на підлеглих вони, звертаючи приблизно в тому ж обсязі свою увагу на проблему “розуміння”, стали акцентувати увагу на проблемі “прийняття” цілеспрямованого впливу – 6,9і 64,9військових керівників, які пройшли навчання, відповідно. Ця обставина свідчить про ступінь оволодіння військовими керівниками, які пройшли навчання, теорією й технологією ППВ на підлеглих та використання цих знань у практичній військово-професійній діяльності.
Одержані результати підтверджуються також наступним (рис. 2):
до навчання завдання попереднього вивчення партнера за інтерсуб’єктною взаємодією з метою вибору психологічних “цілей” впливу ставили 8,9військових керівників (після навчання – 58,1завдання вибору технології впливу – 62,9(6,0– до навчання); завдання реалізації цілеспрямованого психологічного впливу з військово-професійною метою ставили 89,1% військових керівників (75,0– до навчання); завдання оцінки результатів і корекції тактики цілеспрямованого психологічного впливу – 77,0військових керівників (14,9– до навчання); до навчання теорії та технології ППВ 77,1військових керівників вибирали під час конфліктних ситуацій тактику заміни “тонких” технологій впливу “грубими” технологіями, після навчання таких залишилося лише 24,2; до навчання намагалися продовжити реалізацію “тонкої” технології ППВ 14,1військових керівників (56,9– після навчання); до навчання прагнули домогтися апріорного ухвалення своєї позиції через формування та розвиток атракції у підлеглих лише 8,9% військових керівників (після навчання – 85,1%); агресивна мотивація у їх підлеглих
Рис. . Результати використання військовими керівниками
системи “людина-людина” методів професійного психологічного впливу
на підлеглих з військово-професійною метою:
1 – створення військовим керівником у процесі роботи з підлеглими атмосфери довірчості, відвертості, конфіденційності; 2 – вияв військовим керівником у тактовній формі підвищеної уваги та інтересу до підлеглого як до особистості; 3 – прагнення військового керівника уникати споживчого ставлення до підлеглого як до “засобу” вирішення завдань військово-професійної діяльності; 4 – вияв до підлеглих душевного тепла, доброти; 5 – тактовне ставлення до морально-етичних норм і настанов, що сформувалися у підлеглого; 6 – партнерські стосунки між військовими керівниками та підлеглими в процесі інтерсуб’єктної взаємодії; 7 – встановлення військовим керівником емоційного контакту з підлеглими з метою створення атмосфери психологічного комфорту в процесі взаємодії; 8 – розкриття перед підлеглими значущості їх професійної діяльності як для них самих, так і для держави; 9 – підкреслення військовим керівником високої значущості підлеглих як особистостей за допомогою визнання того, що їм подобається; 10 – залучення військовим керівником підлеглих у творчий процес військово-професійної діяльності шляхом “зараження” власним професіоналізмом; 11 – залучення військовим керівником підлеглих до вирішення військово-професійних проблем, зацікавлення їх конфіденційною інформацією; 12 – надання підлеглим реальної допомоги, за допомогою особистих зусиль; 13 – схвалення, позитивна оцінка соціальних, особистісних, психологічних, фізичних або інших якостей підлеглих, їх вчинків та поведінки; 14 – вияв військовим керівником в процесі взаємодії особистісних достоїнств з метою викликати інтерес у підлеглих до своєї особистості; 15 – заохочення військовим керівником підлеглих у їх день народження чи свята; 16 – здійснення військовим керівником психологічного тиску на підлеглих; 17 – використання військовим керівником негативної інформації щодо підлеглих; 18 – солідарне несхвалення військовим керівником того, що підлеглим не подобається; 19 – примус підлеглого до інтерсуб’єктної взаємодії; 20 – “налаштування” військового керівника в процесі спілкування з підлеглими на їх стиль (імітація та відтворення їх пози, жестів, міміки, темпу дихання тощо).
знизилася в 3 рази та склала 16,9Знизився і рівень матеріальних мотивів, які в процесі обстеження були виражені у 35,1підлеглих, що вивчалися. Іншими словами, військовим керівникам, які використовували розроблені нами технології професійного психологічного впливу, вдалося провести реальні зміни в мотиваційній ієрархії підлеглих, зміцнивши, таким чином, мотивацію їх військово-професійної діяльності.
ВИСНОВКИ
Системне, теоретико-методологічне та експериментальне дослідження ППВ військових керівників на підлеглих у процесі їх професійної діяльності включає розгляд його теоретичних основ: методології, феноменології, структурної та функціональної організації, сутності, динаміки розвитку, принципів застосування, психологічних механізмів і закономірностей, класифікації типів, видів, засобів, способів, методів і форм, умов і чинників, що впливають на ефективність його застосування в практичній діяльності військових керівників, а також технологічних основ: стратегії, сукупності тактик і технік ППВ військових керівників на підлеглих, їх застосування залежно від умов використання, а також вибору відповідних засобів, способів, методів і форм ППВ, теоретичного обґрунтування організації та ефективності їх застосування. Воно дало змогу не лише вийти на новий рівень теоретичного осмислення цього надзвичайно складного соціально-психологічного явища, але й розробити цілісну технологічну систему регуляції поведінки військових керівників системи “людина-людина” в процесі їх професійного спілкування відповідно до конкретного виду військово-професійної діяльності: управлінської, виховної, психокорекційної, психотерапевтичної, контролюючої тощо.
Теоретико-емпіричне дослідження ППВ як соціально-психологічного явища, що було здійснено нами, дало змогу, передусім, виявити його специфіку в порівнянні з іншими видами психологічного впливу, дати визначення феноменології цього виду впливу, обґрунтувати його місце в системі інших понять, його роль у продуктивності професійних стосунків військових керівників системи “людина-людина” з підлеглими.
Результати дослідження створили підставу для опису явища, що вивчається, відповідно до якого професійний психологічний вплив військового керівника на підлеглих – це інтегральне поняття, складне, системне, багаторівневе соціально-психологічне явище, що відображає процес цілеспрямованого, комплексного, високоефективного, поліфункціонального, психологічно вивіреного, технологічно організованого креативного впливу військового керівника на одиничний або груповий суб’єкт у межах інтерсуб’єктної взаємодії з військово-професійною метою.
Аналіз різних видів військово-професійної діяльності, з функціональної точки зору, що був здійснений нами, дав змогу зробити висновок про те, що професійний психологічний вплив є неодмінною складовою структури діяльності військових керівників, які володіють військовими професіями, що належать до персоніфікованої системи “людина-людина” та виконують відповідні військово-професійні функції: управління, комунікації, формування необхідних настанов, виховання, розвитку, контролю, психокорекції, психотерапії, маніпуляції, інформації, оздоровлення, стимуляції, актуалізації, регуляції, модифікації поведінки та діяльності підлеглих тощо.
Функціональний критерій видової відмінності, що був виділений нами аналітичним шляхом, дав змогу провести класифікацію типологій ППВ військового керівника на підлеглих, обґрунтувати стратегії й тактики його використання у процесі їх військово-професійної діяльності.
Результати аналізу експериментального дослідження, що були одержані нами, їх класифікація, а також систематизація використаних наукових джерел дали можливість побудувати модель ППВ військового керівника на підлеглих та, як наслідок, вирішити головне завдання теорії в межах проблеми, що розробляється, яке полягає в поясненні закономірностей і механізмів явища, що вивчається, а також уточнити основні закономірності і сформулювати основний закон-тенденцію ППВ військового керівника на підлеглих: рівень ефективності професійного психологічного впливу військових керівників на підлеглих прямо пропорційно співвідноситься з рівнем розвитку їх міжособистісних стосунків, який відображається в ступені довірчості між сторонами цієї інтерсуб’єктної взаємодії.
Уся виконана нами аналітико-синтетична розробка явища, що вивчається, дала змогу описати алгоритм високоефективного цілеспрямованого ППВ, який полягає в тому, що розвиток міжособистісних стосунків військових керівників з підлеглими за допомогою подолання “фільтрів” їх психологічного захисту, що супроводжується підвищенням рівня довірчості між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії, дає змогу військовому керівникові досягти рівня мотиваційного “ядра” особистості підлеглого, створює умови для ефективного управління його мотивацією та, опосередковано, його поведінкою і діяльністю для досягнення військово-професійної мети.
Результати експериментальних досліджень, що були проведені нами, стали основою виявлення структурної будови соціально-психологічної компоненти психологічного захисту, яка складається з таких підсистем: “фільтра безпеки”, “фільтра інтересу” та “фільтра довіри”.
Професійний психологічний вплив військових керівників на підлеглих у системі військово-професійних відносин як психологічний феномен є складним, багаторівневим, украй мінливим, саморегульованим системним утворенням, що визначає інтерсуб’єктний вплив сторін взаємодії в межах військово-професійної діяльності за допомогою, передусім, видозміни мотиваційно-смислової сфери кожного з суб’єктів цієї взаємодії.
Ефективність процесу перетворення мотиваційно-смислової сфери особистості об’єкта ППВ залежить від: сукупності певних умов і чинників, що обумовлюють досягнення мети впливу; загальних і часткових психологічних механізмів, що регулюють цей процес; загальних і специфічних законів (закономірностей), за якими цей процес відбувається.
Активізація зазначених детермінант, що забезпечують досягнення військово-професійних цілей суб’єктом ППВ, здійснюється технічними прийомами, тактиками та стратегією використання відповідної сукупності засобів, способів, методів і форм ППВ, які являють собою систему технологій ППВ військового керівника на підлеглих.
Усебічне вивчення військовим керівником теоретичних основ професійного психологічного впливу на підлеглих (феноменології, сутності, функцій, принципів його застосування, структури, психологічних механізмів, класифікації типів, видів, засобів, способів, методів і форм, умов і чинників, що впливають на ефективність його застосування), а також використання ним цілісної технологічної системи регуляції поведінки підлеглих під час професійного спілкування з ними дають змогу суттєво підвищити рівень ефективності військово-професійної діяльності військовослужбовців.
Основу інноваційної технології ППВ військового керівника на підлеглих у процесі їх військово-професійної діяльності складає система методів пенетрантного (проникаючого) та альтераційного (трансформуючого) типів впливу, що дають військовому керівнику можливість з високим ступенем імовірності долати підсистеми соціально-психологічного захисту об’єкта управлінського, виховного, психокорекційного та іншого військово-професійного впливу, досягати його особистісного (мотиваційного) “ядра” та, на цьому рівні інтерсуб’єктної взаємодії, видозмінювати його, тобто керувати його поведінкою та діяльністю для досягнення військово-професійної мети.
Як свідчать результати дослідження, методи деформуючого (дисторційного) типу в практичній, зокрема військово-професійній, діяльності є малоефективними та не досягають належного результату. Окрім цього, сфера їх застосування обмежена соціально-правовими нормами, що регулюють процес інтер- або полісуб’єктної взаємодії.
Система тактичних і технічних прийомів використання військовим керівником системи “людина-людина” усього психологічного арсеналу засобів, способів, методів і форм ППВ, що була нами розроблена, дає йому можливість застосовувати їх у системі своєї військово-професійної діяльності для здійснення цілеспрямованого управління поведінкою партнера по спільній військово-професійній діяльності. Навчання військових керівників системи “людина-людина” основ ППВ, а також технології його застосування, пришвидшує досягнення ними необхідного рівня професіоналізму. Розробка проблеми ППВ військових керівників на підлеглих не лише робить свій внесок у досягнення цими фахівцями значно вищого рівня професійної майстерності, але й сприяє формуванню загальних принципів удосконалення професійної діяльності фахівців будь-якого профілю.
Результати комплексного дослідження, що було проведене нами, можуть розглядатись як передумова формування та розробки в межах соціально-психологічної галузі науки нового наукового напряму – “Психології професійного впливу”.
Виконане дисертаційне дослідження, зрозуміло, не претендує на вичерпне висвітлення теоретичних і технологічних проблем практичного застосування ППВ у фаховій діяльності представників персоніфікованої системи “людина-людина”. Подальші наукові перспективи цього наукового напряму автор убачає у розробці проблеми використання теорії та технології ППВ щодо інших конкретних видів професійної діяльності – управлінської, виховної, політичної, юридичної, дипломатичної, медичної, економічної тощо. На порядку денному – розробка теорії та прикладних технологій професійного психологічного захисту особистості, групи та суспільства в цілому.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Монографії:
1. . Матеюк О. А. Професійний психологічний вплив військового керівника на підлеглих в особливих умовах діяльності: Монографія. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2006. – 278 с.
2. Статті у наукових журналах і збірниках наукових праць:
2. . Матеюк О. А. Аналіз організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих на сучасному етапі // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. – С. 50–52.
2. . Матеюк О. А. Бар’єри у процесі міжособистісної комунікації як засіб протидії психологічному впливові // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка – К., 2005. – Т. VII, випуск 2. – С. 106–112.
2. . Матеюк О. А. Вплив на особистість військовослужбовця у процесі морально-психологічного забезпечення службової діяльності // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 101–106.
2. . Матеюк О. А. Деякі особливості психологічного впливу під час ведення бойових дій // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 15. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. – С. 372–376.
2. . Матеюк О. А. Дослідження змісту, тривалості та наслідків психологічного впливу ЗМІ на особистість // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. – С. 94–97.
2. . Матеюк О. А. Критерії маніпуляції: їх сутність та характеристика. Джерела інформації про наявність маніпуляції // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка – К.: Міленніум, 2005. – Т. 7, вип. 4. – С. 227–234.
2. . Матеюк О. А. Освіта офіцерів-прикордонників: аналіз проблем та оцінка витрат // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 284–289.
2. . Матеюк О. А. Основні методологічні принципи застосування військовими керівниками як фахівцями системи “людина-людина” професійного психологічного впливу на підлеглих // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, у 5-ти томах. – Том 5. – С. –148.
2. . Матеюк О. А. Особливості інформаційно-психологічного впливу закордонних військових підрозділів на особистість // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К., 2004. – Т. VI, випуск 3. – С. 208–215.
2. . Матеюк О. А. Особливості психологічного впливу військових керівників на підлеглих // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. – С. 136–138.
2. . Матеюк О. А. Оцінювання результативності професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К.: Міленніум, 2006. – Т. 8, вип. 4. – С. 211–217.
2. . Матеюк О. А. Післядипломна освіта офіцерів: деякі шляхи вирішення проблем // Вісник Технологічного університету Поділля (Психолого-педагогічні науки). – 1999. – № . – Ч. 2. – С. 145–146.
2. . Матеюк О. А. Походження та особливості маніпуляції як виду психологічного впливу // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Збірник наукових праць. – № ). – Луганськ: Східноукраїнський нац. ун-т ім. Володимира Даля, 2006. – С. –222.
2. . Матеюк О. А. Про деякі психологічні способи впливу на особистість в процесі спілкування // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2003. – С. 151–155.
2. . Матеюк О. А. Про етимологію та сутність категорії “психологічний вплив” // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2005. – С. 109–111.
2. . Матеюк О. А. Про основні засади концепції психологічного впливу військового керівника на підлеглих // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К., 2005.– Т. VII, випуск 5. – С. 232–238.
2. . Матеюк О. А. Прояв вікових психологічних особливостей офіцерів-прикордонників у освіті та психологічній підготовці // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 13. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2001. – С. 402–406.
2. . Матеюк О. А. Психологічна підготовка військового керівника до здійснення ним професійного психологічного впливу на підлеглих // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2006. – С. 105–108.
2. . Матеюк О. А. Соціальна взаємодія та механізми соціального становлення особистості // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2005. – С. 63–65.
2. . Матеюк О. А. Соціально-психологічні детермінанти успішності або ускладненості професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К., 2005. – Т. VIII, випуск 3. – С. 231–238.
2. . Матеюк О. А. Стереотипізація мислення офіцерів: аналіз та напрямки подолання // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 290–291.
2. . Матеюк О. А. Формування активної життєвої позиції особистості як результат психологічного впливу // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2005. – С. 189–191.
2. . Матеюк О. А., Бастричев В. С. Методика оцінки та корекції психологічної сумісності керівників з підлеглими // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1997. – С. 73–75.
2. . Матеюк О. А., Боровик Л. В. Проблеми післядипломної освіти офіцерів: креативність та творчість // Вісник Технологічного університету Поділля (Психолого-педагогічні науки). – 1999. – № . – С. 170–172.
2. . Матеюк О. А., Грязнов І. О. Прогнозування девіантної поведінки військовослужбовців // Збірник наукових праць. – №10. Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во АПВУ, 2000. – С. 229–233.
2. . Матеюк О. А., Грязнов І. О., Желдак А. А. Автоматизований контроль рівня засвоєння знань // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1999. – С. 179–180.
2. . Матеюк О. А., Капітанець С. В. Методика вивчення розвитку стилів професійного спілкування // Наукові записки. – Тернопіль: Вид-во Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. – № . – 2000. – С. –6.
2. . Матеюк О. А., Карпілянський Д. А. Формування сприятливого морально-психологічного клімату у військових колективах // Збірник наукових праць. Випуск 10–11. – Одеса: ПУДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2001. – С. 3–6.
2. . Матеюк О. А., Поліщук М. М. Адаптація слухачів до психологічного впливу в процесі навчання // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 241–243.
2. . Матеюк О. А., Поліщук М. М. Модель, алгоритм та технологія психологічного впливу на прикордонників та прикордонний колектив // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2003. – С. 187–193.
2. . Матеюк О. А., Поліщук М. М. Передумови підвищення ефективності психологічного впливу // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 178–184.
2. . Матеюк О. А., Поліщук М. М. Соціально-психологічні особливості психологічного впливу військового керівника // Збірник наукових праць. – № . Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 402–405.
2. . Матеюк О. А., Потапчук Є. М. Аналіз соціально-психологічних методів впливу на особистість // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 3 (10). – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – С. 54–57.
2. . Потапчук Є. М., Матеюк О. А. Деякі аспекти проблеми збереження та зміцнення психічного здоров’я військовослужбовців // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. Випуск 11, 2000. – С. 435–438.
3. Статті та тези доповідей на конференціях:
3. . Матеюк О. А. Кібернетика та інтелект: шляхи його моделювання // Науково-теоретичний збірник (за матеріалами міжвузівської науково-теоретичної конференції “Вирішення військово-прикладних задач з використанням ЕОТ”). – 17 жовтня 2001 р. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 44–46.
3. . Матеюк О. А. Кореляційний та факторний аналіз як психологічні методи збору інформації для підготовки спеціалістів з повною вищою освітою // Матеріали науково-методичної конференції “Застосування сучасних педагогічних технологій в умовах гуманізації навчання і переходу Академії на підготовку спеціалістів з повною вищою освітою”. – 6 січня 1999 р. – Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1999. – С. 64–69.
3. . Матеюк О. А. Основні методологічні принципи застосування військовими керівниками як фахівцями системи “людина-людина” професійного психологічного впливу на підлеглих // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України (За матеріалами Першого Всеукраїнського конгресу психологів (IV з’їзду Товариства психологів України). – 24–26 жовтня 2005 р. – К.: Главник, 2005. – С. 142–148.
3. . Матеюк О. А. Основні підходи в Україні та за кордоном щодо психологічного впливу // Збірник наукових праць (з нагоди Міжвузівської науково-теоретичної конференції “Видатні соціологи та соціологічні теорії та сучасність”). – 28 жовтня 2004 р. – Хмельницький: Вид-во МАУП, 2004. – С. –47.
3. . Матеюк О. А. Особливості наукового підходу до проведення досліджень щодо ролі видатних особистостей у формуванні духовної культури суспільства // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Сила народу – в його духовності”. – 6–7 грудня 1997 р. – Хмельницький: Подільське тов-во Г. С. Сковороди, 1997. – С. 81–84.
3. . Матеюк О. А. Особливості психологічного впливу військових керівників на підлеглих // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом”. – 27 квітня 2004 р. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. – С. 101–102.
3. . Матеюк О. А. Особливості психологічного впливу офіцерів ДПС України на підлеглих в особливих умовах діяльності // Збірник наукових праць. Спеціальний випуск з нагоди Міжвузівської науково-теоретичної конференції “Світ та тероризм: XXI ст.”. – 28 квітня 2005 р.– Хмельницький: Вид-во МАУП, 2005. – С. 87–89.
3. . Матеюк О. А. Правові аспекти психологічного впливу на особистість та колектив // Науковий збірник. Спеціальний випуск з нагоди V Наукової конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи”. – 28 лютого 2003 р. – Тернопіль: Вид-во Юрид. ін-ту Тернопільської акад. народного господарства, 2003. – С. 62–72.
3. . Матеюк О. А. Праксеологія професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції “Світовий досвід підготовки поліцейських та його впровадження в Україні”. – 17 березня 2006 р. – Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутрішніх справ, 2006. – С. 143–144.
3. . Матеюк О. А. Принципи використання психологічного впливу у військово-професійній діяльності // Тези доповідей (за матеріалами ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”). – 21–22 жовтня 2005 р. – Хмельницький: Вид-во Хмельницького нац. ун-ту, 2005. – С. 58–59.
3. . Матеюк О. А. Система оцінки результативності професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих // Збірник наукових праць (за матеріалами І Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах”). – 16–17 лютого 2006 р. – К.: Вид-во НАУ, 2006. – С. 211–217.
3. . Матеюк О. А. Соціально-психологічні засоби впливу на особистість // Збірник наукових праць (за матеріалами Міжвузівської науково-теоретичної конференції “Проблеми сучасної інженерної технології”). – 4–5 травня 2000 р. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2000. – С. 86–89.
3. . Матеюк О. А. Установка: одна з ключових категорій психології впливу // Збірник наукових праць (за матеріалами ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття рішень”). – 24–25 лютого 2004 р. – К.: Вид-во МАУП, 2004. – С. –115.
3. . Матеюк О. А. Феноменологія психологічного впливу військового керівника на підлеглого // Далівські читання – 2005: Збірник наукових праць (за матеріалами V науково-практичної конференції “Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства”). – 23–24 листопада 2005р. – Луганськ: Вид-во Східноукраїнського нац. ун-ту ім.Володимира Даля, 2005. – С. 92–95.
3. . Матеюк О. А. Функції та типологія психологічного впливу в професійній діяльності військових керівників // Тези доповідей (за матеріалами науково-практичної конференції “Основні шляхи підвищення професійної підготовки майбутніх офіцерів прикордонного контролю у світлі вимог Закону України “Про Державну прикордонну службу України”). – 20 березня 2005 р. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2005. – С. 58–59.
3. . Матеюк О. А., Матеюк О. П. Психолого-педагогічні передумови формування цінностей особистості як складових їх загальної культури // Збірник наукових праць (за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України”). – 12 травня 2006 р. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2006. – С. 139–140.
3. . Матеюк О. А., Матеюк О. П., Кабачинський М. І. Методологічні засади підготовки військових фахівців у вищому військовому навчальному закладі // Збірник наукових праць (за матеріалами міжвузівської науково-методичної конференції “Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи”). – 12 січня 2006 р. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2006. – С. –140.
3. . Матеюк О. А., Поліщук М. М. Засоби масової комунікації як засіб впливу на особистість та колектив // Збірник наукових праць (за матеріалами Міжвузівської науково-теоретичної конференції “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах”). – 18 квітня 2003 р. – Львів: Вид-во Львівського ін-ту пожежної безпеки, 2003. – С. 77–79.
АНОТАЦІЇ
Матеюк О. А. Психологічний вплив командира на підлеглих у військово-професійній діяльності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – “Психологія діяльності в особливих умовах”. – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2006.
Дисертацію присвячено теоретико-методологічному та експериментальному дослідженню проблеми професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих як системного утворення. Виявлено структуру, властивості, функції професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих. Розглянуто модель професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих, визначено та описано його алгоритм, закономірності, а також психологічні механізми, що складають його основу. Розроблено технології, що базуються на систематизації стратегій, основних тактик і технік професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих, методик вибору системокомплексів його засобів, способів, методів і форм.
Ключові слова: психологічний вплив, професійний психологічний вплив, стратегії, тактики, техніки, технології впливу, військовий керівник, підлеглі.
Матеюк А. Психологическое влияние командира на подчиненных в военно-профессиональной деятельности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.09 – “Психология деятельности в особых условиях”. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2006.
Диссертация посвящена теоретико-методологическому и экспериментальному исследованию проблемы профессионального психологического влияния военного руководителя на подчиненных как системного образования.
Для разработки научно выверенного определения понятия “профессиональное психологическое влияние” был выявлен родовой признак и определены критерии видового отличия, что позволило сформулировать дефиницию понятия “профессиональное психологическое влияние военного руководителя на подчиненных и выявить его специфику в сопоставлении с другими видами психологического влияния.
Введение функционального критерия видового отличия, критерия технологии взаимодействия субъектов совместной деятельности, критерия скрытности, критерия направленности и функционального критерия позволило осуществить классификацию типологий профессионального психологического влияния военного руководителя на подчиненных.
Теоретико-эмпирический анализ научных психологических трудов дал возможность сделать такие выводы: результативность целеустремленного ППВ прямо пропорционально соотносится с качеством межличностных отношений между сторонами интерсубъектного взаимодействия; доверие, как относительно самостоятельный психологический феномен, является непременным атрибутом высокоэффективного целеустремленного влияния.
Обратной стороной целеустремленного влияния определена психологическая защита – комплексная, многоуровневая, динамическая система, основная функция которой заключается в защите психики (личностной структуры) военнослужащего от негативных, разрушительных влияний со стороны окружающего мира, в частности – со стороны партнеров по интерсубъектному взаимодействию, которое проявляется на межличностном и внутриличностном уровнях.
Был описан алгоритм результативного целеустремленного влияния: развитие межличностных отношений военного руководителя и его подчиненных путем преодоления им “фильтров” психологической защиты сопровождается повышением уровня доверительности между этими сторонами интерсубъектного взаимодействия, позволяет военному руководителю достичь уровня мотивационного “ядра” личности подчиненного, создает условия для эффективного управления его мотивацией и, опосредствованно, его поведением и деятельностью с военно-профессиональной целью.
Изучение модели профессионального психологического влияния военного руководителя на подчиненных позволило выделить такие основные его структурные компоненты: субъект и объект ППВ; мотивация субъекта ППВ военного руководителя на подчиненных; социальная перцепция; выбор психологических “целей”; акт ППВ военного руководителя на подчиненных; изменения в мотивационной структуре объекта ППВ и, как следствие, в его поведении и деятельности; обратная связь; средства, способы, методы, приемы и формы ППВ военного руководителя на подчиненных; условия ППВ; результат ППВ военного руководителя на подчиненных.
Определены принципы ППВ, основные социально-психологические детерминанты успешности его использования военным руководителем на подчиненных: степень взаимовлияний субъектов совместной военно-профессиональной деятельности зависит от характера межличностных отношений, которые сложились между ними; социально-психологическая защита личности сторон интерсубъектного взаимодействия, является, с одной стороны, комплексной, многоуровневой, динамической, саморегулирующейся системой, основная функция которой заключается в защите психики военного руководителя (его личностной структуры) от негативных, разрушительных влияний извне, с другой – является важнейшим фактором, который определяет степень успешности процесса реализации им ППВ на подчиненных. Анализ социальной практики свидетельствует, что социально-психологическая защита личности военного руководителя проявляется в активной и пассивной формах.
В аспекте ППВ военного руководителя на подчиненных с военно-профессиональной целью “психологическая технология” была определена как система методов ППВ, логично связанных между собой единым алгоритмом, в пределах употребляемой стратегии и тактики, которые направлены на реализацию военным руководителем профессионально обусловленных целей относительно подчиненных с помощью соответствующего арсенального комплекса ППВ. Разработанные технологии базируются на систематизации стратегий, основных тактик и техник профессионального психологического влияния военного руководителя на подчиненных, методик выбора системокомплексов его средств, способов, методов и форм.
Ключевые слова: психологическое влияние, профессиональное психологическое влияние, стратегии, тактики, техники, технологии влияния, военачальник, подчиненные.
Mateyuk O. A. Commander’s Psychological Influence upon Subordinates in Military Professional Activity. – Manuscript.
Thesis is for obtaining the Scientific Degree of the Doctor of Psychological Sciences in Speciality 19.00.09 – Psychology of Activity under Special Conditions. – The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, named after Bohdan Khmel’nitsky. – Khmel’nitsky City, 2006.
Thesis deals with theoretical, methodological and empirical investigation of the problem of military leader’s professional psychological influence upon subordinates as systematic formation. The structure, characteristic features, functions of military leader’s professional psychological influence upon the subordinates have been revealed. The model of military leader’s professional psychological influence subordinates has been considered, its algorithm, appropriateness and psychological mechanisms of its basis have been determined and described.
Technologies based on strategies systematization, main tactics and techniques of military leader’s psychological influence upon the subordinates, methodology of the systemocomplex choice of its ways, methods and forms have been worked out.
Key words: psychological influence, professional psychological influence, strategies, tactics, techniques, influence technologies, military leader, subordinates.