Центральний інститут післядипломної

педагогічної освіти АПН України

Лобур Микола Сергійович

УДК 377.1 : 641/642 (048)

Формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Науковий керівник доктор технічних наук, професор,

Чміль Анатолій Іванович,

Центральний інститут післядипломної

педагогічної освіти АПН України,

декан факультету підвищення кваліфікації

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, Гриньова Марина Вікторівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, завідувач кафедри педагогічної майстерності

кандидат педагогічних наук, Зданевич Лариса Володимирівна, Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Провідна установа

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Захист відбудеться 21 квітня 2006р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул.. Артема, 52-А, корпус 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, за адресою: 04053, м. Київ-53, вул.. Артема, 52-А, корпус 3, ауд. 20

Автореферат розісланий 21 березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Серед завдань соціально-економічного розвитку країни важливе значення відводиться підвищенню якості обслуговування населення, задоволенню попиту споживачів. Незважаючи на те, що досить багато людей працює у сфері обслуговування, до якої належить галузь харчування, в ній бракує достатньо добре підготовлених фахівців. Це зумовлює пошук більш досконалих концепцій у підготовці кадрів, зокрема молодших спеціалістів для сфери харчування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Дана галузь відноситься до сфери виробництва та обслуговування, яка в першу чергу піддалася реформуванню, роздержавленню і приватизації. Розвиток цієї сфери переважно пішов у напрямку створення малих підприємств з чисельністю працюючих до 50 чоловік на кожному, що вимагає від фахівців, крім основної кваліфікації техніка-технолога, мати одну або декілька суміжних споріднених професій (організатора, технолога і безпосередньо виконавця робіт), що значно розширить сферу їх діяльності в ринкових умовах та соціальну мобільність. У свою чергу це потребує формування у них відповідних особистісних професійно значущих якостей професіонала.

Аналіз фахової та психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень, свідчить про посилену увагу до проблеми формування професійно значущих якостей фахівців різних професій. Так, зокрема, ряд робіт присвячено визначенню та формуванню професійно значущих якостей фахівців для успішного виконання певної професійної діяльності: пілота (В. Л. Маріщук, К. К. Платонов); оператора атомної електричної станції (А. П. Подольський); будівельника (К. І. Байчоров, В. В. Чебишева); техніка-механіка (В. С. Лукач); токаря (Л. М. Шестакович, Р. В. Шрейдер); швачки (Л. І. Денисенко); інженера-педагога (А. І. Капустіна); водія (В. К. Гаврилюк, А. А. Єгоров); педагога (Є. Ф. Зеєр, Н. В. Кузьміна, В. І. Кунтиш, В. А. Петьков); соціального працівника (Н. І. Кривоконь, Я. Цехова); психолога (І. А. Мартинюк, В. А. Семиченко, Н. В. Чепелєва); фахівця сфери обслуговування на морському транспорті (С. В. Ситник); службовця-митника (Н. С. Тимченко); організатора (А. Лутошкін, Л. Уманський); менеджера (Н. К. Андрійченко, Н. І. Мірошниченко, Л. С. Сергєєва); офіціанта, бармена (В. А. Барановський, В. І. Богушева, Л. В. Кулькова, М. А. Стельмахович, В. В. Усов).

Поряд із цим проведений теоретичний аналіз свідчить про те, що проблемі сформованості особистісних якостей молодшого спеціаліста сфери харчування приділено явно недостатньо уваги. Насьогодні не розроблені професіограми для даної галузі, які б надали можливість педагогам закладів освіти спрямовувати навчальний процес на формування професійно значущих особистісних якостей у студентів. Існуючі дослідження в основному носять дидактичний характер, зорієнтований на удосконалення навчального процесу. У той же самий час дослідження діяльності фахівців сфери харчування переконливо вказують, що успішність цієї діяльності обумовлюється не тільки знаннями, навичками і вміннями, але й поєднанням їх з професійно значущими особистісними якостями, відсутність яких у багатьох ситуаціях негативно впливає на виробничий процес.

Теоретична нерозробленість та практична значущість виділення із ряду особистісних якостей основних професійно значущих і подальше їх формування у студентів в процесі навчання зумовило вибір теми нашого дослідження: “Формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов’язана з розробкою та введенням в дію Державних освітніх стандартів підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.091711 “Технологія харчування”, напряму підготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія”, що здійснюється колективом Коледжу ресторанного господарства Національного університету харчових технологій.

Тема дослідження затверджена на вченій раді Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол №3 від 26.03.04 р.) та узгоджена з радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 25.01.05 р.).

Дисертаційне дослідження виконано у рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри менеджменту Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України “Підготовка керівника навчального закладу в системі післядипломної освіти”. Номер державної реєстрації 0103U003244.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки молодших спеціалістів сфери харчування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Предметом дослідження є зміст та педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні, виділенні та систематизації сукупності професійно значущих якостей майбутніх фахівців сфери харчування та визначенні умов їх формування у процесі навчання.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування як складової їх професійної підготовки може бути успішним за таких умов: орієнтації студентів в процесі навчання на формування якостей, необхідних для успішної професійної діяльності; підготовки педагогічних працівників навчального закладу до роботи з формування професійно значущих якостей у студентів; впровадження в навчальний процес активних методів навчання через зміст професійно-кваліфікаційної діяльності.

Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати стан наукових досліджень з формування професійно значущих якостей особистості.

2. Обґрунтувати, виділити та систематизувати професійно значущі якості майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування.

3. Дослідити рівень сформованості професійно значущих якостей майбутніх фахівців сфери харчування за традиційною системою професійної підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

4. Визначити та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування.

Методологічними та теоретичними основами дослідження є принципи: розвитку особистості в діяльності (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн); концептуальні положення щодо сутності професійно значущих якостей (Б. Г. Ананьєв, В. О. Бодров, В. Д. Шадріков та ін.); єдності навчання, виховання і особистісного розвитку в практиці вищої школи (С. М. Архангельський, А. А. Вербицький, І. Я. Лернер, Н. Г. Ничкало та ін.); концептуальних ідей щодо психолого-педагогічних особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців (І. В. Горлинський, Є.О. Клімов, М. І. Махмутов, В. А. Семиченко та ін.); нормативні документи про освіту, перспективи її розвитку, у тому числі Закон України “Про вищу освіту”, положення “Про державний вищий заклад освіти”.

Для розв’язання поставлених завдань і підтвердження гіпотези було використано такі методи: вивчення й теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив обґрунтувати основні теоретичні положення дослідження; аналіз фахової літератури, опитування експертів за визначеними анкетами, ранжування дозволили виділити провідні професійно значущі якості фахівців сфери харчування; експертна оцінка і самооцінка сприяли визначенню рівнів сформованості професійно значущих якостей; цілеспрямовані психолого-педагогічні експерименти (констатуючий, формуючий та контрольний) дали змогу визначити, перевірити та підтвердити дієвість запропонованого комплексу педагогічних умов формування у студентів професійно значущих якостей; методи статистичної обробки кількісних показників підтвердили ефективність впровадження педагогічних впливів. В основу оцінки ефективності дослідження був покладений порівняльний принцип, що дозволив оцінити рівні сформованості професійно значущих якостей особистості в контрольних (КГ) і експериментальних (ЕГ) групах.

Експериментальна база. Дослідження проводилися протягом 2001-2005 років на базі Коледжу ресторанного господарства Національного університету харчових технологій м. Києва, Горлівського технікуму харчової промисловості, Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості, підприємств ресторанного господарства м. Києва.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше науково обґрунтовано та виділено професійно значущі якості, необхідні для успішної професійної діяльності майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування; доведено, що ефективність їх формування в навчально-професійній діяльності студентів забезпечується впровадженням комплексу педагогічних умов, які містять: орієнтацію студентів у процесі навчання на формування якостей, необхідних для успішної професійної діяльності; підготовку педагогічних працівників навчального закладу до роботи з формування професійно значущих якостей у студентів; впровадження в навчальний процес активних методів навчання через зміст професійно- кваліфікаційної діяльності; розкрито можливості навчального процесу у формуванні професійно значущих якостей у студентів; розширено й поглиблено наукові уявлення про фахову підготовку молодших спеціалістів сфери харчування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у висновках та пропозиціях стосовно вдосконалення процесу формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування. Дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані у розробці професіограми техніка-технолога сфери харчування, а також у проектуванні освітніх систем та кваліфікаційних стандартів для спеціальності “Технологія харчування”.

Результати дисертаційного дослідження лягли в основу розроблених програм предметів ”Технологія приготування їжі”, ”Організація виробництва та обслуговування в підприємствах ресторанного господарства”, ”Основи підприємництва та управлінської діяльності”, що викладаються у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. З урахуванням положень дисертаційної роботи був розроблений та впроваджений Міністерством освіти і науки України (від 18.10.2004 р., № 800). Галузевий стандарт вищої освіти України з підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.091711 ”Технологія харчування”.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; виділенні основних професійно значущих якостей та впровадженні в навчальний процес комплексу педагогічних умов, що сприяють ефективному формуванню професійно значущих якостей у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування.

У Галузевому стандарті вищої освіти України з підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю 5.091711 ”Технологія харчування”, розробленому у співавторстві, автору належить розробка виробничих функцій, типових задач та вмінь, якими повинен володіти випускник; якостей, що обумовлюють здатність вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності; системи змістовних модулів щодо формування цих якостей.

Надійність і вірогідність одержаних результатів і висновків забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті та завданням; поєднанням методів якісного та кількісного аналізу отриманого експериментального матеріалу; застосуванням методів статистичного аналізу; позитивними результатами впровадження в навчальний процес сукупності активних методів навчання, спрямованих на формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування.

Апробація та впровадження результатів досліджень.

Результати дисертаційної роботи були апробовані та обговорювалися на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми і шляхи удосконалення фундаменталізації і профілізації підготовки фахівців-випускників вищих технічних навчальних закладів” (Київ, 10-12 жовтня, 2000 р.), на спільному засіданні методичних об’єднань заступників директорів з навчальної роботи і виробничого навчання м. Києва (Київ, 16 лютого, 2005 р.), на науково-методичній конференції “Інноваційні технології навчання і виховання у вищій школі” (м. Київ, 20 квітня, 2005 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Становлення парадигми управління навчальним закладом в умовах модернізації освіти” (Хмельницький, 20-21 травня, 2005 р.), на засіданнях кафедри менеджменту освіти, на звітних конференціях Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (2003, 2004, 2005 рр.).

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Коледжу ресторанного господарства НУХТ (м. Київ) (довідка №120 від 21.11.05 р.), Горлівського технікуму харчової промисловості (довідка №509 від 23.11.05 р.), Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості (довідка №917 від 22.11.05 р.). Положення дисертаційної роботи лягли в основу стандарту вищої освіти підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.091711 “Технологія харчування”, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 18.10.2004 р. №800 (довідка №14/18.2-2539 від 14.11.05 р.).

Результати дослідження висвітлені у 7 публікаціях, з них 6 одноосібних у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (269) і 8 додатків. Текст роботи викладено на 181 сторінці, дисертація містить 22 таблиці, 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено її об’єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу і основні завдання дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичну та практичну значимість; названо методи дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі “Теоретичні основи формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування” проведено аналіз психолого-педагогічної та фахової літератури вітчизняних та зарубіжних учених щодо необхідності формування професійно значущих якостей, визначена їх сутність, обґрунтовано, виділено та систематизовано перелік провідних професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування, розглянуто психолого-педагогічні основи процесу формування професійно значущих якостей.

Аналіз наукових досліджень, присвячених формуванню професійно значущих якостей, показав неоднозначність позицій щодо уявлень про їх зміст. Найчастіше поняття професійно значущі якості визначають через терміни “якості” (О. О. Бодальов, Н. В. Кузьміна, Н. Л. Меншиков, К. К. Платонов, В. О. Ядов, та ін.), “здібності” (Є. П. Ільїн, М. С. Лейтес, В. Л. Маріщук, Л. М. Шестакович та ін.), “властивості” (Л. І. Анциферова, О. Г. Ковальов та ін.), “риси” (Р. С. Нємов, Х’єлл Л, Зиглер Д. та ін.). На основі аналізу даних понять зроблено висновок про те, що професійно значущі якості – це особисті якості суб’єкта, які необхідні для успішного оволодіння професійними знаннями, вміннями і навичками, вони визначають успішність навчання у встановлені терміни і ефективність професійної діяльності. Як засвідчують дослідження (Б. Г. Ананьєв, Л. Н. Божович, Н. Д. Левітов, О. М. Леонтьєв, І. С. Мар’єнко, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, С. В. Ситник, Л. А. Сподін, В. Д. Шадріков та ін.) професійно значущі якості не є постійними, вони розвиваються в процесі діяльності за наявності позитивних мотивів та спрямованості на дану професію.

Під час вивчення фахової літератури (В. А. Барановський, І. Н. Бергер, В. І. Богушева, Л. В. Донская, Л. В. Кулькова, Л. Ф., Лисенкова, С. В. Ситник, Т. І. Скірда, М. А. Стельмахович, В. В. Усов та ін.) було виявлено недостатню розробленість професіограм щодо професій сфери харчування. Це обумовило необхідність дослідження з метою виділення провідних професійно значущих якостей для майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування, які необхідно формувати у студентів в процесі навчання. Визначення відповідних якостей відбувалося на основі контент-аналізу фахової літератури та результатів експертного опитування. У якості експертів були залучені студенти випускних курсів спеціальності “Технологія харчування” і фахівці сфери харчування. За результатами контент-аналізу розроблена анкета для даної галузі, до переліку якої включено 63 особистісні якості, які експертам потрібно було оцінити за ступенем їх важливості для подальшої професійної діяльності.

За результатами дослідження до комплексу найважливіших професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування увійшли: інтерес до професії; відповідальність; моральність; особиста активність; самостійність; готовність до ризику; готовність до прийняття нестандартних рішень; старанність; працелюбність; товариськість; організаторські здібності; комунікативні здібності; доброзичливість; привітність; емпатія; ініціативність; прагнення до професійного зростання.

Виділені якості систематизовано на основі відносин, в які вступає фахівець, здійснюючи свої професійні функції (відносини, що визначають загальні особливості стосунків з оточуючим світом, ставлення до інших і до своєї професійної діяльності).

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури (Г. О. Балл, І. Д. Бех, А. О. Вербицький, І. А. Зязюн, М. І. Єрецький, І. Я. Лернер, П. Г. Лузан, М. І. Махмутов, Н. Г. Ничкало, О. М. Пєхота, В. А. Семиченко та ін.) визначені можливості навчально-виховного процесу щодо формування професійно значущих якостей особистості майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування. Основними шляхами й умовами реалізації можливостей навчальних дисциплін щодо формування цих якостей є забезпечення позитивних взаємин “студент-викладач”, посилення професійного спрямування змісту навчання, поліпшення позанавчальної виховної роботи, використання методів позитивної мотивації, викладання предметів на основі використання міжпредметних зв’язків, запровадження методів активізації навчання (проблемні лекції, ділові ігри, аналіз виробничих ситуацій, дискусії, тренінги та ін.).

У другому розділі “Експериментальне дослідження сформованості професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування” подано результати констатуючого експерименту, виявлено рівні сформованості професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування, проаналізовано організаційну структуру процесу формування професійно значущих якостей у студентів за традиційною системою професійної підготовки.

Виявлено, що лише 57,6% студентів мають достатній інтерес до обраної професії, не всі студенти усвідомлюють специфіку і вимоги своєї майбутньої професійної діяльності.

Аналіз мотивів вибору професії показав, що більшість студентів, обґрунтовуючи свій вибір, надають перевагу мотивам, які пов’язані зі змістом майбутньої професійної діяльності (43,3%) та вузько особистісним мотивам (34,1%). Тобто значна частина студентів переслідує свої практичні цілі, а професія для них виступає засобом досягнення мети, пов’язаної переважно з вирішенням матеріальних проблем. І лише незначна кількість студентів, аргументуючи свій вибір професії, надає перевагу соціальним мотивам (18,5%) та мотивам самооцінки профпридатності (8,5%).

Аналіз одержаних результатів вивчення професійних схильностей засвідчив, що переважна більшість студентів віднесла себе до типу професії ”людина-людина”, що є суттєвим позитивним фактором професійної придатності до обраного фаху.

Визначення рівня сформованості професійно значущих якостей проводилося за допомогою анкети ”Карта інтересів” (В.О. Худик), методики ”КОС-1” (комунікативні та організаторські схильності (Б.О. Федоришин, В.В. Синявський), методів експертних оцінок, анкетування, спостереження та бесід, які визначалися за їх ступенем прояву у практичній діяльності під час програвання професійних ситуацій та виконання завдань. До експерименту у ролі експертів залучалися викладачі, класні керівники, майстри виробничого навчання (всього 45 чоловік).

Оцінка рівня сформованості кожної із 17 виділених якостей відбувалася за 5-тибальною системою. Дуже високий рівень (5 балів) передбачав, що якість виявляється завжди; високий (4 бали) – виявляється майже завжди; середній (3 бали) – швидше виявляється, ніж не виявляється; нижче середнього (2 бали) – виражена слабо і проявляється рідко; низький (1 бал) – проявляється дуже рідко чи не проявляється зовсім.

Дослідженням були охоплені студенти п’яти груп других курсів у кількості 142 осіб.

Незважаючи на те, що такі професійно значущі якості, як комунікативні здібності, прагнення до професійного зростання, готовність до ризику, особиста активність, працелюбність були на достатньому рівні розвитку в більшості студентів, проте в певної частини майбутніх фахівців сфери харчування вони були також і на низькому рівні. Розкрито, що такі важливі особистісні якості, як готовність до прийняття нестандартних рішень, самостійність, організаторські здібності, ініціативність перебували у переважної більшості студентів на середньому та нижче середнього рівнях розвитку.

Щодо здійснення педагогічними працівниками цілеспрямованої роботи з формування професійно значущих якостей, то лише 9,2% з числа опитаних (38 викладачів коледжу) дотримуються цього на кожному занятті, проводячи цілеспрямовану роботу згідно з раніше складеним планом. Інші викладачі проводять роботу з формування професійно значущих якостей, але без попереднього планування, тобто стихійно (53,4%), або лише в разі необхідності (28,6%), 8,8% викладачів взагалі спеціальної роботи не здійснюють, бо вважають, що предмет, який вони викладають, і увесь навчальний процес самі впливають на формування професійно значущих якостей у студентів. З’ясовано, що викладачі майже не уявляють, якими провідними професійно значущими якостями повинен володіти майбутній молодший спеціаліст сфери харчування, мають недостатні знання про можливості навчальної дисципліни, яку вони викладають, у формуванні цих якостей, використовують в основному пасивні методи навчання та виховання: розповідь, бесіда, приклад, інструктаж.

Аналіз результатів відвіданих занять і вивчення навчально-методичного забезпечення предметів засвідчили, що у студентів має місце шкільна направленість на знання при недостатній сформованості професійної мотивації та їх орієнтації в процесі навчання на майбутню професійну діяльність. В процесі підготовки майбутніх фахівців перевага надається інформаційному способу передачі “готових” знань викладачем студенту, часто без особливої аргументації необхідності в цих знаннях, а засвоєння навчального матеріалу забезпечується в більшості репродуктивним способом без належного науково-методичного обґрунтування, тобто процес формування професійно значущих якостей у студентів здійснюється стихійно.

Дані констатуючого експерименту дозволяють зробити висновок про необхідність підготовки педагогічного колективу, розробки і впровадження в навчально-виховний процес засобів педагогічного впливу з метою формування професійно значущих якостей у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування.

У третьому розділі “Умови ефективного формування професійно значущих якостей у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування” наводиться зміст та організація експериментальної роботи, результати формуючого експерименту.

Анкетування та спостереження за діяльністю викладачів та майстрів виробничого навчання навчального закладу засвідчило, що лише 35% від загальної кількості готові до впровадження експериментальної системи навчання і виховання. Саме ці педагоги виявили позитивне ставлення до експерименту з формування професійно значущих якостей у студентів. Разом з тим виявлено, що вони не завжди можуть це здійснити на технологічному рівні, не мають відповідних знань та вмінь. Проведена з ними теоретична та практична підготовка під час постійно діючого семінару протягом семестру сприяла формуванню мотивів їх професійного самовдосконалення, активній участі у методичній роботі коледжу, вивченню інноваційних технологій та запровадженню їх у навчально-виховний процес навчального закладу, пошуку та використанню нових засобів активізації навчально-виховного процесу.

Концептуально робота з формування професійно значущих якостей будувалась таким чином: з переліку визначених якостей було виділено три провідні (інтерес до професії, комунікативні здібності, самостійність), які відображають основні структурні блоки та можуть виступити системоутворюючими чинниками особистісного розвитку майбутніх фахівців сфери харчування. До першого блоку увійшли якості, що визначають загальні особливості стосунків людини з оточуючим світом: ініціативність, самостійність, відповідальність, особиста активність, старанність, працелюбність. До другого блоку - якості, що визначають взаємини з іншими людьми: моральність, товариськість, комунікативні здібності, емпатія, доброзичливість, привітність, організаторські здібності. До третього блоку - якості, що характеризують особливості включення людини до професійної діяльності: інтерес до професії, готовність до ризику, готовність до прийняття нестандартних рішень, прагнення до професійного зростання.

Це дозволило спрямувати педагогічний вплив та особистісний розвиток студентів на базові якості. Передбачалось, що зростання цих якостей буде сприяти ”підтягуванню” й інших якостей, що складають відповідні блоки.

В основу розробки методів формування професійно значущих якостей було покладено діяльнісний підхід, який базується на розумінні діяльності як найважливішої умови розвитку, що передбачав орієнтацію студентів у процесі навчання на майбутню професійну діяльність. Основними формами навчальної і виховної роботи стали: лекції-співпраці, семінари-дискусії, моделювання виробничих ситуацій.

В основу методики формування професійно значущих якостей нами покладено проблемне навчання (ділові, рольові ігри, тренінги, аналіз і вирішення виробничих ситуацій, навчальні дискусії, засідання кулінарного клубу веселих і кмітливих (КВК), “Брейн-ринги”), яке сприяє самостійному вирішенню студентами у пізнавальному процесі протиріч між існуючими у них знаннями і новими ситуаціями або завданнями, що виникають.

Запропонований комплекс активних методів навчання через зміст професійно-кваліфікаційної діяльності апробовувався в Коледжі ресторанного господарства м. Києва протягом 2003-2005рр. Формуючий експеримент проводився під час аудиторних занять при вивченні професійно орієнтованих дисциплін (“Технологія приготування їжі”, “Організація виробництва та обслуговування в підприємствах ресторанного господарства”, “Основи підприємництва та управлінської діяльності”), в процесі виробничого навчання та в позааудиторний час. Формування комунікативних вмінь здійснювалось за допомогою тренінгу (7 занять по 2 години кожне) в післяурочний час.

Для проведення формуючого експерименту на базі чотирьох навчальних груп другого курсу коледжу були сформовані дві експериментальні (46 студентів) і дві контрольні (44 студенти). В основу вибору контрольних і експериментальних груп було покладено дотримання умов їх ідентичності, однією з яких є успішність студентів на початок експерименту. У контрольній групі процес навчання здійснювався за традиційною системою підготовки.

У результаті проведеного формуючого експерименту були зафіксовані значні позитивні зміни в рівнях розвитку професійно значущих якостей студентів експериментальних груп в порівнянні зі студентами контрольних груп. Зокрема, у випробовуваних студентів на 30,4% збільшився інтерес до професії, з 49,8% до 71,7% зросла кількість осіб, у яких помітно підвищився рівень комунікативних умінь. Число студентів, які виявили достатній рівень самостійності, зросло на 28,2%. У контрольних групах ці показники майже не змінилися.

Ефективність впровадження системи педагогічних впливів на формування професійно значущих якостей була підтверджена за допомогою критерію К. Пірсона (Х2). Отримані такі значення: розвиток самостійності (Х2експ= 32,82, що значно перевищує нормативне значення Х2табл = 18,46 при вірогідності допустимої помилки < 0,1%); підвищення інтересу до професії (Х2ескп = 61,21 > Х2табл = 18,46, ); розвиток комунікативних здібностей (Х2ескп = 27,77 > Х2табл = 13,82).

У результаті впровадження в навчально-виховний процес активних методів навчання через зміст професійно-кваліфікаційної діяльності відбулися позитивні зміни рівнів розвитку і інших професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування, що відображено в табл.1. Дані таблиці вказують на те, що серед студентів експериментальної групи на 19,5% збільшилась кількість з достатнім рівнем розвитку (дуже високий, високий і середній рівні) готовності до ризику, на 17,3% - готовності до прийняття нестандартних рішень, на 19,5% - прагнення до професійного зростання, на 28,0% - ініціативності, на 21,6% - особистої активності, на 27,7% - організаційні здібності, на 14,5% - моральності, на 13,0% - товариськості, на 10,9% - емпатії, на 23,8% - доброзичливості, на 17,4% - привітності, на 21,7% - старанності, на 21,6% - працелюбності, на 26,1% - відповідальності. Тоді як у студентів контрольної групи ці показники майже не змінилися.

Таблиця 1

Результати порівняльного аналізу рівнів сформованості професійно значущих якостей у студентів контрольної

та експериментальної груп (у %)

Професійно

значущі якості | Експериментальна група

(кількість студентів - 46) | Контрольна група

(кількість студентів - 44)

до експерименту | після експерименту | до експерименту | після експерименту

дост. рівень розвитку | недост. рівень розвитку | дост. рівень розвитку | недост.

рівень розвитку | дост. рівень розвитку | недост. рівень розвитку | дост. рівень розвитку | недост. рівень розвитку

Готовність до ризику | 65,2 | 34,8 | 84,7 | 15,3 | 59,0 | 41,0 | 68,1 | 31,9

Готовність до прийняття нестандартних рішень | 60,9 | 39,1 | 78,2 | 21,8 | 61,3 | 38,7 | 68,1 | 31,9

Прагнення до професійного зростання | 65,2 | 34,8 | 84,7 | 15,3 | 61,3 | 38,7 | 65,9 | 34,1

Ініціативність | 55,2 | 44,8 | 76,0 | 24,0 | 49,9 | 50,1 | 56,8 | 43,2

Особиста активність | 54,4 | 45,6 | 76,0 | 24,0 | 52,5 | 47,5 | 58,9 | 41,1

Організаційні здібності | 58,7 | 41,3 | 80,4 | 19,6 | 56,8 | 43,2 | 51,3 | 48,7

Емпатія | 78,2 | 21,8 | 89,1 | 10,9 | 74,9 | 25,1 | 77,2 | 22,8

Моральність | 70,2 | 29,8 | 84,7 | 15,3 | 65,8 | 34,2 | 72,6 | 27,4

Товариськість | 71,7 | 28,3 | 84,7 | 15,3 | 72,7 | 27,3 | 74,9 | 25,1

Доброзичливість | 54,4 | 45,6 | 78,2 | 21,8 | 54,5 | 45,5 | 61,2 | 38,8

Привітність | 63,0 | 37,0 | 80,4 | 19,6 | 61,4 | 38,6 | 65,8 | 34,2

Старанність | 58,7 | 41,3 | 80,4 | 19,6 | 54,5 | 45,5 | 59,0 | 41,0

Працелюбність | 65,2 | 34,8 | 86,8 | 13,2 | 63,6 | 36,4 | 68,0 | 32,0

Відповідальність | 56,5 | 43,5 | 82,6 | 17,4 | 52,2 | 47,8 | 59,0 | 41,0

Примітка: достатній рівень розвитку (дуже високий, високий, середній рівні),

недостатній рівень розвитку (нижче середнього та низький рівні).

Окрім позитивних змін рівнів розвитку професійно значущих якостей, у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування відбулися важливі зрушення і у навчально-професійній діяльності. За оцінками викладачів, у студентів експериментальних груп у цілому покращилися показники навчальної діяльності і праці в лабораторіях, підвищився інтерес до професійної підготовки, покращився соціально-психологічний клімат у колективах груп. На 8,7% збільшилася кількість студентів, які мають намір продовжити навчання у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за обраною спеціальністю. На 13% зросла кількість студентів експериментальних груп, які після формуючого експерименту виявили бажання працювати за обраним фахом у сфері харчування.

Наведені кількісні дані засвідчують, що реалізована програма роботи сприяла підвищенню рівня розвитку професійно значущих якостей, а отже, і професійної підготовки в цілому.

У загальних висновках викладено й узагальнено основні результати проведеного дослідження:

1. Проведений аналіз наукових досліджень з формування професійно значущих якостей особистості показав неоднозначність позицій щодо визначення їх змісту. Найчастіше поняття професійно значущі якості визначають через терміни „якості”, „здібності”, „властивості”. На основі аналізу даних понять зроблено висновок про те, що професійно значущі якості - це особисті якості суб’єкта, які необхідні для успішного оволодіння професійними знаннями, вміннями і навичками, вони визначають як успішність навчання та професійної підготовки у встановлені терміни, так і ефективність професійної діяльності. Встановлено, що професійно значущі якості не є незмінними, вони розвиваються в процесі діяльності за наявності позитивної мотивації і спрямованості на дану професію.

2. У ході експертного опитування фахівців виділено 17 найбільш важливих професійно значущих якостей: інтерес до професії, відповідальність, моральність, особиста активність, самостійність, готовність до ризику, готовність до прийняття нестандартних рішень, старанність, працелюбність, товариськість, організаторські здібності, комунікативні здібності, доброзичливість, привітність, емпатія, ініціативність, прагнення до професійного зростання. Дані якості систематизовано по блоках на основі відносин, в які вступає фахівець, здійснюючи свої професійні функції. Такими є відносини, що визначають загальні особливості стосунків людини з оточуючим світом, ставлення до інших і до своєї професійної діяльності. У межах кожного блоку визначено якості, що є визначальними для успішної роботи фахівця сфери харчування: інтерес до професії, самостійність та комунікативні вміння.

3. Визначено педагогічні умови формування професійно значущих якостей у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування у процесі навчання: забезпечення позитивних взаємин ”студент-викладач”, посилення професійного спрямування змісту навчання, поліпшення позанавчальної виховної роботи, використання методів позитивної мотивації викладання предметів на основі використання міжпредметних зв’язків, запровадження методів активізації навчання (проблемних ситуацій, ділових ігор, аналізу виробничих ситуацій, дискусій, тренінгів та ін.).

4. За результатами констатуючого експерименту доведено, що в умовах традиційного навчання професійно значущі якості у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування формуються переважно стихійно. Про це свідчить наявність значної кількості студентів з недостатнім рівнем сформованості професійно значущих якостей.

5. У значної частини студентів переважає спрямованість на знання за відсутності інтересу до професії, недостатньої сформованості професійної мотивації та орієнтації в процесі навчання на зміст та вимоги майбутньої професійної діяльності. У процесі підготовки фахівців в основному надається перевага інформаційному способу передачі готових знань та технологій викладачем студенту, а засвоєння навчального матеріалу забезпечується переважно репродуктивним способом, що не сприяє ефективному розвитку професійно значущих якостей.

6. З’ясовано, що більшість викладачів не має чіткого уявлення про те, якими найбільш важливими професійно значущими якостями повинен володіти фахівець сфери харчування, а тому під час проведення занять вони не планують цілеспрямованої роботи з їх формування у студентів. Власну навчально-виховну роль більшість викладачів уявляє вузькопредметно, обмежуючись лише знаннями дисципліни, яку викладає.

7. Доведено, що спеціально проведена підготовка викладачів під час постійно діючого семінару протягом семестру сприяла підвищенню їх психолого-педагогічної готовності до формування у студентів професійно значущих якостей. Позитивні зрушення спостерігались також у викладацького складу коледжу, навіть у тих, хто не брав участі в експерименті. У цілому по коледжу на 49% збільшилася кількість педагогічних працівників, що вказали на необхідність формування професійно значущих якостей у студентів, на 52,0% зросла кількість викладачів, що вказали на необхідність і почали впроваджувати активні методи навчання та виховання в навчальний процес. Значно збільшилася кількість викладачів, що вказали на важливість впливу навчального матеріалу дисципліни, яку вони викладають, на формування професійно значущих якостей.

8. Програма формування професійно значущих якостей здійснювалась на основі професійно–орієнтованих предметів (“Технологія приготування їжі”, “Організація виробництва та обслуговування в підприємствах ресторанного господарства”, “Основи підприємництва та управлінської діяльності”), в процесі виробничого навчання та під час позааудиторної роботи. Основними науково–методичними заходами при побудові системи цілеспрямованої підготовки, спрямованої на формування у студентів професійно значущих якостей, стали впровадження в навчально–виховний процес проблемних ситуацій, лекцій за участю студентів, семінарів–диспутів, ділових ігор, методів аналізу конкретних виробничих ситуацій, тренінгу, засідань кулінарного клубу веселих і кмітливих (ККВК), “Брейн-рингів”.

9. Експериментально підтверджена ефективність впровадження комплексу активних методів навчання через зміст професійно-кваліфікаційної діяльності на формування професійно значущих якостей, що підтверджено позитивними змінами у мотиваційній сфері, зростанням інтересу до професії, підвищенням рівнів сформованості досліджуваних якостей, зростанням намірів у майбутніх молодших спеціалістів продовжити навчання у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації за обраною спеціальністю та бажанням працювати за обраним фахом у сфері харчування.

10. На підставі отриманих результатів і зроблених висновків, що підтвердили в дисертаційному дослідженні висунуту гіпотезу, запропоновано ряд рекомендацій вищим навчальним закладам, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів для сфери харчування, а саме:

- визначати початковий рівень розвитку професійно значущих якостей при проведенні професійного відбору студентів до вступу в навчальний заклад з метою подальшого їх формування та кінцевий рівень їх сформованості під час Державної атестації студентів для визначення загального рівня підготовки майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування;

- у процесі професійної підготовки зосереджувати більше уваги на професійній спрямованості навчальної діяльності, враховуючи міжпредметні зв’язки та єдність теорії і виробничої діяльності, що сприятиме покращенню мотиваційно – ціннісного ставлення студентів як до процесу навчання, так і до формування професійно значущих якостей;

- з метою підвищення ефективності формування професійно значущих якостей, слід здійснювати під час викладання навчальних дисциплін, цілеспрямований педагогічний вплив з використанням системи активних форм і методів навчання і виховання.

Проведене дослідження не вичерпує всієї різноманітності питань, пов’язаних з формуванням професійно значущих якостей у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування. Воно дозволяє окреслити коло проблем, які потребують додаткового вивчення. Це розробка діагностичних тестів з метою удосконалення професійного відбору абітурієнтів відповідно до сформованості професійно значущих якостей, створення методики формування професійно значущих якостей на основі соціально-економічних та фундаментальних дисциплін з урахуванням їх специфіки, терміну викладання, професійного спрямування.

Подальші дослідження можуть бути продовжені у напрямках виявлення особливостей формування професійно значущих якостей фахівців сфери харчування вищих освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавра та магістра), а також поглибленого вивчення вищевказаних якостей на різних стадіях професійного становлення.

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені в таких публікаціях:

1. Лобур М.С. Із досвіду вирішення проблем міжпредметних зв’язків на сучасному етапі при підготовці молодших спеціалістів // Нові технології навчання. – К., 2001. – № 31. – С. 216-219.

2. Лобур М.С. Професійно значущі якості молодших спеціалістів сфери харчування: аналіз результатів теоретико-експериментального дослідження // Нові технології навчання. – К., 2004. – № 39. – С. 188-195.

3. Лобур М.С. Формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування методами розвиваючого навчання // Проблеми освіти. – К., 2004. – № 39. – С. 269-279.

4. Лобур М.С. Про необхідність формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців сфери харчування // Нові технології навчання. – К., 2005. – № 40. – С. 174-177.

5. Ділові ігри як засіб формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування // Проблеми освіти. – К., 2005. – № 41. – С. 193-198.

6. Лобур М.С. Формування самостійності як професійно значущої якості майбутніх фахівців сфери харчування // Нові технології навчання. – К., 2005. – № . – С. 237-244.

7. Стандарт вищої освіти підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.091711 “Технологія харчування” // Автори – розробники Б.Г. Лазарєв, М.С. Лобур, Р.М. Бурзак та ін. – Київ, 2004. – 62 с.

АНОТАЦІЯ

Лобур М. С. Формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2006.

Дослідження присвячено проблемі формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування.

Науково обґрунтовано, виділено та систематизовано перелік найважливіших професійно значущих якостей для фахівців сфери харчування. Доведено, що провідними якостями в цьому комплексі є інтерес до професії, самостійність та комунікативні вміння.

Досліджено можливості формування професійно значущих якостей майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування у процесі навчання і встановлено, що в умовах традиційного навчання вони формуються недостатньо і переважно стихійно.

Автором розроблено та апробовано комплекс активних методів навчання через зміст професійно-кваліфікаційної діяльності (ділові, рольові ігри, тренінги, аналіз і вирішення виробничих ситуацій, навчальні дискусії, лекції-співпраці та ін.), що сприяло підвищенню ефективності формування професійно значущих якостей у майбутніх молодших спеціалістів сфери харчування на прикладі студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Ключові слова: професійно значущі якості, формування, молодший спеціаліст, сфера харчування, зміст професійно-кваліфікаційної діяльності.

Лобур Н. С. Формирование профессионально значимых качеств будущих младших специалистов сферы питания. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2006.

Исследование посвящено проблеме формирования профессионально значимых качеств будущих младших специалистов сферы питания.

Ознакомление с результатами теоретического анализа и