ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Ужгородський національний університет
Кушнір Юрій Борисович
УДК 630*89 (477.87)
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ПРОДУКТІВ ПОБІЧНОГО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ
(на матеріалах Закарпатської області)
Спеціальність 08.02.03 – організація управління,
планування та регулювання економікою
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Ужгород – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії економічного факультету Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Пітюлич Михайло Іванович,
Ужгородський національний університет,
завідувач кафедри економічної теорії
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
академік Угорської академії наук
Бойко Микола Миколайович,
Ужгородський національний університет,
професор кафедри економіки, менеджменту та маркетингу
кандидат економічних наук
Петровці Михайло Михайлович,
начальник Головного управління економіки
Закарпатської облдержадміністрації
Провідна установа: Національний університет ''Львівська політехніка'' Міністерства освіти і науки України,
кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Захист відбудеться ''24'' лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88008, м.Ужгород, пл.Народна, 3, ауд. 47.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м.Ужгород, вул. Капітульна, 9.
Автореферат розісланий ''23'' січня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, Чубарь О.Г.
кандидат економічних наук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах адаптації регіонального господарського комплексу до ринкових відносин сталий економічний розвиток регіону неможливий без ефективного використання наявного виробничо-ресурсного потенціалу. Закарпатську область з-поміж інших регіонів країни виділяє реальна можливість збільшення виробництва екологічно чистої продукції, а її реалізація стає умовою конкурентоздатності господарського комплексу. Суттєво розширює можливість збільшення обсягів такого виробництва наявність значних експлуатаційних ресурсів побічного лісокористування (ПЛК), які відповідають високим екологічним стандартам. В той же час спостерігається експорт продуктів та імпортування продукції ПЛК, що означає створення робочих місць, зростання зайнятості та рівнів життя у країнах-імпортерах сировини.
Ефективне використання продуктів ПЛК дає змогу збільшити продуктивність гектару лісу, задовільнити потребу промисловості в сировині, а населення у продуктах та продукції побічного лісокористування, збільшити зайнятість та обсяги виробництва, доходи фізичних і юридичних осіб, надходження до місцевих бюджетів. Розвиток ПЛК у гірських районах, за умов малоземелля та гірського рельєфу, має виключно важливе значення для підвищення рівня зайнятості та доходів сільського населення, раціонального використання економічних ресурсів.
Різні аспекти досліджуваної проблеми висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, питання економічної оцінки та платного користування лісовими ресурсами розглядаються у працях Антоненка І.Я., Бойка М.М., Булгакова Н.К., Долішнього М.І., Дяченка Б.І., Козьякова С.Н., Лендєла М.А., Малик Л.О., Мікловди В.П., Муравйова Ю.В., Петрова А.П., Петровці М.М., Пітюлича М.І., Рущака М.Ю., Рябчука В.П., Сенько Є.І., Синякевича І.М., Студеняка П.Ю., Телішевського Д.А., Туниці Ю.Ю., Фесюка А.В.,
Фурдичка О.І., Яреми В.І. та ін.
Однак в економічній літературі відсутні комплексні дослідження проблеми ефективного використання ПЛК, формування регіональних механізмів раціонального використання виробничо-ресурсного потенціалу в умовах адаптації економіки до ринкових відносин.
Актуальність окреслених вище проблем, недостатність їх вивчення обумовили вибір теми, мету, структуру та напрями дисертаційного дослідження, очікувані практичні результати.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми Ужгородського національного університету ''Ринкова трансформація економіки регіону'', зокрема виконання дослідницьких тем ''Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України'' (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 р. № 197), внесок автора у виконання якої полягає у дослідженні теоретичних, методичних і практичних питань, зв'язаних з формуванням організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання продуктів побічного лісокористування.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних та методологічних підходів до визначення виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК, ефективності його використання, значення ПЛК для економіки регіону в умовах економічної трансформації, формуванні організаційно-економічного механізму ефективного використання продуктів ПЛК. Досягнення поставленої мети зумовило вирішення наступних завдань:
- поглибити сутність категорії ''побічне лісокористування'';
- визначити найперспективніші в Закарпатській області види побічного лісокористування;
- здійснити оцінку виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК;
- провести аналіз ефективності використання продуктів ПЛК Закарпаття;
- виявити значення ПЛК для економіки Закарпаття;
- виявити резерви розвитку ПЛК;
- дослідити існуючий стан і обгрунтувати пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання продуктів ПЛК.
Об'єктом дисертаційного дослідження є виробничо-ресурсний потенціал побічного лісокористування Закарпатської області.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання оцінки виробничо-ресурсного потенціалу побічного лісокористування та формування організаційно-економічного механізму його використання в умовах економічної трансформації.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є класичні положення ринкової економічної теорії, концептуальні положення та методичні підходи до вивчення проблем ефективного використання ресурсів та продуктів ПЛК.
Емпіричною і фактологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячені проблемам ПЛК, виробничо-ресурсного потенціалу лісогосподарського комплексу, регіональної економіки, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали сесій Закарпатської обласної ради, дані Державного комітету лісового господарства України, Закарпатського обласного управління лісового господарства, державного лісогосподарського об'єднання ''Львівліс'', Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, Головного управління економіки Закарпатської обласної державної адміністрації, державного управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області, Закарпатського обласного управління статистики, Державного архіву Закарпатської області, ТОВ ''Закарпатська фармацевтична фабрика'', Закарпатської облспоживспілки, науково-дослідного інституту фітотерапії УжНУ, Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН, держгоспу ''Кук'', монографічні та періодичні видання, матеріали наукових конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обгрунтуванні та методичному вирішенні концептуальних завдань формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання продуктів ПЛК. Розв'язання зазначених проблем сприяло одержанню низки результатів, наукова новизна яких полягає в наступному:
вперше:
§ розвинуто і поглиблено сутність категорій ''виробничо-ресурсний потенціал побічного лісокористування'', ''продукти побічного лісокористування'' за рахунок з'ясування їх специфічних ознак – самовідтворюваності, нерівномірного поширення, сезонного характеру, високої рентабельності і диверсифікації виробництва внаслідок комплексної переробки;
§ здійснено класифікацію видів господарської діяльності, специфіка функціонування яких зумовлена використанням недеревних продуктів лісу, що здійснюється на землях лісового фонду, не вступає у суперечність з лісокористуванням і лісовідновленням та підвищує продуктивність угідь лісового фонду;
§ здійснено комплексну оцінку виробничо-ресурсного потенціалу побічного лісокористування Закарпатської області, обгрунтовано пріоритетні сфери їх використання та вдосконалено організаційно-економічний механізм ефективного їх використання за рахунок включення в його структуру заготівельно-маркетингової та науково-інформаційної компоненти;
уточнено:
§ місце і роль побічного лісокористування в регіональному господарському комплексі;
§ функції регулювання побічним лісокористуванням на макро- та мікроекономічному рівнях;
одержали подальший розвиток:
§ методичні підходи до формування системи показників визначення ефективності використання продуктів ПЛК;
§ конкретизація основних напрямів вдосконалення механізму територіального регулювання використанням виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК, що включає наукові дослідження, природоохоронну діяльність, інформаційне, техніко-технологічне та фінансове забезпечення, маркетингову діяльність.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в оцінці виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК області, виявленні резервів економічного зростання, розробці механізму підвищення ефективності використання продуктів ПЛК.
Результати досліджень впроваджені в Закарпатському офісі Проекту Аграрного Маркетингу (довідка від 09.03.2005).
Результати наукових досліджень щодо ефективності використання ресурсів ПЛК використовуються в навчальному процесі Ужгородського національного університету при викладанні курсів ''Політекономія'' та ''Основи економічних теорій'' (довідка № 5/514 від 10.03.2005).
Пропозиції та окремі рекомендації щодо заготівлі та переробки продуктів побічного лісокористування враховані при організації заготівлі дикорослих плодів і ягід в Ужанському національному природному парку (довідка №25 від 11.03.2005).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням, у якому узагальнені теоретичні основи поставленої проблеми та розроблені практичні рекомендації з підвищення ефективності використання продуктів ПЛК. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Збір статистичних, архівних та інших матеріалів, їх обробка і аналіз виконані безпосередньо автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були розглянуті на міжнародних науково-практичних конференціях ''Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі'' (м.Ужгород, 2001 рік), ''Сучасні проблеми науки та освіти'' (м.Ужгород, 2002 рік; м.Ялта, 2003 рік), ''Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління'' (м.Харків, 2002), ''Техніко-економічні та екологічні аспекти міжнародного співробітництва науковців Карпатського Єврорегіону'' (м.Ужгород, 2003) та всеукраїнських науково-практичних конференціях ''Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання'' (м.Донецьк, 2002 рік), ''Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (м.Львів, 2003 рік), ''Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування'' (м.Дніпропетровськ, 2003), ''Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі'' (м.Дніпропетровськ, 2003), на 55, 56, 57, 58, 59 підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (2001-2005).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 12 наукових праць, 7 з яких у фахових виданнях, загальним обсягом 5,04 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (216 найменувань), додатків. Зміст роботи викладено на 160 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстровано у 35 таблицях, 9 рисунках, 5 додатках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі – ''Теоретичні основи реалізації виробничо-ресурсного потенціалу в умовах становлення ринкових відносин'' розкрита сутність категорії ''виробничо-ресурсний потенціал побічного лісокористування'', досліджено наукові підходи до його аналізу, запропонована система показників ефективності використання ресурсів та продуктів ПЛК.
Невід'ємною складовою сталого економічного розвитку є раціональне використання наявних економічних ресурсів. Підвищення ефективності використання природних ресурсів як фактора економічного зростання сприяє реалізації наявного потенціалу, наближенню величини ВВП до потенційного рівня, підвищенню рівня зайнятості населення та зростанню доходів.
В структурі економічних ресурсів України вагоме місце посідають лісові, із яких 21 відсоток припадає на області Карпатського регіону. Тому для економіки західних областей України, в тому числі Закарпаття, ефективне їх використання в умовах становлення ринкових відносин набуває вагомого значення. Комплексне використання лісових ресурсів включає задіяння у виробничий процес такого важливого їх сегменту, як ресурси побічного лісокористування.
Виділення ресурсів і продуктів побічного лісокористування в окремий об'єкт наукового дослідження зумовлено їх специфікою, а саме: 1) значна їх частина створена самою природою, тобто це самовідтворювані ресурси; 2) на їх вирощування практично не витрачаються праця та кошти, чим побічне лісокористування вигідно відрізняється від лісового та сільського господарства; 3) для економіки певного підприємства чи регіону вони можуть мати вагоміше значення, ніж деревина; 4) висока рентабельність продукції (внаслідок низьких затрат на заготівлю); 5) глибока диверсифікація виробництва внаслідок комплексної переробки продуктів та можливість їх використання у різних галузях економіки; 6) сезонний характер заготівлі і періодичність урожайності; 7) просторова нерівномірність їх поширення.
З огляду на дискусійний характер сутності категорії ''побічне лісокористування'', в дисертації уточнена дана дефініція та подане авторське визначення її змісту як видів господарської діяльності, об'єктом яких є використання недеревних продуктів лісу, що здійснюється на землях лісового фонду, не вступає у суперечність з лісокористуванням і лісовідновленням та підвищує продуктивність угідь лісового фонду.
Враховуючи наявність різноманітних видів продуктів побічного лісокористування, в якості об'єкту дослідження в роботі взято заготівлю лікарської рослинної сировини, грибів, плодів і ягід та меду. Це пояснюється тим, що вони визначені Лісовим кодексом України і відповідають визначенню недеревних продуктів лісу, прийнятому Продовольчою та сільськогосподарською комісією Організації Об'єднаних Націй, та їх експлуатаційні ресурси є достатніми для організації виробництва.
В роботі обгрунтовано, що розвиток ПЛК дає змогу збільшити продуктивність гектару лісу, задовільнити потребу промисловості в сировині, а населення у продуктах та продукції ПЛК, призводить до мультиплікативного ефекту в інших галузях народного господарства, підвищення доходності юридичних осіб, в тому числі лісогосподарських підприємств, розширення існуючих та створення нових підприємств, підвищення зайнятості, збільшення обсягів виробництва, зменшення імпорту та нарощення експорту, підвищення рівнів доходів населення та місцевих бюджетів, кінцевим результатом чого є підвищення рівня життя населення. У гірських районах, в умовах малоземелля та специфічного рельєфу, воно має важливе значення для підвищення доходності господарств, раціонального використання економічних ресурсів.
Враховуючи відсутність єдиних підходів щодо оцінки ефективності використання продуктів побічного лісокористування, в дисертації запропоновано оцінювати її за допомогою показників, які характеризують рівень використання експлуатаційних ресурсів, ріст обсягів виробництва з поглибленням переробки продуктів та налагодження виробництва науковомісткої продукції, обсяги виробництва продукції ПЛК, обсяги експорту, рентабельність, доходи місцевих бюджетів і населення від заготівлі.
У другому розділі – ''Економічна ефективність використання продуктів побічного лісокористування Закарпатської області'' здійснена оцінка експлуатаційних ресурсів ПЛК Закарпатської області, досліджено ефективність їх використання, проаналізовано вплив заготівлі та переробки продуктів ПЛК на доходи бюджетів та місцевого населення.
Ресурсний потенціал ПЛК в значній мірі характеризує інформація про наявні експлуатаційні ресурси, наведена у табл. 1.
Таблиця 1
Експлуатаційні ресурси побічного лісокористування Закарпаття
в розрізі адміністративних районів
Район |
Лікарська сировина | Плоди і ягоди | Гриби | Мед
тонн | % | тонн | % | тонн | % | тонн | %
Берегівський | 4,8 | 1,15 | 7,0 | 0,1 | 10,0 | 0,27 | - | -
Великоберезнянський | 6,187 | 1,48 | 850 | 12 | 700 | 18,95 | 4,0 | 7,27
Виноградівський | 20,3 | 4,86 | 69 | 1 | 15,0 | 0,41 | - | -
Воловецький | 33,15 | 7,9 | 400,0 | 5,7 | 173,0 | 4,68 | 2,385 | 4,33
Іршавський | 146,62 | 35,08 | 527,0 | 7,5 | 210,9 | 5,71 | 1,3 | 2,36
Міжгірський | 6,5 | 1,56 | 643,5 | 9,1 | 630,0 | 17 | 1,8 | 3,27
Мукачівський | 135,1 | 32,3 | 773,0 | 11 | 75,0 | 2 | 5,0 | 9,09
Перечинський | 5,0 | 1,2 | 610,0 | 8,7 | 370,0 | 10 | - | -
Рахівський | 28,5 | 6,82 | 844,0 | 11,99 | 368,45 | 9,98 | 13,0 | 23,62
Свалявський | 7,79 | 1,86 | 503,2 | 7,15 | 180,0 | 4,87 | 2,2 | 4,0
Тячівський | 9,0 | 2,15 | 1088,0 | 15,5 | 443,59 | 12 | 10,274 | 18,67
Ужгородський | 10,2 | 2,44 | 352,0 | 5 | 271,4 | 7,35 | 3,5 | 6,36
Хустський | 5,0 | 1,2 | 370,35 | 5,26 | 250,5 | 6,78 | - | -
Разом: | 67,5 | 100
Із даних табл. 1 видно, що найбільшими ресурсами володіють: дикорослих ягід і плодів – Тячівський (15,5%), Великоберезнянський (12%) і Рахівський (12%); грибів – Великоберезнянський (19%), Перечинський і Рахівський (по 10%), лікарської рослинної сировини – Іршавський (35,1%) та Мукачівський (32,3%), меду – Рахівський (23,6%) і Тячівський (18,7%).
Більш повно оцінити ефективність використання лісових угідь та здійснити розрахунок норм плати за користування природними ресурсами дає можливість вартісна оцінка ресурсів ПЛК, що включає розрахунок обсягів та вартості експлуатаційних ресурсів, що має важливе прикладне значення для організації заготівлі та переробки недеревних продуктів (табл. 2).
Таблиця 2
Вартість щорічних експлуатаційних ресурсів побічного лісокористування Закарпатської області
Вид продукту ПЛК | Щорічний експлуатацій-ний ресурс, тонн | Вартість
1 кг, грн. | Вартість експлуатаційних ресурсів, тис.грн.
Мед | 67,5 | 25,0 | 1687,5
Ягоди і плоди | 7037,05 | 5,0 | 35185,25
Гриби | 3692,84 | 9 | 33235,56
Лікарська сировина | 418,147 | 4,82 | 2015,47
Разом:
Як видно з даних табл. 2, вартість щорічних експлуатаційних ресурсів ПЛК становить 71,9 млн. грн.
Питома вага ресурсу ПЛК у структурі визначається за формулою:
Ві х ЕРj
Пв = , де
n
? (Bi х ЕРj)
і,j=1
де Пв – питома вага ресурсу ПЛК у структурі;
Ві – вартість одиниці ресурсу, грн.;
ЕРj – експлуатаційний ресурс ПЛК, одиниць;
n – кількість видів ресурсів ПЛК.
На основі проведених розрахунків встановлено, що в структурі вартості ресурсів ПЛК плоди і ягоди займають 48,78%, гриби – 46,08%, лікарська сировина – 2,79%, мед – 2,34%.
Економічну ефективність реалізації потенціалу ПЛК в значній мірі характеризує рівень використання наявних ресурсів (табл. 3).
Таблиця 3
Рівень використання експлуатаційних ресурсів побічного лісокористування Закарпаття
Вид ресурсу ПЛК | Експлуатаційний ресурс, тонн | Використання експлуа-таційного ресурсу
тонн | %
Лікарська сировина | 418,147 | 11 | 2,63
Ягоди і плоди | 7037,05 | 756,54 | 10,75
Гриби | 3692,84 | 454,3 | 12,3
Мед | 67,5 | 1,2 | 1,78
Із даних табл. 3 видно, що рівень освоєння експлуатаційних ресурсів становить: меду – 1,78%, ягід і плодів – 10,75%, грибів – 12,3%, лікарської сировини – 2,63%.
Навіть за такого низького рівня освоєння ресурсів експорт дикорослих сягає 15,7 млн. грн., доходи місцевих бюджетів – 2,2 млн.грн., доходи населення від заготівлі – 14,9 млн. грн.
Потужними невикористаними резервами розвитку ПЛК є:
- продаж продуктів та випуск продукції харчової промисловості у невеликій та нетрадиційній тарі (ягоди у корзинках з лози, лікери та вина у фігурних скляних пляшках, пляшках, обплетених лозою тощо);
- випуск фіто-, апі-, гомеопатичних препаратів.
Аналіз вартості продукції побічного лісокористування показує:
а) виробництво науковомісткої продукції у десятки разів збільшує обсяги виробництва; б) продукти ефективніше використовувати у виробництві фітопрепаратів, ніж у харчовій промисловості.
В дисертації аргументовано, що в першу чергу необхідно організовувати виробництво продукції з лікарської сировини, яке забезпечує високу рентабельність.
Нинішня модель ПЛК в області має яскраво виражений сировинно-експортний характер і ефективність використання продуктів ПЛК залишається низькою. В той же час переробка експлуатаційних ресурсів з урахуванням найефективніших альтернатив (науковомістких виробництв) забезпечить випуск продукції, за експертними оцінками, на суму 795,1 млн. грн.;
- вкрай важливе значення має впровадження у виробництво наукових розробок в галузі використання продуктів ПЛК. Перспективним в цьому плані є виробництво дитячого харчування, їжі швидкого приготування, вин, лікерів, соків, кондитерських виробів і т.ін.. Необхідно запроваджувати досвід таких фірм, як ''Нірр'', ''Gallina Blanca'', ''Быстров'' та ін. для налагодження виробництва дешевших аналогів зарубіжних препаратів, біологічно активних добавок, продуктів харчування тощо.
Назріла необхідність інтеграції зусиль науковців (біологів, медиків, технологів, економістів), підприємців, управлінців щодо реалізації виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК.
У третьому розділі – ''Вдосконалення організаційно-економічного механізму використання продуктів побічного лісокористування у регіоні'' обгрунтовано принципи побудови організаційно-економічного механізму
використання продуктів побічного лісокористування, досліджено можливості регіонального цільового програмування та запропоновано підходи щодо розвитку заготівельно-маркетингової системи ПЛК.
Компонентну будову організаційно-економічного механізму використання продуктів побічного лісокористування в регіоні в агрегованому виді складають 5 блоків (рис.1):
- нормативно-правове забезпечення раціонального природокористування, що відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування (затвердження лімітів, розробка заходів по запобіганню надмірній експлуатації ресурсів тощо);
- наукові дослідження в галузі: а) визначення щорічних експлуатаційних ресурсів в розрізі територій та господарств; б) обгрунтування лімітів; в) проведення регулярних фенологічних досліджень як основи розробки прогнозів урожайності продуктів ПЛК;
г) обгрунтування територіальної спеціалізації виробництва з урахуванням специфіки та інтересів територій; д) розробка технологій виробництва нових високоякісних препаратів цілеспрямованої дії та біологічно активних харчових добавок на основі лікарської рослинної сировини та продуктів бджільництва, контроль їх якості і проведення доклінічної та клінічної апробації з метою створення науково обгрунтованих рекомендацій щодо їх прикладного застосування, розробка бізнес-планів і налагодження промислового виробництва продукції. Виробництво апі- , апіфіто-, гомеопатичних препаратів збільшує попит на продукти ПЛК, сприяє витісненню з ринку дорогої імпортної продукції не менш якісною та дешевшою вітчизняною, більш доступною для широких верств населення, за рахунок чого покращується стан його здоров'я; е) визначення найбільш ефективних організаційно-господарських форм переробних підприємств, що функціонують на засадах різних форм власності, та оптимальних обсягів виробництва; є) розробка програми розвитку побічного лісокористування у регіоні;
- важливою складовою організаційно-економічного механізму є охорона і відтворення ресурсів, призначенням якої є забезпечення регламентованої та системної заготівлі продуктів побічного лісокористування, реалізація ряду організаційних, лісогосподарських, агротехнічних і природоохоронних заходів;
- окремий блок механізму формує інформаційне, техніко-технологічне, фінансове забезпечення, що має за мету розробку технологій виробництва продукції, фінансове забезпечення створення та нарощення матеріально-технічної бази ПЛК, інформаційно-консультаційну підтримку суб'єктів підприємницької діяльності і т.ін.;
- в структурі компонентної будови організаційно-економічного механізму важлива роль належить маркетинговому блоку, який функціонально спрямований на оцінку потенційних ринків та обсягів збуту продуктів та продукції побічного лісокористування. На регіональному рівні маркетингова діяльність повинна здійснюватися в таких основних напрямах: впровадження у виробництво наявних розробок в галузі використання продуктів ПЛК; створення ефективної системи збуту продукції.
При формуванні організаційно-економічного механізму використання продуктів побічного лісокористування у першу чергу необхідно враховувати трансформаційний характер економіки України. Йдеться про те, що заходи,
спрямовані на раціональне використання продуктів недеревного походження,
які здійснюються на рівні економічних суб'єктів, повинні органічно доповнюватися заходами на макроекономічному рівні.
В числі організаційних заходів підвищення ефективності використання продуктів ПЛК є:
§ формування регіональної бази даних по побічному лісокористуванню та статистики, завдання якої полягає у тому, щоб об'єктивно подавати інформацію про наявні експлуатаційні ресурси ПЛК, обсяги їх
використання, одержані доходи від їх переробки тощо. Йдеться про те, що на місцях необхідно створювати високотехнологічну й ефективну систему виробництва статистичної інформації гарантованої якості, орієнтованої на максимальне задоволення інформаційних потреб суб'єктів господарювання, населення, органів місцевого управління;
§ підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі ПЛК;
§ інформаційно-консультаційні послуги для підприємців (потенційні ринки збуту, перспективні напрями використання продуктів, ціни на продукти та продукцію тощо);
§ інформаційна підтримка спеціалізованих підприємств (внесення інформації у путівники, довідники, включення у маршрути екскурсій для туристів тощо);
§ організація ярмарків, виставок, бізнес-форумів, налагодження міжрегіональних і міжнародних наукових, виробничих та торгівельних зв'язків;
§ пропаганда знань про властивості продуктів та продукції;
§ реклама.
Серед економічних важелів підвищення ефективності використання продуктів ПЛК вкрай важливими є:
- фінансування, в т.ч. за рахунок ресурсного збору, наукових досліджень в галузі ПЛК;
- обгрунтування лімітів і нормативів плати за використання ресурсів ПЛК, та мінімальних закупівельних цін;
- залучення інвестицій у виробництво продукції ПЛК;
- стимулювання комплексного та ефективного використання лісових ресурсів (звільнення від оподаткування прибутку, одержаного лісогосподарськими підприємствами від ПЛК, та доходів громадян від заготівлі продуктів ПЛК; надання пільгових кредитів для організації заготівлі та переробки продуктів ПЛК);
- стимулювання і розширення виробництва екологічно чистої продукції ПЛК, в тому числі через збільшення попиту на продукти та продукцію ПЛК за рахунок регіональних замовлень;
- формування мережі збуту.
До соціальних факторів відносяться: створення нових робочих місць, ріст доходів населення, виробництво екологічно чистої продукції побічного лісокористування, покращення раціону харчування, покращення здоров'я населення, і, як наслідок, - підвищення рівня добробуту та покращення якості життя.
З метою впорядкування виробництва, збору та переробки продуктів ПЛК, в роботі пропонується сконцентрувати їх на державних лісових господарствах, що забезпечить:
- організацію ПЛК на плановій основі, можливість оцінки найбільш перспективних напрямів діяльності (сьогодні, наприклад, при прийнятті рішення про лісоексплуатацію її вплив на ресурси ПЛК до уваги не береться);
- упорядкування методів заготівлі матиме позитивний вплив на стан усього лісового фонду, зокрема проведення інструктажу по заготівлі дикорослих для заготівельників-фізичних осіб має превентивний характер по запобіганню пожеж, витоптуванню лісових культур тощо;
- одержання додаткових доходів, оскільки у відповідності з існуючими нормативними документами постійні лісокористувачі звільняються від нормативної плати за зібрані або закуплені в межах встановлених лімітів природні рослинні ресурси місцевого значення за умови, що вони будуть використані для переробки на власних підприємствах;
- прибуток від ПЛК (проведені розрахунки показали, що рентабельність заготівель лікарської сировини складає від 35 до 214%, меду – 57%, ягід – 52,7%, грибів – 49,7%) дозволить держлісгоспам зміцнювати матеріально-технічну базу, стимулювати працівників, фінансувати наукові розробки, пов'язані з ефективним використанням продуктів ПЛК.
В дисертаційній роботі на основі глибокого вивчення зарубіжного досвіду дано пропозиції щодо фінансової підтримки економічних суб'єктів, що здійснюють виробництво, заготівлю, переробку та збут продукції ПЛК, стимулювання впровадження наукових розробок у виробництво екологічно чистої продукції, стратегію просування продукту до споживача, ведення інформаційної роботи, реклами, формування екологічної культури.
ВИСНОВКИ
У дисертації на основі аналізу наукових підходів до визначення сутності ПЛК та виробничо-ресурсного потенціалу, ефективності використання продуктів ПЛК здійснено економічну оцінку експлуатаційних ресурсів ПЛК Закарпатської області, досліджено ефективність використання експлуатаційних ресурсів та продуктів ПЛК, обгрунтовано їх важливість для економіки регіону, вдосконалено організаційно-економічний механізм використання продуктів ПЛК у регіоні.
1. До побічного лісокористування включаються види господарської діяльності, об'єктом яких є недеревні продукти лісу, які здійснюються на землях лісового фонду, не вступають у протиріччя з лісокористуванням і лісовідновленням та підвищують продуктивність угідь лісового фонду. У роботі розглядаються такі види ПЛК, як заготівля лікарської рослинної сировини, грибів, плодів і ягід, меду. Вони визначені Лісовим кодексом України і не суперечать визначенню недеревних продуктів лісу, прийнятому Продовольчою та сільськогосподарською комісією Організації Об'єднаних Націй.
2. Закарпатська область володіє значними експлуатаційними ресурсами ПЛК, вартісна оцінка яких сягає 72,1 млн. грн. Рівень використання наявних експлуатаційних ресурсів незначний. Це пояснюється рядом причин, зокрема тим, що з переходом на ринкові відносини попередня планово-економічна система діяльності підприємств лісового господарства була зруйнована, а нова, яка забезпечувала б раціональне використання недеревних ресурсів, ні організаційно, ні функціонально не склалася. Оскільки попит на продукти ПЛК існує, а пропозиція з боку традиційних заготівельників практично відсутня, цей сегмент ринку зайняли підприємницькі структури, діяльність яких має яскраво виражену сировинно-експортну спрямованість.
Задіяння у виробничий процес невикористаних резервів ПЛК створює можливість для нарощення обсягів виробництва екологічно чистої продукції, попит на яку має тенденцію до зростання.
3. В процесі дослідження встановлено, що заготівля дикорослих є суттєвим джерелом доходів для значної частини сільських жителів області та місцевих бюджетів. Проведені розрахунки показали, що рентабельність заготівель лікарської сировини складає від 35 до 214%, меду – 57%, ягід – 52,7%, грибів – 49,7%. Збільшення обсягів виробництва, переробки та збуту продукції ПЛК створить додаткові робочі місця в сільській місцевості, що в значній мірі зніме соціальну напругу на локальних ринках праці та зумовить ріст доходів сільських жителів.
4. Дослідження наявного потенціалу та значення для економіки регіону ПЛК свідчить про суттєву його недооцінку та наявність значних невикористаних резервів економічного зростання. З'ясування причин такої ситуації виявляє цілий ряд проблем в галузі ПЛК, як у теоретичній, так і практичній площині. Зокрема, в літературі відсутня єдина думка щодо класифікації лісових ресурсів, визначення обсягу та трактування поняття ''побічне лісокористування''.
5. Починаючи з 90-их років минулого століття, виробництво продукції ПЛК в області зберігає стійку тенденцію до скорочення. На цьому тлі зростає вартість експортованих дикорослих, сягаючи 15,7 млн. грн., що майже вдвічі перевищує вартість експортованих лісоматеріалів. Існуюча ситуація скорочує можливості регіону в стабільному економічному розвитку. В той же час, за оцінками експертів, вартість продукції при освоєнні експлуатаційних ресурсів та переробці одержаних продуктів ПЛК становитиме 795,1 млн. грн.
6. Ефективність використання продуктів побічного лісокористування в значній мірі залежить від заходів макроекономічного впливу, тобто сукупності форм і методів регулювання, що здійснюються державою. Основними напрямами державної регуляторної політики раціонального використання продуктів ПЛК є: а) законодавче регулювання природокористування; б) ринкове регулювання цін на продукти ПЛК з обов'язковим врахуванням екозатрат та запобіганням встановленню занижених закупівельних цін; в) активний вплив на стимулювання попиту на продукти та продукцію ПЛК; г) здійснення активного впливу на формування пропозиції продуктів і продукції ПЛК, адекватної новим умовам господарювання; д) підтримка конкурентоспроможності продукції ПЛК.
7. Заходи на макроекономічному рівні повинні супроводжуватися формуванням ефективних механізмів використання ресурсів та продуктів побічного лісокористування на місцях. Компонентна структура механізму територіального регулювання ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу ПЛК включає п'ять блоків: 1) нормативно-правові акти, прийняття яких відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування; 2) блок наукових досліджень; 3) блок природоохоронної діяльності; 4) блок інформаційного, техніко-технологічного, фінансового забезпечення); 5) маркетинговий блок.
8. Для ефективного використання потенціалу ПЛК Закарпаття необхідно реалізувати ряд заходів на державному та місцевому рівнях, об'єднати зусилля державних службовців, науковців, підприємців, створити діючий механізм ефективного використання ресурсів і продуктів ПЛК. При проведенні певної організаційної роботи величезних успіхів можна досягти на основі реалізації наявних в області наукового, виробничого та підприємницького потенціалу. Першочерговим завданням є економічне обгрунтування впровадження у виробництво наявних наукових розробок в галузі використання продуктів ПЛК, тобто використання наявного інтелектуального потенціалу, з метою виробництва науковомісткої продукції.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових виданнях
1. Пітюлич М.І., Кушнір Ю.Б. Виробничо-ресурсний потенціал дикорослих та шляхи його реалізації. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць). Вип. 5 (ХLІІІ). В 3-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І.Долішній. – Ч.ІІІ. – Львів, 2003. – С.155-163.
Особистий внесок: визначення заходів реалізації виробничо-ресурсного потенціалу дикорослих.
2. Кушнір Ю.Б. Ефективність використання ресурсів побічного лісокористування: методологічний аспект. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 163. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.41-44.
3. Кушнір Ю.Б. Обгрунтування територіальної спеціалізації заготівлі й переробки дикорослих плодів і ягід. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: економіка. Випуск 13. – 2003. – С.26-30.
4. Кушнір Ю.Б. Організаційно-економічні чинники підвищення рівня використання лікарської рослинної сировини в Закарпатській області. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: економіка. – Випуск 11. – 2002. – С.41-47.
5. Кушнір Ю.Б. Проблеми підвищення ефективності використання продуктів побічного лісокористування в Закарпатській області. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: економіка. – Випуск 8. – 2001. – С.116-120.
6. Кушнір Ю. Побічне лісокористування: еколого-економічний аспект. У зб. ''Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі'' // Матеріали регіональної науково-практичної конференції / Відп. ред. М.А.Лендєл. – Ужгород: Патент, 2001. – С.292-295.
7. Кушнір Ю.Б. Сутність і основні компоненти механізму екзогенного регулювання ефективності використання ресурсів та продуктів побічного лісокористування // Науковий вісник ужгородського університету. Серія: економіка. – Випуск 16. – 2004. – С.122-128.
Статті в інших виданнях
1. Пітюлич М.І., Кушнір Ю.Б. Ефективне використання інтелектуального капіталу як фактор реалізації виробничо-ресурсного потенціалу. // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту (спецвипуск ІV Міжнародної науково-практичної конференції). – Науково-технічний збірник. – Випуск №19. – Київ-Ужгород-Ніредьгаза, 2003. – С.24-25.
Особистий внесок: визначення найбільш перспективних галузей використання продуктів побічного лісокористування.
2. Кушнір Ю. Резерв економічного розвитку регіону: ресурси побічного лісокористування. // Регіональні студії (випуск №3) // Збірник наукових праць. Укладач: М.Лендьел. – Ужгород: Ліра, 2001. – С.44-46.
3. Кушнір Ю. Об'єктивна необхідність розвитку побічного лісокористування в Закарпатській області. // Регіональні студії (випуск №4) // Збірник наукових праць. Укладач: М.Лендьел. – Ужгород: Ліра, 2002. – С.5-7.
4. Кушнір Ю.Б. Проблеми та перспективи культивування грибів у Закарпатській області. // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону: практика наукового експерименту. // Науково-технічний збірник. Випуск №18. – Київ-Ужгород-Ніредьгаза, 2002. – С.142-144.
5. Кушнір Ю. Історичний процес розвитку побічного лісокористування. // CARPATICA – Карпатика. Випуск. 22. Проблеми історії, політології, етнології та літературознавства. – Ужгород, 2003. – С.184-197.
АНОТАЦІЯ
Кушнір Ю.Б. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання продуктів побічного лісокористування (на матеріалах Закарпатської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економікою. Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2006.
У дисертації на основі аналізу наукових підходів до визначення побічного лісокористування та виробничо-ресурсного потенціалу, ефективності використання ресурсів та продуктів побічного лісокористування та проведеного дослідження дано авторське визначення побічного лісокористування та його виробничо-ресурсного потенціалу, здійснено економічну оцінку експлуатаційних ресурсів побічного лісокористування, показано ефективність використання виробничо-ресурсного потенціалу побічного лісокористування Закарпатської області, вказане значення останнього для економіки регіону.
В роботі охарактеризована сутність та основні компоненти механізмів екзогенного та територіального регулювання ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу побічного лісокористування, обгрунтовані організаційні та економічні заходи, реалізація яких призведе до підвищення ефективності використання останнього.
Розвиток побічного лісокористування призведе до збільшення зайнятості, росту обсягів виробництва й експорту, доходів фізичних і юридичних осіб, надходжень місцевих бюджетів. Розвиток побічного лісокористування у гірських районах, за умов малоземелля та гірського рельєфу, має виключно важливе значення для підвищення рівня зайнятості сільського населення, доходності господарств, раціонального використання економічних ресурсів.
Ключові слова: побічне лісокористування, виробничо-ресурсний потенціал, організаційно-економічний механізм, продукти побічного лісокористування.
АННОТАЦИЯ
Кушнир Ю.Б. Организационно-экономический механизм повышения эффективности использования продуктов побочного лесопользования (на материалах Закарпатской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирование и регулирование экономикой. Ужгородский национальный университет. – Ужгород, 2006.
В диссертации на основании анализа научных подходов к определению сущности побочного лесопользования и производственно-ресурсного потенциала, эффективности использования ресурсов и продуктов побочного лесопользования, и проведенного исследования дано авторское определение побочного лесопользования и его производственно-ресурсного потенциала, осуществлена экономическая оценка эксплуатационных ресурсов и показана эффективность использования производственно-ресурсного потенциала побочного лесопользования Закарпатской области, а также значение последнего для экономики региона (объемы заготовок, производство продукции, экспорт, дополнительные доходы населения и местных бюджетов от заготовок продуктов).
В работе рассматриваются такие виды побочного лесопользования, как заготовка лекарственного растительного сырья, грибов, плодов и ягод, меда. Они определены Лесным кодексом Украины и не противоречат определению недревесных продуктов леса, принятому Продовольственной и сельскохозяйственной комиссией ООН.
В работе охарактеризована сущность и основные компоненты механизма экзогенного регуливания эффективности использования производственно-ресурсного потенциала побочного лесопользования. Совокупность форм и методов регулирования, которые осуществляются государством и местными органами власти, осуществляется по пяти направлениям: 1) принятие специальных нормативных актов для реализации производственно-ресурсного потенциала побочного лесопользования; 2) рыночное регулирование цен на продукты побочного лесопользования с обязательным учетом экозатрат;
3) стимулирование спроса на продукты и продукцию побочного лесопользования; 4) осуществление активного влияния на формирование предложения продуктов и продукции побочного лесопользования, адекватного новым условиям хозяйствования; 5) поддержка конкурентоспособности продукции побочного лесопользования.
Эффективность формирования механизма экзогенного регуливания эффективности использования продуктов побочного лесопользования, направленного на мобилизацию местных факторов развития потенциала побочного лесопользования и его реализация, обеспечивается согласованными действиями на региональном уровне управления.
Компонентная структура механизма териториального регулирования эффективности использования производственно-ресурсного потенциала побочного лесопользования включает пять блоков: 1) нормативно-правовые акты, принятие которых относится к компетенции органов местного самоуправления; 2) блок научных исследований; 3) блок природоохранной деятельности; 4) блок информационного, технико-технологического, финансово-экономического обеспечения; 5) маркетинговый блок, который предусматривает: а) внедрение в производство имеющихся разработок в сфере использования продуктов побочного лесопользования. Производство апи-, апифито-, гомеоапатических препаратов увеличивает спрос на продукты побочного лесопользования, способствует вытеснению из рынка дорогой импортной продукции не менее качественной и более дешевой отечественной продукцией, более доступной для широких слоев населения, за счет чего улучшается состояние его здоровья; б) создание эффективной системы сбыта продукции.
При создании действующего механизма эффективного использования ресурсов и продуктов побочного лесопользования и проведении определенной организационной работы в ближайшем будущем возможно достичь резкого повышения эффективности на основании реализации имеющихся в области научного, производственного и предпринимательского потенциалов. Первоочередным заданием является экономическое обоснование внедрения в производство существующих научных разработок в сфере использования продуктов побочного лесопользования, то есть использование интелектуального потенциала, с целью производства научноемкой продукции.
Развитие побочного лесопользования, в том числе за счет мультипликативного эффекта, станет катализатором экономического развития всего хозяйственного комплекса области; он способен частично решить проблему безработицы, особенно в горных районах, где она особенно актуальна.
Ключевые слова: побочное лесопользование, продукты побочного лесопользования, производственно-ресурсный потенциал, организационно-экономический механизм.
SUMMARY
Kushnir G. Organizational and economical mechanizm of raizing the efficiency of the forest-by (non-wood forest) products usage (based on the materials of the Transcarpatian region). – Manuscript.
The thesis for degree of candidate of the economic sciences, specialization 08.02.03 – organization of management, planning and regulation of economy. Uzhgorod National University – Uzhgorod, 2006.
In dissertation on the base of the analysis of the different definitions of the forest-by products usage and it's productional-resourses potential, effectiveness of the forest-by products usage and the research: a) the autor's definitions of the forest-by usage ang it's productional-resourses potential are made; b) the economical value of the exploative forest-by resources of Transcarpatia is made; c) the efficiency of the forest-by products usage and it's meaning for the economy is shown; d) the organization-economic mechanizm of the the forest-by products usage in the region is improved.
The main components of the external and regional mechanizms regulating effectiveness of the forest-by products usage are
