НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР “

IНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

МАТЧИНА Ірина Георгіївна

УДК 663.2:339.13(477)

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

РИНКУ ВИНОПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ

08.07.02  економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному інституті винограду і вина “Магарач” Української академії аграрних наук (м. Ялта).

Науковий консультант доктор економічних наук, старший науковий співробітник, заслужений діяч науки і
техніки АР Крим

Бузні Артемій Миколайович,

Таврiйський національний університет,
професор кафедри менеджменту і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Червен Іван Іванович

Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва і агробізнесу

доктор економічних наук, професор

Єрмаков Олександр Юхимович

Національний аграрний університет, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

доктор економічних наук, професор

Щестопаль Олександр Миколайович

Інститут садівництва УААН,
головний науковий співробітник

Провідна організація – Херсонський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України

Захист дисертації відбудеться 16 січня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3 – поверх.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, кім. 212.

Автореферат розісланий “14” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки зумовив глибокі зміни в агропромисловому комплексі України. Суттєвої трансформації зазнали організаційні структури АПК, системи керування і контролю, принципи функціонування галузей.

У формуванні продовольчого ринку країни важливу роль відіграють підприємства і структури, пов'язані з виробництвом і продажем алкогольної продукції. Їхня частка в роздрібному продовольчому товарообігу України становить у межах 20 %, що є досить високим показником для економіки.

Сфера виробництва та обігу цієї продукції є специфічною: з одного боку, стійка її реалізація забезпечує поповнення державного бюджету, з іншого – через негативні наслідки надмірного вживання алкоголю держава має обмежувати його споживання.

Розвиток галузей, зайнятих виробництвом алкогольної продукції, безпосередньо залежить від державної політики. Різкі й недостатньо послідовні ринкові перетворення спричинили зниження платоспроможного попиту населення, що негативно позначилося на стані економіки в цілому та виробництві виноробної продукції зокрема.

Функціонування ринку винопродукції має здійснюватися під впливом механізмів державного регулювання, забезпечувати стабільне надходження коштів до бюджету, легалізацію тіньового сектора, ефективну податкову систему, розвиток здорового конкурентного середовища, захист вітчизняного виробника від експансії закордонних ринків, стабілізацію розвитку галузі.

Загальну теорію сучасних ринкових відносин досліджено у працях багатьох закордонних авторів: П.А.Самуельсона, К.Р.Макконнела, С.Л.Брю, Ф.Е Котлера, А.Дайана, Ф.Букереля, Ф.Ансоффа, П.Друкера та ін.

Питанням адаптації організаційно-економічних відносин до соцiально-орієнтованих ринкових умов присвячені праці вiдомих українських учених: І.І. Лукінова, П.Т.Саблука, М.А.Павловського, С.Покропивного, Ю.Прахара, В.Рогача, А.М. Тимоніна та ін.

Окремі питання економіки виробництва винограду і вина висвітлено у працях А.М.Авідзби, А.М.Бузні, А.М.Гаркуші, М.С.Ігнатюк, Д.Н.Подгорної, В.О. Рибінцева, І.І.Червена, А.І Шумейка.

Виходячи з наявних наукових розробок та завдань практики, напрямом досліджень у сфері виноградарства та виноробства має стати системний підхід, який поєднає у собі постановку та розв'язання питань стосовно:

- проблем, чинників та тенденцій розвитку виноградарства і виноробства у комплексі з сучасними проблемами, чинниками та тенденціями розвитку економіки України;

- проблем регулювання виноградарсько-виноробного виробництва, коли ринкові регулятори та механізми, поряд із державним регулюванням, мають розглядатися як рівні сторони одного процесу, що взаємно забезпечують ефективне функціонування ринкових структур;

- перспектив розвитку вітчизняного виноградарсько-виноробного виробництва в умовах глобальних тенденцій на європейському та світовому ринках вина з врахуванням правил СОТ, норм і вимог до сортового складу та якості вина.

Значущість перелічених проблем визначає актуальність обраної теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації здійснювались у 1991-2006 рр. у рамках виконання плану науково-дослідних робіт ІВіВ “Магарач”, науково-технічних програм: “Провести маркетинг виноградо-виноробної продукції, дослідження ринку винограду та вина в Україні (1991-1995 рр.)” (номер державної реєстрації UA01003488Р); “Провести маркетинг виноградо-виноробного виробництва та його наукового забеспечення (1996-1998 рр.)” (номер державної реєстрації 0196U0100330); “Разробити науково обгрунтовані пропозиції щодо формування акцизної політики у виноградо-виноробної галузі (1999-2001 рр.)” (номер державної реєстрації 0196U010330); “Провести маркетингові дослідження ринку винопродукції (2001-2003 рр.)” (номер державної реєстрації 0101U006752); “Обгрунтування прогнозу кон 'юнктури ринку вітчизняного виробництва на період до 2010 г. (2002-2005 рр.)” (номер державної реєстрації 0101U006759).

У дисертації узагальнено результати наукових досліджень, проведених здобувачем в НІВіВ „Магарач” УААН відповідно до державної тематики та впровадження наукових розробок у галузі.

Участь здобувача у виконанні науково-дослідних робіт за державною тематикою НІВіВ „Магарач” та ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН відображена в наукових звітах в якості наукового керівника та відповідального виконавця загальним обсягом 9 умовних друкованих аркушів.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка стратегії розвитку ринку винопродукції України, обґрунтування системи заходів щодо її реалізації, яка передбачає вдосконалення механізму державного регулювання виробництва та обiгу на основі встановлених закономірностей функціонування даного ринку.

Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні задачі:

–

розробити методологію побудови системи функціонування ринку винопродукції в Україні;–

виявити закономірності формування попиту на продукцію виноробства залежно від рівня цін на неї і цін на товари-субститути, доходів населення, а також визначити категорії споживачів за соціально-економічними ознаками; –

дослідити закономірності формування ринкової пропозиції залежно від стану і тенденцій розвитку виробничо-сировинного потенціалу галузі, товарних запасів, експорту-імпорту продукції;–

визначити критерії рівної вигідності у відносинах виробників винограду і вина та розробити економічний механізм, який забезпечує їх зацікавленість у виробництві конкурентоспроможної кінцевої продукції;–

обґрунтувати перспективи розвитку ринку винопродукції України на основі прогнозування споживчого попиту населення, обсягів експорту й імпорту, товарних запасів, обсягів і структури виробництва та сировинної бази;–

визначити стан та ефективність державного регулювання виробництва та обігу алкогольної продукції в Україні й розробити концепцію державної політики в цій сфері;–

оцінити вплив акцизного збору на надходження до бюджету і розвиток виноробної галузі та розробити методологію визначення рівня акцизних ставок, що дасть можливість реалізувати фіскальну і регулюючу функції податків, опрацювати пропозиції щодо вдосконалення акцизної політики;–

сформувати напрями зовнішньоторговельної економічної політики України в галузі винопродукції в умовах вступу України до СОТ та ЄС у межах правил та вимог цих організацій;

Об'єкт дослідження – ринок продукції виноградо-виноробного підкомплексу АПК України в цілому та в регіональному розрізі.

Предмет дослідженя – комплекс теоретичних, методологічних і організаційно-економічних проблем, пов'язаних із сучасним станом і розвитком вітчизняного ринку алкогольної продукції в умовах трансформаційних перетворень.

Методи дослідження. Дослідження базуються на фундаментальних працях вітчизняних і закордонних учених стосовно проблем ринкової економіки перехідного періоду, ринкових відносин у галузях АПК, формування ринку алкогольної продукції в Україні.

Для розв”язання поставлених завдань застосовано: системний аналіз – при дослідженні економічних закономірностей формування попиту і пропозиції на винопродукцiю; метод порівняльного аналізу – при визначенні ролі акцизу в податковому навантаженні виноробних підприємств; методи групувань і рангів – при оцінюванні впливу різноманітних факторів на ринок винопродукції в Україні; кореляційний і регресійний аналіз – при оцінці трендових моделей попиту, експорту, імпорту цієї продукції; методи вирівнювання – при апроксимацiї одержаних залежностей між величиною попиту, експорту, імпорту і фактором часу; метод екстраполяції – при прогнозуванні попиту на винопродукцію, її експорту та імпорту; метод графічних зображень – при оцінці зміни попиту, кількісних показників сировинної бази під впливом зміни економічної ситуації та ін.

Інформаційною базою дослідження були: закони України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств, статистичні дані Держкомстату України, а також річні звіти підприємств галузі, іноземні та вітчизняні літературні джерела, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні стратегії розвитку ринку винопродукції на основі закономірностей, які складаються в умовах ринкових перетворень і вступу України до СОТ та ЄС.

Наукову новизну мають такі положення:

вперше:

–

- установлено закономірності формування споживчого попиту населення на даний вид продукції залежно від рівня цін на неї і товари-субститути, а також рівня і диференціації доходів споживачів, кількісно оцінено вплив цих чинників в умовах структурних та інституціональних перетворень економіки України; визначено категорії споживачів за соціально-економічними ознаками;

- запропоновано методологічний підхід до прогнозування споживчого попиту винопродукції з урахуванням коефіцієнтів його еластичності за доходами і перспективних рівнів доходів, визначених з урахуванням прогнозних даних розвитку економіки України в цілому, який передбачає зростання добробуту населення країни, на відміну від існуючого, коли прогнози будуються з використанням методу екстраполяції трендів;

- запропоновано методологічний підхід до визначення рівня акцизних ставок, яка передбачає відміну акцизу на нерентабельні види винопродукції, більшу диференціацію за її видами, визначення акцизних ставок залежно від споживчого попиту на цю продукцію та продукцію лікеро-горілчаної промисловості, на відміну від існуючого, коли ставки змінюються в залежності від наповнення бюджету; опрацьовано пропозиції щодо вдосконалення акцизної політики;

- обґрунтовано стратегію розвитку вітчизняного ринку винопродукції на основі зростання доходів населення і відповідного збільшення його попиту, врівноважування попиту і пропозиції, удосконалення цінової політики підприємств, державного регулювання виробництва та обігу продукції; визначено перспективні параметри попиту, виробництва, експорту, імпорту, розвитку сировинної бази; подано пропозиції щодо її реалізації;

удосконалено:

- методику нарахування амортизації виноградних насаджень, які передбачають створення амортизаційного фонду, достатнього для вчасної ротації виноградників;–

концепцію державного регулювання ринку алкогольної продукції на основі комплексного вирішення економічних і соціальних проблем, яка передбачає конкретизацію мети, прогнозування вірогідних наслідків, виявлення проблем, що виникають у процесі досягнення мети, розробку принципів, функцій управління, вилучення суб’єктів та об’єктів, розроблення стратегії й тактики регулювання, створення механізму гарантій досягнення результатів;

- систему економічних важелів державного регулювання зовнішньоторговельної економічної політики Украіни в галузі винопродукції в умовах вступу її до СОТ та ЄС, яка передбачає збільшення експорту на основі його стимулювання і вибору найбільш імовірних напрямів географії вивезення, а також обмеження ввезення шляхом захисту від надмірного імпорту, враховуючи можливість застосування тарифних квот;

одержали подальший розвиток:

- положення стосовно удосконалення економічних взаємовідносин суб'єктів інтеграційної структури “виробництво винограду – переробка винограду – виробництво винопродукції” для їх стимулювання виробляти конкурентоспроможну кінцеву продукцію на основі паритетного розподілу доходу від виробництва і переробки 1 т винограду пропорційно вкладеному капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення досліджень автора доведено до рівня методичних і практичних розробок. Окремі з них, зокрема “Методика вивчення і прогнозування споживчого попиту на винопродукцію”, “Методика прогнозування розвитку виноградо-виноробного виробництва” знайшли практичне застосування при розробці прогнозу розвитку галузі, який передано Комітету з питань садівництва, виноградарства і виноробної промисловості колишнього Міністерства агропромислового комплексу України і використано з метою перспективного планування (лист № 04/04.2122 від 26.09.1997 р.); пропозицій щодо виведення виноградарства і виноробства з кризи, переданих Державному департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України для практичного їх використання (лист Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України № 02-10/254 від 17.08.2000 р.); обґрунтуванні прогнозу кон'юнктури ринку винопродукції вітчизняного виробництва на період до 2010 р., виконаного за договором з ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН (акти приймання-здачі робіт за договорами № 34 від 27.02.2002 р., від 27.10.2004 р., від 26.19.2005 р.); у використанні запропонованих методологічних підходів при опрацюванні розділу генерального плану “Сучасний стан і перспективи розвитку АПК Великої Ялти” і генерального плану “Сучасний стан і перспективи розвитку АПК Алушти”, виконаних за договором з Українським державним науково-дослідним інститутом “Діпромісто” (акти приймання-здачі робіт за договорами № 4/230, № 5/230 від 18.12.2002 р.); у використанні результатів маркетингових досліджень ринку тихих та ігристих вин, біологічно активних продуктів і напоїв типу бренді, одержуваних з виноградних вичавок і дріжджових осадів на підприємствах об'єднання “Кримрадгоспвинпром” (акт передачі науково-технічної продукції від 07.11.2003 р.).

Окремі результати досліджень з питань державного регулювання ринку винопродукції України використано при підготовці “Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” № 5340-1 від 14.06.2004 (лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 20-01 від 17.06.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції розроблено автором самостійно. Наукові праці, які було видано у співавторстві, викладено в дисертації в частині, що належить особисто здобувачеві.

Апробація результатів дисертації. Зміст роботи доповідався на:–

VI Міжнародному симпозіумі з селекції винограду (Ялта, 4-10 вересня 1994 р.); XXIV Міжнародному конгресі вина “Міжнародне виноградарство і ринки” (Німеччина, Майнц) 5-9 липня 1999 р.; XXVII Конгресі винограду і вина (Словаччина, Братислава) 24-28 червня 2002 р.; 5-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки і освіти” (Алушта) 29 квітня-9 травня 2004 р.; науково-практичної конференцiї “Вино-2006. Якiсть, конкурентоспроможнiсть, захiст від фальсiфикацiї” (Судак) 6-9 червня 2006 р.; семинарі-нараді “Щодо до проблем стабілізацiї дiяльностi пiдпрiємств та органiзацiй виноробноiї промисловостi” (Одеса) 21-23 червня 2006 р.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 38 наукових праць (з них 3 монографії, 35 статей і матеріалів науково-практичних конференцій). Загальний обсяг публікацій становить 46 друк. арк., з яких 37 друк. арк. належать дисертанту.

Структура дисертації. Роботу викладено на 385 сторінках комп’ютерного тексту. Вона складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, містить 108 таблиць, 7 рисунків, 35 формул. Список використаної літератури налічує 252 найменування. У 10 додатках подано розроблену автором нормативно-технічну документацію і довідки про впровадження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи ринкових відносин” розглянуто основні теоретичні положення, викладені у працях провідних економістів, стосовно ринкової економіки. Модель вільного ринку, заснована на саморегулюванні, зазнала значних змін у теорії і практиці розвитку ринкової економіки. Однак в усіх ринкових моделях є загальні риси, до яких належать: розмаїття форм власності; перевага вільних цін на товари і послуги; розвиток системи вільної конкуренції; поширення підприємницької діяльності; визначена система державного економічного регулювання.

Як свідчить вивчання теоретичних основ ринку, у світі не існує єдиної теорії ринку й управління. Більшість вчених-економістів розглядають поняття ринку як форму реалізації товарно-грошових відносин та обміну між продавцями і покупцями.

Нами встановлено, що ринок не слід розглядати лише у сфері обміну, оскільки виробництво формує пропозицію, а споживання і розподіл – попит. Тому що цю категорію доцільно розглядати у більш широкому аспекті з урахуванням соціальної орієнтації політичної та економічної діяльності держави.

Стан АПК України та аналіз аграрної політики у розвинених країнах світу свідчать про те, що існує необхідність трансформації управління агропромисловим комплексом для підвищення його ефективності на основі використання економічних важелів з урахуванням особливостей розвитку окремих галузей.

У роботі доводиться необхідність підвищення ролі держави в економічному регулюванні відносин між галузями, здійсненні розширеного відтворення в усіх сферах АПК. Обґрунтовано, що державна політика стосовно паритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, формування різноманітних ринків забезпечить розвиток галузей АПК. Акцентується увага на положенні, що ринкова економіка орієнтує товаровиробників продавати не те, що виробляється, а виробляти те, що можна вигідно продати.

Значна увага в дослідженнях, присвячених ринку вина, приділяється ролі сировинної бази у формуванні виноробної продукції та проблемам її вдосконалення. Відмічено, що кризовий стан виноградарства зумовлений: непропорційно високими щодо вартості продукції виноградарства цінами на машини, пальне, добрива – перевищення у 4 рази, засоби захисту рослин – у 5 разів; збільшенням вартості закладки насаджень; незбалансованістю ринку збуту винограду, внаслідок чого Україна з експортера перетворилася в імпортера цієї продукції; відсутністю зацікавленості вітчизняних і закордонних інвесторів вкладати кошти у виробництво винограду, де витрати починають окуповуватися не раніше, ніж через 5-7 років; скороченням розсадницької бази, зменшенням обсягів вирощування саджанців.

З метою відродження сировинної бази виноробства пропонується низка заходів. Першочергове місце тут належить проблемам селекції та агротехніки винограду; підбору сортів з урахуванням природних особливостей конкретних мікрозон, відновленню розсадницької бази. Особливе місце посідають економічні проблеми, що стосуються переходу до нових форм власності з метою підвищення ефективності виноградарства; вдосконалення інвестиційної політики; інтеграції інтересів суб'єктів структури “виробництво винограду – переробка – випуск кінцевої продукції”.

Виникла проблема щодо необхідності посилення боротьби з фальсифікацією винопродукції. До 60 % продукції, реалізованої через торговельну мережу, є фальсифікованою, і відповідно у тіньовому бізнесі приховується значна частина доходів. Нині ринок алкоголю в Україні можна вважати одним із найбільш криміногенних секторів економіки.

Відмічено ряд недоліків в організаційній системі управління галуззю. У 1999 р. було розформовано Комітет з питань садівництва, виноградарства і виноробства України. Постала проблема збереження єдиного виноградарсько-садівничого комплексу як основи стабілізації та розвитку його галузей. Практика переконливо довела, що в Україні підприємства виноградарства, садівництва і виноробства працювали ефективно, коли становили єдиний комплекс і входили до складу органу управління – Головплодвинпрому республіки.

У роботі встановлено, що в системі державного регулювання виробництва та обiгу винопродукції є певні недоліки: при обчисленні податкових ставок і мита “Гармонізована система опису і кодування товарів” не узгоджується з галузевими стандартами, що породжує конфлікти між виробниками та податковою адміністрацією; від мита вітчизняний виробник не одержує ніяких коштів, що суперечить логіці протекціонізму; Закон “Про виноград та виноградне вино” в Україні є недосконалим у частині визначення основних понять і термінів, характеристеці технології виробництва столових вин, наброду щодо десертних солодких та лікерних вин, обмежені вин, які належать до групи вин з контрольованим найменуванням за місцем походження, тощо; спостерігається активна експансія продукції закордонних виробників.

Практично не розроблено методологію науково обґрунтованої стратегії розвитку ринку винопродукції в Україні на основі дослідження споживчого попиту і пропозиції, тенденцій щодо їх зміни для прогнозування розвитку галузі. Все це не дає можливості сформувати ефективну економічну політику держави в галузі виробництва та обігу цієї продукції.

З’ясовано доцільність використання маркетингу для розробки стратегії ринку винопродукції. Визначено, що поняття маркетингу трактується в економічній літературі неоднозначно. Багато авторів вважають, що поняття “маркетинг” є терміном для визначення діяльності у сфері збуту, інші – що збут тільки одна з функцій підприємства, а маркетинг – основа всієї господарської діяльності. Проведені нами дослідження підтверджують, що маркетинг треба розглядати у більш широкому аспекті, як концепцію управління ринком.

Результатом маркетингових досліджень ринку є розробка стратегії його розвитку.

В наукових працях вчених-економістів не існує однозначного поняття щодо терміну “стратегія”. Багато авторів вважають, що поняття “стратегія” треба розглядати як богатовекторний процес на макроекономічному рівні, інші - як “стратегію фірм”.

Нами встановлено, що стратегія – це визначення основних довгострокових цілей та завдань будь-якого елементу національної економіки, вибір способів дій та розподіл ресурсів для досягнення цих цілей.

Нами наведено методологію маркетингового аналізу ринку винопродукції, яка включає: аналіз попиту на вино, шампанське, коньяк, тенденцій його змін, факторів впливу; аналіз ціноутворення, каналів товарообігу, поведінки споживачів; аналіз обсягів виробництва продукції, стану сировинної бази, виробничого потенціалу; аналіз кон'юнктури ринку; розробку стратегій – товарної, ціноутворення, зовнішньоекономічної, зниження виробничих витрат, інвестиційної, стимулювання персоналу, а також пропозицій щодо реалізації стратегії.

Як свідчать результати дослідження, для виявлення попиту споживачів методом анкетування вибір респондентів має відповідати фактичній структурі населення України за віком, статтю, соціальним станом, місцем проживання - у місті чи селі.

Для цього нами запропоновано: на першому етапі виділити дві області України, рівень споживання в яких вина, шампанського і коньяку значно відрізняється: де вирощують виноград (L) і де його не вирощують (Р). На другому – обрано області методом перебирання за формулою:

Lij + Pij' = Zi , (1)

де i – види виноробної продукції i = 1, 2, 3;

j – області, де вирощують виноград j = 1, 2, 3, 4, 5;

j' – області, де не вирощують виноград j' = 1, 2, 3, …, 21;

Lij – середній рівень споживання i-го виду винопродукції по областях, що вирощують виноград;

Pij' – середній рівень споживання i-го виду винопродукції по областях, що не вирощують виноград;

Zi – середній рівень споживання i-го виду винопродукції в Україні.

Цей підхід використано при анкетуванні населення. Результати наведено у другому розділі.

Як фактори впливу на попит винопродукції досліджено ціни на неї, ціни на взаємозамінну продукцію, доходи населення. Рівень їхнього впливу визначали на основі зіставлення темпів росту цін і доходів населення, еластичності попиту за цінами і доходами.

Аналіз пропозиції винопродукції охоплював стан виробництва, сировинного і виробничого потенціалу в кількісному та якісному виразі, ввезення і вивезення, товарні запаси, тенденції їх зміни. Еластичність пропозиції визначена чутливістю пропозиції до зміни цін. Аналіз кон'юнктури ринку передбачав визначення відповідності між попитом та пропозицією цих виробів. Прогнозування попиту та пропозиції здійснювали за спеціально розробленою нами методикою.

Прогнозування попиту передбачало застосування різних методів. При використанні нормативного підходу через відсутність затверджених Інститутом харчування норм споживання винопродукції для розрахунку брали досягнуті в минулому періоді максимальні рівні реалізації вина (16,978 л/люд. у 1981 р.), шампанського (0,768 л/люд. у 1984 р.) і коньяку (0,288 л/люд. у 1979 р.).

Для усіх варіантів використання математичної моделі спочатку виявляли фактичну залежність між обсягами продажів на душу населення за рік і фактором часу. Потім ці залежності апроксимувалися і на основі їх екстраполяції будувався прогноз. При цьому розраховувався песимістичний варіант шляхом відрахування з одержаних даних значення довірчого інтервалу. Показники оптимістичного варіанту прогнозу визначено додаванням одержаних даних зі значенням довірчого інтервалу.

З метою уточнення прогнозних моделей застосовано метод експертних оцінок, із залучанням вітчизняних фахівців виробництва, науки та управлінських організацій, пов'язаних з виробництвом вина, шампанського, коньяку. З метою розробки прогнозу, побудованого на основі врахування можливої взаємодії факторів усіх розглянутих варіантів, розроблено синтетичний прогноз, що визначався як лінійна комбінація чотирьох прогнозів.

Оскільки зростання платоспроможного попиту населення пов'язане з розвитком економіки, прогноз попиту на винопродукцію має бути узгоджений із прогнозом розвитку економіки України на довгострокову перспективу. Приймалося, що частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті та в доходах населення (t) постійна. На основі цього припущення щорічні темпи при зростанні доходів дорівнюють щорічним темпам зростання ВВПТ).

Коефіцієнт еластичності попиту визначено за доходами по кожному виду продукції (Кеi) за період 2001-2005 рр. – період дії ринкових механізмів, що супроводжується зростанням реальних доходів населення.

Середньорічні прогнозні темпи приросту попиту по видах винопродукції розраховано як:

Т х Кеi (2)

За щорічними темпами приросту визначено темпи приросту за кожні 5 років.

Рівень споживання продукції (Yi) у л/люд. на рік визначено за формулою:

до 2010 р. - Yi 2010Ti1 x Y2005;

до 2015 р. - Yi 2015Ti1 x Ti2 Y2005, 

де: Тi1 - темпы прироста спроса по i_му продукту за 2005-2010 гг., %;

Тi2 - темпы прироста спроса по i_му продукту за 2010-2015 гг., %.

Рівень споживання продукції (Zij) у тис. дал на рік визначено за формулою:

Yij Чj

Zij =  ———, (3)

10000

де: i – вид винопродукції, i = 1, 2, 3;

j – прогнозний рік, j = 1, 2, . . ,n ;

Yij – попит на i_й вид винопродукції в j-му році, л/ люд. ;

Чj – чисельність населення на прогнозований рік, люд.

Ці формули використано у розробці прогнозу споживчого попиту населення, який наведено у другому розділі.

У дисертації доведено, що пропозиція кожного виду продукції повинна прогнозуватися з урахуванням відповідності ринкової пропозиції за обсягами і структурою попиту населення.

Прогнозовані обсяги виробництва винопродукції розраховано, як суму обсягів пропозиції та експорту за мінусом імпорту та товарних запасів.

У роботі обґрунтовано, що прогнозування експорту й імпорту необхідно здійснювати шляхом вибору оптимальної моделі лібералізації торгівлі у разі вступу України до СОТ і ЄС; прогнозування товарних запасів – на основі нормативного методу.

У другому розділі “Формування попиту на винопродукцію та його прогнозування” на основі аналізу попиту на неї встановлено, що реалізація вина в Україні зменшилася у 2005 р. порівняно з 1984 р. у 7,5 разів і становила 1,96 л/люд. на рік. Щодо шампанського цей показник збільшився на 6,3 % й досяг 0,75 л/люд. на рік, щодо коньяку споживання перевищило рівень 1984 р. на 16,7 % і становило 0,35 л/люд. на рік. Споживання вина знижувалося випереджальними темпами порівняно з іншими видами як виноробної, так і алкогольної продукції. За останні сімь років (1998-2005 рр.) відбулася не лише стабілізація обсягів продажу, але й намітилося певне їх зростання: вина – на 100,6 %, шампанського – на 84,5 %, коньяку – на 170,2 %. Обсяги продажу вина у 2005 р. становили 9221 тис. дал, шампанського - відповідно 3538 тис. дал, коньяку – 1667 тис. дал. За характером споживання ця продукція належить до продуктів харчування, споживання яких ніколи не досягає нуля і має межі насичення.

Попит формується під впливом таких чинників, як рівень цін на продукцію, рівень цін на товари-субститути, доходи населення.

Аналіз показав, що на вино ціни зростали найбільш високими темпами і у 2005 р. (14,9 грн./л) порівняно з 1995 р. становили 973,9 %, у той час як на шампанське (15,7 грн./л) – 327,8 %, на коньяк (45,9 грн./л) – 770,1 %, на горілку (18,41 грн./л) – 643,7 %, на пиво (3,48 грн./л) – 632,7 %. Зростання цін зумовлене збільшенням собівартості внаслідок підвищення цін на сировину, енергоресурси, рівня заробітної плати, цехових і загальнозаводських витрат, а також необґрунтованого завищення торговельних надбавок через високу частку постачань винопродукції посередниками. У період формування ринкових механізмів в Україні з 1992 до 1996 р. не попит впливав на ціни, а, навпаки, ціни істотно визначали попит.

При зростанні номінальних доходів населення реальні доходи у 2000 р. знизилися порівняно з 1995 р. на 12,3 %. У зв'язку з цим вплив цін і доходів на попит вина мав однакову спрямованість, тобто зростання цін і зменшення доходів зумовили його скорочення. Ціни на вино зростали випереджальними темпами а, отже, їх вплив на зменшення обсягу продажу був визначальним. Починаючи з 2000 р., реальні доходи зросли і в 2005 р. порівняно з 1995 р. становили 198,3 %. Однак зростання цін на вино випереджає збільшення реальних доходів а, отже, їх вплив на скорочення обсягів продажу залишається вирішальним. Рівні споживання таких напоїв, як шампанське і коньяк, завжди обмежені, тому що і шампанське, і коньяк є продукцією досить дорогою й елітною. З погіршенням добробуту населення зменшилося споживання цих напоїв. При цьому внаслідок глибокої диференціації доходів і появи в Україні прошарку багатих людей утворилася стабільна група споживачів, для яких ціни на цю продукцію не впливали великою мірою на її попит.

Рівень цін на вітчизняну винопродукцію близький до рівня світових цін, у той час як доходи на душу населення значно нижче рівня їх у розвинених країнах. Наявне співвідношення цін і доходів негативно позначається на її споживанні на внутрішньому ринку України.

Державний комітет статистики України наводить питому вагу витрат населення України тільки в цілому на алкогольні напої у структурі витрат домогосподарств залежно від розміру середньодушових витрат за результатами бюджетного дослідження сімей з різним рівнем доходів.

Аналіз показав, що населення України споживає алкогольну продукцію при будь-якому доході, але в різних частках сукупних витрат (табл. 1).

Таблиця 1

Питома вага витрат населення України на алкогольні напої у структурі витрат домогосподарств залежно від розміру середньодушових витрат у 2000-2004 рр.*

Усе населення із середньодушовими сукупними витратами на місяць, грн. | Відсоток населення з відповідними душовими витратами, % | Питома вага витрат на алкогольні напої в сукупних витратах домогосподарств, %

2000 р. | 2004 р. | 2000 р. | 2004 р.

До 60 | 1,9 | …** | 0,8 | …**

60,1-90,0 | 8,5 | 1,2 | 0,6 | 0,7

90,1-120,0 | 13,8 | 3,2 | 0,9 | 0,6

50,1-180,0 | 14,6 | 6,9 | 1,2 | 1,0

180,1-210,0 | 12,1 | 8,7 | 1,3 | 1,2

210,1-240,0 | 8,5 | 9,3 | 1,5 | 1,2

240,1-270,0 | 6,3 | 9,1 | 1,6 | 1,2

270,1-300,0 | 4,4 | 8,3 | 1,8 | 1,4

300,1-360,0 | 13,4 | 13,4 | 2,2 | 1,5

360,1-420 | …** | 10,5 | …** | 1,6

Понад 420 | …** | 24,2 | …** | 2,0

Усі домогосподарства | 100 | 100 | 1,5 | 1,6

* Дані Державного комітету статистики України

**Дані не наведено, тому що у 2004 р. порівняно з 2000 р. збільшився рівень витрат найменш і найбільш витратних груп населення.

Коефіцієнти еластичності попиту за доходами розраховано за два періоди: 1996-2000 р., коли зниження реальних доходів досягло мінімальної межі, та 2001-2005 р., коли почалося їхнє поступове зростання (табл. 2).

Таблиця 2

Коефіцієнти еластичності попиту відповідно по видах винопродукції *

Роки | Найменування продукції

вино | шампанське | коньяк

за доходами

1996-2000

2001-2005 | -0,197

0,466 | 0,404

0,484 | 0,178

0,547

за цінами

1996-2000

2001-2005 | 0,09

1,36 | 0,33

2,23 | 0,12

1,27

за цінами на товари-субститути

1996-2000

2001-2005 | 0,15

1,35 | 0,16

1,41 | 0,14

1,59

* Розраховано за даними Державного комітету статистики України

Залежність між рівнем доходів і попитом для кожного виду виноробної продукції має свій характер. Коли відбувалося різке зниження добробуту населення, попит на шампанське і коньяк знижувався, але повільніше, ніж на вино.

Коли доходи стабілізувалися і почалося їх зростання, то випереджальними темпами почали підвищуватися обсяги продажу саме коньяку і шампанського. Це побічно може свідчити про те, що тенденція до зростання доходів не охопила основних верств населення, які є переважними споживачами вина. Слід зазначити, що з 2000 р. зростання доходів супроводжувалося й збільшенням реалізації вина. Це означає певні позитивні зрушення у споживанні цього виду продукції. Зростання споживчого попиту на вино відбувається, коли рівень доходів основної маси населення досягне вартості споживчого кошика.

Таким чином, якщо доходи основної маси населення не почнуть зростати істотними темпами, безпідставно очікувати стійкого розвитку виноробного виробництва.

Еластичність попиту за ціною для винопродукції розрізняється по роках і по видах (табл. 2).

Протягом 1996-2000 рр. коефіцієнти еластичності попиту за абсолютною величиною були менше одиниці, попит за ціною по всьому асортименту винопродукції нееластичний, тобто зростання цін не призводить до різкого зниження обсягів продажу. Нееластичність попиту на виноробну продукцію була причиною того, що скорочення обсягів продажу відбувалося темпами, що відстають від зростання цін.

За період 2001-2005 рр. коефіцієнти еластичності попиту за абсолютною величиною перевищували одиницю, тобто попит за ціною майже по всьому асортименту був еластичний і більшою мірою реагував на зміну цін.

Крім того, зміна цін по-різному впливає на попит кожного виду виноробної продукції. У 1996-2000 рр. був найбільш еластичний попит на шампанське, а найменш еластичний – на вино. Це означає, що зі зростанням цін у першу чергу знижується споживання шампанського, в останню – вина. У 2001-2005 рр. реакція попиту на зміну ціни на шампанське була найбільш значущою.

Для періоду проведення дослідження характерна тенденція до підвищення еластичності попиту за цінами на усі види виноробної продукції. Це є підтвердженням того, що зі зростанням реальних доходів населення збільшується коло споживачів винопродукції, частка споживання яких досить висока (понад 40 %). Однак їх ставлення до підвищення цін не сприймається ними адекватно зросту інфляції та при високому зростанні цін вони можуть переорієнтувати свій попит на іншу продукцію.

Встановлено, що переорієнтування попиту на товари-субститути відбувається при випереджальному зростанні цін на винопродукцiю. З часом взаємозамінність збільшується, що пов'язане з розширенням асортименту лікеро-горілчаної продукції (табл. 2).

Дані торговельної мережі, які характеризують попит населення на алкогольну продукцію, містять відомості лише про придбання її в укрупненому асортименті. Однак для виробництва важливо знати потребу в продукції за її типами. З цією метою у 1994-2002 рр. нами проведено анкетування населення України. Споживачів алкогольної продукції вивчали за типом поселення, статтю, віком, соціальним станом, рівнем доходів.

Зіставлення анкетних даних 2002 р. з даними 1994 р. показало, що у структурі споживання населенням України алкогольних виробів найбільшу частку становили міцні напої: горілка, кріплені вина, коньяк, саморобні напої. У 2002 р. частка, яка припадає на вина виноградні, значно зменшилася як за рахунок переорієнтування попиту на саморобні напої і горілку, так і за рахунок переорієнтування попиту на алкогольну продукцію з меншим вмістом алкоголю (зокрема пива).

У групі виноградних вин змінилися споживчі переваги: населення України більшою мірою орієнтовано на придбання столових вин.

Виявлено також, що середньодушовий рівень споживання загальної кількості алкоголю населенням у сільській місцевості порівняно з мешканцями міст вище у 1,2 раза. При цьому споживана на селі алкогольна продукція відрізняється за складом і якістю від продукції, яку споживає міське населення, більш високим вмістом алкоголю, що зумовлено низьким рівнем соціально-економічних умов життя.

Найбільше споживають алкогольні напої громадяни віком від 21 до 29 років – 5,6 л а.а./люд. на рік, а менше всіх – у віці старше 70 років – 0,629 л а.а./люд. на рік.

Встановлено, що соціальні групи за рівнем алкогольної продукції, що купується, розподіляються у порядку зменшення: робітники, працівники сільського господарства, службовці, учні, пенсіонери.

Зі зростанням доходів населення сумарне споживання алкоголю в середньому збільшується, але темпами, які відстають у 1,9 раза від зростання доходів. Випереджальними темпами порівняно зі зростанням доходів збільшується споживання коньяку, а нижчими – домашнього і столового вина, пива, шампанського, горілки, кріплених вин.

Прогноз попиту на винопродукцію до 2010-2015 рр. разраховували шляхом пошуку при використанні різних підходів.

Підставою для вибору ретроспективи була настанова на достатню тривалість динамічного ряду для прогнозування. Коли розглядалися динамічні ряди попиту по періодах 1971-2005 рр., 1981-2005 і 1990-2005 рр., у них переважали тенденції до зниження, однак за останні шість років намітилося зростання. Утім, позитивна тенденція пригнічувалася переважаючими (за числом років) негативними тенденціями.

Беручи до уваги, що зростання попиту на винопродукцію зумовлено розвитком економіки в ринковому середовищі, ми використовували форми кривих споживання Енгеля, які характерні для ринкової економіки. За характером споживання ця продукція належить до продуктів харчування, споживання яких ніколи не досягає нуля і має межі насичення.

З метою випробування подібних кривих для прогнозування і моделювання попиту було проведено дослідження характеру споживання за логічною кривою та кривою Гомперца. Виявилось, що досягнення max від min значення рівня попиту відбувається за дуже короткий термін надмірно високими темпами. Це явище не є характерним для економіки, що виходить із глибокої кризи. Таким чином, ці криві не можуть бути використані для прогнозування попиту на винопродукцію.

Встановлено, що при зміні тенденцій попиту і незначній тривалості базового періоду можливе використання методологічного підходу щодо прогнозування відповідно до прогнозу розвитку економіки України на довгострокову перспективу, який підготовлено Інститутом економічного прогнозування Національної Академії Наук України на основі різних сценаріїв інвестиційної активності. Ключовим елементом оптимістичного сценарію є “інвестиційний прорив” шляхом нарощування обсягів інвестицій за рахунок проведення структурної реформи, поліпшення інвестиційного клімату та його ефективності, залучення фінансових ресурсів з інших країн.

Помірний сценарій розвитку економіки виходить з того, що економічний розвиток України проходитиме без істотних економічних кризисів; можливі економічні спади носитимуть короткочасний характер.

Песимістичний сценарій ґрунтується на припущені, що економічний розвиток України в довгостроковій перспективі буде здійснюватися на фоні низької інвестиційної активності з практично вичерпаними джерелами економічного зростання та економічним кризисом.

Прогноз попиту на винопродукцію до 2010, 2015 рр. будувався з урахуванням демографічних перспектив України до 2026 року, розроблених ДУ “Інститутом економіки та прогнозування НАН України” (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз попиту на винопродукцію за різними сценаріями

до