ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

МЕЛЬНИК Анжела Олегівна

УДК 375.5.016:821(100)

ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ

У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.02 – теорія і методика навчання (зарубіжна література)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, доцент Ісаєва Олена Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри методики викладання російської мови та світової літератури.

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор Булаховська Юлія Леонідівна, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка, провідний науковий співробітник-консультант;

кандидат педагогічних наук, доцент Куцевол Ольга Миколаївна, Вінницький державний педагогічний університет імені М.М. Коцюбинського, доцент кафедри методики викладання філологічних дисциплін.

Провідна установа: | Луганський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, кафедра української літератури, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться “22” лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано “17” січня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Визначальною рисою всіх програмних документів нашої держави в галузі освіти є орієнтація школи на особистість учня. У “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті” наголошується на створенні умов для розвитку, самоствердження й самореалізації особистості, формування покоління, здатного навчатися протягом життя Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта. – 2002. – № 26 (24 квітня – 1 травня). – С. 2..

Особливе значення в реалізації поставлених завдань відводиться шкільним предметам гуманітарного циклу, зокрема “Зарубіжній літературі”, головна мета якої полягає в розширенні горизонтів літературної освіти, залученні школярів до вершинних досягнень світової культури, вихованні читача, здатного до сприйняття літературного твору як мистецького явища та усвідомлення його художньої своєрідності.

Виокремлення літературного розвитку школярів як однієї з вагомих теоретичних проблем сучасної методичної науки пов’язано з особливим значенням літератури для духовного розвитку особистості, її самоствердження та самореалізації.

Варто наголосити, що особливої актуальності ця методична проблема набуває на сучасному етапі, коли на фоні загального занепаду шкільних та районних бібліотек, відсутності достатньої кількості примірників художніх текстів та підручників із літератури спостерігається значне поширення комп’ютерно-телевізійної мережі, що, вимагаючи мінімум інтелектуальних зусиль, привчає школярів до пасивного сприйняття інформації, призводить до загального падіння читацької культури та зниження інтересу до літератури.

Найгостріше ця проблема постає при вивченні літератури в 5-7 класах, коли, порівняно з молодшою школою, значно збільшується кількість художніх творів, передбачених для читання, та ускладнюються вимоги до їх текстуального вивчення.

Одним із дієвих засобів літературного розвитку учнів-підлітків є використання навчально-ігрової діяльності, оскільки при правильному плануванні та чіткій організації гра на уроці літератури спроможна активізувати навчальний процес, створити позитивну емоційну атмосферу, посилити більшість традиційних прийомів навчання. Тісний зв’язок гри з мистецтвом і художньою творчістю, наявність ігрового аспекту в літературі, зокрема прояв ігрового в художніх творах зарубіжних письменників, що ввійшли в коло читання учнів 5-7 класів, також значною мірою зумовлюють необхідність використання навчально-ігрової діяльності у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми уже перебували в колі наукових інтересів видатних українських і зарубіжних учених. Так, філософсько-культорологічною основою дослідження стали праці Геракліта, Платона, Аристотеля, І. Канта, Ф. Шиллера, Й. Хейзінги, В. Фаусека, О. Мазаєва, С. Кримського, І. Білика та інших. Літературознавчий аспект досліджуваної проблеми розкрито у працях О. Потебні, М. Бахтіна, О. Лосєва, Ю. Лотмана, Г. Гадамера, В. Асмуса, Л. Столовича, Г. Яусса, М. Славової та інших.

Значення ігрової діяльності у контексті гармонійного розвитку особистості розглядалось у психолого-педагогічних дослідженнях К. Ушинського, Л. Виготського, А. Макаренка, Д. Узнадзе, С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, В. Сухомлинського, Д. Ельконіна, С. Шмакова, Н. Анікеєвої та інших.

Методичний аспект проблеми літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності було порушено в працях методистів першої половини ХХ століття – М.Рибникової, В. Голубкова, Т. Бугайко, Ф. Бугайка, М. Кудряшова та інших. Принципово важливими для дисертаційного дослідження стали положення відомих методистів ХІХ століття Ф. Буслаєва, В. Стоюніна, В. Водовозова, Ц. Балталона та інших про активізацію процесу читання та урізноманітнення методів і прийомів у роботі з книгою.

Подальшого розвитку проблема організації навчально-ігрової діяльності учнів у процесі вивчення літературних творів набула в роботах сучасних дослідників. Так, використання ігрових прийомів при вивченні художнього твору науковці В. Маранцман, М. Качурін, Є. Пасічник, Б. Степанишин, Г. Токмань, Л. Мірошниченко, О. Ісаєва, О. Куцевол та інші пов'язують із формуванням в учнів інтересу до літератури, активізацією навчального процесу, розвитком пізнавальних здібностей школярів тощо.

Незважаючи на актуальність означеної проблеми, теоретичне обґрунтування і практичне впровадження методичної системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності ще не знайшли свого необхідного висвітлення у концептуальних методичних дослідженнях.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що в сучасній українській школі постала нагальна потреба в створенні науково обґрунтованої та практично перевіреної методичної системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, що й зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження: “Літературний розвиток учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності”.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ імені М.П. Драгоманова з теми “Зміст і методика вивчення зарубіжної літератури за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи” (реєстраційний № 0100U000046). Тему дослідження було затверджено вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 4 від 28 листопада 2002 року) і узгоджено з рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 25 березня 2003 року).

Об’єкт дослідження – процес літературного розвитку учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – зміст, методи, прийоми, види навчально-ігрової діяльності, спрямовані на вдосконалення літературного розвитку учнів 5-7 класів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність методичної системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності.

У дослідженні перевірялась гіпотеза, яка полягала в тому, що використання навчально-ігрової діяльності учнів середньої ланки загальноосвітньої школи в процесі вивчення зарубіжної літератури сприятиме їхньому літературному розвитку за умов:

Ш переосмислення проблеми використання ігрових прийомів при вивченні художнього твору з огляду на зв’язок гри з мистецтвом і художньою творчістю;

Ш урахування психолого-педагогічних особливостей ігрової діяльності, а також вікових особливостей сприйняття художніх творів молодшими підлітками;

Ш системного, послідовного, поетапного впровадження навчально-ігрової діяльності в процес вивчення зарубіжної літератури;

Ш забезпечення оптимального добору видів навчально-ігрової діяльності при вивченні творів різних родів і жанрів.

Відповідно до мети, предмета та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати філософські, культурологічні, літературознавчі, психолого-педагогічні та методичні першоджерела з названої проблеми.

2. Визначити рівень літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, а також вивчити й узагальнити передовий досвід учителів із досліджуваної проблеми.

3. Розробити структуру системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності.

4. Удосконалити класифікацію літературних ігор.

5. Відібрати ефективні методи, прийоми та види навчально-ігрової діяльності, що сприятимуть літературному розвитку школярів, з урахуванням жанрово-родових особливостей виучуваного твору.

6. Розробити критерії визначення рівнів літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності.

7. Експериментально перевірити ефективність пропонованої методичної системи.

Методологічною основою дослідження є філософські вчення про пізнання, взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ дійсності; концепція оновлення сучасної освіти, що спрямована на особистісно орієнтоване навчання; культурологічний підхід до гри як об’єктивної основи людського існування й джерела мистецтва; літературознавчі дослідження ігрового аспекту в художній творчості й словесному мистецтві; психолого-педагогічна теорія гармонійного розвитку особистості в процесі ігрової діяльності; методичний досвід вивчення проблеми літературного розвитку учнів у процесі навчально-ігрової діяльності.

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи наукового пошуку: теоретичні (вивчення й критичне осмислення праць із філософії, культурології, літературознавства, психології, педагогіки, методики викладання російської, української та зарубіжної літератур за темою дослідження, узагальнення педагогічного досвіду, аналіз фахових видань і шкільних підручників для визначення теоретичних засад досліджуваної проблеми); емпіричні (спостереження та аналіз уроків і позакласних заходів, анкетування, тестування, бесіди з учителями та учнями, аналіз усних і письмових робіт школярів для визначення рівня літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, педагогічний (констатувальний, формувальний) експеримент, кількісний і якісний аналіз результатів зрізових робіт та результатів експериментального навчання в цілому з метою з’ясування ефективності розробленої методичної системи).

Експериментальна база дослідження. Експериментальне навчання здійснювалось у середніх навчальних закладах м. Києва (Русанівський ліцей, ЗОШ № 75, № 256), м. Кривого Рогу (ЗОШ № 126), Чернігівської (Шибиринівська ЗОШ І-ІІІ ст.) та Кіровоградської (Диминська ЗОШ І-ІІ ст.) областей. На різних етапах експериментом було охоплено 615 учнів 5-7 класів.

Дослідження проводилось протягом трьох етапів.

На першому етапі (1996–1998 рр.) визначалися об’єкт, предмет, мета, основні завдання, гіпотеза та методологічні основи дослідження, вивчалася філософська, культурологічна, психолого-педагогічна, літературознавча й методична література з досліджуваної проблеми.

На другому етапі (1998–2000 рр.) проводився констатувальний зріз, аналізувалися його результати, збиралися матеріали до здійснення експериментального навчання, створювалась методична система літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, розроблялась класифікація літературних ігор.

На третьому етапі (2000–2004 рр.) здійснювалось експериментальне навчання з метою перевірки ефективності запропонованої методичної системи, аналізувались одержані результати, підбивались підсумки роботи.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше в методичній науці проблему літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності вивчено комплексно; уточнено структурні компоненти навчально-ігрової діяльності учнів при вивченні художніх творів; розроблено структуру системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності; удосконалено класифікацію літературних ігор; створено методичну систему літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності; обґрунтовано пріоритетні методи, прийоми та види навчально-ігрової діяльності, що сприяють позитивним зрушенням у літературному розвитку учнів середньої ланки загальноосвітньої школи; уперше визначено особливості використання ігрових прийомів у процесі опанування літературних творів різних родів і жанрів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу в школі та літературної освіти підлітків, у впровадженні в практику роботи вчителя-словесника науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, а також у використанні матеріалів дослідження для вдосконалення шкільних навчальних видань із зарубіжної літератури та при професійній підготовці студентів-філологів під час читання курсу “Методика викладання світової літератури” у вищих навчальних закладах.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням філософських, культурологічних, літературознавчих, психолого-педагогічних та методичних підходів до розв’язання проблеми, узагальненням передового педагогічного досвіду вчителів-словесників, використанням взаємопов’язаних методів і прийомів, спрямованих на вдосконалення літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, а також кількісним та якісним аналізом результатів, одержаних під час експериментально-дослідного навчання.

Апробація й впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: “Російська мова і література: проблеми вивчення та викладання” (м. Київ, 2002 р.), “Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в Украине” (м. Київ, 2003 р.), ХІ Міжнародній конференції імені проф. Сергія Бураго “Мова і культура” (м. Київ, 2002 р.), Перших міжнародних драгоманівських читаннях (м. Київ, 2003 р.), VІІ Міжнародних гоголівських читаннях (м. Полтава, 2004 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти” (м. Київ, 2001 р.), “Література та літературознавство: історія і сучасність” (м. Житомир, 2004 р.); всеукраїнському науково-практичному семінарі “Вивчення зарубіжної літератури в школах України: підсумки і перспективи розвитку” (м. Київ, 2003 р.), звітно-науковій конференції молодих учених НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ, 2003 р.), звітних конференціях НПУ імені М.П. Драгоманова (2000-2004 рр.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 21 публікації, з них – 18 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Серед публікацій 2 навчальних посібника, 18 статей, 1 тези.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 293 найменувань та трьох додатків. Загальний обсяг роботи становить 259 сторінок, з них основного змісту – 191 сторінка. У тексті 1 графік, 1 діаграма, 8 схем і 7 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, відображено апробацію і впровадження здобутих результатів.

У першому розділі – “Теоретичні основи використання навчально-ігрової діяльності учнів 5-7 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури” – визначено філософський, культурологічний, літературознавчий аспекти досліджуваної проблеми, розкрито психолого-педагогічні та методичні засади використання навчально-ігрової діяльності в процесі вивчення зарубіжної літератури, виявлено реальний стан питання в сучасній шкільній практиці.

Зважаючи на те, що гра виступає необхідним культурологічним фактором й істотною характеристикою духовної діяльності людини, на основі наукових концепцій Геракліта, Платона, І. Канта, Ф. Шиллера, Й. Хейзінги, Л. Виготського, М. Бахтіна, Ю. Лотмана, Г. Гадамера, Г. Яусса, Л. Столовича, М. Славової та інших було висвітлено питання про зв’язок гри й мистецтва, що виявився в спільній генетичній основі, внаслідок чого мистецтво унаслідувало від гри її функції та засоби здійснення цих функцій. Шляхом порівняння літературознавчих концепцій про природу художньо-словесної творчості і характер сприйняття творів словесного мистецтва із культурологічними та психологічними дослідженнями ігрової діяльності дійшли висновків, що основними ознаками, які споріднюють мистецтво й художню творчість із грою, є: образність, символічність, активність, творчість, самоцінність, здатність до “перенесення”, емоційність, синтез практичної й умовної поведінки, комунікативність (О. Потебня, М. Бахтін, Л. Виготський, Ю. Лотман, Г. Гадамер, О. Лосєв, В. Асмус, С. Рубінштейн, Д. Ельконін, Й. Хейзінга, М. Марков, В. Роменець, С. Шмаков та ін.)

Принципово важливими в розв’язанні проблеми літературного розвитку учнів у процесі навчально-ігрової діяльності стали й висновки вчених С. Лема, С. Кримського, М. Славової, О. Добринської, Є. Соколова та інших про те, що тема гри в різних національних культурах набуває своєрідного забарвлення і може виступати в художньому творі як мотив, схема сюжетної будови, художній прийом, стильова-мовна фігура тощо.

Для успішної реалізації поставлених у дисертаційній роботі мети та завдань проаналізовано психолого-педагогічні засади використання навчально-ігрової діяльності в процесі вивчення зарубіжної літератури, серед яких розглянуто основні психолого-педагогічні теорії про значення ігрової діяльності у формуванні гармонійно розвиненої особистості, а саме: теорію духовного, творчого та розумового розвитку особистості в грі (К. Ушинський, Л. Виготський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Д. Ельконін та інші), концепцію, згідно якої – гра – шлях до пізнання світу (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Д. Узнадзе та інші), підхід до гри як могутнього засобу виховання підростаючого покоління (С. Шмаков, Н. Анікеєва, О. Газман та інші); з'ясовано вікові особливості учнів середнього шкільного віку (Н. Лукін, А. Маркова, О. Авраменко та інші); також виявлено характерні ознаки навчальної, читацької та ігрової видів діяльності молодших підлітків (В. Крутецький, Н. Левітов, О. Авраменко, О. Никифорова, Л. Рожина, Л. Жабицька, Т. Азарова, Т. Самойлова, Г. Ляпіна та інші).

Аналіз методичної спадщини засвідчив, що, починаючи з другої половини ХІХ століття, визначними вченими-методистами Ф. Буслаєвим, В. Стоюніним, В. Водовозовим, Ц. Балталоном та іншими проблема літературного розвитку учнів пов’язувалась з висвітленням цілей і завдань літературної освіти. Дослідники першої половини ХХ століття Т. Бугайко, Ф. Бугайко, В. Голубков, М. Рибникова, М. Соколов, М. Кудряшов та інші наголошували на формуванні активного читача, здатного сприймати, розуміти й критично аналізувати художній твір, емоційно відгукуватись на прочитане.

Аналіз методичної літератури також показав, що, починаючи з другої половини ХХ століття, спостерігається підвищення інтересу науковців, методистів та вчителів-практиків до використання навчально-ігрової діяльності в процесі вивчення літератури. Так, дослідники В. Маранцман, М. Качурін, Т. Зепалова, В. Левін, Л. Мірошниченко, О. Ісаєва, О. Куцевол, О. Бєлова, Є. Карсалова, Л. Коновалова, О. Вершиніна, Л. Гінзбург, А. Вітченко, Т. Македон та інші пов’язують використання ігрових прийомів у процесі вивчення літератури з такими факторами, як формування стійкого інтересу до читання, урізноманітнення методів і прийомів навчання, активізація навчальної діяльності учнів, відповідність ігрових прийомів віковим можливостям та інтересам підлітків, розвиток розумових здібностей і творчих можливостей школярів тощо.

Аналіз навчальних видань із зарубіжної літератури для учнів 5-7 класів дає підстави зробити висновок про доцільність удосконалення шкільних підручників, посібників та робочих зошитів щодо використання навчально-ігрової діяльності в процесі вивчення зарубіжної літератури. Вивчення навчального планування та численних публікацій з методики викладання предмета показало, що науковці і вчителі-практики не тільки цікавляться досліджуваною проблемою, а й активно працюють над її вирішенням. Однак зміст розглянутих матеріалів свідчить про те, що багато аспектів проблеми літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності залишаються поза увагою вчительства. Наприклад, теоретичне обґрунтування особливостей використання ігрових прийомів у курсі літератури, методика організації літературних ігор, специфіка використання навчально-ігрової діяльності при вивченні художніх творів різних родів і жанрів тощо. Бракує інформації щодо впровадження нових видів літературних ігор, немає системності у підході до проблеми літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності.

З метою аналізу реального стану досліджуваної проблеми в шкільній практиці вивчення зарубіжної літератури проводився констатувальний зріз, який підтвердив актуальність обраної теми дисертаційної роботи. Так, було з’ясовано, що хоча більшість учителів-словесників усвідомлює значення навчально-ігрової діяльності для літературного розвитку учнів, проте на практиці використовує ігрові прийоми епізодично, нецілеспрямовано, надаючи перевагу позаурочним формам роботи, позакласному читанню та підсумковим урокам. Наслідком цього є падіння в учнів 5-7 класів інтересу до уроків зарубіжної літератури й читання, низький рівень сприйняття підлітками творів літератури, недостатньо розвинена творча діяльність школярів. Одержані в процесі емпіричного дослідження дані дали змогу дійти висновку, що в шкільній практиці виникла необхідність створення системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності.

У другому розділі – “Експериментальна система літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності” – розроблено й теоретично обґрунтовано методичну систему літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, визначено умови її ефективності.

У контексті досліджуваної проблеми розглянуто взаємозв’язок навчальної, ігрової та читацької видів діяльності школярів, проаналізовано структурні елементи навчально-ігрової діяльності, визначено її основні ознаки, представлено модель організації навчально-ігрової діяльності учнів, уточнено місце літературних ігор у загальній системі ігор, удосконалено класифікацію літературних ігор і розроблено технологічну карту літературної гри.

Методична система літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності розглядається як цілісне, динамічне, поліструктурне утворення, що характеризується єдністю мети, змісту, принципів, функцій, організацією методів, прийомів, видів та форм навчально-ігрової діяльності учнів.

Мета системи – визначити пріоритетні методи, прийоми, види і форми навчально-ігрової діяльності, що сприятимуть літературному розвитку школярів.

У процесі створення системи зважали на те, що літературний розвиток учнів – це складне поліструктурне утворення, що визначається як процес формування здібностей сприймати твори мистецтва слова, свідомо аналізувати й оцінювати прочитане, керуючись при цьому естетичними критеріями та художнім смаком.

Вихідним теоретичним положенням стало й твердження про те, що навчально-ігрова діяльність учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури – це спеціально організований вид пізнавально-комунікативної діяльності, де засвоєння учнями змісту літературної освіти під керівництвом учителя опосередковано їхньою ігровою взаємодією.

Структура системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності містить у собі дві складові: інформаційну (пов’язана із розробкою предметного змісту й визначається такими компонентами, як провідна ідея, функції, принципи та основні проблеми системи) та організаційну (характеризується розробкою етапів, форм, методів, прийомів та видів навчально-ігрової діяльності, що забезпечують реалізацію інформаційної складової).

Структуру методичної системи літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності унаочнено на рис. 1 (с. 10).

У дослідженні встановлено, що літературні ігри – це особливий різновид педагогічних ігор, джерелом яких виступає навчальний матеріал із літератури (тексти художніх творів, теоретико-літературні поняття, відомості з біографії письменників і таке інше). Ігри з літератури спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання і розуміння прочитаного, організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей тощо.

Методична система літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності з метою кращої орієнтації у видовому розмаїтті ігрових об’єктів та свідомому їхньому використанні передбачала створення й обґрунтування класифікації літературних ігор.

Ураховуючи комплексність та багатофункціональність такого педагогічного явища, як літературна гра, при класифікації (див. розділ 2, §3 дисертації) зважали на такі аспекти, як мета, характер пізнавальної діяльності, вид діяльності, засіб організації, особливості мовлення, кількість учасників, підготовка, тривалість, засоби керівництва, форма проведення тощо.

У ході дисертаційного дослідження також було розроблено технологічну карту літературної гри, основними складовими якої є такі елементи: назва, мета, вид гри, ігрові аксесуари, попередня підготовка, кількість учасників, правила, зміст гри, критерії оцінювання, очікувані результати.

У третьому розділі – “Використання навчально-ігрової діяльності учнів 5-7 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури” – запропоновано теоретичне обґрунтування та методичні рекомендації до систематичного й послідовного використання літературних ігор на всіх етапах вивчення художнього твору з урахуванням його жанрово-родової приналежності, визначені пріоритетні методи, прийоми і види навчально-ігрової діяльності при вивченні літературних творів світового письменства, підведено підсумки експериментально-дослідного навчання.

З метою перевірки ефективності запропонованої системи здійснено формувальний експеримент, який складався з підготовчого, основного та підсумкового етапів.

Підготовчий етап включав таку роботу: добір матеріалів, розробку методичних рекомендацій для вчителів і пам’яток-консультацій для учнів, визначення контрольних і експериментальних класів, вивчення показників рівнів літературного розвитку школярів, ознайомлення словесників із матеріалами педагогічного експерименту.

Основний етап присвячений експериментально-дослідному навчанню, мета якого полягала в цілеспрямованій зміні підходів до літературного розвитку учнів 5-7 класів відповідно до гіпотези дослідження та його завдань.

Експериментальною базою дослідного навчання обрано 5-7 класи тих шкіл, у яких проводився констатувальний зріз. До участі в експерименті було залучено 8 вчителів зарубіжної літератури, 615 учнів, з яких 303 навчалось в експериментальних класах, 312 – у контрольних.

На підсумковому етапі формувального експерименту узагальнювались результати дослідного навчання на основі аналізу письмових відповідей на запитання та творчих робіт учнів, а також анкетування та інтерв’ювання вчителів. Критерії оцінювання в контрольних та експериментальних класах були однаковими, складність завдань рівнозначною. Рівні літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності, визначалися за такими критеріями:

- розвиток інтересу до уроків зарубіжної літератури й читання загалом;

- усвідомлення умовності художнього світу в літературному творі;

- розвиненість психічних якостей, необхідних для повноцінного сприйняття художнього твору (уява, пам’ять, мислення);

- розуміння змісту прочитаного твору, тісного взаємозв’язку його сюжетних та позасюжетних елементів;

- з’ясування авторської позиції в літературному творі;

- уміння давати власну оцінку прочитаному;

- розвиток літературно-творчих здібностей;

- прояв активності, ініціативи, сумлінності, відповідальності;

- оволодіння навичками ігрової взаємодії (розуміння ігрового сюжету, прийняття умовної ситуації, усвідомлення мети гри, узгодженість дій, отримання задоволення від колективної творчості, схильність до імпровізації, артистичність);

- сформованість умінь розв’язувати й створювати ігрові завдання.

На основі виділених критеріїв виявлено рівні літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності: високий, достатній, середній та низький.

Високий рівень характеризується тим, що школярі цієї групи дали правильні повні відповіді, продемонстрували тривале, емоційне, свідоме запам’ятовування навчального матеріалу, глибоко зрозуміли зміст прочитаного, з’ясували авторську позицію та змогли точно передати психологічний стан персонажів твору й дати власну оцінку прочитаному. Учні цієї групи також виявили творчу активність, самостійність, оригінальність, стійкий пізнавальний інтерес у розв’язанні та створенні літературних ігор. Достатній рівень притаманний учням, що дали в цілому правильні, але неповні відповіді. Підлітки, що ввійшли в цю групу, добре володіють навчальним матеріалом, спираючись на текст художнього твору, дають власну оцінку прочитаному, володіють навичками ігрової взаємодії, уміють абстрагувати, порівнювати, узагальнювати, схильні до імпровізацій. Результати робіт учнів групи достатнього рівня свідчать про відповідальність і сумлінність їхніх власників. Знання цих учнів обмежуються навчальною програмою, а пізнавальний інтерес має ситуативний характер, тобто виявляється епізодично, в окремих видах навчально-ігрової діяльності. Для учнів з середнім рівнем характерні неповні й поверхові відповіді. Учні цієї групи в цілому здатні відтворити зміст виучуваного твору, але пропускають важливі епізоди, не звертають уваги на позасюжетні елементи, не в змозі зробити творчий переказ. У відповідях цих учнів часто відчутні асоціації з подіями й враженнями особистого порядку, які відбивають передусім власні емоції, аніж адекватне проникнення в художній образ твору. Підлітки із середнім рівнем літературного розвитку у процесі навчально-ігрової діяльності створюють власні літературні ігри тільки при наявності зразка та допомоги вчителя. Учні, що виявили низький рівень, не змогли впоратися з поставленими завданнями, фрагментарно відтворювали текст художнього твору, практично не усвідомлювали ігрового сюжету. У школярів цієї групи не розвинуті образне мислення та уява. Як видно з таблиці 1 (с. 13), наявна істотна різниця між рівнями літературного розвитку в процесі навчально-ігрової діяльності учнів експериментальних і контрольних класів. Так, кількість школярів із високим і достатнім рівнями переважає в класах, де здійснювалася апробація запропонованої методичної системи (84% проти 59%), тоді, як кількість учнів, що склали групу із середнім і низьким рівнями літературного розвитку у процесі навчально-ігрової діяльності перевищує в контрольних класах (41% і 16% відповідно).

Таблиця 1

Показники рівнів літературного розвитку учнів

у процесі навчально-ігрової діяльності

(за результатами письмових відповідей на запитання)

Умовні рівні літературного розвитку учнів у процесі навчально-ігрової діяльності | К Л А С И

5 | 6 | 7

Кк | Ек | Кк | Ек | Кк | Ек КК – контрольні класи, ЕК – експериментальні класи

К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | %

Високий | 105 | 34 | 163 | 55 | 73 | 23 | 182 | 59 | 91 | 29 | 188 | 62

Достатній | 66 | 21 | 74 | 25 | 117 | 37 | 77 | 25 | 103 | 33 | 82 | 27

Середній | 108 | 35 | 45 | 15 | 100 | 32 | 37 | 12 | 97 | 31 | 27 | 9

Низький | 33 | 10 | 15 | 5 | 25 | 8 | 12 | 4 | 22 | 7 | 7 | 2

Крім того, школярам були запропоновані контрольні творчі роботи, в основу яких була покладена умовна ситуація.

· 5 клас. Написати твір-стилізацію “Нова історія барона Мюнхаузена”.

· 6 клас. Написати літературний твір у формі кіносценарію за фрагментом твору В. Короленка “Діти підземелля”.

· 7 клас. Написати твір у формі заочної подорожі з елементами дослідження за циклом детективних оповідань А. Конан Дойла.

Завдання добирались таким чином, щоб з’ясувати такі літературно-творчі вміння й навички учнів: сприймати літературний твір, усвідомлюючи його художньо-естетичне значення; виокремлювати жанрово-родові особливості виучуваного твору; створюючи власні тексти, свідомо наслідувати літературні твори; з’ясовувати авторську позицію в прочитаному творі; визначати особливості стилю письменника; використовувати лексику твору; давати власну оцінку прочитаному; усвідомлювати двоплановість ситуації (“Я – читач” і “Я – автор, персонаж твору”); дотримуватись рольової поведінки у формі твору і його структурних елементах; фантазувати, імпровізувати, комбінувати, досліджувати та образно узагальнювати прочитане.

Відмінності в рівнях розвитку літературно-творчих здібностей школярів контрольних та експериментальних класів представлено в таблиці 2 (с. 14).

Таблиця 2

Показники рівнів розвитку літературно-творчих здібностей учнів

(за результатами контрольних творчих робіт)

Умовні рівні розвитку літературно-творчих здібностей учнів | К Л А С И

5 | 6 | 7

Кк | Ек | Кк | Ек | Кк | Ек

К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | К-ть | %

Високий | 101 | 33 | 172 | 58 | 95 | 30 | 194 | 63 | 91 | 29 | 185 | 61

Достатній | 99 | 32 | 77 | 26 | 110 | 35 | 71 | 23 | 115 | 37 | 73 | 24

Середній | 86 | 28 | 36 | 12 | 76 | 24 | 28 | 9 | 66 | 21 | 34 | 11

Низький | 22 | 7 | 12 | 4 | 34 | 11 | 15 | 5 | 41 | 13 | 12 | 4

Як видно з таблиці 2, кількісні та якісні показники виконання контрольних творчих робіт підтверджують ефективність розробленої методичної системи. Так, в експериментальних класах високий і достатній рівні літературного розвитку показало на 25% учнів більше, ніж у відповідних групах контрольних класів, у той час, як кількість школярів із середнім і низьким рівнями в класах, де навчання відбувалось за традиційною методикою, більше, ніж удвічі перевищує аналогічний показник в експериментальних класах.

За показниками всіх виконаних під час формувального експерименту завдань визначено загальні рівні літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності (рис. 2).

Рис. 2. Діаграма рівнів літературного розвитку учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності

Аналіз результатів формувального експерименту підтвердив припущення щодо ефективності розробленої методичної системи літературного розвитку учнів у процесі навчально-ігрової діяльності.

Хід і результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:

1. Літературний розвиток учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності визначається філософською концепцією ігрового пізнання дійсності, культурологічним підходом до гри як об’єктивної основи людського існування й джерела мистецтва, літературознавчими дослідженнями ігрового аспекту в художній творчості й словесному мистецтві, психолого-педагогічною теорією гармонійного розвитку особистості в грі, орієнтацією сучасної педагогічної освіти на особистість учня.

2. Літературний розвиток учнів 5-7 класів у процесі навчально-ігрової діяльності – це цілісне, динамічне, поліструктурне утворення, що містить інформаційну та організаційну складові з такими структурними елементами, як провідна ідея, основні проблеми, функції, принципи, етапи, форми, методи, прийоми та види навчально-ігрової діяльності учнів. Результатом функціонування означеного утворення є літературний розвиток школярів.

3. Ефективність запропонованої методичної системи забезпечується дотриманням таких психолого-педагогічних умов: поетапність, послідовність, систематичність упровадження ігрових прийомів у процес вивчення зарубіжної літератури; взаємозв'язок навчально-ігрової діяльності з іншими методичними засобами опанування літератури (методами, прийомами та видами навчальної діяльності учнів); активне залучення розумових операцій та творчих здібностей учнів; урахування вікових можливостей навчально-пізнавальної діяльності підлітків, індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття; створення особливої атмосфери невимушеного, піднесеного й відкритого спілкування; використання літературних ігор різних типів.

4. Результативність методичної системи літературного розвитку учнів у процесі навчально-ігрової діяльності значною мірою залежить від систематичного й послідовного використання літературних ігор на всіх етапах вивчення художнього твору з урахуванням його жанрово-родових особливостей.

5. Пріоритетне місце в системі займають методи творчого читання та евристичний; такі прийоми, як читання з настановою, в особах, переказ або розповідь від імені літературного персонажа, проведення літературних вікторин, побудова системи запитань до рольової бесіди та інші.

6. Запропонована методична система сприяє вирішенню таких важливих проблем загального й літературного розвитку учнів 5-7 класів:

· стимулює інтерес до уроків зарубіжної літератури й читання загалом;

· створює умови для розвитку загальних навчально-пізнавальних умінь і навичок;

· сприяє вдосконаленню вмінь виразного читання й активного слухання;

· уможливлює поступове засвоєння особливостей художнього зображення дійсності, усвідомлення умовності в літературному творі;

· підвищує рівень сприйняття літературного твору, формує навички практичної роботи з художнім твором з опорою на підтекст, художні деталі та позасюжетні елементи;

· впливає на розвиток читацької спостережливості, емоційної й образної пам’яті, відтворюючої уяви, художнього мислення, уміння співпереживати;

· розвиває вміння визначати авторську позицію в художньому творі й давати власну оцінку прочитаному;

· стимулює потреби до самостійного здобуття знань, веде до змін особистісних рис, формуючи відповідальність, самостійність, активність, вольові та емоційні якості;

· формує вміння розв’язувати ігрові завдання, створювати власні літературні ігри й сприяє оволодінню навичками ігрової взаємодії;

· виховує культуру спілкування, колективістські якості, організаторські вміння й навички, здатність правильно оцінювати власні вчинки й результати діяльності.

7. Здобуті в ході формувального експерименту результати дали підстави стверджувати про правильність вихідного припущення, реалізацію визначених завдань і досягнення поставленої мети, що дає змогу рекомендувати вченим, методистам і вчителям-практикам використовувати розроблену методичну систему в своїй науково-педагогічній діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх можливостей літературного розвитку учнів у процесі навчально-ігрової діяльності, оскільки можливі інші аспекти розв’язання цієї проблеми. Наприклад, потребують дослідження такі питання: здійснення принципу наступності у літературній освіті школярів у процесі навчально-ігрової діяльності між початковою та середньою ланками загальноосвітньої школи; особливості використання навчально-ігрової діяльності учнів у процесі позакласної роботи з літератури; літературний розвиток учнів старших класів у процесі навчально-ігрової діяльності.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

Посібники

1. Мельник А.О. Зарубіжна література. 5 клас: Розгорнуте планування уроків за програмою 2005 року (12-річна школа). – Х.: Факт, 2005. – 208 с.

2. Мельник А.О. Зарубіжна література. Розгорнуте планування уроків за програмою 2001 року. 5 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003. – 128 с.

Статті

3. Мельник А.О. Передумови використання навчально-ігрової діяльності в процесі вивчення зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – № 3. – С. 44–45.

4. Мельник А.О. Роль навчально-ігрової діяльності у формуванні кваліфікованого читача при вивченні зарубіжної літератури у 5-7 класах // Наука і сучасність: Зб. наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. – Том ХХХVІІІ. – С. 100–104.

5. Мельник А.О. Організація навчально-ігрової діяльності учнів 5-7 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури // Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 15. – Житомир, 2004. – С. 69–72.

6. Мельник А.О. Культурологічні й психолого-педагогічні основи використання навчально-ігрової діяльності при вивченні літератури у 5-7 класах // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 2. – С. 32–34.

7. Мельник А.О. Ігри на уроках зарубіжної літератури (спроба їх класифікувати) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 6. – С. 20–24.

8. Мельник А.О. Вивчення передмови до циклу повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки” з урахуванням ігрової природи твору // VІІ Міжнародні Гоголівські читання. – Полтава, 2004. – С. 202–206.

9. Мельник А.О. Использование игровой деятельности при изучении литературы // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания. Сб. н. трудов. – К., 2003. – С. 247–251.

10. Мельник А.О. Поглиблюючи інтерес до творчості улюбленого письменника. Урок-гра за романом Жуля Верна “Таємничий острів”. 6 клас // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – № 5. – С. 8–10.

11. Мельник А.О. Гра як перевірка знання твору (Підсумковий урок із вивчення повісті Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 3. – С. 16–18.

12. Мельник А.О. Чарівний світ зарубіжної літератури. Підсумковий урок-вікторина у 5-му класі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. – № 5. – С. 39–40.

13. Мельник А.О. Мандрівка у твою мрію. Сценарій позакласного заходу, присвяченого роману Дж. Ролінг “Гаррі Поттер і філософський камінь”. 5–7 класи // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 12. – С. 56–58.

14. Мельник А.О. Система завдань і запитань до тематичного оцінювання (за програмою 2001 року). ІІ семестр. 5 клас // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – № 1. – С. 33–36.

15. Мельник А.О. Орієнтовне планування уроків зарубіжної літератури за програмою 2001 року. 5 клас // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 8. – С. 2–5. – №. 9. – С. 14–18. – № 10. – С. 10–15. – № 11. – С. 26–31. – № 12. – С. 8–10. – 2002. – № 1. – С. 8–11. – № 2. – С. 12–16. – № 3. – С. 5–9. – № 4. – С. 7–13.

16. Мельник А.О. “Там русский дух... там Русью пахнет!” Фольклорные мотивы в поэме А.С. Пушкина “Руслан и Людмила” // Русская словесность в школах Украины. – 1999. – № 2. – С. 6–11. – 2000. – № 3. – С. 1–7.

17. Мельник А.О. Дві Попелюшки: такі схожі і