НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ УКРАIНИ

IЛЬЯШЕНКО Олександр Миколайович

УДК 796.071.5

КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕДАГОГIЧНИХ ТА МЕДИКО-БIОЛОГIЧНИХ ЗАСОБIВ ВIДНОВЛЕННЯ У ПIДГОТОВЦIІ КВАЛIФIКОВАНИХ БIГУНIВ НА СЕРЕДНI ДИСТАНЦII

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання та спорту України, Державний комітет України з фізичної культури та спорту.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор МОНОГАРОВ Володимир Дмитрович, професор кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук, професор ЛАПУТІН Анатолій Миколайович, завідувач кафедри кінезіології та метрології Національного університету фізичного виховання і спорту України;

- доктор педагогічних наук, доцент САХНОВСЬКИЙ Костянтин Павлович, завідувач лабораторії програмування процесу підготовки спортсменів Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту

Провідна установа: Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту, Державний комітет України з фізичної культури і спорту, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться « 1 » вересня 1999 року о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.29.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252150, м. Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий « 1 » серпня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор педагогічних наук, професор Іващенко Л.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За умов сучасної системи спортивного тренування кваліфікованих спортсменів, коли високий результат може досягатися лише за допомогою ефективного тренування з використанням великих навантажень, а змагання супроводжуються величезною нервовою напругою, особливого значення набуває забезпечення повноцінного відновлення працездатності та використання різних методів його стимулювання.

Згідно даних В.М. Платонова [1978-1998], основним напрямком у вивченні проблеми відновлення у кваліфікованих спортсменів є вибіркове комплексне застосування у тренувальному процесі різних (педагогічних, медико-біологічних, психологічних) засобів відновлення, які здатні стимулювати працездатність спортсмена у тренувальній та змагальній діяльності, спрямовано впливати на протікання процесів відновлення. Дослідження у цьому напрямку були проведені на матеріалі таких спортивних дисциплін як плавання [В.М. Платонов та ін., 1977, О.В. Іщенко, 1979, В.І. Голець, 1987], фехтування [В.М. Волков, 1987], легка атлетика [Салах Ель Фарран, 1998].

Але наявних науково-методичних рекомендацій недостатньою для того, щоб говорити про наявність системи комплексного використання засобів відновлення у тренувальному процесі кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі їх безпосередньої підготовки до змагань (ЕБП).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності зі Зведеним планом НДР Держкомспорту України з фізичної культури та спорту на 1996-2000 рр., за темою: «Засади управління тренувальними та змагальними навантаженнями у системі спортивної підготовки» (№ державної реєстрації - 01964010519).

Метою дисертаційної роботи є експериментальне обгрунтування застосування комплексу педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності кваліфікованих легкоатлетів - бігунів на середні дистанції залежно від спрямованості великих тренувальних навантажень на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Задачі роботи:

1. Вивчити особливості розвитку відновлення після напруженої м`язової діяльності різного характеру у кваліфікованих бігунів на середні дистанції.

2. Дослідити ефективність окремого застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від великих навантажень різної переважаючої спрямованості.

3. Розробити та обгрунтувати комплексне використання педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції залежно від великих навантажень різної переважаючої спрямованості.

4. Розробити методичні рекомендації з комплексного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення працездатності залежно від великих навантажень різної переважаючої спрямованості у бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Наукова новизна.

1.

1.

1.

Практична значимість результатів роботи полягає у розробці педагогічних та медико-біологічних комплексів заходів відновлення з метою підвищення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції залежно від спрямованості великих тренувальних навантажень на етапі безпосередньої підготовки до змагань. Результати дослідження апробовані у практиці підготовки штатної об`єднаної команди України з легкої атлетики, КДЮСШ Обласної Ради «Динамо», РВУФК, навчально-тренувальному процесі НУФВСУ, про що є відповідні акти впровадження результатів дослідження у практику.

Особистий внесок дисертанта є визначальним у плані організації та проведенні досліджень; в одній спільній публікації дисертанту належать фактичний матеріал та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи зроблені та обговорені на 2-му Міжнародному науковому конгресі “Сучасний Олімпійський спорт”, науково-практичних конференціях, на засіданні апробаційної ради кафедри медико-біологічних дисциплін.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 робіт, з яких одна у журналі, шість у збірниках наукових статей, дві - у збірниках тез міжнародних конференцій та одна - у матеріалах міжнародного конгресу.

Структура та обсяг роботи. Дисертація виконана на 171 сторінці та складається зі вступу, п`яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, переліку літератури та додатків, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який вміщує 240 джерел, з яких 52 - іноземних авторів, додатків та п`ять актів впровадження. Дисертація ілюстрована 22 малюнками та 13 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ

Особливості системи тренування кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань. - (Огляд літератури).

У даному розділі проаналізовані такі напрямки: особливості сучасної підготовки кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань; особливості розвитку втомлення під час напруженої м`язової діяльності кваліфікованих бігунів на середні дистанції; педагогічні засоби відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань; медико-біологічні засоби відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Методи та організація досліджень:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Організація дослідження складалася з трьох етапів.

перший етап дослідження полягав у попередньому ознайомленні з проблемою (аналіз літературних джерел, вивчення досвіду практичної роботи тренерів, масажистів, лікарів та інших фахівців з відновлення працездатності спортсменів). Здійснювався вибір адекватних методів дослідження;

на другому етапі досліджували специфіку впливу та порівняльну ефективність педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення, які застосовували роздільно, а також їх комплексів після різних за величинами та переважаючої спрямованістю тренувальних навантажень у спортсменів з бігу на середні дистанції;

на третьому етапі, у педагогічному експерименті, на етапі безпосередньої підготовки до змагань експериментально підтверджувалось застосування різних комплексів відновлювальних процедур, які прискорюють процеси відновлення після тренувальних занять з великими навантаженнями. На цьому ж етапі розроблялись та впроваджувались практичні рекомендації, реалізувались одержані у роботі дані.

Піддослідними стали кваліфіковані бігуни на середні дистанції (I розряд, кандидати у майстри спорту, майстри спорту). Всього було обстежено 50 спортсменів у віком від 15 до 29 років.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ ТА IХ ОБГОВОРЕННЯ

Динаміка процесів втомлення та відновлення організму бігунів

після занять з великими навантаженням різної переважаючої спрямованості

За результатами проведених досліджень одержані достовірні відомості про те, що стомлення, яке приходить у результаті виконання великого навантаження різної переважаючої спрямованості, має конкретний характер щодо кожного виду навантаження та призводить до значного зниження функціональних можливостей тих органів і систем, діяльність яких забезпечувала працездатність під час виконання програм занять даної спрямованості. В той же час спортсмени в змозі демонструвати високу працездатність за умов діяльності іншої спрямованості, що узгоджується з даними літератури [В.М. Платонов, 1980-1997 та ін.]. Результати дослідження підтвердили точку зору багатьох авторів про те, що механізм стомлення специфічний щодо м`язової діяльності різної спрямованості [В.М. Платонов, 1980-1997, О.П. Бондарчук, 1985, В.Д. Моногаров, 1986, 1994, Н.Д. Граєвська, 1987, Л.С. Хоменков, 1987, В.І. Голець, 1987, М.Г. Озолін, 1989, Ю.Г. Травін, 1991, В.М. Волков, 1991 та ін.].

У періоді відновлення, після впливу навантаження, яке вивчалося, відмічено хвилеподібне проходження процесів відновлення. Зниження, відновлення та надвідновлення спеціальної працездатності спортсменів, яке спостерігалось, узгоджується з даними низки авторів, які отримані на матеріалі суміжних циклічних дисциплін [В.І. Голець, 1987, В.М. Волков, 1991 та ін.]. Отримані нами результати не протирічать дослідженням, що відновлення після занять різної переважаючої спрямованості з великими навантаженнями повністю закінчується через 2-3 дні [В.М. Платонов, 1980, О.П. Бондарчук, 1985, В.І. Голець, 1987, Н.Д. Граєвська, 1987 та ін.].

Під час виконання занять, які спрямовані на підвищення швидкісно-силових та анаеробних можливостей, відмічені менш виражені зрушення у функціональному стані бігунів у найближчому періоді відновлення, але й сам період менш тривалий (мал. 1-А, Б). Вплив занять, які спрямовані на розвиток витривалості аеробного характеру, такий, що зрушення в функціональному стані спортсменів у найближчому періоді відновлення більш виражені, але й сам період більш тривалий (мал. 1-Г).

Зрушення в %

102 1 2 3 А

101

100

99

98

97

96

95

94

93

92

Зрушення в %

102 1 2 3 Б

101

100

99

98

97

96

95

94

93

Зрушення в %

102 1 2 3 В

101

100

99

98

97

96

95

94

93

92

Зрушення в %

103 1 2 3 Г

102

101

100

99

98

97

96

95

94

93

92

91

90

Мал. 1. Зміна рівня вияву спеціальних якостей після занять з великими навантаженнями, які спрямовані на розвиток швидкісних (А), силових (Б), анаеробних гліколітичних (В), аеробних (Г) можливостей (у відсотках до вихідних даних). Час обстеження: - через 30 хвилин; - через 6 годин; - через 24 години; - через 48 годин після навантаження. 1 - заняття швидкісно-силового; 2 - анаеробного гліколітичного; 3 - аеробного характерів.

Дослідження з біохімічних показників свідчать про те, що їх зрушення залежать від характеру енергозабезпечення навантаження, яке застосовується і визначається його величиною, інтенсивністю та спрямованістю. Найбільші зрушення з більшості досліджених біохімічних показників відбуваються під впливом великого навантаження анаеробного характеру (мал. 2).

Lас 14

(мМоль/л)

10

6

2

рСо2 42

(мм рт.ст.)

36

30

24

ВЕ -18

(мекв/л)

-12

-6

0

рН 7.40

7.30

7.20

7.10

7.00

1 2 3 4 5 6

Мал. 2. Зміна рівня біохімічних показників після великих навантажень різної спрямованості (1 - вихідні дані, 2 - відразу після навантаження, 3 - через 30 хвилин після навантаження, 4 - через 6 годин після навантаження, 5 - через 24 години після навантаження, 6 - через 48 годин після навантаження); - після навантаження швидкісно-силового; - після навантаження анаеробного гліколітичного, - після навантаження аеробного характерів. Lас - концентрація лактату; рСо2 - напруження вуглекислого газу в крові; ВЕ - негативний залишок основ; рН - показник концентрації водородних іонів.

Таким чином, характер та тривалість процесів відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості віддзеркалює специфіку тренувального впливу. Величина зрушення визначає тривалість періоду відновлення.

Великі фізичні навантаження швидкісно-силового та анаеробного гліколітичного характерів близькі за ступенем зрушень досліджених параметрів - соматичних та вегетативних, з яких найбільший паралелізм спостерігається між зрушеннями швидкісно-силових якостей, анаеробної витривалості та La, pH і BE.

Визначена специфіка процесів відновлення щодо параметрів, їх гетерохронізм, різний час приходу фази суперкоменсації під час виконання роботи різної спрямованості (швидкісно-силового, анаеробного гліколітичного, аеробного характерів) стають підгрунтям для підбору найбільш відповідних педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення після тренувальних занять. Це повною мірою стосується варіантів комплексного використання відновлювальних заходів залежно від тих чи інших особливостей спортсменів.

Комплексне застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення

працездатності у кваліфікованих бігунів на середні дистанції на етапі

безпосередньої підготовки до змагань

Перш ніж визначити ефективність поєднаного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення, було проведене вивчення їх окремого впливу на відновлення працездатності після великих навантажень різної переважаючої спрямованості. Експериментальне вивчення окремого застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення дозволило визначити частковий внесок вказаних засобів у динаміку відновлення спеціальної працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції після великих навантажень переважаючої спрямованості та визначити ступінь їх ефективності.

Після великого навантаження переважно швидкісно-силового характеру застосовувались:

·

· загальний гідромасаж з дощовою посадкою (до 15 хв.);

· тепла евкаліптова ванна (37-40оС від 10 до 15 хв.);

· паралельний вплив аероіонізації (прилад «ANION-40T»);

· комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton (Швейцарія). Згідно рекомендації лікаря препарат вживався 2-3 капсули на день.

Найбільш дієвими засобами відновлення після великого навантаження швидкісно-силового характеру є педагогічні впливи (65,72,1%), комбінований фармакологічний препарат (16,40,3%) та евкаліптові ванни (11,30,4%), а гідромасаж та аероіонізація не вплинули суттєво на хід процесів відновлення. Графічне зображення питомого внеску вказаних впливів після великого навантаження швидкісно-силового характеру через 24 годин наведено на малюнку 3.

Мал. 3. Питомий внесок різних впливів на відновлення працездатності після великого навантаження швидкісно-силового характеру. Умовні позначення:

- педагогічний вплив;

- комбінований фармакологічний препарат (Geriavit Pharmaton);

- евкаліптова ванна.

Після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру застосовувались такі засоби відновлення:

·

· загальний ручний масаж (30-35 хв.);

· гаряча хвойна ванна (40-42оС від 5 до 8 хв.);

· ультрафіолетове опромінення (8-10 хв.);

· Geriavit Pharmaton (Швейцарія) згідно вищезазначеної схеми.

Після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру найбільш ефективними засобами відновлення є педагогічні впливи - 61,40,3%; 63,10,4 (через 24 та 48 годин, відповідно), загальний ручний масаж - 1,60,1%; 15,50,3%; 23,50,8% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат - 1,60,1%; 15,30,6%; 31,31,5% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), а такі процедури, як гаряча хвойна ванна та ультрафіолетове опромінення не мали суттєвого впливу на хід процесів відновлення.

Графічне зображення питомого внеску вищезазначених впливів після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру наведене на малюнку 4.

6 годин 24 години 48 годин

Мал. 4. Питомий внесок засобів відновлення на приріст працездатності після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру. Умовні позначення:

- педагогічний вплив; - загальний ручний масаж; - Geriavit Pharmaton; - гаряча хвойна ванна.

Після великого навантаження переважно аеробного характеру застосовувались:

·

· розтирання (прийом ручного масажу, 10-12 хв.);

· тепла соляна ванна (37-39оС від 10 до 15 хв.);

· паралельний вплив аероіонізації (прилад «ANION-40T»);

· Geriavit Pharmaton (Швейцарія) згідно вищезазначеної схеми.

Після великого навантаження переважно аеробного характеру найбільш дієвими засобами відновлення є педагогічні впливи - 36,10,1%; 35,10,6% (через 24 та 48 годин, відповідно), розтирання - 6,20,2%; 10,10,3%; 14,10,3% % (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), тепла соляна ванна - 4,30,2%; 7,20,4%; 8,50,9% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), а аероіонізація та Geriavit Pharmaton були малоефективними.

Графічне зображення результатів дослідження наведене на малюнку 5.

6 годин 24 години 48 годин

Мал. 5. Питомий внесок засобів відновлення на приріст працездатності після великого навантаження аеробного характеру. Умовні позначення:

- педагогічний вплив; - розтирання;

- тепла соляна ванна; - аероіонізація;

- комбінований фармакологічний препарат (Geriavit Pharmaton).

На підставі отриманих в процесі перших двох етапів дослідження результатів визначені оптимальні поєднання педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від величини та переважаючої спрямованості навантажень, які застосовуються на етапі безпосередньої підготовки до змагань, а також питомий внесок вказаних засобів у відновлення працездатності спортсменів. Головним критерієм, який характеризує ефективність комплексів педагогічних та медико-біологічних відновлювальних впливів, які застосовуються в основному педагогічному експерименті, є спортивний результат, продемонстрований у головному старті сезону, а також тривалість періоду відновлення організму спортсменів.

Як свідчать отримані результати, у процесі педагогічного експерименту в обох групах спостерігався позитивний приріст спортивних результатів за час проведення експерименту. Але вказаний рівень приросту результатів між контрольною та експериментальною групами був різний.

Підсумкові дані контрольної та експериментальної груп, які свідчать про неоднаковий приріст спортивних результатів у піддослідних двох груп, а також у спортсменів різної кваліфікації, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Приріст спортивних результатів у спортсменів різної кваліфікації

у контрольній та експериментальній групах

Статист.

показники | МС | КМС+1 р-д | В цілому у групі

для всіх

піддослідних | для піддослідних з приростом результату

кон-трольна | експери-ментальна | кон-трольна | експери-ментальна | кон-трольна | експери-ментальна | кон-трольна | експери-ментальна

Х | 1,14 | 1,73 | 1,63 | 2,34 | 1,49 | 2,18 | 1,96 | 2,68

m | 0,4 | 0,41 | 0,36 | 0,39 | 0,22 | 0,29 | 0,18 | 0,27

n | 7 | 7 | 18 | 18 | 25 | 25 | 19 | 22

Розрахунок середньогрупового приросту виконувався двічі: в першому випадку - у всіх піддослідних контрольної та експериментальної груп (n=25 та 25, відповідно), у другому випадку - тільки у тих бігунів контрольної та експериментальної груп, у яких спостерігалось його збільшення (n=19 та 22, відповідно). Результати, які наведені в таблиці 1, свідчать про те, що середньогруповий приріст спортивних результатів під час першого розрахунку складає у контрольній групі 1,490,26 с, а в експериментальній - 2,180,3 с, різниця складає 0,69 с. Другий розрахунок виявив дещо більші величини приросту результату в групах (1,960,18 с - у контрольній 2,680,27 с - в експериментальній групах), різниця між якими в 0,72 с була статистично достовірною за Стьюдентом (t=2,21; Р0,05). Результати говорять про те, що значна частина піддослідних обох груп показала статистично достовірний приріст спортивного результату, як за Стьюдентом, так і за критерієм Z Вілкоксона (Г.Ф. Лакін, 1973). Вони також свідчать про ефективність поєднаного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення в експериментальній групі, які на тлі раціонально побудованого тренувального процесу дали більший приріст спортивного результату на етапі безпосередньої підготовки.

У кваліфікованих спортсменів спостерігався менший приріст спортивного результату, ніж у менш кваліфікованих спортсменів, як в контрольній, так і в експериментальній групах (табл. 2, мал. 6).

Наведені результати дають підставу зробити висновок про те, що чим нижча кваліфікація, рівень готовності та спортивний результат спортсменів, тим більший приріст спостерігається у спортивному результаті, причому в експериментальній групі ці залежності виражені яскравіше. Для підтвердження цього та з метою визначення взаємозв`язку між кваліфікацією спортсменів, спортивним результатом та ступенем його приросту в мезоциклі тренувального процесу був проведений кореляційний, регресивний та факторний аналіз у контрольній та експериментальній групах.

Таблиця 2

Взаємозв`язок між результатом в бігу на 800 м і до і після експерименту та

ступенем його приросту у спортсменів різної кваліфікації

Піддослідні | Результат | n | Результат | Приріст результату |

P

після експерименту | P

МС | до експерименту | 14 | 0,687 | <0,01 | 0,916 | <0,01

після експерименту | 14 | - | - | 0,405 | >0,05

КМС | до експерименту | 24 | 0,527 | <0,01 | 0,694 | <0,01

після експерименту | 24 | - | - | -0,203 | >0,05

1 р-д | до експерименту | 12 | 0,412 | >0,05 | 0,451 | >0,05

після експерименту | 12 | - | - | -0,593 | <0,05

В цілому

у групі | до експерименту | 50 | 0,824 | <0,01 | 0,533 | <0,01

після експерименту | 50 | - | - | -0,013 | >0,05

Кореляційний аналіз став підгрунтям для проведення наступних регресивного та факторного математичного аналізів. Визначивши ранг спортсмена у кожній кваліфікаційній групі, ми провели дослідження залежностей між ранговою оцінкою майстерності спортсменів, результатом та його приростом в експерименті.

Результати факторного та регресивного аналізів дають підставу вважати, що неоднаковий приріст результату за умов експерименту можна пояснити різними структурно-функціональними адаптаційними перебудовами в організмі спортсменів, які мають різну підготовку, під впливом відносно короткочасного тренувального впливу у поєднанні з медико-біолгічними засобами відновлення (експериментальна група) та без них (контрольна група).

Результати факторного аналізу свідчать, що приріст результату в експериментальній групі на 73,7% обумовлений впливом медико-біологічних та педагогічних засобів відновлення, які застосувалися разом з тренувальним процесом (=0,737, P<0,001; d=73,7%), а також впливом неврахованих в експерименті факторів (d=26,3%). Різниця ж у прирості результату між контрольною та експериментальною групами обумовлена лише поєднанням медико-біологічних та педагогічних засобів відновлення, які застосовувалися (=0,799…, P<0,001).

Не дивлячись на те, що ступінь приросту результату зменшується із зростанням майстерності спортсменів (мал. 6), використання спортсменами високого класу медико-біолгічних та педагогічних засобів відновлення виявилось більш ефективним: факторний аналіз показав, що менший приріст їх результату більшою мірою детермінований саме засобами відновлення, які застосувалися та меншою мірою іншими (в тому числі і неврахованими в експерименті) факторами.

Мал. 6. Приріст результату в бізі на 800 м у легкоатлетів різної кваліфікації

Виявлені особливості у проходженні процесів відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості, у взаємозв`язках показників, які досліджувались, віддзеркалюють закономірності адаптаційного процесу та узгоджуються з основними положеннями теорії А.А. Ухтомського про освоєння ритму, теорії адаптації Ф.З. Меєрсона [1981], В.М. Платонова [1988-1997], відповідно з якими будь-яка система адаптації під час підвищення свого функціонального стану перестає реагувати на адекватний подразник під час тривалого його застосування, важче піддається тренувальному впливу, який необхідно підсилювати та урізноманітнювати і, таким чином, методично обгрунтоване застосування великої кількості засобів відновлення кваліфікованих спортсменів.

Різниця між спортивними результатами у контрольній та експериментальній групах свідчить про те, що етап безпосередньої підготовки має велике значення для трансформації функціональних, морфологічних, фізіологічних та інших сторін підготовленості спортсмена у найвищу ступінь готовності - спортивний результат. Отримані результати свідчать, що залежно від особливостей побудови етапу безпосередньої підготовки можна суттєво змінитися спортивний результат у кваліфікованих бігунів на середні дистанції.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової та науково-методичної літератури, вивчення навчально-тренувальних планів тренерів та щоденників спортсменів свідчать про те, що не дивлячись на численні дослідження до сьогодення відсутні дані з комплексного застосування педагогічних та різних медико-біологічних засобів відновлення на етапі безпосередньої підготовки до змагань, нема єдиної думки про методологію викорис-тання вказаних комплексів залежно від величини та переважаючої спрямовано-сті навантажень, які застосовуються, обліку особливостей глибини та характеру втом-лення після попереднього заняття з великим навантаженням енергетичної спрямованості.

2. Динаміка процесів відновлення в організмі кваліфікованих бігунів на середні дистанції після великих навантажень різної переважаючої спрямованості залежить від пригнічення тих функціональних систем організму, які забезпечують виконання програм занять даної спрямованості. Тривалість періоду відновлення після великих навантажень анаеробного алактатного та анаеробного гліколітичного характерів складає приблизно 48 годин, а аеробного - близько 72 годин.

3. Гетерохронізм відновлювальних процесів бігунів на середні дистанції обумовлений переважаючою спрямованістю великих тренувальних навантажень та визначається різною швидкістю відновлення фізичних якостей і фізіологічних та біохімічних показників. Виявлено, що найбільш тривалий період відновлення з педагогічних та фізіологічних показників відмічається після великого навантаження аеробного характеру (близько 72 годин), в той же час рівень біохімічних змін суттєво не відрізняється вже через 24 години (рН - 7.38; ВЕ - -1,30,2 мевк/л; рСО2 - 35,20,9 мм рт. ст.; показник молочної кислоти - 3,10,2 мМоль/л). Протилежна картина виявлена після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру: через 24-48 годин відбувається відновлення спеціальних фізичних якостей, а біохімічні параметри повертаються у норму через 48-72 години (рН - 7.37; ВЕ - -1,40,7 мевк/л; рСО2 - 39,30,5 мм рт. ст.; рівень молочної кислоти - 2,60,4 мМоль/л).

4. Дослідження роздільного застосування відновлювальних впливів свідчить про те, що ключовими засобами відновлення є педагогічні впливи, а медико-біологічні - додатковими. Так, після великого навантаження анаеробного алактатного характеру внесок педагогічних засобів відновлення складає 65,672,11%; анаеробного гліколітичного - 61,40,32%, аеробного - 35,80,6%. Серед вивчених медико-біологічних засобів відновлення після великих навантажень анаеробного алактатного характеру найбільший внесок мали: тепла евкаліптова ванна - 11,30,4% та комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton - 16,40,3% (використання загального гідромасажу та аероіонізації суттєво не впливали на відновлення спортсменів); після великих навантажень анаеробного гліколітичного характеру - загальний ручний масаж 15,50,3% та 23,50,8% (через 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton - 15,90,6% та 31,91,5% (через 24 та 48 годин, відповідно), причому хвойна ванна та ультрафіолетове опромінення не мали суттєвого впливу на проходження процесів відновлення; після великих навантажень аеробного характеру - масаж з переважаючим використанням розтирання - - 10,10,3% та 14,10,9% % (через 24 та 48 годин, відповідно), тепла соляна ванна - - 7,240,4% та 8,490,9% (через 24 та 48 годин, відповідно) та аероіонізація - 6,150,4% та 12,20,9% (через 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton - 7,20,4% та 2,10,9% % (через 24 та 48 годин, відповідно).

5. Найефективнішим є поєднане застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення в одному комплексі, який сприяє більшому скороченню періоду відновлення після великих навантажень: так, час відновлення в експериментальній групі після навантажень анаеробного алактатного та гліколітичного характерів складає приблизно 24 години, а після навантажень аеробного - близько 48 годин, що приблизно на 24 години менше, ніж у контрольній групі.

6. Згідно даним факторного аналізу виявлено, що приріст спортивного результату в експериментальній групі на 73,7% обумовлений впливом педагогічних та медико-біолоічних засобів відновлення, які застосовувалися у поєднанні з навчально-тренувальним процесом (=0,737, P<0,001; d=73,7%), а також впливом неврахованих в експерименті факторів (d=26,3%). У спортсменів вищих спортивних розрядів приріст результату був меншим, ніж у піддослідних з низькою кваліфікацією (1,730,41 с (Х, n=7); 2,340,39 с (Х, n=18), відповідно).

7. Оптимальні співвідношення розроблених комплексів педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення пройшли експериментальну перевірку на базі штатної збірної команди України з легкої атлетики, НУФВСУ, КДЮСШ “Динамо”, РВУФК на етапі безпосередньої підготовки до змагань та наведені у практичних рекомендаціях.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБIТ, ЯКI ОПУБЛIКОВАНI ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦII

1.

3.

4.

4.

5.

2.

6.

7.

8.

9.

IЛЬЯШЕНКО О.М. «Комплексне застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення у підготовці кваліфікованих бігунів на середні дистанції» - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999.

Визначені особливості процесів стомлення та відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості бігунів на середні дистанції, експериментально розроблені оптимальні варіанти комплексного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від величини та переважаючої спрямованості тренувальних навантажень на етапі безпосередньої підготовки до змагань. Впроваджено запропоновані засоби оптимізації тренувального процесу, наведені дані про їх ефективність під час підготовки кваліфікованих бігунів на середні дистанції.

Ключові слова: стомлення, відновлення, етап безпосередньої підготовки до змагань, великі тренувальні навантаження різної переважаючої спрямованості.

ИЛЬЯШЕНКО А.Н. Комплексное применение педагогических и медико-биологических средств восстановления в подготовке квалифицированных бегунов на средние дистанции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999.

Изучены особенности процессов утомления и восстановления после больших нагрузок различной преимущественной направленности бегунов на средние дистанции. Показаны изменения показателей специальной работоспособности под влиянием больших нагрузок (до нагрузки, через 30 минут, 6, 24 и 48 часов после выполнения занятия). Приведены данные биохимических параметров (рН, ВЕ, рСО2, La), показывающие тенденцию протекания процессов восстановления после больших нагрузок различной преимущественной направленности. Получены результаты изменения состояния ЦНС посредством исследования времени простой зрительно-моторной реакции.

Определен долевой вклад педагогических и медико-биологических средств восстановления: педагогические средства восстановления являются доминирующими после больших нагрузок различной преимущественной направленности и детерминируют характер протекания процессов восстановления организма спортсменов. После большой нагрузки скоростно-силового характера наиболее эффективными медико-биологическими воздействиями были теплая эвкалиптовая ванна и комбинированный фармакологический препарат, а вклад педагогического воздействия является доминирующим и составляет 65,672,11%. После большой нагрузки анаэробного гликолитического характера из медико-биологических воздействий эффективными оказались общий ручной массаж и комбинированный фармакологический препарат, вклад педагогических воздействий составляет 61,40,32%. Применяемый комплекс медико-биологических воздействий после большой нагрузки аэробного характера свидетельствует о высокой эффективности всех применяемых процедур: растирания, теплой соляной ванны, аэроионизации. Вклад педагогического воздействия после указанной нагрузки является определяющим и составляет 35,80,65%.

Исследование комплексного использования педагогических и комплекса медико-биологических средств восстановления показало их высокую эффективность у квалифицированных бегунов на средние дистанции. Под воздействием сочетанного применения указанных средств существенно сокращается продолжительность периода восстановления после больших нагрузок различной преимущественной направленности. Так, после большой нагрузки скоростно-силовой и анаэробной гликолитической направленности продолжительность периода восстановления в экспериментальной группе составляет около 24 часов, что на сутки меньше, чем в контрольной группе. После большой нагрузки аэробной направленности в экспериментальной группе продолжительность периода восстановления составляет около 48 часов, что также на сутки меньше, чем в контрольной группы.

Средний прирост спортивного результата в экспериментальной группе на 0,7 с превышает аналогичный показатель контрольной группы. Результаты корреляционного, регрессионного и факторного анализа дают основание утверждать, что комплексное применение педагогических и медико-биологических средств восстановления у квалифицированных бегунов на средние дистанции является более эффективным чем традиционные способы восстановления, создает объективные предпосылки для оптимизации тренировочного процесса на этапе непосредственной подготовки, т.е. повышения спортивного результата. Факторный анализ показал, что прирост результата в экспериментальной группе на 73,7% обусловлен влиянием применяемых медико-биологических и педагогических средств восстановления в сочетании с тренировочным процессом, а также влиянием неучтенных в эксперименте факторов (26,3%). Разница же в приросте результата между контрольной и экспериментальной группами обусловлена лишь сочетанием применяемых медико-биологических и педагогических средств восстановления (=0,799, P<0,001). Она свидетельствует о том, что на 79,9% разница в приросте результата между контрольной и экспериментальной группами обусловлена влиянием сочетанного применения медико-биологических и педагогических средств восстановления.

Внедрены предложенные средства оптимизации тренировочного процесса, приведены данные, характеризующие их эффективность при подготовке квалифицированных бегунов на средние дистанции.

Ключевые слова: утомление, восстановление, этап непосредственной подготовки к соревнованиям, большие тренировочные нагрузки различной преимущественной направленности.

ILYASHENKO A.N. «The complex application of the pedagogical and medico-biological means of the recovering durind the preparation of the top-class middle-distance runners». - Manuscript.

The thesis for the degree of the Candidate of Phisical education and sport sciences with a special ration 24.00.01 - Olimpic and professional sports. - National university of phisical education and sports Ukraine, Kyiv, 1999.

The thesis defends the results of theoretical and experimental researches of the complex application of the pedagogical and medico-biological means of the recovering during the competition preparation of the top-class middle distance runners; it is showed in 10 published works.

The mechanism of the fatique and recovering after the great loadings of the different aims of the top-class middle distance runners, were deternined in the thesis and the optimal variants of the complex application of the pedagogical and medico-biological means of the recovering after the great loadings and the training before the competitions are developed by many experiments. The proposed means of the optimization of the training were introducted into practical training, and all the figures about their effectiveness are shown in the preparation of the top-class middle dictance runners.

The key words: the fatique, the recovering, the time of the preparation stage, the loadings of the different aims.