учнів 5–7 класів було встановлено чотири рівні засвоєння теоретичних знань і практичних умінь з оволодіння дієсловом як засобом розвитку мовлення, а саме: високий, достатній, середній, низький. Переважна більшість учнів 5–7 класів за своїми теоретичними знаннями і практичними мовленнєвими вміннями віднесена нами за даними констатувального етапу дослідження до середнього і низького рівнів засвоєння дієслівної лексики лексико-семантичних груп переміщення і мовлення. Учні, які мають середній рівень, засвоївши певні теоретичні положення, не оперують отриманими знаннями; у них частково сформовані уміння сприймання, розуміння і творення у структурі названих лексико-семантичних груп дієслів висловлювань з явищами полісемії, синонімії, антонімії; у зв’язних висловлюваннях використовується обмежена кількість дієслів лексико-семантичних груп переміщення і мовлення. Низький рівень мають учні, які не засвоїли теоретичний матеріал; у структурі лексико-семантичних груп переміщення і мовлення не використовують полісемію, синонімію, антонімію; у зв’язних висловлюваннях вживають обмежену кількість названих дієслів.
Аналіз результатів констатувального етапу дослідження засвідчив необхідність збагачення мовлення глухих учнів дієсловами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення у межах формування та розвитку мовленнєвих умінь сприймання, розуміння і творення висловлювань, використовуючи явища полісемії, синонімії та антонімії.
6.
Проведене дослідження дало змогу врахувати виявлені у дітей труднощі й розробити методику цілеспрямованого впливу на мовлення для збагачення його дієсловами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення та у їх структурі явищами полісемії, синонімії, антонімії. У процесі дослідження було визначено педагогічні умови збагачення мовлення глухих учнів засобами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення, які полягають в організації спеціального, педагогічно організованого навчання, що має здійснюватися на основі відповідної методики (системи вправ з розвитку мовлення) та забезпечувати комплексний підхід до засвоєння дієслівної лексики і поетапне формування мовленнєвих умінь школярів цієї категорії.
7.
Успішному розвитку мовлення глухих учнів, збагаченню їхнього мовлення дієслівною лексикою сприяла експериментальна методика корекційного впливу на формування і розвиток лексико-семантичного аспекту дієслова, яка передбачала поетапне формування мовленнєвих умінь (смислового комбінування, самостійного творення, практичний і теоретичний аналіз мовленнєвого матеріалу), що забезпечувало планомірність організації цього процесу за допомогою оригінальної системи вправ. Запропонована система вправ містила різноманітні завдання, що дало змогу органічно пов’язати збагачення мовлення глухих учнів дієслівною лексикою з повторенням і закріпленням вивченого матеріалу з граматики та лексики.
8.
Проведене експериментальне навчання дає підстави стверджувати, що:
·
завдяки спеціально розробленій системі корекційного впливу на розвиток мовлення глухих учнів з метою збагачення його дієслівною лексикою у більшості учнів сформувалися: 1) система знань про семантику дієслів лексико-семантичних груп переміщення і мовлення, семантичну структуру багатозначного дієслова, синонімічні ряди та антонімічні пари в межах лексико-семантичних груп, розуміння стилістичних можливостей дієслівної лексики, вимог до правильного, комунікативно-доцільного мовлення з уживанням дієслів; 2) система мовленнєвих умінь розуміння семантичної структури багатозначного дієслова, добирання лексико-семантичних варіантів слова, вживання дієслова в переносному значенні, синонімів, антонімів, використання дієслів у власному мовленні в межах лексико-семантичних груп переміщення і мовлення, що сприяло підвищенню загального рівня розвитку мовлення глухих учнів 5–7 класів;
·
завдяки методичним прийомам, які були застосовані під час навчання (зокрема, засвоєння складу лексико-семантичних груп дієслів переміщення і мовлення; з’ясування семантичної структури багатозначного дієслова, синонімічних рядів, антонімічних пар; добір синонімів, антонімів, лексико-семантичних груп слів, використання нових слів у власному мовленні, у творчих роботах), значно поліпшилося засвоєння дієслівної лексики названих лексико-семантичних груп. У глухих учнів 5–7 класів після експериментального навчання сформувалися вміння свідомого застосування дієслівної лексики у власному мовленні;
·
запропонувавши оригінальну систему вправ, в основу якої було покладено основний принцип дидактики – від простого до складного, застосований у вправах аналітичного, конструктивного і творчого характеру, було забезпечено поетапне формування мовленнєвих умінь глухих учнів
5–7 класів та організовану специфічну розумову й мовленнєву діяльність учнів під час використання теоретичних знань, формування і розвитку вмінь вживати дієслівну лексику, що і підтвердило ефективність розробленої методики.
9. Аналіз результатів експериментального навчання переконливо довів ефективність апробованої системи збагачення мовлення глухих учнів
5–7 класів дієслівною лексикою, спрямованої на забезпечення теоретичних знань й удосконалення мовленнєвих умінь розуміння і вживання дієслова, а також підтвердив, що робота з розвитку мовлення у процесі вивчення дієслова є ефективним засобом збагачення мовлення глухих учнів. Це позитивно вплинуло на опанування учнями комунікативних умінь, зокрема використання лексико-семантичних груп переміщення і мовлення та у їх структурі явищ полісемії, синонімії, антонімії у власному мовленні.
Результати навчального експерименту підтвердили правомірність висунутої гіпотези дослідження та ефективність запропонованої методики порівняно з навчанням за традиційною системою.
10. Проведене дослідження не вичерпує всі аспекти проблеми розвитку мовлення глухих учнів у процесі вивчення дієслова. Зокрема із зазначених позицій може досліджуватися збагачення мовлення учнів з порушеннями слуху іншими лексико-семантичними групами дієслів.
Основні положення дисертаційного дослідження відображено у таких публікаціях автора:
1.
Колесник И.П., Мартынчук Е.В. Изучение глагола в средних классах школы для глухих детей (для школ с русским языком преподавания): Методические рекомендации. – К.: УГПУ, 1995. – 58 с.
2.
Мартинчук О.В. Засвоєння теми “Дієслово” глухими учнями 5–7 класів // Дефектологія. – 1998. – № 3. – С. 31 – 35.
3.
Мартинчук О.В. Робота над явищем багатозначності слова в середніх класах школи для глухих дітей // Дефектологія. – 1999. – № 3. – С. 4 17.
4.
Мартинчук О.В. Стан мовленнєвих умінь і навичок глухих учнів під час вивчення дієслова // Питання оптимізації навчання і виховання осіб з вадами слуху: Збірник наукових праць. – К., 1998. – С. 52 – 67.
5.
Мартинчук О.В. Робота над синонімією у процесі вивчення дієслова на уроках української мови у школі для глухих // Психологія та педагогіка спеціальні: Збірник наукових праць. – Книга 1. – К.: Науковий світ, 1999. – С. 21 – 27.
6.
Мартинчук О.В. Психологія мовлення у структурі підготовки майбутніх сурдопедагогів // Психологія та педагогіка спеціальні: Збірник наукових праць. – Книга 2. – К.: Науковий світ, 1999. – С. 60 – 65.
7.
Мартинчук О.В. Робота над явищем синонімії у процесі вивчення дієслова у школі для глухих // Дефектологія. – 2000. – № 2. – С. 28 – 31.
8.
Мартинчук О.В. Психологія мовлення як компонент підготовки майбутніх
сурдопедагогів // Психолого-педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ “Артек”: Сборник научных трудов. – Выпуск 2. – Артек, 2001. – С. 194 – 199.
9.
Мартинчук О.В. Синонімія і антонімія у структурі вивчення дієслова в спеціальній школі для глухих дітей // Актуальні проблеми теорії і практики спеціальної педагогіки і психології: Збірник наукових праць. – Херсон,
2002. – С. 125 – 129.
10.
Мартинчук О.В. Психологічні передумови розвитку мовлення у дітей з порушеннями слуху // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. – К.: Університет “Україна”, 2003. – С. 247 – 248.
11.
Мартинчук О.В. Теоретичні основи навчання мови і мовлення дітей з вадами слуху // Загальні питання сурдопедагогіки / За ред. Л.І.Фомічової: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2003. – С. 75 –94.
12.
Мартинчук О.В. Зміст і методика роботи з розвитку мовлення в процесі вивчення дієслова на уроках української мови в середніх класах школи глухих // Психологія та педагогіка спеціальні: Збірник наукових праць. – Книга 1. – К.: Нора-прінт, 2003. – С. 42 – 50.
13.
Мартинчук О.В. До проблеми розвитку мовлення учнів з порушеннями слуху // Ювілейні V “Педагогічні читання – 2004”. Актуальні проблеми теорії та практики спеціальної психології: Збірник наукових праць. – Херсон, 2004. – С. 89 – 91.
14.
Мартинчук О.В. Теоретичні підходи до розробки методики розвитку мовлення глухих учнів середнього шкільного віку в процесі вивчення дієслова // Корекційна педагогіка та психологія: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. До 170-річного ювілею. – Серія 19. – Вип. 2. –
К., 2005. – С. 39 – 43.
15.
Мартинчук О.В. Особливості роботи з розвитку мовлення глухих учнів 5–7 класів у процесі вивчення дієслова // Корекційна педагогіка та психологія: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – Серія 19. – Вип. 4. –
К., 2005. – С. 172 – 179.
Мартинчук О.В. Розвиток мовлення глухих учнів 57 класів
у процесі вивчення дієслова. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка. – Інститут спеціальної педагогіки АПН України. – Київ, 2006.
У дисертації досліджується актуальна проблема збагачення мовлення глухих учнів 5–7 класів дієсловами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення та у їх структурі явищами полісемії, синонімії, антонімії.
У роботі викладено теоретичні засади системи ефективної роботи з розвитку мовлення у процесі вивчення дієслова та експериментально перевірено методику її реалізації в середніх класах спеціальної загальноосвітньої школи для глухих дітей, досліджено вплив засвоєння лексико-семантичного аспекту дієслова на мовленнєвий розвиток глухих учнів 5–7 класів.
Розроблена методика забезпечує поліпшення якісного рівня комунікативних характеристик мовлення глухих учнів 5–7 класів у процесі цілеспрямованої роботи з розвитку мовлення для збагачення його дієслівною лексикою лексико-семантичних груп переміщення і мовлення та у їх структурі явищами полісемії, синонімії та антонімії за умов організованого засвоєння учнями теоретичних відомостей з мови, а також застосування спеціально розробленої системи роботи зі збагачення мовлення дієсловами лексико-семантичних груп переміщення і мовлення; опанування полісемічних, синонімічних та антонімічних відношень у межах названих лексико-семантичних груп; опанування вмінь смислового комбінування, самостійного продукування та аналізу мовленнєвого матеріалу з використанням явищ полісемії, синонімії, антонімії у лексико-семантичних групах дієслів переміщення і мовлення.
Ефективність цієї системи обґрунтовано теоретично і підтверджено експериментально.
Ключові слова: глухі учні, розвиток мовлення, мовленнєва діяльність, лексико-семантичний склад мови, лексико-семантичні групи дієслів переміщення і мовлення, полісемія, синонімія, антонімія, рівень оперування дієслівною лексикою.
Мартынчук Е.В. Развитие речи глухих учеников 5–7 классов
в процессе изучения глагола. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03.— коррекционная педагогика. – Институт специальной педагогики АПН Украины. – Киев, 2006.
В диссертации исследуется актуальная проблема обогащения речи глухих учеников 5–7 классов глаголами лексико-семантических групп перемещения, говорения и в их структуре явлениями полисемии, синонимии, антонимии.
В работе обоснованы теоретические положения системы эффективной работы по развитию речи в процессе изучения глагола, а также экспериментально проверена методика ее реализации в средних классах специальной общеобразовательной школы для глухих детей, рассмотрено влияние овладения лексико-семантическим аспектом глагола на речевое развитие учащихся.
Изучение глагольной лексики имеет большое значение в коммуникативно направленном обучении языку в связи с той ролью, которую выполняет глагол в речи, являясь самой употребительной после имени существительного частью речи и характеризуясь семантическим богатством, высокоразвитой полисемией, синонимией и антонимией.
Проблема исследования непосредственных связей между овладением системой глагольных значений и общим развитием речи глухих детей остается актуальной, поскольку речь таких детей характеризуется недостаточным словарным запасом, а сама организация работы по развитию речи в процессе изучения глагола, направленная на обогащение речи глухих учеников глагольной лексикой и явлениями полисемии, синонимии, антонимии в рамках лексико-семантических групп перемещения и говорения, до сих пор предметом изучения не являлась.
Поэтому объектом исследования была избрана речевая деятельность глухих учеников 5–7 классов, а предметом исследования – развитие речи глухих учеников в процессе изучения лексико-семантического значения глагола.
Целью исследования являлась разработка научно-обоснованной и экспериментально проверенной методики развития речи глухих учеников
5–7 классов в процессе изучения глагола.
Разработанная методика обеспечивает улучшение качественного уровня коммуникативных характеристик речи глухих учеников 5–7 классов в процессе целенаправленной работы по развитию речи для обогащения ее глаголами лексико-семантических групп перемещения и говорения и в их структуре явлениями полисемии, синонимии, антонимии в условиях организованного усвоения учениками теоретических сведений по языку, а также в процессе использования специальной системы работы по обогащению речи с помощью глаголов лексико-семантических групп перемещения и говорения, овладения полисемическими, синонимическими, антонимическими отношениями в рамках названных лексико-семантических групп; овладения умениями смыслового комбинирования речевого материала, самостоятельного построения собственного высказывания и анализа языкового и речевого материала при использовании явлений полисемии, синонимии, антонимии в лексико-семантических группах глаголов перемещения и говорения.
Эффективность этой системы работы обоснована теоретически и подтверждена экспериментально.
Ключевые слова: глухие учащиеся, развитие речи, речевая деятельность, лексико-семантическая система языка, лексико-семантические группы глаголов перемещения и говорения, полисемия, синонимия, антонимия, уровень оперирования глагольной лексикой.
Martynchuk 0.V. The Speech Development of the 5-7th Forms’ Deaf Pupils During the Studying of the Verb. – Manuscript.
Thesis for a Candidate of science’s degree, specialty 13.00.03 – Correction Pedagogics. –– The Institute of the Special pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2006.
The relevant problem of the deaf pupils’ (5-7th forms) speech enrichment with the lexicosemantic verb groups of transference and speaking is studying. As well as polysemy, synonymy and antonymy phenomena in their structure are worked over.
The effective theoretical principals of the speech development during the verb studying are set out. The realization methods in secondary school for the deaf pupils are studied experimentally. The influence of lexicosemantic aspect learning of the verb on the speech development of the studying of the verb is examined.
The elaborated methods provide the quality level improvement of the communicative characteristics for the 5-7th forms’ deaf pupils. Their progress at the time of purposeful speech development for its enrichment with the vocabulary of the lexicosemantic verb groups of transference and speaking, as well as polysemy, synonymy and antonymy phenomena in their structure is made. A specially developed system of speech enrichment with the lexicosemantic verb groups of transference and speaking in condition of organized learning of the theoretical language facts by pupils is used. The ways of the mastering of the polysemantic, synonymic and antonymic relations in the context of the mentioned groups are extended. The methods of the mastering of the semantic combining, self-dependent forming and analyzing of the speech material using the polisemy, synonymy and antonymy phenomena in the lexicosemantic verb groups of transference and speaking are elaborated.
The effectiveness of this system is proved theoretically and confirmed experimentally.
The key words: deaf pupils, development of speech, speech activity, lexicosemantic vocabulary, lexicosemantic verb groups of transference and speaking, polysemy, synonymy, antonymy, level of possession of verbal lexicon.