НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

КАЛЮЖНА Тетяна Володимирівна

УДК657.62:658.1

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним прогресом

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Дисертація виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України.

Науковий керівник | кандидат економічних наук, доцент

Демченко Дмитро Михайлович,

Одеська національна академія харчових технологий Міністерства освіти і науки України, проректор з науковоі роботи

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Інститут економіки і менеджменту, Національного університету „Львівска політехника” Міністерства освіти і науки України, директор

доктор економічних наук, професор

Грузнов Іван Іванович,

Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємств

Провідна установа | Інститут економіки промисловости НАН України, відділ економічних проблем науково-технічного прогресу в промисловості, м.Донецьк

Захист відбудеться “21” грудня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французьский бульвар, 29.

З дисертациєю можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французьский бульвар, 29.

Автореферат розісланий “16” листопада 2006 г.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Моліна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна характеру економічного розвитку, необхідність забезпечення конкурентоспроможності українских товарів зробили розширення наукових досліджень і розробок на підприємствах та промислових компаніях гострою необхідністю. Нові умови господарювання потребували перегляду багатьох сторін діяльності підприємства, виникла необхідність активізації інноваційної діяльності, здійснення різних форм наукових досліджень та розробок. Сьогодні інноваційний розвиток економіки є одним з основних державних пріоритетів внутрішньої політики України. Інноваційний розвиток передбачає економічне зростання, яке засноване на систематичному впровадженні сучасних досягнень наукової та науково-технічної діяльності і використанні передових організаційно-управлінсько-виробничих систем для створення та реалізації на світовому та національному ринках наукоємних інновацій у відповідних умовах конкурентного середовища.

Разуміння того, що одним з шляхів подолання кризової ситуації в економіці нашої країни є перерозподіл ресурсів суспільства на користь ефективних, конкурентоспроможних наукоємних виробництв, привело до підтримки і стимулювання інноваційної діяльності підприємств на державному рівні. В стратегічному курсі розвитку економіки України особлива увага приділяється формуванню інноваційній моделі національного економічного зростання, що підтверджується законодавством в сфері інноваційної діяльності.

Економічні проблеми формування нової промислової політики є важливим об’єктом наукових досліджень. Дослідженню шляхів і проблем інноваційного розвитку макро- і мікроекономіки присвячені наукові роботи українских учених, таких як В. Александрова, О. Амоша, Б. Буркинський, Є. Бельтюков, В. Геєць, В. Захарченко, О. Лапко, І. Грузнов, Ю. Макогон, Б. Малицький, А. Мокій, У. Продіус, В. Соколенко, В. Соловйов, Л. Федулова, Ю. Шкворець. Але, не дивлячись на очевидні досягнення у вивченні складних проблем інноваційної діяльності підприємств, залишаються вкрай актуальними питання інтенсифікації інноваційної діяльності з метою підвищення її економічної ефективності в нестабільних сучасних умовах функціонування,які динамічно змінюються. Ці обставини обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її цілі і побудови структури досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на базі тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, які виконувались згідно Координаційного плану НАН України, у відповідності з планом держбюджетної теми: “Регулювання конкурентоспроможності в регіональній економіці” (номер державної реєстрації 0104U000579, 01.2004 – 12.2006 р.р.), а також держбюджетної теми “Розробка комп’ютерного тренажера для навчання підприємців малого та середнього бізнесу” у відповідності з планами бюджетної тематики кафедри менеджменту і економіко-математичних методів Севастопольського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (Шифр “Тренажер”, номер державної реєстрації 0103U001418, 2004-2006 р.р.).

Здобувачем розроблено науково обумовлені рекомендації щодо підвищення економічної ефективності інноваційної діяльності в трансформаційній економіці. Результати досліджень можуть бути використані на підприємствах промисловості, а також при підготовці фахівців з інноваційної діяльності.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розвитку теоретичних і методологічних положень, розробці практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств. Відповідно до поставленоі мети дисертаційного дослідження автором були поставлені такі задачі:

– дослідити положення інноваційної сфери промислових підприємств України в умовах переходу до ринкової системи господарювання і проаналізувати основні напрямки інтенсифікації інноваційної діяльності;

– уточнити суть чинників інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств, запропонувати методичні підходи до підвищення її ефективності на основі скорочення витрат та часу інноваційного процесу;

– розробити структурну модель інтенсифікації інноваційного циклу, враховуючи ефект синергізму;

– удосконалити методичні підходи до оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств.

– удосконалити методику параметризації споживчої вартості інноваційної продукції;

Цілі і задачі зазначили основні напрямки дослідження і зміст дисертаційної роботи.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес інтенсифікації інноваційної діяльності підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні підходи до підвищення економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є теорія управління підприємствами, теоретичні положення економичної науки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем інтенсифікації інноваційної діяльністі, законодавчі акти Верховної Ради і постанови Кабінету міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, офіційні статистичні матеріали, аналітичні оглади з економічних питань розвитку промисловості, а також матеріали, опубліковані в монографічній літературі і періодичних виданнях. Для рішення задач дослідження використовувались принципи діалектичної логіки, єдності логічного, теоретичного і системного аналізу, проблемно-цільовий підхід, методи класифікації та експертних оцінок. З метою забезпечення достовірності висновків і рекомендацій використані теорія синергізму при побудові структурної моделі інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств, методи економіко-математичного моделювання при розробці інтегрального показника оцінки економичної ефективності інноваційного процесу, методи прогнозування при оцінці споживчих функцій інноваційної продукції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і методичних положень щодо підвищення економичної ефективності інноваційної діяльності підприємств. Наибільш важливі результати досліджень, які містять наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- розроблено структурну модель інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств, яка забезпечує її ефективну реалізацію і відрізняється застосуванням ефекту синергізму;

удосконалено:

- методичний підхід до інтенсифікації інноваційної діяльності підприємтсв, який базується на принципах мінімізації витрат і скорочення часу реалізації інноваційної продукції, що відрізняється комплексністю їх застосування;

- методику оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі запропонованого інтегрального показника економічної ефективності інноваційного процесу, враховуючи ефект синергізму;

дістало подальший розвиток:

- положення системного дослідження основних напрямків інтенсифікації інноваційного циклу, що забезпечують ефективність реалізації інноваційної діяльності науково-виробничих підприємств;

- методика параметризації споживчої вартості інноваційної продукції на основі конструкторсько-технологічних вартісних рішень, яка полягає в прогнозуванні її споживчих функцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обгрунтованих рекомендацій, спрямованих на вирішення важливої науково-прикладної задачі – підвищення економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств.

Рекомендації і пропозиції, розроблені в дисертаційній роботі, впроваджені в ВАТ НПП “Сатурн”, м. Київ (акт впровадження № 01-2/1035 від 24.02.2006 р.), НПП “Ураніс”, м. Севастополь (акт впровадження № УР 060620-01 від 20.06.06 р.), “Морскі електронні технології”, м. Севастополь (акт впровадження № МЕТ 06.06.15/02 від 15.06.06 р.), ЗАТ НТП “Імпульс-2”, м. Севастополь (акт впровадження 75 від 21.06.06 р.), а також в учбовому процесі при викладанні дисциплін “Інноваційний менеджмент”, “Стратегічний менеджмент”, “Антикризовий менеджмент” факультету економіки і менеджменту Севастопольського національного технічного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною, завершеною роботою, в якій викладено науковий підхід і практичні рекомендації, які сприяють вирішенню важливої задачі – підвищенню економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств в трансформаційній економіці. Всі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавтостві, в роботі використано лише ті положення, які є результатом особистого дослідження автора. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження, наукові висновки і рекомендації докладались та обговорювались на Міжнародних науково-методичних конференціях “Менеджмент малого та середнього бізнесу: проблеми, навчання, перспективи” у 2002, 2003, 2004 р.р. (м.Севастополь), на Межнародній науково-практичній конференції “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м.Львів, 11-13 травня 2006 р.), на VI Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми підготовки спеціалістів по інтелектуальній власності в Україні (IP 2006)” (м.Севастополь 22-26 травня 2006 р.).

Публікації результатів роботи. Результати дослідження достатньо повно відображені в 14 наукових працях, з них 1 брошура, 4 статті - у наукових журналах, 3 статті - у збірниках наукових праць, 4 статті - у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій, 2 – в інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 192 сторінках тексту, містить 10 аналітичних таблиць, 26 рисунки і схем. Список використаних джерел включає 136 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розглянуто стан наукової проблеми, обосновано її актуальність, сформульовано цілі і задачі дослідження, викладено методологію, методи і інформаційну базу дослідження, сформульовано новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, показано особистий внесок здобувача в дослідженні теми.

В першому розділі “Актуальні проблеми інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств” досліджується стан та проблеми розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств України. Для України характерна залежність економічного зростання від експорту сировини і продукції з низьким рівнем переробки і, відповідно, з низьким рівнем доданої вартості. На даний момент кількість підприємств, які випускають інноваційну продукцію, складає 11% від загальної кількості підприємств, які випускають промислову продукцію, а доля експортної конкурентоспроможної продукції складає 0,1% від загального обсягу експорту. При інтегруванні в Європу це може призвести, в подальшому, до фактичного знищення наукоємної промисловості України, якщо не прийняти кардинальних заходів щодо інтенсифікації інновацій. Крім того, рівень інвестицій в наукоємні галузі промисловості вкрай малий, і маючи дуже низький ВВП і темпи його зростання, не можна в подальшому надіятись на значні інвестиції в цій галузі. В Україні ресурси, витрачені на НДДКР, складають лише 1,1% ВВП та використовуються вкрай неефективно. Для створення і впровадження “проривних” інновацій їх виявляється недостатньо.

Базуючись на системному комплексному підході для вирішення проблеми створення конкурентоспроможної продукції, в дисертаційній роботі показано, що головними перешкодами на шляху використання у виробництві інноваційних процесів є обмеженість централізованого фінансування і брак власних коштів у підприємств, недостатня привабливість наукоємних галузей для довгострокових вкладів вітчизняного банківського капиталу, іноземних інвесторів, а також населення, яке має вільні кошти.

Використання морально застарілих технологій і фізично зношених основних фондів і брак коштів призводить до того, що інноваційна активність українских підприємств залишається низькою (рис.1).

В стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 р.р. “Шляхом європейскої інтеграції” перехід до інноваційного розвитку країни визначений як основна мета державної політики в галузі розвитку науки і технології.

Основними інструментами реалізації стратегії, яка може забезпечити суттєвий зріст конкурентоспроможності українскої економіки за рахунок використання науково-технічних інновацій, можуть бути: формування пріоритетів науково-технічної та інноваційної діяльності, концентрація фінансових та інтелектуальних ресурсів на реалізації визначених державою пріоритетів інноваційного розвитку; створення умов для розвитку науково-технічного потенціалу і переорієнтації інвестиційних потоків у високотехнологічні сфери виробництва; створення методології і методів підвищення ефективності інноваційного процесу як в мікро-, так і макроекономіці.

Рис.1. Інноваційна активність підприємств України 2001-2005 рр.

Важливішою проблемою підвищення ефективності інноваційного розвитку України в умовах обмежених інвестиційних ресурсів є інтенсифікація інноваційної діяльності підприємства з метою створення конкурентоспроможної економіки. В процесі дослідження виявлено, що комплексних методик підвищення економичної ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі інтенсифікації інноваційного циклу на цей час не існує.

В роботі проведено аналіз усіх етапів, які складають інноваційний цикл, з точки зору можливості її інтенсифікації. Вирішення проблеми інтенсифікації інноваційного циклу дозволить підприємствам, які займаються інноваційною діяльністю, підвищити конкурентоспроможність своєї продукції, зменшити терміни виходу виробу на ринок, мінімізувати витрати, що приведе до підвищення економічної ефективністі інновацій.

В другому розділі “Методологічні і методичні аспекти аналізу чинників інтенсифікації інновацій в ринковому циклі” проведено аналіз існуючих наукових праць з проблем інтенсифікації інноваційної діяльності, який дозволив узагальнити різні погляди вчених, а також їх підходи до класифікації основних чинників інтенсифікації інновацій. Всі автори, кажучи про превалюючу роль того чи іншого чинника інтенсифікації виборництва (наприклад, зріст продуктивності праці, раціональне використання ресурсів – сировини, палива, енергії і т. ін.; покращення використання основних виробничих фондів і т. ін.), провідну роль відводять науково-технічному прогресу, впровадженню його досягнень. Разом з тим, слід відмітити недостатню розроблювальність напрямків наукових досліджень, пов’язаних з виявленням і використанням резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності на рівні підприємства. Існуючі підходи до вирішення вищезазначеної проблеми, як правило, носять різнонаправлений характер і уявляють собою рекомендації щодо рішення окремих питань, пов’язаних з ефективністю інноваційної діяльності. Запропонована автором систематизація і класифікація основних чинників інтенсифікації інноваційної діяльності, які обумовлюють прискорення темпів ефективного інноваційного процесу, дозволяє цілеспрямовано підходити до пошуку можливих методів зв’язку наведених чинників з тривалістю інноваційного циклу і мінімізацією витрат на всіх його етапах.

В роботі сформульовано визначення інтенсифікації інноваційного циклу. Інтенсифікація інноваційного циклу – скорочення витрат і термінів створення, засвоєння і розповсюдження інновацій, які забезпечують збільшення періоду їх ефективного використання з метою завоювання конкурентних переваг на ринку. Аналіз низки робіт показав, що в умовах формування ринкових конкурентних відносин на інноваційну діяльність здійснюють значний вплив багато умов, відображених на рис. 2.

Принциповою особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є суміщення і взаємопроникнення наукових, технічних, економічних і організаційних перетворювань. Щодо вирішення проблем інтенсифікації інновацій, слід враховувати цю особливість при реалізації інноваційного циклу на підприємстві.

Основні чинники, які сприяють ефективній діяльності науково-виробничої системи, виходячи з визначення інтенсифікації, можна звести до двох: мінімізація витрат і тривалість кожного етапу життєвого циклу (ЖЦ) інновацій, які, в свою чергу, залежать від коефіцієнту новизни, що відображає наскільки оновлюються споживчі функції в продукті, та від ефекту синергізму і ступеню комунікативності продукту, ринку і підприємства.

Одним з основних принціпів підвищення економічної ефективності інноваційного процесу є створення і використання ефекту синергізму на всіх етапах ЖЦ інноваційного продукту. Стосовно макроекономічних систем ефект синергізму достатньо широко описується в науковій літературі і використовується на практиці. Але, на нашу думку, в мікроекономіці і, особливо, в процесі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), синергетичний ефект, який приводить до інтенсифікації ЖЦ процесу створення і виробництва продукції, практично не описаний в економічній літературі. Оскільки саме на початковому етапі створення продукції закладається економічна ефективність і конкурентні переваги виробу, необхідно дослідити явище ефекту синергізму і спробувати розробити методику його використання. Задача використання ефекту синергізму з метою підвищення ефективності всіх етапів інноваційного циклу складається з його визначення і створення методології його використання.

В науково-виробничих системах, які створюють інновації, досягнення синергетичного ефекту на етапі НДДКР можливе за рахунок проведення аналізу, оптимізації і синтезу масивів нових споживчих функцій і відповідних їм конструкторських (К), технологічних (Т) і вартісних (В) рішень (КТВр), які створюються за результатами маркетингових досліджень тенденцій розвитку науки, техніки і економіки в різних суміжних сферах знань, при цьому пошук має бути організований в напрамку поставленої мети. Маркетингові досліди закінчуються створенням банку перспективних КТВр, які можуть бути основою для створення перспективних продуктів і технологій.

Будь який складний наукоємний виріб характеризується багатьма параметрами, які визначають його якість, цінність і конкурентоспроможність на ринку. Обмеження та існуючі взаємозв’язки з окремими параметрами наукоємного виробу призводять до необхідності компромісу і вибору для кожної характеристики не максимально можливого значення, а такого, при якому й інші важливі характеристики також будуть мати прийнятні значення. Отже при розробці наукоємного виробу слід приймати до уваги всю сукупність КТВр. Аналізуючи і оптимізуючи їх, слід обирати оптимальні рішення (рис.3). Поняття “оптимальне рішення” при проектувані – краще проектне рішення при заданих обмеженнях.

Синтез продуктів на основі використання перспективних КТВр формує нову S-криву майбутнього продукту. Банки даних існуючих КТВр формують S-криву продукту, який випускається і реалізується в цей час. Поєднання масивів матриць існуючих та прогнозних КТВр враховуючи коефіцієнт новизни є основою для повного або часткового оновлення продукції. При Кнов = 1 формується нова S-крива, при Кнов = 0 – існуюча S-крива, при 0<Кнов<1 – модернізовані продукти з різним ступенем новизни.

Створюючи ряд виробів на базі масивів КТВр, можливо отримати зазначену новизну рішень, при цьому кардинально знижуючи витрати і час реалізації інноваційного циклу. Можливо будувати організаційно-економічні структури різних підприємств, які мають в своїх бізнес-портфелях ряд виробів, які розробляються і випускаються та мають між собою синергетичні співвідношення. Об’єднання (зливання) таких структур дає не просто сумарне збільшення обсягів робіт і обсягів реалізації продукції, а значне підвищення економічної ефективності і завоювання конкурентних переваг.

В третьому розділі дисертаційної роботи “Методичні основи інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств та оцінки ії економічної ефективності” запропоновано методи інтенсифікації інноваційного циклу, розроблено методику оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі запропонованого інтегрального показника економічної ефективності інноваційного процесу, враховуючи ефект синергізму.

На етапі пошукових НДР запропоновано використати метод створення банків даних майбутніх споживчих функцій і КТВр в вигляді масивів матриць, що дає можливість вже на інформаційному пошуковому етапі створити умови для мінімізації витрат і часу виконання чергових етапів ДКР та підготовки виробництва.

На етапі ДКР запропоновано метод запаралелювання як конструкторських, так і технологічних робіт з розділенням їх на два етапи: 1) основний етап – етап створення випереджувальних базових конструкцій і типових технологічних процесів для всього модельного ряду одночасно розроблювальних моделей нового виробу; 2) етап безпосередніх розробок кожної моделі.

На цих етапах був запропонований також метод використання ефекту синергізму як при створенні масивів матриць КТВр, так і при створенні одночасного модельного ряду кожного нового виробу. Отже, розроблені методи спрямовані на використання існуючих уніфіційованих КТВр і нових перспективних КТВр, з одночасним вирішенням питань, які пов’язані з організацією кожного етапу ЖЦ. Переваги інтенсифікованого ЖЦ інновації графічно показані на рис.4.

Метод створення банків даних КТВр, їх аналіз, оптимізація і синтез, з подальшою трансформацією в нові продукти для всього модельного ряду одночасно розроблювальних уніфіційованих виробів в інтересах різних замовників і ринків, і метод запаралелювання конструкторських і технологічних робіт в два етапи, дозволяє мінімізувати час НДДКР і підготовки виробництва (ПВ) і вийти на ринок з цілим рядом уніфіційованої продукції, що в дальнішому передбачає зручність для замовників і мінімізацію витрат на етапі експлуатації.

Q–обсяг виробництва;

T – питома трудомісткість;

C – собівартість; t – час;

В – витрати; S1 - крива ЖЦ продукту, без інтенсифікації ЖЦ; t – період досягнення проектної трудомісткості (собівартості); крива може знизити крутизну за рахунок відставання виходу виробу на ринок; S2 – крива ЖЦ продукту з частковим врахуванням інтенсифікації; t + Т - період досягнення проектної

трудомісткості (собівартості)

з врахуванням “0”, “1”; “2” чергової підготовки виробництва; крива може знизити крутизну за рахунок втрати прибутку; S3 – крива ЖЦ продукту з врахуванням інтенсифікації; Т - період досягнення проектної трудомісткості (собівартості), випередження конкурентів.

На етапі виробництва запропоновано метод трансформації синергетичного ефекту в ефект масштабу в умовах багатономенклатурного і дрібносерійного виробництва. Застосування однотипних КТВр різного ступеня розукрупнення в модельних рядах виробів приводить до того, що невелика кількість виробів різного виду буде мати достатньо велику кількість однотипних КТВр, виробництво яких слід організувати на автоматичному, швидкопереналаштованному обладнанні, що дозволить збільшити продуктивність праці, скоротити витрати і час.

+

Рис. 5. Структурна модель інтенсифікаціі життеєвого циклу інноваційного продукту

Використання запропонованих методів відображене в розробленій структурній моделі інтенсифікації інноваційного циклу (рис.5). Подальше об’єднання науково-виробничих систем (НВС) на макроекономічному рівні з розрахунком укрупнення комплексів, систем і т. ін., дає можливість домінувати на ринку і використати ефект синергізму на макрорівні.

Розроблена методика оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі запропонованного інтегрального показника економічної ефективності інноваційного процесу, враховуючи ефект синергізму, відображає всі складові економії на кожному етапі ЖЦ інновації.

Інтегральный показник економічної ефективності інтенсифікації ЖЦ інновації: ,

де EW - економія (додатковий прибуток) у вигляді збільшення виручки за всіма проектами; EO - економія (додатковий прибуток) за рахунок оптимального вибору ресурсів (на етапі ДКР); EC - економія вартості проекту за рахунок міжпроектної уніфікації на етапі ДКРК+Т; EP – економія (додатковий прибуток) за рахунок перетворювання ефекту синергізму в ефект масштабу на етапі виробництва; EG - економія (додатковий прибуток) на етапі експлуатації; ЕМ - ефект синергізму на макрорівні; К1, К2, К3, К4, К5, К6 – вагові коефіцієнти.

ВИСНОВКИ

Аналіз тенденцій розвитку науки, техніки і технології в нашій країні і за рубіжем показує, що перехід економіки на інноваційний шлях розвитку можливий при умові комплексного реформування науково-технічної сфери. Інтенсифікація інноваційного циклу дозволить підприємствам, які здійснюють інноваційну діяльність, підвищити конкурентоспроможність своєї продукції, мінімізувати витрати і скоротити терміни виходу виробів на ринок.

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці методичних положень щодо підвищення економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств в трансформаційній економіці. Основні висновки теоретичного, науково-практичного характеру і результати, які отримані в ході проведених досліджень, полягають у такому:

В дисертації автором розроблено та досліджено концепцію інтенсифікації інноваційного циклу на основі аналізу, синтезу і оптимізації масивів конструкторських, технологічних і вартісних рішень. Запропоновано всі споживчі функції інноваційного продукту формалізувати на підприємстві у вигляді банків даних існуючих (розроблених) і прогнозних (сформованих на основі маркетингових досліджень, які відображають тенденції розвитку науки, техніки і економіки на майбутньому прогнозному ринку) КТВр. Вибираючи з масивів існуючих і прогнозних КТВр необхідні рішення для модельного ряду створювальної продукції, можна визначити технічну і вартісну оцінку майбутніх інноваційних продуктів і скоротити етапи НДДКР за часом і витратами.

1. Дисертант вважає, що суттєво скоротити терміни конструкторського і технологічного проектування, підвищити якість виробів, які випускаються, та отримати можливість швидкого освоення інноваційної продукції дозволить метод крізного паралельного проектування і підготовки виробництва. При цьому додаткову економію часу створення інновацій створює розділення етапів НДДКР і ПВ на два підетапи: 1) створення базових конструкцій для всього модельного ряду майбутніх виробів і випереджувальних типових технологічних процесів; 2) створення на цій основі конкретних моделей наукоємної продукції.

2. В процесі дослідження виявлено, що одним з основних принципів підвищення економічної ефективності інноваційного процесу є досягнення синергетичного ефекту на всіх етапах життєвого циклу інноваційного продукту. Ефект синергізму дозволяє отримати економію коштів на декількох рівнях. На мікрорівні (між виробами, моделями і модельними рядами) ефект синергізму досягається за рахунок використання частини КТВ-рішень, існуючих у виробництві виробів, в нових виробах, а також в одночасному застосуванні однотипних КТВ-рішень в декількох моделях або модельних рядах, що приводить до зниження витрат на розробку КТВ-рішення на одиницю продукції. Ефект синергізму на макрорівні відображається в економії витрат за рахунок реалізації декількох проектів на різних підприємствах, використовуючи єдину систему управління, одні й ті ж канали збуту, торгову марку і т. ін., при цьому відбувається зниження суми накладних витрат на одиницю продукції.

3. В результаті проведеного дослідження автором встановлено, що в процесі створення інноваційного продукту необхідно створити умови для трансформації синергетичного ефекту в ефект масштабу на етапі виробництва. В умовах багатономенклатурного і дрібносерійного виробництва, характерних для підприємств, які випускають наукоємну продукцію, застосування однотипних КТВр різного ступеню розукрупнення в модельних рядах виробів приводить до того, що невелика кількість різних моделей буде мати достатньо велику кількість однотипних КТВр, виробництво яких слід організовувати на автоматичному, швидкоперенала-годжувальному обладнанні, що дозволить збільшити продуктивність праці, скоротити витрати і час.

4. Дисертант вважає, що задача інтенсифікації життєвого циклу інноваційної продукції може бути описана як вибір такого набору (портфеля) одночасно розроблювальних інноваційних проектів, які мають між собою стратегичні співвідношення, при яких будуть мінімізуватися витрати і час розробки нових виробів в рамках доступних ресурсів організації.

Автором обгрунтовано, що реалізація методів інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств є важливим інструментом державної інноваційної політики, сприяє інтеграції України в міжнародні економічні системи, створює умови для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, ії економічної безпечності.

Список опубликованих праць за темою дисертації

Брошура:

1. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В., Забарин Д.И. Методика разработки и реализации основных этапов инновационной стратегии на предприятии.–Севастополь: Арт-Принт, 2003. – 52с. (особистий внесок здобувача: розроблено основні положення методики організації інтегрального життєвого циклу інновації).

Статті в наукових фахових виданнях:

2. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В. Роль финансов в реализации инновационной стратегии // Вестник СевГТУ. Вып.44: Экономика и финансы: Сб.науч. трудов. – 2003. – С.37- 40 (особистий внесок здобувача: розроблено модель фінансування інноваційної стратегії підприємства).

3. Калюжная Т.В. Особенности разработки стратегии обновления продукции на предприятии // Экономика Крыма. – 2003. – №10. – С.12-16.

4. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В., Забарин Д.И. Оценка интеллектуального капитала и управление им в процессе создания инновационного продукта // Економіка промисловості. – Донецьк. – 2004. – № 2 (24). – С.122-127 (особистий внесок здобувача: розроблено методику оцінки вартості інноваційного продукта).

5. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В. Методологические основы интенсификации работ в процессе создания новой техники (инноваций) // Актуальнi проблеми економiки. – Київ. – 2004. – №11(41). – С. 109-115 (особистий внесок здобувача: запропоновано принципи побудови моделі інтенсифікації інноваційного процессу).

6. Калюжная Т.В., Погорелова М.В. Постановка задачи интенсификации инновационного проектирования и производства в научно-производственной структуре // Вестник СевГТУ. Вып. 73: Экономика и финансы: Сб. науч. трудов. – 2006. – С.213-218 (особистий внесок здобувача: запропоновано використання ефекту синергізму на мікрорівні).

7. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В. Синергизм как фактор экономической эффективности интенсификации инноваций // Вестник СевГТУ. Вып. 73: Экономика и финансы: Сб. науч. трудов. – 2006. – С.167-174 (особистий внесок здобувача: удосконалено методичний підхід до інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств).

8. Калюжная Т.В. Методические основы, обеспечивающие повышение экономической эффективности жизненного цикла “наука-производство-рынок” // Экономические инновации. Вып.: 24. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2006. – С.53-62.

Матеріали і тези конференцій:

9. Калюжный И.Л., Калюжная Т.В. Основные направления интенсификации инноваций // Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение перспективы: Материалы международной научно-практической конференции.– Севастополь: СевГТУ, 2003. – С. 103-108 (особистий внесок здобувача: виявлено головні напрями інтенсифікації інновацій).

10. Костоломов Э.Ф., Калюжная Т.В. Концепция эффективного управления ускоренными инновациями в цикле “разработка-производство // Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение перспективы: Материалы международной научно-практической конференции. – Севастополь: СевГТУ, 2002.– С.1-4 (особистий внесок здобувача: розроблено концепцію ефективного управління інноваціями).

11. Калюжная Т.В. Некоторые проблемы организации инновационной деятельности предприятия // Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение перспективы: Материалы международной научно-практической конференции. – Севастополь: СевГТУ, 2002.– С. 108 – 114.

12. Калюжная Т.В. Интеллектуальная собственность как основа инновационной деятельности // Проблемы подготовки специалистов по интеллектуальной собственности в Украине (IР 2006): Материалы VI Всеукраинской научно-практической конференции. – К.: Ин-т интеллектуальной собственности и права, 2006. – С.73 - 76.

Публікації в інших виданнях:

13. Шорт П., Калюжная Т.В. Методические указания для проведения практического занятия по дисциплине “Стратегический менеджмент” для студентов всех форм обучения экономических специальностей. Тема: Формирование продуктовой стратегии предприятия. – Севастополь: СевНТУ, 2004. – 16с. (особистий внесок здобувача: запропоновано формування стратегії інноваційного підприємства).

14. Шорт П., Калюжная Т.В. Методические указания для проведения практического занятия по дисциплине “Стратегический менеджмент” для студентов всех форм обучения экономических специальностей. Тема: Использование SWOT – анализа при разработке стратегии предприятия.– Севастополь: СевНТУ, 2004. – 16с. (особистий внесок здобувача: використання SWOT – аналізу при розробці стратегії інноваційного підприємства).

Калюжна Т. В. “Методичні засади інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним прогресом. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2006.

Дисертаційна робота присвячена питанням розробки теоретико-методологічних та методичних аспектів інтенсифікації інноваційної діяльності та управління інтенсифікованим життєвим циклом інновацій в науково-виробничих системах. В роботі показано, що основними чинниками, які сприяють ефективній діяльності науково-виробничої сфери, є мінімізація витрат та тривалості кожного етапу життєвого циклу інновацій, які, в свою чергу, залежать від коефіцієнту новизни, що вказує наскільки поновлюються споживчі функції в продукті; взаємного впливу життєвих циклів товару, ринків, підприємства та ефекту синергізму, який реалізується на етапах ринкового циклу.

В дисертації досліджується вплив ефекту синергізму, як базового чинника на процес інтенсифікації інновацій. Розроблено методичні підходи до моделювання показників економічної ефективності інновацій. Показано, що на кожному етапі ЖЦ слід створювати умови для отримання економічної ефективності з наступним досягненням інтегрального економічного ефекту.

Ключові слова: інтенсифікація науково-виробничого циклу, життєвий цикл інновацій, науково-виробнича система, конструкторсько-технологічно-вартісні рішення, синергетичний ефект, економічна ефективність інновацій, інтегральний економічний ефект.

Калюжная Т.В. “Методические основы интенсификации инновационной деятельности предприятий”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02. – Экономика и управление научно-техническим прогрессом. Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2006.

Диссертационная работа посвящена вопросам разработки теоретических и методических аспектов интенсификации инновационной деятельности научно-производственных предприятий. В работе проведено комплексное исследование современного положения инновационной сферы отечественных научных и промышленных предприятий, выявлены основные направления становления инновационной стратегии Украины и определены основные проблемы, возникающие при осуществлении инновационной деятельности.

В работе показано, что основными факторами, способствующими эффективной деятельности научно-производственной системы, являются минимизация затрат и продолжительности каждого этапа жизненного цикла инновации, которые, в свою очередь, зависят от коэффициента новизны, показывающего насколько обновляются потребительские функции в продукте; взаимного влияния жизненных циклов товара, рынка и предприятия и эффекта синергизма, реализуемого на этапах цикла “наука-производство-потребление”.

В диссертационной работе сформулирована и исследована концепция интенсификации инновационного цикла на основе анализа, синтеза и оптимизации массивов конструкторских, технологических и стоимостных решений. Предложено все потребительские функции инновационного продукта формализовать на предприятии в виде банков данных существующих (разработанных) и прогнозных (сформированных на основе маркетинговых исследований, отражающих тенденции развития науки, техники и экономики на будущем прогнозируемом рынке) КТСр. Выбирая из массивов существующих и прогнозных КТСр необходимые решения для модельного ряда создаваемой продукции, можно определить техническую и стоимостную оценку будущих инновационных продуктов и сократить этапы НИОКР по времени и затратам.

В диссертации исследуется влияние эффекта синергизма на процесс интенсификации инноваций, который позволяет получить экономию средств на нескольких уровнях. На микроуровне эффект синергизма позволяет получить экономический эффект за счет применения уже разработанных решений в новых моделях, изделиях, и модельных рядах, а также за счет реализации одновременно нескольких проектов. Эффект синергизма на макроуровне выражается в экономии затрат за счет реализации нескольких проектов на различных предприятиях, используя единую систему управления, одни и те же каналы сбыта, торговую марку и т.д., при этом происходит снижение суммы накладных издержек на единицу продукции.

Возможно получение дополнительного экономического эффекта на этапе производства за счет трансформации эффекта синергизма в эффект масштаба при мелкосерийном и многономенклатурном производстве. В условиях многономенклатурного и мелкосерийного производства, характерных для предприятий, выпускающих наукоемкую продукцию, применение однотипных КТСр различной степени разукрупнения в модельных рядах изделий приводит к тому, что небольшое количество изделий разного вида будет иметь достаточно большое количество однотипных КТСр, производство которых следует организовать на автоматическом, гибком, быстропереналаживаемом оборудовании, что позволит увеличить производительность труда, сократить затраты и время.

В предложенном исследовании усовершенствована методика оценки экономической эффективности инновационной деятельности предприятий на основе предложенного интегрального показателя, с учетом эффекта синергизма. На основе проведенных комплексных исследований современных тенденций развития теории и практики управления инновационной сферой научно-производственных предприятий в работе обоснованы методы интенсификации жизненного цикла инноваций. Предложенные пути повышения эффективности осуществления инновационной деятельности предоставляют отечественным предприятиям возможность наращивания и существенного повышения эффективности использования их инновационного потенциала.

Ключевые слова: интенсификация научно-производственного цикла, жизненный цикл инноваций, научно-производственная система, конструкторско-технологические и стоимостные решения, синергетический эффект, экономическая эффективность инноваций, интегральный экономический эффект.

Kalyuzhnaya T.V. “Methodical basics for intensification of companies’ innovative activity”. – Manuscript.

Thesis for a scientific degree of the candidate in economic science in specialty 08.02.02. – Economics and management of scientific and technical progress. Institute of Market Problems, Economic and Ecologic Researches, NAS of Ukraine, Odessa, 2006.

The Thesis is devoted to matter of theoretical-methodological and methodical aspects of innovation activity intensification and intensive innovation life cycle control in scientific and production systems. Complex research of today’s status of innovations at national scientific and production enterprises is made, main directions of innovation strategy of Ukraine and main problems for innovation activity are found.

It is shown in the work that main factors to provide effective activity of scientific and production system are minimization of expenditures and term of every stage of innovation life cycle that, in their turn, depend of novelty factor showing how much consumer functions are renewed in the product; mutual impact of goods, market and company life cycles and synergetic effect realized at the stages of life cycle. In the thesis the synergetic effect impact on innovations intensification process is investigated as basic factor that provides economy at several levels.

The developed methodology gives the possibility to create an integral life cycle of innovation aimed to minimize expenditures and time to the market in order to get competitive advantages. As a result of the research the methodical approaches to innovations economy efficiency modeling are developed. It is shown that conditions for cost-effectiveness should be created at every stage of the life cycle with following progress into integral affordability. Suggested methods of innovation activity give to national companies the possibility of sufficiently better utilization of their innovation potential.

Key words: scientific and production cycle intensification, innovation life cycle, scientific and production system, design-technology-cost solutions, synergetic effect, innovation cost-efficiency, integral affordability.