КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛУКАШЕНКО Наталія Григорівна

УДК 811.134.2’38

ІСПАНОМОВНИЙ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС:

КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

(на матеріалі форумів з проблематики родинних стосунків)

Спеціальність 10.02.05 – романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор філологічних наук, професор

Корбозерова Ніна Миколаївна,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

кафедра іспанської та італійської філології,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор

Мінкін Лев Михайлович,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.Сковороди,

кафедра романської філології,

завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент

Круковський Василь Іванович,

Київський національний економічний університет, кафедра іноземних мов, доцент

Провідна установа | Львівський національний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, кафедра французької філології, м. Львів

Захист відбудеться 22.02.2006 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розіслано 22.01. 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

професор О.М.Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У зв’язку зі стрімким розвитком Інтернету комунікація в цій мережі та Інтернет-дискурс стали об’єктом уваги українських і зарубіжних лінгвістів. Реферовану дисертацію присвячено дослідженню комунікативно-прагматичних і лінгвостилістичних особливостей іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків як жанру Інтернет-дискурсу.

Фундаментальні дослідження Інтернет-дискурсу проводяться в кількох напрямах. У прикладній лінгвістиці виникла нова дисципліна – нетлінгвістика (Netlinguistics) (S.Posteguillo), призначенням якої стало з’ясування мовного забезпечення мережі взагалі й інформаційно-пошукової системи зокрема. В теоретичному мовознавстві вивчають різні аспекти Інтернет-дискурсу, який прирівнюють до гіпертексту (А.М.Баранов, О.В.Дєдова). Значну увагу приділено дослідженню Інтернет-дискурсу з позицій комунікативно-прагматичного підходу. Так, у іспаністиці виник напрям “кіберпрагматика” (ciberpragmбtica) (F.Yus), що пояснює особливості етикету та ввічливості в мережі (D.Crystal). Аналізують успішність спілкування та комунікативні невдачі віртуальної комунікації (М.Б.Бергельсон). Особливості мовних засобів електронної комунікації визначають в межах лінгвокогнітивного підходу (І.О.Хребтова). Як лінгвокультурний феномен вивчають комп’ютерний жаргон (О.І.Шейгал). Досліджують стилістичний аспект Інтернет-комунікації, вплив мережі Інтернет на літературну мову, конкуренцію норм усного й писемного мовлення (Н.М.Петрова, Г.Н.Трофімова), розглядають стильову диференціацію Інтернет-комунікації (Л.Ю.Іванов). Студіюють окремі жанри Інтернет-дискурсу та їх специфіку: персональні сторінки (С.С.Данилюк), комп’ютерні конференції (О.М.Галичкіна), Інтернет-новини (Н.В.Коломієць), електронна пошта (F.Yus), електронні розмови (М.О.Столярова, S.Lуpez Quero).

Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення Інтернет-дискурсу, найменш простудійованими залишаються іспаномовні Інтернет-форуми (конференції). Під Інтернет-форумами ми розуміємо жанровий різновид Інтернет-дискурсу, який є тематично організованим, відкритим для всіх учасників з метою отримання чи надання поради, обміну досвідом з певної проблеми та спрямованим на спонукання адресата до реалізації певної (не лише мовленнєвої) дії.

Актуальність теми дисертації зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення різних типів дискурсів як форм здійснення міжсуб’єктної мовленнєвої взаємодії. Зокрема, набуває ваги вивчення лінгвостилістичного аспекту дискурсу, а також його прагматичного потенціалу. В зв’язку з окресленою проблематикою актуальним стає аналіз жанрової специфіки та мовленнєвої організації Інтернет-дискурсу в контексті різних мовних спільнот, зокрема іспаномовної.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у відповідності з планом комплексної наукової теми “Функціонально-семантичний, комунікативний та соціокультурний аспекти іспанської мови в синхронії та діахронії”, що розробляється кафедрою іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика реферованої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)”, затвердженою вченою радою Київського державного лінгвістичного університету (протокол № 5 від 27 січня 2000 року).

Метою роботи є з’ясування лінгвостилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:

– визначити місце та роль Інтернет-форуму як жанру Інтернет-дискурсу;

– уточнити зміст терміна “гіпертекст” щодо іспаномовного Інтернет-форуму;

– встановити структурні особливості організації іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків;

– з’ясувати типові комунікативні стратегії й тактики побудови Інтернет-форумів;

– виявити та систематизувати різнорівневі стилістичні засоби в текстах іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків і розкрити їх прагматичний потенціал.

Об’єктом дослідження є іспаномовний Інтернет-дискурс, представлений у гіперпосиланнях і текстах повідомлень Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків.

Предметом дослідження є структурні, семантичні, лінгвостилістичні та комунікативно-прагматичні характеристики іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків як жанру Інтернет-дискурсу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що вербальне оформлення гіперпосилань і текстів повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів відбувається згідно з їх жанровими особливостями відповідно до намірів і прагматичної настанови комунікантів.

Матеріалом дослідження слугували 420 електронних текстів форумів із зазначеної проблематики (загальний обсяг – 1875 с., кількість значущих текстових елементів: 5470 одиниць). До кола значущих текстових елементів входять мовні й мовленнєві явища (від окремих лексичних одиниць до висловлень, фрагментів тексту і далі до цілого тексту). Тексти дібрано методом суцільної вибірки з 8 сайтів мережі Інтернет за 2000-2005 роки: , , , , , , , .

Звернення до вказаних текстів зумовлене тим, що найчастіше відвідуваними іспаномовними Інтернет-форумами є присвячені проблематиці родинних стосунків. Обрані для аналізу тексти акумулюють характерні риси іспаномовного Інтернет-дискурсу.

Для досягнення поставленої мети і розв’язання конкретних завдань використано методи інтерпретативного аналізу, контекстологічного аналізу, прагмасемантичного аналізу, дискурс-аналізу та кількісного аналізу. Визначення значущих текстових елементів, контекстуально збагачених додатковим емоційним змістом, спирається на методи лінгвостилістичного аналізу Інтернет-форуму. Зокрема, для встановлення емоційного навантаження певних одиниць у тексті Інтернет-форумів та аналізу засобів досягнення перлокутивного ефекту адресантом повідомлення залучався метод інтерпретативного аналізу. З’ясування змісту мовленнєвих актів здійснено методом контекстологічного аналізу окремих мовних одиниць; прагмасемантичний аналіз застосований при визначенні основних комунікативних стратегій і тактик побудови іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків. Дискурс-аналіз ужито для встановлення структурно-семантичних характеристик гіпертексту у взаємозв’язку з екстралінгвальною специфікою Інтернет-комунікації. Елементи кількісного аналізу залучені для встановлення частотності використання лінгвостилістичних і прагматичних засобів організації іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на матеріалі сучасної іспанської мови здійснюється комплексне дослідження жанру Інтернет-форуму. Визначено структурні, семантичні та прагматичні характеристики гіперпосилань і повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів. Встановлено тематичну організацію гіпертекстів Інтернет-форумів із зазначеної проблематики, досліджено дейктичні особливості Інтернет-дискурсу шляхом виявлення сукупності стилістичних засобів на різних рівнях текстів Інтернет-форумів.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що її висновки є внеском у вивчення проблем лінгвостилістики, прагматики, дискурс-аналізу, в розбудову теорії тексту і теорії комунікації. Значущими для подальшого розвитку функціональної стилістики іспанської мови є результати дослідження графічних, лексичних, морфологічних, синтактико-стилістичних засобів іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків. Результати та висновки роботи мають значення для вивчення питань, пов’язаних не лише з Інтернет-форумами, а й текстами інших жанрів Інтернет-дискурсу.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості використання основних положень і висновків дисертації в теоретичних курсах стилістики (розділи “Жанри та стилі”, “Лексичні та синтаксичні стилістичні засоби”) і лексикології іспанської мови (розділ “Соціально-функціональна диференціація іспанської лексики”), в створенні спецкурсів із теорії дискурсу та теорії мовленнєвої комунікації (розділи “Типологія дискурсу”, “Комунікативні стратегії й тактики мовлення”, “Теорія мовленнєвих актів”). Результати дослідження можуть бути використані при розробці рекомендацій для оптимізації спілкування в мережі Інтернет.

Апробацію результатів дослідження здійснено на дванадцяти наукових конференціях, у тому числі на п’яти міжнародних: “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003), “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003), “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції” (Харків, 2003), “Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004), “Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005); всеукраїнському конгресі “Перший всеукраїнський конгрес іспаністів” (Київ, 2002); науково-практичних конференціях у КНЛУ: “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002), “Сучасна іспаністика у культурологічному контексті” (Київ, 2003), “Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003), “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004), “Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (Київ, 2005), “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в семи статтях у фахових виданнях ВАК України (2,68 др. арк.) та в матеріалах міжнародної лінгвістичної конференції. Загальний обсяг публікацій – 3, 33 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Обсяг тексту дисертації – 173 сторінки, загальний обсяг роботи – 228 сторінок. Список використаних джерел нараховує 307 праць, 93 – іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 350 позицій.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, робочу гіпотезу, розкрито наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, викладено теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі представлено теоретичні положення, на яких ґрунтується дослідження. Уточнено поняття: Інтернет-комунікація, Інтернет-дискурс, гіпертекст, іспаномовний Інтернет-дискурс. Визначено місце Інтернет-дискурсу в системі функціональних стилів, розглянуто специфіку Інтернет-форуму як жанру Інтернет-дискурсу, виявлено прагматичні особливості Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків.

У другому розділі встановлено комунікативно-прагматичні особливості іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків. Визначено структурні елементи тексту Інтернет-дискурсу: гіперпосилання та тексти повідомлень. Виявлено основні комунікативні стратегії й тактики, що використовуються в Інтернет-форумах із проблематики родинних стосунків.

У третьому розділі описано спеціальні графічні й мовні стилістичні засоби іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків, використані з метою реалізації прагматичної інтенції адресанта та для спонукання адресата до дії.

У загальних висновках підсумовано результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслено шляхи та перспективи подальшої наукової роботи в галузі вивчення Інтернет-дискурсу.

У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків і представлено гіперпосилання іспаномовних Інтернет-форумів, подано перелік особливих графічних засобів (смайликів), які передають емоційний і психофізичний стан комунікантів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Іспаномовний Інтернет-дискурс як об’єкт лінгвістичного дослідження”. Інтернет-дискурс характеризується інтеграцією рис публіцистичного, наукового, офіційно-ділового, розмовно-побутового та художнього стилів (О.М.Галичкіна). Він обслуговує сферу масової комунікації, різновидом якої є Інтернет-комунікація (М.М.Назаров). Інтернет-дискурс визначається специфічними мовними й позамовними чинниками. До мовних факторів належить гібридність, оскільки Інтернет-дискурс вирізняється письмовою формою реалізації, але будується за принципами усного розмовного мовлення; використання фіксованих правил спілкування (етикет мережі Інтернет); наявність гіпертекстів (G.P.Landow, E.Amitay) тощо. Серед позамовних факторів варто виділити анонімність комунікантів, ситуацію їх віддаленості у просторі, але не в часі, встановлення опосередкованого контакту за допомогою комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, а також взаємодію учасників.

Структурна організація Інтернет-дискурсу визначається гіпертекстом, що є різновидом текстового документа, окремі частини якого зв’язуються за допомогою гіперпосилань (J.Dнaz Noci). Гіперпосилання і тексти повідомлень як структурні елементи гіпертексту (О.В.Дєдова) набувають мовного представлення у вигляді електронного документа, зокрема Інтернет-форуму. Вони побудовані за певними правилами з урахуванням комунікативного наміру та прагматичної мети комунікантів.

Гіперпосилання Інтернет-дискурсу являють собою перелік або список ключових слів чи словосполучень; підкреслене та виділене кольором ключове слово (словосполучення). Основною функцією гіперпосилання є забезпечення можливості навігації по електронному тексту (В.П.Леонтьєв).

Повідомлення Інтернет-форумів – це невеликі за обсягом завершені тексти, пов’язані між собою певними семантичними зв’язками, які реалізуються через систему гіперпосилань. Основними ознаками текстів повідомлень Інтернет-форумів є незавершеність, відкритість, нелінійність, відсутність точного авторства, зняття протиставлення між адресантом і адресатом, об’єктивність, неоднорідність (А.М.Баранов). Незавершеність, відкритість полягають в тому, що адресант або інші комуніканти можуть “дописати” тексти Інтернет-форумів. Нелінійність виражається в неможливості передбачити логіку адресанта щодо послідовності викладу та у відсутності в Інтернет-форумі того, що називається “початок” і “кінець”. Комуніканти анонімні, тому не існує точного авторства. Відбувається зняття протиставлення між адресантом і адресатом за рахунок того, що вони не лише вільно вибирають послідовність повідомлень і гіперпосилань Інтернет-форумів, але й реагують на них. Для спрощення процесу сприйняття, використовується виділення кольором. Тексти Інтернет-дискурсу також характеризуються об’єктивністю, тобто можливим є викладення не тільки думки комунікантів, але й коментарів до них. Неоднорідність дозволяє сполучати різні види інформації в Інтернет-дискурсі – текст, малюнок, зображення в русі.

Особливістю іспаномовного Інтернет-дискурсу є те, що він являє собою інтеграцію іспанської й англійської мов. У “Звіті про світову комунікацію” за 2004 р. підтверджено панування англійської мови в цій мережі. Лише 9% користувачів від загальної кількості (72 млн.) мовців послуговуються іспанською мовою. Тому серед іспаномовних користувачів мережі Інтернет розповсюдженим є жаргон спілкування, що поєднує іспанську та англійську мови і називається espanglish / spanglish (X.Castro).

Важливу роль у іспаномовному Інтернет-дискурсі відіграє ввічливість взагалі та етикет мережі Інтернет зокрема (F.Yus). Етикет ґрунтується на базових принципах комунікації: принципі кооперації Г.Грайса і принципі ввічливості П.Браун та Дж.Ліча. Простежується загальна тенденція, яка полягає в тому, що дотримання принципів комунікації для досягнення поставлених цілей комунікантів зумовлює вибір певної стратегії й тактики побудови іспаномовних Інтернет-форумів (О.С.Іссерс).

Інтернет-форум є автентичним мережевим жанром Інтернет-дискурсу (Л.Ю.Іванов), організацію якого визначають мовні й позамовні фактори, що є характерними для Інтернет-дискурсу взагалі. Ситуативна зорієнтованість Інтернет-форуму зумовлена ввічливістю, яка визначає вибір стилістичних засобів, впливаючи на його комунікативну організацію.

Основними складниками комунікативної ситуації Інтернет-форуму є анонімні учасники (головними серед яких є адресант, адресат) й електронний канал передачі інформації. Адресант і адресат несуть у собі, з одного боку, типізовані, узагальнені риси свого народу, культури та соціального середовища, а з іншого – особистісний досвід знань, думок, оцінок. Спілкування підтримується у стилі дружніх контактів, тобто увагу не акцентовано на соціальному статусі людини як окремого представника суспільства (В.І.Карасик). Комуніканти абсолютно рівноправні внаслідок специфічної взаємодії в мережі Інтернет (Л.Р.Дускаєва, О.В.Протопопова). За Г.Г.Кларком та Т.Б.Карлсоном, у Інтернет-форумах ми розрізняємо такі типи адресатів: власне адресат, стосовно якого адресант уживає звертання в полі адресації та при вітанні; сторонні адресати, які є зареєстрованими учасниками; випадкові адресати, які не зареєструвалися. Особливість текстів Інтернет-форумів – наявність автора-редактора (модератора), який стежить за дотриманням етикету мережі та має право пропонувати тему для обговорення (В.П.Леонтьєв).

Кодування інформації відбувається завдяки наявності особливих графічних знаків – @ і смайликів, що компенсують відсутність візуального та слухового каналів передачі інформації. Знак @, що отримав різні назви: англійською мовою – at, іспанською – arroba (міра ваги), українською – “комерційне а”, “ед”, “песик”, “собачка”, “мавпа” використовується учасниками іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків для уникнення вживання закінчення іменників, займенників, прикметників чоловічого роду в множині на позначення осіб обох статей та при написанні електронної адреси. Смайлики передають емоційний і психофізичний стан учасників.

Розділ 2. “Комунікативно-прагматичні особливості побудови іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків”. Основними факторами, що зумовлюють побудову Інтернет-дискурсу і визначають його комунікативно-прагматичні особливості, є структура гіпертексту (його семантична організація) й дейксис (особи, простору, часу, дискурсу), пов’язані з реалізацією комунікативних стратегій і тактик. Гіперпосилання і тексти повідомлень виконують функції, спрямовані на реалізацію комунікативного наміру та для досягнення прагматичної мети адресантів. Зокрема, кольорове маркування тексту Інтернет-форуму застосовують для привертання уваги учасників, психологічного впливу на адресатів, а також для економії мовленнєвих зусиль комунікантів при друкуванні повідомлення та економії часу їхнього перебування у мережі. Гіперпосилання як елемент структури Інтернет-дискурсу використовується для поєднання текстів повідомлень між собою, виступаючи засобом когезії тексту.

Специфікою структурної організації тексту Інтернет-форуму є його ступеневе розгортання (див. рис. 1):

заголовок категорії (гіперпосилання)

теми (гіперпосилання)

заголовки повідомлень за однією темою (гіперпосилання)

заголовки повідомлень певного форуму повний текст повідомлень форумів

(гіперпосилання)

повний текст повідомлень Інтернет-форумів

Рис. 1. Схема структурної організації тексту Інтернет-форуму

Особливістю іспаномовних Інтернет-форумів є організація за семантичним принципом категорій, підкатегорій, заголовків повідомлень Інтернет-форумів. Знайти потрібний текст Інтернет-форуму можна за допомогою зручного каталогу з багатьма категоріями, що виражають найбільш загальні властивості та зв’язки явищ дійсності (В.П.Леонтьєв). Категорія надає Інтернет-форумам соціального вираження проблеми. Кожна підкатегорія об’єднує форуми з визначеної проблематики. Всі форуми мають заголовки, оформлені у вигляді гіперпосилань. Заголовки є смисловими центрами, оскільки інформують комунікантів про те, чи варто читати текст повідомлення.

Гіперпосилання в іспаномовних Інтернет-форумах представлені такими категоріями: Actualidad – “Актуальність”, Polнtica – “Політика”, Cine – “Кіно”, Mujer – “Жінка” тощо. Іспанське суспільство має тривалу патріархальну традицію (M.A.Calero Fernбndez), у зв’язку з чим така категорія іспаномовного Інтернет-форуму, як “Mujer” – “Жінка”, є однією з найбільш поширених в іспаномовній Інтернет-комунікації (43%), зокрема в текстах Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків. Названа категорія представлена в іспаномовних Інтернет-форумах визначеною кількістю підкатегорій, які стосуються окремих проблем родини. Розроблено їхню тематичну організацію (див. табл. 1):

Таблиця 1

Тематична організація категорії “Mujer / Mujeres” у Інтернет-форумі з

проблематики родинних стосунків

Теми підкатегорії |

Проблематика підкатегорії

Relaciуn con mi

pareja – “Стосунки

з моєю другою

половиною” / Mi

familia – “Моя родина” | Зростання кількості пар, які живуть разом, не вступаючи

в шлюб.

Орієнтація на стосунки в парі.

Аспекти партнерських стосунків.

Виникнення нових сімейних форм (одностатевих).

Separaciones y

Di divorcios – “Розлука

та розлучення” | Зростання кількості розлучень.

Mi trabajo – “Моя

робота” / Ama de casa –

“Домогосподарка” | – Вплив процесів індивідуалізації на життя жінки.

– Вища оцінка суспільством професійної діяльності у

– порівнянні з домашньою роботою.

Foros de Bebйs –

“Немовлята” /

Madres jуvenes –

“Молоді матері” | Проблеми планування сім’ї.

Непростий вибір між материнством і кар’єрою.

Psicologнa –

“ “Психологія” /

Violencia domйstica –

“Домашнє насильство” | Зро Зростання кількості самотніх людей, які свідомо обрали

собі таке життя.

Використання фізичної сили чоловіком щодо своєї жінки,

примусовий вплив на неї.

Mi dinero –

“Мої гроші” | – Фінансова і персональна автономність жінки як соціальні

– цінності. Боротьба за рівноправність у прийнятті рішень.

Amor –“Кохання” | Залежність вдалого шлюбу від кохання та статевих відносин.

В іспаномовних Інтернет-форумах заголовки повідомлень представлено особовими формами дієслів, ужитих переважно в теперішньому часі дійсного способу, інфінітивом, іменниками. 33% усіх досліджених заголовків іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків запозичено (іноді у видозміненому вигляді) з назв фільмів, телевізійних серіалів, із назв або уривків літературних творів, назв чи фрагментів пісень, афоризмів, прислів’їв, приказок тощо. Наприклад, відома назва телевізійного серіалу “Багаті також плачуть” запозичена у видозміненому вигляді учасниками Інтернет-форуму: Los ricos tambiйn lloramos – “ми, багаті, також плачемо”.

Повідомлення іспаномовних Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків є мовленнєвими актами, у структурі яких виділяється локутивний, іллокутивний та перлокутивний акти (в термінах Дж.Серля). Розглянемо це на прикладі іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків. Локутивним актом є повідомлення адресантом під псевдонімом (ніком) Electra своєї проблеми: Mi marido me pone los cuernos. Адресант сповіщає про зраду за допомогою фразеологізму “наставити роги” – poner los cuernos. Іллокутивним актом є використання комунікативної сили зазначеного акту у вигляді прохання про надання поради, наприклад: La situaciуn es muy cruel. Tengo 2 hijos. Aconsejadme їquй hacer?їQuй opinбis vosotros? (Electra). Адресант Electra просить поради щодо ситуації, описуючи її за допомогою прикметника cruel adj. – “difнcil de soportar [Larousse], тобто “жорстока, нестерпна”. Від рішучих дій комуніканта стримує наявність дітей. У результаті мовленнєвого впливу адресанта учасники представленого Інтернет-форуму спонукаються до перлокутивних дій у вигляді трьох порад, наприклад: ЎDйjale a este cabrуn! (Libertad.33) – “Покинь цього козла”. Комунікант із псевдонімом Libertad.33 уживає дієслово dejar у наказовому способі, даючи пораду покинути чоловіка в безапеляційній формі. В змісті форуму значення фразеологізму “наставити роги” перекликається зі значенням іменника cabrуn – s.m. “macho de cabra que se distingue por los cuernos [Larousse], тобто “козел, рогата тварина” як позначення чоловіка учасниці з ніком Electra, яка розпочала Інтернет-форум. Інший комунікант із псевдонімом Lacaspi радить розібратися в собі, наприклад: Tienes que buscar la causa en ti misma (Lacaspi). – “Ти маєш шукати причини в собі”. Третій комунікант із ніком Lola радить: Conserva la familia para el futuro de tus hijos (Lola). Комунікант Lola закликає, вживаючи дієслово conservar у наказовому способі, “Збережи родину заради дітей!”. Особливістю текстів повідомлень є наявність перлокутивного ефекту – реакції учасника, який розпочав іспаномовний Інтернет-форум із проблематики родинних стосунків: Maсana voy a tener cita con un psicуlogo (Electra). – “Завтра я зустрічатимуся з психологом”, адресант використовує цю конструкцію в Presente Futuro – “форма теперішнього часу в значенні форми майбутнього” (Н.М.Фірсова), актуалізуючи той факт, що завтра вона зустрічатиметься з психологом, який допоможе їй розібратися в собі.

Розгляд текстів повідомлень Інтернет-форумів із позицій теорії мовленнєвих актів дає нам підстави стверджувати, що зазначені тексти вирізняються використанням дейктичних знаків: 1) дейктичні знаки особи, що вказують на адресанта (yo – “я”, mнo – “мій”), на адресата (tъ – “ти”, vosotros – “ви”) і на третю особу, задіяну в комунікативному процесі (йl – “він”, aquйl – “той”); 2) дейктичні знаки простору, які пов’язуються з комунікативною ситуацією. Адресант у Інтернет-форумі встановлює три рівні відстані: адресант (aquн – “тут, особа / предмет знаходиться поблизу адресанта”), адресат (ahн – “тут, особа / предмет знаходиться поблизу адресата”), річ (allн – “там, на відстані”), що співвідноситься з системою вказівних займенників йste – “цей, розташований ближче до адресанта”, йse –“цей, розташований ближче до адресата”, aquйl – “той, на відстані”; 3) дейктичні знаки часу, які вказують на орієнтування комунікантів у часі; 4) дейктичні знаки дискурсу, які поєднують в одному повідомленні дейктичні категорії особи, часу, простору (E.Martнnez Celdrбn).

В іспанській мові особові займенники рідко вживаються у ролі підмета. Вони переважно виконують певне стилістичне завдання у цій функції (Т.М.Шишкова, Х.-К.Л.Попок). Водночас, характерним для Інтернет-форумів (62% повідомлень) є часте використання цього різновиду дейксису з метою виділення особи та її емоційного стану. В 10% повідомлень форумів із проблематики родинних стосунків уживається дейксис простору. Частотною виявилася дієслівна конструкція “ir a + інфінітив” (18% текстів), що дає нам підстави твердити про наявність в Інтернет-форумах дейксису часу. В іспаномовних Інтернет-форумах використовується дейксис дискурсу (8% текстів), наприклад: COMO YO VOY A DECIR AQUН, SEGЪN UN ESTUDIO DE LA UNIVERSIDAD COMPLUTENSE, AHORA LAS MUJERES SON DE MEDIA UN 30% MENOS INTELIGENTES QUE LOS HOMBRES. NO ESTOY DE ACUERDO. TODAS LAS PERSONAS SON LISTAS E INTELIGENTES. Із метою емоційного впливу на комунікантів, адресант, використовуючи дейксис особи (особовий займенник yo – “я”), простору (прислівник місця aquн – “тут”) і часу (прислівник часу ahora – “зараз”, дієслово у теперішньому часі son – “є”, дієслівна конструкція у теперішньому часі: voy a decir – “скажу”), повідомляє, що, за дослідженнями університету Комплутенсе, жінки в середньому на 30% менш розумні, ніж чоловіки. Адресант висловлює незгоду за допомогою дейксису часу, вживаючи дієслово в теперішньому часі: no estoy de acuerdo – “я не згоден”, і додає, що розум не залежить від статі. Виходячи з цього, спостерігаємо тенденцію до вживання дейксису, що повідомляє координати висловлення в Інтернет-дискурсі для реалізації прагматичної мети комунікантів.

Здійсненню цієї ж мети підпорядковано стратегії побудови іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків, які реалізуються за допомогою тактик (О.С.Іссерс): стратегій ввічливості – 42% (початку та завершення комунікації, вияву солідарності, привертання уваги адресата, пом’якшення / вуалювання негативної оцінки, вираження позитивного (оцінного) ставлення, зменшення впливу на адресата), стратегії інформування – 35,3%, афективних стратегій – 22,7% (стратегії позитивної самопрезентації й негативної презентації чужих).

Розуміння стратегій ввічливості не обмежується дотриманням норм і правил мовленнєвого спілкування. Ввічливість може мати емотивну природу. Її завдання полягає в створенні приємної атмосфери спілкування та налагодженні дружніх стосунків між комунікантами. Виходячи з цього, стратегії ввічливості розглядаються нами, слідом за П.Браун і С.Левінсоном, як цілий комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на вираження поваги до співрозмовника. Залежно від підтримки мовцем бажань співрозмовника або його спротиву цим бажанням, розрізняють стратегії позитивної і негативної ввічливості. Вибір комунікантами стратегій ввічливості ілюструє фрагмент форуму, де обговорюють питання чи можливі любовні стосунки на відстані: Hola, STAR. Gracias, gracias, y mбs gracias, acabo de leer el mensaje y veo que alguiйn me entiende y comparte mi opiniуn, me haces ver que puedo salir adelante. В ході аналізованого форуму адресант використовує стратегії позитивної ввічливості, а саме: початку комунікації, що реалізується за допомогою тактики привітання (Hola – “Привіт!”), звертання (STAR), коли комуніканти наділяються псевдонімами (ніками), 24% з яких є запозиченнями з англійської мови. Адресант також обирає стратегію вияву солідарності, вживаючи тактику групової спільності, що створює атмосферу ідентичності в межах певного форуму та компенсує дистантність спілкування (haces ver – звертання на “ти”; veo que alguiйn me entiende y comparte mi opiniуn – “Бачу, що хтось мене розуміє та поділяє мою думку”), і тактику прагнення до згоди, бо адресант за допомогою повторів подяки (gracias, gracias, y mбs gracias) погоджується з тим, що є особа, яка здатна підтримати співбесідника в хвилину розпачу та спонукати до конструктивних дій.

Стратегія інформування охоплює сукупність мовленнєвих дій комуніканта, спрямованих на подання або запит інформації об’єктивного характеру. Визначальною рисою цієї стратегії є найбільший ступінь дотримання принципу кооперації – інформація повідомляється дозовано, її якість максимально відповідає вимогам об’єктивності та правдивості. Прикладом втілення стратегії інформування є фрагмент форуму, де йдеться про депресію та шляхи її подолання: No sй muy bien que me pasa. Me encuentro muy triste, pero hay dнas que es tanta la pena que siento que no me apetece hacer nada y las lбgrimas salen fбcilmente. їQuй me pasa? Ayъdame. В наведеному прикладі з метою запиту інформації адресант використовує тактику прямого запиту, що реалізується через запитання (їQuй me pasa? – “Що зі мною?”). Подання інформації відбувається за допомогою тактики констатації (no sй muy bien que me pasa – адресант не знає дуже добре, що відбувається), конкретизації фактів (me encuentro muy triste, pero hay dнas que es tanta la pena que siento que no me apetece hacer nada y las lбgrimas salen fбcilmente. – “Я дуже сумна, і через той неспокій, який відчуваю, нічого не хочу робити, і сльози котяться мимоволі”) та спонукання співрозмовника до інформування (Ayъdame – “Допоможи мені”).

Афективні стратегії є найвиразнішим показником “я-координати” індивіда в Інтернет-форумах, стрижнем яких є прагнення адресанта до самовираження і самоствердження. Комуніканти висловлюють свої почуття, реалізують право на власну думку за допомогою стратегій позитивної самопрезентації й негативної презентації чужих. Самоствердження адресанта виявляється в більшій кількості повідомлень комуніканта в Інтернет-форумах, їх емоційній насиченості, наприклад: ЎTodos los hombres sois iguales – cabrones! – “Усі чоловіки однакові – козли”. Комунікант самостверджується за рахунок групи осіб протилежної статі, яких порівнює з тваринами. Отже, виявлено тенденцію до використання стратегій ввічливості в побудові Інтернет-дискурсу.

Розділ 3. “Лінгвостилістичні особливості іспаномовного Інтернет-дискурсу з проблематики родинних стосунків”. Добір стилістичних засобів мотивовано тим, що Інтернет-дискурс поєднує риси різних функціональних стилів: публіцистичного, наукового, офіційно-ділового, розмовно-побутового, художнього. На вибір цих засобів впливають тенденції побудови Інтернет-дискурсу, а саме: максимальна компресія інформації, збільшення емоційної насиченості та посилення експресивності повідомлень, що реалізуються на всіх рівнях текстів Інтернет-дискурсу – графічному, лексичному, морфологічному, синтаксичному.

Тенденція до максимальної компресії інформації з метою економії мовленнєвих зусиль на графічному рівні виявляється в орфографічних невідповідностях у Інтернет-форумах, що пояснюються частково безграмотністю, поспіхом адресантів (ігнорування адресантом графічного наголосу; пропусків між словами; помилки в словах). Але більшість комунікантів припускається помилок свідомо, виділяючи їх зірочками, смайликами. Для нейтралізації опозиції усного і писемного мовлення, учасники звертаються до навмисного перекручування слів (Н.М.Фірсова). В текстах повідомлень ми зустріли свідоме перекручування слова в такому фрагменті форуму: Wenas tardes*:) Podemos empezar mientras viene Lacaspi. В наведеному прикладі учасник вітається wenas tardes замість buenas tardes – “Добрий вечір!” і вказує, що робить це навмисно, вживаючи зірочку (*) та смайлик (:)) на позначення посмішки. Зазначена вище тенденція та емоційна насиченість текстів Інтернет-форумів виявляється у вживанні спеціальних графічних знаків, а саме: смайликів та @, які використовуються для компенсації відсутності візуального і слухового каналів передачі інформації та надання Інтернет-форуму рис усного мовлення. Наприклад: Llegar al 2003 para esto :-( (JACKCOUSTEA). – :-( :-( (MARLA-40). Особливий графічний знак – смайлик на позначення суму :-( відбиває емоційний стан адресанта з ніком JACKCOUSTEA. Комунікантові не подобається починати Новий 2003 рік з обговорення одвічних проблем, адже партнерські стосунки в родині не завжди утверджуються, тому багато чоловіків намагаються завоювати владну позицію в сім’ї. Інший адресант із псевдонімом MARLA-40 підтверджує серйозність тону спілкування за допомогою дублювання зазначеного смайлика. Комуніканти Інтернет-форумів уникають уживання чоловічого роду в множині на позначення осіб обох статей, використовуючи при цьому @: Hola a . Наведений приклад демонструє, як учасник вітається за допомогою займенника – “Усі жінки й чоловіки”. Ця тенденція виявляється на лексичному рівні завдяки наявності абревіатур, переважно запозичених з англійської мови. За С.Лопес Керо, абревіатури поділяються на: a) лексеми, скорочені від цілих словосполучень, речень за початковими літерами слів: NPI (ni puta idea) – “Жодної ідеї”; при цьому вживаються також кальки з англомовних Інтернет-форумів: TUVM – з англ. thank you very much – “Щиро дякую”; б) абревіатури, що існують як скорочення окремих складів або цілих слів: tmb / tb – tambiйn “також”. Окремі склади й цілі слова замінюються співзвучним математичним знаком, наприклад, привітання Saludos перетворюється на salu2, оскільки назва цифри 2 збігається за звучанням зі складом dos, неозначений артикль un – 1 beso. Зазначена тенденція виявляється на морфологічному рівні в заміні означеного артикля (el, la, las, los) літерою l або його пропуском. На синтаксичному рівні вживаються еліптичні речення: їDе dуnde? (flor) “Звідки?” запитує адресант із псевдонімом flor – De Valencia (Carmen) “Із Валенсії” відповідає комунікант із псевдонімом Carmen про своє походження. В цих реченнях спостерігаємо пропуск дієслова – ser “бути” внаслідок економії мовленнєвих зусиль і часу комунікантами при перебуванні в мережі.

Тенденція до посилення експресивності й збільшення емоційної насиченості виявляється в текстах Інтернет-форумів на графічному рівні у виділенні окремих слів, фраз та речень великими літерами, що вказує на емфатичне підсилення, гучність голосу адресанта. Ця тенденція на графічному рівні виявляється також у повторюванні однієї й тієї самої букви (М.Б.Бергельсон). Наприклад, повторення літери о в реченні te qqquierooooo свідчить про те, що адресанта переповнюють емоції. Комунікант виражає, таким чином, важливу для нього інформацію про своє кохання. Зазначена тенденція також зумовлює вживання пунктуаційних знаків: три крапки (85% повідомлень), двокрапка (80% повідомлень), знаки питання (59% повідомлень), знаки оклику (58% повідомлень), сумісне використання та багаторазове повторювання знака оклику та знака питання (50% повідомлень): Lo malo es que cuando es verdad da lo mismo, se toman como mentiras y encima piensan: ЎЎЎїADEMБS DE MENTIROSO CУMO PUEDE SER TAN POCO ORIGINAL?!!!! У наведеному прикладі багаторазове повторювання знака оклику та знака питання свідчить про вираження одночасно захоплення, здивування та інтересу щодо думок жінок із приводу брехні чоловіків. Особливостями лексичного рівня іспаномовних Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків є те, що в 78% текстів повідомлень використовуються вигуки; в однаковому відсотковому співвідношенні (у 26% текстів) уживаються вигуки і звуконаслідувальні слова (В.С.Виноградов): Sois geniales por lo menos me habйis hecho reir jajajajajajaja:). Un beso pa todos. У наведеному прикладі jajajajajajaja багаторазове повторення звуконаслідувального слова імітує сміх із позитивним відтінком радощів. Це підтверджується використанням відповідного смайлика на позначення посмішки, що слугує для надання повідомленню Інтернет-форуму рис усного мовлення. Вживання жаргону espanglish / spanglish учасниками комунікації зумовлене, крім зазначених тенденцій, їхніми професійними та соціально-віковими особливостями. За О.І.Шейгал, лексика цього жаргону поділяється в Інтернет-дискурсі на дві групи: 1) слова професійного Інтернет-жаргону, наприклад: forero, forista – “учасник форуму”; 2) слова соціального молодіжного жаргону, наприклад: panda – “група друзів”. Тенденція до посилення експресивності й збільшення емоційної насиченості виявляється також на морфологічному, синтаксичному рівні та при вживанні комунікантами стилістичних фігур. Серед морфологічних засобів у 67% повідомлень уживається дієслово в формі інфінітива: Mujeres de Espaсa, dedicaros a fregar, cocinar, en vez de entrar a internet y foros y dedicaros a lo vuestro: cama y cocina. Наведений фрагмент свідчить про те, що адресант, звертаючись до жінок, використовує дієслова, виражені інфінітивом, із метою спонукання адресатів до заняття домашніми справами, замість того, щоб витрачати час у мережі. Серед синтаксичних засобів найчастотнішим є повтор (45% повідомлень): ANTES DE SER MAMA... Me dormнa tarde; tarde como querнa y jamбs me preocupaban las desveladas. У наведеному фрагменті цей засіб реалізує логічний наголос на фактах із самотнього життя адресанта, що сприяє глибшому сприйняттю ідеї материнства, як важливого досвіду в житті жінки. В іспаномовних Інтернет-форумах використовуються стилістичні фігури. Серед останніх домінує метафора (в термінах Н.В.Павлович), представлена такими типами парадигм “ім’я > ситуація”, “ім’я > ім’я”, “ім’я > дія”, “ім’я > властивість”, “дія > дія”. Найпродуктивнішою (58% повідомлень) в іспаномовних Інтернет-форумах із проблематики родинних стосунків є парадигма “ім’я > ситуація”. Розлучення / розрив стосунків > подорож нарізно: Cada uno sigue su camino. В наведеному прикладі адресант стверджує, що при розлученні “кожний іде своїм шляхом”. У аналізованих текстах повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів виявлено тенденції їх побудови, які впливають на вибір комунікантами мовних засобів.

ВИСНОВКИ

Інтернет-форум є автентичним мережевим мовленнєвим жанром Інтернет-дискурсу. Будову тексту іспаномовного Інтернет-форуму з проблематики родинних стосунків вирізняє така одиниця як гіпертекст. Структурними елементами останнього є гіперпосилання, що представлені категорією “Жінка”, підкатегоріями, які розкривають проблематику родинних стосунків, і заголовками, та тексти повідомлень Інтернет-форумів, організовані відповідно до прагматичної мети і комунікативного наміру адресантів, у зв’язку з чим постають як взаємодія локутивних, іллокутивних та перлокутивних мовленнєвих актів. Складниками комунікативної ситуації Інтернет-форумів є п’ять типів анонімних комунікантів (адресант, адресат, сторонні й випадкові адресати, модератор) і електронний канал передачі інформації.

З погляду прагматики в текстах повідомлень Інтернет-форумів простежуються тенденції до переважного вживання комунікативних стратегій ввічливості. Інтернет-форуми з проблематики родинних стосунків характеризуються антропоцентричністю, що підтверджується вживанням дейксису особи, часу, простору, дискурсу та особливих графічних знаків – смайликів, @, які компенсують дефіцит візуального і слухового каналів передачі інформації. При виборі стилістичних засобів у повідомленнях Інтернет-форумів з проблематики родинних стосунків виявлено тенденції, що простежуються на графічному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях текстів. Серед цих тенденцій виділяємо дві основні – емоційна насиченість, посилення експресивності повідомлень і максимальна компресія інформації з метою економії мовленнєвих зусиль. Остання є провідною внаслідок специфіки структурної організації тексту повідомлень іспаномовних Інтернет-форумів і заощадження комунікантами часу перебування в мережі. Взаємодія зазначених тенденцій надає Інтернет-форумам із проблематики родинних стосунків рис усного мовлення.

Розроблена методика аналізу Інтернет-форумів із проблематики родинних стосунків може бути використана для подальших досліджень особливостей іспанських і латиноамериканських Інтернет-форумів з іншої проблематики. Студіювання текстів Інтернет-дискурсу є перспективним як у галузі прагматики й лінгвостилістики, так і в галузі когнітології.