Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

МАТОХНЮК Людмила Олександрівна

УДК 355.231:372.8:51

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ

МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 19.00.07

“Педагогічна та вікова психологія”

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

ТОМЧУК Михайло Іванович,

Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”,

кафедра психології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор ПОБІРЧЕНКО Неоніла Антонівна, Інститут педагогіки та психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, відділ психології профорієнтації, професор відділу;

кандидат психологічних наук, доцент НАЗАРОВ Олег Олександрович, Академія цивільного захисту України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, перший проректор з навчальної та методичної роботи.

Провідна установа:

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, кафедра психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 12 ” вересня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 8 ” вересня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук В. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Входження України в світове співтовариство, зростання туризму, ділових стосунків, товарообміну вимагають впорядкування її державних кордонів, підвищення професіоналізму інженерних кадрів Державної прикордонної служби. У Директиві Адміністрації Державної прикордонної служби України (ДПСУ) вказується, що рівень володіння професійними знаннями усіх категорій військовослужбовців має забезпечувати якість виконання ними функціональних обов’язків як у мирний, так й у воєнний час, а офіцерами – на один ступінь вище посад, які вони посідають.

Підготовка майбутніх інженерів-прикордонників в Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) передбачає формування у курсантів не лише високого загальноосвітнього, культурного рівня, але й якісних професійних знань та навичок. На основі обґрунтованої психологічної підготовки у навчально-виховному процесі під час оволодіння навчальної дисципліни “Вища математика” у майбутніх інженерів-прикордонників необхідно сформувати інженерно-технічні, спеціальні знання, вміння, навички та психологічну готовність до майбутньої професійної діяльності.

Служба офіцерів-інженерів на кордоні проходить в особливих умовах, вимагає від них вміння швидко готувати техніку, спеціальне обладнання до оперативно-службового застосування, готовності до інтелектуальної діяльності, планування, розрахунків, прийняття оптимальних рішень. Формувати у курсантів такі особистісні якості та властивості потрібно на всіх етапах навчання у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ), особливо під час вивчення природничо-наукових та фахових дисциплін.

Проведений аналіз рівня розвитку психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності в академії, зокрема на заняттях з вищої математики, виявив ряд суттєвих проблем. Курсанти не повною мірою усвідомлюють роль загальноосвітніх, природничих дисциплін у фаховій підготовці, мають низький рівень мотивації до вивчення математики, не можуть отримані на заняттях знання та навички переносити в нові умови при засвоєнні спеціальних, фахових інженерних дисциплін, використовувати їх при проходженні стажування чи в умовах реальної служби на кордоні.

З огляду на це широкий науково-практичний інтерес представляє вивчення умов і шляхів успішного формування у курсантів інженерного профілю психологічної готовності до професійної діяльності.

Окремі аспекти зазначеної проблеми розглядали в своїх дослідженнях В. П. Булатов, В. А. Шаповалов, В. Ф. Венд, А. Ю. Видай, В. Д. Кислий, В. Г. Зазикін, С. М. Кучеренко, В. В. Лагерєв та ін. Проте формування психологічної готовності власне курсантів інженерного напрямку ВВНЗ до майбутньої професійної діяльності ще не було предметом наукового дослідження.

Таким чином, враховуючи соціальну значущість проблеми та її недостатню наукову розробленість, було визначено тему дисертаційного дослідження “Формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності”.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукової і науково-організаційної діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема в науково-дослідну роботу “Програма самостійного вивчення дисциплін професійної підготовки молодших фахівців” (шифр 205-0203 І). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради НАДПСУ (протокол № від 26 травня 2004 року) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № від 25 квітня 2006р.).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Предмет дослідження – психологічна готовність майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності та її формування у навчально-виховному процесі ВВНЗ.

Мета дослідження – вивчення умов розвитку, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка програми формування психологічної готовності курсантів-прикордонників інженерних груп до професійної діяльності.

Гіпотеза дослідження. Психологічна готовність курсантів до професійної діяльності є складною особистісною властивістю, єдністю таких взаємопов’язаних компонентів, як мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний. Успішно розвивати психологічну готовність курсантів-прикордонників до професійної діяльності інженера можна за умов врахування впливу суб’єктивних і об’єктивних умов та розробки адекватних психолого-педагогічних засобів формування зазначених компонентів. Провідну роль у формуванні психологічної готовності курсантів до професійної діяльності відіграє розвиток її мотиваційно-ціннісного компоненту при використанні активних методів навчання, створення на заняттях з вищої математики умов для саморозвитку особистості.

Відповідно до предмету, мети, гіпотези було сформульовано наступні завдання дослідження:

1. Теоретично проаналізувати проблему психологічної готовності особистості до професійної діяльності.

2. Виявити умови та динаміку розвитку психологічної готовності у курсантів 1-4-х курсів інженерних груп до професійної діяльності.

3. Розробити та апробувати програму формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності в навчально-виховному процесі під час вивчення вищої математики.

4. Запропонувати науково-педагогічному складу вищого військового навчального закладу методичні рекомендації щодо розвитку психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності.

Теоретико-методологічні засади та методи дослідження. В основу дослідження психологічної готовності особистості до професійної діяльності інженера-прикордонника покладено особистісний підхід (Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, І. С. Кон, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. В. Шорохова та ін.); функціональний (В. А. Алаторцев, Ф. Г. Генов, Є. П. Ільїн, М. Д. Левітов, Л. С. Нерсесян, В. Н. Пушкін та ін.); особистісно-діяльнісний підхід (А. О. Деркач, М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибо-вич, О. Д. Сафін, М. І. Томчук та ін.).

У дисертації використано комплекс теоретичних та емпіричних методів:

1. Теоретичний і системно-структурний аналіз психологічної, педагогічної й спеціальної літератури з проблеми дослідження для обґрунтування моделі та показників психологічної готовності до професійної діяльності, визначення рівнів їх сформованості у курсантів (методи узагальнення, порівняння, моделювання та ін.).

2. Констатувальний експеримент: методи спостереження, бесіди, інтерв’ю, аналіз результатів діяльності, анкетування, метод експертних оцінок, тестування для визначення мотивації молоді до вступу у ВВНЗ, до інженерної діяльності, до вивчення вищої математики; стандартизований багатофакторний тест для дослідження особистості (СБДО), тест інтерперсональної діагностики Т. Лірі для діагностування рівнів розвитку когнітивного, операційно-діяльнісного компонентів, тест Спілбергера-Ханіна для визначення особистісної та ситуаційної тривожності, методика Белда для вивчення показника емоційної стабільності, тест Беніста для вивчення показника технічної творчості, тест розумових здібностей Р. Амтхауера для вивчення показника загального інтелектуального розвитку та ін.

3. Формувальний експеримент спрямований на розвиток у навчально-виховному процесі необхідного рівня психологічної готовності курсантів до професійної діяльності як інженера-прикордонника (індивідуальне консультування, тренінги, удосконалений зміст програми навчальної дисципліни “Вища математика” та ін.).

4. Методи математичної обробки результатів експериментального дослідження (варіаційний, кореляційний аналіз, методи для перевірки достовірності відмінностей у психологічних показниках та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідження було проведено на базі Національної академії Державної прикордонної служби України. На різних етапах констатувального експерименту загалом взяло участь більше 300 курсантів НАДПСУ та 100 старшокласників м. Хмельницького. У формувальному експерименті взяли участь експериментальна група (30 курсантів) та контрольна група (29 курсантів). До групи експертів ввійшло 32 офіцери. Дослідження проводилося у три етапи.

На першому етапі дослідження (2003–2004 рр.) було вивчено та проаналізовано наукову, методичну літературу з проблеми, обґрунтовано вихідні теоретичні позиції, визначено об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження. Було сформульовано робочу гіпотезу, розроблено програму та методики дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2003–2005 рр.) було вивчено психологічні особливості професійної діяльності офіцерів-інженерів ДПСУ, визначено умови та динаміку розвитку психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності у курсантів 1-4-х курсів інженерних груп НАДПСУ в навчально-виховному процесі.

На третьому етапі (2004–2006 рр.) було організовано формувальний експеримент з перевірки програми розвитку психологічної готовності курсантів до професійної діяльності як офіцера-інженера ДПСУ.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

- уперше виявлено суб’єктивні та об’єктивні умови розвитку психологічної готовності курсантів інженерних груп до професійної діяльності на кордоні та запропоновано програму її формування у навчально-виховному процесі під час вивчення курсу “Вищої математики”;

- уточнено: зміст поняття “психологічна готовність до професійної діяльності інженера-прикордонника”; моделі психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера та її компоненти: мотиваційно-ціннісний (позитивне ставлення до фаху, усвідомлення ролі математики, інтереси, переконання в необхідності її ґрунтовного вивчення тощо), когнітивний (знання вимог професійної діяльності, функцій офіцера-прикордонника інженерного напрямку, знання способів, методів, засобів вирішення професійних завдань, усвідомлення своїх можливостей, здібностей, прикладних аспектів математики тощо), операційно-діяльнісний (здатність до антиципації, емоційної стабільності, переключення мислення, оперування просторовою уявою, уміння приймати рішення та ін.);

- дістали подальшого розвитку методи психодіагностики психологічної готовності курсантів до професійної діяльності; психологічне обґрунтування методик навчання курсантів вищій математиці.

Практичне значення одержаних результатів: Узагальнені результати дослідження використовуються науково-педагогічним складом ВВНЗ:

? при проведенні з курсантами занять з вищої математики та психології;–

при визначені рівнів психологічної готовності курсантів до професійної діяльності як інженерів-прикордонників, динаміки її розвитку під час навчання у ВВНЗ;–

для удосконалення роботи кафедр, командирів, психологів ВВНЗ з питань професійної орієнтації молоді, підготовки майбутніх офіцерів до діяльності на кордоні.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес: НАДПСУ (акт реалізації № 0 від 18.05.2006 р.); Кам’янець-Подільського військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії (акт реалізації № від 27 квітня 2006 р.); військової частини А 1538 (акт реалізації № від 02 березня 2006 р.); використовуються у науково-дослідній роботі НАДПСУ “Програма самостійного вивчення дисциплін професійної підготовки молодших фахівців” (акт реалізації № 5 від 14.12.2005 р.).

Надійність та вірогідність дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційного дослідження обговорюва-лись та отримали схвалення на Міжнародних науково-практичних конферен-ціях: “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмель-ницький, 2004 р.); “Актуальні проблеми психологічної підготовки в системі вищої школи” (Одеса, 2005 р.), на міжвузівських наукових конференціях: “Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи” (Хмельницький, 2006 р.), “Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів” (Хмельницький, 2006 р.); на засіданнях кафедр педагогіки і психології, загальнонаукових та інженерних дисциплін НАДПСУ (2003-2006 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертації опубліковано в 8 наукових працях, з них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Усі публікації є одноосібними.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 191 найменування (з них 5 іноземною мовою) та 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках і містить 16 таблиць та 2 рисунки (на 5 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, викладено його теоретико-методологічні засади та виокремлено методичні засоби. Розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне значення та практичну цінність, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, означено структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – “Теоретичний аналіз психологічної готовності курсантів-прикордонників до професійної діяльності” – проаналізовано науково-теоретичні підходи вітчизняної і зарубіжної психології щодо вивчення психологічної готовності особистості до професійної діяльності з позицій функціонального (М. Д. Левітов, Л. С. Нерсесян та ін.), особистісного (М. І. Дяченко, Л. А. Кандибович, М. І. Томчук та ін.) підходів.

В роботі обґрунтовується поняття “майбутній інженер-прикордонник”, що характеризує курсантів як майбутніх офіцерів-прикордонників, які навчаються за напрямом підготовки “Інженерна механіка”.

За результатами проведеного аналізу наукової літератури та психологічних особливостей діяльності інженерів-прикордонників розкрито поняття “психологічна готовність курсантів до професійної діяльності інженера”. Психологічну готовність визначено як єдність та взаємозв’язок мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів, що характеризують здатність особистості успішно виконувати професійну діяльність на кордоні. З позицій системно-структурного підходу запропоновано уточнена модель психологічної готовності інженерів ДПС України до професійної діяльності (рис. ). Доведено, що сформованість зазначених компонентів готовності підвищує потенційну можливість майбутнього фахівця досягти високих результатів в обраній професії. Зазначена модель є еталоном, зразком для курсантів ВВНЗ щодо розвитку якостей майбутнього інженера-прикордонника.

Зокрема, з’ясовано, що мотиваційно-ціннісний компонент готовності до професійної діяльності визначає вибіркову спрямованість курсанта на професійну діяльність інженера. Когнітивний компонент охоплює систему знань необхідних майбутньому офіцеру для успішної професійної діяльності. Наголошується, що знання пов'язані з діяльністю, з одного боку, є її своєрідним продуктом, а з іншого боку - одним із засобів її здійснення. Операційно-діяльнісний компонент характеризує ряд здібностей особистості інженера-прикордонника щодо ефективного виконання службових функцій, що адекватні вимогам професійної діяльності: продуктивне технічне сприйняття, творчу реалізацію уяви, мислення, здатність до емоційно-вольової саморегуляції, антиципації й організованості, комунікабельності та ін.

К О М П О Н Е Н Т И Г О Т О В Н О С Т І

П О К А З Н И К И Г О Т О В Н О С Т І

Рис.1. Модель психологічної готовності курсантів-прикордонників

до професійної діяльності

Модель психологічної готовності курсантів-прикордонників до професійної діяльності дає уявлення про те, що необхідно випускникові ВНЗ чи ВВНЗ для успішного виконання ним службових функцій інженера у майбутньому. В основу побудови моделі покладено освітньо-кваліфікаційну характеристику фахівця, в якій відображено мету освітньої та професійної підготовки, визначено місце військового фахівця в ДПС України і розкрито вимоги щодо його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей особистості.

Рівень розвитку кожного з компонентів психологічної готовності майбутнього інженера-прикордонника до професійної діяльності описано низкою певних якостей особистості. У роботі запропоновано психологічну готовність курсантів-прикордонників оцінювати за сформованістю таких основних показників професійно важливих якостей (ПВЯ) офіцера-інженера: показника освіти (а1), показника мотивації (а2); показника емоційної стабільності (а3); показника загального інтелектуального розвитку (а4); показника технічної творчості (а5); показника математичного аналізу та синтезу (а6), показника антиципації (а7); показника оперування просторовою уявою (а8), показника переключення мислення (а9); показника розвитку операції абстрагування та рівня сформованості системи наукових понять (а10). Визначення за ними рівнів розвитку психологічної готовності курсантів до професійної діяльності здійснено групою експертів, якими були досвідчені інженери-прикордонники, науково-педагогічний склад ВВНЗ.

На основі результатів спостережень, аналізу навчальної, службової діяльності курсантів, експертних оцінок, теоретично було виокремлено три рівні сформованості показників психологічної готовності курсантів до професійної діяльності як інженера-прикордонника, що виражені за десятибальною шкалою (табл. 1).

Таблиця 1

Показники психологічної готовності курсантів

до професійної діяльності як інженера-прикордонника

Рівні розвитку | Компоненти професійно важливих якостей | Професійно важливі якості (бали)

Високий | Мотиваційно-ціннісний | {а2}?7,5

Когнітивний | {а1}?8

Операційно-діяльнісний | {а3, а4, а5, а6, а7, а8, а9, а10}?7,5

Середній | Мотиваційно-ціннісний | 5?{а2}<7,5

Когнітивний | 7?{а1}<8

Операційно-діяльнісний | 6?{а3, а4, а5, а6, а7, а8, а9, а10}<7,5

Низький | Мотиваційно-ціннісний | {а2}<5

Когнітивний | {а1}<7

Операційно-діяльнісний | {а3, а4, а5, а6, а7, а8, а9, а10}<6

Теоретичний аналіз психологічної готовності особистості до майбутньої професійної діяльності інженера-прикордонника став базою для проведення її експериментального дослідження на реальній виборці курсантів НАДПСУ.

У другому розділі – “Експериментальне вивчення розвитку психологічної готовності курсантів-прикордонників до професійної діяльності інженера” – представлені результати проведеного констатувального експерименту з вивчення стану розвитку трьох компонентів психологічної готовності курсантів-інженерів 1-4-х курсів НАДПСУ до професійної діяльності та визначено психологічний інструментарій для їх дослідження. Відібрано комплекс відомих в психології методів, а також запропоновано авторські методики на вивчення мотивації вибору молоддю професії інженера-прикордонника та мотивації вивчення курсантами предмету “Вища математика”.

Серед умов розвитку психологічної готовності курсантів до професійної інженерної діяльності у констатувальному експерименті було виділено об’єктиві та суб’єктивні. До перших належать: матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, зміст та структура програм підготовки інженерів, методика організації занять, психологічна компетентність педагога та ін. Суб’єктивні умови це – мотивація до оволодіння професією інженера, мотивація до вивчення дисциплін природничо-наукового циклу, до технічної творчості, рівень довузівської підготовки молоді та ін.

Мотиваційно-ціннісна готовність курсантів до навчання у військовому ВНЗ визначається їх ставленням, по-перше, до офіцерів-прикордонників, по-друге, до вивчення професійно-значущих дисциплін, в тому числі ? “Вищої математики”. При вивченні мотивації вибору молоддю професії інженера-прикордонника було систематизовано та виокремлено п’ять груп мотивів, що спонукають її до вибору професії інженера-прикордонника. Узагальнені результати дослідження представлено в таблиці 2.

Таблиця 2

Особливості розвитку у молоді мотивації вибору професії інженера-прикордонника (вибірка: 100 випускників шкіл, 200 – курсантів, 2003 р.)

Групи мотивів | Категорія молоді (%)

Випускники шкіл | Курсанти 1-го курсу

1. Соціально значущі мотиви | 35 | 42

2. Мотиви вдосконалення особистості | 84 | 60

3. Мотиви престижності професії | 86 | 54

4. Мотиви матеріального характеру | 79 | 42

5. Другорядні мотиви | 26 | 32

Як видно з таблиці 2, в структурі мотивації вибору професії офіцера-прикордонника в абітурієнтів і курсантів НАДПСУ є певні відмінності. Позитивним є те, що більшість молоді вважає навчання у ВВНЗ умовою для особистісного розвитку (інтелектуального, фізичного, вольового тощо). Щодо престижності професії офіцера, то виявлено, що з початком навчання в академії у молоді престиж професії знижується. Це, на нашу думку, пов’язано, напевне, з усвідомленням курсантами труднощів та проблем, які виникають під час служби офіцерів на державному кордоні. Суттєво нижчими є у курсантів мотиви матеріального характеру. Низьким є рівень розвитку в обох групах молоді соціально значущих мотивів вибору професії, що свідчить про негативний вплив на мотивацію нинішніх соціально-економічних проблем розвитку держави, зміни у цінностях сучасної молоді, їх поглядах на життя.

З метою виявлення ставлення юнаків НАДПСУ до навчальної дисципліни “Вища математика” було розроблено методику на вивчення мотивації її засвоєння курсантами. Залежно від того, які мотиви і в якій кількості вибирав для себе курсант, ми робили висновок про його індивідуальну мотивацію до вивчення зазначеного предмету.

Дослідження структури мотиваційної готовності курсантів до вивчення “Вищої математики” доповнювалось використанням проективних методик (методики незакінчених речень, розповідей, за допомогою яких визначалось ставлення курсантів до цієї навчальної дисципліни, рівня усвідомлення її значущості у майбутній професійній діяльності). Результати дослідження мотивації вивчення курсантами вищої математики представлено в табл. 3.

Таблиця 3

Особливості розвитку у курсантів НАДПСУ мотивації до вивчення дисципліни “Вища математики” (вибірка: 200 – курсантів, 2003 р.)

Групи мотивів | Вагомість мотивів у курсантів-інженерів:

1-й курс | 2-й курс | 3-й курс | 4-й курс

1. Мотиви професійного становлення, самовдосконалення | 0,27 | 0,33 | 0,44 | 0,37

2. Пізнавальні мотиви | 0,27 | 0,51 | 0,87 | 0,47

3. Мотиви особистісного, інтелектуального розвитку | 0,55 | 0,75 | 0,99 | 0,71

4. Соціально-значущі мотиви | 0,09 | 0,14 | 0,18 | 0,15

5. Мотиви, зумовлені навчальною програмою, планом | 0,21 | 0,82 | 0,17 | 0,11

6. Мотиви-примусу | 0,14 | 0,16 | 0,28 | 0,31

Встановлено, що динаміка розвитку мотивації до вивчення дисципліни “Вища математики” впродовж навчання курсантів в НАДПСУ є неоднозначною. Так, зростає рівень усвідомлення значення математики у курсантів лише з початком вивчення спеціальних, технічних дисциплін, тобто на 2-3 курсах і певною мірою, знижується на останніх курсах, оскільки частота використання математичних навичок та вмінь, отриманих на перших двох курсах зменшується. Рівень розвитку мотивів-примусу поступово зростає у курсантів після засвоєння навчальної дисципліни “Вища математика” і складання атестації. До використання основ вищої математики курсантами старших курсів спонукають здебільшого особливі обставини-вимоги: примус викладачів, необхідність проведення певних математичних розрахунків, виконання робіт обов’язкової звітності тощо. Аналогічну картину можна спостеріти при вивченні курсантами інших дисциплін природничо-наукового циклу.

На основі цього можна зробити висновок, що в структуру провідних мотивів, які спонукають курсантів до вивчення та використання у майбутній професії інженера знань природничо-наукового циклу, найперше вищої математики входять мотиви інтелектуального розвитку та пізнавальні мотиви. Групу середніх за вагомістю мотивів складають мотиви професійного самовдосконалення та мотиви, що зумовлені вимогами навчальних програм та планів. В групу периферійних мотивів у курсантів-інженерів увійшли мотиви-примусу та соціально значущі мотиви. У курсантів випускних курсів втрачаються отримані раніше знання та навички з математики, знижується мотивація щодо їх використання у навчальному процесі, при вирішенні професійних завдань тощо.

Це свідчить про наявність проблем в підготовці майбутніх офіцерів-інженерів у НАДПСУ та необхідність їх розв’язання, а саме: шляхом удосконалення процесу викладання дисциплін природничо-наукового циклу, “Вищої математики”, внесенням змін у їх зміст, впровадженням активних методів навчання, проведенням тренінгів, спеціальних занять та ін.

У результаті констатувального експерименту, виявлено, що загальна мотивація навчання курсантів зростає повільно, а окремі мотиви знижуються під час переходу з першого на другий курс навчання (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка розвитку навчальної мотивації курсантів-інженерів 1-2-х курсів НАДПСУ (вибірка: 120 – курсантів, 2003-2004 рр.)

Зміст мотивів навчання у НАДПСУ | Категорія курсантів

1-й курс | 2-й курс

1. Навчаюсь тому, що цікаво, отримую задоволення | 37% | 32%

2. Змушують до навчання батьки | 11% | 12%

3. Навчаюсь, щоб уникнути покарання | 34% | 16%

4. Навчаюсь “лише, щоб навчатись” | 51% | 63%

Дослідження розвитку когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів також виявило певні проблеми щодо їх формуванням у курсантів. У більшості з них слабо сформований когнітивний компонент, низький рівень розвитку має операційно-діяльнісний компонент, а саме: сформованість загального інтелектуального розвитку (а4), математичного аналізу та синтезу (а6), просторової уяви, абстрагування, антиципації (а8, а10, а7) та ін.

Таким чином, аналіз динаміки розвитку психологічної готовності до професійної діяльності курсантів НАДПСУ засвідчив про необхідність розробки програми цілеспрямованого її формування в навчально-виховному процесі.

У третьому розділі дисертації – “Розвиток психологічної готовності інженерів-прикордонників до професійної діяльності в навчально-виховному процесі” – запропоновано програму формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності на заняттях з вищої математики та у виховній роботі. Програма передбачає три послідовні етапи (табл.5).

Таблиця 5

Програма формування психологічної готовності

майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності |

1-й етап (1 курс) | 2-й етап (2 курс) | 3-й етап (3 курс)

Метаа | Розвиток мотиваційно-цін-нісного компоненту | Розвиток когнітивного компоненту | Розвиток операційно-діяль-нісного компоненту

Завдання | Визначення початкового рівня психологічної готов-ності до професійної діяль-ності. Розвиток установки на одержання вищої інже-нерної освіти прикордон-ника, ціннісного ставлення до обраної професії. Фор-мування первинних профе-сійних знань й умінь. | Розвиток професійної спрямованості. Актуалі-зація знань з курсу при-родничо-наукових диски-плін в прикладному аспе-кті професійної діяльності майбутніх інженерів-при-кордонників. Апробація комунікативних умінь, усвідомлення способів і шляхів адекватного про-фесійного спілкування. | Впровадження удоскона-леного змісту системи при-родничо-наукових знань й умінь. Формування нави-чок дослідницької роботи, творчої діяльності й про-дуктивного способу вирі-шення професійних зав-дань.

Розвиток психологічної готовності | Забезпечується на рівні актуалізації потреб щодо професійної значимості одержання професії інже-нера-прикордонника. Роз-виток інтересу й ціннісного ставлення до інженерної діяльності, інтересу й бажа-ння займатися технічною й науковою творчістю. Акту-алізація потреби в особи-стісному й професійному самопізнанні. Розвиток самоаналізу й рефлексії. | Засвоєння наукових основ професійної діяльності майбутнього інженера. Формування наукової ба-зи необхідної для профе-сійного забезпечення орі-єнтації при виборі спеці-альності або спеціалізації. Вивчення основ марема-тичного моделювання. | Формування та опрацю-вання комплексу знань, вмінь та навичок під час навчальної й практичної підготовки, уміння адекват-но оцінювати свої можли-вості та відповідно до цього проектувати профе-сійну діяльність. Творче та продукти-вне вирішення професійних завдань. Умін-ня аналізувати й контролю-вати власну професійну діяльність.

Забезпечення мети | Досягається організацією та проведенням тестування в рамках психологічного вхідного контролю, спів-бесід, організацією навча-льного процесу, вивчення процесу адаптації, психо-корекційної роботи у ви-падках дезадаптації, тренін-гів спілкування, удоскона-лення змісту викладання курсу “Вищої математики”, психологічного моделював-ння професійної діяльності. | Удосконалення змісту навчальної дисципліни природничо-наукового циклу “Вища математика” (активні методи навчання: проектне навчання, систе-ма інваріант, імітаційна гра, фундаменталізація навчання та ін.) | Тестування в рамках пси-хологічного вхідного кон-тролю та співбесіда за резу-льтатами, вивчення проце-су адаптації, психокорек-ційна робота у випадках дезадаптації, тренінги спіл-кування, зміст і методика викладання фундаменталь-них дисциплін, ознайомлю-вальна практика, застосу-вавння знань з природни-чих дисциплін в інженерній діяльності.

Апробацію програми було здійснено під час організації формувального експерименту. Узагальнені результати змін у показниках психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера на 1-му, 2-му, 3-му етапах експерименту представлено в табл. 6 та на рис. 2.

Таблиця 6

Результати формувального експерименту з розвитку у курсантів

професійно важливих якостей інженера-прикордонника

(вибірка: експериментальна група 30 курсантів,

контрольна група 29 курсантів, 2004-2006 рр.)

Види груп та

етапи експерименту | Показники розвитку професійно важливих якостей

(в балах)

а1 | а2 | а3 | а4 | а5 | а6 | а7 | а8 | а9 | а10

Експериментальна група,

початок експерименту (Егп) | 0 | 7.1 | 5.5 | 4.3 | 6.8 | 4.5 | 4.6 | 4.7 | 5.1 | 3.9

Експериментальна група,

кінець експерименту (Егк) | 8.4 | 8.9 | 6.2 | 6.9 | 9.4 | 7.0 | 7.8 | 7.1 | 7.6 | 4.8

Контрольна група,

початок експерименту (Кгп) | 0 | 7 | 5.4 | 4.3 | 6.9 | 4.5 | 4.7 | 4.7 | 5.3 | 3.8

Контрольна група,

кінець експерименту (Кгк) | 7.4 | 8.2 | 5.8 | 6.2 | 8.9 | 5.9 | 7.3 | 6.0 | 7.5 | 4.7

Рис.2. Динаміка змін професійно важливих якостей у майбутніх

інженерів-прикордонників у формувальному експерименті

Використання зазначених психолого-педагогічних засобів відповідно до програми формувального експерименту дозволило отримати позитивні результати. Як видно з табл. 6 та на рис. , у психологічній готовності курсантів до професійної діяльності показники ПВЯ в експериментальній групі помітною є тенденція до зростання показників на 27,6а в контрольній групі – на 21,3що свідчить про ефективність впливу запропонованої програми формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності.

Незначне збільшення показника рівня сформованості системи наукових понять (а10) на 0,1 бала, пов’язано, напевне, з недостатнім рівнем готовності курсантів використовувати систему наукових понять у професійній діяльності інженера-прикордонника. Це свідчить про необхідність удосконалення прикладних аспектів навчання, пошуку шляхів розвитку цього показника у навчально-виховному процесі ВВНЗ.

Достовірність відмінностей між більшістю показників у експериментальній та контрольній групі на заключному етапі формувального експерименту виявилась в межах 0,01< р <0,05.

Під час формувального експерименту суттєво покращувалися у курсантів такі професійно важливі якості інженера-прикордонника як загальний інтелектуальний розвиток, математичний аналіз та синтез, антиципація технічна творчість та ін. Зокрема, варто зазначити, що участь курсантів у науково-дослідній роботі, гуртках технічної творчості вагомо позначились на розвитку показників творчості, на їх просторовій уяві, на математичних здібностях, які суттєво зросли на третьому етапі експерименту.

Проведений формувальний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження. За його підсумками розроблено теоретико-прикладні рекомендації науково-педагогічному складу ВВНЗ щодо формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності, а саме: посилення профорієнтаційної роботи викладачів та психологів з молоддю; визначення вихідного рівня сформованості професійно важливих якостей курсантів і використання отриманих даних у навчальному процесі, організації психологічного супроводу майбутніх інженерів-прикордонників у ВВНЗ; використання нового змісту та методик проведення занять з “Вищої математики”, враховуючи їх інженерно-прикладний характер; організація і проведення тренінгів з розвитку творчості, комунікативної компетенції; індивідуальне консультування курсантів, що мають труднощі в процесі підготовки до професійної інженерної діяльності на кордоні.

ВИСНОВКИ

Дисертаційну роботу присвячено розв’язанню наукової проблеми формування в навчально-виховному процесі ВВНЗ психологічної готовності курсантів за напрямком підготовки “Інженерна механіка” до професійної діяльності на кордоні. За результатами теоретико-експериментального дослідження зроблено такі висновки:

1. Теоретичне обґрунтування проблеми психологічної готовності особистості до професійної діяльності дозволило уточнити її зміст, структуру та особливості розвитку у курсантів-прикордонників інженерних груп в навчально-виховному процесі. Запропоновано уточнену модель психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера, що інтегрує мотиваційно-ціннісний, когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти. Рівень їх розвитку з позицій системно-структурного підходу характеризується сформованістю професійно важливих якостей інженера-прикордонника. Психологічну готовність курсантів до професійної діяльності інженера визначено як складну інтегральну особистісну властивість, що необхідна для успішного виконання офіцерами професійних функцій на кордоні.

2. Визначено умови розвитку психологічної готовності курсантів до професії інженера-прикордонника: об’єктивні (матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, зміст та структура програм підготовки інженерів-прикордонників, методика та організація занять, особистість педагога та ін.) та суб’єктивні (рівень шкільної підготовки курсантів з природничо-наукових дисциплін, ступінь їх участі у гуртках технічної творчості, рівень мотивації до професії інженера та до занять математикою і технічними дисциплінами, самостійність, комунікативна компетентність та ін.) Запропоновано комплекс методик на вивчення компонентів психологічної готовності майбутнього інженера-прикордонника до професійної діяльності.

3. Досліджено динаміку розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів психологічної готовності курсантів 1-3-х курсів НАДПСУ. Виявлено, що в структурі мотивів вибору професії інженера провідними є мотиви вдосконалення особистості, престижності професії, другорядними є соціально значущі мотиви та мотиви-примусу. Вагомість провідних мотивів курсантів до закінчення ВВНЗ знижується, а другорядних ? дещо зростає. Усвідомлення значення математики у курсантів покращується з початком вивчення спеціальних, технічних дисциплін (на 2-3-х курсах) і певною мірою знижується на останніх курсах, оскільки частота використання навичок та вмінь з математики стає меншою.

Виявлено недостатній (середній, низький) рівень розвитку у курсантів когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів і таких професійно важливих якостей, як загального інтелектуального розвитку, здатності до абстрагування та рівня сформованості системи наукових понять, емоційної стабільності та ін. З’ясовано, що це зумовлено, зокрема, недосконалістю змісту, форм та методів проведення занять з вищої математики у ВВНЗ.

4. Запропонована програма формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності засвідчила про її ефективність. Вона забезпечує оптимізацію професійної підготовки курсантів при вивченні вищої математики. Доведено, що покращити процес розвитку психологічної готовності до професійної діяльності інженера можна шляхом впровадження: активних методів навчання (проектного, проблемного навчання, методу фундаменталізації та ін.); соціально-психологічних тренінгів та ін. Ці методи покращують творчу активність курсантів, зміст професійного навчання, особливість навчальної взаємодії, формують адекватну самооцінку здібностей і можливостей професійного розвитку курсантів.

5. Запропоновано практичні рекомендації науково-педагогічному складу, психологам ВВНЗ щодо вдосконалення психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності. Доведено, що для формування високого рівня мотиваційно-ціннісного компоненту необхідний розвиток у них інтересу до обраної професії, переконань в її суспільній значущості тощо.

З’ясовано, що когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти психологічної готовності до професійної діяльності можна формувати через розвиток потреби курсантів до самопізнання й саморозвитку через вивчення природничо-наукових дисциплін, зокрема вищої математики; шляхом покращення психологічних знань викладачів, які сприяють розвитку креативності і професійному спілкуванню курсантів та формуванню у них адекватної самооцінки себе як майбутнього професіонала.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективними напрямками подальших наукових досліджень можуть стати вивчення психологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до діяльності в екстремальних умовах, психологічний аналіз впливу інших навчальних дисциплін на розвиток зазначеної готовності, виявлення впливу індивідуальних особливостей викладача ВВНЗ на психологічну готовність особистості курсанта до служби на кордоні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Матохнюк Л. О. Визначення критеріїв і показників, застосовуваних під час дослідження психологічної готовності курсантів-прикордонників інженерних груп до професійної діяльності. // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т.VІІ, вип. 7. – К., 2005. – С. 235-242.

2. Матохнюк Л. О. Мотивація як основа психологічної готовності курсантів-прикордонників до професійної діяльності. // Наукові записки Харківського університету повітряних сил/ соціальна філософія, психологія. Випуск 1 (25) – Харків, 2006 – С. 204-212.

3. Матохнюк Л.О. Засоби розвитку психологічної готовності до інженерної діяльності у курсантів-прикордонників // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т.VІІI, вип. 1. – К., 2006. – С. 214-221.

4. Матохнюк Л. О. Дослідження процесу формування психологічної готовності курсантів-прикордонників інженерних груп до професійної діяльності в ВВНЗ. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № . Психологічні науки. Випуск 10 (34) – К.: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006 – С. 222-229.

5. Матохнюк Л. О. Зміст та етапи експерименту з формування у майбутніх інженерів-прикордонників психологічної готовності до професійної діяльності // Збірник наукових праць № 34 Частина ІІ - Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2006. – С.111-115.

6. Матохнюк Л. О. Аналіз розвитку психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності // Збірник наукових праць № 35 Частина ІІ - Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2006. – С.100-104.

7. Матохнюк Л. О. Аналіз психологічної готовності до професійної діяльності курсантів-прикордонників та шляхи її розвитку // Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – С. 59-60.

8. Матохнюк Л. О. Аналіз структури психологічної готовності до професійної діяльності в науковій літературі // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми психологічної підготовки в системі вищої освіти” – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. – С. 58-66.

АНОТАЦІЇ

Матохнюк Л. О. Формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”. – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України. – Хмельницький, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми психологічної готовності курсантів-прикордонників до професійної діяльності інженера. Запропоновано модель психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера, визначено умови та динаміку розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-процесуального компонентів зазначеної готовності у курсантів-інженерів 1-4-х курсів Національної академії Державної прикордонної служби України. Виявлено основні проблеми з формування зазначеної готовності у навчально-виховному процесі.

Розроблено програму покращення психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності у навчально-виховному процесі, яка сприятиме забезпеченню розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Підтверджено ефективність її застосування для формування таких якостей майбутніх офіцерів-прикордонників, як комунікативна компетентність, самооцінка, здатність до творчої самореалізації та ін.

Ключові слова: психологічна готовність, модель психологічної готовності, професійна діяльність, професійно важливі якості.

Матохнюк Л. А. Формирование психологической готовности будущих инженеров-пограничников к профессиональной деятельности.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – “Педагогическая и возрастная психология”. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Государственная пограничная служба Украины. – Хмельницкий, 2006.

Диссертация посвящена проблеме исследования психологической готовности курсантов-пограничников к профессиональной деятельности инженера Государственной пограничной службы Украины. В работе проводится теоретический анализ исследований по проблеме психологической готовности личности к профессиональной деятельности, предлагается ее модель, компоненты и показатели, которые ее характеризуют. В структуре готовности выделены мотивационно-ценностный, когнитивный и операционально-деятельностный компоненты.

Проводится психологический анализ профессиональной деятельности офицеров-пограничников и она определяется как экстремальная деятельность, как жизнедеятельность личности в особых условиях (в системе ограничений: пространственных, временных, морально-бытовых, материальных и др.). Описывается система профессионально значимых для деятельности инженера качеств личности, предлагается их характеристика и уровни развития.

Проводится констатирующий эксперимент по изучению условий, динамики развития всех компонентов и показателей психологической готовности к профессиональной деятельности будущих офицеров у курсантов 1-4-х курсов. Выявлена структура мотивационной готовности молодежи к службе, к выбору профессии инженера-пограничника, система мотивов, которая побуждает курсантов к изучению дисциплины “Высшая математика” в Национальной академии Государственной пограничной службы Украины. Установлено, что в структуру ведущих мотивов входят мотивы самосовершенствования личности и познавательные. Определено, что хуже развиты у курсантов социально значимые мотивы. Указывается на необходимость целенаправленного развития положительной мотивации.

Проанализированы особенности влияния высшей математики на развитие психологической готовности к профессиональной деятельности курсантов, профессионально важных качеств инженера-пограничника. Установлено, что функционирующая на сегодня в большинстве высших военных учебных заведений информационная модель обучения слабо развивает у курсантов творческие способности, техническое воображение, антиципацию, адекватную самооценку и др.

В формирующем эксперименте обосновываются методы и подходы к развитию у курсантов необходимой психологической готовности к профессиональной деятельности в процессе изучения математики и воспитательной работы. Особое внимание уделяется развитию таких профессионально значимых качеств, как технического воображения, способности к техническому творчеству, самооценки, общих математических способностей, профессиональной мотивации и др. Разработана программа улучшения психологической готовности будущих инженеров-пограничников к профессиональной деятельности в учебно-воспитательном процессе, которая будет содействовать обеспечению развития профессионально важных качеств будущего инженера-пограничника. Формирующий эксперимент подтвердил гипотезу исследования и дал положительные