дискомплементарність, статеворольова регресія, статеворольовий дисбаланс соціогенної та біогенної маскулінності. Високі рівневі показники маскулінності в чоловіків сприяють формуванню дисфункційності подружньої пари внаслідок ускладнень, пов’язаних з відмовою від “чоловічих” цінностей вільного життя (в тому числі з великою кількістю статевих контактів тощо). Разом з тим, висока маскулінність чоловіків у дисфункційному подружжі пов’язана з вищою задоволеністю шлюбом через зниження чутливості до ситуацій подружнього розладу. Крім того, статеворольова форма сексуальної дезадаптації (а також сексуальна аверсія) пов’язана з протективними і дефензивними типами психологічного захисту та є найбільш складною для регулятивних механізмів подолання. Останні характеризуються гендерною специфікою – жінки більш схильні до депресії та соматизації тривоги, а чоловіки до катартичної агресії.
6. Мотиваційна сфера особистості сексуально дезадаптованих подружжів є конфліктною та амбітендентною. Характерними рисами є: блокада контакту з навколишнім світом, ізоляція, аутодеструктивні тенденції поряд із незадоволеною потребою в любові. Найбільший вплив на розвиток сексуальної дезадаптації в чоловіків мають незадоволена потреба в приєднання до близьких людей (насамперед, до матері); нереалізована потреба в любові й ніжності (можливо, у гомосексуальних зв’язках); незадоволена потреба бути залежним від близьких; нереалізовані мазохистські потреби. У жінок – самотність, ізольованість; незадоволена потреба в любові, почуття відчуження від батьків; агресивні тенденції щодо батьків або їх субститутів.
Комунікативна сфера дисфункційних подружжів із сексуальною дезадаптацією визначається підвищенням питомої ваги неконструктивних настанов на шлюб, агресивних і депресивних реакцій, фіксацією на психотравмуючій ситуації. Метою комунікації стає збереження власного психічного здоров’я, а не досягнення нормального функціонування шлюбу.
7. Сексуальна дезадаптація може бути способом збереження сімейної системи – насамперед в умовах подружнього насильства. Жіночі моделі поведінки в таких шлюбах відрізняються низькою фемінінністю; в них поєднані депресивні тенденції, агресивність, дратівливість, гнівливість і сексуальна аверсія. Чоловіки в таких родинах схильні до реалізації гіперрольових стратегій, віддаючи при цьому перевагу низькофемінінним партнеркам через неприйняття жіночності як такої. Вони відрізняються емоційною й особистісною незрілістю, примітивними гіпермаскулінними сексуальними сценаріями, які мають компенсаторний характер і є підвищеною самооцінкою. Сексуальна дезадаптація в такому шлюбі знижує рівень депресивних і гнівливих проявів у жінок, дозволяє чоловікам маскувати емоційну й комунікативну незрілість та переносити паттерни сексуального домінування на інші сфери шлюбного життя.
8. Програма психологічної профілактики й корекції сексуальної дезадаптації в шлюбі, побудована на інтегративному поєднанні клієнт-центрованого й системного підходів із залученням технік сексуального тренінгу, підтвердила свою ефективність. Подолання сексуальної дезадаптації подружньої пари проводилося за такими напрямками: підвищення різних компонентів подружньої адаптації й функціональності, вироблення подружніх моделей, заснованих на зрілій комунікації, емпатії і відповідальності за свої дії та вчинки, реконструкція особистості на рівні розширення рольового сексуально-еротичного репертуару, засвоєння когнітивно-поведінкових стратегій ефективної подружньої комунікації, корекції сексуального досвіду тощо. В роботі ретельно описано мету, задачі, техніки та умови реалізації програми, а також подано відомості щодо симптоматичної ефективності корекційної програми.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, тому напрямками подальшого дослідження можуть бути: ретельний аналіз мотиваційної сфери подружжя, що сприяє збереженню шлюбу, який є дисфункційним; аналіз особистості сексуально дезадаптованого подружжя в контексті теорії залежної особистості, дослідження культурної специфіки подолання сексуальної дезадаптації в українських сім'ях тощо.
список опублікованих праць за темою дисертації
1. Леванова И.Л. Мотивационный анализ патогенеза супружеской пары // Вiсник Харкiвського університету. № 432. Серія: Психологiя, 1999. – С. 204-205.
2. Леванова И.Л. Личностные особенности супругов из сексуально дезадаптированных пар // Вiсник Xapкiвського унiверситету. № 432. Серiя: Психологiя, 1999. – С. 201 – 203.
3. Кочарян А.С., Леванова И.Л. Роль полоролевых образований личности в патогенезе сексуальной дезадаптации супружеской пары // Вiсник Харкiвського унiверситету. № 432. Серiя: Психологiя, 1999. – С. 138-143.
4. Кочарян А.С., Леванова И.Л. Особенности совладания супругов с сексуальной дезадаптацией // Вiсник Харкiвського унiверситету.№ 439. Серiя: Психологiя, політологія, 1999. – С. 224-226.
5. Леванова И.Л. Ролъ психосексуальных факторов в формировании сексуальной дезадаптации // Вiсник Харкiвського унiверситету. № 439. Серiя: Психологiя, політологія, 1999. – С. 243-246.
6. Кочарян А.С., Леванова И.Л. Психотерапевтическая коррекция коммуникативной формы сексуальной дезадаптации// Вiсник Харкiвського унiверситету.№ 452. Серiя: Психологiя, 1999. – С. 72-74.
7.Леванова І.Л. Роль психосексуальних чинників у формуванні порушень сексуально-еротичної функції подружжя. // Вiсник Харкiвського унiверситету.№ 617. Серiя: Психологiя, 2004. – С. 119-122.
8. Леванова І.Л. Особистiснi характеристики членiв дисфункцiйних подружнiх пар з порушенням сексуально-еротичноiї функцiї // Вiсник Xapкiвського нацiонального педагогiчного унiверситету. № 14. Серія: Психологія, 2005. – С.114-120.
9. Леванова І.Л. Мотивацiйний аналiз проблеми виникнення порушень сексуально-еротичноiї функцiї дисфункцiїного подружжя // Haукові Записки Харкiвського унiверситету повiтряних сил. № 1 (22). Серія: Соцiальна фiлософiя, психологія, 2005. – С.119-122.
анотація
Леванова І.Л. Психологічні особливості сімейних стосунків сексуально дезадаптованих подружжів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.1 – загальна психологія, історія психології.
Роботу присвячено дослідженню програми психологічної профілактики та корекції сексуальної дезадаптації подружжів на основі поглибленого вивчення гендерних, комунікативних, поведінкових, особистісних та статеворольових особливостей подружньої взаємодії. У роботі визначено характеристики особистості подружжів, пов’язані з виникнення сексуальної дезадаптації, а також специфіку подружньої комунікації. Запропоновано програму психологічної профілактики й корекції сексуальної дезадаптації у шлюбі, побудовану на інтегративному поєднанні клієнт-центрованого й системного підходів із залученням технік сексуального тренінгу.
Ключові слова: подружня адаптація, подружня комунікація, образ шлюбного партнера, сексуальна дезадаптація, дисфункційне подружжя, профіль особистості, комунікативний стиль, статеворольові особливості, мотиваційна сфера особистості сексуально дезадаптованих подружжів, атрибуція сексуальної дисфункції.
АННОТАЦИЯ
Леванова И.Л. Психологические особенности семейных отношений сексуально дезадаптированных супружеских пар. – Рукопись.
Супружеская дезадаптация представляет собой актуальную психологическую проблему, которая выходит за рамки клинического подхода. Многофакторная обусловленность дезадаптации супругов, многообразие ее причин, проявлений и сложный генезис, в котором играют роль особенности личности и сексуального поведения каждого из супругов, сочетание в паре различных типов сексуальной культуры и целый ряд других факторов, определяет включенность данной проблематики в общепсихологический контекст.
Цель работы – разработка программы психологической профилактики и коррекции сексуальной дезадаптации в супружеских парах на основе углубленного изучения гендерных коммуникативных, поведенческих, личностных и полоролевых особенностей супружеского взаимодействия. Объектом исследования стало функционирование супружества, предметом – личностные особенности и коммуникативные характеристики супругов в сексуально дезадаптированных браках.
В рамках работы были определены соотношение понятий супружеской дисфункциональности, супружеской дезадаптации и сексуальной дезадаптации в браке. Также были описаны особенности коммуникативных стратегий в супружестве, ведущие к появлению и развитию сексуальной дезадаптации; выявлены специфические личностные и полоролевые особенности супругов, лежащие в основе развития сексуальной дезадаптации в браке, а также способы реагирования в конфликтных ситуациях и механизмы совладания с фрустрацией в сексуально дезадаптированных супружеских парах. Кроме того, была определена роль психосексуальных факторов в деструкции и нормализации супружеских отношений. По результатам исследования была разработана и апробирована программа психологической профилактики и психологической коррекции сексуальной супружеской дезадаптации.
В работе использовались три группы методов (методики изучения супружеского взаимодействия, полоролевые шкалы, личносные шкалы), позволяющих вскрыть феноменологическую структуру различных аспектов супружеского взаимодействия и выявить личностные особенности супругов, обуславливающие развитие сексуальной дезадаптации в браке.
В работе описаны психологические (коммуникативные, поведенческие, мотивационные и полоролевые) механизмы кристаллизации сексуальных дезадаптаций в супружестве, приведены данные о сексуальной дезадаптации супружества как факторе, сохраняющем семейную систему. В работе представлены новые аспекты связи между социально-психологической и сексуальной дезадаптацией в супружеских парах, уточнены положения о полоролевой динамике формирования сексуальной дезадаптации в супружеских парах. Кроме того, приведены новые данные о стратегиях реагирования супругов в конфликтных и фрустрирующих семейных ситуациях и их взаимосвязи с сексуальной дезадаптацией.
Программа психологической профилактики и коррекции сексуальной дезадаптации в браке, построенная на интегративном сочетании роджерианского и системного подхода с привлечением техник сексуального тренинга, подтвердила свою эффективность. Цель программы – преодоление сексуальной дезадаптации, не имеющей под собой клинической основы, путем повышения различных компонентов супружеской адаптации и функциональности, выработки супружеских моделей, основанных на зрелой коммуникации, эмпатии и ответственности за свои действия и поступки.
Ключевые слова: супружеская адаптация, супружеская коммуникация, образ брачного партнера, сексуальная дезадаптация, дисфункциональное супружество, профиль личности, коммуникативный стиль, полоролевые особенности, мотивационная сфера личности супругов в сексуально дезадаптированных браках, аттрибуция сексуальной дисфункции.
ANNOtATION
LevanovaPsychological Features of Marriage Functioning in Couples with Sexual Disharmony. – Manuscript.
PhD Thesis in psychology. Speciality – 19.00.01 – general psychology. History of psychology. Kharkiv National University, Kharkiv, 2005.
The thesis’ objective is to design the Program of psychological prophylactics and correction of marital sexual disharmony based on the framework of gender, communicative, behavioral, personal and sex-role features of marital interaction. The types of spouses’ personalities and marital communication specifics related to appearance the sexual disharmony are defined. The Program of prevention and psychological correction of marriage sexual desadaptation is designed on the framework of integration of client-centered and system approaches.
Key words: marriage desadaptation, marriage communication, the marital partner image, sexual disharmony, disfunctional marriage, personality’s profile, communicative style, sex-role features, motivational sphere of the personalities of sexually desadaptated couples, attribution of sexual dysfunction.