Кучерук Тетяна Григорівна
міністерство освіти і науки україни
ДОНЕЦЬКИЙ національний університет
Кучерук Тетяна Григорівна
УДК 330.341.1:338.33
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2006
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Семенов Анатолій Григорович,
Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економічної теорії
(м. Донецьк).
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Дементьєв Вячеслав Валентинович, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії (м. Донецьк);
кандидат економічних наук, доцент Проданова Лариса Василівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).
Провідна установа:
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії та економічних методів управління (м. Харків).
Захист дисертації відбудеться “26” квітня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).
Автореферат розіслано “22” березня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Глобалізація розширює інформаційне поле, диференціацію і відкриває нові можливості соціально-економічного людського розвитку, які пов'язані з використанням новітніх технологій, структурною перебудовою економіки. Відбувається еволюція приватних, державних і міжнародних інститутів, змінюється характер формування потреб, мотивів, стратегічних цілей суб'єктів господарювання.
Водночас формується органічне поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів виробництва, розподілу, обміну і споживання. Під впливом глобалізації знаходиться майже 40світового виробництва промислової продукції, 60– світового валового продукту, 70 міжнародної торгівлі і світових фінансів. Однак залучення до глобальних процесів країн з різними економічними, технологічними та експортно-імпортними можливостями на умовах рівної інституціональної відкритості призводить до нерівних результатів, коли переваги глобалізації використовують економічно розвинені країни, а слаборозвинені держави зазнають негативних наслідків.
У постановці проблеми реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації найбільш важливим є дослідження трансформації національного виробничого потенціалу, виявлення особливостей його структурування в глобальній економіці на основі визначення причинно-наслідкових зв’язків в пропорціях розподілу національних економічних ресурсів та світового багатства. Дослідженню цих проблем присвячено роботи таких вчених, як О. Білорус, А. Гальчинський, Г. Герасимчук, О. Герковець, С. Губанов, М. Гузь, В. Дементьєв, Р. Зименков, Б. Кваснюк, О. Кузнєцова, Ю. Лисенко, А. Неклеса, В. Оболенський, Л. Проданова, Є. Рашковський, Г. Тарасенко, Г. Чибриков, М. Чумаченко, Ю. Шишков, А. Шнипко.
Вивченню процесу реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації присвячена значна кількість сучасних наукових досліджень таких вчених, як О. Амоша, О. Алимов, Д. Богиня, О. Богомолов, В. Будкін, В. Геєць, Л. Євстигнєєва, Р. Євстигнєєв, Л. Зєвін, В. Іноземцев, Г. Клейнер, І. Лукінов, Ю. Макогон, Л. Масловська, С. Мочерний, В. Новицький, В. Письмак, А. Филипенко, О. Хмиз, А. Чухно, Ю. Юданов, у роботах яких аналізується й оцінюється структурна перебудова економіки в умовах глобалізації та інформатизації, можливості активізації інвестування, висловлюються практичні пропозиції щодо удосконалення процесу реструктуризації виробничого потенціалу як на мега-, макро-, так і на мікрорівні.
Методологічною основою дослідження мотиваційного механізму реструктуризації виробничого потенціалу є роботи Дж. М. Кейнса, М. Д. Кондратьєва, Х. Лейбенстейна, К. Маркса, А. Маршалла, Г. Мюрдала, Р. Нурксе, В. Парето, С. А. Подолинського, М. І. Туган-Барановського, Дж. Хікса, Й. Шумпетера.
Разом з тим зміна зовнішніх і внутрішніх умов глобальної конкуренції обумовлює необхідність подальшого дослідження критеріїв і функцій мотиваційного механізму реструктуризації виробничого потенціалу, що обумовлює актуальність теми дисертації, її мету і завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах держбюджетної теми “Інвестиційна політика держави в перехідній економіці” кафедри економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (номер державної реєстрації 0101U005728). При виконанні цієї теми автором дисертації досліджено процес державного регулювання інноваційно-інвестиційних циклів, запропоновано напрямки його удосконалення.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка концепції формування механізму реструктуризації виробничого потенціалу, що дозволяє запропонувати комплекс рекомендацій, спрямованих на удосконалення структурних зрушень в умовах глобалізації.
Для досягнення поставленої мети в дисертації було поставлено і вирішено наступні задачі:
досліджено методологічні підходи до аналізу соціально-економічних критеріїв реструктуризації виробничого потенціалу, виявлено ступінь впливу структурної політики держави на ефективний розподіл економічних ресурсів і стимулювання інноваційного розвитку регіонів;
проаналізовано структурні зміни виробничого потенціалу країни в умовах інформаційної економіки;
розроблено методологічні підходи до соціально-економічної оцінки диверсифікації виробничого потенціалу; визначено конкурентні переваги кластерної моделі виробничого потенціалу;
обґрунтовано розвиток держави як суб’єкта господарювання;
виявлено глобальні зрушення у розвитку виробничого потенціалу;
розроблено концепцію диверсифікації виробничого потенціалу на основі використання позитивних наслідків фінансової глобалізації;
запропоновано практичні рекомендації та розроблено пропозиції щодо коректування господарчих пропорцій, які забезпечують реалізацію конкурентних переваг виробничого потенціалу України в умовах глобалізації.
Об'єктом дослідження є процес реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин між суб’єктами господарювання щодо реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації.
Теоретичну і методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення загальної економічної теорії, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації, а також законодавчі і нормативні документи України.
Для вирішення задач, що були поставлені в дисертації, використано загальнонаукові методи пізнання: метод логічного аналізу (при дослідженні соціально-економічних критеріїв реструктуризації виробничого потенціалу), кількісний і якісний аналіз (при розкритті принципів формування політики держави в умовах глобалізації), системний підхід (при виявленні особливостей формування асоціацій суб'єктів інтеграційного підприємництва і дослідженні конкурентних переваг кластерної моделі виробничого потенціалу), еволюційно-інституціональний підхід (при дослідженні еволюції форм міжнародного економічного партнерства і визначенні глобальних зрушень у розвитку виробничого потенціалу).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концепції формування реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації. При цьому отримано наступні нові наукові результати:
вперше:
запропоновано концепцію реструктуризації виробничого потенціалу, засновану на використанні методів структурно-функціонального аналізу системи суспільного виробництва в умовах глобалізації, що дозволяє обґрунтувати оцінку конкурентних переваг виробничого потенціалу України;
розкрито специфіку створення та використання інтелектуальної ренти з метою підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання;
удосконалено:
метод системного аналізу формування асоціацій суб'єктів інтеграційного підприємництва, що дозволяє розробити рекомендації щодо удосконалення державного регулювання інноваційно-інвестиційних циклів;
метод формування та використання інтелектуальної ренти, що відображає ланцюг “Освіта – Кваліфікація – Прибуток – Рівень споживання – Довгострокові збереження – Соціальний капітал”;
дістав подальшого розвитку:
метод оцінки економічного ефекту від використання нематеріальних активів.
Практичне значення результатів дослідження. Розроблені в дисертації методологічні підходи до аналізу процесу реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації дозволяють оцінити ефективність функціонування суб'єктів господарювання. Результати дослідження впроваджено територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України у Донецькій області при розробці методологічних підходів до обґрунтованої оцінки конкурентних переваг виробничого потенціалу України в умовах глобалізації (довідка про впровадження № 01/67 від 14.12.2005 р.), ТОВ “Інтрон” при розробці концепції виробничого потенціалу, що заснована на забезпеченні випереджаючого розвитку нематеріальних форм багатства (довідка про впровадження № 1/172 від 24.11.2005 р.), ТОВ “ДОК “Проммоноліт” – при формуванні приоритетних напрямків ефективної системи зайнятості (довідка про впровадження № 270/02 від 07.12.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації одержано автором самостійно. У них викладено авторський підхід щодо вирішення актуального завдання дослідження реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації. З публікацій, що написані у співавторстві, використано лише результати, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, її висновки і рекомендації було апробовано на Міжнародній науково-теоретичній конференції “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть (Тернопіль, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах” (Донецьк, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (Київ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми керування ресурсами міського розвитку” (Донецьк, 2003), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців “Управління в ХХI столітті: погляд молодих вчених”Хмельницький, 2004), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2004), VIIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта, 2005” (Дніпропетровськ, 2005).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 3,8 д.а., з яких 3,5 д.а. належить автору.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 180 сторінках тексту, який містить 14 рисунків, 12 таблиць, 5 додатків. Список використаих джерел включає 241 найменування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, задачі, обєкт, предмет дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення результатів роботи.
У першому розділі – Загальноцивілізаційні тенденції в реструктуризації виробничого потенціалу – здійснено дослідження методологічних підходів до аналізу соціально-економічних критеріїв реструктуризації виробничого потенціалу, проведено аналіз структурної політики держави в умовах глобалізації, визначено роль регіональних факторів у реструктуризації виробничого потенціалу.
У науковій літературі існують різні підходи до визначення сутності виробничого потенціалу. Проведений аналіз дозволив уточнити політекономічну сутність категорії “виробничий потенціал”.
Отже, виробничий потенціал – це потенційні можливості наявних і створюваних факторів виробництва, пов’язаних, насамперед, зі змістом праці, зокрема якісним удосконаленням умов господарювання з урахуванням потреб сучасного та майбутніх поколінь.
Виробничий потенціал в умовах глобалізації формується під впливом великої кількості об'єктивно заданих для кожної країни факторів, які включають її розміри, наявність природних ресурсів, географічне положення і клімат, особливості історичного розвитку інститутів держави і форм підприємницької діяльності. Ці фактори виступають довгостроковими детермінантами реструктуризації виробничого потенціалу як окремих країн, так і світового господарства в цілому.
У процесі дослідження з’ясовано, що існують різні методологічні підходи до аналізу соціально-економічних критеріїв реструктуризації виробничого потенціалу. Вкупі складається багатополярна єдність економічних, соціальних і духовних критеріїв оцінки конкурентоспроможності виробничого потенціалу. У цих критеріях поєднуються природно-історичні, соціально-економічні, національні і моральні фактори трудової етики, універсальність суспільного прогресу і його цінностей.
На сьогодні 4,5 млрд. з 6,54 млрд. людей на Землі мешкають у країнах, що розвиваються. З них понад 3,3 млрд., у тому числі і більшість населення України, витрачає на прожиток два-три долари на добу. Блага цивілізації для цієї групи залишаються недосяжними. Їхніми розпорядниками є тільки 100 млн. чоловік на Землі, що мають місячний прибуток 20 тис. доларів і більше. Розрив між цими двома групами за останні двадцять п'ять років збільшився майже в десять разів. Недостатній рівень соціально-економічного розвитку країни обумовлює низьку аспектів, що напряму впливають на вибір інструментів наздоганяючого економічного розвитку. Прискорення науково-технічного прогресу, швидке зростання сучасних економік змушує країну, що відстає, підтримувати темпи економічного зростання вищими за відповідні темпи у розвинених країнах. Це означає, що просте використання досягнень більш розвинутих країн є недостатнім для подолання розриву, що існує. Таким чином, вибір критеріїв оцінки реструктуризації виробничого потенціалу визначається поєднанням економічних, соціальних, екологічних та інституціональних факторів глобального розвитку.
У дисертації досліджується гіпотеза про те, що генеральна мета реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації полягає в підвищенні конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, посиленні соціальної орієнтації нових технологій, а також у глобальному характері створення та використання знань, технологій, продуктів та послуг (рис. 1). Системний аналіз процесу реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації показав, що мікро-, макро- та метаекономічні складові процесу реструктуризації динамічно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють одна одну, що сприяє стимулюванню або стримуванню реструктуризації виробничого потенціалу як окремих країн, так і світового господарства у цілому.
Формується глобальна ієрархічна структура виробничого потенціалу, в якій усі суб'єкти господарювання є взаємозалежними. Це є об'єктивним еволюційним процесом. Саме глобальні фактори стають значимими для світового господарства в цілому, для окремих держав, бізнесу і домогосподарств зокрема.
Рис. 1. Класифікація цілей реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації
Сутність реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації як економічної категорії виявляється, насамперед, у техніко-технологічних, організаційно-економічних, соціально-економічних відносинах між суб'єктами господарювання на мікро-, макро- і метарівнях з приводу підвищення їхньої конкурентоспроможності, виявлення нових можливостей розвитку на основі використання синергетичних зв'язків у системі міжнародного поділу праці.
У другому розділі – Диверсифікація виробничого потенціалу в умовах глобальної конкуренції – проведено системний аналіз формування асоціацій суб'єктів інтеграційного підприємництва, виявлено можливості використання кластерної структури виробничого потенціалу, розглянуто формування диверсифікованих економічних систем.
Визначення закономірностей, параметрів та критеріїв ефективності діяльності суб’єктів інтеграційного підприємництва потребують дослідження складових тріади “економіка – соціальність – свідомість людини і суспільства” з урахуванням ролі біоенергетичного та інтелектуального потенціалу людини і забезпечення їхньої взаємодії в системі збалансованого відтворення. Саме в цьому просторі накопичується потенціал економічного зростання.
У ході дослідження сформульовано висновок, що ефект розширення виробничого потенціалу в умовах глобалізації виявляється через поглиблення диверсифікації та структурно-інноваційну перебудову світової господарської системи. Інтенсивність диверсифікації виробничого потенціалу визначається, з одного боку, перерозподілом інтелектуальних нематеріальних активів, а з іншого боку – монополією інтелектуальної власності. Отже, 90% світових витрат на інновації і розробку сучасних технологій припадає на розвинені країни світу, у яких мешкає 15% населення планети. При цьому державні технологічні пріоритети є основною рушійною силою прогресивних технологічних структурних зрушень в економіці (на сьогодні частка технологічних інновацій в обсязі ВВП економічно розвинутих країн становить від 70% до 90%).
Щодо вітчизняних підприємств, які характеризуються енергомістким виробництвом із застарілими технологіями, то їхня продукція оновлюється в середньому раз на п'ять або більше років. Нова продукція, вперше освоєна в Україні, складає лише 4,1% серед всіх інновацій. У результаті кожний третій вид машинобудівної продукції в Україні виготовлений за ліцензіями, придбаними підприємствами, а майже кожний п'ятий – з використанням нових технічних рішень. Разом з тим, в Україні питома вага виготовлених вперше в Україні засобів виробництва в загальному обсязі виробленої продукції залишається незначною – 4,2%. З цього випливає, що стратегічну задачу забезпечення ефективної реструктуризації виробничого потенціалу Україна може вирішити лише за умов переорієнтації традиційного руху фінансових потоків із сировинного ринку в сферу виробництва кінцевої продукції і високих технологій.
У процесі концептуального дослідження диверсифікації виробничого потенціалу в умовах глобальної конкуренції найбільш складним є її ціннісний аналіз. В процесі глобалізації цінності розвиваються та організуються у певні структури і системи, причому в межах однієї системи вони взаємодіють між собою як зі знаком “+”, так і “-”. Процес постійної взаємодії забезпечує взаємне узгодження окремих цінностей і, як наслідок, підвищує ефективність усієї системи саморегуляції.
Дослідження дозволило виявити цілі, мотиви, функції диверсифікованих економічних систем (табл. 1).
Таблиця 1
Цілі, мотиви, функції диверсифікованої системи
ДИВЕРСИФІКОВАНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
ЦІЛІ | МОТИВИ | ФУНКЦІЇ
1. Оперативне придбання матеріальних і нематеріальних активів (об’єктів інтелектуальної власності) в різних країнах | 1.Прагнення до придбання стратегічних активів (НДДКР, ноу-хау, патенти, торгівельні марки, ліцензії) | 1.Зниження трансакційних витрат, регулювання трансферу технологій, розвиток інноваційних процесів
2. Одержання стратегічних переваг | 2.Досягнення ринкового домінування, пошук нових ринків | 2.Формування транснаціональних страхових компаній
3.Придбання портфеля локальних активів |
3.Впровадження стандартів корпоративного управління | 3.Розвиток інфраструктури світового фінансового ринку, мобілізація фінансових ресурсів, управління активами з використанням інструментів фондового ринку
4.Регіональна інтеграція:
- зона вільної торгівлі;
- митний союз;
- загальний ринок;
- єдиний внутрішній ринок;
- економічний союз. | 4.Диверсифікація з метою зменшення ризиків | 4.Концентрація страхового, банківського, позичкового капі-талів, вирівнювання показників рентабельності підприємств на основі міжгалузевої конкурен-ції, прогресивні структурні зрушення
5.Розширене відтворення соціального капіталу | 5.Ефективність податкового навантаження за допомогою маніпуляцій з цінними паперами | 5.Забезпечення ефективної виробничої діяльності, міні-мізація ризиків, інтенсифіка-ція залучення національного капіталу у виробничу сферу
6.Досягнення синергетичних ефектів | 6.Посилення диспропорцій у міждержавному і міжрегіональному розвитку | 6.Впровадження науково-технічних інновацій у виробництво
7.Формування та розвиток інноваційної інфраструктури (інноваційні центри, бізнес-інкубатори, зони високих технологій, технополіси, ор-ганізації з конструкторсько-технологічної підтримки інноваційних підприємств) | 7.Посилення інноваційної активності суб’єктів господарювання | 7.Зниження ризиків інвестиційної діяльності, розробка адекватного сучасним вимогам механізму стимулювання інвестиційної діяльності
Таким чином, можна визначити наступні принципи саморегуляції диверсифікованих економічних систем у глобальній економіці:
ефективне використання суб'єктами господарювання обмежених ресурсів протягом тривалого часу;
діалектична взаємодія економічної, соціальної, екологічної та інституціональної ефективності реструктуризації виробничого потенціалу на мікро-, макро- та метарівнях;
наднаціональна мотивація перерозподілу капіталу у світовому економічному просторі.
У третьому розділі – Реструктуризація як джерело підвищення конкурентоспроможності виробничого потенціалу – проведено аналіз механізму державного регулювання інвестиційно-інноваційних циклів, виявлено вплив реструктуризації виробничого потенціалу на еволюцію форм міжнародного економічного партнерства, проведено деталізацію глобальних зрушень у розвитку виробничого потенціалу.
Отже, структурну адаптацію до світового господарства слід здійснювати на засадах державного регулювання національної інноваційної системи. Ключовими цілями такої стратегії повинні стати:
створення диверсифікованного виробничого потенціалу, що є органічною частиною світових відтворювальних структур;
розвиток наукомістких галузей через глобальні виробничі й збутові мережі;
створення та забезпечення сприятливого інвестиційного клімату для інноваційної діяльності великого та малого підприємництва;
сприяння виробництву фундаментальних знань і комплексів технологій стратегічного характеру;
підвищення конкурентоспроможності внутрішніх інвесторів, орієнтованих на довгострокові вкладення;
розширення внутрішнього споживчого й інвестиційного попиту;
формування ефективної системи соціального партнерства;
перехід від експорто-орієнтованого сировинного зростання до інноваційного.
Рушійною силою в інноваційному розвитку економіки є створення мотиваційного механізму відтворення творчого потенціалу працівника. Тому відшкодування вартості відтворення працівника має забезпечувати йому можливість задовольнити власні потреби інтелектуального розвитку, креативної діяльності, насамперед у створенні наукомісткого продукту. Автор робить висновок, що вартість відтворення людського капіталу має визначатися основі розрахунку чистого дисконтованого прибутку:
де P – вартість людського капіталу; Т – життєвий цикл накопичення інтелектуальної ренти; It – доходи працівника в t-му році; Ct – витрати працівника, що пов’язані з накопиченням інтелектуальної ренти в t-му році;
r – норма дисконтування.
Отже, механізм формування та використання інтелектуальної ренти відображає ланцюг “Освіта – Кваліфікація – Прибуток – Рівень споживання – Довгострокові збереження – Людський капітал – Інтелектуальний капітал –
Соціальний капітал”.
Проведений аналіз дозволив виявити зрушення в системі потреб суб’єктів господарювання і відповідні їм зміни в розташуванні ресурсів міжнародної економіки (табл. ).
Таблиця 2
Товарна структура світового експорту, %
Показники | Факт | Прогноз | 1990г. | 2000г. | 2010г. | 2015г. | Готові вироби: | 70,4 | 77,5 | 83,2 | 85,3 | машини і устаткування | 35,8 | 41,9 | 47,8 | 49,5 | хімічні продукти | 8,5 | 9,6 | 10,2 | 10,3 | Проміжні інвестиційні товари | 7,8 | 7,6 | 6,5 | 6,5 | текстиль і одяг | 6,3 | 6,1 | 5,9 | 5,4 | Сировина і напівфабрикати: | 17,4 | 12,5 | 8,9 | 7,6 | паливо | 10,5 | 7,3 | 5,3 | 4,4 | чорні метали | 3,1 | 2,3 | 1,6 | 1,4 | кольорові метали | 2,1 | 1,8 | 1,5 | 1,3
Аграрна продукція: | 12,2 | 10,0 | 5,9 | 7,1 | Продовольчі товари | 9,3 | 8,0 | 6,6 | 6,0 | сільськогосподарська сировина | 2,9 | 2,0 | 1,3 | 1,1 |
Проведене в дисертаційній роботі дослідження структурних змін у виробничому потенціалі України призводить до висновку, що головним рушієм прогресивних структурних змін має стати підвищення ефективності використання людського капіталу (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка продуктивності праці і реальної середньомісячної заробітної плати в Україні у 1990-2004 роках у порівняльних цінах, %
Водночас звуження внутрішнього ринку посилює залежність розвитку переважної більшості промислових видів діяльності від експорту, що є чинником, який обумовлює сировинну орієнтацію промисловості та не сприяє зростанню частки високотехнологічних видів діяльності.
Вирішальною задачею в реструктуризації виробничого потенціалу є пошук власної “ринкової ніші” у сучасній системі світового господарства. Зазначене вище вимагає глибокого аналізу глобальних зрушень при переході до інформаційної економіки (табл. 3).
Таблиця 3
Складові реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації
У сформованих умовах сучасний виробничий потенціал вимагає узгодження мікро- і макропропорцій, сполучення поточних взаємозв'язків з масштабними структурними зрушеннями у світовій господарській системі, використання переваг глобалізації суб’єктами господарювання на основі рівноправних партнерських відносин.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі поставлено і вирішено важливу наукову задачу розробки концепції дослідження реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації, доведено теоретичну доцільність і практичну значимість аналізу процесу реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації. Висновки, які можна зробити на основі дослідження, полягають у наступному:
1. Процес реструктуризації виробничого потенціалу в умовах глобалізації є результатом взаємодії технологічних, економічних, соціальних зрушень зі сполученими з ними інституціональними змінами на мета-, макро- й мікрорівні. Створення умов для досягнення зростання виробництва на основі модернізації економіки і підвищення її ефективності вимагає стимулювання науково-технічного прогресу та інновацій.
2. Сформована система ціннісних переваг суб'єктів господарювання не є постійною: зі зміною умов життя відбувається переоцінка критеріїв ефективності інвестиційного підприємництва. Саме тому виникає необхідність проведення політики “інвестиційного партнерства” з урахуванням інтересів домогосподарств, підприємств і держави.
3. Реструктуризація виробничого потенціалу України має забезпечити формування гнучкого національного господарського механізму, ефективно вбудованого в систему відтворювальних зв'язків у світовій економіці. При цьому вирішальними порівняльними перевагами стають не наявність природних ресурсів, дешевої робочої сили та сприятливе географічне положення, а “технологічний відрив” від конкурентів, тобто здатність ведучих експорто-орієнтованих галузей, кластерів даної країни створювати нові технології і, відповідно, продукти.
4. Завоювання й утримання позицій на світових ринках високотехнологічної продукції досягається через конкурентну боротьбу. Переваги в ній забезпечуються не стільки цінами на продукцію, скільки її споживчими властивостями і якістю, удосконалення яких неможливе без опори на інновації. Оскільки інноваційні процеси інтенсифікуються лише за умов відповідної зацікавленості бізнесу і стимулюючої ролі держави, остільки за конкуренцією високотехнологічних товарів і послуг усе ясніше проступає конкуренція наукових потенціалів різних країн.
5. Формування нової парадигми національного виробничого потенціалу пов'язано з посиленням соціально-економічної спрямованості нових технологій у світовій економіці, еволюцією корпоративної стратегії і регіональної економічної політики. Зазначені тенденцій пов'язані з об'єктивними процесами розвитку спеціалізованого виробництва, збільшенням масштабів транснаціональних корпорацій, дифузією інновацій, потребою в становленні інститутів соціально-економічного регулювання процесів глобалізації.
6. Відновлення соціальних цінностей у процесі реструктуризації виробничого потенціалу відображає сутнісну характеристику інноваційної функції механізму мотивації праці. Автор робить висновок, що вартість відтворення працівника має визначатися на весь його життєвий цикл на основі розрахунку чистого дисконтованого доходу.
7. Включення економіки України у світове господарство з забезпеченням її конкурентоспроможності і національних інтересів передбачає:
забезпечення сприятливих умов для випереджального розвитку нематеріальних форм багатства;
зміну моделі економічного розвитку з експорто-орієнтованої на інноваційну в контексті підвищення якості життя;
цілеспрямоване, синхронне використання інтелектуального капіталу з метою підвищення рівня добробуту українського народу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
у фахових виданнях
1. Кучерук Т.Г. Транснационализм в структурной политике Украины //
Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна . Випуск 55. – Донецьк, ДНТУ, 2003. – С. 205-210.
2. Кучерук Т.Г. Системный анализ формирования ассоциаций субъектов интеграционного предпринимательства // Прометей: региональный сборник научных трудов по экономике / Донецкий экономико-гуманитарный институт; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2003. – Вып. 12. – С.456-464.
3. Кучерук Т.Г. Стратегические направления эффективного использования трудових ресурсов Донецкого региона // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: Материалы международной научно-практической конференции, г. Донецк, 20 ноября 2003г. / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2003. – Вып. 12. – С. 245-249.
4. Семенов А.Г., Кучерук Т.Г. Роль региональных факторов в реструктуризации производственного потенциала Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 168. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 84-90.
Особистий внесок здобувача: обґрунтовуються принципи ефективної структурної політики в Україні.
5. Кучерук Т.Г. Воздействие реструктуризации производственного потенциала хозяйствующих субъектов на эволюцию форм международного экономического партнерства // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 69. – Донецьк, ДонНТУ, 2004. – С. 86-91.
6. Дмитриева И.В., Кучерук Т.Г. Методологические аспекты структурирования производственного потенциала Украины в глобальной экономике // Прометей: Региональный сборник научных трудов по экономике / Донецкий экономико-гуманитарный институт; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. – Вып. 15. – С. 88-91.
Особистий внесок здобувача: розглянуто методологічні аспекти побудови структури виробничого потенціалу України в глобальній економіці.
7. Кучерук Т.Г. Диверсификация производственного потенциала Украины в контексте финансовой глобализации // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Т.7.(Вип.8):Формування ринкової структури у трансформаційній економіці України: Збірка наукових праць економіко-правового факультету. – Одесса: Астропринт, 2004. – С. 575-581.
за матеріалами конференцій:
8. Кучерук Т.Г. Управление инновациями в условиях глобализации // Збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми управління”:Частина 1 / Уклад.: Б.В.Новиков, І.І.Федорова та ін.-Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2003. – С. 83-84.
9. Кучерук Т.Г. Оценка конкурентных преимуществ международных альянсов // Управління у ХХ столітті: погляд молодих вчених: збірник тез доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих науковців “Управління у ХХ столітті: погляд молодих вчених”.- Хмельницький: В-во ХІУП, 2004. – С. 67-69.
10. Кучерук Т.Г. Самоорганизация как источник развития производственного потенциала экономических систем // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта’2004” Том 10. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 50-51.
11. Кучерук Т.Г. Реструктуризація виробничого потенціалу: проблеми системної ефективності // Тези доповідей IV Міжвузівської наукової конференції “Наука і вища освіта у третьому тисячолітті” / Мелітополь, Навчально-консультаційний пункт Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, студентське наукове товариство, 2004. – С.54-55.
12. Кучерук Т.Г. Диверсификация производственного потенциала Украины в условиях глобальной конкуренции // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины (в контексте глобализации) / Материалы Всеукраинской научно-практической конференции. .Алушта, 29 сентября – 1 октября 2004года. Симферополь, 2004. – С. 95-96.
13. Кучерук Т.Г. Инвестиционное партнерство регионов Украины как фактор реструктуризации производственного потенциала // Матеріали V Всеукраїнської науко-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Том III. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.141-142.
14. Кучерук Т.Г. Адаптация производственного потенциала к условиям постмодернизационной глобальной динамики // Материалы научно-практической конференции “Перспективные разработки науки и техники”. Том . Экономические науки. – Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – С. 58-61.
АНОТАЦІЯ
Кучерук Т.Г. Реструктуризація виробничого потенціалу в умовах глобалізації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006 р.
У дисертаційній роботі здійснено постановку та вирішення актуального завдання дослідження реструктуризації виробничого потенціалу. Досліджено методологічні підходи до аналізу соціально-економічних критеріїв реструктуризації виробничого потенціалу, виявлено ступінь впливу структурної політики держави на ефективний розподіл економічних ресурсів і стимулювання інноваційного розвитку регіонів, обґрунтовано розвиток держави як суб’єкта господарювання, визначено конкурентні переваги кластерної моделі виробничого потенціалу; розроблено методологічні підходи до соціально-економічної оцінки диверсифікації виробничого потенціалу.
Автором сформульовано основний висновок та рекомендації, у яких підкреслюється, що глобальна синергія може повною мірою розкрити свої переваги для всіх її учасників тільки на основі рівноправних партнерських відносин.
Ключові слова: реструктуризація, виробничий потенціал, глобалізація, кластер, диверсифікація.
АННОТАЦИЯ
Кучерук Т.Г. Реструктуризация производственного потенциала в условиях глобализации. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006 г.
В диссертационной работе выполнены постановка и решение актуальной задачи исследования реструктуризации производственного потенциала. Изучены методологические подходы к анализу социально-экономических критериев реструктуризации производственного потенциала, выявлена степень воздействия структурной политики государства на эффективное распределение экономических ресурсов и стимулирование инновационного развития регионов, проанализи-рованы структурные изменения производственного потенциала страны в условиях информационной экономики, сформулировано авторское определение понятия реструктуризации производственного потенциала в условиях глобализации.
Предложена концепция реструктуризации производственного потенциала, основанная на системном использовании методов структурно-функционального анализа системы общественного производства в условиях глобализации, позволяющая подойти к решению проблемы оптимизации производственного потенциала на мета-, макро- и микроуровнях. Раскрыт механизм создания и использования интеллектуальной ренты с целью повышения конкурентоспособности хозяйствующих субъектов.
В работе проведен системный анализ формирования ассоциаций субъектов интеграционного предпринимательства, выявлены возможности использования кластерной структуры производственного потенциала, рассмотрено формирование диверсифицированных экономических систем.
Сделан вывод, что диверсификация производственного потенциала тесно связывает национальные экономики, вплетает их отдельные части в мировое хозяйство, обеспечивая хозяйственную целостность современного мира. Обоснована необходимость государственного регулирования инновационно-инвестиционных циклов.
Определены принципы саморегуляции диверсифицированных экономических систем в глобальной экономике, в частности, эффективное использование хозяйствующими субъектами ограниченных ресурсов в долгосрочном периоде; диалектическое взаимодействие экономической, социальной, экологической и институциональной эффективности реструктуризации производственного потенциала на микро-, макро- и метауровнях; наднациональная мотивация, перераспределение капитала в мировом экономическом пространстве.
Разработана концепция диверсификации производственного потенциала на основе позитивных последствий финансовой глобализации, корректировки хозяйственных пропорций, обеспечивающих проявление конкурентных преимуществ производственного потенциала Украины в условиях глобализации. Ключевыми целями стратегии являются прежде всего повышение конкурентоспособности внутренних инвесторов, ориентированных на долгосрочные вложения; расширение внутреннего потребительского и инвестиционного спроса и формирование такой системы социального партнерства, которая бы обеспечивала влияние как на работодателя, так и наемного работника с точки зрения потребности в качественном развитии человека, адекватном требовании экономики знаний.
Обосновано положение о том, что стоимость воспроизводства работника должна определяться на весь его жизненный цикл на основе расчета чистого дисконтированного дохода. Автором сформулирован основной вывод, что глобальная синергия может в полной мере раскрыть свои преимущества для всех хозяйствующих субъектов только на основе равноправных партнерских отношений.
Ключевые слова: реструктуризация, производственный потенциал, глобализация, кластер, диверсификация.
SUMMARY
T. Kucheruk. Restructuring of production capabilities in conditions of the globalization. – Manuscript.
Thesis for the candidate degree of economic sciences on specialty code 08.01.01 – economic theory. Donetsk National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2006.
In the dissertation the statement and the solution of the actual research problem of re-structuring of production capabilities are executed. The methodological approaches to the analysis of social and economic criteria of restructuring of production capabilities are investigated; the degree of influence of a structural policy of the state in effective distribution of economic resources and stimulation of innovative development of regions is revealed, the development as economic subject is proved, competitive advantages of production capabilities cluster model are proved; methodological approaches to social and economic estimation of production capabilities diversification are argued.
The author formulates the basic conclusions and recommendations in which emphasizes, that the global synergy can open the advantages to all its participants only on the basis of equal in rights partner relationships.
Key words: restructuring, production capabilities, globalization, cluster, diversification.
________________________________________________________________
Підписано до друку 20.03.2006 р. Формат 60х90/16. Папір типографський. Офсетний друк. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення №1144
________________________________________________________________
Видавництво Донецького національного університету,
83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24
Надруковано: Центр інформаційних комп’ютерних технологій
Донецького національного університету
83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24
Свідоцтво про держреєстрацію:
серія ДК №1854 від 24.06.2004 р.
