НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МИЛОСТИВИЙ РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 619:636.22/.28.082.14:612.118

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ІМПОРТОВАНОЇ ГОЛШТИНСЬКОЇ ХУДОБИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – | доктор ветеринарних наук, професор

ВИСОКОС Микола Петрович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології переробки і контролю якості продукції тваринництва

Офіційні опоненти: | доктор ветеринарних наук, професор

ЧОРНИЙ Микола Васильович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри зоогігієни

доктор ветеринарних наук, професор

ГОНЧАРЕНКО Володимир Михайлович,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри зоогігієни і технології виробництва продуктів тваринництва

Провідна установа – | Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра зоогігієни і основ ветеринарної медицини, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться “17” жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “8” вересня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тютюн А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсифікація молочного тваринництва передбачає, перш за все, створення гуртів, які визначалися б високим рівнем продуктивності, ефективною оплатою корму продукцією та придатністю до промислової технології експлуатації. Успішному вирішенню цього питання сприяє використання генофонду кращих світових порід і, в першу чергу, генетичного потенціалу голштинської породи як для чистопородного розведення, так і для виведення на її основі нових молочних порід (Зубець М.В., 1997, 2002; Козир В.С., 2004 та ін.).

Проте спостереженнями дослідників (Маринчук Г.Є., 1996; Кононенко Н.В. та ін., 1998; Грибан В.Г., Баранченко В.О. та ін., 2000) зазначається, що голштинська худоба, яка завозиться в нашу країну з багатьох країн-експортерів, у своїй адаптаційній пластичності не є однорідною, внаслідок чого її біологічний потенціал при цьому реалізується неоднозначно. Виділяються тварини з порівняно високим, середнім і низьким рівнем продуктивності та природної резистентності (Барабаш В.І., Петренко В.І., Лоза А.А. та ін., 1999).

Отже, виявляється помітною внутрішньопородна варіабельність щодо прояву адаптаційної пластичності серед масиву голштинської худоби, імпортованої в Україну, яка, на нашу думку, обумовлюється специфічністю умов її попереднього екогенезу. Тому виникає потреба у більш цілеспрямованому і науково обґрунтованому зосередженні селекційно-племінної роботи у напрямку формування племінного ядра з тих тварин, які мають за своїм попереднім екогенезом кращу адаптаційну пластичність (валентність) і більш повну реалізацію свого генетичного потенціалу за еколого-господарських умов степової зони України.

Залишаються невисвітленими теоретичні та практичні питання адаптаційних можливостей корів голштинської породи різного походження в умовах степової зони України, що й обумовило актуальність, вибір та напрям дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Виконані дослідження є складовою частиною тематичного плану кафедри технології переробки і контролю якості продукції тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Оцінка адаптаційної здатності голштинської худоби за умов центральної степової зони України” (номер державної реєстрації 0101U004234).

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було вивчення особливостей адаптації імпортованої голштинської породи великої рогатої худоби різної за своїм екогенетичним походженням (Данія, Німеччина, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України за показниками фізіологічного статусу, станом захворюваності, молочної продуктивності і відтворної здатності. Для досягнення мети були визначені такі завдання:–

провести гігієнічну оцінку умов вирощування і утримання худоби за місцем імпортації – промисловий комплекс АТЗТ “Агро-Союз”;–

дослідити особливості фізіолого-імунологічного статусу організму імпортованих корів різного екогенетичного походження за сезонами року в умовах інтенсивної технології їх використання за морфологічним складом, біохімічними та імунологічними показниками крові;–

визначити вплив спекотних погодних умов (у літній період) на корів різного екогенетичного походження за клініко-фізіологічними показниками організму;–

у порівняльному аспекті проаналізувати показники молочної продуктивності (за надоєм молока, вмістом у ньому жиру та білка) корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну;–

проаналізувати відтворювальну здатність корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну (за результатом осіменіння, тривалістю сервіс-періоду);–

провести порівняльну оцінку захворюваності та вибуття зі стада імпортованих тварин різного екогенетичного походження протягом перших трьох лактацій перебування;–

дослідити вікові зміни природної резистентності телят за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, енергією росту телят, народжених коровами різного екогенетичного походження;–

дослідити особливості легеневого дихання та газоенергетичного обміну у телят, отриманих від корів-матерів різного екогенетичного походження;–

вивчити вплив сезону народження на показники резистентності організму телят імпортованої голштинської породи за умов холодного способу їх вирощування;–

провести економічне обґрунтування ефективності використання корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження при інтенсивній технології в умовах регіону Придніпров’я.

Об’єкт дослідження – стан природної резистентності і продуктивні якості імпортованих корів голштинської породи різного екогенетичного походження (завезених з Данії, Німеччини і Угорщини) та фізіологічний статус отриманих від них телят від народження до шести місяців.

Предмет дослідження – параметри мікро- і макроклімату, морфо-біохімічні і імунологічні показники крові, молочна продуктивність, відтворювальна здатність, стан захворюваності і вибуття корів; показники системи крові, газоенергетичного обміну і росту телят.

Методи дослідження – зоогігієнічні, клінічні, фізіологічні, морфо-біохімічні, імунологічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведених комплексних досліджень корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження (Данія, Німеччина, Угорщина) у порівняльному аспекті встановлені адаптаційні особливості за фізіологічним статусом (морфо-біохімічні та імунологічні показники крові), продуктивністю (надій молока і вміст у ньому жиру та білка), відтворювальною здатністю (проявом охоти, заплідненістю, тривалістю сервіс-періоду), наявністю патологій і стійкості до захворювань в еколого-господарських умовах степової зони України. Виявлена внутрішньопородна неоднозначність щодо впливу спекотних погодних умов на клініко-фізіологічний стан корів залежно від їх походження. При цьому також доведена адаптаційна нерівнозначність отриманого від них приплоду (за морфо-біохімічними та імунологічними показниками крові, легеневим диханням і газоенергетичним обміном, характером росту) у віковому аспекті і за сезонами року народження.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень доповнюють дані про наявність адаптаційної варіабельності у тварин голштинської породи, імпортованої з різних країн-експортерів Західної Європи, в еколого-господарські умови Придніпров’я. Цим підтверджується доцільність більш прагматичного підходу при їх закупівлі з-за кордону і необхідності в період адаптації проведення підтримуючої селекції у напрямку поліпшення не лише продуктивних ознак, але й природної стійкості організму, суворо виконуючи при цьому технологічні вимоги щодо створення оптимальних зоогігієнічних умов годівлі, догляду, утримання і експлуатації з урахуванням генетико-біологічних відмінностей, набутих ними в умовах попереднього екогенезу.

Теоретичні і практичні напрацювання дисертаційної роботи можуть бути використанні у селекційно-племінній роботі з голштинською худобою на племзаводах, племрепродукторах і базових господарствах степового регіону України, а також при читанні лекцій з курсу “Гігієни тварин”, “Фізіології сільськогосподарських тварин”, “Розведення сільськогосподарських тварин” студентам факультетів ветеринарної медицини і біотехнологічного. Для проведення тестування гуртів голштинської худоби за ознаками стійкості до конкретних захворювань і спекотних погодних умов розроблені і видані рекомендації, затверджені колегією ветеринарної медицини в Дніпропетровській області (протокол № 5 від 17.11.2005 року): “Способи оцінки стійкості великої рогатої худоби до захворювань і екстремальних (спекотних) погодно-кліматичних умов” (Дніпропетровськ, 2006).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному виконанні експериментальної частини роботи, проведенні лабораторних досліджень крові, статистичній обробці одержаних результатів, підборі і узагальненні літературних джерел. За участю наукового керівника проведені обґрунтування і інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на: щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Дніпропетровського державного аграрного університету (2003–2005 рр.); ІX (XXIІ) Всеукраїнській науково-практичній конференції “Новітні технології в тваринництві” (м. Дніпропетровськ, 23 березня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 10–11 червня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 17–18 червня 2004 р.); XII (XXIV) науково-практичній конференції “Проблеми відтворення великої рогатої худоби в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 23 липня 2004 р.); першій міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові проблеми фізіології тварин” (м. Київ, 27–30 жовтня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве” (м. Чебоксари, 7–9 жовтня 2004 р.); першій міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 1–15 листопада 2004 р.); міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчової технології, економіки та освіти” (м. Львів, 25–26 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 4–5 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Вінниця, 23–25 травня 2005 р.); міжнародній науково–практичній конференції “Ветеринарна медицина – 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 30 травня – 4 червня 2005 р.); XIIth ISAH Congress on Animal Hygiene (Warsaw, Poland, 4–8 September, 2005); міжнародній науковій конференції “Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” (м. Житомир, 10–11 листопада 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м. Дніпропетровськ, 24–25 листопада 2005р.);

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, з яких 9 – у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 178 сторінках комп’ютерного тексту, містить 25 таблиць, 24 рисунки та 8 додатків. Список використаних джерел містить 352 найменування, з них 50 іноземних.

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методика виконання роботи. Експериментальна частина виконувалась протягом 2003–2005 рр. в умовах акціонерного товариства закритого типу “Агро-Союз” Синельниківського району Дніпропетровської області на високопродуктивному стаді голштинської породи, яке було створене наприкінці 90-х та на початку 2000-х років шляхом завезення чистопородних нетелів з Данії, Німеччини і Угорщини. Господарство має статус племінного заводу голштинської породи і є базовим осередком Міністерства аграрної політики України в галузі тваринництва. Об’єктом досліджень слугували імпортовані корови голштинської породи різного екогенетичного походження і отримані від них телята віком від народження до 6 місяців (рис.1).

Гігієнічна оцінка макрокліматичних умов проводилася за даними Синельниківської метеорологічної станції Дніпропетровської області.

Основні показники мікроклімату приміщень, де утримувались тварини, вивчались згідно з загальноприйнятими методиками: температуру та вологість визначали подекадно протягом дослідів з використанням тижневих термографів М-16А і гігрографів М-21А, аспіраційного психрометра МВ-4М, швидкість руху повітря і його охолоджувальну здатність ? шаровим кататермометром. Вміст вуглекислого газу в повітрі приміщення визначали за методом В.Д. Прохорова, а аміаку – за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2. Клінічний стан організму корів оцінювали відповідно до методики клінічного дослідження тварин (Левченко В.І. та ін., 2002). Оцінку стійкості тварин до основних захворювань проводили за методикою ВАСГНІЛ (Е.К. Бороздин та ін., 1983).

Стресостійкість визначали за методикою Хенклемана у модифікації С.М. Бакмана (1960). Теплостійкість корів визначали за методиками А.Ф. Дмитрієва (1970) та Ю.О. Раушенбаха (1975). Стан газоенергетичного обміну проводився масковим методом за методикою описаною А.А. Кудрявцевим в модифікації В.Г. Грибана (1988). Молочну продуктивність корів, індекс осіменіння та тривалість сервіс-періоду враховували за даними первинного зоотехнічного комп’ютерного обліку у господарстві (система Орсек). Абсолютну і відносну енергію росту розраховували за даними періодичних зважувань телят за формулами К.Б. Свєчина (1976), а швидкість спаду росту – за формулою Ю.К. Свєчина і Л.І. Дунаєва (1989). У крові визначали: еритроцити та лейкоцити підраховували у камері Горяєва, гемоглобін – гемоглобінціанідним методом, кольоровий показник – розрахунковим методом, вміст загального білка – рефрактометричним методом, альбуміни – колориметричним методом, вміст загального кальцію в сироватці крові – трилонометричним методом, вміст неорганічного фосфору – з ванадат-молібдатним реактивом, активність аланiн- та аспартатамiнотрансфераз визначали методом Райтмана-Френкеля, імуноглобуліни основних класів (G, M) – методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini et al. (1965), фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) – за методикою Е.Ф. Чернушенко та ін. (1978) з використанням у якості тест-об’єкта стандартних частинок латексу (d = 1,0-1,03 мкм), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) – нефелометричним методом за В.Г.Дорофейчуком (1968), як тест-культуру використовували Micrococcus luteus (штам Ас-469 сет 109), а бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) – фотоколориметричним методом О.В. Смирнової та Т.А. Кузьміної (1966); як тест-культуру використовували E.сoli (штам 1033 F41, S – форма МПА).

Економічну ефективність використання імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження визначали за методикою, затвердженою ДУВ МСГ СРСР (1982).

Усі отримані в експериментах цифрові дані опрацьовані біометрично за методикою І.А. Ойвіна (1960) із використанням програми ПЕОМ ІВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05*, Р<0,01** та Р<0,001***.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Резистентність організму корів за сезонами року в залежності від їх попереднього екогенезу

Влітку для тварин усіх дослідних груп було характерним різке вірогідне підвищення вмісту лізоцимної активності сироватки крові порівняно з весняним сезоном року: на 38,8 % у корів угорського походження (Р<0,01) і на 28,7 і 33,0 % відповідно у тварин німецького і датського походження (Р<0,05). Протягом осіннього сезону зростання цього показника також зберігалось: на 19,9 і 19,5 % у тварин угорського та німецького і на 17,1 % у тварин датського походження, зі спадом його у зимово-весняну пору. У літній період року зростала також бактерицидна активність сироватки крові: у тварин угорського і німецького походження – на 9,74 (Р<0,05) і 1,45 % відповідно, за винятком корів датського походження, у яких вона була майже стабільною протягом усього року (табл. 1).

Незначне зменшення вмісту основних класів імуноглобулінів (G i M) в цей період у тварин німецької (на 3,6 і 7,1%) і датської (на 4,1 і 6,3%) дослідних груп можна пояснити зниженням вмісту у цей час і загального білка у сироватці крові. Підвищення вмісту імуноглобулінів у тварин угорського походження, на наш погляд, мало компенсаторний характер щодо більш несприятливої для них дії абіотичних чинників. Крім того, за спекотних погодних умов літа у них також відбувалось значне збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів (на 27,8 %, Р<0,05) на фоні одночасної тенденції до зниження їх фагоцитуючої здатності тоді, як у корів інших груп суттєвих змін за цими показниками не відмічалось. Вище зазначене, на нашу думку, може вказувати на підвищену чутливість організму корів угорського походження до дії спекотних умов зовнішнього середовища, характерних для літнього сезону року.

Отже, узагальнюючи оцінку статусу природної резистентності корів голштинської породи за всіма періодами року в аспекті їх екогенетичного походження, нами встановлено, що тварини датського походження мали більш високі і менш варіабельні імунологічні показники. Вони переважали корів угорської і німецької селекції: за бактерицидною активністю на 5,7 (Р<0,01) і 2,6 % (Р<0,05), лізоцимною активністю сироватки крові – на 13,9 і 0,1 %, фагоцитарною активністю нейтрофілів – на 5,8 і 11,9 %, на тлі підвищення їх фагоцитуючої здатності. У корів датського походження в середньому за всіма сезонами року вміст основних класів імуноглобулінів (Ig G і Ig M) також був більшим, ніж у корів угорського і німецького походження – відповідно на 7,8 і 9,8 % (Р<0,01) та 2,0 і 3,3.% (Р<0,05). За середніми значеннями більшості показників природної резистентності корови угорського походження протягом року поступалися тваринам з Німеччини і Данії.

Реактивність організму корів різного екогенетичного походження до дії спекотних погодних умов

Встановлено, що на підвищення денної температури повітря в приміщенні (до +29,2єС) порівняно з цим показником вранці (+19,0 єС), тварини усіх груп відповідали суттєвим збільшенням кількості дихальних рухів. Їх частота зростала у корів угорського і німецького походження на 30,9 і 29,1 %, у тварин датського – лише на 21,8 %. Підвищувалась і ректальна температура: у корів датського походження – на 0,49 єС, а у ровесниць угорського і німецького – на 0,88 і 0,95 єС відповідно. Маючи більш стійкий прояв клінічних показників із меншими їх коливаннями, корови датського походження за кількістю дихальних рухів і рівнем підвищення температури тіла поступалися тваринам угорського і німецького походження на 29,4 і 44,3 та на 25,1 і 48,4 % відповідно. Маючи більш урівноважені показники коефіцієнта теплової чутливості та індексу теплостійкості, датські корови переважали угорських і німецьких ровесниць на 7,2 і 7,5 та 5,7 і 9,4.% відповідно.

При повторному проведенні досліджень на підвищення денної температури до +31,2 єС корови угорського, німецького і датського походження реагували збільшенням кількості дихальних рухів у такій послідовності: на 24,1; 23,6 та 12,1.%, а підвищенням ректальної температури: на 1,01; 0,59 та 0,57 єС відповідно. При відносно незначних коливаннях клінічних показників у тварин датського походження коефіцієнт теплової уразливості у них зменшувався по відношенню до особин угорського і німецького походження на 8,1 та 7,3 %. За майже однакової величини індексу теплостійкості у тварин німецької і датської селекції корови угорської селекції поступалися їм відповідно на 10,6 і 11,0 %.

Таким чином, результати досліджень показали, що за спекотних погодних умов, характерних для степу України, адаптація імпортованих корів голштинської породи датського походження до високих зовнішніх температур відбувалася більш успішно, ніж у ровесниць цієї породи німецького і угорського походження.

Молочна продуктивність корів різного екогенетичного походження

Встановлено, що в нових еколого-господарських умовах Придніпров’я голштини різного екогенетичного походження за молочною продуктивністю проявили себе неоднаково (табл. 2).

За надоєм молока протягом перших трьох лактацій корови датського походження переважали ровесниць угорського і німецького походження: за першою лактацією на 21,4 і 17,7, другою – на 8,7 і 17,1 і третьою – на 1,7 і 9,8 % відповідно (P<0,001–0,01). Ці ж тварини виявилися і більш жирномолочними, переважаючи за кількістю молочного жиру угорських і німецьких ровесниць: за першою лактацією на 14,6 і 12,9 (P<0,001), а за другою і третьою відповідно на 8,8 і 12,7 та 9,7 % (P<0,05). Подібна тенденція зберігалася також і щодо вмісту білка в молоці. Тварини датського походження за цим показником переважали ровесниць угорського і німецького походження за 1, 2 і 3-ю лактаціями на 19,7; 17,5; і 8,3 % та на 14,7; 4,2 і 9,5 % відповідно (P<0,001).

Порівнюючи молочну продуктивність імпортованих дочок з показниками продуктивності їх матерів у країнах-експортерах було встановлено, що за надоєм молока, вмістом молочного жиру і білка корови-дочки датської селекції за першу лактацію у нових природно-кліматичних умовах перевищували за цими показниками своїх матерів в умовах країни-експортера (Данія) відповідно на 15,8, 5,2 і 15,2 % (P<0,001). Свій потенціал молочної продуктивності, хоча і дещо в меншій мірі, вдалося зберегти і первісткам угорського походження, які за цими показниками перевищували своїх матерів на 4,0; 4,9 та 4,5 % відповідно (P<0,001). В іншому напрямі щодо реалізації потенціалу молочної продуктивності проявили себе дочки німецької селекції. У них за нових еколого-господарських умов порівняно з матерями відбулося зниження показників молочної продуктивності за першу лактацію: по надою молока в середньому на 6,5%, а за кількістю молочного жиру і білка – відповідно на 15,2 і 7,9 % (P<0,001).

Отже, корови датського екогенетичного походження за молочною продуктивністю протягом перших трьох лактацій значно переважали своїх ровесниць з Угорщини і Німеччини.

Особливості прояву відтворювальної здатності у корів різного екогенетичного походження

Встановлено, що незважаючи на створені в господарстві належні умови годівлі, догляду і утримання, у переважної більшості імпортованих тварин відмічався затяжний і довготривалий сервіс-період. Так, якщо середня тривалість сервіс-періоду у тварин за першою лактацію для всіх дослідних груп була майже однаковою, то у наступні (другу і третю) лактації цей показник за групами корів досить варіював і змінювався неоднозначно. Для ровесниць угорського і німецького походження тривалість сервіс-періоду мала тенденцію до послідовного зниження і становила: за другою лактацією –176,7 і 189,8 доби, а за третьою – 145,6 і 176,7 доби. Поводження тварин датського походження було дещо іншим. У них тривалість сервіс-періоду з наступною лактацією, навпаки, зростала (з 234,2 доби – у першій лактації до 250,2 доби – у третій). Така досить значна тривалість сервіс-періоду у тварин датського походження, на нашу думку, може бути пов’язана з більш високим рівнем їх молочної продуктивності.

Таким чином, узагальнюючи результати вивчення відтворювальної здатності тварин за трьома першими лактаціями, можна констатувати, що тварини усіх трьох груп мали затяжний сервіс-період, але він був більш довготривалим у корів датського походження, хоча заплідненість за першим осіменінням у них була дещо вищою (вони переважали за цим показником своїх ровесниць угорського і німецького походження відповідно на 9,2 і 8,5 %).

Стійкість до захворювань та основні причини вибуття імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження

На підставі проведених нами досліджень було встановлено, що протягом перших трьох лактацій стан вибуття імпортованих голштинських корів зі стада був таким: угорського походження – 82,44, а німецького і датського походження – 71,48 та 69,14 % відповідно. За цих обставин основною причиною вибракування імпортованих тварин в умовах господарства була патологія, пов’язана переважно з порушенням відтворювальної здатності організму та з хворобами кінцівок (табл. 3).

Нами було доведено, що серед тварин голштинської породи різного екогенетичного походження існують суттєві відмінності щодо стійкості їх до захворювань. Так, корови угорського походження виявилися більш схильними, ніж інші представники цієї породи, до патології, що супроводжувалася порушенням відтворювальної здатності, хвороб кінцівок та маститів, переважаючи середні показники у стаді відповідно на 3,82; 4,09 та 0,89 %. Серед осіб цього походження реєструвалася також найбільша кількість післяпологових ускладнень, за якими вони переважали середній показник по стаду на 1,39 %. Однак тварини угорської селекції виявилися більш стійкими до хвороб органів травлення порівняно з ровесницями датського і особливо німецького походження, які мали до них значну схильність, перевищуючи середнє значення по стаду відповідно на 0,57 і 0,72 %. У свою чергу датські корови були більш стійкими до маститів, хвороб кінцівок та патології, пов’язаної з порушенням відтворювальної здатності, маючи при цьому нижчі показники захворюваності порівняно з середніми по стаду відповідно на 0,88; 1,94 та 1,88 %. Серед тварин німецького походження була зареєстрована найменша кількість післяпологових ускладнень, до яких ці особини виявилися більш стійкими порівняно з ровесницями іншого екогенетичного походження.

Отже, за нових екологічних і господарських умов степу України адаптація імпортованої голштинської худоби за ознаками клінічного стану виявилась досить складною, на що вказує значне вибуття корів протягом перших трьох лактацій. Проте нами встановлено, що тварини датського походження були дещо менш уразливими до захворювань, які реєструвалися у стаді.

Вікові особливості фізіологічного статусу організму телят, отриманих від корів голштинської породи різного екогенетичного походження

Результатами наших досліджень було встановлено, що на тлі загальнобіологічних закономірностей, однаково характерних для телят, народжених від матерів різного екогенетичного походження (з віком спостерігалася стійка тенденція до збільшення в сироватці крові вмісту загального білка і його глобулінової фракції, підвищення активності ферментів переамінування, зниження у сироватці вмісту альбумінів та значне зменшення кількості еритроцитів), існували відмінності у постнатальному формуванні фізіологічного статусу їх організму. За вмістом гемоглобіну та чисельністю еритроцитів телята, отримані від корів угорського походження, в одномісячному віці поступалися своїм ровесникам, отриманим від корів німецького і датського походження, на 4,6 і 28,1 % та на 25,3 і 26,8 % (Р<0,05) відповідно. Така сама тенденція спостерігалась й у віці трьох і шести місяців, коли за вмістом гемоглобіну вони поступалися аналогам німецької і датської дослідних груп відповідно на 21,9 і 16,8 % та на 4,0 і 2,2 %, а за кількістю еритроцитів – на 10,1 і 4,6 % та на 25,3 і 3,7 %. За вмістом загального білка у сироватці крові, його альбумінової і глобулінової фракцій, активністю ферментів переамінування та кількістю лейкоцитів вірогідної різниці між групами телят у досліджувані вікові періоди не було виявлено.

Щодо показників неспецифічної резистентності організму, то дещо вищими їх значення були у телят, народжених коровами датського походження (табл. 4).

Таким чином, приплід, отриманий від корів датського походження, мав деякі переваги за імунологічними показниками крові, порівняно з нащадками, отриманими від корів німецького і угорського походження, що свідчить про його кращі адаптаційні можливості.

Вплив сезону народження на резистентність телят імпортованої голштинської породи при інтенсивній технології вирощування

Результатами наших досліджень було доведено, що телята зимово-весняного сезону народження, незважаючи на походження, за період дослідження переважали своїх аналогів, народжених у літньо-осінній і осінньо-зимовий періоди: за активністю аланінової і аспарагінової трансаміназ – в 1,7 і 2,1 та в 1,5 і 1,6 раза, за вмістом гемоглобіну – на 17,0 і 9,9 %, за кількістю лейкоцитів – на 9,7 і 12,8 %, за лізоцимною активністю сироватки крові – на 11,7 і 9,7 %, за бактерицидною дією – на 8,4 і 14,3 % і за фагоцитарною активністю нейтрофілів – на 25,3 і 24,1 % відповідно (Р<0,05). Ці відмінності особливо рельєфно позначалися у тридцятиденному віці, коли телята зимово-весняного сезону народження мали перевагу над аналогами, народженими у літньо-осінній і осінньо-зимовий сезони року: за активністю аланiн- і аспартатамiнотрансфераз – в 1,2 і 2,0 та в 1,4 і 1,3 раза, вмістом гемоглобіну – на 20,5 і 17,8 %, кількістю еритроцитів – на 24,1 і 15,1 %, лейкоцитів – на 14,1 і 7,3 %, фагоцитарною активністю нейтрофілів – на 36,2 і 33,1.%, лізоцимною та бактерицидною активністю сироватки крові – в 1,4 і 1,3 раза відповідно. В інші вікові періоди ці відмінності дещо стирались і у шестимісячному віці телята усіх дослідних груп за показниками крові мали відносно вирівняний морфо-біохімічний і імунологічний статус організму.

Таким чином, за показниками реактивності організму до регіональних кліматичних і погодних умов телята голштинської породи зимово-весняного періоду народження мали кращу пристосувальну здатність порівняно з ровесниками літньо-осіннього і осінньо-зимового сезонів народження.

Особливості газоенергетичного обміну і енергії росту телят голштинської породи, народжених коровами різного екогенетичного походження

Нами було встановлено, що телята, отримані від корів датського походження, у тримісячному віці мали меншу частоту дихання порівняно з аналогами німецької і угорської груп на 27,4 і 27,2 %. Вони також поступалися своїм ровесникам і за величиною вентиляції легень: тваринам угорської групи – на 26 %, і німецької – на 20,6 % (Р<0,01). Суттєвої різниці за показниками легеневого дихання між аналогами, що були отримані від корів угорського і німецького екогенетичного походження, не спостерігалось. Все це свідчить про менш напружений стан легеневого дихання у телят, отриманих від корів датського походження, порівняно з нащадками, отриманими від корів угорського і німецького походження.

За кількістю спожитого кисню і виділеної вуглекислоти тварини датського походження також поступалися телятам інших груп. Проте вірогідної різниці між величиною дихального коефіцієнта у телят, отриманих від матерів різного екогенетичного походження, виявлено не було, що може свідчити про відсутність у них відмінностей у розкладі білків, жирів та вуглеводів. За величиною загальної теплопродукції (17,21 кДжхв) телята, отримані від корів датського походження, поступалися тваринам угорської і німецької груп на 18,3 та 20,8 %. Вищі показники легеневого газообміну з розрахунку на 1 кг живої маси, були властиві телятам, отриманим від корів німецького походження.

Отже, менш напружене легеневе дихання і урівноважений перебіг енергетичних процесів у телят, отриманих від корів датського походження, на нашу думку, може свідчити про схильність їх організму до більш раннього становлення фізіологічного статусу, пов’язаного з підвищеною ефективністю та економністю використання кисню і сповільненням енергії росту. Так, телята, отримані від корів німецького і датського походження, за відсутності вірогідної різниці в показниках абсолютного і відносного приросту, мали дещо вищу швидкість спаду росту, що може у певній мірі свідчити про їх досконалішу фізіологічну зрілість, яка властива тваринам більш виразного дихального типу конституції з вищими задатками молочної продуктивності.

Таким чином, за сукупністю ознак фізіологічного статусу організму, телята, отримані від корів датського походження, вигідніше відрізнялися від своїх аналогів, народжених угорськими і німецькими коровами в еколого-господарських умовах Придніпров’я.

Економічна ефективність використання імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження

Встановлено, що за показниками фізіологічного статусу організму і продуктивних якостей, станом здоров’я імпортована голштинська худоба датського походження мала кращу адаптаційну знатність у природно-кліматичних умовах степу України. Економічний ефект при її інтенсивному використанні у господарстві був значно вищим і за перші три лактації перебування склав 6210 грн на одну корову, тоді як у тварин німецького і угорського походження він знижувався на 25,5 та 37,2 % відповідно.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи у вирішенні наукової задачі, що виявляється у з’ясуванні внутрішньопородної адаптаційної нерівнозначності імпортованих корів голштинської породи і отриманих від них телят за специфічних природно-кліматичних і господарських умов степової зони України. У межах породи встановлена значна варіабельність у пристосувальній пластичності тварин залежно від їх попереднього екогенезу (датського, німецького, угорського) за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, станом захворюваності, рівнем молочної продуктивності, репродуктивної функції і за життєздатністю телят молочного віку, що має прикладне значення в прогнозуванні потенційної адаптаційної можливості тварин голштинської породи з урахування їх попереднього екогенезу.

1. На сезонні коливання погодно-кліматичних умов, притаманних регіону Придніпров’я, організм імпортованих корів голштинської породи відчутно реагував змінами свого фізіологічного статусу. Більш комфортними для тварин виявились погодні умови перехідних сезонів року (осінь, весна), а дещо дискомфортними – зимового і, особливо, спекотного літнього періодів. При цьому встановлено, що корови датського походження мали більш високі і вирівняні показники природної резистентності за всіма сезонами року, переважаючи своїх ровесниць угорського і німецького походження: за бактерицидною активністю сироватки крові на 5,7 і 2,6.%, фагоцитарною активністю нейтрофілів – на 5,8 і 11,9 % і за вмістом імуноглобулінів класу G – на 7,8 і 9,8 % (Р<0,01–0,05). В спекотний період року корови датського походження виявилися також більш стресостійкими. Кількість еозинофілів у крові була нижчою за її показники у тварин угорського і німецького походження відповідно в 2,3 і 1,5 раза (Р<0,05).

2. На спекотну дію денної температури у літній період (29,9–31,2 °С) тварини імпортованої голштинської породи у межах відрідь за походженням реагували підвищенням температури тіла на 0,49–1,01 °С зі збільшенням частоти дихання на 21,8–30,9 %. Реакція корів датського походження при цьому була менш виразною. У них, порівняно з ровесниками угорського і німецького походження, коефіцієнт теплової чутливості був на 7,2 і 5,7 % нижчим, а індекс теплостійкості – на 7,5 і 9,4.% вищим.

3. Значне передчасне вибракування імпортованих корів було обумовлене, насамперед, порушеннями репродуктивної функції і хворобами кінцівок (більше 50.% від усієї патології). Проте внутрішньопородна схильність до захворювань у тварин різного екогенетичного походження виявилась неоднозначною. За відсотковим відхиленням від середнього значення по стаду (+,?) в межах конкретної патології вона у тварин угорського, німецького і датського походження становила у такій послідовності: щодо порушення відтворювальної здатності ? +3,91; -0,74; -1,88; за післяпологовими ускладненнями ? +1,39; -0,52; +0,19; стосовно хвороб кінцівок ? +4,09; -0,65; -1,94; за проявом маститів ? +0,89; -0,04; -0,88; за хворобами органів травлення ? -2,66; +0,72; +0,57.

4. За надоєм молока, кількістю молочного жиру і білка дочки-первістки в умовах господарства переважали своїх матерів з країн-експортерів: датського походження – на 15,8; 5,2; 15,2 % і угорського походження – на 4,0; 4,9 та 4,5 % (Р<0,001). Первістки німецького походження за величиною цих показників дещо поступалися своїм матерям відповідно на 6,5; 15,2 і 7,9 %. В середньому за обсягом перших трьох лактацій ровесниці датської селекції мали перевагу над коровами угорської і німецької селекцій: за надоєм молока – на 15,4 і 16,3 %; за кількістю молочного жиру – на 12,6 і 12,4 %; за кількістю молочного білка – на 13,3 і 15,4 % (P<0,001).

5. За проявом репродуктивної функції імпортоване поголів’я голштинських корів мало певні труднощі, пов’язані, головним чином, зі значною тривалістю сервіс-періоду. З віком (за лактацією) вона дещо зменшувалась і становила після третьої лактації: у корів угорського походження – 145,6 дня, німецького – 176,7 і датського походження – 250,2 дня. Проте у ровесниць датського походження заплідненість за першою охотою, порівняно з такою у тварин угорського і німецького походження, була вищою відповідно на 9,2 і 8,5 %.

6. За вмістом гемоглобіну та кількістю еритроцитів телята, отримані від корів німецького і датського походження, в одномісячному віці переважали своїх аналогів, народжених коровами угорської селекції, на 25,3 і 26,8 % і на 4,6 і 28,1 % відповідно (Р<0,05). У нащадків, отриманих від корів датського походження, порівняно з такими від корів німецького і угорського походження, фагоцитарна активність нейтрофілів була вищою: у одномісячному віці – на 18,2 і 30,4 %, у трьохмісячному – на 30,8 і 38,6 % і у шестимісячному віці – на 14,2 і 20,5 % відповідно (Р<0,01); вміст Ig G і Ig M у тримісячному віці переважав: на 9,0 і 16,3 та 8,5 і 20,0 % відповідно.

7. Телята, народжені коровами різного походження, за показниками абсолютного і відносного приросту живої маси не мали суттєвих відмінностей. Проте нащадки, отримані від корів датського походження, відрізнялися більш швидким спадом росту та економнішим перебігом енергетичних процесів, що свідчить про їх вищу фізіологічну зрілість.

8. Телята зимово-весняного сезону народження переважали своїх аналогів, народжених у літньо-осінній і осінньо-зимовий періоди року: за активністю аланінової і аспарагінової трансаміназ – в 1,7 і 2,1 та в 1,5 і 1,6 раза, за вмістом гемоглобіну – на 17,0 і 9,9 %, за кількістю лейкоцитів – на 9,7 і 12,8 %, за лізоцимною активністю сироватки крові – на 11,7 і 9,7 %, бактерицидною дією – на 8,4 і 14,3 % і за фагоцитарною активністю нейтрофілів – на 25,3 і 24,1 % відповідно (Р<0,05).

9. Найбільш вагомий економічний ефект за рівнем молочної продуктивності і станом здоровя при інтенсивному використанні в природно-кліматичних умовах степу України за три перші лактації був отриманий від корів голштинської породи датського походження, який переважав такий у тварин німецького і угорського походження, у розрахунку на одну корову, на 1582,1 і 2309,2 грн відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З урахуванням існуючої внутрішньопородної варіабельності генотипу голштинської породи як за ознаками природної резистентності, так і продуктивності, слід при імпортації цих тварин з країн Західної Європи (Данія, Німеччина, Угорщина) у регіон степової зони України більш прагматично звертати увагу на їх екогенетичне походження і при подальшій селекційно-господарській роботі з ними зосереджуватися на усуненні характерних вад, пов’язаних з особливостями раніше сформованого того чи іншого екогенетичного типу.

2. Для покращення функціонування організму тварин імпортованої голштинської породи в регіональних умовах Придніпров’я доцільно запровадити в літню пору року табірно-пасовищне утримання з використанням сонцезахисних навісів, а з метою стимулювання статевої активності у високопродуктивних корів слід застосовувати примусовий моціон.

3. Отримані результати досліджень пропонуються використовувати у навчальних програмах підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини і технологів виробництва, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Гігієни тварин”, “Фізіології сільськогосподарських тварин”, “Розведення сільськогосподарських тварин” для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного і біотехнологічного профілю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Милостивий Р.В. Особливості відтворювальної здатності голштинської худоби при адаптації до нових еколого-господарських умов центральної степової зони України //