ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мішин Олександр Юрійович

УДК 330.131.7:622

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ризикАМИ

підприємств

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління

підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Азаренков Григорій Федорович,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри економічного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Клебанова Тамара Семенівна,

Харківський національний економічний університет,

завідуюча кафедрою економічної кібернетики

кандидат економічних наук

Матвійчук Андрій Вікторович,

Державна податкова адміністрація України,

начальник відділу інформаційно-аналітичних систем

Департаменту інформатизації процесів оподаткування

Провідна установа – Дніпропетровський національний університет,

кафедра економіки та управління підприємством,

Міністерство освіти і науки України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “18” травня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “13” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній економіці управляти підприємством доводиться в умовах невизначеності та ризику. До невизначеності й конфліктності призводять негаразди як по горизонталі, так і по вертикалі управління, суперечності та конфлікти як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі підприємства. Тому в останні роки спостерігається значне підвищення інтересу до проблематики ризику як серед науковців, так і серед керівників підприємств та менеджерів. І посилюється це явище у зв’язку з трансформаційними процесами, які відбуваються в суспільстві та відповідно через різке збільшення їх невизначеності.

Ризики стають невід’ємною частиною економічних відносин господарського механізму, який побудований згідно з принципами ринку, тобто вони є характерною рисою усіх аспектів діяльності підприємства: виробничого, збутового, фінансового, організаційно-управлінського, хоча і мають у кожному конкретному випадку свою специфіку.

Оскільки ризики в значній мірі впливають на фінансові результати господарської діяльності підприємств, виникає потреба в створенні відповідних механізмів управління ними.

У теорію ризику значний внесок зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Б. Койлі, Б. Райзберг, Т. Райс, Л. Севідж, М. Фрідмен, Й. Шумпетер, А. Альгін, В. Буянов, П. Верченко, В. Вітлінський, Л. Временко, В. Гранатуров, В. Кочетков, Т. Клебанова, А. Матвійчук, С. Наконечний, М. Терський, Г. Чернова, О. Устенко, М. Хохлов, О. Ястремський та ін.

Незважаючи на значну кількість публікацій, які присвячені проблематиці економічних ризиків, у літературі не отримали належного висвітлення особливості управління ними у різних галузях і сферах економіки. Особливо гостро ці проблеми стоять на підприємствах вугільної галузі, де рівень ризиків високий, а рівень управління ними низький.

Тому актуальним є уточнення понятійно-категорійного апарату, розробка класифікації ризиків з урахуванням особливостей діяльності підприємств певних галузей промисловості, систематизація принципів управління економічними ризиками, розробка методичного забезпечення оцінки економічних ризиків та удосконалення структури системи управління ними. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його структуру та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень відповідає плану наукових досліджень Харківського національного економічного університету. В основу дисертації покладені теоретико-методичні і практичні розробки, що є частиною досліджень за науково-дослідною роботою “Оцінка фінансового стану підприємства” (номер державної реєстрації 0103U008939), в якій автор приймав безпосередню участь як виконавець.

Мета і завдання. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування підходів до управління економічними ризиками підприємств і розробка науково-методичних рекомендацій щодо їх застосування.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі завдання:

проаналізувати та уточнити зміст і сутність понять, які використовуються у процесі управління економічними ризиками;

систематизувати класифікаційні ознаки і на їх основі розробити класифікацію ризиків, яка враховує особливості управління ними на підприємствах вугільної промисловості;

уточнити теоретичні аспекти управління економічними ризиками;

проаналізувати й узагальнити методичне забезпечення управління економічними ризиками;

проаналізувати й оцінити способи мінімізації та нейтралізації негативного впливу економічних ризиків підприємств вугільної галузі;

розробити методичне забезпечення оцінки економічних ризиків та факторів, що на них впливають;

обґрунтувати і визначити основні напрями формування системи управління економічними ризиками на підприємствах вугільної промисловості.

Об’єкт дослідження – процес управління економічними ризиками на підприємствах вугільної промисловості.

Предмет дослідження – теоретичні положення, методичні підходи, методи та інструменти управління економічними ризиками підприємств вугільної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, теорії економічної статистики та методи економічного аналізу.

Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: експертних оцінок – для виявлення, оцінки економічних ризиків та встановлення впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на їх рівень; статистико-економічний аналіз – для вивчення, порівняння і наочного відображення емпіричних даних з досліджуваних питань, для аналізу динаміки основних показників виробничої і фінансової діяльності підприємств вугільної галузі; аналіз, синтез, системний і ситуаційний підходи – для дослідження суті та структури процесу управління економічними ризиками підприємств вугільної галузі; а також прийоми теоретичного узагальнення та порівняння – для розкриття змісту й уточнення наукових понять з питань управління економічними ризиками підприємств вугільної промисловості;

Інформаційною базою дослідження виступили відповідні законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні дані та звітно-статистичні дані підприємств вугільної промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

удосконалено:

науково-методичний підхід до формування системи управління економічними ризиками на підприємствах вугільної галузі, у складі якої виділено функціональну підсистему та підсистеми інформаційного і методичного забезпечення, що дозволяє узгодити дії персоналу з підготовки, координації й виконання управлінських заходів;

методичне забезпечення комбінованої оцінки ризиків, яка ґрунтується на поєднанні статистичного аналізу фінансових результатів підприємства з методом дерев відмов та експертною оцінкою ризиків, і дозволяє не тільки виявляти ризикову ситуацію, а й оцінювати ймовірність настання несприятливих подій і ступінь ризиків;

класифікацію ризиків діяльності підприємств вугільної промисловості за рахунок побудови її за ієрархічним принципом, що дозволяє встановити взаємозв’язки між класами ризиків (виділеними за середовищем їх виникнення) та групами і видами (виділеними за походженням ризиків);

дістало подальший розвиток:

уточнення сутності та змісту понять “економічний ризик” та “ситуація ризику” за рахунок обґрунтування необхідності врахування фінансових, виробничих і збутових сфер їх виникнення та факторів внутрішнього і зовнішнього середовища;

систематизація принципів управління ризиками за рахунок уточнення їх змісту та виділення груп: загальних принципів та принципів реалізації цільового, функціонального, процесного й структурного підходів, що дозволяє підвищити наукову обґрунтованість прийняття управлінських рішень щодо формування системи управління ризиками.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані науково-практичні розробки можуть бути використані для вирішення проблем управління економічними ризиками підприємств вугільної галузі. Практичне впровадження результатів дослідження сприяє створенню системи управління економічними ризиками, об’єктивному врахуванню ризиків та зменшенню негативних наслідків їх прояву.

Основні результати дослідження знайшли застосування на підприємствах вугільної галузі, а саме на ДП “Орджонікідзевугілля” (довідка № 25-12/03 від 07.10.03) та на таких його структурних підрозділах, як шахти “Ольховатська” (довідка № 63-10/03 від 07.10.03), імені Карла Маркса (довідка № 60-11/03 від 08.10.03), “Полтавська” (довідка № 325 від 07.06.04), а також ДП “Артемвугілля” (довідка № 32/120 від 13.10.03).

Особистий внесок здобувача. З наукових робіт, виконаних у співавторстві, в дисертації використані ті ідеї, які є результатом особистої роботи здобувача, а саме методичний підхід до розробки і впровадження стратегії диверсифікації діяльності підприємств вугільної галузі ([4] за списком опублікованих праць, який подано в авторефераті).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження було оприлюднено на Міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми інноваційного розвитку в Україні” (Харків, 2003) та VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта ‘2005” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 11 наукових працях, у тому числі 6 робіт у наукових журналах і збірниках, які визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг – 2,64 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 2,58 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 235 сторінок машинописного тексту, в тому числі 27 таблиць – на 21 сторінці, 40 рисунків – на 23 сторінках, список використаних джерел з 176 найменувань – на 14 сторінках, 12 додатків – на 35 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 168 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, висвітлено наукову новизну, практичне значення і апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні аспекти управління економічними ризиками” – охарактеризовано економічну природу ризиків і невизначеності; проаналізовано й уточнено понятійно-категорійний апарат з управління ризиками, запропоновано їх класифікацію; розглянуто підходи, принципи, задачі та етапи управління економічними ризиками підприємств.

Для уточнення змісту понять “економічний ризик” і “ризикова ситуація” проаналізовано й узагальнено літературні джерела, обґрунтовано необхідність врахування всіх аспектів діяльності підприємства та впливу на них факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Ризик відображає міру відхилення від цілей, від очікуваного результату, міру невдачі з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних зв'язків відносно об'єкта управління, а також ставлення до ризику суб'єктів господарювання (суб'єктів ризику).

Виходячи з цього, економічний ризик – це властивість суб'єкта підприємницької діяльності під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників переходити зі стану нормального функціонування в непередбачений стан, тобто у стан функціонування гірший, ніж планувався, при якому виникає ймовірність втрати підприємством частини своїх активів, недоотримання доходів або виникнення додаткових витрат внаслідок здійснення виробничо-комерційної діяльності. Такий підхід до розуміння економічних ризиків дозволив уточнити теоретичні аспекти формування системи управління економічними ризиками.

Причини виникнення ризиків досить різноманітні: науково-технічний прогрес, кон'юнктура ринку, внутрішня та зовнішня політична ситуація, погодні умови, наявність і достатність корисних копалин, природа людини і багато інших. Різні їх комбінації створюють багатоманітність ситуацій ризику, під якими запропоновано розуміти непередбачені ситуації, які склалися внаслідок впливу невизначеності факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на діяльність підприємства і можуть спричинити прояв фінансових, матеріальних та інших видів втрат, які можна кількісно оцінити.

Різноманітність ризикових ситуацій призводить до виникнення значної кількості ризиків. Зважаючи на необхідність цілеспрямованого впливу на них, ризики доцільно класифікувати. В роботі класифікація ризиків розроблена для підприємств вугільної промисловості (шахт) з урахуванням таких вимог: визначення мети, з якою розробляється класифікація; фіксація закономірних зв’язків між класами, групами та видами об’єктів з метою визначення місця об’єкта в системі класифікації; забезпечення розвитку теоретичних аспектів науки; врахування особливостей діяльності підприємств різних галузей економіки; придатність класифікацій до практичного застосування. Побудова запропонованої класифікації за ієрархічним принципом з одночасним групуванням ризиків за двома ознаками (табл. 1) дала змогу використати її при розробці методичного забезпечення оцінки та управління економічними ризиками. Крім того, ієрархічність класифікації дозволила врахувати більшу кількість ризиків і визначитися з можливостями та інструментарієм управління ними.

З метою забезпечення ефективності та наукової обґрунтованості управління економічними ризиками на підприємствах виникає потреба в розробці відповідних систем управління ними. При їх формуванні необхідно уточнити задачі, принципи, фактори, підходи, методи та етапи управління, які забезпечують досягнення поставлених цілей в умовах ризику і невизначеності.

Таблиця 1

Класифікація ризиків підприємств вугільної галузі за походженням та середовищем виникнення

Клас ризиків (за середо-вищем виникнення) | Група ризиків (за поход-женням) |

Види ризиків у межах групи |

Характеристика

Зовнішні | Форс-мажорні | Природні | Пов'язані з проявом стихійних лих

Техногенні | Пов'язані з аваріями внаслідок впливу людини

Соціально-політичні | Міждержавні | Пов'язані з діяльністю підприємства за кордоном

Адміністра-тивно-законодавчі | Пов'язані з незапланованими обмеженнями господарської діяльності підприємства з боку держави

Ментально-демографічні | Пов'язані зі зміною демографічної ситуації або зміною світогляду населення

Фінансові | Валютні | Пов'язані зі зміною курсу валюти

Кредитні | Пов'язані з несплатою дебітором в строк боргів

Інфляційні | Пов'язані з падінням купівельної спроможності грошей і змінами цін

Внутрішні | Ліквідності | Пов'язані із знецінюванням активів підприємства, нестачею обігових коштів, зниженням ліквідності, фінансової стійкості

Інвестиційні | Пов’язані з інвестиційною діяльністю підприємств

Системи управління | Некомпе-тентності | Пов'язані з низькою кваліфікацією, недосвідченістю кадрів

Халатності | Пов'язані з недбалістю, несумлінністю керівництва

Відпові-дальності | Екологічні | Пов'язані із забрудненням навколишнього середовища

Персональні | Пов'язані із недотриманням техніки безпеки, завданням шкоди персоналу, порушенням трудової дисципліни

Виробничо-технічні | Сфери виробництва | Зупинка процесу видобування вугілля через: обвал у лаві, пошкодження вентиляції, перебої в енерго-постачанні, збої в системі контролю загазованості лави, пошкодження системи транспортування вугілля на поверхню, а також зношеність обладнання, зниження продуктивності праці; відсутність резерву потужності тощо.

Змішані | Сфери за- безпечення | Перебої у постачанні кріпильних матеріалів, вибухових речовин, запчастин

Комерційні | Торгові | Пов'язані із затримкою або відмовою від оплати контрагентами придбаної продукції

Маркетингові | Пов'язані з просуванням і збутом продукції

Транспортні | Пов'язані з перевезенням транспортом вантажу

Криміналь-ні | Прямі | Рекет, вимагання, розкрадання, шахрайство

Приховані | Відтік цінної інформації

Основні засади управління запропонованою сукупністю ризиків вугільних підприємств (див. табл. 1) ще не знайшли достатнього комплексного обґрунтування. Тому, виникла необхідність в уточненні перш за все принципів управління ризиками.

В результаті їх систематизації виділено такі групи принципів: 1) загальні принципи організації управління ризиками: доцільного поєднання системності та ситуаційності, багатоваріантності, гнучкості і маневреності, об’єктивності, ефективності; 2) принципи реалізації цільового підходу до управління ризиками: мінімізації, масштабності, розумного прийняття ризику, недоцільності ризикувати більше, ніж це дозволяє власний капітал; недоцільності ризикувати більшим заради меншого, зацікавленості в результатах антиризикової діяльності; 3) принципи реалізації функціонального підходу до управління ризиками: контролю, оптимізації, упередженості в розв’язанні ризикологічних проблем, стратегічності, поєднання аналітики і ризикової евристики, постійної оцінки негативних і позитивних наслідків ризику; 4) принципи реалізації процесного підходу до управління ризиками: послідовності, безперервності, зворотного зв’язку; 5) принципи реалізації структурного підходу до управління ризиками: своєчасності прийняття рішень в умовах ризику, оптимального співвідношення централізму та децентралізму в прийнятті рішень, відповідальності за наслідки рішень, прийнятих в умовах ризику.

Систематизація принципів дозволяє їх застосовувати диференційовано щодо розглянутих у дисертації підходів до управління ризиками – функціонального, процесного, структурного та цільового.

У другому розділі – “Методичне забезпечення виявлення, оцінки та оптимізації економічних ризиків (на прикладі підприємств вугільної галузі)”–розглянуто шляхи виявлення та методи оцінки економічних ризиків; розроблено методичне забезпечення та здійснено комбіновану оцінку економічних ризиків підприємств ДП “Орджонікідзевугілля”; проаналізовано й узагальнено методи та способи мінімізації та нейтралізації економічних ризиків.

Досягнення високої ефективності управління економічними ризиками можливе за умови його відповідного методичного забезпечення, що включає сукупність способів виявлення, методів і методик оцінки економічних ризиків, а також методів і способів оптимізації їх рівня.

Виявлення економічних ризиків потребує відповідного інформаційного забезпечення. Останнє в роботі представлене як сукупність двох таких підсистем: 1) збір загальної поточної інформації про стан об’єкта антиризикового управління (шахти); 2) отримання вихідної інформації про ризикові ситуації, які виникли на шахті (з використанням спеціальних опитувальних листів, аналізу первинних документів, статистичної та фінансової звітності, методів структурних, потокових діаграм шахти та інспекційних відвідувань вугільних лав).

Аналіз і узагальнення літературних джерел свідчать, що будь-які методи виявлення та оцінки економічних ризиків мають як переваги, так і недоліки. Виходячи з цього доведена доцільність вибору методів з незначними недоліками і застосування їх не відособлено, а комбіновано. Так, складовими запропонованої в дисертації комбінованої оцінки економічних ризиків є елементи статистичного методу, метод дерев відмов та метод експертної оцінки.

Застосування елементів статистичного методу дозволяє виявляти ризикові ситуації. Так, за результатами застосування статистичного методу та розробленої в дисертації градації рівнів економічного ризику з проаналізованої сукупності підприємств лише на шахті “Єнакіївська” рівень ризику припустимий, в цілому по ДП “Орджонікідзевугілля” та на шахтах “Ольховатська”, “Вуглегірська”, “Булавинська”, “Полтавська” та імені Карла Маркса – катастрофічний.

Але лише виявлення ризикової ситуації недостатньо. Слід також оцінити ймовірність настання несприятливих подій та ідентифікувати окремі економічні ризики. Найбільш точно зробити це на підприємствах вугільної галузі, як показали результати управлінського консультування та практичної апробації, дозволяє метод дерев відмов. Як приклад його застосування, на рис. 1 наведене апробоване на шахті “Єнакіївська” ДП “Орджонікідзевугілля” дерево відмов для системи відвантаження вугілля.

Рис. 1. Дерево відмов для системи відвантаження вугілля

Результати апробації показали, що перевагами методу дерев відмов є можливість описати складні процеси або системи, відобразити і проаналізувати їх структуру з усіма проміжними ланками та виявити ризики, які на них виникають. Недоліком є лише значні витрати часу на складання діаграм дерев відмов.

Оскільки для забезпечення ефективного управління ризиками, крім виявлення конкретних видів ризиків та оцінки ймовірності їх настання, слід оцінити ступінь прояву ризиків, то в комбінації з вищезгаданими методами доцільно застосовувати ще й метод експертної оцінки.

Ґрунтуючись на скоригованих вагових коефіцієнтах груп ризиків (в залежності від кількості ризиків, що входять у групу) та результатах 100-бальної оцінки ймовірності настання ризиків визначено їх бальну оцінку (табл. 2).

Таблиця 2

Результати експертної оцінки ризиків

Групи ризиків | Скориговані вагові коефіцієнти | Бальна оцінка | ДП “Орджонікідзевугілля” | Фінансові ризики | 0,435 | 42,39 | Комерційні ризики | 0,028 | 1,87 | Виробничо-технічні ризики | 0,406 | 36,53 | Соціально-політичні ризики | 0,087 | 5,95 | Ризики системи управління і відповідальності |

0,044 | 2,89 | Шахта “Єнакіївська” | Фінансові ризики | 0,343 | 24,06 | Комерційні ризики | 0,028 | 1,87 | Виробничо-технічні ризики | 0,500 | 43,75 | Соціально-політичні ризики | 0,086 | 5,59 | Ризики системи управління і відповідальності |

0,043 | 3,52 | Шахта імені Карла Маркса | Фінансові ризики | 0,282 | 18,80 | Комерційні ризики | 0,062 | 6,20 | Виробничо-технічні ризики | 0,546 | 48,81 | Соціально-політичні ризики | 0,062 | 3,93 | Ризики системи управління і відповідальності |

0,048 |

4,32 |

Як видно з табл. 2, домінуючими в діяльності ДП “Орджонікідзевугілля” є фінансові, а потім уже виробничо-технічні та соціально-політичні ризики (оскільки виробниче об’єднання координує діяльність усіх шахт, в тому числі й фінансову). Для шахти “Єнакіївська” найбільш характерні виробничо-технічні ризики (оскільки обсяги видобутку вугілля значні, а умови праці не завжди безпечні). На шахті імені Карла Маркса найбільші з-поміж усіх шахт ступені виробничо-технічних та комерційних ризиків. Це пов’язано з тим, що шахта імені Карла Маркса єдина з усіх шахт в складних умовах видобуває вугілля, що коксується, і самостійно здійснює пошук ринків його збуту.

Для оптимізації економічних ризиків підприємств вугільної галузі запропоновано використовувати такі способи впливу на них, як передача (страхування перевезень вугілля залізницею); зберігання (створення страхових запасів кріпильних матеріалів); зниження (залучення зовнішніх джерел фінансування, лімітування витрат, диверсифікація діяльності шахт і їх кредитного портфеля) та уникнення ризиків.

Запропоновані методи і способи виявлення, оцінки та оптимізації економічних ризиків дозволяють підприємствам у ході виробничої діяльності орієнтуватися на реальні умови господарювання, визначати відповідні антиризикові заходи та оперативно їх здійснювати.

У третьому розділі – “Розробка науково-методичних підходів до управління економічними ризиками на підприємствах вугільної промисловості” – охарактеризовано підходи та критерії прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності; запропоновано методику експертної оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на економічні ризики, методичний підхід до визначення факторів, що характеризують рівень виробничо-технічних ризиків та науково-методичний підхід до формування системи управління економічними ризиками на підприємствах вугільної промисловості.

Результати комбінованої оцінки ризиків шести шахт ДП “Орджонікідзевугілля” свідчать про катастрофічний ступінь ризиків на них (крім шахти “Єнакіївська”). Для виявлення причин ситуації, що склалася, запропоновано зведений базовий перелік факторів впливу на рівень економічних ризиків і методику їх експертної оцінки. До зовнішніх факторів віднесено політичні, соціально-економічні, екологічні та науково-технічні фактори, а до внутрішніх – фактори ризику основної та допоміжної діяльності шахт, діяльності з матеріально-технічного забезпечення, а також фактори ризику в сфері відтворення, обігу та управління підприємствами вугільної галузі (як окремими шахтами, так і виробничим об’єднанням в цілому).

В практиці управління економічними ризиками перед підприємствами вугільної промисловості постає задача визначення факторів, які впливають виключно на рівень виробничо-технічних ризиків підприємств вугільної галузі. Для вирішення цієї задачі використано факторний аналіз, оскільки він є ефективною процедурою для здійснення пошуку латентного (неявного) фактора структури взаємозв’язків характеристик складних явищ, в тому числі й таких, як виробничо-технічні ризики. Його результати наведено в табл. 3.

Виявлення факторів впливу на виробничо-технічні ризики дозволило визначити управлінські заходи для їх оптимізації. Але залежно від ситуації, вони можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. Як негативний наслідок здійснення управлінських заходів можуть виникнути ризик зниження продуктивності праці та ризик неефективного використання виробничих потужностей (див. табл. 3). Ризик зниження продуктивності праці виникає в тому випадку, коли собівартість знижується за рахунок зниження питомої ваги витрат на оплату і матеріальне стимулювання праці (рис. 2). Ризик неефективного використання виробничих потужностей пов’язаний зі збільшенням навантаження на відпрацьовані лави і супроводжується зменшенням матеріаловіддачі, оскільки для видобутку вугілля потрібно багато кріпильних матеріалів (рис. 3).

Рис. 2. Темпи росту собівартості, продук- Рис. 3. Темпи росту матеріаловіддачі

тивності праці та середньомісячної заробітної та виробничої потужності

плати по ДП “Орджонікідзевугілля” ДП “Орджонікідзевугілля”

Економічні ризики на підприємствах вугільної промисловості носять специфічний характер, тому певні особливості має і побудова системи управління ними. В дисертації обґрунтовано і розроблено її структурну схему ( рис. 4).

Система управління економічними ризиками будується за ієрархічним принципом. Тому процес управління ризиками запропоновано розглядати на координуючому, підготовчому і виконавчому рівнях.

Таблиця 3

Результати факторного аналізу та управлінські заходи з оптимізації виробничо-технічних ризиків досліджуваних підприємств вугільної промисловості

Фактор і відсоток дисперсії | Показники-характеристики фактора | Можливі управлінські заходи | Наслідки управлінських заходів | Ризики здійснення управлінських заходів | Причини виникнення ризиків

Фактор 1 “Якість виробничо-фінансової діяльності підприємства” (30,03 %) | Собівартість 1 т готової продукції, продуктивність праці, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт покриття, співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості | Зниження

собівартості 1т вугілля.

Зменшення

співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості | Зниження

продуктивності праці.

Підвищення

ліквідності

підприємства | Ризик знижен-ня продуктив-ності праці– |

Зниження собівартості за рахунок зменшення

преміальних виплат–

Фактор 2 “Рівень фондоозброєності та рентабельності діяльності підпри-ємства” (28,47 %) | Фондоозброєність, чиста рентабельність продаж, чиста рентабельність витрат, рентабельність виробництва | Підвищення фондоозброєності | Збільшення

показників

рентабельності:

продукції, витрат

і виробництва––

Фактор 3 “Матеріально-технічний рівень виробництва” (22,15 %)Навантаження на на 100 м лінії очисних вибоїв, коефіцієнт зносу основних виробничих фондів, навантаження на лаву, матеріаловіддача | Збільшення

виробничої потуж-ності (навантаження

на лаву та на 100 м лінії очисних вибоїв).

Оновлення основних виробничих фондів | Зменшення

матеріаловіддачі.

Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва | Ризик

неефективного

використання

виробничих

потужностей– |

Використання матеріальних ресурсів для роботи на відпрацьованих потужнос-тях, несвоєчасне введення в експлуатацію нових виробничих потужностей–

Запропонований підхід до формування системи управління економічними ризиками ґрунтується на узгодженому поєднанні управлінських заходів координуючого, підготовчого і виконавчого рівнів, що дозволило комплексно поєднати застосування цільового, функціонального, процесного та структурного підходів до управління; узгодити управлінські заходи на різних етапах управління та розмежувати функції між комітетом і учасниками тимчасових груп з управління економічними ризиками.

Так, комітет з управління економічними ризиками як постійно діюча структура визначає загальні напрями (теоретичні аспекти) управління, здійснює моніторинг економічних ризиків і контроль за виконанням прийнятих рішень відповідно до розроблених планів і програм антиризикового управління. Тимчасова група аналізу ризику конкретної ситуації виявляє та оцінює фактори ризику. До обов’язків тимчасової групи розвитку методичного забезпечення входить оцінювання рівня економічних ризиків і пошук резервів їх зниження, а до обов’язків тимчасової групи управління виходом з кризових ситуацій – прийняття антиризикових рішень та розробка керуючих дій. Всі вищезгадані тимчасові групи не є самостійними структурними підрозділами шахти, оскільки до їх складу входять працівники різних відділів, що і дозволяє знизити витрати на управління економічними ризиками.

Слід зазначити, що запропонована структурна схема системи управління економічними ризиками може застосовуватись на підприємствах не тільки вугільної, а й інших галузей промисловості (за умови перегляду методичного забезпечення). Вона є основою для планування відповідних організаційних заходів щодо управління економічними ризиками та оптимізації витрат на їх здійснення.

Висновки

На сучасному етапі розвитку економіки підприємствам вугільної галузі доводиться приймати рішення в умовах невизначеності та зумовленого нею ризику, вивчення і врахування яких повинно стати одним з провідних напрямків розвитку організації та управління процесом вуглевидобування.

1. Результатом розгляду теоретичних аспектів управління економічними ризиками є уточнення понять “невизначеність”, “ризик”, “ситуація ризику”, “економічний ризик”, а також поняття “система управління економічними ризиками” та її структури.

2. Можливість прогнозування ймовірності виникнення ризиків у багатьох випадках визначається системою їх класифікації, яка виконує функції алгоритму, на основі якого розробляються й створюються управлінські системи, здійснюється підбір менеджерів, готових та здатних приймати рішення з мінімізації негативного впливу на об'єкт управління в умовах невизначеності та багатоваріантності розвитку. Цим і обумовлена розробка класифікації, яка враховує особливості діяльності підприємств вугільної галузі, дозволяє встановити взаємозв’язки між класами ризиків (виділені за середовищем їх виникнення) та групами і видами (виділені за походженням ризиків).

3. Підвищити наукову обґрунтованість підходів до формування системи управління економічними ризиками дозволила систематизація принципів управління ризиками за рахунок уточнення їх переліку і змісту. Запропоновано виділяти п’ять груп принципів: загальні та принципи реалізації цільового підходу, функціонального підходу, процесного підходу та структурного підходу до управління ризиками.

4. Вчасне виявлення економічних ризиків допомагає ідентифікувати більшість небезпек, але, як правило, через деякий час виникають нові. Оперативність реагування на них залежить від якості інформаційного забезпечення, в структуру якого запропоновано включати дві підсистеми: 1) збір загальної поточної інформації про стан об’єкта антиризикового управління (шахти); 2) отримання вихідної інформації про ризикові ситуації, які виникли на шахті.

5. В результаті управлінського консультування та практичного випробування існуючих методів оцінки економічних ризиків на шахтах ДП “Орджонікідзевугілля” були виявлені їх недоліки, що й обумовило розробку методичного забезпечення комбінованої оцінки ризиків. Вона поєднує елементи статистичного аналізу фінансових результатів діяльності шахт із застосуванням методів дерев відмов та експертної оцінки ризиків.

6. В якості засобів оптимізації економічних ризиків вугільних підприємств у дисертації обґрунтовано необхідність використання таких способів впливу на них: передача (страхування перевезень вугілля залізницею); зберігання (створення страхових запасів кріпильних матеріалів); зниження (залучення зовнішніх джерел фінансування, лімітування витрат, диверсифікація діяльності шахт і їх кредитного портфеля) та уникнення ризиків.

7. На усіх рівнях прийняття рішень завжди присутні як зовнішні, так і внутрішні для підприємства фактори економічного ризику. Тому, для удосконалення управління економічними ризиками запропоновано методику експертної оцінки впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на економічні ризики та методичний підхід до визначення факторів, які характеризують рівень виробничо-технічних ризиків підприємств вугільної галузі.

8. Логічним завершенням дисертаційного дослідження є розробка науково-методичного підходу до формування системи управління економічними ризиками на підприємствах вугільної галузі. Його практичне застосування дозволило визначити теоретичні аспекти, створити надійну, злагоджену систему управління, яка відповідає меті та завданням управління економічними ризиками, а також поетапно конкретизувати процес управління із зазначенням виконавців та інструментарію.

9. Результати дослідження дозволяють сформулювати вимоги до складу необхідних методичних розробок, які забезпечують таку нову і достатньо специфічну, але важливу і необхідну сторону діяльності підприємства вугільної галузі, як управління економічними ризиками. Такий методичний інструментарій можна розглядати також у контексті забезпечення економічної безпеки шахт.

Список опублікованих АВТОРОМ праць за темою Дисертації

1. Мішин О.Ю. Основні підходи до управління ризиком // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 40. Сер. “Экономические науки“. – К.: Техника, 2002. – С. 68 – 72.

2. Мішин О.Ю. Методичний підхід до створення алгоритму управління ризиками на підприємствах вугільної промисловості // Управління розвитком: Зб. наук. ст. – Х.: ХДЕУ, 2004. – № 1’2004. – С. 52 – 56.

3. Мішин О.Ю. Поняття економічного ризику, його основні характеристики // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 54. Сер. “Экономические науки“. – К.: Техника, 2004. – С.189 – 193.

4. Азаренков Г.Ф., Мішин О.Ю. Мінімізація економічних ризиків вугільних підприємств шляхом диверсифікації // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 190. т. ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 573 – 578.

5. Мішин О.Ю. Комбінований метод оцінки економічних ризиків // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 189. т. І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 9 – 14.

6. Мішин О.Ю. Класифікація ризиків підприємств вугільної промисловості // Управління розвитком: Зб. наук. ст. – Х.: ХНЕУ, 2005.– № 1’2005. – С. 106 – 110.

7. Мішин О.Ю. Економічні ризики у підприємництві // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. Вип. 2 (ХХХІІІ). Ч. 2. – Львів, 2002. – С. 32 – 34.

8. Мишин А.Ю. Оптимизация снижения экономических рисков на предприятиях // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Ризикологія в економіці та підприємництв”, 27 – 28 берез. 2001 р. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 272 – 273.

9. Мішин О.Ю. Інформаційне забезпечення процесу виявлення та оцінки ризику // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень”, 28 жовт. – 4 лист. 2002 р.. – Т. 23. “Економіка”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002 . – С. 24 – 25.

10. Мішин О.Ю. Експертний метод оцінки ризиків // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми інноваційного розвитку в Україні”, 4 – 5 квіт. 2003 р. – Х.: Б.в., 2003. – С. 297 – 305.

11. Мішин О.Ю. “Принципи управління ризиками підприємств” // Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта ‘2005”, 7-12 лют. 2005 р. – Т. 28. “Економіка підпримства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 26 – 27.

Анотація

Мішин О.Ю. Управління економічними ризиками підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.

У дисертації розглянуто сутність і види невизначеності, уточнено основні поняття з управління економічними ризиками підприємств. Удосконалено класифікацію ризиків підприємств вугільної промисловості та систематизовано принципи управління ними. Уточнено структуру системи управління економічними ризиками підприємств.

Проаналізовано методичне забезпечення управління економічними ризиками (на прикладі підприємств вугільної галузі), а саме: шляхи виявлення та методи оцінки економічних ризиків; методи і моделі мінімізації та нейтралізації економічних ризиків; запропоновано методичний підхід до розробки комбінованої оцінки ризиків; обґрунтовано доцільність застосування як засобів мінімізації економічних ризиків напрямків диверсифікації: діяльності підприємства та його кредитного портфеля.

Розглянуто шляхи удосконалення управління економічними ризиками на підприємствах вугільної промисловості, особливості прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності. Запропоновано методику експертної оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів економічного ризику; методичний підхід до визначення факторів, які характеризують рівень виробничо-технічних ризиків та науково-методичний підхід до формування системи управління економічними ризиками на підприємствах вугільної галузі.

Ключові слова: невизначеність, економічний ризик, класифікація ризиків, принципи управління, система управління економічними ризиками підприємств, комбінована оцінка ризиків, виробничо-технічні ризики.

АННОТАЦИЯ

Мишин А.Ю.Управление экономическими рисками предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена разработке научно-методического подхода к формированию системы управления экономическими рисками предприятий угольной промышленности.

В работе раскрыта экономическая сущность понятий “риск”, “экономический риск”, “ситуация риска”, уточнены их определения. Охарактеризованы экономическая природа неопределенности, её виды и составляющие, основные элементы и черты риска. Создана научно обоснованная классификация рисков предприятий угольной промышленности. Определены и систематизированы принципы управления рисками, уточнена структура системы управления и этапы управления экономическими рисками предприятий.

Проанализировано методическое обеспечение управления экономическими рисками предприятий (на примере угольной промышленности), а именно: пути выявления и методики оценки экономических рисков, методы и способы оптимизации экономических рисков). Разработано методическое обеспечение комбинированной оценки рисков, которая включает элементы статистического анализа финансовых результатов предприятия, составление деревьев отказов для различных шахтных систем и эспертную оценку рисков. Осуществлена комбинированная оценка рисков ГП “Орджоникидзеуголь”, шахт “Енакиевская” и имени Карла Маркса, результаты которой позволили разработать градацию уровней рисков и схему выбора методов и способов их оптимизации. В качестве наиболее действенных средств снижения рисков обоснована необходимость диверсификации деятельности шахт и их кредитного портфеля.

Рассмотрены сущность, категории и варианты принятия управленческих решений в условиях риска и неопределенности. Предложен подход к экспертной оценке внутренних и внешних факторов рисков, которые возникают в процессе хозяйственной деятельности предприятия. Разработан методический подход к определению факторов, характеризующих уровень производственно-технических рисков на предприятиях угольной промышленности. Предложен научно-методический подход к формированию структуры системы управления экономическими рисками на предприятиях угольной промышленности, которая представляет собой согласованное сочетание управленческих мероприятий подготовительного, координирующего и исполнительного уровней управления.

Ключевые слова: неопределенность, экономический риск, классификация рисков, принципы управления, система управления экономическими рисками предприятий, комбинированная оценка рисков, производственно-технические риски.

SUMMARY

Mishyn O. Y. Managing enterprise economic risks. – Manuscript.

The thesis is competed for a scientific degree Candidate of Science in Economics in speciality 08.06.01 – economy, organization and managing enterprises. – Kharkov National University of Economics, Kharkov, 2006.

In the thesis essence and types of uncertainty are dealt with, basic concepts of managing enterprise economic risks are clarified. Classification of enterprise risks in coal mining is perfected and principles of enterprise management are systematized. Structure of a system of managing enterprise economic risks is specified.

Methodical tools of facilitating management of enterprise risks (illustrated by cases in coal mining) are analyzed. They include methods of defecting and evaluating economic risks; methods and models of minimizing and neutralizing economic risks. A methodical approach to developing a combined method of evaluating risks is proposed and expediency of applying diversification: as enterprise activities and its credit portfolio to serve as means of minimizing economic risks is grounded.

Ways of perfecting management of economic risks at mining enterprises are surveyed methods of expert evaluating internal and external factors of economic risks, peculiarities of taking managerial decisions under risk and uncertainty conditions are proposed next. To methodical approach to defecting factors characterizing the level of operational and technological risk and scientific and methodical approach to creating a system of managing economic risks at coal mining enterprises.

Key words: uncertainty, economic risk, risk classification, management principles, a system of managing enterprise economic risks, combined evaluation of risks, operational and technical risks.

.

Мішин Олександр Юрійович

управління економічними ризиками підприємств

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління

підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підписано до друку Формат 60х90 1/16. Папір TATRA. Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк. арк. Тираж 100 прим. Зам. № Ціна договірна.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 376 від 22.03.2001.

Надруковано у друкарні видавництва “Константа”

61145, м. Харків, вул. Космічна, 26, к.113.

Тел. (057) 717-55-21