Тернопільський державний економічний університет

На правах рукопису

ЛАЗАРИШИНА Інна Дмитрівна

УДК 657.62:338.24.001.893.3(043.3)

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

Спеціальність: 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Рудницький Василь Степанович,

Львівська комерційна академія Укоопспілки,

завідувач кафедри аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Чумаченко Микола Григорович,

Радник Президії НАН України

доктор економічних наук, професор

Мних Євген Володимирович,

Київський національний торговельно-економічний університет,

завідувач кафедри фінансового аналізу та контролю

доктор економічних наук, професор

Шкарабан Степан Іванович,

Тернопільський державний економічний університет,

завідувач кафедри економічного аналізу

Провідна установа: Державна академія статистики, обліку та

аудиту Держкомстату України, кафедра бухгалтерського

обліку та аудиту, м. Київ

Захист відбудеться “_06__” ____квітня_____ 2006 р. о __11__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 6

Автореферат розісланий “____” ____________ 200__ р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Задорожний З.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в економіці України обумовлюють необхідність вирішення проблем теоретико-методологічного, методичного та організаційного характеру, пов'язаних з еволюцією багатьох наук, в тому числі - економічного аналізу.

Розширення сфери застосування економічного аналізу, вмотивоване як необхідністю аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, так і проблемою аналітичного осмислення інформаційних потоків для інших зацікавлених сторін, потребує посилення досліджень його теорії та практики.

Зростання капіталів українських підприємств при одночасному обмеженні ресурсної бази в просторі і часі є причиною концептуального переходу до відбору та використання аналітичної інформації за моделлю “вигоди – витрати – ризики”. Забезпечення раціональної поведінки господарюючих суб’єктів та інших зацікавлених сторін обумовлює необхідність збільшення числа функцій економічного аналізу та напрямів їх застосування. Особливість сучасного етапу розвитку економічного аналізу полягає у тому, що елементи його теорії, методології та організації у недостатній мірі враховують закони та тенденції ринку. З іншого боку, застосування аналітичного інструментарію зарубіжних країн, не адаптованого до умов господарської діяльності українських підприємств, викликає додаткові труднощі у достовірній їх економічній оцінці. Створився розрив у потребах фінансового менеджменту та управління в цілому і можливостях методології та організації аналізу, які існують в практиці. Середовище економічного аналізу в Україні не розглядалось з позицій концептуальних положень та вимог ринкових відносин і потреб управління.

Дослідженню теоретичних проблем економічного аналізу, практичних аспектів його використання присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: М.І.Баканова, С.Б.Барнгольц, Л.А.Бернстайна, В.М.Івахненка, І.І.Каракоза, П.П.Кле-вайчука, Т.М.Ковальчук, В.В.Ковальова, Я.Д.Крупки, Л.А.Лахтіонової, Б.М.Литви-на, Є.В.Мниха, Ж.Рішара, В.С.Рудницького, П.Т.Саблука, Г.В.Савицької, В.К.Сав-чука, В.І.Самборського, В.В.Сопка, В.С.Стражева, І.Д.Фаріона, М.Г.Чумаченка, А.Д.Шеремета, С.І.Шкарабана.

Однак наукових робіт, присвячених комплексному дослідженню проблем теорії та практики економічного аналізу з урахуванням забезпечення вимог корисності та підвищення рівня його функціональних якостей, недостатньо. Мало уваги при розгляді переважаючого числа проблем теорії, методології і практики економічного аналізу приділялось їх історичній обумовленості та можливим сценаріям вирішення з урахуванням існуючих тенденцій розвитку ринкових відносин та взаємозв’язку з іншими науками економічного спрямування. Потребують подальшого розвитку теоретико-методологічні аспекти функціонування економічного аналізу в автоматизованому інформаційному середовищі.

Удосконалення процесу пізнання об’єктів економічного аналізу з урахуванням поступового переходу до інформаційної економіки призводить до значного розширення функціональної області його застосування. У зв’язку з цим необхідно забезпечити теоретико-методологічне удосконалення функцій економічного аналізу і, в першу чергу, регулятивної – як такої, що дозволяє здійснювати управління в режимі реального часу на засадах системності.

Не врегульованими залишаються багато питань, пов’язаних з організацією економічного аналізу. Насамперед, вибір адекватної потребам господарюючого суб’єкта організаційної моделі економічного аналізу. Однак це питання вченими не розглядалось, що призвело до практичної непідготовленості переважаючого числа фахівців застосовувати сучасні організаційні форми економічного аналізу. Актуальність викладених проблем та недостатній рівень дослідження теоретичних, методологічних та практичних питань економічного аналізу на етапі становлення ринкових відносин обумовили вибір теми дисертаційної роботи та її значення в розвитку національної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою держбюджетної тематики кафедри обліку і аудиту Національного університету водного господарства та природокористування. Дисертаційна робота здійснювалась відповідно до плану і програм за темами: „Розробка методики аналізу фінансового стану водогосподарських будівельних організацій” (номер державної реєстрації 0196U001027); „Розробка методики обліку та використання спеціальних коштів управлінь експлуатації” (номер державної реєстрації 0100U000394); „Розробити тимчасовий порядок визначення вартості і проведення взаєморозрахунків за виконані роботи по капітальному ремонту водогосподарських природоохоронних об’єктів” (номер державної реєстрації 0101U005469); „Методичні рекомендації щодо методики аналізу виконання фінансових планів державних підприємств водогосподарсько-меліоративного комплексу” (номер державної реєстрації 0103U008981). Особистий внесок автора як керівника цих держбюджетних тем полягає у формулюванні концепцій та алгоритмів вищеназваних методик.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення системи економічного аналізу, підпорядкованої ефективному управлінню трансформаційними процесами в економіці України.

Для досягнення поставленої мети визначено сукупність таких завдань:

- дослідити закономірності розвитку економічного аналізу для формулювання можливих тенденцій його еволюції;

- обґрунтувати економічний аналіз як систему, що забезпечує потреби багатьох користувачів;

- вивчити стан економічного аналізу в Україні для виявлення ступеня відповідності його можливостей потребам суб’єктів управління;

- внести уточнення у теоретико-методологічні основи економічного аналізу (предмет, об’єкти, метод, види);

- обґрунтувати можливості реалізації його функцій в умовах ринкових відносин;

- адаптувати основні положення теорії, методології, організації економічного аналізу відповідно до вимог корисності економічної інформації;

- сформулювати концепцію систематизації принципів економічного аналізу;

- дослідити теоретико-методологічні аспекти удосконалення регулятивної функції економічного аналізу у процесі формування результативних показників з метою оптимізації управлінських рішень;

- удосконалити організаційні засади економічного аналізу за умов системного підходу та багатофункціональності;

- запропонувати удосконалену методику аналізу відхилень економічних показників за рівнем суттєвості з урахуванням видів ризиків;

- обґрунтувати і вдосконалити систему результативних показників, що визначаються за даними рахунків бухгалтерського обліку.

Об’єктом дослідження є практика економічного аналізу суб’єктів господарю-вання та її розвиток.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних положень системи економічного аналізу та проблем її використання в управлінні в умовах становлення ринкових відносин.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, теорія наукового пізнання.

Методика дисертаційної роботи базується на принципах і положеннях економічної теорії, загальнонаукових методах ( діалектичний аналіз, синтез, індукція, дедукція, наукова абстракція, аналогії) – для обґрунтування економічного аналізу як системи, що враховує потреби багатьох користувачів; а також положень його теорії, методології та організації; історичному підході – для дослідження закономірностей розвитку економічного аналізу; системному підході – для удосконалення теоретичних, методологічних та організаційних засад економічного аналізу в умовах становлення ринкових відносин в Україні, методах класифікації і порівняльних характеристик – для типізації видів і принципів, якісних характеристик корисності економічного аналізу, монографічному – для формулювання та опису пропозицій автора щодо адаптації системи економічного аналізу до вимог та умов ринкових відносин; кореляційному - для обробки інформації щодо наукових та практичних підходів до принципів економічного аналізу; методі моделювання - для формалізації опису структурних компонентів підсистеми економічного аналізу та їх взаємозв’язків з іншими підсистемами.

Важливим джерелом дослідження, його інформаційною базою є законодавчі та нормативні документи, наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів з питань економічної історії, мікроекономіки, економіки, управління, обліку, економічного аналізу, аудиту, фінансів, статистична інформація, дані обліку та звітності державних підприємств водогосподарсько-меліоративного комплексу України.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад економічного аналізу на етапі становлення ринкових відносин в Україні. Наукові результати дослідження одержані особисто автором і полягають в наступному:

Вперше:

- обґрунтовано економічний аналіз як систему, яка базується на засадах корисності, що передбачає підбір і оцінку альтернативних методологічних та організаційних підходів при проведенні аналітичної роботи;

- виявлено закономірності еволюції економічного аналізу, що дало змогу сформулювати тенденції подальшого розвитку його теорії, методології і практики з урахуванням багатофункціональності аналізу в умовах ринкових відносин;

- сформульовано концепцію систематизації принципів економічного аналізу, суть якої полягає в окресленні правил забезпечення функцій економічного аналізу та поведінки його виконавців в системі прийняття рішень, що конкретизує завдання, методику і організацію економічного аналізу та підвищує відповідальність за його результати;

- досліджено взаємозв’язок теорій управління та концептуальних підходів в економічному аналізі, що дозволяє більш обґрунтовано визначати можливі тенденції розвитку теорії, методології, організації і практики економічного аналізу.

Удосконалено:

- методику аналізу відхилень економічних показників за рівнем суттєвості з урахуванням видів ризиків, що дозволяє оптимізувати управління за його результатами;

- систему результативних показників, що визначаються за даними рахунків бухгалтерського обліку, використання якої дозволяє забезпечити суб’єкти управління більш своєчасною та ефективною інформацією.

Набули подальшого розвитку:

- систематизація основних чинників впливу на стан та розвиток теорії і практики економічного аналізу в Україні, що дозволяє регулювати аналітичну роботу;

- обґрунтування об’єктивної необхідності збільшення числа функцій економічного аналізу. Визначено перелік функцій економічного аналізу, їх взаємозв’язок з основними елементами методології та організації аналітичної роботи, що забезпечить комплексне вивчення об’єктів з метою вироблення ефективних управлінських рішень;

- системне теоретико-методологічне дослідження можливостей удосконалення регулятивної функції економічного аналізу у процесі формування результативних показників та управління підприємством, що підвищує достовірність, обґрунтованість та своєчасність управлінських рішень і дозволяє удосконалити механізм попередження кризових явищ в економічній системі суб’єкта господарювання;

- тлумачення завдань, предмета, сутнісних характеристик видів економічного аналізу з метою активізації його функцій та можливостей в реалізації стратегій розвитку економіки на рівні підприємства;

- теоретичні засади організації економічного аналізу для його адаптування до вимог управління в умовах становлення і розвитку ринкових відносин.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та доповненні методик аналітичного забезпечення управлінських рішень, зокрема, відбору та обробки аналітичної інформації, що відповідає якісним характеристикам корисності, аналізу відхилень за рівнем суттєвості з урахуванням ризиків, аналізу рахунків бухгалтерського обліку у процесі формування результативних показників, аналізу фінансових планів державних підприємств водогосподарсько-меліоративного комплексу України.

Практичні рекомендації з удосконалення економічного аналізу в Україні впроваджені в частині: аналізу виконання фінансових планів державних підприємств водогосподарсько-меліоративного комплексу та аналізу рахунків бухгалтерського обліку (довідка Державного комітету України по водному господарству № ВЛ/5-1405 від 27.12.2004 р.); методології, організації та методики економічного аналізу (довідка Державного комітету лісового господарства України № 05-4/4541 від 6.12.2005 р.); організації економічного аналізу фінансово-економічних процесів, раціонального управління фінансовими і матеріальними ресурсами, виявлення ознак можливого банкрутства та навмисного доведення до банкрутства державних підприємств, збереження і ефективного використання майна державних підприємств (довідка управління економіки Рівненської обласної державної адміністрації №01/1-281 від 05.03.2005р.); методології, організації та методики економічного аналізу виконання фінансових планів державних підприємств (довідка Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області №17-01-19/663 від 23.02.2005 р.); методології та методики аналізу господарських операцій та рахунків бухгалтерського обліку, а також аналізу відхилень за рівнем суттєвості (довідка приватної аудиторської фірми „Мрія-аудит” №5 від 24.02.2005 р.); методології та методики аналізу за даними рахунків бухгалтерського обліку, методики аналізу суттєвості відхилень з урахуванням ризиків та автоматизації методики аналізу синхронності потоків ( довідка Державного регіонального проектно-розвідувального інституту “Львівдіпроводгосп” № 127 від 25.08.2005 р.); методики аналізу суттєвості відхилень з урахуванням ризиків та методики аналізу синхронності потоків (довідка Волинської торгово-промислової палати № 19-22/01-3/316 від 19.08.2005р.); аналізу результативних показників бухгалтерського обліку за даними рахунків, а також організації аналітичної роботи (довідка ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, філія в м.Луцьку № 086-01/1962 від 29.08.2005р.); методики аналізу суттєвості відхилень з урахуванням ризиків та методики аналізу показників синхронності потоків (довідка ВАТ “Луцький підшипниковий завод” в складі корпорації SKF № 9510/ 2047 від 16.08.2005р.).

Викладені в дисертації рекомендації та пропозиції поліпшення аналітичного забезпечення суб’єктів управління та інших зацікавлених сторін використовуються в навчальному процесі Національного університету водного господарства та природокористування, Національного університету „Острозька академія”, Рівненської філії Міжгалузевого інституту управління при викладанні дисциплін „Економічний аналіз”, „Фінансовий менеджмент”, „Бухгалтерський облік”, „Методи і моделі прийняття рішень в аналізі та аудиті”, а також у роботі економічного гуртка Малої академії наук України на базі Рівненського економіко-правового ліцею, що підтверджене відповідними довідками.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та пропозиції, що є результатом особистої праці здобувача. Конкретний внесок дисертанта у ці праці вказаний у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження пройшли апробацію шляхом обговорення і отримали позитивну оцінку науковців на 22 конференціях, серед них: міжнародна науково-практична конференція „Розвиток обліку та аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства” (м. Харків, 17-18 листопада 2005р.); міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення інформаційного середовища прийняття рішень в обліку, аналізі та аудиті” (м.Мукачево, 15 – 16 вересня 2005р.); всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів” (м.Тернопіль, 26-27 травня 2005р.); міжнародна науково-практична конференція “Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції” (м. Київ, 20-22 квітня 2005р.); всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансова система України: становлення та розвиток”(м. Остріг, 22-23 квітня 2005р.); міжнародна науково-практична конференція “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарювання в Україні” (м. Львів, 25-26 березня 2005р.); міжнародна міжвузівська науково-практична конференція “Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства” (м. Тернопіль - Мукачево, 21-22 жовтня 2004р); міжнародна науково-практична конференція “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 8-9 жовтня 2004р); міжнародна науково-практична конференція “Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі” (м. Львів, 27-28 травня 2004р); науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Львівської комерційної академії “Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (м. Львів, 15-16 квітня 2003р.); міжнародна науково-методична конференція “Трансформування курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (м.Київ,16-17 травня 2002р.)”; всеукраїнська науково-практична конференція “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (м. Дніпропетровськ, 6-7 листопада 2001р.); міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (м. Київ, 16-18 жовтня 2000р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в трьох індивідуальних монографіях, двох колективних навчальних посібниках, 33 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 22 публікаціях в інших виданнях. Загальна кількість публікацій за темою дисертації становить 60 найменувань загальним обсягом 107,96 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 81,87 друк. арк. Щодо публікацій, виданих у співавторстві (11), у дисертації використано тільки ті положення, що є результатом особистого дослідження здобувача.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку літератури, додатків. Повний обсяг роботи 434 сторінки, у тому числі 27 таблиць на 26 сторінках, 43 рисунки на 30 сторінках, 27 додатків на 48 сторінках.

Список використаних літературних джерел становить 319 найменувань і займає 18 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи економічного аналізу та їх розвиток” розглянуто теоретичні засади економічного аналізу в умовах становлення ринкових відносин в Україні. Розвиток економічного аналізу пов’язаний із зростанням ступеня задоволення суспільних, колективних та індивідуальних потреб в аналітичній інформації через пізнання сторін, властивостей та відносин об’єктів дослідження. Існування багатьох підходів до процесу дослідження обумовлює наявність різних за змістом і завданнями напрямків економічного аналізу, які, у свою чергу, дозволяють забезпечити пізнання об’єктів економічного аналізу. Тому визначення сутності і завдань економічного аналізу, їх взаємозв’язку з елементами методології має першочергове значення.

Основними завданнями економічного аналізу є інформаційне забезпечення ефективності прогнозування, планування, регулювання, обліку, контролю, організації та стимулювання в системі управління господарюючим суб’єктом притаманними тільки економічному аналізу методом і прийомами з метою забезпечення вигод його власників як у поточному періоді, так і на перспективу.

Вивчення досліджень українських та зарубіжних вчених приводить до висновку, що потреби господарської практики і процесу пізнання зумовлюють постійне розширення кола завдань економічного аналізу. Потреба в економічному аналізі буде реалізованою, якщо власники та інші зацікавлені сторони отримають своєчасну достовірну відповідь на питання про реальні шляхи збільшення своїх економічних вигод. Оскільки сучасний економічний аналіз - це багатофункціональна система, у дисертації здійснено узгодження завдань економічного аналізу та його функцій.

Важливе місце у розумінні теоретичних засад та практики економічного аналізу займає його предмет. Критична оцінка дефініцій предмета економічного аналізу, сформульованих вітчизняними та зарубіжними вченими, обумовила обґрунтування необхідності їх гармонізації. Автором проаналізовано альтернативні підходи до трактування предмету економічного аналізу і визначено їх теоретичне підґрунтя. Ураховано диверсифікацію функцій економічного аналізу, у результаті чого сутність предмета економічного аналізу визначено як причинно-наслідкове дослідження інформації щодо стану, властивостей, зв’язків та реакції (поведінки) об’єктів економічного аналізу на впливи з боку зовнішнього та внутрішнього середовища в ідентифікованих просторово-часових межах.

Одним із напрямків розкриття предмета економічного аналізу є характеристика його видів. Залежно від цільової направленості, підходів, мотивації та існуючих обмежень, суб’єкт економічного аналізу обирає один або декілька його видів, які, доповнюючи один одного, дозволяють забезпечити очікувані обсяг та якість аналітичної інформації щодо предмета аналізу. У дисертаційній роботі запропоновано групувати економічний аналіз за класифікаційними ознаками: періодичністю проведення; просторовою формою; документальним оформленням; обсягом; організаційною формою; методикою дослідження; ступенем визначеності; суб’єктами; характером проведення і охоплення питань; призначенням результатів; доступом до результатів аналізу.

Кожний вид аналізу несе функціональне навантаження відповідно до визначених завдань, оскільки функції є проявом властивостей об’єктів у відповідній системі відносин. Для виконання кожної з функцій економічного аналізу використовується різна, відповідно до поставлених завдань, аналітична інформація. Типологія економічного аналізу з урахуванням його функцій дозволила встановити, що переважаючою функціональною характеристикою у розрізі існуючих видів економічного аналізу є оцінювальна. Враховуючи факт, що діагностика стану та динаміки об’єктів аналізу шляхом встановлення причин, чинників і винуватців відхилень в часі здійснюється після аналітичної оцінки економічних явищ, процесів, виділено оцінювально-діагностичну функцію економічного аналізу. Відповідно до обраних стратегій та практики господарюючого суб’єкта завдання пошукового аналізу знаходяться в площині визначення критеріїв та необхідного рівня показників, яких слід досягнути, а також можливостей і напрямків їх реалізації.

Наведений перелік функцій економічного аналізу у дисертації доповнено стосовно тих завдань, які він виконує в умовах ринкових відносин. У зв’язку з тим, що значний вплив на розвиток господарюючих суб’єктів в умовах ринкових відносин має зовнішнє конкурентне середовище, елементи якого проявляються в наявності комерційних таємниць, критеріїв та застережень економічної безпеки, обґрунтовано значення захисної функції економічного аналізу.

Велику роль в умовах, з одного боку, обмеженості ресурсів, з іншого – нормування рівня та динаміки оціночних показників державними та недержавними інститутами, а також власниками має регулятивна функція. Виконуючи завдання, передбачені цією функцією, суб’єкти аналізу забезпечують зростання рівня інвестиційної привабливості, конкуренто- та платоспроможності.

Посилення процесів глобалізації, інтеграції економік країн світу, збільшення числа ринкових структур, фінансових ринків забезпечується шляхом використання відповідної аналітичної інформації. Однак завдання, які вирішуються за допомогою аналітичної інформації, при цьому не завжди підпорядковуються вищеокресленим функціям, а належать до комунікативної функції.

Пріоритетним напрямком розвитку економічного аналізу є забезпечення регулятивної, пошукової, захисної та комунікативної його функцій, що зумовлює вірогідні шляхи удосконалення та появи нових видів економічного аналізу і повинно враховуватись у теоретичних та методологічних дослідженнях з цього питання. У дисертації обґрунтовано висновок про те, що збільшення числа видів та напрямків економічного аналізу з точки зору ринкових відносин є закономірним процесом.

На розвиток теорії та практики економічного аналізу суттєвий вплив мають теорії управління. Розроблені у дисертації моделі взаємозв’язку теорій та шкіл управління, обліку та економічного аналізу дозволили автору виокремити такі підходи в теорії, методології та практиці економічного аналізу: економічний, організаційний, соціологічний, біхевіористичний, системний, ситуаційний, процесний, нормативний. Для забезпечення логіки наукових досліджень, визначення можливих тенденцій розвитку теорії економічного аналізу на засадах системності необхідно обов’язково враховувати потреби теорії та практики управління.

У другому розділі „Виникнення і становлення економічного аналізу” досліджено питання історії виникнення економічного аналізу як практики економічних відносин, а пізніше – як теорії, а також тенденції його подальшого розвитку. Основою вивчення розвитку економічного аналізу у роботі були історичний та системний підходи.

Поштовхом до виникнення аналізу в практиці господарських відносин стали поява фактів господарського життя та розподіл праці. У дисертаційній роботі визначені основні напрямки, які зазнали удосконалення від етапу виникнення аналізу. Підсумком вивчення історії розвитку аналітичної практики та праць ряду авторів стало твердження, що першою вагомою спробою систематизації аналізу господарської діяльності була праця Анжело Пієтра.

Значні зміни в практиці аналізу відбулися у зв’язку з промисловими революціями ХVІІІ – ХІХ століття у ряді країн Європи, Росії та США. Їх наслідки зумовили необхідність розвитку аналізу для розкриття економічної інформації на принципово новій обліковій основі. Особливістю ХХ століття стосовно економічного аналізу стали значні трансформаційні процеси. Встановлено, що аналіз господарської діяльності, який панував протягом багатьох століть, трансформувався у спеціалізовані види і напрямки економічного аналізу, відбулася його диверсифікація з метою забезпечення інформаційних потреб не тільки суб’єктів управління, але й інших зацікавлених сторін на багатоальтернативній функціональній основі.

За аналогією із закономірностями еволюції економічного аналізу у світовій економічній системі, появі аналізу в господарському житті в Україні передував відповідний соціально-економічний розвиток, який призвів до потреби в обліку фактів господарювання. Більш поширеним аналіз господарського та державного майна, продуктів, товарів, доходів та витрат, за даними історичних джерел, став у ХVІІ - ХІХ століттях.

У ХХ столітті продовжувалось формування власної методології, методики та організації економічного аналізу. Автором встановлені характерні особливості розвитку економічного аналізу в період домонополістичного і монополістичного капіталізму та соціалізму. У дев’яностих роках ХХ століття трансформаційні процеси в економіці, становлення ринкових відносин закономірно зумовили формування національної школи економічного аналізу. У роботі визначені основні напрямки наукових досліджень в галузі економічного аналізу в Україні.

Дослідження автором стану економічного аналізу показало, що в Україні обмежуючими факторами використання аналітичної інформації є: нерозвиненість ринкових структур та значний рівень монополізації ринку, наявність відкладеного попиту на аналітичну інформацію, незацікавленість власників та менеджерів підприємств у проведенні аналізу, дисбаланс між цінами попиту та пропозиції на аналітичні послуги у процесі аудиторської діяльності, незначне число реальних зацікавлених сторін у результатах зовнішнього аналізу у зв’язку з порівняно невеликими обсягами внутрішнього та іноземного інвестування; недосконала методика зовнішнього фінансового аналізу, яка не в повній мірі забезпечує отримання аналітичної інформації, що відповідає таким якісним характеристикам корисності, як-от: репрезентативність, прозорість, своєчасність, а також інші чинники.

При формуванні прогнозу розвитку економічного аналізу в Україні слід враховувати вплив зовнішнього середовища – явищ і процесів, що відбуваються у суспільстві. У роботі обґрунтовується, що економічний аналіз буде відігравати більш значущу роль у ХХІ столітті як системний інструмент узгодження зростаючих зовнішніх і внутрішніх інформаційних потоків та потреб користувачів. Перехід до наступного етапу розвитку світової та вітчизняної економіки – суспільства знань – безпосередньо впливатиме на алгоритм економічного аналізу, побудований автором з урахуванням існуючих тенденцій та характеру ринкових відносин.

У дисертації встановлені актуальні напрямки подальшого удосконалення економічного аналізу з урахуванням пріоритетних стратегій сталого та інноваційного розвитку України. Відповідно до змісту кожної з них необхідно використовувати існуючі або створювати нові методики аналізу з урахуванням потреб користувачів. У зв’язку з цим запропоновано першочергово у процесі реалізації економічних стратегій України розробити та запровадити комплексний соціально-економічний аналіз, удосконалити та узгодити методики інвестиційного, інноваційного, еколого-економічного, економіко-правового та інших видів аналізу.

У роботі підкреслено, що вирішення виокремлених вище проблем розвитку теорії та практики економічного аналізу повинно пов’язуватися, насамперед, з посиленням моральної та матеріальної мотивації виконавців аналітичних досліджень; регламентацією економічного аналізу за допомогою науково-обґрунтованих методик аналізу з боку державних та недержавних інститутів; використанням ринкових механізмів регулювання попиту і пропозицій стосовно економічного аналізу, усвідомленням його необхідності. Це дозволить забезпечити стійке зростання вигод у порівнянні з витратами, а також зменшити ступінь невизначеності та ризиків при прийнятті управлінських рішень.

У третьому розділі „Теоретико-методологічні аспекти корисності аналітичної інформації” досліджено актуальні проблеми корисності системи економічного аналізу та запропоновано напрямки їх вирішення. Становлення ринкових відносин в Україні висуває принципово нові вимоги до якості економічного аналізу. Концептуальною основою її забезпечення є теорія корисності та відповідні якісні характеристики аналітичної інформації.

У дисертаційній роботі застосовано системний підхід до дослідження властивостей підсистеми корисності аналітичної інформації. Запропоновано корисність аналітичної інформації визначати як забезпечення вигод для користувачів від її використання. Встановлено, що на стан та ефективність використання цієї підсистеми впливають основні закони розвитку систем.

Проведені дослідження засвідчили, що корисність аналітичної інформації як сервісної підсистеми інформаційної системи управління підпорядкована таким закономірностям:

1. Кожна якісна характеристика аналітичної інформації має свою суспільну, колективну та індивідуальну корисність. Вони можуть бути наперед задані для забезпечення потреб суб’єктів систем управління.

2. Суспільна корисність аналітичної інформації може визначатися адитивним способом і передбачає максимальні витрати на її отримання. Вона регулюється державними та недержавними інститутами шляхом запровадження відповідних методик аналізу.

3. Регулювання якісних характеристик корисності аналітичної інформації може бути як зовнішнім, так і внутрішнім за відношенням до суб’єкта господарювання.

4. Відсутність управління якісними характеристиками корисності обліково-аналітичної інформації, неврахування або свідома відмова від будь-якої з них з економічних чи інших міркувань може призвести, в кінцевому підсумку, до погіршення оціночних показників.

5. Окремий суб’єкт управління може індивідуально визначати переваги кожної складової корисності аналітичної інформації і встановлювати черговість пріоритетів.

Запропоновано математичну інтерпретацію корисності аналітичної інформації, яка має вигляд (1):

(1),

де: К – сумарна корисність аналітичної інформації;

hі – i –та якісна характеристика корисності аналітичної інформації;

k – коефіцієнт Ерроу-Пратта.

Вивчення різних поглядів на перелік якісних характеристик корисності аналітичної інформації дозволило автору виокремити і дати характеристику основним з них: репрезентативність, релевантність, достовірність, суттєвість, своєчасність, прозорість, перевищення ефекту від використання інформації над витратами. Встановлено, що сутнісне наповнення цих характеристик має певні відмінності в залежності від рівня корисності аналітичної інформації.

Запропоновано організацію процесу відбору корисних якісних характеристик аналітичної інформації здійснювати із застосуванням експертних оцінок. При цьому необхідно враховувати сценарії та тип політики менеджменту суб’єкта господарювання.

Розроблена у дисертаційній роботі модель організації відбору якісних характеристик корисності аналітичної інформації дозволяє регулювати облікову політику підприємства, а також удосконалювати внутрішній аналіз та контроль відповідно до потреб поточного та стратегічного управління.

При науковому і практичному підходах необхідно забезпечувати раціональний взаємозв’язок критеріїв корисності з критеріями економічної вигоди від використання аналітичної інформації. Їх реалізація на мікрорівні обумовлюється мотивацією агентів суб’єктів господарювання, їх фінансовими потребами і можливостями відповідно до сформованої у дисертації моделі співвідношення вигод і витрат від розкриття аналітичної інформації на відповідних рівнях економіки України.

Значний вплив на методологію економічного аналізу, на прийняття виважених управлінських рішень має якісна характеристика суттєвості аналітичної інформації. Користувачі аналітичної інформації мають різні підходи до дотримання критерію суттєвості. Ці підходи носять суб’єктивний характер. Тому в аналітичній практиці запропоновано використовувати класифікацію та методику аналізу відхилень за рівнем суттєвості з урахуванням ризиків, розроблені у дисертаційній роботі (табл.1).

Таблиця 1

Аналіз динаміки показників фінансових результатів за 2004 рік

Львівського державного регіонального

проектно-розвідувального інституту „Львівдіпроводгосп”

(тис. грн.)

Назва показника | За планом

(розра-

хунком) | Фак-

тично | Відхилення | Всьо-го | В тому числі | Суттєві негативні | Несут-тєві

нега-тивні | Позитивні | Допус-тимі | Критичні | Ката-стро-фічні | За сумою | Темп при- росту, % | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 1. Валовий дохід | 824 | 1272,6 | 448,6 | - | - | - | - | 448,6 | 54,4 | 2. Валовий прибуток | 364 | 415,4 | 51,4 | - | - | - | - | 51,4 | 14,1 | 3. Чистий прибуток | 5,0 | (-44,8) | (49,8) | (49,8) | - | - | - | - | - | 4. Собівартість реалізованої продукції | 460 | 857,2 | 397,2 | (397,2) | - | - | - | - | 5. Інші операційні доходи | 199 | 181,9 | (17,1) | - | - | - | (17,1) | - | - | 6. Інші доходи | - | 5,3 | 5,3 | - | - | - | - | 5,3 | - |

Згідно з запропонованою моделлю методики, передбачено такий алгоритм аналітичних дій: оцінка достовірності інформації; відбір суттєвих показників; визначення сум ризиків суб’єкта господарювання; порівняння значень суттєвих показників; виокремлення позитивних і негативних відхилень; групування негативних відхилень; розподіл суттєвих негативних відхилень за рівнем ризиків; встановлення причин негативних відхилень; SWOT – аналіз; розробка та запровадження заходів; розкриття інформації щодо суттєвих відхилень.

Як свідчать дані таблиці 1, за аналізований період у порівнянні з планом відбулося зростання валового доходу на 448,6 тис. грн., тобто на 54,4%, валового прибутку – на 51,4 тис. грн., що оцінюється позитивно. Водночас спостерігалося недоотримання запланованого чистого прибутку у сумі 49,8 тис. грн. та інших операційних доходів на 17,1 тис. грн., що є суттєвими негативними відхиленнями, які поки що знаходяться в допустимих з точки зору впливу на фінансові результати межах. Перевищення планового рівня собівартості реалізованої продукції на 397,2 тис. грн. є допустимим суттєвим негативним відхиленням, пов’язаним із зростанням валового доходу, однак в подальшому це може вплинути на негативну динаміку показників рентабельності та ефективності використання фінансових ресурсів інституту. При відсутності адекватних заходів і нарощуванні негативних тенденцій в динаміці витрат можлива реалізація критичних ризиків фінансово-господарської діяльності, що вимагатиме використання механізму антикризового управління. Підприємству слід посилити внутрігосподарський контроль за вагомими і контрольованими витратами, що є “вузьким” місцем у системі управління.

За критерієм суттєвості у процесі аналізу необхідно відбирати для опрацювання інформацію щодо: періоду впливу чинників; динаміки показників; відхилень від нормативних (планових) значень.

У кінці ХХ століття стала актуальною ще одна важлива якісна характеристика корисності аналітичної інформації – прозорість. Вона виникла як реалізація потреб державних та недержавних інститутів.

Дослідження автора показали, що прозорість інформації – це якісна характеристика корисності аналітичної інформації щодо підприємства для зовнішнього, оточуючого його середовища. Поява потреби суб’єктів зовнішнього середовища у прозорій аналітичній інформації обумовлена недосконалістю процесу обміну інформацією. З огляду на вищевикладене, запропоновано внесення коректив до ряду законодавчих документів ДКЦПФР України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, в першу чергу – до П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” у частині розкриття інформації при складанні консолідованої фінансової звітності, П(С)БО 1, 2, 3, 4, 5 та інших; методів економічного аналізу згідно з ідентифікованими державними інститутами вимогами стосовно прозорості аналітичної інформації.

У роботі обґрунтовано, що при виборі найбільш важливих для власників та керівництва господарюючих суб’єктів якісних характеристик аналітичної інформації, покладених в основу наказу про облікову політику та відповідні методики економічного аналізу, необхідно у плані аналітичних робіт передбачити експертну оцінку доцільності їх вибору.

Дотримання запропонованих засад корисності системи економічного аналізу дозволяє здійснювати підбір і оцінку альтернативних теоретико-методологічних та практичних підходів за заданими якісними характеристиками. Це забезпечує можливість своєчасного регулювання фінансово-господарської діяльності та прийняття виважених управлінських рішень.

У четвертому розділі „Метод і принципи економічного аналізу” на теоретико-концептуальних засадах корисності проведено дослідження фундаментальних питань методології економічного аналізу.

Вивчення визначень методу економічного аналізу у дисертації привело до висновку, що їх можна згрупувати за двома підходами: адитивним та процесним. За адитивним підходом метод економічного аналізу – це сукупність прийомів і способів дослідження об’єктів аналізу. За процесним – метод економічного аналізу є способом дослідження та пізнання об’єктів аналізу. Процесний підхід базується на визначенні методу економічного аналізу як певної послідовності застосування його елементів в часі. Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що адитивний підхід є більш широким і включає в себе процесний.

З урахуванням наведених доказів, методом економічного аналізу слід вважати систему способів та прийомів пізнання об’єктів аналізу через їх інформаційні моделі для потреб зацікавлених сторін відповідно до цільової функції дослідження. Метод економічного аналізу – це упорядкована система інструментів пізнання економіки, що базується на критеріях корисності. За функціональним підходом модель методу економічного аналізу має вигляд функції його елементів. Перелік та характер функціональних залежностей елементів методу економічного аналізу залежить від цільової орієнтованості економічного аналізу, його мети та завдань.

Розроблена модель взаємозалежності елементів методу економічного аналізу та якісних характеристик корисності показала, що використання всіх складових методу економічного аналізу забезпечує повне розкриття економічної інформації, тобто дозволяє досягти максимальної корисності підсистеми економічного аналізу. Саме завдяки використанню всіх складових методу економічного аналізу забезпечується збалансованість його індивідуальної, колективної та суспільної корисності. Стосовно методичних прийомів економічного аналізу, як важливої складової методу, у роботі запропоновано об’єднувати їх у дві групи: стохастичні та функціональні. Застосування в процесі організації аналізу визначених вище груп дозволяє більш чітко формувати сукупність необхідних для ефективних досліджень методичних прийомів згідно з визначеними завданнями, робить процес прийняття та підтримки управлінських рішень більш раціональним у просторово-часових межах.

Проведена рейтингова оцінка значимості принципів економічного аналізу для вітчизняних і закордонних вчених показала, що найбільш важливими за науковим підходом є принципи: комплексності, системності, об’єктивності.

При порівнянні принципів окремих складових системи управління як зовнішнього середовища підсистеми економічного аналізу встановлено, що базовими для системи управління в цілому є принципи: безперервності, системності, економічності, репрезентативності. Саме вони в першу чергу повинні враховуватись при формуванні підсистеми економічного аналізу у системі управління.

Урахування практики господарювання на засадах ринкових відносин дозволило автору виділити такі групи принципів економічного аналізу: професійної етики, правові, методологічні та організаційні.

До числа принципів професійної етики аналітиків відносяться: об’єктивність, професійну поведінку, професійну компетентність, конфіденційність. В окрему групу доречно виділити правові принципи економічного аналізу: інституціональний (економіко-правовий) підхід, принцип індивідуальної та колективної відповідальності. Проведені дослідження свідчать, що найважливішими методологічними принципами економічного аналізу є: системність, комплексність, соціально-екологічний підхід, релевантність, суттєвість, науковий підхід, адаптивність, узгодженість, випереджуюче відображення, оптимізаційний підхід.

Застосування вищеперерахованих принципів дозволяє чіткіше окреслювати правила забезпечення функцій економічного аналізу та поведінки його носіїв в системі прийняття та підтримки управлінських рішень. Таким чином конкретизуються завдання економічного аналізу та відповідальність за його результати. У дисертаційній роботі доведено, що дослідження характеру і рівня взаємозв’язку наукових підходів до принципів економічного аналізу та оцінки потреби в них з боку практиків можливе шляхом ранжування значущості принципів економічного аналізу за науковим та практичним підходом. Визначення тісноти зв’язку між науковим і практичним підходом щодо принципів економічного аналізу за методом кореляції рангів К.Спірмена свідчить про слабкий прямий зв’язок. Якщо для практиків – економістів найважливішим є дотримання принципів своєчасності, оперативності та доречності, то науковці-аналітики віддають перевагу дотриманню принципів системності, комплексності та об’єктивності, тобто їхнє бачення більше відповідає загальним, суспільно-необхідним критеріям корисності аналітичної інформації. Урахування запропонованої концепції щодо групування принципів економічного аналізу та трактування його методу конкретизує завдання, методику і організацію економічного аналізу, а також підвищує відповідальність за його результати.

У п’ятому розділі „Організація економічного аналізу та її вдосконалення за критерієм системності” досліджені проблеми удосконалення теорії та практики організації економічного аналізу господарюючих суб’єктів в умовах становлення ринкових відносин в Україні з урахуванням системного підходу. Важливе значення для аналітичної підтримки управлінських рішень має організація економічного аналізу. Значні зміни в ній зумовлені ринковими перетвореннями.

Проведене співставлення визначень поняття „організація економічного аналізу” довело, що цей термін слід розуміти у