ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
УДК 331
ЛІСОГОР ЛАРИСА СЕРГІЇВНА
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
НА РИНКУ ПРАЦІ
Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України.
Науковий консультант: доктор економічних наук, професор
Богиня Дем’ян Петрович,
ДУ “Інститут економіки та прогнозування” НАН України
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
академік НАН України
Амоша Олександр Іванович,
Інститут економіки промисловості НАН України, директор;
доктор економічних наук, професор
Власюк Олександр Степанович,
Національний інститут стратегічних досліджень,
перший заступник директора;
доктор економічних наук, професор,
Петрова Ірина Леонідівна,
Університет економіки та права “Крок”,
завідувач кафедри менеджменту та маркетингу
Провідна установа: Інститут регіональних досліджень НАН України,
відділ регіональної соціально-економічної політики і
територіального управління
Захист відбудеться „3” липня 2006 р. о 1230 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий “2 ” червня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Полякова С.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Посилення глобалізаційних тенденцій розвитку світової економіки обумовлює можливість отримання країнами стійких конкурентних переваг за умов суттєвого підвищення ролі інноваційної складової економічного розвитку. Поступова трансформація розвитку науки та сучасних технологій інформатизації суспільства у вирішальний фактор економічного зростання передбачає необхідність формування нового типу працівника – конкурентоспроможного, мотивованого до інтелектуально-професійного зростання та здатного обслуговувати новітнє технологічне устаткування. Саме підготовка та використання конкурентоспроможної робочої сили, здатної розробляти, впроваджувати та обслуговувати інноваційно-орієнтовані технології, ефективно працювати в умовах загострення конкуренції, дозволить країні реалізувати існуючі конкурентні переваги.
Підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили у контексті ринково орієнтованого розвитку економіки України можливе, насамперед, за умов розвитку конкурентних відносин між суб’єктами трудових відносин, що передбачає створення підґрунтя для формування конкурентного середовища на ринку праці. При цьому необхідно відзначити, що питання, пов’язані із визначенням специфіки проявів конкуренції на ринку праці в умовах трансформаційних змін, донині залишаються одними із найменш досліджених вітчизняною економічною наукою. У науковій літературі, присвяченій аналізу проблем зайнятості та безробіття, увага традиційно акцентувалася на висвітленні окремих, сегментарних аспектів розвитку конкуренції у сфері праці замість здійснення цілісного, системного дослідження питань побудови конкурентного середовища на ринку праці.
Розвиток концепції ринку праці Дж. Кейнсом, А. Маршалом, Дж. Пері, М. Фрідменом (в аспекті конкурентних змін) став закономірним результатом генезису світової економічної думки. Разом з тим, врахування економічної сутності категорії конкуренції при аналізі закономірностей розвитку сфери праці дозволило П. Агіону, М. Портеру, Г. Стендінгу значно удосконалити понятійно-категоріальний апарат дослідження проблем ринку праці.
Проблеми розвитку ринку праці і зайнятості в умовах трансформаційних економік аналізувалися вченими-економістами країн СНД (зокрема, Бушмаріним І.В, Бухалковим М.І., Іноземцевим В.Л., Капелюшниковим Р.А., Меликьяном Г.Г, Колосовою Р.П., Кязимовим К.Г., Семеновим А.О.), що дозволило їм здійснювати комплексні теоретичні дослідження та отримувати вагомі наукові результати за цією тематикою. Дослідження методологічних, методичних та прикладних проблем формування та розвитку ринку праці і зайнятості, соціально-трудових відносин є об’єктом різнопланових наукових досліджень вітчизняних вчених-економістів. Серед науковців, які активно займалися дослідженням цих проблем, виділяються Амоша О.І., Бандур С.І., Богиня Д.П., Бондар І.К., Власюк О.С., Грішнова О.А., Дмитренко Г.А., Долішній М.І., Заяць Т.А., Злупко С.М., Колот А.М., Кравченко І.С., Краснов Ю.М., Купалова Г.І., Лагутін В.Д., Лібанова Е.М., Лук’янченко Н.Д., Мандибура В.О., Новіков В.М., Новікова О.Ф., Онікієнко В.В., Павловська Н.О., Павловська О.В., Петрова І.Л., Петюх В.М., Пирожков С.І., Савченко В.А., Семикіна М.В., Тютюнникова С.В., Чухно А.А. та ін.
Актуальність дослідження процесу формування ринку праці в умовах поширення ринкових відносин на сферу зайнятості трансформаційної економіки обумовлюється відсутністю чіткого концептуального підходу до визначення ролі конкуренції в окремих сегментах ринку праці. Наукові дослідження вітчизняних вчених-економістів Алимова О.М., Базилюк Я.Б., Гальчинського А.С., Гейця В.М., Жаліла Я.А., Кваснюка Б.Є., Крючкової І.В., Узукова В.М., присвячені аналізу проблем розвитку конкуренції, значно поглибили теорію розвитку конкурентних відносин в умовах ринкової трансформації економіки. Однак недостатньо опрацьованими залишаються питання, пов’язані із формуванням конкурентного середовища на ринку праці, визначенням чинників впливу на його розвиток, оцінкою стану розвиненості конкурентних відносин у сфері праці.
Необхідність дослідження теоретико-методологічних проблем становлення конкурентного середовища на ринку праці, обґрунтування методичних підходів до оцінки стану та розвиненості ринку праці (з позицій забезпечення його конкурентності), визначення основних важелів дії та напрямів удосконалення соціально-економічного механізму формування конкурентного середовища обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, що проводилися в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України: “Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз” (д/р № 0103U005480, 2004-2005 рр.), у межах якої особисто автором досліджувалися проблеми регулювання конкуренто-спроможності робочої сили та мотиваційно-особистісні детермінанти формування конкурентного середовища на ринку праці; “Дослідження регулювання ринку праці, його напрями та перспективи” (д/р № 0105U009204, 2004-2005 рр.), у межах якої особисто автором досліджувався вплив державного регулювання зайнятості на формування конкурентного середовища на ринку праці; “Оцінка перспектив формування економічної активності населення України: методологія, методика, практика” (д/р № 0105U000136, 2004 р.), у межах якої особисто автором досліджувався вплив пропозиції робочої сили на формування конкурентного середовища на ринку праці; “Удосконалення соціально-економічних механізмів стимулювання інноваційного розвитку України (інноваційний вплив якості трудового потенціалу)” (д/р № 0104U007638, 2004 р.), у межах якої особисто автором досліджувався вплив інноваційних чинників на підвищення конкурентоспроможності робочої сили, а також науково-дослідними роботами в Інституті економіки НАН України: “Регулювання зайнятості населення і заробітної плати в промисловості України” (д/р № 0198U000058, 1998-2000 рр.), де особисто автором досліджувався механізм регулювання зайнятості населення; “Соціально-економічний механізм формування конкурентоспроможності робочої сили в ринковій економіці” (д/р № 0100U006258, 2001-2003 рр.), у межах якої особисто автором досліджувалися проблеми побудови механізму формування конкурентного середовища на ринку праці; “Практика організації в Україні громадських робіт та напрями вдосконалення в умовах функціонування системи загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття” (д/р № 0103U006712, 2002 р.), у межах якої особисто автором досліджувалися проблеми вдосконалення практики організації громадських робіт з метою підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили. Виконане дослідження пов’язане також із науково-дослідною роботою ДУ “Інститут економіки та прогнозування” НАН України “Конкурентоспроможність економіки України та стратегічні пріоритети інноваційного розвитку” (д/р № 0105U003966, 2005 р.), у межах якої автором досліджувалися інноваційні фактори зростання рівня конкурентоспроможності робочої сили.
Результати участі у зазначених науково-дослідних роботах, отримані особисто автором, відображені у розділах монографій, які наведено у списку публікацій.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних та прикладних засад формування конкурентного середовища на ринку праці, методичних підходів до оцінки розвиненості ринку праці (з позицій забезпечення його конкурентності) і наукове обґрунтування пріоритетних напрямів його розвитку у контексті конкурентних змін у сфері зайнятості в Україні.
Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки та розв’язання комплексу дослідницьких завдань:
- розвиток положень теорії конкуренції на основі розробки адекватного категоріального апарату та адаптування їх для аналізу процесів у сфері праці;
- дослідження сутності та місця категорії “конкурентне середовище на ринку праці” у системі економічних категорій;
- визначення чинників впливу на розвиток конкурентних відносин на ринку праці ринково орієнтованої економіки;
- здійснення комплексної оцінки розвиненості регіональних ринків праці з позицій забезпечення їх конкурентності;
- обґрунтування теоретико-методичних підходів до оцінювання розвиненості конкурентного середовища на ринку праці;
- розробка системи соціально-економічних індикаторів оцінки розвиненості конкурентного середовища на ринку праці;
- розвиток методологічних підходів до аналізу мотиваційно-особистісних детермінант розвитку конкурентних відносин у сфері праці;
- обґрунтування методичних підходів до оцінювання впливу структурних змін зайнятості на інтенсивність конкуренції на ринку праці;
- визначення перспективних напрямів реформування системи освіти для підвищення рівня її конкурентоспроможності;
- обґрунтування пріоритетів розвитку інфраструктури ринку праці у контексті конкурентних змін, визначення основних напрямів удосконалення системи оціночних параметрів її розвиненості;
- дослідження теоретико-методологічних засад та розроблення структурно-логічних схем побудови механізму формування конкурентного середовища на ринку праці;
- розробка пропозицій та практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму формування конкурентного середовища на ринку праці.
Об’єктом дослідження виступає процес формування конкурентного середовища на ринку праці.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми формування та розвитку конкурентного середовища на національному ринку праці в умовах трансформаційних змін.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети роботи відбувалося на основі використання взаємопов’язаних та взаємообумовлених методів дослідження. У якості загальнометодологічної бази дослідження використовується діалектичний метод, що передбачає застосування методу системного підходу при здійсненні аналізу проблем конкуренції на ринку праці. На базі системного історико-логічного підходу до оцінки розвиненості ринку праці, використання структурно-логічних схем здійснено аналіз механізму формування конкурентного середовища на ринку праці. За допомогою методу наукової абстракції, методів поєднання абстрактного і конкретного, індукції і дедукції досліджено інституціональні чинники змін ринку праці в умовах конкурентних змін. Використання методів класифікації та типології дало змогу автору класифікувати чинники впливу на формування конкурентного середовища на ринку праці.
За допомогою методів статистичного та економіко-математичного аналізу визначено інтенсивність структурних зрушень в економіці, пов’язаних із ходом формування конкурентних відносин, здійснено оцінку впливу структурних зрушень у складі зайнятих в національній економіці на інтенсивність конкуренції. Для оцінки розвиненості конкурентного середовища на національному ринку праці і розробки конкретного інструментарію оцінювання внеску окремих складових у формування інтегрального індикатора, оцінки розвиненості ринку праці (з позицій забезпечення його конкурентності) та визначення пріоритетних напрямів програмних дій у напряму розвитку конкурентних відносин у регіонах використовуються методи статистичного аналізу.
Методи експертних оцінок та соціологічних опитувань дозволили виявити та проаналізувати зміни у психології молоді щодо профорієнтації, вибору спеціальності та методів підвищення рівня конкурентоспроможності випускників на ринку праці.
Науковою базою дисертації слугували основні положення економічної теорії, мікро- та макроекономіки, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів з проблем конкуренції, зайнятості та ринку праці, розвитку людського капіталу. Разом з тим, в якості джерел інформації були використані Закони України, дані Державного комітету статистики України, конвенції Міжнародної організації праці.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у науковому дослідженні процесу формування та розвитку конкурентного середовища на ринку праці як необхідної передумови підвищення рівня конкурентоспроможності економіки.
У процесі виконання зазначеного завдання автором отримані такі наукові результати:
вперше:
- розроблено та запропоновано модель розвитку конкуренції на ринку праці, яка, базуючись на адаптуванні до специфічних умов його функціонування “моделі п’яти сил конкуренції” М. Портера, передбачає взаємодію зовнішніх та внутрішніх потенційних конкурентів продавців послуг робочої сили, реальних контрагентів ринку праці (продавців та покупців послуг робочої сили на ринку праці) через опосередкований вплив на них конкуренції на ринку праці;
- запропоновано методику оцінки розвиненості ринку праці з позицій забезпечення його конкурентності, що дало змогу здійснити комплексний аналіз та визначити пріоритетні напрями розвитку конкурентних відносин на регіональних ринках праці;
- розроблено методику оцінки ступеню розвиненості конкурентного середовища на ринку праці на основі виокремлення макроекономічних, регуляторних, інституціональних, зовнішньо-кон’юнктурних чинників впливу на об’єкт дослідження, які розрізняються за джерелами походження, характером та інтенсивністю змін;
- виявлено вплив індикаторів стимулюючого та стримуючого впливу на розвиток конкурентного середовища на ринку праці, критеріями віднесення до яких виступають інтенсивність конкуренції на ринку праці та забезпечення законодавчо-правових, соціальних, інституціональних умов для розвитку конкуренції;
- розроблено критерії та механізми розмежування активної та пасивної складових конкурентоспроможності робочої сили, запропоновано методичні підходи до формування та застосування системи показників для оцінки внеску цих складових конкурентоспроможності до розвитку конкурентного середовища на ринку праці;
- побудовано модель соціально-економічного механізму формування конкурентного середовища на ринку праці, ефективність функціонування якого залежить від комплексності взаємодії макроекономічних, соціальних та адміністративно-правових чинників, опосередкованих впливом механізмів державного регулювання і ринкових саморегуляторів;
- розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування конкурентного середовища на ринку праці, що передбачають нові підходи до забезпечення можливостей мобілізації макроекономічних чинників формування конкурентних відносин у сфері зайнятості, реформування існуючої системи оплати праці та доходів населення, забезпечення дієвості загальнодержавної політики зайнятості, удосконалення функціонування інституту соціального партнерства в питаннях забезпечення конкурентоспроможності працівників на ринку праці;
удосконалено та уточнено:
- теоретичні підходи до визначення чинників формування конкурентного середовища на ринку праці з урахуванням тенденцій розвитку різноманітних форм конкуренції у конкретних інституціональних умовах, які, на відміну від існуючих, дають змогу досліджувати ступінь розвиненості інституціональних умов для формування конкурентних відносин у сфері праці ринково орієнтованої економіки України;
- обґрунтування закономірностей розвитку мотиваційних та особистісних детермінант формування конкурентних відносин на ринку праці в умовах трансформаційних змін, що дає змогу трактувати підприємливість як одну з основних характерних рис працівника творчого (креативного) типу;
- визначення впливу структурних зрушень у складі зайнятих на інтенсивність конкуренції по монополізованих та немонополізованих видах економічної діяльності, що дало змогу виокремити найбільш прогресивні (з точки зору оптимізації галузевої структури зайнятості) види;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичне обґрунтування економічної категорії конкурентного середовища на ринку праці як сфери реалізації конкурентних відносин, що виникають між суб’єктами ринку праці у ході суперництва з приводу забезпечення можливостей їх участі у трудовій діяльності з метою реалізації існуючих конкурентних переваг, необхідних для отримання більш високого рівня доходів;
- підходи до формування та реалізації державної політики щодо забезпечення підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці шляхом удосконалення нормативно-правової та законодавчої бази розвитку системи освіти з метою забезпечення конкурентності освітніх послуг;
- пріоритети розвитку інфраструктури ринку праці у контексті конкурентних змін, на підставі яких сформульовано основні напрями удосконалення системи оціночних параметрів її розвиненості (з позицій забезпечення конкурентності).
Практичне значення одержаних результатів. Цінність отриманих наукових результатів для теорії і практики полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні основ дослідження розвитку конкурентного середовища на ринку праці України, методологічних положень, принципів та методичних підходів до оцінювання розвиненості ринку праці (з позицій забезпечення його конкурентності). Основні положення, викладені у дисертації, доведено до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, які можуть бути використані при підготовці законопроектів з питань розвитку конкурентної політики на ринку праці та підвищення конкурентоспроможності робочої сили.
Матеріали дисертації щодо обґрунтування напрямів формування конкурентного середовища на ринку праці та визначення чинників впливу на розвиток конкурентних відносин у сфері зайнятості увійшли складовою частиною у наукові праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України (довідка № 181/229 від 18.04.06 р.), Інституту економіки НАН України (довідка № 122-9/715 від 29.12.03 р.), Українського Інституту соціальних досліджень (лист № 000013 від 1.02.2002 р.), Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення (лист 1/4-32 від 02.02.2005 р.), ДУ „Інститут економіки та прогнозування” НАН України (довідка № 135-15/454 від 26.05.2006 р.
Наукові розробки автора були використані Міністерством праці та соціальної політики України (лист 921/0/14-05/8-8 від 10.02.2005 р., лист 2519/0/14-06/17 від 13.04.2006 р.), Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (лист № 06-6/9-45 від 25.06.2005 р.), Державним комітетом статистики України (лист № 9-1-21/54 від 11.02.2005 р.).
Результати дисертаційного дослідження і рекомендації автора щодо адаптації системи підготовки кадрів до конкурентного економічного середовища країн Європейського Союзу, підготовки фахівців з Європейських студій в Україні використані в „Аналітичних записках міжнародних науково-практичних конференцій” літньої школи “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії”, які були направлені для практичного використання Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам та Комісії Європейського Союзу (Брюссель) (акти про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 12.02.02 р. № 126-17/116 від 25.11.02 р., № 126-17/1034 від 17.06.03 р.).
Окремі науково-практичні рекомендації, що стосуються пріоритетних напрямів конкурентної політики у сфері праці, розробки соціально-економічного механізму формування конкурентного середовища на ринку праці були використані в роботі Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України (лист №16/3-549 від 29.04.2005 р.). Теоретико-методологічні положення роботи пройшли апробацію у ході підготовки (у складі авторського колективу) “Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо методології дослідження специфіки становлення конкурентного середовища на ринку праці перехідної економіки та удосконалення механізму його формування в умовах трансформаційних змін у сфері зайнятості. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто. Особистий внесок в роботи, опубліковані у співавторстві, зазначено у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні теоретичні і практичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на 27 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, семінарах, громадських слуханнях, засіданнях круглих столів, зокрема: науково-практичній конференції “Особливості ринку праці України на сучасному етапі” (м. Полтава, 26-27 березня 1998 р.); міжнародній конференції економістів з проблем економіки праці “Employee Ownership and Changes in Global Economy” (м. Регенсберг, Німеччина, 23-26 вересня 1999 р.); міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: європейські студії” (м. Ялта-Форос, 13-15 вересня 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Социальные приоритеты рынка труда в условиях структурной модернизации экономики” (м. Київ, 19-20 вересня 2000 р. ); міжнародній науковій конференції “Enterprise in Transition” (м. Спліт, Республіка Хорватія, 26-28 травня 2001 р.); міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: Європейські порівняльні студії” (м. Форос-Ялта, 26-28 вересня 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток соціально-трудових відносин у сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 25-27 жовтня 2001р.); міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка – наслідки для Європи і України” (м. Форос, Ялта, 18-20 вересня 2002 р.); республіканській науково-методичній конференції “Розширення ринку праці в Центральному економічному регіоні України” (м. Кіровоград, 11-12 листопада 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 15-18 квітня 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація трудової діяльності в умовах формування конкурентного середовища” (м. Хмельницький, 10-13 червня 2003 р.); міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: наука, навчання, освіта – економічний та організаційний аспекти” (м. Форос-Ялта, 23-25 вересня 2003 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (м. Тернопіль, 13-14 травня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики” (м. Київ, 3 жовтня 2005 р.); науково-практичній конференції “Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України” (Львів – Моршин, 1-2 грудня 2005 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 50 наукових праць, що відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 54,8 д.а., в тому числі дві індивідуальні монографії, 4 колективні монографії, 29 статей у фахових виданнях, 7 публікацій у матеріалах конференцій та 8 статей у інших наукових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 406 стор. комп’ютерного тексту, 27 таблиць (у тому числі 5 таблиць займають 5 повних сторінок), 27 рисунків (у тому числі 4 рисунки розміщені на 4 повних сторінках). Список використаних джерел включає 163 найменування на 10 сторінках. 7 додатків розміщено на 19 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти дослідження конкурентного середовища на ринку праці” досліджено методологічні проблеми розвитку конкурентного середовища на ринку праці, розкрито сутність економічної категорії “конкуренція на ринку праці”, “конкурентне середовище на ринку праці” проаналізовано специфіку проявів конкуренції в умовах ринкових змін в економіці, визначено чинники впливу на формування конкурентного середовища на ринку праці.
На основі критичного аналізу наукових джерел здійснено систематизацію наукових уявлень щодо конкуренції на ринку праці як дієвого стимулятора його розвитку. Обґрунтовано базову закономірність досягнення рівноваги між попитом та пропозицією робочої сили, яка встановлюється в результаті впливу різновекторно спрямованих екзогенних та ендогенних чинників. Рушійність сили динамічних змін попиту та пропозиції робочої сили проявляється через взаємовпливовість та суперечливість економічних інтересів суб’єктів ринку праці, які реалізуються через конкуренцію. Урахування цієї закономірності дозволило охарактеризувати конкуренцію як дієвий механізм розв’язання суперечливості між попитом та пропозицією у процесі їх ринкової взаємодії через досягнення рівноважної ціни.
У дисертації послідовно відстоюється позиція, що суб’єктами конкурентних відносин виступають як роботодавці, які конкурують між собою за висококваліфікованих, освічених працівників з високим рівнем конкуренто-спроможності, так і працівники, які конкурують між собою за обмежену кількість робочих місць з відповідними функціональними характеристиками, прийнятними умовами найму та оплати праці.
Запропоновано модель розвитку конкуренції на ринку праці, яка ґрунтується на адаптуванні до специфічних умов його функціонування окремих компонентних складових “моделі п’яти сил конкуренції”, розробленої М. Портером. Відповідно до цієї моделі, у центрі “конкурентного поля” знаходиться сфера взаємодії економічних інтересів суб’єктів конкурентних відносин на ринку праці, що виражає відносини маневрування між постачальниками послуг робочої сили (найманими працівниками) та покупцями (роботодавцями). Сила конкуренції з боку потенційних конкурентів постачальників послуг робочої сили (як зовнішніх, так і внутрішніх) залежить від рівня їхньої конкурентоспроможності, якості робочої сили, величини витрат потенційних роботодавців (у разі необхідності) на перенавчання та підвищення кваліфікації найманих працівників.
У процесі дослідження встановлено, що конкуренція на ринку праці (з позицій попиту) – це відносини суперництва між роботодавцями з приводу розпорядження робочою силою працівників певного професійно-кваліфікаційного рівня, за умов відповідної оплати їх праці. Конкуренція на ринку праці (з позицій пропозиції) – це відносини суперництва між найманими працівниками з приводу забезпечення можливості стабільної зайнятості (протягом певного проміжку часу) на робочому місці, що відповідає їх вимогам до рівня оплати праці та можливостям професійної реалізації.
Застосування системного підходу дозволило визначити, що розвиток конкуренції на ринку праці повинен забезпечувати свободу конкуренції значної кількості роботодавців при наймі конкретних категорій працівників певної професії та кваліфікації; вільний доступ до конкуренції при отриманні відповідного робочого місця значної кількості працівників з приблизно однаковим рівнем кваліфікації; формування ринкової заробітної плати в залежності від взаємодії попиту та пропозиції на ринку праці; зростання мобільності працівників при одночасному підвищенні рівня інформаційного забезпечення про стан розвитку ринку праці.
На основі систематизації та конкретизації понятійного апарату теорій конкуренції запропоновано визначати конкурентне середовище на ринку праці як сферу реалізації конкурентних відносин, які виникають між суб’єктами ринку праці у ході суперництва з приводу забезпечення можливостей їх участі у трудовій діяльності з метою реалізації існуючих конкурентних переваг, необхідних для отримання більш високого рівня доходів.
Водночас, необхідно враховувати специфічну природу конкурентного середовища, яка проявляється через можливість співіснування у ньому конкурентного та монопольного секторів, у рамках яких (під впливом різновекторно спрямованих тенденцій ринкової саморегуляції та державного регулювання) відбувається взаємодія суб’єктів ринку праці (рис. 1).
Ціна послуг робочої сили
Ціна послуг робочої сили
Рис. 1 Модель конкурентного середовища на ринку праці
Існуюча теорія і практика дослідження питань конкуренції на ринку праці дозволяє визначити мікро-, мезо-, макро- (внутрішні) та мета- (зовнішні) чинники формування конкурентного середовища на ринку праці, які, у цілому, обумовлюють інтенсивність та ефективність його здійснення. Класифікація цих чинників здійснена у порядку визначення їх пріоритетності. В залежності від характеру впливу на конкурентне середовище виділено чинники ендогенного та екзогенного впливу. З’ясовано, що ендогенні чинники, які безпосередньо впливають на конкурентне середовище, мають бути згруповані у макроекономічний, регуляторний та інституційний блоки, тоді як екзогенні чинники, пов’язані із впливом зовнішнього середовища, можуть бути виділені у зовнішньо-кон’юнктурний блок.
У другому розділі „Методологія побудови інтегральних індикаторів розвитку конкурентного середовища на національному ринку праці” розроблено методологічні основи оцінки розвитку національного ринку праці в умовах формування конкурентного середовища. Проведення комплексного діагностування розвитку конкурентного середовища на ринку праці підтвердило доцільність розрахунку інтегрального індексу розвиненості ринку праці як початкового етапу аналізу основних тенденцій розвитку конкурентних відносин у сфері праці. Дисертант дійшов висновку, що побудова інтегрального індексу, що характеризує розвиненість ринку праці з позицій забезпечення його конкурентності, виступає необхідною передумовою побудови композиційного індикатора розвиненості конкурентного середовища на ринку праці. Відповідно до методики відбору показників, нормування та визначення вагових коефіцієнтів, на концептуальному рівні було здійснено системний аналіз проблеми; розроблено систему показників для оцінки стану розвиненості ринку праці, визначено питомий внесок кожного зі структурних компонентів до кінцевого результату; здійснено розрахунок інтегральних регіональних індексів розвиненості ринку праці (з позицій забезпечення його конкурентності).
Для побудови інтегрального індикатора розвиненості ринку праці найбільш обґрунтованою є ієрархічна схема, в якій він займає найвищий щабель, тоді як до нижчого рівня належать узагальнюючі індикатори, що характеризують наступні аспекти розвитку ринку праці: 1) забезпечення можливостей працевлаштування на ринку праці; 2) забезпечення можливості входження до ринку праці; 3) наявність стабільної зайнятості; 4) забезпечення рівного права щодо отримання заробітної плати та можливостей працевлаштування; 5) забезпечення самостійності на роботі; 6) забезпечення безпеки умов праці; 7) рівень колективного представництва.
Значна диференціація регіонів за рівнем розвиненості ринку праці (з позицій забезпечення їх конкурентності) обумовлена, насамперед, нерівномірністю економічного розвитку регіонів, існуючою різницею у обсягах наявних ресурсних потенціалів та ефективності їх використання (зокрема, за авторськими розрахунками, найвищий індекс розвиненості ринку праці був відмічений у м. Києві (0,8141), найнижчий у Тернопільській області (0,3304).
Відповідно до запропонованого дисертантом логічного підходу до побудови інтегрального індикатора розвиненості конкурентного середовища на національному ринку праці, у дисертаційній роботі було виділено визначальні аспекти його формування та розвитку, які пов’язані, у першу чергу, з основними напрямами впливу на об’єкт дослідження чинників різного походження, характеру та інтенсивності, зокрема: 1) макроекономічного; 2) регуляторного; 3) інституційного; 4) зовнішньо-кон’юнктурного. Ієрархія чинників сформована за ознакою значущості (найбільшої інтенсивності) їх впливу на процес становлення конкурентного національного ринку праці. Насамперед, це стосується врахування умов формування ринку, ціни товару (заробітної плати), уніфікованості та якості товару (поширеності висококваліфікованої робочої сили), інтенсивності конкуренції (навантаження на вакантне робоче місце), співвідношення попиту та пропозиції (вакансії та безробітні), інфраструктури ринку (результативність діяльності служб зайнятості, кадрових агентств, закладів освіти та перепідготовки, тощо).
Акцентовано увагу на тому, що забезпечення адекватності врахування взаємопогашення негативних і позитивних впливів при розрахунку інтегрального індикатора розвиненості конкурентного середовища на ринку праці можливе на основі розрахунку індикаторів стимулюючого та стримуючого впливу на процес його формування. У якості пріоритетних критеріїв розвитку конкурентного середовища на національному ринку праці було виокремлено інтенсивність конкуренції та забезпечення необхідних законодавчо-правових, соціальних, інституціональних умов для її розвитку. Чинники позитивного (негативного) впливу на зазначені умови були віднесені до складу індикатора стимулюючого (стримуючого) впливу на розвиток конкурентного середовища ринку праці.
Розроблений методичний підхід передбачає оцінювання значень індикатора стимулюючого впливу (Is) та індикатора стримуючого впливу (Ir) на розвиток конкурентного середовища на ринку праці на основі запропонованих формул (1) та (2), які передбачають визначення напрямів впливу на процес його формування, та враховують значимість розбіжностей між приростами показників різних груп через вагові коефіцієнти та :
Is = ; ; ; ; ; (1)
Ir = ; ; ; ; , (2)
де jі – індекс показника і-ї групи, що входить до складу індикатора стимулюючого
впливу на конкурентне середовище на вітчизняному ринку робочої сили;
– абсолютний приріст j-го показника за період (рік);
– ваговий коефіцієнт для j-го показника і-ї групи;
i – індекс групи показників; показники групуються в залежності від того, який
напрям впливу на формування та функціонування конкурентного середовища
на ринку праці або ж його ознаку, яку вони характеризують;
– ваговий коефіцієнт для i-ї групи показників;
kі – індекс показника і-ї групи, що входить до складу k-го індикатора стримуючого
впливу на конкурентне середовище на ринку праці України;
– абсолютний приріст k-го показника за період (рік);
– ваговий коефіцієнт для k-го показника i-ї групи.
Керуючись запропонованим методичним підходом, інтегральний індикатор розвиненості конкурентного середовища на національному ринку праці (Іint) був визначений за такою формулою:
Іint = 10 * [Is - Ir] (3)
Різниця індикаторів стимулюючого та стримуючого впливу на розвиток конкурентного простору на ринку праці України, яка визначає величину інтегрального індикатора розвиненості конкурентного середовища, демонструє кількісну оцінку переваги сумарного позитивного або негативного впливу на нього. На рис. 2 зображена динаміка індикаторів стимулюючого та стримуючого впливу на розвиток конкурентного середовища на ринку праці України (протягом 2000-2004 рр.), визначених за допомогою запропонованої методики. Кожен із індикаторів демонструє сумарний ефект зміни чинників, які позитивно чи негативно діють на формування простору конкурентної взаємодії робочої сили, та оцінений з урахуванням вагових коефіцієнтів.
Рис. 2 Динаміка індикаторів стимулюючого та стримуючого
впливу на розвиток конкурентного середовища на ринку праці України протягом 2000-2004 рр.
Оцінка динаміки інтегрального індикатора розвиненості конкурентного середовища на ринку праці свідчить, що основним результатом формування конкурентного середовища вітчизняного ринку праці під дією перелічених чинників на протязі 2000-2004 рр. стало посилення його агресивності, тобто загострення конкуренції між претендентами на вакантні робочі місця. Основною причиною формування тенденції до скорочення навантаження на вільне робоче місце протягом вказаного періоду (з 24 осіб у 1999 р. до 6 осіб у 2004 р.) було макроекономічне зростання в країні, яке ініціювало підвищення попиту на робочу силу та скорочення рівня безробіття. При поступовому зростанні обсягів потреби у робочій силі, що є відмінною рисою макроекономічної стабілізації, це можна пояснити, насамперед, підвищенням інтенсивності конкуренції з приводу отримання вакантного робочого місця (за більшістю спеціальностей).
Обґрунтовано, що загострення конкуренції на ринку праці для кожного найманого працівника, у кінцевому підсумку, означає, що його конкурентна позиція на ринку праці стала більш вразливою, і саме її збереження та зміцнення вимагає постійного підвищення власної конкурентоспроможності з боку працівника.
Зосереджено увагу на тому, що одним із найбільш важливих напрямів дослідження процесу формування конкурентного середовища на ринку праці виступає здійснення кількісної характеристики активної та пасивної конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили, визначення економічного змісту цих категорій, можливих статистичних параметрів їх оцінки. Дисертант дійшов висновку, що активна конкурентоспроможність робочої сили характеризує дію чинників суб’єктивної (внутрішньої) мотивації до посилення власної конкурентної позиції на ринку праці. На рівні окремої особи ці чинники відбивають бажання творчої реалізації та постійного професійного удосконалення, прояву здорової амбіційності щодо кар’єрного зростання, усвідомлення прямої залежності між рівнем професіоналізму та оплатою праці (за однакових інших умов), а на рівні економіки у цілому – процес формування людського капіталу.
Доведено, що пасивна (або вимушена) конкурентоспроможність робочої сили пов’язана з необхідністю особи конкурувати на ринку праці. Така необхідність з’являється в залежності від достатності коштів, які надходять з альтернативних трудовій діяльності джерел (соціальні чи приватні трансферти, спадщина, дивідендні та ін. доходи), для забезпечення прийнятного з точки зору особи власного прожиткового рівня. Отже, пасивна конкурентоспроможність працівника значною мірою визначається об’єктивними факторами: ефективністю державного регулювання соціально-економічної сфери, яку, у даному випадку, необхідно охарактеризувати за допомогою показників структури та рівня доходів населення, а також чинників впливу на них.
Загострення конкуренції між претендентами на вакантні робочі місця відбувалося на фоні посилення інтеграції України до світового економічного простору, збереження високих темпів її економічного зростання протягом останніх років, підвищення вимог до професійних та особистісних якостей найманих працівників. Разом з тим, достатньо впливовим залишається внесок пасивної компоненти у підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили на національному ринку праці. Це обумовлене, насамперед, вагомістю дії суб’єктивних чинників, пов’язаних із специфікою розвитку ринку праці трансформаційної економіки.
Використання представлених вище методичних підходів дало змогу дійти висновку, що в умовах глобалізації світового економічного простору посилення значення активної складової підвищення загального рівня конкурентоспроможності робочої сили виступає найбільш вагомим чинником формування конкурентного середовища на ринку праці.
У третьому розділі „Вплив макроекономічних чинників на формування конкурентного середовища на ринку праці” визначено стратегію розвитку конкурентних відносин на ринку праці, яка орієнтується, насамперед, на забезпечення можливостей реалізації макроекономічних чинників, що сприятимуть формуванню конкурентного середовища у сфері праці. Концептуально важливим є проведене в дисертації дослідження проблем розробки нормативно-законодавчої та правової бази, орієнтованої на формування умов для створення ефективних робочих місць, виявлення територіально-галузевих пріоритетів у збереженні існуючих і створенні конкурентоспроможних робочих місць, моніторинг, збір та обробка необхідної статистичної інформації (кількість введених і ліквідованих робочих місць, вартість створення або збереження робочого місця, рівень використання виробничих потужностей, джерела фінансування додаткового введення робочих місць), стимулювання ефективної структури зайнятості, орієнтованої на формування конкурентних відносин на ринку праці.
Обґрунтовано, що формування інституціонального середовища для появи реальних власників, здатних забезпечити ефективне функціонування економічних суб’єктів, можливе за умов ослаблення ступеню монополізації національної економіки, впровадження ефективно діючих механізмів конкуренції, удосконалення існуючої нормативно-правової бази. Проаналізовані в роботі тенденції інституціональних змін, що відбуваються в економіці, дозволили виділити в якості пріоритетних проблеми пошуку реальних резервів збільшення обсягів потреби у працівниках підприємств недержавної форми власності, що, відповідно, обумовлює посилення конкуренції на ринку праці з боку роботодавців. Саме радикальність ходу економічних реформ, сприяння розвитку найбільш ефективних, з точки зору пріоритетності економічних інтересів держави, форм власності, створення реальних передумов для розвитку конкурентного середовища з метою формування підприємницької поведінки економічних суб’єктів, будуть сприяти забезпеченню послідовності позитивних макроекономічних змін, які намітилися в останній час в економічному розвитку країни.
Становлення конкурентних відносин на ринку праці обумовлює, передусім, зміну відношення людини до праці, формує такі умови зайнятості, за яких вона вимушена мобілізовувати та максимально реалізовувати особисті здібності до високоякісної праці. В цих умовах пріоритетні позиції займають вимоги стосовно відповідності, адекватності якісних характеристик працівників потребам ринкової економіки, що, у свою чергу, забезпечує їх затребуваність і можливість подальшого покращення якості трудового потенціалу суспільства. Насамперед, це стосується забезпечення підвищення не тільки рівня індивідуальної конкурентоспроможності працівників, але, відповідно, конкурентоспроможності національної робочої сили як однієї з найголовніших компонент формування конкурентного середовища на ринку праці.
Вагомим результатом проведеного дослідження стали науково-теоретичні пропозиції щодо реформування існуючої системи оплати праці у напряму підвищення рівня її конкурентності; створення передумов формування конкурентного середовища на ринку праці, серед яких слід виділити: забезпечення можливостей мобілізації особистісного потенціалу як складової конкурентоспроможності суб’єктів трудової діяльності, зокрема, розвитку підприємливості як однієї з основних рис працівника творчого (креативного) типу; розробку системи комплексних заходів щодо реалізації прав працівників стосовно забезпечення конкурентного рівня заробітної плати та своєчасного її отримання (за умов відповідності її розмірів умовам розширеного відтворення робочої сили й утримання рівня її реальної вартості на ринку); створення економічного підґрунтя для збереження конкурентного рівня заробітної плати, виходячи з реалій макроекономічної ситуації та фінансово-економічного стану підприємств, та формування джерел її подальшого підвищення не тільки на рівні підприємства, але й на державному та регіональному рівнях; удосконалення механізмів державного та колективно-договірного регулювання оплати праці.
Вищезазначене обумовлює необхідність забезпечення взаємозв’язку регулювання зайнятості та заробітної плати в умовах ринково орієнтованої економіки України, який передбачає визначення пріоритетів у питаннях реформування заробітної плати та посилення ролі державного регулювання ринку праці. Зокрема, проведене дослідження доводить пріоритетність застосування комплексного підходу до удосконалення оплати праці та забезпечення конкурентності її рівня, створення економічного підґрунтя для ефективного
