що визначення комплексності регіонального розвитку повинно базуватися на партнерстві ключових або стратегічних економічних об’єктів регіону як суб’єктів господарської діяльності на його території, органів місцевої влади та місцевого самоврядування, а також організованої громадськості щодо створення екологічно-, соціально- і економічноефективних масштабів діяльності регіону. Тому комплексність регіонального розвитку обумовлюється принципами:

-

-

-

-

В роботі узагальнені також результати оцінки Ірпінського експерименту в Київській області по розширенню повноважень місцевих рад та можливих сценаріїв розвитку Харківського регіону на основі параметричної моделі за трьома можливими сценаріями розвитку України в цілому: “Євразійська модель”, “Західний авторитаризм”, “Європейський вибір” і зроблені висновки стосовно того, що провідними елементами забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості слід вважати:

-

-

-

В роботі здійснена оцінка ефективності корпоративного управління розвитком промисловості (в порівнянні з іншими галузями економіки) шляхом аналізу ефективності управління державною власністю на основі моніторингу діяльності суб’єктів господарювання, у статутних фондах яких є частка держави.

У процесі моніторингу оброблено інформацію по 263 підприємствах всіх видів економічної діяльності (табл.1,2). Для врахування галузевої специфіки вибіркова сукупність підприємств була поділена на вісім аналітичних груп, в залежності від видів економічної діяльності підприємств (у відповідності до Класифікації видів економічної діяльності, затвердженої наказом Держкомстату України).

Таблиця 1

Групи вибіркових сукупностей підприємств

№

Аналітичні групи підприємств за видами

економічної діяльності

Всього підприємств

1

Сільське господарство

10

2

Харчова промисловість

11

3

Інші галузі обробної промисловості (текстильна, переробка деревини, хімічна, целюлозно-паперова)

32

4

Добувна промисловість, металургія, машинобудування, виробництво електроенергії, газу.

107

5

Будівництво

19

6

Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани

18

7

Транспорт

21

8

Інші види діяльності

45

Всього підприємств:

263

Інтегральні показники ефективності діяльності підприємств (Z) були розраховані на основі галузевих дискримінантних моделей, що ґрунтуються на 10 індикаторах фінансово-господарської діяльності з урахуванням вагомості кожного.

Якість фінансово-господарської діяльності оцінювалась за шкалою:

Z1 – незадовільний стан; Z2 – зона невизначеності з негативною динамікою;

Z3 – зона невизначеності з позитивною динамікою; Z4 – зона ефективної діяльності.

Таблиця 2

Ефективність фінансово-господарської діяльності підприємств

з часткою державної власності

Якість фінансово-господарської

діяльності

2001

2002

2003

Кількість

підпр.

%

Кількість підпр.

%

Кількість підпр.

%

Незадовільна фінансово-господарська діяльність (Z1)

54

28

79

35

85

34

Зона невизначеності з негативною динамікою (Z2)

43

22

34

16

31

13

Зона невизначеності з позитивною динамікою (Z3)

26

13

33

15

33

14

Ефективна фінансово-господарська діяльність (Z4)

73

37

74

34

94

39

Всього по підприємствах, які надали інформацію

196

100

220

100

243

100

Інформація відсутня

67

26

43

16

20

8

Всього підприємств

263

-

263

-

263

-

Результати моніторингу засвідчили, що в цілому за аналізований період фінансово-господарська діяльність підприємств мала тенденцію до покращення, що характеризує підвищення ефективності управління корпоративними правами держави. Кількість підприємств, інтегральний показник фінансово-господарського стану яких свідчить про їх ефективну діяльність, зросла за аналізований період в наступних галузях економіки та за такими видами діяльності: сільське господарство, текстильна промисловість, виробництво деревини, хімічна промисловість целюлозно-паперова промисловість, будівництво, транспорт, торгівля, готельне господарство. Водночас фінансовий стан погіршився на підприємствах, які відносяться до харчової промисловості, добувної промисловості, металургії, машинобудування, виробництва електроенергії і газу.

В роботі доведено, що механізми корпоративного управління на основі взаємодії громадського, приватного та державного секторів регіону обумовлюються соціальною структурою населення території, рівнем його життя, станом довкілля. Тому, базовим, вихідним елементом забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості пропонується вважати місцеві органи влади, які поряд з управлінською ініціативою виконують і координуючу роль в досягненні узгодженої взаємодії громадського, приватного та державного секторів регіону.

В третьому розділі дисертації „Формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості” обґрунтовані: основні положення Концепції програми біосферосумісного стійкого розвитку регіональної соціально-економічної системи; вихідні положення, складові та логічна схема формування алгоритму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості за визначеною системою показників і з конкретизацією на прикладі Генічеського району Херсонської області (Арабатської Стрілки).

Структурно-відтворювальний підхід до формування комплексності регіонального розвитку промисловості забезпечує гармонізацію у просторі та синхронізацію у часі індивідуальних, галузевих, територіальних і загальнонаціональних відтворювальних процесів в структурі інтересів організованої громадськості, суб?єктів господарювання та органів державної влади.

В роботі визначені органічні складові та алгоритм формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості (рис.1,2)

Реалізація Державної регіональної політики, Стратегій, Програм і Планів

соціально-економічного розвитку регіону

Соціальне партнерство місцевих органів влади,

бізнесу і громадськості

Автономна комерційна діяльність Агентства регіонального розвитку

Національний вимір

і нормування ефективності регіонального розвитку

Корпоративне управління екологічною, соціальною і економічною безпекою регіону

Створення еколого-, соціально-, економікоефективних масштабів

промислового виробництва регіону

Рис.1 Складові механізму забезпечення комплексності

регіонального розвитку промисловості

Модельний сценарій по Арабатській Стрілці побудовано як стратегію регіонального розвитку промислово-транспортного центру, реалізація якої забезпечить підвищення зайнятості у профільних та суміжних галузях промисловості, залучення інвестицій і передових технологій, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Передбачається зростання мультиплікативного ефекту виробничо-технологічних зв?язків суб?єктів господарювання Генічеського району Херсонської області з іншими суб?єктами національної економіки.

Створення еколого-, соціально-, економікоефективних масштабів промислового виробництва регіону зорієнтовано на задоволення попиту населення території на товари і послуги та їх експорт, а корпоративне управління екологічною, соціальною і економічною безпекою регіону - на здійснення моніторингу за допомогою наступної системи інтегрованих індикаторів-показників:

Екологічна безпека регіону

1.Загальні витрати на охорону навколишнього природного середовища, грн.

2.Загальні витрати на контроль та зменшення промислового забруднення, грн.

3.Загальні витрати на підтримку екологічного стану людських поселень:

· витрати на утилізацію та переробку побутових відходів;

· витрати на водоочищення стічних вод;

· витрати на зменшення шуму;

· витрати на очистку атмосферного повітря:

у т.ч. від забруднення промисловістю та автотранспортом;

· витрати на водоочищення питної води;

· витрати на контроль і утилізацію промислових та муніципальних відходів;

· витрати на управління небезпечними відходами;

· витрати на підтримку населення, яке живе в екологічно-небезпечних умовах.

Соціальна безпека регіону

1.Середня очікувана тривалість життя:

· середня очікувана тривалість життя при народженні, років

· середня очікувана тривалість життя при досягненні 15років, років

· середня очікувана тривалість життя при досягненні 45 років, років

· середня очікувана тривалість життя при досягненні 65 років, років

2.Коефіцієнт народжуваності (проміле)

3.Коефіцієнт смертності (проміле)

4.Частка працездатних у всьому населенні, %

5.Частка пенсіонерів у всьому населенні, %

6.Сальдо міграції, тис. осіб

7.Коефіцієнт інтенсивності міграції, %

8.Показники соціальних хвороб (на 1000,0 населення)

9.Співвідношення між заробітною платою та прожитковим мінімумом, %

Економічна безпека регіону

1.Обсяг валової доданої вартості території на душу населення, грн.

2.Випуск товарів місцевого господарства на душу населення:

у т.ч. в промисловості, сільському господарства, сфері послуг, грн.

3.Обсяг платних послуг на душу населення, грн.

4.Обсяг торгівлі на душу населення, грн.

5.Обсяг інвестицій на душу населення, грн.

6.Сальдо фінансових ресурсів регіону, грн.

7.Номінальна і реальна заробітна плата, грн.

8.Рівень зайнятості населення за віковою структурою та рівень безробіття, %

9.Сума видатків місцевих бюджетів на освіту (на 100,0 тис. населення)

10.Сума видатків місцевих бюджетів на охорону здоров'я (на 100,0 тис. населення)

11.Сума видатків місцевих бюджетів на соцзахист та соцзабезпечення (на 100,0 тис. нас.)

12.Сума соціальних трансфертів з Державного бюджету (на 100,0 тис. населення)

13.Коефіцієнт бюджетної платоспроможності регіону

Рис.2 Алгоритм формування механізму забезпечення комплексності

регіонального розвитку промисловості

Етапи та підетапи

Зміст процедур формування механізму

1. Організація

1.1

1.2

1.3

1.4

Створення функціонального Центру міського розвитку для вирішення конкретних проблем території

Визначення партнерів Центру міського розвитку

Прийняття Статуту і реєстрація Центру міського розвитку

Затвердження організаційної структури і штатного розкладу та посадових інструкцій працівників

2. Діагностика

2.1

2.2

2.3

2.4

З’ясування загальної характеристики проблем регіонального розвитку конкретної території

Реструктуризація проблем за трьома секторами: державним, приватним, громадським

Окреслення завдань, шляхів та засобів спільного вирішення проблем регіонального розвитку за галузями місцевого господарювання на основі SWOT-аналізу

Вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду

3. Проектування

3.1

3.2

3.3

3.4

Обґрунтування Концепції сталого розвитку регіону у національному, європейському та глобальному вимірі

Визначення пріоритетів регіонального розвитку, “точок зростання” конкурентоспроможності підприємств і регіону, послідовності вирішення регіональних проблем

Розробка Стратегії регіонального розвитку, Цільових комплексних програм, інноваційних, інвестиційних і кредитних проектів, бюджетів їх співфінансування за сценаріями і варіантами вирішення регіональних проблем

Вибір еталонних значень та зразків для впровадження

4. Управління

4.1

4.2

4.3

4.4

Визначення вхідної, нормативно-довідкової, еталонної та вихідної інформації щодо комплексності регіонального розвитку

Здійснення моніторингу виконання спільних рішень місцевої влади, бізнесу і організованої громадськості

Координація співпраці місцевої влади, бізнесу і організованої громадськості щодо уточнення діючих і розробці нових рішень та їх реалізації

Порівняльний аналіз з кращим вітчизняним та зарубіжним досвідом, встановлення відхилень і обґрунтування заходів для впровадження нових рішень

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні був реалізований системний структурно-відтворювальний підхід до формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості місцевого господарства шляхом гармонізації у просторі та синхронізації у часі індивідуальних, галузевих, територіальних і загальнонаціональних відтворювальних процесів в структурі інтересів організованої громадськості, органів державної влади різних рівнів та суб?єктів господарювання.

Виконане дослідження дозволило сформулювати наступні висновки:

1.Сталий регіональний розвиток базується на визначенні регіону як економічного простору, який охоплює динамічні процеси взаємодії відтворювальних процесів різних масштабів та обумовлює межі територіальних виробничо-технологічних циклів по випуску продукції та наданню послуг, які відбуваються на даній території.

2.Удосконалення методологічних положень сучасного та подальшого розвитку державної регіональної політики повинно базуватися на використанні ідеології та інструментарію Концепції сталого розвитку, яка органічно поєднує екологічну, соціальну та економічну сфери діяльності людини в єдине ціле.

3.Екологічні, соціальні і економічні показники регіону в Концепції сталого розвитку відображають балансові характеристики, з одного боку, ефективних масштабів суспільного виробництва, а з іншого – системи безпеки господарської діяльності, що у сукупності визначає параметри біосферосумісної моделі розвитку регіону.

4.Екологічно,- соціально,- і економічноефективні масштаби промислової діяльності суб?єктів господарювання обумовлюються динамікою інтегральних індикаторів-показників екологічної, соціальної та економічної безпеки регіону, а локальні індикатори-показники доречно класифікувати на показники – стимулятори, або „позитивні”, які поліпшують динаміку регіонального розвитку та на показники – дестимулятори, або „негативні”, які погіршують цю динаміку.

5.Умовами забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості є: підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва регіону; наявність стратегії розвитку суб’єктів господарської діяльності та регіону; підприємницька привабливість регіону, яка обумовлена дієвістю регіонального бізнес-клімату; ефективне корпоративне управління спільними проектами.

6.Чинниками забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості є: стан мінерально-сировинної бази промисловості; особливості промислового освоєння регіону; технологічне навантаження на територію; розвиненість та результативність ринкової інфраструктури.

7.Важелями забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості є: попит та пропозиція робочої сили регіону; трансформація галузевої структури промисловості регіону в умовах ринку; інвестиційна привабливість та активність суб’єктів господарської діяльності та регіону; активна зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання регіону.

8.Результати регіонального розвитку в повній мірі залежать від характеру та результативності діяльності громадського, приватного та державного секторів, як рівноправних соціальних партнерів, що є формою прояву соціального капіталу регіону(освіченості населення, його здоров?я і культури, історичної спадщини).

9.Методами оцінки комплексності регіонального розвитку промисловості можна вважати розрахунки Індексу регіонального соціально-економічного розвитку та Індексу регіонального людського розвитку. Необхідно за досвідом оцінки Індексу сталого розвитку суспільства на національному рівні, яка в більшій мірі включає оцінки екологічної, соціальної та економічної складових, переходити до розробки методики оцінки Індексу сталого збалансованого регіонального розвитку на місцевому рівні.

10.Основними складовими механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості є: соціальне партнерство органів місцевої влади, бізнесу і громадськості; діяльність центру міського розвитку; національний вимір і нормування ефективності розвитку; корпоративне управління проектами.

11.Алгоритм формування механізму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості включає шістнадцять підетапів, які об?єднані чотирма наступними етапами: організації, діагностики, проектування і управління.

12.Системоутворюючим фактором сталого збалансованого розвитку Генічеського району Херсонської області пропонується прийняти об?єктну модель промислово-транспортного центру для впровадження якої розроблені базисні інвестиційні проекти: будівництва на території Арабатської Стрілки транспортної магістралі Генічеськ – Семисотка – Керч; відновлення та розвиток морського порту і аеропорту; побудова нової водопровідно-каналізаційної мережі, створення мережі підприємств по переробці твердих побутових відходів; впровадження проектів по переробці риби та морепродуктів, овочів і фруктів в харчовій галузі, проектів використання місцевої сировини в легкій, хімічній та мікробіологічній промисловості; відновлення судноплавства та підприємств щодо ремонту та побудови малотоннажних суден; будівництва об?єктів енергетики відтворювальних джерел (вітрової, сонячної, геотермальної); відновлення промисловості будівельних матеріалів; побудова комплексу сучасних телекомунікацій.

Забезпечення пропорційного і взаємопов?язаного регіонального розвитку промислового виробництва на засадах комплексного природокористування передбачає одночасну побудову сучасної індустрії туризму та відпочинку в межах рекреаційної зони Арабатської Стрілки.

13.Сталий збалансований екологічний, соціальний і економічний розвиток регіону повинен забезпечуватись відповідністю обсягів та структури фінансових ресурсів місцевих органів влади, бізнесу і організованої громадськості динаміці та структурі територіальних відтворювальних процесів, територіальним виробничо-технологічним циклам по випуску продукції та наданню послуг.

14.Баланс фінансових ресурсів регіонального розвитку промисловості пропонується складати за такими ознаками: фінансові ресурси, які формуються в регіоні завдяки його промислового розвитку; фінансові ресурси, які залучаються в регіон суб?єктами господарювання та органами місцевої влади для його промислового розвитку; фінансові ресурси, які вилучаються з регіону суб?єктами національної економіки та органами державного управління; сальдо фінансових ресурсів, які забезпечують комплексність промислового виробництва регіону.

15.Основним напрямком подальших досліджень з даної проблеми є обґрунтування видаткових повноважень центральних та місцевих органів влади щодо спільного фінансування комплексного розвитку промисловості місцевого господарства регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Кукарцева С.В. Комплексність регіонального розвитку промисловості: формування механізму забезпечення // Препринт наукової доповіді, 2006, КНУТД МОН України, 2, 1 др.арк.

2. Кукарцева С.В. Система методів оцінки комплексності розвитку / Нац. техн. ун-т України “Київський політехнічний інститут” / Енергетика: економіка, технології, екологія. - № 4, 2001 – К.: Товариство “Знання” України, с. 78-82.

3. Кукарцева С.В. Фінансовий механізм забезпечення комплексності промислового розвитку регіону / Міжнародна Академія управління персоналом. Наукові праці МАУП / Редкол.: М.Ф. Головатий (голов. ред.) та ін. / Вип. 9: Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України. - К.: МАУП, 2003, с. 55-57.

4. Кукарцева С.В., Синявський Р.В. Еколого-орієнтовані стабілізаційні рішення як засіб усунення зовнішніх витрат виробництва / Нац. техн. ун-т України “Київський політехнічний інститут” / Енергетика: економіка, технології, екологія. - № 1, 2002 – К.: Товариство “Знання” України, с. 68-70 (автору належить визначення складових еколого-орієнтованих стабілізаційних рішень та джерел фінансових потоків при їх проведенні).

5. Кукарцева С.В., Федін І.В., Синявський Р.В. Інвестиційний потенціал екологічної діяльності: можливості моделювання та кількісна оцінка / Нац. техн. ун-т України “Київський політехнічний інститут” / Енергетика: економіка, технології, екологія. - № 4, 2001 – К.: Товариство “Знання” України, с. 87-90 (автору належить визначення інвестиційного потенціалу та складу стабілізаційних заходів екологічної спрямованості).

6. Кукарцева С.В. Розроблення дистанційного навчального курсу з дисципліни „Основи екології та проблеми природокористування” / Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні (Матеріали наукових досліджень за програмою “ГРАНІТ” 2002 року) / За заг. ред. В.Г. Сліпченка. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003, с. 227-228.

7. Кукарцева С.В. Концепція створення та функціонування освітньо-реабілітаційного комплексу для дітей та молоді „Карпати – дітям України” з метою зменшення екогенетичного ризику /Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні / За заг. ред. В.Г. Сліпченка. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003, с. 255-268.

АНОТАЦІЯ

Кукарцева С.В. Механізм забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – економіка промисловості. – Київський національний університет технологій та дизайну, Київ – 2006.

Розглянуто еволюцію принципів й ознак регіоналізації території України, сучасні підходи до визначення сутності та змісту регіонального розвитку, методи оцінки комплексності регіонального розвитку.

Здійснено аналіз законодавчого та нормативно-методичного забезпечення регіонального розвитку в Україні; оцінена система комплексності регіонального розвитку в Стратегіях, Програмах и Планах соціального-економічного розвитку міст та територій; розкриті провідні елементи забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості; виявлена динаміка та тенденції ефективності корпоративного управління розвитком промисловості .

Обґрунтовані: основні положення Концепції програми біосферосумісного стійкого розвитку регіональної соціально-економічної системи; вихідні положення, складові та логічна схема формування алгоритму забезпечення комплексності регіонального розвитку промисловості за визначеною системою показників і з конкретизацією на прикладі Генічеського району Херсонської області (Арабатської Стрілки).

Ключові слова: механізм, комплексність, регіональний розвиток, промисловість, екологічний, економічний, соціальний, показники, індикатори.

АННОТАЦИЯ

Кукарцева С. В. Механизм обеспечения комплексности регионального развития промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.07.01 - экономика промышленности. - Киевский национальный университет технологий и дизайна, Киев - 2006.

Рассмотрена эволюция принципов и признаков регионализации территории Украины, современные подходы к определению сущности и содержания регионального развития, методы оценки комплексности регионального развития.

В роботе раскрыты современные подходы к определению сущности и содержания регионального развития, которые базируются на идеях экономического пространства, в котором результаты социально-экономического развития территорий в полной мере зависят от характера и эффективности деятельности общественного, частного и государственного секторов.

Социальное партнерство местных органов власти, бизнеса и организованной общественности реализуется в модели коллективных интересов. Оно будет результативным, если принципы сотрудничества трёх секторов региона будут формализованы, юридически закреплены и согласовано осуществляться.

Социальное партнерство трёх секторов региона является формой проявления социального капитала территории (образованности населения, его здоровья и культуры, исторического наследства), который определяет направления и результативность регионального развития. Именно поэтому оно есть базовым в современной философии создания и деятельности Агентств регионального и муниципального развития или Центров местного развития.

Осуществлён анализ законодательного и нормативно-методического обеспечения регионального развития в Украине; оценена система комплексности регионального развития в Стратегиях, Программах и Планах социально-экономического развития городов и территорий; раскрыты ведущие элементы обеспечения комплексности регионального развития промышленности; выявлена динамика и тенденции эффективности корпоративного управления развитием промышленности.

В работе констатируется,