Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

МЕЛЬНИК ІРИНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 911.37(477.61)

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ

МАЛИХ І СЕРЕДНІХ МІСТ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.00.02 – економічна та соціальна географія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному

університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Іщук Степан Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної

та соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Доценко Анатолій Іванович,

Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України,

головний науковий співробітник відділу проблем

людського капіталу та розселення

кандидат географічних наук

Мозговий Артем Анатолійович,

Інститут географії НАН України, науковий співробітник

відділу збалансованого розвитку і природокористування

Провідна установа: Харківський національний університет

ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться 22 травня 2006 р. о 16 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

Київ - ДСП - 680, проспект Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 18 квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор П.О.Масляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Успішне реформування всіх сфер життя в Україні й перехід до якісно нового стану суспільства залежать від активізації регіонів, зокрема міст, які є територіальною основою сучасних соціально-економічних перетворень. Невеликі міста – це одна з найбільш поширених і водночас проблемних категорій поселень. В умовах, коли кардинально змінилась геополітична ситуація, методи управління й механізми господарювання, більшість малих і середніх міст України перетворились на центри локалізації соціально-економічних негараздів, перспективи багатьох поселень є невизначеними. Подолання негативних тенденцій розвитку міст і забезпечення на цій основі збалансованого й комплексного розвитку регіонів визнано завданням загальнодержавного значення, що відображено в численних законодавчо-нормативних документах (Закони України “Про Концепцію державної регіональної політики”, “Про стимулювання розвитку регіонів”, “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст України” тощо).

Суспільна географія має потужний теоретико-методологічний та методичний потенціал дослідження міських поселень різних типів. Разом з тим до цього часу проблематику середніх міст вивчено недостатньо. З переходом до ринкової економіки з’являються нові фактори, вплив яких на розвиток міст потребує аналізу, ускладнюються проблеми територіальної організації розселення, виробництва, інфраструктури, проявляються нові тенденції в суспільних процесах. Збільшення територіальних відмінностей між регіонами й поселеннями, децентралізація й посилення місцевого самоврядування вимагають системного дослідження і обґрунтування шляхів розв’язання проблем малих і середніх міст на рівні окремих областей. Такі дослідження набувають особливого значення для високоурбанізованих регіонів старопромислового типу, де макроекономічна криза ускладнена регіональною кризою традиційних галузей господарства і значна кількість малих і середніх міст є депресивними. Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження й визначило основні його напрями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідних робіт ДУ НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України (м. Луганськ) й наукової роботи кафедри географії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, де працює дисертант.

Мета дослідження полягає у виявленні актуальних проблем розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах реформування українського суспільства та теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів розв’язання цих проблем у процесі реалізації регіональної політики.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- поглибити теоретико-методологічні засади дослідження малих і середніх міст з позицій суспільної географії;

дослідити чинники формування й розвитку малих і середніх міст Луганської області;

визначити місце й роль малих і середніх міст у субрегіональній системі розселення;

виявити тенденції й територіальні особливості демографічного, соціального й економічного розвитку малих і середніх міст Луганщини в умовах трансформації суспільства;

розробити функціонально-демографічну типологію малих і середніх міст області;

визначити головні проблеми розвитку малих і середніх міст;

обґрунтувати Програму соціально-економічного розвитку малих і середніх міст Луганської області.

Об’єктом дослідження обрано малі і середні міста Луганської області – високоурбанізованого регіону гірничопромислового типу освоєння.

Предметом дослідження є суспільно-географічні засади розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах трансформації українського суспільства.

Методологія, методи дослідження, використані матеріали. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять теоретичні положення суспільної географії в галузі геоурбаністики, законодавчі й нормативні акти (Загальнодержавна програма розвитку малих міст, Концепція державної регіональної політики, Концепція демографічного розвитку тощо), наукові праці українських географів (Ю.І.Пітюренка, А.І.Доценка, А.В.Степаненка, П.С.Коваленка, О.І.Шаблія, М.І.Фащевського, О.Г.Топчієва, В.О.Джамана, О.І.Заставецької, О.В.Краснопольського, Т.В.Дробишевської), російських географів (Б.С.Хорєва, Г.М.Лаппо, Є.М.Перцика, С.О.Ковальова), економістів (В.М.Лексіна, О.М.Швецова), соціологів (С.О.Макеєва, І.Ф.Кононова, І.М.Прибиткової).

Основним методологічним підходом у роботі є системно-структурний, який визначив застосування таких конкретних методів дослідження: наукової систематизації (класифікації, типізації), вибіркових обстежень (при вивченні локальних ринків праці), порівняльно-географічного, статистико-демографічного, графічного, математичного, картографічного. Інформаційну базу дослідження склали матеріали Головного управління статистики в Луганській області, Головного управління праці та соціального захисту обласної державної адміністрації, економічних відділів й управлінь праці та соціального захисту міськвиконкомів та райдержадміністрацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

розширено та поглиблено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження середніх і малих міст;

малі і середні міста в старопромисловому регіоні вперше виділено як самостійний об’єкт суспільно-географічного дослідження;

- виявлено тенденції, специфіку й територіальні особливості соціально-економічного розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах реформування економіки;

- досліджено особливості використання працересурсного потенціалу та функціонування ринків праці малих і середніх міст регіону;

- виявлено найважливіші проблеми розвитку малих і середніх міст в період трансформації суспільства;

- розроблено функціонально-демографічну типологію малих і середніх міст;

- обґрунтовано Програму розвитку малих і середніх міст Луганської області.

Практичне значення одержаних результатів. Практичним значенням дисертаційної роботи є обґрунтування конкретних шляхів виведення із кризи та активізації розвитку малих і середніх міст Луганської області. Результати дослідження, зокрема розроблена Програма розвитку малих і середніх міст, можуть бути використані у діяльності регіональних органів державного управління. Теоретико-методологічні положення дисертації можуть бути базою для суспільно-географічного дослідження міських поселень інших регіонів країни.

Окремі положення дисертації використано при виконанні науково-дослідних робіт “Трудова міграція: законодавче та нормативне вирішення проблем соціального захисту населення, роль та взаємодія органів державної влади в регулюванні трудової міграції. Концепція розвитку міждержавної трудової міграції в прикордонних регіонах України” (№ державної реєстрації 0100U001894) та “Розробка проекту Стратегії розвитку міста Антрацита на 2004 – 2014 роки” (№ 0104U005213) НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України.

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри географії Луганського національного педагогічного університету при викладанні курсів “Географія населення”, “Соціально-економічні проблеми Донбасу”, “Техніко-економічні основи промислового й сільськогосподарського виробництва”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання – обґрунтування з позицій суспільної географії шляхів виведення із кризи та активізації розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах трансформації економіки України. Із наукових праць, надрукованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Географічна наука та освіта в Україні” (Київ, 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХI століття” (Тернопіль, 2002); II Всеукраїнському семінарі “Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2003); IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні” (Київ, 2003); Регіональному науково-практичному семінарі “Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону” (Луганськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон-2004: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2004); I Міжвузівській науково-практичній конференції “Розвиток географічної науки України та Донбасу в ХХI столітті” (Донецьк, 2005); науково-практичних конференціях ЛНПУ імені Тараса Шевченка (1998, 2001).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 9 статтях (з них 5 – у фахових виданнях) та 8 тезах доповідей загальним обсягом 3,3 друк. арк. Особисто автору належать 13 публікацій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація обсягом 270 сторінок комп’ютерного тексту складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (174 найменування) та додатків (34 таблиці та 6 рисунків). Робота містить 11 таблиць, ілюстрована 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження малих і середніх міст” дано визначення малих і середніх міст як категорій міських поселень і об’єктів суспільної географії, охарактеризовано їх місце й роль у територіальних системах розселення, узагальнено наукові підходи до систематизації малих і середніх міст, запропоновано методику їх дослідження в регіонах старопромислового типу.

Виділення малих і середніх міст як певних категорій міських поселень обґрунтоване в працях багатьох учених і базується на кількісних (чисельність постійного населення) і якісних критеріях. Малі і середні міста – це найпоширеніші категорії міст з людністю, що не перевищує

100 тис. осіб. (до 50 тис. – малі, 50 – 100 тис. осіб – середні міста), які виконують специфічні, обумовлені їх розмірами, економіко-географічним положенням та природно-ресурсним потенціалом функції, відрізняються певними соціальними, економічними, містобудівними та іншими характеристиками, типовим комплексом проблем. Порівняно з великими містами досліджувані категорії міст мають і переваги, і недоліки. Найбільшими недоліками малих і середніх міст в умовах трансформаційного періоду, на нашу думку, є: слабкість економічної бази та соціальної сфери, вузькість сфери прикладання праці, монофункціональність.

Середні міста як “перехідні” категорії поселень поєднують у певних пропорціях риси, притаманні як малим, так і великим містам. У регіонах промислового (гірничопромислового) типу освоєння з високою густотою міського населення середні міста в генетичному, функціональному, соціальному й екологічному плані наближені до малих міст. Зниження темпів розвитку, кризові явища в економіці й соціальній сфері середніх міст при одночасному відособленні краще адаптованих до ринкових перетворень великих міст обумовлюють необхідність розширення в нових економічних умовах “проблематики малих міст” до “проблематики малих і середніх міст”.

Місто – це системний об’єкт, найважливішими підсистемами якого виступають населення, господарська основа, інфраструктура. Разом з тим, кожне місто функціонує й розвивається як частина більш складних територіальних соціально-економічних систем – інтегральних і спеціальних систем розселення. Місце малих і середніх міст у територіальних системах розселення визначається функціями й радіусом впливу, які, у свою чергу, залежать від характеристик самої системи розселення, економіко-географічного положення, економічного потенціалу, статусу кожного поселення.

Вивчення малих і середніх міст як структурних функціонально-диференційованих елементів систем розселення має не лише методологічне, а й велике практичне значення для оптимізації територіальної організації господарства й розселення регіонів і для більш ефективного управління розвитком цих поселень. Чим складнішою є регіональна система розселення, тим більшого значення в нових умовах набуває підхід “від системи розселення” для розв’язання питань регулювання розвитку малих і середніх міст.

Проведений аналіз різних типологічних конструкцій малих і середніх міст підтверджує складність міста як системного об’єкта. На нашу думку, трансформаційні процеси в Україні обумовлюють зростання значущості диференційованого підходу у вивченні проблематики малих і середніх міст, що відрізняються надзвичайною різноманітністю, з метою регулювання їх соціально-економічного розвитку. Індивідуалізація політики управління розвитком міст потребує врахування як типу поселення, так і типу території, у межах якої ці міста розвиваються, зумовлює необхідність створення для кожного типу своєї моделі розвитку. Особливу увагу в роботі приділено аналізу наявних підходів до виділення проблемних, у тому числі депресивних територій, обґрунтовано важливість їх вивчення.

Запропонована методика дослідження малих і середніх міст високоурбанізованого регіону старопромислового типу освоєння спрямована на комплексне й системне вивчення основних тенденцій розвитку поселень в умовах перехідного періоду й виявлення першочергових проблем. Найбільш значимими аспектами соціально-економічного розвитку малих і середніх міст ми вважаємо параметри рівня і якості життя населення (знаходять концентроване вираження в демогеографічних процесах), економіки (щодо надання робочих місць і формування доходної частини місцевих та регіональних бюджетів), а також стану навколишнього середовища.

У другому розділі “Формування та розвиток малих і середніх міст Луганської області” здійснено ретроспективний аналіз розвитку мережі міст області, виявлено особливості формування сучасної системи розселення регіону, охарактеризовано роль і місце малих і середніх міст у субрегіональній і локальних системах розселення, досліджено демографічні, економічні, соціальні та екологічні аспекти розвитку цих поселень в умовах трансформації суспільства, запропоновано функціонально-демографічну типологію малих і середніх міст.

Луганська область – друга в Україні за рівнем урбанізації (86,2%) і третя – за кількістю міст. Вона належить до гіперурбанізованих регіонів України. Її відрізняють високий рівень територіальної концентрації міського населення, наявність значної кількості агломерацій, нерівномірний і контрастний (на півночі й півдні) характер розселення. Ці особливості склалися історично й зумовлені особливостями розміщення продуктивних сил.

Проведений аналіз літературних джерел дозволив нам виділити історичні етапи формування системи міського розселення (колонізаційний, індустріальний, повоєнний, стабілізаційний) і охарактеризувати кожний з них. Доведено, що в генетичному плані міста області переважно молоді (радянського періоду). Вирішальний вплив на формування й розвиток більшості міських поселень мала вугільна промисловість.

З 90-х років ХХ ст. починається новий (депресивний за суттю) етап розвитку системи міського розселення, який характеризується зниженням частки міського населення (з 86,6 до 86,2%), зменшенням кількості великих і збільшенням кількості малих і середніх міст, втратою окремими поселеннями традиційних функцій, послабленням міжпоселенських зв’язків.

Усього в Луганській області 37 міст, з них 7 – це середні, 26 – малі міста. Загалом у досліджуваних категоріях поселень проживає близько третини населення області. Місце й роль малих і середніх міст у субрегіональній і локальних системах розселення визначається господарською спеціалізацією (переважно промисловою функцією), економічним потенціалом, статусом й особливостями їх економіко-географічного положення.

Аналіз демовідтворювальних процесів у малих і середніх містах за 1991 – 2004 рр. дозволив виявити вкрай негативні тенденції (прогресуюча депопуляція й зростання смертності, падіння народжуваності до аномально низького рівня, погіршення вікової структури населення). Середні темпи “знелюднення” в малих містах були більшими, ніж у середніх, а у середніх – більшими, ніж у великих містах; смертність населення зростала швидше, ніж знижувалась народжуваність. Міжпоселенська диференціація основних демографічних показників визначається головним чином динамікою смертності населення. За комплексною оцінкою демогеографічної ситуації (ґрунтується на 11-ти показниках) нами виділено 5 груп міст. Встановлено, що за період з 1991 по 2004 рр. близько третини загального скорочення чисельності населення малих і середніх міст становили міграційні втрати. Досліджено напрями міграції за потоками, виявлено високу інтенсивність міждержавної міграції в малих і середніх містах. У роботі підкреслено, що роль міграції неоднозначна: демографічні наслідки її негативні, проте як регулятор регіонального й локального ринків праці міграція зменшує соціальну напругу в регіоні, сприяє підвищенню добробуту мігрантів та їх сімей.

Аналіз економічного розвитку малих і середніх міст дозволив виявити динамічні зрушення в містоформуючих галузях та в галузевій структурі господарства міст; визначити особливості розвитку малого бізнесу та підприємництва в досліджуваних категоріях поселень. Сучасні трансформації в економіці малих і середніх міст проявляються в зміні галузевої структури (на користь нематеріальної сфери), форм власності (на користь колективної і приватної), диверсифікації (головним чином за рахунок малого й середнього підприємництва). Незважаючи на спад промислового виробництва (особливо в машинобудуванні та вугільній галузі), частка зайнятих у промисловості залишається високою (в середньому для малих і середніх міст – 57,6 % у 2003 р.). Головною галуззю, від якої залежить соціально-економічна ситуація в малих і середніх містах, є вугільна промисловість. Тому сучасний стан справ, зміни в географії галузі, наслідки ліквідації шахт (ідеться про закриття з 1996 р. 45 вугледобувних підприємств – майже половини шахтного фонду області) досліджено більш детально. Визначено причини інвестиційної непривабливості більшості малих міст області.

У контексті нерозривного зв’язку економічних і соціальних процесів проаналізовано ситуацію в соціальній сфері та виявлено характерні тенденції соціального розвитку малих і середніх міст (поширення бідності, порушення функціонування об’єктів соціальної сфери тощо). Для виявлення міжпоселенських відмінностей у поширенні бідності населення використано показники: кількість малозабезпечених сімей на 10000 населення, середньомісячна заробітна плата працівників.

Вивчення екологічної ситуації дозволило встановити найбільш проблемні (щодо викидів в атмосферне повітря, накопичених токсичних відходів, золи) поселення області. Як окрему групу екологічних проблем виділено екологічні наслідки проведеного “нашвидкуруч” закриття шахт.

Особливу увагу в дисертаційній роботі приділено дослідженню проблем зайнятості та функціонування ринків праці міст. Виділено основні групи факторів (економічні, соціально-економічні, соціально-демографічні, географічні, організаційно-правові), що визначають регіональні особливості ситуації на ринках праці поселень. Досліджувані категорії міст концентрують значний трудовий потенціал з високою часткою працівників технічних та інженерних спеціальностей, але нижчим (порівняно із загальноукраїнським і обласним показниками) рівнем освіти, що певним чином регламентує диверсифікацію (перепрофілізацію) поселень. Через скорочення кількості робочих місць або їх непрестижність рівень зайнятості населення є низьким. При цьому низьким є й рівень офіційно зареєстрованого безробіття, що є ознакою перебування значної частки працездатного населення в неформальному (тіньовому) секторі, нелегальній трудовій міграції або на соціальному забезпеченні. Регіональна картина неблагополуччя на ринках праці значною мірою визначається географією шахтоліквідаційних процесів.

Розроблено функціонально-демографічну типологію малих і середніх міст. Вона ґрунтується на таких критеріях: структура зайнятості населення за основними видами економічної діяльності та галузями промисловості, рівень зайнятості, рівень соціально-демографічного неблагополуччя (визначається за сукупним рейтингом, розрахованим для кожного поселення за показниками, що характеризують темпи зростання чисельності населення, природний і міграційний приріст, вікову структуру населення). Серед малих і середніх міст Луганської області за цими ознаками виділено 6 типів і 16 підтипів (рис. 1).

Рис. 1. Функціонально-демографічні типи малих і середніх міст Луганської області

У третьому розділі “Оптимізація соціально-економічного розвитку малих і середніх міст Луганської області” розглянуто концептуальні засади розвитку малих і середніх міст, представлено Програму розвитку малих і середніх міст Луганської області, визначено й обґрунтовано основні напрями регулювання процесів розвитку досліджуваних категорій поселень у субрегіональній системі розселення.

Підґрунтям регулювання соціально-економічного розвитку територіальних утворень, зокрема малих і середніх міст, є законодавчо-нормативне та прогнозно-програмне його забезпечення. Останнє неможливе без різноманітної й змістовної інформаційної бази, тому важливими завданнями на рівні й держави, і регіонів є збільшення обсягу статистичної інформації, поглиблення рівня регіоналізації статистичних оцінювань. Загалом політика у сфері регулювання питань розвитку міст вимагає коригування правової та інформаційно-статистичної інфраструктури, а також “географізації” концепцій, програм, стратегій.

Проведене суспільно-географічне дослідження дало змогу розробити Програму розвитку малих і середніх міст Луганської області, головною метою якої є подолання депресивності в характері соціально-економічних процесів та забезпечення ефективного функціонування міст в умовах ринкової економіки. Для досягнення цієї мети Програма передбачає реалізацію таких стратегічних завдань: 1) розвиток (перепрофілювання) економічної бази поселень; 2)підвищення рівня продуктивної зайнятості й збільшення доходів населення; 3) розв’язання проблем соціальної сфери й здійснення регіональної демографічної політики; 4) поліпшення стану міського середовища та екологічне оздоровлення міст. Систему заходів, що пропонуються за цими напрямами, диференційовано відповідно до функціонально-демографічних типів поселень.

Регіональна політика розвитку малих і середніх міст не може бути “автономною” й має відповідати завданню оптимізації системи розселення. Ми обґрунтували такі пріоритетні напрями регіональної політики розселення: збереження наявної мережі міст, удосконалення її територіально-функціональної структури за рахунок посилення центральних і формування нових непромислових функцій (транзитних транспортних центрів, на півночі області – рекреаційних тощо), використання ефекту агломеративності, подолання відомчого принципу в управлінні містами – галузевими центрами, удосконалення транспортної інфраструктури, стимулювання розвитку селищ міського типу – адміністративних центрів північних периферійних районів – з подальшим перетворенням їх на міста.

ВИСНОВКИ

1. В умовах перехідного періоду в Україні об’єктивно зростає потреба в більш глибокому дослідженні малих і середніх міст, які є найбільш поширеними й наближеними до периферії категоріями міст, концентрують значний економічний і трудовий потенціал, виконують важливі функції в територіальному поділі праці й нарівні з іншими поселеннями утворюють єдине в країні економічне і соціальне поле. Необхідність урахування регіональної специфіки і типологічного різноманіття цих поселень підвищують значення суспільно-географічного підходу, який має бути покладений в основу регіональної політики.

2. Луганська область – це старопромисловий регіон з високим рівнем концентрації міського населення, складною й контрастною системою розселення, один з перших в Україні за кількістю малих і середніх міст. Субрегіональна система розселення області склалася історично під впливом багатьох чинників, головними серед яких є рівень економічного розвитку, характер розміщення і спеціалізація промислового виробництва. В умовах перехідного періоду рівень урбанізації в регіоні помітно знизився, зменшилася середня людність міських поселень, унаслідок чого в урбаністичній структурі зросла частка малих і середніх міст.

3. Малі і середні міста відіграють важливу роль у територіальний організації господарства й розселення регіону. Серед функцій, що виконують ці поселення, домінуючою залишається виробнича (промислова). Роль малих міст як організаційно-обслуговуючих центрів послаблюється у південній високоурбанізованій частині області й, навпаки, посилюється в периферійних районах аграрної півночі. В умовах економічної кризи відбувається загальне зменшення інтенсивності міжпоселенських зв’язків.

4. Виявлені тенденції демогеографічного розвитку малих і середніх міст, а саме, інтенсивна депопуляція, міграційне скорочення, погіршення вікової структури населення (так зване старіння “знизу”), слід оцінити як вкрай негативні, а ситуацію як – гостро кризову. Міста значно диференційовані за рівнем соціально-демографічного неблагополуччя. Демографічна проблема є однією з найважливіших для цих поселень, що потребує особливої уваги на рівні регіону і держави.

5. Економічний розвиток малих і середніх міст характеризується значним скороченням обсягів виробництва, закриттям багатьох підприємств (особливо вугільної промисловості, машинобудування) через їх неконкурентноздатність (збитковість), посиленням сировинного характеру промисловості, повільною диверсифікацією переважно за рахунок малого й середнього бізнесу. Для багатьох міст характерними є структурна криза містоформуючої бази, втрата традиційної спеціалізації господарства й промисловості.

6. Частка вугільної промисловості у виробництві й структурі зайнятості населення малих і середніх міст залишається високою. Реструктуризація вугільної промисловості в сучасному її варіанті – головний чинник дестабілізації соціально-економічної та екологічної ситуації не лише в малих і середніх містах – вугільних центрах, а й у всьому регіоні. За нашою оцінкою, в сучасних умовах сумарні витрати на ліквідацію лише соціальних та екологічних наслідків “реструктуризації” на порядок вищі, ніж економія від закриття нерентабельних шахт. Не заперечуючи економічну доцільність відмови від збиткових підприємств, вважаємо, що модернізація вугільної промисловості й розвиток альтернативних видів діяльності в міських поселеннях мають носити випереджувальний характер по відношенню до шахтоліквідаційних робіт.

7. Найбільш гострими соціальними проблемами малих і середніх міст області є бідність населення та руйнування галузей соціальної сфери, особливо таких її складових, як охорона здоров’я, соціальне й житлово-комунальне забезпечення (особливо в частині регулярного постачання води, тепла, електроенергії). Міжпоселенські відмінності в поширенні бідності визначаються комплексом економічних та соціально-демографічних факторів. Можливість задоволення соціальних потреб населення диференціюється відповідно до статусу поселення, особливостей економіко-географічного положення, матеріального стану населення.

Незважаючи на деяке поліпшення в 90-х рр. загальної екологічної ситуації в регіоні (зумовлене падінням обсягів виробництва), в абсолютній більшості малих і середніх міст рівень екологічного неблагополуччя залишається дуже високим. У шахтарських центрах додатковим фактором, що ускладнює ситуацію, є екологічні наслідки закриття шахт.

8. У малих і середніх містах сконцентровано значний трудовий потенціал, який використовується лише частково. Ситуація на місцевих ринках праці характеризується значними труднощами працевлаштування в межах населеного пункту для багатьох верств працездатного населення, низькою продуктивністю використання робочої сили, значними масштабами нерегламентованої зайнятості, трудової міграції. Формування певного рівня й структури зайнятості (основної умови сталого розвитку міст) повинне розглядатися в контексті визначення стратегій розвитку малих і середніх міст та розв’язання основних соціальних проблем регіону.

9. Малі і середні міста Луганської області суттєво різняться за своїми функціональними та соціально-демографічними характеристиками. Ми розробили схему функціонально-демографічної типології поселень і виділили 6 типів та 16 підтипів малих і середніх міст. Практичне використання цієї типології дозволить відкоригувати регіональну політику з урахуванням функціональної й соціально-демографічної специфіки поселень, визначити першочерговість об’єктів впливу й пріоритетність заходів у межах єдиного блоку цієї політики, а також диференціювати поселення щодо можливих ризиків, що є досить актуальним в умовах ринкової економіки.

10. Проблематика малих і середніх міст, як показало дослідження, має чітко виражений територіальний аспект. У межах регіону виділено такі територіальні групи поселень: 1) південно-східна (охоплює більш благополучні в економічному та демографічному відношенні, але екологічно проблемні шахтарські міста); 2) південно-західна (у межах старої гірничопромислової зони) з великою кількістю проблем; в її межах виокремлюються, з одного боку, малі монофункціональні вугільні центри з невизначеними перспективами розвитку, з іншого – усі ті, які мають певні передумови (більш потужний економічний потенціал або диверсифіковану структуру господарства, переваги ЕГП, статус тощо) для подальшого розвитку; 3) північна (це поселення із слабкою економічною базою, напруженою демографічною ситуацією, екологічно чисті, проблеми яких пов’язані з сільською місцевістю).

11. Головна мета регіональної політики щодо досліджуваних категорій поселень полягає у створенні умов для оздоровлення ситуації, швидшій адаптації міст до нових економічних умов, активізації їх і виведення на якісно й кількісно новий, більш високий рівень соціально-економічного розвитку. Для досягнення цієї мети ми обґрунтували й запропонували Програму розвитку малих і середніх міст Луганської області, основоположними принципами якої є: соціальна спрямованість, пріоритетність екологічних підходів, інноваційна політика, комплексність та ін.

12. Регіональна політика розвитку малих і середніх міст має відповідати завданню оптимізації обласної системи розселення. Запропоновані нами напрями розселенської політики націлені на більш повне використання соціально-економічного потенціалу міст регіону, переваг агломеративості, на формування нових функцій поселень, стимулювання розвитку прикордонних територій, селищ міського типу північної аграрної частини області, удосконалення регіональної інфраструктури. Специфічні особливості системи розселення старопромислового регіону, яким є Луганська область, а також виявлені під час дисертаційного дослідження соціально-економічні проблеми малих і середніх міст вимагають прийняття виважених рішень при здійсненні змін адміністративно-територіального устрою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових виданнях

Мельник И.Г. Социально-демографические особенности развития малых и средних городов Луганской области: миграционный аспект // Вестн. Восточноукр. ун-та: Социология. Психология. Политология. – 1998. – № 6. – C. 51 – 56.

Мельник І.Г. Особливості демографічного розвитку малих та середніх міст Луганської області // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К.: Київський нац. ун-т, 2000. – Вип. 49. – С. 84 – 87.

Мельник І.Г. Соціально-економічні проблеми депресивних районів (на прикладі Донбасу) // Соціологічні дослідження: Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту. – Вип. 1. – Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. – С. 166 – 175.

Мельник І.Г. Проблеми невеликих міст // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. – К.: Київський нац. ун-т, 2001. – Вип. 50. – С. 69 – 73.

Мельник І.Г. Регіональні фактори соціально-економічного розвитку малих та середніх міст Луганщини: нові тенденції // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2002. – №2. – С. 132 – 135.

Мельник С.В., Мельник І.Г. Регіональні аспекти соціально-економічного розвитку Луганської області // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика: Матер. Другого Всеукр. семінару (11 – 12 грудня 2002 р., Тернопіль). – Тернопіль: Вид. відділ ТДПУ, 2002. – С.103 – 108. (Особистий внесок: визначено рівень диференціації регіонів Луганщини за ситуацією на ринку праці та демографічними показниками).

Мельник С.В., Мельник І.Г. Вплив реструктуризації вугільної галузі на функціонування господарського механізму шахтарських міст Луганської області // Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону: Матер. Регіон. наук.-практ. семінару. – Луганськ: ДУ НДІ СТВ, 2004. – С. 47 – 52. (Особистий внесок: дано загальну покомпонентну оцінку впливу шахтоліквідаційних процесів на соціально-економічне становище вугільних районів Луганщини).

Мельник І.Г. Місце малих та середніх міст у системі розселення Луганської області // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту імені М.П.Драгоманова, 2004. – Вип. 12. – С.52 – 61.

Мельник І.Г. Демогеографічний розвиток малих та середніх міст Луганської області в умовах трансформаційного періоду // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. – К.: Київський нац. ун-т, 2005. – Вип. 55. – С. 100 – 105.

Тези доповідей

1. Мельник І.Г. Регіональні особливості формування ринків праці малих та середніх міст Луганської області // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2001. – Т. 4. – С. 74 – 80

Мельник І.Г., Слоньова Т.І. Регіональний аспект формування бідності (на прикладі Луганської області) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 316 – 318. (Особистий внесок: проаналізовано економічні та соціально-демографічні фактори формування високого рівня бідності населення в Луганській області).

Мельник І.Г. Історико-географічні аспекти формування і розвитку мережі міських поселень Луганської області // Наука на рубеже столетий: Матер. науч. конф. – Луганск: Изд-во ЛГПУ, 2000. – С. 40 – 42.

Мельник І.Г. Географічне дослідження малих та середніх міст як складова регіональної політики // Географічна наука і освіта в Україні: Зб. наук. праць. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С.41.

Мельник І.Г. Демогеографічний розвиток міст Луганської області в контексті сучасних економічних проблем // Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (22 – 25 квітня 2003 року, м. Харків). – Х.: РВВ Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна, 2003. – С. 63 – 65.

6. Мельник І.Г. Проблеми і пріоритети реалізації прикордонного статусу Луганської області // Стан природного та соціально-економічного середовища регіонів України: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (20 – 22 травня 2003 р., м. Луганськ). – Луганськ: ЛДПУ, 2003. – С. 152 – 154.

7. Мельник І.Г. Особливості динаміки міст Луганської області // Регіон-2004: стратегія оптимального розвитку: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (11 – 13 листопада 2004 року, м. Харків). – Х.: РВВ Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна, 2004. – С. 55 – 56.

Мельник І.Г., Слоньова Т.І. Щодо проблеми розвитку малого бізнесу в малих містах Луганської області // Розвиток географічної науки України та Донбасу в ХХI столітті: Зб. матер. I Міжвуз. наук.-практ. конф. 18 листопада 2005 року. – Донецьк: ДОУ, 2005. – С. 57 – 61. (Особистий внесок: виявлено й проаналізовано особливості розвитку малого бізнесу в різних типах малих міст Луганщини).

АНОТАЦІЯ

Мельник І.Г. Суспільно-географічні засади розвитку малих і середніх міст Луганської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

У роботі з огляду на сучасність поглиблено теоретичні основи суспільно-географічного дослідження малих і середніх міст. Обґрунтовано підходи до визначення цих категорій міст, узагальнено досвід їх наукової систематизації, визначено роль і місце малих і середніх міст у територіальних системах розселення. На прикладі Луганської області здійснено аналіз тенденцій демогеографічного та соціально-економічного розвитку малих і середніх міст в умовах трансформаційного періоду. Розглянуто ситуацію на ринках праці цих поселень. Виявлено сучасні проблеми їх розвитку. Оцінено соціальні, економічні та екологічні наслідки реструктуризації вугільної промисловості. Здійснено функціонально-демографічну типізацію малих і середніх міст. Розроблено регіональну Програму розвитку малих і середніх міст.

Ключові слова: мале місто, середнє місто, система розселення, ринок праці, регіональна політика, депресивний регіон, трансформаційний період.

АННОТАЦИЯ

Мельник И.Г. Общественно-географические основы развития малых и средних городов Луганской области. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию общественно-географических аспектов развития малых и средних городов Луганской области – высокоурбанизированного региона горнопромышленного типа освоения, поскольку большая часть этих поселений в новых экономических условиях, в результате структурного кризиса традиционных отраслей промышленности оказалась в состоянии глубокой депрессии. На основе проведенного исследования разработана и обоснована с позиций общественной географии Программа развития малых и средних городов Луганской области.

В диссертационной работе обобщены, дополнены и получили дальнейшее развитие теоретико-методологические и методические основы изучения малых и средних городов. На основе анализа литературных источников рассмотрены подходы к определению малых и средних городов как объектов общественной географии; охарактеризованы наиболее типичные черты этих категорий городов; раскрыты их место и роль в территориальных системах расселения; обобщен опыт систематизации малых и средних городов. Автором разработана методика общественно-географического исследования малых и средних городов высокоурбанизированного региона; высказано предположение о необходимости в новых экономических условиях расширения “проблематики малых городов” до “проблематики малых и средних городов”.

В диссертации осуществлен ретроспективный анализ развития сети малых и средних городов Луганской области; выявлены особенности и тенденции развития системы расселения в условиях трансформационного периода; охарактеризованы место и роль малых и средних городов в территориальной организации хозяйства и расселения области.

Изучены тенденции и территориальные особенности демографического, экономического, социального и экологического развития малых и средних городов Луганской области. Произведена классификация городов по уровню социально-демографического неблагополучия. Исследовано влияние реструктуризации угольной промышленности (в современном ее варианте) на развитие городов – угольных центров. Особое внимание уделено изучению вопросов занятости и ситуации на рынках труда малых и средних городов. На основе структурно-логического анализа и синтеза показателей (уровень и структура занятости населения в основных видах хозяйственной деятельности и промышленности, основные демографические характеристики населения) разработана функционально-демографическая типология малых и средних городов.

В результате проведенного анализа выявлены актуальные проблемы развития исследуемых категорий городов и разработана Программа развития малых и средних городов, главной целью которой является преодоление депрессивности в характере социально-экономических процессов и обеспечение эффективного функционирования городов в условиях рыночной экономики. Определены и обоснованы приоритетные направления политики оптимизации системы расселения Луганской области.

Ключевые слова: малый город, средний город, система расселения, рынок труда, региональная политика, депрессивный регион, трансформационный период.

SUMMARY

Melnyk I.G. Social and Geographical Bases of Development of Small and Medium Cities of the Luhansk Oblast. – Manuscript.

The dissertation for gaining the scientific degree of Candidate of geographical sciences on specialty 11.00.02 – economic and social geography. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2006.

In the work the theoretical basis of social and geographical research of small and medium cities taking into account modern situation has been deepened. The approaches to determine these categories of cities have been grounded, those to their scientific systematization generalized and the role and place of small and medium cities in territorial systems of settling determined. An analysis of tendencies of demographical, social, and economic development of small and medium cities under conditions of transformation period on the example of Luhansk oblast has been done. The labour market situation of these settlements has been considered and modern problems of their development determined. Social, economic, and ecological consequences of the restructuring of the coal mining industry have been evaluated. The complex functional and demographic typology of small and medium cities has been made. A program of development of small and medium cities of the Luhansk oblast has been worked out.

Key words: small city, medium city, system of settling, labour market, regional policy, depressive region, transformation period.

Підписано до друку 5.04.2006 р.

Формат 60х90/16. Умов.друк.арк. 1,0. Друк офсетний.

Наклад 100 примірників. Зам. № 107

__________________________________________________________________

Видавництво ТОВ “Віртуальна реальність”

Свідоцтво ДК № 1415, м. Луганськ