Актуальність теми
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Лищенко Олена Германівна
УДК 336.58.621.74
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Маріуполь – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України, м. Запоріжжя.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Сахарцева Ірина Іванівна,
Запорізькій національний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри фінансів та кредиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Момот Володимир Євгенович,
Дніпропетровський університет економіки та права,
перший проректор;
кандидат економічних наук
Толпежніков Роман Олексійович,
Приазовський державний технічний університет
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри економіки підприємств.
Провідна установа – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків).
Захист відбудеться “_20_”_грудня_ 2006 р. о _1300_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.
Автореферат розісланий “_20_”_листопада__2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах сучасних ринкових відносин на міжнародному і європейському ринках вкрай актуальною для України є сертифікована система якості підприємства-виробника. Інтегрований механізм управління якістю, призначений для реалізації цілей у сфері якості й орієнтований як на мінімізацію всіх видів втрат, так і на узгоджене функціонування виробничих циклів. Розробки в теорії менеджменту, застосування ЕОМ, системного аналізу, прикладних методів математики й кібернетики відкрили нові можливості в напрямкі економічних досліджень. Використання цих наукових напрацювань для підвищення ефективності вирішення проблеми управління якістю і становить суть даної роботи.
Для підтримання високої якості та конкурентоспроможності готової продукції на підприємстві необхідно постійно впроваджувати новітні технології та одночасно постійно контролювати її якість в процесі технологічного циклу. Однак процес контролю повинен супроводжуватись певними методиками контролю, класифікацією видів браку та відповідними організаційними прийомами його усунення.
Управлінням якістю продукції на підприємствах займалися вітчизняні й зарубіжні вчені, такі як: Ю.П. Адлер, Р.А. Бичківський, С.А. Варакута, А.Г Гребінников, Ф. Йогансон, А.М. Кузьмін, Д. Крослид, В.А. Лапидус, В.Е. Момот, Ю.Е. Полозов, С. Парк, В.М. Рябченко, А. Редзюк, І.І. Сахарцева, Р.О. Толпежніков, А.К. Фейгенбаум, С.Е. Шепетова та інші.
Проте окремі аспекти цього спектора досліджень потребують детальнішого опрацювання, а саме: установлення взаємозв'язку якості продукції з економічними результатами; забезпечення загального менеджменту якості лиття; організація робіт із забезпечення якості по технологічних циклах; класифікація причин браку і його економічних наслідків; розробка методів оперативного виявлення економічних витрат від внутрішнього браку в ливарному виробництві тощо. Необхідність удосконалення оперативного управління якістю лиття з метою підвищення ефективності менеджменту й конкурентоспроможності продукції ливарних підприємств зумовила вибір напрямку дослідження, тему дисертаційної роботи і її цільову спрямованість.
Незавершеність наукових розробок щодо управління якістю продукції підприємств ливарного виробництва та істотна практична значущість цього питання для промисловості України підтверджують об’єктивний характер актуальності дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідницьких робіт Запорізької державної інженерної академії: "Дослідження проблем удосконалення фінансово-економічного аналізу для оптимальних варіантів аудиторських послуг з метою підвищення ефективності виробництв" (номер держреєстрації 0198U003039); госпрозрахункової тематики з ВАТ "Автокольорлит": "Розробка економіко-математичних моделей розрахунку основних статей індивідуальної собівартості й ціни виливків" (номер держреєстрації 0198U003040).
У науково-дослідницьких роботах О.Г. Лищенко була відповідальним виконавцем у питаннях аналізу якості продукції на ливарних підприємствах. Нею запропонований класифікатор браку виливків і його економічних наслідків, система організації робіт з усунення браку лиття, методика оперативного виявлення економічних витрат від внутрішнього браку в ливарному виробництві.
Мета й завдання досліджень. Метою дослідження є розробка обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій з організації й удосконалення системи управління якістю продукції на підприємствах ливарного виробництва. Зазначена мета досягнута за допомогою вирішення таких завдань:
- обгрунтувати теоретичні й методичні основи формування системи управління якістю продукції на промислових підприємствах;
- розробити модель управління якістю на підприємстві ливарного виробництва;
- визначити основні причини, що негативно впливають на економічний стан підприємств ливарного виробництва;
- запропонувати систему контролю за якістю продукції ливарних підприємств за технологічним циклом;
- розробити класифікатор організаційних причин браку виливків і їх економічних наслідків;
- розвинути методику оперативного визначення економічних втрат від внутрішнього браку в ливарному виробництві.
Об'єктом дослідження є процес удосконалення системи управління якістю продукції на підприємствах ливарного виробництва.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні й практичні аспекти менеджменту якості, організації внутрішньої оперативної виробничо-економічної інформації на підприємствах ливарного виробництва для підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, що випускається за рахунок використання науково-методичних розробок.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою досліджень є об'єктивні економічні закони, що існують у ринковій економіці, праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів у галузі економіки, законодавчі й нормативні акти України з питань фінансово-господарської діяльності підприємств. У методологічному плані дисертація базується на діалектичному підході, класичних положеннях економічної теорії.
За допомогою історичного методу розглянутий розвиток управлінського обліку, методики визначення якості продукції у виробництві в процесі оперативного управління, аналізу й планування в країнах із традиційною ринковою економікою. Методом абстракції визначені найбільш важливі фактори, які є істотними в структурі при визначенні видів браку по кожному найменуванню виливків. Системний підхід дав змогу встановити залежність впливу індивідуальних технологічних параметрів виливків (вага, вихід придатного, ливники й додатки, відсоток браку тощо), на рівень економічних втрат від браку лиття. Метод логічного моделювання застосовувався для вивчення таких складних явищ, як організація інформаційної системи оперативного управління витратами й очікуваними результатами діяльності в ливарному виробництві, необхідного виявлення горизонтальних і вертикальних причинно-наслідкових зв'язків між головними факторами, що характеризують процеси менеджменту. Балансовий метод надав можливість зробити балансові зіставлення між кількістю забракованого лиття й економічних втрат по кожному найменуванню виливків. Табличний метод служив для нагромадження, обробки цифрової інформації та узагальнення практичних результатів дослідження. Графічний метод у поєднанні з комп'ютерною обробкою інформації забезпечив більшу наочність практичних результатів дослідження.
Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять нормативні, довідкові, звітні й інші офіційні дані, що використовуються в процесі досліджень на підприємствах.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому:
вперше:
- запропоновано в моделі управління якістю розрахунки економічної ефективності усунення браку для підприємств ливарного виробництва, що поєднує взаємозв’язок завдань управління якістю на різних стадіях виробництва на підприємствах і практичних заходів щодо усунення браку виробництва;
удосконалено:
- систему контролю за якістю продукції ливарних підприємств за технологічним циклом, що передбачає: організацію робіт і заходів з виявлення браку на ділянках: модельній, сумішоприготувальній, стрижневій, формувальній, лиття, вибиття лиття, очищення литва, обрубки та розрахунок економічного ефекту від усунення браку;
- класифікатор організаційних причин браку виливків і їх економічних наслідків на підприємствах ливарного виробництва за трьома напрямами: технологія плавлення, технологія виготовлення формувальної суміші, технологія виробничих операцій виготовлення;
- класифікацію браку по конкретним виливках, яка враховує особливості їх виготовлення та вимоги до якості подальшого виготовлення;
набуло подальшого розвитку:
- визначення соціально-економічної сутності системи якості ливарного підприємства, виходячи із взаємозв'язку з іншими підсистемами управління, ефективність функціонування якої залежить від ступеня зацікавленості промислового персоналу у підвищенні якості, ступеня зміни організаційної структури під загальне управління якістю;
- методика оперативного визначення економічних втрат від внутрішнього браку на підприємствах ливарного виробництва, яка враховує удосконалену класифікацію та передбачає щоденний моніторинг втрат від браку лиття й розрахунок економічних втрат за кожним виливком, а не на одну тонну придатного лиття, як це прийнято на сьогодні.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження мають прикладний характер і спрямовані на підвищення ефективності виробництва на ливарних підприємствах за рахунок удосконалення методології організації внутрішньої оперативної економічної інформації. Розроблена модель управління якістю продукції, що поєднує методологічний підхід і практичні аспекти менеджменту якості на підприємстві, дає змогу керівникам і економістам цеху підприємства правильно організувати роботу, спрямовану на усунення браку лиття. Класифікатор причин браку і його економічних наслідків з урахуванням складності виготовлення і якості виливків використовується на підприємствах ливарного виробництва.
Представлені в дисертації матеріали знайшли практичне застосування на: Мелітопольському ВАТ "Автокольорлит" у вирішенні проблеми корегування технологічних процесів та визначення економічних втрат по видах браку конкретних виливків (акт впровадження від 07.07.1998 р.); на ВАТ "Запорізький арматурний завод" у вирішенні завдань класифікації причин браку і його економічних наслідків з уточненням складності виготовлення лиття (акт впровадження від 18.05.2006 р.); на ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" для управління якістю готової продукції, забезпечення загального менеджменту якості ливарних виробів, а також для оперативного виявлення економічних втрат від внутрішнього браку лиття (акт впровадження від 15.03.2006 р.); на ГРП "Литво" для класифікації дефектів виливків, визначення можливих причин виникнення дефектів, корегування технологічних процесів (довідка №25 від 31.08.2005 р.); на ПП "Литво й оснащення" для підвищення організаційного й технічного рівня на підприємстві, зменшились витрати, пов'язані із браком продукції на 5- 10% (акт впровадження від 24.04.2006 р.); У Запорізькій державній інженерній академії Міністерства науки і освіти України в навчальному процесі при підготовці спеціалістів економічного напряму при викладанні дисциплін „Менеджмент”, „Планування діяльності підприємств”, „Економіка підприємства”, „Бюджетування в промисловості”(довідка №6/1785 від 28.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій викладено отримані особисто автором результати дослідження, що в сукупності вирішують наукове завдання вдосконалення системи управління якістю продукції підприємств ливарного виробництва. Особистий внесок автора в публікаціях зі співавторами конкретизовано у списку опублікованих праці.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні положення роботи доповідалися автором і схвалені на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: "Динаміка наукових досліджень 2004" (Дніпропетровськ, 2004 р.),"Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит" (Рівне, 2006 р.), "Регіональна політика України" (Львів, 1998 р.), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізької державної інженерної академії МОН України 2002-2006 рр.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць (1 монографія, 7 статей у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 16,3 друкованих аркуша, з яких авторові особисто належать 8,2 друкованих аркуша.
Структура й обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація містить 172 сторінки друкованого тексту, у тому числі 13 таблиць на 13 сторінках, 35 рисунків на 37сторінках, список використаних джерел ( 119 найменувань на 10 сторінках), 3 додатків на 46 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет, об’єкт, мету та завдання дослідження, підкреслено новизну отриманих результатів, наведено практичне значення роботи та інформація про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі “Теоретичні і методичні основи формування системи управління якістю продукції на підприємствах” розглянуто механізм управління якістю підприємств відповідно до загальної теорії управління. Встановлено, що сучасне ливарне виробництво – це виробництво високоякісної продукції. Споживач часто віддає перевагу якості, а не ціні, оскільки розуміє, що висока якість знизить витрати на експлуатацію, ремонт і більш повно задовольнить потреби. Останніми роками на передових підприємствах світу впроваджується нова стратегія управління якістю продукції. Забезпечення якості розуміють не як технічну функцію, реалізовану певним підрозділом, а як систематичний процес, що пронизує всю організаційну структуру підприємства. Новому розумінню категорії якості повинна відповідати й організаційна структура підприємства. На думку автора, система менеджменту якості є невід'ємною частиною системи управління підприємством (рис. 1).
Система управління має безліч внутрішніх і зовнішніх зв'язків, яка пов'язана з іншими підсистемами загальної системи управління підприємством: цільовою (поставка продукції, ресурсів); функціональною (стратегічне планування, підготовка виробництва), організаційною (гнучкість управління, новаторство при ухваленні рішення); мотиваційною (компетентність працівників, навчання, наявність комплексної кадрової політики, система преміювання й заохочень); соціальною (соціальна захищеність працівників, екологічна безпека).
Визначено, що загальне керівництво системою управління якістю повинен очолювати керівник підприємства, відповідальний за всю діяльність підприємства й за економічні результати, які в умовах ринкової економіки не можуть бути високими при недостатній якості продукції. Виділення загальної функції управління якістю на підприємстві слід покласти на спеціальний відділ управління якістю.
Виходячи з цього, ми пропонуємо власне розуміння сутності системи управління якості промислового підприємства, як соціально-економічної системи. Об'єктом управління такої системи виступає весь персонал підприємства. Ефективність її функціонування залежить від ступеня зацікавленості промислового персоналу у підвищенні якості; ступеня перетворення організаційної структури під загальне управління якістю.
Рис. 1. Взаємозв’язок системи менеджменту якості із системою управління підприємством
Існує безліч схем управління якістю продукції. Так, одні науковці пропонують універсальні схеми управління якістю. До факторів, що впливають на якість при цьому відносять: верстати, машини, інше виробниче устаткування; професійну майстерність, знання, навички, психологічне здоров’я працівників тощо. Інші застосовують підхід до організації внутрішніх процесів за групами: відповідальність керівництва, задоволення ресурсами, життєвий цикл і процеси виміру, аналізу й удосконалення. Однак вони не враховують процесів взаємодії із зовнішнім світом, спрямовані на виявлення вимог споживачів та інших зацікавлених сторін і на оцінку їх задоволеності.
Тому ми пропонуємо більш детально розглядати процеси життєвого циклу продукції, виділяючи такі аспекти: обсяг продажів, наявність товару на зовнішньому і внутрішньому ринках, попит на продукцію тощо. Виходячи з того, що у стандартах ІСО уточнене визначення елементарного процесу, Ю.П. Адлер і С.Е. Шепетова пропонують об’єднати елементарні процеси в ланцюги, пам’ятаючи про те, що вихід одного процесу часто слугує входом іншого. Для розробки комплексної системи управління якістю продукції слід виходити з теорії Демінга, використовуючи його цикли та обороти.
На основі аналізу існуючих підходів і застосованих схем управління якістю, автором розроблено модель управління якістю на підприємстві ливарного виробництва. Вона передбачає взаємозв’язок завдань управління якістю в різних галузях діяльності на підприємстві: виробництва, контролю за якістю, споживання виготовленої продукції, управління, оцінювання економічної ефективності, менеджменту, інженерно-технічних питань, досліджень, маркетингу, постачання. Практичними заходами щодо управління якістю на підприємстві мають бути: проведення аналізу якості продукції, що випускається; статистичний аналіз її якості; визначення економічної ефективності усунення браку; розрахунки втрат від браку; розробка системи пріоритетів інвестицій; контроль за управлінням якістю продукції; класифікація причин браку продукції; виявлення відхилень у технологічному циклі; заходи усунення браку в технологічному циклі; застосування методики аналізу браку вихідної сировини.
В дисертації розглянута система загального управління якістю TQM та статистичні методи контролю за якістю продукції.
У другому розділі “Оцінка системи управління якістю продукції підприємств ливарного виробництва на сучасному етапі” встановлено тенденції розвитку металургійного комплексу на сучасному етапі. Він є базовою галуззю економіки, підприємства якої виробляють 25% загального ВВП країни. Останні п’ять років металургійний комплекс наповнює бюджет країни валютою в межах від 40 до 50% від загальних надходжень. На підприємствах комплексу працює близько 600 тис. осіб. Високі ціни на металопрокат і сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків, що утримуються з 2002 р., дають змогу металургам нарощувати фінансово-економічні показники, що, у свою чергу, створює сприятливі умови для інвестування капіталу в технічне переозброєння і модернізацію виробництва. Однією з основних підгалузей металургійного комплексу є ливарне виробництво. У 2005р. з об’єктивних причин уповільнились темпи ливарного виробництва, і знизились темпи інвестування в технічне переозброєння підприємств цієї галузі.
Визначено основні причини, що негативно вплинули на економічний стан підприємств ливарного виробництва: низький рівень якості і ціноутворення продукції на внутрішньому ринку; низький обсяг споживання внутрішнього ринку; малоефективна робота вітчизняної фінансової системи; заборгованість споживачів металопродукції; розрив традиційних кооперативних зв’язків як в Україні, так і за її межами. Це все призвело до зниження обсягів виробництва виливків в Україні (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяги виробництва виливків в Україні, тис. т
Роки | Чавунне лиття | Сталеве лиття | Кольорове лиття | Разом
1990 | 3881 | 1259 | 255 | 5395
1996 | 751 | 260 | 65 | 1020
1997 | 735 | 237 | 27 | 999
1999 | 677,8 | 223,9 | 25,6 | 927,3
2000 | 700,5 | 206,8 | 40 | 947,3
2001 | 752,4 | 252,1 | 41,6 | 1046,1
2004 | 676,6 | 266,1 | 31,5 | 974,2
Джерело: розраховано на основі даних Державного комітету статистики України.
У дисертації визначено основні напрями розвитку підприємств ливарного виробництва на найближчу перспективу: задоволення поточних і перспективних потреб внутрішнього ринку в якісній продукції; інтеграція на світовий ринок шляхом виробництва конкурентоспроможної продукції.
Так, на 2010 р. за рахунок реалізації цих заходів прогнозується виробництво виливків на рівні 3100 тис. т (табл. 2).
Таблиця 2
Прогноз структури та обсягів виробництва виливків в Україні, тис. т
Споживачі лиття | Чавунне лиття | Сталеве лиття | Кольорове лиття | Разом
Сірий чавун | Високоміцний чавун | Алюмінієві сплави | Інші
Для України | 1050 | 525 | 200 | 272 | 53 | 2100
Для експорту литва | 500 | 250 | 150 | 100 | - | 1000
Разом | 1550 | 775 | 350 | 372 | 53 | 3100
Джерело: розраховано на основі даних Державного комітету статистики України.
На підприємствах ливарного виробництва найбільшу увагу варто приділяти функціональним нововведенням: випробування нових форм організації виробництва, нових технологій, більш повного застосування економічних факторів, методів виміру і контролю за параметрами якості. Контролю за якістю буде сприяти запропонована в роботі система виявлення браку виливків за технологічним циклом та відповідний розрахунок економічного ефекту від усунення браку.
У комплексній системі управління якістю продукції на металургійних підприємствах вирішуються питання, пов’язані з економічними і соціальними аспектами проблеми якості. Так, система передбачає преміювання працівників за бездефектну працю, сприяє стабілізації кадрів підприємства. Система управління якістю сприяє організації в підвищенні задоволеності замовників, і, крім того, забезпечує поліпшення продуктивності й ефективності, що зумовлює зниження вартості продукції, поліпшення змістовності товарів/послуг, що надаються, і таким способом забезпечує вищий рівень задоволення клієнта, поліпшення сприйняття ним іміджу організації, культури та інших видимих показників тощо.
На сьогодні на підприємствах ливарного виробництва виявлення браку відбувається, як правило, на останній ділянці технологічного циклу. У роботі запропонована організація робіт і заходів із забезпечення якості, яку треба здійснювати за технологічним циклом. Це передбачає організацію контролю за якістю на таких ділянках: модельна, сумішоприготувальна, стрижнева, формувальна, лиття, вибиття лиття, очищення литва, обрубка (рис. 2).
Для проведення організаційних та технологічних заходів з усунення браку виливків запропоновано класифікатор організаційних причин браку виливків і їх економічних наслідків. Класифікатор включає контроль за виготовленням продукції ливарного виробництва за трьома напрямами: технологія плавлення, технологія виготовлення формувальної суміші, технологія виробничих операцій виготовлення. По кожному з напрямів запропоновано схему виявлення браку продукції, а саме: визначення виду дефекту металу за видами дефектів; ідентифікацію певного дефекту у виробі; визначення причини відхилення від якості литва; вибір організаційного або технологічного напряму усунення дефекту; економічну оцінку.
Класифікатор організаційних причин браку виливків з урахуванням складності виготовлення виливків впроваджений на таких підприємствах: ВАТ Мелітопольський завод “Автокольорлит”, ВАТ “Запорізький арматурний завод”, ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”, ХРП “Литво”, ПП “Литво й оснащення”. Він дав змогу класифікувати брак литва, установити причини виникнення браку, розробити організаційні й технологічні шляхи усунення дефектів і розрахувати економічні наслідки браку на вказаних підприємствах.
У третьому розділі “Удосконалення системи управління якістю продукції підприємств ливарного виробництва” - проведена оцінка системи контролю за якістю на підприємствах ливарного виробництва, що включає великий обсяг випробувань та охоплює металографічні й механічні показники. Так, при контролі за мікроструктурою чавуну фіксують: форму і розмір включень графіту, розмір зерен фериту, кількість перлітної складової і ступінь її дисперсності. Наведено оцінки однієї з типових плавок ВАТ Мелітопольського заводу “Автокольорлит”.
Механічні властивості ковкого чавуну, одержані в результаті випробувань литих технологічних зразків 16 мм ДСТУ 1215-79, є функцією багатьох технологічних факторів, з яких найбільш істотними є хімічний склад білого чавуну, режим термічної обробки. Стабільне одержання хімічного складу білого чавуну при сталому режимі термообробки виливків визначає умови для одержання заданого рівня властивостей виливків ковкого чавуну.
Однак у практичній діяльності ливарних цехів унаслідок значних змін природи і складу шихтових матеріалів можливі значні коливання по окремих основних елементах складу чавуну, що негайно позначаються на рівні властивостей виливків. Кількісні оцінки ступеня зміни елементів складу і рівнів властивостей ковкого чавуну промислових плавок, одержані за допомогою статистичних методів аналізу і контролю, дають змогу враховувати вплив основних елементів складу на рівень властивостей і в разі потреби вести їх корегування. В умовах ливарного цеху статистичний аналіз запропоновано для оцінювання стабільності хімічного складу і рівнів механічних властивостей промислових плавок, а також для встановлення кількісних залежностей “склад – властивість”. Результати статистичного аналізу дають змогу визначити можливі відхилення з якості.
У роботі встановлено таке. Аналіз кривих розподілу плавок по вуглецю показав, що більшість з них не укладається у встановлені межі, обумовлені технологією; спостерігається тенденція до збільшення вмісту вуглецю від 2,8-3%, у результаті чого метал не відповідає вимогам хімічного складу. Великі коливання сірки протягом року утруднюють регулювання в заданих межах марганце-сіркового співвідношення, що впливає на відпалюваність виливків, у результаті чого з’являється брак на стадії технологічного циклу – відпалювання, що призводить до перевитрати електроенергії. У результаті нестабільності складу чавуну спостерігаються незадовільні механічні характеристики, що призводить до браку виливок.
Таким чином, основною складовою у виробничо-технологічному процесі контролінгу якості виливків є організація технічного контролю й перевірки рівня якості виливків. Будь-яка технологія обробки металів, у тому числі лиття, пов'язана з утворенням різних дефектів у готовій продукції.
Для оцінки втрат від браку на певній стадії технологічного циклу запропонована методика оперативного визначення економічних втрат від внутрішнього браку виливків. Методика, запропонована в дисертації, складається з двох інформаційних блоків, кожний з яких виконує певні функції й передбачає одержання інформативно-аналітичних таблиць.
Перший інформаційний блок охоплює процес виявлення браку лиття на різних технологічних циклах. Результати дають змогу виявити структуру внутрішнього браку по конкретних виливках й установити найбільш значущі дефекти. Це дає змогу намітити організаційні заходи щодо усунення причин браку. Приклад структури внутрішнього браку по виливків 1102-2304014-10 свідчить, що всього забраковано 6450 виливок, найбільший брак – піщані раковини – 1635 шт. (рис. 3). Виявлення найбільш суттєвих видів браку дозволяє за допомогою оперативних рішень швидко усунути значну частку витрат за рахунок браку.
Рис. 3. Структура внутрішнього браку виливки 1102-2304014-10
Другий інформаційний блок охоплює розрахунок економічних втрат від внутрішнього браку по конкретних виливках.
Методика розрахунку економічних втрат від внутрішнього браку в ливарному виробництві реалізована як послідовність обчислень, алгоритм розрахунку яких можна подати у вигляді таких формул:
= : Ч, (1)
= Ч , (2)
= Ч , (3)
= Ч , (4)
= ( + ) Ч , (5)
= + + + + , (6)
= Ч , (7)
= Ч , (8)
= + , (9)
де – заробітна плата (часткова) по i – му виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– трудомісткість (часткова) за i-м видом внутрішнього браку в розрізі j-ї виливки, хв;
- трудомісткість виготовлення j – ї виливки по технологічному циклу (загальна), хв;
– заробітна плата виготовлення j – ї виливки по технологічному циклу (загальна), грн;
– вартість непоправних втрат матеріалів по i – му виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн.;
– вартість матеріалів використовуваних при виготовленні j – ї виливки по технологічному циклу, грн;
– коефіцієнт непоправних втрат матеріалів по j – ій виливці, грн;
– вартість палива й енергії по i – му виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– вага j – ї виливки, кг;
– норматив витрати палива й енергії по i – му виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– додаткова заробітна плата i – у виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– норматив додаткової заробітної плати по j – й виливці, %;
– відрахування на соціальні заходи (страхування) i–го виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– норматив відрахування на соціальні заходи (страхування) по j – й виливці, грн;
–собівартість i – го виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– прямі втрати від i – го виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– величина (кількість) i – го виду внутрішнього браку в розрізі j –ї виливки, шт;
– умовні втрати від i – го виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
– повна собівартість по j – й виливці, грн;
– усього втрати i – го виду внутрішнього браку в розрізі j – ї виливки, грн;
За цією методикою розраховуються втрати по кожній конкретній причині браку. Згідно з розробленим класифікатором причин браку ливарного виробництва класифіковано 15 видів
Проведені розрахунки збитків по всіх причинах показують, що загальні збитки підприємства ВАТ Мелітопольський завод “Автокольорлит” за 2004 р. становлять 0,2% від усієї собівартості виливків.
Акумульовані загальні прямі збитки від внутрішнього браку по виливках показані на рис. 4. Вони отримані на підставі розрахунку прямих збитків за класифікацією причин внутрішнього браку виливків по кожному конкретному виду браку.
Рис. 4. Прямі збитки від внутрішнього браку по виливкам
Методичні розробки, що впроваджені на підприємствах: ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод”, ВАТ “Запорізький арматурний завод”, НП “Литво і оснащення” дали змогу зменшити брак на підприємстві на 5-10%.
ВИСНОВКИ
Виконане дисертаційне дослідження дає підстави для таких висновків і рекомендацій:
1. Визначено, що якість слід розуміти як сукупність властивостей продукції, покликаних задовольняти потреби відповідно до призначення продукту. В умовах ливарного виробництва до властивостей високоякісної продукції входять: надійність, енергоємність, естетичні властивості, безпека й екологічність. Споживач часто віддає перевагу якості, а не ціні, оскільки розуміє, що висока якість знизить витрати на експлуатацію, ремонт і більш повно задовольнить потреби. Тому на сьогодні систему якості промислового підприємства слід розуміти як соціально-економічну, об'єктом управління якої виступає весь персонал підприємства, зацікавлений у підвищенні якості.
2. На основі аналізу існуючих теоретичних підходів і застосованих схем управління якістю в роботі розроблено модель управління якістю на підприємстві ливарного виробництва. Вона передбачає взаємозв’язок завдань управління якістю в різних галузях діяльності та практичних заходів щодо управління якістю на підприємстві за допомогою проведення аналізу якості продукції, визначення економічної ефективності усунення браку, контролю за управлінням якістю продукції.
3. Основними причинами, що негативно вплинули на економічний стан підприємств ливарного виробництва, визначені низький рівень якості продукції; низький обсяг споживання внутрішнього ринку; розрив традиційних кооперативних зв’язків як в Україні, так і за її межами. Це призвело до зниження обсягів виробництва виливків в Україні, тому реалізація запропонованих заходів дасть можливість задовольнити поточні і перспективні потреби внутрішнього ринку в якісній продукції; підвищити рівень можливостей вітчизняних підприємств на світових ринках шляхом виробництва конкурентоспроможної продукції; а саме розвиток металоспоживаючих галузей сприятиме збільшенню обсягів ливарного виробництва до 3100 тис. т у 2010 р.
4. Визначено, що на підприємствах ливарного виробництва найбільшу увагу варто приділяти функціональним нововведенням: випробування нових форм організації виробництва, нових технологій, більш повного застосування економічних факторів, методів виміру і контролю за параметрами якості. Контролю за якостю буде сприяти запропонована в роботі система виявлення браку виливків за технологічним циклом та відповідний розрахунок економічного ефекту від усунення браку.
5. На базі розробленого класифікатора запропонована організація робіт і заходів із забезпечення якості за технологічним циклом, яка передбачає організацію контролю за якістю на таких ділянках: модельна, сумішоприготувальна, стрижнева, формувальна, лиття, вибиття лиття, очищення литва, обрубка. На відміну від діючої системи виявлення браку, що виявляє його на останній ділянці технологічного циклу, на підприємствах ливарного виробництва запропонована методика буде сприяти підвищенню ефективності контролю за якістю.
6. Запропоновано класифікатор організаційних причин браку виливків і їх економічних наслідків для використання на підприємствах ливарного виробництва. Він включає: визначення дефекту металу за видами дефектів; ідентифікацію цього дефекту у виробі; визначення причини відхилення від якості литва; вибір організаційного або технологічного напряму усунення дефекту; економічну оцінку. Такий класифікатор дозволяє класифікувати брак литва, установити причини появи браку, розробити організаційні й технологічні шляхи усунення дефектів і розрахувати економічні наслідки браку.
7. Запропонована методика оперативного визначення економічних втрат від внутрішнього браку в ливарному виробництві дає можливість визначити економічні втрати по конкретних виливках, класифікувати причини внутрішнього браку виливків по конкретному виду. Розроблена методика передбачає щоденний моніторинг втрат від брака лиття на підприємствах ливарного виробництва. На базі запропонованої методики ведеться розрахунок економічних втрат за кожним виливком.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Монографії:
1. Лыщенко Е.Г., Сахарцева И.И. Формирование механизма управления качеством продукции на предприятиях литейного производства: Монография. – Запорожье: ЗГИА, 2004. – 276 с. Особистий внесок: дослідження розвитку металургійного комплексу на сучасному етапі, розробка практичних і теоретичних аспектів управління якістю на підприємствах ливарного виробництва, удосконалення класифікації організаційних причин браку виливків, розробка методики економічних втрат від браку лиття.
Статті у наукових фахових виданнях:
2. Лищенко О.Г. Методика економічної оцінки браку на ливарному виробництві // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5. – С. 120-126.
3. Лыщенко Е.Г. Организация порядка выявления и оформления брака продукции на предприятии // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Вип. 154. – Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.110-119.
4. Лыщенко Е.Г. Оценка эффективности мероприятий по снижению брака продукции // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. – Вип. 19. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2000. – С.103-113.
5. Лыщенко Е.Г. Реструктуризация производства с учетом мероприятий по сертификации системы качества продукции // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Вип. 77. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С.122-124.
6. Лищенко О.Г. Модель керуваня якістю продукції на ливарних підприємствах // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 6. – С. 115-125.
7. Лищенко О.Г. Якість продукції як один з основних факторів підвищення ефективності роботи підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2001. – № 1. – С. 110-112.
8. Лищенко О.Г., Подмешальська Ю.В., Таратута Л.В. Досвід організації стратегічного обліку фінансово-економічної діяльності у господарській практиці // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2002. – № 4. – С. 256-261. Особистий внесок: запропоновано шляхи реструктуризації підприємства для поліпшення якості продукції.
Інші публікації:
9. Лыщенко Е.Г. Внедрение современных методов менеджмента качества на металлургических предприятиях // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. – 2001. – № 1. – С. 98-101.
10. Лыщенко Е.Г. Проблема конкурентоспособности продукции предприятия // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2002. – № 8. – С. 123-128.
11. Сергеева Е.Г. Изменение литниковой системы при изготовлении отливки 262516: Удостоверение на рационализаторское предложение № 63613. – Автозавод Коммунар, ЦЗЛ, 6.05.1988. – 1 с.
12. Сергеева Е.Г., Живица И.В. Изменение технологии формовки отливки 968-2403018: Удостоверение на рационализаторское предложение № 63585. – Автозавод Коммунар, ЦЗЛ, 19.05.1987. – 1 с. Особистий внесок: запропоновано шляхи зміни у технології формовки для поліпшення якості виливки.
13. Лыщенко Е.Г. Менеджмент обеспечения качества продукции на металлургических предприятиях // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (4-5 травня 2006 р.). – Рівне: НВУВГП, 2006. – С. 218-220.
14. Лыщенко Е.Г. Организация мероприятий по обеспечению качества продукции литейного цеха по технологическому циклу // Матеріали ІІІ Міжнародної науково практичної конференції „Динаміка наукових досліджень, 2004”. – Т. 47. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 50-53.
15. Лыщенко Е.Г. Практические аспекты управления качеством на литейных предприятиях // ХІ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА: Тези доповідей. – Ч. 1. Секція „Бухгалтерський облік та аудит”, Секція „Економічна теорія”. – Запоріжжя: ЗДІА, 2006. – С. 38-40.
16. Лыщенко Е.Г., Андриенко А.Г. Экономическая эффективность повышения конструктивной прочности лопаток путем оптимизации геометрических параметров профилей рабочих лопаток компрессора ГТН-16 // Нові конструкційні сталі та стопи і методи їх обробки для підвищення надійності та довговічності виробів: Збірник наукових праць ЗДТУ. – Запоріжжя: ЗДТУ, 1998. – С. . Особистий внесок: розрахунок економічного ефекту від оптимізації геометричних параметрів профілів лопаток ГТН-16.
17. Лыщенко Е.Г., Карика И.М., Спивак В.К. Улучшение показателей качества чугуна и их влияние на экономическую эффективность производства // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми / Збірник наукових праць за матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 21-23 травня 1998 р. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. – С. 422-427. Особистий внесок: визначення залежності підвищення якості метало-продукції від ефективності роботи підприємства.
АНОТАЦІЯ
Лищенко О.Г. Формування системи управління якістю продукції підприємств ливарного виробництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Приазовський державний технічний університет, Маріуполь, 2006.
Дисертацію присвячено розробці обґрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій щодо організації й удосконалення системи управління якістю продукції на підприємствах ливарного виробництва. Обґрунтовано теоретичні й методичні основи формування системи управління якістю продукції на підприємствах. Розроблено модель управління якістю на підприємствах ливарного виробництва. Визначено основні фактори, що негативно впливають на економічний стан підприємств ливарного виробництва. Запропоновано систему контролю за якістю продукції ливарних підприємств за технологічним циклом. Розроблено класифікатор організаційних причин браку виливків і їх економічних наслідків. Розвинуто методику оперативного визначення економічних втрат від внутрішнього браку в ливарному виробництві.
Ключові слова: брак, класифікатор, ливарне виробництво, підприємства, система, управління якістю, формування.
АННОТАЦИЯ
Лыщенко Е.Г. Формирование системы управления качеством продукции предприятий литейного производства. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 экономика, организация и управление предприятиями. Приазовский государственный технический университет, Мариуполь, 2006.
Диссертация посвящена разработке обоснованных предложений и практических рекомендаций по организации и усовершенствованию системы управления качеством продукции на предприятиях литейного производства. Определено, что качество следует понимать как совокупность свойств продукции, призванных удовлетворять нужды соответственно назначению продукта. В условиях литейного производства свойствами высококачественной продукции являются: надежность, энергоемкость, эстетические свойства, безопасность и экологичность. Потребитель часто отдает предпочтение качеству, а не цене, поскольку понимает, что высокое качество снизит затраты на эксплуатацию, ремонт и более полно удовлетворит нужды. Поэтому на данное время систему качества промышленного предприятия следует понимать как социально-экономическую, объектом управления которой выступает весь персонал предприятия, заинтересованный в повышении качества.
На основе анализа существующих теоретических подходов и применяемых схем управления качеством в работе разработана модель управления качеством на предприятиях литейного производства. Она предусматривает взаимосвязь задач управления качеством в разных областях деятельности и практических мероприятий по управлению качеством на предприятиях через проведение анализа качества продукции, определение экономической эффективности устранения брака, контроль за управлением качеством продукции.
Основными причинами, которые отрицательно повлияли на экономическое состояние предприятий литейного производства, определенные низкий уровень качества и организации ценообразования продукции на внутреннем рынке; низкий объем потребления внутреннего рынка; малоэффективная работа отечественной финансовой системы; задолженность потребителей металлопродукции; разрыв традиционных кооперативных связей как в Украине, так и за ее пределами. Это привело к снижению объемов производства отливок в Украине, поэтому реализация предложеннных мероприятий даст возможность удовлетворить текущие и перспективные потребности внутреннего рынка в качественной продукции; повысить уровень возможности отечественных предприятий на мировом рынке путем производства конкурентоспособной продукции. Развитие металлопотребляющих областей будет способствовать увеличению объемов литейного производства до 3100 тыс. т в 2010 г.
Определено, что на предприятиях литейного производства наибольшее внимание следует уделять функциональным нововведениям: испытание новых форм