КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЛИСЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 343.985:343.359.2

ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії державної податкової служби України, Державної податкової адміністрації України

Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор Бахін Володимир Петрович, Національна академія державної податкової служби України, професор кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики

Офіційні опоненти: –

доктор юридичних наук, професор Волобуєв Анатолій Федотович, Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри криміналістики –

доктор юридичних наук, професор Тіщенко Валерій Володимирович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри криміналістики–

доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України Гончаренко Владлен Гнатович, Академія адвокатури України, професор кафедри кримінального процесу і криміналістики

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра криміналістики (м. Київ)

Захист відбудеться „23” березня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м.Київ-35, Солом’янська площа, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м.Київ-35, Солом’янська площа, 1.

Автореферат розісланий „ 24” січня 2006 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Практика діяльності правоохоронних органів і дані статистики свідчать про значну питому вагу злочинів у сфері оподаткування і здійснення підприємницької діяльності в загальному обсязі злочинів. У 2004 р. у провадженні лише слідчих підрозділів податкової міліції знаходилося 6813 кримінальних справ (2003 р. – 8052; 2002 р. – 8825; 2001 р. – 11059; 2000 р. – 12440; 1999 р. – 11107; 1998 р. – 7086 відповідно). При цьому слід зазначити, що статистичні дані не завжди можуть виступати чітким критерієм оцінки ситуації, що склалася у сфері оподаткування. На це впливає високий рівень латентності податкових злочинів. Більшість протиправних діянь, які виявляються і реєструються правоохоронними органами, вчинені 1-2 роками раніше. З іншої сторони, не за всіма матеріалами про порушення податкового законодавства обґрунтовано приймаються рішення про порушення кримінальної справи.

Способи злочинної діяльності у сфері оподаткування постійно змінюються та удосконалюються. Для підготовки до злочину та приховування його слідів виконується значний обсяг заходів, які сприяють полегшенню його вчинення та ускладнюють можливість виявлення злочинної діяльності контролюючими і правоохоронними органами.

Важливу роль у підвищенні ефективності діяльності щодо виявлення та розслідування злочинів відіграють наукові дослідження. Проблеми удосконалення слідчої діяльності були предметом досліджень вітчизняних науковців Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, Т.В. Варфоломєєвої, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, О.Ф. Долженкова, Ю.М. Грошевого, В.А. Журавля, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, М.В. Салтєвського, М.Я. Сегая, В.В. Тіщенка, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила.

Необхідність наукового дослідження проблем криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів обумовлена декількома чинниками. По-перше, податкова міліція як правоохоронний орган сформувалась зовсім недавно та має у підслідності специфічний перелік злочинів, ефективне виявлення та розслідування яких потребує спеціального наукового дослідження. По-друге, ця проблема у дослідженнях криміналістів комплексно ще не розглядалась. Існують лише окремі публікації, які розглядають проблематику діяльності податкової міліції. На сьогодні малодослідженою у науковому плані є низка ключових проблем організації виявлення та розслідування злочинів, які входять до підслідності податкової міліції. І врешті, самим головним, на наш погляд, є ріст рівня злочинності у сфері оподаткування та здійснення підприємницької діяльності, зміна якісної структури злочинності, високий рівень латентності злочинів та низький рівень їх виявлення. Практика свідчить про низьку ефективність діяльності податкової міліції щодо виявлення та розслідування злочинів. На це вказують також результати аналізу діяльності та статистичні дані щодо порушення кримінальних справ про ухилення від сплати податків, легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, фіктивне банкрутство та інші злочини. Значна кількість кримінальних справ підлягає закриттю з різних причин, хоча на їх провадження витрачається значний час. Наприклад, із зазначеної вище кількості кримінальних справ щодо порушень у сфері оподаткування та здійснення підприємницької діяльності, що знаходилися у провадженні слідчих підрозділів податкової міліції, у 2004 р. було закінчено провадженням лише 2371 кримінальна справа (2003 р. – 4590; 2002 р. – 4601; 2001 р. – 5266; 2000 р. – 5465; 1999 р. – 4769; 1998 р. – 3897 відповідно). У 2003 р. слідчими підрозділами податкової міліції було закрито провадженням 409 кримінальних справ лише за ст. 212 КК України (з них за п. п. і 2 ст. 6 КПК України – 394 справи) та направлено до суду для звільнення від кримінальної відповідальності осіб у 714 кримінальних справах.

Ще більш виразно про низький рівень ефективності діяльності податкової міліції свідчать статистичні дані щодо засудження осіб за вчинення ухилень від сплати податків, фіктивне банкрутство, фіктивне підприємництво, легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, та інші злочини. Адже не у кожній порушеній кримінальній справі винні притягаються до передбаченої законом відповідальності. У 2004 р. до кримінальної відповідальності за податкові злочини було притягнуто лише 514 осіб (2003 р. – 1763; 2002 р. – 1750; 2001 р. – 1879; 2000 р. – 1839; 1999 р. – 1195; 1998 р. – 719 відповідно). Такі дані, в цілому, свідчать про низький рівень ефективності діяльності підрозділів податкової міліції щодо виявлення та розслідування злочинів.

Складність ситуації, яка виникла у сфері виявлення та розслідування податкових злочинів, викликана специфічними способами їх вчинення та недостатнім рівнем спеціальної підготовки співробітників слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції. У зв’язку із зазначеним, за сучасних умов підрозділам податкової міліції без належно організованої та ефективно функціонуючої системи криміналістичного забезпечення їх діяльності щодо виявлення та розслідування злочинів неможливо виконувати покладені на них завдання та функції. Тобто, всі заходи, які виконуються оперативними та слідчими підрозділами у цьому напрямі, повинні мати відповідне забезпечення криміналістичними рекомендаціями. Виникла необхідність внесення певних коректив у наукові дослідження та зміст викладання спеціальних курсів з криміналістики у спеціалізованому навчальному закладі, який займається підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів для підрозділів податкової міліції.

Існує ціла низка проблем у формуванні методик розслідування злочинів, які входять до підслідності податкової міліції. Механізм злочинної діяльності таких протиправних діянь являє собою виконання різноманітних дій, кримінально-правова кваліфікація яких характеризується наявністю різних складів злочинів. У ході розслідування у одній кримінальній справі об’єднуються різні за характером злочини (ухилення від сплати податків, фіктивне банкрутство, фіктивне підприємництво, легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, тощо). Це, відповідним чином, вимагає від слідчого комплексних знань проблем розслідування злочинів. Така ситуація потребує комплексного підходу до розгляду проблем методик розслідування злочинів, забезпечення спеціалізації у підготовці співробітників оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції. Перераховані обставини обумовили вибір теми і напрями наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у відповідності з напрямами, які визначені Комплексною цільовою програмою боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр. (розділ VII, пункт 54/2), затвердженої Указом Президента України №837/96 від 17 вересня 1996 р. Необхідність розробки рекомендацій щодо виявлення та розслідування податкових злочинів передбачена також Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 рр. (п.21, п.38, п.39), затвердженої Указом Президента України №1376 від 25 грудня 2000 р. та Програмою протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2004 р., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2004 р. №45 (п. п. 3, 5, 6, 11, 14, 18, 20–22, 33). Дослідження виконано відповідно до тематики наукових досліджень ДПА України, Національної академії державної податкової служби України, Науково-дослідного центру з проблем оподаткування (науково-дослідні теми: „Проблеми удосконалення взаємодії слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції ДПА України в рамках оперативних та процесуальних форм діяльності”(Реєстр УкрІНТЕІ №0101U000951), „Причини та умови, що сприяють латентності кримінальних ухилень від сплати податків” (Реєстр УкрІНТЕІ №0101U007654), “Теоретико-методологічний рівень розробки оперативно-розшукової діяльності та трансформація її функції на завдання підрозділів податкової міліції України”, “Проблеми розслідування легалізації (відмивання) коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом” (Реєстр УкрІНТЕІ №0102U005028), „Протокольна форма досудової підготовки матеріалів у справах про ухилення від сплати податків”), де автор дисертаційного дослідження приймав участь як виконавець, відповідальний виконавець та керівник науково-дослідних робіт.

Підготовка наукових статей, навчальних посібників та монографій за темою дисертації проводилася відповідно до положень наказу МВС та ДПА України від 9 липня 2002 р. №660/321 „Про оголошення рішення спільного засідання колегій МВС та ДПА України від 27 червня 2002 р. (п.п.3.5–3.7; п. 3.11; п. .19), наказу ДПА України від 30 грудня 2001 р. №531 “Про вдосконалення організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом”, Програми протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2004 р. (п.3).

Дослідження окремих аспектів виявлення та розслідування податкових злочинів проводилося дисертантом з 2000 до 2003 рр. у рамках співробітництва Харківського центру вивчення організованої злочинності та Центру вивчення транснаціональної злочинності і корупції (THE TRANSNATIONAL CRIME & CORRUPTION CENTER) Американського Університету (м. Вашингтон).

Тема дисертаційного дослідження „Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів” затверджена вченою радою Національної академії державної податкової служби України 24 лютого 2000 р. (протокол №7) та включена до „Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави та права Академії правових наук України”.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні науково-обґрунтованих теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо організації і вдосконалення криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів.

У відповідності до цього у дисертації були поставлені та вирішувалися наступні головні взаємопов’язані завдання:

1) визначення та наукове обґрунтування поняття, змісту і структури криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів;

2) розробка криміналістичної класифікації податкових злочинів та визначення їх поняття;

3) визначення організаційних та тактичних заходів, спрямованих на оптимізацію діяльності підрозділів податкової міліції щодо виявлення податкових злочинів;

4) визначення сучасного стану, рівня та характеру організації взаємодії і координації діяльності контролюючих та правоохоронних органів у ході розслідування податкових злочинів та розробка науково-обґрунтованих пропозицій щодо належної організації їх діяльності;

5) удосконалення теоретичної моделі інформаційно-довідкового забезпечення діяльності податкової міліції та визначення порядку і форм використання інформації у ході виявлення та розслідування податкових злочинів;

6) визначення головних напрямів використання підрозділами податкової міліції спеціальних знань в процесі розслідування злочинів;

7) удосконалення теоретичних положень методик розслідування фіктивного підприємництва (ст. 205 КК України) та легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, (ст. 209 КК України):

7.1) визначення головних напрямів діяльності податкової міліції щодо збору первинних матеріалів, їх оцінки та прийняття рішення про порушення кримінальної справи;

7.2) визначення змісту слідчих ситуацій та відповідних комплексів процесуальних й інших дій, типових на початковому етапі розслідування фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) коштів злочинного походження;

7.3) обґрунтування застосування та визначення змісту тактичних операцій на початковому етапі розслідування злочинів;

7.4) розробка практичних рекомендацій стосовно протидії реєстрації фіктивних суб’єктів підприємництва та вчинення з їх використанням злочинних діянь;

8) розробка пропозицій, спрямованих на удосконалення викладання спеціальних курсів з криміналістики у ході підготовки співробітників слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції, які спеціалізуються на виявленні та розслідування податкових злочинів.

Об'єктом дослідження є відносини, які охоплюють теоретичні засади та практику організації і здійснення криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів.

Предметом дослідження є особливості криміналістичного забезпечення як окремого виду діяльності, спрямованого на оптимізацію та вдосконалення розслідування податкових злочинів.

Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням його об’єкта та предмета. Методологічною основою дослідження є сучасна теорія наукового пізнання соціальних явищ, що охоплює комплекс теоретичних методів.

Методи статистичного аналізу та соціологічні методи (опитування, анкетування) були застосовані для збору додаткової інформації та дозволили сформувати уяву про: а) існуючу модель організації діяльності податкової міліції у сфері виявлення та розслідування податкових злочинів; б) способи злочинної діяльності у сфері оподаткування та проблеми, які виникають у ході розслідування злочинів; в) зміст діяльності щодо протидії розслідуванню злочинів та ухилення винних осіб від відповідальності; г) недоліки чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства і деякі інші проблемні питання.

Методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) використані у ході дослідження та узагальнення матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, актів документальних перевірок, літературних джерел, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмету дослідження.

Історико-правовий метод застосовувався при дослідженні окремих положень криміналістичних теорій, концепцій, поглядів вчених-криміналістів на проблеми криміналістичної характеристики злочинів у сфері оподаткування та відповідних напрямів їх виявлення і розслідування підрозділами податкової міліції, а також реалізації у дослідженні положень загальної теорії криміналістики.

Застосування системно-структурного методу у ході аналізу способів вчинення податкових та суміжних злочинів, які тісно між собою пов’язані і утворюють певні технології злочинної діяльності у сфері оподаткування, дозволило сформувати уяву про криміналістично значимі характеристики такої діяльності та її відображення у навколишньому середовищу. Методи порівняння, типологічного, кількісного та якісного аналізу сприяли виділенню й розробці криміналістичної класифікації податкових злочинів.

Порівняльно–правовий метод був застосований у ході порівняння окремих положень кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного, цивільного, банківського законодавства України, Росії, США та деяких інших країн та сприяв визначенню змісту і структури правових норм, які визначають порядок діяльності правоохоронних органів щодо розслідування злочинів.

Результати дисертаційного дослідження ґрунтуються на: аналізі та узагальненні 80 кримінальних справ про фіктивне підприємництво та 70 кримінальних справ про легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом; опитуванні 450 співробітників оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції з усіх регіонів України, які проходили підготовку та перепідготовку на факультеті податкової міліції Національної академії державної податкової служби України з 1998 до 2004 рр. та спеціалізуються на виявленні та розслідуванні податкових злочинів. У ході дослідження використані статистичні дані, огляди практики, аналітичні матеріали Слідчого управління податкової міліції ДПА України з питань досудового слідства, а також використано власний досвід автора, набутий під час роботи у слідчих підрозділах органів внутрішніх справ та податкової міліції.

У процесі написання роботи піддавалися вивченню нормативні акти, які регламентують діяльність правоохоронних і контролюючих органів (накази, рішення колегій, вказівки, розпорядження), постанови Пленуму Верховного Суду України, аналітичні матеріали, що стосувалися предмету дослідження. З окремих питань використовувалось кримінально-процесуальне та банківське законодавство зарубіжних країн, а також ряд міжнародних конвенцій, які стосуються предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація являє собою перше у вітчизняній криміналістичній літературі комплексне монографічне дослідження проблем криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів. Робота містить низку теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо змісту криміналістичного забезпечення напрямів роботи податкової міліції, які сформульовані з урахуванням сучасних тенденцій на основі аналізу та узагальнення матеріалів практики і мають ознаки новизни. У дослідженні також надані пропозиції, спрямовані на вирішення існуючих проблем побудови методик розслідування злочинів окремих видів.

Зокрема, в дисертації наведені наступні положення, що мають ознаки новизни:

1. Отримала подальший розвиток та наукове обґрунтування система криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. Визначено, що криміналістичне забезпечення щодо виявлення і розслідування злочинів повинно мати системний характер (розробка та впровадження відповідних криміналістичних рекомендацій; концепція криміналістичної освіти (підготовка та перепідготовка кадрів); відповідне технічне та інформаційне забезпечення процесу реалізації на практиці криміналістичних знань; постійний аналіз їх діяльності та проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень) та бути пріоритетним напрямом удосконалення роботи підрозділів податкової міліції, які спеціалізуються на виявленні та розслідуванні злочинів.

2. З позицій теорії криміналістики визначено поняття податкових злочинів, виділені їх структурні елементи та розроблені теоретичні положення криміналістичної класифікації податкових злочинів, які можуть бути підставою для формування сучасних комплексних методик розслідування злочинів.

3. Запропоновано авторський підхід до проблем розробки криміналістичних методик розслідування окремих видів злочинів. Відповідно до криміналістичної класифікації виділено п’ятирівневу систему методик розслідування податкових злочинів.

4. Визначено та систематизовано низку організаційних та тактичних заходів щодо виявлення податкових злочинів. Запропоновано перелік найбільш поширених засобів і алгоритм дій слідчого у ході виявлення таких злочинів та розглянуто послідовність використання інформації, яка міститься в автоматизованих інформаційно-пошукових системах.

5. З позицій теорії криміналістики удосконалено модель інформаційно-довідкового забезпечення виявлення та розслідування податкових злочинів.

6. Запропоновано конкретні механізми використання спеціальних знань в процесі розслідування податкових злочинів, визначені напрями використання таких знань з урахуванням особливостей змісту злочинної діяльності.

7. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення взаємодії і координації діяльності правоохоронних та контролюючих органів в процесі розслідування податкових злочинів. Наведено зміст та структуру проекту нормативного акту щодо надання у розпорядження слідчого, прокурора, судді матеріалів, які отримані в результаті оперативно-розшукової діяльності.

8. Запропоновано авторський підхід до розробки криміналістичної характеристики фіктивного підприємництва залежно від спрямування злочинних дій. Наведена розгорнута характеристика узагальнених способів злочинної діяльності із зазначенням дій з підготовки та приховування злочину, документообігу та слідів злочину.

9. Наведено характеристику способів злочинів, які вчиняються з використанням фіктивних суб’єктів підприємництва із зазначенням дій з підготовки та приховування суспільно-небезпечного діяння, документообігу та слідів злочину.

10. Запропоновано авторський підхід до розробки криміналістичної характеристики легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Розглянуто зміст найбільш поширених способів злочинної діяльності, з відображенням дій злочинців та відповідного документообігу.

11. Сформульовані вимоги до первинних матеріалів, їх оцінки та порушення кримінальної справи про податкові злочини. Наведено перелік документів, необхідних для обґрунтованого порушення кримінальної справи і забезпечення їх судової перспективи. Проаналізовані проблемні ситуації щодо оцінки первинних матеріалів про фіктивне підприємництво і легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, та можливі варіанти їх вирішення.

12. Розроблено низку практичних рекомендацій щодо формування слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Наведено відповідні комплекси процесуальних та інших дій, спрямованих на вирішення слідчих ситуацій.

13. Отримали подальшого вдосконалення питання застосування тактичних операцій на початковому етапі розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Наведено зміст дій та заходів у ході проведення тактичних операцій „Збір первинної інформації”, „Викриття злочинця”; „Груповий обшук”, „Збір доказової інформації”.

14. З позицій теорії криміналістики розроблено заходи протидії реєстрації фіктивних суб’єктів підприємництва і вчинення з їх використанням злочинних діянь та надано конкретні пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблеми: зміна порядку державної реєстрації суб’єктів підприємництва; заборона фізичним особам здійснення державної реєстрації суб’єктів підприємництва у разі їх участі у створенні чи придбанні фіктивних підприємств; контроль, в тому числі з використанням можливостей оперативних підрозділів, за процесом реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності; оперативно-розшукове документування фактів реєстрації фіктивних суб’єктів підприємництва; претензійна робота податкових органів тощо.

Таким чином у дисертації розроблені теоретичні положення та запропоновано низку практичних рекомендацій щодо напрямів криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертація являє собою визначення головних напрямів діяльності податкової міліції щодо виявлення та розслідування злочинів, які входять до їх підслідності. Дослідження має комплексний характер та спрямування на удосконалення практики розслідування злочинів.

Теоретичні положення, рекомендації, висновки і матеріали, що містяться в дисертації можуть бути використані:

1) безпосередньо практичними співробітниками оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції при розслідуванні злочинів;

2) у ході проведення наукових досліджень, які мають спрямування на розробку та вдосконалення методик розслідування злочинів;

3) під час формування навчальних та робочих програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підрозділів податкової міліції, які спеціалізуються на виявленні та розслідуванні податкових злочинів;

4) для узгодження зв’язків між навчальними програмами з кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, кримінології та фінансового права, правових основ підприємницької діяльності, економічного аналізу і аудиту в Національній академії державної податкової служби України з метою комплексного підходу до проблем виявлення та розслідування податкових злочинів;

5) для розробки спеціального курсу „Виявлення та розслідування податкових злочинів” та інших спеціальних курсів з криміналістики і їх методичного забезпечення.

Матеріали дисертаційного дослідження у вигляді методичних рекомендацій були надані для впровадження у практику діяльності слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції (всього 12 актів впровадження). Окремі результати дослідження направлені до Науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України для використання у законотворчій роботі.

Результати дослідження впроваджені в навчальний процес з курсу криміналістики та спеціальних курсів факультету податкової міліції Національної академії державної податкової служби України, що підтверджується відповідними актами впровадження (всього 5 актів впровадження).

Результати дослідження використовувалися дисертантом також при проведенні занять із практичними співробітниками оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції, які з 1998 до 2004 рр. проходили перепідготовку з проблем виявлення та розслідування податкових злочинів у Національній академії державної податкової служби України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація „Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів” є результатом самостійної наукової праці автора. Ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися. Викладені положення і висновки розроблені на базі емпіричних матеріалів, узагальнень кримінальних справ та практики діяльності підрозділів податкової міліції, аналізу нормативних актів, спеціальної літератури за темою дослідження.

Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана на кафедрі кримінального права, кримінального процесу та криміналістики Національної академії державної податкової служби України, подана та обговорена на її засіданнях, схвалена нею й рекомендована до захисту.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах. Зокрема, міжнародній науково-практичній конференції „Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності” (м. Харків, 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції з питань протидії фактам легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом (м. Будапешт, Угорщина, 2000 р.); семінарі, присвяченому проблемам фінансової злочинності (м. Вашингтон, США, 2000 р.); міжнародній науково-практичній конференції з питань протидії організованій злочинності (м. Будапешт, Угорщина, 2001 р.); на регіональній міжвузівській науково-практичній конференції „Соціально-економічний розвиток та злочинність в Росії” (м. Санкт-Петербург, 2001 р.); Другому всесвітньому конгресі кримінологів (м. Толедо, Іспанія, 2002 р.); на міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми криміналістики (м. Харків, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Протидія відмиванню „брудних” коштів та фінансування тероризму”: громадська підтримка та контроль” (м. Київ, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (м. Київ, 2003 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені автором у 61 публікації, в тому числі в 5 монографіях, 2 навчальних посібниках, в 40 наукових статтях у фахових виданнях України, 14 статтях в інших наукових виданнях, а також в тезах виступів, доповідей на конференціях, круглих столах і семінарах.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, які поділені на 19 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (599 найменувань на 56 сторінках), 22 додатків (на 42 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 499 сторінок, із них основного тексту 400 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі: обґрунтовується актуальність теми дисертації; визначено ступінь її наукової розробки, мету, завдання і методи дослідження; вказується на його зв’язок з державними програмами протидії злочинності та планами проведення науково-дослідних робіт ДПА України та Національної академії державної податкової служби України; визначена наукова новизна і практичне значення отриманих результатів дослідження, особистий внесок здобувача в їх одержанні; вказані форми впровадження та апробації одержаних результатів, а також структурна побудова дисертації.

Розділ . “Теоретичні та практичні проблеми криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів” складається із двох підрозділів, у яких детально розглядаються поняття, структура та зміст криміналістичного забезпечення розслідування злочинів та проблеми вдосконалення криміналістичного забезпечення діяльності податкової міліції.

У підрозділі 1.1. “Поняття, структура та зміст криміналістичного забезпечення розслідування злочинів у сучасних наукових дослідженнях” розглядаються теоретичні аспекти криміналістичного забезпечення розслідування злочинів (криміналістичного забезпечення діяльності правоохоронних органів щодо розслідування злочинів). Визначено поняття, зміст, структурні елементи категорії “криміналістичне забезпечення” та суб’єкти його застосування.

Розслідування злочинів – комплексна та складна проблема, пов’язана із необхідністю виявлення, встановлення, дослідження доказової інформації та доведення участі конкретної особи у вчиненні злочину. Одним із важливих напрямів у розслідуванні злочинів є дослідження криміналістичних аспектів цього процесу. Головним завданням науки криміналістики є задоволення потреб практичної діяльності (слідчої практики) найбільш оптимальними, науково-обґрунтованими, ефективними засобами та методами розслідування злочинів й вирішення в цілому завдань кримінального судочинства. Виходячи із наведеного можна говорити про самостійний напрям у розслідуванні злочинів – забезпечення діяльності правоохоронних органів відповідними криміналістичними рекомендаціями щодо виявлення та розслідування злочинів. На сучасному етапі діяльності правоохоронних органів без належно організованої системи забезпечення їх роботи відповідними криміналістичними рекомендаціями неможливо вирішити завдання, виконання яких на них покладається.

У дослідження вітчизняних вчених (В.П. Бахін, В.І. Галаган, А.В. Іщенко, І.П. Красюк, В.Г. Лісогор, В.В. Матвієнко, Ж.В. Удовенко, О.І. Чучукало) криміналістичне забезпечення розглядається як комплексна проблема, спрямована на підвищення результативності протидії вчиненню злочинів, якісну підготовку кадрового потенціалу, оптимізацію належного забезпечення розслідування та озброєння практики дієвими криміналістичними рекомендаціями.

Криміналістичне забезпечення розслідування злочинів (діяльності правоохоронних органів) може бути визначено як система розробки та впровадження у практику розслідування злочинів криміналістичних рекомендацій, техніко-криміналістичних засобів та інформаційних технологій з метою оптимізації та підвищення ефективності процесу виявлення, розслідування та попередження злочинів. За змістом криміналістичне забезпечення характеризується сукупність взаємопов’язаний дій: розробка криміналістичних рекомендацій; доведення до відома співробітників правоохоронних органів результатів аналізу діяльності щодо виявлення та розслідування злочинів, змісту злочинної діяльності та даних про ефективні методи і засоби протидії злочинності; безпосереднє використання співробітниками правоохоронних органів криміналістичних рекомендацій у практиці виявлення та розслідування злочинів.

Суб’єктами криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, на думку автора, є наукові установи та навчальні заклади, окремі науковці та співробітники практичних підрозділів правоохоронних органів. Не можна погодитися з думкою вчених (О.І.Чучукало), які значно розширюють зміст криміналістичного забезпечення, включаючи невластиві функції для такої діяльності як “створення належних умов застосування кримінально-процесуальних положень та криміналістичних знань”, а також значно розширюють коло суб’єктів криміналістичного забезпечення, включаючи до переліку всіх учасників розгляду кримінальної справи в суді. Інші дослідники (Ж.В.Удовенко) розглядають криміналістичне забезпечення досить вузько, лише як створення необхідних умов щодо криміналістичних знань.

Криміналістичне забезпечення має широкий спектр застосування: забезпечення процесу розслідування злочинів; забезпечення діяльності окремих правоохоронних органів чи їх підрозділів; техніко-криміналістичне, медико-криміналістичне, психолого-криміналістичне забезпечення проведення окремих слідчих дій, експертних досліджень; забезпечення профілактики злочинів тощо.

У підрозділі 1.2. „Сучасний стан та проблеми вдосконалення криміналістичного забезпечення діяльності податкової міліції України” проаналізована правова основа діяльності підрозділів податкової міліції, історичний аспект її створення, визначені її головні функції та завдання. Розкрито зміст кримінально-процесуальної та профілактичної функцій податкової міліції. Наведено поняття криміналістичного забезпечення діяльності податкової міліції та розкрито зміст його структурних елементів.

На даний час штатна чисельність податкової міліції України складає понад 14 тис. співробітників. Специфічним в організаційній структурі є те, що до складу податкової міліції входять також не атестовані співробітники, зокрема ревізори, штатна чисельність яких складає понад 3 тис. осіб. Поєднання в одній структурі зусиль оперативних співробітників, слідчих та ревізорів сприяє ефективній протидії вчиненню злочинів та збільшенню надходжень до бюджету як податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Специфіка діяльності підрозділів податкової міліції має також прояв у тому, що вони виконують завдання як структурний підрозділ ДПС України, а також спеціальні завдання, які визначаються іншими законодавчими актами і не пов’язані із структурною підпорядкованістю податковим інспекціям, наприклад, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна функції.

Правова основа діяльності податкової міліції України характеризується недосконалістю та неузгодженістю окремих нормативних актів, певним чином, звужує можливості підрозділів податкової міліції щодо здійснення моніторингу та проведення оцінки фінансового стану платників податків. На даний час відсутня нормативна база, яка б надавала можливість оперативного вивчення фінансового стану платників податків. Така процедура здійснюється лише за окремими запитами. Існує необхідність у створенні єдиної інформаційної бази, яка б давала змогу накопичувати та відслідковувати інформацію про діяльність окремих платників податків. Зазначається про необхідність прийняття спеціального нормативного акту, який би регламентував діяльність підрозділів податкової міліції та визначав зміст функцій цього правоохоронного органу у сфері виявлення та розслідування злочинів, які входять до його підслідності.

Податкова міліція, діяльність якої регламентується Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність” в адміністративному плані підпорядкована підрозділам (податковій інспекції), які фактично не мають права виконувати кримінально-процесуальну та оперативно-розшукову функції. Для усунення проблемних ситуацій нормативно-правого регулювання, підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, на думку автора, податкова міліція повинна бути виділена із структури податкової інспекції, бути самостійним відомством або бути у структурі органів внутрішніх справ як відповідний підрозділ. Такі зміни дозволять правоохоронному органу (податковій міліції чи відповідному підрозділу МВС України) ефективніше виконувати безпосередні функції та завдання щодо протидії злочинності у сфері оподаткування. Існування самостійних спеціальних підрозділів щодо виявлення та розслідування податкових злочинів або знаходження їх у структурі МВС України дозволило б більш ефективно використовувати ресурси (людські, оперативно-розшукові, інформаційні тощо).

Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції є важливим інструментарієм оптимізації практики розслідування злочинів та підвищення її ефективності. Головними ознаками криміналістичного забезпечення діяльності податкової міліції є: 1) системний характер (розробка та впровадження відповідних криміналістичних рекомендацій; концепція криміналістичної освіти (підготовка та перепідготовка кадрів) і відповідне технічне та інформаційне забезпечення процесу реалізації на практиці криміналістичних знань) та є пріоритетним напрямом удосконалення діяльності правоохоронних органів; 2) підвищення ефективності діяльності щодо виявлення та розслідування податкових злочинів пов’язано із необхідністю постійного аналізу діяльності відповідних підрозділів та проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, вивчення та аналізу технологічних процесів здійснення окремих видів підприємницької діяльності, документообігу, який утворюється як результат такої діяльності; 3) криміналістична освіта та відповідна підготовка кадрового потенціалу співробітників податкової міліції повинні бути спрямовані на впровадження результатів сучасних наукових досліджень і систематичної перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (протягом терміну роботи в правоохоронних органах).

Значна кількість співробітників податкової міліції не мають спеціальної підготовки. Відповідно постає завдання: з урахуванням особливостей діяльності щодо виявлення та розслідування податкових злочинів у програмах спеціальних навчальних курсів з криміналістики передбачити тематику, яка безпосередньо належить до криміналістичного забезпечення діяльності податкової міліції.

Таким чином, потреби судово-слідчої практики обумовлюють необхідність проведення відповідних наукових досліджень розробки методичних рекомендацій щодо ефективного виявлення та розслідування злочинів та в цілому криміналістичного забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції.

Розділ 2. „Організація взаємодії та координації діяльності правоохоронних та контролюючих органів у ході розслідування податкових злочинів” складається із п’яти підрозділів і присвячений проблемам організації спільних дій окремих правоохоронних і контролюючих органів України, правоохоронних органів іноземних держав у ході виявлення та розслідування податкових злочинів.

У підрозділі 2.1. „Загальні положення теорії взаємодії та координації діяльності у виявленні та розслідуванні податкових злочинів” розглянуто поняття взаємодії та завдання, які витікають із спільних заходів різних правоохоронних органів. Наведено форми взаємодії, зокрема: 1) виконання окремих доручень слідчого; 2) надання відповідних консультацій щодо: а) повноти збору матеріалів для порушення кримінальної справи; б) проведення документального дослідження діяльності суб’єктів підприємництва; в) прийняття тактичних рішень; г) оцінки значимості тієї чи іншої інформації; д) складання процесуальних документів тощо; 3) взаємний обмін між підрозділами інформацією, отриманої під час проведення слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів, або інформацією, наявною у відповідних криміналістичних обліках чи інформаційно-пошукових системах (АІПС, АРМ); 4) спільні дії щодо аналізу наявної інформації, планування та проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, тактичних комбінацій; 5) оперативно-розшукове забезпечення проведення слідчих дій і в цілому розслідування злочинів; 6) забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства; 7) оперативний супровід судового розгляду кримінальної справи.

Проведений аналіз дозволив встановити фактори (причини), які здійснюють негативний вплив на ефективність взаємодії та координації діяльності правоохоронних та контролюючих органів. Серед них: 1) наявність різних інтересів підрозділів, що приймають участь у спільних діях; 2) різні критерії оцінки діяльності взаємодіючих підрозділів; 3) корумпованість окремих співробітників правоохоронних органів; 4) відсутність зацікавленості у кінцевому результаті діяльності; 5) відомчі інтереси та не розкриття певної наявної інформації (більшою мірою оперативно-розшукової інформації); 6) низький рівень нормативно-правової регламентації взаємодії та координації діяльності правоохоронних і контролюючих органів; 7) відсутність належного методичного забезпечення організації та здійснення взаємодії у ході розслідування податкових злочинів; 8) неналежний рівень професійної підготовки співробітників, які беруть участь у спільних діях; 9) складність виявлення та розслідування податкових злочинів, застосування правопорушниками заходів протидії правоохоронним органам та ін.

У підрозділі 2.2. „Взаємодія окремих підрозділів податкової служби при проведенні перевірок діяльності суб’єктів підприємництва” розглянуто особливості організації взаємодії органів державної податкової служби під час планування контрольно-перевірочної роботи, відбору платників податків для документального дослідження та проведення документальних перевірок діяльності суб’єктів підприємництва. Метою взаємодії у зазначених випадках є “об’єднання” інтелектуальних, фізичних можливостей співробітників податкової служби та інформаційних ресурсів щодо перевірки діяльності платників податків.

Наведено перелік конкретних підрозділів та відповідні напрями інформаційного і організаційного забезпечення процесу контрольно-перевірочної роботи. Конкретні підрозділи податкової служби мають певні обов’язки щодо забезпечення процесу проведення документальних перевірок суб’єктів підприємництва, які включені до Національного плану перевірок. Сутністю взаємодії є обмін необхідною інформацією щодо конкретного платника податків, якою володіють відповідні підрозділи податкової служби, в тому числі підрозділи, що забезпечують ведення автоматизованих інформаційних систем (АІПС, АРМів).

Акцентується увага на необхідності оперативного супроводу проведення документальних перевірок з метою: 1) встановлення перспективи первинних матеріалів та обґрунтованого прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи; 2) встановлення місця знаходження грошових коштів, матеріальних цінностей, за рахунок яких може бути ліквідовано заборгованість перед бюджетом; 3) встановлення обставин, які можуть бути доказами у справі; 4) встановлення місця знаходження службових осіб суб'єкта підприємництва або фізичних осіб; 5) встановлення фактів ухилення від сплати податків та інших податкових злочинів; 6) забезпечення безпеки та захисту співробітників органів державної податкової служби.

У підрозділі 2.3. „Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції на етапі реалізації матеріалів оперативно-розшукової діяльності та порушення кримінальної справи” розглянуто специфіку організації спільних дій слідчих та оперативних підрозділів на етапі збору первинних матеріалів про порушення податкового законодавства та правил ведення підприємницької діяльності. Для вирішення цієї проблеми діяльності податкової міліції запропоновано доручення одному чи декільком співробітникам слідчих підрозділів виконання функцій надання консультацій оперативним співробітникам щодо змісту та визначення напрямів у зборі первинних матеріалів. Така допомога може стосуватися питань: 1) визначення кримінально-правової кваліфікації діяння; 2) встановлення наявності у матеріалах достатніх даних про склад певного злочину, передбаченого кримінальним законом; 3) розробки програми збору первинних матеріалів; 4) аналізу первинних документів та документів бухгалтерського обліку; 5) вибору тактики проведення окремого заходу чи дії, пов’язаної зі збором первинних матеріалів (отримання, витребування документів бухгалтерського обліку); 6) отримання пояснення платників податків чи інших осіб тощо); 7) визначення спрямованості та змісту документального дослідження суб’єкта підприємницької діяльності; 8) аналізу змісту первинних матеріалів та достатності їх для прийняття рішення про порушення кримінальної справи тощо.

Для належної організації діяльності оперативних підрозділів податкової міліції запропоновано розробити відповідний нормативно-правовий акт (положення, інструкцію), який би розглядав питання надання у розпорядження слідчого (прокурора, судді) результатів (матеріалів) оперативно-розшукової діяльності. Такий нормативний акт повинен містити положення щодо: переліку та змісту матеріалів, які надаються у розпорядження слідчого (прокурора, судді) у разі: а) порушення кримінальної справи; б) підготовки і проведення окремих слідчих дій; в) використання у доказовому процесі тощо; 2) порядку надання матеріалів оперативно-розшукової діяльності та відповідного документообігу; 3) змісту документів, на підставі яких надаються у розпорядження слідчого (прокурора, судді) результати оперативно-розшукової діяльності; 4) заходи щодо захисту джерел оперативно-розшукової інформації тощо.

Для підвищення ефективності діяльності оперативних та слідчих підрозділів на етапі збору первинних матеріалів та порушення кримінальної справи запропоновано структуру нормативного акту, який би визначав організацію взаємодії та координацію діяльності органів дізнання та досудового слідства.

У підрозділі 2.4. „Взаємодія правоохоронних і контролюючих органів України у ході розслідування податкових злочинів” визначено особливості здійснення взаємодії контролюючих та правоохоронних органів України щодо розслідування податкових злочинів. Розглянуто специфіку здійснення взаємодії у сфері протидії незаконному обігу підакцизної продукції, зокрема алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Найбільш поширеними схемами ухилення від оподаткування