КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

МЕЛЬНИК АНДРІЙ ІВАНОВИЧ

УДК – 620.22:677.074-037.11=83

ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЛЛЯНИХ ТКАНИН

ДЛЯ СТОЛОВОЇ БІЛИЗНИ

Спеціальність 05.19.08 – товарознавство промислових товарів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії Укоопспілки.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Поліщук Степан Олександрович,

Херсонський національний технічний

університет, професор кафедри технічної

хімії та харчових технологій

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Міщенко Ганна Володимирівна,

Херсонський національний технічний

університет, завідувачка кафедри

фізичної хімії

кандидат технічних наук, доцент

Зіміна Надія Костянтинівна,

Київський національний торговельно-

економічний університет, доцент кафедри

товарознавства та експертизи

непродовольчих товарів

Провідна установа: Хмельницький національний університет,

кафедра хімічної технології, м.Хмельницький

Захист відбудеться “27” жовтня 2006 р. об 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 при Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул.Кіото,19.

Автореферат розісланий “22” вересня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.В. Тищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема підвищення конкурентоспроможності вітчизняної текстильної продукції на етапі входження України до Світової організації торгівлі набуває особливого значення у зв’язку з можливим розширенням ринків збуту. Це стосується в першу чергу продукції з лляних волокон, оскільки:

- Україна має вікові надбання щодо вирощування та переробки льону;

- завдяки унікальному комплексу властивостей льону (гігієнічність, висока міцність та здатність поглинати вологу, комфортність, природна бактерицидність тощо) існує постійний попит на продукцію з льону;

- функціонує два потужних підприємства з виробництва лляних тканин (ВАТ “Рівнельон” м. Рівне та ВАТ “Льонотекс” м. Житомир).

Одним із завдань цієї проблеми є формування асортименту виробів із лляних тканин, які мають різне призначення, у т. ч. столової білизни, для сфери ресторанного господарства та в побуті. Властивості виробів для столового призначення повинні відповідати сучасним вимогам споживачів, а виробництво лляних тканин для цих виробів – врахувати ці вимоги.

Таким чином, актуальність даної роботи зумовлюється необхідністю оцінки споживних властивостей лляних тканин для виробів столового призначення і розробкою доповнень рекомендацій по догляду за ними, що дасть можливість обґрунтувати структурну будову, гарантувати заданий термін експлуатації, гігієнічні та комфортні властивості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з координаційним планом науково-дослідної роботи Львівської комерційної академії на 2000 – 2005рр. за темою: “Розробка перспективного асортименту непродовольчих товарів та вдосконалення методики оцінки їх якості”. Крім цього, при виборі напрямів досліджень і виконанні даної роботи були враховані плани ВАТ “Рівнельон” по оптимізації асортименту і випуску нової продукції.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування виробництва нових лляних скатеркових тканин із збереженням основних споживних властивостей та високою зносостійкістю після багаторазового прання і проведення товарознавчої оцінки їх якості.

Для досягнення поставленої мети були виконані такі завдання:

- на основі аналізу та узагальнення літературних джерел встановлені приоритетні напрями поліпшення споживних властивостей лляних скатеркових тканин;

- обґрунтована важливість виробництва лляних столових тканин із застосуванням нових технологій для задоволення сучасних вимог споживачів за призначенням та особливостями використання;

- підтверджена необхідність додержання структурної рівномірності лляних столових тканин з метою забезпечення високої зносостійкості під впливом багаторазового прання;

- оцінено вплив нової технології вибілювання лляних столових тканин при температурі навколишнього середовища на підвищення зносостійкості після багаторазового прання;

- розроблено спосіб підвищення ступеня білості вибіленої лляної столової білизни та надання їй м’якості за рахунок використання запропонованого апрету;

- підтверджено, що відварювання лляної рівниці з використанням каталізатора натрієвої солі 2-сульфокислоти антрахінону дає можливість одержувати натурально-колірну лляну тканину з підвищеною зносостійкістю під дією багаторазового прання;

- сформовано сучасний асортимент органічних барвників для колорування лляних столових тканин, які дадуть найвищі показники до світла, прання, вибілювання;

- розроблено та затверджено нормативну документацію на нові лляні скатеркові тканини;

- проведена апробація нових лляних столових тканин у виробничих умовах ВАТ “Рівнельон” та отримана практична реалізація їх у закладах ресторанного господарства м. Рівне;

- визначений економічний і соціальний ефект від впровадження лляних столових тканин з підвищеною зносостійкістю за рахунок використання нових технологій виробництва;

- проведена комплексна товарознавча оцінка якості нових лляних скатеркових тканин.

Об’єкт дослідження – лляні столові тканини, виготовлені за новими технологіями опоряджувального виробництва ВАТ “Рівнельон”.

Предмет дослідження – товарознавча оцінка лляних тканин для столової білизни з підвищеною зносостійкістю в процесі багаторазового прання.

Методи дослідження – органолептичні, фізико-хімічні, фізико-механічні; метод математичного моделювання та статистичної обробки результатів дослідження зносостійкості лляних столових тканин після багаторазового прання. Проведено соціологічні дослідження споживних властивостей лляних столових тканин методами анкетного опитування споживачів та експертної оцінки спеціалістів закладів ресторанного господарства м. Рівне.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- науково обґрунтовано і експериментально підтверджено важливість додержання структурної рівномірності в нових лляних столових тканинах, з метою забезпечення високої зносостійкості під впливом багаторазового прання;

- показано, що вибілення при температурі навколишнього середовища за новою технологією надає можливість значно підвищити зносостійкість лляних столових тканин. Запропоновано механізм підвищення ступеня білості вибілених лляних столових тканин після відповідних циклів прання;

- встановлено, що відварювання лляної рівниці з використанням каталізатора натрієвої солі 2-сульфокислоти антрахінону надає можливість одержувати натурально-колірну лляну тканину для столової білизни, яка характеризується підвищеною зносостійкістю під дією багаторазового прання;

- досліджено сучасний асортимент барвників для колорування лляних тканин столового призначення, який забезпечує найвищі показники забарвлень до фізико-хімічних дій.

Практичне значення одержаних результатів. Результати отриманих експериментальних досліджень показали доцільність виробництва лляних тканин для столової білизни за новими технологіями, які повною мірою відповідають вимогам споживачів за призначенням та особливостями використання і характеризуються високою зносостійкістю після багаторазового прання.

Практичне значення роботи полягає у вивченні впливу нових технологій виробництва лляних столових тканин на ВАТ “Рівнельон” із застосуванням холодного вибілювання та відварювання лляної рівниці в присутності каталізатора – натрієвої солі 2-сульфокислоти антрахінону.

На основі результатів експериментальних досліджень розроблено та затверджено технічні описи на тканину скатеркову жаккардову лляну білу та тканину скатеркову жаккардову лляну варену.

Сформовано і впроваджено у виробництво сучасний асортимент органічних барвників для колорування лляних столових тканин, які дають можливість одержувати найвищі показники міцності забарвлень до світла, прання, вибілювання.

Економічний і соціальний ефект від впровадження нових лляних столових тканин полягає у підвищенні їх зносостійкості під дією багаторазового прання за рахунок використання нових технологій виробництва.

З метою збереження основних споживних властивостей лляної столової білизни та продовження терміну використання запропоновано апретування її після кожного прання.

Апробацію нових лляних столових тканин проведено у виробничих умовах ВАТ “Рівнельон”, а практичну реалізацію у закладах ресторанного господарства м. Рівне.

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні впливу нових технологій виробництва лляних тканин для столової білизни на її властивості шляхом застосування холодного вибілювання полотен та відварювання лляної рівниці з використанням каталізатора. На основі комплексних досліджень автором доведено високу зносостійкість лляних столових тканин після багаторазового прання. Здобувачем проведена комплексна товарознавча оцінка якості нових лляних скатеркових тканин з продовженим терміном використання, які задовольняють сучасні вимоги споживачів.

У наукових працях, що опубліковані у співавторстві здобувачеві належать організація та проведення експериментальних досліджень, обробка та аналіз результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, що доповідались і обговорювалися протягом 2001 - 2005рр., отримали позитивні оцінки на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах: Всеукраїнській молодіжній конференції “Пошук соціальних технологій активізації вітчизняного виробництва” (Хмельницький інститут економіки і підприємництва, м. Хмельницький, 2001р.); міжнародній науково-практичній конференції “Товари ХХІ століття” (Полтавський університет споживчої кооперації України, м. Полтава, 2002р.); міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівненський університет “РЕГІ” ім. акад.С.Дем’янчука, м. Рівне, 2003р); науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Львівської комерційної академії за підсумками науково-дослідної роботи 2001 - 2003рр. (ЛКА, м. Львів, 2003р.); науково-практичній конференції викладацького складу та студентів секції “Товарознавство та експертиза” Рівненського інституту слов’янознавства КСУ за підсумками науково-дослідної роботи 2002 - 2004рр. (РІС КСУ, м. Рівне, 2004р); Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми легкої і текстильної промисловості України” (Херсонський національний технічний університет, м. Херсон, 2005р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 9 наукових статей, у т.ч. 4 у фахових виданнях, 2 у збірниках наукових праць, 1 у збірнику матеріалів конференції та 2 технічні описи.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел із 142 найменувань, додатків. Основний текст викладено на 134 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 48 таблиць, 26 рисунків, 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичну цінність дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи та практичні аспекти сучасного стану виробництва тканин” визначено напрями формування асортименту лляних тканин для столової білизни та визначено шляхи удосконалення споживних властивостей лляних столових тканин.

У другому розділі “Об’єкти, предмети, методика і методи дослідження” встановлено, що однією з невирішених проблем для лляних столових тканин є вплив дії багаторазового прання на їх зносостійкість. Для цього розроблено й узагальнено програму, вибрано об’єкти та методику досліджень зносостійкості лляних столових тканин відповідно до схеми (рис.1).

Рис.1. Загальна схема проведення досліджень

Зміну фізико-механічних та фізико-хімічних показників дослідних лляних столових тканин визначали після 1, 3, 6, 9, 15, 36, 60 циклів прання згідно з вимогами державних стандартів та відповідних методів випробувань, які забезпечують дану достовірність результатів для формування науково-обґрунтованих висновків і рекомендацій.

Наведено характеристику об’єктів та методів дослідження лляних тканин для столової білизни 8-ми варіантів виробництва ВАТ“Рівнельон” (табл.1).

Таблиця 1

Характеристика досліджуваних лляних столових тканин

Варіант

тканини | Найменування | Номінальна ширина, см | Щільність, кількість

ниток на 10см | Поверхнева густина,г/м2 | Вид обробки

по основі | по утоку

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1 | Тканина скатеркова | 140 | 218 | 220 | 190 | Вибілена за режимом

2 | Тканина скатеркова (базова) | 150 | 218 | 223 | 205 | Вибілена за режимом

3 | Тканина скатеркова (нова) | 140 | 215 | 184 | 190 | Вибілена за режимом

Продовження табл. 1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

4 | Тканина скатеркова | 140 | 215 | 184 | 190 | Експеримента-льне холодне вибілювання

5 | Тканина скатеркова | 150 | 203 | 220 | 215 | Відварена за режимом

6 | Тканина скатеркова (нова) | 150 | 203 | 184 | 190 | Відварена за режимом

7 | Тканина скатеркова | 150 | 203 | 184 | 190 | Експеримен-

тальне відварюваня

8 | Тканина скатеркова кольорова | 150 | 216 | 218 | 190 | Фарбована в пряжі

Експериментальні дослідження проводилися на базі Рівненського ВАТ “Рівнельон”, Львівської комерційної академії, Херсонського національного технічного університету, Рубіжанського науково-дослідного інституту хімічної технології та промислової екології (Луганська обл.).

У третьому розділі “Дослідження властивостей вибілених лляних тканин для столової білизни” наведено результати досліджень вибілених лляних столових тканин під дією багаторазового прання та надано товарознавчу оцінку цих тканин.

Для дослідження та товарознавчої оцінки вибілених лляних тканин вибрано тканини варіантів 1 та 2 виробництва ВАТ “Рівнельон” (див. табл.1). Вивчення структури цих тканин показали, що співвідношення кількості ниток на 10 см по основі і утоку не однакові, що впливає на зношуваність тканин в процесі багаторазового прання та термін їх використання. Тому автором разом з інженерно-технічними працівниками ВАТ “Рівнельон” розроблено нову лляну тканину для столової білизни згідно з технічним описом, яка характеризується структурною рівномірністю і в подальших експериментах нумерується як варіант 3.

Лляну тканину варіанта 3 вибілено при температурі навколишнього середовища за новою ощадливою технологією і у дослідженнях вона є тканиною варіанта 4 з удосконаленими споживними властивостями.

Вивчено зміну поверхневої густини вибілених лляних тканин під дією багаторазового прання. Встановлено, що в процесі багаторазового прання відбуваються структурні зміни тканини, які визначаються зміною її поверхневої густини. Результати зміни поверхневої густини лляних тканин варіантів 1 – 4 після відповідних циклів прання наведено в табл.2.

Таблиця 2

Зміна поверхневої густини вибілених лляних тканин

Варіант

тканини | Поверхнева густина (г/м2) / відсоток її зміни (%) після кількості прань

0 | 1 | 3 | 6 | 9 | 15 | 36 | 60

1 | 199,8/0 | 199,4/0,1 | 198,6/0,6 | 198,1/0,9 | 197,0/1,4 | 194,1/2,9 | 189,8/5,0 | 181,0/9,4

2 | 203,2/0 | 203,1/0,1 | 202,0/0,6 | 201,5/0,8 | 200,5/1,3 | 197,5/2,8 | 192,2/5,4 | 182,1/10,4

3 | 180,5/0 | 180,5/0 | 180,0/0,3 | 179,6/0,5 | 178,7/1,0 | 176,0/2,5 | 170,7/5,4 | 160,5/11,1

4 | 182,5/0 | 182,2/0,2 | 182,0/0,3 | 181,7/0,4 | 181,7/0,8 | 180,3/1,2 | 179,6/1,6 | 178,9/2,0

Результати свідчать, що вибілені лляні тканини варіантів 1 – 3 після 60-го прання втрачають 9,4 – 11,1 % поверхневої густини, а тканина варіанта 4 – тільки 2 %. Це пояснюється тим, що в процесі холодного вибілювання тканини варіанта 4 не видаляються лігнінові сполуки, які зберігають структуру льону. Поглинання апрету даною тканиною при кінцевій обробці незначне порівняно з тканинами варіантів 1 – 3. Тому, в процесі прання вибілених лляних тканин варіантів 1 – 3 відбувається вимивання апрету, а тканина варіанта 4 залишається майже незмінною.

Вивчено зміну розривних характеристик вибілених лляних тканин під дією багаторазового прання. Кількісні характеристики механічних властивостей вибілених лляних тканин можуть виступати критеріями їх зношування під час використання за призначенням. Результати зміни розривного навантаження лляних тканин варіантів 1– 4 після відповідних циклів прання наведено у табл.3 та рис.2–5.

Таблиця 3

Зміна розривного навантаження вибілених лляних тканин

Варіант

тканини | Напрям виміру | Розривне навантаження (даН) / відсоток його зміни (%)

після кількості прань

0 | 1 | 3 | 6 | 9 | 15 | 36 | 60

1 | Основа

Уток | 41,4/0

45,1/0 | 39,2/5,342,8/5,1 | 37,8/8,7

41,6/7,8 | 36,3/12,3

40,1/11,1 | 34,9/15,7

38,0/15,7 | 31,1/24,9

36,5/19,1 | 31,9/22,9

34,7/23,1 | 29,4/29,0

32,8/27,3

2 | Основа

Уток | 42,1/0

44,7/0 | 41,7/1,0

41,7/6,7 | 39,2/6,9

40,5/9,4 | 37,8/10,2

39,3/12,1 | 35,7/15,2

36,4/18,6 | 33,4/20,7

36,7/17,9 | 33,1/21,4

35,6/20,4 | 30,4/27,8

33,6/24,8

3 | Основа

Уток | 44,3/0

43,9/0 | 42,9/3,2

42,9/2,3 | 41,7/5,9

42,0/4,3 | 40,8/8,0

41,2/6,2 | 40,4/8,8

40,8/7,1 | 40,0/9,7

40,1/8,7 | 39,2/11,5

39,8/9,3 | 37,7/14,9

38,4/12,5

4 | Основа

Уток | 59,1/0

58,5/0 | 58,6/0,8

57,9/1,0 | 57,2/3,2

57,1/2,4 | 56,1/5,1

55,3/5,5 | 55,3/6,4

53,9/7,9 | 53,2/10,0

50,9/13,0 | 49,4/16,4

48,0/17,9 | 47,3/20,0

46,5/20,5

За експериментальними даними, найбільша зміна розривного навантаження після 60-го прання відбулась у лляних тканин варіантів 1 та 2, відповідно по основі – на 29,0 % та 27,8 %, по утоку – на 27,3 % та 24,8%. Розривне навантаження тканини варіанта 3 значно вище ніж базової тканини. Це пов’язано з її структурною рівномірністю. Співвідношення кількості ниток на 10 см тканини по основі й утоку для цієї тканини близьке значенню 1,2.

Лляна тканина варіанта 4 до процесу прання має вищі значення розривного навантаження на 17 даН по основі та 13,8 даН по утоку, ніж базова тканина варіанта 2. Міцність до розривання даної тканини після 60-го прання більша, ніж для тканини варіанта 3 по основі на 25,5 %, а по утоку – на 21,1% за рахунок холодного вибілювання.

З рис.2 – 5 видно, що розривне навантаження лляних тканин різко знижується до 9-го прання у всіх варіантів тканин. При подальшому збільшенні кількості прань, залежність стає прямолінійною. При чому, у тканин варіантів 3 – 4 значення розривного навантаження після 60-го прання майже однакове як по основі, так і утоку на відміну від базової тканини варіанта 2.

Рис.2. Залежність розривного навантаження лляної тканини

варіанта 1 від кількості прань

Рис.3. Залежність розривного навантаження базової лляної тканини

варіанта 2 від кількості прань

Рис.4. Залежність розривного навантаження структурно-рівномірної

лляної тканини варіанта 3 від кількості прань

Рис.5. Залежність розривного навантаження лляної тканини варіанта 4

вибіленої холодним способом від кількості прань

Користуючись комп’ютерними програмами, розраховано параметри а та в рівняння прямої у = ах + в. Цим рівнянням описується зміна розривного навантаження під дією багаторазового прання лляних тканин варіантів 1 – 3. Методом екстраполяції визначали величину розривного навантаження, яка складає 70% від середнього початкового (нижче цієї величини експлуатація столової білизни недоцільна), та кількість прань, яку можуть витримати столові вироби з вибілених лляних тканин. Розрахунок терміну експлуатації цих тканин проведено по їх основі, як найслабшій ланці при розривному навантаженні та наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок терміну експлуатації лляних столових тканин

Варіант тканини | Параметри рівняння

прямої у = ах + в | Кількість прань, до 70% зношування | Термін експлуатації, років

а | в

1 | -0,10 | 35,25 | 222 | 0,6

2 | -0,09 | 35,77 | 253 | 0,7

3 | -0,05 | 40,86 | 557 | 3,1

Дані таблиці свідчать, що до критичного зношування вибілена лляна тканина варіанта 3 може витримати 557 прань, що значно більше, ніж тканини варіантів 1 (222 прання) та 2 (253 прання). Якщо врахувати, що столова білизна в закладах ресторанного господарства переться раз у два дні, то термін використання лляної столової білизни, виготовленої з експериментальної тканини варіанта 3, становить 3,1 роки. В той же час ці показники для лляних тканин варіантів 1 та 2 – відповідно 0,6 та 0,7 років. Результати досліджень вибіленої лляної тканини для столової білизни варіанта 3, зі своєю структурною рівномірністю, науково підтверджують доцільність її виробництва та використання на підставі збереження високої зносостійкості під впливом багаторазового прання.

Вивчено зміну стійкості до стирання вибілених лляних тканин під дією багаторазового прання. Стійкість до стирання – одна з основних властивостей, за допомогою якої можна прогнозувати зносостійкість тканини. Результати зміни стійкості до стирання вибілених лляних тканин після відповідних циклів прання наведено в табл.5.

Таблиця 5

Зміна стійкості до стирання вибілених лляних тканин

Варіант

тканини | Стійкість до стирання (цикли) після кількості прань

0 | 1 | 3 | 6 | 9 | 15 | 36 | 60

1 | 5300 | 5200 | 5120 | 4500 | 3500 | 2780 | 2010 | 1220

2 | 5420 | 5310 | 5200 | 4790 | 3700 | 2850 | 2050 | 1310

3 | 4370 | 4230 | 3970 | 3510 | 3200 | 2750 | 2000 | 1380

4 | 5040 | 4920 | 4800 | 4590 | 4150 | 3420 | 2390 | 1680

Дані таблиці свідчать, що до 9-го прання стійкість до стирання у базових тканин варіанта 1 та 2 значно більша, ніж у експериментальних. Під дією прання (особливо після 15-го циклу), стійкість до стирання тканини варіанта 3 майже зрівнюється із стійкістю базової тканини. Це пояснюється передусім розривною рівномірністю даної тканини як по основі, так і утоку. У той же час тканина варіанта 4 до прання має теж менше значення стійкості до стирання, ніж тканина варіанта 2 (5040 циклів проти 5420 циклів). Під дією багаторазового прання ця тканина по стійкості до стирання перевершує всі три попередні варіанти тканин. Це зумовлено тим, що в процесі холодного вибілювання тканини варіанта 4 не проходить деструкція макромолекул целюлози під дією такого сильного окислювача, як пероксид водню, яка дає можливість зберігати міцність та стійкість волокон до стирання.

Вивчено зміну ступеня білості лляних столових тканин під дією багаторазового прання. Основною фізико-хімічною характеристикою вибілених лляних столових тканин у період використання виробів є їх білизна та її стійкість у процесі багаторазового прання. Результати зміни ступеня білості досліджуваних вибілених лляних тканин після відповідних циклів прання наведено в табл.6.

Таблиця 6

Зміна ступеня білості вибілених лляних столових тканин

Варіант тканини | Ступінь білості (%) після кількості прань

0 | 1 | 3 | 6 | 9 | 15 | 36 | 60

1 | 83,0 | 83,0 | 82,0 | 83,0 | 83,5 | 84,0 | 85,0 | 86,5

2 | 84,0 | 84,0 | 83,0 | 83,5 | 84,0 | 84,0 | 85,0 | 87,5

3 | 82,0 | 82,0 | 81,5 | 82,0 | 83,0 | 84,0 | 84,5 | 85,5

4 | 83,0 | 83,0 | 82,0 | 81,5 | 82,5 | 83,5 | 85,0 | 86,0

Отримані дані свідчать, що всі варіанти вибілених лляних тканин мають майже однакову зміну ступеня білості після багаторазового прання. Ступінь білості вибілених лляних тканин спочатку знижується, включаючи п’яте прання, а починаючи з шостого прання, постійно зростає.

На першому етапі при зниженні ступеня білості до п’ятого прання проходить вимивання певної частини апрету з поверхні лляної тканини. Підтвердженням цього являється зменшення поверхневої густини під дією прання. Разом з апретом з тканини вимивається і поверхнево незакріплений оптичний вибілював. Після шостого прання оптичний вибілювач дифундує в товщину волокна та розприділяється рівномірно. Це дає змогу підвищити ступінь білості вибілених лляних тканин до 85,5 %. В умовах використання столової білизни він має здатність перетворювати частину невидимих ультрафіолетових променів, які є складовою частиною денного світла, у видимі промені з голубим, зеленим, фіолетовим чи червоним відтінком. Адитивне змішування кольорів цього емісійного та ремісійного випромінювання вибіленої тканини дає покращання ступеня білості.

Дослідження властивостей вибілених лляних тканин показали, що:

– структурна рівномірність вибіленої лляної тканини варіанта 3, яка характеризується майже однаковим розривним навантаженням як по основі, так і утоку, сприяє підвищенню стійкості до стирання у процесі багаторазового прання порівняно з базовою тканиною варіанта 2;

– вибілювання тканини варіанта 3 при температурі навколишнього середовища, дало можливість одержати тканину варіанта 4, яка володіє значно вищою зносостійкістю до і після багаторазового прання;

– під дією багаторазового прання підвищується білість вибілених лляних тканин за рахунок дифузії оптичного вибілювача в глибину лляного волокна і рівномірно розприділяється по товщині.

У четвертому розділі “Дослідження властивостей натурально-колірних лляних тканин для столової білизни” надано товарознавчу оцінку натурально-колірних лляних тканин для столової білизни, наведено результати дослідження фізико-механічних показників лляних столових тканин під дією багаторазового прання:

Вивчено зміну розривного навантаження натурально-колірних лляних тканин. Саме зі зміною розривного навантаження досить тісно пов’язаний ступінь зношування натурально-колірних лляних тканин під час прання. Результати зміни розривного навантаження лляних тканин варіантів 5–7 після відповідних циклів прання наведено в табл.7.

Таблиця 7

Зміна розривного навантаження натурально-колірних лляних тканин

Варіант

тканини | Напрям виміру | Розривне навантаження (даН) / відсоток його зміни (%)

після кількості прань

0 | 1 | 3 | 6 | 9 | 15 | 36 | 60

5 | Основа

Уток | 67,8/0

66,0/0 | 66,8/1,5

65,8/0,3 | 64,7/4,6

64,8/1,8 | 62,7/7,5

63,8/3,3 | 59,2/12,7

60,8/7,9 | 55,9/17,6

58,3/11,7 | 53,5/21,1

55,8/15,5 | 51,0/24,8

53,5/18,9

6 | Основа

Уток | 56,5/0

55,8/0 | 56,0/0,9

54,6/2,2 | 53,5/5,3

53,0/5,0 | 52,0/8,0

51,5/7,7 | 50,5/10,6

50,0/10,4 | 48,8/13,6

48,4/13,3 | 47,6/15,8

46,5/16,7 | 46,2/18,2

45,0/19,4

7 | Основа

Уток | 60,0/0

58,7/0 | 59,4/1,0

58,0/1,2 | 58,3/2,8

57,5/2,0 | 56,8/5,3

56,0/4,6 | 55,5/7,5

55,2/6,0 | 54,5/9,2

54,0/8,0 | 51,5/14,2

51,0/13,1 | 50,5/15,8

49,5/15,7

З наведених даних випливає, що дія на досліджувані лляні тканини багаторазового прання суттєво змінює їх міцність на розривання під час розтягування. Зниження розривного навантаження після багаторазового прання – процес закономірний. При цьому можуть відбуватися структурні зміни ниток тканини, їх витирання та руйнування.

Найбільша зміна розривного навантаження спостерігалася після 60-го прання у базисної тканини варіанта 5 – по основі на 24,8%, по утоку–на 18,9%. Зміна розривного навантаження у лляних тканин варіантів 6–7 як по основі, так і утоку нижча на відміну від тканини варіанта 5. Початкові значення розривного навантаження для тканини варіанта 7 декілька вищі, ніж тканини варіанта 6. Це пов’язано передусім сприятливим впливом каталітичного відварювання на міцність пряжі і тканини в цілому. У базової тканини варіанта 5 зміна розривного навантаження між основою і утоком суттєва, особливо після 9-го прання. У лляних столових тканин варіантів 6 та 7 ця різниця майже відсутня за рахунок структурної рівномірності (зміни розривного навантаження) як по основі так і утоку.

Лляна тканина варіанта 7 до процесу багаторазового прання має вищі значення розривного навантаження по основі та утоку, ніж тканина варіанта 6 (див.табл.7). Тобто каталітичне відварювання лляної рівниці є надійним ресурсом для підвищення зносостійкості натурально-колірних лляних столових тканин.

Вивчено зміну стійкості до стирання натурально-колірних лляних тканин. Зміни стійкості до стирання натурально-колірних лляних тканин в процесі багаторазового прання наведено в табл.8.

Таблиця 8

Зміна стійкості до стирання натурально-колірних лляних тканин

Варіант

тканини | Стійкість до стирання (циклів) / відсоток її зміни (%) після кількості прань

0 | 1 | 3 | 6 | 9 | 15 | 36 | 60

5 | 9000/0 | 8951/0,5 | 7970/1,4 | 6394/29,0 | 5030/44,2 | 4600/48,9 | 3710/58,8 | 1530/83,0

6 | 7000/0 | 6788/3,1 | 6640/5,1 | 5898/5,7 | 5000/28,6 | 4610/34,2 | 3720/46,9 | 1540/78,0

7 | 7620/0 | 7590/0,4 | 7380/3,1 | 7000/8,1 | 6600/13,4 | 6180/18,9 | 4180/45,1 | 2600/65,9

Одержані дані свідчать, що експериментальна лляна тканина варіанта 6 до 9-го прання має меншу стійкість до стирання, ніж базова тканина варіанта 5, що пояснюється більш високою поверхневою густиною останньої.

Тканина варіанта 7 (виготовлена з каталітично відвареної пряжі) хоч і має меншу стійкість до стирання до 6-го циклу прання, ніж базова тканина, після 6-го циклу прання має вищу стійкість до стирання. Ця тканина більш стійка до стирання за рахунок не видаленого лігніну. Зміна стійкості до стирання найнижча у експериментальних тканин варіантів 6 та 7, відповідно 78,4% та 65,9%. У той же час у базисної тканини варіанта 5 ця величина складає 83,0%. Значно вища стійкість до стирання у експериментальних натурально-колірних лляних тканин за рахунок структурної рівномірності.

Результати, отримані внаслідок цих досліджень, показали, що:

- зміна розривного навантаження експериментальної натурально - колірної лляної столової тканини варіанта 6, що характеризується структурною рівномірністю у процесі багаторазового прання вища ніж базової тканини варіанта 5;

- відварювання лляної рівниці з використанням каталізатора натрієвої солі 2-сульфокислоти антрахінону дає можливість одержати натурально-колірну лляну тканину варіанта 7, яка володіє вищою зміною розривного навантаження після багаторазового прання;

- структурна рівномірність натурально-колірної лляної тканини варіанта 6 (майже однакове розривне навантаження як по основі, так і утоку) надає можливість підвищити стійкість до стирання під час прання.

- натуральний колір досліджуваних лляних тканин в процесі багаторазового прання не змінюється і проявляє високу стійкість.

У п’ятому розділі “Дослідження властивостей забарвлених лляних тканин для столової білизни” висуваються та нормуються вимоги до забарвлених лляних столових тканин: стійкість та інтенсивність їх забарвлень до дії багаторазового прання.

Встановлено, що забарвлення лляних тканин для столової білизни, які підлягають багаторазовому пранню, необхідно проводити тільки кубовими барвниками. Забарвлення цими барвниками характеризується яскравістю і чистотою, високою стійкістю до дії усіх можливих обробок.

- формування асортименту кубових барвників для фарбування лляної пряжі. Лляну пряжу фарбували кубовими барвниками і на основі одержаних експериментальних даних нами сформовано вітчизняний асортимент кубових барвників для фарбування лляної пряжі періодичним способом. Цей асортимент кубових барвників, який нараховує 13 індивідуальних і 4 сумішних марок, дає особливо стійке фарбування лляної пряжі. Висока розривна міцність лляної столової білизни і особливо міцне забарвлення значно підвищує споживні властивості таких виробів.

- зміни стійкості та інтенсивності забарвлення лляної пряжі кубовими барвниками в процесі багаторазового прання. В процесі багаторазового прання лляна тканина зношується у результаті механічного стирання в пральній машині та тертям тканини об тканину. При цьому можуть змінюватись показники міцності та інтенсивність забарвлення. Міцність забарвлення до сухого тертя після багаторазового прання визначали для трьох кубових барвників марки “Д”, яка наведена в табл.9.

Таблиця 9

Зміна стійкості забарвлень кубових барвників марки“Д”

до сухого тертя лляної тканини

Барвник | Інтенсивність забарвлення,

% | Стійкість забарвлення до сухого тертя (бали) після кількості прань

0 | 1 | 9 | 15 | 36 | 60

Яскраво-червоний 2ЖД | 3,4 | 4 | 4-5 | 4 | 4-5 | 4-5 | 5

Яскраво-зелений СД | 2,7 | 4-5 | 4-5 | 5 | 5 | 5 | 5

Бордо Д | 3,0 | 3-4 | 3-4 | 4 | 4 | 4-5 | 4-5

Одержані результати показують, що в процесі багаторазового прання лляної тканини варіанта 8 пофарбованої трьома кубовими барвниками, стійкість забарвлень до сухого тертя зростає. Так, до мильної обробки (зняття незакріпленого поверхневого барвника) міцність до сухого тертя забарвлення кубовим яскраво-зеленим СД барвником становить 2–3 бали, а після мильної обробки – 4–5 балів. У процесі прання пральний розчин допомагає повністю зняти поверхнево незакріплений барвник, що дає можливість підвищити на 0,5-1 бал стійкість забарвлення до сухого тертя.

Проведено вивчення зміни інтенсивності забарвлень (табл.10) в процесі багаторазового прання лляної столової тканини варіанта 8. Інтенсивність забарвлення характеризували функцією Кубелки–Мунка (K/S), яка визначалась із табличних даних через величину відображення вибраного монохроматичного випромінювання. Спектри відображення забарвлень на лляній тканині одержували на реєстраційному спектрофотометрі СФ-14.

Таблиця 10

Зміна інтенсивності забарвлень кубовими барвниками

марки“Д” лляної тканини

Барвник | Інтенсив-

ність, % | Функція (К/S) після кількості прань

0 | 1 | 9 | 15 | 36 | 60

Яскраво-

червоний 2ЖД | 3,4 | 1,344/

22,4 | 1,325/

22,6 | 1,171/

24,4 | 1,1028/

25,3 | 1,0326/

26,3 | 0,9805/

27,1

Яскраво-

зелений СД | 2,7 | 1,8529/

18,1 | 1,809/

18,4 | 1,0955/

25,4 | 1,3926/

21,9 | 1,262/

23,3 | 1,195/

24,1

Бордо Д | 3,0 | 2,043/

16,9 | 1,993/

17,2 | 1,7266/

19,0 | 1,576/

20,2 | 1,5415/

20,5 | 1,344/

22,4

- стійкість до дії багаторазового прання лляних столових тканин пофарбованих кубозолями. Для однотонного фарбування лляної тканини для столової білизни в пастельні тони із всіх класів барвників найкраще задовольняють вище вказані вимоги сірчанокислі ефіри кубових барвників, які випускаються в Україні на ВАТ “Краситель” (м.Рубіжне Луганської обл.) під торговою маркою “Кубозолі”.

- формування асортименту кубозолів для фарбування лляних столових тканин. На основі одержаних даних, сформовано сучасний асортимент кубозолів для фарбування лляної пряжі періодичним способом, який нараховує 6 індивідуальних марок. Вони забезпечують рівномірне забарвлення лляних столових тканин, а також високі показники забарвлень до фізико-хімічних дій: світла, прання, прасування, сухого та мокрого тертя тощо. Кубозолі, як і кубові барвники, стійкі до гіпохлоритного вибілювання, дають можливість обробляти кольорову столову білизну в розчинах гіпохлориту натрію та пероксиду водню (для зняття харчових забруднень і плям).

- зміни міцності та інтенсивності забарвлень лляної столової тканини кубозолями під дією багаторазового прання. Для лляної столової тканини варіанта 8, пофарбованої кубозолем яскраво-зеленим С з інтенсивністю 0,8 та 0,2%, як і для кубових барвників, визначали зміну стійкості забарвлень до сухого тертя після відповідних циклів прання (табл.11).

Таблиця 11

Зміна стійкості забарвлень кубозолем

яскраво-зеленим С до сухого тертя лляної тканини

Барвник | Інтенсивність забарвлення, % | Стійкість забарвлення до сухого тертя (бали) після кількості прань

0 | 1 | 9 | 15 | 36 | 60

Яскраво-

зелений С | 0,8 | 3-4 | 3-4 | 4 | 4-5 | 4-5 | 5

0,2 | 4 | 4 | 4,5 | 4,5 | 5 | 5

Одержані дані свідчать, що в процесі багаторазового прання лляної тканини варіанта 8 стійкість забарвлення кубозолем яскраво-зеленим С підвищується. Це пояснюється тим, що в процесі прання пральний розчин знімає поверхнево незакріплений барвник. При чому в концентрації забарвлення 0,8% від маси лляної тканини варіанта 8 цей процес відбувається інтенсивніше. Так, зміна показника сухого тертя після 15-го прання для концентрації 0,8% складає 1 бал, а для концентрації 0,2% – тільки 0,5 бала. Після 60-го прання весь поверхнево незакріплений барвник вже знятий і показник сухого тертя найвищий у обох концентраціях кубозоля яскраво-зеленого С – 5 балів.

Результати зміни інтенсивності забарвлення кубозолем яскраво-зеленим С після відповідних циклів прання наведено в табл.12.

Таблиця 12

Зміна інтенсивності забарвлення кубозолем

яскраво-зеленим С лляної тканини

Барвник |

Інтенсив-

ність,% |

Функція (К/S) після кількості прань

0 | 1 | 9 | 15 | 36 | 60

Яскраво-зелений С | 0,8 | 0,668/

33,3 | 0,648/

33,8 | 0,589/

35,4 | 0,5655/

36,1 | 0,5395/

36,9 | 0,5178/

37,6

0,2 | 0,1947/

54,1 | 0,1935/

54,2 | 0,1829/

55,1 | 0,1717/

56,1 | 0,1642/

56,9 | 0,17728/

55,6

За одержаними даними визначено, що в процесі багаторазового прання лляної тканини варіанта 8 забарвленої кубозолем яскраво-зеленим С відбувається зменшення інтенсивності забарвлення. Після 60-го прання ця зміна по величині відображення складає 4,3% для інтенсивності забарвлення 0,8% та 1,5% для інтенсивності забарвлення 0,2%. Це досить незначна зміна інтенсивності для такого жорсткого процесу як багаторазове прання через змивання поверхнево незакріпленого барвника.

В результаті проведених досліджень:

- відібрано та рекомендовано асортимент сучасних барвників для колорування лляних столових тканин, згідно з визначеними вимогами до забарвлення: кубові барвники марки “Д” для фарбування лляної пряжі, кубові барвники марки “П” для візерункового забарвлення лляних столових тканин, кубозолі для фарбування лляних тканин в пастельні тони;

- доведено, що в процесі багаторазового прання забарвлених лляних столових тканин, за рахунок переходу поверхнево незакріпленого барвника в пральний розчин, стійкість забарвлень до сухого тертя підвищується, а інтенсивність забарвлення знижується.

- удосконалено технологію фарбування кубовими барвниками та кубозолями лляних столових тканин за рахунок використання ефективного замочувача “Коловет”.

У шостому розділі “Оцінка якості лляних тканин та догляд за лляною столовою білизною” надано товарознавчу оцінку якості та доповнено рекомендації по догляду за лляною столовою білизною. Виділено соціальну, екологічну та економічну ефективність використання лляних столових тканин на підприємствах ресторанного господарства (ресторанах, кафе, ін.) та в побуті.

Економічна ефективність дослідження зносостійкості лляних столових тканин обумовлена впровадженням у виробництво тканин із структурною рівномірністю та меншою поверхневою густиною, що дозволяє підвищити продуктивність праці в ткацькому виробництві через меншу обривність пряжі, як по основі, так і утоку.

Розрахунок собівартості нових лляних столових тканин варіантів 3 та 6, які характеризуються меншою матеріалоємністю і поверхневими густинами відповідно по 190,0 г/м2 порівняно з базовою лляною тканиною варіанта 2 з поверхневою густиною 205,0 г/м2, надано в табл.13.

Таблиця 13

Розрахунок повної собівартості та відпускних цін

за 1 пог.м лляної столової тканини

Стаття витрат | Витрати (грн) на виготовлення тканини

вибіленої

варіанта 3 | вивареної

варіанта 6 | вибіленої

варіанта 2

Сировина | 5,33 | 5,33 | 5,78

Допоміжні матеріали | 2,07 | 1,70 | 2,27

Заробітна плата (основна і додаткова) | 0,80 | 0,80 | 0,87

Нарахування на заробітну плату | 0,32 | 0,32 | 0,34

Електроенергія, пара технологічна | 0,22 | 0,22 | 0,24

Цехові витрати | 0,11 | 0,11 | 0,11

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання | 0,27 | 0,27 | 0,27

Загальновиробничні витрати | 0,37 | 0,37 | 0,37

Усього собівартість | 9,49 | 9,12 | 10,25

Витрати невиробничого характеру | 0,15 | 0,15 | 0,15

Повна собівартість | 9,64 | 9,27 | 10,40

Прибуток | 1,93 | 1,85 | 1,35

Відпускна ціна без ПДВ | 11,57 | 11,12 | 11,75

Ціна з ПДВ | 13,88 | 13,34 | 14,10

Дані таблиці свідчать, що внаслідок зменшення матеріалоємності на 7,3 %, зменшуються частково енергетичні витрати, за рахунок чого і знижується собівартість 1пог.м лляної тканини на 5,0 %.

Обсяг виробництва лляних столових тканин варіантів 3 та 6 становить 100 тис.пог.м. Собівартість одиниці виробу 1 пог.м базової тканини варіанта 2 складає 10,40 грн, а нових тканин: варіанта 3 – 9,64 грн, варіанта 6 – 9,27 грн.

Випуск лляної білої тканини варіанта 3 та вареної із збереженням натурального кольору льону варіанта 6 дозволяє розширити асортимент, продовживши традиції народного ткацтва. Разом з тим їх собівартість значно здешевлено.

Для визначення економічної ефективності проведено порівняльний аналіз показників нових лляних тканин варіантів 3