Донецька дее
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
ЛЯШКО ІРИНА ІГОРІВНА
УДК 351.777.61:504.062
MEXAHI3M ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ВТОРИННИМИ
СИРОВИННИМИ РЕСУРСАМИ
Спеціальність: 25.00.02 - Механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Донецьк 2006
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк).
Науковий керівник - чл.-кор.НАН України, доктор технічних наук,
професор Пілюшенко Віталій Лаврентійович,
Донецький державний університет управління
Міністерства освіти і науки України, завідувач
кафедри маркетингу
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Садєков Алімжан Абдуллович, Донецький державний університет економіки та торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідуючий кафедрою економіки підприємства;
кандидат наук з державного управління, Хіврич Юрій Єгорович, Донецька обласна державна адміністрація (м. Донецьк), заступник голови.
Провідна установа – Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя), кафедра державного управління та адміністративного менеджменту.
Захист дисертації відбудеться 18 квітня 2006 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м Донецьк, пр.Б.Хмельницького, 108, ауд.201.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки Украіни за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.
Автореферат розісланий “ 17 ” березня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Я.С.Клейнер
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Існуюча в Україні структура промислового виробництва та масштаби ресурсовикористання призвели до того, що наша країна має найвищі показники добування сировини та одночасно величезне накопичення відходів сировини та твердих відходів з достатньо високим складом корисних мінералів та речовин.
В сучасному виробництві при створенні практично усіх видів продукції утворюється певна кількість відходів, які являють собою частину сировини, за різними причинами не реалізованими у виробництві. Крім того, після закінчення строку приходять до непридатності, старіють та перетворюються у відходи колишні товари, що були у споживанні.
Нераціональне використання природних ресурсів, накопичення відходів, забруднення навколишнього середовища стає проблемою на шляху стабілізації економічного розвитку країни.
Вирішення цієї проблеми стає основою довгострокового сталого розвитку, що забезпечує раціональне природокористування, охорону навколишнього середовища та екологічну безпеку.
Теоретичні та практичні аспекти цієї проблематики знайшли відображення в наукових працях вітчизняних та закордонних вчених. У першу чергу необхідно зазначити роботи О.І. Амоші, Б.В. Буркінського, О.В. Бреславцева, А.М. Близнюка, О.Л. Голуба, Б.М. Данилишина,
О.В. Дорогунцова, В.Г. Іллюшенка, Н.Й. Коніщевої, Ю.М. Комара, Н.В.Пахомової, І.В. Петенко, В.Л. Пілюшенка, А.А. Садєкова, В.Н. Хоминої, К. Рихтера, А. Єндерса та інших. В їх працях відображено широкий спектр дослідження еколого-економічних проблем на державному і регіональному рівнях.
Однак дійовий механізм державного управління використанням вторинних сировинних ресурсів, особливо в умовах дефіциту енергетичних ресурсів та інтенсивного використання невідновлюваних природних ресурсів залишається важливою науковою проблемою і вимагає подальших досліджень у напрямках утворення стратегій використання відходів, залучення їх у виробництво, використання принципів соціально-етичного і екологічного маркетингу, логістики.
Актуальність окреслених проблем теорії та механізмів державного управління, необхідність формування комплексної стратегії планування розвитку промислових регіонів, методичного забезпечення вирішення проблем оптимального використання сировинних ресурсів обумовили вибір теми дослідження, мету і задачі дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукового напряму наукових робіт кафедри маркетингу Донецького державного університету управління за темою “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер державної реєстрації 0100U003067). Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування системи державного управління вторинними сировинними ресурсами на рівні регіонів.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних основ механізму державного управління системою використання вторинної сировини як пріоритетного напрямку підвищення ефективності економіки регіону, стійкого розвитку підприємств і держави.
Для досягнення визначеної мети в дисертаційній роботі поставлені такі задачі:
дослідження і аналіз існуючого стану справ з утилізації відходів як вторинної сировини в промисловості;
аналіз механізмів управління і використання вторинної сировини в розвинутих країнах і Україні;
обґрунтування науково-методичних підходів до визначення ролі соціально-етичного маркетингу в управлінні природними ресурсами;
визначення ролі ресурсних моделей в розвитку індустрії маловідходного виробництва;
формулювання логістичних принципів в управлінні вторинними ресурсами та обгрунтування необхідності їх використання;
визначення необхідності екологічного моніторингу накопичення вторинної сировини з урахуванням комплексного впливу на навколишнє середовище;
удосконалення принципів стратегічного екологічного менеджменту в державному управлінні вторинними сировинними ресурсами;
розробка рекомендацій щодо формування регіональних програм соціально-економічного розвитку та цільових програм поводження з відходами.
Об’єктом дослідження є процес розвитку державного управління раціональним природокористуванням.
Предметом дослідження є закономірності і методи стратегії управління вторинними сировинними ресурсами в регіоні.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених та фахівців з питань державного управління економічним та соціальним розвитком, теорії сталого розвитку, засади регіонального управління, логістики та маркетингу.
Для вирішення поставлених задач були використані методи структурного аналізу (для дослідження особливостей міжгалузевих та регіональних проблем поводження з відходами); факторного аналізу (для визначення факторів впливу відходів виробництва як результатів розвитку продуктивних сил та виробничих відносин на навколишнє природне середовище); моделювання (для встановлення взаємозв’язку між обсягами використання вторинної сировини та ефективністю виробництва товарної продукції); програмно-цільового, стратегічного менеджменту (для виявлення та обгрунтування завдань та алгоритмів створення програм розвитку території, для обґрунтування взаємозв’язку між проблемами природоохоронної стратегії та екологічної свідомості).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та міністерств, інформаційні матеріали та публікації, аналітичні доповіді та статті, матеріали статистичної звітності підприємств та регіонів.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розвитку підходів до вирішення важливої науково-прикладної задачі удосконалення державного механізму управління використанням вторинної сировини з відходів.
У процесі дослідження отримано такі наукові результати:
вперше:
запропоновано використання ресурсних моделей для аналізу ситуації з первинною та вторинною сировиною, утилізацією відходів на регіональному рівні;
сформовано поняття маркетингу вторинних ресурсів як цілеспрямованої діяльності держави, підприємства і окремої людини по утилізації і переробці відходів промислового виробництва і життєдіяльності людини з метою залучення у виробництво додаткових сировинних і енергетичних матеріалів, збільшення додаткового прибутку, зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище і узгодження інтересів індивідуума і суспільства;
удосконалено:
підходи до застосування логістики в систему управління вторинними ресурсами;
теоретико-методичні засади моніторингу як системи, що включає не тільки спостереження, а також систему оцінки ситуації та прогнозу;
дістали подальшого розвитку:
підходи до вибору напрямків державної політики природокористуванням на засадах соціально-етичного маркетингу;
визначення ролі і місця держави в забезпеченні управління використанням відходів як вторинної сировини, що відображає стан екологічного менеджменту та виконання умов сталого розвитку;
методичні основи формування регіональних та цільових програм на засадах ресурсних моделей, моніторингу стану утворення та використання відходів, раціонального використання природних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що одержані автором результати і розроблені рекомендації щодо поліпшення процесу управління поводженням з відходами та використання вторинних матеріальних ресурсів дають можливість комплексно і системно вирішити економічні та екологічні проблеми, забезпечити раціональне використання природних ресурсів.
Результати досліджень використані при розробці та реалізації „Програми соціально-економічного розвитку Донецької області”, „Програми використання відходів виробництва та споживання в Донецькій області” (довідка Донецької обласної державної адміністрації №2-286 від 23.12.2005). Пропозиції щодо комплексного використання відходів прийняті до реалізації Міні-металургійним заводом „Істіл-Україна” (довідка №1-341 від 16.11.2005), ВАТ “Дніпропетровський трубний завод” (довідка №69-03-364 від 12.12.2005).
Наукові дослідження, що виконані в рамках дисертаційної роботи, використовуються в процесі викладання на заняттях з курсів „Маркетинг вторинних ресурсів” та „Розміщення продуктивних сил” в Донецькому державному університеті управління (довідка №05-12/262 від 28.12.2005).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові розробки, в яких викладено результати досліджень за темою дисертаційної роботи, виконані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний особистий внесок автора в спільних наукових роботах показано у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які викладені в дисертації, були повідомлені й обговорені на численних наукових і практичних конференціях і семінарах, у тому числі: на IV Міжнародній науково-практичній конференції „Маркетинг: теорія і практика” (м. Луганськ, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції по управлінню відходами " Техноресурс - 2000" (м. Київ, 2000 р.); Всеукраїнській науково - практичній конференції "Теорія та практика управління у трансформаційний період (м. Донецьк, 2001 р.); ІІ Всеукраїнській, ІІІ Міжнародній конференції молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання"( м. Донецьк, 2002 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми управління" (м. Київ, 2003 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції " Екологія і здоров`я людини Охорона повітряного і водного басейнів. Утилізація відходів" (м. Щелкіно, АР Крим, 2005 р.); щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи Донецької державної академії управління (2000-2005 р.р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 19 наукових праць ( 9 у фахових виданнях) загальним обсягом 18,3 д.а., з них особисто автору належать 11,8 д.а., в тому числі: 9 статей у збірниках наукових праць , 4 -у наукових журналах, 1 навчальний посібник, 5 публікацій в матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота
складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних
джерел, додатків, які викладено на 221 сторінці друкованого тексту, у тому числі 19 рисунків, 9 таблиць, які наведено на 30 сторінках, 179 найменувань використаних джерел на 16 сторінках, 2 додатки на 11 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Теоретичні і практичні основи раціонального управління природокористуванням. Аналіз проведених наукових досліджень показав, що на сучасному етапі управління природокористуванням є одним з найважливіших системних факторів сталого економічного розвитку держави, формування конкурентних переваг вітчизняної економіки, зміцнення національної безпеки.
В роботі зазначено, що для досягнення сталого розвитку необхідно комплексне вирішення екологічних і економічних проблем на макрорівні, що передбачає гармонізацію функціонування комплексу факторів середовища мешкання, соціально-економічних и природоохоронних, ефективне використання потенціалу, створення відповідних умов для збереження природних ресурсів, які забезпечують життєдіяльність майбутніх поколінь. Систематизовано задачі сталого розвитку: забезпечення динамічного соціально-економічного зростання; збереження навколишнього природного середовища і раціональне використання природного, ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб сьогоднішніх та майбутніх поколінь; побудова високоефективної економічної системи, яка стимулює продуктивність праці, науково-технічний потенціал і має соціальну спрямованість.
Досліджено, що між рівнем економічного розвитку регіонів та екологічною безпекою існує взаємозалежність, що обумовлює необхідність переходу до екологічно сталого розвитку.
Зроблено висновки, що формування механізмів державного управління охороною навколишнього середовища і промислового виробництва в умовах ринкової економіки повинно базуватись на міжгалузевому підході, який вміщує ефективну узгодженість екологічних, економічних і соціальних інтересів і цілей.
Виявлено, що в Україні склалось критичне становище з екологічною реконструкцією національного господарства; рівень техногенного навантаження на навколишнє середовище перевищує аналогічний показник розвинутих країн в 4-5 раз; неухильно скорочується важливіший показник технічного оновлення виробництва – впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих та безвідходних технологічних процесів. В промисловості України гостро виявляється обмеженість сировинних ресурсів: нафти і природного газу; руд багатьох кольорових металів, зменшуються запаси найбільш якісних марок вугілля, залізних, марганцевих руд. Тільки на половину забезпечується потреба в лісоматеріалах, продукції целюлозно-паперової, текстильної промисловості та інше.
Аналіз загальної схеми процесу переробки і втрат природних ресурсів (рис.1) показує, що на всіх етапах технологічних процесів та використання товарів утворюються відходи.
Рис. 1. Схема процесу переробки і втрат природних ресурсів
Відходи являють собою частину сировини, яка за різними причинами не була реалізована у виробництві. Тому в умовах раціонального управління суб’єктами господарювання і територіями скорочення дефіциту матеріальних і енергетичних ресурсів можна здійснити за рахунок повної утилізації утворених відходів, тобто вторинного залучення їх у виробництво. Визначено, що відходи, які можуть бути використані для виробництва якісних товарів чи продукції мають називатись вторинною сировиною або вторинними матеріальними ресурсами.
В результаті дослідження зроблено висновки, що для покриття дефіциту власних природно-сировинних ресурсів, яке пов’язане з великими фінансовими витратами, і з метою екологічно сталого розвитку підприємства, території, держави необхідно створення механізму управління вторинними сировинними ресурсами, придатного для застосування в Україні з урахуванням комплексу економічних і соціальних інтересів держави і інструментів ефективного управління навколишнім середовищем і виробництвом.
Розділ 2. Формування еколого-економічного механізму управління природними ресурсами. Прагнення держави до екологічно сталого розвитку має базуватись на комплексних підходах до аналізу проблем і прийняття рішень з урахуванням соціально-економічних і екологічних аспектів діяльності.
Показано, що маркетинг як функція управління в сучасних умовах стає важливою складовою і основою формування стратегічної діяльності підприємства, територіальних одиниць, регіонів. Тому регулювання розвитком неможливо без використання принципів маркетингу. В процесі еволюції маркетингу сформувалась соціально-етична концепція, яка припускає, що підприємство повинно бути орієнтовано на задоволення розумних, здорових потреб носіїв платежоспроможного попиту, підтримувати баланс соціально-економічних і екологічних інтересів суспільства в цілому, забезпечувати життєздатність сучасних та наступних поколінь людства.
Соціально-етичний маркетинг включає в себе екологічний маркетинг ядром якого є те, що екологічність продукту у всіх його фазах стає зростаючим фактором його використування. Цей підхід викликає необхідність орієнтації на мінімізацію використання первинних природних сировинних ресурсів, економію, використання відходів як вторинної сировини.
В рамках екологічного маркетингу запропоновано впровадження в практику маркетингу вторинних ресурсів як напряму. Важливо відмітити, що значення його зростає у зв’язку з виснаженням природних сировинних та енергетичних ресурсів, збільшенням кількості промислових і побутових відходів і розвитком нових технологій, які забезпечують додатковий витяг корисних мінералів з відходів і повторне використання відходів. В роботі дано визначення поняття “маркетинг вторинних ресурсів”, під яким розуміється цілеспрямована діяльність держави, підприємства і окремої людини по утилізації і переробці відходів промислового виробництва і життєдіяльності людини з метою залучення у виробництво додаткових сировинних і енергетичних матеріалів, збереження додаткового прибутку, зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище і узгодження інтересів індивідуума і суспільства; розроблено функції і критерії оцінки діяльності підприємства по використанню цих принципів. Таким чином, розроблені принципові підходи повинні стати основою формування механізмів управління розвитком території і регіону на державному рівні для узгодження інтересів і потреб споживача, виробника і суспільства.
Використання вторинних сировинних ресурсів слід розглянути як частину взаємодії суспільства і природи по обміну речовин та оптимізації цієї взаємодії. Цей процес можливо описати моделями ресурсних циклів, що дозволяє їх застосовувати до різних систем: галузей господарства, територій, країн. Під ресурсними циклами розуміється сукупність перетворень і просторових переміщень речовин природи в процесі їх освоєння, здобичі, переробки і кінцевого споживання. В роботі побудовані та проаналізовані ресурсні цикли для чорної металургії та енерговиробництва, що показують можливість використання речовин як продукту і повернення відходів у виробництво з меншими витратами.
Зазначено, що процеси які відбуваються під час руху ресурсів можна представити у вигляді матеріальних, інформаційних і фінансових потоків. Доведено, що управління цими потоками повинно здійснюватись відповідно з логістичними закономірностями. Тому логістичну діяльність, пов’язану з процесами утворення і використання вторинних матеріальних ресурсів доцільно розглядати як систему руху потоків (рис. 2).
Запропоновано віднести до логістичних функцій наступні: планування переробки і утилізація відходів; планування процесів рециклінгу; складування і зберігання виробничих відходів; організація транспортування відходів до місць переробки, утилізації або кінцевого зберігання; організація процесів рециклінгу; менеджмент переробки і утилізації відходів.
Таким чином, використання маркетингу і логістики буде сприяти розв’язанню не тільки економічних проблем підприємства, території, регіону, але й проблем, пов’язаних з прийняттям рішень, які охоплюють проблеми природокористування, потреб суспільства, клієнтів, виробників, як сьогоднішніх, так і майбутніх періодів.
Розділ 3. Організаційне забезпечення процесу державного управління використанням вторинних ресурсів. Дослідження принципів формування екологічної стратегії природокористування дозволило виявити напрями перетворення бізнесу та систем управління згідно концепції сталого розвитку – це максимально можливе використання відновлюваних ресурсів, мінімізація відходів, ресурсо- і енергозбереження, оптимізація ресурсних потоків. Для підприємства аналіз складових стратегії та вплив факторів можливо здійснити на засадах екологічного ланцюжка цінностей, де показані стадії життєвого циклу продукту в зв’язку з комунікаційними, технологічними процесами та організацією менеджменту.
інформаційні потоки
матеріальні потоки
Рис. 2 Логістична система руху потоків при використанні вторинних матеріальних ресурсів
Виявлено, що реалізація активного екологічного менеджменту пов’язана із системами стандартів на системи управління. Вони повинні базуватись на загальних принципах сучасної екологічної політики і управління охороною навколишнього середовища, включаючи принципи розвитку і застосування якнайкращої з доступних технологій, відповідальності і мінімального ризику.
Відповідно до стандарту ISO 14001 організація повинна визначити екологічну політику, ідентифікувати пріоритети і встановити відповідні цільові планові екологічні показники, розробити організаційну схему реалізації, сприяти плануванню, контролю, моніторингу, аудиту і аналізу.
Для реалізації системи управління всі органи повинні мати екологічну інформацію про стан навколишнього природного середовища, про зміни цього стану під впливом людини. Це дозволило сформувати вимоги до системи моніторингу, що включає не тільки систему спостереження, а також систему оцінки та прогнозу. Інформаційна система моніторингу антропогенних змін є складовою частиною системи управління, взаємодії людини з навколишнім середовищем, оскільки інформація про існуючий стан природного середовища та тенденції його зміни повинна бути покладена в основу розробки заходів для оптимального природокористування і враховуватися при плануванні розвитку економіки. Результати оцінки існуючого і прогнозованого стану у свою чергу дають можливість уточнити вимоги до підсистеми спостережень.
Таким чином, доведено, що екологічний моніторинг є частиною екологічного управління і складається з комплексу спостережень, оцінок, прогнозів і на їх основі створення управлінських рішень, що розробляються для забезпечення техногенно-екологічної безпеки.
Для одержання екологічної інформації про рівень впливу підприємства на навколишнє природне середовище необхідна розробка еколого-техніко-економічного документу – екологічного паспорту підприємства. Паспорт включає дані про соціально-економічне становище підприємства, управління охороною навколишнього природного середовища на ньому, техніко-економічні дані про виробництво, свідомості про джерела і фактори впливу підприємства і його виробництва на навколишнє природне середовище. В регіональному плані доцільним є організація системи паспортизації території, яка уявляє собою комплекс паспортів підприємств і територіальних утворень (місто, адміністративний район, область).
Тому розробка програм залучення вторинної сировини як фактор зменшення обсягів використання первинної сировини та поліпшення стану природокористування, є важливішим завданням регіональних і місцевих органів державної влади.
Обгрунтовано, що вдосконалення системи регіонального управління можливо на базі рівноважної економічної системи, схематична модель якої показана на рис. 3.
На засадах моделі системи з’являється можливість систематизування задач управління відповідно до показників територіальних ресурсів, стану територій, ранжирування проблем з точки зору еколого-економічної ефективності, формування тенденцій взаємодії “ринок-виробництво”, формування засобів реалізації та контролю.
Вирішенням конкретних проблем державного управління в сучасних умовах найбільш дієво здійснюється за допомогою програмно-цільового методу планування.
Рис. 3. Схематична модель регіональної еколого-економічної системи
Розробка та реалізація цільових комплексних програм повинна включати комплекс робіт, пов’язаних з аналізом існуючого стану, прогнозом, моделюванням, розробки плану дій та контролем реалізації.
Виконане нами дослідження дозволило побудувати послідовність формування цільових комплексних програм, що показано на схемі рис.4.
Розроблені положення використані при формуванні “Програм використання відходів виробництва і споживання Донецької області” та частково в “Програмі соціально-економічного розвитку Донецької області” та в “Програмі реформування та поліпшення водопостачання і водовідведення населених пунктів Донецької області на період 2003-2005 років з перспективою розвитку до 2010 року”.
Рис.4. Послідовність побудови та формування цільових комплексних програм
Динаміка накопичення та використання вторинних сировинних ресурсів показує, що використується вторинна сировина ще не в повній мірі. Якщо шлаки доменного, ферросплавного виробництва, склобій, формові суміші, лушпиння соняшникове, зернові відходи і стержні початків кукурудзи використовуються на 20-70 %, і є позитивні зрушення, по ряду позицій – побутовим відходам, відходам паперу, відходам вапняку необхідні додаткові міри. Найбільш чітко виконується програма по брухту чорних металів, який повертається в виробництво на 100%.
ВИСНОВКИ
Одержані в ході дослідження результати у сукупності розв’язують важливу науково-практичну задачу удосконалення формування і реалізації механізму державного управління вторинними сировинними ресурсами, що забезпечить збереження природних ресурсів, їх раціональне використання та всебічну охорону навколишнього середовища. Суть основних висновків і пропозицій полягає в наступному:
1. Головною метою держави, як соціально-економічної системи повинно бути досягнення певного балансу соціально-економічної та техногенно-екологічної політики. Надзвичайно високі темпи економічного розвитку техногенного типу на основі принципів ,що виснажують природокористування, призвели до цілого ряду глобальних екологічних проблем, які в тій чи іншій мірі охоплюють всі регіони. У світовому співтоваристві назріла необхідність в розробці ефективних механізмів природокористування і удосконалення економічної політики в державах.
Розробка ресурсної концепції суспільного розвитку спрямована на досягнення сталого розвитку, основою якого є право людини на життя в гармонії з природою, використання природних багатств для забезпечення нинішніх і майбутніх поколінь та охорона навколишнього середовища, що повинно бути невід’ємною складовою процесу розвитку.
2. Аналіз свідчить, що в Україні склався критичний стан з екологічною реконструкцією національного господарства, неухильно скорочується найважливіший показник оновлення виробництва – створення та впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих і безвідходних технологічних процесів. Назріла необхідність в розробці ефективних механізмів державного управління природокористуванням і удосконалення екологічної політики держави.
3. Використання принципів соціально-етичного маркетингу, що ставлять підприємницьку діяльність в залежність від орієнтирів суспільного розвитку, від умов поліпшення середовища мешкання, від постійного пошуку нових технологічних процесів, які виключають відходи, зменшують енергоспоживання, використання вторинної сировини дозволяє обгрунтувати та застосувати основні положення сталого розвитку.
4. На засадах виконаного дослідження сформульовано поняття маркетингу вторинних ресурсів як цілеспрямованої діяльності держави, підприємства і окремої людини по утилізації і переробці відходів промислового виробництва і життєдіяльності людини з метою залучення у виробництво додаткових сировинних і енергетичних матеріалів, збільшення додаткового прибутку, зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище і узгодження інтересів індивідуума і суспільства.
5. Доведено, що для аналізу природокористування, охорони природи, утилізації відходів необхідно використовувати моделі ресурсних циклів, що характеризують сукупність перетворень і просторових переміщень речовин природи в процесі їх освоєнь, здобичі, переробки і кінцевого повернення в природу після використання. Ресурсні цикли допомагають визначити, на якій стадії суспільного кругообігу первинно добуті речовини природи можуть бути знову повернуті в активний кругообіг з меншими витратами. Побудовані та проаналізовані ресурсні цикли у металургії та енерговиробництві.
6. Дослідження особливостей процесу руху первинних і вторинних ресурсів, їх матеріальних і інформаційних потоків дало можливість розробити схему управління на принципах логістики зворотних потоків, що передбачає планування переробки і утилізації відходів, рециклінг, складування, транспортування, менеджмент виробництва, використання вторинної сировини, доведення продуктів до товарних кондицій. Формування логістичних схем потоків повинно базуватися на результатах детальних маркетингових досліджень.
7. Результати досліджень показали, що формування стратегії використання вторинних сировинних ресурсів повинна забезпечувати екологічна політика, що стимулює використання відновлюваних ресурсів, при одночасному стимулюванні скорочення використання не відновлюваних. Це обумовлює використання заходів екологічного менеджменту – довгострокову ринкову спрямованість, аналіз та врахування сировинно-енергетичних трансформацій, застосування еволюційних концепцій розвитку, аналіз впливу на навколишнє середовище та людину, виконання вимог екологічних стандартів.
8. Показано, що для сталого управління природокористуванням державні і недержавні структури повинні мати інформацію про вплив антропогенних ефектів на навколишнє середовище, взаємодію людини і природи. Крім забезпечення системи управління екологічний моніторинг повинен бути орієнтований на забезпечення інформацією організаційних заходів по охороні навколишнього середовища. Ці принципи реалізуються в системі управлінь екології та природних ресурсів і дозволили проаналізувати етап утворення відходів та динаміку утворення вторинної сировини в Донецькій області.
9. Результати наукових досліджень та встановлені залежності дозволили побудувати схематичну модель регіональної еколого-економічної системи та сформулювати засади формування та побудови цільових комплексних програм, що враховують загальну характеристику стану сталого розвитку регіону, аналіз і прогнозування стану природно-технічних систем, побудову ресурсних моделей, розробку та експертизу стратегій ресурсовикористання та природоохоронних заходів, моніторинг та оцінку результатів.
Ці принципи використані при створенні “Програми соціально-економічного розвитку” та “Програми використання відходів виробництва і споживання” Донецької області.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Статті у наукових фахових виданнях
1. Ляшко И.И. Эффективность комплексного использования отходов черной металлургии// Менеджер. - 1999. - №3(5). - С.97-101.
2. Ляшко И.И. Экологические и экономические проблемы утилизации отходов // Менеджер. - 2000.-№2(9). - С.116-121.
3. Ляшко І.І. Основні напрямки підвищення ефективності управління відходами в галузях важкої промисловості // Зб. наук.пр.ДонДАУ, т.I, серія “Державне управління”, вип.7 “Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємством” – Донецьк: ДонДАУ, 2001.-С.53-59.
4. Ляшко И.И. О необходимости формирования эколого-экономического механизма в условиях истощения природных ресурсов // Зб.наук.пр. ДонДАУ, т.Ш, серія “Державне управління”, вип.14 “Державне регулювання економіки і соціального розвитку території та підприємств”. - Донецьк: ДонДАУ, 2002.- С.190-197.
5. Ляшко И.И. Маркетинговые стратегии управления отходами в отраслях экономики// Менеджер.- 2002.- №5(21).-С.204-208.
6. Ляшко И.И. Роль материальных ресурсов в управлении устойчивым социально-экономическим развитием регионов Украины// Зб.наук.праць ДонДАУ, т.IV, серія “Державне управління”, вип.25 “Державне управління процесами жизнєдіяльності і галузевого розвитку регіону”.-Донецьк: ДонДАУ,2003.- С.181-189.
7. Ляшко И.И. Использование системного подхода при разработке стратегии управления вторичными ресурсами региона// Зб. наук.праць ДонДАУ, т.IV, серія “Державне управління”,вип.29 “Державне регулювання економічного розвитку” - Донецьк:ДонДАУ, 2003. - С.190-198.
8. Ляшко И.И., Пилюшенко В.Л. Экологический маркетинг как концепция устойчивого социально-экономического развития. //Зб.наук.пр. ДонДУУ, т.IV, серія “Державне управління”, вип. 33 “Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”. - Донецьк: ДонДУУ,2004.- С.24-35.
Особистий внесок: запропоновано напрямок в екологічному маркетингу – маркетинг вторинних ресурсів, визначено критерії та функції.
9. Ляшко И.И. Региональные и отраслевые комплексные программы использования отходов и вторичных ресурсов//Зб.наук.пр.ДонДУУ, т.IV, серія “Державне управління”, вип.55 “Державна політика в сфері управління” - Донецьк: ДонДУУ, 2005.-С.22-29.
Друковані праці в інших наукових виданнях
1. Ляшко И.И. Состояние и проблемы использования промышленных отходов в регионе// Сб.тр., т.П “Экономический весник национальной горной академии Украины”.- Днепропетровск:РИК НТА Украины,1999.-С.226-228.
2. Ляшко И.И. Зарубежный опыт использования вторичных ресурсов// Науч.-инф. журнал “Бизнес-информ”.-Харьков: АО”Бизнес-информ.-1999-№№11-12.- С.118-120.
3. Ляшко И.И. Экономическое стимулирование как фактор эффективного управления отходами //Зб.наук.пр., вип. 82, “Економіка: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ. ДНУ. - 2001. - С.97-102.
4. Ляшко И.И. Логистические принципы разработки стратегии управления вторичными ресурсами.// Сб.науч.ст., т.ІІ “Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов”. - Харьков: Райдер,2005.-С.188-193.
5.Пилюшенко В.Л.,Ляшко И.И.Маркетинг вторичных ресурсов:Учебное
пособие.-Донецк:Изд-во “ВИК”.-2003.-227 с.
Особистий внесок: запропоновано застосування логістики в систему державного управління вторинними ресурсами, дано визначення маркетинговоі стратегії використання вторинних матеріальних ресурсів.
6. Ляшко И.И. Возможные маркетинговые стратегии на рынке отходов//
Зб.праць Тези доповідей 1У Міжнародної науково-практичної конференції
“Маркетинг:теорія і практика”.-Луганськ:СУДУ.-2000.-С.151-152.
7. Ляшко І.І. Актуальні питання ефективного використання відходів чорної металургії в Донецькій області// Зб.наук.праць Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції по управлінню відходами “Техноресурс-2000”.- Киів: РВПС Украіни НАН Украіни.-2000.-С.75.
8. Ляшко И.И. Вопросы формирования маркетинговой информационной
системы управления отходами.//Зб.наук.праць Тези доповідей Всеукраінської
науково-практичної конференції “Теорія та практика управління у трансформаційний період”.- Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАНУ.-
2001.- С.313-316.
9. Ляшко И.И. Техногенно-экологическая безопасность как фактор устойчивого развития отраслей экономики//Сб.науч.трудов Тезисы докладов ІІ Всеукраинской, ІІІ Международной конференции молодых ученых,ч.ІІІ.-
Донецк: ДонНУ, 2002.-С.221-223.
10. Ляшко И.И. Организационно-правовые аспекты формирования эколого-экономического механизма государственного управления вторичными ресурсами//Зб.праць Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми управління”.- Киів: НУТУ “КПУ”.- 2003.- С.209-210.
АНОТАЦІЯ
Ляшко І.І. Механізм державного управління вторинними сировинними ресурсами.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.
Досліджено питання щодо удосконалення формування та підвищення результативності механізму державного управління вторинними сировинними ресурсами, спрямованих на досягнення умов сталого соціально-економічного розвитку держави. Обгрунтовано, що для задоволення потреб суспільства та збереження природних ресурсів, необхідно створити систему організації використання вторинних ресурсів з відходів. Державне регулювання цього процесу на основі концепцій екологічного маркетингу і стратегічного екологічного менеджменту повинно мінімізувати негативні наслідки. Запропоновано вдосконалити систему моніторингу наявності і використання вторинних ресурсів.
Результати досліджень використані при розробці програм соціального розвитку в частині влаштування і використання вторинної сировини Донецькою обласною державною адміністрацією.
Ключові слова: державне управління, механізм державного управління, використання вторинних ресурсів, сталий розвиток, екологічний маркетинг, стратегічний екологічний менеджмент, моніторинг, ресурсний цикл, цільова програма.
АННОТАЦИЯ
Ляшко И.И. Механизм государственного управления вторичными сырьевыми ресурсами.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02- Механизмы государственного управления- Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.
В работе исследованы вопросы совершенствования формирования и повышения результативности механизма государственного управления вторичными сырьевыми ресурсами, направленные на достижение условий устойчивого социально-экономического развития государства.
Систематизированы основные условия устойчивого развития государства. Определена взаимозависимость между уровнем экономического развития регионов и экологической безопасностью.
Проведен анализ ситуации, сложившейся в системе природопользования и состояния окружающей среды при накоплении отходов.
В исследовании показана роль первичных и вторичных ресурсов в экономике страны. Обосновано, что для удовлетворения потребностей общества и сохранения природных ресурсов, необходимо создать специальную систему организации использования вторичных ресурсов из отходов. Сделан вывод, что проблему управления вторичным ресурсопользованием необходимо решать на государственном уровне.
Обоснована необходимость применения концепции социально-этичного маркетинга в управлении природными ресурсами, трансформированную в концепцию экологического маркетинга. Выявлено важнейшее направление в экологическом маркетинге – маркетинг вторичных ресурсов. Определены основные функции маркетинга вторичных ресурсов на производстве.
Для решения задач экологизации производства сформирован алгоритм осуществления эколого-стратегического планирования производства . Разработанные и проанализированные ресурсные циклы позволили определить, на какой стадии общественного круговорота первично добытые вещества природы могут быть снова возвращены в активный круговорот с меньшими затратами труда и средств, чем при извлечении их из окружающей среды.
Установлено, что процесс движения отходов и вторичных ресурсов можно представить в виде материальных и информационных потоков. Предложено осуществлять их управление на принципах логистики обратных потоков.
В исследовании показано, что маркетинг и логистика решают как экономические проблемы предприятия, территории, региона, так и проблемы, связанные с принятием управленческих решений, охватывающих экологические проблемы природопользования, потребности общества и производителей.
Обоснована необходимость при формировании стратегии управления территориями и предприятиями учитывать принципы стратегического экологического менеджмента, позволяющие предприятию определить свою экологическую политику и разработать программу, проводить контроль и мониторинг.
Разработана блок-схема системы мониторинга и классифицирована система источников и факторов воздействия на окружающую среду.
Проведенные научные исследования позволили установить, что необходима разработка качественно новой программы комплексного использования отходов и вторичных ресурсов. Усовершенствование государственного механизма управления вторичными ресурсами позволит обеспечить рациональное природопользование и охрану окружающей природной среды каждого региона и государства в целом.
Ключевые слова: государственное управление, механизм государственного управления, использование вторичных ресурсов, устойчивое развитие, экологический маркетинг, стратегический экологический менеджмент, мониторинг, ресурсный цикл, целевые программы.
ANNOTATION
Lyashko I.I. Mechanism of state administration by the second sources raw materials. - Manuscript.
The thesis for Candidate's degree in the administrative management on specialty 25.00.02 – Mechanisms of administrative management. – Donetsk State University of Management of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2006.
The question of the improvement of forming and increase of productivity of mechanism of administrative management by the second sources of raw materials, which are directed on achievement of steady social and economic development's terms of state, is explored. It is proved that for satisfaction of necessities society’s and saving of natural resources it is necessary to create the system of organization of the use of the second resources of raw material. The administrative management of this process on the conceptions' basis of the ecological marketing and strategic ecological management must minimize the negative consequences. It is offered to form the system of monitoring of presence and use of the second resources.
Results of researches used for the programs of development of mining and metallurgical complex of Ukraine and for the program of social development in part of arrangement and use of the second raw material by Donetsk regional state administration.
Keywords: administrative management, mechanism of administrative management, use of the second resources, steady development, ecological marketing, strategic ecological management, monitoring, resource cycle, purpose program.
Підписано до друку 16.03.2006 р. Формат 60х841/16.
Папір офсетний. Друк різографічний. Умов.-друк. арк. 0,9.
Тираж 100 прим. Замовлення №163.
_________________________________________________
Донецький державний університет управління
83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а