МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Локшин Андрій Ігорович

УДК: 334.012.82  .1 (043.3)

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО РИНКУ МЕТАЛУ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Редькін Олександр Семенович, Інститут економіки та менеджменту Одеської національної академії зв’язку ім. О.С.Попова, професор за кафедрою менеджменту та корпоративного управління, директор;

кандидат економічних наук, доцент Майорова Ірина Миколаївна, ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, доцент кафедри міжнародної економіки, інженер-економіст II категорії відділу зовнішньоекономічних зв’язків.

Провідна установа – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України (м. Київ), відділ зовнішньоекономічних досліджень.

Захист відбудеться 30 січня 2007 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 28 грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтернаціоналізація економічного розвитку зумовлена зростанням рівня взаємопов’язаності та взаємозалежності національних економічних систем. Міжнародна діяльність національних економік на сучасному етапі розвитку світогосподарської системи значною мірою визначається процесами міжнародної економічної інтеграції. Процеси економічної інтеграції виступають фактором прискорення економічного розвитку країн, зростання їх значення в міжнародній торгівлі і міжнародних відносинах.

Відповідно до урядових програм розвитку економіки України, в результаті значної диверсифікації міжнародної торгівлі, близько 65-70% її обсягу до 2010 року буде припадати на країни “далекого зарубіжжя”. Виходячи з цього, особливий інтерес представляє визначення провідних галузевих напрямків економічної інтеграції України. Саме через використання такого напрямку міжнародного економічного співробітництва Україна може стати органічною складовою світового співтовариства.

Вагомий внесок в дослідження проблем міжнародної економічної інтеграції належить відомим вітчизняним вченим В.Андрійчуку, В.Будкіну, І.Бураковському, В.Геєцю, Б.Губському, А.Кредісову, Д.Лукьяненку, Ю.Макогону, В.Новицькому, Ю.Пахомову, А.Поручнику, А.Філіпенку, В.Шинкаренку, Ю.Шишкову, О.Шниркову та ін. Даній темі присвячено праці таких зарубіжних вчених як Б.Балаши, Е.Бенуа, П.Кругман, А.Крюгер, К.Мейер, Ж.Моне, М.Портер, Д.Рікардо, П.Робсон, А.Ругман, А.Сміт, Я.Тінберген, Е.Хекшер, Ф. Хаспеслаг, Д. Джемісон та ін.

Разом з тим, питання щодо включення національних економік до світових галузевих ринків залишаються недостатньо дослідженими. Стосовно України, перш за все, це є ринок металопродукції як такий, де вітчизняна економіка може використати наявні конкурентні переваги.

Актуальність і наукова значущість окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетними темами: “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації” (номер теми Г-96/93, номер державної реєстрації – 0196 ), у рамках якої здійснено аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств металургійної промисловості України; “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації – 0101 ) – автором визначено конкурентні переваги вітчизняних металургійних підприємств.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в поглибленні теоретичних положень, розробці методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних умов удосконалення включення України до світового ринку металу.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

здійснити аналіз теоретичних основ міжнародної економічної інтеграції;

дослідити еволюцію теорій міжнародної торгівлі;

проаналізувати сучасний стан і структуру світового ринку чорних металів,

дослідити сучасний стан металургійної галузі України і її включення до процесів міжнародної економічної діяльності;

проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність України на світових ринках продукції чорної металургії;

розробити напрямки удосконалення інтеграції держави до світового ринку металопродукції;

визначити пріоритетні напрямки інтеграції України до світового ринку металу;

визначити перспективи міжнародної економічної інтеграції України.

Об'єктом дослідження є інтеграційні процеси на світовому ринку металу.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади інтеграції України до світового ринку металу, методичні і практичні аспекти функціонування світового ринку металопродукції як елементу світогосподарської системи.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем міжнародної економічної інтеграції.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, синтезу (для обґрунтування закономірностей міжнародних інтеграційних процесів); методи статистичного та математичного аналізу (для аналізу тенденцій та особливостей розвитку світового ринку металу); методи порівняльного аналізу (для визначення конкурентних переваг вітчизняної металургійної галузі на світовому ринку металу).

У ході дослідження використано Закони України та нормативні документи інших держав, Постанови Кабінету Міністрів України. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, інформаційні матеріали Світової організації торгівлі, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень і розробці нових науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення інтеграції України до світового ринку металу.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше

визначено перспективні форми (прямі і зворотні) вертикальної і горизонтальної інтеграції України до світового ринку металу за такими напрямками: інтеграція збутових каналів, інтеграція металопрокатних потужностей, інтеграція потужностей з виробництва литої заготовки, інтеграція нових, менш витратних, сировинних потужностей;

обґрунтовано приоритетні напрямки вертикальної і горизонтальної інтеграції України до світового ринку металу, а саме: необхідність використання менш витратних сировинних підрозділів галузі на основі прямого відновлення заліза як пріоритетного напрямку вертикальної інтеграції України до світового ринку металу і необхідність використання міжнародних ринків біржових посередників як нової форми горизонтальної інтеграції до світового ринку металу (на прикладі Лондонської біржі металів);

удосконалено:

визначення поняття “економічна інтеграція”. На основі проведеного дослідження автор дає трактування економічної інтеграції як процесу об’єднання в одне ціле підприємств або їх підрозділів на основі упорядкованих зв’язків і об’єднаних функцій з метою забезпечення єдності цілей діяльності і наявності центру корпоративного контролю;

отримали подальшого розвитку:

виявлення закономірностей і особливостей розвитку світового ринку металу на сучасному етапі, а саме визначено вплив на інтеграцію держав до світового ринку металу транснаціональних фінансово-промислових груп, шляхом розширення контролю над іноземними металургійними активами в умовах глобалізації;

механізм інтеграції України до світового ринку металопродукції через розробку механізму державної підтримки інтеграції України до світового ринку металу за умови членства країни в СОТ, що враховує реакцію держави на вплив внутрішнього і зовнішнього ринку відповідно до принципів рівноправності і усунення дискримінації, які декларуються СОТ, з метою забезпечення захисту інтересів національних товаровиробників.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-практичних положень і рекомендацій щодо удосконалення включення України до світового ринку металу в умовах міжнародної конкуренції на ринках металопродукції.

Результати дослідження використано ВАТ “Укрпідшипник” (м. Донецьк) (довідка №10/1348 від 20.01.2006р.); ЗАТ “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” (м. Донецьк) (акт №7/314 від 27.01.2006р.) – модель аналізу даних ринку металу; ВАТ “Донецький металургійний завод” (довідка №567/1 від 25.02.2006р.) – рекомендації щодо інтеграції України до світових ринків через використання конкурентних переваг металургійної галузі; ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (довідка №40-02/43 від 02.10.2005р.) – рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності металургійних підприємств.

Рекомендації автора щодо використання конкурентних переваг підприємств металургійної галузі на міжнародних ринках було включено до рекомендацій X міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів (акт № 344/04-26/6.9.0 від 01.04.2004р.).

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисциплін “Міжнародна економіка”, „Транснаціональні корпорації” та “Міжнародна економічна діяльність України” (довідка № 290/01-26/6.9.0 від 05.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на шести міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій”: регіональний аспект (м. Донецьк – м. Святогірськ, 2006 р., 2005 р., 2004 р., 2002 р.), “Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції” (м. Донецьк, 2003 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,7 д.а., з яких особисто автору належить 2,5 д.а., з них 5 праць у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,1 д.а., з яких особисто автору належить 1,9 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури із 217 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 177 сторінках друкованого тексту, включаючи 33 таблиці і 34 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи міжнародної економічної інтеграції” досліджено еволюцію теорій міжнародної торгівлі, сутність та напрямки теорій міжнародної економічної інтеграції.

Інтеграційні процеси в останні десятиріччя забезпечують прискорений розвиток світової економіки. Їх розвиток обумовлений об’єктивними економічними законами організації суспільства. Дослідження теорій зовнішньої торгівлі, теорій факторів виробництва, теорії технологічного розриву (А.Сміт, Д.Рікардо, Дж. Мілль, Г.Хаберлер, Б.Олін, П.Самуельсон, Т.Рибчинський, М.Познер, М. Портер та ін.) дозволило зробити висновок, що розвиток світового співробітництва на міжнародному рівні ґрунтується на об’єктивній необхідності існування міжнародних економічних зв’язків.

Аналіз існуючих досліджень інтеграції національних економік до світового господарства свідчить, що питання інтеграційної взаємодії на світових галузевих ринках дотепер залишаються невирішеними. Разом з тим, сучасні тенденції розвитку світових ринків, що в умовах глобалізації базуються на інтернаціоналізації господарської діяльності, мають прояв у розповсюдженні інтеграції економічних систем через міжнародну діяльність підприємств. На основі аналізу теорій міжнародної економічної інтеграції (Д. Джемісон, Ф. Хаспеслаг, А. Кемпбел, М. Гулд, К. Праланд, Г. Хамел, К. Харидан, Р. Блер, Д. Кайзерман та ін.) запропоновано визначення економічної інтеграції як процесу об’єднання в одне ціле підприємств або їх підрозділів на основі упорядкованих зв’язків і об’єднаних функцій з метою забезпечення єдності цілей діяльності і наявності центру корпоративного контролю.

Досліджено взаємодію конкурентних сил, які є чинниками ринкових перетворень, конкурентні переваги на зовнішньому ринку як відображення ступеня вертикальної інтегрованості. Вертикальну інтеграцію визначено як детермінанту міжнародних конкурентних переваг.

На основі проведеного дослідження встановлено переваги вертикальної і горизонтальної інтеграції. До переваг вертикальної інтеграції належать такі: економія на масштабі; скорочення витрат; підвищення рівня конкурентоспроможності; зменшення впливу постачальників і організацій збуту; більш високий рівень контролю протягом усього ланцюжка створення вартості продукції. До переваг горизонтальної інтеграції належать такі: економія масштабу; синергія; захист від товарів-субститутів; скорочення конкуренції; більш повне задоволення потреб покупців; збільшення грошових потоків.

В процесі дослідження встановлено, що інтеграція національних економік у світові ринки має місце лише у випадку набування середовищем системної цілісності. Обґрунтовано, що інтеграція є найбільш результативною формою соціально-економічної взаємодії.

Встановлено, що інтеграція національних економік у світові ринки значно меншою мірою залежить від геополітичних особливостей країни, ніж це має місце у випадку загальноекономічної регіональної інтеграції. Це означає істотне розширення географічного простору інтегрування національних економік у світові ринки.

Найбільш поширеним на сьогодні підходом до вивчення явища інтеграції національних економік є загальноекономічний підхід, заснований на гармонізації економічних, і перш за все торгових, відносин на рівні держав. Разом з тим, включення України до світового ринку металу вимагає поглиблення теоретико-методологічних основ дослідження інтеграційних процесів, насамперед, на галузевому рівні.

У другому розділі “Дослідження інтеграційних процесів на світовому ринку чорних металів” здійснено аналіз сучасного стану і структури світового ринку чорних металів, досліджено сучасний стан металургійної галузі України і її включення до процесів міжнародної галузевої інтеграції, проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність України на світових ринках чорної металургії.

Встановлене збільшення споживання металопродукції в світі свідчить про подальший розвиток економіки світу на основі інтеграції і глобалізації економічних відносин, оскільки країни, що споживають металопродукцію, є величезними цільовими ринками. Найбільшими регіональними ринками металопродукції виступають: НАФТА – щорічно споживає біля 150 млн. т сталі, Китай – 263 млн. т, Японія – 77 млн. т, країни Азії – 75 млн. т, Африка і Близький Схід – 47 млн. т. При цьому темпи зростання економіки Китаю у 2003-2005 рр. стимулювали приріст виробництва сталі в країні на рівні 27%. За рахунок ефекту імпортозаміщуючого виробництва експорт металопродукції України до Китаю скоротився на 31,3%.

Особливістю сучасного етапу розвитку світового ринку металу є укрупнення металургійного сектору, що проявляється через інтеграцію металургійних компаній шляхом злиттів і поглинань (за оцінками спеціалістів ОЕСР, до 2008р. 10-ти найбільшим компаніям світу буде належати до 33% світового виробництва металопродукції) (табл.1) і консолідацію їх активів з метою недопущення перевиробництва і зниження цін (в період з 1999 по 2006рр. спостерігається стабільне перевиробництво металопродукції на рівні 12-13% від рівня споживання).

Для України металургія є провідною і найбільш активною на світових ринках галуззю промислового комплексу: у 2005р. у товарній структурі зовнішньої торгівлі держави частка експорту металу складала 38,9%. Разом з тим, фактор підвищеної зношеності основних фондів металургійного комплексу України (72,93% від початкової вартості у 2005р.) здійснює значний вплив на якість продукції, що випускається, і веде до послаблення конкурентних позицій українських металовиробників на міжнародних ринках. У цих умовах зростає значення залучення іноземних інвестицій як найважливішої передумови модернізації металургійної галузі України.

Таблиця 1

Еволюція процесів злиття й поглинань найбільших компаній світу

Рік | 10 найбільших виробників металопродукції

Середньорічний обсяг виробництва кожної компанії, млн. т | Ринкова частка кожної компанії, %

1970 | 17 | 1-5

1990 | 15 | 2-4

2003 | 26 | 2-4

Прогноз на 2008 – 2010 рр. 

Поступові зміни | 35 | 2-6

Раптові зміни | 45 | 2-8 

Частка 10 найбільших компаній, % | Кількість найбільших компаній

1970 | 29 | 8

1990 | 20 | 10

2003 | 27 | 19

Прогноз на 2008 – 2010 рр.

Поступові зміни | 30 | 25

Раптові зміни | 32 | 30

Провідними ринками збуту продукції чорної металургії України є Близький Схід (25,7% від загального обсягу експорту), Азія (17,3%) і ЄС (15,8%) (рис.1).

Рис.1. Провідні ринки збуту металопродукції України у 2005 р.

Аналіз структури експорту металопродукції України дозволяє виділити провідну роль сталевого прокату – 89,55% експорту гірничо-металургійного комплексу України. В 2005р. приріст даного показника становив 12%. Основні зовнішньоторговельні зв’язки України представлено даними табл. 2.

Таблиця 2

Основні напрямки зовнішньої торгівлі України на ринку чорних металів у 2003-2004 рр., млн. долл. США

Країна | Експорт | Імпорт | Сальдо

зовнішньо-торговельних операцій | Експорт 2004 / 2003 рр., %

ЄС | 1903,422 | 128,304 | 1775,118 | 84,8

Інші країни Європи | 669,868 | 6,593 | 663,275 | 67,5

Китай | 577,96 | 59,445 | 518,515 | -31,3

Південна Корея | 262,399 | 2,677 | 259,722 | 99,3

Інші країни Азії | 1283,05 | 3,508 | 1279,542 | 129,7

Близький Схід | 2829,689 | 1,748 | 2827,941 | 40,3

НАФТА | 423,648 | 6,37 | 417,278 | 343,1

СНД | 1481,546 | 582,374 | 899,172 | 75,4

Південна Америка | 247,851 | 13,532 | 234,319 | 232,4

Африка | 976,366 | 2,615 | 973,751 | 53,2

Всього | 10783,31 | 810,71 | 9972,6 | 60,1

Аналіз включення України до процесів міжнародної галузевої інтеграції свідчить про домінуючу роль горизонтальної інтеграції – взаємодії на основі ефективного обміну між вертикально інтегрованими ланцюгами створення доданої вартості, при цьому кожний актив розглядається як окрема інвестиція, що оперативно не управляється, але слугує задачам холдингу, а при необхідності замінюється іншим в залежності від ринкової ситуації.

Холдинг у даному випадку виступає як найвища форма інтеграції – портфель інвестицій. Експорт металопродукції підприємствами металургійних комплексів України представлено у табл. .

Таблиця 3

Експорт металопродукції підприємствами

металургійних холдингів України у 2005р.

Фінансово-промислова група | Виробництво, тис. т. | Прямий експорт підприємств холдингу, тис. т.

СМАРТ | 1 245,60 | 240,40

СКМ | 9 088,80 | 3 035,63

ММК ІЛЛІЧА | 6 958,80 | 5 579,57

ДОНЕЦЬК-СТАЛЬ | 832,00 | 184,70

МЕТАЛЗЮКРЕЙН | 808,00 | 729,38

ІСД | 7 030,80 | 822,94

МІТТАЛ СТІЛ | 6 914,80 | 5 731,68

ПРИВАТ | 1 119,20 | 271,85

ПРИВАТНІ ІНВЕСТОРИ | 4 942,40 | 3 112,44

Всього | 38 940,40 | 19 708,59

Горизонтальна інтеграція до світового ринку металу має ряд значних переваг:

1) підприємство завдяки власній мережі збуту холдингу дозволяє отримати ряд значних переваг внаслідок усунення посередника;

2) власна мережа збуту за кордоном дозволяє розширити асортимент продукції, що випускається;

3) придбання зарубіжних активів дозволяє використовувати накопичений управлінський досвід, технологічні інновації, схеми фінансування;

4) придбання зарубіжних активів дозволяє обійти заходи державного регулювання імпорту приймаючої країни, а також її експорту всередині інтеграційного угрупування, до якого належить країна походження активу.

Досвід функціонування металургійної галузі України, запаси природних ресурсів, наявність висококваліфікованих кадрів, значний внесок галузі в економічне зростання держави зумовлюють посилення уваги до розвитку металур-гійного виробництва і укріплення позицій України на світовому ринку металу.

У третьому розділі “Удосконалення інтеграції України до світового ринку металу” запропоновано напрямки удосконалення інтеграції держави до світового ринку металопродукції, визначено пріоритетні напрямки інтеграції України до світового ринку металу, визначено перспективи міжнародної економічної інтеграції України.

Роль металургійної галузі як базової для всіх галузей економік держав світу вимагає розробки заходів щодо посилення інтеграції України до світового ринку металу як провідного виробника металопродукції. Так, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що стан розвитку горизонтальної інтеграції країни до світового ринку металопродукції не можна визнати як задовільний, оскільки не повністю реалізовано переваги вертикальної інтеграції. В табл. 4 запропоновано форми горизонтальної і вертикальної інтеграції країни до світового ринку металу.

Таблиця 4

Напрямки інтеграції України до світового ринку металу

№ | Напрямок

інтеграції | Вертикальна інтеграція | Горизонтальна інтеграція

Пряма форма | Зворотна форма | Пряма форма | Зворотна форма

1 | Інтеграція збутових каналів | Контроль іноземних каналів збуту | Придбання вітчизняного виробництва | Розширення географії ринків збуту продукції | Ринок біржових посередників

2 | Інтеграція металопрокатних потужностей | Придбання на цільових ринках металопрокатних потужностей | Придбання

вітчизняних металопрокатних потужностей | Придбання інозем-них додаткових металопрокатних потужностей | Придбання віт-чизняних додатко-вих металопрокат-них потужностей

3 |

Інтеграція потужностей з виробництва ливарної заготовки | Придбання на цільових ринках металургійних потужностей | Придбання вітчизняних металургійних потужностей | Придбання іно-земних додатко-вих металургій-них потужностей | Придбання вітчи-зняних додаткових металургійних потужностей

4 | Інтеграція нових менш витратних сировинних потужностей | Створення потуж-ностей для вироб-ництва нової сировини | Придбання сировинних виробництв | Відсутня | Відсутня

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що найбільш перспективними напрямками інтеграції України до світового ринку металу є: 1) вертикальна інтеграція на основі прямого відновлення заліза; 2) горизонтальна інтеграція до нових форм міжнародних ринків металу (рис.2).

Рис.2. Інтеграція до нових форм світового ринку металу на прикладі Лондонської біржі металів.

Реалізація зазначених напрямків горизонтальної і вертикальної інтеграції забезпечує отримання економічного і соціального ефекту.

Економічний ефект буде полягати в такому: собівартість продукції, що експортується, буде знижено за рахунок застосування прямого відновлення заліза; асортимент продукції, що експортується на світовий ринок, буде збільшено за рахунок продуктів прямого відновлення; зросте внутрішній попит на продукцію вугільної галузі; збільшиться приток іноземних інвестицій для інтеграції потужностей прямого відновлення і рудної бази; збільшиться прибуток від продажів; за рахунок інтеграції до нових форм світового ринку металу буде підвищено збут продукції металургії України, що підвищить завантаженість виробничих потужностей; за рахунок транснаціональної сутності Лондонської біржі металів розширяться можливості для інтеграції в ринки споживання металопродукції за рахунок оптимізації внутрішньокорпоративних поставок; використання похідних фінансових інструментів на біржі дозволить застрахувати продавців і покупців від несприятливих змін цін на період до 3-х років. Соціальний ефект буде полягати в такому: пряме відновлення заліза дозволить знизити викиди шкідливих речовин; підвищиться рівень занятості в галузі за рахунок завантаження знову створених потужностей; підвищиться рівень соціальних і фіскальних платежів; підвищиться соціальна значущість бізнесу; отримають впровадження передові стандарти і норми корпоративного управління; посилиться контроль з боку акціонерів за ефективною діяльністю компаній і як наслідок – порядок розкриття інформації; монополізм в галузі буде обмежено притоком інвестицій і подальшою приватизацією рудних активів під контролем держави.

З 2007 р Лондонська біржа металів набуває нової форми – відкривається торговий майданчик ф'ючерсними контрактами на сталеві напівфабрикати. Транснаціональний характер біржі, що підтверджується наявністю авторизованих складів в багатьох країнах світу, дозволить міжнародному інвестору оптимізувати внутрішні корпоративні міжнародні поставки та удосконалити зв’язки між структурними підрозділами, розташованими в різних країнах.

Оскільки майданчик торгівлі сталлю на Лондонській біржі металів тільки починає функціонування, модель аналізу ринкових процесів випробувано на вже діючому механізмі – ринку нікелю (базового металу на світовому ринку). Апробація моделі на реальних даних дозволить застосувати її на майданчику ф’ючерсних торгів сталлю.

Відповідно до гіпотези ефективності, міжнародні ринки є нелінійними динамічними системами. Актуальним стає питання прогнозу поведінки ринку металу: якщо ринок металу є ефективним, то врахована вся інформація на ньому, ціна справедлива і зміни на ньому можливі лише після отримання нової інформації, існує тренд; якщо ринок металу фрактальний, то існує інформація з минулого, яка засвоюється нерівномірно, отже, поведінка ринку слідуватиме тенденціям що сформувалося у минулому, навіть якщо це не відповідає короткостроковому тренду.

Для отримання характеристики ринкового процесу застосовано метод Херста-Мандельброта, який дозволяє провести розрахунок нормованого розмаху динамічного ряду для визначення персистентності (стійкості), або антиперсистентності часового ряду, яку визначено за формулою:

(1)

де a – константа;

R/S – нормований розмах;

N – значення об’єму вибірки;

Н – показник Херста, значення якого від 0 до 1.

Показник Херсту дозволяє визначити стійкість сучасних тенденції ринка, або можливість раптових змін на ньому.

Класифікацію значень фрактального показника Н у методі Херста-Мандельброта ілюструє рисунок 3, на якому прямими лініями відображено межі областей фрактальної плоскості, створеної координатами: X=LOG(R/S), Y=LOG(N) – персистентності (стійкості тренду), або антиперсистентності (випадковості тренду).

Рис. 3. Фрактальна плоскість (R/S) методу з зразками фрактальних ліній персистентного (F) та антиперсистентного (В) процессів ринку металу

Визначивши стійкість тенденції, можливо застосувати статистичні методи аналізу для прогнозу та прийняття рішень з купівлі або продажу металу. У роботі запропоновано здійснювати прогнозування поведінки трендостійкого ряду на основі аналізу еластичності попиту, середніх значень ціни та ліній накопичення цін угод – підтримка та супротив.

Результати здійснених розрахунків дозволили отримати наступні результати – для ряду цінової інформації ринку Лондонської біржі металу отримано значення показнику Херста в 0,8997, що вказує на персистентний, або трендостійкий ряд. Персистентність ряду вказує на наявність довгострокової тенденції (фрактального розподілу), що підтверджує достовірність прогнозів, заснованих на статистичних даних. При визначенні ряду як з нестійким трендом (антиперсистентного), достовірність прогнозів була б низькою, оскільки тенденція обумовлена випадковими факторами.

Для визначення цінових екстремумів ряду застосовано перевірку еластичності попиту на метал на нормальність розподілу.

Передбачається, що покупці прагнуть придбати товару якомога більше і за меншу ціну, продавці ж бажають реалізувати за максимальними цінами свою продукцію в обсягах, обумовлених попитом.

Баланс інтересів покупців і продавців буде прагнути до рівноваги. Проте інформація про різні ринкові чинники засвоюється нерівномірно, тому істотні зміни в попиті й пропозиції відображатимуться в зміні показника еластичності – інтегрального показника, що характеризує взаємодію покупців і виробників (ціна і обсяг операцій). Доведено, що дисбаланс та зміни на ринку будуть спостерігатись при порушенні розподілу еластичності попиту – нормального розподілу, граничними рівнями якого є стандартні подвійні відхилення в еластичності попиту на метал за період з 2004 по 2005 р. Застосування даного методу дозволить повною мірою інтегруватися в біржовий ринок, оскільки допомагає визначати ціну, максимально близьку до тенденцій ринку, за якою покупцю або продавцю можливо здійснити угоду, та запобігти збуту продукції за випадковими цінами.

Найважливішим інструментом інтеграції до світового ринку металу і відповідності національної економіки світовим стандартам є членство України у Світовій організації торгівлі. В роботі виділено позитивні і негативні наслідки для металургійної галузі від вступу держави до СОТ. Позитивними наслідками вступу держави до СОТ є такі: зняття обмежень у зовнішній торгівлі з розвинутими країнами; розширення ринків збуту продукції металургії України; збільшення завантаженості виробничих потужностей; залучення інвестицій до модернізації виробничих потужностей; посилення процесів інтеграції і кооперації на мікроекономічному рівні; збільшення валютних надходжень до країни; збіль-шення бази оподаткування; підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу; удосконалення системи оцінки якості і стандартизації продукції; покращення санітарних і екологічних показників; негативними наслідками є такі: посилення конкуренції і зниження норми прибутку в галузі; загрози для металургійної галузі в періоди зниження світових цін внаслідок неможливості швидкої модернізації і залежності від світової кон’юнктури світового ринку; збільшення потреб в металопродукції з боку світового ринку спричинить відтік сировини в інші країни, підвищиться попит на сировину всередині ринку, що вплине на собівартість продукції; ймовірними є спроби захоплення транснаціональними компаніями найбільших виробників сировини в Україні; посилиться спеціалізація України на виробництві металевих напівфабрикатів; посилиться спеціалізація виробництва на потребах експорту; посилиться конкуренція на ринку металу для машинобудування; конкуренція спричинить скорочення зайнятості в галузі; збільшиться вартість імпортованих сировинних і енергетичних матеріалів.

На основі проведеного дослідження запропоновано механізм державної підтримки інтеграції України до світового ринку металу в умовах членства в СОТ (рис.4).

Рис. 4. Механізм державної підтримки інтеграції України до світового ринку металу в умовах членства в СОТ

Членство в СОТ буде сприяти реалізації вищевикладених пропозицій і перспектив розвитку міжнародної торгівлі України металопродукцією на основі принципів рівноправності і усунення дискримінації , які декларуються СОТ, і одночасно – захисту інтересів національних товаровиробників.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності інтеграції України до світового ринку металопродукції.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Особливістю сучасного етапу розвитку світової економіки є якісне і кількісне зростання процесів міжнародної економічної інтеграції. Їх розвиток обумовлений об’єктивними економічними законами організації суспільства. Аналіз теорій міжнародної економічної інтеграції і розвитку світових ринків на мікрорівні дозволив надати визначення економічної інтеграції як процесу об’єднання в одне ціле підприємств або їх підрозділів на основі упорядкованих зв’язків і об’єднаних функцій з метою забезпечення єдності цілей діяльності і наявності центру корпоративного контролю.

2. Встановлено збільшення споживання металопродукції в світі, що свідчить про подальший розвиток світового господарства на основі інтеграції і глобалізації економічних відносин, оскільки країни, що споживають металопродукцію, є величезними цільовими ринками, які визначають географічну спрямованість інтеграційних зусиль України.

3. В результаті проведеного аналізу ідентифіковано вплив транснаціональних фінансово-промислових груп на інтеграцію держав до світового ринку металу в умовах глобалізації шляхом укрупнення металургійного сектору, що проявляється через інтеграцію металургійних компаній шляхом злиттів і поглинань і консолідацію їх активів з метою недопущення перевиробництва і зниження цін.

4. Аналіз включення України до процесів міжнародної галузевої інтеграції свідчить про домінуючу роль горизонтальної інтеграції, яка має ряд значних переваг, і про неповну реалізацію переваг вертикальної інтеграції. На основі проведеного дослідження запропоновано прямі і зворотні форми горизонтальної і вертикальної інтеграції країни до світового ринку металу за такими напрямками: інтеграція збутових каналів, інтеграція металопрокатних потужностей, інтеграція потужностей з виробництва ливарної заготовки, інтеграція нових менш витратних сировинних потужностей.

5. Зроблено висновок, що найбільш перспективними напрямками інтеграції України до світового ринку металу є вертикальна інтеграція на основі прямого відновлення заліза як менш витратного сировинного напрямку галузі і горизонтальна інтеграція до нових форм міжнародних ринків металу на прикладі біржового посередника – Лондонської біржі металів. Визначено економічний і соціальний ефект від реалізації зазначених напрямків горизонтальної і вертикальної інтеграції країни до світового ринку металу.

6. В результаті проведеного дослідження визначено передумови успішної інтеграції держави до світового ринку металу: величезний досвід функціонування металургійної галузі України, наявні запаси природних ресурсів, висококваліфіковані кадри, значний внесок галузі в економічне зростання держави.

7. Доведено, що найважливішим інструментом інтеграції України до світового ринку металу і відповідності національної економіки світовим стандартам є членство України у Світовій організації торгівлі. Виділено позитивні і негативні наслідки для металургійної галузі вступу держави до СОТ.

8. На основі проведеного дослідження запропоновано механізм державної підтримки інтеграції України до світового ринку металу в умовах членства в СОТ, який базується на принципах рівноправності і усунення дискримінації, які декларуються СОТ і впровадження якого буде сприяти захисту інтересів національних товаровиробників.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1.

2.

Особистий внесок здобувача: визначено етапи інтеграції України до світового ринку металу.

3.

4.

5.

Публікації в інших виданнях:

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Локшин А.І. Інтеграція України до світового ринку металу. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і методичних положень щодо удосконалення включення України до світового ринку металу в умовах посилення інтеграційних процесів.

У роботі досліджено міжнародні теорії розвитку світової економіки, досліджено еволюцію теорій міжнародної торгівлі, сутність, напрямки і еволюцію теорій міжнародної економічної інтеграції.

Здійснено аналіз сучасного стану і структури світового ринку чорних металів, досліджено сучасний стан металургійної галузі України і її включення до процесів міжнародної галузевої інтеграції, проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність України на світових ринках чорної металургії.

Запропоновано напрямки удосконалення інтеграції держави до світового ринку металопродукції, визначено пріоритетні напрямки інтеграції України до світового ринку металу, визначено перспективи міжнародної економічної інтеграції України.

Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, світовий ринок металу, світова економіка, міжнародна торгівля, зовнішньоекономічна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Локшин А.И. Интеграция Украины в мировой рынок металлов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена разработке теоретических и методических положений по совершенствованию включения Украины в мировой рынок металлов в условиях усиления интеграционных процессов.

В работе исследованы международные теории развития мировой экономики, исследована эволюция теорий международной торговли, сущность, направления и эволюция теорий международной экономической интеграции.

На основе анализа теорий международной экономической интеграции предложено определение экономической интеграции. Установлено, что интеграция национальных экономик в мировые рынки имеет место только в случае приобретения средой системной целостности.

Осуществлен анализ современного состояния и структуры мирового рынка черных металлов, исследовано современное состояние металлургической отрасли Украины и ее включение в процессы международной отраслевой интеграции, проанализирована внешнеэкономическая деятельность Украины и ее включение в процессы международной отраслевой интеграции, проанализирована внешнеэкономическая деятельность Украины на мировых рынках черной металлургии.

Исследованы крупнейшие региональные рынки металлопродукции, проанализирована структура экспорта металлопродукции. Анализ включения Украины в процессы международной отраслевой интеграции свидетельствует о доминирующей роли горизонтальной интеграции. Идентифицированы преимущества горизонтальной интеграции в мировой рынок металла.

Предложены направления совершенствования интеграции государства в мировой рынок металлопродукции, определены перспективы международной экономической интеграции Украины.

Предложены формы горизонтальной ы вертикальной интеграции страны в мировой рынок металла. Разработан механизм интеграции Украины в мировой рынок металла.

Выделены наиболее перспективные направления интеграции Украины в мировой рынок металла: вертикальная интеграция на основе прямого восстановления железа и горизонтальная интеграция в новые формы международных рынков металла. Доказано, что реализация предложенных направлений горизонтальной и вертикальной интеграции обеспечивает получение экономического и социального эффекта.

Сделан вывод, что важнейшим инструментом интеграции в мировой рынок металлов и соответствия национальной экономики мировым стандартам является членство Украины в ВТО. Разработан механизм государственной поддержки интеграции Украины в мировой рынок металла в условиях членства в ВТО.

Ключевые слова: международная экономическая интеграция, мировой рынок металла, мировая экономика, международная торговля, внешнеэкономическая деятельность.

ANNOTATION

Lokshin A.I. Integration of Ukraine in the World Market of Metals. - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 – the world economy and the international economic relations. – Donetsk National University of the Ministry of Education and a Science of Ukraine, Donetsk, 2006.

The dissertation is devoted to development of theoretical and methodical positions on perfection of inclusion of Ukraine in to the world market of metals in conditions of strengthening of global integration processes.

In work the international theories of development of economic are investigated, evolution of theories of international trade, essence, directions and evolution of theories of the international economic integration is investigated.

The analysis of a modern condition and structure of the world market of ferrous metals is carried out, the modern condition of metallurgical branch of Ukraine and its inclusion in processes of the international branch integration is investigated, foreign trade activities of Ukraine and its inclusion in processes of the international branch integration is analyzed, foreign trade activities of Ukraine in the world markets of ferrous metallurgy is analyzed.

Directions of perfection of integration of the state in the world market of metal products are offered, prospects of the international economic integration of Ukraine are determined.

Key words: the international economic integration, the world market of metal, economic, international trade, foreign trade activities.

________________________________________________________________

Підписано до друку 14.12.2006 р. Формат 60х90/16. Папір типографський. Офсетний друк. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення №1311

________________________________________________________________

Видавництво Донецького національного університету,

83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24

Надруковано: Центр інформаційних комп’ютерних технологій

Донецького національного університету

83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24

Свідоцтво про держреєстрацію:

серія ДК №1854 від 24.06.2004 р.