ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. Каразіна

МЕЛЬНИКОВА ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 336.221:334.722

ВПЛИВ ОПОДАТКУВАННЯ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління.

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор Чугунов Ігор Якович, Міністерство фінансів України, директор Науково-дослідного фінансового інституту,

кандидат економічних наук Приходько Надія Іванівна, Харківська філія Українського державного університету економіки і фінансів Міністерства освіти і науки України, в.о. директора.

Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра економічної теорії, м. Київ.

Захист відбудеться “15” червня 2006 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: м. Харків, вул.Мироносицька, 1, ауд. 4-11.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “12” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах трансформаційної економіки України відбувається активне формування підприємницького ресурсу. Цей процес натрапляє на ряд істотних перешкод: по-перше, реформи, що проводяться, не завжди відповідають рівню розвитку підприємництва; по-друге, унаслідок впливу трансформаційних процесів відбувається надмірне збільшення невизначеності підприємницької діяльності; по-третє, недосконалість інституційного середовища підприємництва призводить до негативного обмеження свободи підприємницької діяльності. Чинником, що стимулює стійке економічне зростання і досягнення добробуту суспільства, а також впливає на становлення і розвиток підприємницького ресурсу, є система оподаткування. Податки – це форма порядку, яка знімає невизначеність і дозволяє функціонувати державним і недержавним інститутам. Проте існує взаємне непорозуміння спільності інтересів підприємців і держави на фоні спільності позицій, що в свою чергу викликає надзвичайну важливість впливу податків на підприємницький ресурс.

В економічній науці існує ціла низка податкових концепцій. Вивченню проблем впливу податків на підприємницьку активність було присвячено багато робіт представників різних напрямів та шкіл економічної теорії. У працях А. Сміта, Д. Рікардо, А. Вагнера, М. Тургенєва, К. Вікселя, Н. Канара, Е. Селігмена, Л. Вальраса, Дж. Кейнса, К. Маркса, А. Соколова, О. Уїльямсона, І. Фішера, М. Фрідмена, Ф. Хайєка, Л. Харріса, Р. Харрода та інших сутність податків розглядається як суто економічна категорія.

Однак такий підхід не враховує багатомірність і важливість проявів неекономічної сутності податків. На сучасному етапі розвитку економічної теорії можна розширити сферу дослідження сутності податків за межею їх економічних проявів. Неекономічну (соціальну, політичну, ментальну, етичну) природу оподаткування найбільш адекватно можна пояснити з позиції теорії інституціоналізму, представниками якої є П. Самуельсон, А. Пігу, І. Озеров, Дж. Гелбрейт, Е. Кларк, Т. Веблен, У. Мітчел, Р. Масгрейв, Д. Б’юкенен та ін.

На сучасному етапі для України пошук власної концепції оподаткування, яка б відповідала особливостям реального стану економіки, є актуальною задачею, оскільки сліпе копіювання форм і методів податкової політики, що склалися у світовій практиці, не тільки не привели до бажаних результатів, але й посилили розбіжності та непорозуміння між державою і підприємництвом. Проблеми становлення підприємництва у трансформаційній економіці України, особливо їх податковий аспект, досліджуються у роботах сучасних українських та російських економістів, серед яких слід відзначити В. Андрущенка, С. Архієреєва, Є. Балацького, О. Василика, В. Вишневського, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленко, Г. Задорожного, Р. Капелюшнікова, Г. Клейнера, І. Крючкову, С. Лондара, О. Луніну, Ю. Ляшенка, П. Мельника, В. Міщенка, С. Науменкову, В. Полтеровича, Н. Приходько, А. Соколовську, В. Суторміну, Ю. Тарануху, С. Тютюнникову, В. Фролова, І. Чугунова, Л. Шаблисту, С. Юрія, О. Яременка та ін. Праці цих вчених послужили методологічною основою дисертації.

Однак слід відмітити відсутність єдиного погляду науковців-теоретиків на соціально-економічну природу податків, їх функцій, місце у трансформаційній економіці, а також вплив на підприємницьку діяльність. Значні розбіжності спостерігаються у теоретичному обґрунтуванні кількісних параметрів податкової діяльності держави, податкового навантаження на економіку та окремого платника податку. Проблемними залишаються питання про використання податкових пільг як інструменту державного регулювання підприємницької діяльності. Виключно економічні підходи до розгляду ряду проблем функціонування податкової системи обмежують можливості системного аналізу впливу податків на підприємницьку діяльність.

Податкова система, що склалася без науково обґрунтованого методологічного підходу, стала гальмом економічного розвитку, основним чинником відходу суб’єктів господарювання “в тінь” і скорочення бюджетних надходжень. На сучасному етапі найістотнішими недоліками податкової системи в Україні є її нестабільність і часті зміни на законодавчому рівні, які створюють напругу у відносинах “податкова система – платники податків”, знижують їх господарську активність, уповільнюють економічне зростання, перешкоджають формуванню правової економічної культури.

Наявність невирішених проблем в області оподаткування, необхідність аналізу його впливу на підприємницьку активність і вироблення рекомендацій для трансформаційної економіки й послужили причиною вибору нами представленої теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах планової науково-дослідницької теми кафедри економічної теорії і економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна “Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень” (№ державної реєстрації 0104U000675), крім того автор був співвиконавцем тем кафедри економічної кібернетики та прикладної економіки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна “Моделювання поведінки суб’єктів економічної діяльності” (№ державної реєстрації 0104U002368) та кафедри економіки Харківського аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського “ХАІ” “Стратегія розробки виробництва авіаційної техніки в Україні в умовах глобалізації світової економіки” (№ державної реєстрації 0103U004031).

Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності проблеми, визначено, що метою дослідження автора є комплексний аналіз впливу оподаткування на підприємницьку діяльність, а також розробка шляхів оптимізації податкової дії на розвиток підприємницького ресурсу.

Досягнення мети передбачало вирішення цілого ряду задач:

1. Виявити особливості оподаткування у системі свободи підприємницької діяльності.

2. Проаналізувати взаємодію держави і системи підприємництва у трансформаційній економіці.

3. Оцінити вплив системи оподаткування на інституціоналізацію підприємницької діяльності у трансформаційній економіці.

4. Виділити основні чинники дії податкової політики на динаміку економічної активності в Україні.

5. Обґрунтувати практичні рекомендації щодо використання досвіду моделювання впливу оподаткування на підприємницьку діяльність.

Визначені таким чином мета і задачі дослідження зумовили його логіку і послідовність розгляду окремих проблем.

Об’єктом дисертаційного дослідження є система оподаткування в умовах ринкової трансформації.

Предметом дослідження є вплив оподаткування на розвиток підприємництва в трансформаційній економіці.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-економічних явищ. У роботі використано метод наукового абстрагування та системного підходу в процесі дослідження впливу оподаткування на розвиток підприємництва; класифікаційно-аналітичний метод при класифікації концепцій оподаткування з позицій їх інструментальної ролі в становленні і розвитку підприємницької діяльності; методи економіко-статистичного аналізу (групування, динамічних порівнянь, табличні, графічні) при дослідженні податкової політики; специфічний метод історико-економічного аналізу для оцінки ефективності системи оподаткування; порівняльно-описовий метод з метою визначення впливу податкової політики на динаміку економічної активності в Україні. Застосовано також методи економіко-математичного моделювання з метою оптимізації оподаткування на розвиток підприємництва в Україні. Теоретичною базою слугували фундаментальні дослідження зарубіжних і вітчизняних економістів. Для аналізу впливу системи оподаткування на динаміку підприємницької активності в Україні використано законодавчі та нормативні акти, статистичні збірники, а також дані про соціально-економічний розвиток України.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає в наступному:

Вперше:

· Визначено роль системи оподаткування як чинника внутрішньої інституційної і структурної диференціації підприємництва шляхом оптимізації майнової і фінансової нерівності, обмеження присутності на ринку непрофесійних підприємців, заохочення ділової активності та зростання якості підприємницького ресурсу, спеціалізації і професіоналізації підприємницької діяльності (с. 48 - 49).

· Охарактеризовано джерела невизначеності підприємницької діяльності в трансформаційній економіці, які включають, з одного боку, ринкові процеси стохастичного характеру, що позитивно впливають на підприємницьку активність, з другого боку, - інституційну недостатність системи (недосконалість законодавства й інститутів, суперечливий і безсистемний характер державного регулювання), яка обмежує розвиток підприємництва (с. 88 - 89).

· Доведено, що важливою передумовою зниження масштабів ухилення від сплати податків є розвиток і взаємодія державних і недержавних інститутів, які забезпечують ефективний зв’язок між сплатою податків і отриманням вигод від споживання суспільних благ (бюджетний федералізм, інститути представницької демократії, публічного контролю над державними фінансами) (с. 118 - 119, 120 - 121).

Дістало подальшого розвитку:

· Уявлення про інструментальну роль податків у становленні і розвитку підприємницької діяльності: 1) податки як платня підприємців за свободу своєї діяльності і надання суспільних благ, 2) податки як макроекономічний регулятор, 3) податки як інституціоналізоване джерело доходів держави (с. 33 - 36).

· Характеристика інституційного змісту держави як загального ресурсу підприємництва, який необхідний для позитивного зняття невизначеності поточних і довгострокових господарських рішень та розв’язання суперечностей між економікою, владою і суспільством у процесі соціально-економічної еволюції (с. 97 - 98).

· Розуміння змісту податку як заміщення втрачених вигод від споживання власних благ благами суспільного використання, недоступними через ринок (с. 42).

· Модель раціональної поведінки платника податків, що була уточнена на основі схеми взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності і державних інститутів за рахунок введення критерію співвідношення цінності благ держави і витрат податкового тягаря, який об’єднує інтереси платників податків і держави в цілому (с. 164 - 168, 172 - 173).

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення та висновки дисертаційної роботи мають значення для глибшого пізнання впливу системи оподаткування на підприємницьку діяльність, зняття негативного сприймання суб’єктами підприємницької діяльності системи оподаткування, дотримання яких уможливлює стабільність розвитку економічної системи. У роботі на основі дослідження особливостей впливу оподаткування на становлення підприємництва в умовах ринкової трансформації виявлено найбільш характерні причини неадекватності політики, що запроваджувалась на ранніх етапах становлення незалежної української економіки. Практична цінність зроблених досліджень полягає також у розробці рекомендацій щодо проведення податкової політики України та її вплив на розвиток підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки. Окремі положення дисертаційної роботи можуть бути використані у вищих навчальних закладах при викладанні курсів “Державне регулювання економіки”, “Управління потенціалом підприємства”, “Макроекономіка”.

Особистий внесок здобувача. Отримані результати є особистим внеском здобувача в розробку проблеми дисертації. У науковій роботі [1], надрукованій у співавторстві, здобувачем наведені різноманітні методики виміру податкового тягаря з метою узагальнення існуючих підходів та розглянуто вплив податків на виробничо-господарську діяльність господарських суб’єктів. У роботі [2] були виявлені різноманітні кризові явища існуючої системи, спроби вирішення яких ізольовано не мають бажаного успіху. Аналіз оподаткування передбачає виявлення і оцінку резервів податкових надходжень, визначення економічної ефективності впливу оподаткування на розвиток економіки та факторів, що впливають на величину податкових надходжень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки проведених досліджень доповідалися на п’яти міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум – 2003” (Харьков, февраль, 2003 г.), „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики(Дніпропетровськ, травень, 2004 р.), “Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами” (Алушта, сентябрь, 2004 г.), “Актуальні проблеми соціальноекономічного розвитку в умовах ринкових перетворень (у рамках Каразінських читань, присвячених 200-річчю від дня заснування Харківського університету)” (Харків, квітень, 2004 р.), “Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України” (Коктебель, червень, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертації надруковано 9 наукових робіт, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,32 др. арк., 5 тез доповідей на конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація має вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, що включає 267 найменувань. Дисертація містить 5 рисунків, 18 таблиць, 19 формул та 5 додатків. Загальний обсяг дисертації — 201 сторінки, основний зміст викладено на 180 сторінках машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет і об’єкт дослідження, методологічну і теоретичну базу, мету і завдання дисертаційної роботи, викладено наукову новизну отриманих результатів, розкрито їх практичне значення, апробацію та відображення в опублікованих наукових працях.

У першому розділі „Теоретичні основи дослідження впливу податків на підприємницьку активність” розглянуто концепції та еволюцію наукових поглядів на оподаткування, розкрито зміст цієї категорії та її зв’язок з підприємництвом, обґрунтовано необхідність розширення методології дослідження оподаткування, а також проаналізована роль оподаткування та податкової політики у розвитку підприємництва.

Історико-економічний аналіз еволюції наукових поглядів на оподаткування надав автору можливість стверджувати, що податкова система регулює економічні взаємовідносини товаровиробників з державою; в свою чергу від прогресивності цієї системи, її чіткої спрямованості на стимулювання підприємницької діяльності значною мірою залежать темпи економічного зростання.

У роботі обґрунтовується необхідність збагачення методології аналізу оподаткування за рахунок напрямків економічної теорії, що відображають специфіку розуміння змісту податку. Автором запропоновано варіант подальшого розвитку тлумачення цієї категорії через акцент на тому, що інструментальна роль податків у становленні і розвитку підприємницької діяльності, по-перше, є платою підприємців за свободу своєї діяльності і отримання державних благ, по-друге, макроекономічним регулятором, а по-третє, - інституціоналізованим джерелом доходів держави. Таке розширення змісту оподаткування відкриває простір для пошуку механізму управління змінами у податковій політиці, що сприяє вирішенню проблем, які постають перед трансформаційним суспільством.

На основі вивчення концепцій оподаткування було зроблено висновок про недостатню відповідність існуючих на сьогодні уявлень про роль податків. Ринкова трансформація економіки України передбачає створення концепції оподаткування, в якій податки розглядаються не тільки як фіскальні важелі, але й як регулятори ринкових відносин, котрі стимулюють розвиток підприємництва. Автор вважає, що формування концепції оподаткування в Україні повинне базуватися на інституціональному підході, який, по-перше, дозволяє синтезувати існуючі податкові концепції з урахуванням національних особливостей економіки, а, по-друге, відкриває додаткові можливості комплексного вивчення та вирішення гострих проблем, що знижують ефективність функціонування податкової системи України з позиції впливу на формування і розвиток підприємницької діяльності.

У межах трансформаційного господарювання важливим є осмислення економічної сутності податку як заміщення втрачених вигод від споживання власних благ благами суспільного використання, недоступними через ринок.

Ґрунтуючись на тезі, що розвиток ринкових відносин сприяє формуванню якісно нового типу підприємця та створенню науково обґрунтованої моделі діяльності, яка необхідна і як мета при формуванні, і як критерій при оцінці сучасного підприємця, автор звертає увагу на те, що в сучасних умовах підвищуються вимоги до рівня спеціалізації і професіоналізації підприємницької діяльності. Головною метою держави є стимулювання та підтримка інноваційної стратегії розвитку шляхом, по-перше, створення відповідних інститутів, по-друге, опосередкування ієрархічно-статутного виміру господарської системи горизонтальною взаємодією суб’єктів, по-третє, формування основних напрямів соціалізації суб’єктів, а також зведення ризиків трансакції до оптимального рівня та уніфікації зв’язків між економічними суб’єктами.

Збагачення методології дослідження оподаткування має важливе значення як для загальної теорії оподаткування, так і для подальшої розробки проблем оподаткування як одного з основних інструментів, що сприяє внутрішній інституційній і структурній диференціації підприємницької діяльності шляхом оптимізації ступеня нерівності, обмеження присутності на ринку непрофесійних підприємців, заохочення підприємницької поведінки і зростання якості підприємницького ресурсу, оптимізації спеціалізації і професіоналізації підприємницької діяльності. Так, за рахунок перерозподілу податкових надходжень, досягається оптимальний рівень майнової і фінансової нерівності суб’єктів господарювання, внаслідок чого відбувається формування крупних підприємницьких структур і аутсайдерів.

У другому розділі „Особливості впливу оподаткування на становлення підприємництва в умовах ринкової трансформації” розглянуто взаємодію держави і підприємництва, що формується в умовах ринкової трансформації, показано роль підприємництва в цьому процесі, а також обґрунтовано зростання значущості системи оподаткування на інституціоналізацію підприємницької діяльності в трансформаційній економіці.

Інституційна природа оподаткування в дисертації проаналізована всебічно, а саме:

· з позиції її виникнення як основи підтримки державності;

· з позиції її виникнення в результаті інституційної вигоди;

· з позиції глибинності економічних відносин суб’єктів господарювання, що супроводжують формування податку як інституту;

· з позиції визначення функціонального призначення інституту в економічній системі.

Проаналізувавши підприємницьку діяльність з позиції інституціоналізму, автор стверджує, що в трансформаційний період вона здійснюється в умовах надмірної невизначеності, джерелами якої є:

1) Ринкові процеси стохастичного характеру, які позитивно впливають на підприємницьку активність і обумовлюють прояви основних ознак підприємництва – ініціативи, ризику, комбінування факторами виробництва і новаторства. Присутність ризику в підприємницькій діяльності має загальноекономічне значення, яке, з одного боку, примушує підприємця скрупульозно аналізувати варіанти можливих альтернатив, обираючи кращі і найперспективніші з них, що обертається прогресивними зрушеннями в продуктивних силах і зростанням ефективності виробництва (стимулювання інноваційної діяльності), а з іншого - вказує на необхідність застосування певних обмежень і регламентації відносно підприємницької діяльності.

2) Інституційна недостатність системи, що обмежує розвиток підприємництва. Так, суперечливий і безсистемний характер державного регулювання перешкоджає ефективній підприємницькій діяльності, робить неможливим ефективний розподіл і використання ресурсів, призводить до значного зростання корупції, що, у свою чергу, обмежує економічну свободу підприємницької діяльності. У зв’язку з цим значно зростають трансакційні витрати, які супроводжують взаємодії між економічними суб’єктами, перешкоджаючи ефективному веденню підприємницької діяльності. До речі, цей процес носить мультиплікативний характер. За експертними оцінками трансакційні витрати виросли в різних галузях з 10-20 до 30-50 % від рівня кінцевого споживання. Рівень невиробничих витрат може бути своєрідним індикатором ефективності державної підтримки підприємництва.

Автор вважає, що прерогативою держави є зниження інституційної невизначеності, яка обмежує свободу підприємницької діяльності і перешкоджає розвитку підприємницького ресурсу. Саме держава повинна визначати “правила гри” для всіх суб’єктів підприємницької діяльності шляхом створення інституційного середовища, яке б, з одного боку, стимулювало підприємницьку активність та ініціативу, а з іншого було здатним подолати суперечності між економікою, владою і суспільством. Більш того, вона повинна виступати основним інституційним інноватором, створювати інститути, що полегшують кооперацію діяльності, а також здійснювати моніторинг і контроль за дотриманням взаємних зобов’язань, узятих на себе її учасниками, сприяючи мінімізації трансакційних витрат економічних агентів.

Створення ринкового господарства в сучасних умовах неминуче загострює проблему дефіцитності ресурсів, яка ускладнюється постійною зміною зовнішнього середовища. Держава, проводячи економічну політику, може сприяти пом’якшенню проблеми обмеженості ресурсів та ефективному інвестуванню шляхом створення інституційного середовища, яке б стимулювало підприємницьку активність та ініціативу, економічне зростання на основі структурноінноваційних перетворень, затвердження сучасної соціальної інфраструктури і механізмів соціальноринкової економіки (забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки учасників ринку; забезпечення недоторканності приватної власності; забезпечення єдиних, рівних, прозорих і стабільних правил господарського життя; забезпечення виконання контрактів приватними особами; ліквідація обмежень на участь громадян у господарському житті, сприяння конкуренції).

У роботі уточнюється інституційний зміст держави як загального ресурсу підприємницької діяльності, який, з одного боку, необхідний для позитивного зняття невизначеності поточних та довгострокових господарських рішень, а з другого – долає протиріччя між економікою, владою і суспільством у процесі соціально-економічної еволюції. Податки ж для підприємців є платнею за користування цим ресурсом, яка дає можливість його стабільного розвитку і оптимального управління.

Приймаючи до уваги протиріччя, що накопичилися в стосунках між державою і підприємцями, коли підприємці не розуміють, за що вони платять податки, оскільки держава не може надати їм відповідні суспільні блага, зроблено висновок, що важливою передумовою зниження масштабів ухилення від сплати податків є розвиток і взаємодія державних і недержавних інститутів, які забезпечують ефективний зв’язок між сплатою податків і отриманням вигод від споживання суспільних благ: інститути представницької демократії, публічного контролю за державними фінансами, бюджетний федералізм. Таким чином, у платників податків формується розуміння того, як через систему оподаткування здійснюється обмін податків на блага загального споживання у вигляді гарантованих державою прав власності, соціального захисту, безпеки і комфорту існування. При цьому, чим повніше будуть враховані інтереси платників, тим більш активну позицію вони займатимуть не тільки у зміцненні відносин “податкова система - платники податків”, але й у формуванні раціональних механізмів сплати податків. Саме позиція платників податків, характер їх поведінки в податковому процесі вельми важливі для поліпшення існуючої системи оподаткування.

На наш погляд, слід створити негативний імідж суб’єктів господарювання, які не платять податки і бізнес яких пов’язаний з криміналом, що руйнує державу і перешкоджає діяльності суспільства. В Україні необхідно створити інститути, направлені на прискорення формування у підприємців елітарних цінностей і культури, необхідно культивувати загальноприйняті норми ділової етики. Для досягнення цих цілей необхідна наочна демонстрація існування певних “підприємств - еталонів господарської діяльності” в сучасних умовах України. Таку задачу може вирішити держава, виділяючи невелику кількість підприємств і, як заохочення їх поведінки, надаючи їм відповідні гарантії (суспільні послуги, м’якший податковий режим тощо). У результаті підприємці, що ухиляються від сплати податків, побачивши, як функціонує і розвивається в сприятливих умовах, створених державою за рахунок податків, підприємство – еталон, прагнутимуть перейти на такі ж самі умови існування. Окрім цього, податковим органам необхідно мати більше повноважень контролю за сплатою податків: можливість блокування рахунків у банківських установах, припинення або часткове припинення господарських операцій при встановленні фактів порушення законодавства щодо усунення недоліків.

У третьому розділі „Шляхи оптимізації податкового впливу на розвиток підприємництва в Україні” проаналізовано вплив податкової політики на динаміку економічної активності й структурні зміни, запропоновано вдосконалення впливу оподаткування на розвиток підприємництва.

Дослідження показало, що податкова політика вже сьогодні створює ризики для розвитку економіки в довгостроковому періоді. Вплив уряду на стимулювання ділової активності є недостатнім, а ефект від зменшення податкового навантаження за рахунок локальних пом’якшень бюджетних обмежень – короткостроковим.

Як показують результати дослідження, навіть незначні невідповідності між оподаткуванням і прийнятою в державі економічною моделлю можуть спричинити значні негативні наслідки. Ці наслідки діють переважно у двох напрямках — обмежують фінансові можливості підприємницьких структур і, відповідно, зумовлюють скорочення доходів держави. У зв’язку з цим в роботі зроблено висновок, що актуальним є питання оптимізації податкової дії на розвиток підприємництва в Україні.

Однією з важливих складових оптимізації податкової системи України є радикальне послаблення її негативного впливу на формування повноцінних суб’єктів ринку і всієї ринкової інфраструктури, створення конкурентного середовища як механізму реалізації найефективніших господарських рішень. Система оподаткування повинна бути повністю адаптована до діючих у державі форм власності, системи управління і методів державного регулювання розвитку економіки.

Для глибшого аналізу дії оподаткування на підприємницьку діяльність необхідно застосувати підхід моделювання, що дозволяє виявити відповідні закономірності і взаємозв’язки.

Для принципового вирішення питання щодо оптимізації податкового тягаря автор пропонує максимально використовувати стимулюючу функцію податкової системи, яка б сприяла зростанню ВВП і поширювала податкову базу, а також стимулювала б одночасне збільшення доходів бюджету і зростання ефективності господарської діяльності підприємств.

У зв’язку з цим в роботі пропонується така схема взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності і державних інститутів, яка об’єднує і враховує інтереси як платників податків, так і держави в цілому (рис. 1).

Для виробництва державою суспільних благ їй необхідні відповідні фінансові ресурси, які вона одержує у вигляді податкових надходжень або штрафів за ухилення від сплати податків. Таким чином, взаємодія держави і підприємців здійснюється на основі співвідношення “блага – податки”, тобто держава надає підприємцям блага за сплачені ними податки.

Схема наочно демонструє ситуації, коли підприємці згодні платити податки і коли вони ухилятимуться від оподаткування, враховуючи якість суспільних благ, вироблених державою. У свою чергу держава встановлює податкові ставки і штрафи за ухилення від сплати податків, на які підприємці можуть реагувати таким чином: сплачувати податки, якщо цінність суспільного блага, що надається, перевершує рівень податкового навантаження, або ухилятися від оподаткування, якщо цінність блага і штрафи за ухилення від податків менше податкового навантаження.

Розглянута автором модель раціональної поведінки платника податків була уточнена на основі схеми взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності і державних інститутів за рахунок введення критерію співвідношення цінності благ держави і витрат податкового тягаря, який об’єднує інтереси платників податків і держави в цілому.

ВИСНОВКИ

У ході дослідження були виявлені основні тенденції становлення і розвитку підприємництва, що відображають його специфіку в умовах трансформаційної економіки України: колосальне зростання трансакційних витрат, викликане опортуністичною поведінкою більшості економічних суб’єктів і неефективністю дій, покликаних вирішувати конфлікти; значне зростання витрат на укладання контрактів унаслідок відсутності напрацьованого ринкового механізму цього процесу; відсутність чітких “правил гри” для підприємців, а також недосконала, суперечлива законодавча база, що постійно змінюється та перешкоджає формуванню правової економічної культури та ідеології матеріального заохочення підприємницької ініціативи.

Проведений у роботі аналіз свідчить про те, що серед гострих проблем становлення підприємництва в Україні основною є подолання стереотипів суспільної свідомості - підприємництво характеризується економічною короткозорістю, схильністю до нелегітимних форм економічної поведінки, відсутністю елементарної господарської етики, відсутністю будь-якої мотивації ефективного і творчого підприємництва. На сучасному етапі Україна потрапила в “інституційні пастки”, коли радикальна і швидка ломка попередньої системи інститутів, що зачіпає лише частину формальних норм і правил, призвела до катастрофічного розузгодження у функціонуванні формальних і неформальних інститутів.

У процесі дослідження було виявлено, що на сучасному етапі найгострішим питанням, яке викликає розбіжності і суперечності в державній діяльності, є інститут оподаткування. Відсутність досвіду в створенні системи оподаткування, котра відповідає умовам ринкової економіки, призвела до впровадження неефективної системи, яка у багатьох аспектах перешкоджає розвитку підприємницького класу і створенню ринкових відносин господарювання. У зв’язку з цим, в умовах формування ринкових відносин, необхідний рішучий перехід до більш ефективних форм податкової політики.

До того ж специфіка трансформації економіки України не допускає сліпого копіювання форм і методів податкової політики, які склалися в світовій практиці, а вимагає пошуку власної концепції оподаткування, яка б відповідала особливостям наявного стану економіки.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що концепція оподаткування в рамках теорії інституціоналізму відкриває додаткові можливості комплексного вивчення, пояснення і вирішення гострих проблем, що знижують ефективність функціонування податкової системи України. Основою сучасної концепції оподаткування в Україні повинне бути розуміння податків як платні державі в обмін на забезпечення зовнішніх умов економічної свободи для підприємницької діяльності. У результаті між державою – виробником суспільних благ і суспільством досягається еквівалентна мінова угода “блага – податки”.

Як показали дослідження, податкова політика двояко впливає на діяльність підприємців: з одного боку зменшує доходи, а з іншого - підвищує їх, створюючи умови для ефективної роботи. Таким чином, держава звільняє їх енергію на інші дії, тобто платня податку дає підприємцям максимум свободи.

Одним з важливих висновків проведеної роботи, є те, що створення ефективної системи оподаткування неможливе без створення державою ефективно діючої системи інститутів, які забезпечують діяльність підприємців, що, у свою чергу, призводить до зростання державних витрат і збільшення податкового навантаження на підприємців. Підприємці, в свою чергу, прагнуть мінімізувати податкові платежі шляхом нововведень і підвищення якості підприємницького ресурсу. Таким чином, процедура сплати податків стає елементом підприємницької поведінки.

Проведене дослідження також показало, що податкова система заохочує підприємницьку поведінку і якість підприємницького ресурсу, сприяє диференціації підприємницької діяльності, оскільки високі ставки податків, у свою чергу, вибивають непрофесійних підприємців з ринку. До того ж навіть незначні невідповідності між оподаткуванням і прийнятою в державі економічною моделлю можуть спричинити значні негативні наслідки. У зв’язку з цим необхідно оптимізувати податкову дію на підприємництво в Україні.

У процесі дослідження напрямків реформування діючої системи оподаткування доведена необхідність аналізу податкового навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності як з відтворювальних позицій, так і з позицій оцінки стимулюючого впливу оподаткування на виробництво, з метою його зниження і створення сприятливих умов для інвестиційного клімату і забезпечення легалізації капіталів.

У ході аналізу системи оподаткування України було виявлено, що основною проблемою є ухилення суб’єктів підприємництва від сплати податків, що в першу чергу пов’язано з неспроможністю держави створити систему ефективного виявлення і переслідування за такі правопорушення. У зв’язку з цим автором була уточнена модель раціональної поведінки платника податків на основі схеми взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності і державних інститутів, яка об’єднує і враховує інтереси як платників податків, так і держави в цілому, на основі критерію цінності благ держави і витрат податкового тягаря.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Мельникова В.И., Мельникова Е.П. Инструменты мониторинга налоговой нагрузки в механизме государственного регулирования экономики Украины // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2002. - № 575. - С. 145 - 149.

2. Яременко О.Л., Мельникова О.П. Інституціональний механізм еластичності ВВП до податкового тягаря // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2003. - № 580. – С. 79 - 81.

3. Мельникова Е.П. Государство как всеобщий ресурс предпринимательской деятельности // Вестник Национального технического ун-та “ХПИ”. Сб. науч. тр. Тематический выпуск “Технический прогресс и эффективность производства”. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2005. - № 1. – С. 220 – 223.

4. Мельникова Е.П. Институционализация предпринимательской деятельности как предпосылка снижения масштабов уклонения от уплаты налогов // Бизнес Информ. – 2005. – № 11 - 12. – С. 55 – 59.

Тези доповідей:

5. Мельникова Е.П. Государственное регулирование неопределенности предпринимательской деятельности // Актуальні проблеми соціальноекономічного розвитку в умовах ринкових перетворень: Матеріали всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (у рамках Каразінських читань, присвячених 200-річчю від дня заснування Харківського університету). Тези доповідей (1617 квітня 2004 р., Харків) / Відп. Ред. Л.І. Булаєнко. Харків, 2004. C. 159 – 161.

6. Мельникова Е.П. Особенности развития предпринимательства в Украине в условиях рыночной трансформации // Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум – 2003”. Труды IV-ой международной научно-практической конференции. – Харьков: НТУ „ХПИ”, 2003. – С. 116 - 117.

7. Мельникова Е.П. Проблемы специализации и профессионализации предпринимательской деятельности на транспорте // Вісник економіки транспорту і промисловості. (Зб. наук.-практ. ст.). Випуск 7. – Харків: УкрДАЗТ, 2004. - С. 80.

8. Мельникова Е.П. Налоги как элемент механизма минимизации трансакционных издержек предпринимателей // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. Том І. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 77 - 78.

9. Мельникова Е.П. Специализация и профессионализация предпринимательской деятельности как стратегия экономического развития Украины // II Международная научно-практическая конференция “Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами”. – Харьков: “ХАИ”, 2004. - C. .

АНОТАЦІЯ

Мельникова О.П. Вплив оподаткування на розвиток підприємництва в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів і поглибленню методологічних основ впливу оподаткування на розвиток підприємницької діяльності. У роботі розкрита інструментальна роль податків у становленні і розвитку підприємницької діяльності. Визначена роль системи оподаткування як чинника внутрішньої інституційної і структурної диференціації підприємницької діяльності шляхом оптимізації рівня нерівності (майнового, фінансового і ін.), обмеження присутності на ринку непрофесійних підприємців, заохочення підприємницької поведінки і зростання якості підприємницького ресурсу, оптимізації спеціалізації і професіоналізації підприємницької діяльності. Розкрита характеристика інституційного змісту держави як загального ресурсу підприємницької діяльності, який, з одного боку, необхідний для позитивного зняття невизначеності поточних і довгострокових господарських рішень, а з іншого боку, долає суперечності між економікою, владою і суспільством у процесі соціально-економічної еволюції. Доведено, що важливою передумовою зниження масштабів ухилення від сплати податків є розвиток і взаємодія державних і недержавних інститутів, що забезпечують ефективний зв’язок між сплатою податків і отриманням вигод від споживання суспільних благ (бюджетний федералізм, інститути представницької демократії, публічного контролю над державними фінансами.

Ключові слова: податки, підприємницька діяльність, податкова політика, податкове навантаження, інститут влади та інститут власності, інституційне середовище, суспільні блага.

АННОТАЦИЯ

Мельникова Е.П. Влияние налогообложения на развитие предпринимательства в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория.

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2005.

Диссертация посвящена исследованию теоретических аспектов воздействия налогообложения на развитие предпринимательской деятельности, поиску методологических, теоретических и практических путей оптимизации налогового воздействия на развитие предпринимательства в трансформационный период экономики.

В работе раскрыта инструментальная роль налогов в становлении и развитии предпринимательской деятельности. Показано, что налогообложение оказывает существенное влияние на составляющие экономической свободы предпринимательской деятельности: с одной стороны – высокие ставки налогов ограничивают экономическую свободу предпринимателей, а с другой стороны, - имея достаточные финансовые ресурсы, государство сможет сформировать институты либо создать условия для формирования институтов, обеспечивающих эффективные составляющие экономической свободы предпринимательской деятельности.

Определена роль системы налогообложения как фактора внутренней институциональной и структурной дифференциации предпринимательской деятельности путем оптимизации уровня неравенства (имущественного, финансового и др.), ограничения присутствия на рынке непрофессиональных предпринимателей, поощрения предпринимательского поведения и роста качества предпринимательского ресурса, оптимизации специализации и профессионализации предпринимательской деятельности.

В ходе исследования были охарактеризованы источники неопределенности предпринимательской деятельности в период трансформационной экономики, включающие в себя рыночные процессы стохастического характера, позитивно влияющие на предпринимательскую активность и институциональную недостаточность системы (несовершенство законодательства и институтов, противоречивый и бессистемный характер государственного регулирования), ограничивающей развитие предпринимательства. Раскрыта характеристика институционального содержания государства как всеобщего ресурса предпринимательской деятельности, который, с одной стороны, необходим для позитивного снятия неопределенности текущих и долгосрочных хозяйственных решений, а с другой стороны, преодолевает противоречия между экономикой, властью и обществом в процессе социально-экономической эволюции.

Доказано, что важной предпосылкой снижения масштабов уклонения от уплаты налогов является развитие и взаимодействие государственных и негосударственных институтов, которые обеспечивают эффективную связь между уплатой налогов и получением выгод от потребления общественных благ (бюджетный федерализм, институты представительской демократии, публичного контроля над государственными финансами.

Ключевые слова: налоги, предпринимательская деятельность, налоговая политика, налоговая нагрузка, институт власти и институт собственности, институциональная среда, общественные блага.

ANNOTATION

Melnykova О.P. Taxation influence on enterprise development in a transformation economy. – Manuscript.

The thesis for a Candidate’s Degree in Economics, Speciality 08.01.01 – “Economic Theory”.

V. N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2005.

The thesis is devoted to research of theoretical aspects of taxation influence on entrepreneurial activity development.

The instrumental role of taxes in the making and developing of entrepreneurial activity is considered in the thesis. The certain role of the taxation system as a factor of entrepreneurial activity internal institutionalization and structural differentiation is determined. This has been done by inequality level optimization (property, finance etc.), limitation of non-professional businessmen presence in the market, enterprise behavior encouragement and growth of enterprise resource quality, specialization optimization and entrepreneurial activity professionalization. The characteristics of the state institutionalization maintenance as a universal resource of entrepreneurial activity is offered. It is necessary for the positive of current and long-term economic decisions, and on the other hand, it overcomes contradictions between the economy and society in the process of social and economic evolution. The development and co-operation of government and non- government institutions that provide effective links between taxes payment and getting advantages from public benefits consumption (budgetary federalism, representative democracy institutions, public control over state finances) is proved to be important pre-requisitives of tax payment deviation decrease.

Key words: taxes, entrepreneur activity, tax policy, tax loading, institutional environment, institute of authority and institute of ownership, public benefits.

МЕЛЬНИКОВА ОЛЕНА ПЕТРІВНА

ВПЛИВ ОПОДАТКУВАННЯ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

д.е.н. Яременко О.Л.

Підписано до друку 04.05.2006.

Умов. друк. арк. 0,9.

Зам. №2-230.

Формат 60x84/16

Безкоштовно.

Спосіб друку – ризографія.

Тираж 100 прим.

Надруковано на РІЗО Харківського національного університету

імені В.Н. Каразіна. 61077, м. Харків, площа Свободи, 4.