УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

Моргун Олеся валеріївна

УДК: 634.54:631.526.32:57:551.581.2

Господарсько-біологічна оцінка нових сортів фундука в умовах північного лісостепу україни

06.01.07 – плодівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті садівництва УААН протягом 2001-2003 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук

Бублик Микола Олександрович,

Інститут садівництва УААН,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

КОНДРАТЕНКО Тетяна Єгорівна,

Національний аграрний університет,

завідуюча кафедри садівництва

кандидат сільськогосподарських наук

КУЧЕР Микола Федорович,

Мліївський інститут садівництва

ім. Л.П. Симиренка УААН, директор

Провідна установа: Уманський державний аграрний університет Міністерства АП України, кафедра плодівництва, м Умань.

Захист дисертації відбудеться ” 18 ” травня 2006 р. о 13 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, с. Новосілки, вул. Садова 6, Києво-Святошинського району Київської області, Інститут садівництва УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий ” 17 ” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Н.В. Мойсейченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Фундук (Corylus maxima Mill., садова форма ліщинного лісового горіха) – займає одне з провідних місць серед горіхоплідних культур, у світовому виробництві займає третє місці після мигдаля і грецького горіха. Він є цінною культурою з привабливими плодами високої якості. Світове виробництво фундука складає 367 тис. т (2004 р.). Основними виробниками плодів цієї культури є Туреччина, Італія, Греція та США.

Актуальність теми. В Україні фундук – практично малопоширена плодова культура, потреби в плодах якої у населення, а також харчової та переробної промисловості вона задовольняє лише на 12 %, так як площі насаджень цієї культури займають всього близько 100 га. Більшість з них розміщені у таких регіонах, як Прикарпаття, Придністров’я, Крим. Крім того насадження – переважно насіннєвого походження, що є причиною низької продуктивності та товарної якості плодів.

Водночас нові сорти цієї культури дозволяють розширити межі поширення її в Україні, у зоні Лісостепу зокрема. З огляду на це, ми вважали актуальним дати господарсько-біологічну оцінку таким сортам та виділити серед них найбільш продуктивні та адаптовані до умов довкілля північних районів Лісостепової зони.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до державних програм „Створити нові високопродуктивні сорти плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, реєстраційний номер 0196U18180, і „Розробити сучасні інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва та зберігання і переробки плодів і ягід”, реєстраційний номер 0196U18182.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було проведення господарсько-біологічної оцінки нових сортів фундука для умов північного Лісостепу. Завдання досліджень полягали у вирішенні наступних питань: вивчити особливості росту та плодоношення сортів фундука в умовах північного Лісостепу; дослідити залежності росту і продуктивності рослин фундука від впливу погодних факторів; вивчити особливості розмноження різних сортів фундука; виділити кращі сорти для вирощування в умовах Лісостепу.

Об'єкт досліджень – 37 сортів фундука.

Предмет досліджень – господарсько-біологічні ознаки сортів фундука, рівень їх прояву та шляхи і способи покращення продуктивності культури.

Методи досліджень. Дослідження виконані на трьох загальноприйнятих в аграрній науці взаємопов’язаних рівнях – експериментальному, теоретичному та описово-узагальнюючому. На експериментальному рівні виконувалися фізичні експерименти з рослинами фундука в розсаднику і в саду. На теоретичному рівні методами математичного моделювання отримано рівняння залежності середньої урожайності сортів фундука від погодних факторів. Описово узагальнюючий рівень використано для досліджень погодних умов.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтовано та досліджено особливості вирощування фундука, його росту і плодоношення в умовах північного Лісостепу України. Визначено суми активних температур вище 5°С, необхідні для проходження фенологічних фаз у сортів фундука. Проведена оцінка та визначено кращі способи розмноження фундука в розрізі помологічних сортів. Створено математичні моделі урожайності сортів фундука в залежності від погодних факторів. Проведено інтегральну оцінку сортів фундука за комплексом господарсько-біологічних ознак. Виділено кращі сорти фундука для умов північного Лісостепу України для створення промислових насаджень.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено кращі способи розмноження фундука та визначено сорти зі стабільним плодоношенням, високою врожайністю та адаптивністю до грунтово-кліматичних умов північного Лісостепу, які рекомендовано для впровадження у виробництво. В 2002 році в Словечанському лісгоспі Овруцького району Житомирської області та Мліївському інституті садівництва ім. Л.П. Си-ми-ренка Української академії аграрних наук за нашими рекомендаціями закладено маточники перспективних сортів фундука загальною площею 0,6 га.

Апробація результатів досліджень. Матеріали досліджень доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених в Інституті землеробства УААН (Київ 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції „ІІІ Симиренківські читання” (Київ 2005) та на засіданнях наукового центру „Плодівництво” та Вченої ради ІС УААН у 2001-2004 рр.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення літературних джерел, розроблено програму, що охоплює польові і лабораторні дослідження, сформульовано висновки і рекомендації виробництву. Внесок автора у спільних публікаціях становить 60-70 %.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 4 наукових праці у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу подано на 134 сторінках тексту. Вона включає вступ, 8 розділів, висновки, рекомендації виробництву, 39 таблиць, 19 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 186 найменувань, у тому числі 35 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОСНОВНІ ВИМОГИ ФУНДУКА ДО УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЙОГО НАСАДЖЕНЬ

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

В розділі на підставі аналізу літературних джерел висвітлено результати досліджень щодо способів розмноження, особливостей проходження ростових процесів у дерев сортів фундука в різних зонах, світові здобутки стосовно урожайності та якості горіхів цієї культури, обґрунтована економічна ефективність їх вирощування, яка відіграє важливу роль в оцінці сортів тощо.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Дослідження виконані протягом 2001-2003 років у дослідних насадженнях фундука в Інституті садівництва УААН (ІС УААН), що розміщений в зоні Лісостепу України.

Клімат району помірно-континентальний. Середні температури січня складають мінус 6,1…6,5°С; липня +19,2…20,1°С, абсолютний максимум +35…39°С, абсолютний мінімум мінус 35…39,6°С. Безморозний період становить 182 дні. Найбільш теплий за період досліджень місяць – липень (абсолютний максимум 35,9°С, 2002 рік), найбільш холодний – січень (абсолютний мінімум – 21 °С, 2001 рік). Сума активних температур вище 10 °С найтеплішого вегетаційного періоду (2003 рік) склала 2927 °С, що істотно вище середніх багаторічних показників (2500-2700 °С).

Ґрунти дослідної ділянки садопридатні – темно-сірі опідзолені легкосуглинкові на лесовидному карбонатному суглинку. Загальний вміст гумусу в орному шарі становить 2,5 %, рН водне ґрунтового розчину – 6,2.

Дослідження виконано в наступних дослідах.

Дослід 1. Визначення сортової схожості насіння залежно від його вологості та субстрату. Субстрати – пісок, перліт і суміш піску з торфом у співвідношенні 1:1. Вологість непросушеного насіння становила 35%, а просушеного – 12%. Сорти: Шедевр (контроль), Пиріжок, Вересневий, Фундук-85, Караманівський та Футкурамі. У кожному варіанті 100 насінин, повторність триразова.

Дослід 2. Вивчення ефективності розмноження сортів фундука способом зеленого живцювання. Строки живцювання сортів: початок 1, 2 і 3 декад червня. Тип живців – зелені та комбіновані (із дворічною деревиною). Субстрати – чистий річковий пісок, перліт і суміш піску з торфом (1:1 за об’ємом). Товщина шару субстрату – три сантиметри. Довжина зелених живців становила 20-25 см. Сорти: Ракетний (контроль), Гордієнко, Караманівський, Дар Павленка, Вересневий, Давидівський. Кількість живців у варіанті 100 шт., повторність триразова.

Дослід 3. Вивчення ефективності розмноження сортів фундука кореневими відсадками. Дослід з укоріненням вертикальними відсадками виконано у маточнику 1998 р. садіння (схема 1,5 0,3 м). Зрошення відсутнє. Сорти: Шедевр (контроль), Корончатий, Лозівський булавоподібний, Долинський, Пиріжок, Ракетний, Гордієнко, Черкеський-2, Караманівський, Обільний. Кількість маточних кущів у варіанті 12 шт., повторність триразова.

Дослід 4. Господарсько-біологічна оцінка сортів фундука. Дослід проведено в саду 1992-1993 років садіння. Схема 6 2,5 м. Сорти: Караманівський, Гордієнко, Трапезунд, Черкеський-2, Морозівський, Футкурамі, Зоринський, Лозівський кулястий, Вересневий, Долинський, Зюйдівський, Давидівський, Бадіус, Корончатий, Боровський, Перемога, Україна, Фундук-85, Пиріжок, Лозівський булавоподібний, Дар Павленка, Шедевр, Степовий, Доходний, Обільний, Дарунок юннатам, Веселобоковеньківський, Фундук-45, Грандіозний, Болградська новинка, Урожайний-80, Дагомиський, Велетень, Свічковий, Ракетний, Лозівський урожайний, Жовтневий.

Як контроль використали сорти, районовані в Лісостепу: Шедевр (1985), Лозівський кулястий (1989) та Боровський (1991).

Спостереження та обліки проводилися у відповідності до „Програми і методики сортовивчення плодових, ягідних та горіхоплідних культур” (Орел, 1999), а також „Методики проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996)

Зимостійкість сортів фундука оцінювали лабораторним методом за методикою М.А. Соловйової в модифікації В.В. Грохольського (1982, 2005).

Статистичну обробку експериментальних даних виконували за В.Г. Вольфом (1966) та В.А. Доспєховим (1973) з використанням відповідних комп’ютерних програм М.О. Бублика (1996).

Економічну ефективність вирощування нових сортів визначали за „Методикою економічної оцінки типів насаджень, сортів плодових та ягідних культур і результатів технологічних досліджень у садівництві” О.М. Шестопаля (2002).

особливості ростових процесів у фундука

Біометричні показники дерев різних сортів фундука залежать від грунтово-кліматичних умов вирощування, сорту, агротехнічних заходів тощо. Результати проведених досліджень свідчать про те, що залежно від сорту ці показники значно варіюють (табл. 1). За силою росту дерев всі досліджувані сорти розділені нами на три групи: сильнорослі з висотою дерев від 4,5 до 5,5 м та діаметром штамба в середньому 12,7 см, середньорослі – від 3,5 до 4,5 м з діаметром штамба 11,1 см та низькорослі – від 2,5 до 3,5 м з діаметром штамба 8,6 см.

Таблиця 1. Біометричні показники дерев сортів фундука, 2003 р.

№ п/п | Сорт | Висота, м | Ширина крони, м | Об’єм крони, м3 | Діаметр штамба, см | Середня довжина пагонів, см

вздовж ряду | впоперек ряду

СИЛЬНОРОСЛІ

1. | Лозівський кулястий (к) | 5,3 | 3,7 | 4,9 | 11,1 | 13,7 | 16

2. | Перемога | 5,3 | 3,2 | 5,7 | 11,4 | 13,1 | 22

3. | Боровський (к) | 4,9 | 3,2 | 4,5 | 10,0 | 11,3 | 20

Середньорослі

4. | Шедевр (к) | 4,2 | 3,3 | 4,4 | 9,5 | 11,5 | 25

5. | Вересневий | 3,9 | 2,9 | 3,9 | 8,6 | 10,7 | 24

низькорослі

6. | Гордієнко | 3,2 | 3,4 | 3,3 | 7,9 | 11,4 | 25

7. | Трапезунд | 2,5 | 2,4 | 3,3 | 6,6 | 4,3 | 11

Розміри крони вздовж та впоперек ряду залежали в основному від біологічних особливостей сортів. Так, в усіх трьох групах сортів за силою росту не спостерігалося чіткої залежності між вказаними діаметрами крони, які в сукупності визначають такий важливий показник, як їх об’єм.

Встановлено пряму залежність між висотою дерева та об’ємом крони у таких сильнорослих сортів Перемога, Дарунок юннатам, Доходний та Лозівський кулястий (об’єм крони близько 11 м3), а також у слаборослих сортів Караманівський, Трапезунд та Зоринський (об’єм крони 5,9–6,8 м3). У решти сортів об’єм крони варіював від 8,0 до 10,9 м3.

Визначення радіаційного режиму у дерев різних сортів фундука. В період інтенсивного росту дерев (перша декада серпня) надходження сумарної сонячної радіації у різних ділянках крони сортів фундука було неоднакове (табл. 2.).

Таблиця 2. Освітленість крон дерев різних сортів фундука, % від повної, 2003 р.

№ п/п | Сорт | Ярус | Відстань від периферії крони,м | Центр

вподовж ряду | впоперек ряду

0,5 | 1 | 0,5 | 1

1. | Лозівський кулястий(к) | 1

2

3 | 9,33

24,00

49,33 | 10,67

17,33

48,00 | 9,33

24,00

69,33 | 8,00

26,67

68,00 | 10,67

12,00

54,67

2. | Трапезунд | 1

2

3 | 12,00

36,00

88,00 | 12,00

42,67

77,33 | 12,00

53,33

90,67 | 10,67

49,33

81,33 | 14,67

53,33

94,67

3. | Корончатий | 1

2

3 | 10,67

22,67

61,33 | 8,00

21,33

56,00 | 13,33

21,33

50,67 | 12,00

28,00

45,33 | 14,67

21,33

65,33

4. | Пиріжок | 1

2

3 | 17,33

34,00

68,00 | 10,67

25,33

62,67 | 14,66

41,33

70,67 | 8,00

36,00

70,67 | 6,67

21,33

61,33

5. | Дарунок юннатам | 1

2

3 | 6,67

22,67

68,00 | 5,33

24,00

77,33 | 12,00

33,33

64,00 | 8,00

18,66

40,00 | 5,33

25,33

74,67

6. | Велетень | 1

2

3 | 17,33

33,33

81,33 | 13,33

22,67

42,66 | 16,00

36,00

64,00 | 9,33

16,00

41,33 | 8,00

24,00

60,00

Найнижчий рівень надходження сумарної сонячної радіації в ряду, включаючи верхній (48-49%) та середній (17-24 %) яруси, зафіксовано у рослин сорту Лозівський кулястий, який відзначається округлою щільною формою крони. Отримані дані свідчать, що для дерев цього сорту найбільш оптимальна відстань в ряду – 5-6 м.

Найбільш освітленими виявились крони у сортів Трапезунд і Зоринський, що зумовлено, насамперед, невеликими розмірами їх крон. Для крони сорту Пиріжок зафіксовано значне притінення в центральній зоні нижнього ярусу. Освітленість була в межах 7-8 %, що пояснюється особливістю структури крони, яка має видовжено-пірамідальну форму. Сорт Корончатий характеризувався доволі розлогою середньо загущеною кроною. Достатній рівень освітленості був зафіксований лише на периферії крони. Ці дані свідчать, що для кращого освітлення дерев різних сортів фундука необхідно витримувати оптимальну схему садіння: для сильнорослих – 6 Ч 6, середньорослих – 5 Ч 5 і слаборослих – 4 Ч 4 м.

Особливості проходження фенофаз у дерев фундука. У зоні північного Лісостепу України проходження фенофаз розвитку сортів фундука цілком залежить від погодних умов року (табл. 3).

Таблиця 3. Строки проходження фенофаз у дерев залежно від суми активних температур вище 5С, середнє по сортах за 2001-2003 рр.

Фенофаза | Дата | У активних температур, °С

Цвітіння жіночих квіток

початок

кінець

Тривалість цвітіння, дні |

20.III

10.IV

22 |

68,3

191,8

Цвітіння чоловічих квіток

початок

кінець

Тривалість цвітіння, дні |

27.III

8.IV

13 |

106,4

196,5

Набрякання бруньок | 10.IV | 213,3

Розгортання листя | 25.IV | 334,1

Початок росту пагонів | 1.V | 437,8

Припинення першої хвилі росту пагонів | 13.VI | 1205,3

Припинення другої хвилі росту пагонів | 25.VIII | 2626,4

Достигання горіхів | 1.IX | 2746,7

Початок листопаду | 9.X | 3231,4

Кінець листопаду | 4.XI | 3369,3

Тривалість вегетаційного періоду | 232

Так, початок цвітіння як жіночих, так і чоловічих квіток по роках залежав від суми активних температур. В середньому для початку цвітіння жіночих квіток потрібно, щоб сума активних температур вище 5°С становила 68,3°С, що приблизно відповідає третій декаді березня, для чоловічих – 106,4°С (третя декада березня). Для повного достигання плодів та підготовки дерев до перезимівлі вегетаційний період має тривати в середньому 232 дні з сумою активних температур вище 5°С, яка становить 3369,3С.

ефективність способів розмноження різних сортів фундука

Дослідження показали істотні сортові відмінності розмноження фундука.

Насіннєве розмноження. На прикладі шести сортів (Вересневий, Фундук-85, Пиріжок, Караманівський, Шедевр, Футкурамі), що найбільш відрізняються за граничними показниками, отримали дані, які свідчать, що схожість і тривалість періоду стратифікації горіхів залежить від їх вологості, субстрату та біологічних особливостей сорту. Виявлено сильніший вплив вологості насіння і менший – субстрату.

Різниця у кількості проростання непросушеного та просушеного насіння (у всіх сортів на трьох субстратах) становила 15-20 %, а у тривалості стратифікації – 30-35 днів на користь непросушеного. Встановлено, що для стратифікації, згідно отриманих даних, кращим є пісок.

Вегетативне розмноження

Зелене живцювання. Практично всі досліджені сорти здатні до розмноження як зеленими, так і комбінованими живцями з дворічною деревиною. Однак існують істотні відмінності в їх укоріненні залежно від біологічних особливостей сортів та строків садіння живців.

Кращим строком зеленого живцювання в середньому за три роки дослідження для всіх сортів встановлено другу декаду червня. Залежно від сорту приживлюваність зелених живців становила 44-71%. Укорінення комбінованих живців було значно вищим – 79-89%. Дещо нижчим цей показник відмічено при третьому строкові живцювання: зеленими живцями – 38-64 %, а комбінованими – 57-77 %.

При вкоріненні сорту Давидівський краще використовувати зелені живці, а для Ракетного – комбіновані.

Отже, кращим способом для швидкого розмноження фундука є живцювання: зеленими живцями – для сортів Давидівський, Дар Павленка, Караманівський; комбінованими – для Ракетного, Давидівського та Дар Павленка.

Кореневі відсадки. Найбільшу кількість відсадків можна отримати у сортів: Гордієнко – в середньому 19 шт./дер, Шедевр – 16, Караманівський – 14, Черкеський-2, Лозівський кулястий та Дар Павленка – по 13 шт./дер. Менше відсадків формують сорти Трапезунд та Бадіус (по 5 шт./дер.). В середньому з кожного сорту можна отримати по 6-9 відсадків з дерева. Відсадки з добре розвиненою кореневою системою відразу використовують для садіння на постійне місце, а слабші – дорощують.

Вертикальні відсадки. При розмноженні вертикальними відсадками сорти мали різну кількість паростків (табл. 4).

Найбільша кількість дворічних відсадків отримана у сортів Караманівський, Обільний, Черкеський-2 (11-12 шт. з куща); менша – у сорту Ракетний (4 шт. з куща), але при цьому найбільший відсоток вкорінення був відмічений у сортів Шедевр, Лозівський булавоподібний та Ракетний (75-80%). Дещо нижчий відсоток спостерігався у Караманівського, Корончатого та Долинського – по 66,7%.

Таблиця 4. Середня кількість вертикальних відсадків фундука з куща в маточнику, середнє за 2001-2003 рр.

Сорт | Однорічні відсадки | Дворічні відсадки

кількість відсадків, шт. | в т. ч. з корінням, шт. | %

укоріне-них | кількість, шт. | в т. ч. з корінням, шт. | %

укоріне-них

Шедевр (к) | 5 | 4 | 80,0 | 5 | 4 | 80,0

Караманівський | 8 | 6 | 75,0 | 12 | 8 | 66,7

Обільний | 8 | 6 | 75,0 | 12 | 7 | 58,3

Черкеський-2 | 7 | 4 | 57,1 | 11 | 6 | 54,6

Гордієнко | 7 | 5 | 71,4 | 10 | 5 | 50,0

Корончатий | 5 | 4 | 80,0 | 9 | 6 | 66,7

Пиріжок | 5 | 3 | 60,0 | 9 | 5 | 55,6

Долинський | 4 | 3 | 75,0 | 8 | 6 | 75,0

Лозівський

булавоподібний | 5 | 4 | 80,0 | 7 | 6 | 85,7

Ракетний | 5 | 4 | 80,0 | 4 | 3 | 75,0

НІР05 | 2,10 | 1,14 | 8,56 | 2,36 | 1,18 | 7,46

Серед однорічних відсадків найбільша їх кількість отримана у сортів Караманівський та Обільний – 8 шт. з куща. Дещо менше мали сорти Черкеський-2 і Гордієнко – по 7 шт. з куща.

Кращі результати по розмноженню вертикальними відсадками показали сорти Караманівський, Обільний, Черкеський-2 та Гордієнко.

Урожайність сортів фундука та якість продукції

Урожайність сортів фундука. Дослідженнями встановлено, що сорти фундука значно різняться за врожайністю (табл. 5). Найвищою вона була у сорту Урожайний-80 – в середньому 27,1 ц/га, що на 13 % більше, ніж у найбільш урожайного контрольного сорту Боровський. Урожайність на рівні цього контролю відмічено у сортів Зюйдівський, Болградська новинка, Перемога та Ракетний. Ці сорти відзначалися стабільним плодоношенням.

Аналіз одержаних даних (табл. 6) свідчить, що залежно від сорту питома продуктивність змінювалась від 0,30 кг на один кубічний метр об’єму крони у сорту Трапезунд до 0,84 кг/м3 у Зюйдівського. Питома продуктивність сортів фундука на м3 крони становила в середньому від 0,59 до 0,69 кг. Високою питомою продуктивністю відзначалися сорти Зюйдівський, Вересневий, Урожайний-80, Шедевр.

Таблиця 5. Урожайність сортів фундука, ц/га |

Сорт | Урожайність за роками | Середнє

2001 | 2002 | 2003

1 | Боровський (к) | 23,0 | 23,6 | 24,1 | 23,6

2 | Шедевр (к) | 22,5 | 25,7 | 26,0 | 24,7

3 | Лозівський кулястий (к) | 18,3 | 18,5 | 19,7 | 18,8

4 | Урожайний-80 | 27,0 | 27,2 | 27,1 | 27,1

5 | Зюйдівський | 25,0 | 25,4 | 25,5 | 25,3

6 | Перемога | 20,0 | 24,7 | 25,6 | 23,4

7 | Вересневий | 22,0 | 22,2 | 23,4 | 22,5

8 | Пиріжок | 18,0 | 19,2 | 19,7 | 19,0

9 | Жовтневий | 12,6 | 17,0 | 19,2 | 16,3

10 | Гордієнко | 15,5 | 15,9 | 15,8 | 15,7

11 | Караманівський | 13,5 | 14,0 | 14,2 | 13,9

12 | Трапезунд | 5,0 | 4,8 | 5,3 | 5,0

13 | Зоринський | 3,5 | 3,8 | 4,3 | 3,9

НІР 05 | 2,7 | 2,0 | 2,1 | 2,1

Таблиця 6. Питома продуктивність сортів фундука, середнє за 2001-2003 рр.

№ п/п | Сорт | Урожайність з дерева, кг | Об’єм крони, м3 | Питома продуктивність, кг/м3

1 | Лозівський кулястий (к) | 6 | 11,1 | 0,54

2 | Зюйдівський | 8 | 9,5 | 0,84

3 | Вересневий | 7 | 8,6 | 0,81

4 | Урожайний-80 | 8 | 10,4 | 0,77

5 | Шедевр (к) | 7 | 9,5 | 0,74

6 | Боровський (к) | 7 | 10,0 | 0,70

7 | Обільний | 6 | 8,7 | 0,69

8 | Гордієнко | 5 | 7,9 | 0,63

9 | Дар Павленка | 6 | 10,0 | 0,60

10 | Караманівський | 4 | 6,8 | 0,59

11 | Жовтневий | 5 | 10,2 | 0,49

12 | Футкурамі | 3 | 7,6 | 0,39

13 | Зоринський | 2 | 5,9 | 0,34

НІР 05 | 0,09

Якість врожаю фундука.

Технічна характеристика плодів. За середньою масою одного горіха сорти істотно різнилися (від 1,3 г у сорту Фундук-85 до 3,3 г у Караманівського, Шедевра та Урожайного-80) (табл. 7). За цим показником сорти поділили на три групи: великоплідні, середньо- та дрібноплідні.

До першої групи віднесено сорти з середньою масою одного горіха 3,0 г і більше – Шедевр, Лозівський кулястий, Караманівський, Урожайний-80 та ін., до другої – від 2,0 до 3,0 г – Боровський, Гордієнко, Трапезунд, Зюйдівський, Ра-кетний; до третьої – від 1,3 до 2,0 г – Давидівський, Пиріжок, Фундук-85 та ін.

Для характеристики форми горіха розрахували головний та допоміжний коефіцієнти. Згідно головного коефіцієнту, який характеризує ступінь видов-женості горіха, досліджувані сорти розподілили на дві групи. До першої віднесено сорти з плодами довгастої форми (з показником від 0,6 до 0,9) – Бо-ровський (к), Фундук-85, Долинський, Ракетний, Пиріжок, Лозівський кулястий та ряд інших. Другу складають сорти з округлою формою плодів (від 0,9 і більше) – Шедевр, Морозівський, Перемога, Караманівський, Урожайний-80.

За значенням допоміжного коефіцієнта, який вказує на плескуватість горіха, досліджувані сорти розподілено на дві групи. До першої групи з округлою формою плодів (значення коефіцієнта не перевищує 1,0) увійшли сорти Зоринський, Урожайний-80, Дагомиський та інші. До другої групи з плескуватими плодами (значення коефіцієнта вище 1,05) належать сорти Боровський (к), Лозівський кулястий, Шедевр, Гордієнко, Трапезунд та інші.

В технічну характеристику горіхів входить і такий показник, як товщина шкаралупи. Тонку шкаралупу мають горіхи лише сорту Лозівський кулястий; середню – Долинський, Бадіус та Фундук-85, Грандіозний та ін., товсту – Шедевр, Караманівський, Урожайний-80, Україна, Зоринський, Ракетний та ін.

Найвищим виходом ядра відзначаються плоди сортів Фундук-85 – 52,5% (0,7 г), Веселобоковеньківський – 54,2% (0,9 г), Дагомиський – 52,1% (1,6 г).

Хімічний склад ядер сортів фундука. За вмістом жиру в ядрах (олійності) сорти фундука розділили на чотири групи: 1) високоолійні горіхи; 2) олійні; 3) середньоолійні; 4) слабкоолійні.

До високоолійних належать сорти Морозівський, Фундук-85, Перемога – вміст олії складає 70-70,6 %. Сорти Лозівський урожайний, Урожайний-80, Лозівський кулястий, Черкеський-2 та ін. віднесено до групи олійних; сорти Вересневий, Караманівський, Болградська новинка, Давидівський та ін. – до середньоолійних.

Вміст білків у ядрі також характеризує якість горіхів. Серед досліджуваних сортів найвищий вміст білків (від 20,1 до 21,8 %) мають сорти Бадіус, Болградська новинка, Свічковий, Шедевр. Решта сортів характери-зувались середнім вмістом білків.

СТІЙКІСТЬ ДО НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ

Зимостійкість. Фундук характеризується надзвичайно коротким періодом глибокого спокою чоловічих суцвіть (сережок). Вихід зі стану спокою супроводжується змінами фізіолого-біохімічних процесів та стану води в рослинах. Водно-фізичні властивості тканин контролювали за перебігом процесу льодоутворення в них за допомогою диференційного термічного аналізу (ДТА).

В період глибокого спокою (третя декада грудня) екзотерма льодоутворення представлена декількома широкими смугами, які умовно поділили на високотемпературну екзотерму (ВТЕ) – мінус 8...15?С та низькотемпературну екзотерму (НТЕ) – мінус 15...35?С. При цьому НТЕ, як

Таблиця 7. Характеристика технічних якостей плодів різних сортів фундука, середнє за 2001-2003 рр.

Сорт | Середня маса одного горіха, г | Параметри горіха, мм | Коефіцієнт форми горіха | Товщина шкаралупи, мм | Вихід з одного горіха

по висоті | по I діаметру

(по шву) | по II діаметру

(по боках) | головний | додатковий | ядра | відходів, %

г | %

Боровський (к) | 1,9 | 22,1 | 16,6 | 15,4 | 0,7 | 1,1 | 0,9 | 1,0 | 48,2 | 51,8

Шедевр (к) | 2,7 | 20,0 | 21,5 | 18,5 | 1,0 | 1,2 | 1,2 | 1,5 | 46,0 | 54,0

Лозівський кулястий (к) | 2,9 | 22,3 | 20,3 | 18,4 | 0,9 | 1,1 | 0,7 | 1,6 | 49,7 | 50,3

Вересневий | 3,1 | 25,0 | 22,5 | 21,5 | 0,9 | 1,0 | 1,0 | 1,6 | 49,7 | 50,3

Велетень | 3,1 | 22,0 | 23,6 | 21,5 | 1,0 | 1,1 | 1,5 | 1,5 | 47,2 | 52,8

Урожайний-80 | 2,5 | 19,9 | 22,0 | 21,0 | 1,1 | 1,0 | 1,4 | 1,6 | 49,0 | 51,0

Караманівський | 3,1 | 20,3 | 24,5 | 20,8 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 1,5 | 45,0 | 55,0

Футкурамі | 2,8 | 17,8 | 20,6 | 17,5 | 1,1 | 1,2 | 1,5 | 1,4 | 47,6 | 52,4

Степовий | 1,7 | 23,2 | 16,8 | 13,3 | 0,6 | 1,3 | 1,0 | 0,9 | 47,3 | 52,7

Веселобоковеньківський | 1,7 | 23,8 | 17,0 | 14,2 | 0,7 | 1,2 | 1,8 | 0,9 | 54,2 | 45,8

Перемога | 1,8 | 17,0 | 18,0 | 15,1 | 1,0 | 1,2 | 1,0 | 0,9 | 47,0 | 53,0

Україна | 1,8 | 22,2 | 15,2 | 12,9 | 0,6 | 1,2 | 1,3 | 0,9 | 47,2 | 52,8

Давидівський | 1,7 | 19,1 | 15,5 | 14,5 | 0,8 | 1,1 | 1,2 | 0,9 | 48,5 | 51,5

Бадіус | 1,7 | 18,0 | 15,0 | 13,7 | 0,8 | 1,1 | 0,9 | 0,9 | 50,1 | 49,9

Зоринський | 1,5 | 18,0 | 16,9 | 16,2 | 0,9 | 1,0 | 1,5 | 0,6 | 43,0 | 57,0

Фундук-85 | 1,2 | 21,1 | 13,5 | 11,0 | 0,6 | 1,2 | 0,9 | 0,7 | 52,5 | 47,5

НІР 05 | 0,2 | 3,4 | 3,2 | 3,3 | - | - | 0,4 | 0,4 | 5,5 | 4,9

правило, має декілька максимумів. Такий характер екзотерми свідчить про значну гетерогенність структури сережки, що може бути пристосувальною ознакою для витримування низьких температур.

Ранні та середні сорти мають, як правило, більш вузький температурний інтервал льодоутворення (ВТЕ) – 4?С. У пізніх сортів температурний інтервал був близько 6?С. Температура ініціації льодоутворення була нижчою у ранніх сортів (в середньому мінус 14,5?С), у середніх – мінус 13?С, у пізніх – мінус 12,5?С. Слід також відзначити високу амплітуду (А) льодоутворення: близько 5?С у ранніх сортів, 3,5?С у середніх, 2,6?С у пізніх.

А

10

8

6

4

2

0 | -4 | -8 | -12 | -16 | -20 | -24 | -28 | -32 | -36 | ,C

Рис.1 Екзотерма льодоутворення в тканинах сережок,

сорт Караманівський

У ранніх сортів спостерігалась надзвичайно висока амплітуда НТЕ. Так, у сорту Караманівський (рис. 1) вона становила близько 9,2?С, у Трапезунда – 9?С. У середніх сортів найбільша амплітуда НТЕ була в сорту Боровський – 7?С, тоді як для пізніх сортів НТЕ було в межах 2,6-3,4?С.

Відзначимо, що на НТЕ у ранніх сортів спостерігались множинні піки, що можна пов’язати з загибеллю окремих частин сережок.

На відміну від ранніх сортів, у середніх та пізніх множинні екзотерми не спостерігались, що свідчить про більш глибокий спокій цих сережок.

Таким чином, із проведених досліджень можна зробити висновок, що сережки найбільш зимостійкі у сортів Україна, Обільний, Фундук-85, Дарунок юннатам, Фундук-45 та Грандіозний.

Морозостійкість. В період 2002-2004 років проводили проморожування пагонів з метою виявлення здатності рослин витримувати зниження температури до мінус 25…35°С.

При мінус 25°С контрольний сорт Лозівський кулястий мав індекс пошкодження верхньої частини стебла на рівні 29,4, середньої частини – 8,5, стебла через бруньку – 11,7 та бруньки – 12,0 і був віднесений до групи морозостійких сортів. До цієї ж групи віднесли сорти Лозівський урожайний з індексами пошкодження відповідно 21,4; 2,4; 5,7; 6,0; Бадіус (відповідно 18,2; 3,7; 10,2; 18,0) та ряд інших; до групи з середньою стійкістю належать сорти Боровський, Караманівський, Урожайний-80, Вересневий, Шедевр, Степовий, Гордієнко, Футкурамі та Обільний, у яких індекс пошкодження стебла (через бруньку) складав від 15,3 до 23,7; до групи низькостійких віднесли сорти Корончатий, Трапезунд, Грандіозний, Лозівський булавоподібний з індексами пошкодження стебла (через бруньку) відповідно 29,8; 39,4; 38,4.

З досліджуваних сортів за всіма показниками краще витримують зниження температури до мінус 25°С сорти Лозівський урожайний, Дагомиський, Бадіус.

При температурі мінус 35°С рослини виявилися менш морозостійкими. У порівнянні з контрольним сортом Лозівський кулястий найбільші пошкодження спостерігалися у верхній частині стебла у Лозівського булавоподібного (індекс пошкодження 64,8), у середній частині – у сорту Обільний (45,2) та бруньки – у сорту Дагомиський (88,0). Менше пошкоджень при зниженні температури до мінус 35°С мали сорти Грандіозний, Вересневий, Караманівський, Трапезунд.

На основі отриманих даних досліджувані сорти були розділені на три групи: морозостійкі, середньостійкі та низькостійкі.

У рослин, які аналізувалися в природних умовах без проморожування, пошкодження були мінімальні. До найбільш витривалих до низьких температур віднесені сорти Гордієнко, Лозівський булавоподібний та Лозівський урожайний.

Пошкодження рослин та плодів фундука шкідниками. Найбільш шкодочинним для насаджень фундука в період досліджень виявився горіховий довгоносик. Значний відсоток пошкоджених горіхів (23,1...28,5%) спостерігали у сортів Корончатий, Лозівський булавоподібний, Доходний та Болградська новинка. Стійкими до пошкодження цим шкідником (5,1...8,7%) виявилися сорти Зоринський та Вересневий.

Моделі продуктивності фундука в залежності

від погодних умов

Шляхом проведення множинного кореляційного та регресійного аналізів на 95 % рівні вірогідності отримано моделі залежності середньої урожайності сортів ліщини від погодних факторів. При цьому коефіцієнт множинної кореляції (R) вказує на тісний зв’язок між урожайністю і включеними до рівнянь погодними факторами (рис. 2).

Істотно впливали на урожайність окремих сортів червневі опади. Кількість їх коливалася за роками від 0 до 59 мм. Збільшення кількості опадів у червні сприяло підвищенню урожайності крупноплідних сортів Грандіозний і Караманівський. В той же час червневі опади негативно впливали на продуктивність сортів Лозівський булавоподібний, Перемога, Зоринський і Футкурамі.

Рис. 2. Вплив суми ефективних температур та кількості опадів у червні на урожайність фундука

Рис. 3. Вплив відносної вологості повітря на продуктивність фундука

Урожайність більшості сортів ліщини значною мірою залежала від суми ефективних температур (вище 10єС). Останній показник у роки досліджень змінювався в межах 2600…3094єС. Зростання суми ефективних температур протягом року позитивно впливало на врожайність сортів Боровський, Вересневий і Пиріжок. За цих же умов урожайність сортів Дар Павленка, Долинський, Корончатий, Лозівський кулястий, Перемога, Ракетний, Степовий, Шедевр і Гордієнко дещо знижувалася.

Підвищення відносної вологості повітря в період вегетації у межах 62…99% викликало зниження урожайності сортів Веселобоковеньківський, Вересневий, Пиріжок, Лозівський кулястий, Ракетний, Боровський, Шедевр та Дар Павленка (рис. 3), причому найбільш значне – у трьох останніх сортів. Решта сортів, що вивчалися, не реагували на зміну відносної вологості повітря.

Інтегральна оцінка сортів фундука. З метою найбільш повної характеристики сортів фундука ми використали методику інтегральної оцінки, яка ґрунтується на підрахунку зваженої суми нормованих відхилень ознак від заданого дослідником ідеалу.

Загальну оцінку сорту проводили шляхом підрахунку зваженої суми нормованих відхилень ознак від заданого дослідником ідеалу.

;

де: - ваговий коефіцієнт; - стандартне відхилення;

і - бажаний рівень ознаки а та його фактичне значення;

N – кількість ознак.

Мінімальна величина коефіцієнта інтегральної оцінки (ІО) відповідає кращому за сумою господарсько-біологічних ознак сорту (табл. 8).

За сумою господарсько-біологічних ознак кращими є сорти Вересневий (ІО=12,02), Урожайний-80 (12,39), Шедевр (12,81), Зюйдівський (12,82) та Долинський (13,82).

Економічна ефективність вирощування сортів фундука

Сутність економічної ефективності будь-якого матеріального виробництва полягає у порівнянні одержаного того чи іншого ефекту з витратами матеріально-технічних ресурсів і затратами праці (Шестопаль О.М, 2002).

Економічну ефективність вирощування фундука залежно від помологічних сортів розраховували за технологічними картами (табл. 9).

Найвищий рівень рентабельності у сортів Перемога і Урожайний-80 (260,8 – 281,7 %) досягається при врожайності більше 23,4 ц/га; при рівні врожайності від 15,7 (сорт Гордієнко) до 23,2 ц/га (сорт Ракетний) рівень рентабельності становить від 214,0 до 259,7 %, а при зменшенні врожайності сортів до 11,4 - 14,3 ц/га рівень рентабельності знижується до 174,7…204,2 % (Футкурамі та Лозівський урожайний відповідно). Рентабельність сортів Трапезунд і Зоринський була найнижчою через їх невисоку урожайність.

Таблиця 8. Урожайність та якість плодів фундука, середнє за 2001-2003 рр.

Сорт | Урожайність, ц/га | Товщина шкаралупи, мм | Маса 100 шт. сухих горіхів, г | Вихід ядра, % | Вміст жиру,

% | Вміст білків, % | Коеф. інтегр. оцінки

Вересневий | 22,5 | 1,0 | 304 | 49,7 | 60,2 | 16,0 | 12,02

Урожайний-80 | 27,1 | 1,4 | 253 | 49,0 | 65,6 | 16,3 | 12,39

Шедевр (к) | 24,7 | 1,2 | 272 | 46,0 | 63,5 | 20,1 | 12,81

Зюйдівський | 25,3 | 1,2 | 208 | 50,4 | 66,9 | 15,3 | 12,82

Долинський | 22,9 | 0,8 | 282 | 50,0 | 61,8 | 17,7 | 13,82

Боровський (к) | 23,6 | 0,9 | 193 | 48,2 | 69,3 | 16,4 | 14,34

Грандіозний | 22,7 | 1,1 | 241 | 47,8 | 66,0 | 15,0 | 14,88

Перемога | 23,4 | 1,0 | 181 | 47,0 | 70,6 | 16,9 | 15,93

Степовий | 18,8 | 1,0 | 172 | 47,3 | 65,9 | 13,4 | 17,74

Караманівський | 13,9 | 1,2 | 311 | 45,0 | 60,4 | 17,1 | 21,43

Лозівський кулястий (к) | 18,8 | 0,7 | 290 | 49,7 | 65,6 | 16,7 | 21,95

Футкурамі | 11,4 | 1,5 | 282 | 47,6 | 67,0 | 13,4 | 24,76

Гордієнко | 15,7 | 1,1 | 243 | 46,7 | 65,8 | 17,9 | 31,90

Трапезунд | 5,0 | 1,0 | 225 | 50,0 | 63,3 | 16,7 | 32,94

Зоринський | 3,9 | 1,5 | 148 | 43,0 | 66,3 | 16,7 | 36,60

НІР05 | 3,4 | 0,4 | 19,7 | 5,5 | 4,58 | 2,18

Таблиця 9. Економічна ефективність вирощування плодів фундука залежно від сорту, в розрахунку на 1 га, середнє за 2001-2003 рр.

Сорт | Урожайність, ц/га | Виробничі витрати,

тис. грн. | Собівартість 1 ц горіхів, грн. | Виручка від реалізації, тис. грн. | Прибуток, тис. грн. | Рівень рентабель-ності, %

Лозівський кулястий (к) | 18,8 | 11,2 | 595,74 | 37,6 | 26,4 | 235,7

Боровський (к) | 23,6 | 13,0 | 550,88 | 47,2 | 34,2 | 263,1

Шедевр (к) | 24,7 | 13,2 | 534,40 | 49,4 | 36,2 | 274,2

Урожайний-80 | 27,1 | 14,2 | 524,00 | 54,2 | 40,0 | 281,7

Зюйдівський | 25,3 | 13,5 | 533,60 | 50,6 | 37,1 | 274,8

Перемога | 23,4 | 13,0 | 555,56 | 46,8 | 33,8 | 260,8

Ракетний | 23,2 | 12,9 | 556,03 | 46,4 | 33,5 | 259,7

Грандіозний | 22,7 | 12,7 | 559,47 | 45,4 | 32,7 | 257,5

Вересневий | 22,5 | 12,6 | 560,00 | 45,0 | 32,4 | 257,1

Дар Павленка |