МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

КОЦКО ТАРАС АРКАДІЙОВИЧ

УДК 351.824.1.077.6:621.311:662.6/.9](477)

ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ

Спеціальність: 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі автоматизації проектування енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович,

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

Точилін Віктор Олександрович,

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування Національної Академії наук України”, завідувач відділом секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків

кандидат економічних наук,

Римар Тарас Миколайович,

ВАТ “Західенерго” Міністерства палива та енергетики України, начальник управління матеріально-технічного забезпечення

Провідна установа: |

Інститут економіки промисловості Національної Академії наук України, відділ фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу, м. Донецьк

Захист відбудеться “21” березня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 209-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою 79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “16” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Алєксєєв І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Створення конкурентоспроможної і ефективної економіки України в перспективі значною мірою залежатиме від стану базових галузей промисловості, серед яких важливе місце займає паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). ПЕК визначає можливість забезпечення стабільного функціонування і розвитку матеріальної і нематеріальної сфер виробництва, безпосередньо впливаючи на конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а отже і рівень добробуту населення. З огляду на специфіку вітчизняної економіки, а саме велику кількість крупних і енергоємних виробництв, продукція яких складає основу промисловості країни та її експорту, роль ПЕК відповідно зростає.

Повільне і здебільшого суперечливе реформування економіки за умов економічного занепаду, лібералізації економічних відносин, посилення конкуренції та зростання нестабільності кон’юнктури зовнішніх паливно-енергетичних ринків створило принципово нові умови господарювання для підприємств вітчизняного ПЕК, що суттєво послабило економічну стабільність та конкурентоспроможність суб’єктів господарювання (СГ), мінімізувавши таким чином їх можливості не лише з точки зору інвестиційно-інноваційного розвитку, але й простого відтворення основних виробничих фондів (ОВФ). Найбільш загрозливою є наявність стійкої тенденції до зростання собівартості виробництва продукції практично у всіх галузях ПЕК та критичний знос ОВФ при гострому дефіциті інвестиційних ресурсів, перш за все в електроенергетиці. Нинішній стан ПЕК суттєво обмежує конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, а відтак й національної економіки в цілому, обмежує можливості інноваційного розвитку і водночас активізує комплекс загроз економічній безпеці (ЕКБ) держави та її територіальних утворень. Зазначені проблеми у розвитку вітчизняної економіки знайшли своє відображення у працях вітчизняних науковців І.О. Александрова, І.В. Алєксєєва, В.М. Геєця, В.Г. Герасимчука, М.І. Долішнього, О.Г. Дейнеки, Я.А. Жаліла, Р.А. Івануха, Б.Є. Кваснюка, Є.В. Крикавського, О.Є. Кузьміна, О.О. Лапко, В.І. Мунтіяна, Б.З. Піріашвілі, О.О. Решетняка, Т.М. Римара, В.О. Точиліна, Н.І. Чухрай, О.С. Шнипко, С.В. Янко, а також російських дослідників Ф.В. Веселова, М.І. Воропая, Ю.М. Руденка, О.І. Татаркіна та багатьох інших науковців. Незважаючи на нагромаджений значний теоретичний і практичний досвід реформування ПЕК, пропонований інструментарій реалізації економічних перетворень в основному зорієнтований на проведення комплексних і системних реформ, що потребує тривалого часу.

Відновлення економічної стабільності суб’єктів ПЕК і активізація на цій основі інвестиційних процесів є сьогодні найважливішою передумовою подолання кризових явищ у ПЕК та підвищення конкурентоспроможності економіки. Вирішити дану проблему у коротко- або середньотерміновій перспективі, з огляду на особливості макросередовища і обмеженість джерел інвестиційного капіталу, вельми складно. Об’єктивно виникає необхідність пошуку інноваційних рішень, які б сприяли конкурентоспроможному розвитку підприємств, перш за все за рахунок мобілізації їх власного потенціалу. Досягнути цього можна через реалізацію управлінських інноваційних рішень, спрямованих на активізацію кооперації між підприємствами ПЕК та суміжних із ними галузями, що передбачає розвиток інтеграційних процесів. На такий напрямок у реформуванні ПЕК акцентують увагу В.Ю. Алекперов, О.І. Амоша, Є.Р. Говсієвич, В.Й. Едельман, Л.І. Іршинська, А.І. Кабанов, В.І. Колібаба, В.А. Педос, Б.Г. Санєєв та інші дослідники.

У відомих роботах дослідження зазначеного напрямку обмежується в основному відносинами мікрорівня. Саме цим визначається актуальність теми дисертації, в якій основну увагу зосереджено на комплексному вивченні мікро-, мезо- та макроекономічних переваг інтеграційних процесів у ПЕК і створенні відповідного методологічного підходу до оцінювання інтеграційних ефектів на різних рівнях управлінської ієрархії з урахуванням їх взаємовпливу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Результати роботи використані при виконанні двох науково-дослідних робіт “Розробка комп’ютерної системи оптимізації еколого-економічних параметрів промислової зони” (номер державної реєстрації теми: 0104U003296, наказ МОН України №746 від 17.11.2003 року), в частині моделювання й аналізу інтеграційних управлінських рішень (ІУР), – створення інтегрованих виробничих об’єднань, спрямованих на зменшення шкідливого впливу СГ на еколого-економічний стан промислової зони (акт впровадження від 08.08.2005 р.) та “Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій” (номер державної реєстрації теми: 0105U001878, наказ МОН України №960 від 22.12.2004 р.), в частині оцінювання впливу ІУР на показники ЕКБ територіальних утворень (акт впровадження від 01.09.2005 р.).

Мета та задачі дослідження. Мета роботи полягає у розробці методичних рекомендацій щодо економічного оцінювання та аналізу ефективності інтеграційних управлінських рішень у ПЕК задля підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Відповідно до зазначеної мети поставлено такі задачі:

–

–

–

–

–

–

Об’єкт дослідження – інтеграційні управлінські рішення, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності ПЕК і національної економіки в умовах формування ринкових відносин.

Предмет дослідження – методологія економічного оцінювання і аналізу ефективності інтеграційних управлінських рішень у сфері ПЕК з урахуванням їх впливу на конкурентоспроможність об’єктів мікро-, мезо- та макроекономічного рівнів.

Теоретичною основою дослідження є інформація і результати теоретичних, дослідницьких, дослідно-аналітичних і прикладних розробок, прогнозів вітчизняних і закордонних експертів, вчених і фахівців у сфері управління економікою й ПЕК, аналітично оброблені статистичні дані про розвиток української економіки за 1990-2005 р., наявні звітні і прогнозні дані міжнародних організацій про економічний розвиток й організаційні удосконалення в системі управління економікою.

Методи досліджень. Методологічну основу досліджень становили результати новітніх теоретичних і прикладних розробок вітчизняних та зарубіжних вчених у даній галузі. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи досліджень як статистичний аналіз, порівняльний та графічний аналіз, метод класифікації, систематизації та узагальнення (для визначення ролі ПЕК у вітчизняній економіці, аналізу тенденцій його розвитку та причин кризових явищ – Розділ 1, підр. 1.1, 1.2; визначення основних напрямків забезпечення конкурентоспроможності СГ ПЕК – Розділ 1, підр. 1.2; узагальнення методичних підходів до оцінювання ефективності ІУР – Розділ 2, підр. 2.2), метод семантичного аналізу (для тлумачення категорій “інтеграційні управлінські рішення” – Розділ 1, підр. 1.1, “еколого-економічний потенціал вертикально-інтегрованої енергопаливної компанії (ЕПК)” – Розділ 3, підр. 3.1), структурно-логічний метод (для дослідження взаємовпливу факторів конкурентоспроможності ПЕК і національної економіки – Розділ 1, підр. 1.3; визначення системи стабілізаційних рішень (СТР) у ПЕК та взаємозв’язків між ними – Розділ 1, підр. 1.1; аналізу впливу ІУР на конкурентоспроможність об’єктів мікроекономічного рівня – Розділ 1, підр. 1.3; визначення форм прояву ефектів інтеграції СГ ПЕК на різних рівнях управлінської та господарської ієрархії – Розділ 2, підр. 2.1; створення комплексної моделі оцінювання ефектів ІУР – Розділ 2, підр. 2.1; дослідження впливу ІУР на складові ЕКБ територіальних утворень – Розділ 2, підр. 2.3), метод економічного аналізу (для дослідження зміни технічних, екологічних та економічних показників СГ внаслідок створення ЕПК – Розділ 3, підр. 3.1-3.3), пофакторного аналізу (для оцінювання інвестиційного потенціалу ІУР – Розділ 3, підр. 3.1-3.3), формалізації та економіко-математичного моделювання (при побудові моделей організаційних структур ЕПК – Розділ , підр. 3.1-3.3, визначенні міжгалузевих ефектів ІУР в ПЕК – Розділ 3, підр. 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

–

удосконалено:

–

–

–

дістали подальшого розвитку:

–

–

Практичне значення одержаних результатів. У теоретичному плані отримані результати можуть бути використані для удосконалення теорії та методичних положень щодо оцінювання ефективності реалізації ІУР як у ПЕК, так і інших секторах економіки з точки зору різних рівнів територіально-виробничої та управлінської ієрархії.

Практична значущість роботи полягає у створенні можливостей удосконалення програм інвестиційно-інноваційного розвитку вітчизняного ПЕК та підвищенні ефективності ринкових перетворень в економіці загалом.

Основні положення і результати дисертації використано кафедрою автоматизації проектування енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” при створенні комплексу лабораторних робіт з навчального курсу “Еколого-економічна оптимізація виробництва” для спеціальності “Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг” у частині, що стосується моделювання та аналізу еколого-економічних результатів створення інтегрованих виробничих об’єднань, які містять у своєму складі енергогенеруючі й паливовидобувні підприємства, а також підприємства з утилізації відходів господарського та побутового походження. Результати роботи використовуються також у курсовому і дипломному проектуванні студентів спеціальності “Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг” (довідка від 08.08.2005 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка при викладанні дисципліни “Інноваційний менеджмент” (довідка від 08.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять особистий внесок автора, який відображено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися, обговорювалися і отримали позитивні відгуки на всеукраїнських та міжнародних наукових, науково-практичних конференціях: “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 2003, 2004 рр.), “Наука і освіта ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.), “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровськ, 2004 р.), “Экономика. Управление. Финансы” (м. Тула, 2004 р.), “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2004 р.), “Экономика, экология и общество России в 21-м столетии” (м. Санкт-Петербург, 2004 р.), “Динаміка наукових досліджень ‘2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 2004 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2005 р.), постійно діючому міжнародному науковому семінарі імені Ю.М. Руденка “Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики” (м. Іркутськ, 2003 р., м. Мінськ, 2004 р., м. Псков, 2005 р.) та постійно діючому науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (м. Трускавець, 2003 р., м. Чернігів, 2004 р., м. Біла Церква, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 8 д.а. Особисто автору належить 7,5 д.а. У монографічних та фахових виданнях опубліковано 8 праць, в тому числі 6 одноосібно.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури з 214 найменувань і містить 38 рисунків й 37 таблиць, а також 11 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 249 сторінок, з яких таблиці займають 10 сторінок, рисунки – 8, список використаних джерел – 22 сторінки і додатки – 34 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначено сутність та стан наукової проблеми, її значущість. Сформульовано мету і задачі дослідження, його предмет та об’єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Теоретичні та прикладні засади формування і реалізації інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі” досліджується сутність та роль ІУР в контексті трансформаційних процесів у ПЕК, а також місце останнього з точки зору його впливу на конкурентоспроможність національної економіки.

Досліджено особливості трансформаційних процесів у паливно-енергетичному секторі економіки та ефективність управлінських заходів щодо його реформування. Виявлено основні причини кризових явищ та проаналізовано специфіку розвитку ринків енергетичних ресурсів. Особлива увага акцентується на виникненні у ПЕК контуру ескалації кризових явищ, в якому дефіцит обігових коштів та інвестиційних ресурсів підприємств стимулює ескалацію процесу подальшого зносу їх ОВФ та погіршення техніко-економічних показників, внаслідок чого зменшується конкурентоспроможність систем енергетики і активізуються такі загрози ЕКБ, як дефіцит інвестиційних ресурсів, фінансова дестабілізація, нарощування загрози неплатежів, порушення матеріально-технічного забезпечення тощо. Однією з важливих умов ескалації кризи у роботі визначено організаційну роз’єднаність суб’єктів ПЕК, яка поряд з іншим обмежує можливості оптимізації паливних балансів галузі, мінімізуючи надійність функціонування її підприємств.

Посилення тенденції до зростання собівартості виробництва паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), розглядається як один з основних факторів послаблення конкурентоспроможності національних товаровиробників, а відтак і конкурентоспроможності національної економіки загалом. Зазначена тенденція породжує замкнуте коло взаємовпливу факторів цінового зростання, який особливо яскраво проявляється у тепловій енергетиці, де зростання собівартості енергії зумовлює зростання собівартості видобутку вугілля і навпаки. Збільшується питома вага паливно-енергетичної складової вітчизняної продукції, яка становить від 10 до 80% їх собівартості, при середньому значенні 25%. У результаті зростає енергоємність валового внутрішнього продукту (ВВП), яка сьогодні у 2-3 рази перевищує показники промислово розвинутих країн Європи (табл. 1).

Таблиця 1 | Енергоекономічні показники України | Показники | 1991 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | Реальний ВВП (% до попереднього року) | 91,3 | 77,1 | 87,8 | 90 | 97 | 98,1 | 99,8 | 105,9 | 109,2 | 105,2 | 109,3 | Виробництво елек-троенергії,

млрд. кВтгод | 278,7 | 202,9 | 194,0 | 183,0 | 178,0 | 172,8 | 172,1 | 171,4 | 173,0 | 173,7 | 180,4 | Видобуток вугілля, млн. т | 135,6 | 94,4 | 83,6 | 71,3 | 75,9 | 76,1 | 81,0 | 80,3 | 83,9 | 82,5 | 80,3 | Споживання ПЕР, млн. т. у.п | 340,1 | 235,4 | 219,8 | 217,9 | 197,8 | 187,3 | 186,5 | 176,2 | 189,3–– | Енергоємність ВВП, кг. у.п/грн | 1,676 | 1,947 | 2,070 | 2,28 | 2,138 | 2,04 | 2,059 | 1,839 | 1,81–– |

Доведено, що заходи з реформування ПЕК, зокрема його роздержавлення та приватизація, очікуваних позитивних результатів не забезпечили. Тому, беручи до уваги обмежені можливості конкурентоспроможного розвитку ПЕК та виходячи з необхідності пошуку напрямків підвищення його ефективності, обґрунтовується необхідність реалізації у даному секторі промисловості ІУР, зорієнтованих на використання власних можливостей окремих підприємств у їх спільних інтересах, що передбачає розвиток між ними коопераційних відносин, реалізувати переваги яких можна через створення вертикально-інтегрованих ЕПК, за участю різних суб’єктів ПЕК. Як свідчать результати дослідження, перевагами таких рішень є можливість підвищення конкурентоспроможності підприємств уже у короткотерміновому періоді, що одночасно створює умови для їх довготермінової конкурентоспроможності. При цьому ІУР тлумачаться як результат аналізу і економічного обґрунтування доцільності об’єднання ресурсного потенціалу окремих СГ на конкретних принципах, які визначають особливості внутрішніх взаємовідносин між ними з метою підвищення їх конкурентоспроможності.

Інтеграція в управлінні підприємствами ПЕК розглядається з точки зору можливостей реалізації комплексу заходів, спроможних не лише мінімізувати наслідки дестабілізуючих впливів на системи енергетики чи повністю знешкодити їх, але й забезпечити певний інноваційний ефект. Тому аналізується як стабілізаційний ефект ІУР, так і інноваційний. Виходячи з того, що реалізація ІУР на мікрорівні визначається нормативно-правовими рішеннями макрорівня і потребує урахування можливого впливу на ефективність їх реалізації об’єктів промислового забезпечення функціонування систем енергетики, у роботі визначено систему СТР (рис. 1), які становлять основу ІУР, і реалізуються на різних рівнях ієрархії управління у першу чергу з метою відновлення економічної стабільності СГ ПЕК і активізації інвестиційних процесів, у тому числі і за рахунок зовнішніх джерел інвестиційного капіталу, можливість залучення якого зростає в умовах ЕПК.

Рис. 1. Взаємозв’язок СТР

На рис. 1 рівень міжгалузевого комплексу в системі СТР представлений вертикально-інтегрованою ЕПК. На регіональному рівні знаходяться незалежні суб’єкти ПЕК, а також споживачі ПЕР.

У другому розділі – “Методичні основи економічного оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі”, досліджуються і аналізуються прояви стабілізаційних та інноваційних ефектів реалізації ІУР на різних рівнях територіально-виробничої і управлінської ієрархії, пропонується система показників їх оцінювання. Наводяться методологічні підходи до оцінювання мікро-, мезо- та макроекономічної ефективності зазначених рішень.

Виявлено форми прояву інтеграційних ефектів ІУР (рис. 2). Встановлено, що сукупний інноваційний ефект інтеграції проявляється у підвищенні надійності функціонування підприємств, їх економічності і екологічної безпечності, і як наслідок підвищенні конкурентоспроможності СГ ПЕК та суміжних галузей промисловості, а також у можливості активізації “точок зростання”, що передбачає розвиток суміжних галузей виробництва. Крім цього, виявлено прямий або опосередкований характер множинного прояву ефектів інтеграції. Прямий ефект у найбільшій мірі проявляється на рівні окремого об’єднання, у конкретних СГ. В основному, він виражається у зменшенні собівартості виробництва продукції, можливих втрат прибутку, збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції, приросту власних інвестиційних ресурсів та підвищенні надійності функціонування підприємств компанії. Такими ж фактично є основні ефекти і на інших рівнях, – мікро- та макро-, які значною мірою проявляються опосередковано.

Основною умовою доцільності інтеграції СГ визначено наявність мікроекономічного ефекту, який перш за все пропонується оцінювати з точки зору зміни прибутку як окремих суб’єктів об’єднання, так і компанії в цілому.

Акцентовано увагу на існуванні так званої нижньої межі ефективності компанії як багатогалузевого об’єднання, яка відображає обсяг прибутку, який міг би бути отриманим усіма СГ за умови їх роздільного функціонування. Якщо сумарний прибуток суб’єктів інтеграції дорівнює нулю, то створення компанії з фінансово-економічної точки зору може не мати економічного сенсу.

Пропонується методичний підхід до оцінювання мікроекономічних результатів потрійного об’єднання, створеного за участю теплової електростанції (ТЕС), вуглевидобувного підприємства (ВП) і нафтопереробного заводу (НПЗ) на основі вдосконалення методичного підходу до оцінювання ефективності енерговугільних компаній.

Зазначається, що приріст надходжень ЕПК відбувається перш за все за рахунок приросту прибутку від реалізації продукції , рівного різниці собівартості реалізованої продукції до і після об’єднання.

Прибуток від реалізації одиниці продукції після об’єднання при незмінній ціні, для ВП, ТЕС і НПЗ дорівнює відповідно:

, , ,

де , , – доінтеграційні (післяінтеграційні) витрати на виробництво одиниці продукції ВП, ТЕС, НПЗ; ,, – доінтеграційний прибуток від реалізації одиниці продукції, – вугілля, електроенергії, мазуту.

Збільшення балансового прибутку суб’єктів ЕПК, що являє собою єдину юридичну особу і внутрішні розрахунки в межах якої здійснюються за собівартістю, дорівнює:

,

де – ціна одиниці продукції на зовнішньому (внутрішньому) ринку; – витрати виробництва одиниці продукції (собівартість); – кількість продукції реалізованої на зовнішньому (внутрішньому) ринку.

Рис. 2. Рівні прояву ефектів інтеграції підприємств ПЕК

Оскільки різниця , тому що , то реальний прибуток підприємств формується винятково за рахунок реалізації продукції на зовнішньому ринку (при умові якщо внутрішньореалізаційні операції в межах компанії здійснюється за собівартістю). Приріст прибутку залежить від збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції за межами об’єднання, у чому зацікавлені всі суб’єкти ЕПК і для випадку, коли кінцевим продуктом об’єднання є електроенергія (прибуток безпосередньо ТЕС), дорівнює:

,

де – кількість виробленої електроенергії; – витрати електроенергії на власні потреби ТЕС; – кількість електроенергії, спожитої ВП (НПЗ); – тариф оптового ринку на електроенергію; – кількість вугілля, спожитого ТЕС; – собівартість вугілля; – кількість мазуту, спожитого ТЕС; – собівартість мазуту; – інші витрати ТЕС; – позареалізаційні доходи (витрати).

Запропоновано модель комплексного оцінювання ефектів ІУР, яка передбачає їх оцінювання на різних рівнях управлінської та господарської діяльності, і враховує ефекти, що проявляються на рівні як підприємств ПЕК, так і СГ інших галузей промисловості, які не беруть участі в інтеграційних процесах (рис. 3).

Відповідно до моделі мікроконкурентоспроможність аналізується з точки зору технічних, виробничих та еколого-економічних параметрів конкурентоспроможності безпосередньо учасників інтеграції. Мезоконкурентоспроможність доповнюється аналізом соціально-економічних наслідків інтеграції, при цьому, передбачає оцінювання інтеграційних ефектів як безпосередньо в галузях ПЕК, так і в інших галузях. Показники аналізу макроконкурентоспроможності характеризують загальноекономічний ефект: обсяги виробництва, експорту, рівень доходів населення, обсяг валютних резервів НБУ та інші. Передбачається оцінювання зовнішніх витрат виробництва. Окремо виділено показники ЕКБ держави та сталого розвитку.

Перевагою запропонованої моделі є можливість оцінювання стабілізаційних та інноваційних ефектів інтеграції підприємств з точки зору їх взаємовпливу на мікро- мезо- і макрорівнях, що дозволяє відстежувати взаємозв’язок факторів у контурі “інтеграція підприємств ПЕК – конкурентоспроможність підприємств ПЕК – конкурентоспроможність інших галузей – конкурентоспроможність національної економіки”. Ефективним інструментом оцінювання такого впливу є міжгалузевий баланс (МГБ), використання якого передбачає модель.

Проведений аналіз взаємозв’язку між проявом деструктивних факторів у ПЕК, які спостерігаються сьогодні, і рівнем ЕКБ територіальних утворень дозволив розглядати інтеграцію в управлінні підприємствами ПЕК як важливий напрямок оптимізації параметрів територіальних утворень з точки зору досягнення прийнятного рівня їх ЕКБ за різними сферами життєдіяльності, перш за все енергетичною, інвестиційною, екологічною, виробничою.

Рис. 3. Модель комплексного оцінювання ефектів ІУР на різних рівнях управлінської і господарської діяльностіУ зв’язку з цим у роботі досліджено вплив можливих форм прояву інтеграційного ефекту ЕПК (повніше завантаження потужностей підприємств компанії, зменшення собівартості продукції, збільшення обсягів виробництва, збільшення прибутку ЕПК, зменшення тарифів на її продукцію, збільшення інвестиційного потенціалу компанії) на складові ЕКБ окремих територій (рис. 4).

Рис. 4. Взаємовплив інвестиційного потенціалу ЕПК і складових ЕКБ

У третьому розділі – “Обґрунтування вибору інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі на засадах їх економічного оцінювання” виконано розрахункові дослідження можливих ефектів багатопрофільних ЕПК, включаючи також оцінювання еколого-економічної ефективності інтеграції СГ ПЕК за різних умов інтеграції. Зокрема, розглянуто підхід до оцінювання економічної ефективності утилізації золошлакових відходів ТЕС за рахунок вивільнення земельних площ, зайнятих під золошлаковими відвалами і зменшення платежів за землекористування. Виявлено, що при даному рівні екологічних зборів за шкідливі викиди в атмосферу та платежів за землекористування у СГ відсутні мотиви для реалізації екологічно орієнтованих управлінських рішень. Досліджено вплив інтеграції на надійність функціонування енергогенеруючого підприємства як основного суб’єкта ЕПК – виробника кінцевої продукції та проведено кількісний економічний аналіз зміни показників його надійності до і після створення об’єднання для заданих варіантів умов інтеграції. При цьому розвиток інтеграційних процесів розглядається як один з факторів еколого-економічної оптимізації територіальних утворень. Проаналізовано переваги створення вертикально-інтегрованих нафтових компаній на основі об’єднання нафтовидобувних і нафтопереробних підприємств з урахуванням сучасних проблем нафтопромислового сектору вітчизняної економіки. Обґрунтовано можливість і доцільність залучення до складу нафтових компаній енергогенеруючих підприємств, що спалюють мазут.

Запропонований методологічний підхід до оцінювання ефектів ІУР проілюстровано на прикладі оцінки інвестиційного потенціалу конкретних організаційних структур ЕПК для заданих варіантів умов інтеграції. Зокрема, розглянуто 10 можливих варіантів умов інтеграції ТЕС, ВП, вуглезбагачувальної фабрики (ВЗФ), НПЗ, утилізуючого підприємства (УТП) – утилізація золошлакових відходів (УТП1) та УТП2 – утилізація нетрадиційної енергетичної сировини і виробництво палива з відходів у вигляді синтез-газу. Доінтеграційний рівень передбачає незалежне функціонування СГ, і є базовим варіантом для розрахунку показників їх діяльності відповідно до умов інтеграції визначених іншими варіантами. Варіант 1 – добровільне об’єднання ТЕС і ВП. Варіант 2 – до об’єднання долучається ВЗФ. Варіант 3 – ТЕС збільшує обсяги закупівлі вугілля. Варіант 4 – до ЕПК долучається НПЗ реалізуючи додатково для ТЕС мазут. Варіант 6 – передбачає залучення до об’єднання УТП2. Варіант 7 – допускає відміну на державному рівні податку на додану вартість (ПДВ). Варіант 8 – генеруюча компанія – ТЕС поглинає ВП, ВЗФ і УТП2, утворюється єдина юридична особа, розрахунки в ЕПК здійснюються без сплати ПДВ. Варіант 9 – передбачає проведення внутрішніх операції в ЕПК за собівартістю. Варіант 10 – допускає проведення бартерних розрахунків між суб’єктами ЕПК. Окремо (варіант 5) розглядається можливість утилізації золошлакових відходів у масштабах ЕПК через створення УТП1 з точки зору зміни параметрів її економічної стабільності.

Через оцінку міжгалузевих ефектів інтеграції, зокрема зменшення собівартості виробництва електроенергії (за рахунок об’єднання СГ), досліджено зміну витрат виробництва іншими галузями економіки, можливий приріст прибутку галузей та зміну податкових надходжень до бюджету (табл. 2). Результати розрахунків засвідчили, що зменшення надходжень від ПДВ, за умови створення ЕПК як єдиної юридичної особи, може бути компенсованим за рахунок зменшення собівартості виробництва (і відповідного зростання прибутку), а також за рахунок приросту обсягів виробництва продукції суб’єктів ЕПК, і збільшення доходів бюджету від надходжень з податку на прибуток. Разом з цим, навіть без системи трансфертних цін в ЕПК, а виключно за рахунок організаційного ресурсу, який забезпечує приріст виробництва і зменшення собівартості продукції, податкові надходження зростатимуть (варіанти 1 – 4, 6). Можна стверджувати, що при умові якщо надходження від податку на прибуток скоротяться, доцільність інтеграції (з точки зору бюджетної ефективності) не зменшуватиметься. Адже, по-перше, є можливість у перспективі нарощувати обсяги виробництва, а, по-друге, слід брати до уваги імпульс пожвавлення виробництва у суміжних галузях, зростання наповненості інших грошових фондів. Даний критерій пропонується використовувати при оцінці бюджетної ефективності внаслідок реалізації ІУР.

Таблиця 2 | Оцінка макроекономічних інтеграційних ефектів для заданих варіантів умов інтеграції паливних та енергетичних підприємств, млн. дол. | Варіант | Показники | Галузі промисловості | Електро-енерге-тика | Нафтога-зова | Вугільна | Чорна металургія | Кольорова металургія | Хімічна | Машино-

будування | Будівниц-тво | Інші галузі | Разом, млн. дол | 1 | ?С10,306 | 0,154 | 0,791 | 2,0 | 0,282 | 0,558 | 0,64 | 0,243 | 4,048 | 9,02 | П1927,9 | 442,35 | 68,79 | 389,61 | 41,08 | 102,16 | 295,64 | 55,64 | 7611,6 | 9934,8 | ?Т10,092 | 0,046 | 0,237 | 0,6 | 0,085 | 0,167 | 0,192 | 0,073 | 1,21 | 2,71 | 2 | ?С20,302 | 0,152 | 0,779 | 1,97 | 0,278 | 0,55 | 0,63 | 0,239 | 3,988 | 8,895 | П2927,9 | 442,3 | 68,78 | 389,57 | 41,07 | 102,15 | 295,63 | 55,64 | 7611,58 | 9934,7 | ?Т20,09 | 0,045 | 0,234 | 0,592 | 0,083 | 0,165 | 0,189 | 0,0717 | 1,196 | 2,608 | 3 | ?С30,893 | 0,448 | 2,3 | 5,84 | 0,823 | 1,627 | 1,865 | 0,71 | 11,79 | 26,3 | П3928,49 | 442,64 | 70,30 | 393,44 | 41,62 | 103,22 | 296,86 | 56,107 | 7619,39 | 9952,1 | ?Т30,268 | 0,134 | 0,691 | 1,752 | 0,247 | 0,488 | 0,559 | 0,212 | 3,538 | 7,89 | 4 | ?С41,022 | 0,512 | 2,636 | 6,687 | 0,942 | 1,862 | 2,135 | 0,81 | 13,5 | 30,11 | П4928,62 | 444,7 | 70,636 | 394,28 | 41,74 | 103,46 | 297,135 | 56,210 | 7621,1 | 9955,9 | ?Т40,307 | 0,154 | 0,791 | 2,0 | 0,283 | 0,558 | 0,64 | 0,243 | 4,05 | 9,03 | 6 | ?С61,063 | 0,533 | 2,74 | 6,95 | 0,98 | 1,937 | 2,22 | 0,842 | 14,04 | 31,31 | П6928,6 | 442,7 | 70,74 | 394,56 | 41,78 | 103,54 | 297,22 | 56,243 | 7621,6 | 9957,1 | ?Т60,319 | 0,16 | 0,823 | 2,086 | 0,294 | 0,581 | 0,666 | 0,253 | 4,213 | 9,395 | 7 | ?С71,934 | 0,97 | 4,99 | 12,65 | 1,784 | 3,525 | 4,04 | 1,53 | 25,55 | 56,99 | П7929,53 | 443,17 | 72,99 | 400,257 | 42,584 | 105,14 | 299,041 | 56,93 | 7633,1 | 9982,78 | ?Т70,58 | 0,291 | 1,497 | 3,797 | 0,535 | 1,057 | 1,212 | 0,459 | 7,665 | 17,096 | 8 | ?С81,81 | 0,91 | 4,68 | 11,87 | 1,67 | 3,3 | 3,79 | 1,4 | 23,96 | 53,45 | П8929,4 | 443,11 | 72,68 | 399,47 | 42,47 | 104,9 | 298,79 | 56,84 | 7631,5 | 9979,2 | ?Т80,544 | 0,273 | 1,404 | 3,56 | 0,5 | 0,99 | 1,137 | 0,43 | 7,19 | 16,03 | 9 | ?С92,114 | 1,06 | 5,45 | 13,83 | 1,94 | 3,8 | 4,416 | 1,67 | 27,92 | 62,28 | П9929,71 | 443,26 | 73,45 | 401,4 | 42,749 | 105,452 | 299,41 | 57,07 | 7635,5 | 9988,08 | ?Т90,634 | 0,318 | 1,636 | 4,149 | 0,584 | 1,155 | 1,325 | 0,5 | 8,37 | 18,68 | 10 | ?С103,84 | 1,93 | 9,92 | 25,15 | 3,55 | 7,0 | 8,03 | 3,04 | 50,78 | 113,26 | П10931,44 | 444,129 | 77,9 | 412,75 | 44,34 | 108,6 | 303,03 | 58,447 | 7658,3 | 10039,1 | ?Т101,153 | 0,578 | 2,97 | 7,546 | 1,063 | 2,1 | 2,4 | 0,91 | 15,23 | 33,98 | Умовні скорочення: ?С – зменшення собівартості виробництва продукції галузей промисловості, П – величина прибутку галузей після створення ЕПК, ?Т – приріст надходжень до бюджету від податку на прибуток

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення конкурентоспроможності об’єктів мікро-, мезо- та макроекономічного рівнів на основі формування і реалізації ІУР у ПЕК та удосконалення методичних основ їх економічного оцінювання, яке дозволяє зробити такі висновки:

1. Існуючий контур ескалації кризових явищ у вітчизняному ПЕК, несприятливе макроекономічне середовище, несформованість ринків ПЕР, їх нестабільність та суперечливість державної політики ринкових перетворень обумовлюють деградацію промислового сектору економіки, мінімізують перспективи його інвестиційно-інноваційного розвитку, ефективність соціально-економічного прогресу та конкурентоспроможність національної економіки загалом. Оскільки саме енергетика домінує у формуванні параметрів економічного зростання і є прискорювачем інноваційних процесів в економіці, без її збалансованого розвитку неможливий прогрес в інвестиційній сфері. Тому, виходячи з потреб забезпечення конкурентоспроможності економіки, необхідно першочергового зосередити зусилля на пошуку напрямків відновлення конкурентоспроможності СГ ПЕК.

2. Проведені дослідження засвідчили, що реалізація ІУР у ПЕК є важливим напрямком його конкурентоспроможного розвитку вже у короткотерміновій перспективі. З огляду на виявлені переваги мікроекономічного характеру, які виникають внаслідок створення інтегрованих паливно-енергетичних структур, доведено, що подібна стратегія розвитку СГ у довготерміновій перспективі спроможна забезпечити стійкі конкурентні переваги, їх стратегічну конкурентоспроможність, що є важливою передумовою формування кластерних утворень в промисловості і підвищення на цій основі конкурентоспроможності окремих галузей та економіки загалом. Зазначене дозволяє трактувати інтеграційні рішення як непрямий інвестиційний ресурс ПЕК.

3. Виявлений у роботі множинний характер прояву інноваційних ефектів інтеграції відкриває нові можливості для вирішення еколого-економічних та соціально-економічних проблем територіальних утворень, які загострюються в період трансформації економіки. У зв’язку з цим ІУР слід розглядати як інструмент санації підприємств, фактор соціально-економічного та еколого-економічного оздоровлення територій. Однак, при існуючому рівні норм екологічних зборів мотиви для реалізації еколого-орієнтованих рішень відсутні, що додатково актуалізує доцільність інтеграційних процесів у ПЕК.

4. Забезпечення ефективності реалізації ІУР потребує створення методики оцінювання комплексу ефектів з точки зору різних рівнів територіально-виробничої та управлінської ієрархії. Запропонована у роботі модель комплексного оцінювання ефективності зазначених рішень, яка передбачає оцінювання їх мікро-, мезо- та макроекономічної ефективності і враховує результати взаємовпливу окремих ефектів на різних рівнях, може бути використаною керівниками підприємств, науково-дослідними установами чи органами державної влади.

5. Економічно виправданою та такою, що відповідає вимогам забезпечення ЕКБ країни, є активізація інтеграційних процесів у нафтопромисловій сфері, що пояснюється не лише проблемами сировинного забезпечення вітчизняних НПЗ, наповненням внутрішнього ринку нафтопродуктами, але й можливістю підвищення їх конкурентоспроможності за рахунок максимально можливого завантаження потужностей і активізації на цій основі інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації технологічних інновацій з метою підвищення глибини переробки нафти, що дозволить поряд з іншим обмежити імпорт високооктанових нафтопродуктів, зміцнюючи тим самим конкурентоспроможність економіки.

6. Необхідне врахування можливих негативних ефектів інтеграції при формуванні та удосконаленні правової бази створення і функціонування вертикально-інтегрованих структур управління. Законодавство має балансувати економічні інтереси окремих СГ та соціально-економічні інтереси територіальних утворень, що потребує посилення ролі державних інституцій. Розвиток інтеграційних процесів у ПЕК є лише складовою в системі заходів щодо його реформування і тому ефективність ринкових перетворень у даній сфері та економіці загалом потребує реалізації