національна академія наук україни

рада по вивченню ПРОДУКТИВНИХ сил україни

Любченко Олексій Миколайович

УДК: 338.439:339.13

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ

ТА НАПРЯМИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

(на прикладі Кіровоградського регіону)

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, в.о. голови Ради.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Пила Василь Іванович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, завідуючий відділом проблем регіональної економіки;

кандидат економічних наук Клиновий Дмитро Віталійович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, провідний науковий співробітник відділу проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил.

Провідна установа:

Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ територіальних суспільних систем і просторового розвитку, м. Львів.

Захист відбудеться 13 лютого 2006 р. об 11 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий „11” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування конкурентоспроможного регіонального продовольчого ринку є першочерговою умовою підвищення економічної і соціальної стабільності національної економіки. Реалії розвитку сучасної регіональної економіки вимагають обґрунтування завдання, поглибленого осмислення, комплексного трактування поняття „конкурентоспроможність продовольчого ринку” та підтримання належного рівня його розвитку. За умов ринкового господарювання продовольче забезпечення населення є найважливішим завданням соціально-економічної політики держави та її регіонів. Регіональне продовольче забезпечення здійснюється суб’єктами господарської діяльності різних галузей господарського комплексу, які розташовані в межах його території та мають відношення до виробництва і реалізації харчової продукції. Це зумовлює необхідність забезпечення ефективного функціонування цих суб’єктів в межах регіону та раціональних взаємозв’язків між ними, що сприятиме формуванню конкурентоспроможного продовольчого комплексу в цілому. Проблеми конкурентоспроможної діяльності регіонального ринку висвітлені в працях В.Д. Андріанова, С.Ю. Глазьєва, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, Л.В. Дейнеко, А.В. Єнгібарова, М.І. Захматова, С.Г. Камолова, Є.Г. Кочетова, М.А. Кравця, Д.М. Крука, А.С. Лисецького, А.А. Мальцева, В.Н. Мосіна, Б.М. Мочалова, В.І. Пили, Б.П. Плишевського, В.А. Смирнова, Ю.В. Токарєва, І.П. Фамінського, М.І. Фащевського, Е.Б. Фігурнова, О.М. Цигичко, Л.Г. Чернюк, В.С. Яцкова та інших учених-економістів. Взаємозв’язок стратегії маркетингу і методів ціноутворення на вироблену продукцію досліджують у своїх роботах С. Анікєєв, Ю.Б. Ємєлін, А.Г. Рибалко, А.Л. Шашкін, Е. Маца та інші економісти. Вони розглядають конкурентоспроможність як здатність забезпечити кращу позицію порівняно з конкуруючою компанією та проблеми підвищення конкурентоспроможності продукції, які і дотепер знаходяться в сфері наукового дослідження. Подальшого розвитку потребує і розробка теоретико-методологічних основ конкурентоспроможності на внутрішніх і зовнішніх ринках, визначення характеру процесів економічного розвитку регіону з погляду інтересів конкуренції. Доцільність дослідження даної тематики обумовлена розвитком ринкових відносин в країні, і як наслідок, поглибленням процесів, що зумовлюють ефективне функціонування різноманітних товарних продовольчих ринків. Це свідчить про актуальність обраної теми, що обумовило її вибір для дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які проведено автором, є складовою частиною комплексних досліджень, що виконувались в рамках науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темі 3.1.5.63 „Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № 0100U000657). Участь автора у її виконанні полягає в розробці основних напрямків розвитку продовольчих комплексів регіонів країни.

Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам розвитку сучасної соціально-економічної політики країни.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій по підвищенню конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках продовольства.

Досягнення мети вимагало постановки та вирішення наступних задач:

– розкрити економічну сутність поняття „конкурентоспроможність”;

– поглибити методологію дослідження конкурентоспроможності продовольчої продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках продовольства;

– визначити тенденції та характер процесів економічного розвитку регіону з погляду інтересів конкуренції, виявити фактори формування систем розвитку продовольчого ринку регіону на основі підвищення його конкурентоспроможності;

– поглибити науково-методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продовольчої продукції на регіональному продовольчому ринку;

– проаналізувати сучасний стан та виявити тенденції розвитку регіонального продовольчого ринку;

– на основі визначення передумов формування сучасного потенціалу управлінської структури продовольчого ринку визначити роль держави в оптимізації продовольчих потоків регіону на основі підвищення їх конкурентоспроможності;

– здійснити оцінку впливу цінового фактора на сучасний продовольчий ринок;

– розкрити характер та особливості маркетингового механізму в підвищенні конкурентоспроможності продовольчої продукції;

– розробити стратегії підтримки виробників-експортерів продовольства на основі нарощення експортного потенціалу регіону.

Об’єктом дослідження є економічні відносини (процеси) на регіональному продовольчому ринку на основі підвищення його конкурентоспроможності.

Предметом дослідження є розробка теоретико-методологічних основ забезпечення підвищення конкурентоспроможності продовольчої продукції.

Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу дисертаційної роботи склав синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень в області регіональної економіки, маркетингу; праці вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлено фундаментальні теорії розвитку територіальних систем, становлення й розвитку регіонального продовольчого комплексу. В дисертаційній роботі використовувались такі наукові методи: індексного та порівняльного аналізу – при виявленні тенденцій розвитку сучасних регіональних продовольчих комплексів в умовах перехідної економіки; метод групування – для виявлення територіальних відмінностей у галузевій структурі продовольчого комплексу та продовольчого ринку території; економіко-статистичний метод – для визначення характеру та особливостей конкурентоспроможності продукції; системно-структурний метод – для визначення та оптимізації функціонально-компонентної структури ресурсного потенціалу формування і становлення регіональних продовольчих ринків; монографічний – для узагальнення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності конкурентного середовища; метод економіко-математичного моделювання – при визначенні концептуальних напрямів розвитку діяльності виробників-експортерів продовольства; графічний метод – для визначення структурних змін як регіонального продовольчого ринку в цілому, так і окремих його елементів. За обраною темою було визначено науковий підхід як теоретичну позицію дослідження, стратегію вивчення формування і використання продовольчого потенціалу регіону.

Інформаційна база дослідження – Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та інших міністерств і відомств, звітні матеріали досліджень за результатами економічної діяльності регіонів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну, такі:

– розкрито економічну сутність конкурентоспроможності як комплексу вартісних та якісних характеристик, реалізованих у товарах і послугах, що більш привабливі для споживачів, ніж товари та послуги їх конкурентів, і можуть бути успішно реалізовані як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках при врахуванні інтересів галузі, регіонів і країни в цілому, яка, на відміну від існуючих, включає розвиток міжгалузевих інтеграційних процесів;

– поглиблено методологію конкурентоспроможності продовольчої продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках продовольства, зокрема визначені передумови та обґрунтовано комплекс принципів, урахування яких дасть можливість виявити закономірності розвитку регіонального продовольчого ринку;

– визначено характер процесів економічного розвитку регіону з погляду інтересів конкуренції на основі врахування впливу конкурентних факторів, що визначають успішний вихід регіону на світовий ринок. Запропонований підхід відрізняється від попередніх тим, що в ньому передбачається урахування тих чинників, за допомогою яких визначається стійкість конкурентних позицій регіону при виході на світовий ринок;

– класифіковано ендо- та екзогенні фактори конкурентоспроможності, що задіяні в процесі становлення та удосконалення структури регіонального продовольчого ринку. Відмінність авторського підходу від існуючих полягає у врахуванні розвитку внутрішньорегіональних процесів, які в цілому відповідають положенням, викладеним у теорії міжнародної конкуренції;

– удосконалено методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продовольчої продукції на регіональному ринку, зокрема розроблено методику розрахунку інтегральних коефіцієнтів споживчої якості і конкурентоспроможності продовольчої продукції, що дає змогу виявляти причини зниження конкурентоспроможності вітчизняних продовольчих товарів на світових ринках та розробити рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності продовольчих товарів на окремих закордонних ринках;

– оцінено сучасний стан, виявлено тенденції, подано структурно-динамічні характеристики розвитку регіонального продовольчого ринку на основі оцінки його конкурентоспроможності, обґрунтовано пріоритети розвитку регіонального продовольчого ринку;

– на основі комплексного підходу запропоновано корекцію системи державної підтримки розвитку внутрішніх і зовнішніх продовольчих ринків з включенням у цю систему трьох основних складових: фінансової, маркетингової і логістичної; удосконалено систему регулювання цін на сучасному продовольчому ринку;

– розроблено маркетинговий механізм формування і становлення продовольчого ринку регіону як сукупності прийомів і інструментів, що сприяють конкурентному позиціюванню регіону в національній економіці;

– обґрунтовані стратегічні напрямки підтримки виробників-експортерів продовольства на основі підвищення конкурентоспроможності продукції та програми по стимулюванню продовольчого експорту регіону, яка в порівнянні з існуючими містить конкретні заходи щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні: виділення пріоритетних завдань модернізації виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції як на вітчизняному, зокрема продовольчому, так і на світовому ринках.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у роботі наукові результати були впроваджені в діяльності Головного управління економіки Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № від 07.11.2005 р.), що дозволило підвищити конкурентоспроможність регіонального продовольчого ринку цього регіону.

Окремі результати дисертаційного дослідження були використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні комплексної фундаментальної науково-дослідної роботи 3.1.5.63 „Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № U000657) (довідка № 25/526-22-4 від 13.09.2005 р.).

Основні наукові результати дисертаційного дослідження щодо підвищення конкурентоспроможності продовольчих товарів використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Ціноутворення”, „Державне регулювання економіки”, „Міжнародні економічні відносини”, „Економіка підприємств міського господарства” (довідка № /01-11.02 від 21.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методології і методики підвищення конкурентоспроможності регіональних продовольчих ринків, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок в розвиток економічної науки – розміщення продуктивних сил і регіональну економіку.

Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 7 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2004), „Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (Дніпропетровськ, 2005), „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2005), „Динаміка наукових досліджень’2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Стратегічні напрямки розвитку Кіровоградської області до 2015 року” (Кіровоград, 2005), „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 2005), „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції” (Черкаси, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 14 опублікованих працях загальним обсягом 4,3 др. арк., у тому числі 3,9 др. арк. належить особисто автору, з них 8 опубліковано у наукових фахових виданнях, 6 – в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 220 стор. тексту, який включає 23 таблиці і 16 рисунків, що займають 9 стор., додатків – 4 стор. Список використаних джерел налічує 211 найменувань і викладений на 17 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування продовольчого ринку та конкурентоспроможності продукції” поглиблено теоретичні основи формування конкурентоспроможності у сучасних умовах розвитку регіонального продовольчого ринку, запропоновано науково-методичний підхід до її регулювання, визначено сутність та сукупність параметрів оцінки конкурентоспроможності продовольчої продукції.

На основі аналізу різноманітних підходів до розуміння поняття конкурентоспроможності подано авторське визначення конкурентоспроможності як комплексу вартісних та якісних характеристик товарів і послуг, що більш привабливі для споживачів, ніж товари та послуги їх конкурентів, і можуть бути успішно реалізовані як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках при врахуванні інтересів галузі, регіонів і країни в цілому. Такий підхід до визначення характеру конкурентоспроможності забезпечує рівні умови для всіх елементів регіонального продовольчого ринку. Це дало можливість побудови моделі їх взаємозв’язку, в основі якої лежать соціально-економічні орієнтири (рис. 1).

Критерієм конкурентоспроможності продовольчого ринку є сукупний ефект в рамках регіональної економіки (сукупні доходи регіону для формування бюджетів різних рівнів, зайнятість населення, оплата праці), стабільність виробництва та фонду споживання при наявних ресурсах, доступність продовольчого ринку для населення. Встановлено, що формування стійкості конкурентних позицій національного і регіонального продовольчих ринків забезпечується за рахунок трудових, соціально-економічних, науково-технічних, екологічних та управлінських факторів, що визначають структуру господарства, потенціал продовольчого ринку. Сприятлива сукупність цих факторів забезпечує регіону реальну можливість здійснення власних соціально-економічних програм, ефективної участі в міжрегіональному поділі праці, виходу на міжнародні ринки, дає змогу успішно формувати конкурентну поведінку.

Дослідженням підтверджено, що основним носієм посилення конкурентоспроможності продовольчого ринку, як і всіх його об’єктів, є продукція, оскільки конкурентоспроможність – це категорія, яка враховує багато параметрів, зокрема кількісні властивості товару, що мають галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності.

Визначені специфічні особливості конкурентоспроможності продовольчої продукції та її вплив на розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку продовольства. Основною метою формування конкурентоспроможності продукції на внутрішньому ринку є забезпечення однорідності якісного (економічного) рівня в логістичному ланцюгу формування продукту для кінцевого споживача, а на зовнішньому ринку – забезпечення економічно доцільного експортно-імпортного балансу за рахунок розвитку конкурентоспроможності вітчизняного товару відносно зарубіжного.

Рис. 1. Модель взаємозв’язку елементів конкурентоспроможності

продовольчого ринку

В комплексі заходів щодо створення конкурентоспроможної продовольчої продукції на регіональному ринку важливе місце займає розробка методичних підходів до її визначення та оцінки. Серед дослідників немає єдиної думки щодо методичного забезпечення аналізу конкурентоспроможності, тому в дослідженні на основі вивчення та критичної оцінки різних точок зору зроблено висновок про те, що конкурентоспроможність продовольчої продукції необхідно визначати, застосовуючи комплексний, змішаний підхід. Дана методика дозволяє розрахувати потенційну конкурентоспроможність продовольчої продукції. Основними напрямами її вдосконалення є: 1) внесення в комплексний розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності коефіцієнта гальмування, що характеризує відставання зростання ціни споживання від збільшення економічного параметра; 2) введення додаткового розрахунку коефіцієнта реальної конкурентоспроможності товару, що враховує кореляційну залежність інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності з реальним обсягом експорту продукції на продовольчому підприємстві; 3) введення в науковий обіг коефіцієнтів, що характеризують оновлення експорту на підприємстві: коефіцієнт оновлення експортної продукції; коефіцієнт вибуття експортної продукції з номенклатури експорту; коефіцієнт інтенсивного оновлення експортної продукції.

Дані методичні положення охоплюють найбільш важливі сторони діяльності підприємства, що випускає продовольчу продукцію, виключають дублювання окремих показників, дозволяють досить швидко та ефективно отримати уявлення про стан розвитку підприємства, дають змогу зробити висновок про здатність підприємства випускати конкурентоспроможну продукцію, а також визначити слабкі і сильні сторони підприємства як учасника продовольчого регіонального ринку. Доведено, що регіональний ринок товарів народного споживання – це система, орієнтована на підвищення рівня життя населення при врахуванні державного регулювання сільського господарства й суміжних з ним галузей. В останні роки зазнали істотних змін як правові основи державного регулювання агропромислової сфери, так і економічні нормативи, що регулюють господарську діяльність сільських підприємств і фермерів. Проте, при всіх змінах правової основи і механізму дії загальні принципи державного регулювання сільського господарства залишаються практично непорушними. Це традиційне державне регулювання цін і доходів підприємств, бюджетне фінансування, кредитування, оподаткування, що забезпечують стабільний розвиток ринку продовольства.

У другому розділі дисертації „Територіальна та структурна трансформація і формування споживчого регіонального ринку” проведено дослідження і дана загальна оцінка проблем і тенденцій розвитку продовольчого ринку Кіровоградської області в умовах створення конкурентоспроможної продукції, визначено сучасний потенціал управлінської інфраструктури продовольчого ринку регіону.

При аналізі динамічних характеристик розвитку регіонального продовольчого ринку відносно формування конкурентоспроможної продукції, перш за все, визначено взаємозалежний його зміст, що характеризує інтегрованість та зумовлює конкурентні переваги основних галузей аграрного сектору, харчової та переробної промисловості, системи оптової та роздрібної торгівлі та продовольчої інфраструктури. Формування конкурентоспроможної продукції на регіональному продовольчому ринку відбувається в залежності від диференціації розвитку цих галузей у регіоні, специфіки територіального розміщення заготівельної, виробничої, торговельної мережі та характеризується відмінним співвідношенням обсягів діяльності й диспропорціями в їх функціонуванні (картосхема, рис. 2).

Рис. 2. Диференціація території Кіровоградської області за рівнем розвитку продовольчого ринку

Проведеним дослідженням встановлено, що формування протиріч економічного характеру на продовольчому ринку Кіровоградської області протягом останніх років є результатом наступних домінантних тенденцій:

-

-

Таблиця 1

Виробництво основних видів продуктів харчування

в Кіровоградській області за 1990 р., 2000-2003 рр.

Продукція | Вироблено, всього у | 2003 р. у % до

1990 р. | 1995 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 1990 р. | 2002 р.

М’ясо, вкл. субпродукти

1 категорії, тис. т | 88,0 | 29 | 13,3 | 12,2 | 20,7 | 26,9 | 30,6 | 130,0

Ковбасні вироби, тис. т | 17,0 | 8,9 | 7,0 | 7,6 | 9,6 | 12,3 | 72,4 | 128,1

Тваринне масло, тис. т | 20,6 | 6,7 | 2,8 | 2,7 | 1,5 | 2,0 | 9,7 | 133,3

Продукція з незбираного молока, тис. т | 118,8 | 27,4 | 5,0 | 9,5 | 10,1 | 2,3 | 1,9 | 22,8

Сири жирні, включаючи бринзу, тис. т | 5,8 | 2,0 | 1,3 | 1,4 | 1,2 | 1,1 | 19,0 | 91,7

Цукор-пісок – всього,

тис. т | 398,4 | 234,5 | 60,8 | 55,8 | 58,7 | 60,2 | 15,1 | 102,6

Олія, тис. т | 97,4 | 36,1 | 103,2 | 85,7 | 79,7 | 109,2 | 112,1 | 137,0

Борошно, тис. т | 168,4 | 130,8 | 59,8 | 63,6 | 71,0 | 62,5 | 37,1 | 88,0

Крупа, тис. т | 32,2 | 18,6 | 16,6 | 20,1 | 24,9 | 20,5 | 63,7 | 52,3

Хліб і хлібобулочні вироби, тис. т | 134,8 | 81,3 | 35,3 | 36,0 | 38,9 | 36,9 | 27,4 | 94,9

Кондитерські вироби,

тис. т | 19,3 | 3,2 | 6,5 | 5,7 | 3,8 | 4,3 | 22,3 | 113,4

Консерви, млн ум. банок | 40,6 | 8,8 | 3,6 | 2,3 | 2,6 | 1,4 | 3,4 | 53,8

Дана галузь характеризується недостатньою адаптованістю до нових ринкових умов господарювання з високою соціальною відповідальністю за результати господарювання, що свідчить про недосконалість нормативно-правових засад розвитку недержавного сектору економіки та його низьку керованість.

Існує необхідність розробки системи заходів, спрямованих на формування цивілізованих каналів просування продовольчої продукції, доступних і ефективних для всіх учасників та суб’єктів продовольчого ринку, що відповідають сучасним вимогам організації інфраструктурних об’єктів. При цьому слід зазначити, що за останні роки відмічаються деякі стабілізаційні ознаки в структурі роздрібного товарообороту Кіровоградської області. Ця тенденція привела до реального зростання продажу продовольчих товарів за аналізований період 1995-2004 рр. з 128,4 до 493,6 млн грн (рис. 2).

Виявлено невирішені проблеми, що стоять перед учасниками продовольчого ринку регіону: незавершеність процесів реформування (особливо це стосується проведення системних економічних реформ у регіоні), відсутність достатньої обслуговуючої інфраструктури, технологічна відсталість, низька якість продукції, неврегульованість податкової системи. Однією з причин цього є відсутність стратегічної регіональної політики щодо формування та розвитку продовольчого ринку.

Рис. 2. Динаміка зміни роздрібного товарообороту продовольчих товарів підприємств Кіровоградської області у 1995-2004 рр.

На основі проведеного дослідження доведено, що для забезпечення конкурентоспроможності продовольчої продукції на регіональному ринку необхідне вдосконалення інфраструктурної складової, чому сприятиме здійснення наступних заходів: удосконалення чинного законодавства щодо розбудови інфраструктури регіонального продовольчого ринку, зокрема біржової торгівлі; розроблення механізму регулювання державою процесів обміну; відмова від підтримки монополістів у галузі закупівель; створення інформаційно-аналітичного забезпечення суб’єктів сільськогосподарського ринку.

З метою підвищення конкурентоспроможності продовольчої продукції на регіональному ринку в дослідженні була детально проаналізована управлінська інфраструктура ринку – зокрема, еволюція та структура „продовольчого ланцюжка”, його функції та економічний потенціал, визначена найбільш масова продовольча продукція (продовольча пшениця, молоко, яловичина). Встановлено, що в особистих селянських господарствах населенням виробляється до половини валової продукції сектору, але в обсязі кінцевої реалізації їх частка значно менша; відзначено значну диверсифікацію каналів реалізації продукції сільгоспвиробниками (поява нетрадиційних) та зростання постачань продукції агентам регіональних адміністрацій для регіональних фондів за рахунок товарних кредитів на регіональному рівні; виявлено швидке зростання дрібних посередників на м’ясомолочному первинному ринку; зростання трансакційних витрат у результаті скорочення постачання сировини великими господарствами; низький рівень контрактації.

Основними покупцями на ринку виступають приватні заготівельники, оптові торговці й переробні підприємства. Приватні посередники демонструють високу мобільність, оскільки не пов’язані великими основними фондами, визначають масштаби операцій, виходячи з обсягу доступних оборотних коштів; їх діяльність рідко підпадає під регулювання місцевої влади. Подальшого розвитку набула й тенденція вертикального інтегрування на продовольчому ринку. Вже в 2001 р. до 20-25м’яса, 7-15молока, сиру, масла, ковбасних виробів переробні підприємства реалізовували через власну роздрібну мережу або на міському ринку. Проаналізовано стан біржового ринку, де відмічено низький рівень форвардних контрактів, незначну кількість реалізації продукції через біржу, відсутність інформаційно-комунікаційних технологій належного рівня. Потребує великої організаційної роботи та вдосконалення механізмів проведення ярмаркової та виставкової торгівлі.

Відмічаються значні розбіжності формування цін у різних ланках „продовольчого ланцюжка”, що пояснюється сферою маркетингових послуг та домінуванням певних каналів реалізації продукції.

Розглянута низка чинників, що негативно відбиваються на конкурентоспроможності продовольчої продукції, серед яких особливо виділяється забезпечення інноваційно-інвестиційними ресурсами, зокрема низький рівень державного стимулювання науково-технічної діяльності, слабке втілення наукових досліджень і розробок, нових конкурентоспроможних видів продукції, технологічних процесів, організаційних рішень у кінцевий виробничий результат. Встановлено, що активізація інноваційної діяльності, нарощування інноваційної складової матеріально-технічної бази забезпечується через фінансування науково-технічних робіт, створення спеціального механізму підтримки інновацій через систему фондів, пільгове кредитування, одержання субсидій (грантів), залучення іноземного і приватного вітчизняного капіталу для створення інноваційних (венчурних) підприємств, створення нових організаційно-економних форм інтеграції науки з виробництвом.

Доведено, що процеси інвестування всіх суб’єктів регіонального продовольчого ринку супроводжуються реформуванням системи відносин власності, глибокими зрушеннями в галузевій структурі. При цьому інвестиційна політика щодо підвищення конкурентоспроможності продукції на регіональному продовольчому ринку охоплює перегляд пріоритетних напрямів вкладення кошів, економічне обґрунтування їх впливу на розвиток продовольчого ринку та розробку інвестиційних програм щодо реалізації перспективних інвестиційних проектів; підтримку на належному рівні конкурентоспроможності взаємозалежних галузей, що визначають стратегічний економічний розвиток продовольчого ринку, формують його конкурентні переваги та інвестиційну привабливість; створення відповідного інституційного середовища та інноваційної (науково-технічної) інфраструктури на продовольчому ринку.

Формування інвестиційних ресурсів розглядається як одне з найважливіших питань інноваційно-інвестиційної стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції на регіональному продовольчому ринку, що дасть змогу забезпечити необхідними джерелами і коштами як реалізацію інвестиційних проектів, так і нормальне функціонування та фінансову стійкість суб’єктів господарської діяльності продовольчого ринку на перспективу.

В третьому розділі „Напрями підвищення конкурентоспроможності регіонального споживчого ринку” обґрунтовано основні напрямки забезпечення ефективного функціонування регіонального продовольчого ринку на основі підвищення його конкурентоспроможності, що сприятиме стабільному економічному зростанню і вирішенню багатьох соціально-економічних проблем регіону.

Стратегічними цілями продовольчої політики держави взагалі, та регіону зокрема в економічній сфері є формування ефективного конкурентоспроможного продовольчого виробництва, що забезпечує продовольчу безпеку і незалежність країни, а також нарощування експорту окремих видів екологічно чистої сільськогосподарської продукції та готової продукції продовольчого комплексу, тим самим збільшуючи внесок регіону в економіку країни.

Використання комплексного підходу для корекції системи державної підтримки внутрішніх і зовнішніх ринків з включенням у систему державної підтримки трьох основних складових – фінансової, маркетингової та логістичної, є ключовим моментом, на якому держава може і повинна зосередити свої зусилля щодо підтримки українських експортерів продовольчих товарів.

Крім заходів державного рівня, регіони мають використовувати свої заходи нормалізації обмінних відносин і стримування роздрібних цін на основні продукти продовольства. Одними з головних форм регіонального регулювання є економічні заходи – встановлення нормативних співвідношень між вартістю сировини та ціною готової продукції, граничних нормативів рентабельності переробних підприємств і торговельних організацій. Запропоновано активно використовувати таку форму, як формування регіональних фондів підтримки продовольчого комплексу із наданням господарствам товарних кредитів, закупівлі сільгосппродукції через систему об’єднань, що вже апробована в Кіровоградській області.

Механізм формування ресурсного потенціалу і становлення продовольчого ринку регіону характеризується як сукупність ряду основних елементів, що утворюють взаємозалежну систему, в якій вони тісно переплетені та активно взаємодіють. Основними елементами тут виступають ресурсні потенціали продовольчого підприємства. Саме процес виміру сучасного ресурсного потенціалу продовольчого підприємства є основним в ланцюгу оцінки всього ресурсного потенціалу формування і становлення продовольчого ринку регіону. Важливою складовою виступає маркетинговий механізм становлення ресурсного потенціалу формування продовольчого регіонального ринку. Його ми розуміємо як сукупність маркетингових прийомів та інструментів, що сприяють конкурентному позиціюванню регіону в національній економіці.

Розглянута модель ключових факторів дає можливість визначити підвищення експортного потенціалу регіональних виробників продовольчих товарів. В основі даної моделі лежить модифікована модель SWOT-аналізу, в якій встановлення сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз виявляється в ході конкурентного порівняльного аналізу. Проведений аналіз дозволив виявити основні фактори, що забезпечують шляхи підвищення експортного потенціалу: державна підтримка і більш висока конкурентоспроможність зарубіжних продуктів харчування порівняно з українськими. Нормування інтегрального коефіцієнта споживчої якості продовольчих товарів за усіма складовими, що входять у нього, показало, що нормований інтегральний коефіцієнт споживчої якості включає всю сукупність факторів, властивих продовольчому товару, впливаючи на вибір споживача. На основі нього запропоновано інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності, що дорівнює відношенню нормованого інтегрального коефіцієнта споживчої якості товару до нормованої його ціни. Розроблений інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності може ефективно використовуватися для оцінки конкурентоспроможності вітчизняних продовольчих товарів на закордонних ринках, що продемонстровано на прикладі оцінки конкурентоспроможності продовольчих товарів конкретних споживачів.

Одним з інструментів формування політики зовнішньої торгівлі має стати Союз експортерів українського продовольства – як партнера Міністерства сільського господарства України. Разом з державою вони поділять витрати щодо розвитку експорту продовольчих товарів. Регіональним важелем підвищення конкурентоспроможності продовольчої продукції є запропонована „Програма стимулювання продовольчого експорту Кіровоградського регіону”, яка передбачає створення ефективної системи кредитування, страхування та інших заходів підтримки вітчизняних підприємств-експортерів, а також нові підходи до структури, програми управління, контролю за виконанням тощо. Реалізація програми забезпечить конкурентоспроможність продукції на регіональних продовольчих ринках.

ВИСНОВКИ

У результаті розв’язання всього комплексу задач, що стали предметом дисертаційного дослідження, автором розроблено теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності продовольчої продукції на внутрішньому і зовнішньому продовольчих ринках.

В дослідженні були використані розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, що дало змогу узагальнити досвід різних країн та адаптувати його до використання в нашій країні для подальшого підвищення конкурентоспроможності продукції. Отримані в роботі результати були втілені в практичну діяльність Кіровоградського регіону, що дозволило вдосконалити розвиток його регіонального продовольчого ринку та підвищити конкурентоспроможність продовольчих товарів.

Головна сутність цих результатів полягає в наступному:

1.  Визначено економічну сутність конкурентоспроможності як комплексу вартісних та якісних характеристик, реалізованих у товарах і послугах, що більш привабливі для споживачів, ніж товари та послуги їх конкурентів, і можуть бути успішно реалізовані як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках при врахуванні інтересів галузей, регіонів і країни в цілому.

2.  Доведено, що визначення характеру процесів економічного розвитку регіону з погляду інтересів конкуренції потребує розгляду ступеня впливу конкурентних факторів, що визначають успішність його виходу на світовий ринок. У запропонованому підході передбачається врахування багатьох, найчастіше різнобічних факторів, за допомогою яких визначається стійкість конкурентних позицій регіону при виході на світовий ринок.

3.  Установлено, що виробники харчової продукції досліджуваного регіону за обсягами виробництва до 2003 р. вийшли на рівень 1991 р. і продовжують збільшувати свої обсяги виробництва. Разом з тим, проведений аналіз виявив, що в найближчі роки не прогнозується різкого зростання місткості внутрішнього ринку та значного збільшення обсягів реалізації вітчизняних продовольчих товарів за рахунок заміщення імпортних продуктів харчування. Це обумовлює необхідність активізації виробництва продовольчих товарів експортної орієнтації як складової їх економічної стратегії.

4.  Запропоновано використовувати комплексний підхід для корекції системи державної підтримки внутрішніх і зовнішніх регіональних продовольчих ринків із включенням у цю систему трьох основних складових: фінансової, маркетингової та логістичної. Всебічний розвиток усіх трьох складових державної підтримки є ключовим моментом, на якому держава має зосередити свої зусилля по підтримці українських експортерів продовольчих товарів. Доведено, що одним з інструментів формування політики зовнішньої торгівлі має стати Союз експортерів українського продовольства, який може стати партнером Міністерства сільського господарства України і поділяти з державою витрати щодо розвитку експорту продовольчих товарів.

5.  Обґрунтовано методику виявлення ключових факторів, що визначають підвищення експортного потенціалу товаровиробників продовольчих товарів. В основі даної моделі лежить модифікована модель SWOT-аналізу, у якій установлення сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз не встановлюється, а виявляється в ході конкурентного порівняльного аналізу. Проведений на основі розробленої моделі аналіз дозволив виявити ключові фактори, що визначають шляхи підвищення експортного потенціалу товаровиробників продовольчих товарів. Цими факторами є: недостатня державна підтримка і низька конкурентоспроможність українських продуктів харчування порівняно з зарубіжними, в основному, за рахунок невисокої довіри закордонного споживача до українських продуктів.

6.  Розроблено методику розрахунку інтегральних коефіцієнтів споживчої якості та конкурентоспроможності, що дозволяє виявляти фактори, що знижують конкурентоспроможність вітчизняних продовольчих товарів на світовому ринку, і розробляти рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності продовольчих товарів конкретних товаровиробників на конкретних закордонних ринках. Ефективність даного методу була апробована на прикладі оцінки конкурентоспроможності масла і шоколадних цукерок українських виробників на ринку Німеччини.

7.  Запропоновано „Програму стимулювання продовольчого експорту Кіровоградського регіону”, що передбачає створення ефективної системи кредитування, страхування й інших заходів підтримки вітчизняних підприємств-експортерів, а також нові підходи до структури, програми управління, контролю за виконанням тощо. Програма, в порівнянні з існуючими, містить конкретні заходи щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні: виділення пріоритетних задач модернізації виробництва, підвищення конкуренто-спроможності продукції як на вітчизняному ринку, зокрема продовольчому, так і на світовому ринку.

8.  Зовнішня торгівля продовольчими товарами завжди стимулювала активний розвиток всього економічного потенціалу країни. У дисертаційній роботі виявлено, що в даний час експортний потенціал українських виробників продовольчих товарів використовується недостатньо, хоча є великі резерви його збільшення. Експорт продовольства як дуже важлива стаття стратегічного доходу країни потребує підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва, зокрема продовольчої, з метою розширення її використання не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Любченко О.М. Маркетингова діяльність на продовольчому ринку як фактор підвищення конкурентоспроможності продукції // Зб. наук. пр. Донецької державної академії управління „Управління економікою регіону та підприємства”. Серія „Економіка”. – Донецьк: ДонДАУ. – 2003. – Т. ІV, Вип. . – С. .

2. Любченко О.М. Стратегічні напрямки підтримки виробників-експортерів продовольства // Зб. наук. пр. ДонДУУ: „Методи оновлення та механізми фінансового забезпечення розвитку підприємств”: Серія „Економіка”. – Донецьк: ДонДУУ. – 2004. – Т.Вип. 41. – С. 91-102.

3. Любченко О.М., Коломієць В.В. Вдосконалення експортної орієнтації регіону (на прикладі Черкаської області) // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2004. – С. . Особистий внесок: досліджено роль експортних позицій в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняної продовольчої продукції.

4. Любченко О.М. Формування ринкового потенціалу управлінської інфраструктури // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Т. ІІ, Вип. 199. – С. 410-416.

5. Любченко О.М., Коломицева О.В. Пріоритетність інвестиційно-інноваційного розвитку аграрної сфери економіки регіону // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Ч.ІІ. – Житомир: ЖДТУ. – 2005. – №1(31). – С. 114-120. Особистий внесок: обґрунтовано напрями інвестиційного розвитку аграрної сфери регіону.

6. Любченко О.М. Зміцнення експортного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності продукції // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – Вип. . – 2005. – С. 94-99.

7. Любченко О.М., Назаренко С.А. Сучасний стан та тенденції розвитку продовольчого ринку (регіональний аспект) // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – Вип. . – 2005. – С. 314-317. Особистий внесок: досліджено структурні пропорції товарообороту регіонального продовольчого ринку.

8. Любченко О.М. Роль податкової та бюджетної політики у стимулюванні економічного розвитку регіону // Зб наук. пр. Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. – Вип. 8. – Кіровоград: КНТУ. – 2005. – С. 366-371.

Матеріали наукових конференцій

9. Любченко О.М., Ходирєва А.Є. Основні напрями цілепокладання сучасної регіональної політики // Мат. V міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2004. – С. 57-59. Особистий внесок: визначено основні напрями розробки регіональної політики.

10. Любченко О.М. Формування сучасного стану продовольчого ринку Черкаського регіону // Міжн. наук-пр. конф. „Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – Т. І. – С. 92-96.

11. Любченко О.М. Організаційна складова управління розвитком продовольчого ринку регіону // Мат. ІV-ої міжн. наук.-практ. конференції „Динаміка наукових досліджень’2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – Т. 20. – С. 20-23.

12. Любченко О.М. Передумови розвитку експорту в регіонах Україні в сучасних умовах // Мат. міжн. наук.-практ. конф. „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання”. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2005. – С. 673-674.

13. Любченко О.М. Дослідження тенденцій розвитку продовольчого ринку Кіровоградського регіону // Матеріали 3-ої міжнар. наук.-практ. конф. „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. .

14. Любченко О.М. Дослідження основних динамічних тенденцій розвитку продовольчого комплексу Черкаського регіону // Мат. І міжн. наук.-практ. конф. „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. 105-109.

Анотація

Любченко О.М. Конкурентоспроможність продукції на регіональному продовольчому ринку та напрями її підвищення (на прикладі Кіровоградського регіону). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, 2006.

У дисертаційній роботі поглиблено теорію та методологію конкурентоспроможності продовольчої продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках продовольства; розкрита сутність поняття конкурентоспроможності; визначено характер процесів економічного розвитку регіону з погляду інтересів конкуренції; виявлено фактори формування систем розвитку продовольчого ринку регіону на основі підвищення його конкурентоспроможності. Поглиблено науково-методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продовольчої продукції на регіональному продовольчому ринку; здійснено аналіз сучасного стану та виявлено тенденції розвитку регіонального продовольчого ринку; визначено передумови формування сучасного потенціалу управлінської структури продовольчого ринку; визначено роль держави в оптимізації діяльності продовольчих потоків регіону на основі підвищення їх конкурентоспроможності. Здійснено оцінку впливу цінового фактора на сучасний продовольчий ринок; оцінку ефективності маркетингового механізму підвищення конкурентоспроможності продовольчої продукції; розроблено стратегію підтримки виробників-експортерів продовольства на основі нарощення експортного потенціалу регіону.

Ключові слова: конкурентоспроможність, регіональний продовольчий ринок, потенціал управлінської структури продовольчого ринку, виробники-експортери продовольства, маркетинговий механізм.

Аннотация

Любченко А.Н. Конкурентоспособность продукции на региональном продовольственном рынке и направления её повышения (на примере Кировоградского региона). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 –