ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
харківський національний аграрний університет
імені В.В. ДОКУЧАЄВА
МИКУЛЯК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 338.439.5:637.1
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ МОЛОКА
Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Харків - 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України,
Доманчук Дмитро Потапович,
Подільський державний аграрно - технічний університет, завідувач кафедри організації виробництва і бізнесу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Пархомець Микола Кирилович,
Тернопільський інститут агропромислового виробництва УААН,
зав. відділом економіки
кандидат економічних наук, доцент
Шелудько Руслан Миколайович,
Харківський національний аграрний
університет ім. В.В. Докучаева,
доцент кафедри виробничого менеджменту
та агробізнесу
Провідна установа: Державний агроекологічний університет,
Міністерство аграрної політики України,
кафедра ЗЕД підприємств, м. Житомир
Захист відбудеться 11.10.2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті
ім. В.В. Докучаева за адресою : 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, аудиторія 213.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаева за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.
Автореферат розісланий 09.09. 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вирішення продовольчої проблеми, формування і розвиток продовольчого ринку вимагають значних перетворень в агропромисловому комплексі країни. Складовою частиною аграрного ринку є ринок молока і молокопродуктів. Внаслідок впливу загальноекономічних і внутрігалузевих чинників протягом останнього десятиріччя в молочній галузі спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва молочної продукції, зростання різниці між закупівельними і роздрібними цінами, нерозвиненість ринкової інфраструктури і відносин між виробниками та переробниками молока, зниження рівня споживання молока і молочних продуктів.
Молочна галузь нині розвивається екстенсивним шляхом, її роз-виток ускладнюється дією багатьох обмежень, найбільший вплив серед яких здійснюють сировинні, фінансові і споживчого попиту. Серед країн-виробників молока ще на початку 90-х років минулого століття Україна займала одне з провідних місць у світі. Але економічна криза не обминула молочного підкомплексу, результатом чого стало скорочення обсягів виробництва більшості молочних продуктів нижче рівня 1960р., а їх споживання зменшилося наполовину.
У зв'язку з реформуванням економічних відносин, зміни, що відбуваються в країні, вимагають формування економічного меха-нізму нового типу. В умовах ринкової економіки нагальною є потреба у створенні механізму, який би стимулював розвиток молочної галузі АПК, включаючи нові механізми взаємодії державних методів регу-лювання та ринкових сил.
Проблема розвитку ринкової економіки країни та формування економічних механізмів функціонування окремих галузей в ринкових умовах постійно знаходиться в центрі уваги науковців і досліджувалась в роботах Андрійчука В.Г., Березівського П.С., Бойка В.І., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Дем'яненка М.Я., Доманчука Д.П., Макаренка П.М., Македонського А.В., Мартьянова В.П., Мостенської Т.Л., Пархомця М.К., Рижкова В.Г., Саблука П.Т., Шелудька P.M., Шияна В.Й., Шпичака О.М. та інших учених. Водночас не всі аспекти формування економічного механізму функціонування ринку молока і молокопродуктів всебічно досліджені. Зокрема, не достатньо опрацьований економічний механізм ринкового регулювання попиту і пропозиції, питання впливу державного регулювання на стан ринкової рівноваги на регіональному ринку молока і молокопродуктів.
Теоретична і практична значимість вказаних проблем зумовила вибір теми дослідження та її актуальність і цільове спрямування дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової теми (номер державної реєстрації 0105U007943). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем економічного механізму формування і розвитку ринку молокопродуктів, а також в розробці пропозицій щодо вдосконалення його функціонування.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо формування та ефективного функціонування економічного механізму ринку молокопродуктів на основі комплексної економічної оцінки його розвитку.
Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі передба-чалось розв'язати такі основні завдання наукового дослідження:
•
вивчення і узагальнення теоретичних та науково-методичних основ економічного механізму формування і функціонування ринку молокопродуктів;
•
дослідження механізму регулювання ринку молока і молочної продукції (попиту, пропозиції, ціни, доходів населення);
•
аналіз конкурентоспроможності молочної продукції в контексті вступу України до СОТ та Європейського Союзу;
•
обґрунтування впливу інтеграційних процесів на формування і функціонування ринку молока і молочних продуктів;
•
оцінка інвестиційного клімату в АПК регіону і його впливу на розвиток молокопродуктового підкомплексу;
•
обґрунтування встановлення рівноваги на ринку молокопродуктів під впливом державного регулювання ціноутворення;
•
прогнозування індивідуального і сукупного попиту на молокопродукти з врахуванням доходів населення на найближчу перспективу.
Об'єктом дослідження є сфера і елементи економічних відносин фор-мування та функціонування ринку молокопродукції Хмельницької області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних проблем, пов'язаних зі складовими економічного механізму формування і функціонування ринку молокопродуктів.
Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є: діалектична теорія пізнання і системний підхід до вивчення економічних явищ. Методика дослідження передбачає: вивчення законодавчих і нормативно-правових актів, пов'язаних з формуванням ринку і соціально-економічних відносин в АПК; літературний огляд теоретичних основ, висвітлених у працях вітчизняних і зарубіжних авторів за темою дослідження; обробку і системний аналіз статичної інформації за темою дослідження щодо країни в цілому і Хмельницької області, зокрема; дослідження окремих суб'єктів ринку АПК, зокрема, молокопродуктового підкомплексу; розробку пропозицій щодо вдосконалення економічного механізму формування та функціонування ринку молока і молочної продукції.
Аналіз регіонального економічного середовища на ринку молокопродуктів здійснений на основі багатофакторного аналізу (розділ 2). При цьому визначено загальні тенденції його розвитку на основі статистичних закономірностей (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).
Залежно від поставлених завдань у ході дослідження використано наступні методи: абсолютних і відносних величин, аналізу рядів дина-міки (розділи 2,3), статистичних групувань (підрозділи (2.2; 2.3.), кореляційно-регресійного аналізу (підрозділи 2.3; 3.1), абстрактно-логічний та графічний (розділи 2,3). При прогнозуванні використано наступні методи: екстраполяції, експертних оцінок, розрахунково-конструктивний з елементами статистичного моделювання (підрозділи 3.1, 3.2).
Інформаційною базою дослідження слугували дані офіційних матеріалів обласного управління сільського господарства й продовольства, статистич-них служб Хмельницької області, річних звітів суб'єктів господарювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:
•
досліджено сучасний рівень розвитку молочної галузі Хмельницької області як соціально-економічного явища, пов'язаного з впливом ринкового механізму на його функціонування;
•
здійснено короткотерміновий прогноз споживання молока і молочних продуктів, визначено прогнозні рівні індивідуального і сукупного попиту на молокопродукти з врахуванням змін у чисельності населення досліджуваного регіону та його доходів;
набули подальшого розвитку:
•
категорії економічного механізму, методи та інструменти впливу його складових на функціонування молочного підкомплексу;
•
науково-теоретичні аспекти дії економічного механізму на макро- та мікрорівні з визначенням загальних засад та основних відмінностей в їх функціонуванні;
удосконалено:
•
підходи та інструменти державного регулювання ринку молокопродуктів шляхом створення умов для розвитку ефективної пропозиції та формування платоспроможного попиту населення;
•
напрями формування і функціонування молокопродуктового підкомплексу на найближчу перспективу з врахуванням заходів, запропонованих для вдосконалення дії економічного механізму в молочній галузі АПК регіону.
Практичне значення одержаних результатів полягає в науково обґрунтованому аналізі та оцінці процесів, що впливають на форму-вання і функціонування ринку молока і молочної продукції; виявлен-ні тенденцій та розробці напрямів вдосконалення економічного меха-нізму розвитку галузі.
Результати досліджень можуть бути використані агропромисло-вими формуваннями, які займаються виробництвом, закупівлею та переробкою молока, а також при розробці програм економічного реформування регіонального молокопродуктового підкомплексу.
Практичні рекомендації автора, були використані головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької облдержадмі-ністрації при розробці програми "Молоко" в області. Реалізація використаних пропозицій дозволила підвищити дієвість державного регулювання молокопродуктового підкомплексу області (довідка №3. 1/828 від 26 квітня 2006 року). Наукові розробки та рекомендації автора знайшли ґрунтовне впровадження при здійсненні підготовки і випуску статистичних збірників Хмельницької області (довідка №31/2-а від 6 лютого 2006 року). Основні положення дисертаційного дослідження щодо економічного механізму формування і функціону-вання ринку молока були використані при розробці бізнес-плану СГК "Летава" (довідка №211 від 1 листопада 2005 року).
Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при викладанні економічних дисциплін (довідка №71-14-212 від 16 листопада 2005 року).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено комплексне дослідження ринку молока на регіональному рівні, підібрані статистична інформація та методи її обробки, проаналізовані і узагальнені результати дослідження, розроблені висновки та про-позиції. Наукові результати, які викладені в дисертації і виносять-ся на захист, одержані автором самостійно.
Усі опубліковані по темі дослідження наукові праці є одноосібними.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на науково - теоретичній конференції за підсумками науково - дослідної роботи ( Подільський державний аграрно - технічний університет, 9-11 березня 2004 p.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів - аграрників "Організаційно - економічні проблеми розвитку АПК" (Київ, 22 - 23 листопада 2001 p.); науково-теоретичній конференції за підсумками науково - дослідної роботи (Подільський державний аграрно - технічний університет, 15-17 березня 2005 p.); науково - теоретичній конференції за підсумками науково - дослідної роботи (Подільський державний аграрно-технічний університет, 14-16 березня 2006 p.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 (шість) на-укових праць у фахових виданнях загальним обсягом 1,92 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, що містить 169 найменувань, додатків. Дисертація викладена на 203 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі основного - 179, містить 28 таблиць та 12 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено предмет і об'єкт, висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації і особистий внесок здобувача.
У першому розділі "Теоретичні та методологічні основи еконо-мічного механізму формування і функціонування ринку молока" критично проаналізовано підходи вчених-економістів до розкриття сутності економічного механізму в умовах ринкових відносин, досліджено передумови та особливості його формування на ринку молока.
Зазначено, що продовольчий ринок формується і розвивається під впливом ринкових законів та у певному макроекономічному середовищі, переважно в режимі саморегулювання, хоча і не виклю-чає елементів державного регулювання. І проблема полягає в тому, яким повинне бути оптимальне співвідношення елементів ринко-вого механізму та заходів державного регулювання на різних етапах формування та функціонування ринку.
Відмічено, що в економічній літературі й досі не існує однозначного тлумачення категорії "економічний механізм". Його визначення протягом тривалого часу не було об'єктом дослідження вчених-економістів як в нашій державі, так і за її межами. Автором було зроблено висновки стосовно того, що у більшості наукових праць не чітко окреслені економічні категорії: "господарський механізм", ринко-вий механізм" та "економічний механізм." Водночас дотримуємося точки зору, згідно з якою визначення "економічний механізм", "господарський механізм", "ринковий механізм" та "економічна політика" не співпадають. Вважаємо, що економічний механізм - це окрема економічна категорія, механізм реалізації економічної політики держави, який, за допомогою використання державних важелів регулювання, спрямовує дію ринкових законів в необхідному для держави напрямі. А оптимальність його дії залежить від якості співвідношення державного регулювання та ринкового механізму.
Дослідженням встановлено, що дія економічного механізму ви-значається двома основними складовими: державним регулюван-ням та ринковим механізмом. За допомогою першого визначаються умови та напрям розвитку економічної системи, в той час як ринковий механізм формує якість споживчих ринків, взаємовідно-сини на них та їх наповненість. В умовах ринку основними його складовими є ціна, попит і пропозиція. Ціновий механізм є центральною складовою частиною ринкового механізму і саме він виступає вимірювачем обмеженості товарів на ринку і регулятором пропозиції та попиту на окремі товари та товарні групи. Реальна потреба в товарі та структура пропозиції визначається ринком, котрий забезпечує зв'язок між виробництвом та споживанням. Величина попиту зменшується в разі зростання ціни. Економічні дослідження попиту на товари дозволяють зробити висновок, що його розмір залежить від: рівня доходів населення; місткості ринку; власної ціни товарів та доступності інших товарів для споживачів; ціни та корисності інших товарів; смаків та уподобань споживачів; психології споживача. При цьому основним фактором визначення обсягу попиту виступають доходи населення.
Підкреслено, що в умовах обмеженості доходів споживачів ви-робники продукції, щоб уникнути затоварювання готовою про-дукцією, мають швидко реагувати на ринковий попит адекватною зміною ринкової пропозиції. В реальній дійсності це реагування відбувається із деяким запізненням, тобто присутній часовий лаг у ринковій поведінці споживачів та виробників.
Однією із складових здійснення ринкових реформ є чітко визна-чена інвестиційна політика. У ринкових умовах функціонування економіки механізм державного регулювання інвестиційного процесу передбачає систему функцій законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру. В даний час держава не може бути традиційним внутрішнім суб'єктом інвестування, оскільки державний бюджет зорієнтовано на покриття поточних витрат, а інвестування в економіку країни здійснюється в незначних обсягах. Тому у державній програмі залучення іноземних інвестицій в числі пріоритетних об'єктів інвестування визнано і агропромисловий комплекс.
Проаналізовано механізми регулювання ринків молока і молочної продукції в розвинених країнах світу. Дослідження переконливо свідчить, що без постійної активної участі держави неможливо вирішувати національні завдання соціально-економічного характеру щодо створення конкурентоспроможного виробництва, входження країни у цивілізоване світове співтовариство.
У другому розділі "Аналіз регіонального економічного середовища на ринку молока і молокопродуктів" характеризуються споживчий попит на молоко і молокопродукти, формування їх пропозиції та оцінка конкурентоспроможності молочної продукції.
Проведений аналіз свідчить, що сучасний стан споживання осно-вних продуктів харчування на душу населення Хмельницької області характеризується значним зменшенням його обсягів порівняно з 1990 роком. Кон'юнктура ринку молочної продукції досліджуваного регіону характеризується стабільним перевищенням пропозиції над попитом. Пропозиція молочної продукції на одну особу 2004р. пере-вищувала рівень споживання на 153,9%, в той час як у 1990р. темп перевищення становив 86,9 відсотків.
Низька купівельна спроможність більшої частини населення області, натуралізація доходів значно обмежують не лише попит на молокопродукцію, але й зменшують місткість ринку молока.
Навіть при сучасному рівні платоспроможності фактичне спожи-вання молокопродукції населенням області не може бути забезпечено власним виробництвом. Водночас обмежений платоспроможний попит населення гальмує формування пропозиції.
Основними напрямками молочного виробництва в Хмельницькій області є: тваринне масло, продукція з незбираного молока, сири жирні (рис. 1).
Стабільна та ритмічна робота переробних підприємств, рівень використання їх виробничих потужностей безпосередньо залежать від забезпечення їх сировиною. Сировинна частина молочного ринку області формується господарствами населення та агроформуваннями. У 2004 році сільськогосподарськими підприємствами області вироблено 16,3% молока, поголів'я корів тут становило 23,7% загальної кількості. В той же час особисті селянські господарства, виробляючи 83,7% загального обсягу молока, мали 76,3% загального поголів'я молочного стада великої рогатої худоби. У фермерських господарствах області вироблялося лише 0,8% молока.
Зменшення обсягу виробництва молока 2004 року відносно рівня 1990р. складало 326,7 тис. тонн або 30,1 відсотка. Звітного року продуктивність дійної череди в усіх категоріях господарств Хмельницької області перевищила рівень 1990р. на 496 кг або на 18,0 відсотків. Цього було досягнуто за рахунок значного збільшення середніх надоїв молока від корів в особистих селянських госпо-дарствах. Що ж стосується сільськогосподарських підприємств - то 2004 року порівняно з 1990р. зниження річних надоїв молока від однієї корови складало 276 кг, або 9,4 відсотки. Дослідження по-казників ефективності свідчить про те, що для області є характерними значні відхилення їх рівня у розрізі підприємств. В господарствах з середньорічним удоєм молока від корови понад 4000 кг показники ефективності виробництва молока є набагато вищими, ніж в решти. Так, зокрема, трудомісткість 1 ц молока є нижчою майже удвічі. Окрім того, частка грошових надходжень від реалізації молока в структурі товарної продукції більша на 84 відсотки (табл. 1).
Важливе місце у забезпеченні конкурентоспроможного виробни-цтва молока займає його якість. За сьогоднішніх умов вирішити проблеми, які є в молочному секторі, лише за допомогою ринкових важелів, неможливо. Необхідна комплексна економічна допомога та регламентація з боку держави з багатьох питань сільськогосподарського виробництва. В умовах вступу до СОТ і у вимірах конкуренції на світовому ринку сучасних молокопродуктів, вдосконалення регіональ-ного ринку молока і молочної продукції залежить від інноваційного шляху розвитку. Особливо це стосується створення нових виробництв і продуктів. Однак, у Хмельницькій області частка підприємств, що займалися інноваційною діяльністю у молочній галузі становила лише 4,2 відсотків. Причому основна увага приділялася придбанню уста-ткування чи інших основних фондів, розширенню асортименту, а не заміні знятої з виробництва застарілої продукції.
Таблиця 1.
Ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області у 2002-2004 р.
Показники | СГК
"Летава" Чемеровецького району | СТОВВФ
"Мрія" Кам'янець-Подільського району | В
середньому по області
Середньорічний удій молока від корови, кг
Частка надходжень від реалізації молока в структурі товарної продукції, %
Виробництво молока в розрахунку на 100 га сільгоспугідь, ц
Виробничі витрати на корову, грн.
Трудомісткість 1 ц молока, люд-год
Виробнича собівартість 1 ц молока, грн.
Середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.
Рівень рентабельності (збитковості) виробництва молока, % | 5595
20,6
904,5
3388,00
6,26
60,55
81,68
34,9 | 4882
20,0
711,4
3291,57
10,00
67,42
67,60
0,3 | 2668
11,2
133,8
977,5
16,35
68,36
67,65
-1,0
У третьому розділі "Напрями вдосконалення економічного ме-ханізму формування і функціонування ринку молока" наведено пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму інтегра-ційних процесів у сферах виробництва й переробки молока, впливу інвестиційного клімату на розвиток молокопродуктового підкомплексу та державного регулювання ринку молока і молочної продукції регіону.
Визнано, що передумовою забезпечення виробничої збалансова-ності в АПК області є повне досягнення взаємних потреб проми-словості та сільського господарства у виробленій ними продукції. Адже агропромисловий комплекс регіону є об'єктивним резуль-татом відповідних цілеспрямованих процесів агропромислової інтеграції. Окрім сполучених технологічним процесом підприємств, до інтеграційних зв'язків нині все ширше залучаються підпри-ємства з інших галузей народного господарства, зокрема банківські установи. Доведено, що налагодженню нормальної інвестиційної та кредитної ситуації у виробництві молокопродуктів сприятиме створення в інфраструктурі ринку молока спеціалізованих фірм, що займатимуться аудитом сільськогосподарських підприємств, дослідженням стану підзаставних об'єктів, складанням бізнес-планів.
Суттєве зменшення обсягів виробництва молока в області зумовило загострення конкурентної боротьби за сировинні ресурси. Якщо раніше монополістом у виробництві та реалізації молока-сировини був суспільний сектор сільського господарства, то останнім часом все більше зростає роль особистих господарств населення у забезпеченні сировиною молокопереробних підприємств. Тому підсилення інтеграційних зв'язків з ви-робництва та переробки молока повинно поліпшити роботу в ланцюгу виробник сировинних ресурсів —> переробник. Якщо 1995 року суспільним сектором було продано 325,1, то 2004-го - лише 99,6 тис. тонн молока, що на 69,4% менше. Розроблений нами короткотерміновий прогноз свідчить, що 2008р. обсяг реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами становитиме 43,4 тис. т, що на 46,4% менше рівня 2004 року (рис. 2).
Основними каналами збуту молока-сировини сільськогоспо-дарськими підприємствами є його реалізація переробним підприєм-ствам, на ринку, населенню, включаючи видачу пайовикам.
Собівартість молока в суспільному секторі протягом тривалого часу є вищою, ніж закупівельні ціни на нього, у зв'язку з чим, починаючи з 1994 p., його виробництво було збитковим. З огляду на значні збитки при виробництві молока стає зрозумілим, що для сільськогосподарських виробників нарощування обсягів виробництва молока є невигідним, оскільки змінні витрати перевищують ціну реалізації. Вирішити проблеми прибутковості реалізації молока можна лише за рахунок упорядкування витрат на його виробництво. Основну увагу тут слід звернути на формування кормових раціонів годівлі тварин, особливо при випоюванні молоком молодняка худоби. Проведений аналіз свідчить, що під кормовими культурами в господарствах Хмельницької області зайнято 289,4 тис. га, або 31,2% всієї посівної площі. Статистичні дані вказують на збиткове виробництво кормів, що обґрунтовує використання їх площ під інші сільськогосподарські культури, в результаті чого можна було б одержати прибутки. Тому закономірним є зменшення обсягів виробництва молока в суспільному секторі і збільшення в особистих селянських господарствах. Порівняння ефективності виробництва молока і зерна показує, що за рівнями доходу та окупністю перше значно поступається перед другим. Збиткове виробництво молока у суспільному секторі контрастує з результатами реалізації сирого молока приватними господарствами. Останні витрачають на годівлю худоби менші суми грошових коштів при більшій продуктивності тварин, що робить виробництво молока у них рентабельним.
В умовах ринкових відносин особливо важливим є економічна зацікавленість сторін та відповідальність у виконанні договірних зобов'язань. Система діючих договірних відносин підлягає відповідним якісним змінам. Адже їх правове регулювання на сьогоднішній день значно відстає від реального стану, зумовленого переходом до ринкової економіки. На практиці часто воно регламентується застарілими нормативними актами, що спричинює необхідність у суттєвих змінах щодо даної сфери суспільних відносин. Тому, в першу чергу, необхідно розвивати збалансовані виробничо-економічні зв'язки партнерів через механізм договорів, взаємовигідну цінову політику, акціонування та вдосконалення спільної функціональної системи управління.
Враховуючи ситуацію, що склалася з ціноутворенням на молоко, схиляємося до думки тих спеціалістів, які вважають, що тут не обійтися без державного втручання. Адже у всьому світі і виробник, і переробник координуються державою. Найбільш прийнятними є два варіанти: 1) держава повністю встановлює базову ціну сировини, яка закуповується, і продукції, яка випускається молокоперероб-ними підприємствами; 2) держава встановлює базову ціну на певну кількість сировини, що закуповується, і продукції, яка продається з врахуванням затрат виробника і переробника для малозабезпечених верств населення. Решту сировини товаровиробник і переробник переробляють у таку продукцію, з якої матимуть ще більший прибуток.
Важливою умовою забезпечення стабільності аграрного ринку має стати активне застосування механізмів його державного регулювання, суть якого полягає в забезпеченні балансування кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції, їх урівно-важення до рівня оптимального співвідношення. Цілком під-тримуємо вчених, які вважають, що система регулювання аграрного ринку має охоплювати організаційні та економічні напрями.
А тому вважаємо, що організаційними напрямами регулювання ринку молока Хмельницької області, як і аграрного ринку в цілому, є: створення і розвиток інфраструктури ринку молока і молочної продукції; створення нормативно-правової бази та інформаційно-аналітичного забезпечення; створення міжвідомчих і регіональних узгоджувальних комісій з питань врегулювання міжгалузевих та міжгосподарських відносин у молокопродуктовому підкомплексі; ведення моніторингу і прогнозування кон'юнктури молочного ринку; посилення контролю за якістю молочної продукції; впровадження і дотримання міжнародних ринкових стандартів. До економічних напрямів регулювання ринку молока належать: узгодження попиту та пропозиції на молоко і молочну продукцію, досягнення й підтримка їх рівноваги шляхом здійснення резервних, інтервен-ційних, заготівельних та регіональних закупок та продажу продукції через прозорі процедури ринку; регулювання експорту й імпорту молочної продукції.
Ціноутворення у молочній галузі акумулює в собі можливості виробництва та бажання споживачів, тому, формуючи тут ціноутво-рення, слід опиратися на дію законів попиту і пропозиції, сили конкурентної боротьби, розмір витрат на виробництво продукції. Ринок рухається до стану ринкової рівноваги через визначення співвідношення між попитом і пропозицією. Оскільки ринкові умови дуже мінливі, то й зміни відбуваються швидкоплинно під дією багатьох чинників. Саме тому покупці та продавці постійно переглядають свої плани і змінюють власну поведінку на ринку відповідно до них. Це, в свою чергу, призводить до відповідного переміщення точки рівноваги, тобто відбувається реакція ринку на зміни обсягів попиту і пропозиції.
На основі побудованих автором лінійних моделей "доходи-витрати" і "споживання-доходи", здійснено короткотерміновий прогноз спожи-вання молока і молочних продуктів населенням області залежно від зростання його доходів (табл. 2).
Таблиця 2.
Фактичні і прогнозні рівні попиту на молочну продукцію
у Хмельницькій області
Показники | 2004 р. | 2008 р. | 2008 р.
у % до
2004р.
Чисельність населення, тис. осіб | 1398,0 | 1320,0 | 94,4
Витрати на харчування (в розрахунку на одну особу в мі-сяць), грн.* | 347,7 | 641,8 | 184,6
Індивідуальний попит на молоко (в розрахунку на одну особу в місяць), кг | 23,9 | 47,2 | 197,5
Річний сукупний попит на моло-ко, тис. т | 335,5 | 747,7 | 222,9
* при зростанні рівня доходів населення області в межах середньо-річного темпу їх приросту 14,0% (розрахунки автора за 1999-2004рр.).
Споживання молока і молочної продукції в розрахунку на одну особу за рахунок збільшення доходів у 2008 р. становитиме 47,2 кг (уx(2005) = 4,187 + 0,067 . . . 451,9 yx(2006) = 4,187 + 0,067 . . . 515,2; yx(2007) = 4,187 + 0,067 ... 578,5; yx(2008) = 4,187 + 0,067 ...641,8) при питомій вазі витрат на харчування у загальних споживчих витратах 54,0 відсотки. Таким чином, індивідуальний попит на молоко у 2008р. порівняно з 2004р. збільшиться на 23,3 кг.
Використавши прогнозне значення чисельності населення області станом на 1 січня 2009р., визначено прогнозний обсяг річного сукупного попиту на молоко і молокопродукти, який складатиме 747,7 тис. тонн (47,2 кг х 12 х 1320,0 тис. осіб), що в 2,2 рази більше рівня 2004 року.
Важливою умовою забезпечення стабільності молочного ринку має стати активне застосування механізмів його державного регулювання. В сьогоднішніх умовах державне регулювання вимагає нових підходів та нових інструментів впливу. Основними з них є створення умов для розвитку ефективної пропозиції та формування платоспро-можного попиту.
ВИСНОВКИ
1.
Продовольчий ринок формується і розвивається під впливом ринкових законів та у певному макроекономічному середовищі, переважно в режимі саморегулювання, хоча і не виключає елементів державного регулювання. Стан і перспективи розвитку продовольчого ринку в цілому, і молока, зокрема, прямопропорційно залежать від дії економічного механізму, який спрямовує його у правильне русло. Дослідженням встановлено, що дія економічного механізму визначається двома основними складовими: державним регулюванням та ринковим механізмом. За допомогою першого визначаються умови та напрям розвитку економічної системи, в той час як ринковий механізм формує якість споживчих ринків, взаємовідносини на них та їх наповненість.
2.
Важливою необхідністю здійснення високоефективного агропромислового виробництва є гарантування продовольчого забезпечення населення країни. Сучасний стан споживання основних продуктів харчування на душу населення Хмельницької області характеризується значним зменшенням його обсягів порівняно з 1990 p., є критичним і представляє собою реальну загрозу продовольчій та національній безпеці країни.
3.
Кон'юнктура ринку молочної продукції досліджуваного регіону характеризується стабільним перевищенням пропозиції над попитом. Пропозиція молочної продукції на одну особу 2004р. перевищувала рівень споживання на 189,7%, в той час як у 1990р. темп перевищення становив 86,9 відсотків.
4.
Низька купівельна спроможність більшої частини населення області, натуралізація доходів значно обмежують не лише попит на молокопродукцію, але й зменшують місткість ринку молока. Фактична ємність регіонального ринку молока 2004р. в 1,8 рази менша потенційної. Навіть при сучасному рівні платоспроможності фактичне споживання молокопродукції населенням області не може бути забезпечено власним виробництвом. Водночас обмежений платоспроможний попит населення гальмує формування пропозиції. В результаті рівень душового виробництва і споживання молока та молокопродуктів населенням регіону за досліджуваний період зменшився, що обумовлено двома причинами: значним зменшенням обсягів виробництва молока і зниженням купівельної спроможності.
5.
Основними напрямками молочного виробництва в Хмельницькій області є: тваринне масло, продукція з незбираного молока, сири жирні. Виробничі потужності молочної промисловості складають 97007,5 т/рік або 66,4 кг/рік в розрахунку на душу населення. Коефіцієнт використання потужностей в 2004р. з виробництва продукції з незбираного молока становив лише 4,7, в той же час масла тваринного - 40,5, сирів сичужних - 64,1, сирів плавлених 100,0. Виробництво молочних продуктів в цілому не є стабільним. Так, якщо 2003 року порівняно з попереднім індекс продукції мо-лочної промисловості області складав 140,4%, то 2004 року порівняно з 2003-м він був меншим на 12,1 пунктів.
6.
Сировинна частина молочного ринку формується господарствами населення та агроформуваннями. Так, 2004 року сільськогосподарськими підприємствами області вироблено 16,3% молока, поголів'я корів тут становило 23,7% загальної кількості. В той же час особисті селянські господарства, виробляючи 83,7% загального обсягу молока, мали 76,3% загального поголів'я молочного стада ВРХ. У фермерських господарствах області вироблялося лише 0,8% молока. Зменшення обсягу виробництва молока 2004 року відносно рівня 1990р. складало 326,7 тис. тонн, або 30,1 відсотків.
7.
Продуктивність дійної череди звітного року в усіх категоріях господарств Хмельницької області перевищила рівень 1990р. на 496 кг, або 18,0 відсотків. Цього було досягнуто за рахунок значного збільшення середніх надоїв молока від корів в особистих селянських господарствах. Що ж стосується сільськогосподарських підприємств, то 2004 року порівняно з 1990р. зниження річних надоїв молока від однієї корови складало 276 кг або 9,4 відсотків.
8.
Негативний вплив підвищення собівартості 1 ц молока на зміну його рентабельності 2003 року компенсовано значним зростанням реалізаційних цін на молоко. Однак 2004 року ціна реалізації молока знизилася порівняно з попереднім роком на 18,6 відсоткових пунктів, в результаті чого його виробництво знову було збитковим (- 1,0%).
9.
Суттєве зменшення обсягів виробництва молока зумовило загострення конкурентної боротьби за сировинні ресурси. Тому підсилення інтеграційних зв'язків з виробництва та переробки молока повинно поліпшити роботу в ланцюгу виробник сировинних ресурсів —> переробник. Діюча система економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК області вимагає подальшого вдосконалення. Зокрема, в першу чергу необхідно розвивати збалансовані виробничо-економічні зв'язки партнерів через механізм договорів, взаємовигідну цінову політику, акціонування та вдосконалення спільної функціональної системи управління. А це свідчить, що система діючих договірних відносин в молочній галузі підлягає відповідним якісним змінам. Найбільш оптимальною формою нового господарського механізму є контракт, який, зокрема, враховує реальний попит на продукцію. Враховуючи ситуацію, що склалася з ціноутворенням на молоко, вважаємо, що найбільш прийнятними є два варіанти: 1) держава повністю встановлює базову ціну сировини, яка закуповується, і продукції, яка випускається молокопереробними підприємствами; 2) держава встановлює базову ціну на певну кількість сировини, що закуповується, і продукції, яка продається з врахуванням затрат виробника і переробника для малозабезпечених верств населення. Решту сировини товаровиробник і переробник переробляють у таку продукцію, з якої матимуть ще більший прибуток.
10.
Обмежена і технологічно недосконала структура виробничої бази більшості молокопереробних підприємств області, її низький технічний рівень спричиняють невиправдано високі втрати сировини і готової продукції, збільшення розриву між наявністю ресурсів і споживчим попитом на молочні продукти. Тому розв'язувати інвестиційну проблему слід шляхом залучення всього кола джерел інвестування. Капітальні вкладення мають спрямовуватися, насамперед, на модернізацію і техніко-технологічне переоснащення підприємств, прискорений розвиток і підвищення ефективності функціонування пріоритетних базових галузей і виробництв, які формують стійкий потенціал продовольства.
11.
Важливою умовою забезпечення стабільності молочного ринку має стати активне застосування механізмів його державного регулювання, суть якого полягає в забезпеченні балансування кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції, їх урівноваження до рівня оптимального співвідношення. Проведений короткотерміновий прогноз споживання молока і молочних продуктів населенням області показав, що при зростанні рівня доходів в межах середньорічного темпу приросту 14,0% витрати на харчування при незмінному рівні цін збільшаться у 2008р. до 641,8 грн. на душу населення. Споживання молока і молочної продукції в розрахунку на одну особу за рахунок збільшення доходів 47,2 кг при питомій вазі витрат на харчування у загальних споживчих витратах 54,0 відсотки. Таким чином, індивідуальний попит на молоко у 2008р. порівняно з 2004р. збільшиться на 23,3 кг (47,2 - 23,9). А сукупний попит на молокопродукти складатиме 747,7 тис. тонн, що в 2,2 рази більше рівня 2004 року.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Фахові видання:
1. Микуляк Н.В. Проблеми розвитку переробних підприємств у сучасних умовах господарювання. // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах. / За ред. П.Т.Саблука. Ч. 2 Організація виробництва та земельні відносини - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.105 - 108.
2. Микуляк Н.В. До питання про організаційні аспекти перспектив
розвитку малих переробних підприємств. // Збірник наукових праць
Подільська державна аграрно-технічна академія / За ред. M.I. Бахмата. - Кам'янець-Подільський: Вид-во "Абетка", 2002. - №10. - С.195-196.
3. Микуляк Н.В. Тенденції розвитку молочного сектора на Хмельниччині. // Збірник наукових праць Подільська державна аграрно-технічна академія /За ред.. M.I. Бахмата. - Кам'янець-Подільський: Вид-во "Абетка", 2003. - №11. - С.312-313.
4. Микуляк Н.В. Формування попиту на молоко і молокопродукти. // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2004. - №1(27). – С. 257-259.
5.
Микуляк Н.В. Сучасний стан розвитку молочної промисловості Хмельницької області. // Збірник наукових праць 85 років. Кам'янець-Подільський. Випуск 12. Том 2, 2004. – С. 36-38.
6.
Микуляк Н.В. Попит і пропозиція на ринку молочної продукції. // Наукові праці НУХТ. Спеціальний випуск. - К.:НУХТ, 2005. -17. – С. 277-279.
АНОТАЦІЯ
Микуляк Н.В. Економічний механізм формування і функціонуван-ня ринку молока. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2006.
У дисертаційній роботі викладені основні результати дослідження економічного механізму ринку молока Хмельницької області. Проведено аналіз регіонального економічного середовища на ринку молока і молокопродуктів. Охарактеризовано споживчий попит і пропозицію на молочні продукти, конкурентоспроможність їх виробництва.
Удосконалено підходи та інструменти державного регулювання ринку молокопродуктів шляхом створення умов для розвитку ефективної пропозиції та формування платоспроможного попиту населення. Визначено напрями формування і функціонування молокопродуктового підкомплексу на найближчу перспективу з вра-хуванням заходів, запропонованих для вдосконалення дії еконо-мічного механізму в молочній галузі АПК регіону.
Здійснено короткотерміновий прогноз споживання молока і молочних продуктів, визначено прогнозні рівні індивідуального і сукупного попиту на молокопродукти з врахуванням змін у чисель-ності населення регіону та його доходів.
Ключові слова: економічний механізм, ринок молока, попит, про-позиція, ціна, продовольча безпека, економічні взаємовідносини.
АННОТАЦИЯ
Микуляк Н. В. Экономический механизм формирования и функционирования рынка молока. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономи-ческих наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хо-зяйства и АПК. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2006.
В диссертации изложены основные результаты исследования эконо-мического механизма рынка молока Хмельницкой области. В работе определены принципы, этапы, методы, приемы исследования эконо-мического механизма формирования и функционирования рынка мо-лока, определена система основных показателей, обеспечивающих всестороннюю характеристику изучаемым явлениям и процессам. Наряду с использованием разнообразных традиционных методов иссле-дования состояния, тенденций и перспектив развития и эффектив-ности используются рыночные методы, позволяющие оценить ситуацию на рынке.
Продовольственный рынок формируется и развивается под влиянием рыночных законов и в определенной макроэкономической среде, в режиме саморегулирования, но и не исключая элементов государственного регулирования. Проблема состоит в том, каким должно быть оптимальное соотношение элементов рыночного меха-низма и средств государственного регулирования на разных этапах формирования и функционирования рынка.
Несовершенство ценового механизма, отсутствие эквивален-тности товарообмена между сферами агропромышленного ком-плекса, нарушения обоснованного соотношения цен аграрного и промышленного секторов, общий экономический кризис в производстве продукции животноводства, его убыточность усложняют процессы адаптации производителей молочной продукции к рыночным отношениям.
Ценообразование в молочной отрасли аккумулирует в себе возмо-жности производства и желания потребителей. Поэтому, формируя ценообразование, следует брать во внимание действие законов спроса и предложения, силы конкурентной борьбы, размер издержек на про-изводство продукции. Рынок движется к состоянию рыночного равновесия посредством определения соотношения между спросом и предложением.
Поскольку рыночные условия очень нестабильны, то и изменения происходят быстротечно под действием многих факторов. Именно поэтому покупатели и продавцы постоянно пересматривают свои планы и меняют собственное поведение на рынке относительно их. А это, в свою очередь, приводит к соответствующему смещению точки равновесия, то есть происходит реакция рынка на изменения объемов спроса и предложения.
Исследованием подтверждено, что действие экономического механизма определяется двумя основными составляющими: государ-ственным регулированием и рыночным механизмом. При помощи перво-го определяются условия и направления развития экономической си-стемы, в то время как рыночный механизм формирует качество потреби-тельских рынков. В условиях рынка основными его составляющими есть цена, предложение и спрос. Ценовой механизм является цен-тральным звеном рыночного механизма, и именно он выступает изме-рителем ограниченности товаров на рынке и регулятором предложения и спроса на отдельные товары и их группы. При этом основным фактором определения объема спроса выступают доходы населения.
Подчеркнуто, что в условиях ограниченности доходов потреби-телей, производители продукции, чтобы избежать затоваривания готовой продукцией, должны быстро реагировать на рыночный спрос адекватным изменением рыночного предложения. В реальной же действительности это реагирование происходит, как правило, с некоторым опозданием, то есть присутствует влияние времени на поведение потребителей и производителей в рыночной среде.
Проведен анализ региональной экономической среды на рынке молока и молочной продукции. Дана характеристика потребитель-скому спросу и предложению на молочные продукты, конкурентоспо-собность их производства.
