МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 35.073.515 / 477.62

ЛАРІНА Рена Рінатівна

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

РЕГІОНАЛЬНИХ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор

Амітан Веніамін Наумович

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор

доктор економічних наук, ст. наук. співробітник Бубенко Павло Трохимович, Північно-Східний науковий центр НАН України та Міністерства освіти і науки України (м. Харків), директор

доктор економічних наук, професор Решетнікова Ірина Леонідівна, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри маркетингу

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил України (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться “9” лютого 2006 р. об 11 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 в Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.

Автореферат розісланий “9” січня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.В. Момот

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування сучасного цивілізованого ринку та соціально-орієнтованих ринкових відносин обумовлює необхідність дослідження існуючих моделей ринку як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Зокрема, вивчення проблем функціонування та регулювання регіональних ринків зумовлене швидким переходом до розвинутих економічних відносин, що потребує глибокого аналізу економіки регіонів та основних закономірностей формування регіональних ринків. Проблеми регіонального розвитку складні і багатопланові. Різноманітні аспекти цієї проблематики висвітлені у наукових працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених О. Амоші, В. Бесєдіна, П. Бубенко, Б. Буркинського, В. Василенка, В. Геєця, А. Грандберга, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Дорогунцова, Л. Зайцевої, Є. Качана, Б. Кліяненка, І. Лукінова, В. Мамутова, О. Мошенця, Г. Одінцової, В. Піли, М. Прокопенка, Л. Савельєва, В. Семиноженка, В. Симоненка, Д. Стеченко, В. Столярова, М. Чумаченко.

Однак механізми формування регіональних ринків в умовах трансформаційної економіки, особливо з врахуванням системного відтворюючого підходу, висвітлюють тільки деякі публікації. Процеси формування та розвитку ринків на мезорівні досліджено ще недостатньо, розглядаються лише окремі товарні ринки, а також пов`язані з ними питання розвитку елементів інфраструктури. Оскільки за умов трансформації економічної системи України однією з найбільш актуальних проблем економічної науки є розробка нових форм і методів управління, які враховують регіональні особливості, то необхідним є комплексне вивчення всієї системи регіональних ринків та ринкової інфраструктури, що можна здійснити за допомогою логістики. Складність і динамічність сучасної організаційно-економічної діяльності будь-якої системи визначають необхідність застосування концепції логістики при вирішенні багатьох проблем, пов’язаних з вивченням структури самої системи та взаємодії її елементів між собою та із зовнішнім середовищем.

Вельми актуальним є також знаходження нових сучасних форм організації управління регіональними виробничими комплексами та системами, які б сприяли комплексному розвиткові регіонів. Це можна зробити за рахунок впровадження інноваційних підходів до процесу управління. Таким підходом може стати впровадження концепції та методології логістики, яка може бути застосована для трансформації та адаптації економічних систем різного рівня. Принципово важливим є і той факт, що саме використання концепції логістики в управлінні регіональним розвитком, як ефективного інструменту підприємницької діяльності, дозволить враховувати при прийнятті господарських рішень потреби, стан та динаміку попиту і кон’юнктури ринку регіону, а також характер розвитку міжрегіональних зв’язків та надавати умови для максимального пристосування регіонального виробництва до потреб ринку. З точки зору державного та регіонального рівня, саме застосування концепції та методології логістики буде сприяти розробці заходів, спрямованих на оптимізацію управління ресурсними та відповідними їм інформаційними і фінансовими потоками в конкретному регіоні. За допомогою удосконалення існуючої системи управління регіональним розвитком можна знайти резерви в галузі товароруху, які будуть компенсувати додаткові витрати на задоволення зростаючих вимог споживачів та підвищення якості їх обслуговування. Проте слід зауважити, що в цілому пріоритети застосування концепції та методології логістики для реалізації завдань регіонального розвитку повинні визначатися не тільки гостротою проблеми того чи іншого регіону, але й ступенем ефективного впливу на стабілізацію соціально-економічної ситуації в країні.

Таким чином, виключна актуальність питань теоретико-методологічного обґрунтування впровадження основ логістики в систему управління регіональним розвитком й розробки практичних рекомендацій щодо узгодження потреб в загальних ресурсах регіонів та можливостей ринку, формування ринкової стратегії та індикативного планування регіональної динаміки, з одного боку, та недостатнє їх пророблення в теоретико-методологічному і практичному планах, а також з врахуванням регіональних чинників та особливостей, з іншого – зумовили і визначили ціль, завдання та зміст дисертації.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок щодо створення та впровадження інноваційних підходів до управління регіональними системами в умовах ринкової економіки, що виконані безпосередньо автором та за його участю в межах державної бюджетної теми кафедри маркетингу Донецького державного університету управління “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (1999-2005 рр., номер державної реєстрації 0100U003067) та державної бюджетної теми Інституту економіко-правових досліджень НАН України “Економіко-правове забезпечення розвитку міських систем промислового регіону” (2003-2005 рр., номер державної реєстрації 0103U005967). В рамках теми 0100U003067 автором розроблено методику оцінки ефективності логістизації територіальної одиниці та запропоновано модель оптимізації логістичної збутової системи регіону, яка дозволяє здійснити вибір критеріїв можливих каналів збуту та розрахувати основні показники системи. В рамках теми 0103U005967 автором обґрунтовано логістичний підхід до формування стратегії розвитку регіону, що дозволяє інтегрувати різноманітні організаційно-економічні процеси та оптимізувати потоки, які формуються в різних економічних системах. Спираючись на принципи системного підходу до аналізу та синтезу логістичних систем, запропоновано технологію їх застосування при формуванні регіональної логістичної системи.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій по активізації процесів регіонального розвитку на основі формування та забезпечення надійності регіональних логістичних систем.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність вирішення таких теоретичних, методологічних і практичних задач:

теоретичні:

дослідити еволюцію процесів становлення і функціонування регіональних ринків, умов формування підходів до їх економічного розвитку та комплексної оцінки стану розвитку регіональної економічної системи й визначити основні напрямки удосконалення регіональної політики;

проаналізувати економічний зміст категорій “логістика”, “система” та “регіон” і понятійного відображення причин різноманіття їх інтерпретацій, сформулювати адекватний сучасним уявленням зміст понятійного апарату;

методологічні:

довести доцільність застосування методології системного аналізу та програмно-цільового підходу до моделювання регіональної логістичної системи та розробити програму її формування;

обґрунтувати і довести необхідність застосування моделі формування структури ієрархічного управління в регіональній логістичній системі та розробити методику оцінки результативності її функціонування;

розробити модель оптимізації логістичної регіональної системи збуту товарної продукції, яка дозволить здійснити вибір критеріїв можливих каналів збуту та розрахувати основні показники системи;

сформувати механізм управління витратами в логістичних системах, що дозволить згрупувати витрати за певними ознаками і обрати ефективний механізм управління ними, в основу якого покласти принцип взаємозв’язку логістики і контролінгу;

побудувати раціональну логістичну модель реалізації державної регіональної політики та розробити напрямки удосконалення системи організації та управління регіональним розвитком;

практичні:

розробити стратегічні підходи стосовно окремих програм розвитку регіональних логістичних систем та критерії стратифікації ринкового простору;

реалізувати стратегію управління розвитком окремої регіональної логістичної системи – сільського району та побудувати логістичну модель управління соціально-економічним розвитком регіону, використання якої значною мірою забезпечить підвищення інвестиційного потенціалу та виведення підприємств регіону у розряд рентабельних;

впровадити функціональну схему оцінки ефективності різних варіантів моделей логістичних систем.

Об`єктом дослідження є процеси формування регіональних логістичних систем, спрямованих на послідовний розвиток регіону.

Предметом дослідження є теоретичні положення, основоположні принципи, методи і прикладні аспекти формування та забезпечення надійності регіональних логістичних систем.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методологічних положень дисертаційної роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах економічної теорії, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з питань управління регіональним розвитком. Зокрема, при встановленні закономірностей розвитку регіональних ринків використовувалися методи логіки, діалектики, системного підходу; при визначенні логістичних систем – концепції загальної теорії систем і логістичного управління; при проектуванні регіональних логістичних систем – методи математичного моделювання, системного аналізу, кібернетичного підходу; при розробці ефективних принципів управління регіональними логістичними системами – принцип тотальних витрат та глобальної оптимізації; при аналізі стану регіонів – методи статистичного та техніко-економічного аналізу; при дослідженні особливостей розвитку регіонів України та класифікації організаційних систем – системно-структурний аналіз; в аналізі взаємодії населення територіальної одиниці, виконавчої влади та представницької влади – полікритеріальний підхід; у дослідженні особливостей розвитку регіонів – метод порівняльного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є діючі законодавчі та нормативні документи, що регулюють питання управління регіональним розвитком, статистичні дані про соціально-економічне становище окремих регіонів України, які дозволили зробити відповідні висновки щодо наявності та причин виникнення існуючих проблем у розвиткові регіонів. Як джерела інформації використано теоретичні і методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні наукової проблеми активізації процесів регіонального розвитку на основі розробки теоретико-методологічних засад формування регіональних логістичних систем, обґрунтуванні методологічних положень щодо оцінки результативності їх функціонування та стратегії комплексного розвитку регіону.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

сформульовано комплексне поняття “регіональна логістична система”, що являє собою територіальну організацію сфери товарообігу, де відбувається погодження інтересів виробників та споживачів, на основі поєднання зусиль різних одиниць, виробляючих товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовує регіон для реалізації своїх економічних цілей;

обґрунтовано логістичний підхід до формування стратегії розвитку окремого регіону, що дозволяє інтегрувати різноманітні організаційно-економічні процеси і оптимізувати потоки, які формуються в різних економічних системах та запропоновано новий логістичний підхід до формування системи регіональних ринків, що дозволяє не тільки забезпечити раціональне використання ресурсів регіону, але й сприяє регулюванню економічних відносин між організаціями та підприємствами сфери виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, кредитно-фінансової системи, невиробничої сфери та населенням регіону;

запропоновано модель формування ієрархічної структури управління в регіональній логістичній системі, що дозволяє запровадити механізм інтегрального управління повним логістичним ланцюгом;

удосконалено:

підходи до визначення ролі та межі дії важелів управління в процесі узгодження інтересів держави, територій, населення, які дозволяють забезпечити збалансованість інтересів власне регіону з інтересами окремих підприємств та організацій;

напрямки організації управління окремим регіоном, систематизацію і класифікацію наукової бази логістики та підходи до розробки програми розвитку регіональної логістичної системи шляхом впровадження механізму аналізу та прийняття управлінських рішень відносно розвитку регіону;

схему ситуаційного аналізу конкретного регіону, на базі якого складається його бізнес-досьє в сфері виробничої та товарної політики, що дозволяє ефективно здійснювати не тільки процес стратегічного і тактичного планування, але й оцінку ступеня виконання відповідних цілей та завдань;

дістали подальшого розвитку:

принципи корпоративного управління регіонами, що передбачає впровадження логістичного підходу на рівень регіональних органів управління. Це дозволяє сформувати чітку та ефективну систему звітності та підзвітності представницької влади перед населенням регіону за якість і результати своєї діяльності;

функціональна структура управління регіоном на рівні районної державної адміністрації та методика оцінки результативності функціонування регіональної логістичної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Вони є підґрунтям подальшого розвитку нового напряму наукових досліджень у сфері регіонального розвитку, розробки комплексних програм соціально-економічного розвитку регіонів держави, посилення регіональної складової формування і реалізації державної регіональної політики. Розроблені в дисертації підходи, засоби й отримані результати являють собою методичну базу формування регіональної логістичної системи та забезпечення надійності її функціонування.

До числа результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

формування та реалізації стратегічної програми розвитку регіону і розробки схеми критеріїв стратифікації ринкового простору регіону та обґрунтування ринкової стратегії сільського району;

оцінки ефективності логістизації регіональної системи на основі розрахунку коефіцієнту ефективності обігового капіталу, величини чистого дисконтованого прибутку, коефіцієнту компромісів та межею логістичного індексу.

Оптимізація структури районної державної адміністрації дозволила, з одного боку, збагатити зміст функцій управління, а, з іншого - створити єдину систему управління з урахуванням його корпоративних основ. Запровадження розробленої дисертантом системи управління у практику діяльності Добропільського району Донецької області дозволила йому за рівнем соціально-економічного розвитку зайняти провідне місце в області, повністю ліквідувати збиткові підприємства, заборгованість по заробітній платні, забезпечити зростання суспільного валового продукту та збільшити продуктивність праці як в сільському господарстві, так і в промисловому секторі. Значущість і цінність одержаних у дисертації результатів підкреслює практичне впровадження на державному і регіональному рівнях управління, у науково-господарській діяльності суб’єктів господарювання ряду наукових розробок автора. Так, набули практичного використання пропозиції дисертанта при прогнозуванні розрахунку та формуванні потоків забезпечення металургійних заводів металобрухтом та коксом під час розробки Програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України. Регіональні аспекти функціонування логістичних систем використані при розробці програми науково-технічного розвитку Донецької області для вугільної та металургійної галузі (довідка Міністерства промислової політики України № 01/8-1-706 від 28.01.2005 р.).

Прикладні аспекти дисертаційної роботи, методики реалізації стратегії управління комплексним розвитком регіону використовуються в практиці районних державних адміністрацій Добропільського та Великоновоселківського районів Донецької області при формуванні оптимальних товарно-транспортних потоків сільськогосподарської продукції (довідка головного управління сільського господарства і продовольства Донецької обласної державної адміністрації від 17.11.2004 № 159/8-127), при розробці “Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2010 року” в таких розділах: “Проблеми соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку Донецької області на сучасному етапі”; “Організаційно-економічні механізми реалізації Програми” (довідка Донецької обласної державної адміністрації від 10.02.2005 р. № 127/9), Донецькою торгово-промисловою палатою при формуванні регіональних потоків руху сировини, виробів і різних товарів та при проведенні семінарів для фахівців і керівників державних та приватних підприємств Донецької області (довідка Донецької торгово-промислової палати від 09.12.2004 р. № 302/4), ТОВ “Донбас Плюс” при організації ефективних маршрутів доставки, організації складування та оптимального управління запасами, що дозволило покращити взаємодію всіх структурних підрозділів і знайти резерви економії ресурсів” (довідка ТОВ “Донбас Плюс” від 24.12.2004 № 1381) та при викладанні курсів лекцій “Регіональний маркетинг”, “Логістика”, “Управління логістичними системами” в Донецькому державному університеті управління (довідка Донецького державного університету управління від 22.02.2005 за № 05-12/224).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі формування та забезпечення надійності регіональних логістичних систем. Вони є внеском в удосконалення системи управління регіонами. Із наукових ідей, отриманих здобувачем у співавторстві, у дисертації використані лише ті, що становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Підготовка, використання, роль і значення соціально-економічного розвитку регіонів” (м. Слав`яногорськ, 2002 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (м. Львів, 2003), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансові засади інноваційного забезпечення сталого розвитку регіонів України” (м. Полтава, 29-30 березня 2005 р.), на науково-практичних конференціях в Донецькому державному університеті управління в 2000-2005 роках (м. Донецьк), на II Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Черкаси, 2001 р.), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2002 р.), на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Київ, 18 вересня 2002 р.), на Міжнародній науковій конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (м. Тернопіль, 24 березня 2003 р.), на VІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (м. Алушта, 6-8 жовтня 2003 р.), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення глобально-інформаційного технологічного укладу в країнах СНД і Китаї” (м. Донецьк, 17-18 квітня 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки 2005” (м. Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 49 наукових працях, серед яких – 6 монографій, 24 статті – в наукових журналах, 14 статей – у збірниках наукових праць і 5 публікацій – в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 88,82 д.а., з яких особисто автору належать 66,05 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів і висновку, викладених на 402 сторінках друкованого тексту, у тому числі 34 таблиць і 62 рисунків, які наведені на 63 сторінках. Список використаних джерел із 344 найменувань приведений на 30 сторінках і 12 додатків на 50 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дисертації, показано її наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, зв’язок роботи з пріоритетними напрямками регіонального розвитку.

Розділ 1. Теорія логістики в рішенні задач регіонального розвитку містить аналіз існуючих теорій логістики, перспектив концепції її розвитку в діяльності регіональних органів державного управління, а також аналіз західних теорій оптимального розміщення і взаємодії товарних ринків та сучасні проблеми розвитку регіонів. Проведене дослідження дозволило визначити необхідність вивчення функціонування та регулювання регіональних ринків, що обумовлено швидким переходом до розвинутих економічних відносин і потребує глибокого аналізу економіки регіонів та основних закономірностей формування регіональних ринків та ринкової інфраструктури.

Аналіз існуючих теорій розміщення виробництва та сфери обігу дозволив виявити наступне: на визначеному етапі історичного розвитку досягнутий рівень територіального розподілення праці призвів до необхідності виділення регіональних ринків як відносно самостійних підсистем ринкової економіки, що мають усі ознаки і відносяться до класу логістичних систем; загострення проблем зі збутом в економіці обумовлює зацікавленість у вирішенні і дослідженні просторових проблем ринку та розміщення підприємств, які обслуговують ринкові процеси. В роботі визначено, що з точки зору логістики, регіональний ринок – це система, яка включає в себе фізичне переміщення товарів по каналах товароруху, а також обслуговуючі ці процеси фінансові і інформаційні потоки, що забезпечують їх ефективне функціонування.

Порівняльний аналіз основних теорій та концепцій розвитку регіональних ринків дозволив виділити основні напрямки стратегії їх удосконалення, серед яких основними є: формування економічного механізму, що забезпечує ефективну взаємодію ринкових інститутів та господарюючих суб`єктів регіональної економіки; вибір організаційно-економічних форм оптової, роздрібної торгівлі, фінансово-кредитного та ділового обслуговування, а також організаційно-правових форм торгівельно-економічних регіональних зв`язків; формування гнучкої системи регіональних ринків, виходячи з орієнтації на приоритетне забезпечення інтересів споживачів; вибір ефективних каналів товароруху для різних типів регіональних ринків; раціоналізація транспортно-складських процесів, матеріальних, фінансових та інформаційних потоків і розвитку матеріально-технічної бази ринкової інфраструктури регіону. Для розв’язання чисельних проблем регіонального розвитку в роботі пропонується використання механізмів логістики.

В роботі визначені сучасні проблеми регіонів і запропоновані напрямки їх вирішення за допомогою застосування логістики: розробка методології формування регіональних логістичних систем та наукових засад їх моделювання і забезпечення надійності; розробка логістичної концепції формування ефективного механізму управління регіональними ринками та стратегії комплексного розвитку регіональних логістичних систем; оцінка результативності функціонування регіональної логістичної системи; визначення ефективності управління якістю логістичних послуг в регіоні; вирішення проблеми координування та регулювання товарного руху на державному і регіональному рівнях.

Таким чином, проведені дослідження теорії логістики та її систем показали, що вони можуть і повинні активно застосовуватися в рішенні задач регіонального розвитку.

У розділі 2. Методологія формування регіональних логістичних систем розглянуто теоретичні та методологічні аспекти формування логістичних систем, досліджені логістичні зв’язки регіонального ринку як передумови формування регіональної логістичної системи (РЛС) та визначено роль логістичних систем у розвиткові регіональних споживчих ринків.

Проаналізувавши досвід використання системного підходу, технологію його застосування задачу синтезу логістичної системи запропоновано представити у вигляді визначених етапів (рис.1), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

В роботі доведено, що регіональні ринки мають зв’язки, які являють собою передумову формування регіональної логістичної системи. Саме застосування на регіональному рівні концепції та методології логістики сприяє розробці заходів, спрямованих на оптимізацію управління ресурсними та відповідними їм інформаційними потоками в конкретному регіоні. В дисертації визначені поняття “регіон”, “система” та “логістика”, поєднуючи та узагальнюючи які, було надане таке визначення: “регіональна логістична система – це територіальна організація сфери обігу, де відбувається погодження інтересів виробників та споживачів, що дозволяє поєднати зусилля різних одиниць, виробляючих товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовує регіон для реалізації своїх економічних цілей”.

В роботі відзначено, що регіональні ринки різного типу, які входять до системи, функціонально пов`язані взаємодією суб`єктів ринкових відносин та елементами виробничих сил, відтворення яких відбувається під впливом регіональних факторів та передумов. Такій ситуації відповідає структурний та функціональний підхід до вивчення особливостей системи регіональних ринків, який відображено на схемі, що показує логістичний зв`язок регіональних ринків (рис.2).

В роботі зазначено, що для того, щоб система регіональних ринків забезпечувала ефективний розвиток економіки регіону, необхідні, як мінімум, наступні соціальні та економічні умови: формування конкурентного середовища; формування дієвого антимонопольного механізму; наявність розвинутої фінансово-кредитної системи, що зможе забезпечити надійний грошовий обіг; сприятлива кредитна та податкова політика; цивілізовані форми взаємовідносин суб`єктів господарювання; розвиток міжрегіональних та міжнародних економічних зв`язків; механізм державного регулювання; впровадження принципів логістики. Визначено, що і розвиток логістики, і розвиток регіональних ринків характеризується однаковим підходом – системно-структурним.

Рис.1. Основні етапи застосування системного підходу при синтезі

логістичних систем

В основу формування регіональної логістичної системи запропоновано покласти наступні методологічні передумови: закономірності формування регіональної логістичної системи визначаються системою соціально-економічних відносин в регіоні та характером регіонального відтворювального процесу; регіональна логістична система являє собою систему взаємодіючих суб`єктів господарювання, що функціонують в галузі виробництва товарів та послуг, в галузі обертання та фінансово-кредитній галузі; поширене відтворення виробничих потужностей регіону та всієї системи економічних відносин в регіоні здійснюється за допомогою матеріальних, фінансових та інформаційних логістичних зв`язків між суб`єктами регіональної економіки.

Торгівельно-посередницька інфраструктура, інформаційна інфраструктура

Економіко-правова, фінансово-кредитна інфраструктура, зовнішньоекономічна інфраструктура

Рис. 2. Логістичний зв`язок регіональних ринків

Враховуючи ці положення, розвиток економіки регіону запропоновано розглядати як процес відтворення, що включає виробництво, розподілення, обмін та споживання товарів і послуг в регіоні, а регіональний відтворювальний процес передбачає єдність логістичних зв`язків, які забезпечують послідовний процес виробництва, розподілення, обміну та споживання.

У розділі 3. Моделювання і забезпечення надійності регіональних логістичних систем доведено необхідність застосування в управлінні логістичними процесами економіко-математичних моделей, за допомогою яких можна удосконалити наступні напрямки логістичної діяльності регіону: організація розміщення виробничих об’єктів та матеріальних потоків; транспортування вантажів та їх підготовка до перевезення; організація фінансових інвестицій; організація використання відходів та вторинної сировини; управління процесами переробки сировини та матеріалів; організація погодженого матеріально-технічного забезпечення; планування процесів виробництва; забезпечення ресурсами; розподілення продукції тощо. Спираючись на принципи системного підходу до аналізу та синтезу логістичних систем, запропонована технологія їх застосування при формуванні регіональної логістичної системи (рис.3), сутність якої полягає в формуванні певної РЛС, що дозволить підвищити ефективність і якість логістичних функцій та операцій по обслуговуванню споживачів в плані досягання корпоративних цілей, а також рішення соціальних, економічних, екологічних та інших задач розвитку регіону.

Рис. 3. Схема проведення системного аналізу проблеми формування регіональної логістичної системи

Результати дослідження середовища функціонування потенційної логістичної системи дозволили визначити коло важливих організаційно-виробничих структур виробничо-транспортно-комерційної сукупної діяльності регіону. Перш за все необхідно сформувати контур регіональної логістичної системи, що дозволить не тільки визначити сферу діяльності логістики в конкретному регіоні дії, а також виявити ряд закономірностей її адаптації на регіональному ринку.

Наступним етапом проектування РЛС повинні бути конкретизація сфери логістики до рівня можливих композицій виробничо-транспортно-комерційних і інших логістичних структур в конкретному регіоні і формування можливих сценаріїв їх інтеграції та адаптивної поведінки. Важливим етапом формування РЛС є реалізація етапу описання та аналізу об’єкту дослідження, що запропоновано робити у відповідності до схеми (рис.4.).

Рис. 4. Схема реалізації етапу описання та аналізу об’єкту дослідження

З метою раціонального вибору альтернатив в процесі формування РЛС запропоновано відповідний алгоритм (рис.5). В роботі доведено, що вся зазначена діяльність націлена не тільки на конкретний регіональний ринок, вона мотивується цим ринком і оцінюється за основним критерієм логістики: мінімум логістичних витрат всіх залучених ресурсів не за окремим потоковим циклом, що включає різні потоки, а за єдиним потоком перетворення споживчих властивостей продукту на всіх етапах виробництва, забезпечення, збуту, торгівлі, споживання, після продажних послуг. Встановлено, що важливим напрямком при проектуванні регіональної логістичної системи є формування відповідного порядку виробничо-транспортно-комерційної діяльності, що зможе забезпечити досягнення цілей проектування системи та цілей базових блоків попереднього сценарію її поведінки, посилить її надійність та гнучкість.

ні

так

ні

так

Рис.5. Алгоритм оцінки та вибору альтернатив в процесі

формування РЛС

Визначено, що проектування регіональної логістичної системи є дуже важливим і складним процесом, який проявляється насамперед в тому, що такі системи можуть включати постійні, тимчасові та мігруючи підсистеми. При цьому набір тих чи інших підсистем та послідовність їх включення в діяльність регіональної логістичної системи може залежати від значної кількості можливих структурних зв’язків в логістичних ланцюгах, їх довжини, масштабів логістичного обслуговування, а також функціональних дій тих чи інших логістичних потоків в просторі та часі.

Проведено розрахунки по вибору каналів зв’язку для моніторингу РЛС. Система моніторингу, яка пропонується, є ієрархічною. Топологія зв’язку в ній являє собою деревовидну структуру з двома рівнями ієрархії. Вершиною структури є регіональний логістичний центр (рис.6).

Рис.6. Організаційна структура регіонального логістичного центру (РЛС)

В процесі практичної реалізації проекту РЛС методологія системного аналізу трансформується у програмно-цільовий підхід. При цьому під програмою формування РЛС пропонується розуміти комплекс економічних, технічних, проектних, виробничих, екологічних, науково-дослідницьких та інших заходів, які спрямовані на досягнення цілей та задач функціонування РЛС. Сутність програмно-цільового підходу визначена наявністю чіткої кінцевої мети (системи цілей) створення РЛС та формування оптимізаційних програм функціонування кожної підсистеми та ланки РЛС для досягнення глобальної мети.

В роботі доведено, що РЛС буде функціонувати ефективно у випадку, якщо величина потоку на вході буде відповідати величині потоку на виході. Різниця між вихідними та вхідними перемінними буде визначати результат функціонування системи як сума перевищення обсягу реалізації над обсягом закупівлі, або валовий доход.

При заданих значеннях цін максимізація буде досягнута, коли увесь товар, який надходить до системи за визначений термін буде проданий за той же період часу. При даному ідеальному варіанті максимальний очікуваний валовий доход одержує не тільки вся РЛС, але й усі суб’єкти господарювання, які до неї входять. Сукупний запас в цьому випадку дорівнює нулю. Величину вихідного товарного потоку РЛС запропоновано визначати за формулою:

Q = [(qp)1-6 + (qp)2-6 + (qp)3-6 + (qp)4-6]+ [(qp)1-5 + (qp)2-5] (1),

де qp - потоки товару асортиментної позиції в вартісному визначенні; q – кількість товару; p – ціна одиниці асортиментної позиції;

Результат функціонування системи за конкретний період часу – це доход, що дорівнює різниці:

Q - (qp)0-1 (2).

При цьому від’ємні результати для товарів вказують на нераціональність закупівлі. Розміри товарних запасів (Z) на кінець періоду розраховуються як різниця між обсягом вхідного та вихідного потоків в цінах p0-1:

Z = p0-1[q0-1 - ( q1-6 + q2-6 + q3-6 + q4-6+ q1-5 + q2-5)] (3).

Шляхом розділення вартості замовлення по кожній асортиментній позиції на ціни p0-1 знаходимо обсяг поставки, яка планується в натуральному вираженні.

В роботі пропонується для рішення практичної задачі оптимізації логістичної збутової системи регіону використовувати методи теорії дослідження операцій. При цьому обирається “краще” рішення в межах існуючої логістичної системи на основі оцінки її функціонування. Ця задача відноситься до числа багатокритеріальних, і її розв’язання полягає у побудові єдиного (інтегрального) критерію ефективності шляхом сумування добутку наявних критеріїв на “вагові” показники. Під задачею вибору каналу учасників товарного руху розуміється пошук оптимальних варіантів реалізації продукції: прямий збут або непрямий (через посередників). Вибір критеріїв оцінки ступеню досягнення поставленої мети і ранжування показників, які характеризують ці критерії, запропоновано встановлювати експертним шляхом.

Доведено, що задачею удосконалення збутової діяльності є формування мережі каналів розподілення продукції з використанням різноманітних каналів збуту. ЇЇ пропонується вирішувати на основі використання розробленої моделі вибору каналів збуту шляхом визначення пріоритетних каналів розповсюдження продукції. Розроблені практичні моделі є універсальними і можуть бути застосовані в діяльності як підприємств різних галузей, так і регіонів будь-якого рівня.

Надійність РЛС у дисертаційному досліджені визначена як властивість виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених показників системи у визначених межах, що відповідають заданим режимам та умовам функціонування. В роботі доведено, що надійність РЛС являє собою комплексне поняття і відповідно, має комплексні властивості: безвідмовність, самоорганізація, адаптивність, керованість, живучість. Встановлено, що теорію надійності РЛС складає саме сукупність загальних методів, які дозволяють створити систему з високою надійністю та розрахувати її кількісні та якісні показники.

В роботі доведено, що розподілення заданої надійності G за елементами системи потребує рішення відповідної нерівності: f (G1, G2,... Gn) ? G, де Gn – задана ймовірність безвідмовного функціонування n-го елементу системи; f – функціональне співвідношення між елементами та системою.

Модель розподілення вимог щодо надійності заснована на припущеннях, що елементи системи виходять із строю незалежно один від одного, що відмовлення будь-якого елементу приводить до відмовлення всієї системи: G1, G2,... Gn ? G. Ефективність функціонування РЛС може змінюватися від нуля (повний вихід із строю, тимчасове зупинення роботи системи) до деякої передбаченої заздалегідь величини по фактичній надійності. Тільки ретельний вибір складу компонентів РЛС та її структурної схеми зможе забезпечити високу ступінь надійності. Якщо вимоги до окремих компонентів системи стають критичними, то необхідно передбачити визначену ступінь лишку, наприклад передбачити якійсь резервний ресурс (запас).

Розділ 4. Формування ефективного механізму управління регіональними ринками присвячено дослідженню вихідних умов і перспектив застосування концепції логістики в управлінні регіональними ринками та формуванні принципів побудови інформаційної системи регіону, побудовано механізм управління витратами в регіональних логістичних системах. В роботі доведено, що принциповою новизною логістичного підходу є взаємозв’язок та інтеграція системи управління виробництвом, транспортно-складським господарством, запасами, фінансовим капіталом, персоналом, інформаційними потоками регіону, які донедавна вважалися економічно самостійними процесами, в єдину систему. Встановлено, що логістичний підхід до управління регіональними системами сприяє підвищенню гнучкості всієї соціально-економічної системи території та швидкої адаптації до змінних умов оточуючого середовища, що дозволило розробити концептуальну схему логістичного управління регіональною системою. Виходячи з проведеного системного аналізу сформованої організаційної структури логістичної інформаційної системи, сформульовані основні методичні принципи формування системи моніторингу ланцюгів постачання в регіональній логістичній системі.

Визначено, що управління регіональними логістичними системами передбачає впровадження механізму управління витратами, які в них формуються. Таким механізмом повинен стати взаємозв’язок логістики та контролінгу, який буде застосовано як при оцінці ефективності логістичних витрат (транспортування, складування, перевантаження тощо), так і при оцінці ефективності сукупних витрат логістичної системи. З цією метою пропонується проведення структуризації доходів і витрат на основі існуючих концепцій логістики. При цьому, якщо система функціонує як логістична, то формування центрів витрат і формування прибутку набуває логічно завершеного характеру. В роботі зауважено, що управління витратами породжує конфлікт витрат у функціональних підсистемах. Від організації руху потоків в РЛС залежить величина показника організаційно-економічної стійкості, визначення якого базується на визначені ефективності функціонування системи.

Сформульовані методичні підходи до визначення ефективності управління якістю логістичних послуг на регіональних ринках збуту. Визначені сфери можливого застосування логістичного сервісу на регіональному ринку збуту, надана характеристика їх умов і параметрів та визначена роль логістичних послуг в процесі дистрибуції товарів на регіональних ринках збуту. Розроблено алгоритм оцінки ефективності управління якістю логістичних послуг та впроваджено методичні підходи до визначення ефективності їх надання. За результатами оцінки ефективності функціонування регіональної логістичної системи можна спланувати напрямки роботи регіонального логістичного центру в сфері надання якісних логістичних послуг.

Розроблено модель методологічного підходу щодо управління ефективністю експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури, яка дозволяє виокремити основні фактори впливу на її загальну економічну ефективність. Тому загальну корисність експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури рекомендується розглядати як сумарну корисність часу, місця та стану. Інтегрованим показником економічної ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури (ЕВЗЛІ) може виступати показник: Е = , де Скор – сумарна корисність, отримана в результаті використання засобів логістичної інфраструктури; Кев – експлуатаційні витрати засобів логістичної інфраструктури; n – кількість груп, що виокремленні при дослідженні експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури. У зв’язку з цим економічний ефект витрат використання засобів інфраструктури логістичних процесів складається як за рахунок приросту корисності експлуатаційних витрат, так і за рахунок скорочення загального рівня зазначених витрат.

Запропонований дисертантом методологічний підхід дозволяє виокремити основні фактори впливу на загальну економічну ефективність ЕВЗЛІ – структуру витрат та їх корисність, якими можна управляти в режимі реального часу. Зазначена структура витрат доповнена групою витрат на впровадження та утримання інформаційних комп’ютерних мереж і характеризується корисністю часу, місця та стану одночасно. Тому загальну корисність експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури рекомендуємо розглядати як сумарну корисність часу, місця та стану: Скор = , де Сі – відносна корисність і-тої групи експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури; Кі – величина і-тої групи експлуатаційних витрат. Якщо представити Кі як: Кі = ві Кев, де ві – частка в загальній сумі експлуатаційних витрат, то одержуємо нову формулу визначення сумарної корисності: Скор = Сі ві Кев. Таким чином, використання даних методологічних підходів до визначення економічної ефективності експлуатаційних витрат засобів логістичної інфраструктури підвищить якість управлінських рішень, сприятиме зростанню віддачі від витрат на утримання та експлуатацію засобів логістичної інфраструктури і покращить фінансові результати діяльності господарюючих суб’єктів.

Сучасні теорії управління якістю спираються на положення, що воно не може бути ефективним після того, як продукція вироблена. Якість продукції, як фактор та одночасно об’єкт підвищення продуктивності, пропонується розглядати у вигляді системи показників, яка повинна бути диференційована та взаємопов’язана за рівнями управління та етапами життєвого циклу продукції у відповідності до її призначення. Звичайно, управління якістю, як фактор продуктивності, потребує чіткого визначення і класифікації витрат на якість. У роботі запропоновано формулу для визначення узагальнюючого показника якості: КК = Сб + Сд + Сг + Вл / Сф, де Вл – витрати на логістичні операції, грн. Для забезпечення кращої роботи системи необхідно, щоб величина коефіцієнту якості прагнула до нуля, тобто: КК = Сб + Сд + Сг + Вл / Сф > 0

Розроблено алгоритм оцінки ефективності управління якістю логістичних послуг в регіоні та запропоновано при визначенні економічної ефективності управління якістю логістичних послуг враховувати ціну продажу послуги. Розрахунок рівня якості логістичної системи регіону запропоновано здійснювати за допомогою коефіцієнта ефективності, який являє собою середньостатистичну кількісну оцінку виконання всіх спеціальних функцій управління якістю. Отримані в результаті розрахунків значення коефіцієнту ефективності запропоновано порівнювати із наведеною шкалою оцінки ефективності, яка дозволяє не тільки оцінити економічний ефект функціонування системи, але й виявити слабкі ланки в її роботі. На базі проведеного аналізу розробляється план організаційно-технічних заходів по забезпеченню якості надання логістичних послуг на майбутній період, що дозволить вдосконалити систему.

У розділі 5. Стратегія комплексного розвитку регіональних логістичних