ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МАРТОС СВІТЛАНА АНДРІЇВНА

УДК 811.161.2’276

МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ У МОВЛЕННЄВІЙ СТРУКТУРІ м. ХЕРСОНА

Спеціальність 10.02.01 – українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови та соціолінгвістики Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор філологічних наук

СТАВИЦЬКА Леся Олексіївна,

Інститут української мови НАН України,

завідувач відділу соціолінгвістики.

Офіційні опоненти: |

доктор філологічних наук, професор

ГРИЦЕНКО Павло Юхимович,

Інститут української мови НАН України,

завідувач відділу діалектології.

кандидат філологічних наук, доцент

УЖЧЕНКО Дмитро Вікторович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри філологічних дисциплін.

Провідна установа: |

Запорізький національний університет, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя. |

Захист відбудеться 27.06. 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.02 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 25.05.2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук К.Д. Глуховцева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Жаргонно-сленгові страти української усно-розмовної мови залишалися тривалий час поза увагою вітчизняних учених. Причиною була тоталітарна ідеологія, що автоматично виводила зі сфери наукового дослідження мовний шар, який фактом свого існування передбачав неоднорідність суспільства, а отже, й існування корпоративних мов з їхньою потенційною опозицією мовному офіціозові, невимушеністю і свободою мовного самовираження особистості. Тому й ставлення філологів до підмов було здебільшого негативним. На таких пуританських засадах практично не могла розвиватися українська жаргонологія.

У 90-і роки ХХ ст. стався “бум” у вивченні жаргонного субстандарту, знижених стилів мови, що зумовлено вибухом цивільних і мовних свобод. Зникло табу не тільки на вживання жаргонно-сленгового лексикону в ЗМІ, художній літературі, а й на вивчення різнотипних жаргонних субсистем. У річищі зацікавлення науково-теоретичними, практично-прикладними аспектами нової науки — жаргонології — терміни “жаргон”, “сленг” поволі почали втрачати пейоративно-зневажливі конотації.

Актуальним і принципово важливим питанням української жаргонології є ступінь “українськості” жаргонних субкодів у їх соціокомунікативному та функціональному аспектах. Слід нагадати, що генетичні першовитоки українського жаргону — арготичні системи — припадають ще на ХІХ століття. О.Горбач у монографії “Арго на Україні” аналізує арго українських лірників, ремісників, жебраків, бурсацько-семінарське арго та ін. Учений пов’язує формування українських арготичних систем із входженням у минулому частин України до різних держав, а тому південні та східні субсистеми продукувалися під впливом російської мови.

Проблему мовного побуту українського міста було порушено у зв’язку з утвердженням української мови як державної. Структурований і належним чином розвинений мовний побут міста — важливий чинник існування етносу. Тому не випадково питання мови міста так чи інакше спроектовано на парадигму комунікативної потужності української мови, без чого немислиме утвердження її як державної. Неповнота побутування живих форм усного мовлення — соціолектів, сленгів, арго — в українських містах належить до найзагрозливіших для майбутнього української мови явищ. Аналізуючи стан і статус української мови в першій половині ХХ ст., Ю.Шевельов уважав недорозвиненість урбаністичних форм комунікації (зокрема, міського сленгу) за ознаку ненормального стану, у якому перебувала українська мова: “... міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов і має найвищі шанси вижити ...брак цього шару в сучасній мові ставить під сумнів майбутнє цієї мови. ...міський сленг націлений у майбуття мови…” Шерех Ю. Поза книжками і з книжок. – К.: Час, 1998. – С. 276. . У царині української жаргонології сьогодні працюють Л.Бакуменко, В.Балабін, А.Березовенко, Н.Дзюбишина-Мельник, Т.Ілик, Л.Масенко, Ю.Мосенкіс, С.Пиркало, Л.Ставицька, Н.Шовгун та інші.

Гострий брак у лінгвоукраїністиці досліджень мовного побуту українських міст, регіональних різновидів жаргонних підсистем, серед яких чільне місце посідає молодіжний сленг (МС), зумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

Метою роботи є дослідження молодіжного соціолекту як структурного складника сленгу м. Херсона.

Виконання мети дослідження передбачало вирішення таких завдань:

· обґрунтувати поняття “молодіжний сленг” під кутом зору місця даного соціолекту в мовленнєвій структурі міста;

· виявити вокабуляр сленгізмів, уживаних молоддю м. Херсона, визначивши в ньому специфічно регіональні одиниці;

· визначити фрагменти мовної картини світу досліджуваної молодіжної субмови;

· проаналізувати неофіційні найменування внутрішньоміських об’єктів м. Херсона;

· дослідити взаємодію молодіжного соціолекту з іншими субстандартними системами урбаністичного простору м. Херсона;

· установити основні способи творення молодіжного сленгу м. Херсона (ХМС);

· простежити процеси формування власне українського МС в умовах асиметричної двомовності;

· представити досліджуваний лексичний матеріал у вигляді словника регіональних молодіжних сленгізмів м. Херсона.

Об’єкт дослідження: жаргоно- і сленговживання молоді й мешканців інших вікових груп у мовленнєвій структурі м. Херсона.

Предметом дослідження є лексичні й фразеологічні сленгові одиниці, співвіднесені з різнотипними жаргонними субкодами, інтегрованими в ХМС, які функціонують у сучасній уснорозмовній мові херсонської молоді та містян інших вікових груп.

Джерела дослідження. Основною джерельною базою дослідження слугували матеріали анкетування різних соціальних груп молоді м. Херсона віком від 14 до 27 років. Для аналізу залучалися записи усного розмовного спонтанного мовлення в різнотипних комунікативних ситуаціях та соціальних сферах, мова регіональних ЗМІ, реклами. Фактичний матеріал збирався упродовж восьми років (1998–2005 рр.), був звірений зі словниками БСРЖ (Мокиенко В.М., Никитина Т.Г. Большой словарь русского жаргона. – СПб., 2001) і КСЖЛ (Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К., 2003). Одиниці, які не зафіксовані цими жаргонними словниками, увійшли в “Словник регіональних молодіжних сленгізмів м. Херсона”, вокабуляр якого охоплює також семантичні, фонетичні, словотвірні варіанти уже лексикографічно зафіксованого жаргонного лексикону. Дисертаційна робота виконана на основі укладеного словника.

Методика дослідженняМетодика дослідження. Методологічною основою дисертації є атропоцентричний підхід до мови, положення про взаємозв’язок змісту мовної номінації з прагматикою мовленнєвої діяльності особистості. Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів аналізу, як описовий, дефініційний, елементи порівняльно-зіставного аналізу. Значну частину результатів було отримано за допомогою соціолінгвістичних методів усного опитування, анкетування, безпосереднього і включеного спостереження.

Наукова новизна роботи. Уперше здійснено лексико-семантичний, словотвірний, структурний аналіз ХМС, описано його системну організацію й походження, оприявлено оригінальну сленгову субсистему ХМС у співвіднесенні з українським МС, простежено специфіку формування українського сленгу в російськомовному комунікативному просторі, запропоновано підхід до вивчення регіонального молодіжного соціолекту.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленому обґрунтуванні низки соціолінгвістичних понять: “молодіжний сленг” як складник мовленнєвої структури міста, “мова міста”, “урбаністичні форми комунікації”, “міський сленг” та ін.; виявленні діалектики співвідношення універсального та регіонально специфічного в семантиці, словотворі сленгових одиниць; у роботі простежено закономірності еволюції сленгового вокабуляру та набуття ним національно-специфічних етномовних рис.

Матеріали й результати дисертації можуть знайти практичне застосування у викладанні курсів “Сучасна українська літературна мова”, “Загальне мовознавство”, “Практична стилістика”, “Соціолінгвістика” та ін. Представлений словник сленгізмів може бути використаний в українській лексикографії для укладання словників жаргонної, розмовної, ненормативної лексики української мови.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження узгоджена з науковим напрямом і плановою темою кафедри української мови та соціолінгвістики Херсонського державного університету “Актуальні проблеми лексики і граматики”. Тему дисертації затверджено на засіданні бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту української мови НАН України (протокол № 3 від 22 червня 2000 р.).

Апробація результатів дослідження. Робота апробована на Міжнародних наукових конференціях: “Функціонування мовних одиниць у художньому і публіцистичному мовленні” (Херсон, 2001), “Традиції Харківської лінгвістичної школи у світлі актуальних проблем сучасної філології” (Харків, 2004), “Міжкультурні комунікації: традиції і нові парадигми” (Алушта, 2005); та Всеукраїнських наукових конференціях: “Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку” (Херсон, 2001), “Актуальні проблеми дескриптивної лінгвістики” (Херсон, 2003), “Комунікативна лінгвістика: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2005). Дослідження обговорене й схвалене на засіданні кафедри української мови та соціолінгвістики Херсонського державного університету. З теми дисертації опубліковано дев’ять статей.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (235 позиції), переліку умовних скорочень, двох додатків. Додаток А “Словник регіональних молодіжних сленгізмів м. Херсона” містить понад 1500 одиниць і фразеосполук, додаток Б — зразки анкет. Загальний обсяг роботи — 244 сторінок, з яких 183 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання та методи дослідження, визначено наукову новизну роботи, окреслено теоретичну й практичну цінність одержаних результатів та форми їх апробації.

Перший розділ “Теоретичні засади вивчення урбаністичних форм комунікації” присвячено аналізові напрямів лінгвістичного дослідження міста, жаргонних стилів спілкування у системі урбаністичних форм комунікації, виділенню складників мовленнєвої структури міста, соціально-мовній характеристиці м. Херсона.

У лінгвістиці існують чотири основні напрями вивчення мовленнєвого побуту міста: соціологічний (диференціація мови міста у співвідношенні з соціальною стратифікацією міського населення), регіональний (специфіка мовного побуту конкретного міста), комунікативний (мовленнєві різновиди міської комунікації), культурологічний (мова міста як складник культурних процесів).

Жаргонні стилі спілкування є природними в системі урбаністичних форм комунікації. Термін “соціолект” зручний для опису тих субмов, які обслуговують комунікативні потреби соціально обмежених груп людей. Арго традиційно вважають найбільш закритим, утаємниченим для непосвячених соціолектом, з найменшою експресивністю й обмеженим колом носіїв. Жаргонжаргон — напіввідкрита лексико-фразеологічна підсистема, яка функціонує в тій чи тій соціальній групі з метою відособлення від решти мовної спільноти. Для позначення максимально широкої інтеграції жаргону в розмовну комунікацію вживають терміни “загальний жаргон/сленг”, “жаргонізована розмовна мова”.

Сленг як основний компонент розмовного мовлення закріплений за урбаністичним мовним простором. У нашому розумінні міський сленг — це ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова населення міста, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо). жаргонУ широкому значенні — це знижена розмовна мова міста з усіма наявними соціолектизмами; у вузькому — це власне розмовні лексеми, які характеризують певне урбаністичне середовище.

Мова будь-якого міста складається з декількох компонентів. Конфігурація компонентів, пов’язаних з особливостями соціальної диференціації міського населення, релевантна такій диференціації мови міста: 1) складники мови міста, які відображають його вікову стратифікацію (МС); 2) складники мови міста, обумовлені професійною диференціацією населення (професійні соціолекти); 3) корпоративні (групові) жаргони; 4) ойколект як “сімейна мова”.

МС переважно формується й функціонує в містах, відповідно його носії — міські жителі молодого віку (14-27 років). Вичленувати молодіжні сленгізми як замкнену підсистему — об’єкт соціолінгвального спостереження й опису — можна тільки умовно.

Узявши за основу ступінь уживаності сленгових одиниць міською молоддю (а також людьми середнього й старшого віку) виділяємо у межах МС чотири групи: 1. Сленгові одиниці, уживані більшістю молодих людей. Представники середнього й старшого покоління міста їх не розуміють і не вживають. 2. Сленгізми, створені в молодіжному середовищі, але вживані не всією молоддю, бо вони неактуальні для багатьох молодих людей. Містяни середнього й старшого покоління (як і в попередній групі) кваліфікують цю лексику як “молодіжну”. 3. Одиниці двох типів: а) соціолектизми переважно молодіжних жаргонів: музикантів, наркоманів, армійців. Ці лексеми вживані не всією молоддю, але в той же час їх розуміють і вживають містяни середнього й старшого покоління; б) сленгові лексеми, однаковою мірою вживані більшістю людей молодого й середнього віку, меншою — людьми старшого віку. 4. Одиниці професійних жаргонів, кримінального жаргону та інших субстандартних систем, відомі лише тим молодим людям (також представникам середнього й старшого віку), які безпосередньо мають відношення до сфер функціонування цих соціолектів.

Молодіжний сленг — другорядна, функціонально додаткова форма існування мови, що характеризується специфічним набором лексико-фразеологічних засобів, їх значною динамікою; наявністю способів (прийомів) творення сленгізмів, стилістичною зниженістю і постає засобом внутрішньогрупового спілкування молоді.

Вивченню мови міста повинен передувати його соціологічний опис. Дослідження мовного побуту сучасного українського міста неможливе без урахування поліетнічності населення країни та особливостей мовної ситуації в досліджуваному регіоні. У Південному регіоні України досить повно представлені обидві (українська й російська) мови, але у містах домінує російська мова.

Молоде покоління Херсона становить майже чверть населення всього міста (23,7 %). Вікова молодіжна група вельми неоднорідна за соціальними показниками й комунікативними потребами. Оскільки саму групу (молодь) виділяємо за віковим принципом, то диференціацію за цією ознакою вважаємо найбільш виправданою. Молодіжний міський соціум формують три підгрупи: 1. Школярі, учні професійних училищ (вік 13-14 років до 18 років). 2. Студенти ВНЗ І – ІІ та ІІІ – ІV рівнів акредитації (віком від 18 до 22 років). 3. Робітнича молодь, службовці, молода технічна й гуманітарна інтелігенція (від 23 до 27 років).

У другому розділі “Структурно-семантичний аналіз молодіжного сленгу м. Херсона” визначено фрагменти мовної картини світу міської молодіжної субмови; подано аналіз неофіційних найменувань міських об’єктів м. Херсона; досліджено взаємодію ХМС з іншими жаргонними субкодами міста.

Відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі ХМС проаналізовано з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу МС знаходиться людина.

Реномінації частин тіла демонструють певну “фізіологічність” словника жаргону. Спостережено тенденцію до найменування їх технічними назвами: комп’ютер 'голова'; пейджер 'рот'; пилосос 'ніс'.

Сферу матеріального світу структурують сленгові номінації одягу, взуття, аксесуарів, грошей, транспорту, побутової техніки.

Лексичне поле вітальних цінностей буття молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які підтримують життя (їжа, сон), а також назви гедоністичних чинників буття. Каузатор задоволення молодої людини простий і конкретний: випивка (почкорін 'пиво', ханурячити 'пиячити'), цигарки (соска, цибарка), улюблена музика, відпочинок у компанії (бомбар 'вечірка'), танці, дискотека (бикотека, булкотряси).

Інтелектуальна сфера людини в картині світу МС чітко розподілена на два діаметральні полюси — здатність людини розуміти, розбиратися в чомусь і нездатність розуміти, некмітливість, обмеженість. Херсонська молодь вибудовує доволі потужні синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо перебудови, жирафа, черепахунд, недоганяйло); некмітливої (бикобаран, глек, пінгвін); обмеженої (жлобоград, лохобом); з низьким рівнем інтелекту (жлоб, урел, лох).

Психічна сфера особистості в картині світу МС представлена номінаціями, які характеризують психічні відхилення людини, втрату здорового глузду, божевілля. Синонімічний ряд 'збожеволіти' (тобто поводити себе як психічно ненормальна людина) у ХМС досить розбудований: бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, взяти путівку, поїхати на Стьопку (у селищі Степанівка знаходиться обласна психіатрична лікарня).

Соціальні характеристики людини репрезентовані у ХМС найменуваннями осіб за родом занять, професією; за національною належністю; за соціальним і матеріальним станом; за належністю до девіантних груп міського населення.

Естетичні цінності в системі світосприйняття молодої людини неважко реконструйовано за лексичною структурою цього субполя. Ознака красива/некрасива людина в молодіжному соціумі має яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. Із зібраних нами одиниць лише єдина означає красивого чоловіка — ален делон. Усі останні позначають жінок: 'красива' — ляля, краля, фіфа, красапєта; 'некрасива' — жаба, мавпа, крококот.

Потужні синонімічні ряди створені у ХМС на позначення людини як носія фізичних рис ('товста', 'худа', 'слабка', 'маленька', 'низька', 'висока'). Поодинокими лексемами представлені в МС такі зовнішні ознаки, як 'кучерявий' (африка), 'волохатий' (бабуїн), 'з випуклими очима' (гваделупа).

Будь-яке місто — це складне ціле, яке утворюють найрізноманітніші об’єкти: райони, вулиці, магазини, побутові й навчальні заклади, підприємства, кафе, окремі житлові будинки і т.п. У роботі проаналізовані розмовні, неофіційні найменування міських реалій, їх уживаність у мовленні представників різних поколінь м. Херсона. Недослідженість субстандартної лексики певних міст України, на жаль, не дало змогу виділити спільну частину загальноукраїнських найменувань міських об’єктів.

У неофіційних найменуваннях районів міста спостережено тенденцію до дрібнішого членування міста, ніж прийнято за адміністративно-територіального членування. Сленгові назви заводів і фабрик м. Херсона здебільшого орієнтовані на офіційну назву за формою, напр.: Кардан 'завод карданних валів'; Консерва 'консервна фабрика'. У різних містах України цілком імовірне вживання подібних сленгових мікротопонімів. У сучасному урбаністичному просторі магазини зазвичай мають власну назву, яку мешканці міста і вживають. Оскільки саме молоді притаманна гра словом, то власні назви магазинів обігруються в молодіжному середовищі, напр.: Каша 'магазин “Каштан”'; Шкодак 'магазин “Кодак”'; Адік 'магазин “Адідас”'. Неофіційні найменування дискотек, нічних клубів, кафе, ресторанів створені переважно у ХМС, оскільки вони актуальні передусім для молодіжного міського соціуму. Напр., Полосуха 'дискотека “Зебра”'; Лінолеум 'нічний клуб “Міленіум”'; Хохол 'дискоклуб “ХХL”'. Сленгові назви отримують не всі міські будівлі, а лише найбільш цікаві, привабливі й художні. Напр., Курська дуга 'будинок закругленої форми'; Китайська стінка 'довгий будинок'; Картуз Гітлера 'кінотеатр “Ювілейний”'.

Проблема міжжаргонної взаємодії складна й неоднозначна. Межі різних міських жаргонних підсистем розмиті й рухливі, чимало жаргонізмів семантично перехрещуються на рівні своєї значеннєвої периферії, унаслідок чого ті самі мовні засоби трактують як такі, що одночасно належать різним жаргонно-сленговим підсистемам.

Серед запозиченої ХМС лексики інших жаргонів виділені: кримінальний жаргон (КЖ), жаргон наркоманів (НАРК), шкільний і студентський жаргони (ШК, СТУД), професійно орієнтовані молодіжні жаргони — армійський (АРМ), музичний (МУЗ), комп’ютерний жаргони (КОМП), жаргон торгівців і бізнесменів (ТОРГ, БІЗН), автомобілістів (АВТО).

Кримінально-тюремний субкод є одним із основних і відносно стабільних джерел поповнення словникового складу МС. Останнім часом КЖ розширив сфери свого функціонування, помітно активізувалось його проникнення у ЗМІ, повсякденне мовлення, художню літературу, розширена соціальна й вікова база КЖ. У дисертації розглянуті шляхи адаптації кримінальних жаргонізмів у ХМС.

Без зміни семантики кримінального жаргонізму носіями МС запозичені передусім номінації предметів і дій, не пов’язані з антигромадською діяльністю людини. Дублювання кримінальних жаргонізмів молодіжною субсистемою включає такі лексико-семантичні поля (ЛСП): 'частини тіла людини', 'одяг', 'гроші', 'транспорт', 'пияцтво', 'паління', 'міліціонер', 'зрадник'. Перехід кримінального жаргонізму без зміни семантики у ХМС часто супроводжується його словотвірними й фонетичними модифікаціями (бабло/бабулець 'гроші', чемар/чемир 'самогон'). Зміна семантики кримінального жаргонізму репрезентує нейтралізацією сем, пов’язаних зі злочинною діяльністю. Зокрема, у ХМС зафіксовано шість лексем на позначення 'компанії молодих людей', усі вони є переосмисленими одиницями КЖ із значенням 'група злочинців/злодіїв' (шобла, шобляк, шарага, кодло, кодляк, капела). Запозичені з КЖ номени часто стають словотвірною базою для утворення молодіжних сленгізмів з новим значенням: шпанець 'підліток' < КЖ шпана 'хулігани, неавторитетні злочинці'; шамальник 'рот' < КЖ шамовка 'їжа'.

НАРК зосереджений на трьох референтних сферах: предмети, процедури, стани. Предметна сфера — це наркотики взагалі або назви окремих різновидів наркотичних речовин, доз або порцій деяких наркотиків, а також засобів їх уведення в організм (лобода 'коноплі', кулька 'порція гашишу', прибор 'шприц для введення наркотичної речовини'). Процесуальна сфера — назви процедур прийому наркотичних речовин (балуватися 'вживати наркотики', присісти на баян 'систематично вживати наркотики'). Номінації наркотичних станів, запозичені з НАРК, репрезентовані у ХМС лише окремими лексемами: колханитися 'переживати абстиненцію'; сміхота/смішнуха 'стан наркотичної ейфорії, супроводжуваний сміхом, веселощами'.

Жаргонізми наркоманів, потрапляючи в МС, метафорично переосмислюються або набувають розширеного чи семантично видозміненого значення. Аналіз засвідчив, що на сучасному етапі спостерігаємо активний перехід одиниць НАРК у ЛСП 'пияцтво' і 'паління' в структурі ХМС (ширка 'алкогольні напої' < НАРК 'наркотики, що вводяться у вену'; колотися 'пити спиртні напої, пиячити' < НАРК 'вводити наркотики в організм шприцом'; солома 'цигарки' < НАРК 'суха макова соломка').

ШК і СТУД органічні у структурі МС, оскільки їх носіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлене своєрідне “виробниче ядро” — навчання.

У ЛСП 'найменувань осіб' виділені: 1) назви посадових осіб у сфері освіти (учиха/учителиця 'учитель', дек 'декан'); 2) назви викладачів-предметників (украйонка 'учитель/викладач української мови', психічка 'викладач психології', вакуоля 'учитель біології'); 3) назви, що вказують на статус учня/студента, професійно-навчальне спрямування (салаги, черпаки 'учні/студенти молодших класів/курсів'; екваторщик 'студент 3 курсу'; біолох 'студент-біолог'; фуфа 'студентка факультету української філології'); 4) назви осіб за ознакою успішності/неуспішності в навчанні (піонер, роза серед навозу, рвачуга 'відмінник'; грюдик 'двієчник'; академік 'студент, який має академічну заборгованість'). Реалії й поняття навчального процесу відображені також у таких ЛСП школярсько-студентської субмови: 'приміщення у навчальному закладі', 'види навчальної діяльності', 'предмети, пов’язані з навчанням', 'дії, процеси'.

Лексика СТУД складається із загальностудентської жаргонної лексики, з одного боку, і лексики, характерної для ВНЗ певного регіону, факультету, спеціальності, — з іншого. Найбільший ступінь “регіональності” СТУД демонструють найменування навчальних закладів (Херпедун, рисо-горохова академія, рибтюлька), причому більшість сленгових номінацій навчальних закладів є спільними для багатьох міст України (бурса, універ, кульок). Найменування дисциплін, які викладаються у ВНЗ, віддзеркалюють наукову спеціалізацію студентів (чи навіть різних факультетів одного ВНЗ), тому ці одиниці не мають “загальностудентського” характеру.

Між АРМ і МС існує тісна взаємодія. Молоді люди, які проходять військову службу, приходять туди як носії МС. За час служби в армії вони засвоюють АРМ і стають носіями двох соціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниці АРМ у різноманітних сферах міської комунікації. Так АРМ стає складником молодіжної субмови, і ширше — міського сленгу. Переважна більшість зафіксованих у мовленні молоді м. Херсона армійських жаргонізмів уживана на позначення особи (салага 'хлопчик' < АРМ 'солдат у перші 6 місяців строкової служби', шнурок 'хлопчик' < АРМ 'солдат строкової служби у період від 6 по 12 місяць').

МУЗ є переважно молодіжним жаргонним утворенням. Ядром музичної субмови є нечисленні номінації понять, безпосередньо пов’язаних з професійною діяльністю, експресивність яких сформована традиційною для молодіжного світогляду напускною зневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій. Переосмислених музичних жаргонізмів у ХМС небагато. Приміром, дієслово лабати 'грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір' розвиває у ХМС інноваційні значення 'робити (виконувати дію)' і 'розуміти щось, розбиратися в чому-небудь'.

Жаргон представників малого бізнесу і торгівців переважно молодіжний за складом носіїв і за характером лексико-експресивної стереотипізації. Основною референтною сферою в цьому середовищі є товари, гроші й відповідні дії (зрубати бабло/бабулець 'заробити грошей'; плюсанути 'дістати прибуток').

Широке розповсюдження комп’ютерів, масовий доступ до них і до популярних систем комунікації (Інтернет), зумовило те, що поняття “мова програмістів” стало вельми умовним і багаторівневим. Оскільки навчання комп’ютерній грамоті обов’язкове у всіх навчальних закладах, то цілком зрозуміло, що передусім молодь активно сприймає цю термінологію і перетворює її у КОМП. У субмові комп’ютерників м. Херсона виділені такі ЛСП: 'різновиди комп’ютерів', 'програмні продукти, команди, файли', 'комп’ютерні ігри', 'дії людини й відповідні дії комп’ютера', 'деталі комп’ютера, периферійні пристрої', 'реалії мережі “Інтернет”', 'особи (фахівці, користувачі)'. Лексеми комп’ютерників потрапляють у інші жаргони, наприклад, студентсько-учнівський соціум запозичив з КОМП одиницю юзер 'учень/студент молодших класів/курсів' < 'користувач комп’ютера'.

Містяни переосмислюють не лише жаргонізми автомобілістів, але й професійні номінації (буксувати 'не розуміти'; ручник камазівський 'дурна, некмітлива людина'). Лексична сфера автомобільно-технічних понять (двигун, пальне) збагатила МС і загальний сленг одиницями із значенням 'алкогольні напої'.

У третьому розділі “Словотвірні процеси в молодіжному сленгу м. Херсона” розглянуто словотвірну структуру молодіжних сленгізмів, семантичну деривацію як прийом поповнення словникового складу МС, морфологічні способи творення молодіжних сленгзімів, мовну гру як засіб сленгового словотворення.

Аналіз словотвірних процесів у МС включав: 1) твірні основи, які беруть участь у творенні номенів МС; 2) словотвірну співвіднесеність молодіжних сленгізмів з елементами різних підсистем мови; 3) соціофункціональні аспекти словотвору МС. Основна частина похідних у ХМС утворена від основ літературної мови (шляхом семантичної деривації та за допомогою різноманітних словотворчих засобів і прийомів) і жаргонних слів, які отримали нове категоріальне значення або набули нового модифікаційного значення (здебільшого — словотвірні варіанти). Зіставлення молодіжних сленгізмів м. Херсона з різними підсистемами мови дозволило виділити в МС три типи словотвірних процесів: 1) словотвірні процеси, спільні зі словотвором літературної мови; 2) словотвірні процеси, спільні зі специфічним словотвором у підсистемах мови, які мають усну форму існування й пов’язані з невимушеним міжособистісним спілкуванням людей (розмовне мовлення й соціальні діалекти); 3) словотвірні процеси, притаманні передусім МС. Словотвірні процеси в МС виконують експресивну функцію й виступають вагомим чинником оновлення активного сленгового словника.

У МС поширений спосіб творення номінацій шляхом семантичної деривації (метафора, метонімія, антономазія).

Переважну більшість у ХМС становлять метафори-іменники, значно менше дієслівних перейменувань, прикметникові метафори поодинокі. Виділені такі напрями перенесення значень: 1) тварина > людина (жираф 'висока людина'); 2) предмет > людина (колба 'товста людина'); 3) людина > людина (пращур 'людина похилого віку'); 4) рослина > людина (хризантема 'дівчина, що має відразу декількох партнерів'); 5) пристрій > частина тіла людини (пилосос 'ніс'); 6) знаряддя > частина тіла людини (пінцети 'ноги'); 7) будівля або її частина > частина тіла людини (молокозавод 'жіночі груди'); 8) тварина (частина тіла тварини) > частина тіла людини (орел 'ніс з горбинкою', лапи 'ноги'); 9) рослина > частина тіла людини (кокос 'голова'); 10) вмістище > частина тіла людини (бурдюк 'живіт'); 11) предмети побуту > частина тіла людини (шпалери 'руки'); 12) тваринний і рослинний світ > предмет (бамбук 'тютюн, цигарки'); 13) предмет > інший предмет (панамка 'бюстгальтер'); 14) приміщення, вмістище > інше приміщення (кубрик 'аудиторія').

Сленгові номінації, утворені на основі суміжності предметів, понять, явищ, представлені в ХМС обмеженою кількістю лексем, що свідчить про непродуктивність (порівняно з метафорою) метонімічних перенесень.

Антропоніми (леся '200 гривень', вася 'наївна людина', шумахер 'водій тролейбуса, маршрутки') і топоніми (гваделупа 'людина з випуклими очима') становлять ономастичну базу антономазії ХМС. Перехід власної назви у загальну зумовлений звуковою (жорік 'автомобіль “Запорожець-965”') і асоціативною мотивацією (аліса 'дивна, своєрідна людина').

Афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація — традиційні морфологічні способи творення слів — виявляють продуктивність у ХМС.

У зафіксованих сленгових іменниках нерідко засобом творення є суфікс, твірними постають основи як літературні (дубар 'дурний' < дуб), так і жаргонні (лапшист 'брехлива людина' < лапшити 'брехати'). Особливість афіксації при утворенні субстандартної лексики полягає у використанні більш широкого арсеналу словотворчих засобів. Жаргонні суфікси, зафіксовані у лексиконі ХМС, відрізняються великою розмаїтістю: -іст (-ист), -щик, -ун, -ар, -ш(а), -к(а), -их(а), -ин, -иц, -льник, -лк(а), ин(а), -л(о) (-ил(о), -йл(о)), -ня, -ач, -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг), -ик, -ець, -ул', ок, -ух(а), -он, -ак (-як), -ган, -бан, -фан. Джерелом неологізації МС є не лише запозичення з інших мов, а й імітація звучання іншомовних слів засобами суфіксації (сестрічі 'сестра', марчелло 'німецька марка'). Специфічних словотворчих елементів сленгових прикметників у ХМС не виявлено. У дієсловах-сленгізмах, крім суфіксації, виділені префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення (шофернути 'вкрасти', вдуплитися 'зрозуміти', охалявити 'обдурити', набульбенитися 'напитися доп’яна').

Скорочені лексеми ХМС — це виключно іменники, усічені лексичні одиниці літературної мови, а також сленгові слова, які отримали нове категоріальне або модифікаційне значення. Спостереження свідчать, що найпоширенішою є апокопа (нар 'наркоман', Ушак 'проспект Ушакова').

У структурі ХМС широко вживаним є словоскладання іменників, інших частин мови нами не виявлено. Найбільші за кількістю складних слів постають ЛСП 'дискотека', 'частини тіла', 'найменування осіб', 'пияцтво'.

Особливістю абревіації МС є те, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова (ідіот > ідеальний друг і офігенний товариш). Розповсюджене в ХМС альтернативне, оригінальне розшифрування чинних у літературній мові абревіатур — деабревіація (ПК 'персональний комп’ютер' > повний кайф; ХДУ 'Херсонський державний університет' > хотів дістати учителя).

Серед засобів мовної гри у ХМС фігурують фонетична мімікрія, метатеза, епентеза, контамінація, зміна наголосу тощо. Значна частина сленгізмів, утворених способом контамінації, набула поширення серед носіїв ХМС, хоча, за нашими спостереженнями, спершу такі слова виникають у певній мікрогрупі. Вихідні лексичні основи можуть бути літературними, жаргонними, іншомовними: доконат 'деканат' < доконати + деканат; кіндуру 'дитина' < жаргонне кіндер 'дитина' + кенгуру. Фонетична мімікрія як специфічно сленговий спосіб словотвору фігурує в утворенні шкільних та студентських сленгізмів (академік 'студент, який має академічну заборгованість', літр 'учитель літератури'). Роль словотвірного прийому у ХМС виконують фонетичні деформації слова: метатеза (фізіомонія 'фізіономія'), епентеза (вгавмонитися 'угомонитися'), заміна одного звука іншим (шовгати 'повільно йти' < човгати), зміна наголосу (сестра 'сестра').

ВИСНОВКИ

1. У мовленнєвій структурі міста виділений компонент, який відображує вікову стратифікацію міського населення, — МС. Носіями його є соціально різнотипні (школярі, студенти, робітники, службовці тощо) міські жителі віком від 14 до 27 років. Молодіжний соціолект структурують загальномолодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони (насамперед ШК і СТУД), КЖ, НАРК, різні професійні соціолекти (АРМ, МУЗ, КОМП тощо). Кожен із названих складників є окремою мовною підсистемою, але в умовах міського мовного побуту вони тісно переплітаються і взаємодіють між собою. МС виступає посередником, який пов’язує окремі соціолекти зі зниженою розмовною мовою інших вікових груп населення, відповідним чином формуючи сленг міста.

2. Центром лексичної системи молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількість слів і висловів, які деталізують і предметно-речовий світ, інтереси її носіїв, і особливості взаємин, дій і станів людей у повсякденній поведінці. Детально розроблені ЛСП, у яких представлені фізичні дії людини, а також характеристики мовної поведінки, психічних станів, інтелектуальних дій. Часто одне поняття марковане розгалуженим аналого-синонімічним рядом.

3. Мікротопонімія м. Херсона репрезентована назвами об’єктів, кожен з яких здебільшого має офіційну й неофіційну назву. Неофіційні найменування більш розмаїті й значною мірою індивідуалізовані, чим і зумовлена їх варіативність. Урбаноніми за своєю природою соціально різнотипні, вони віддзеркалюють мовні уподобання різних соціокультурних прошарків міста. Найменування, що функціонують у міському сленгу, розрізняються за ступенем поширеності в мовному урбаністичному просторі м. Херсона. Виникнення мікротопонімів, особливо в середовищі молоді, зумовлено настановою на мовну гру — своєрідним “обігрування форми імені”.

4. МС взаємодіє з іншими міськими жаргонними субкодами.

Кримінальні жаргонізми міська молодь запозичує: 1) без зміни семантики (передусім це найменування предметів і дій, віднесені до загальнопобутової лексики, не пов’язані з антигромадською діяльністю людини); 2) зі зміною семантики (нейтралізація сем, пов’язаних зі злочинною діяльністю). У ХМС окрему групу становлять номінації, переважно з новим значенням, які виникли в результаті словозмінних чи словотвірних трансформацій кримінальних жаргонізмів.

Жаргонізми наркоманів, потрапляючи в молодіжну субмову, метафорично переосмислюються й набувають семантичного узагальнення, не прив’язаного до якого-небудь смислового діапазону. Спостерігаємо активний перехід одиниць НАРК у ЛСП 'пияцтво' і 'паління' в структурі ХМС.

Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власна предметна галузь — навчання. Актуальними ЛСП у жаргонному слововживанні міської молоді, яка навчається, є: найменування осіб; навчальних дисциплін; навчальних закладів; оцінок; приміщень у навчальному закладі; видів навчальної діяльності; предметів, пов’язаних з навчанням; дій, процесів.

Серед професійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на ХМС мають АРМ, МУЗ, КОМП, ТОРГ, БІЗН, АВТО. Найменування студентів/учнів молодших курсів/класів і старших (випускників) у СТУД і ШК м. Херсона співвіднесені виключно з одиницями АРМ на позначення диференціації солдат залежно від строку служби. Особливості музичної дії і її спрямованість на масового споживача роблять популярними жаргонізми музикантів, окремі з яких, проникаючи в міський сленг, стають загальновідомими. Процес заробляння грошей у свідомості молодої людини здебільшого не пов’язаний з фізичною працею, основна увага акцентована на фінансових взаєминах, купівлі-продажу, чим і зумовлене проникнення жаргонізмів торгівців і бізнесменів у ХМС. Комп’ютери стають невід’ємним атрибутом робочого або навчального місця, ефективним способом спілкування й отримання оперативної інформації, формою дозвілля, що й активізує формування КОМП і проникнення його одиниць у молодіжний і міський сленг. Слова й вислови професійного жаргону водіїв автомобілів розповсюджені у масовому мовленні завдяки особливій мобільності носіїв цієї підмови, популярності їх професії або масовості захоплення керуванням автомобілів.

5. Семантична деривація (метафора, метонімія, антономазія) активно поповнює словниковий склад ХМС. Традиційні способи творення — афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація — продуктивні у ХМС. Репертуар суфіксів, приєднаних у ХМС до твірних основ (і літературних, і жаргонних) розмаїтий: нормативні літературні, просторозмовні, стилістично марковані, демінутивні, узуальні. На відміну від сленгових іменників і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс, дієслова-сленгізми відзначені різноманітнішою афіксацією (префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення). Способом усічення основи у ХМС утворені лише іменники, найпоширеніша апокопа. Компоненти складних іменників-сленгізмів — літературні, жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації МС у тому, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова. Широко розповсюджена деабревіація, яка межує з мовною грою. Мовна гра постає структуротвірним чинником ХМС, у її основі — фонетична мімікрія, контамінація, фонетичні деформації слова.

6. МС — динамічна за своєю природою субсистема, яка варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону. Носії ХМС знають і вживають одиниці “загальножаргонної” лексики. У той же час виділені власне херсонські молодіжні сленгізми (додаток “Словник регіональних молодіжних сленгізмів м. Херсона”). Матеріал словника охоплює фонетичні й словотвірні варіанти, демонструє семантичну дифузність та рухливість молодіжного сленгового вокабуляру. Синонімічні ряди ХМС включають одиниці БСРЖ, лексеми КСЖЛ, регіональні молодіжні сленгізми м. Херсона. Можливо, якісь одиниці ХМС згодом поповнять склад загальноукраїнської жаргонної лексики.

7. Характер функціонування регіональної жаргонної лексики обумовлений мовною ситуацією у м. Херсоні: багатонаціональністю міського населення й історично зумовленим впливом російської мови. Значна частина ХМС запозичена з російської мови. Однак це не лише пряме копіювання російської жаргонної системи, бо молодь м. Херсона вносить корективи у семантику сленгізму, одиниця набуває оригінального, відмінного від російського, значення, або розвиває значення на іншій семній основі. Окремі елементи “пристосування” до української мовної системи спостерігаємо й у фонетичній зміні російських жаргонізмів. Формування власне українського МС яскраво демонструють словотвірні процеси. Способом творення молодіжних сленгізмів м. Херсона є семантична трансформація лексичних одиниць української літературної, просторозмовної мови.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Сленг як об’єкт соціолінгвістичних досліджень // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Айлант, 1999. – Вип. V - VI. – C. 46-52.

2. Проблема дослідження мовного побуту міста // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. ІХ. – С. 127-130.

3. Студентський сленг як соціолект української мови // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 2001. – С. 169-176.

4. Молодіжний сленг у публіцистиці // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2002. – Вип. ХV. – С. 102-105.

5. Молодіжний сленг: міф чи реальність? // Культура слова.– К., 2003. – Вип. 62. – С. 39-44.

6. Сленг як складова молодіжної субкультури // Південний архів: Філол. науки. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – Вип. ХХІ. – С. 111-114.

7. Молодіжна субмова як структурна складова мови міста // Вісн. Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Серія “Філологія”. – Х., 2004. – Вип. 42. – №632. – С. 240-243.

8. Усічення основи як спосіб творення сучасного молодіжного сленгу// Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В.И.Вернадского: Серия “Филология”. – Сімферополь, 2005. – Том 18(57). – № 2. –С. 82-84.

9. Молодіжний сленг: комунікативний аспект // Наук. вісн. Херсонського держ. ун-ту: Серія “Лінгвістика”.– Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Вип. ІІ. – С. 199-202.

Анотація

Мартос С.А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню молодіжного соціолекту як структурного складника мови м. Херсона. У роботі визначено поняття “молодіжний сленг” під кутом зору місця цього соціолекту в мовленнєвій структурі міста, реконструйовано мовну картину світу молодіжної субмови, проаналізовано неофіційні найменування внутрішньоміських об’єктів м. Херсона як складника і молодіжного, і міського сленгу.

Досліджено процеси взаємодії молодіжного соціолекту з іншими субстандартними системами урбаністичного простору м. Херсона: кримінальним жаргоном, жаргоном наркоманів, школярсько-студентською субмовою, професійними соціолектами (військовослужбовців, музикантів, комп’ютерників, торгівців і бізнесменів, водіїв). Розглянуто словотвірну структуру молодіжних сленгізмів, установлено основні способи творення молодіжного сленгу м. Херсона.