Миськів Галина Василівна

УДК 334.7:334.012.82(477)

Формування та розвиток інтегрованих суб’єктів
господарювання в Україні
(на прикладі підприємств харчової промисловості)

Спеціальність: 08.06.01 –
Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН Укра-їни.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Козоріз Марія Андріївна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Варналій Захарій Степанович,
Національний інститут стратегічних досліджень,
заступник директора

кандидат економічних наук
Горин Михайло Петрович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник

Провідна установа: Ужгородський національний університет,
кафедра економіки, менеджменту та маркетингу, м. Ужгород

Захист відбудеться 21 лютого 2006 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 20 січня 2006 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Нові умови розвитку світового господарства спонукають до інтенсифікації економічних процесів всередині держави і визначають об’єктивну необхідність адаптації організаційно-економічного механізму господарюючих суб’єктів до нових умов господарювання за значної обмеженості ресурсного потенціалу кожного окремого підприємства. Глобальні зміни у підприємницькому середовищі, що відбулися в останні роки, спонукають підприємства вести політику виживання у складних умовах світової конкуренції за рахунок активізації внутрішнього потенціалу і здійснення ефективної організаційно-економічної взаємодії між учасниками виробничого процесу. Тому економічна ефективність діяльності підприємств в сучасних умовах стає все більше залежною від їхньої здатності оптимізувати відносини з великою кількістю бізнес-партнерів та управляти власними бізнес-процесами. Такі якісні зміни призводять до виникнення інтеграційних зв’язків між підприємствами і, як результат, – призводять до швидшого становлення на їх основі нових господарських структур - інтегрованих суб’єктів господарювання (ІСГ).

Основною передумовою виникнення ІСГ в харчовій промисловості стало створення у попередні роки порівняно високотехнологічної бази у переробній промисловості, на відміну від підприємств-товаровиробників сільськогосподарської продукції та сировини. Тому ефективна діяльність підприємств харчової промисловості та сільськогосподарських підприємств на етапі зміни форм власності й господарювання, стала можлива лише за умови їх інтеграції.

Актуальність теми визначається динамічними процесами інтеграції і виникнення на їхній основі ІСГ, котрі вимагають глибокого аналізу та теоретичного обґрунтування їх соціально-економічного змісту, потребують дослідження їх місця і ролі у економіці нашої держави, мотивації створення та результатів діяльності.

Проблемні питання щодо утворення та функціонування інтегрованих структур різних типів відображені у працях таких українських вчених: О. Білоруса, П. Буряка, З. Варналія, М. Долішнього, В. Забродського, М. Козоріз, М. Кизима, М. Туган-Барановського, С. Якубовича, Л. Яніва, та ін. Серед іноземних авторів, котрі працюють над дослідженням цієї теми, варто виділити низку російських науковців: Ю. Вінслав, В. Дементьєв, А. Мелентьєв, В. Цветков, В. Рязанцев. Проблеми інтегрованих структур міжнародних масштабів висвітлюються у працях Р. Вернона, Р. Кейвса, Р. Алібера, Дж. Даннінга, Е. Пенроуза, О. Вільямсона, Е. Грехема, Р. Стоубаха та ін.

Проте, деякі аспекти проблеми залишаються недостатньо вивченими або дискусійними, зокрема: методологія формування інтегрованих структур на різних рівнях світового господарства; передумови, що спонукають до їхнього утворення; визначення ефективності функціонування ІСГ; проблеми та наслідки діяльності інтегрованих підприємств для національної економіки. Актуальність, теоретична та практична значимість дослідження вказаних питань, недостатнє їх вивчення, а також пошук шляхів комплексного розвитку інтегрованих суб’єктів в сучасному ринковому середовищі і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, дозволило сформувати його мету і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках теми "Механізм управління ефективністю інновацій в регіоні" (№ державної реєстрації 0103U004996).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування процесів формування та розвитку інтегрованих суб’єктів господарювання в нових світогосподарських умовах розвитку ринку, визначення основних чинників, що сприяють або перешкоджають інтеграційним процесам в Україні та розробка методики оцінювання ефективності створення та функціонування ІСГ.

Досягнення поставленої мети вимагає постановки та вирішення таких завдань:

·

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є господарська діяльність інтегрованих суб’єктів господарювання як нової організаційно-господарської форми підприємництва.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти формування та розвитку ІСГ, механізми управління ними.

Методи дослідження. Методичною основою роботи виступає системно-аналітичний підхід до дослідження проблеми, відповідно до якого здійснено теоретико-методологічні обґрунтування створення і функціонування ІСГ, узагальнено наукові концепції українських та іноземних вчених. Для вирішення окремих задач використовувалися також наступні методи:

· історичний метод – для аналізу розвитку наукової думки у зазначеній проблематиці та визначення методології формування поняття “інтегрований суб’єкт господарювання”;

· прийоми порівняльного аналізу - при обґрунтуванні динамічності та життєздатності ІСГ у порівнянні із середніми та малими підприємствами звичайної організаційної структури;

· економіко-математичне моделювання - при розробці показників створення та функціонування ІСГ;

· статистичний аналіз - при дослідженні функціонування ІСГ в харчовій промисловості та для аналізу показників діяльності ВАТ “Концерн Хлібпром”;

· методи зіставлень та прогнозування - при обґрунтуванні перспектив розвитку ІСГ в Україні.

В роботі були використані також методи комплексного системного аналізу економічних явищ та логічного узагальнення.

Для проведення дослідження у роботі використано низку Законів України, Указів Президента, постанов Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Антимонопольного Комітету України, а також наукові публікації та огляди в періодичній пресі та дані з мережі Internet, з питань, що пов’язані з темою дисертації.

Інформаційним джерелом дослідження стали статистичні матеріали по харчовій промисловості та звітно-аналітичні дані ВАТ “Концерн Хлібпром” (м. Львів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

· розроблено класифікацію видів ІСГ, яка на відміну від існуючих класифікацій, базується на організаційних ознаках інтегрованих структур, завдяки чому можна об’єднати передумови створення ІСГ на такі групи: глобалізаційні, ресурсоощадливі, організаційно-фінансові, виробничо-технологічні, організаційно-кадрові та екологічні;

· розроблено показники для визначення доцільності створення горизонтальних ІСГ – на основі обчислення ринкової частки господарюючого суб’єкта, та вертикальних ІСГ – на основі обчислення частки постачальницької сировини і матеріалів у структурі собівартості готової продукції підприємства, яке прагне до інтеграції; та показник ефективності функціонування ІСГ, що розраховується на основі порівняння затрат незалежних підприємств до інтеграції із затратами об’єднання після інтеграції;

Вдосконалено:

· визначення соціально-економічної сутності поняття “інтегрований суб’єкт господарювання”, що дозволяє розглянути підприємство з інтегрованою структурою, як цілісну систему, котра утворюється на основі злиття (поглинання, приєднання, об’єднання);

· алгоритм розробки стратегічного управління для ІСГ, враховуючи специфічні особливості структури – існування декількох підприємств-учасників, та виходячи із загальних цілей ІСГ і локальних цілей кожного учасника;

Отримало подальший розвиток:

· вдосконалення нормативно-правової бази функціонування ІСГ в Україні з урахуванням адаптації антимонопольного законодавства та його нормативів до європейських стандартів, спрощення фіскальної та монетарної політики та прийняття низки нових законодавчих актів для регулювання діяльності ІСГ.

Практичне значення отриманих результатів полягає у:

· поглибленні теоретичних знань та методологічних підходів при дослідженні процесів інтеграції та інтегрованих структур, що дасть змогу використовувати їх у економічній теорії та практиці;

· розробці та апробації показників визначення доцільності створення ІСГ та ефективності їх функціонування, що дозволить вчасно виявляти позитивні сторони від інтеграції або побачити її недоліки;

· розробці методичних підходів до алгоритмізації процесу розробки стратегічного управління для інтегрованих підприємств, зважаючи саме на особливості їх управлінської структури.

Результати дослідження були апробовані та використані під час розробки планів стратегічного розвитку ВАТ “Концерн Хлібпром”, що підтверджується довідкою №172/01 від 01.07.05 р. та при викладанні низки економічних дисциплін у Львівському державному техніко-економічному коледжі (довідка 115/05 від 14.09.2005 р.)

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційне дослідження є самостійної роботою, результати якої отримані безпосередньо автором. Усі основі положення знайшли відображення в друкованих роботах. Теоретичні обґрунтування, методологічні та практичні розробки, висновки і рекомендації які відображені у роботі, зроблені автором самостійно на основі аналізу, дослідження та узагальнення матеріалу.

Апробація результатів дослідження.

Основні результати досліджень доповідались на наукових конференціях, зокрема на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування нової парадигми економічної теорії в Україні” (Львів, травень 2002 року) та на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (Львів, 23-24 квітня 2004року). Окрім того, апробація результатів дослідження відбулася на ВАТ “Концерн Хлібпром” під час розробки стратегічного управління даним ІСГ (№172/01 від 01.07.05 р.).

Публікація результатів дослідження.

За результатами проведеного дослідження опубліковано 8 наукових праць, 6 з котрих – у фахових виданнях. Загальний обсяг – 2,04 д. а.

Обсяг та структура роботи.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку літературних джерел із 172 найменувань та 7 додатків, викладених на 24 сторінках друкованого тексту. Основних зміст роботи викладений на 172 сторінках друкованого тексту, у тому числі 10 таблиць та 16 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування інтегрованих суб’єктів господарювання (ІСГ) в харчовій промисловості” розкрита економічна сутність та методологічні основи інтеграційних процесів, виділено поняття “інтегрований суб’єкт господарювання” (ІСГ) та здійснено класифікацію видів ІСГ за організаційними ознаками. Особливу увагу приділено формуванню та розвитку ІСГ у харчовій промисловості.

Еволюція розвитку виробничих систем відбувалася і продовжує відбуватися в напрямку пошуку нових організаційних форм, які б дозволяли підвищувати продуктивність залучених ресурсів. Кожний новий тип організації – це зміни системи економічних відносин на вимогу часу, відповідь на динамічність і мінливість споживчого попиту, виробництва, комунікацій, більшу складність і наукоємкість товарів. Саме це було та залишається головною передумовою і підставою створення нових організаційно-господарських форм інтегрованих суб’єктів господарювання (ІСГ).

У роботі інтегровані суб’єкти господарювання розглянуті, як підприємницькі структури, які утворюються на основі злиття (поглинання, приєднання, об’єднання) між окремими підприємствами з метою технологічного, економічного та організаційного поєднання взаємопов’язаних виробництв і отримання покращених економічних результатів, технологічної та економічної координації їх господарської діяльності, реалізації інвестиційних та інших проектів і цільових програм.

Процес інтеграції подається автором як упорядкування, узгодження і об’єднання різних господарських структур у цілісну систему, що створює передумови для взаємовигідної координованої дії всіх її учасників. Метою інтеграційних процесів, зазвичай, є підвищення ефективності виробництва, більш повне задоволення суспільних потреб і покращення конкурентоспроможності підприємства. Інтеграція виробництва і концентрація капіталу відбувається шляхом створення великих багаторівневих структур з різними принципами поєднання економічно залежних або повністю самостійних суб'єктів господарювання.

До інтеграції підприємства спонукає низка внутрішніх чинників, таких як прагнення до збільшення сегменту ринку, бажання покращити конкурентні позиції на ринку, збільшення прибутку; та деякі зовнішні чинники –насамперед, це глобальні інтеграційні процеси, що не дають можливості залишатися осторонь.

Тенденції формування і функціонування інтегрованих структур мають низку закономірностей універсального характеру, до котрих відносять: спільне володіння власністю і кооперація, концентрація капіталу (злиття, поглинання, створення стратегічних альянсів), інтеграція промислового і фінансового капіталів, диверсифікація форм і напрямків діяльності. Важливу роль серед закономірностей розвитку відіграє глобалізація світового господарства (розповсюдження товарів і послуг та створення дочірніх структур на найбільш привабливих іноземних ринках) та інтернаціоналізація капіталу (ріст ТНК, залучення дешевих інвестицій, незалежно від країни їх походження).

У роботі запропоновано класифікацію ІСГ, яка здійснена за організаційними ознаками: тип об’єднання, рівень функціонування, форма власності, рід занять, тип організаційної побудови та спосіб інтеграції, кожна з яких містить декілька видів (рис. 1)

Основними видами ІСГ, що присутні в економіці України, є: асоціації, корпорації, концерни, консорціуми, холдинги, ПФГ, транснаціональні корпорації (ТНК), стратегічні альянси (СА), міждержавні спільні підприємства (МСП), трести, агрофірми, комбінати, об’єднання та ін.

Дослідження, проведені автором, дали змогу співставити життєвий цикл організації і виникнення ІСГ. В результаті було проаналізовано, що ІСГ національного рівня виникає не раніше ніж на 3-й стадії розвитку організації –“Зростання”, а іноді може виникати і на 4-й стадії і на 5-й стадії життєвого циклу організації, що залежить від ринкового становища підприємства. ІСГ міждержавного рівня виникає лише після утворення та відповідного рівня розвитку національного ІСГ, тобто не раніше ніж на 4-й стадії розвитку організації.

Теоретичні засади формування і розвитку ІСГ у роботі досліджено та обґрунтовано на прикладі підприємств харчової промисловості.

Основною передумовою формування ІСГ в харчовій промисловості є адаптація до нових ринкових умов функціонування при посиленні конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Саме великі інтегровані суб’єкти господарювання дозволяють відновити технологічну і фінансово-економічну єдність агропромислового виробництва (виробництва продовольчих товарів), дають можливість ефективно функціонувати в умовах ринку об’єднаним в одне ціле підприємствам різних галузей АПК, задовольняючи інтереси кожного з учасників та максимально збалансовуючи інтереси підприємств-учасників цього ІСГ.

Формування та розвиток інтеграційних суб’єктів господарювання в харчовій промисловості дозволяє:

·

·

·

·

·

·

·

·

На українському ринку харчової промисловості функціонують ІСГ горизонтального, вертикального і конгломеративного видів. Проте, інтеграція вертикального типу є економічно ефективнішою, оскільки дає реальні позитивні результати для економіки конкретної галузі, а інтеграційні процеси горизонтального і конгломеративного типу виступають радше, як засіб конкурентної боротьби, задовольняючи лише пріоритети підприємства, навколо якого інтегруються усі інші.

В другому розділі “Методологічні підходи до аналізу і оцінки ефективності функціонування ІСГ в харчовій промисловості” розроблено і обґрунтовано низку показників для аналізу і оцінки ефективності функціонування ІСГ в економічному середовищі України; здійснено аналіз тенденцій розвитку ІСГ в харчовій промисловості України та на прикладі діяльності конкретного ІСГ – ВАТ “Концерн Хлібпром”, проілюстровано ефективність діяльності інтегрованої структури.

На основі аналізу статистичних та аналітичних даних з розвитку галузей харчової промисловості в динаміці 2000-2003 рр. у роботі здійснено комплексну оцінку сучасного рівня тенденцій розвитку та впливу на національну економіку ІСГ харчової промисловості. Зокрема, було прослідковано такі тенденції:

1. Темпи зростання обсягів виробництва продукції харчової промисловості є стабільними.

2. Великі підприємства значно випереджають за всіма економічними показниками малі підприємства.

3. ІСГ займають лідируючі позиції у всіх галузях харчової промисловості

4. ІСГ харчової промисловості є більш стійкими у швидкозмінному економічному середовищі, порівняно з малими підприємствами.

Переваги та недоліки функціонування різних видів ІСГ в харчовій промисловості узагальнені в таблиці 1.

Таблиця 1

Види ІСГ у харчовій промисловості України

Тип інтегр. зв’язків | Галузі харчової промисловості |

Переваги від створення ІСГ | Недоліки від створення ІСГ | Приклад ІСГ

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Горизонтальні | Виробництва тих галузей, які не залежать від постачальників

сировини, н-д кондитерська, пивоварна, тютюнова | Збільшення ринкової частки;

- можливості для утримання ціни на ринку;

- зменшення конкуренції;

- дотримання стандартів якості | Можливості для монополізації ринку | ЗАТ ВО “Київ –Конті”,

концерн “АВК”, ВВН,

SUN Interbrew, “Філіпп- Моріс Україна”, ЗАТ “Оболонь” | Вертикальні | Галузі, які тісно прив’язані до сировинного фактору, н-д цукрова, молоко- та м’ясоперероб., виноробна, | Можливості для зниження собівартості продукції,

- безперебійне забезпечення виробництва сировиною потрібної якості,

- безвідходне виробництво | Вразливість при вилученні однієї з ланок вертикального ланцюжка | ТзОВ “Українськ продуктова компанія”,

“Інвестагропродукт”, “Вімм-Біль-Данн”, “Планета менеджмент сервіс”, ВАТ “Коблево”, АТЗТ “Мироновский хлебопродукт” | Конгломеративні | Можуть бути різні галузі харчової промисловості.

Н-д ВАТ “Чумак” об’єднує олійно-жирову та плодоовочеконсервну галузі | Збільшуються можливості для беззбиткового виробництва, завдяки розширенню сфери діяльності, зменшуються ризики | Надмірна розгалуженість призводить до погіршення управління структурними одиницями. | ТзОВ “Гетьман”,

ВАТ “Чумак”,

ВАТ “Волиньхолдинг”

ЗАТ “Агроекопродукт”

“Жорсткі” | Всі галузі | Жорстка управлінська структура, можливості юридичного і фінансового контролю над структурними одиницями. |

Можливість створення надмірно великої організаційної структури. | Всі існуючі ІСГ у формі АТ, концернів, консорціумів, ТНК, ПФГ і ін. | “М’які” | Всі галузі | Можливості для лобіювання інтересів у всіх ешелонах влади | Потужне лобіювання інтересів певної галузі може призвести до ущемлення інтересів інших галузей |

Асоціації:

“Укроліяпром”

“Укрцукор”,

“Укрконсерв-молоко”,

“Виноградарі і виноробники України,

“Укрптахопром” і ін. |

Автор пропонує для використання у підприємницькій діяльності низку показників, з допомогою яких можна визначити доцільність створення горизонтальних і вертикальних ІСГ та розрахувати ефективність функціонування існуючих ІСГ.

Доцільність створення ІСГ горизонтального типу можна обґрунтувати, виходячи з “Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку” розробленої Антимонопольним Комітетом України.

Зважаючи на те, що визначена монопольна ринкова частка в Україні становить 35%, то найкращим ринковим становищем на ринку певної групи товарів для ІСГ буде таке, яке максимально наближене до вказаної ринкової частки.

Тому для ІСГ буде доцільним продовжувати інтеграційні процеси горизонтального типу до тих пір, поки він не займе на ринку певного виду товарів частку, що максимально наближена до 35%.

Отож, формула доцільності горизонтальної інтеграції для суб’єктів господарювання в Україні виглядатиме так:

,(1)

де Qj - обсяг товарів (товарних груп), який продається або виробляється j-м суб’єктом господарювання і визначається як загальний обсяг реалізованих або придбаних товарів (товарних груп), що входять до товарних меж ринку протягом часу, що складає часові межі ринку:

Qji обсяг і-го товару (товарних груп), що продається або виробляється j-м суб’єктом господарювання.

Таким чином, визначивши ринкову частку конкретного суб’єкта господарювання, можна обґрунтувати допустимі межі для подальших інтеграційних процесів.

Основною метою вертикальної інтеграції є зниження витрат і покращення якості продукції, що випускається. Якщо вертикальна інтеграція не призводить до значного скорочення витрат компанії або не зумовлює додаткових конкурентних переваг, то така інтеграція є недоцільною і не має змісту інвестувати таке об’єднання (злиття, поглинання).

Провівши практичні дослідження декількох вертикально-інтегрованих структур, автор дійшов висновку, що вертикальна інтеграція буде доцільною тоді, коли компонент (сировина), що постачається на основне виробництво з іншого підприємства, буде займати у собівартості кінцевої продукції основного виробництва частку, що перевищує 30%. Таким чином, визначено співвідношення:

, (2)

де Сі - частка і-тої статті витрат у структурі собівартості;

Ві - витрати на і-тий компонент у структурі собівартості кінцевої продукції основного виробництва;

С - собівартість кінцевої продукції, що виробляється на основному виробництві.

Якщо Сі займає у структурі собівартості готової продукції 10%, то вертикальна інтеграція з фірмою-виробником цієї продукції не буде доцільною і не забезпечить бажаних результатів по економії витрат. Інвестувати таку вертикальну інтеграцію не раціонально. За умови Сі ? 30 - доцільність вертикальної інтеграції фірми основного виробництва з фірмою-постачальником є беззаперечна. Такий інтеграційний процес буде швидкоокупним, призведе до економії витрат на одиниці продукції, спростить виробничі відносини між виробником і постачальником та покращить якість кінцевої продукції.

Показник економічної ефективності діяльності ІСГ запропоновано визначити:

З = ?Зk – Зінт, (3)

де З - економія затрат в результаті створення ІСГ;

?Зk - сума затрат незалежних підприємств;

Зінт - затрати ІСГ;

k кількість незалежних підприємств.

З – це величина ресурсозбереження, до якої прагнуть всі підприємства-учасники ІСГ. І чим більшою є З, тим ефективніше об’єднання підприємств в одну інтегровану структуру, отож доцільніше створення ІСГ.

Теоретичні та методологічні обґрунтування доцільності створення ІСГ та оцінки ефективності його діяльності було апробовано на ІСГ з вертикально-інтегрованою структурою - ВАТ “Концерн Хлібпром” (м. Львів). Використавши економічні показники роботи підприємства за 2004 р. і спираючись на розроблену формулу (2) було отримано такі результати за двома видами продукції: С? = 62%, С?= 59%, що підтверджує доцільність створення ІСГ на базі ВАТ “Концерн Хлібпром” із вертикально-інтегрованою структурою.

Під час розрахунку економії затрат в результаті створення ІСГ за формулою (3), було отримано З = 29,68 млн. грн./рік, що доводить ефективність роботи концерну, як інтегрованого суб’єкта господарювання.

В третьому розділі “Перспективи розвитку ІСГ в Україні“ присвячено значну увагу перспективним формам розвитку ІСГ на теренах України та можливим шляхам вдосконалення державного регулювання діяльності ІСГ; розроблено методичні підходи до побудови стратегії управління ІСГ і обґрунтовано їх на прикладі ВАТ “Концерн Хлібпром”.

Дисертаційне дослідження показало, що найперспективнішою формою подальшого вдосконалення та, водночас, наступним етапом в еволюції інтегрованих суб’єктів господарювання, виступають стратегічні альянси (СА). Їх розвиток спонукає швидшому виходу українських підприємств на світовий ринок та налагодженню міждержавних торгівельно-економічних зв’язків.

У роботі виділено національний, транснаціональний та глобальний рівні світового господарства, на котрих можуть функціонувати СА. На основі цих рівнів розроблено умовну схему переходу ІСГ до стратегічного альянсу із виділенням переважаючих типів СА на кожному з рівнів (рис. 2).

Незрілість українського ринку обумовлює деякі “національні” особливості створення стратегічних альянсів. Так, в більшості випадків, альянси в Україні ініціюються на політичному рівні, а лише потім втілюються на рівні бізнес-структур, їх створення найчастіше не афішується – компанії - учасниці уникають антимонопольних санкцій. Популярність стратегічних альянсів обумовлена можливістю досягти стратегічних цілей в бізнесі без істотних інвестицій. В короткостроковому періоді, поки відсутня стабільна законодавча база, бізнес-партнерство такого роду є дуже привабливим. Окрім цього, українська специфіка створення СА полягає в їхній ситуативності.

Рис. 2 Формування стратегічних альянсів на рівнях світового господарств.

Розробляючи алгоритм побудови стратегії для ІСГ, на прикладі ВАТ “Концерн Хлібпром”, було використано прийоми SWOT-аналізу, що дало змогу проаналізувати вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ на діяльність ІСГ і, в кінцевому результаті, запропонувати орієнтовні напрямки стратегічного розвитку.

Проведене дослідження показало, що під час розробки стратегії для ВАТ “Концерн Хлібпром” варто звернути увагу на посилення конкурентноздатності фірми на ринку та надалі розширювати об’єми виробництва.

На основі опрацьованого матеріалу по концерну, у роботі запропоновано алгоритм розробки стратегічного управління ІСГ (рис. 3). Саме використання цього алгоритму на підприємстві із інтегрованою структурою, стандартизує цей процес, зробить його непорушним та прописним, що, в свою чергу, зможе підвищити відповідальність за прийняття рішень у разі зміни керівництва компанії та буде протистояти ірраціональним настроям акціонерів.

В дисертаційній роботі також проаналізовано державне регулювання інтеграційних процесів і його впливу на діяльність ІСГ, головний недолік котрого вбачається в його відриві, як від досягнень економічної науки, так і від тенденцій економічного розвитку, що складаються у світовому господарстві, базовими з яких на сьогодні виступають глобалізація світового господарства, високі темпи НТП, зростання взаємодії і взаємозалежності національних економік, перехід на нові умови ведення зовнішньоекономічної діяльності, котра передбачає замість торгового посередництва влиття у міжнародні відтворювальні процеси. Окрім того, вагоме значення має законодавча неузгодженість та законодавчі прогалини.

На практиці були помічені спроби вирішення проблеми державного регулювання ІСГ в умовах національної замкнутості, без чітких стратегічних концепцій розвитку економіки, що дозволило б, в кращому випадку, подолати ту чи іншу проблему часткову, не покращуючи ситуації в цілому.

Тому, дослідивши державне регулювання діяльності ІСГ, у роботі запропоновано здійснити його вдосконалення такими шляхами:

§ провести моніторинг існуючих нормативних актів та проаналізувати доцільність їх існування;

§ внести зміни в Цивільний та Господарський кодекси;

§ розробляти нові законопроекти згідно сучасним світовим тенденціям розвитку господарюючих суб’єктів;

§ прийняти Закони України “Про інтегровані суб’єкти господарювання“, “Про акціонерні товариства” та “Про діяльність транснаціональних корпорацій на території України”, що дасть можливість мінімізувати кількість прогалин у регулюванні діяльності ІСГ, створить однорідне правове поле для їх функціонування та зведе до мінімуму можливість застосування схем ворожого поглинання, блокування роботи підприємств та ін;

Рис. 3 Алгоритм розробки стратегічного управління для ІСГ

§ налагодити чітку законотворчу вертикаль для прийняття документів та максимально залучати підприємців для обговорення законопроектів;

§ налагодити чітку взаємодію між Комісією ВРУ з питань ворожих поглинань і захисту прав акціонерів, СБУ, Верховним Судом та Міністерством юстиції з метою запобігання ворожих поглинань.

Організаційні підприємницькі структури, типу ІСГ, в Україні потребують законодавчого визнання, підтримки з боку держави та визначення правового поля для їх існування. Сукупність напрямків, мето-дів і засобів сприяння створенню та функціонуванню ІСГ має стати невід'ємною частиною цілісної системи промислової політики держави. У взаємовідносинах держави та вели-кого бізнесу потрібна передусім чітка цілеспря-мованість щодо сприяння розвитку останньо-го. Пріоритетний розвиток лише малих і середніх виробників не зможе забезпечити утворення належних економічних орієнтирів, які дають великі фірми для національної економіки.

Висновки

Дисертаційне дослідження “Формування та розвиток інтегрованих суб’єктів господарювання в Україні” дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, які мають як теоретичний так і прикладний характер і можуть бути використані при подальшій розробці проблеми розвитку інтегрованих структур.

1. Аналітичний огляд розвитку процесів інтеграції в світовому господарстві показав, що роль інтегрованих структур на світових ринках зростає, а інтеграційні процеси між підприємствами всередині держави позитивно впливають на стан галузей промисловості, а через них і на національну економіку в цілому. Однак діяльність інтегрованих суб’єктів є суперечливою і може призводити при певних умовах до негативних результатів, що вимагає їх комплексного дослідження. З огляду на це, проблема вивчення формування та розвитку ІСГ набуває особливої гостроти та актуальності.

2. Розвиток інтегрованих суб’єктів господарювання, зумовлюють процеси глобалізації підприємницького середовища, обмеженість ресурсів, посилення конкуренції, прагнення реалізувати внутрішній потенціал і досягти економічної ефективності. До інтеграції спонукає також необхідність оптимізації відносин з великою кількістю бізнес-партнерів та налагодження ефективної взаємодії між учасниками виробничого процесу.

3. Дослідження показало, що ІСГ є життєздатнішими організаційними структурами, можуть протидіяти спаду виробництва, сприяти формуванню раціональної структури економіки, активізувати інвестиційну та інноваційну діяльність, створювати нові робочі місця і приносити стабільні прибутки. Об'єднання всіх цих функцій забезпечує інтеграційній структурі більшу гнучкість у господарській діяльності, покращує виконання господарських угод, зміцнює її матеріальний, фінансовий і управлінський потенціал, що дає можливість їй конкурувати у складних ринкових умовах. Окрім того, ефект масштабу, який прослідковується у ІСГ, дає можливість суттєво знижувати витрати на виробництво одиниці продукції і тому реалізовувати продукцію за нижчою ціною, ніж із звичайних підприємств., що також підвищує їх конкурентноздатність на внутрішньому і зовнішньому ринках.

4. Запропонована в роботі класифікація інтегрованих суб’єктів господарювання за такими організаційними ознаками: тип об’єднання, рівень функціонування, форма власності, рід занять, тип організаційної побудови та спосіб інтеграції., спрямована на поглиблення теоретично- методологічних засад створення інтегрованих структур та зумовлює можливість вибору найбільш раціональних з них, з врахуванням умов та особливостей української економіки.

5. У процесі дослідження встановлено, що на формування ІСГ в Україні впливають передумови як регіонального, так і міждержавного значення, котрі спонукають виникнення того, чи іншого виду ІСГ. Виявлені передумови поділено на такі групи: глобалізаційні, ресурсоощадливі, організаційно-фінансові, виробничо-технологічні, організаційно-кадрові та екологічні.

6. Методологічною основою аналізу діяльності ІСГ, поряд із SWOT- аналізом середовища підприємства та розрахунком синергійного ефекту інтегрованої структури, запропоновано вважати розроблені автором показники визначення доцільності створення та ефективності функціонування ІСГ. Показник доцільності створення горизонтальних ІСГ визначається на основі обчислення ринкової частки господарюючого суб’єкта; вертикальних ІСГ – на основі обчислення частки постачальницької сировини і матеріалів у структурі собівартості готової продукції підприємства, яке прагне до інтеграції. Показник ефективності функціонування ІСГ розраховується на основі порівняння затрат незалежних підприємств до інтеграції із затратами об’єднання після інтеграції. Зручність застосування запропонованих показників вбачається в простоті їх розрахунків, для котрих використовуються лише поточні дані діяльності ІСГ, та легкості обґрунтування кінцевих результатів.

7. Обґрунтовано, що харчова промисловість є пріоритетною галуззю промисловості України для розвитку інтегрованих структур. Це зумовлено особливостями технологічного циклу виробництва продовольства, споживчим попитом на продукти харчування, швидкоокупністю вкладених у галузь інвестицій, прагненням підприємств виробляти конкурентоспроможну продукцію, а також тим, що розподіл ринку продовольчих товарів ще остаточно не завершився.

8. Політика держави щодо регулювання діяльності ІСГ має бути чітко спрямована на розвиток та подальше вдосконалення цих суб’єктів господарювання. Сукупність напрямків, мето-дів і засобів сприяння створенню та функціонуванню ІСГ має стати невід'ємною частиною цілісної системи промислової політики держави. В свою чергу це призведе до збільшення відрахувань у бюджети всіх рівнів, працевлаштування тисяч працівників, покращення соціальної сфери та, найважливіше, забезпечить утворення належних економічних орієнтирів, які дають великі підприємства для національної економіки.

9. Процес організації ефективного функціонування ІСГ повинен охоплювати такі аспекти:

§ розробку нових нормативних актів та вдосконалення існуючої законодавчої бази, що регулює діяльність ІСГ, у напрямках перегляду антимонопольного законодавства і його нормативів та спрощення фіскальної і монетарної політики; усунення суперечливості в українському законодавстві, його невідповідності сучасним тенденціям розвитку світового господарства;

§ розробку алгоритму стратегічного управління для ІСГ, що базується на врахуванні особливої організаційної структури цього виду підприємств;

§ створення стратегічних альянсів, з метою наближення до європейських інтеграційних процесів та спрощення виходу на світовий ринок.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Миськів Г. Зниження собівартості продукції, як головна передумова зростання ефективності виробництва. // Формування ринкової економіки в Україні (Спецвипуск 12). Розвиток трансформаційної економіки України. Науковий збірник / За ред. З.Г.Ватаманюка.- Львів: Інтереко, 2003. С. 205-208.

2. Миськів Г. Інтеграційні економіко - виробничі формування (на прикладі підприємств харчової промисловості та АПК). //.Формування ринкової економіки в Україні. – Спецвипуск 9. Актуальні проблеми економічної теорії. Науковий збірник / За ред. З.Г.Ватаманюка.- Львів: Інтереко, 2002 С. 237-240.

3. Миськів Г.В. Інтеграційні формування: суть, види та передумови створення. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів. (Збірник наукових праць). Вип.3 (XLI) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред .академік НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2003 –С. 434-440.

4. Миськів Г. Оцінка доцільності створення та функціонування інтегрованих суб’єктів господарювання. Вісник Львівського університету. Серія економічна. 2004. Випуск 33. С.455-458.

5. Миськів Г. Роль інтеграційних формувань у екологізації територіального розвитку. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць). Вип.5 (XLIII) В 3-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп.ред.академік НАН України М.І. Долішній. – Ч.ІІІ. – Львів, 2003. –С. 145-150.

6. Миськів Г. Стратегічні альянси – перспективна форма розвитку інтегрованих суб’єктів господарювання. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій у регіоні (Збірник наукових праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2005. –Вип.. 1(LI). С.228-232.

7. Миськів Г. Ефективність використання ресурсів у харчовій промисловості. // Регіони України. Економіко-статистичні порівняння. №6-7, 2001 - С.84-88.

8. Миськів Г. Інтеграційні процеси в харчовій промисловості. Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. Львів, 23-24квітня 2004р- Львів: ЛНУ ім. І.Франка. 2004 -С.216-217.

АНОТАЦІЯ

Миськів Г.В. Формування та розвиток інтегрованих суб’єктів господарювання в Україні (на прикладі підприємств харчової промисловості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01- Економіка, організація і управління підприємствами. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006р.

Дисертація присвячена питанням розробки теоретико-методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо формування та забезпечення ефективності розвитку ІСГ. Результатом дисертаційної роботи стало: поглиблення соціально-економічної сутності поняття “інтегрований суб’єкт господарювання”; дослідження методологічних основ розвитку інтегрованих структур; розробка класифікації видів ІСГ за організаційними ознаками та виділення на цій основі передумов формування ІСГ; оцінка сучасного рівня і тенденцій розвитку харчової промисловості та інтегрованих структур в цій галузі; розробка показників визначення доцільності створення ІСГ вертикального та горизонтального видів а також показників для оцінки ефективності функціонування вже створеного підприємства з інтегрованою структурою; запропоновано напрямки перспективного розвитку ІСГ в Україні та основні шляхи вдосконалення їх діяльності як із середини, так і ззовні цих структур.

Основні результати дисертації впроваджені на діючому ІСГ, що засвідчує їх практичну цінність.

Ключові слова: інтегрований суб’єкт господарювання, інтеграційний процес, стратегія, ефективність, конкурентноздатність.

АННОТАЦИЯ

Мыськив Г.В. Формирование и развитие интегрированных субъектов хозяйствования в Украине (на примере предприятий пищевой промышленности). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Львов: Институт региональных исследований НАН Украины, 2006.

Диссертация раскрывает вопросы деятельности интегрированных субъектов хозяйствования (ИСХ), посвящена рассмотрению теоретических, методологических и практических проблем формирования и развития интегрированных структур на территории Украины, исследованию факторов микро- и макросреды их функционирования в пищевой промышленности. В работе представлена методика оценки целесообразности создания ИСХ и оценки эффективности уже существующих предприятий.

В диссертационной работе прослежена эволюция становления интегрированных структур с нач. ХХ ст. начиная с кооперативов и заканчивая развитием ИСХ в современной Украине; усовершенствовано понятие “интегрированный субъект хозяйствования”, под которым мы понимаем предпринимательскую структуру, созданную на базе слияния (поглощения или присоединения) между отдельными предприятиями. Также в работе проанализирована практическая деятельность украинских ИСХ в пищевой промышленности, выделены отрицательные и позитивные стороны их существования в рыночной экономике Украины, исследованы факторы, что наиболее влияют на их развитие.

В диссертации произведена классификация видов ИСХ за организационными признаками, что дало возможность чётко разделить существующие интегрированные структуры и усовершенствовать управление ими. Данная классификация предопределила возможность выделен6ия нескольких групп предпосылок, что побуждают отдельные предприятия к интеграции. В частности было выделено глобализационные, ресурсозберегательные, организационно-финансовые, производственно-технические, организационно-кадровые и экологические.

В работе значительное внимание уделено методике оценки целесообразности формирования ИСХ и анализу эффективности существующего ИСХ. С этой целью автором разработаны показатели расчёта целесообразности создания для ИСХ вертикального и горизонтального видов и показатель расчёта экономической эффективности деятельности ИСХ. Предложенная методика была апробирована на реально существующем ИСХ и оправдала себя.

В результате диссертационной работы сделаны выводы о необходимости развития интегрированных структур в экономике Украины, как одних из самых конкурентоспособных в современной ситуации. Также проанализировано несовершенство украинского государственного регулирования деятельности больших предпринимательских структур и пути его усовершенствования, в первую очередь, посредством принятия новых законодательных актов. Акцентировано внимание на перспективах развития ИСХ , как внутри самого предприятия, так и за его пределами. В частности предложено алгоритм разработки стратегического управления для интегрированных структур, рассмотрено пути перехода ИСХ в стратегический альянс и их отрицательные и позитивные моменты.

Ключевые слова: интегрированный субъект хозяйствования, интегрированная структура, стратегия, эффективность, конкурентоспособность.

ANNOTATION

Mys’kiv H.V. Formation and development of integrated individual thrifty in Ukraine (by example of enterprises of food industry). - Manuscript.

Thesis on gaining scientific level of candidate of science in Economics on specialty 08.06.01 - Economics, organization and management of enterprises. - Lviv: Institute of Regional Researches of the NAS of Ukraine, 2005.

Thesis is devoted to theoretical-methodological methods of approach and practical reference in formation and ensure of development IIT.

The results of this thesis has become the in large of social-economic theme IIT; research of methodological roots of developing integrated structures; investigation IIT’s different types according to the organized features and selection on this basis precondions of IIT’ formation, the appraising ways of developments in food industry and integrated structures in this branch of economy, the elaboration of useful creation types of IIT: of vertical and horizontal one and of course; the indicator for development of bases institution with integrated structure; suggested ways of development IIT in Ukraine and the main ways of their successful using in this structures.

Key words: integrated individual thrifty, integrated process, strategy,